ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

17 січня 2017

Буковинські лісівники обговорили практичні аспекти впровадження змін до санітарних правил в лісах України

Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства спільно з представниками ДСЛП «Івано-Франківськлісозахист» на базі ДП «Чернівецький лісгосп» провело виробничу нараду з головними лісничими підпорядкованих лісогосподарських підприємств щодо впровадження та практичного застосування згідно діючого законодавства нової редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року №756 про «Санітарні правила в лісах України».

Директор ДСЛП «Івано-Франківськ лісозахист» Володимир Буній довів до відома всіх присутніх порядок оформлення заходів з поліпшення санітарного стану лісів, перелік надання відповідних копій документів, особливості призначення вибірково-санітарних та суцільно-санітарних рубок.

В процесі обговорення вирішено, що перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів в поточному році складатиметься поквартально, що, в свою чергу, сприятиме у максимально стислі строки оздоровити насадження та унеможливить негативний вплив на навколишнє середовище.

Обговорено також зміни, що стосуються доведення про проведення санітарно-оздоровчих заходів до органів місцевого самоврядування і громадськості.

«Нам важливо вчасно довести до відома громадськість про особливості нашої роботи в частині призначення рубок в насадженнях. Тому я наголошую на відкритості, прозорості та вчасному доведенні до відома всіх зацікавлених – починаючи від громадських організацій, завершуючи органами місцевого самоврядування. Я хочу щоб всі зрозуміли, що лісівники Буковини працюють з народом та для народу», - підсумував виробничу нараду в.о начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Череватий.


Шукайте смуги на дереві: названо дієвий спосіб зупинити вирубку лісу в Україні


Шукайте смуги на дереві: названо дієвий спосіб зупинити вирубку лісу в Україні
Смуги на дереві вкажуть, чи законно його вирубали. – повідомляє Корупція.Інфо


Про це розповів волонтер "Лісової варти" Богдан Вихор, передає Zaxid.net.

За його словами, шукати таку позначку потрібно на корені дерева.

"Якщо ви бачите пеньок, то можете самі визначити – дерево зрубане офіційно чи нелегально. Якщо зрубали легально, то на корені, або, як кажуть лісівники, на "лапі" дерева, є зарубка, а на ній клеймо. Нема клейма – значить це нелегально. Такі речі треба сфотографувати", – зазначив він.

Такі фото допоможуть уникнути незаконного вирубування деревини. Але обов’язково варто звертати увагу на форму зарубки. Вона може бути і в формі еліпса, все залежить від структури дерева. Важливо, що на клеймі можна роздивитися ініціали чи цифру, яка б пояснювала, який лісничий займався рубкою.

17/01/2017

Зняття мораторію на продаж лісу вплине на майбутнє дітей. Ляшко



Лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко в черговий раз засудив дії української влади щодо скасування мораторію на продаж необробленої деревини. На його думку, таким чином політики торгують майбутнім дітей.

Про це він розповів на своїй сторінці у соціальній мережі, новину передає «Преса України».

За словами Ляшка, українські ліси є основою сильної економіки та розвитку країни.

«Ті, хто хочуть за кредит у 600 млн євро скасувати мораторій на продаж необробленої деревини – вони не ліс продають, вони майбутнім наших дітей торгують! Ліс – це не лише окраса країни, це робочі місця, це сильна економіка та розвинена і заможна країна», - зазначив політик.
Нещодавно «Радикальна партія» оголосила конкурс дитячого малюнку «Збережемо ліс = збережемо Україну». В ньому взяли участь тисячі дітей, які зображали в малюнках свою країну зеленою та квітучою.

«Не позбавляйте наших дітей такої України, якою вони малюють її в своїх мріях», - підсумував Ляшко.

Саша Шевченко 17 січня 2017, 15:44

Безславні вирубки


Як грибники та туристи можуть зупинити нелегальні рубки у лісі
Мар'яна Вербовська, 16 січня
Від червня 2016 року Всесвітній фонд природи (WWF) працює в Україні над пілотним проектом «Лісова варта». Ідея проекту дуже проста – навчити людей відрізняти легальну рубку від нелегальної. Для цього фахівці разом з волонтерами разом їздять у ліс, аналізують знаки, пеньки та позначки на деревах.
Стати детективом-волонтером «Лісової варти» може кожен охочий. Для цього слід заповнити анкету на сайті WWF і пройти безкоштовні тренінги. Зараз проект працює у Львівські й та Київській області. Якщо програма буде ефективною, то таку варту впроваджуватимуть в усій Україні.
ZAXID.NET разом з волонтерами «Лісової варти» на початку грудня поїхав у буковий ліс поблизу села Раковець, Пустомитівського району, аби дізнатися як смартфон та уважність можуть зупинити нелегальні рубки.
***
Збір волонтерів на 9:00 біля пам’ятника художнику Івану Трушу на вул. Франка. О 8:45 прийшли п’ять волонтерів і чекають на експертів з WWF.
Субота, на вулиці -7°, один із волонтерів позіхаючи, згадує старий жарт.
«Ви ж знаєте, що тільки підопічні запізнюються, а начальство тільки затримується», – жартує молодий чоловік.
На перші перевірки з волонтерами виїжджають фахівці WWF
Усі сміються і зауважують, що наближаються фахівці WWF Руслан Вицега та Богдан Вихор. В руках тримають три великі дерев’яні лінійки – мірні «вилки» - ними можна виміряти товщину зрізаного дерева. Усміхаючись, чоловіки запрошують усіх у білий автобус, який відвезе нас до лісу поблизу села Раковець.
«Наші джерела повідомили, що тут запланована санітарна рубка. Саме «під шумок» таких рубок часто вирубують цілком здорові дерева. Зараз на власні очі перевіримо», – інтригує Руслан Вицега.
Окрім «власних» джерел, волонтери можуть планувати свої виїзди у ліс, опираючись на плани проведення управління лісового господарства, які спеціально вивішують на сайті.
Звертайте увагу на пеньки
Автобус під’їжджає до лісу Липниківського лісництва біля Раковця. Руслан Вицега нагадує, що зима – це ідеальний час для рубок. Дерева мають низький рівень вологості, тому не гнитимуть під час заготівлі і ідеально підходитимуть для виготовлення меблів. Для браконьєрів є іще один плюс, взимку у лісі найменше відвідувачів, тому найімовірніше їх ніхто не побачить під час рубки.
«Для тих, хто вже змерз – є гарна новина. У лісі ми будемо ходити близько п’яти годин, тому усі швидко зігріємося», – обіцяє Руслан, крокуючи до лісу.
Що глибше в ліс, то стає холодніше, тому ніхто не зупиняється. Руслан йде найшвидше, від нього постійно відстають волонтери. Раптом він зупиняється біля стовпчика із червоними літерами на узліссі і махає рукою іншим, аби підійшли ближче.
Руслан Вицега поясює, що означають цифри на стовпах у лісі
«Зверніть увагу – такий стовп показує на поділ території лісництва. Знак вказує у якому саме кварталі ми зараз стоїмо. Це подібно до того, як Львів поділений на райони, у лісі теж є свої Сихови та Левандівки. Зараз ми у буковому районі, далі - грабовий», – пояснює Руслан.
У лісі холодно і волого, де-не-де лежить сніг. Богдан Вихор просить усіх підійти до кількох свіжих пеньків.
«Якщо ви бачите пеньок, то можете самі визначити - дерево зрубане офіційно чи нелегально. Якщо зрубали легально, то на корені, або, як кажуть лісівники, на «лапі» дерева, є зарубка, а на ній клеймо. Нема клейма – значить це нелегально. Такі речі треба сфотографувати», – пояснює Богдан Вихор.
Якщо дерево зрубали легально, то на корені, або, як кажуть лісівники на «лапі» дерева, є зарубка, а на ній клеймо
Волонтери намагаються роздивитися клеймо на дереві, але кожен бачить різні фігури: ромб, трикутник і квадрат.
«Клеймо може бути круглим?», - питає волонтер Максим.
Руслан Вицега відповідає, що воно може бути і у формі еліпса, все залежить від структури дерева. Важливо, що на клеймі можна роздивитися ініціали чи цифру, яка б пояснювала, який лісничий займався рубкою. На нашому пеньку слідів позначки лісництва нема. Це означає, що дерева зрубали незаконно або працівники лісгоспу не дотримуються вимог рубки.
Рахуйте позначки на деревах
Волонтерка Ліля вирішила з чоловіком доєднатися до варти через любов до Карпат. Вже десять років вона з чоловіком мандрує горами і бачать як звичні краєвиди змінюються не у кращий бік.
Ліля вирішила стати волонтеркою «Лісової варти», бо з чоловіком часто мандрують Карпатами
«Ми часто бачимо як рубали ліс, але не знали що можемо зробити. На «Лісовій варті» вчать конкретних речей: як відрізнити браконьєрів, які у нас є права, кому дзвонити жалітися на порушення закону», – розповідає Лілія.
Після кількох годин у холодному вологому лісі вона просить чоловіка дістати чай у термосі. Розповідають, що перед виїздами на Львівщині кілька днів проходили тренінги про юридичні нюанси рубок від WWF.
«Позначки у вигляді смуг означають, що ці дерева рубатимуть. Кількість ліній – означають якість деревини», - показує Максим, чоловік Лілії.
Позначки у вигляді смуг означають, що ці дерева рубатимуть. Кількість ліній – означають якість деревини
Одна лінія – ділова деревина, яка коштує найдорожче, її використовують для виготовлення меблів. Стовбур такого дерева повинен бути рівним і гладеньким заввишки понад шість метрів.
Дві лінії – напівділова деревина. Частину її можна використати на меблі, решта – на дрова.
Три лінії – дерево, яке піде на дрова. Така деревина найдешевша. Стовбур зазвичай покручений і невисокий.
«Цікаво, що лінії на цих деревах у половині випадків не відповідають якості деревини, її свідомо занижують. Погляньте, дерево рівне, однозначно ділова деревина, але на ньому стоїть двійка», – зауважує Максим.
Якість деревини занижують, аби по документах вона йшла дешевою, а продати її можна було дорожче.
Знайдіть дерева з захисною сіткою
Від початку роботи програми, анкети волонтерів заповнили близько півтисячі людей. У WWF встигли провести тренінги у Київській та Львівській областях.
«Спочатку я думав, що побачу тільки екологів. Але на тренінгу у Новояворівську прийшли навіть програмісти. Це означає, що вирубка лісів хвилює багатьох людей, не тільки ботаніків», - пригадує Михайло Герус, волонтер варти та студент біологічного факультету ЛНУ.
Дерева з такими позначками означають, що далі - територія рубки
Михайло уважно роздивляється дерева і вказує на білі хрести-позначки на корі. Такими відмітками позначають межові лінії території, де проводять санітарну рубку. Ці дерева зрубувати не можна, вони мають захисну сітку і «попереджають», що далі – територія рубки.
«Ці позначки дуже важливі, вони виконують роль розмежувальної лінії. Позначені дерева – це як паркан, за яким і буде рубка», – каже Михайло.
Після кількох годину у лісі Руслан Вицега просить усіх заповнити акт перевірки лісу, який спеціально розробили у WWF. Бланк можна безкоштовно скачати на сайті Всесвітнього фонду природи, він допомагає волонтерам звернути увагу на усі ключові порушення під час рубки.
Руслан Вицега просить усіх заповнити акт перевірки лісу, який спеціально розробили у WWF
«Я знаю, що усі замерзли, але дуже важливо заповнити документ поки ми усі маємо свіжі враження», – просить Вицега і терпляче заповнює документ.
У лісі біля Раковця волонтери не знайшли грубих порушень, але усі зауваження документують і передають юристу Всесвітнього фонду природи, саме він готуватиме звернення до правоохоронців.
Зачекіньтеся на Facebook
Керівник волонтерської програми, яку здійснюють за фінансової підтримки посольства Фінляндії в Україні, Дмитро Карабчук пояснює, що такі проекти як «Лісова варта» зовсім не нові. Подібні волонтерські навчання проводили вже у країнах Кавказу, де теж масово вирубують ліси.
«Для українців ліс виконує відразу кілька функцій: це і пальне, і будівельний матеріал, і живі гроші. Хату лісника в селі ви впізнаєте здалеку, але його офіційні доходи зазвичай мінімальні. Наш проект має нагадати усім, що до 50% усіх рубок в Україні нелегальні і час це змінити», – розповідає Карабчук.
До 50% усіх рубок в Україні нелегальні
За офіційними даними в Україні близько 17% території займають ліси – це один із найнижчих показників у Європі. До прикладу, у Швеції ліси замають 60%, у Франції 27,6%. І хоч Держлісагенство щороку звітує про збільшення лісистості в Україні, точних даних сказати не може ніхто, адже багато нелегальних рубок в країні досі не зафіксовані.
Дмитро Карабчук пояснює: кожен відвідувач лісу може стати свідком нелегальної рубки, відтак треба знати кілька простих правил, щоб визначити рубку, зафіксувати її і повідомити правоохоронців про це.
«Якщо ви побачили, що рубають дерева, то попросіть «Лісорубний квиток». Якщо його покажуть, то обов’язково сфотографуйте його. Спробуйте також визначити своє місце у лісі, можна зачекінитися у фейсбук чи використати інший геолокатор, наприклад включити геотаг на фото і надіслати нам на сайт карти вирубок такий знімок», – пояснює керівник програми.
Стати детективом-волонтером «Лісової варти» може кожен охочий
Про незаконну рубку може сказати також костюм вальщика лісу. Лісоруби повинні мати спеціальний зелений комбінезон, оранжеву каску, шумозахисні навушники та окуляри. Такий костюм коштує понад тисячу доларів, тому браконьєри у лісі, звісно, його не мають. Якщо ви стали свідком рубки, де лісники не мають костюмів і відмовляють показувати документи, то у WWF просять оперативно дзвонити у поліцію.
Усі фото Романа Балука спеціально для ZAXID.NET


Держлісагентство: Завдяки посиленим заходам вдалося попередити значу кількість правопорушень у лісі в новорічний період

Державним агентством лісових ресурсів України підбито підсумки новорічної ялинкової кампанії 2017 року. Лісогосподарськими підприємствами, які входять до сфери управління Держлісагентства, реалізовано 510,9 тис. шт. новорічних дерев на суму 26,9 млн гривень.

З метою забезпечення охорони хвойних насаджень від незаконної вирубки протягом ялинкової кампанії для охорони новорічних ялинок було задіяно 2 731 бригада у кількості 9 418 осіб. До складу охоронних бригад входили службові особи державної лісової охорони, працівники Національної поліції, громадськості, екологи та журналісти.

Для прикладу, минулого року працювала лише 1 181 бригада у кількості 4 488 осіб.

За зведеною інформацією лісівниками було виявлено 2 353 шт. незаконно зрубаних новорічних дерев. Лісовими рейдовими бригадами складено більше 620 адміністративних протоколів та стягнено штрафів на суму майже 45 тис. гривень. Окрім того, за заподіяну шкоду лісу порушники відшкодували 215,3 тис. гривень.

Завдяки реалізованим заходам: посилення охорони новорічних насаджень, збільшенню кількості рейдових бригад, застосування самоклейних етикеток, можливості перевірки легальності новорічних дерев за номером онлайн вдалося попередити значу кількість правопорушень.

«Ми проаналізуємо підсумки ялинкової кампанії та вже сьогодні будемо працювати над системою заходів охорони хвойних насаджень наступного року та попередженням незаконних рубок», - додала т.в.о. Голови відомства.

Довідково

До сфери управління Держлісагентства належать 73% лісового фонду України, а тому забезпеченням новорічними ялинками займалися, крім підприємств Держлісагентства, й інші лісокористувачі.

17.01.2017

Мораторій на експорт лісу – це тимчасовий крок для вирішення серйозних системних проблем – експерти, народні депутати











Київ, 16 січня 2017.

Мораторій на експорт лісу-кругляка – це тимчасовий крок для вирішення серйозних системних проблем української економіки. Про це заявили експерти та народні депутати під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

«Головна проблема у цій сфері – це корупція у трьох базових основних сегментах. Перше – це вирубка на рівні заготівлі, друге – продаж, переробка і виробництво. Третє – це експорт», – зазначив Віктор Мазярчук, керівник Офісу з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України. Він зазначив, що згідно з офіційними даними, в Україні заготовляють 18 мільйонів кубометрів лісу, але реальна цифра, за оцінкою експертів, може сягати 40 мільйонів кубометрів. Тобто, до 50% ринку знаходиться у тіні.

Зараз заборону на експорт лісу-кругляка обходять через підміну товарної номенклатури, у співпраці з митниками – його оформлюють як дрова. Для боротьби з такою практикою, вважає Віктор Мазярчук, доцільно запровадити електронну систему оформлення деревини, призначеної на експорт, встановити відеоспостереження на митниці. Головне, що для цього потрібно – політична воля урядовців.

На думку народного депутата Остапа Єднака, корінь проблеми – неефективна і непрозора система управління лісовим господарством. «Зараз у нас «совок», який імітує ринкову економіку. […] Потрібно забрати держлісгоспи із прямого підпорядкування Лісагентства [Державне агентство лісових ресурсів України – прим. УКМЦ], яке повинне займатися реалізацією лісової політики, об’єднати їх в окрему структуру, яка буде централізовано управляти лісовим господарством. […] Це має бути об’єднання у вигляді холдингу, яке має працювати за міжнародними стандартами управління, із прозоро призначеною наглядовою радою, прозорими фінансовими звітами, зрозумілою інвестиційною і ціновою політикою», – заявив він. На думку Ігоря Гужви, експерта у сфері міжнародної торгівлі громадської організації «Центр розвитку ринкової економіки» (CMD-Ukraine), у перспективі кінцевою функцією лісгоспів має стати лише заготівля деревини, щоб переробку здійснював виключно бізнес.

На думку Остапа Єднака, боротися із тіньовим ринком, корупцією і штучним дефіцитом деревини допоможе електронний облік деревини і здійснення торгів через електронні майданчики з анонімним покупцем. Це забезпечить прозорість і реальну відповідальність постачальників деревини. На його думку, найкращим майданчиком для цього стала б система «ProZorro», про це вже почали попередні переговори. Також потрібно збільшити відповідальність за незаконну вирубку деревини і неточності у документації.
На думку Ігоря Гужви, потрібно запровадити ринок лісу, щоб встановити відповідальність за заготівлю, за транзакцію переходу і запровадити прозорі баланси обліку деревини. Виручені кошти потрібно спрямовувати на регенерацію лісів. «Надзвичайно важливо встановити обмеження на внутрішнє споживання лісоматеріалів. […] Це необхідно для приведення нашого законодавства до норм міжнародного права», – додав він.

Ігор Гужва зазначив, що розвитку деревообробної галузі в Україні сприяло б скасування мита на інноваційне обладнання. За словами Остапа Єднака, вже зараз багато підприємств модернізуються і підвищують якість продукції. «Я очікую близько 100 мільйонів євро інвестицій у галузь. Це тисячі робочих місць», – зазначив він. Головне – щоб уряд зайняв чітку позицію з цього питання.

Коментуючи результати дискусії та питання мораторію на експорт лісу-кругляка, віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила: «Використання одного засобу – мораторію – не змогло вирішити усі болючі питання галузі. Практика показує, що мораторій не усунув основні проблеми – захист українських лісів від безконтрольної вирубки, зниження лісистості, незаконної лісозаготівлі та контрабанди деревини (у вигляді паливних матеріалів тощо), непрозорого ціноутворення, відсутності прозорих механізмів функціонування ринку деревини, які, на сьогодні, створюють підґрунтя для розгортання корупційних схем. Для вирішення всіх проблем лісової галузі потрібен комплексний та виважений підхід до реформування державної політики, який дозволить забезпечити цивілізоване лісокористування та одночасне виконання наших міжнародних зобов’язань. Питання відміни мораторію на експорт необробленої деревини розглядається виключно, як захід, який може бути реалізований лише після започаткування комплексу завдань із усунення системних проблем галузі, які стали підставою для його запровадження».

У Житомирському районі збираються вирубати понад 1000 га хвойних дерев



Сьогодні, 12:43

На Житомирщині швидкими темпами всихають хвойні лісові насадження. 

Спеціалісти лісової галузі та науковці пояснюють, що першопричиною такого явища являється різка зміна клімату. Протягом останніх років спостерігається сезон посухи: літо стає більш сухішим і жаркішим, в зима - тепліша і снігу практично немає. Така ситуація призводить до зниження рівня грунтових вод, постійно порушується гідрологічний баланс: висихають річки, болота та й ліс теж від цього потерпає. Зокрема, сосна звичайна з поверхневою кореневою системою звикла до великої кількості вологи та наразі стала беззахисною і почала хворіти. 

З огляду на таку проблему, з початку цього року на території лісового фонду Житомирського лісгоспу запроектовано провести санітарно-оздоровчі заходи (вибіркове рубання санітарне) у хвойних насадженнях на площі 1192 га. 

У результаті огляду головним лісопатологом ДСЛП «Вінницялісозахист» Олександром Болюхом було рекомендовано провести вибіркове рубання санітарне в лісових масивах, а саме: Богунське л-во – площа 171,3 га, Станишівське л-во – площа 66,4 га, Пилипівське л-во – площа 102,4 га, Новозаводське л-во – площа 105,5 га, Левківське л-во – площа 241,8 га, Корабельне л-во – площа 211,7 га, Березівське л-во – площа 156,3 га, Тригірське л-во – площа 136,3 га.

Джерело: http://zhitomir-online.com/oficial_info/56836-u-zhytomyrskomu-rayoni-zbyrayutsya-vyrubaty-ponad-1000-ga-khvoynykh-derev.html

В УКРАИНЕ СТАЛИ БОЛЬШЕ САЖАТЬ ЛЕС, ЧЕМ РУБИТЬ

В 2016 году, воспроизводства лесов превысило площадь сплошных срубов на 5%



В течение 2016 года на лесохозяйственных предприятиях Украины были воспроизведены леса на площади 52,6 тыс га, что превышает площадь сплошных срубов почти на 5%.

Об этом сообщили в Гослесагентстве.
В Украине активизировали борьбу с незаконной вырубкой леса

В частности, в прошлом году высажено 34,4 тыс га лесных культур, из которых 2,6 тыс га новых лесов.

Благодаря естественному возобновлению было воспроизведено почти 18,2 тыс га лесов.

Так, в 2016 году было восстановлено:
  • На Полесье 22,5 тыс га лесов при площади срубов 22,3 тыс га;
  • В Лесостепной зоне - 13,4 тыс га при площади срубов 12,5 тыс га
  • В Степной зоне - 4,7 тыс га при площади срубов 3,3 тыс га;
  • В Карпатах было высажено 12 тыс га лесов при площади срубов 12 тыс га.
Автор: Ольга Лебедева
10:05
17.01.2017

На Вінниччині всохли три тисячі гектарів ялинок

Замість хвойних лісівники саджають гікорі, береку та чорний горіх



Ліси Вінниччини чутливо реагують на глобальне потепління, першою під руку "екологічного ворога" потрапила ялина. В регіоні всохло три тисячі гектарів хвойних. Про це кореспонденту Depo.Вінниця розповів прес-секретар Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Станіслав Вовк.

"Фактично ялина, яка була в лісових масивах Вінницької області уся висохла. Ялина має поверхневе коріння, яке не йде глибоко в землю, а знаходиться під поверхнею ґрунту. Через підвищення температурного режиму, опустився рівень води, відтак коріння оголилося і ялина починає хворіти, бо не може попити і взяти мінеральні речовини. Як тільки вона починає хворіти одразу чіпляється шкідник, який за 2-3 місяці її повністю з'їдає", - розповів Станіслав Вовк.

Зо його словами, на місці старих й хворих ялинок молоді не насаджують. Лісівники Вінниччини замінюють їх на породи, які не бояться високого температурного режиму. Альтернативу хвойним знайшли серед дерев родини "горіхових", саджають гікорі та горіх чорний, також ялинки зімінюють берекою лікувальною.

"Для підвищення продуктивності та покращення породного складу лісових насаджень при створенні лісових культур на Вінниччині вводимо 25% таких порід, як горіх чорний, берека лікувальна, добавляємо гікорі білий та гікорі гіркий. Вони не притаманні для Вінницької області, але дуже корисні. Наприклад берека - це надзвичайно красиве оригінальне дерево, деревина твердіша і цінніша від дуба. Має плоди - птахи і лісові звірі мають що їсти й не боїться високих температурних режимів", - зауважив Станіслав Вовк.










Роблять "ставку" вінницькі лісівники і на горіх чорний, деревина якого на ринку втричі дорожча від дуба. За словами Станіслава Вовка, у минулому держлісгоспи області створили з участю горіха чорного на землях держлісфонду майже 700 га лісових культур.

"У нас є плантації горіха чорного - це завезена до нас деревина. Ці дерева гарно ростуть, не бояться шкідників нашої природної зони, їх не з'їдають дикі тварин. Дерево чимось схоже на горіх волоський, однак плід не їстівний, з нього роблять багато медичних препаратів. Успішно ростуть по всій області у Бершадському, Чечельницькому, Крижопільському, Могилів-Подільському, Іллінецькому та Калинівському районах", - підкреслив Станіслав Вовк.

Більше новин Вінниці та області читайте на Depo.Вінниця

Прокуратура хоче повернути 740 гектарів лісу на Чернігівщині

Прокуратура звернулася до суду з позовом про повернення у власність держави 740 га лісу вартістю 6 млн грн

Органами прокуратури області постійно вивчається питання дотримання вимог законодавства при використанні суб’єктами господарювання земель лісового фонду та сільськогосподарського призначення.

Як встановлено, мають місце випадки передачі в оренду земельних ділянок без проведення нормативної грошової оцінки.

Згідно вимог закону нормативна грошова оцінка земель є необхідною при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та земельного податку на них. Її відсутність при укладенні договору призводить до неправильного розрахунку орендної плати та недоотримання державою коштів від використання землі.

Так, одним із сільськогосподарських підприємств області ще з 2006 року використовується на правах оренди земельна ділянка лісового фонду площею 740 га, вартістю понад 6 млн грн без розроблення та погодження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Внаслідок таким дій заподіяно шкоду фінансовим інтересам держави у вигляді ненадходження коштів до бюджету.

Зважаючи, що землекористувач не вжив заходів щодо приведення договору оренди у відповідність до вимог законодавства.

Прилуцька місцева прокуратура звернуласядо суду з позовом про визнання його недійсним та повернення земельної ділянки до державної власності, повідомляє прес-служба прокуратури області.
09:24 | 17.01.2017 р.Svoboda.fm