ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою ЕКОЛОГИ Б'ЮТЬ ТРИВОГУ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ЕКОЛОГИ Б'ЮТЬ ТРИВОГУ. Показати всі дописи

19 травня 2020

Екологія України: тернистий ліс на шляху до європейських стандартів



Сьогодні державні та регіональні екологічні програми в Україні здебільшого виконуються частково або взагалі не виконуються. Це зумовлено низкою факторів: прогалинами у законодавстві, зарегульованістю систем управління, відсутності візії тощо. З визначенням євроінтеграції як головного напрямку розвитку держави, Україна взяла на себе відповідальність докорінно змінити ситуацію з реалізацією екологічних програм та захистом природи в цілому. Втім, не зважаючи на стрімку імплементацію різноманітних норм та правил, що базуються на європейському досвіді, наша держава продовжує пасти задніх у боротьбі за безпечне майбутнє для своїх нащадків. Фактично, Україна знаходиться на роздоріжжі, де перед нею постає вибір або брати приклад з Європи й реально опікуватися своєю екологією, або ж продовжувати топити екологічні ініціативи у бюрократизмі та пострадянській системі управління.

Сьогодні можна впевнено говорити про те, що Асоціація з Європейським Союзом стала рушійною силою у боротьбі за чисте та безпечне довкілля. Підписавши і прийнявши Угоду про Асоціацію, Україна взяла на себе забов’язання, що безпосередньо стосуються сфери захисту довкілля. Одним із таких забов’язань є реформування і наближення українського екологічного законодавства стандартів ЄС, зокрема імплементація 29 директив та регламентів у 8 тематичних сферах.

Завдяки Угоді про Асоціацію в Україні було розроблено і прийнято Закон “Про оцінку впливу на довкілля», що значно розширив можливості держави у моніторингу та контролі за станом навколишнього середовища. Наприклад, у Дніпропетровській області наприкінці 2017 року була відкрита перша станція екологічного моніторингу, що функціонує при облраді. Протягом двох років в регіоні проходив перший етап з розбудови цієї системи.

«Передумовою створення центру стало значне техногенне навантаження області, яке спричинено промисловими підприємствами. Основний вплив на довкілля здійснюють такі галузі економіки: енергетика, видобувна промисловість, чорна металургія та кольорова металургія. Наразі створене КП, сформований штат спеціалістів, розроблений план роботи, придбаний перший блок обладнання і програмного забезпечення», — зазначав заступник директора з питань екології КП «Центр екологічного моніторингу» ДОР» Олексій Ангурець.

Станом на 2019 рік у Дніпропетровській області вже встановлено 12 стаціонарних постів та працюють дві мобільні станції екомоніторингу. Зокрема, наразі системою охоплено такі великі міста як Дніпро, Нікополь, Павлограді, Зеленодольськ, Покров тощо. Моніторинг ведеться за 14 показниками, а саме: діоксид сірки (SO2), діоксид азоту (NO2), монооксид вуглецю (СО), сірководень (H2S), озон (O3 ), пил (зважені речовини), температура, відносна вологість, тип опадів, інтенсивність опадів, атмосферний тиск, сонячна радіація, швидкість та напрямок вітру. Ці параметри визначені національною програмою моніторингу та рекомендаціями ВОЗ щодо якості повітря.

Втім, не зважаючи на активну роботу Центру екомоніторингу, в регіоні продовжується порушення норма чинного законодавства з боку промислових підприємств. Так, у квітні 2019 року в Кривому Розі було зафіксовано рівень забруднення повітря, який перевищував встановлені норми у 45 разів. Реагувати на подібні показники має Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області. Проте, санкції та штрафи, що застосовуються до підприємств, не зменшують забруднення природи.

Варто лише переглянути світлини з таких промислових центрів, які Дніпро та Кам’янське, аби пересвідчитися у тому, що контроль за екологією в регіоні знаходиться на доволі низькому рівні. Наприклад, 5 липня 2019 року близько 19:00, на території Дніпровського металургійного комбінату стався стався масштабний викид хімічних сполук — відходів металургійного виробництва — іржаво-червоного кольору, який опустився на місто й призвів до погіршення стану здоров’я у місцевих мешканців.

Слід відзначити, що у Європейському Союзі за порушення екологічного законодавства та несанкціоновані викиди у навколишнє середовища передбачені суворі покарання, що передбачають не тільки штрафи, а і позбавлення ліцензій чи права на виробництво. Що ж стосується України, то шлях до позбавлення підприємств ліцензій чи дозволів на викиди — шлях дуже тернистий і не завжди прозорий. Саме тому в рамках євроінтеграції нашій державі слід в першу чергу змінити систему нагляду та покарання за порушення у екологічній сфері.

Окрім повітря в Україні існує ще одна болюча тема — сміття. В рамках приведення екологічного законодавства до європейських стандартів з 1 січня 2018 року Україна зобов’язалася сортувати сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на три види:

— придатне для повторного використання;
— для захоронення;
— небезпечне;

З того часу минуло вже майже півтора року, але у більшості регіонів країни ситуація зі сміттям не покращилася. У Дніпрі місцева влада досі закуповує “спільні” контейнери для сміття й не поспішає займатися розвитком “сміттєвої” інфраструктури, яка б дозволила громадянам сортувати побутові відходи. Єдиним кроком на шляху до зменшення обсягів сміття в місті став початок будівництва на полігоні “Правобережний” сортувальної станції, яка за словами чиновників має знизити залишок побутових відходів на 20%.

При цьому, фахівці відзначають, що на сьогодні ситуація на сміттєвих полігонах в Дніпропетровській області є доволі складною, адже наявна культура збору сміття перетворює такі місця на бомби сповільненої дії.

“На відміну від розвинутих країн, де проводиться попереднє глибоке сортування й подальше досортування на спеціалізованих підприємствах, у нас сміття потрапляє на полігон у такому вигляді, яким воно було і у сміттєвих баках”, — зазначив директор ТОВ “Українсько-німецьке підприємство АЕУ Дніпро” Олександр Зудиков.

Експерт наголошує на тому, що мікс органіки, пластику, хімії та інших побутових відходів призводить до різноманітних реакцій на полігоні. Зокрема, внаслідок гниття органіка виділяє метан, що викликає загрозу вибуху та пожежі. Окрім цього, на полігони потрапляють різноманітні ємності з газами та аерозолями, що також може стати причиною екологічної катастрофи. Тут можна згадати нещодавний інцидент на Верхньодніпрвському сміттєзвалищі, де пожежні боролися з вогнем протягом двох діб.

“Наразі на полігонах існують системи захисту від виділень метану у вигляді вкопаних вертикальних труб, по яким і виходить цей газ у атмосферу. Проте, це є вже застарілим і неефективним способом боротьби. Саме тому нами було прийнято рішення про встановлення активних систем збору біогазу на полігоні “Екологія України”, — розповів Олександр Зудиков.

Наразі будівництво та запуск зазначених системи профінансовані за підтримки європейський інвесторів. Це дозволить не тільки підвищити рівень безпеки, а і отримувати дешевий біогаз. Можна сказати, що подібні проекти по суті і є євроінтеграцією України, адже виконуються вони не тільки відповідно до вимог законодавства, а і за власною ініціативою підприємців. Це скоріш виключення, ніж системний підхід до покращення безпеки та екології в регіоні.

У свою чергу, в Європі вже давно сортують сміття. Так, практично у кожному німецькому будинку є три ємності для різних типів сміття: пластику, паперу і біологічних або харчових відходів. Біля кожного приватного будинку стоїть по два спеціальних контейнери, які людям надає компанія-сміттєпереробник. Після цього сміття сортують вже на підприємствах. Це приносить додатковий дохід та значно зменшує кількість відходів.

Асоціація з ЄС продовжує спонукати українське суспільство до розвитку і “гонитви” за європейськими стандартами. Проте, укорінені традиції в сфері управління та пострадянський менталітет не дозволяють українцям сповна усвідомити свою відповідальність за навколишнє середовище. Паралельно із цим, для покращення ефективності реалізації нормативно-правових актів у сфері екології Україні потрібні роки. Також варто пам’ятати, що Європа пройшла свій власний і важкий шлях аби здобути ті стандарти, які існують зараз. Не зважаючи на труднощі, наша держава “стала на рейки” євроінтеграції й поступово впроваджує норми та проекти, що впевнено можна назвати європейськими. Головне не зупинятися на цьому шляху і впевнено рухатися до високих екологічних стандартів, опираючись на досвід Європейського Союзу.

Екологія в Україні: проблем так багато, що їх навмисно "не помічають"?

В Україні назріває екологічна катастрофа
В Україні назріває екологічна катастрофа / Хмарочос

Сучасний світ опинився в критичній ситуації через пандемію коронавірусу та економічну кризу. Але Україна до того ж має ще одну дуже серйозну проблему – екологічну.

Українці вже наочно побачили і відчули на собі, до чого призводить неправильне ставлення до навколишнього середовища. Жахливі засухи і зливи, масштабні пожежі, вбивчий смог, спад ґрунтових вод та інші колишні аномалії стають нашою новою реальність. І, як вважають фахівці, можливо, це лише початок.

Саме тому невідкладно, аби ситуація не стала безнадійною, Україна повинна прийняти низку важливих законів про захист навколишнього середовища і відповідальне використання природних ресурсів. Зокрема, потрібен закон про відходи, треба реформувати екологічний контроль, ввести сучасну систему моніторингу стану навколишнього середовища та багато іншого.

Крім того, експерти Всесвітнього фонду дикої природи (World Wide Fund forNature – WWF) наполягають, що Україні терміново необхідна національна стратегія збереження біорізноманіття та середовища існування видів. Країна обов’язково має займатися захистом життя і здоров'я людей, але не менш важливо зберегти ті види рослин і тварин, які нині зникають безповоротно.

Так, в Україні процвітають незаконні полювання і торгівля рідкісними видами тварин. Такий продаж взагалі став одним з найприбутковіших бізнесів у світі – займає третє чи четверте місце після торгівлі наркотиками, зброєю та людьми. І наша країна тут не стоїть осторонь.

Також протягом останніх років значно збільшилась кількість втручань людини в різні екосистеми. Наприклад, будуються автобани з парканами, що ізолюють тварин і позбавляють їх можливості вільно переміщатися і схрещуватися під час розмноження.

Окремої уваги і важливих рішень вимагає проблема води. В Україні склалася критична ситуація через забруднення водойм. Слабка екологічна політика призвела ще й до того, що системно порушується природний баланс проживання риб. А тим часом, критично знижується рівень підземних вод. Вода більше не потрапляє в підземні горизонти так, як повинна, а швидко стікає в море. Виявилося, що наша система господарювання не враховувала ймовірність зміни клімату і нестачі води. Тож не виключено, що незабаром Державне водне агентство буде змушене обмежувати використання води для українців.

Якщо рівень води суттєво падає, то температура повітря в Україні останні 30 років навпаки постійно підвищується. Це призводить до регулярних лісових пожеж. Крім того, постійно збільшується кількість вирубок лісу, тому існує ризик подальшого погіршення ситуації, аж до зникнення лісів.

Зважаючи на це, Україна гостро потребує нової лісової політики. Екологи заявляють про величезну прогалину в "лісовому" законодавстві, яке вимагає термінового реформування. Існує "командна" система, яка залишилася в спадок з радянських часів, вона зарегульована купою нормативів та не відповідає сучасним реаліям.

Тим часом, через варварську вирубку лісу зникає кожен п'ятий вид тварин і кожен восьмий вид рослин, які є в Червоній книзі України. Але кількість вирубок при цьому тільки зростає…

Чому влада України в усі часи не те що не вирішувала, а навіть поглиблювала згадані вище проблеми? Може, влада їх не бачить або не хоче бачити? Чому про екологію у нас згадують лише перед виборами? Сайт 24 каналу разом з відомими експертами дадуть відповіді на ці питання в наступному матеріалі.

11:34, сьогодні

10 травня 2020

Всеукраїнська екологічна ліга вимагає від Уряду роз'єднання Міністерства захисту довкілля та Міністерства енергетики


09 Травня 2020, 14:15



Всеукраїнська екологічна ліга звернулася до Прем’єр-міністра України Шмигаля Д. А. щодо необхідності відновлення окремого Міністерства захисту довкілля. Відповідний лист експерти вже направили до Кабміну.

"Поєднання важливих напрямів діяльності Уряду – енергетики та захисту довкілля, що відбулося у вересні минулого року, не призвело до позитивних змін у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів. Вже за шість місяців став очевидним потенційний конфлікт інтересів між Міністерством енергетики, підприємства якого є найбільшими забруднювачами довкілля, і Міністерством екології, яке покликане довкілля охороняти"- стверджують члени Всеукраїнської екологічної Ліги.

Експерти екологічної ліги вважають, що рішення про об’єднання Міністерства екології та Міністерства енергетики є таким, що негативно позначається не лише на стані довкілля і здоров’я населення України, а й на міжнародному іміджі України.

"Жодні адміністративні зміни не можуть здійснюватися за рахунок деградації природних екосистем, погіршення стану довкілля і здоров’я українців", - заявляють вони.

Нагадаємо, GreenPost писав про те, що із осені минулого року Україна живе без Міністерства екології та природних ресурсів. Точніше воно є, але об’єднано під одним дахом із Міністерством палива та енергетики і називається тепер Міністерство енергетики та захисту довкілля – скорочено Мінекоенерго.

Також, GreenPost звертав увагу читачів на тому, що протягом трьох тижнів новопризначена т.в.о. міністр енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець жодного разу не згадала про екологічні проблеми, натомість чимало уваги приділяючи енергетиці.

09 квітня 2020

Ученые связали уничтожение лесов с угрозой новых вирусов, вызывающих пандемии



Важно сохранить среду обитания приматов

Вырубка лесов может вызвать новые вспышки болезней, передающихся через диких животных.
На примере африканских лесов стэндфордские исследователи обратили внимание на то, что утрата естественной среды обитания повышает вероятность тесного контакта между дикими приматами-переносчиками болезней и людьми.

Таким образом, вирусы, которые распространяются от животных к человеку, как тот, который вызвал COVID-19, вероятно, станут возникать чаще, так как перевод тропических лесов под сельскохозяйственные угодья приобретает угрожающий размах.

- В то время когда COVID-19 вызывает беспрецедентный уровень экономического, социального и человеческого опустошения, важно, чтобы мы критически думали о том, как поведение людей увеличивает их взаимодействие с зараженными болезнями животными, - сказала ведущий автор исследования Лора Блумфилд.

По ее словам, сочетание серьезных экологических изменений, таких как вырубка лесов и нищета, могут привести к новым глобальным пандемиям.

Например, в Уганде люди обычно избегают диких приматов, так как они являются переносчиками болезней. Однако продолжающаяся потеря лесной среды обитания заставляет обезьян и людей все чаще пересекаться друг с другом.

Таким образом, повышается вероятность передачи зоонозных инфекций человеку. Ярким примером является ВИЧ, вызванный вирусом, перескочившим от диких приматов к людям через зараженные телесные жидкости.

Исследователи предполагают, что такие меры, как лесные заповедники или проекты по восстановлению естественной среды обитания, могут значительно снизить вероятность взаимодействия человека и диких приматов.

06 квітня 2020

Зеленського просять збільшити штраф за підпал трави до 50 тис. грн

Українці просять президента України Володимира Зеленського збільшити штраф за підпал трави до мінімум 50 тис. грн.

Петиція розміщена на сайті президента України.

Автор петиції член громадської організації “Мисливці.Риболови.Біозахисники” Руслан Карун.

“Мисливці.Риболови.Біозахисники” просять Зеленського внести зміни до статті 77 (1) Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків.

“Практично в усіх регіонах значно почастішали випадки спалювання сухої рослинності і насамперед стерні та решток соломи, комишу. Такі дії призводять до забруднення повітря продуктами горіння, пошкодження лісосмуг, лісів, унікальної заповідної рослинності, завдають значної шкоди якісному стану ґрунтів. Гинуть тисячі тварин і птиці. Прошу від себе та від членів громадської організації “Мисливці.Риболови.Біозахисники” посилити відповідальність у статті 77(1) Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо відповідальності за самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків. А саме шляхом підняття штрафу у розмір не менше 50 тис грн.”, – йдеться в петиції.

Щоб проголосувати за неї потрібно пройти за посиланням тут.

Зараз за неї проголосувало 2326 українців. Щоб петиція була розглянута Володимиром Зеленським, її повинні підписати 25 тис. чоловік.

Для збору підписів ще є 86 днів.


У Чорнобильській зоні відчуження 4 квітня виникла лісова пожежа на площі 20 га.


Понеділок, 6 квітня 2020, 00:21

23 березня 2020

Через 50 років ліси Амазонки можуть перетворитися на пустелю

Людство нещадно забруднює повітря і вирубує тисячі дерев. В кінцевому підсумку це призводить до того, що наша планета поступово гине. Щоб переконатися в цьому, достатньо почитати звіти вчених про стан навколишнього середовища. У 2019 році співробітники Королівських ботанічних садів Кью (Лондон) оголосили, що з лиця Землі вже було стерто понад 500 видів рослин і ця кількість поступово зростає. Тепер же вчені заявляють, що через 50 років з нашої планети може зникнути дощові ліси Амазонії. Разом з ними можуть загинути і тварини, які живуть в них, тому що замість тропічного лісового масиву залишиться посушлива пустеля.



Дивовижні ліси Амазонії можуть бути знищені вже через 50 років

Невтішний прогноз був опублікований в науковому журналі Nature Communications. За словами вчених, причинами зникнення тропічних лісів Амазонії стануть глобальне потепління і шкода, яка завдається людиною навколишньому середовищу. За даними Організації Об’єднаних Націй, з часів масового переходу людства з ручної праці до машинної, температура повітря на нашій піднялася на цілих 1,5 градуса Цельсія. Оскільки ми досі не перейшли на електричний транспорт і повітря продовжує забруднюватись парниковими газами, атмосфера продовжує нагріватися.


Як знищуються ліси?

Вважається, що найбільший тропічний ліс розташований саме на території річки Амазонки. За розрахунками вчених, ліс займає 5,5 мільйона квадратних метрів і простягається через територію дев’яти держав. Колись процвітаючий ліс, повний різноманітних рослин і тварин, почав гинути приблизно в 1970 році. Вважається, що в ті часи було знищено близько 20% величезного тропічного лісу. Причиною стало те, що люди вирубували дерева для виробництва пиломатеріалів, видобутку пальмової олії і лову диких тварин.

Людство знищує ліси не тільки прямо, але і побічно. Ми вже згадували, що температура повітря на нашій планеті поступово підвищується, внаслідок чого часто виникають лісові пожежі. Особливо сильно в цьому плані запам’ятався 2019 рік, коли вогонь охопив ліси Сибіру і Австралії, також торкнувшись тропічні ліси Амазонії. Так що людям потрібно бути готовими до виникнення вогню в лісах, щоб не допускати його поширення.

Через 50 лет леса Амазонки могут превратиться в пустыню
Ліси Амазонки сильно постраждали від пожеж в 2019 році


Хто водиться в Амазонці?

Якщо ліси Амазонки дійсно будуть знищені вже через 50 років, багато тварин можуть позбутися своїх природних місць мешкання. Наприклад, з лиця нашої планети цілком можуть зникнути капібари, які вважаються найбільшими гризунами, що виростають до 70 кілограмів. Втім, їх іноді можна зустріти на території Південної Америки, але все ж більшість цих гризунів воліють теплі і вологі околиці річки Амазонки.
Через 50 лет леса Амазонки могут превратиться в пустыню
Капібари вважаються дуже милими тваринами

Також в лісах Амазонки можна зустріти ягуарів, які вважаються третім за величиною представниками сімейства котячих після левів і тигрів. Їх теж можна зустріти в Південній Америці, але люди не дають їм спокійно жити. Тому більшість хижих кішок воліють жити в густих лісах Амазонки, де люди не можуть на них спокійно полювати. Але якщо тропічні ліси зникнуть, ягуари позбудуться вже останнього місця. Вони стануть беззахисними перед мисливцями і незабаром теж можуть вимерти.

Також за знищення лісів Амазонки можуть вимерти чорні каймани. Це алігатори «на максималках», тому що довжина їх тіла може досягати 6 метрів, а маса тіла нерідко становить близько 500 кілограмів. Ці небезпечні хижаки вже перебували на межі вимирання в 1970-х роках, тому що на них активно полювали з-за м’яса і дорогої шкіри. На щастя, з часом їх популяція відновилася, але тепер їх життя теж може піддатися небезпеці.

Натхнення: hi-news.ru
https://cikavosti.com/cherez-50-rokiv-lisi-amazonki-mozhut-peretvoritisya-na-pustelyu/

21 березня 2020

Через 15 лет леса Амазонии вместо поглощения СО2 начнут его выделять



Тропические леса улавливают до 15% выбрасываемого человеком углекислого газа. Однако из-за роста выбросов и климатических изменений они быстро перестают справляться с этой задачей.

Это означает, что вместо того, чтобы поглощать углерод, джунгли начинают сами его выбрасывать в результате засух, пожаров и вырубки. Это только увеличивает скорость глобального потепления, отмечает Science Alert, передает hightech.plus

Международная команда исследователей решила выяснить, как именно меняется поглотительная способность двух крупнейших массивов тропических лесов — джунглей Амазонии и бассейна реки Конго. Для этого ученые собрали данные о скорости роста и темпах гибели деревьев в старовозрастных лесах 11 стран Африки. Их сравнили с аналогичными показателями с 321 участка в Амазонии.

Оказалось, что в течение последних десятилетий леса улавливают все меньше углекислого газа. Хотя рост деревьев несколько ускорился за счет увеличения концентрации CO2, выросли и их потери в результате засух и волн жары.

Экстраполировав полученные данные в будущее, авторы пришли к выводу, что к 2030 году африканские леса будут поглощать на 14% меньше углерода, чем сегодня. Это медленное снижение контрастирует с резким падением улавливающей способности Амазонии. Как показали расчеты, местные джунгли превратятся из поглотителя CO2 в его источник уже через 15 лет, к 2035 году. Это намного быстрее, чем предсказывали самые пессимистичные прогнозы.

Парижское соглашение по климату предполагает, что леса продолжат поглощать CO2 на протяжении многих десятилетий. Однако в свете новых данных становится очевидно, что для ограничения роста температур на уровне 1,5-2°С необходимы намного более быстрые сокращения выбросов.

У лісі біля Винниківського озера масово вирубують дерева

Ліс вирубують для облаштування приватної лижної траси



Біля Винниківського озера вирубують дерева для облаштування лижної траси

Біля Винниківського озера упродовж останніх кількох днів активно вирубують ліс. На цій території ТзОВ «Академія футболу» львівського бізнесмена Григорія Козловського має облаштувати лижну трасу. Поліція виїжджала на місце події, однак стверджує, що вирубка ведеться законно, а Григорій Козловський заявляє, що компенсовує збитки місцевим бюджетам.

Про активізацію вирубки дерев біля Винниківського озера ZAXID.NET повідомили мешканці Винників, що живуть неподалік озера. Зокрема, винниківчанка Наталія Підлісна-Мацелюх заявила, що рубки дерев почались у понеділок, 16 березня.

«Я живу поруч, вийшла на прогулянку з дітьми і це зауважила. І одразу почала бігати по сусідах. Вони сказали, що то нічого не дасть, бо то Козловський і він впливовий», – розповіла Наталія Підлісна-Мацелюх.

За словами жінки, станом на 20 березня біля озера зрубали більше сотні здорових дерев. Наталія Підлісна-Мацелюх викликала на місце події поліцію.

«Поліція приїжджала і у вівторок, і у середу. Вони перевіряли документи і сказали, що є лісовий квиток і все законно», – розповіла мешканка Винників.





Вирубка дерев біля Винниківського озера (фото мешканців міста)

У поліції ZAXID.NET неофіційно підтвердили наявність лісорубного квитка від ДП «Львівське лісове господарство» на вирубку дерев. Зв’язатися із директором підприємства Юрієм Синявським, щоб дізнатись, коли і на яку саме вирубку надало дозвіл підприємство, ZAXID.NET не вдалось.

Раніше ZAXID.NET розповідав про те, що ТзОВ «Академія футболу» Григорія Козловського скуповує земельні ділянки довкола Винниківського озера, щоб облаштувати там відпочинковий комплекс з футбольними полями. Ще раніше на цій території вирубали кілька десятків дерев для облаштування лижної траси. За словами Наталії Підлісної-Мацелюх, нові рубки проводять одразу поруч із цією територією.

Керівник департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Руслан Гречаник заявив ZAXID.NET, що у Винниках ведеться «ландшафтна рубка» і такі роботи погоджує ДП «Львівське лісове господарство».



На карті позначене орієнтовне місце вирубки дерев

Зазначимо, що ще 13 березня львівський сайт «Вголос» стверджував, що ТзОВ «Академія футболу» сплатило 2,7 млн грн компенсації у різні бюджети за вирубку дерев у Винниках. Однак мер Винників Володимир Квурт заявив ZAXID.NET, що бюджет Винників компенсації не отримував. У прес-службі Львівської міської ради ZAXID.NET також повідомили, що бюджет Львова не отримував жодних компенсацій.

Цікаво, що ще під час засідання сесії Львівської міської ради 5 березня Григорій Козловський заявив, що компенсація за вирубані дерева довкола озера становитиме близько 10 млн грн. Про це він говорив, коментуючи електронну петицію про заборону рубок у Винниківському лісі.

«Я за те, щоб дійсно заборонити незаконну вирубку лісу. Я за те, щоб за незаконну вирубку лісу не були ті смішні штрафи, які існують. На Винниківському озері зараз має бути гірськолижний спуск зі штучним снігом, з освітленням. Інвестиційний проект біля 5 млн доларів, де компенсація буде до 10 млн грн. Це що, незаконна рубка? Чому 8 бабок мають вирішувати, що можна, що не можна?», – обурився тоді Козловський.


https://zaxid.net/news/
https://zaxid.net/u_lisi_bilya_vinnikivskogo_ozera_masovo_virubuyut_dereva_n1499638

Один дома: почему лесным обитателям приходится бежать

Стремительное уничтожение деревьев может изменить мир до неузнаваемости



Международный день лесов отмечается во всем мире 21 марта. Он был учрежден ООН в 2012 году с тем, чтобы еще раз напомнить человечеству о проблеме уничтожения деревьев и связанного с ним сокращения биоразнообразия на земле. Если скорость вырубки не сократится, экосистема, которая является домом для подавляющего большинства сухопутных организмов, изменится безвозвратно. Мир, который мы можем потерять навсегда, — в фотогалерее «Известий»



Бамбуковый лес Сагано в Киото — предмет особой гордости японцев. Он занимает территорию в 16 кв. км и со всех сторон окружен мегаполисами. Заповедник находится под охраной государства, гулять по нему свободно нельзя, только по огороженным аллеям
На весь экран



Национальный парк Мон-Сен-Бруно в канадском Квебеке славится богатой флорой и фауной. Здесь насчитывается 574 вида растений, 24 из них — вымирающие, 38 видов млекопитающих и 234 вида птиц, семь видов рептилий и 13 видов рыб



Американский национальный парк «Секвойя», расположенный на склонах гор Сьерра-Невада, известен гигантскими экземплярами деревьев. «Генерал Шерман», растущий в роще под названием «Гигансткий лес», — самое большое по объему древесины дерево на планете. «Генерал Грант», обитающий в соседнем национальном парке «Кингс-Каньон», чуть меньше и занимает второе место в мире по объемам



Криволесье — роща сосен необычной формы, неподалеку от польской деревни Нове Царново. Несколько сотен деревьев у основания изогнуты на 90 градусов и повернуты на север. Вокруг них растут обычные деревья. Говорят, что эта аномалия — творение рук человеческих. Похожая аномалия наблюдается на Куршской косе, где можно погулять по Танцующему лесу



Самый крупный в мире тропический лес растет на берегах реки Амазонки в Южной Америке. Он занимает площадь в 5,5 млн кв. км и располагается на территории девяти государств. Здесь наблюдается самое большое биоразнообразие на планете — 40 тыс. видов растений, 3 тыс. видов рыб, порядка 1,3 тыс. видов птиц, несколько сотен видов млекопитающих, земноводных и пресмыкающихся, более 100 тыс. видов беспозвоночных, 16 тыс. видов деревьев



Лес, утонувший в озере Каинды в горах Алатау, всегда привлекал множество туристов. Затопление произошло в 1911 году, после того как ущелье во время землетрясения было перегорожено оползнем. Воды озера могут менять свой цвет от зеленого до ярко-голубого, а их температура не превышает +6 градусов



Лес «Кровь дракона» на острове Сокотра в Индийском океане — одно из самых необычных мест на земле. Особенности климата и долгая изоляция сформировали здесь уникальный растительный и животный мир, состоящий преимущественно из эндемиков. У берегов острова добывают самый редкий на планете жемчуг — черный со свинцовым отливом



Национальный парк «Олимпик», расположенный в американском штате Вашингтон, знаменит своим биологическим разнообразием. Благодаря длительной изоляции полуострова от материка на нем сформировалась особая флора и фауна. Среди обитающих здесь видов — 15 эндемиков-животных и восемь эндемиков-растений



К началу XXI века человек уничтожил около 50% площадей лесов, ранее существовавших на земле...

01 березня 2020

Волинь моя, краса моя: чи може зникнути озеро Світязь? (ФОТОРЕПОРТАЖ)



Із озером Світязь у всіх мандрівників будуть виникати спільні асоціації. Це літо, сонце і відпочинок на березі озера. Однак гарно провести час тут можна і взимку. Як виглядає зимовий Світязь і чи може він зникнути з мапи України, читайте далі.


Озеро Світязь, яке знаходиться на Волині, є найбільшим озером в Україні. Водойма розташована на території Шацького національного природного парку.



Серед учених немає єдиної думки щодо походження Світязя та інших Шацьких озер. Одні вважають, що після відступу Дніпровського льодовика понад 10 тисяч років тому на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера вважаються реліктами, тобто залишками цього гігантського водоймища, западини якого з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками.

Інші учені твердять, що озера мають виключно карстове походження. А поява глибоких западин, за цим припущенням, пов'язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків.



Найкраща природна туристична прикраса Волині – озеро Світязь, що розташоване недалеко від селища Шацьк,входить до складу Шацьких озер, групи з-понад 30 озер у північно-західній частині Любомльського району Волинської області, у межиріччі Прип’яті й Західного Бугу.



Шацькі озера розташовані серед лісових масивів, де побудовано багато санаторіїв і баз відпочинку. Для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер 1983 створено Шацький національний природний парк загальною площею 32 500 гектари.

Світязь – найбільше озеро у групі Шацьких озер, найглибше озеро природного походження в Україні. Живиться воно підземними водами та артезіанськими джерелами. Вода тут надзвичайно прозора і м’яка. У сонячну погоду дно видно на кількаметровій глибині.



Світязь моє одну унікальну особливість. Достатньо лише змочити ноги у його кришталевій воді, як ви почнете наповнюватися потужною енергією й почнете відчувати приплив сил. Майже уздовж всієї берегової смуги озера ростуть ліси. У літній час тут можна удосталь надихатися ароматом хвої, назбирати чорниць, ожини або грибів.



Біля берегів Світязь переважно мілкий. Можна пройти кілька десятків метрів, аж поки вода досягне грудей. У безвітряну пору вода прогрівається швидко, тому тут з радістю відпочивають батьки з дітьми.



Вода Світязя має цілющі властивості, адже у її складі є срібло, йод та гліцерин. А шкіра після купань в Світязі стає відчутно еластичною.

Для відпочинку на Світязі ви можете обрати будь що: бази відпочинку, санаторії, спортивні та дитячі табори.



Про Світязь можна писати дуже багато, однак одну з найбільших водойм України минулого літа спіткала трагедія. Екологи та жителі почали бити на сполох, адже вода в озері почала зникати. Улітку 2019 року вода відійшла від берега майже на сто метрів.

Причин, чому вода в озері почала зникати, було декілька:
  • відсутність будь-яких опадів;
  • глобальне потепління: дощі не йдуть, літо сухе, живитися озеру нізвідки;
  • розробки Хотиславського кар’єру на території Білорусі, а саме видобуток крейди;
  • незаконна діяльність суб’єктів господарювання.



Що стосується незаконної діяльності суб'єктів господарювання, тут мова йде про підприємство, яке неподалік озера має неймовірно величезі плантації лохини. Як відомо, дана рослина потребує величезного поливу.

Дане підприємство побудувало неподалік Світязя штучні водні об’єкти на орендованій території площею 230 га без відповідних на це документів та здійснювало з них водозабір для поливу саджанців лохини на площі понад 150 га.



У січні цього року почала з'являтися інформація про те, що вода в озері піднялася на 6 сантиметрів. Однак чи повернеться вона до своїх колишніх берегів, невідомо.



Зазвичай люди їдуть сюди на відпочинок влітку. Але у зимову пору Світязь по особливому гарний і спокійний. Людей тут небагато, лише місцеві прогулюються берегом озера. 

ФОТО ЗИМОВОГО СВІТЯЗЯ


***


***


***


***


***


18 лютого 2020

До 2070 року можуть зникнути третина тварин і рослин, – вчені

Вчені прогнозують зникнення близько третини тварин і рослин світу до 2017 року через зміни клімату

Про це йдеться в статті, опублікованій у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, пише CBC, передає Depo.ua з посиланням на "Кореспондент".

Головним фактором, який впливає на виживаність популяцій, вчені вважають максимальну денну літню температуру. Автори нової роботи проаналізували дані про 538 видів рослин і тварин з усієї планети. Вчені виявили, що близько 44% досліджуваних видів вимирали в окремих ареалах, якщо максимальна температура там підвищувалася більш ніж на 0,5°C. Зростання температури на 2,9°C і вище, за їхніми словами, приводив до локального зникнення 95% видів.

Вчені нагадують, що січень цього року став найспекотнішим за 141 рік спостережень, а останнє десятиліття – найспекотнішим за весь час обліку. Крім того, кліматологи вважають, що 2020 рік "з великою ймовірністю увійде в число п'яти найтепліших років в історії".

Найбільш уразливими, на думку фахівців, є тварини і рослини, які мешкають у тропіках. Вчені встановили, що швидкість зникнення рослин і тварин буде прямо залежати від того, наскільки швидко нагрівається планета.

"Якщо ми будемо дотримуватися Паризької угоди з клімату, то до 2070 року можемо втратити близько 20% видів рослин і тварин. Проте більш сильне потепління може призвести до зникнення понад третини або навіть половину всіх видів тварин і рослин", – сказав на завершення професор університету Арізони Джон Вінс.

Нагадаємо, через надто теплу зиму птахи страждають ожирінням.

30 грудня 2019

Ліси Амазонки не допоможуть зупинити потепління

Мова йде про відновлення лісових масивах на місці лісових пожеж і в місцях промислової заготівлі деревини.



Дослідники з Університету Ланкастера (США) раніше заявляли, що вторинні ліси, повторно посаджені лісові масиви, є ключем до боротьби зі зміною клімату. Однак нові оцінки і результати натурних вимірювань показали, що у відновлених лісових масивах вміст вуглекислого газу не перевищує 40% від вмісту його в незайманих людьми частинах Амазонії. Ця обставина ставить під сумнів здатність відновлених лісів істотно впливати на пом’якшення парникового ефекту.

Крім цього, глобальне потепління, мабуть, перешкоджає повторному зростанню вторинного лісу. За результатами більш ніж 20-літніх спостережень встановлено, що Амазонка піддалася впливу періодів посухи. У цей період, що фахівці назвали «дефіцитом води», відновлені ліси поглинають ще менше вуглецю з атмосфери.

Джерело: http://www.meteovesti.ru/
Опублікував: Анатолій Шевченко в Екологія 
30.12.2019

11 листопада 2019

Усиление лесных пожаров в Калифорнии объяснили климатологи

В Австралии полыхают лесные пожары. Зафиксировано больше 60 очагов возгорания. Тушение осложняет сухая ветреная погода, при этом до завтра синоптики не ожидают улучшения. Жертвами стихии уже стали по меньшей мере три человека. Семеро пропали без вести. Пламя также разрушило 150 домов. Похожая ситуация в американской Калифорнии. Там из-за пожаров даже эвакуировали всемирно известную киностудию «Уорнер Бразерс», сообщает «Хабар 24».



В США погибших нет. Однако из-за пожаров около миллиона человек по-прежнему сидят без света.

В Австралии пожарные не могут потушить крупный лесной пожар. Вернее пожары. Их там десятки. Огнем охвачена огромная территория на юго-востоке страны. В опасности – густонаселённые города, в том числе Сидней.  Жителей просят следить за новостями и позаботиться о своей безопасности самостоятельно. Все силы брошены на тушение огня.

Пожарные не могут справиться с огнём в Австралии

Шейн Фитцсиммонс, комиссар региональной полиции штата новый Южный Уэльс:
- Пока мы с вами разговариваем, в Новом Южном Уэльсе по-прежнему бушуют более 60 пожаров, более половины из них – нелокализованы.

Существует риск, что потери будут больше, чем нам известно сейчас. Огонь по-прежнему ведёт себя очень агрессивно. По прогнозам синоптиков, ожидается, будет усиление ветра и жары, а это значит, что это может спровоцировать ухудшение пожарной обстановки.
Огонь уже уничтожил тысячи гектаров леса, погибли как минимум 3 человека. Десятки ранены.  Разрушены 150 домов. От пожара также пострадал заповедник с коалами. Погибли не менее 350 сумчатых. Власти штатов Квинсленда и Нового Южного Уэльса ввели режим чрезвычайного положения.

Глэдис Береджиклян, премьер-министр штата Новый Южный Уэльс:
- Ситуация уже катастрофическая. Именно поэтому мы решили ввести режим чрезвычайной ситуации.  Это означает, что глава пожарной службы имеет полномочия принимать любые необходимые меры и решения, чтобы гарантировать защиту жизни и собственности людей насколько это возможно. Сейчас для нас самое важное, конечно, безопасность жителей.

А в Калифорнии огонь вплотную приблизился к голливудским съемочным площадкам. Спасатели эвакуировали людей с территории киностудии Warner Bros. Под угрозой и Universal Studios. Лесные пожары бушуют в Калифорнии не первую неделю. Их даже видно из космоса. Свои дома покинули  около 200 тысяч человек. Почти миллион жителей остаются без электричества из соображений безопасности.

Зачем в калифорнии отключают электричество?

Прошел ровно год с тех пор, как огонь уничтожил калифорнийский город Парадайс. Тогда погибли 85 жителей. Одной из главных причин возгорания назвали обрыв линий электропередачи. До пожара в городе проживало свыше 26 тысяч человек. Назад вернулись лишь десятки. Большинство из них всё еще ютятся в трейлерах.

Блиц:

- Эти дома сгорели, и вода просто вытекла из их труб. В гидрантах ничего не осталось, нечем было тушить огонь.

- Здания можно вновь построить. Но то, что творится в душах людей, то, что происходит с их психикой, так легко не исправить.

Страшные лесные пожары в Калифорнии, усиливающиеся год за годом, прямое следствие глобального потепления, утверждают климатологи.

Климатологи об усилении лесных пожаров в Калифорнии США

Арадна Трипати, учёный-климатолог:

- Вне всяких сомнений, это - новая норма из-за климатических изменений. Пока мы не примем решительные меры для перехода на чистую энергию, пока не трансформируем наши энергосети в более локальные или даже совсем в микросети, очевидно, что мы будем сталкиваться с новыми возгораниями.

Президент Дональд Трамп возложил ответственность за ситуацию в Калифорнии на губернатора штата. Однако эксперты называют эту перепалку «политическим футболом». Дело в том, что регионом уже давно руководят демократы. И вот сейчас, когда кандидаты от таковых объясняют, какую политику хотят проводить в стране в случае прихода к власти, им отвечают: «Как в Калифорнии?». То есть сейчас штат – стал своеобразным вещественным доказательством обвинительного акта республиканцев против демократов.

https://24.kz/ru/news/in-the-world/item/354022

15 жовтня 2019

Глава Госкомэкологии — о том, почему деревья продолжают вырубать

Почти половина заявлений на вырубку деревьев связана со строительством и реконструкцией зданий. Глава Госкомэкологии рассказал, почему деревья продолжают вырубать. Председатель Сената призвала срочно принять кардинальные меры по охране растительного мира.



Бахром Кучкаров.
Фото: Шухрат Латипов / «Газета.uz»

Сегодня, 10:07 Политика

12 октября на 23-м пленарном заседании Сената Олий Мажлиса была заслушана информация председателя Государственного комитета по экологии и охране окружающей среды Бахрома Кучкарова о соблюдении в Узбекистане законодательства при обрезке деревьев и кустарников.

Глава Госкомэкологии сообщил, что за девять месяцев 2019 года в соответствии с административным регламентом территориальные органы по экологии и охране окружающей среды получили 4909 заявлений о выдаче заключения на вырубку 143560 деревьев.


В результате изучения по 1892 обращениям на вырубку 40992 деревьев был дан отказ (28,6%). Заключения даны по 1453 заявкам на вырубку 39 тысяч деревьев и кустарников, высохших или поврежденных в результате болезней (27,2%), а также по 1564 заявкам на вырубку 63561 дерева (44,2%) в связи со строительством и реконструкцией зданий, сооружений и коммуникаций.

За этот же период было зафиксировано 3274 случая незаконной вырубки деревьев и кустарников (за девять месяцев 2018 года — 2841 случай) и назначен штраф в сумме 1,2 млрд сумов (386,6 млн сумов), из которых взыскано 871 млн сумов.

В правоохранительные органы для взыскания штрафов и ущерба было направлено более 300 административных и уголовных дел в отношении физических и юридических лиц.

В ходе инвентаризации было зарегистрировано около 85 миллионов деревьев, из которых 3,5 миллиона включены в электронную базу. Работа по включению учтенных деревьев в базу продолжается, сказал Бахром Кучкаров.

Председатель комитета напомнил, что согласно пункту 5 Типового положения об управлениях благоустройства городов и районов, утвержденного Кабинетом Министров от 10 января 2013 года, уход за зелеными насаждениями возложен на управления благоустройства (обрезка деревьев и кустарников, полив зеленых насаждений, дождевание крон растений, улучшение мелиоративного состояния почвы, борьба с сорняками, химическая и биологическая защита растений от болезней и вредителей и проведение других агротехнических мероприятий и работ).

Однако эта функция по ряду причин не реализуется в полной мере, в частности, из-за нехватки квалифицированных специалистов и недостаточной материально-технической базы этих управлений. «Этот вопрос поднимался неоднократно. Если на это не обратить внимания, мы можем лишиться и оставшихся деревьев», — сказал глава Госкомэкологии.
Проблемы

Бахром Кучкаров назвал ряд проблем, наличие которых приводит к продолжению рубки деревьев. Во-первых, текущие суммы штрафов недостаточны для профилактического эффекта. Для привлечения к уголовной ответственности сумма ущерба растительному миру должна составлять более 300 базовых расчетных величин (60,8 млн сумов). Более того, нет практики конфискации транспортного средства и техники, используемой для незаконной вырубки деревьев.

Во-вторых, нет системы, направленной на сохранение деревьев и кустарников во время строительства и реконструкции зданий, сооружений и коммуникаций, то есть при выделении земли и проектировании не учитываются вопросы сохранения деревьев.

В-третьих, отсутствует действенный механизм общественного контроля во время вырубки деревьев. Общественность должна участвовать в процессах выдачи разрешения на вырубку.

В-четвертых, обрезку и формовку деревьев должны выполнять лица, у которых есть необходимая квалификация.

В-пятых, конкретно не определены лица, ответственные за уход и охрану древесных и кустарниковых насаждений, не входящих в государственный лесной фонд.


В-шестых, не в полной мере заработала система по высадке деревьев в качестве компенсации вырубленным, потому что конкретно не определены порядок выполнения этих обязательств, сроки и ответственность за невыполнение.

В-седьмых, до сих пор не разработаны правила рубки, обрезки и формовки деревьев.

Для решения указанных проблем по поручению премьер-министра Абдуллы Арипова был разработан проект постановление правительства «О дополнительных мерах по сохранению деревьев и кустарников вне государственного лесного фонда», который выставлялся на общественное обсуждение. Документ предусматривает введение моратория на вырубку деревьев вне лесов до 1 февраля. За это время должны быть пересмотрены нормы ухода, обрезки, рубки и использования деревьев и кустарников.

«Сейчас проект находится на стадии внесения в Кабинет Министров… В этом направлении у нас достаточно проблем и недостатков. Недовольство населения также уместно. Решение этих проблем и устранение недостатков лично контролирует глава правительства», — сказал глава Госкомэкологии.




Председатель Сената Танзила Нарбаева указала на медлительность Госкомэкологии в принятии кардинальных мер по охране и уходу за деревьями.

«Комитет должен быстрее изучать опыт других стран и предлагать варианты, которые можно внедрить у нас. Надо ускориться, в то же время не нужно забывать советоваться с народом», — отметила она.

Глава верхней палаты парламента отметила, что в предстоящие два года планируется реализовать около 800 проектов на сумму 1,5 млрд долларов в регионе Аральского моря.


«Продолжение нарушений экологического законодательства, несмотря на все эти практические действия, — печальная ситуация. В то время, когда мы тратим большие средства и ресурсы для посадки деревьев на территории Аральского моря, превратившегося в пустыню, незаконная и безжалостная вырубка деревьев и кустарников в некоторых регионах — абсолютно непонятная ситуация», — заявила Танзила Нарбаева.

«Газета.uz» 

13 жовтня 2019

Чому висадка дерев не завжди допомагає природі?

Певно, що висадка дерев – це найперше, що згадують як приклад екологічної акції. Дерева висаджують прості громадяни й політики, бізнесмени й можновладці, діти й пенсіонери. Дерева висаджують у містах і селах, у лісах і степах, по одному й тисячами. Але чи завжди висадка дерев – це користь для довкілля? Як правильно підійти до питання висадки дерев?

Перше, що варто мати на увазі, – це місце висадки дерев. Тут є кілька варіантів:

Варіант перший: висадка дерев у лісі. Діти або чиновники разом з лісівниками висаджують дерева на місці вирубки в лісі – такий сюжет з’являється в новинах чи не щотижнево. Лісова галузь навіть проводить щорічну акцію, суть якої полягає саме в спільній висадці дерев у лісі. Що треба усвідомлювати?

Лісове господарство – це галузь економіки, яка в Україні переважно орієнтована на отримання прибутку. Законодавство зобов’язує лісівників відновити вирубаний ними ліс. З громадськістю чи без – вирубаний ліс все одно буде відновлений лісівниками. Залучення громадян чи чиновників до відновлення лісів є здебільшого інформаційним приводом або ж екоосвітньою акцією. У цьому немає чогось поганого, але якщо свідомі громадяни хочуть витратити час та ресурси на допомогу лісам – висаджування дерев на вирубках не є дуже ефективним заходом. До того ж, треба розуміти, що посаджені Вами дерева лісгосп планує в майбутньому зрубати.

Варіант другий: висадка дерев у луках / степах / інших природних територіях. Доволі поширеними є і акції, коли дерева саджають у межах природних екосистем без дерев. Як приклад, висадка дерев на схилах Дніпра. Або в степових балках. Такі акції часто можуть бути не лише неефективними, але й навіть шкідливими. Природа – це не тільки ліси. Луки та степи – це також природні екосистеми, але в них дерева майже чи повністю відсутні. Українські луки та степи – у природному їх стані – зникають чи не швидше за ліси, хоча й без такого суспільного резонансу. Дерева, висаджені в таких екосистемах, можуть потім швидко поширюватись, перетворюючи степи на рідколісся, щось на зразок савани. Як наслідок, зникають рідкісні види, що пристосовані саме до лучних чи степових умов.

Яскравим прикладом висадки дерев у степовому ландшафті є острів Джарилгач, популярний серед “диких” туристів. У минулому ландшафт острова був виключно степовим, але за радянських часів тут були висаджені значні площі маслинки – чогось середнього між кущем і невеликим деревом. Відтоді маслинка шириться островом, що в довгостроковій перспективі може кардинально змінити степові екосистеми Джарилгача.

Найкращою альтернативою в даному випадку є висадка дерев там, де колись ліс був вирубаний для створення поля. Проте в такому разі варто заздалегідь вирішити питання висадки дерев з власником землі. Якщо власник землі має на неї інші плани, то Ваші зусилля в майбутньому можуть перетворитися на купу пеньків.

Варіант третій: висадка дерев у містах / селах. Зелені насадження в містах очищують повітря, знижують температуру, навіть заспокоюють і при цьому часто зникають унаслідок інфраструктурних проектів. До того ж, міста та села – це екосистеми, які важко назвати природними, тому й висадка дерев у їх межах дикій природі майже не загрожує. Мабуть, цей варіант є найбільш ефективним та безпечним.

Другий важливий момент: які дерева та як саме висаджувати?

Яскравий приклад неправильного підходу до висадки дерев – це використання саджанців дуба червоного або, наприклад, робінії псевдоакації (також відомої як акація біла). Обидва види в наших умовах є інвазивними. Це значить, що в минулому вони не зростали в Україні, а були завезені людиною. Ба більше, в Україні ці види мають набагато менше природних ворогів і набагато краще пристосовані до несприятливих умов. Як наслідок, біла акація витісняє наші види дерев та інших рослин, стрімко поширюючись у лісах та інших екосистемах. Відповідно, для висадки дерев варто використовувати лише місцеві (аборигенні) види. Найбільш поширені інвазивні види, які не варто використовувати: дуб червоний, акація біла (робінія псевдоакація), клен ясенелистий (клен американський) тощо.



Інший важливий момент: вибір місцевого виду дерева.

Кожний вид має свої вимоги до середовища існування. Наприклад, сосна любить світло, а ялина достатньо тіньолюбна. Вільха переважає у вологих місцях. Маленькі дубки також не люблять затінення й можливої конкуренції з більш тіньостійкими деревами. Усі ці вимоги варто враховувати під час підбору дерев для висадки. Якщо Ви вже обрали місце для висадки, то проконсультуйтеся зі спеціалістами. Вони допоможуть обрати правильний вид дерева, а також правильний сезон для висадки.

Не варто також забувати про догляд: штучні насадження дуже залежать від догляду в перші роки життя. Молоді дерева легко гинуть унаслідок затінення кущами та травами, на більш пізніх етапах надмірна щільність дерев також робить їх нестійкими. Відповідно, не варто братися за висадку дерев, якщо відсутня можливість проводити догляд за ними впродовж наступних хоча б десяти років.

Підбиваючи підсумки, зазначимо: висадка дерев має багато нюансів. Якщо їх не враховувати – усі витрачені зусилля та ресурси будуть марними. А в найгіршому разі – ще й завдадуть шкоди природі. До того ж, існують і інші можливості допомогти довкіллю.

Для прикладу, національні природні парки України, а також різноманітні громадські організації проводять заходи для волонтерів, де небайдужі громадяни можуть допомогти працівникам заповідних територій охороняти природу. Волонтери разом з експертами рахують рідкісних тварин та рослин, допомагають боротися з пожежами чи браконьєрами, влаштовують туристичні маршрути тощо. Запропонуйте свою допомогу національним природним паркам поблизу – це може бути набагато кориснішим, ніж висадка дерев!

Окремо варто відзначити наявність в Україні чималих площ так званих самосійних лісів. Ці ліси утворилися на полях, які перестали використовувати за призначенням. Часто це гарний та природний 15-25-річний ліс із сосни чи берези, що чудово росте без догляду людини. Зазвичай фермери чи агрохолдинги орендують такі закинуті поля та знищують самостійні ліси, адже документально – це поля. Тому за наявності коштів можна взяти такі лісові ділянки в оренду, а потім, після відкриття ринку землі, купити. Таким чином, Ви матимете власний ліс з тисячами здорових та корисних дерев!

Єгор Гриник, експерт лісового напрямку
Джерело
13 октября 2019

04 жовтня 2019

Європейські ліси і насадження можуть зникнути: вони вже вимирають



В Європі існує 454 види дерев, унікальних саме для цього континенту, і 58% з них можуть зникнути. Про це заявила одна з найстаріших у світі екологічних організацій - Міжнародний союз охорони природи (МСОП). В особливій небезпеці знаходяться каштани, пише ВВС.

Ці цифри - результат останнього дослідження біорізноманіття в Європі. В організації, яка з 1939 року веде "Червону книгу", відзначають, що 15% з цих видів - буквально за крок від вимирання.

"Дерева вкрай важливі для життя на Землі, а європейські дерева в усьому їх різноманітті - це джерело їжі і місце для життя незліченної кількості видів тварин, наприклад, птахів і білок. Також вони грають ключову роль для економіки", - прокоментував дослідження глава підрозділу " Червоної книги "МСОП Крейг Хілтон-Тейлор.
З усього різноманіття дерев, ендемічних для європейського континенту, тобто не ростуть ні на якому іншому, в небезпеці вимирання знаходиться 58% видів. З дерев, що ростуть на території Європи, але які не є для неї ендемічними, зникнути може 42% видів.

В особливій небезпеці знаходяться каштани і близько 200 видів дерев сімейства каштанових - їх кількість в Європі стрімко зменшується.



За словами директора європейського відділення організації Люка Баса, основним фактором у зменшенні популяції цих видів є діяльність людини, в тому числі зростання міст і вирубка.

"Це дослідження показує, в якій критичній ситуації знаходяться багато видів дерев, про які часто просто не думають. Але вони являють собою хребет європейської екосистеми і роблять нашу планету здоровою", - додав Люк Бас.

Джерело: bbc

14 серпня 2019

Чим більше заповідників - тим менше звірів?



Кількість тварин у лісах скоротилася вдвічі — дослідження WWF


Біологічне розмаїття у світі під загрозою. За останні 50 років кількість тварин у лісах скоротилася вдвічі, вказують дослідники Всесвітнього фонду дикої природи (WWF).

Кількість тварин, що живуть у лісах, за останні десятиліття значно зменшилася. З 1970 року їх стало менше більш ніж удвічі, йдеться в звіті Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), про який у вівторок, 13 серпня, повідомили видання групи Redaktionsnetzwerk Deutschland, передає DW.

Найбільш ураженими категоріями у тваринному світі дослідники називають амфібій, наприклад, жаб, а також ссавців, зокрема, мавп та лісових слонів. Основною причиною безпрецедентного скорочення кількості диких тварин, за даними WWF, є втрата середовища існування, зокрема внаслідок вирубування лісів.

«Занепад біологічного розмаїття у світових лісах — це пересторога», — заявив член ради WWF Крістоф Гайнріх (Christoph Heinrich) у коментарі виданням групи Redaktionsnetzwerk Deutschland. За його словами, вимирання тварин може негативно вплинути на здатність лісів зберігати парникові гази, що призведе до жорсткішої кліматичної кризи.

Для дослідження науковці використали дані щодо 268 видів хребетних і 455 популяцій тварин.