Лісівники Вінниччини святкують ювілей - 100 років Закону про Губерніяльних та Повітових лісничих. Але завдання, як і сто років тому, - одне: відновлювати і збільшувати площу лісових насаджень.
Саджанці дуба звичайного вирощують у тепличному господарстві державного підприємства «Вінницький лісгосп».
Із технологією ознайомлюються керівники структурних підрозділів обласного управління лісового і мисливського господарства (у центрі — начальник управління Анатолій Бондар). Із цих маленьких дерев виростуть через десятиліття дуби-велетні.
Фото Станіслава ВОВКА, керівника прес-служби Вінницького обласного управління лісового і мисливського господарства (червень 2018 року).
Закон про Губерніяльних та Повітових лісничих затверджено сто років тому, 14 лютого 1919-го, Директорією Української Народної Республіки (УНР). Документ приймали у Вінниці, де на той час перебував уряд УНР. Тоді ж створено інституцію Подільського губернського лісничого, нині це обласне управління лісового та мисливського господарства. У лісівників краю — ювілей.
У тих, хто плекає ліс нині, таке саме завдання, як і в їхніх попередників сто років тому, — відновлювати і збільшувати площу лісових насаджень. А ось його вирішення зазнало кардинальних змін. Хіба могли лісівники в далекому минулому бодай уявити, що колись у лісовій галузі використовуватимуть електронні засоби? Нині це реальність. Змінено також технології вирощування лісових культур. Розширено види порід. Запроваджено переробку деревини...
Два Бондарі: Анатолій (ліворуч) — начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства і Володимир — заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України.
Керівники державних підприємств лісового господарства Вінниччини (у центрі — Анатолій Бондар).
Фото надано прес-службою Управління лісового та мисливського господарства Вінниччини (з архіву).
Рятують від всихання
Водночас з’явилася проблема, якої не знали ні сто, ні п’ятдесят років тому.
— Глобальне потепління призвело до масового всихання лісів, — каже керівник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, заслужений лісівник України, доктор сільськогосподарських наук Анатолій Бондар. — Нашому поколінню випала місія не тільки вирощувати та відновлювати ліси, а й рятувати їх.
Всихання лісів Анатолій Бондар називає одним з викликів галузі. За його словами, всихають не тільки хвойні породи. Частково це стосується дуба, ясена, клена. Явище набуло масового характеру не тільки в нашому регіоні. У майбутньому ситуація ще більше загостриться. Причина вже встановлена — глобальне потепління. Єдиний вихід — мати більше посухостійких деревних порід.
На Вінниччині розширюють площі під такими породами, які раніше не культивували. З’явилися дугласія, модрина. У них глибша коренева система, стійкіша до всихання. Новою породою є горіх чорний, батьківщина якого — Північна Америка. У переліку стійкіших до посухи — берека лікарська. Такі лісові культури можна побачити у всіх районах області. Горіх чорний та берека лікарська мають ще одну важливу особливість. Їхня деревина коштує дорожче навіть від дуба. Змінилися не тільки породи, а й пріоритети.
Найбільше висаджують дубів-велетнів
Архівні дані свідчать, що раніше в лісах краю домінували насадження граба. Чому значні площі відводили під малопродуктивну породу? Крім дров, граб майже ні на що не годиться. Утім, саме дров, до того ж у великих кількостях, потребували в окремі періоди розвитку краю. «Усі — на боротьбу з холодом!» — такими закликами більшовицька влада скликала людей у ліси. Їх використовували не тільки для опалення приміщень.
Нині економіка диктує інші потреби. Ліс має давати прибуток. Заробляти гроші можна насамперед за рахунок деревини цінних порід. До таких належить дуб звичайний. На Вінниччині найбільші порівняно з іншими регіонами площі дубових насаджень.
Дуби ростуть на 80 відсотках насаджень лісових культур. Вирощування цієї породи збільшували впродовж тридцяти останніх років. Як це вдалося?
— Науковцями досліджено, що регіон Поділля — а це, крім нашої, Хмельницька і Тернопільська області — має найсприятливіші кліматичні і ґрунтові умови для вирощування дуба звичайного, — уточнює Анатолій Бондар. — Як було цим не скористатися?
Змінили схему створення лісових культур, зменшили ширину міжрядь до двох-трьох-чотирьох метрів. Раніше вона становила 6—8 метрів. Насадження дуба чергуємо з горіхом чорним, грушею, черешнею лісовою, а також згаданими вище модриною, дугласією, гікорі. Такі «сусіди» створюють оптимальні умови для зростання дуба.
Як стверджує співрозмовник, наступні покоління отримають від нинішніх лісівників більше деревини цінних порід, ніж маємо її сьогодні. За його словами, після досягнення періоду стиглості ліси даватимуть по 500—600 кубометрів деревини з одного гектара. Це у 1,5—2 рази більше, ніж тепер. Ідеться про деревину дуба, період стиглості якого — 100—120 років.
Лісовими стежками — від випускника академії до професора
Сорок років життя присвятив галузі нинішній керівник управління Анатолій Бондар. За його ініціативою і безпосередньою участю відбулися ті позитивні зміни, про які згадувалося вище. Випускник Української сільськогосподарської академії, за фахом інженер лісового господарства, Анатолій Бондар трудовий шлях розпочав на посаді майстра лісу на Вінниччині. Було це у вересні 1979-го. Працював також помічником лісничого, лісничим, директором держлісгоспу, генеральним директором обласного лісогосподарського об’єднання «Вінницяліс». У 2005—2006 роках А. Бондар — перший заступник Голови Державного комітету лісового господарства України. У 2007-му — генеральний директор Українського державного проектного виробничого об’єднання «Укрдержліспроект». З серпня 2007-го вдруге очолив колектив Вінницького обласного управління лісового і мисливського господарства. Продовжує працювати на цій посаді нині.
Займається науковою роботою. Розробив нові методи вирощування високопродуктивних дубових насаджень в умовах центральної частини України. Він — один з авторів навчального посібника «Практикум з лісівництва». Доктор сільськогосподарських наук, професор.
Одна з характерних рис, на яку звертають увагу колеги А. Бондаря, його висока відповідальність у будь-якій справі. Очолюване ним управління — одне з найкращих у галузі. До речі, Анатолій Бондар вивчив досвід роботи своїх попередників на посаді керівника лісової галузі краю. Портрети тих, хто керував управлінням, починаючи з 1944 року, можна побачити на стенді в будівлі управління. Нове адмінприміщення збудовано за ініціативою й участю нинішнього очільника колективу.
Інформація до роздумів
На Вінниччині діє 11 лісогосподарських підприємств. Кожне з них має здобутки, що заслуговують на окрему розповідь.
24 трудівники удостоєні звання «Заслужений працівник лісового господарства України». Найбільше їх (шестеро) нараховується у державному підприємстві «Могилів-Подільський лісгосп».
Вінниччина є малою батьківщиною одного з колишніх міністрів лісового господарства України Василя Байтали. На цій посаді працював у 1980—1987 роках. На його честь у селі Пеньківка Шаргородського району закладено Алею пам’яті.
У день 100-річчя утворення територіального органу управління лісами області, 14 лютого, відбудуться урочистості з нагоди ювілею. Лісівники краю, гості зберуться в обласному академічному музично-драматичному театрі імені Садовського. Зі святом вас, хранителі зелених легенів краю!
Вінницька область.
Цікаво знати
У царські часи за незаконну вирубку дубових насаджень винуватцю загрожувала смертна кара.
У 1925 році зарплата лісничого становила тільки 18% від тієї, що її платив царський уряд 1914-го. Розміри земельних наділів для лісничих зменшили у 5—6 разів.
Радянська влада, яка спершу звільнила колишніх царських лісничих — декого з них навіть розстріляли, зобов’язала живих, а також усіх спеціалістів лісового господарства повернутися до виконання своїх колишніх обов’язків.
Тільки факти,
Загальна площа лісів області — 366,4 тис. га, з них 218,8 тис. га — площа лісів обласного управління лісового та мисливського господарства.
Головна порода — дуб звичайний, становить 80% загальної площі; ясен — 8,7%; граб — 5,2%; сосна — 3,9%; акація — 1,1%; вільха — 0,9%; береза — 0,7%; ялина — 0,6%; клен — 0,4%; липа — 0,3%; інші породи — 1,1%.
Починаючи з 1944 року, в області створено нові ліси на площі 63018,8 га, відтворено 111788,5 га. За роки незалежності (з 1991-го) створено 37122 га лісів.
Тільки факти
У 1991 році лісистість краю становила майже 11%, нині — 13,8%. Аби досягти оптимального показника (15%), треба посадити приблизно 30 тис. га лісів.
У лісах краю нараховується (станом на 2018 рік) така кількість поголів’я основних видів мисливських тварин: зубра — 93 голови, оленя благородного — 219, оленя плямистого — 671, козулі — 7512, кабана — 1410 (поголів’я кабанів зменшилося наполовину через африканську чуму свиней).
При обласному управлінні діє лісівничий еколого-просвітницький центр Вінниччини, загалом в області створено 33 таких центри, працюють 50 учнівських лісництв.
