Важлива тенденція: FSC обговорює підходи до формування економічно цінних молодняків у сертифікованих лісах

Протягом більш ніж двадцяти років розвитку добровільної сертифікації лісу в Росії, в центрі уваги органів сертифікації та зацікавлених сторін було те, чого не можна робити. Наприклад -  що і де непотрібно рубати, щоб зберегти частину лісів високої екологічної цінності. Або про те, які закони, правила і принципи не можуть бути порушені-і що робити, якщо ви не можете, але дуже хотілося би. Знаходження балансу між "економічною" стороною справи і "екологічною" або "соціальною" часто зводиться до того, що "це те, що ми виключаємо з рубок - оголошуємо мораторій або згодні створювати заповідні території, а на решті територій будуть вирощуватися як зазвичай". Мається на увазі, що лісове управління, що відповідає договору оренди, проект розвитку лісового господарства і чинного російського законодавства - це «економічна складова» в роботі сертифікованих компаній. Система FSC була не самотня в цьому: такий же підхід був характерний для всіх помітних систем добровільного сертифікації лісу не тільки в нашій країні (РФ), але і в усьому світі.

В результаті, на територіях, де діяли сертифіковані компанії або експлуатовані, було забезпечено збереження (не скрізь, і часто тільки за певний час) деяких найцінніших районів лісів високої екологічної цінності, але за межами них практика лісового господарства майже не змінилася. Саме в зоні тайги нашої країни, як це було великим (неекономічним) десятиліття тому, і залишається таким зараз, навіть у тих регіонах, де майже весь Лісовий ринок вже давно сертифікований.

У зв'язку з цим, набуває інтересу новий тренд у розвитку FSC в Росії, який тільки що з'явилися, але, здається, перспективи встановлення не тільки обмеження на знищення лісів високої екологічної цінності, а й вимоги до того, як проводити лісове господарство в розвинених лісах. Зокрема - до того, що ліс не тільки рубати і не тільки виконувати обов'язкові процедури лісовідновлення за законом, але і по-справжньому вирощувати економічно цінні молоді ліси на місці зрубаних.

Обговорення цієї теми відбулося в рамках FSC-форуму у квітні 2020 (у зв'язку з карантинними заходами, що відбулися в обмеженому форматі), а матеріали, підготовлені до цієї дискусії, розміщені на своїй спеціальній сторінці: запрошуємо вас взяти участь в обговоренні текстів доповідей, пройшовши спеціальну анкету, та/або заповнивши «форму для коментарів», як ця ініціатива завершиться-ще незрозумілою.

Існували багато важливих ініціатив в системі FSC, навіть на найвищому рівні, які виявилися глобально, що закінчуються майже нічого-наприклад, відомим рухом 65, ініціативою збереження неспокійно лісових ділянок. Але є важлива особливість: ініціатива розвитку лісового господарства (як невід'ємний елемент належного лісового господарства) у сертифікованих лісах багато в чому походить від національного офісу FSC. Тобто, в даному випадку, об'єктивна необхідність переходити від широкого лісового господарства до повноцінного лісового, зовнішнього тиску sfromes до суб'єктів FSC, а бажання фахівців, що працюють в самій системі,-збігаються.

Звичайно, шлях до повноцінного лісового господарства буде складним і не швидким, принаймні тому, що в короткостроковій перспективі повноцінний лісництво коштує дорожче, ніж обширне (неекономічне) управління лісом навіть з лісовими обрядами, передбачених законом, наприклад, Розсада.

Одна з доповідей для FSC-форуму (Марковський) передбачає таку орієнтовну оцінку вартості активізації лісового господарства, для всіх видів діяльності з лісовідновлення до очищення: 75 000 рублів/га. А стратегія розвитку російського лісового комплексу до 2030 р., затверджена наказом російського уряду від 20 вересня 2018 р. No 1989-р, забезпечує оцінку «витрат на роботу та лісове господарство» за SFO у 2016:47 рублів/КМК, що відповідає приблизно 10000 рублів/га зрізу ділянки. Звичайно, обидва оцінки дуже наближені і являють собою щось на кшталт середньої температури лікарні-але все ж таки, щоб по-справжньому вирощувати цінні ліси в зруб районах, необхідно витратити багато разів більше, ніж у середніх лісових користувачів витрачають зараз.

Втіхою може бути те, що тепер основну частину цих грошей вони витрачають на абсолютно безглузді види діяльності (наприклад, посадка лісу без подальшої допомоги, майже ніколи не даючи ніяких результатів-тобто, це чиста втрата), а з повним лісового господарства, основна частина цих грошей піде на поліпшення лісів (тобто це буде інвестиція в майбутнє). Навіть зараз є компанії, менеджери та спеціалісти, для яких це важливо. Якщо вимога не тільки відрізати цінний ліс, але і виростити новий на місці зрубаного, стає обов'язковим в системі FSC - мотивація для правильного лісового господарства збільшиться.

Зрозуміло, що відразу і всюди міняти модель обробки лісу не будуть працювати-для цього не вистачає лісових фахівців, ніякого досвіду і практики, ніяких розумних правил і простих рекомендацій. Але треба починати з реальних кроків-досить великі, щоб поступово збільшувати досвід і знання, і в той же час помітні і піддаються перевірці, щоб кожен міг побачити свою реальність. Необхідно, щоб кожна сертифікована компанія, що орендує ліс, щороку могла показати зростання площ правильно відтворених лісів-територій, де якісні лісовідновлення (не обов'язково штучні), якісне агротехнічне та лісове господарство для лісових культур, якісна блискавка і якісна очистка, і що інформація про всі такі сайти була зроблена публічною. Якщо ця інформація виявиться tufth, і її ідентифікуються зацікавленими сторонами або будь-ким іншим, необхідно, щоб органи сертифікації могли приймати найсильніші заходи, аж до призупинення або зняття сертифікатів. У тих випадках, коли з якихось причин протягом розумного періоду часу перейти до повного розмноження економічно цінних лісів не вийде (причини можуть відрізнятися, до банальної дурість місцевих вождів лісу, які не хочуть нічого міняти)-необхідно зменшити інтенсивність лісового господарства в сертифікованих лісах до рівня, який буде невичерпний навіть з обширною моделлю лісового господарства. Це, як правило, означатиме зменшення допустимих обсягів заготівлі деревини для хвойних і твердопаливних господарств приблизно в два-чотири рази-але, звичайно ж, кожен випадок вимагатиме власних спеціальних розрахунків з урахуванням багатьох локальних умов.

Загалом, ця тенденція в FSC дійсно дуже важлива і потребує підтримки. Звичайно, поки що все йде далеко не гладко, але якщо лідери системи мають розуміння необхідності таких змін-то є надія на зміни себе. Звичайно, зовнішній тиск необхідний, щоб допомогти справі рухатися швидше-і це теж буде.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=24513&sid=fe75c3db4b2b88e344d19c933410ac23

***

В течение более чем двадцатилетней истории развития добровольной лесной сертификации в России основное внимание органов сертификации и заинтересованных сторон было сосредоточено на том, чего делать нельзя. Например - на том, что и где нельзя рубить, чтобы сохранить какую-то часть лесов высокой природоохранной ценности. Или на том, какие законы, правила и принципы нельзя нарушать - и что делать, если нельзя, но очень хочется. Поиск баланса между "экономической" стороной дела и "природоохранной" или "социальной" чаще всего сводился к тому, что "вот это мы исключим из рубок - объявим мораторий или согласимся создать ООПТ, а на остальной территории будем хозяйствовать как обычно". Подразумевалось, что лесопользование, соответствующее договору аренды, проекту освоения лесов и действующему российскому законодательству - это и есть "экономическая составляющая" в работе сертифицированных компаний. Система FSC в этом была не одинока: примерно такой же подход был характерен для всех сколько-нибудь заметных систем добровольной лесной сертификации, причем не только у нас, но и по всему миру.

В результате получилось так, что на территориях, где действовали или действуют сертифицированные компании, было обеспечено сохранение (не везде, и часто лишь на время) тех или иных наиболее ценных участков лесов высокой природоохранной ценности, но за их пределами практика лесопользования почти никак не изменилась. Оно в таежной зоне нашей страны как было экстенсивным (бесхозяйственным) десятки лет назад, так и осталось таковым сейчас, даже в тех регионах, где практически весь лесной рынок уже давно сертифицирован.

В связи с этим представляет интерес новая тенденция в развитии FSC в России, пока только наметившаяся, но, кажется, имеющая перспективы - установления не только ограничений на уничтожение лесов высокой природоохранной ценности, но и требований к тому, как вести лесное хозяйство в освоенных лесах. В частности - к тому, чтобы лес не только рубить и не только выполнять обязательные по закону лесовосстановительные обряды, но и реально выращивать хозяйственно ценные молодые леса на месте вырубленных.

Обсуждение этой темы происходило в рамках FSC-форума в апреле 2020 года (из-за карантинных мер он проходил в ограниченном формате), а материалы, подготовленные для этого обсуждения, вывешены на его специальной странице:

Приглашаем принять участие в обсуждении текстов отчетов, пройдя специальный опрос, и/или заполнив «Форму для комментариев»


Чем эта инициатива кончится - пока непонятно. В системе FSC было немало важных инициатив, даже принимавшихся на самом высоком уровне, в итоге глобально заканчившихся почти ничем - например, широко известная Motion 65, инициатива по сохранению малонарушенных лесных территорий. Но тут есть важная особенность: инициатива по развитию лесовыращивания (как важнейшего элемента правильного лесного хозяйства) в сертифицированных лесах во многом исходит от самого национального офиса FSC. То есть в данном случае объективная необходимость перехода от экстенсивного лесопользования к полноценному лесному хозяйству, давление внешних по отношению к FSC заинтересованных сторон, и желание специалистов, работающих в самой системе - совпадают.

Конечно, путь к полноценному лесному хозяйству будет непростым и небыстрым, хотя бы из-за того, что в краткорочной перспективе полноценное лесное хозяйство стоит дороже экстенсивного (бесхозяйственного) лесопользования даже с предусмотренными законодательством лесными обрядами, например, сеянцевтыканием. В одном из докладов для FSC-форума (Марковского) приводится такая примерная оценка затрат на интенсификацию лесовыращивания, на все мероприятия от лесовосстановления до прочисток: 75 тыс. руб/га. А в Стратегии развития лесного комплекса РФ до 2030 года, утвержденной распоряжением Правительства РФ от 20 сентября 2018 г. № 1989-р, приводится оценка "затрат на работы и мероприятия лесного хозяйства" для СЗФО в 2016 году: 47 руб/кбм, что соответствует примерно 10 тыс. руб/га площади вырубок. Конечно, обе оценки очень приблизительны и представляют собой что-то вроде средней температуры по больнице - но все равно, чтобы реально выращивать ценный лес на вырубленных площадях, на это надо тратить в разы больше, чем в среднем лесопользователи тратят сейчас.

Утешением может быть то, что сейчас основную часть этих денег они тратят на совершенно бессмысленные мероприятия (например, посадку леса без последующего ухода, почти никогда не дающую никаких результатов - то есть это чистые потери), а при полноценном лесном хозяйстве основная часть этих денег будет идти на улучшение лесов (то есть это будут инвестиции в будущее). Даже сейчас есть компании, руководители и специалисты, для которых это важно. Если же требование не просто рубить ценный лес, но и выращивать новый на месте срубленного, станет в системе FSC обязательным - мотивация к правильному лесному хозяйству усилится.

Понятно, что сразу и везде изменить модель обращения с лесом не получится - для этого нет ни достаточного количества лесных специалистов, ни опыта и практики, ни разумных правил и простых рекомендаций. Но начинать надо с реальных шагов - достаточно масштабных, чтобы постепенно наращивать опыт и знания, и при этом заметных и проверяемых, чтобы каждый желающий мог убедиться в их реальности. Необходимо, чтобы каждая сертифицированная компания, арендующая лес, каждый год могла показать прирост площадей правильно воспроизводимых лесов - участков, где проведены качественное лесовосстановление (не обязательно искусственное), качественные агротехнические и лесоводственные уходы за лесными культурами, качественные осветления и качественные прочистки, и чтобы информация о всех таких участках была общедоступной. Если эта информация окажется туфтой, и это будет выявлено заинтересованными сторонами или кем угодно еще - необходимо, чтобы органы сертификации принимали самые решительные меры, вплоть до приостановки или отзыва сертификатов. В тех случаях, когда по каким-то причинам за разумный срок перейти к полноценному воспроизводству хозяйственно ценных лесов не получится (причины могут быть разными, вплоть до банального самодурства местных лесных начальников, не желающих ничего менять) - необходимо снижать интенсивность лесопользования в сертифицированных лесах до уровня, который будет неистощительным даже при экстенсивной модели лесопользования. Обычно это будет означать снижение допустимых годовых объемов заготовки древесины по хвойному и твердолиственному хозяйствам примерно в два-четыре раза - но, разумеется, для каждого случая потребуются свои специальные расчеты, с учетом множества местных условий.

В общем, эта наметившаяся в FSC тенденция реально очень важна, и ее нужно поддерживать. Разумеется, пока все идет далеко не гладко, но если у руководителей системы есть понимание необходимости таких перемен - то есть и надежда на сами перемены. Конечно, нужно и внешнее давление, чтобы помочь делу двигаться быстрее - и оно тоже будет.

Кто что думает про эту тенденцию и предлагаемые (в двух докладах по ссылке выше, или в этом сообщении) меры - пожалуйста, пишите там или здесь, оно в любом случае не останется без внимания.

Далі...

Система лісової сертифікації

Як це діє в Україні та ЄС.

Україна активно включилася в роботу з сертифікації лісів. Сьогодні українські ліси сертифікуються за найбільш авторитетною міжнародною схемою Forest Stewardship Council® (FSC®), в той час як наші європейські сусіди практикують також й інші стандарти.

Україна: обрала FSC

Лісовим кодексом України передбачено, що лісова сертифікація є невід’ємною складовою організації лісового господарства, яка ґрунтується на міжнародних вимогах (стандартах). Хоча перші кроки до сертифікації лісів зроблено ще в 1999 році, одним із головних чинників, що дав поштовх її розвитку в Україні, став вступ до ЄС у 2004 році традиційних імпортерів української лісової продукції таких як: Польща, Словаччина, Угорщина, а пізніше Румунії. Закріпленням лісової сертифікації в міжнародних договорах слід вважати Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС відповідно до якої сторони зобов’язуються сприяти торгівлі законною і сталою лісовою продукцією. Останнє означає, що українські експортери повинні підтверджувати законність та сталість походження лісопродукції, що досягається, зокрема, завдяки лісовій сертифікації.

Лісова сертифікація включає дві складові:

– сертифікація системи ведення лісового господарства;
– сертифікація ланцюга постачання продукції.

У першому випадку відбувається оцінка відповідності лісового господарства сукупності екологічних, соціальних і економічних вимог, у другому – здійснюється налагодження системи відстеження руху деревини та іншої продукції з сертифікованих лісових господарств до споживача. Сюди входять усі етапи трансформації сировини в готову продукцію, призначену для використання кінцевим споживачем. Отже, перша складова безпосередньо стосується лісових господарств, а друга – деревообробних і лісоторгівельних підприємств, які використовують деревину зі сертифікованих лісів.

Як вже зазначалося, нині в Україні лісова сертифікація здійснюється за міжнародною схемою FSC. Станом на 1 листопада 2019 року, площа сертифікованих лісів сягнула 4,1 млн га, що становить близько 40% площі лісових ділянок країни, видано 124 сертифікати стандарту FM/CoC, 316 сертифікатів стандарту CoC.

Сертифікацію ведення лісового господарства в Україні здійснюють компанії: НЕПКон, «СЖС Південна Африка» та «Лесная сертификация». Також діє представництво FSC в Україні. Переважна більшість (97,6%) усіх сертифікованих лісів перебуває у постійному користуванні держлісгоспів, що входять до сфери управління Держлісагентства. При цьому, сертифіковані ліси розташовуються нерівномірно і зосереджуються в західних і північних областях.

Крім того, нещодавно в Україні реалізовано пілотний проект FSC в Україні та НЕПКон щодо сертифікації недеревинної лісової продукції: новорічних дерев, хвойного екстракту, грибів, ягід та березового соку. Відтепер на цей перелік продукції розширена дія FSC сертифікату ДП «Маневицьке лісове господарство», яке є учасником і бенефіціаром зазначеного проекту.

Слід відзначити, що на початку жовтня Верховна Рада України затвердила програму діяльності уряду, серед завдань якого є, зокрема, збільшення лісистості та сертифікація лісів згідно з вимогами FSC.

ЄС: дві системи краще

На рівні ЄС одним із основних документів щодо підтвердження легальності деревини через її сертифікацію є Регламент ЄС 995/2010. Як відомо, в ЄС кожна держава-член визначає свої принципи лісокористування та лісову політику з огляду на загальну Лісову стратегію ЄС. Остання, зокрема, передбачає, що системи лісової сертифікації повин­ні бути сумісні з узгодженими на міжнародному рівні принципами сталого лісокористування.

На відміну від України, в країнах ЄС використовується дві системи сертифікації – FSC та PEFC (Program for the Endorsement of Forest Certification). Нагадаємо, що їх головна відмінність полягає в структурі побудови та управління. FSC є членською організацією, яка охоплює 1168 членів із 90 країн світу. Вони об’єднані в три палати: соціальну, екологічну та економічну. Принцип прийняття рішень на основі консенсусу трьох палат став наріжним каменем діяльності FSC з моменту його створення. Це забезпечує збалансованість рішень і їх прийнятність для різних груп інтересів. У свою чергу, PEFC є організацією-«парасолькою», яка об’єднує 49 країн-учасниць. Є відмінності і в процесі акредитації органів з сертифікації. У PEFC керуються стандартами ISO, згідно з якими органами з акредитації можуть бути незалежні національні органи, що є членами Міжнародного акредитаційного форуму IAF. Акредитація органів сертифікації за схемою FSC здійснюється незалежною організацією – Міжнародне агентство із забезпечення якості сертифікації (ASI), яке є членом асоціації надійних стандартів сталості – ISEAL Alliance.

Сьогодні в ЄС кожна держава-член самостійно обирає ту чи іншу систему сертифікації, а в деяких з них ліси сертифікуються одночасно обома системами. Кожна європейська країна має свій відсоток сертифікованих лісів за схемою FSC, у той час як деякі країни взагалі не мають сертифікатів за схемою PEFC.

Поширення тієї чи іншої системи сертифікації залежить від багатьох чинників, у тому числі, й від розподілу лісів за власністю, способом управління, зв’язку з ринком лісоматеріалів та НЛП. Багато компаній, наприклад, у Латвії, Польщі та Швеції, вибирають сертифікацію за обома системами для забезпечення можливості продавати сертифіковану продукцію ширшому колу покупців та чутливо реагувати на тенденції ринку деревини. Слід відзначити, що для дрібних лісовласників, які володіють приблизно 60% загального обсягу європейських лісів, сертифікація часто є доволі дорогою процедурою з точки зору витрат і організаційних аспектів. Утім обидві системи напрацювали спрощені схеми саме для цієї категорії, які передбачають об’єднання групи лісовласників для отримання сертифікації.

Загалом, державні та громадські ліси в ЄС є більш сертифікованими, ніж приватні. Щоправда, в таких країнах як: Австрія та Фінляндія зафіксовано вищий рівень сертифікації саме приватних лісів.

Підсумовуючи, зазначимо, що узагальнена практика ведення лісового господарства в ЄС та Україні свідчить про те, що лісова сертифікація не лише сприяє прозорому та раціональному лісокористуванню, а й повнішому використанню економічних, соціальних та екологічних функцій лісу.

Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=6429

Далі...

Спільні досягнення 2019 року

Дорогі друзі, колеги та прихильники!

Рік, що минає, для кожного з нас завершується підбиттям певних підсумків та оцінкою результатів.

Ми можемо пишатися спільними досягненнями цього року: зростанням площі сертифікованих лісів до більше 4 млн га (а це восьме місце в світі); збереженням одного з найвищих темпів зростання сертифікації ланцюга постачання в Європі; видачею першого сертифікату недеревинної продукції лісу Маневицькому лісовому господарству; включенням сертифікату FSC до заходів із захисту довкілля системи публічних закупівель Prozorro; визнанням Урядом вимог FSC сертифікації такими, що забезпечуватимуть збереження та примноження лісів. Багаторічна робота увінчалися прийняттям національного стандарту відповідального ведення лісового господарства. Вже наступного року починаємо працювати за його вимогами, що підвищує планку проходження сертифікації та сприятиме зміцненню довіри до лісового господарства.

Бажаю міцного здоров’я, затишку в Ваших сім’ях, більше приємних новин та часу для рідних і близьких. Нехай Ваша наполеглива праця обертається підвищенням добробуту, успішними контрактами, кар’єрним ростом, повагою та авторитетом.
Лише спільними зусиллями зможемо дати відповідь на сучасні виклики, здолати перешкоди на шляху до збалансованого розвитку та загартованими вийти з кризи.

Незламного духу, творчого злету та звершень для майбуття.

З Новим Роком і Різдвом Христовим!

Національне представництво FSC в Україні

https://ua.fsc.org/ua-ua/newsroom/id/479

Далі...

У Смілянському лісгоспі працювали аудитори компанії «NEPcon»

Цього тижня до ДП «Смілянський лісгосп» завітали представники компанії «NEPcon», що працює в асоціації з міжнародним акредитованим органом з сертифікації за системою FSC ® (FSC-C117938) Forest Certification LLC. Про це інформує пресцентр ДП «Смілянський лісгосп».

З 20 по 23 листопада аудитори проводили щорічний наглядовий (контрольний) аудит для перевірки діяльності підприємства на відповідність вимогам FSC сертифікації.

Сертифікат FSC видається на п’ять років. Аудитори щороку проводять плановий аудит по підтвердженню виконання вимог і критеріїв сертифікації та складають звіт. Метою оцінки є перевірка системи ведення документації і поводження з сертифікованими матеріалами.

У ході перевірки аудитори проаналізують принципи та критерії тимчасового стандарту NEPcon для оцінки лісоуправління в Україні; перевірили записи із закупівлі, продажу і виробництва, враховуючи рахунки-фактури, документацію по відвантаженню продукції, коефіцієнти виходу продукції і річний звіт із закупівлі і продажу сертифікованої продукції.

 листопада 25, 2019  admin

http://www.siogodennya.org.ua/?p=94240

Далі...

У держлісгоспах Львівщини проходить черговий наглядовий аудит з лісової сертифікації

У підприємствах Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства протягом 15-23 жовтня 2019 року проходитиме черговий наглядовий аудит з лісової сертифікації, який проводиться незалежною аудиторською компанією «SGS».

Аудит проводиться з метою підтвердження рівня ведення лісового господарства принципам та критеріям FSCR (Лісової опікунської ради), інфомрує Відділ лісового господарства Львівського ОУЛМГ.

Вимоги стандарту FSC передбачають оцінку дотримання підприємствами екологічних, соціальних та економічних вимог при здійсненні господарської діяльності, забезпечення невиснажливого та відповідального лісокористування.

Для проведення аудиту вибрані три лісогосподарських підприємства: з гірської зони – ДП «Турківське лісове господарство» і рівнинної зони – ДП «Жовківське лісове господарство та ДП «Львівське лісове господарство».

При проведені аудиту акцент буде зроблено на спостереженні дотримання критеріїв стандарту, що стосуються виконання вимог з охорони праці, обліку сертифікованої лісопродукції та використанні логотипу FSC, проведенні моніторингу рідкісних та зникаючих видів, впливу лісогосподарських заходів на довкілля тощо. 

Під час польових візитів планується відвідати ряд лісництв для ознайомлення з господарською діяльністю, зокрема, вирощування садивного матеріалу в розсадниках, дотримання технології проведення рубок головного користування і рубок формування і оздоровлення, виконання заходів з лісовідновлення, об’єкти ПЗФ, репрезентативні ділянки лісу, осередки встановлених рідкісних видів та захисні рекреаційно-оздоровчі ліси тощо.

Обласне управління пропонує усім зацікавленим сторонам (громадські, наукові, екологічні організації тощо) надсилати свої зауваження і пропозиції щодо діяльності лісогосподарських підприємств Львівського ОУЛМГ на електронну адресу обласного управління: lvivlis@lvivlis.gov.ua

Leopolis.news

Далі...

Волинське підприємство отримало сертифікат, що засвідчує якість недеревинної лісопродукції

Наприкінці червня в ДП «Маневицьке лісове господарство» проводилась сертифікація (за схемою FSC) недеревинної лісової продукції та сертифікація переробки.

За результатами проведеного аудиту, ДП «Маневицьке лісове господарство» у вересні 2019 року отримало FSC сертифікат, який підтверджує відповідність системи ведення лісового господарства, у тому числі – в частині вимог недеревинної лісової продукції – вимогам FSC із правом маркування цієї продукції, – йдеться на сайті Волинського ОУЛМГ.

Нагадаємо: в рамках реалізації пілотного проекту сертифікації недеревинної лісової продукції за участі Національного представництва FSC в Україні компанією НЕПКон підготовлено додаток до тимчасового стандарту для оцінки ведення лісового господарства в Україні. Додаток містить вимоги для сертифікації недеревинної лісової продукції: новорічних ялинок, хвойного екстракту, грибів, ягід та березового соку.

Це основний перелік продукції, що тривалий час виробляється лісогосподарськими підприємствами Волині, зокрема і державним підприємством «Маневицьке лісове господарство», яке є учасником і, власне, бенефіціаром пілотного проекту.

Консервний цех ДП «Маневицький лісгосп» володіє більш ніж півстолітнім досвідом використання безцінного дару природи – недеревних ресурсів лісу, який забезпечує випуск понад 50 видів товарної продукції. Це соки березові, протерті лісові ягоди (чорниця, ожина, журавлина, брусниця), варення із лісових ягід, гриби мариновані.

Консерви виготовляють із натуральної сировини, без хімічних добавок, консервантів, барвників. У консервному цеху працюють за так званими колишніми ГОСТами – високими стандартами якості.

До проходження аудиту підприємство готувалося досить ретельно. Розроблялися відомості щодо розміщення ягідників та грибниць, розраховувалась врожайність, відсоток використання ліміту заготівлі недеревинної лісової продукції, закладалися пробні площі, проводились відповідні навчання з персоналом. Загалом робота була досить клопіткою та насиченою. Результатом успішного виконання поставлених завдань став відповідний FSC сертифікат.

21:32 07.10.2019

https://lutsk.rayon.in.ua/news/185337-volinske-pidpriemstvo-otrimalo-sertifikat-shcho-zasvidchue-iakist-nederevinnoyi-lisoproduktsiyi

Далі...

Вебінар “Деревина в Україні: сьогодні, завтра та за 5 років”

3 вересня відбувся вебінар “Деревина в Україні: сьогодні, завтра та за 5 років”. Ви можете переглянути запис за посиланням: http://bit.ly/WebinarwWoodUAFM

До вашої уваги післямова до події:

Тема лісу, лісосировини, її заготівлі та використання через те, що в останні роки надміру заполітизована, стає предметом періодичних дискусій не тільки серед тих, хто має до неї безпосередню причетність. Втім, вебінар на тему «Деревина в Україні: сьогодні, завтра та за 5 років», про який піде мова, організовувався й призначався якраз тими й для тих, хто, так би мовити, тією чи іншою мірою в темі. Його ініціатором й організатором за сприяння Української Асоціації Меблевиків стала компанія «МебельОК» і конкретно її співвласниця Оксана Донська, котра залучила до висвітлення теми вебінару авторитетних спікерів, які спробували дати відповіді на питання, важливі для меблевиків та деревообробників:

– чи достатньо лісу та деревини в Україні;
– чому періодично виникає її дефіцит?

Першим на зв’язок із Львова вийшов редактор газети «Деревообробник» та голова Громадської ради при Держагенстві лісових ресурсів Василь Масюк, який розпочав свій виступ із невеликого «лікбезу», адже часто ті, хто порушує тему лісу й деревини, не будучи фахівцями в цій сфері, вносять в неї плутанину або вдаються до свідомих маніпуляцій через елементарне незнання термінології. Найчастіше плутаються як поняття «ліс» та «деревина», так і «вирубка лісу» та «заготівля деревини». А далі взявся за руйнування поширених в Україні міфів про ліс та його використання. Зокрема того, що в Україні знищуються ліси надмірними вирубками та нелегальним продажем деревини за кордон, тому треба обмежити ці процеси. Насправді знеліснення (вирубки лісів) в Україні взагалі не відбувається. Василь Масюк закликав лісівників, меблярів, інших деревообробників виступити єдиним фронтом для зміни в суспільстві міфологізованої думки про ліс та деревину. Поки міфи та хибні уявлення не будуть розвіяні, меблевики й деревообробники й далі потерпатимуть від нестачі вітчизняних деревинних ресурсів.

Наступний його меседж меблярам та деревопереробникам, яких хвилює, чи може вітчизняний ліс забезпечувати їх деревиною в потрібній їм кількості, такий: Україна може збільшити обсяги заготівлі деревини принаймні вдвічі – до 40 мільйонів кубометрів без шкоди для довкілля. Треба лише позбутися двох головних перешкод для цього: відміни популістського закону, який обмежує заготівлю вітчизняної деревини обсягом у 25 мільйони кубічних метрів, та хибного уявлення про суть та принципи лісового господарювання. Саме заборона експорту необробленої деревини, а за тим і дров спричинили зменшення обсягів її заготівлі, а відтак і її дефіцитність на внутрішньому ринку та збільшення собівартості її заготівлі.

Наступний спікер вебінару Павло Кравець, директор FSC (міжнародної організації із забезпечення сталого, відповідального лісогосподарювання) в Україні в черговий раз пояснив мету діяльності FSC та вигоди лісівникам і деревообробникам (передусім експортерам) від наявності у них сертифікату FSC. Треба визнати, що сертифікація FSC, котра є передусім свідченням причетності до цивілізованого, на рівні сучасних світових вимог лісогосподарювання й лісокористування, ще не набула в Україні тих масштабів, які характерні для європейських країн. Передусім (що закономірно) її набувають лісогосподарства (вже 40 відсотків українських лісів мають FSC-сертифікати), меблярів і деревообробників, які знайшли необхідним мати на своїй продукції знак FSC, значно менше.

Леонід Співаков, беручи участь у вебінарі, представляв споживачів лісосировини, будучи співзасновник меблевиробної компанії «Родинне дерево». Він підтвердив, що його компанія реально має проблеми із забезпеченням натуральною деревиною. Особливо цінних порід. Інколи потрібно згаяти багато часу, щоб знайти в Києві ту породу деревини і тієї якості, яка потрібна для виконання конкретного меблевого проекту під замовлення. Леонід вважає, що в Україні, зокрема в Києві, не вистачає крупного оператора з торгівлі деревиною, який би акумулював у себе такі обсяги й такий породний асортимент якісної ділової деревини, щоби кожен мебляр завжди в стислі терміни міг без проблем придбати в нього, все, що йому необхідно, в потрібній кількості й потрібної якості. Корисною була б систематизована база даних про всіх продавців деревини та їхні реальні пропозиції й ціни. Як очільник Проектної платформи в Українській Асоціації Меблевиків Леонід повідомив, що готує з колегами об’єднаний пілотний проект, що стосується зокрема задоволення деревосушильних потреб меблевиробних компаній.

Александр Опанасюк, директор компанії «Павловнія груп» був запрошений до участі у вебінарі як представник альтернативного підходу до вирощування і заготівлі деревини. Компанія «Павловнія груп» альтернативна і по відношенню до державного лісоведення, бо в приватному порядку вирощує на своїх ділянках виключно павловнію, «дерево неукраїнське», але яке продуктивно росте на наших землях, у нашому кліматі. Воно дуже вигідне як для вирощування, бо росте дуже швидко (набуває стиглості за п’ять років), після спилювання викидає черговий пагін із пня, отже не потребує нових насаджень, так і для застосування: будучи на 30 відсотків легшим від сосни, не поступається своїми характеристиками у міцності.
Загалом, вебінар повинен налаштувати українських меблярів оптимістично: вітчизняної деревини їм вистачить і через п’ять років.

06-09-2019 УАМ

https://uafm.com.ua/2964-2/

Далі...

Цуманський лісгосп не зможе продавати деревину в ЄС

Цуманському лісовому господарству анулювали міжнародний сертифікат FSC, який давав можливість виходу деревини на ринки ЄС.

Про це повідомив представник екоорганізації «Волинська фундація» Павло Данильчукна прес-конференції у Луцьку 27 березня, інформує «Волинська фундація» на своїй сторінці у «Фейсбуці».

Аудит ДП «Цуманське лісове господарство» за участю представників компанії NEPCon з Білорусі та Литви був проведений у лютому 2019 року. У ньому взяв участь Павло Данильчук.

«Міжнародні аудитори, які працювали тиждень, їздили по лісництвах, перевіряли документацію. Вони були шоковані побаченим. Цуманському лісгоспу, який важливий з точки зору господарської галузі, найбільший по запасах деревини та запасах дуба, – скасували сертифікацію. Вони здійснювали рубки у природно-заповідному фонді, порушили низку інших норм. Тепер вони понесуть величезні збитки, адже не зможуть продавати деревину», – розповів він.

Як повідомляють аналітики МБО «Екологія-Право-Людина», лісгосп відмовився від планування рубок у межах заповідного урочища, проте й надалі планує інтенсивно рубати в межах інших територій природно-заповідного фонду.

Зокрема, влітку 2018 року лісгосп почав процедуру ОВД перед затвердженням нової розрахункової лісосіки. Проте звіт був зроблений дуже неякісно, і висновку ОВД лісгосп не отримав.

З цих матеріалів стало відомо, що лісгосп планує щорічно в межах природно-заповідного фонду рубати близько 100 гектарів лісів суцільними рубками і заготовляти понад 24000 кубометрів деревини. Зокрема, щорічно планується вирубувати 9,7 гектара дубових лісів віком понад 160 років.

Нагадаємо, у Луцьку екоактивісти назвали імена тих, хто стоїть за знищенням лісів Волині.

Сьогодні, 09:55

https://www.volyn24.com/news/124143-cumanskyj-lisgosp-ne-zmozhe-prodavaty-derevynu-v-ies

Далі...

Великоберезнянські лісівники успішно підтвердили міжнародний сертифікат FSC

Нещодавно Великоберезнянське лісове господарство успішно витримало другий наглядовий аудит та підтвердило сертифікат Лісової опікунської ради (FSC® ). Це означає, що ведення лісового господарства на підприємстві ефективне, прозоре, таке, що відповідає міжнародним нормам.

Метою лісової сертифікації є забезпечення економічно, екологічно і соціально збалансованого ведення лісового господарства шляхом виконання відповідних загальновизнаних і таких, що заслуговують на довіру, стандартів.

Під час аудиту було виявлено дві неосновні невідповідності:

- технічний стан не всіх необхідних інструментів перебувають на належному рівні.

На час проведення аудиту, на деяких бензопилах не було ланцюговловлювачів.

- рахунки-фактури сертифікованих матеріалів не завжди включають номер сертифіката.

На час проведення аудиту, на деяких рахунках нема номера сертифіката.

"Екологічно збалансоване і відповідальне ведення лісового господарства передбачає заготівлю лісоматеріалів та іншої лісової продукції при одночасному збереженні біорізноманіття та продуктивності лісів, природних екологічних процесів, -каже директор Ольга Олень. – Щороку на підприємство приїздять незалежні аудитори, аби підтвердити сертифікацію. Наш лісгосп доводить відповідність ведення лісового господарства та виробничої діяльності міжнародним вимогам та стандартам FSC®. За результатами аудиту ліси, надані підприємству у постійне користування, надалі залишаються сертифікованими. Для нас дуже важливо, що соціально прийнятне лісове господарство повинно забезпечувати права та соціальні гарантії працівників лісового господарства; враховувати та поважати права місцевого населення, їх соціальні, економічні та духовні потреби, тому активно співпрацюємо з органами місцевої влади, громадскістю, юнню, населенням".

Прес – служба Закарпатського ОУЛМГ

25 березня 2019 19:40

http://prozahid.com/content-72095.html

Далі...