Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави

УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 

№837/2019

Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави

З метою забезпечення подальшого здійснення структурних економічних реформ, запровадження додаткових механізмів для прискорення соціально-економічного розвитку України, підвищення добробуту населення, гармонійного розвитку регіонів, продовження впровадження європейських стандартів життя, зміцнення держави, за результатами наради, що відбулася 4 листопада 2019 року, постановляю:

1. Кабінету Міністрів України вжити заходів:

1) в економічній, фінансовій та енергетичній сферах:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення, внесення на розгляд Верховної Ради України та супроводження законопроектів щодо:

- створення умов для функціонування конкурентного ринку залізничних перевезень в Україні та підвищення ефективності управління, вдосконалення організаційно-правових та економічних засад ринку залізничних перевезень, покращення якості та доступності послуг перевезень залізничним транспортом;

- функціонування внутрішнього водного транспорту та правовідносин у сфері судноплавства на внутрішніх водних шляхах України;

- управління відходами;

- урегулювання питання видобутку бурштину;

- запровадження системи інтегрованих дозволів на викиди та скиди забруднюючих речовин;

- погашення заборгованості, що утворилася на Оптовому ринку електричної енергії України до 1 липня 2019 року;

- створення та функціонування державного колегіального органу, який здійснює державне регулювання у сфері транспорту;

- лібералізації діяльності у сфері виробництва спирту етилового;

- створення сприятливих умов для діяльності підприємців, зокрема запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок фізичних осіб - підприємців (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) стосовно дотримання ними порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій; пом'якшення відповідальності фізичних осіб - підприємців за порушення встановленого порядку подання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій;

- лібералізації трудових відносин та оновлення законодавства про працю;

розроблення та затвердження в установленому порядку плану заходів щодо підвищення позиції України в рейтингу Світового банку "Ведення бізнесу" (Doing Business);

розроблення та затвердження в установленому порядку нової програми сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць;

створення навчальної онлайн-платформи, яка дає змогу пройти профорієнтацію онлайн і відповідно підібрати програму підвищення кваліфікації або перенавчання;

завершення процедури відокремлення діяльності з транспортування природного газу від діяльності з видобутку і постачання природного газу з метою забезпечення незалежності оператора газотранспортної системи України;

забезпечення початку масштабної приватизації, зокрема визначення п'яти об'єктів великої приватизації;

забезпечення підготовки до запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення, включаючи, зокрема, створення електронного реєстру інженерів-землевпорядників та надання їм повноважень зі здійснення державної реєстрації земельної ділянки; оприлюднення усіх рішень щодо надання дозволів на зняття та перенесення родючого шару ґрунту; нормативного закріплення ведення документації із землеустрою виключно в електронній формі;

забезпечення підготовки нормативно-правових актів, спрямованих на посилення захисту прав інтелектуальної власності;

забезпечення здійснення Державною податковою службою України і Державною митною службою України передбачених законодавством функцій і повноважень у повному обсязі;

забезпечення розроблення програмного рішення для програмних реєстраторів розрахункових операцій та можливості його тестування і подальшого використання на безкоштовній основі платниками податків для застосування таких реєстраторів під час здійснення господарської діяльності;

надання в установленому порядку роз'яснення для платників податків щодо порядку застосування реєстрації розрахункових операцій під час реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

забезпечення формування в установленому порядку незалежних наглядових рад усіх державних банків;

створення умов для збільшення власного видобутку газу та нафти;

затвердження плану реструктуризації акціонерного товариства "Українська залізниця";

забезпечення оновлення локомотивного парку акціонерного товариства "Українська залізниця";

забезпечення видачі дозволів на міжнародні перевезення вантажів та рух негабаритного транспортного засобу виключно в електронній формі через електронний кабінет перевізника;

упровадження в експериментальному режимі електронної товаротранспортної накладної;

налагодження ефективного габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах;

створення в установленому порядку та забезпечення функціонування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного екологічного контролю;

забезпечення ефективного функціонування централізованої закупівельної організації з метою проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) для Секретаріату Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади;

схвалення порядку проведення аукціонів із розподілу квот підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії та здійснення такого розподілу на 2020 - 2025 роки;

б) до 31 січня 2020 року - стосовно запровадження та забезпечення відповідності стандартам корпоративного управління, затвердженим Організацією економічного співробітництва та розвитку, на найбільших десяти державних підприємствах;

в) до 31 березня 2020 року - щодо:

забезпечення створення в установленому порядку та початку діяльності нового органу із запобігання та протидії кримінальним правопорушенням у сфері економіки та фінансів, що консолідує відповідні функції податкової міліції, інших правоохоронних органів;

забезпечення створення та функціонування в Україні інституту авторизованого економічного оператора (АЕО) для спрощення проходження митних процедур суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, які відповідають встановленим критеріям;

забезпечення імплементації положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами з метою обміну митною інформацією з іншими державами і впровадження електронної транзитної системи для функціонування режиму спільного транзиту;

запровадження механізмів державної підтримки щодо підвищення фінансової спроможності фермерів та малих сільськогосподарських виробників, зокрема створення пілотного проекту електронного фермерського реєстру, програми здешевлення кредитування і механізмів гарантування кредитів, програм технологічного супроводу та дорадництва;

створення системи контролю та відстежування обігу деревини на ринку;

г) до 30 квітня 2020 року - стосовно:

розроблення та затвердження в установленому порядку концепції реформування вугільної галузі та плану заходів щодо її реалізації, передбачивши, зокрема, здійснення підготовчих заходів та проведення приватизації перспективних вугільних шахт, реструктуризації (консервації) безперспективних вугільних шахт;

створення інформаційної бази щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, на основі знеособленої інформації щодо експортно-імпортних операцій з метою мінімізації ризиків, пов'язаних з ухиленням від оподаткування;

підвищення передбачуваності та послідовності бюджетної політики шляхом складення Бюджетної декларації на 2021 - 2023 роки із включенням до неї компонентів та показників, що визначені Бюджетним кодексом України;

оптимізації системи портових зборів та приведення їх до конкурентного рівня, у тому числі затвердження методики розрахунку розмірів ставок портових зборів, порядку справляння портових зборів та розмірів ставок таких зборів, порядку обліку та використання коштів від портових зборів;

ґ) до 31 травня 2020 року - стосовно:

розроблення та затвердження в установленому порядку заходів щодо запобігання та зниження рівня харчових отруєнь серед дітей;

забезпечення в установленому порядку інституційної спроможності Антимонопольного комітету України з метою ефективного розслідування зловживань монопольним становищем;

д) до 30 червня 2020 року - щодо:

забезпечення створення в установленому порядку нового органу державного фінансового контролю, який здійснюватиме аналіз інформації щодо використання державних ресурсів і контрольні заходи за високоризиковими операціями, шляхом реформування Державної аудиторської служби України;

затвердження переліку об'єктів концесії транспортної інфраструктури на 2020 - 2023 роки, а також підготовки проведення відповідних конкурсів;

підготовки та проведення пілотного аукціону із будівництва об'єктів альтернативної енергетики в зоні відчуження на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

е) до 30 липня 2020 року - стосовно:

створення електронного кабінету моряка, зокрема забезпечення надання дозвільних документів в електронному вигляді;

розроблення та впровадження інструментів підтримки малого та середнього бізнесу, в тому числі через механізм гарантування кредитів;

є) до 30 серпня 2020 року - щодо залучення інвестицій для розвитку об'єктів портової інфраструктури, насамперед державних підприємств "Стивідорна компанія "Ольвія" та "Херсонський морський торговельний порт", у тому числі шляхом передачі в установленому порядку в концесію;

ж) до 30 вересня 2020 року - стосовно:

підготовки та схвалення Інтегрованого плану з боротьби зі зміною клімату та розвитку енергетики до 2030 року та національно визначеного внеску до Паризької угоди;

забезпечення функціонування Державної податкової служби України і Державної митної служби України (у форматі єдиних юридичних осіб);

з) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

здійснення підготовки та проведення корпоратизації державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", у тому числі розробити та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний законопроект;

розроблення нормативно-правових актів, необхідних для початку проведення національної інвентаризації лісових ресурсів України;

забезпечення запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з метою спрощення сплати платниками обов'язкових платежів;

забезпечення подання платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платниками податків, у тому числі податковими агентами, контролюючим органам єдиної звітності з такого єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб;

забезпечення розроблення та імплементації плану заходів зі зниження частки кредитів, визнаних банками непрацюючими, у кредитних портфелях банків державного сектору;

зниження вартості державних запозичень та збільшення удвічі вибірки кредитних ресурсів у рамках інвестиційних проектів міжнародних фінансових організацій;

продажу непрофільних активів підприємств інфраструктури;

и) до 31 грудня 2022 року - стосовно виконання плану заходів щодо синхронізації об'єднаної енергетичної системи України з об'єднанням енергетичних систем держав - членів Європейського Союзу;

2) у сфері регіонального розвитку та містобудування:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо:

- запровадження автоматичного включення до Реєстру будівельної діяльності документів, які є підставою для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з середніми (СС2) або значними (ССЗ) наслідками, та виключно судового порядку заборони експлуатації такого об'єкта;

- забезпечення скорочених строків розгляду справ за позовами про припинення права на виконання підготовчих та/або будівельних робіт, про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з середніми (СС2) або значними (ССЗ) наслідками;

затвердження плану заходів щодо створення та запровадження єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, забезпечення його виконання;

перегляду методики формування спроможних територіальних громад з урахуванням критерію розвитку оптимальної мережі соціальної інфраструктури та доступності публічних послуг, а також забезпечення в установленому порядку розроблення згідно з такою методикою, схвалення і затвердження актуалізованих перспективних планів формування територій громад областей;

розроблення і затвердження в установленому порядку концепції онлайн-системи для подання, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку та проектів - переможців Всеукраїнського громадського бюджету, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку;

розроблення концепції онлайн-системи конкурсного відбору проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів, отриманих від Європейського Союзу у рамках виконання Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики "Підтримка регіональної політики України";

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України:

проекту Житлового кодексу України;

проекту Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів" (нова редакція);

проекту Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (нова редакція);

3) у сферах правової політики, забезпечення прав і свобод людини і громадянина:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України, в якому передбачити:

- позбавлення Міністерства юстиції України повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

- виключно судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації у сферах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

забезпечення прозорого та ефективного виконання судових рішень про конфіскацію підакцизних товарів;

удосконалення стандартів якості надання безоплатної правової допомоги шляхом упровадження механізму оцінювання якості наданої правової допомоги з використанням інструменту рецензування ("peer review");

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів:

- про нормативно-правові акти;

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення системи самоврядування судових експертів, запровадження рецензування висновку судового експерта та визначення граничних строків проведення судових експертиз;

забезпечення розроблення та затвердження Національного плану дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року;

4) у сфері цифрової трансформації:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо єдиних засад визначення розмірів адміністративного збору за надання адміністративних послуг, порядку його сплати та використання;

упровадження першого етапу реалізації проекту "Е-Малятко" з метою одержання за однією заявою комплексу адміністративних послуг, пов'язаних із державною реєстрацією народження дитини та її походження, реєстрацією місця її проживання, внесення відомостей про дитину до реєстру пацієнтів, реєстрацією дитини в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, призначенням державної допомоги при народженні дитини тощо;

запровадження надання переважної більшості адміністративних послуг в електронному вигляді, насамперед послуг, пов'язаних із реєстрацією місця проживання, оформлення паспорта громадянина України та послуг у сфері пенсійного забезпечення, з обов'язковим урахуванням потреб осіб з інвалідністю, зокрема з порушеннями зору та/або слуху;

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

надання абонентам у закордонних дипломатичних установах України сучасних захищених послуг і сервісів, що стосуються можливості обміну, обробки та передавання інформації з обмеженим доступом;

адаптації законодавства України до вимог законодавства Європейського Союзу у сфері захисту інформації;

5) у сфері охорони здоров’я:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

перегляду встановлених меж госпітальних округів з метою забезпечення рівного доступу населення до якісної, своєчасної вторинної (спеціалізованої) та екстреної медичної допомоги, ефективного використання бюджетних коштів на зазначені цілі;

удосконалення нормативного регулювання питань надання населенню паліативної медичної допомоги та послуг з медичної реабілітації;

врегулювання процедури розробки та затвердження специфікацій та умов закупівлі окремих медичних послуг, які надаватимуться за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій;

встановлення єдиних тарифів з оплати надання медичних послуг, лікарських засобів і медичних виробів, розмірів реімбурсації лікарських засобів, які надаються пацієнтам за програмою медичних гарантій;

б) до 31 січня 2020 року - стосовно:

забезпечення автономізації роботи центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;

упровадження електронної системи роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;

впровадження сучасних підходів щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників системи екстреної медичної допомоги, передбачивши нову модель контролю якості знань (компетентностей);

в) до 31 березня 2020 року - стосовно:

забезпечення функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;

забезпечення реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення, що надається за програмою медичних гарантій, для всіх видів медичної допомоги;

переходу державних та комунальних закладів охорони здоров’я, спроможних надавати якісні та безпечні медичні послуги, на новий механізм бюджетного фінансування на засадах оплати за надані медичні послуги;

забезпечення єдиних підходів щодо впровадження в діяльності державних та комунальних закладів охорони здоров'я використання електронної медичної картки пацієнта, електронного кабінету пацієнта, електронної черги;

г) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

підвищення рівня доступності та якості надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги населенню, а також рівня доступності лікарських засобів;

удосконалення та розвитку системи громадського здоров'я, контролю хвороб та епідеміологічного нагляду для зміцнення здоров’я населення, попередження захворювань, збільшення тривалості активного та працездатного віку населення, заохочення до здорового способу життя, зменшення обсягу витрат на медичне обслуговування;

затвердження стратегії запровадження медичного страхування;

6) у сфері освіти і науки:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів:

- про повну загальну середню освіту (нова редакція), передбачивши функціонування початкової, базової та профільної школи за новими освітніми стандартами;

- про внесення змін до Закону України "Про дошкільну освіту" щодо запровадження нових підходів у дошкільній освіті;

упровадження проведення профорієнтаційних тренінгів за окремими професіями для учнів 8-11 класів;

опрацювання моделі переходу фінансування закладів вищої освіти за результатами показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності;

забезпечення належного функціонування Національного фонду досліджень України;

б) до 30 червня 2020 року - стосовно:

розроблення та затвердження концепції розвитку природничо- математичної освіти (STEM-освіти);

оновлення Державного стандарту базової середньої освіти;

оновлення Базового компонента дошкільної освіти;

7) у сфері культури, молоді, спорту та інформаційної політики:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів:

- щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, передбачивши, зокрема, положення щодо вимог та стандартів новин, механізмів запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації, її спростування, заборони фізичним та юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні, а також передбачити посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію;

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення заборони здійснювати забудову в межах визначених історичних ареалів населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, за відсутності у складі генерального плану таких населених пунктів історико-архітектурного опорного плану;

подальшого розвитку національної кінематографії;

забезпечення належної підготовки до участі у літніх XXXII Олімпійських та XVI Паралімпійських ігор у м.Токіо (Японія) у 2020 році;

б) до 31 березня 2020 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про Гуманітарну стратегію України;

розроблення та затвердження Стратегії розвитку спорту в Україні;

в) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

завершення будівництва на алеї Героїв Небесної Сотні у місті Києві Меморіалу Героїв Небесної Сотні та проектування і підготовки до будівництва Музею Революції Гідності (Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності);

розроблення та затвердження концепції створення музею сучасного мистецтва;

8) у сфері соціального захисту населення:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розвитку електронних послуг із призначення пенсій, одержання інформації для оформлення листків непрацездатності, отримання відомостей про суми виплачених доходів, зокрема через створення спеціального мобільного додатка доступу до персональної сторінки користувача таких послуг;

запровадження в особистому кабінеті застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України надання послуги з автоматичного розрахунку прогнозного розміру пенсії за відповідними даними ("Пенсійний калькулятор");

запровадження сучасної методології розрахунків прожиткового мінімуму з урахуванням європейських стандартів;

підвищення рівня державної підтримки сімей з дітьми, зокрема шляхом збільшення розміру: державної допомоги при народженні дитини; державної допомоги при усиновленні дитини; державної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; державної допомоги на дітей одиноким матерям; державної допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність;

б) до 30 червня 2020 року - стосовно:

запровадження механізму автоматичного, без звернення особи, призначення пенсій за віком при досягненні пенсійного віку;

запровадження обов’язкової професійної накопичувальної пенсійної системи для працівників, які зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників;

запровадження цільової підтримки на навчання (перекваліфікацію) осіб з інвалідністю;

удосконалення механізму забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення;

в) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

забезпечення децентралізації повноважень органів соціального захисту населення;

запровадження адресного підходу надання комплексної соціальної підтримки населенню та створення дієвої системи здійснення верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат;

реорганізації інституту соціального інспектування на ризик-орієнтованих принципах, принципах незалежності від державних органів і органів місцевого самоврядування, орієнтування на контроль за якістю надання соціальних послуг населенню;

відновлення інституту фахівців із соціальної роботи для виявлення і супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах;

9) у сфері захисту прав ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту, спрямованого на захист і забезпечення прав та інтересів, соціальної реабілітації осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв'язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки таких осіб та членів їхніх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов'язаних із їх відвідуванням, надання особам, позбавленим особистої свободи, та членам їхніх сімей правової допомоги, медичних та соціальних послуг;

забезпечення розроблення технічного завдання Єдиного державного реєстру ветеранів війни та інформаційно-аналітичної системи обліку для адміністрування потреб ветеранів (електронна платформа "Е-ветеран");

розроблення державної цільової програми забезпечення житлом осіб, які брали участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також внутрішньо переміщених осіб за принципом державно-приватного партнерства, пільгового кредитування;

спрощення доступу до публічних послуг громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, у населених пунктах на лінії зіткнення, та внутрішньо переміщеним особам;

10) у сфері захисту та безпеки населення:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розбудови спроможностей органів системи Міністерства внутрішніх справ України в рамках створення єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту, у тому числі в галузі забезпечення новою авіаційною технікою;

забезпечення розвитку спроможності Національної гвардії України забезпечувати громадську безпеку, здійснювати конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі під час їх екстрадиції;

удосконалення процедури видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами шляхом запровадження автоматичної фіксації процесу складання іспитів;

спрощення процедури акредитації закладів, що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв, створення сприятливих та комфортних умов їх взаємодії з територіальними органами з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України;

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

спрощення процедури надання послуги з перереєстрації транспортного засобу за договором купівлі-продажу шляхом запровадження можливості оформлення відповідного договору в електронному вигляді з використанням сервісу "Електронний кабінет водія" без особистої присутності продавця або покупця в територіальному органі з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України, а також послуги з перереєстрації переобладнаного транспортного засобу шляхом запровадження можливості автоматичного внесення інформації стосовно виданих документів про погодження переобладнання транспортного засобу в Єдиний державний реєстр Міністерства внутрішніх справ України;

створення дієвої системи протидії загрозам вчинення за допомогою безпілотних авіаційних комплексів (безпілотних літальних апаратів) диверсій або терористичних актів на атомних електростанціях, що охороняються військовими частинами або підрозділами Національної гвардії України;

11) у сфері обороноздатності:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо заохочення громадян України до проходження військової служби за контрактом, поліпшення соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей;

упровадження нової об'єднаної системи керівництва та управління силами оборони, яка відповідатиме стандартам НАТО;

розроблення структури плану оборони України;

завершення проведення оборонного огляду з метою визначення вихідних даних для розробки стратегічних документів, передбачених Законом України "Про національну безпеку України";

б) до 31 березня 2020 року - стосовно розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо утворення в системі Міністерства оборони України Військової поліції як правоохоронного органу;

в) до 30 червня 2020 року - щодо розроблення Стратегічного оборонного бюлетеня України та плану оборони України;

г) до 31 серпня 2020 року - стосовно розроблення та затвердження державної програми розвитку Збройних Сил України на період до 2025 року;

ґ) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів щодо удосконалення з урахуванням досвіду держав - членів НАТО і держав - членів Європейського Союзу процедур оборонного планування, управління оборонними ресурсами, організації та ведення територіальної оборони, а також особливостей функціонування держави у разі оголошення стану війни;

кодифікації законодавства у сфері оборони;

12) у зовнішньополітичній сфері:

до кінця 2020 року - стосовно:

а) зміцнення міжнародної підтримки України у питанні відновлення суверенітету та територіальної цілісності України:

активізації діалогу з державами-партнерами для забезпечення підтримки позиції України у питанні відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в рамках "мінського", "нормандського" та інших переговорних форматів;

продовження роботи із залучення міжнародної допомоги для деокупацїї та відновлення конституційного ладу на тимчасово окупованих територіях України, подолання гуманітарних наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України;

збереження міжнародного консенсусу щодо необхідності посилення політико-дипломатичного тиску на Російську Федерацію з метою звільнення тимчасово окупованих територій України, а також звільнення незаконно утримуваних в Російській Федерації громадян України;

протидії спробам Російської Федерації легітимізувати окупацію та анексію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, консолідації позиції міжнародного співтовариства щодо незмінності статусу Автономної Республіки Крим як невід'ємної складової частини України;

забезпечення фіксації порушень Російською Федерацією її зобов'язань за міжнародним правом, притягнення Російської Федерації до міжнародно- правової відповідальності за шкоду, завдану державі Україна, її громадянам та юридичним особам внаслідок збройної агресії Російської Федерації, відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків;

б) забезпечення сталої міжнародної підтримки стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору:

здійснення діалогу з Європейським Союзом та його державами- членами щодо зближення позицій України та Європейського Союзу з питань міжнародного та регіонального співробітництва у сферах, що становлять взаємний інтерес, забезпечення підтримки України у процесі впровадження реформ;

розроблення з урахуванням поточного стану співробітництва пропозицій для перегляду виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678—VII;

забезпечення підтримки Європейським Союзом та його державами- членами подальшої секторальної інтеграції України з ЄС, зокрема у сферах енергетики, цифрової економіки, з питань митної справи, розвитку співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки;

започаткування співпраці з Північноатлантичним альянсом у рамках Програми розширених можливостей НАТО;

активізації взаємодії з Організацією Північноатлантичного договору та її державами-членами з питань протидії гібридним загрозам та посилення кібербезпеки України;

в) розвитку партнерських відносин з державами Групи семи, державами Групи двадцяти:

збереження позитивної динаміки двостороннього політичного діалогу між Україною та Сполученими Штатами Америки, а також іншими державами - стратегічними партнерами України;

забезпечення договірно-правового оформлення двосторонніх відносин між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії після виходу Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії зі складу Європейського Союзу;

забезпечення пріоритетності питання припинення збройної агресії Російської Федерації проти України у порядку денному Групи семи;

проведення консультацій щодо посилення підтримки державами Групи семи впровадження реформ в Україні;

активізації політичних відносин та торговельно-економічного співробітництва між Україною та державами Групи двадцяти;

г) розвитку партнерських добросусідських відносин із сусідніми державами:

врегулювання проблемних питань двосторонніх відносин між Україною та окремими сусідніми державами - членами Європейського Союзу у гуманітарній сфері на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, зокрема щодо поваги до суверенітету і територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи, з урахуванням національних інтересів;

завершення договірно-правового оформлення державного кордону України з сусідніми державами, забезпечення його облаштування відповідно до європейських стандартів і розвитку співробітництва з прикордонних питань;

ґ) створення сприятливих зовнішньополітичних умов для сталого економічного розвитку держави:

створення ефективного механізму представництва зовнішньоекономічних інтересів України за кордоном, розроблення відповідного інтегрованого інтернет-ресурсу для забезпечення належного інформаційного супроводу діяльності українських експортерів за кордоном;

опрацювання пропозицій щодо створення сучасної системи підтримки експортної діяльності України та залучення іноземних інвестицій;

активізації діяльності щодо залучення фінансової допомоги Україні для упровадження реформ;

посилення інституційної спроможності органів дипломатичної служби щодо сприяння діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за кордоном;

налагодження ефективної системи комунікації з метою вирішення проблемних питань діяльності іноземних інвесторів в Україні;

розширення торговельно-економічних зв'язків України з державами Азії, Африки та Латинської Америки;

д) удосконалення інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності щодо утвердження міжнародного авторитету України, піднесення у світі її іміджу, зокрема засобами "культурної дипломатії":

забезпечення об'єктивного, всебічного і збалансованого інформування іноземної аудиторії про суспільно значущі події в Україні, офіційну внутрішню і зовнішню політику, прогрес у впровадженні реформ та позицію держави;

підготовка та проведення інформаційних кампаній для ознайомлення та популяризації української культури за кордоном;

упровадження ефективних механізмів протидії російській гібридній агресії проти України в інформаційному просторі;

розширення мережі закордонних філій державної установи "Український інститут";

е) посилення захисту прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном:

підвищення ефективності виконання консульських функцій закордонними дипломатичними установами України, зокрема шляхом цифровізації консульських послуг;

активізації переговорів з іноземними державами щодо запровадження спрощеного порядку оформлення віз або безвізового режиму поїздок для громадян України;

є) розвитку відносин у сфері співпраці із закордонними українцями:

провадження ефективної зовнішньополітичної діяльності України, спрямованої на задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонних українців, захист їхніх прав як національних меншин в інших державах;

опрацювання питання щодо розширення прав закордонних українців під час їх перебування в Україні;

ж) підвищення ефективності та розвитку дипломатичної служби:

створення належних умов для підвищення посадовими особами дипломатичної служби рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання, у тому числі вдосконалення знання іноземних мов у відповідних закладах освіти в Україні та за кордоном;

активізації та розширення діяльності закордонних дипломатичних установ України у державах акредитації;

поліпшення кадрового забезпечення закордонних дипломатичних установ України;

забезпечення додержання гендерної рівності при призначенні на дипломатичні посади категорії "А" в органах дипломатичної служби.

2. Кабінету Міністрів України:

надавати щоквартально Президентові України узагальнену інформацію про стан виконання завдань, визначених цим Указом;

забезпечити підготовку центральними органами виконавчої влади до 1 грудня 2019 року планів їх діяльності на 2020 рік із визначенням конкретних заходів та термінів реалізації.

3. Міністерству закордонних справ України за участю інших зацікавлених державних органів внести пропозиції стосовно вирішення в установленому порядку питання щодо спрощення набуття громадянства України за територіальним походженням.

4. Комісії з питань правової реформи до 1 грудня 2019 року внести на розгляд Президентові України пропозиції стосовно змін до Конституції України в частині децентралізації влади.

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
8 листопада 2019 року

https://www.president.gov.ua/documents/8372019-30389

Далі...

Земельна реформа як загроза українським лісам

Виступаючи за вільний продаж української землі, не варто забувати про досвід Мадагаскару, який втратив 80% лісів після впровадження земельної реформи.

4 лютого депутати повертаються до роботи у Верховній Раді. І знову представники монобільшості та урядовці заговорили про земельну реформу. Дуже ймовірно, по законопроект про ринок землі почнуть розглядати вже цього пленарного тижня.

Прихильники впровадження ринку землі полюбляють розповідати про кейси, коли земельна реформа пішла на користь державі. Але так було далеко не кожного разу. Адепти вільного продажу землі дуже не люблять згадувати про кейс Мадагаскару.

Земельну реформу у Мадагаскарі почали впроваджувати у 2005 році. Значних оборотів вона набрала у 2008-09 роках. Не буду розповідати про всі негативні наслідки земельної реформи у Мадагаскарі, акцентую увагу лише на одному. За шість років земельної реформи у Мадагаскарі було знищено 80% лісів. Великі корпорації з Китаю, Південної Кореї, західних країн викуповували у Мадагаскарі земельні ділянки виключно заради деревини. Ліси вирубувалися, необроблена деревина експортувалася, а на місці вирубаних лісів ніхто і не планував насаджувати нові дерева. Таким чином Мадагаскар втратив величезні запаси природних ресурсів.

Хтось скаже: Україна – не Мадагаскар! Мовляв, у них – ліси, а в нас – чорноземи. Але лісів у нас також багато. І частину з них вдалося зберегти завдяки дії закону про мораторій на експорт необробленої деревини. Хто знає, чи не стане земельна реформа своєрідною схемою, яка дозволить іноземним компаніям обійти закон про мораторій на експорт лісу-кругляка?!

Не виключено також, що до того часу, як в Україні ухвалять земельну реформу, мораторій буде скасовано. Не дарма ж минулого тижня міністр економіки Тимофій Милованов заявив, що ніяких перешкод для експорту лісу-кругляка не повинно існувати. Якщо мораторій скасують, впровадження ринку землі лише полегшить доступ іноземних компаній до українських лісів.

Не хотілось би, щоб Україна повторила сумний досвід Мадагаскару!

Марьян Ощановский
для ІНФОРМАТОРа

https://informator.press/zemel-na-reforma-iak-zahroza-ukrains-kym-lisam/

Далі...

У Кабміні планують віддати під приватизацію понад 300 об'єктів в 2020 році

Фото: Олексій Гончарук (РБК-Україна)

У першому кварталі Фонд держмайна планує оголосити понад 200 аукціонів

У Кабінеті міністрів планують віддати під приватизацію понад 300 об'єктів державної власності в 2020 році. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram прем'єр-міністра Олексія Гончарука

За словами Гончарука, вже в цьому місяці Кабмін оголосив 87 аукціонів для приватизації держвласності. Всього в цьому році планують віддати під приватизацію понад 300 об'єктів.

"Доручив голові Фонду держмайна Дмитро Сенниченко у 2020-му році провести прозору приватизацію понад 300 об'єктів, які в плані на цей рік", - заявив прем'єр-міністр.

За його словами, збиткові підприємства будуть приватизовані, але всі стратегічні підприємства залишаться у власності держави.

"У цілому в першому кварталі Фонд держмайна планує оголосити понад 200 аукціонів... Для цього Фонд держмайна запустив віртуальну кімнату даних. Це пілотний проект, де всі документи підприємства будуть доступні в електронному форматі для всіх бажаючих. Інвестор буде знати не тільки назва підприємства, але і поточний стан справ.", - додав Гончарук.

Нагадаємо, частка державного сектора в економіці України за дев'ять місяців 2019 року становила 12,2%, що менше, ніж у першому півріччі (13%).

20.01.2020 - 20:35

rbc.ua

Далі...

Як 138 земельних ділянок Академії аграрних наук перейшли у власність співробітників СБУ та Мінагрополітики

Детективи НАБУ з’ясували, що Національна академія аграрних наук України (НААН) незаконно передала 15 га державних земель приватним особам. Ці землі мали статус особливо цінних та повинні були використовуватися виключно з дослідницькою метою. БізнесЦензор публікує найголовніше з розслідування НАБУ.



Коротко про НААН

Національна академія аграрних наук (НААН) – це державна самоврядна наукова організація, яка фінансується з державного бюджету.

Її самоврядність полягає в тому, що вона самостійно визначає тематику досліджень, свою структуру, вирішує науково-організаційні, господарські, кадрові питання, здійснює міжнародні зв’язки.

Президентом НААН з 8 серпня 2014 року є Ярослав Гадзало. 8 серпня 2019 року, після годинної дискусії, аграрні науковці знову обрали Гадзало президентом Академії. У 2013-2014 роках він обіймав посаду віце-президента.

У системі Академії понад 200 дослідних господарств та інших підприємств. Площа земель в установах НААН становить 584,2 тис. га, з яких 529,5 тис. га – сільськогосподарські угіддя.

Але неможливо сказати, наскільки точні ці дані. Адже значна частина земель НААН не облікована відповідно до вимог чинного земельного законодавства.

Якщо подивитися на Публічну кадастрову карту України, на ній чітко видно ділянки, на яких не вказаний ані кадастровий номер, ані тип власності, ані площа.

Саме це могло слугувати причиною появи у 2013 році великої корупційної схеми, яка діяла впродовж року – із вересня 2013 по вересень 2014 року.

Як землі НААН перейшли у приватну власність?

23 грудня 2019 року НАБУ повідомило про відкриття кримінального провадження. Детективи з’ясували, що впродовж 2013-2014 років посадовці НААН ухвалили низку рішень, внаслідок яких понад 15 га державних земель незаконно перейшли у приватну власність.

Приватними стали 138 земельних ділянок, що знаходяться у передмісті Києва (с. Гатне Києво-Святошинського району). Хоча й мали статус особливо цінної землі й повинні були використовуватися виключно з дослідницькою метою.

Рішення про вилучення такої землі та зміну її цільового призначення може ухвалювати виключно Верховна рада за поданням Кабміну.

Але посадовці НААН у змові зі службовцями Держгеокадастру в Київській області проігнорували закон. Так, землі державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру Інститут землеробства НААН перейшли у власність "потрібних" людей.

Серед тих, хто отримав ділянки – підозрювані посадовці з НААН та їх родичі, співробітники СБУ, Міністерства аграрної політики та інших органів влади.

Збитки, завдані розкраданням 15 га особливо цінної землі становлять 43,9 млн млн грн.



Як відбувалась передача

Відправною точкою корупційної схеми став випадок, коли у вересні 2013 року працівники ДП "ДГ "Чабани" звернулися до керівництва НААН з проханням виділити їм земельні ділянки під городництво у селищі Чабани поблизу Києва.

Тоді група впливових осіб із верхівки НААН, (тоді ще) ГУ Держземагентства в Київській області та ГУ КЗЕ СБУ вирішила "наділити" землями самих себе та своїх родичів нібито на прохання звичайних працівників.

Окрім звернення працівників підприємства, запустити процес незаконного відчуження земельних ділянок в інтересах приватних осіб мав лист від імені голови СБУ. На той момент ним був Олександр Якименко, який до того очолював Управління СБУ в Донецькій області.

Через деякий час НААН, дійсно, отримала такий лист. Але підписаний він був не головою відомства, а його заступником.

Цей лист не міг бути підставою для початку процесу відчуження особливо цінних земель НААН. Адже ініціювати це згідно з внутрішніми порядками НААН міг лише Кабмін.

Попри це, лист проходить необхідні щаблі: директор ДП "ДГ "Чабани" відповідає, що підприємство не заперечує проти виділення земель "прохачам".

Однак, місцезнаходження земельної ділянки вказує не у Чабанах, як просили працівники, а у Гатному. Потім не заперечують і директор та вчена рада Інституту землеробства.

Далі лист з іншими матеріалами направляється на розгляд президії НААН. Звичайно, серед матеріалів немає довідки про те, що всі ці землі є дослідними та віднесені до особливо цінних.

За результатами голосування президії НААН була підготована постанова про вилучення земель для надання працівникам "ДГ "Чабани", Інституту землеробства та НААН.

Причетне до корупційної схеми Держземагентство не мало права вилучати землю, а тільки припиняти право постійного користування земельною ділянкою шляхом добровільної відмови власника.

Тому першу постанову замінили іншою, підробленою. У новій постанові виникло дві суттєві зміни:
На місці слова "вилучення" з'явилося "припинення права постійного користування" (яке міститить поняття як добровільної відмови, так і вилучення земель).
Там, де йдеться про виділення 15,12 га земель працівникам "ДГ "Чабани", Інституту землеробства та НААН, дописано "та іншим громадянам України".

Перша зміна дозволила приховати факт порушення закону: підмінити вилучення землі "добровільною відмовою" від неї. Друга – розширити коло осіб, кому можна виділяти землі.

26 грудня 2013 року наказом ГУ Держземагентства в Київській області відбулось фактичне вилучення 15,12 га земель НААН.



Після цього всіх 138 набувачів умовно можна поєднати у чотири великі групи:
Посадовці НААН, Інституту землеробства та пов’язані з ними особи (наприклад, директор ДП "ДГ "Чабани", його дружина, бабуся дружини його сина; сват директора Інституту землеробства; матір дітей рідного брата одного з віце-президентів НААН, дочка та зять ще одного віце-президента НААН).

ГУ КЗЕ СБУ. Наприклад, керівництво ГУ КЗЕ СБУ, їхні родичі, особи, які не мали відношення ні до Академії ні до СБУ, однак після отримання земельних ділянок видали довіреності на їх розпорядження близьким родичам тодішнього керівництва ГУ КЗЕ СБУ.
Особи, пов’язані з заступником міністра аграрної політики та продовольства, з секретаріатом Кабміну.
Місцеві посадовці (чиновники Чабанівської селищної ради, особи, пов’язані з прокурором Києво-Святошинського району, особи, пов’язані з головою Києво-Святошинської районної державної адміністрації, їхні родичі тощо).

Жодного жеребкування під час розподілу ділянок не було, керувалися єдиним принципом: "у кого вища посада – тому кращу землю".

Оскільки розкраданню землі поклали початок листи звичайних працівників ДП "Чабани", то вони отримали 10 земельних ділянок у найгіршому місці.

Частина з них – фактично на стихійному смітнику. Однак власники змогли упорядкувати ці ділянки та вирощують на них городину. Чого не скажеш про власників 138 ділянок.

Розкрадені 15 га земель НААН вже не може використовувати для отримання прибутку. Більшість ділянок не обробляються. Нині там – пустка.

Слідство встановило причетність до корупційної схеми 9 осіб, розслідування стосовно дій яких наразі завершене. Зокрема, у вчиненні злочину обвинувачуються експрезидент НААН, співробітник СБУ та віце-президент НААН.

На той момент президентом НААН був Василь Петриченко. Ярослав Гадзало в 2013-2014 роках займав посаду віце-президента НААН.

Обвинувальний акт стосовно 9 осіб відправлено до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

30.12.19 08:57
Автор: Элина Редих

https://mbiz.censor.net.ua/resonance/3167624/yak_138_zemelnih_dlyanok_akadem_agrarnih_nauk_pereyishli_u_vlasnst_spvrobtnikv_sbu_ta_mnagropoltiki

Далі...

Близько половини держпідприємств малої приватизації – це лісгоспи

Майже половина держпідприємств, які підпадають під першу хвилю малої приватизації – це лісгоспи. Про це повідомив перший заступник міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Павло Кухта у інтерв’ю виданню Економічна правда.

Павло Кухта розповів, які підприємства належать до основного пулу із 733 об’єктів малої приватизації.

«Половина з них, 315 – це лісгоспи. Решта, близько 400 підприємств, діляться на дві категорії. Перша — це сервісні підприємства або об'єкти культури та спорту: цирки, театри, реєстри. Юридично вони оформлені як підприємства, а насправді виконують сервісні функції. Таких близько 200», – сказав Кухта.

Намір ліквідувати лісгоспи закладали в попередньому уряді. У 2017 році була схвалена Кабінетом Міністрів «Стратегія сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період до 2022 року». Вона передбачала реформування Державного агентства лісових ресурсів і ймовірну ліквідацію державних лісгоспів як самостійних суб’єктів господарювання та забороняла приватизацію лісів. Депутати аграрного комітету діючого тоді парламенту звернулися до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана з резолюцією скасувати Стратегію.

Сільське життя 

3 грудня 2019, 19:02
Житомирський лісгосп

https://agropolit.com/news/14401-blizko-polovini-derjpidpriyemstv-maloyi-privatizatsiyi--tse-lisgospi

Далі...

Щодо вилучення земельних ділянок лісового фонду та їх передачі у приватну власність

Останнім часом на просторах інтернету активно перекручується чинне законодавство з метою введення в оману громадян та дискредитації постійних лісокористувачів – державних лісогосподарських підприємств в сфері вилучення земельних ділянок лісового фонду та їх передачі у приватну власність.

ДОВОДИМО ДО ВІДОМА ГРОМАДЯН, ЩО ЗГІДНО ЧИННОГО УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА ВИРІШЕННЯ ТАКИХ ПИТАНЬ НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО КОМПЕТЕНЦІЇ ДЕРЖАВНИХ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ..

І з метою уникнення непорозумінь та неправильного тлумачення дій лісгоспів доводимо до Вашого відома норми чинного законодавства, якими регулюються порядок вилучення земельних ділянок.

В ст. 7 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об’єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.

Статтею 8 Лісового кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі ліси, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.
Відповідно до ст. 17 ЛК у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Статтею 149 Земельного кодексу України встановлено вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Отже, у лісгоспів відсутні повноваження щодо прийняття рішень про вилучення земельної ділянки, прийняття таких рішень належить виключно до компетенції органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Однак, на жаль, досить часто, в порушення ст. ст. 20, 84, 116, 118 Земельного кодексу України, без вилучення їх у землекористувача ДП «Вищедубечанське лісове господарство» у порядку, передбаченому ст. ст. 141, 149, 151 Земельного кодексу України, оскільки згода землекористувача ДП «Вищедубечанське лісове господарство» не надавалась, так як і не надавався позитивний висновок щодо зміни цільового призначення Київським обласним управлянням лісового та мисливського господарства, приймаються рішення відповідного органу місцевого самоврядування, виконавчої влади чи, навіть,органу державної влади про їх вилучення та передачу у приватну власність.

І випливає, що право постійного користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на спірні земельні ділянки не було припинено в установленому законом порядку, згоди на їх вилучення підприємство не тільки не давало, але й не повідомлялось про прийняття таких рішень, і незважаючи на це ділянки було передано у власність громадян, які швидко встигають продати їх третім особам.

Тому працівники державної лісової охорони постійно не тільки здійснюють фактичне обстеження земель лісового фонду на предмет виявлення вилучень чи будівництва на ділянках, а й додаткового регулярно проводять моніторинг Публічної кадастрової карти з метою виявлення відповідних змін, що можуть свідчити про незаконне вилучення земель державного лісового фонду.

З метою захисту прав та інтересів держави, повернення земельних ділянок, ДП «Вищедубечанське лісове господарство» регулярно, як самостійно так і за допомогою органів прокуратури, проводиться позовна робота спрямована на якнайшвидше реагування на виявлені порушення і подання позовів про визнання недійсним і скасування рішень органів державної влади та місцевого самоврядування та повернення незаконно вилучених земель до державної власності в особі лісгоспу.

Наразі в провадженні судів різних інстанції знаходиться близько 38 справ щодо повернення земельних ділянок з чужого незаконного володіння на користь ДП «Вищедубечанське лісове господарство» і робота щодо подання позовів триває й надалі.

Варто зазначити, що для лісогосподарських підприємств відсутні будь-які пільги щодо сплати судового збору і при подання позовних заяв в порядку судочинства будь-якої форми, судовий збір сплачується в повному обсязі, що є значним навантаженням на бюджет підприємств, враховуючи об’єм і складність судових справ та заявлених позовних вимог.

Однак, незважаючи на всі складнощі, в т.ч. недосконалість земельного та лісового законодавства, ДП «Вищедубечанське лісове господарство» вживає всіх можливих заходів щодо повернення земель лісового фонду назад у державну власність.

ДП "Вищедубечанський лісгосп"
2 грудня о 20:42 · 

Далі...

Заступник міністра економіки Павло Кухта: з 3700 компаній у держвласності має залишитися 200

ЕП зустрілася з першим заступником міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Павлом Кухтою і з'ясувала, що Зе!Команда робитиме з тисячами державних компаній і чи готова розблокувати велику приватизацію. Зокрема, мова піде про ОПЗ, "Укрзалізницю", "Центренерго" та "Укрспирт".

На третьому поверсі будинку уряду покращення. В коридорі стоять кольорові крісла-мішки, які різко контрастують з офіційним інтер'єром Кабміну.

Такі ж мішки — у кабінеті першого заступника міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Павла Кухти. Він жартує, що зовсім скоро покращення набере обертів — у його кабінеті з'явиться фліпчарт.

На цьому жарти закінчуються. Привід для зустрічі ЕП з чиновником серйозний: з'ясувати, що Зе!Команда робитиме з тисячами державних компаній і чи готова, на відміну від попередників, розблокувати процес великої приватизації.

До роботи в міністерстві Кухта працював у групі стратегічних радників з підтримки реформ при Кабміні. Першим її очільником був польський економіст і реформатор Лєшек Бальцерович.

У 2019 році Кухта балотувався до Верховної Ради від партії "Голос", однак потім скасував свою реєстрацію. У Мінекономіки він займається реформою держсектору, а також успадкував від Максима Нефьодова напрямок публічних закупівель.

Як прискорити рух вагонів і... людських органів 

— Що для вас буде орієнтиром успішної роботи в уряді?

— Завершити реформу державного сектору і створити запобіжники для її відкочування. Якщо у нас кількість державних підприємств (ДП) скоротиться з майже 3 700 до 200 нормальних корпорацій, всі інші будуть продані або ліквідовані, то це буде нова реальність, принаймні для державного сектору.

У МЕРТ я займаюся не тільки приватизацією. Фактично успадкував від Максима Нефьодова ще напрямок публічних закупівель. Ми вивчаємо можливість використання системи "ProZorro.Продажі"для регулювання ринків.

Це новий виклик для України. Таким тут ще ніхто ніколи не займався.

— Що ви маєте на увазі?

— У нас погано працює верховенство права, але якщо "запрограмувати" систему на підтримку ринкових відносин, "вшити" в неї певні правила, які сприятимуть розвитку економіки, то це може спрацювати. Поки всі працюють в електронній системі, вони будуть змушені дотримуватися тих правил, які там прописані.

Проблема відсутності верховенства права в країні певним чином знімається.
Ми вже бачимо це за результатами роботи ProZorrо та "ProZorro.Продажі". У цих системах відбуваються прозорі, нормальні аукціони, під час яких не можна домовитися, результати яких не можна викривити. Навіть якщо домовитися з одним учасником, то під час конкурсу з'явиться п'ятдесят. З усіма не домовишся.

— Наведіть конкретний приклад використання таких систем.

— Ми хочемо розширити експеримент з оренди вагонів "Укрзалізниці". Сьогодні він стосується 5% вагонів УЗ, а ми хочемо поширити його на всі вагони.

Що ми маємо зараз? Є вагон десь у Вінниці і його треба перевезти в Хмельницький, а після цього вагон знадобиться в Одесі. "ProZorro.Продажі" допомагатиме визначити, яким шляхом його пустити, щоб витратити найменше пального і щоб вагон найшвидше доїхав до місця призначення.

Електронна система дозволяє це зробити найефективнішим чином. Від цього виграють усі. УЗ отримуватиме більше коштів за оренду, вагони не простоюватимуть, бізнес не відчуватиме такого їх дефіциту.

Цей підхід може використовуватися і на інших ринках. Ми придивляємося до сегменту трансплантації органів. У ньому від ефективності логістики залежать людські життя. Це складні системи, але ми дивимося в цьому напрямку.

"Ми втрачаємо 1% ВВП від корупції на державних підприємствах"

— Чому новий профільний закон, ухвалений навесні 2018 року, не запустив продаж великих об'єктів?

— Я б не сказав, що закон не запрацював. Закон сформував правила, за якими вона повинна проходити. Результати малої приватизації через систему "ProZorro.Продажі" за півтора року доволі значні: продано об'єктів більш ніж на 1,73 млрд грн, з них 40%, на 696 млн грн, продав ФДМ.

Муніципалітети мають можливість вигідно продавати своє майно, що вони і роблять: через аукціони його продано більш ніж на мільярд гривень. У середньому ціна на лот зростала на 60,2%, що свідчить про широку конкуренцію.

Щодо великої приватизації. Закон дозволяє найняти інвестиційних радників. Він передбачає один спосіб приватизації: простий конкурс. Звісно, є й інші варіанти. У світі практикують залучення компанії, яка встановлює початкову ціну, а потім всі інші відштовхуються від неї. Закон запрацював, але ми його не протестували.

Те, що велика приватизація не відбулася, пов'язано не із законом, а з відсутністю готовності її проводити. Це складна реформа. У всіх компаніях є свої інтереси, які зводяться до того, щоб заблокувати приватизацію, а не навпаки.

Сам по собі процес приватизації досить складний, тонкий і потребує якісного аналізу. Його легко зупинити, особливо коли чимало бенефіціарів корупційних схем зацікавлені в тому, щоб зберегти можливість "ділити фінансові потоки".

— Оперативна зміна політичної команди не завжди означає швидке подолання корупційних схем. Буває, що влада просто їх очолює. Що вам дає підстави думати, що зараз приватизація буде розблокована?

— У секторі державних підприємств опір змінам шалений. У власності держави 3 733 підприємства. Це величезні масштаби корупції. НАБУ оцінює втрати держави від корупції 18 млрд грн, це 0,5% ВВП. Це лише оцінки за відкритими справами.

Ми розуміємо, що щонайменше така ж сума набіжить за невідкритими справами, за кейсами, яких ще не виявили або за якими ще не зібрали достатньо доказів. Тобто ми втрачаємо 1% ВВП від корупції на державних підприємствах. Зміна політичної команди дає можливість це подолати.

Приватизація раніше нібито була пріоритетом, але фактично блокувалася. Зараз ситуація змінилася. У мене як людини, яка відповідає за цей напрямок, нема підстав казати, що немає підтримки. Підтримка є, мандат є, готовність є.

Парламент узяв і спокійно скасував перелік законів, який забороняв приватизацію понад тисячі підприємств. Ми вже передали до ФДМ 9% (понад 400 об'єктів) усіх державних підприємств. Я бачу, що попри тиск ми можемо рухатися вперед.

— У чому тиск? Як він проявляється?

— Він проявляється в погрозах конкретно мені.

— Чим вам погрожували? Нефьодову погрожували машину спалити.

— Не буду вдаватися в подробиці. Були інформаційні атаки. Приміром, під час передавання "Електроважмашу" у Фонд держмайна мене звинувачували в  затримці цього процесу. Такі атаки були, є і будуть. Коли конкретні люди на підприємствах починають втрачати тіньовий дохід, вони починають опиратися.

— За цими погрозами та атаками стоїть керівництво таких підприємств?

— Керівництво може мати до них стосунок. Я не правоохоронний орган, тому буду обережним у судженнях. Ймовірно, за цим стоять бенефіціари того, що відбувається на цих підприємствах.
Ми взяли курс на тотальну заміну керівників державних підприємств, які не були призначені за конкурсом. Бувають просто абсурдні випадки. Приміром, керівники самі себе призначають. Був випадок, коли "Іванов Іван Іванович" сам підписав своє повторне призначення на посаду. Це був реальний кейс. Я не жартую.

Це не тиск згори, це спротив зсередини. Впорядкувати управління 3 700 підприємствами неможливо. Це ілюзія. Навіть розвинена країна потонула би в цих підприємствах. Зараз ми вирішуємо, що продати, що ліквідувати, що зберегти.

"У нас план на 2020-й рік: продати щонайменше 300 малих підприємств"

— Чи не є це повторенням роботи з підготовки тріажу — класифікації державних підприємств, чим займалася команда Айвараса Абромавичуса?

— Це було перше, що я зробив, коли прийшов на цю посаду. Я оперативно оновив тріаж. Із самого початку ми не розуміли точної цифри державних підприємств. Вона змінювалася щодня. Зараз вона вже другий місяць поспіль стабільна: 3 733.

Попередньо ми виокремили 1 006 державних підприємств на приватизацію, 1 261 — на ліквідацію. Ще 115 — це наукові підприємства. 733 можуть залишитися в державній власності, а 685 розташовані на окупованій території.

— Розкажіть про 733 підприємства.

— Половина з них, 315, — це лісгоспи. Решта, близько 400 підприємств, діляться на дві категорії. Перша — це сервісні підприємства або об'єкти культури та спорту: цирки, театри, реєстри. Юридично вони оформлені як підприємства, а насправді виконують сервісні функції. Таких близько 200.

Ще стільки ж — стратегічні підприємства оборонного та космічного секторів. Сюди належать держбанки, системні оператори ("Трансгаз", "Укренерго"), державні компанії ("Нафтогаз", "Укрзалізниця", "Енергоатом", "Укррух", деякі порти). Окрема категорія ДП — 36 інфраструктурних об'єктів, які планується передати в концесію.

В ідеалі після приватизації в держвласності має залишитися близько 200 підприємств. Це нормальна кількість підприємств, а 3 700 — абсолютна аномалія!

У Європі такого давно ніде нема. Управлятися державні підприємства повинні не в ручному режимі, а за стандартами ОЕСР — через механізм наглядових рад. У них обов'язково повинен бути підрозділ внутрішнього аудиту. Крім того, ми активно вивчаємо модель централізованого управління державними активами.

— Що вона передбачає?

— До початку січня ми маємо подати список компаній, де держава за законом не зможе продавати більш ніж 50% + 1 акцію. Ці активи залишатимуться в основному в державній власності, у них можна буде залучати міноритарних інвесторів.
Ці державні підприємства мають скласти базу для створення централізованої структури з управління державними активами. Я говорю про створення Фонду національного багатства. До речі, у бюджетному комітеті сказали, що в законі про бюджет уперше було слово "багатство" (посміхається).

— Ідея централізованого управління не нова. Планувалося, що активи увійдуть до холдингу, будуть згруповані за сферами і кожною групою керуватиме профільний заступник голови фонду. Якою є ваша модель?

— Модель ми поки розробляємо. Представимо її пізніше. Загалом ідея дуже проста. Світовий досвід показує, що централізоване управління державним корпоративним сектором ефективніше, ніж децентралізоване, розкидане по міністерствах. Централізоване управління — це сучасний тренд.

Світова практика показує: якщо активами управляє комерційна структура на кшталт Kemasik в Сінгапурі чи "Самрук-Казини" в Казахстані, то процес управління стає деполітизованим і більш ефективним з фінансової точки зору.
Компанії приносять більше коштів власнику, тобто народу, і менше використовуються для політичних забаганок. Корупція скорочується. Централізоване управління — це спосіб зробити держсектор сучасним.

— Свого часу при обговоренні ідеї з холдингом саме політизація була основним ризиком його створення. Холдинг очолить одна людина, яка управлятиме всім держсектором. Як її відгородити від політичних впливів?

— Це забезпечується збалансуванням повноважень на рівні політичного контролю за цією структурою, тобто форматом нагляду над нею, правилами призначення, звільнення та підзвітності цієї людини. Фонд повинен мати незалежну наглядову раду та корпоративне управління, щоб ним не можна було керувати вручну.
Для реалізації цього рішення потрібні законодавчі зміни. У фіналі це рішення ухвалюватиме парламент. Етап парламентського обговорення ідеї ще попереду.

— Фонд національного багатства запрацює у 2020 році?

— Так. Ми плануємо внести закон у парламент, публічно обговорити його з депутатами, ухвалити і створити фонд.

— Під час підготовки проєкту бюджету до другого читання уряд збільшив надходження від приватизації на 7 млрд грн. Чому?

— Спочатку цю цифру зменшили із 17 млрд грн, потім збільшили.

— З точки зору фіскальних ризиків зменшення було більш зрозумілим.

— Від приватизації ми вічно очікували 17 млрд грн, хоча ні — одного року очікували 22 млрд грн, але жодного разу не отримали заплановане.
Зараз ми заклали 12 млрд грн, це менше, ніж традиційні 17 млрд грн. Цифра 5 млрд грн з самого початку була тимчасовою, нам треба було все перерахувати. Пізніше, опрацьовуючи бюджет, ми більш реально підійшли до оцінки надходжень і вийшли на показник, який маємо виконати.

У нас план: продати щонайменше 300 малих підприємств. Це збільшить обсяги продажу малих об'єктів майже в десять разів. Зазвичай їх продається 30-40 на рік.  З великих плануємо продати щонайменше п'ять. За нашими підрахунками, продаж 300 малих і п'яти великих активів дасть по 6 млрд грн.

Чому в першій п'ятірці на продаж немає "Центренерго"

— У різні часи підготовка до масової приватизації починалася однаково: влада обирала один великий відносно хороший об'єкт, продаж якого мав стати бенчмаркером для інвесторів. Попередники обрали ОПЗ, та це нічим хорошим не закінчилося. З яких активів плануєте почати ви?

— З п'ятірки об'єктів, з якими уже працюють інвестиційні радники. Це ОПЗ, Об'єднана гірничо-хімічна компанія, "Електроважмаш", "Президент-готель", шахта "Краснолиманська". У переліку об'єктів — 21 об'єкт. Там є "Турбоатом", "Укрспирт", знамените "Конярство України", "Украгролізинг", "Укрліктрави".

Насправді об'єктів, які не є природними монополіями, не мають важливого значення для національної безпеки і які не замінить приватний сектор, залишилося небагато. Саме від цих трьох критеріїв ми відштовхувалися, формуючи портфель активів, який має залишитися в держвласності.

У нас таргет: підняти дохідність державних активів з 2% до 5%. Якщо продати малі підприємства, то дохідність держсектору покращиться на 0,7% до 2,7%.

— Продаж ОПЗ блокували його борги перед компаніями Фірташа. Уряди Яценюка і Гройсмана цю проблему не вирішили. Що плануєте ви?

— Цей борг заважає не тільки продажу, він заважає нормальному функціонуванню заводу. Проблемні борги — це випадок не тільки ОПЗ. У багатьох ДП високе боргове навантаження, багато з них є учасниками судових процесів.

— Кабмін готовий взяти зобов'язання ОПЗ на себе?

— З ОПЗ працює інвестиційний радник. Він запропонує нам варіанти.

— У переліку пріоритетних компаній ви не згадали "Центренерго".

— "Центренерго" є в списку 21 об'єкта, які підлягають приватизації. Щодо "Центренерго" був невдалий конкурс, проведений за старим законом. Потрібно повернутися до процедури найму радника і знову брати курс на приватизацію.

— За інформацією ЕП, менеджмент "Центренерго" контролює Ігор Коломойський, а він каже, що приватизація "Центренерго" не на часі.

— Наше завдання — забезпечити прозорі нормальні процедури, максимальне залучення інвесторів, проведення якісного конкурентного конкурсу. Після цього компанія зможе нормально працювати у приватній власності, будуть створені робочі місця. Це те, задля чого робиться приватизація.

— Приватизація "Центренерго" на часі?

— На кожній компанії паразитують якісь олігархічні групи, корупціонери. На ОПЗ тиснуть борги Фірташа. Кажуть, що "Центренерго" раніше контролювали Кропачев, до нього — Кононенко, а тепер — Коломойський. Ми розуміємо, що в цьому секторі є системна корупція. Наше завдання — максимально її вичистити.

— Коли може відбутися приватизація "Центренерго"?

— Зараз важко сказати. На відбір радника, бюрократичні процедури потрібен час. Можливо, у 2020-2021 роках.

— Коли може бути оголошений конкурс на відбір радників?

— ФДМ готується спростити процедуру найму радників. Основна мета цих змін — пришвидшити відбір. Тут ще питання в спроможності радників працювати над багатьма об'єктами одночасно, їхніх можливостях виділяти людські ресурси на це.

— Які ваші плани щодо обленерго?

— Вони теж у списку на приватизацію, але є нюанс, пов'язаний з RAB-тарифами. Вони безпосередньо вплинуть на інвестиційну привабливість обленерго.
Саме через відсутність чіткості з RAB-тарифами обленерго у нас не в першій лінії об'єктів на приватизацію. Звісно, їх теж потрібно продавати. Мова про Тернопіль-, Запоріжжя-, Харків-, Миколаїв-, Хмельницькобленерго.

— Якщо уряд відмовиться від введення RAB-тарифів, то приватизація цих обленерго не відбудеться?

— Я б не сказав, що їх буде зовсім неможливо приватизувати, але інтерес інвесторів значно знизиться. Якщо в тариф не буде закладена інвестиційна складова, й обленерго продовжать працювати в регульованому полі, то бізнес-модель цих компаній буде не дуже приваблива для інвесторів.

Поки питання з RAB-тарифами не вирішене, краще зосередитися на продажі об'єктів, які більше цікавлять інвесторів і які працюють в умовах ринку: ОГХК, "Електроважмаш", ОПЗ. Це питання пріоритетів. Якщо ми бачимо, що інвесторів цікавить певна група компаній, ми повинні сфокусуватися на ній.

— У 2018 році компанії Рината Ахметова активно скуповували обленерго, в тому числі у VS. Energy. Якщо інтерес до обленерго виявлятимуть лише компанії Ахметова, держава буде готова продавати?

— Завдання держави — забезпечити чесні ринкові умови і не допустити монополізації. Монополізація — один з факторів, який впливає на приватизацію. Якщо держава до кожного випадку встановлює свої правила і демонструє вибіркове ставлення до інвесторів, то ми отримуємо ту ж корупцію.

Усі мають бути в рівних умовах. Для всіх мають бути однакові правила. Продавати потрібно тому, хто виграє на чесному аукціоні і запропонує ринкову ціну. Вона не обов'язково повинна бути високою, проте вона буде реальною.

Продаж ОПЗ скасували за 600 млн дол, а минулий уряд не міг продати за 200 млн дол. На жаль, багато об'єктів у поганому стані і вони постійно знецінюються.

Що буде з "Укрспиртом" та "Укрзалізницею"

— Парламент зважився на приватизацію "Укрспирту". За яким сценарієм може відбутися продаж?

— Спершу повинна відбутися демонополізація галузі. Виробництво спирту — це не природна монополія, а штучно створена. Ще з часів Російської імперії вважалося, що держава має бути монополістом на ринку спирту і заробляти на цьому. Моя особиста думка: у 21 сторіччі це дуже дивний підхід до роботи.

— Як має відбуватися демонополізація?

— Парламент має зняти державну монополію з виробництва спирту, а потім заводи можна буде продавати.

— Свого часу обговорювалися різні сценарії продажу "Укрспирту". Перший — сортування заводів на групи, по три-чотири в одній. Другий — продаж за типами виробництва. Який варіант вважаєте найбільш доцільним?

— "Укрспирт" — дуже проблемне підприємство. Зсередини воно майже повністю криміналізоване. Приватизація може відбуватися двома етапами.
Перший — запускається конкурентний ринок. Другий — все, що ми не хочемо залишати в портфелі держави, можна спокійно продати. 90% "живих" заводів можна продавати окремими підприємствами.

— А з 10% що робити? Що може залишитися у власності держави?

— Ліквідувати або продавати та міняти профіль діяльності. Значна частина цих підприємств уже не виробляє спирт. Там навіть обладнання потрібного нема.

— Які завдання стоять перед керівництвом "Укрспирту"?

— Ніякі надскладні завдання не стоять. Вони банальні: вирішення кадрових питань і налагодження нормальної роботи. В "Укрспирті" багато криміналу.

— Хто може бути інвестором?

— Це питання конкурсу. Цілком можливо, що побудувати нове підприємство для інвестора може мати більше сенсу, ніж модернізувати старе. Що продавати, а що ні — це питання реформи самого "Укрспирту" та його ревізії.

— Чому уряд залишив "Укрзалізницю" в переліку стратегічних?

— Це не означає скасування планів із залучення приватного інвестора. Насправді список стратегічних об'єктів — це не перелік активів, заборонених до приватизації.

Це об'єкти, за якими держава здійснює особливий контроль: погоджує призначення та звільнення їх керівництва. Якщо у ДП понад 200 млн грн активів, то їх не можна реалізовувати та ліквідовувати без погодження Кабміну.

У законі є норма, яка зобов'язує Кабмін вести цей список, але сказати, що він украй необхідний, я не можу. У фіналі, коли портфель державних підприємств буде зменшено до 200 стратегічних компаній, сенсу в існуванні цього списку вже не буде. Це архаїчний елемент управління державними активами. Періодично він оновлюється, тому що це регламентовано процедурами Кабміну.

— У які активи "Укрзалізниці" можливе залучення приватного капіталу?

— Мінінфраструктури запропонувало свою візію. Давно обговорюється ідея виділити з УЗ залізничне полотно і дати можливість приватному сектору бути присутнім у пасажирських та вантажних перевезеннях. Це цікаве бачення.

Взагалі — "Укрзалізниця" та "Укрпошта" — потенційні кандидати на IPO. "Укрпошта" — це національний оператор. За законом про приватизацію, національний поштовий оператор не підлягає приватизації. Проте для розвитку "Укрпошти" необхідні інвестиції, тому будемо обговорювати варіанти їх залучення.

У світі є приклади залучення приватних інвестицій в поштову справу. Deutsche Post приватизована у ФРН в 1990-х роках: 30,5% акцій належать державі, інші — власність інституціональних інвесторів із США, Великої Британії та Німеччини.

— Мова йде про продаж 100% чи частки акцій "Укрпошти"? Коли може відбутися цей продаж?

— Я б розглядав "Укрпошту" як об'єкт для залучення міноритарних інвесторів з подальшим виходом компанії на зовнішні фінансові ринки. Присутність компанії на міжнародному ринку дисциплінує менеджмент, покращує процеси управління нею.
Для всіх топ-компаній державного сектору IPO — це певна стратегічна ціль, напевне, навіть більш довгострокова, ніж приватизація.

epravda.com.ua

Далі...

Близько половини держпідприємств малої приватизації – це лісгоспи

Майже половина держпідприємств, які підпадають під першу хвилю малої приватизації – це лісгоспи. Про це повідомив перший заступник міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Павло Кухта у інтерв’ю виданню Економічна правда.

Сільське життя
Житомирський лісгосп

Павло Кухта розповів, які підприємства належать до основного пулу із 733 об’єктів малої приватизації.

«Половина з них, 315 – це лісгоспи. Решта, близько 400 підприємств, діляться на дві категорії. Перша — це сервісні підприємства або об'єкти культури та спорту: цирки, театри, реєстри. Юридично вони оформлені як підприємства, а насправді виконують сервісні функції. Таких близько 200», – сказав Кухта.

Намір ліквідувати лісгоспи закладали в попередньому уряді. У 2017 році була схвалена Кабінетом Міністрів «Стратегія сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період до 2022 року». Вона передбачала реформування Державного агентства лісових ресурсів і ймовірну ліквідацію державних лісгоспів як самостійних суб’єктів господарювання та забороняла приватизацію лісів. Депутати аграрного комітету діючого тоді парламенту звернулися до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана з резолюцією скасувати Стратегію.

Сьогодні, 19:02

https://agropolit.com/news/14401-blizko-polovini-derjpidpriyemstv-maloyi-privatizatsiyi--tse-lisgospi

Далі...

Рослесхоз против приватизации государственных лесов

Как уже отмечалось ранее, на прошедшем в четверг совещании "ЛПК 360°: со всех точек зрения" министр промышленности и торговли России Д.В.Мантуров высказался в поддержку приватизации российских лесов - чтобы лесопромышленные компании смогли под залог приватизированных лесных участков получать льготные кредиты на строительство своих комбинатов. А вот руководитель Рослесхоза С.М.Аноприенко высказал ровно противоположную точку зрения: что приватизировать леса сейчас нельзя. Сообщение пресс-службы Рослесхоза по этому поводу приводится ниже.

Руководитель Рослесхоза абсолютно прав, если говорить о землях лесного фонда и вообще о тех лесах, которые сейчас находятся в государственной собственности. Честная и не криминальная приватизация лесов с учетом интересов страны и общества сейчас в принципе невозможна по вполне очевидным причинам. Если приватизировать леса сейчас - они неизбежно окажутся в руках тех же самых бездарных управленцев, которые и довели лесную отрасль до ее нынешнего состояния, а стране, по большому счету, достанутся лишь пустые обещания, экологические и социальные проблемы.

Но есть одна важная деталь: уже сейчас в России есть несколько десятков миллионов гектаров частных лесов или земель, где эти леса могут расти - это заброшенные сельхозземли, уже заросшие или только зарастающие лесом, в основном непригодные для современного сельского хозяйства, но вполне годящиеся для лесовыращивания. Этим лесам необходимо придать разумный правовой статус, перестать кошмарить их собственников (сейчас за само наличие такого леса полагается штраф до семисот тысяч рублей, а затем изъятие всего земельного участка), и позволить им вести правильное лесное хозяйство по своему усмотрению. В идеале - лесоводство на таких землях надо поддерживать примерно в такой же мере, как и другие отрасли растениеводства. И тогда можно будет получить все плюсы, связанные с разнообразием форм собственности на леса и конкурентной средой в лесном хозяйстве, и избежать минусов, связанных с очередной "прихватизацией". К сожалению, пока Рослесхоз не видит, насколько это направление перспективно для развития российского лесного хозяйства.

Ниже приводится сообщение с сайта Рослесхоза (ссылка).


СЕРГЕЙ АНОПРИЕНКО О ЧАСТНОЙ СОБСТВЕННОСТИ НА ЛЕС И БОРЬБЕ С НЕЗАКОННЫМ ОБОРОТОМ ДРЕВЕСИНЫ

Введение частной собственности на лес не представляется целесообразным в современных реалиях. Об этом 28 ноября 2019 года заявил заместитель Министра природных ресурсов и экологии Российской Федерации – руководитель Федерального агентства лесного хозяйства Сергей Аноприенко на площадке отраслевого форума «ЛПК 360°: со всех точек зрения».

По словам главы Рослесхоза, существует целый набор проблем, с которыми столкнется государство при передаче лесов в частные руки, и может быть затронута сфера национальных интересов страны.

«Лес – национальное достояние России. Если его передать в частную собственность, может возникнуть вопрос сохранения целостности государственного лесного фонда. Опыт новейшей истории России показывает, что велик риск возможных нарушений и неправомерного отчуждения этого национального достояния. Вернуться к этому вопросу можно только после тщательной проработки всех возможных угроз, с учетом мнений экологов, экспертного сообщества, руководства страны, а также когда будет достигнуто единое понимание о том, насколько эффективно это решит существующие проблемы лесной отрасли», - сказал Сергей Аноприенко.

В ходе обсуждения мер борьбы с незаконным оборотом древесины он заметил, что деятельность «черных лесорубов» – одна из наиболее актуальных проблем не только для дальневосточных и сибирских регионов, но для лесопромышленного комплекса в целом, поскольку подрывает доверие к добросовестным лесопользователям по всей стране. При этом глава Рослесхоза подчеркнул, что большую роль в борьбе с лесными пожарами, а также незаконными рубками играют региональные власти – при прочих равных условиях некоторые регионы в одних и тех же федеральных округах находят способы оперативного реагирования на возгорания в лесах, принимают меры по задержанию нарушителей лесного законодательства.

Комментируя в ходе форума возможность повышения таможенных пошлин на вывоз пиломатериалов из России, Сергей Аноприенко отметил, что этот вопрос является сейчас предметом обсуждения Рабочей группы по борьбе с незаконной заготовкой и оборотом древесины под председательством Заместителя Председателя Правительства Российской Федерации Алексея Гордеева. Ее участникам предстоит найти единый подход к решению проблемы.

Наличие полноценной картины доступных лесных ресурсов руководитель Рослесхоза назвал одним из наиболее значимых для инвесторов в лесную отрасль. «Информация о составе леса – это основа для долгосрочного планирования деятельности лесопромышленных предприятий», – сказал он.

На форуме рассматривались также темы прогнозируемости роста цен на древесные ресурсы, деревянного домостроения при комплексном развитии территорий, цифровизации отечественного лесопромышленного комплекса и другие.

Форум «ЛПК 360°» прошел при организационной поддержке Министерства промышленности и торговли Российской Федерации и собрал экспертов отечественного лесопромышленного комплекса для обмена мнениями об актуальных проблемах отрасли и поиска путей их решения.

В мероприятии приняли участие Министр промышленности и торговли Российской Федерации Денис Мантуров, заместитель Министра строительства Российской Федерации Дмитрий Волков, губернатор Нижегородской области Глеб Никитин, представители Минстроя России, федеральных ведомств, банковского сектора, ведущих компаний ЛПК и отраслевых ассоциаций.

Пресс-служба Рослесхоза

***

Опять эта идея с припольными сельхозлесами низкого качества которые никто никогда не пойдет выращивать. Ничего плохого в частной собственности на леса нет. Пусть у крупных предприятий будут свои леса в которых они будут вести лесное хозяйство и лесовыращивание, а не искать лазейки как залезть с рубками в очередной ООПТ или проводить так не любимые Редактором сан.рубки.

***

Чего это вдруг - на лучших землях, более продуктивных, обеспеченных инфраструктурой, в населенных районах, выращивать лес не пойдут, а на менее продуктивных и более удаленных - вдруг пойдут? Причем тут какие-то припольные леса - Вы вообще представляете себе, что такое 60 миллионов гектаров брошенных сельхозземель, какого это масштаба территории? Это более чем вдвое больше всех лесов Швеции, втрое больше всех лесов Финляндии, в пять с лишним раз больше всех лесов Германии, и т.д. Это площадь, которая, с учетом почв и климата, позволяет выращивать больше древесины, чем ее сейчас заготавливается и воруется во всех "официальных" российских лесах.

Нет, нашим прихватизаторам не нужны земли для выращивания леса. Им халява нужна, или почти халява: или месторождения дешевой древесины, или подарки от государства, под залог которых можно взять кредиты в банках. Были бы нужны земли для выращивания леса - они бы как раз бились за бывшие сельхозземли и за свою возможность выращивать лес там, потому как вложения в лесное хозяйство на плодородных землях, обеспеченных инфраструктурой и трудовыми ресурсами, могут принести несравнимо большую отдачу, чем вложения в сеянцевтыкание в труднодоступных таежных лесах, в которых и древесина-то добывается вахтовым методом.

***

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=24002&sid=6d8249a35dbc5a733c57d757de4ad94c

Далі...