Україні необхідна державна політика щодо адаптації лісів до зміни клімату, - Всесвітній фонд дикої природи (WWF)

Останні 30 років в Україні спостерігається тенденція підвищення температури повітря, що призводить до лісових пожеж, крім того, за останні десятиліття, кількість вирубок лісу в Україні значно зросла. Існує ризик подальшого погіршення ситуації, аж до зникнення лісів.

У цих умовах Україні необхідна державна політика щодо адаптації лісів до зміни клімату. Про це в матеріалі, опублікованому у виданні Українська правда, заявляють експерти Всесвітнього фонду дикої природи (World Wide Fund forNature - WWF).

"Зараз рівень води в річках такий, як зазвичай у липні-серпні. Це катастрофа. До останніх дощів не було води або, принаймні, вологи, яка була би бар'єром для поширення пожеж", пише в матеріалі зоолог, керівник практики "Ліси" WWF України Андрій Плига.

Критичними, на думку екологів, є кілька речей, які має зробити держава. Одна з яких стратегічна - роботи з відновлення водно-болотних угідь. На Поліссі багато лісів є заболоченими, тобто вони стоять на болотах. Однак більшість боліт Полісся осушено за останні 100 років, іноді до 90%.

"Більш того, досі тривають проєкти з видобутку торфу, нові болота збираються осушувати! Це абсурд, це просто на голову не лізе. Має бути державна політика щодо заборони подальших осушень боліт і відновлення вже втрачених", пише експерт WWF.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": В Україні спостерігається найнижчий за останні 100 років рівень води в річках

За словами екологів, більше цю проблему державі ігнорувати не можна.

"Має бути державна політика щодо адаптації лісів до зміни клімату. Повинні переходити з плантаційної системи насадження соснових лісів до створення більш різноманітних змішаних і листяних лісів, які будуть максимально наближеними до природних", сказано в матеріалі.

13.05.20 19:28

https://censor.net.ua/ua/news/3195337/ukrayini_neobhidna_derjavna_polityka_schodo_adaptatsiyi_lisiv_do_zminy_klimatu_vsesvitniyi_fond_dykoyi

Далі...

"Лісовий курс" WWF Україна. Матеріали

wwf.ua

ЗАВАНТАЖИТИ

Лісовий курс WWF Україна_1. Вступ. Історія ведення лісового господарства

PDF 10.26 MB

Лісовий курс WWF Україна_2. Біорізноманіття

PDF 2.53 MB

Лісовий курс WWF Україна_3. Природно-заповідний фонд та інші охоронні категорії лісу

PDF 7.57 MB

Лісовий курс WWF Україна_4. Створення ПЗФ

PDF 4.41 MB

Лісовий курс WWF Україна_5. FSC

PDF 2.41 MB

Лісовий курс WWF Україна_6

PDF 1.43 MB

Лісовий курс WWF Україна_7. Звернення та запити

PDF 1.24 MB

Далі...

Врахування біорізноманіття при веденні лісового господарства та потреба змін у законодавстві. WWF Україна обговорив актуальні проблеми з представниками галузі

 

Охорона лісів та раціональне використання їхніх ресурсів є складним та різноплановим процесом, який потребує залучення та співпраці багатьох сторін.

Саме тому, Всесвітній фонд природи WWF Україна сприяє налагодженню конструктивного діалогу між урядовими структурами, підприємствами лісової галузі, органами сертифікації та природоохоронними організаціями.

У межах цієї роботи у лютому WWF провів семінар з охорони лісового біорізноманіття для працівників лісових господарств. На зустріч були запрошені представники лісових господарств Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Житомирської областей та Києва, працівники Державного агентства лісових ресурсів України, директор Національного представництва FSC в Україні Павло Кравець, голова Української природоохоронної групи (UNCG) Олексій Василюк та директор національного природного парку "Голосіївський" Вячеслав Потапенко.

"Охорона біорізноманіття, зокрема в об’єктах природно-заповідного фонду, є досить чутливою темою. Трапляються випадки рубок з усіма необхідними документами, проте з неврахуванням цілей існування заповідних об’єктів або вимог до охорони рідкісних видів. Одна з причин — нерозуміння мети виділення особливо цінних для біорізноманіття лісів. Тому, метою семінару було ознайомлення присутніх з різними концепціями та підходами до збереження біорізноманіття в контексті актуальних проблем галузі", — пояснює керівник Лісового напряму WWF Україна Андрій Плига. Зокрема, учасники обговорювали питання впливу біорізноманіття на стійкість лісових насаджень; охорони рідкісних видів та функціонування об'єктів природно-заповідного фонду.

На зустрічі учасники зійшлися на тому, що ситуація у лісовій галузі склалася доволі непроста і потребує законодавчих змін. Зокрема, існує проблема неузгодженості лісового, природоохоронного та податкового законодавства, вирішення якої потребує тісної співпраці між лісовою та природоохоронною галузями.

Це має якісно покращити рівень обізнаності сторін щодо об’єктів високої природоохоронної цінності та надати можливість оптимально узгоджувати потреби ведення лісового господарства та охорони біорізноманіття. Важливим аспектом тут є забезпечення відкритості та актуальності інформації щодо господарської діяльності у лісах.

Крім того, учасники визнали необхідність покращення комунікації між лісогосподарським підприємствами та природоохоронними організаціями для плідної співпраці у лісовому секторі та конструктивного вирішення конфліктів.

Команда WWF України висловлює свою вдячність доповідачам та всім учасникам семінару. Сподіваємося на подальшу співпрацю в охороні та збереженні лісів України.
Семінар відбувся у межах проекту “Building capacity in Ukraine to help combating illegal logging in forests – supporting the 6-th phase of the Forest Watch project”

Posted on 24 March 2020

https://wwf.ua/?361416/important-issues-forestry

Далі...

Украина продолжает терять свои природные экосистемы — луга, степи, реки, леса, болота

Согласно сообщению экологов из Всемирного фонда природы (WWF) в Украине ухудшается ситуация с состоянием пресноводных ресурсов, что грозит гибелью целым экосистемам.

Об этом сообщает "РБК-Украина", передает ГолосUA.

Экологи сообщают, что в некоторых областях страны пахотные земли составляют более 80% территории.

Как отмечают эксперты, Украина продолжает терять свои природные экосистемы — луга, степи, реки, леса, болота.

"Это уничтожает естественный водный "буфер" — способность ландшафта накапливать и хранить воду, влияет на качество воды и ее баланс в целом" , — говорится в "Обзоре состояния окружающей среды и рисков для людей и бизнеса 2020".

Также ученые заявили, что в мае наблюдается засуха на полях.

"С научной точки зрения, необходимо не только немедленно прекратить создавать новые поля, но и вернуть часть пахотных земель в состояние лугов, лесов, степей и других природных систем. Эта задача включает также восстановление водно-болотных угодий и торфяников, особенно на Полесье", — обратили внимание экологи.

Эксперты предупреждают, что долгосрочный прогноз по уменьшению объемов пресной воды в Украине является угрожающим, поэтому необходимо уже сейчас всерьез задуматься над тем, как сократить площади пахотных земель с 50% до 30% территории Украины.

Кроме того, в обзоре констатируют, что нет никакого представления о запасах рыбы и состоянии других водных ресурсов.

"В системе национального управления видами это настоящая "черная дыра". Отдельные научные исследования указывают на то, что количество рыбы и моллюсков продолжает сокращаться, особенно в водохранилищах Днепровского каскада, а также в Черном и Азовском морях" , — пишут экологи.

Согласно вероятному сценарию для Украины от ученых, уже к середине этого столетия будет полное прекращение коммерческого рыболовства.

http://kherson-news.info/society/ykraina-prodoljaet-teriat-svoi-prirodnye-ekosistemy-lyga-stepi-reki-lesa-bolota/

Далі...

Лісівники кажуть, що не проводять рубку у пралісах Рахівщини

Пресслужба Закарпатського ОУЛМГ оприлюднила офіційний коментар на публікацію WWF України.

Вказана вибіркова санітарна рубка у кварталі 2 виділах 37 і 41 Станиславського лісництва проводилася на підставі Переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів згідно Санітарних правил у лісах України, який є пріоритетним у веденні лісового господарства і першочергово виконується нашим підприємством.

Заготівля здійснювалася в об’ємі 6 м3 (37 виділ – 4 м3 , 41 виділ – 2 м3) ліквідної дров’яної деревини для господарських потреб (обігрів, приготування їжі, переробка молочної продукції тощо) полонинських господарств полонин Ворожеска і Татул. Полонинське господарство в зоні діяльності підприємства є традиційним і протягом століть в горах випасається худоба місцевих жителів. Зокрема на полонинах Ворожеска і Татул впродовж літньо-осіннього періоду 2019 року випасалося 60 голів ВРХ і 300 овець, які належать мешканцям смт Ясіня і с. Чорна Тиса.

Вказані виділи безпосередньо прилягають до полонин (37 виділ – пол. Ворожеска, 41 виділ – пол. Татул) і через них проходить дорога до полонинських господарств. Вважаємо, що виписка лісорубного квитка і проведення вказаних лісогосподарських заходів вказаних у публікації на сайті WWF України не є порушенням, оскільки:

1) загальна площа 41 виділу 2 кварталу Станиславського лісництва становить 40 га, з цієї площі попередньо (камерально без обстеження) ідентифіковані квазіпраліси на площі 15 га де на даний час жодних лісогосподарських заходів не проводилося;

2) в процесі камеральної роботи з ідентифікації пралісів, квазіпралісів і природних лісів до номінації помилково віднесено цілий 2 квартал з 37 виділом, який згідно Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів не може ідентифікуватися з причин значного антропогенного впливу (критерій 2 – Антропогенний вплив, 2.1 – інфраструктура (тут проходить дорога), і 2.5 – випасання худоби).

Господарські будівлі полонини Татул і Ворожеска внесені до переліку місць сховку для туристів при надзвичайних ситуаціях у зимовий період і частина заготовлених дров залишається для обігріву мандрівників.

https://prozahid.com/lisivnyky-kazhut-shcho-ne-provodiat-rubku-u-pralisakh-na-rakhivshchyni/

Далі...

WWF Україна змінює формат волонтерської програми

Друзі, важливе оголошення!

Волонтерська програма триває вже четвертий рік і за цей час ми виросли як організація і, разом з вами, як спільнота.

Останнім часом перед нами постають виклики - є багато запитів на виїзди, різноманіття завдань, бажання долучитися до громадянської науки. Запропонований нами формат взаємодії вже не може задовольняти всі ці бажання. Тому, WWF Україна робить перерву у активній роботі з волонтерами та традиційних виїздах. З березня 2020 року ми почнемо працювати над новим баченням волонтерської програми, щоб створити більше цікавих можливостей для всіх, хто зацікавлений у підтримці природоохоронних проектів та ініціатив WWF.

Для розробки оптимальних форматів волонтерської програми ми звернемося до вас за порадами, проведемо опитування, а найактивніших волонтерів попросимо долучитися до планування. Під час перерви в роботі програми та її переосмислення, основним каналом комунікації буде сторінка у фейсбуці, де будемо ділитися нашими успіхами та перемогами, а іноді — звертатися до вас по допомогу.

WWF Україна відкритий для комунікації. Якщо ви маєте цікаві ідеї або пропозиції, будь ласка, контактуйте з нами через офіційну сторінку в фейсбуці або пишіть на пошту ua@wwf.ua

А поки ми будемо думати над новим баченням волонтерської програми, наша команда буде активно працювати з такими проектами:

• у напрямку “Ліси” продовжуватимемо роботу над охороною пралісів та старовікових лісів, будемо ділитися знаннями щодо незаконних та недоцільних рубок під час "Лісового курсу".
• у напрямку “Рідкісні види” розпочинається всеохоплюючий моніторинг ведмедя та рисі. Також WWF Україна працює над підвищенням толерантності мешканців Карпат до цих видів. Тут буде потрібна ваша допомога наступного літа для просвітницької роботи з громадами Карпат, зокрема під час фестивалю Via Carpatia, а також, можливо, до проведення соціальних опитувань у цьому регіоні.

           Також продовжується робота в осетровій частині напрямку. Зокрема, велика увага приділяється роботі з громадою Вилково та розробці Національного плану дій щодо осетрових. Влітку вас знову чекає нова генерація Осетрової варти, будемо раді вашому долученню.

•  у напрямку “Прісна Вода” відбувається робота з пошуком ділянок для відновлення природних екосистем, а також визначення перешкод на українських річках. Тут WWF Україна потрібна буде ваша допомога у підтвердженні деяких перешкод, визначених за космічними знімками (а це - чудовий шанс побувати у найвіддаленіших куточках України!).

Поки ми матимемо “перерву”, просимо підтримувати нас у соцмережах, особливо поширюючи та слідуючи порадам зі сталого способу життя. Бо ці кроки допомагають зберегти дику природу!

Ви є дуже важливою частиною нашої Панда-родини і ми завжди раді нашій співпраці!

http://wwf.ua/?uNewsID=355572

Далі...

WWF та Interpol посилюють протидію правопорушенням у лісовому секторі Центральної та Східної Європи та наполягають на оновленні національних лісових стратегій

WWF та Interpol розпочали створення партнерської мережі, яка об’єднає державні правоохоронні органи, природоохоронні організації, експертів з лісових питань для оновлення механізмів протидії лісовій злочинності та впровадження сталого використання лісу в 6 країнах Центральної та Східної Європи.

За даними Interpol, що були озвучені на вересневій зустрічі сторін проекту в Києві, екологічна злочинність є третьою у світі за фінансовими показниками і 2018 року складала 110-281 мільярдів доларів. З них від 51 до 152 мільярдів становить саме лісова злочинність та незаконні вирубки.

"Злочини проти природи, до числа яких входить і лісова злочинність, є міжнародною проблемою. Ми розпочали проект "EU ISF Forestry Crime" за підтримки Європейського Союзу, аби об’єднати досвід правоохоронних органів Interpol з досвідом природоохоронних експертів WWF та регулюючих, правоохоронних і судових органів країн Центральної та Східної Європи у боротьбі з лісовою злочинністю", － пояснює Йоханнес Захнен з WWF Німеччина.

За його словами, результати цієї спільної роботи слугуватимуть основою для тренувань поліції, митниці, екологічних органів, прокуратури та суддів у країнах регіону і оновленню лісового законодавства країн-учасниць.

За даними Interpol, порушення, пов’язані з деревиною, відбуваються по всьому ланцюгу виробництва та постачання, зокрема під час рубок (із порушенням дозволів або без дозволів, на території, що має охоронний статус, або рубка захищених порід), транспортування, переробки та експорту (наприклад, за фальсифікованими документами). Правоохоронці також фіксують випадки сприяння незаконним вирубкам з боку посадовців, ухилення від сплати податків та відмивання грошей.

"У країнах регіону ми відстежуємо випадки корупції у секторі управління лісовим господарством у різних органах влади. Іноді високопоставлені представники урядів готові брати хабарі або ставати на чолі незаконної торгівлі. І ми добре розуміємо, що кількість таких випадків більша там, де порушники відчувають менше ризиків для себе та невідповідний рівень покарання", － пояснює співробітник кримінальної розвідки у Відділі екологічної безпеки Interpol Саша Браун.

У протидії лісовій злочинності експерти Interpol використовують міжвідомчий підхід, тому слідчі дії відбуваються на різних рівнях: від фізичного спостереження та аналізу документації до застосування криміналістичних технологій для визначення походження деревини. З колегами в Україні та країнах Східної Європи інтерполівці голові ділитись не тільки своїми технологіями, але і підтримувати правоохоронні органи у розслідуваннях.

На вересневій зустрічі сторін представникам українських державних органів, пов’язаних з протидією лісовій злочинності, були представлені новітні підходи для визначення нелегальної деревини. Це, зокрема ДНК та ізотопні дослідження, які дають чіткі дані про походження матеріалу.

"Коли нелегально зрубана деревина потрапляє на ринок, складно довести, звідки вона походить, особливо якщо її супроводжують підроблені документи. Криміналістичні ж методи повністю незалежні від документації, тому що використовують інформацію з самої деревини - на рівні ДНК та ізотопів, а це підробити неможливо, － пояснює Йоханнес Захнен, － З маленького шматка дерева в лабораторії ми можемо отримати досить багато інформації – наприклад, що це за вид деревини, з якого регіону вона походить. Цей інструмент значно підсилює роботу правоохоронців, прокуратури та суддів. Результати цих досліджень можуть ставати підґрунтям для звернення зі скаргами у правоохоронні органи".

Деякі з новітніх методів дослідження в Україні можуть використовувати вже сьогодні, наприклад, аналіз супутникових знімків та аналіз ДНК та ізотопів деревини.

"Під час реалізації проекту “Лісова варта” наші експерти виявляли місцерозташування незаконних вирубок лісу за допомогою різночасових космічних знімків тої території, на яку вказували місцеві активісти. Використовуючи метод порівняльного аналізу знімків, повидільно-квартальних карт лісів та офіційно надані дозволи на вирубку (лісорубні квитки) наші українські експерти та правоохоронці змогли задокументувати час здійснення правопорушення, а Держекоінспекція － нарахувати збитки за результатами польових вимірів. Справа вже другий рік перебуває на розгляді у суді. Однак для ефективної роботи у цьому напрямку нам ще належить змінити існуючі функції охорони, контролю і адміністрування у лісовій галузі", － розповідає Дмитро Карабчук, експерт лісового напрямку WWF Україна.

Утім, впровадження та використання найновіших криміналістичних методів є недостатнім для подолання лісової злочинності в регіоні, оскільки існує недосконалість національних законодавств та стандартів в сфері лісового управління. Усвідомлюючи це, Європейський союз і окремі країни Центральної та Східної Європи готові посилити власні лісові закони і правозастосування. У цьому процесі вони також зможуть спиратися на аналіз наявних прогалин у національних законодавствах і рекомендації партнерської мережі проекту WWF та Interpol "EU ISF Forestry Crime".

За оцінкою екологічної неурядової організації Client Earth, тільки в ЄС 28 країн мають відкоригувати своє законодавство для впровадження спільних дієвих методів впливу на правопорушників. Зокрема, в питаннях пропорційності штрафних санкцій. Так, за одне й те саме порушення деякі країни стягують до 100 тисяч євро, інші － понад мільйон євро.

------------------

Лісовий напрямок WWF Україна спрямований на покращення управління лісами － локально і на загальнонаціональному рівні, － через впровадження принципів сталого лісового господарства. Раціональне і невиснажливе використання лісових ресурсів дозволяє зберігати біорізноманіття і розвивати економічний потенціал лісів через їхнє відновлення.

Діяльність Фонду покликана зберегти цінні з точки зору біорізноманіття ділянки лісів України (праліси, квазіпраліси або природні ліси, ліси в межах заповідного фонду або ті, що є місцем проживання рідкісних видів тварин або рослин) та забезпечити відповідальний менеджмент решти лісів.

Posted on 17 October 2019

http://wwf.ua/?uNewsID=354470

Далі...

Корупція і природоохорона: подолати неможливо чекати

Блог Наталії Гозак, координаторки напрямку з охорони рідкісних видів WWF Україна

Корупція — проблема для України

Війна, зубожіння і корупція — такі три головні проблеми на порядку денному України, згідно соціологічних досліджень 2018 року (спільне дослідження КМІС, СОЦИС та Центру Разумкова (1) та МРІ (2)). 2 з 5 українців визнають корупцію у державних органах головною проблемою країни.

Корупція — проблема для природи

Водночас корупція — це явище системне й торкається всіх сфер життя, зокрема і охорони природи. За останні майже 50 років чисельність хребетних тварин на планеті вже зменшилася на 60% (звіт WWF “Жива планета”, 2018 (3)). Чи залишиться щось через наступні 50 років? Це залежить від того, чи зможемо ми зберегти для тварин місця їхнього проживання (ліси, ріки, океани) і зменшити рівень браконьєрства та полювання до сталого рівня. Коли ми у WWF при розробці своїх природоохоронних стратегій аналізуємо загрози для видів чи екосистем в Україні, у 99% випадках приходимо до того, що за багатьма такими явищами стоїть корупція. Хабарі за можливість нелегального полювання й рибалки, за уникнення покарань, за надання легальності нелегально добутим товарам, за їх контрабанду і перевезення, за можливість продажу і т.д., і т.п. (TRAFFIC, 2019 (4)). Це далеко не повний список.

Правопорушення проти природи необхідно викривати, карати й, головне, попереджувати.

Рішення — це не лише зміна кадрів...

Я цілком підтримую нещодавно проголошений громадськістю Антикорупційний порядок денний, що наголошує на необхідності:

• зміни керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
• зміни керівництва Національної агенції з питань запобігання корупції;
• ліквідації головного управління СБУ по боротьбі з корупцією;
• посилення Національного антикорупційного Бюро.

Крім того, список можна розширити і на профільні природоохоронні відомства. Але чи є кадрові зміни гарантією того, що існуючий порядок не змінить нові кадри під себе?

...а й зміна системи

Тож зміна кадрів — це важливий, але не єдиний рецепт боротьби.

• “На жаль, навіть якби покарання чиновників усіх рівнів поклало край отриманню ними неправомірної вигоди, немає жодної гарантії, що завдяки таким крокам покращиться робота самих держустанов.” (Дубровський Ю., Лаф Дж., 2019 (5))  

Що ж потрібно робити?

Згадані експерти наводять формулу:

Корупція = Монополія + Узаконене свавілля чиновників - Підзвітність

Отже, на часі:

• ліквідація монополій (прикладом якої є загальна децентралізація і розділення функцій державних органів);
• звуження кола можливостей державних службовців (як перехід на електронне врядування);
• зростання рівня прозорості (як система ProZorro, електронне декларування доходів, тощо).

Як це стосується природоохорони?

80% населення України переконані, що основною причиною корупції є відсутність адекватного покарання за неї (опитування КМІС, 2018 (6)). Крім того, посилення покарання робить корупційні дії більш ризикованими, отже — дорожчими і часто економічно невигідними.

Тому важливо:
 

• Забезпечити розділення функцій й ліквідувати монополію державних структур:

Що необхідно змінити (рекомендації WWF)	Згідно чинного законодавства
Відокремити законодавчі, регулюючі та господарчі функції єдиного профільного державного органу у галузі мисливського господарства між різними структурами (законодавчі пропозиції FLEG, 2016) Те саме — щодо лісового господарства (законодавчі пропозиції Лісова варта, 2018)	Всі функції здійснюються профільним державним органом виконавчої влади — Державним агентством лісового та мисливського господарства

 

• Прийняти зміни до законодавства, що посилюють відповідальність за правопорушення:

Що необхідно змінити (рекомендації WWF)	Згідно чинного законодавства	Де необхідно змінити
Штраф за порушення правил полювання підняти до 25-80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі НМДГ), а повторне порушення — до 100-200 НМДГ (законодавчі пропозиції FLEG, 2016) Штраф за грубе порушення правил рибальства підняти до 200-500 НМДГ (Аналіз держуправління п.6.1, 2018)	6-60 НМДГ 60-120 НМДГ 20-40 НМДГ	Адміністративний кодекс України, стаття 85
Штраф за незаконне перевезення тварин і рослин через кордон збільшити до 100-150 НМДГ, а охоронюваних видів — до 2000-3000 НМДГ	30-50 НМДГ 50-100 НМДГ	Адміністративний кодекс України, стаття 87
Штраф за незаконну торгівлю видами чи незаконне утримання в неволі збільшити до 500-1000 НМДГ та зробити конфіскацію обов’язковою (Аналіз держуправління п.6.1, 2018)	3-50 НМБГ Конфіскація можлива	Адміністративний кодекс України, стаття 88
Контрабанду тварин і рослин у особливо великих розмірах розглядати як кримінальне правопорушення (Аналіз держуправління п.6.1, 2018)	Адміністративне правопорушення	Кримінальний кодекс України, стаття 201
Штраф за порушення правил полювання з істотною шкодою підняти до 300-400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі НМДГ) Визначити істотну шкоду як шкоду, що перевищує  5 НМДГ (законодавчі пропозиції FLEG, 2016)	100-200 НМДГ 250 НМДГ	Кримінальний кодекс України, стаття 248

 

• Забезпечити прозорість прийняття рішень:

Що необхідно змінити (рекомендації WWF)	Згідно чинного законодавства
Створити єдиний державний реєстр даних з користування мисливськими угіддями, як частину кадастру тваринного світу. Для цього внести зміни до Закону України “Про мисливське господарство та полювання” (законодавчі пропозиції FLEG, 2016)	Відсутній
Запровадити єдину електронну систему простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них (проект закону на опрацюванні Мінаргопопітики)	Відсутня

Наразі, на розгляді Верховної Ради є кілька різних законопроектів, що передбачають підвищення відповідальності за правопорушення проти природи:

• проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування” (реєстр. № 9125 від 24.09.2018 р.);
• проект Закону “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо запровадження європейського досвіду про здійснення державного природоохоронного контролю)” (реєстр. № 8026 від 09.02.2018).

Проте жоден з них досі не було розглянуто. Маємо надію, що не дивлячись на нові політичні реалії депутати, для яких важливі не тільки природоохоронні аспекти, але і антикорупційна діяльність, — звернуть увагу на потребу змін.


Джерела:

1. Згідно спільного дослідження трьох дослідницьких центрів - КМІС, СОЦИС та Центру Разумкова. Опитування проводилось у період з 30 серпня-9 вересня 2018 року та включало 10 005 респондентів.
2. Дослідження Міжнародного республіканського інституту у період 15-31 березня 2018 року та включало 2400 респондентів.
3. Living Planet Report - 2018: Aiming Higher. Grooten, M. and Almond, R.E.A.(Eds). WWF, Gland, Switzerland
4. Musing, L., Harris, L., Williams, A., ParryJones, R., van Uhm, D., Wyatt, T. (2019). Corruption and wildlife crime: A focus on caviar trade. A TRAFFIC, WWF, U4 ACRC, Utrecht University, and Northumbria University report, 2019.
5. “Україна має зосередитися на запобіганні корупції, а не покаранні. Великий антикорупційний аналіз”, Дубровськай Ю., Лаф Дж., VoxUkraine, 5 березня 2019
6. Згідно з Національним антикорупційним опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології з липня по серпень 2018 року. Вибірка складає 10 169 респондентів.

Наталя Гозак, координаторка напрямку з охорони рідкісних видів WWF Україна

© WWF Ukraine
http://wwf.panda.org/uk/?346650/corruption-problem

Далі...

WWF запустил онлайн-платформу по сохранению первозданных лесов в России

Онлайн-платформа "Стражи леса", посвященная сохранению первозданных лесов России, запущена в международный день Земли, который отмечается в понедельник, сообщает Всемирный фонд дикой природы (WWF) России.

"На портале forest.wwf.ru любой гражданин сможет узнать о значимости первозданных лесов, их роли в общей экосистеме планеты и в жизни редких видов животных, а также встать на стражу леса вместе с WWF в одном из регионов страны", – говорится в сообщении.
Как напомнили в фонде, Россия – одна из главных лесных держав мира, леса занимают более 45% ее площади. Кажется, что бескрайние леса никогда не исчезнут, однако большая часть сохранившихся в России лесов уже давно освоена, только пятая их часть (255 миллионов гектаров) пока остается в первозданном виде.
"Наша задача – привлечь внимание общественности к наиболее значимой с точки зрения экологии категории первозданных лесов. Эти последние оазисы нетронутой человеком природы исчезают с катастрофической скоростью", - говорит директор лесной программы WWF России Николай Шматков.

Согласно исследованию WWF, каждый год из-за рубок, антропогенных пожаров, строительства дорог и добычи полезных ископаемых Россия теряет более 1,5 миллиона гектаров первозданных лесов. По скорости и площади утраты первозданных лесов РФ входит в тройку мировых лидеров. В России они могут исчезнуть уже к началу XXII века, предупреждают в фонде.

"Это не значит, что в стране полностью исчезнет сам лес, но влияние человека на всей лесной территории будет настолько существенным, что высокая экологическая ценность последних участков дикой природы будет безвозвратно утрачена. Такой ущерб Земле человечество не сможет компенсировать", – заключили в WWF.

energy-fresh.ru

Далі...

Добро має бути з кулаками? Секретна війна найвідомішої природоохоронної організації світу

Як так сталося, що найвідомішу природоохоронну організацію у світі раптом назвали жорстокими катами?

Навіть найкращі ідеї іноді працюють не так уже й добре. Днями світ сколихнуло розслідування BuzzFeed, в якому журналісти стверджують, що Всесвітній фонд природи (WWF) фінансує тортури, побиття і навіть убивства. Робиться це в гонитві за збереженням рідкісних видів тварин, однак порушуючи права людини.

Як так сталося і в чому саме звинувачують WWF?
Що таке Всесвітній фонд природи

Мета, з якою створювали Всесвітній фонд природи, є якнайкращою. Наприклад, у "Моржському маніфесті", який став основоположним документом фонду, про роботу WWF зазначається таке:

"Те, що потрібніше за будь-які гроші, — це виконання нашої місії з охорони видів, що перебувають у небезпеці: шляхом купівлі землі, де природні багатства перебувають під загрозою; шляхом найму охоронців заповідних територій… через просвіту та навчання… Шляхом відряджання фахівців у загрозливі місця та підготовки їх… треба зробити все можливе, поки не пізно".

"Пам'ятайте головне: ми всі живемо на одній планеті"WWF

Рубаєш ліс - знищуєш не тільки дерево.WWF

Соціальна реклама проти утримання тварин у цирках і зоопарках.WWF

Екологічна соціальна реклама про загибелі тварин внаслідок збільшення території пустель.WWF

Про глобальне потепління.WWF

Вони викликають страх. Але коли їх немає — ще страшніше.WWF

"Пам'ятайте головне: ми всі живемо на одній планеті"WWF

Рубаєш ліс - знищуєш не тільки дерево.WWF

Спочатку Всесвітній фонд природи опікувався виключно фінансуванням неурядових організацій, які стояли на захисті вимираючих видів і використовуючи для цього науково-обґрунтовані методи. Але в міру збільшення ресурсів WWF взявся й за збереження біологічного різноманіття, стале використання природних ресурсів, зниження довкілля, а також зміну клімату. Фонд перестав тільки фінансувати, а почав здійснювати проекти та кампанії з охорони природи. Один із таких проектів і завдав удару по репутації WWF.
Розслідування BuzzFeed

У виданні взялися за вивчення роботи фонду в шести різних країнах, серед яких Індія, Камерун, Непал і ЦАР. Розслідування, за словами журналістів, було підготовлено на основі тисяч документів, зокрема конфіденційних, а також понад сотні інтерв'ю.

Фонд щорічно витрачає мільйони доларів на боротьбу з угрупованнями браконьєрів, які вбивають тварин в охоронюваних зонах. І це було би позитивною характеристикою, якби не той факт, що WWF наймає для цієї роботи учасників воєнізованих формувань, навчає їх, а також оплачує техніку і зброю, зокрема й вогнепальну. Йдеться в розслідуванні й про мережі прихованих інформаторів, які перебувають під "опікою" фонду. Унаслідок цього насильство стало методом боротьби з браконьєрством.

Однак жертвами насильницьких методів допиту і залякування людей стали не тільки браконьєри, а й представники корінних народів, котрі проживають біля великих національних заповідників і парків. Часто це ті самі люди, яких примусово переселили зі своїх звичних місць проживання для створення цих самих заповідних зон.


"Сільських жителів били ременями, нападали на них з мачете, били до втрати свідомості бамбуковими палицями, піддавали сексуальному насильству, в них стріляли і вбивали (воєнізовані) підрозділи, підтримувані WWF", - йдеться в розслідуванні.

Національний парк ЧітванWWF

Зазначається також, що місцевий персонал Всесвітнього фонду природи чудово був обізнаний про ці дії та, ба більше, безпосередньо організовував подібні антибраконьєрські місії з завідомо жорсткими ударними загонами. Самий же WWF забезпечував борців із браконьєрами зарплатами, різними тренінгами та оснащенням - кийками, приладами нічного бачення і ножами. У співпраці з арміями диктаторських режимів фонд фінансував рейди на села, де передбачувано жили браконьєри.

Наприклад, у ЦАР у 2009 році Всесвітній фонд природи було втягнуто в провальну операцію зі зброєю із закупівлі автоматів у місцевої армії. Сама ж армія була особливо жорстокою і наводняла міські вулиці відрубаними головами.

Не обійшлося в WWF і без таємної мережі інформаторів, причому настільки значної, що автори розслідування порівняли її з глобальними шпигунськими організаціями. Розслідувачі вважають, що фонд організував, фінансував та керував "небезпечною і секретною мережею інформаторів, мотивованих страхом і помстою, у тому числі з корінних громад". Інформатори мали повідомляти про браконьєрів серед місцевих жителів і навіть про будь-які підозри в браконьєрстві. Для таких людей, які постійно інформують фонд, було передбачено зарплати і покриття транспортних витрат.


Найяскравіші приклади не настільки активного захисту від браконьєрів – у парках і заповідниках Індії, Камеруну, Непалу і ЦАР.

Індія

Національний парк КазірангаЗ відкритих джерел

Національний парк Казіранга в Індії пишається найбільшою у світі популяцією однорогого носорога. Але і, крім того, в парку є чим похвалитися: тигри, слони, ведмеді-губачі, бенгальські тигри.

Махендра Кумар Ядава, колишній директор парку, в 2014 закупив забезпечення для рейнджерів, а також фінансував їхні бойові навчання. Тоді ж і було підготовлено жорстку стратегію боротьби з браконьєрами.

Ключовим принципом стратегії було недопущення несанкціонованого проникнення до Казіранга з правом вбити небажаних гостей.

"Якщо виникає питання про те, яким правам слід віддати перевагу, це не мають бути права людини", - йшлося в документі.

У BuzzFeed зазначили, що стратегія виявилася успішною і допомогла приборкати браконьєрство, але під контролем Ядави рейнджери вбили десятки людей, не тільки браконьєрів, а й абсолютно невинних жителів довколишнього села. Один з охоронців підтвердив, що вогонь на поразку було дозволено у відповідь на використання зброї передбачуваними браконьєрами.

У 2017 році історію оприлюднили, але в WWF все заперечували, заявивши, що у фонді не підтримують будь-які процедури, що захищають передбачувану тактику стрільби на місці. Журналісти своєю чергою віднайшли документи, які підтверджують, що працівники індійського представництва Всесвітнього фонду природи не тільки були в курсі, а й підтримували ідеї Ядави.

Підтверджують це і фінансові документи: WWF протягом тривалого часу постачав рейнджерам в Індії кийки, захисні шоломи, прилади нічного бачення і низку транспортних засобів, від джипів і вантажівок до човнів.

Камерун


Національний парк ЛобекеЗ відкритих джерел

Національний парк Лобеке розташований у південно-східній частині Камеруну. Саме там мешкає одна з найбільш густонаселених популяцій лісових слонів і західних рівнинних горил в Африці. Парк охороняє також леопардів, які живуть там, близько десяти видів копитних, рідкісних птахів та велику кількість метеликів.

Там рейнджери не гребують здійснювати раптові рейди, озброївшись мачете і вриваючись уночі до будинку. Журналісти викрили їх у тортурах, під час яких рейнджери засипали в очі людям перець чилі, а також у спалюванні будинків і таборів.

У 2017 році рейнджери на очах батьків катували 11-річного хлопчика. Про це розповіла сама сім'я дитини.

Замість того, щоб повідомляти про випадки жорстокості в штаб-квартиру у Швейцарії, співробітники місцевого відділення фонду координують операції та закривають очі на дії рейнджерів. Так само вони взаємодіяли з урядовими військами в Камеруні.

Непал


Національний парк ЧітванЗ відкритих джерел

У непальському національному парку Читван мешкають бенгальські тигри, однорогі носороги, леопарди, ведмеді-губачі, гладкошерсті видри, гієни, бенгальські лисиці, медоїди, олені та антилопи. Також у парку велика популяція різноманітних птахів.

Захищають його відповідно: на території парку є навіть спеціальна в'язниця для браконьєрів, до якої у 2006 році потрапив Шихрам Чодхарі. Рейнджери звинуватили його в тому, що він закопав на задньому дворі ріг носорога. Доказів жодних не було, ріг теж не знайшли, однак Чодхарі все одно потрапив до клітки, де його протримали кілька діб, б'ючи ногами і бамбуковими палицями. Чоловіка також катували, симулюючи утоплення, заливаючи в ніс і рот воду.

Шихрам Чодхарі помер через дев'ять днів. Експертиза підтвердила насильницьку смерть. Розслідування почали проти трьох співробітників парку, однак нікого з них так і не засудили, а справу незабаром закрили. Пізніше одного з обвинувачених офіційно працевлаштували в WWF, а другий здобув нагороду за боротьбу з браконьєрством від фонду і написав мемуари.

У своїй книзі колишній рейнджер Камал Джунг Кунвар визнав, що симуляція утоплень була часто використовуваним і дієвим способом під час допитів у парку Читван. Крім того, він згадував і про інші методи: наприклад, засипання чилі в очі та міцні ляпаси. При цьому Кунвар не вважає це тортурами, а тільки способом отримання інформації. Автор мемуарів заявив, що міг би приховати це у своїй книзі, але навмисно цього не зробив.

"Я хотів, щоб люди знали про ситуацію на той момент і говорили: "Ось що необхідно було зробити, щоб урятувати носорогів", - заявив Кунвар у коментарі BuzzFeed.

Позиція WWF


Національний парк ЧітванWWF
Всесвітній фонд природи називає рейнджерів "однією з перших і останніх сил для захисту планети" від злочинів проти дикої природи. Фонд також продає ляльок-рейнджерів.

Журналісти визнають, що протистояння проти браконьєрства не просте, тому що індустрія є могутньою та величезною.

"Ворог реальний, і він небезпечний. Браконьєрство - це мільярдна індустрія, яка тероризує тварин і загрожує самому існуванню деяких видів", - йдеться в матеріалі BuzzFeed.

"Браконьєри використовують у своїх інтересах регіони, розорені бідністю і насильницькими конфліктами. І робота лісових рейнджерів дійсно є небезпечною: у 2018 році браконьєри вбили близько 50 рейнджерів по всьому світу. Однак, як і будь-який конфлікт, війна WWF з браконьєрством призводить до жертв серед цивільного населення", - наголошують журналісти.

Але мета не виправдовує засоби, принаймні не в цьому випадку.

У самому фонді на низку питань розслідувачів не відповіли, але пообіцяли здійснити власне незалежне розслідування з залученням до нього фахівців у сфері прав людини.

"Ми вважаємо своїм невідкладним обов'язком розібратися у звинуваченнях, висунутих BuzzFeed, і ми усвідомлюємо важливість такого розгляду. Враховуючи це (хоча багато з тверджень BuzzFeed не відповідають нашому розумінню подій), ми замовили здійснення незалежної перевірки проблем, порушених у матеріалі", - йдеться в заяві організації.

https://ua.112.ua/golovni-novyni/dobro-povynno-buty-z-kulakamy-sekretna-viina-naividomishoiu-pryrodookhoronnoi-orhanizatsii-svitu-483182.html

Далі...

Експерти WWF проаналізували зміни лісового покриву Карпат за останні 332 роки

Протягом 1984-2016 років фахівці проекту WWF Україна “Лісова Варта” (фінансова підтримка Міжнародного відділу Лісової служби США) проводили дослідження змін лісового покриву екорегіону українських Карпат у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях.

Його мета — виявити тренди та причини порушень лісового покриву, адже масштабне відмирання дерев внаслідок пожеж, діяльності шкідників, сильних вітрів, підтоплень

або лісозаготівлі можуть призвести до порушення сталої динаміки змін лісового середовища, породного складу лісів, їх структури та функціональності.

Для дослідження, експерти проаналізували зображення карпатських лісів відзняті супутниками NASA “Landsat”, із застосуванням засобу візуалізації “TimeSync”. На основі статистичної вибірки 2000 випадкових точок, було виявлено та оцінено щорічні зміни намету 290 ділянок лісу. Дослідники враховували як природні, так і антропогенні порушення.

Для достовірності отриманих результатів, спочатку оцінювались ділянки величиною один піксель. Фахівці також розглядали прилеглі території та історію змін лісового покриву. Таким чином, вдалося зафіксувати як земляний покрив, так і різні типи землекористування із поділом на "ліс" та "не ліс".

Під типом "ліс" експерти мали на увазі заліснені території, що вкриті деревами не менше як на 50%. Це листяні, хвойні чи змішані типи лісів та лісові водно-болотні угіддя. Крім того, дерева повинні покривати площу, як мінімум 0,5 га, а їх висота має бути щонайменше 20 м. За цією логікою, усі інші типи землекористування, наприклад, сільське господарство чи міська місцевість, були віднесені до типу — "не ліс".

Результати проведеного дослідження засвідчили, що постійна середня лісистість екорегіону за останні 30 років була близькою до 65,5%. Виявлено також збільшення обсягів лісозаготівлі в українських Карпатах. Виявлений тренд змін лісового покриву вказує на зростання пошкоджень лісового намету. Найбільша їх кількість спричинена суцільними та вибірковими вирубками, які загалом становлять близько 92% і лише 8% — це природні пошкодження. Щорічна величина таких рубок (в останні роки частіше) перевищує 1% вкритої лісом площі Карпат.

“Слід зауважити, що виявлені дані станом на 2016 рік не свідчать про інтенсивне лісокористування, з точки зору оцінки всієї площі, що залишає можливість сталого розвитку лісового сектору Карпат. Якщо взяти до уваги значну площу лісу, що виконує переважно екологічні та природоохоронні функції і не є часткою планового (головного) лісокористування, то варто зазначити, що подальше збільшення обсягів вирубування лісів масово сконцентрованих у басейнах окремих рік, може становити загрозу екологічній стабільності цілого регіону”, — застерігає координатор проекту “Лісова варта” Дмитро Карабчук.

Насамперед, за словами експерта, це стосується значних порушень лісового покриву, що пов’язані із застосуванням, так званих, суцільних санітарних рубок на значних (понад 10 га) територіях гірського лісу, що стали масовими в останні роки. Слід зауважити і те, що виявлений тренд змін лісового покриву потребує уваги, як з точки зору прогнозування вразливості лісів до кліматичних змін, так і у розрізі можливого впливу соціально-економічної ситуації в країні на появу масштабних вирубок лісів у певних регіонах Карпат.

http://wwf.panda.org/uk/?343930/32years-forest

Зміни лісового покриву Українських Карпат у період 1984–2016 років

PDF 804 KB

Зміни лісового покриву Українських Карпат у період 1984-2016 років

• Олег Часковський, Дмитро Карабчук

Вступ

Ліси є не тільки джерелом значних економічних ресурсів для розвитку людського суспільства. Вони забезпечують незамінні для життя всього соціуму, особливо для місцевої громади, екосистемні послуги. Не менш важливими функціями, які виконують ліси, є формування локального кліматичного середовища, підтримання стабільних об’ємів чистої води, створення середовища існування дикої природи, продукування кисню й депонування вуглецю, рекреаційний потенціал і забезпечення недеревними продуктами тощо. Проте важливо пам’ятати, що наявність і якість лісових ресурсів - величини змінні, які значно залежать від стану та складу лісу (наприклад, породи дерев), його повноти, а передусім - від того, чи пошкоджений лісовий намет.

Пошкодження лісового намету визначають як великі імпульси відмирання дерев внаслідок таких подій, як пожежі, інвазії шкідників, сильні вітри та лісозаготівля. Найбільша небезпека пошкодження лісового намету полягає в тому, що це може призвести до порушення сталої динаміки змін лісового середовища, породного складу лісів, їх структури та функціональності. Крім того, знеліснення та відновлення лісів вважаються критичними механізмами переміщення вуглецю між атмосферою та поверхнею землі: в атмосферу вуглець, крім антропогенної діяльності, потрапляє шляхом окислення та розкладання деревини, і навпаки, лісовідновлення забезпечує забір вуглецю з атмосфери. Саме тому кількісне оцінювання лісових порушень придатне не лише для фіксування наявних лісових ресурсів, а й для визначення вмісту вуглецю та інших похідних від цього можливостей лісу. Сьогодні це набуває особливого значення з огляду на те, що ключові відповідальні особи в державі наразі мають змогу контролювати таку людську діяльність та прогнозувати її наслідки у масштабах країни.

Метою цього дослідження було виявити тренди та причини пошкоджень намету деревостанів у лісах (лісового покриву) Українських Карпат у період 1984-2016 років. Для вивчення взято часові ряди кожного із зазначених років на зображеннях, отриманих за допомогою супутникових знімків у межах проекту NASA Landsat із застосуванням засобу візуалізації TimeSync. У такий спосіб на основі статистичної вибірки із 2000 точок ідентифіковано 290 ділянок лісу із порушеннями лісового намету. На цих ділянках здійснено оцінку щорічних пошкоджень намету лісу, яка враховувала як природні, так і антропогенні чинники цих порушень.

Методика

Територія досліджень

Територією досліджень стали Українські Карпати, розташовані в межах чотирьох адміністративних одиниць: Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей (див. рис. 1). Для покриття супутниковими знімками території досліджень використано п’ять сцен супутникових знімків Landsat Такі сцени нам знадобилися для створення карти лісів за кожним роком.

Для дослідження змін лісового покриву Українських Карпат у період із 1984 по 2016 р.р. загалом вибрано 58 знімків супутника Landsat/

Вибрані супутникові знімки попередньо були опрацьовані на предмет радіометричного коригування. Задля підвищення точності визначення пошкоджень лісового покриву на знімках було усунуто сліди хмар і тіней від них.

З метою виявлення змін лісового намету спочатку було обрано тестові ділянки, які дозволили ідентифікувати «лісову маску». У такий спосіб була створена офіційна «лісова маска» на основі цифрових повидільних карт лісової інвентаризації, що дало змогу класифікувати й порівняти супутникові знімки з метою систематичного відбору.

Аналіз змін лісового покриву ґрунтувався на порівнянні «лісових масок» кожного відтинку часу.
Дані Landsat

Далі...

Хто в лісі “пу-гу” або Як волонтери WWF сов рахували...

Тетяна Карпюк, координаторка з екоосвіти та волонтерства WWF Україна

Чи доводилося вам вночі гуляти зимовим лісом? Й до того ж з певною метою — порахувати сов? За три роки волонтерської практики зі Всесвітнім фондом природи WWF Україна щонайменше 40 щасливців отримали такий досвід.

23-24 лютого ми знову відвідали НПП “Пирятинський”, щоб зробити свій внесок в розвиток громадянської науки та моніторинг видів парку. Як ми вже писали раніше в результатах совиних обліків 2017-2018 років, у 2017 році сови були зареєстровані у 8 місцях, 2018 — у 18-ти. “Найбалакучішою” щоразу була сова сіра, котра відгукувалася у 7 точках (19 особин) 2017 року та у 18-ти (41 особина) — 2018 року.

У 2019-ому волонтери WWF Україна опановували новий незвіданий маршрут — Березоворудське відділення парку. Разом з науковими співробітниками та інспекторами парку, волонтери та співробітники WWF стали “першосовообліковцями” на цій території, і доволі успішними.

Вже під час інструктажу, біля дому культури місцевого села Вікторія була помічена пара вухатих сов. На землі також були знайдені погадки або пелетки — пресовані неперетравлені рештки їжі тваринного походження, що птахи залишають після ласування. Далі у селі про свою присутність сповістив і сич хатній.

Під час обліку всі учасники розбилися на 5 груп, кожна з яких отримала свій маршрут. Перша група чатувала біля сільської ферми, й тут для обліковців заспівав не тільки хатній сич, завсідник таких ферм, але й вухаті сови. Групі вдалося почути також “пісню закоханих” сірих сов. Інша група відправилась у далекі 5-кілометрові мандри і теж почула всі три види сов, що точно мешкають на території парку. Була ще й група екстремалів, які не побоялися рахувати сов біля кладовища, за це їм “віддячила” сіра сова, що сиділа на сосні та позувала для фотографій.

Після нанесення точок на карту з урахуванням азимутів (тобто сторони, звідки кричали сови), стане відомою точна кількість птахів, що співали у лютому 2019-ого. Ми обов’язково поділимося результатами. Втім, й без точних даних, можна сказати, що сіра сова знову буде на першому місці. Та вухаті почали активніше проявляти себе.

Після нічного виїзду тема птахів не була закрита, адже наступного дня група рахувала гнізда білого лелеки. Це підготовчий етап літнього обліку лелек, що є надзвичайно важливим, бо дані враховуються у всеєвропейському обліку. Оскільки лелеки — перелітні птахи, то зібрані дані є вагомими для розуміння їхньої кількості у нашій частині світу. До того ж, лелеки харчуються різними дрібними тваринами (черв’яками, комахами, жабами, мишами), тому їх присутність є індикатором здорової екосистеми.

Під час обліку було виявлено та зафіксовано як молоді, так і дуже старі гнізда лелек. За словами місцевих мешканців, на деяких місцях лелеки гніздяться вже більше 20 років, що є надзвичайно хорошим показником.

 
Дякуємо всім, хто був з нами на цьому виїзді. Далі буде… Долучайтеся! Адже лише #разомзможемо зберегти нашу дику природу.

Posted on 26 February 2019
http://wwf.panda.org/uk/?343715/owlcountwwf

Далі...

Експерти WWF пропонують посилити ефективність у боротьбі із незаконними рубками

Щороку незаконні рубки завдають державі збитків на десятки мільйонів гривень. Так, за даними Держлісагентства, лише у 2018 році обсяг незаконних рубок склав майже 18 тисяч куб. метрів, кількість випадків – 5,4 тисяч, а до правоохоронних органів було передано 2,1 тисяч справ. Хоча у повідомленні йдеться про те, що “обсяг незаконно зрубаної деревини у минулому році значно зменшився у порівнянні з 2017 роком (обсяг незаконних рубок у 2017-ому – 26 тисяч куб. м, кількість випадків – 7 тисяч)”, однак питання незаконних рубок досі залишається актуальним. 

З 2016 року з метою зменшення незаконних рубок в Україні Всесвітній фонд природи WWF започаткував проект “Лісова варта”. Протягом 2017-2018 років залучені експерти здійснили близько 200 виїздів, переважно у Карпатському регіоні, для консультування активістів про те, чи виявлені вирубки лісу є законними, та що робити, коли знайдено незаконні рубки.

Під час співпраці із правоохоронними органами наші фахівці звернули увагу на проблеми, які не дозволяють ефективно боротися із незаконними рубками на практиці. “Запитання починаються навіть з терміну “незаконні рубки”, – відсутність чіткого визначення в законодавстві призводить до того, що такими часто вважають лише вирубки, здійснені без жодної дозвільної документації, у той час як легальна заготівля лісу, здійснена із грубими порушеннями закону, незаконною не вважається”, – зазначає Андрій Плига, координатор лісових проектів WWF в Україні.

За результатами проведеного аналізу, фахівці проекту “Лісова варта” запропонували перелік змін у національному законодавстві, що можуть підвищити контроль за такими лісопорушеннями. Зокрема пропозиції стосуються реформування державних інституцій, правоохоронних органів та посилення відповідальності за здійснені правопорушення, а саме:
інституційного реформування;
економічних засад діяльності лісового господарства;
унормування юридичної відповідальності за порушення лісового законодавства;
вимог до ведення лісового господарства та заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів;
обліку заготовленої деревини;
статусу полезахисних лісосмуг та інших захисних насаджень;
участі громадськості в сфері лісового господарства.

Ці пропозиції не є вичерпними та потребують детального опрацювання з метою підготовки їх для внесення відповідних змін. Та вони дають можливість відповідальним державним органам використати отриманий досвід для покращення ефективності у боротьбі з незаконними рубками та іншими суттєвими лісопорушеннями у нашій країні. Впровадження зазначених законодавчих змін могло б суттєво вплинути на масштаби незаконних лісозаготівель та покращити культуру ведення лісового господарства, його сталого розвитку.

Ознайомитися детальніше із пропозиціями проекту “Лісова варта” можна за посиланням.

WWF продовжує роботу із виявлення прогалин у національному законодавстві та найближчим часом розпочинає міжнародний центрально-європейський проект у співпраці з Інтерполом, де продовжить вивчати досвід широкого кола ключових учасників серед органів правозастосування і лісового сектору. Тому ваша думка щодо існуючих законодавчих прогалин дуже важлива. Свої пропозиції та коментарі просимо надсилати на електронну адресу: dkarabchuk@wwf.panda.org

Щороку незаконні рубки завдають державі збитків на десятки мільйонів гривень.

ЗАВАНТАЖИТИ
Пропозиції щодо удосконалення законодавства за результатами реалізації проекту "Лісова варта"PDF 1.71 MB

ПОСИЛАННЯ ЗА ТЕМОЮ
Про проект "Лісова варта"

Posted on 11 February 2019

http://wwf.panda.org/uk/?342892/logging-rec

Далі...

Волонтерство WWF в Україні. Результати совиних обліків 2017-2018 у Пирятинському НПП

Протягом трьох років волонтери Всесвітнього фонду природи WWF в Україні долучаються до наукових обліків та діяльності національних парків і заповідників України.

Першим у 2019 році стане виїзд до НПП “Пирятинський”, де волонтери разом з WWF та працівниками парку будуть рахувати сов та гнізда лелек. Подібні виїзди вже проводилися у 2017-2018 роках на території парку та його околицях. У 2017-ому сови були зареєстровані у 8 місцях, у 2018-ому — у 18-ти. “Найбалакучішою” була сова сіра, котра відгукувалася у 7 точках (19 особин) у 2017 році та у 18-ти (41 особина) у 2018-ому. Згідно цих дворічних даних обліків, науковці НПП “Пирятинський” дійшли висновку, що сірі сови досить міцно тримаються зайнятих ними ділянок, адже були відмічені у тих же місцях протягом 2017-2018 років.

• Чому важливо проводити обліки сов? 

Для заповідного фонду необхідно проводити постійний моніторинг та оновлювати дані, щоб розуміти, хто живе на території та у якій кількості. Це допомагає природоохоронцям підбирати потрібні методи захисту тварин та рослин. Також за даними обліків та моніторингів обґрунтовується внесення чи невнесення видів до Червоної книги України.

• Як проходять обліки сов? 

Сови ведуть нічний спосіб життя, тому обліки проводяться пізно ввечері. Відтворюючи звукові записи голосів птахів, природоохоронці провокують їх на відповідь. Декому навіть щастить побачити самих сов, що прилітають розібратися — у чому ж справа. Такий метод є ефективним та швидко опановується волонтерами.

• Які види сов гніздяться на території “Пирятинського НПП”?

Насамперед це вищезгадана сова сіра. Вона вважається однією з найпоширеніших сов Європи. В Україні сіра сова трапляється в лісовій та лісостеповій зонах, Карпатах та Криму, а ось в степу цей птах рідкісний. За розміром сова близька до ворони, має короткі крила та короткий заокруглений хвіст. На голові — дві широкі продовгуваті смуги білого забарвлення з рябизною. Забарвлення буває сірим та рудим. Від інших сов відрізняється розмірами та великою крутою головою без “вушок”.

Під час обліків були також відмічені два інших види сов — сова вухата та сич хатній. Сова вухата — типовий лісовий вид, хоча в період міграції часто трапляється в парках та садах. Обов'язковою умовою для гніздування є наявність старих гнізд, наприклад воронових. Розміром схожа на голуба. Має строкате рудувате забарвлення та характерні довгі пір'яні “вушка”, за якими її легко впізнати. Відрізняється сова вухата від інших сов також і манерою сидіння — стовпчиком із витягнутими вертикально вгору пір'яними вушками.

Ще один мешканець Пирятинського нацпарку — сич хатній. В Україні це осілий, гніздовий птах, що трапляється повсюди, окрім високогір’я, хоча лісу також намагається уникати. Часто його можна зустріти в парках та садах, навіть на горищах, вежах або дзвіницях. Сич хатній — невеликий птах, впізнається за приплюснутою головою. Райдужна оболонка очей та дзьоб жовті.

В історії НПП “Пирятинський” реєструвалися ще два види сов. Сова довгохвоста — дуже рідкісний залітний вид, відмічений одного разу в середині ХХ століття (Гавриленко, 1960). Також реєстрували сову болотяну — рідкісний вид, літературні відомості свідчать про гніздування цього виду на схід від річки Удай (Червона книга, 2009).

• Як долучитися до обліку 2019 року?

23-24 лютого волонтери WWF в Україні знову будуть залучені до наукового обліку сов в НПП “Пирятинський”. Деталі — за посиланням.

Posted on 14 February 2019

http://wwf.panda.org/uk/?343072/owls-2019

Далі...

З нового року українські ліси можуть стати ще менш захищеними від незаконної вирубки

БЕРЕЖІТЬ ЛІСИ!

Верховною Радою України 6 вересня 2018 року прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів”. Закон вступив в силу з 1 січня 2019 року.

У документі визначений термін “істотна шкода”, що прив’язується до матеріального критерію – понад 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно Податкового кодексу України, в частині кваліфікації злочинів або порушень сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Отже, при кваліфікації “істотної шкоди” потрібно виходити не з неоподаткованого мінімуму в 17 грн, а з соціальної пільги, що станом на 1 січня 2019 року становить 960,5 грн. Таким чином, мінімально можливий поріг для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності згідно ч. 1 ст. 246 КК України з 1 січня 2019 року складатиме колосальну суму – понад 1 млн. 921 тисячу гривень (960,5 грн. помножені на 2000).

Трохи математики. Оскільки розмір шкоди за незаконну рубку одного дерева з діаметром пня 30 см оцінюється в 4,2-4,5 тисячі гривень, то від початку 2019 року порушникам слід одноразово вирубати понад 500 таких дерев, щоб їхні дії підпадали під термін “завдано істотної шкоди”. Загальна площа такої суцільної вирубки мала б складати від 0,5 до 2 гектарів.

Так звані “тяжкі наслідки” в редакції ч.4 ст. 246 КК України прийнятого закону взагалі становитимуть астрономічну суму – 4 млн. 805 тисяч гривень (потрібно одноразово вирубати понад 1000 дерев діаметром 30 см). Якщо врахувати, що вчинення одноразово таких значних рубок є вкрай рідкісним явищем, застосування цієї норми на практиці буде фактично унеможливлене.

Координатор проекту WWF “Лісова варта” Дмитро Карабчук зазначає, що “запровадження у дію цього Закону на практиці може призвести до суттєвого зниження рівня кримінально-правової охорони лісів у цілому, адже у випадку, якщо розмір розрахованої шкоди від незаконної вирубки буде менше 1,9 млн. гривень і кваліфікація злочину буде визначена як “неістотна” – наступатиме адміністративна відповідальність, яка цим Законом для фізичної особи, що вперше одноосібно здійснила злочин, визначена на рівні від 255 до 510 гривень.”

Через це, WWF пропонує зменшити зазначений поріг, коли настає “істотна шкода”, та прив’язати його до умовної вартості деревини завантаженої на один лісовоз, наприклад, вартості 10 дерев з діаметром пня 50 см, яка розраховується на підставі затверджених Кабміном такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (постанова № 665), та становить сьогодні близько 90 тисяч гривень, а для визначення розміру відшкодування збитків, завданих вирубкою цінних з економічної точки зору порід дерев, пропонується введення додаткового коефіцієнта, залежного від породи, об'єму і ринкової вартості деревини.

Детальніше про стан правового регулювання обліку деревини та пропозиції щодо його посилення можна прочитати у спеціальному звіті, підготовленому юристом та консультантом проекту “Лісова варта” WWF в Україні Олегом Сторчоусом, “Правове регулювання обліку деревини: проблеми та пропозиції”. (лінк)

P.S. Вже під час підготовки до публікації новини було знайдено приклад судового рішення, яке посилається на згадані зміни в законі щодо “істотної шкоди”, яка, у згаданому випадку, має становити 1,6 млн гривень на момент здійснення інкримінованого порушення, що дає підстави судді закрити кримінальне провадження.

http://www.bukinfo.com.ua/show/news?lid=109576

Далі...