У річках України мало води, криниці пересихають, а воду в деяких містах можуть почати давати за розкладом. Посуха, лісові пожежі та пилові бурі - це незвичні для весняної України явища, які сталися на початку 2020 року. Однак опитані BBC News Україна експерти говорять: тепер до цього потрібно звикати.
З одного боку, глобальне потепління впливає на весь світ. Наслідки зростання середніх місячних температур цього року помітні і в Австралії, яка спочатку горіла, а потім потопала, і в Україні, де вперше за час спостережень не було метеорологічної зими.
З іншого боку, в нашій країні є і своя місцева специфіка, яка тільки погіршує ситуацію. Люди палять суху траву, вирубують лісові насадження і встановлюють незаконні загати на річках.
З якими аномаліями зіткнулися українці з початку 2020 року, чому це невдовзі стане нормою, та чи встигаємо ми ще щось зробити для поліпшення ситуації? Відповіді на ці запитання шукав кореспондент ВВС News Україна В'ячеслав Шрамович.
Во всем мире массово вырубают леса на огромных территориях, не задумываясь о том, какими могут быть последствия таких действий. Совсем недавно в Украине, на Закарпатье, сотрудникам СБУ удалось разоблачить и пресечь попытки незаконного масштабного расхищения леса.
По предварительной оценке, злоумышленники нанесли вред государству на 14 миллионов гривен. Почему такие действия крайне опасны для человечества и зачем хранить «зеленые легкие» планеты, узнавайте из нашего материала.
Польза от деревьев
Зеленые насаждения принимают участие в процессе фотосинтеза, в результате которого вырабатывается необходимый для дыхания кислород.
Деревья — это природная защита от копоти и шума, ядовитых газов.
Фитонциды, которые вырабатывают хвойные деревья, помогают бороться с болезнетворными организмами.
Леса — это ареал обитания многих животных.
Густые деревья защищают землю от эрозийных процессов и предотвращают сток осадков.
Вырубка лесов: почему это опасно?
К сожалению, на планете каждый год уничтожают миллионы гектаров лесных массивов. Еще недавно тропические леса, в которых проживало около половины всех животных Земли, покрывали ее на 14%. Сейчас этот показатель — всего 6%. В Индии массивы лесов уменьшились с 22 до 10%. На Дальнем Востоке и в Сибири на месте вырубленных лесных массивов появляются болота.
Вырубка лесов — это мировая экологическая проблема. Из-за уменьшения зеленых насаждений возникают резкие перепады температуры, изменяются сила ветров и количество осадков.
Сжигание лесов приводит к выбросам в атмосферу окиси углерода, из-за чего усиливается парниковый эффект на планете. Много территорий, которые остались без леса, превращаются в пустыню. Это случается, потому что без деревьев осадки вымывают тонкий плодородный слой почвы. Из-за опустынивания в мире появляются экологические беженцы — этнические группы, для которых лес был источником к существованию.
Вырубка лесов — причина уничтожения целых экологических систем, ведь для многих видов лес — это место обитания. Более миллиона разных биовидов тропических лесов находятся на грани исчезновения.
Из-за эрозий почвы после вырубки леса возможны наводнения и сели, так как препятствий для водных и грязевых потоков нет. Отсутствие деревьев приводит к нарушению уровня подземных вод, поскольку нет корней, которые питались бы ими. К примеру, Бангладеш у подножия Гималаев теперь страдает от наводнений раз в 4 года. Раньше такие неприятности настигали регион дважды в столетие.
Україні необхідна державна політика щодо адаптації лісів до зміни клімату.
Останні 30 років в Україні спостерігається тенденція підвищення температури повітря, що призводить до лісових пожеж, крім того, за останні десятиліття, кількість вирубувань лісу в Україні значно зросла.
Існує ризик подальшого погіршення ситуації, аж до зникнення лісів. В цих умовах Україні потрібна державна політика щодо адаптації лісів до зміни клімату, Про це в матеріалі, опублікованому у виданні "Українська правда", заявляють експерти Всесвітнього фонду дикої природи (World Wide Fund forNature – WWF).
«Зараз рівень води в річках такий, як зазвичай в липні-серпні. Це катастрофа. До останніх дощів не було води або, принаймні, вологи, яка слугувала б бар'єром для поширення пожеж», - пише в матеріалі зоолог, керівник практики «Лісу» WWF України Андрій Плига. Критичними, на думку екологів, є кілька речей, які повинна зробити держава. Одна з яких стратегічна — роботи з відновлення водно-болотних угідь. На Поліссі багато лісів заболочені, тобто вони стоять на болотах. Однак більшість боліт Полісся осушено за останні 100 років, іноді до 90%.
«Більше того, досі тривають проєкти з видобутку торфу, нові болота збираються осушувати! Це абсурд, це просто на голову не лізе. Повинна бути державна політика щодо заборони подальшого осушування боліт і відновлення вже втрачених», пише експерт WWF. За словами екологів, більше цю проблему державі ігнорувати не можна. «Повинна бути державна політика щодо адаптації лісів до зміни клімату. Повинні переходити з плантаційної системи насадження соснових лісів до створення більш різноманітних мішаних і листяних лісів, які будуть максимально наближеними до природних», - йдеться в матеріалі.
Из-за глобального потепления некоторые зоны планеты станут непригодными для жизни человека
Фото: Getty Images
В мае в Украине ударили заморозки, а в Польше выпал снег. Природа преподносит все больше и больше сюрпризов. Украинцы могут вообще не пережить климатические изменения, которые наступят до 2050 года. Это произойдет из-за глобального потепления, вследствие чего в Украину может начаться миграция жителей из тех регионов планеты, где жизнь станет невозможной. Предвестники большого потепления заметны уже сейчас - это пересыхание рек и расширение зон засушливости. Об этом "Апострофу" рассказала заведующий лабораторией прикладной климатологии Украинского гидрометеорологического института ГСЧС и НАН Украины, представитель Украины в Межправительственной группе экспертов по изменению климата при ООН, кандидат физико-математических наук СВЕТЛАНА Краковский.
Засушливые явления, которые происходят сейчас в Украине, продолжаются не первый год. Последние значительные осадки в Украине выпали примерно год назад. В прошлом году у нас зафиксировали все виды засух, которые только могут быть. Существуют атмосферные, когда в воздухе низкая влажность, гидрологические - когда присутствует маловодие в реках, агро-метеорологическа - когда не хватает воды в верхнем слое почвы. И все это перерастает в геологическую засуху, когда горизонт воды снизился. Сейчас, например, даже на севере Украины, которая всегда входила в зону переувлажнения, мы имеем проблемы с уровнем воды в колодцах.
Украина - в зоне полупустыни
Сейчас зоны засушливости расширяются, а на юге Украины появляются новые местности, характерные для полупустынь. Их не было до начала 1990-х, но мы их обнаружили, проанализировав период с 1991 года. Засушливость выросла в Херсонской, Николаевской, Одесской, Запорожской областях - получается такой пояс вдоль побережья Черного, Азовского морей и Крыма. Киевская и Житомирская области из категории избыточно увлажненных перешли в категорию достаточно увлажненных, за исключением последних лет, когда дефицит осадков был во всех областях. Все это говорит о том, что уровень засушливости климата в Украине повышается. Даже в Карпатах, хотя там и выпадает снег, осадков в целом значительно меньше, чем было. В приморских областях дальнейшее повышение уровня засушливости будет зависеть также от методов ведения сельского хозяйства. Там много земель распахано, а характер подстилающих поверхностей сильно влияет на местные климатические условия. Продолжение распашки степей приведет к более частым пылевым бурям. Это будет только ухудшать ситуацию и может привести к опустыниванию.
Подобная ситуация с маловодием в реках была 1926 года. Но учитывая изменения в Украине за последние десятилетия, я не вижу признаков, что у нас могут снова начать наполняться реки и водохранилища. Река Десна не является малой, но и она пересыхает. К тому же, в Украине увеличилось водопользование, по сравнению с 1926 годом, для сельского хозяйства, для промышленности, воду забирают в больших объемах. Поэтому ограничение потребления воды является вполне обоснованным решением.
Человек изменил природу
Но то, что происходит в Украине - это отдельно взятый случай. Причина гораздо глубже и она кроется в изменении циркуляции атмосферы, которую вызывает глобальное изменение климата. Поэтому фраза "глобальное потепление" представляет собой очень узкое восприятие проблемы. Вследствие этих процессов, над Украиной увеличивается продолжительность антициклональной погоды, для которой характерно более ясное небо и меньшее количество облаков, а соответственно меньше осадков. Облака формируются локальные, дожди из них идут сильные и поэтому не столько смачивают почву, сколько смывают ее. Мы будем все меньше наблюдать длительные и не слишком мощные дожди, как, например, в начале нынешнего мая, зато осадки могут наносить все больше вреда.
Фото: pixabay.com
В основе изменений климата лежит то, что человек умудрился изменить климатическую систему, поменяв химический состав атмосферы. Для экономического развития потребовалось много энергии, и ее брали с ископаемого топлива - угля, нефти и газа, которые до этого в течение миллионов лет формировались в недрах Земли из остатков растительности. Мы увеличили концентрацию углерода в атмосфере, который может оставаться там сотни лет, и этим усилили парниковый эффект. В естественных объемах это неплохо, без парникового эффекта не было бы жизни, а значит человечество тоже бы не развилось. Но из-за усиления парникового эффекта со времен индустриальной революции повысилась приземная температура и ускорился круговорот воды, потому что температура океанов тоже поднялась, усилились и участились экстремальные погодные явления. Подстилающая поверхность стала теплее, испарение происходит быстрее, пар поднимается в высшие слои атмосферы, то есть облака становятся более мощными, в них формируется град, большой размер которого наносит значительный ущерб.
В прошлом году в Европе зафиксировали высокие температуры за все время наблюдений - в Париже было 42 градуса. В то же время люди страдали и от паводков, вызванных проливными дождями. Даже "вечная мерзлота" оказалась не такой уж вечной и она сейчас тает. Стоит понимать, что это не природа на нас рассердилась. Причина в том, что человечество ее изменило. Равновесие системы, которое сохранялось сотни тысяч лет, было нарушено. А климатическая система - это большой поезд с большой инерцией, и мы его сдвинули. Чтобы его остановить, нужно приложить очень серьезные усилия. И это не могут быть усилия только одной страны или даже десятка стран.
Причем следует учитывать, что сейчас мы живем в период глобального похолодания, которое не происходит из-за деятельности человека. Антропогенный фактор несколько компенсируется естественным циклом похолодания. Но с 2030 года начнется фаза естественного глобального потепления.
Украинцы могут не выжить
Мы оценили несколько сценариев для Украины по изменению климата к середине века. Есть например, сценарий, который называется сбалансированным. Он состоит в 50% использования ископаемых и 50% возобновляемых источников энергии. Честно говоря, этот сценарий является жестким для Украины. Предполагается переувлажнение северо-западного региона, увеличение ливневых осадков в Карпатах, которые будут вызывать наводнения, особенно в местах вырубки лесов. Если говорить о Шацких озерах, расположенных на северо-западе, то они будут в большей степени обеспечены осадками, которые являются первоисточником наполнения этих водоемов, чем остальные территории. На юге, наоборот, будет уменьшение количества осадков - просто полное их отсутствие, особенно в летом, в течение нескольких лет подряд. Зимы в северных и северо-восточных регионах станут значительно теплее, но это не исключает того, что могут быть периоды очень сильных морозов, как, например, в прошлом году в Канаде. Это связано с тем, что раньше у нас погоду определяли воздушные потоки с западного направления, а сейчас - или с северного, или с южного направлений. Может долетать даже песок из Сахары. Поэтому у нас сейчас такие значительные температурные колебания.
По более жестким сценариям, которые предполагают большую засуху в течение нескольких лет подряд, сосновые леса практически исчезнут с территории Украины и останутся только в Карпатах. Зато климат станет очень благоприятным для роста акаций.
Фото: pixabay.com
Сейчас мы оцениваем и другие сценарии для Украины, самый жесткий из которых называется business as usual. Он реализуется, если мы будем продолжать развиваться такими же темпами, без внимания к окружающей среде. Это сценарий, при котором Украина как территория, наверное, сохранится, потому что она находится в очень хороших климатических условиях. Но выживут ли украинцы на этой территории - тот еще вопрос. По этому сценарию увеличение годовой температуры прогнозируется на 6-8 градусов. В отдельные месяцы температура может быть выше нынешней на 10-15 градусов. Например, на юге средняя дневная температура летом составляет +23 - +25 градусов. Значит в отдельные дни температура будет +45. На севере это будет на 5 градусов меньше. При этом представьте себе, что будет в жарких странах? И куда будут мигрировать оттуда люди? Не надо спасать планету Земля - она выживет. Но выживут на этой планете люди - будет зависеть от наших действий сейчас.
Выход есть
У человечества есть инструменты, чтобы изменить ситуацию - уменьшить влияние на климатическую систему, уменьшая выбросы парниковых газов. Поэтому и было подписано Парижское соглашение, которое предусматривает удержание роста средней глобальной температуры на уровне значительно ниже 2°C от доиндустриальных уровней. Далее до 2030 года надо наполовину сократить выбросы, а к 2050 году человечеству необходимо выйти "в ноль" - все, что выбрасывает человеческая деятельность, все должно быть поглощено - естественным или искусственным путем.
Актер Леонардо Ди Каприо, который стал посланником мира ООН по направлению устойчивого развития "Борьба с изменением климата", поддерживает экологические инициативы и финансирует природозащитные организации, выступая перед молодежью, как-то сказал, что мы можем влиять на экологическую ситуацию в мире своими голосами на выборах. Я с ним согласна - украинцам надо идти и спрашивать кандидатов на местных выборах, как они относятся к этим инициативам, будут ли включать планы предупреждения и адаптации к изменению климата в своих регионах. Также мы можем влиять своими деньгами, не покупая товары тех, кто имеет большой "углеродный след". Европа сейчас планирует создать "углеродную границу" - она запретит импортировать товары с большим "углеродным следом". Европа как бы благополучная, но она также зависима от климатических изменений, в том числе и опосредованно. Например, война в Сирии произошла, среди прочего, из-за засухи, которая повлекла за собой голод. И сейчас Евросоюз заполонили беженцы. Наиболее распространенными запросами в Google в прошлом году были climate crisis i climate emergency. Многие страны объявили чрезвычайное климатическое положение.
Украине нужно образование и просвещение по изменению климата. Потому что через свое удачное географическое положение мы долгое время не чувствовали изменения климата, но сейчас она для нас безусловным. Например, участники проекта "Соглашение мэров - Восток", который включает в себя регионы с населением около 20 млн, согласились включать в свои стратегии развития меры предупреждения и адаптации к изменению климата.
Сейчас пандемия COVID-19 перебила сообщения о климатических проблемах. Но мне интересно проводить аналогию между пандемией и изменениями климата. Ведь о них предупреждали. В 1970 годах ученые разработали прогноз по повышению температуры, в связи с ростом концентрации двуокиси углерода, но тогда никто в него не верил. А сейчас эти расчеты оправдываются. Когда концентрация углерода в атмосфере и температура становятся такими, какими они не были прошлые 800 тыс. лет, то отрицать факты невозможно. Сейчас начали, наконец, искать решение.
Я понимаю, что после карантина люди будут пытаться наверстать финансовые потери и предприятия начнут, возможно, активнее работать, а люди будут больше ездить. Но мне хочется верить, что пандемия изменит мышление людей на более экологическое.
Представим, что завтра весь лес на планете исчезнет. Одну половину спилят и увезут на заводы, другая сгорит в пожарах. Но вот что интересно: даже если все деревья исчезнут, мы не умрём от нехватки кислорода!
Лес, «легкие планеты», вырабатывает всего 20% атмосферного кислорода. Остальные 80% производят микроорганизмы, скрытые от нашего внимания под толщей воды — фитопланктон.
Фитопланктон – это микроскопические растения и бактерии, которые обитают на поверхности морей и океанов. Для получения энергии они используют фотосинтез и побочно высвобождают кислород.
Размер каждого микроорганизма – около 100 микрометров (0.001 метра). Но благодаря этой мелочи существуют деревья, животные, человек и вся планета в целом!
Ежегодно в процессе фотосинтеза в атмосферу выделяется 150 миллиардов тонн кислорода. 30 из них вырабатываются растениями, в том числе деревьями, остальные 120 - фитопланктоном.
Самая древняя жизнь на планете
Цианобактерии или синезелёные водоросли – это разновидность фитопланктона. Они являются древнейшей формой жизни, известной человечеству! Их возраст оценивается в 3.5 миллиарда лет.
Жизнь, которую мы знаем, появилась благодаря цианобактериям. Кислород, которые они производят, используется всеми вокруг: животными, человеком и даже растениями!
Поэтому если завтра исчезнут все деревья, жизнь на планете не вымрет. Фитопланктон сможет занять их нишу и производить весь нужный кислород.
Через безсніжну зиму та тривалу відсутність опадів в Україні катастрофічно міліють водойми. До критичної позначки вже наближається одне з найзнаменитіших озер на Волині – Світязь, а в одній із найбільших річок України – Десні – рівень води впав до історичного мінімуму
“Унікальність 2020 року полягає в тому, що осінь 2019-го була сухою, а метеорологічна зима з традиційними морозами, снігом і промерзанням ґрунту вперше за період спостережень (120 років) так і не настала, а значить, були відсутні умови для формування водопілля”, – пояснює в.о. голови Держагентства з водних ресурсів Михайло Хорєв.
Водопілля – це весняна повінь на річках після танення снігу.
Без зими в цьому році не було і водопілля навесні.
Як наслідок, каже Михайло Хорєв, вже у квітні водність річок була така, як зазвичай буває влітку, коли водопілля сходить.
Сухі не лише річки, а й болота та ліси.
“Проблема критична. В цьому році у болотах, які раніше були непрохідними, зовсім немає води. Так само сухі заболочені ліси”, – каже аналітик об’єднання “Екологія. Право. Людина” Петро Тєстов.
“Проблеми з лісовими пожежами – це тільки початок. Влітку будуть горіти торф’яники. А ще найближчим часом нас чекає масове всихання не тільки соснових лісів, але й, наприклад, вільхових чи березових – для яких через посуху різко змінились лісорослинні умови”, – додає він.
Вологи не вистачає як у верхніх шарах ґрунту (до 5 см), так і глибше – до 1 метру (так званий “кореневовмісний шар”).
В Інституті агроекології та природокористування НААН кажуть, що вже у квітні води мало по всій Україні, окрім Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей. Але і на Західній Україні є тенденція до посухи.
Найгірша ж ситуація на Одещині та Миколаївщині, де “сформувались критичні запаси вологи в метровому шарі ґрунту”.
Літом на багатьох річках у Держводоагентстві очікують маловоддя – “гідрологічну посуху”.
Наприклад, у басейні Дніпра за весну випала половина кліматичної норми опадів і вода у всіх річках впала – за понад століття спостережень гіршою була ситуація лише у аномально сухому 1925 році.
Не набагато краще у басейнах інших річок, зокрема Дністра – у Дністровському водосховищі в квітні очікується лише половина норми припливу води.
Якщо маловоддя справді настане, то у Держводоагентстві не виключають запровадження обмежень – перш за все для гідроенергетики та водного транспорту.
Обмеження, утім, будуть тимчасові.
Пріоритет же надаватимуть для використання води у побуті та для зрошування.
Нещодавно в мережі з’явилися й приголомшливі фото найглибшого озера в Україні Світязь, на яких видно, що вода відійшла від звичних берегів на десятки метрів.
Науковий співробітник Шацького національного природного парку Петро Юрчук повідомляє, що зараз рівень води в озері на 20 см нижчий за нормальний і на 60 см нижчий, ніж має бути навесні.
Фахівці прогнозують, що водна частина туристичної перлини Волині зменшиться щонайменше на 300 гектарів.
А еколог Петро Тєстов каже, що невеликі українські річки з різних причин мілішають майже скрізь і це – не “феномен-2020”.
“Проблеми з рівнем води почалися раніше. Я регулярно сплавляюсь річками в різних регіонах України, і вже в минулі роки частина маршрутів, які раніше були дуже популярними, ставали непрохідними через низький рівень води”, – каже Петро Тєстов
Михайло Хорєв каже, що головна причина змін – глобальні зміни клімату.
“Метеорологічні спостереження в Україні показують, що впродовж останніх 20 років зберігається тенденція до підвищення середньомісячної температури повітря та збільшення кількості посушливих місяців”, – відзначає він.
Петро Тєстов погоджується, що впливає клімат, але є й багато локальних чинників – як згадані міні-ГЕС.
“Наприклад, незаконно побудовані ставки на річках та струмках, надмірний водозабір з поверхневих вод для зрошення, розорення водозборів, видобуток торфу”, – каже еколог.
Іноді впливають навіть непродумані роботи з розчистки річок, які мали б, навпаки, покращувати ситуацію.
У Держводоагенстві кажуть, що перш за все треба змінювати підхід до води. Причому всім – і промисловості, і звичайним людям.
“Суспільство поступово починає розуміти, що вода не є необмеженим ресурсом – річки вже не такі повноводні. Агровиробники змінюють підходи у зрошенні, більше уваги до сільськогосподарських культур, що є стійкими до посух”, – каже керівник Держводоагентства.
Але для багатьох вода все ще залишається чимось, що не треба економити.
В Держводоагентстві кажуть, що економити воду досить просто: вчасно закривати кран, користуватися пральною чи посудомийною машиною, коли вона повністю заповнена, вимикати воду, коли чистиш зуби, приймати душ замість ванної.
Зрештою, можна відмовитися і від того, щоб мити машину на берегах річок та озер. Чи просто не засмічувати водойми побутовими відходам.
А Петро Тєстов говорить про те, щоб загалом більше думати про наслідки знищення природи: припинити розорювати луки і перестати видобувати торф, зберігати та відновлювати болота, навести лад з незаконними ставками та водозаборами.
Копирайт изображенияАРКАДІЙ КОВАЧImage captionРічка Случ пересихає з кожним роком і може перетворитися на каскад ставків. Це - проблема для багатьох річок України. Пересихають і колодязі
Навесні 2020 року українські річки так і не стали повноводними, колодязі пересихають, а у деяких сховищах води залишилося на лічені дні.
Натомість Києву та іншим північним містам, де пилові бурі бачили лише по телевізору, радять бути готовими і до такого синоптичного явища, як пиловий шторм - те, що відбулося 16 квітня, може повторитися.
Що ж відбувається з водою в Україні та чому пересихають водосховища у містах і колодязі в селах - в аналізі від BBC News Україна.
Копирайт изображенияУНІАНImage captionНестача води стає серйозною проблемою не лише півдня, а й півночі України (на фото - зміліле кримське водосховище, 2012 рік)
"Унікальність 2020 року полягає в тому, що осінь 2019-го була сухою, а метеорологічна зима з традиційними морозами, снігом і промерзанням ґрунту вперше за період спостережень (120 років) так і не настала, а значить, були відсутні умови для формування водопілля", - пояснює BBC News Україна в.о. голови Держагентства з водних ресурсів Михайло Хорєв.
Водопілля - це весняна повінь на річках після танення снігу.
Без зими в цьому році не було і водопілля навесні.
Як наслідок, каже Михайло Хорєв, вже у квітні водність річок така, як зазвичай буває влітку, коли водопілля сходить.
Сухі не лише річки, а й болота та ліси.
"Проблема критична. В цьому році у болотах, які раніше були непрохідними, зовсім немає води. Так само сухі заболочені ліси", - каже аналітик об'єднання "Екологія. Право. Людина" Петро Тєстов.
"Проблеми з лісовими пожежами - це тільки початок. Влітку будуть горіти торф'яники. А ще найближчим часом нас чекає масове всихання не тільки соснових лісів, але й, наприклад, вільхових чи березових - для яких через посуху різко змінились лісорослинні умови", - додає він.
Image captionЧерез суху зиму міліють не лише річки - від посухи страждають і болота та ліси
Вологи не вистачає як у верхніх шарах ґрунту (до 5 см), так і глибше - до 1 метру (так званий "кореневовмісний шар").
В Інституті агроекології та природокористування НААН кажуть, що вже у квітні води мало по всій Україні, окрім Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей. Але і на Західній Україні є тенденція до посухи.
Найгірша ж ситуація на Одещині та Миколаївщині, де "сформувались критичні запаси вологи в метровому шарі ґрунту".
Маловоддя
Копирайт изображенияВЛАД ЯШИН
Літом на багатьох річках у Держводоагентстві очікують маловоддя - "гідрологічну посуху".
Наприклад, у басейні Дніпра за весну випала половина кліматичної норми опадів і вода у всіх річках впала - за понад століття спостережень гіршою була ситуація лише у аномально сухому 1925 році.
Не набагато краще у басейнах інших річок, зокрема Дністра - у Дністровському водосховищі в квітні очікується лише половина норми припливу води.
Якщо маловоддя справді настане, то у Держводоагентстві не виключають запровадження обмежень - перш за все для гідроенергетики та водного транспорту.
Обмеження, утім, будуть тимчасові.
Пріоритет же надаватимуть для використання води у побуті та для зрошування.
Складне літо у Житомирі
Image captionВодосховище "Відсічне" забезпечити Житомир цього року повністю не зможе
Загалом же зараз вже страждають всі водосховища, які живлять міста, - рівень води там спадає щодня.
Наприклад, у Житомирі, на завжди вологому Поліссі, 2020-й рік почався з проблем.
Оптимальний рівень води у водосховищі "Відсічне", яке живить Житомир, - 4 м. Коли рівень тримається на цій позначці, місто отримує воду цілодобово і з нормальним тиском.
Але зараз рівень - 2,7 м, і щодня спадає на 2 см.
Image captionЩодня рівень у водосховищі знижується на кілька сантиметрів. Навіть якщо підуть дощі, вони його понвстю не наповнять - воно просто перестане мілішать
Поки що води місту вистачає, але її запасів у водосховищі вже залишилося не на місяці, а на дні.
"Зараз можемо впевнено говорити, що в нас води у водосховищі "Відсічне" - на місяць і десять днів. Запас в іншому водосховищі "Дениші" - орієнтовно на днів 60-70. Звісно, якщо не буде різкого потепління, тоді вода буде випаровуватись і запаси зменшаться значно швидше", - каже керівник місцевого водоканалу Андрій Нікітін.
Резервне водосховище наповнили зі стратегічних запасів держави на прохання Житомира.
"Зараз "проїдаємо" стратегічний запас. Якби його не було, то ми мали б значно гіршу ситуацію. Ймовірно, місцями можна було б побачити дно водосховища", - каже Андрій Нікітін.
Вплинути на зменшення рівня води у водосховищі допомогла реконструкція водогонів. Але лише частково.
Якщо ж ситуація не зміниться, то скоро воду у місто подаватимуть за графіком: кілька годин вранці і кілька годин ввечері у найбільш піковий час.
Image captionРезервне водосховище "Дениші" вдалося наповнити зі стратегічних запасів
Прогнози у Житомирі роблять невтішні. Навіть якщо нарешті підуть весняні дощі, то це не вирішить проблему.
"Маємо розуміти, що усі опади, які будуть весною-літом, не покращать ситуацію у водосховищі. Якщо, наприклад, дощ буде йти три дні, то три дні вода просто не буде падати. Водосховища та річки поповнюються виключно восени і взимку, з рясними опадами, зі снігом", - відзначає Андрій Нікітін.
"Будемо переживати справді критичне літо. Ми маємо це зрозуміти та усвідомити", - резюмує директор житомирського водоканалу.
Сухі колодязі Городниці
Копирайт изображенияЮЛІЯ МІСЬКОВА
Не краща ситуація і у селах та селищах Житомирщини.
У Городниці Новоград-Волинського району пересихають колодязі та місцеві річки.
"Води майже немає вже навесні. Зазвичай весною колодязі більш-менш повні, до літа поступово пересихають. А зараз на початку весни багато сухих", - розповідає місцева жителька Людмила Дженджера.
Вихід для людей - бити свердловини.
Зазвичай достатньо глибини 20 метрів, але і такі колодязі іноді пересихають.
Якщо ж бити глибше, то з'являється інша проблема - вода жовта, з осадом заліза. Така специфіка місцевості.
Михайло Хорєв каже, що проблема насправді накопичувалася роками.
"Зниження рівнів ґрунтових вод, що відображається у зменшенні води чи взагалі її зникненні у криницях, відбувається останніми роками. У посушливі роки... додатково випаровується вода з підземних водоносних горизонтів через ґрунт", - пляснює він.
Річка Криваль у Городниці майже повністю пересохла, а більша - Случ - пересихає.
"Случ була повноводна, а зараз міленька, заростає травою і замулюється. Нікудишня річка стає", - нарікає Людмила Дженджера.
Падіння рівня річки пов'язують не лише з посухою, а й з діяльністю людини: на Случі почали будувати міні-ГЕС.
Наприклад, вже діють дві такі ГЕС вверх за течією від Городниці - у Баранівці та Чижівці.
У планах обговорювалася ще одна міні-ГЕС у Курчиці - попри протести місцевих.
Image captionТакою повноводную Случ була у 1950-х (з місцевих архівів)
Екологи попереджають, що з такими змінами річка просто перетвориться на каскад замулених ставків.
"Це як контрольний постріл буде для Случі!" - пише городничанин Олексій у місцевій FB-спільноті про нову міні-ГЕС.
"Все своє життя прожив біля цієї річки. Тому болить душа за те, що цю місцеву цінність знищують, річка гине на очах від того, що все сходить з рук та залишається незмінним", - додає він.
А еколог Петро Тєстов каже, що невеликі українські річки з різних причин мілішають майже скрізь і це - не "феномен-2020".
"Проблеми з рівнем води почалися раніше. Я регулярно сплавляюсь річками в різних регіонах України, і вже в минулі роки частина маршрутів, які раніше були дуже популярними, ставали непрохідними через низький рівень води", - каже Петро Тєстов
Копирайт изображенияАРКАДІЙ КОВАЧImage captionОкрім замілення Случ ще й заростає
"Водночас бували випадки сильних злив влітку, що призводило до парадоксів - рівень води, наприклад, у липні був вищим, ніж у квітні, і річки виходили на заплаву влітку!" - відзначає еколог.
Звикаємо до пилових бур
Маловоддя і пересушування ґрунту через дії людини стали причиною і пилової бурі 16 квітня на Київщині. Тоді столиця нагадувала місто з якогось постапокаліптичного фільму-катастрофи.
В Інституті агроекології і природокористування кажуть - такий пиловий шторм в цьому регіоні справді трапився вперше за час спостережень.
Але, схоже, не востаннє.
Image captionЦя буря з пилу цілком імовірно була не останньою
Тепер до цього доведеться звикати.
"Пилова буря такого масштабу вперше фіксується у зоні Полісся та у західному напрямку. До цього пилові бурі спостерігалися локально у посушливих південних регіонах України у межах локальних вітрових коридорів раз на декілька років," - відзначають в Інституті.
"Однак тепер можна говорити про прояви процесів опустелювання і у зонах Лісостепу та Полісся. В умовах відсутності опадів ризик повторення такого явища зберігається до травня та ймовірно буде лишатися актуальним у наступні роки", - додають аналітики.
Сама пилова хмара виникла над полями Бородянського і Макарівського районів на заході Київської області, де пориви вітру змели сухі шари ґрунту - цей процес науково називається "дефляцією".
Копирайт изображенияAGROECO.ORG.UAImage captionПил прийшов з сухих полів, не захищених лісосмугами
Оскільки буря сталася у період посівної, то хмара несла в собі ще й частки добрив і гербіцидів. А це вже небезпека для здоров'я людей і врожаїв на приватних городах та садках, кажуть в Інституті.
Протидіяти пиловим бурям мають полезахисні лісосмуги, частину з яких знищили протягом останніх років, або ж взагалі не засадили.
Посприяло бурі й осушення боліт і порушення водоохоронних зон, коли поле фактично доходить до межі річки без перешкод.
У чому проблема?
Копирайт изображенияУКРІФНОРМImage captionСтавлення до води, як до "безмежного ресурсу" - головна проблема
Михайло Хорєв каже, що головна причина змін - глобальні зміни клімату.
"Метеорологічні спостереження в Україні показують, що впродовж останніх 20 років зберігається тенденція до підвищення середньомісячної температури повітря та збільшення кількості посушливих місяців", - відзначає він.
Петро Тєстов погоджується, що впливає клімат, але є й багато локальних чинників - як згадані міні-ГЕС.
"Наприклад, незаконно побудовані ставки на річках та струмках, надмірний водозабір з поверхневих вод для зрошення, розорення водозборів, видобуток торфу", - каже еколог.
Іноді впливають навіть непродумані роботи з розчистки річок, які мали б, навпаки, покращувати ситуацію.
Наприклад, на річці Сула на Полтавщині "покращення гідрологічного стану", проведене за бюджетні гроші, призвело до того, що річка на одній з ділянок пересохла.
Копирайт изображенияEPL.ORG.UAImage captionТак пересохла річка Сула після "заходів з покращення гідрологічного стану" (2019 рік)
"Під час сплавів я постійно зустрічаю незаконні греблі, вириті ставки по заплаві, незаконний водозабір - але адекватної реакції від контролюючих органів по жодному випадку не було", - нарікає еколог.
Що робити?
У Держводоагенстві кажуть, що перш за все треба змінювати підхід до води. Причому всім - і промисловості, і звичайним людям.
"Суспільство поступово починає розуміти, що вода не є необмеженим ресурсом - річки вже не такі повноводні. Агровиробники змінюють підходи у зрошенні, більше уваги до сільськогосподарських культур, що є стійкими до посух", - каже керівник Держводоагентства.
Копирайт изображенияМАРІЯ СИДОРСЬКАImage captionСтавлення до річок та озер треба змінювати і промисловості, і звичайним людям, кажуть екологи
Але для багатьох вода все ще залишається чимось, що не треба економити.
В Держводоагентстві кажуть, що економити воду досить просто: вчасно закривати кран, користуватися пральною чи посудомийною машиною, коли вона повністю заповнена, вимикати воду, коли чистиш зуби, приймати душ замість ванної.
Зрештою, можна відмовитися і від того, щоб мити машину на берегах річок та озер. Чи просто не засмічувати водойми побутовими відходам.
А Петро Тєстов говорить про те, щоб загалом більше думати про наслідки знищення природи: припинити розорювати луки і перестати видобувати торф, зберігати та відновлювати болота, навести лад з незаконними ставками та водозаборами.
Тим часом, на кінець квітня в Україні прогнозують циклон і дощі, які, нарешті, трохи змочать землю.
"Сподіваємося тільки на дощі, чекаємо "божої води", - резюмує Людмила Дженджера з Городниці.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
Фото: Getty Images
Фото: pixabay.com
Фото: pixabay.com
