ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою ГОЛОС УКРАЇНИ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ГОЛОС УКРАЇНИ. Показати всі дописи

01 квітня 2020

У Березнівському лісгоспі на Рівненщині загасили два підпали у лісі

Їх оперативно виявили камери відеоспостереження.



Два підпали у лісових масивах Малинського лісництва ДП "Березнівський лісгосп" довелося гасити працівникам державної лісової охорони. Попри оперативні та швидкі дії, вогонь все-таки знищив 0,1 га та 0,7 га лісу.

Загоряння в держлісфонді вдалося швидко виявити завдяки камерам відеоспостереження, яких на сьогодні на території ДП "Березнівський лісгосп" встановлено п'ять. Загалом держлісфонд Рівненської області перебуває під наглядам 51 однієї камери відеоспостереження. Їхня робота дає змогу оперативно виявляти осередки можливих пожеж і не допускати поширення вогню.

Крім того, у лісових масивах створено 1510 км мінереалізованих смуг та проведено 2050 км доглядів за вже існуючими. Державна лісова охорона підвідомчих підприємств Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства підготувала необхідну спецтехніку та обладнання для боротьби з можливими лісовими пожежами.

Лісівники Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства вкотре нагадують про величезну шкоду для природи, тварин, птахів і небезпеку для людей, яку завдають пожежі в екосистемах. Випалювання трави та інших рослинних залишків на землях, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі сільськогосподарські підпали), -- це пряма небезпека виникнення лісових пожеж.

Світлана ГОРОШКО, прес-секретар Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Рівненська область.
На знімку: лісова пожежа на території ДП "Березнівський лісгосп".
Фото надано автором.

27 березня 2020

Не імітуйте, а розвивайте бурштинову галузь — це я до влади

Мешканець Рівненського Полісся пропонує запустити процес легального видобутку бурштину.



Я сам мешканець Рівненського Полісся. Хочу висловити свої думки з приводу того, як наповнити бюджет держави, а не кишені (пробачте, сейфи) можновладців. Давайте розвивати галузь з видобутку бурштину, яку взяли в свої руки і аж ніяк не хочуть випускати тіньові ділки. Бо це ж великі прибутки.

Я не наївний, майже щодня спілкуюсь, щоправда, з рядовими цього підпільного бізнесу. І не як їхній «колега», а як з односельчанами. Навіть вони не бідують, мають автомобілі, хоча й працюють справді важко, але на впливових «дядь». А могли б на себе, на що обнадіював закон про легалізацію видобутку бурштину. Такий закон уже свого часу ухвалювала Верховна Рада, але Янукович заветував. Нинішня теж прийняла закон, але чомусь жодних практичних кроків з легалізації видобутку не робить — може, не хоче псувати стосунки з тими впливовими «дядями»? Чим пояснити таке зволікання, якщо в країні епідемія, економіка ледь-ледь, а в державній казні порожньо?

На мою думку, саме час запустити процес легального видобутку бурштину — його ж видобувають на природі, у соснових лісах, де повітря насичене киснем, чисте. Можна й там дотримуватись усіх правил карантину. Тільки організувати видобуток потрібно так, як це чітко прописано в законі. Вирішимо одразу кілька проблем: зайнятості населення, яка стоїть гостро і стоятиме ще гостріше після карантину, бо і заробітчанам, що повернулися в Україну, потрібна робота; наповнення бюджету; екологічну — після завершення розробки ділянки її обов’язково потрібно буде відновити — розрівняти, посадити ліс.

Якщо влада сказала «а» в бурштиновому питанні, то повинна всі букви новоприйнятого закону дотриматися у його втіленні. Бо навіщо тоді той закон, якщо він залишатиметься нереалізованим і припадатиме пилом у чиїйсь шухлядці? А кожен день відтягування його втілення у життя обходиться державі збитками, що у нинішній складний час недопустимо.

Бурштин, схоже, — вигідний бізнес, інакше б за нього не стріляли, не кидали у вікна гранати. Тільки він у руках «тіньовиків». Вони нині не такі зухвалі, як раніше, але все ще наживаються на поліському бурштині, бо правоохоронцям не під силу охопити такі великі простори, на яких знайшли поклади.

Підписую цей мій лист псевдонімом, бо, пробачте, шановні читачі, не хочу, аби і мені кинули гранату у вікно чи двір, бо це справді ризиковано.

Люди на селі не такі темні, як дехто у Києві думає: між собою шепчуться, мовляв, чи легалізує влада видобуток бурштину (закрили ж усі гральні заклади, якщо захотіли) — це стане лакмусовим папірцем в її прагненні справді подолати злочинність і зробити життя українців заможнішим. А то поліція виловлює дрібні фігури у цьому бізнесі, іноді навіть пішаків, тоді як тіньові ділки все ще процвітають, грабуючи надра, перетворюючи великі лісні ділянки в місячні пейзажі.

05 березня 2020

Лісосіки на Житомирщині зачищатимуть іспанці

Перспективи співпраці з іспанським інвестором обговорювали на зустрічі заступників голови Житомирської ОДА Володимира Федоренка та Віктора Градівського і першого заступника начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Романа Ільїна з представником групи компаній "Pellet Europe" Хорхе Овехеро.

Іноземна компанія заявила про готовність зачищати лісові ділянки після проведення рубок та переробляти на власному обладнанні порубкові рештки: сучки, тріски та гілля -- все те, що нині лісівниками спалюється.

Деталі взаємовигідної співпраці у рамках інвестиційного проекту обговорювали і безпосередньо на лісовій ділянці Левківського лісництва державного підприємства "Житомирське лісове господарство".

"Лісівники зацікавлені у співпраці насамперед тому, що у лісогосподарських підприємств відпаде необхідність прибирати лісосіки та спалювати лісосічні рештки, а це економія коштів та уникнення негативного впливу на навколишнє середовище", -- наголосив Роман Ільїн.

Оксана ЛУК'ЯНЕНКО.

27 лютого 2020

Прибутки зросли, зарплата впала: колектив вирішив скасувати зрівнялівку

Про своє бачення майбутнього лісової галузі розповідає директор Берегівського держлісгоспу Богдан Шойного.




Багате Закарпаття лісами: і смерековими, і ялицевими, і грабовими, і яворовими, і ясеновими... Але найцінніші — дубові. Та спочатку наведемо цифри-підтвердження, що закарпатський ліс справді коштовна скарбниця України. Ліси займають 51,2 відсотка території області. Це найвищий показник в Україні. Площа всіх лісів регіону — 687,9 тисячі гектарів. Важливо, що і природно-заповідний фонд теж солідний — 182,4 тисячі гектарів, або 14 відсотків території краю. Загальний запас деревини в області — понад 270 мільйонів кубометрів. І якщо на гектарі в Україні пересічно зростає 186 кубометрів, то на Закарпатті — 350!
Були б нижчі податки — з’явився б більший стимул

Низинний Берегівський держлісгосп прикметний тим, що тут на тисячах гектарів зростає дуб — дорога й віддавна цінна для меблярів і будівельників деревина. Понад дві третини — старовікові насадження, тобто стиглі і пристигаючі ліси, яким від 80 до 130 років. Решта — молодий ліс.

«Через 30 років буде дуже багато зрілого лісу», — каже директор лісгоспу Богдан Шойного (на знімку). Цікаво, що дуби, які тепер заготовляють, садив наприкінці позаминулого століття його прапрадід. «Це досить символічно, — каже Шойного, — і зобов’язує мене і моїх підлеглих ще більше дбати, аби своїм нащадкам ми залишили такими самими доглянутими діброви й усі ліси, якими нас нагородили наші предки!..» Тут, біля річки Боржави, у заповідному урочищі Атак ростуть дуби, яким понад 250 літ!.. У господарстві доглядають і за 120 головами диких ланей, і за двома десятками благородних карпатських оленів та за іншою дичиною, облагороджують території — зокрема, й біля дивовижного озера Вісімка (такої форми плесо), і ремонтують будівлі кожного лісництва, і «з кропиви» повитягали закинуту стару техніку та відновили. І все встигають. Секрет простий: зарплата в людей достойна!..

Тож, спочатку ведемо розмову про підсумки минулого року. «Торік ми попрацювали добре, — каже директор Шойного. — Чистий прибуток становив 5 мільйонів 285 тисяч гривень. Надходження — трохи більш як 45 мільйонів.

З них до бюджету сплачено 24 мільйони 136 тисяч гривень податків — понад половина!.. Вважаю, що в скарбницю відраховується дуже багато... Варто б залишати більше на розвиток, інші потреби лісгоспу. Тоді в колективу був би більший стимул».

Далі — знову цифри. Якщо десять років тому лісгосп перераховував до скарбниці 4,3 мільйона гривень, то вже позаторік — 43,4 мільйона гривень. Рівно вдесятеро більше! 2018-го з 43,4 мільйона гривень реалізації державі сплачено трохи більш як 20 мільйонів. А торік, отже, — понад 24,136 мільйона гривень.

Слід одразу ж зазначити, що бюджет не виділяє лісгоспу, як і всій лісовій галузі області, жодної копійки.

Тому обурює той факт, що лісгосп сплатив до бюджету з 5 мільйонів 285 тисяч гривень торішнього чистого прибутку 50 відсотків, а 13 грудня вийшла урядова постанова, яка зобов’язує сплачувати вже 90 відсотків! Тобто, що називається, «наздогнали»! Тепер лісгосп протягом першої половини нинішнього року повинен доплатити бюджету ще 2 мільйони 237 тисяч гривень. Одне слово, скарбниця забере цю чималу суму коштів, які слід іще заробити і які підприємство використало б на розвиток...

— А як щодо зарплати? — запитую.

— За підсумками 2017 року, коли я із серпня почав працювати керівником, — продовжує Б. Шойного, — то середня зарплата сягнула 13371 гривні, (а 2016-го була лише 8527 гривень); позаторік — уже 16367, а минулоріч — 15328 гривень.

— Чому знизилася торік на 1041 гривню, хоча прибутки зросли?

— Усе прозоро й чесно: впорядковано положення про преміювання, — відповідає Богдан Андрійович. — І люди, котрі «халявили», не отримують додаткову винагороду. Весь колектив лісгоспу вирішив: зрівнялівки не буде!..

Одне слово, більше заробляє той, хто добре працює. Якщо майстер лісу не допустив самовільних рубок, він отримує 35 відсотків премії до платні; виконав завчасно роботу із садіння лісових культур, провів догляди за розсадником — ще стільки само відсотків премії; заготовив більше дров з ділової деревини — також винагорода у 35 процентів. Разом у старанного виходить ще одна зарплата.

— Але є немало таких, — додає директор, — котрі не досягають цих показників. Тож більше стимулюємо працівників лісової охорони.
Ремонт — це поступ

Богдан Шойного — керівник молодий, цілеспрямований і завзятий. Він зумів за неповні три роки надати підприємству імпульс поступального розвитку. Тут підхід до справи системний. Тому у всьому лад. Проведено широкий комплекс будівельно-ремонтних робіт — протягом минулого року на ремонт і закупівлю нової техніки виділили 2,5 мільйона гривень. І підсумок тішить: оновлено контору лісгоспу і Чизайське лісництво та готельний комплекс біля нього — для послуг туристів; закінчено ремонт у лісництві імені Маурера. А в Берегуйфалівському лісництві розпочали оновлення: замінили дах, зміцнили стіни, звели огорожу, очистили земельну ділянку під розсадник.

Збудували дорогу (поки що ґрунтову) біля села Макарьово. Щоправда, вже поточного року додадуть щебеневе покриття.

Біля контори лісгоспу реконструювали приміщення, і в підсумку постає пристойний готельний комплекс на вісім ліжко-місць. Відремонтували гараж і їдальню: хочуть харчувати своїх працівників на місці — і людям приємно й дешево та смачно, і робочий час не витрачається марно на поїздки сюди-туди. Подбали також про ощадливе опалення. По-сучасному оновили котельню: якщо старий котел спалював півтора кубометра дров за добу, то новий — лише півкуба.

Директор дотримується такої думки: працівникам, аби робота спорилася, слід створити належні умови. Це аксіома. Бо коли робітник бачить, що про нього дбають, тоді й працює сумлінно. Ось, до прикладу, завершили ремонт

Кідьошського лісництва і передбачили приміщення для обігріву працівників, котрі зайняті на нижньому складі. А лісорубів забезпечили пересувними — на колесах — будиночками, в яких члени лісозаготівельних бригад можуть пообідати, погрітися й сховатися від снігу чи дощу.

Також закуплено нові бензопили, вісім мотоциклів для лісової охорони — по чотири торік і позаторік, іншу техніку.
...І зробити приємне туристові

У Берегівському лісгоспі звели 11 рекреаційних пунктів для послуг мандрівників, яких на Закарпатті щороку більшає. Ці впорядковані й приємні відпочинкові зони розташовано біля села Гать. (Там пробурили свердловину — є чиста артезіанська вода; звели альтанку та дитячий майданчик). У селі Косино пункт розташовано біля термальної води. Гарний він і біля Квасова і Берегуйфалу. А ще по два — поруч з будівлею лісгоспу та в селах Нижні і Верхні Ремети тощо. Біля цих об’єктів забирають небезпечні дерева, аби люди сміливо ходили й безпечно відпочивали.

Впорядкували й пожежну водойму біля села Кідьош, а також капітально відремонтували пожежну машину. Одне слово, працюють по-господарськи, дбаючи про розвиток лісгоспу і хороші умови для працівників та відпочинок для гостей Закарпаття.

Розмовляючи з цим керівником, слухаючи його бачення майбутнього лісової галузі, складається враження, що якби всі посадовці, яким держава довірила берегти і доглядати «зелене золото» Карпат і всієї України, працювали так вболіваюче, сумлінно і дбайливо, як він і очолюваний ним колектив, то громадяни й суспільство лише раділи б...

Ще директор прагне залишити нащадкам діброви такими самими, як отримало нинішнє покоління від своїх предків. Та про це — наступного разу...

Закарпатська область.

Довідково

Берегівський лісгосп займає площу 9042 гектари. До нього входять чотири лісництва: Чизайське, Кідьошське, Берегуйфалівське і лісомисливське імені Маурера. (До речі, Маурер довго й успішно працював керівником лісгоспу до 1978 року і заслужив, щоб його іменем було названо лісництво). Основна порода — дуб, до 80 відсотків; граб — до 10, ясен — 5—6, решта — черешня, клен, явір, бук.

Фото автора.

25 лютого 2020

Волинь: Ліс для майбутніх поколінь

Уже тиждень, як на Волині садять ліс.



На знімку: садити ліс нелегко — кожній сосонці потрібно вклонитися.

Розпочати лісокультурну кампанію-2020 в таку незвично ранню пору дала змогу тепла безсніжна погода.

Садіння лісу вже розпочали в Маневицькому, Колківському, Поліському, Ковельському, Старовижівському, Любомльському, Ратнівському лісогосподарських підприємствах, державних підприємствах СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» і «Ратнеагроліс». Уже висаджено понад мільйон сіянців основних та супутніх порід.

Загалом цього року планується посадити ще 20 мільйонів деревець. Плодами теперішньої праці лісівників краю зможуть скористатися лише їхні онуки. Але й про нас колись думали наші предки, закладаючи бори та діброви, якими ми сьогодні милуємося.

18 лютого 2020

Майбутнє лісу — в наших руках!

На календарі ще лютий, однак сонечко щодня пригріває тепліше. Тому лісівники низинних районів Закарпаття готуються садити молодий ліс. Ще восени у Берегівському держлісгоспі провели декілька етапів екологічної акції



На знімку: торішня весна видалася вдалою — із добірних жолудів виросли міцні дубки.
«Майбутнє лісу у твоїх руках». Тоді «зелений десант» учнів шкіл з угорською й українською мовами навчання під опікою працівників державної лісової охорони збирав жолуді. Запаслися понад чотирма тоннами. Насіння добре висушене й пройшло належний контроль. Тож лісгосп отримає високоякісний садивний матеріал. Озеленення охопить усі райони Закарпаття.

— Цього року під час весняного садіння наші фахівці в рамках акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» заліснять 32,6 га. Окрім того, буде проведений догляд за лісовими культурами на площі 249,1 га, а сівба у розсадниках на площі 0,645 гектара, — розповів директор Берегівського держлісгоспу Богдан Шойного.

А 21 березня відзначається Всесвітній день лісу. В цей день стартує Всеукраїнська широкомасштабна акція «Майбутнє лісу у твоїх руках».

Її мета — прищепити молодому поколінню шанобливе ставлення до природи, роз’яснити громадськості важливість створення лісових насаджень як одного з основних компонентів збереження біорізноманіття та екологічної рівноваги на планеті. В області є й свій, локальний девіз: «Карпатам зеленіти вічно!». Він тим паче стає актуальнішим, адже в світі воліють висаджувати щороку мільйони молодих деревцят. Лише в такий спосіб людство збереже

Землю від перегрівання, а собі й майбутнім поколінням надасть шанс жити й творити на блакитній планеті!

Фото надано лісгоспом.

05 лютого 2020

Уряду є над чим працювати та що виправляти

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що 2020 рік має стати роком детінізації української економіки.



Після завершення циклу різдвяних свят Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що 2020 рік має стати роком детінізації української економіки. Зокрема, розповідаючи про перші наслідки ліквідації нелегального грального бізнесу, він повідомив, що було закрито понад 5300 нелегальних закладів, які діяли під виглядом лотерей. «Зали гральних автоматів під будь-якими вивісками мають зникнути. Ми повинні показати, що держава захищає закони. Якщо щось заборонено, то воно заборонено», — заявив він.

Ще одним напрямом цієї роботи стало закриття незаконних АЗС, частка яких на ринку нафтопродуктів сягнула майже 25 відсотків. Після ініційованих Президентом перевірок 377 нелегальних заправок було закрито, 243 —демонтовано та 463 — оформили ліцензію. «Ми поступово починаємо наводити порядок. Хто хоче працювати — будь ласка, офіційні документи на діяльність та офіційне оформлення співробітників і працюйте на рівні з усіма. Не хочете працювати легально — закривайтесь і не морочте нікому голову та не спотворюйте конкурентний ринок», — прокоментував ці кроки прем’єр, а наприкінці січня поінформував, що за місяць ціна на дизельне пальне та бензин знизилася в середньому на 2 гривні: «У простих цифрах це означає зменшення щоденних витрат українців на пальне на 16,5 мільйона гривень, або на 511 мільйонів за місяць. До того ж після ліквідації великої кількості нелегальних АЗС офіційні продажі пального за місяць збільшилися на 6 відсотків, тож зростають надходження до бюджету від сплачених податків».

Взявшись за наведення порядку в торгівлі деревиною, уряд затвердив порядок моніторингу та контролю внутрішнього споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів, який передбачає їх обов’язковий електронний облік. «До системи електронного обліку вже підключено всі державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Держлісагентства та Міноборони, проте зі 187 постійних лісокористувачів комунальної власності обліковуються лише 69», — повідомив О. Гончарук, підкресливши, що відсутність електронного обліку створює умови для легалізації незаконно заготовлених лісоматеріалів. Щоб зрозуміти обсяги можливих маніпуляцій, зауважимо: 7,5 відсотка лісового фонду України взагалі не закріплено за постійними лісокористувачами, тож ці ліси ніким не охороняються та облік деревини там не ведеться. Ураховуючи це, прем’єр доручив головам облдержадміністрацій разом з органами місцевого самоврядування невідкладно запровадити повний електронний облік деревини та закріпити «безхозні» ліси за постійними користувачами. Крім того, з 1 лютого продаж деревини має здійснюватися виключно через систему електронних аукціонів ProZorro.

У цьому ж контексті варто згадати про призначення Олександра Новікова головою Національного агентства з питань запобігання корупції. «Хочу донести до суспільства дуже просту думку: в державі корупції більше не буде. Ми дуже рішуче налаштовані, щоб ті, хто цього ще не зрозумів, максимально швидко пішли з державної служби та ніколи туди не поверталися», — заявив прем’єр під час призначення нового голови НАЗК, порекомендувавши йому не обмежуватися вишукуванням якихось незначних помилок в деклараціях маленьких чиновників, а розпочати зі значимих фігур.

До інших важливих починань січня також належить запровадження програми «Доступні кредити 5-7-9%», яка дозволить її учасникам отримати до 1,5 мільйона гривень позики для створення або розширення власного бізнесу.

Для її фінансування в бюджеті на 2020 рік передбачено 2 мільярди гривень. Програма передбачає, що вже з лютого кредити під 5% річних зможуть отримати підприємці, виручка яких становить до 25 мільйонів гривень та які протягом першого кварталу створять щонайменше два робочі місця, під 7% кредити надаватимуть бізнесу з виручкою до 25 мільйонів гривень, який не створює нових робочих місць, та під 9% — для бізнесу з виручкою до 50 мільйонів гривень. За попередніми оцінками, цього року скористатися програмою зможуть до 50 тисяч позичальників.

Після набуття у жовтні 2019 року чинності Законом «Про концесії», в січні уряд мав декілька приводів, щоб прозвітувати про його успішне впровадження. Зокрема, визначено переможців перших концесійних конкурсів щодо портів «Херсон» та «Ольвія» — ними, відповідно, стали грузинська компанія «Рісоіл-Херсон» та катарська «QTerminals». «Передача в концесію — це не лише інвестиції в самі порти, а й збільшення надходжень до бюджетів різних рівнів за весь період дії договору концесії. При цьому важливо, що сам порт повністю залишається в державній власності», -зазначив глава уряду. Зокрема, щорічні концесійні платежі «QTerminals» становитимуть 82 мільйони гривень, а також передбачено інвестиційні зобов’язання в розмірі 3,4 мільярда гривень за п’ять років та 80 мільйонів гривень має бути вкладено у розвиток місцевої інфраструктури.

Міністр інфраструктури Владислав Криклій поінформував, що триває підготовка концесійних проектів у морських портах «Маріуполь», «Бердянськ», «Одеса» та «Чорноморськ», аеропортах «Львів», «Запоріжжя», «Херсон» і «Чернівці», залізничних станціях «Чоп», «Дніпро», «Миколаїв», «Харків», «Хмельницький» та проектів концесійних доріг «Львів — Стрий» і «Львів — Тернопіль».

У січні українці вперше отримали окремі платіжки за газ та за його транспортування, що значно збурило суспільство. Голова Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Валерій Тарасюк у зв’язку з цим пояснив: це пов’язано з розділенням функцій постачання і транспортування газу (анбандлінг), однак це рішення не має впливати на кінцеву ціну блакитного палива для населення.

Стосовно вартості газу, то розрахована за новою методикою оптова січнева ціна на природний газ для потреб населення, виробників тепла та інших захищених споживачів становить 4,65 гривні за кубометр, що навіть менше від раніше затвердженої гарантованої ціни на рівні 5,5 гривні. Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель зазначив, що зменшення ціни на 25 відсотків стало можливим унаслідок підписання транзитного контракту та наявності надлишкових запасів газу як у наших, так і європейських підземних сховищах. «Для нас надзвичайно важливо до 1 травня, коли відбудеться повна лібералізація ринку, довести українцям, що ринок працює і працює на їхню користь», — сказав міністр та додав, що для кінцевого споживача після додаткових нарахувань (20 відсотків ПДВ, вартість транспортування газу магістральними та розподільними мережами, яка у кожному регіоні різна, та до 2,5 відсотка націнка газзбутів) ціна кубометра газу становитиме від 6 до 7 гривень. Зауважимо, що в грудні 2019 року кінцева ціна для населення становила від 7,2 до 7,8 гривні за кубометр, а в першому кварталі минулого року була на рівні 8,5 гривні.

Минулий місяць також позначився деякою турбулентністю в уряді, яку спричинило оприлюднення аудіозаписів наради, яка начебто відбувалася в кабінеті Прем’єр-міністра. Спочатку О. Гончарук у своєму відеозверненні назвав це атакою тих, хто внаслідок перекриття урядом корупційних схем втрачає мільярди, проте згодом повідомив, що «написав заяву про відставку та передав її Президенту з правом внесення в парламент». Зрештою, Президент Володимир Зеленський під час особистої зустрічі з прем’єром повідомив, що дає йому та його уряду шанс вирішити важливі для суспільства речі, бо зараз не той час, щоб розхитувати державу економічно та політично.

Насамкінець зауважимо: за оперативною інформацією Міністерства фінансів, у січні доходи загального фонду держбюджету становили 42,6 мільярда гривень, що на 13,8 мільярда, або на 24,5 відсотка, менше від запланованого. На жаль, ці показники різко дисонують із розмірами зарплат багатьох високопосадовців. Тож уряду є над чим працювати та що виправляти.

30 січня 2020

Щодо роботи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування

Витяг зі Звіту про роботу Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування за період другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.



За період роботи другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання проведено — 23 засідання Комітету, на яких розглянуто — 152 питання, в тому числі по контролю за виконанням законів, постанов, власних рішень — 45. Внесено на розгляд Верховної Ради України та розглянуто на засіданні Комітету — 20 законопроектів, з підготовки яких Комітет визначено головним, та 67 висновків на законопроекти направлено до головного комітету.

Прийнято Верховною Радою України: законів України — 5, постанов Верховної Ради України — 10, прийнято у першому читанні — 1 законопроект.

Проведено парламентських слухань — 1, виїзні засідання Комітету — 2, робочих нарад, зустрічей — 18, круглих столів тощо — 3. Брали участь у 13 заходах (конференції, семінари, засідання колегій тощо). Розглянуто листів і звернень — 1834.

За звітний період Комітет приділяв увагу правовому регулювання питань, що належать до предметів відання Комітету.

Закони, прийняті Верховною Радою України:

1. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування».

2. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону».

3. Закон України «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами».

4. Закон України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів».

5. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин».

Законопроекти, які прийняті у першому читанні:

1. Проект Закону про обмеження обігу пластикових пакетів на території України (реєстр. № 2051-1).

Законопроекти, які внесені на розгляд Верховної Ради України та розглянуті на засіданні Комітету:

1. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони фауни та флори згідно з міжнародними угодами) (реєстр. № 0870) (друге читання).

2. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року» (реєстр. № 2157).

3. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які стосуються підготовки собак мисливських порід до полювання, а також регулювання чисельності деяких видів диких тварин (реєстр. № 2232).

4. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу) (реєстр. № 2351).

5. Проект Закону про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів (реєстр. № 2379).

Парламентські слухання:

На виконання Постанови Верховної Ради України від 18.09.2019 року № 103-IХ відбулися парламентські слухання на тему: «Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України на наступні п’ять років» (27.11.2019).

Під час Парламентських слухань відзначено, що на сьогодні першочерговими завданнями є: врегулювання питань видобутку бурштину, необхідність запровадження змін у лісовому господарстві, реформуванні системи державного екологічного нагляду, прийняття законопроекту «Про управління відходами», зменшення забруднення атмосферного повітря, забезпечення сталого розвитку і збереження запасів прісної води, захист та розвиток рибної галузі, тваринного світу, біорізноманіття, розширення парків та природоохоронних зон, ефективне використання ресурсів, комунікація та просвіта з екологічних питань.

За результатами Парламентських слухань прийнято Постанову про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України на наступні п’ять років» від 14.01.2020 № 457-IX.

Комітетом екологічної політики та природокористування було проведено 2 виїзні засідання Комітету:

24-25 жовтня 2019 року виїзне засідання Комітету на тему: «Екологічний стан Кривбасу: проблеми та шляхи їх вирішення».

13 грудня 2019 року виїзне засідання Комітету на базі відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція» на тему: «Проблемні питання в лісовій галузі та їх законодавче врегулювання».

Засідання підкомітетів, наради, робочі зустрічі тощо:

04.09.2019 — робоча зустріч експертів Професійної асоціації екологів України та представників Комітету.

11.09.2019 — круглий стіл «Лісова політика України: першочергові завдання».

16.09.2019 — засідання робочої групи з опрацювання законопроектів у галузі лісового господарства.

17.09.2019 — робоча зустріч з представниками Європейської Бізнес Асоціації.

27.09.2019 — робоча зустріч у м. Харкові з колективом науково-дослідної установи «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем».

30.09.2019 — зустріч членів Комітету з керівником проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» Фолькером Зассе.

30.09.2019 — робоча зустріч із посадовцями Представництва Європейського Союзу в Україні щодо імплементації українського законодавства відповідно до директив ЄС.

01.10.2019 — робоча зустріч з віце-президентом компанії «Veolia» і виконавчим директором з питань поводження з відходами компанії «Veolia» Маттіасом Фогелем.

22.10.2019 — робоча зустріч з представником Федерального міністерства охорони навколишнього природного середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини Юргеном Кейнхорстом стосовно стану реалізації проектів двостороннього співробітництва.

22.10.2019 — робоча зустріч з Теодорою Андреевою — координатором сектору з питань транспорту Представництва ЄС в Україні та експертом програми ресурси та відходи Ніколою Дойчиновим.

30.10.2019 — робоча зустріч з директором Департаменту ядерної безпеки ЄБРР Бальтазаром Ліндауером та представником Чорнобильського фонду «Укриття» та Рахунку ядерної безпеки в Україні Олександром Славісом.

08.11.2019 — робоча нарада на тему: «Зміна клімату: причини, наслідки, рішення» проведена за підтримки Київського Бюро Фонду ім. Гайнріха Бьолля.

11.11.2019 — робоча нарада на тему: «Обміління Шацьких озер: причини, наслідки, рішення».

10.01.2020 — робоча зустріч щодо удосконалення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, а також боротьби з браконьєрством.

13.01.2020 — робоча нарада щодо удосконалення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.

13.01.2020 — робоча нарада щодо обговорення проекту закону України про управління відходами.

15.01.2020 — робоча зустріч щодо удосконалення законодавства з питань захисту тварин від жорстокого поводження у розважальній діяльності.

15.01.2020 — засідання підкомітету щодо проекту Закону про обмеження обігу пластикових пакетів на території України (№ 2051-1).

Участь у засіданнях підкомітетів та робочих групах

Комітет для виконання законопроектної функції Комітету брав участь у засіданнях 6 підкомітетів та 10 робочих груп, зокрема,

Робоча група з питань підготовки узгодженого проекту Закону про управління відходами;

Робоча група щодо розроблення проекту закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;

Робоча група із законодавчого врегулювання питань щодо видобутку бурштину;

Робоча група щодо підготовки проектів законів про внесення змін до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» та Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;

Робоча група по впровадженню концепції «Зелений офіс» у Верховній Раді України;

Робоча група для напрацювання змін до Бюджетного кодексу щодо розподілу екологічного податку;

Робоча група з питань охорони, використання та відтворення водних біоресурсів;

Робоча група з питань законодавчого врегулювання поводження з миючими засобами;

Робоча група щодо гуманізації відношення до тварин у розважальній діяльності та щодо впровадження ідентифікації та реєстрації тварин з метою посилення відповідального поводження з ними;

Робоча група для напрацювання проекту Закону України про території Смарагдової мережі;

Робоча група щодо питання обміління Шацьких озер.

Проведено круглі столи на тему:

1. «Реформування екологічного менеджменту та визначення напрямів розвитку наукових досліджень».

2. «Забруднення атмосферного повітря: види, моніторинг та рішення в контексті європейської інтеграції».

3. «Екологічні проблеми та перспективи розвитку малої гідроенергетики як відновлюваного джерела енергії в Україні».

Участь у проведенні особистого прийому громадян у Верховній Раді України:

03.10.2019 голова Комітету Бондаренко О. В. провів особистий прийом громадян, під час якого порушували питання, зокрема проведення державного обліку лісів України, заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення, забруднення атмосферного повітря, впровадження сучасної системи моніторингу навколишнього природного середовища, фінансування модернізації сміттєспалювального заводу «Енергія», реформування Дарницької ТЕЦ-4, надання підтримки щодо захисту прав екологічних активістів, надання медичної і матеріальної допомоги.

Питання, які розглянуті на засіданнях Комітету в порядку контролю за виконанням законів, постанов Верховної Ради України, власних рішень, зокрема:

1. Інформація щодо можливого негативного впливу на довкілля будівництва турецьким будівельно-енергетичним холдингом GURIS вітрових електростанцій у Закарпатській області.

2. Інформація Міністра енергетики та захисту довкілля України «Про основні напрями політики Кабінету Міністрів України в екологічній сфері».

3. Про звернення Голови Національної комісії з радіаційного захисту населення України щодо оновлення персонального складу НКРЗУ.

4. Про рекомендації круглого столу на тему: «Реформування екологічного менеджменту та визначення напрямів розвитку наукових досліджень».

5. Про проведення аудиту діяльності Мінприроди та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Мінприроди.

6. Про схвалення рекомендацій виїзного засідання Комітету на тему: «Екологічний стан Кривбасу: проблеми та шляхи їх вирішення».

7. Інформація щодо круглого столу щодо техногенно-екологічної ситуації на території Калуського гірничо-промислового району.

8. Про захоплення державної установи «Новокаховський рибоводний завод частикових риб».

9. Про розгляд електронної петиції Скічко Е. А. про заборону тестування косметики на тваринах, яка набрала більше 25 тисяч підписів.

10. Про лист ДП «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» щодо занепокоєння негативними екологічними, соціальними та макроекономічними наслідками масового ввезення застарілих легкових автомобілів та необхідність вирішення цієї проблеми.

11. Інформація щодо загального стану екосистем озер Волинської області.

12. Про лист Мінекоенерго щодо оновлення складу робочої групи з підготовки 2-го Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди.

13. Про звернення голови Львівської облдержадміністрації стосовно врегулювання проблеми випалювання сухої рослинності.

14. Про запрошення на Міжнародну конференцію «Сталий розвиток і спадщина у спорті: проблеми та перспективи».

15. Про питання обміління Шацьких озер.

16. Про лист віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Д. Кулеби стосовно пропозиції Уряду до проекту спільної парламентсько-урядової Дорожньої карти євроінтеграційних законопроектів.

17. Інформація щодо підсумків засідання робочої групи з питання підготовки узгодженого проекту Закону про управління відходами.

18. Про екологічний стан басейну річок Хомора та Случ.

19. Про голову та персональний склад Національної комісії з радіаційного захисту населення України.

20. Про надання кандидатур до складу робочої групи з питань забезпечення роботи Головного ситуаційного центру України.

21. Про доповнення проекту Закону № 2351 положеннями щодо заборони насильного годування тварин з метою отримання фуа-гра.

22. Про схвалення рекомендацій виїзного засідання Комітету на тему: «Проблемні питання в лісовій галузі та їх законодавче врегулювання».

23. Про звернення генерального директора ДП «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» та виконувача обов’язків генерального директора ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» стосовно зупинення виконання робіт з утилізації твердого ракетного палива у разі прийняття проекту Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік».

24. Про лист виконавчого директора European Business Association щодо звітності по підрахунку викидів парникових газів при виробництві кукурудзи та ріпаку.

25. Про демеркуризацію ртутєвмісних відходів на території ліквідованого ВАТ «Радикал».

Участь у конференціях, симпозіумах, семінарах тощо:

1. Участь у заході на тему: «Репутаційний аудит компоненту лісового господарства в межах діяльності Німецько-українського агрополітичного діалогу».

2. Участь у семінарі з питань стратегічного управління та бюджетування, що проводився в рамках співпраці Апарату Верховної Ради України із Програмою НАТО — Україна з професійного розвитку.

3. Участь у інформаційно-дискусійному заході на тему: «Значення актуальності реформи ринку землі для розвитку сільської місцевості».

4. Участь у круглому столі на тему: «Атомна енергетика у період трансформації».

5. Участь у комітетських слуханнях на тему «Стан виконання Національної стратегії у сфері прав людини».

6. Участь у круглому столі на тему: «Соціальний захист людей з інвалідністю. Найвагоміші проблеми людей з вадами слуху та зору».

7. Участь у семінарі «Вдосконалення національної системи підготовки в області поводження з радіоактивними відходами, зняття з експлуатації і реабілітації».

8. Участь у зустрічі з директором секретаріату Енергетичного Співтовариства Янеза Копача щодо стану виконання Україною своїх зобов’язань в Енергетичному Співтоваристві.

З повною версією Звіту можна ознайомитися на сайті komekolog.rada.gov.ua




24 січня 2020

Повернути у Світязь воду

Водогосподарники, екологи та фахівці національного парку за участю керівників Шацького району провели в селищі Шацьк нараду щодо розв’язання проблем обміління озер.




«Меліоративну мережу довкола Світязя слід переорієнтовувати на водозбереження» — так називалася стаття в «Голосі України» за 18 січня цього року. Йшлося про те, що канали Копаївської осушувальної системи за загального дефіциту вологи лише спускають воду з території Шацького національного природного парку.

Півстоліття тому, коли будували цю систему, вода, може, й була тут надлишковою, але у зв’язку зі зміною клімату її стало бракувати. Як наслідок — Шацькі озера міліють. Зачепила ця біда і найбільше з них — Світязь.

Цими днями водогосподарники, екологи та фахівці національного парку за участю керівників Шацького району провели в селищі Шацьк нараду щодо розв’язання проблем обміління озер. Її учасники оглянули нещодавно відремонтовану водорегулюючу споруду на Луківському каналі, побували на інших об’єктах.

Накреслено план наступних дій зі збереження унікальної екосистеми та її головної перлини — озера Світязь. Зокрема, необхідно обстежити всю мережу Копаївської осушувальної системи і відновити на ній всі водорегулюючі споруди, щоб запобігти надмірному відведенню з території національного парку поверхневих і підземних вод. Заплановано привести до робочого стану одинадцять шлюзів, як це було зроблено минулої осені з одним із них на Луківському каналі.

Передбачається також перевірити шляхом нівелювання рівні усіх каналів, вирішити питання відновлення боліт як природних регуляторів вологи в регіоні. Важливим є й приведення до належного стану внутрішньогосподарської меліоративної мережі, а також тієї, яка перебуває на балансі національного природного парку. Оскільки виконання всіх цих робіт потребує значних фінансових ресурсів, то деякі водорегулюючі споруди планують спочатку облаштовувати дерев’яними шандорами (засувками).

Такі роботи слід провести і на розташованій неподалік Шацького національного парку Верхньо-Прип’ятській осушувальній системі. Як розповів начальник регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області Ростислав Кравчук, головне завдання на сьогодні — це максимально накопичити в системі воду, щоб підтримати рівні в озерах у літній період. Головна ж проблема нині — брак коштів на проведення цих робіт. А йдеться про долю Світязя та інших Шацьких озер.

09 січня 2020

Австралії для відновлення після пожеж знадобляться десятиліття

Всесвітній фонд дикої природи (WWF) повідомив, що, за приблизними підрахунками, під час лісових пожеж в Австралії могло загинути майже 1,25 мільярда тварин.




На знімку: одна з численних австралійських волонтерок рятує опосума.

Масштаб збитків, завданих довкіллю та економіці країни, шокує. Страхові компанії вже отримали заяви на 435 мільйонів євро, повідомляє DW.

Всесвітній фонд дикої природи (WWF) повідомив, що, за приблизними підрахунками, під час лісових пожеж в Австралії могло загинути майже 1,25 мільярда тварин. Масштаб збитків, завданих довкіллю та економіці країни, шокує. Страхові компанії вже отримали заяви на 435 мільйонів євро, повідомляє DW.

За припущеннями екологів, найбільше постраждали популяції коал у прибережних районах штату Новий Південний Уельс, а також кенгуру, сумчасті летяги, потору і какаду. Для відновлення лісів знадобляться десятиліття. Деякі види тварин можуть «переступити за межу вимирання».

Лісові пожежі, що розпочалися в Австралії ще у вересні й з катастрофічною швидкістю стали поширювалися в грудні, вже називають найлютішими в історії країни. Дим від пожеж досяг Чилі та Аргентини. Пожежники повідомляють, що вогонь знищив майже дві тисячі будівель і захопив вісім мільйонів гектарів. 25 чоловік загинуло, кілька десятків вважають зниклими без вісти. Сотні тисяч людей евакуйовано з містечок та сіл в штатах Новий Південний Уельс та Вікторія. Багатьом нема куди повертатися з притулків. Іноді, щоб встигнути виїхати, в них було не більше 10 хвилин. Іншими словами: в багатьох людей вогонь забрав буквально все, крім життя. І, на жаль, говорити, що стихію вже вдалося взяти під контроль, зарано, хоча на початку тижня в постраждалих від пожеж районах випали довгоочікувані дощі, й температура повітря нарешті на кілька градусів понизилася. Синоптики попереджають, що наприкінці тижня температура знову може підвищитися. А саме надзвичайну спеку (майже 40 градусів за Цельсієм) і вітер називають головними причинами поширення вогню на такі величезні території.

Тим часом влада інформує, що на відновлення постраждалих регіонів буде виділено 1,4 млрд доларів. Кошти для допомоги постраждалим збирають також благодійні організації, фонди допомоги фермерам, екологи і просто небайдужі люди не тільки в країні, а й по всьому світу. Акторка Ніколь Кідман і співачка Кайлі Міноуг, які народилися в Австралії, повідомили про те, що виділяють благодійним організаціям по 500 тисяч доларів.

Про готовність допомогти Австралії заявили і в українському МЗС. «Уряд України готовий у разі потреби надати допомогу дружньому австралійському народу, — йдеться у заяві, розміщеній на сайті міністерства. — Посольство України в Австралії перебуває на постійному контакті з урядовими та місцевими органами влади, в тому числі задля з’ясування наявності громадян України серед потерпілих».

Фото з відкритих джерел.

10 грудня 2019

Електронний обіг деревини не обійти. Технологія маркування зрубаного лісу потребує вдосконалення

Для економіки Прикарпаття, половину території якого займають ліси, узаконення обігу деревини може стати важливим чинником.


За місяць, від часу дії нововведень щодо електронного обігу та переміщення деревини, правоохоронці Івано-Франківщини зафіксували десятки випадків перевезення щойно зрубаного лісу без належного маркування. Кілька справ передано на розгляд суду.
«Під час затримання порушників у них вилучено сировину, однак транспорт, яким її перевозили, не конфісковували. Тих, хто возить ліс без чипів, варто позбавляти транспортних засобів», — вважає голова Івано-Франківської ОДА Денис Шмигаль (на знімку).

Вантажені щойно зрубаною деревиною машини — не дивина на дорогах Івано-Франківщини. Те, що не кожен стовбур у них має необхідне маркування, керівник переконався особисто під час робочої поїздки Верховинським районом. Свідками цього факту стали й журналісти — учасники прес-туру.

Відсутність передбаченого законодавством маркування на сировині лісничі пояснили специфікою переміщення деревини у високогірному районі. Мовляв, щоб забезпечити чипування, треба долати додаткові кілометри до місця, де ловить Інтернет.

«Для забезпечення контролю за вирубкою та переміщенням деревини з 1 листопада введено в дію закон про її електронний обіг. Усі, хто возить ліс без чипів, — порушники. Технологія запроваджена нещодавно, тож необхідно розробити чіткі інструкції, які унеможливлять корупційну складову при перевезенні лісу», — наголошує Денис Шмигаль.

4 грудня на засіданні уряду прийнято Постанову «Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу окремих партій необробленої деревини».

28 листопада 2019

Кому потрібен електронний облік деревини?

На Тернопільщині реалізовують пілотний проект впровадження системи електронного обліку деревини на державних лісогосподарських підприємствах.



За дорученням Кабінету Міністрів і Тернопільської облдержадміністрації, а також за сприяння обласного управління лісового та мисливського господарства відбувся семінар-нарада щодо збереження і раціонального використання лісових ресурсів.

Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко повідомив, що на Тернопільщині реалізовують пілотний проект впровадження системи електронного обліку деревини на державних лісогосподарських підприємствах.

Маючи певний досвід, фахівці цього відомства готові надати інформаційну й навчальну допомогу іншим лісокористувачам.

Із доповіддю на семінарі виступив генеральний директор ДП «ЛІАЦ» Віктор Мельниченко. Він розповів про відкритість і прозорість електронного обліку деревини, наголосивши, що на лісогосподарських підприємствах Тернопільського управління, починаючи ще з 2016 року, ця система запроваджена на 100%. Її суть полягає в постійному моніторингу та повному контролі за рухом лісопродукції в державних лісгоспах, на відміну від інших лісокористувачів, де така система не впроваджена. Тому застосування системи електронного обліку деревини повинно бути першочерговим завданням підприємств, які не належать до сфери управління Держлісагентства. Це дасть можливість бути відкритими перед громадськістю, оскільки вся інформація перебуває у відкритому доступі.

На сайті Тернопільського ОУЛМГ повідомляють, що електронний облік — це система фіксації та оформлення супровідних документів при кожній операції: прийманні, переміщенні чи вивезенні та реалізації деревини. Процес приймання розпочинається безпосередньо на місці заготівлі деревини, в лісі. Після того як стовбури дерев зрізали та розкряжували, їх сортують за породами, класами якості, довжинами та діаметрами й кожному сорту присвоюють унікальний номер бирки, який разом зі всіма іншими параметрами заносять через кишеньковий персональний комп’ютер у загальнодоступну базу. Потім бирку кріплять на колоду та роздруковують товарно-транспортну накладну на відвантажену деревину. Ці дані автоматично синхронізуються із бухгалтерським обліком, який діє на підприємствах.

Під час семінару адміністратор системи електронного обліку ДП «Бережанський лісгосп» Ігор Шевців на практиці продемонстрував усі етапи реалізації системи електронного обліку та обладнання, яке для цього необхідне. Заступник голови Тернопільської ОДА Ігор Вонс додав, що нині ведеться чітка політика щодо введення електронного обліку для всіх лісокористувачів і це є обов’язковим, адже запобігатиме зловживанням з товарно-супровідними документами на лісосировинні ресурси.

Наприкінці заходу начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко звернув увагу на те, що починаючи з 1 січня 2019 року всі лісогосподарські підприємства перейшли на нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, в яких істотно змінені підходи до визначення розмірно-якісних характеристик в лісоматеріалах. І теперішня система електронного обліку деревини повністю налаштована на ці стандарти. Проте для точного визначення розмірно-якісних характеристик сортиментів потрібні теоретичні та практичні знання технічних умов на класифікацію лісоматеріалів. «У державних лісгоспах управління вже проведені атестації на знання стандартів працівників відповідальних за приймання та відпуск лісопродукції. Це дає змогу раціональніше використовувати лісосировинні ресурси», — зазначив Олег Яремко.

Тернопільська область.
http://www.golos.com.ua/article/324589
Фото надано прес-службою Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства.


На лісовому фронті поки що без змін

Лісгоспи Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства ведуть боротьбу з «чорними лісорубами».



Затримали фуру з краденим лісом. 7 травня 2019 року. 
Фото надано Євгеном Лавриком.

«Лисі Карпати» — це, на превеликий жаль, не унікальне для України явище. Чимало ділків у інших регіонах також набивають кишені грошима за підпільно продану деревину, бо живуть за принципом «Після мене — хоч потоп». Упіймати таких шкідників непросто, бо для цього потрібен не лише високий професіоналізм, а й справжній героїзм.

Чужі серед своїх

Роменський лісгосп, який входить до структури Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства, «розкиданий» на територіях шести районів. Загальна площа лісових насаджень становить лише 17,7 тис. га, але щоб доїхати від діброви до діброви або від гайка до гайка, вам доведеться подолати не один кілометр та спалити не один літр бензину. А ще — лісові дороги схожі на спеціально зроблені смуги перешкод. Разом із відстанями вони ускладнюють господарювання, водночас знижуючи ризики «чорних лісорубів», котрим тут зручніше сховатись та простіше втекти.
Незважаючи на цілком об’єктивні складності, Роменський лісгосп, коли його очолив Олег Сало, поступово став виходити у передовики. Власне, і все Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства — одне з кращих в Україні, а за деякими важливими економічними показниками взагалі найкраще, але мова зараз не про це. Ми розповімо, як молодий директор Роменського лісгоспу оголосив війну лісокрадам та що з того вийшло.
З’ясувалось, що ліс крадуть свої. Хтось інший на місці Олега Сала не виносив би сміття з хати, а обмежився максимум внутрішнім розслідуванням. Однак він вирішив зробити все по закону. Таку позицію підтримало і керівництво обласного управління, якому директор лісгоспу доповів про ситуацію.

Треба не впіймати, а «припечатати»

— Упіймати крадія непросто, — ділиться Олег Сало. — Особливо, коли він працює у сфері лісового господарства, знає тут усі ходи і виходи. А затримати треба так, щоб «припечатати», щоб опісля не відкрутився.
Сучасні «чорні лісоруби» використовують витончені «технології», які дають можливість уникнути покарання. Можуть найняти безхатька, котрого заздалегідь привозять у потрібне місце, дають їжу і телефон та змушують багато годин спостерігати за під’їзними шляхами. Коли все спокійно, починають різати та вантажити ліс. Тільки-но з’являється машина лісової охорони або працівника лісгоспу, який непричетний до «бізнесу», роботу негайно припиняють, а навантажене вивантажують. Після цього довести щось у юридичній площині стає неможливим.
Події, які стали для Олега Сала своєрідною точкою неповернення, відбулись у Недригайлівському лісництві Роменського лісгоспу. Директор лісгоспу називає прізвища дійових осіб, але ми їх повторювати не будемо, бо повноваженнями ставити у таких справах останню крапку наділений суд.
— Двоє працівників Недригайлівського лісництва придумали схему незаконного збагачення, — каже О. Сало. — 5 травня нинішнього року трактористи одержали від них вказівку вивезти та передати третім особам лісопродукцію, яка перебувала на території 59-го кварталу. Там саме відбувалася рубка головного користування.
Директор лісгоспу довідався, що крадіжку лісу запланували на 7 травня. Викликали із Конотопського лісгоспу озброєний наряд лісової охорони. Увечері 6 травня охоронці влаштували засідку біля лісової дороги, що вела до 59-го кварталу. Тож коли крадії о 5-й ранку наступного дня розставили пости, а через якийсь час сюди приїхали трактори, небезпеки ніхто з учасників злочинної групи не помітив.
— Незаконні рубки у Недригайлівському лісництві відбувалися вже давно, — розповідає О. Сало. — Але чутки до справи не пришиєш, тому, поки у нас з’явилася реальна можливість затримати крадіїв на гарячому та задокументувати схему, минув якийсь час.

«На війні простіше»

Операцію з «нейтралізації» злочинців здійснювала рейдова група під керівництвом Євгена Лаврика. Він — колишній спецпризначенець, учасник бойових дій на Донбасі, очолює не лише охоронну структуру Конотопського лісгоспу, а й обласну громадську організацію «Лісівник-атовець», до якої входить майже сотня осіб.
— 6 травня ми звечора залягли он у тій посадці, — показує удалечінь Євген. — Знали, що рано-вранці вони розставлятимуть так звані фішки, тому треба було заїхати за півдоби. Після п’ятої ранку загуркотіли трактори. Ми дали їм змогу завантажитись.
Якийсь час працювали бензопили — вони ще щось дорізали. О 6-й ранку перший трактор уже виїхав з ділянки, але мені порадили простежити, куди повезуть деревину, та подивитись, де стоїть фура. Тож ми перший трактор відпустили, а коли він повертався та вже завантажився другий, перекрили їм дорогу.
Зупиняти трактори довелося чергою вгору із автомата Калашникова, після якої у злодіїв одразу ж відмовили ноги та розв’язалися язики. На той час уже прибули викликані на місце події поліцейські. Разом із ними лісові охоронці затримали і виконавців, і організаторів крадіжки, і велику навантажену краденим лісом фуру. Вона мала рівненські реєстраційні номери.
— Здавалося б, що ще? — розводить руками Євген Лаврик. — Ми впіймали їх усіх на гарячому — гарячіше нікуди. Трактористи дали свідчення, що їм наказали вивозити деревину та вантажити на «Вольво». Колоди були без бирок, без жодних документів.
Але мене по цьому кримінальному провадженню навіть жодного разу не допитали, а не так давно суд зняв із крадіїв підозру. Коли таке відбувається, опускаються руки. Навіщо ми працюємо, якщо результату все одно немає? На війні було значно простіше...

Пеньки є, але дерев не було

Суд зняв підозру з фігурантів кримінального провадження, бо йому надали експертний висновок: вони не завдали державному лісгоспу жодних збитків, бо крадіжки... не було. Не було, адже украденої продукції де-юре не існувало. Згідно з правилами, які вже давно діють у галузі лісового господарства, заготовлену деревину наприкінці робочої зміни мають поставити на електронний облік, і після цього її може бачити вся Україна. Але у Недригайлівському лісництві спиляні 6 травня дерева на облік не поставили, і якби 7 травня ліс благополучно вкрали, від нього не залишилося б жодних слідів — окрім, звичайно, пеньків, які без папірців нічого не варті.
Роменський лісгосп із «нульовим» експертним висновком не погодився і замовив альтернативний. Його зробила місцева філія Держаудитслужби із залученням фахівців лісогосподарської справи. Згідно із цим документом, зловмисники завдали шкоди державному підприємству не на нуль гривень, як було зазначено у першому експертному висновку, а на 288 тис. грн. За словами О. Сала, лісгосп оскаржує рішення суду першої інстанції — для цього, власне, і замовили фахову експертизу.

Працювала «чорна» схема

Сліди масових крадіжок лісу видно не лише у 59-му, а й у 107-му кварталі Недригайлівського лісгоспу. Від найкращих і найтовстіших дерев залишились лише пні. І якщо у першому випадку хотіли вкрасти законно заготовлену, але просто не поставлену на облік деревину, то у другому — ліс пиляли без жодних дозвільних документів. Олег Сало каже, що це робили ті само люди, і знову називає прізвища, які ми оприлюднимо після рішення суду.
Різали крадії не абищо, а найкращі і найдорожчі дуби віком 100—150 років. Коштує такий товар 25 тис. грн за кубометр, тому вищеназвана сума експертної оцінки у 288 тис. грн — це вартість лише 27 триметрових колод, завантажених 7 травня у «Вольво». До речі, ця фура із рівненськими номерами стояла на лісовій галявині, абсолютно позбавленій порослі, з чого можна зробити висновок: автомобілі завантажувались тут лісом частенько, і Олег Сало встиг наступити лише на хвіст добре відпрацьованій схемі. Вартість дубів, зрізаних у 107-му кварталі, експерти оцінили у майже 900 тис. грн, але вони зникли абсолютно безслідно — зовсім не так, як 7 травня нинішнього року.

Справедливість має бути з кулаками

Після того як Олег Сало «розворушив кубло», на його адресу почали надходити далеко не дріб’язкові погрози. Зокрема, з’ясувалося, що в одного з фігурантів справи є дуже впливовий родич, котрий працює у Генеральній прокуратурі. Але не це зараз непокоїть директора лісгоспу — щодо родича, доброзичливці попереджали його і раніше. Прикро за інше. У вересні крадіїв звільнили з роботи, а у листопаді вони вирішили повернутися у ліс через суд. Підставою стало те, що рішенням іншого суду з фігурантів кримінального провадження знято підозру, адже вони «вкрали те, чого не було».
Для Олега Сала тепер дуже важливим є відчуття підтримки згори і знизу. Його позицію повністю поділяє керівництво обласного управління лісового та мисливського господарства, а голова громадської організації «Лісівник-атовець» Євген Лаврик обіцяє мобілізувати бойових побратимів. Не для того, звичайно, щоб улаштувати в лісі АТО, а для того, щоб ніхто не сумнівався: справедливість таки є, хоч за неї і доводиться боротися.
Сумська область.

Фото автора.
http://www.golos.com.ua/article/324588

15 листопада 2019

Виробляємо дієві механізми для поліпшення інвестиційного клімату й добробуту громад

Денис Шмигаль: сто днів на посаді голови Івано-Франківської ОДА.

Виробляємо дієві механізми для поліпшення інвестиційного клімату й добробуту громад

З керівниками ТОВ «Карпатнафтохім» та народними депутатами.

Довідково

Денис Анатолійович Шмигаль (на знімку), 44 роки. Уродженець Львова, закінчив з відзнакою НУ «Львівська Політехніка», спеціальність «Менеджмент у виробничій сфері», за фахом — інженер-економіст. Захистив кандидатську дисертацію на тему розвитку виробничої інфраструктури. Працював на інвестиційних підприємствах Львівщини, керівником департаменту економіки, інвестицій, промисловості і торгівлі Львівської ОДА, заступником начальника головного управління ДФС Львівської області. Як сам зазначає, романтичні очікування змін у цій структурі після Революції Гідності не справдилися, тож далі працював у фінансовій сфері на підприємствах Львівщини, розвивав торгову мережу «Рукавичка». Через кадрове агентство потрапив на посаду заступника директора ДТЕК «Бурштинська ТЕС», де працював понад два роки.

Пріоритет — наземні й повітряні ворота області

— Денисе Анатолійовичу, які пріоритети означили для себе перед прийняттям пропозиції очолити виконавчу владу Прикарпаття?

— Понад два роки праці в області не минули безслідно. Крім управлінських та виробничих завдань на Бурштинській ТЕС, за цей час вдалося реалізувати низку проектів соціального партнерства в Галицькому районі та на Прикарпатті. Вникав у менталітет, культуру, соціально-економічний розвиток Івано-Франківщини, яка має колосальний потенціал — насамперед туристичний та рекреаційний. Це добра основа для розвитку.

Роботу на посаді голови ОДА розпочав із детального вивчення соціально-економічного стану краю, визначення пріоритетів та пошуку нових можливостей для його розвитку. Відвідав майже всі райони області, провів зустрічі з керівниками всіх структур облдержадміністрації, а також  управлінь та відомств міністерств. А ще з науковцями, представниками бізнесових кіл, громадських організацій. Усі вони без винятку, навіть зустрічі з духовенством, розпочиналися й закінчувалися розмовами про незадовільний стан доріг місцевого значення. Багато важливого, але ця проблема — кричуща. На її розв’язанні насамперед і зосередили свої зусилля. Про цю проблему нагадую під час зустрічей із народними депутатами від Івано-Франківщини, на ній загострюю увагу на нарадах у Кабміні та в Президента.

Належний стан доріг — це розв’язання багатьох інших проблем і зняття соціальної напруги, збільшення інвестиційного потенціалу. Тож 2020-й на Прикарпатті оголосили Роком доріг і мостів. Якщо загалом у країні на одному кілометрі доріг у середньому один міст, то на Івано-Франківщині ця пропорція сягає одного до п’яти.

Робимо наголос на розвитку прикордонних територій з можливістю створити повітряні ворота до країни через Прикарпаття. Маємо тисячу автошляхів державного значення. Навіть візуально помітно, що вони здебільшого в доброму та задовільному стані. Загалом за останні чотири роки відремонтовано понад 500 км. Є 50 км украй проблемних ділянок. Це насамперед на а/д міжнародного значення М-12 Стрий — Знам’янка у Рогатинському районі, Н-18 Івано-Франківськ — Тернопіль у Тисменицькому і Тлумацькому, Р-21 Долина — Хуст у Долинському, Р-20 Снятин — Тязів — у Снятинському. А ще кілька територіальних доріг. Усіх їх внесено до Стратегії Служби автодоріг на наступні роки.

А от 80% доріг місцевого значення — у критичному стані, особливо в гірських районах. З багатьма населеними пунктами немає належного сполучення. Вимиті ями, провалля на узбіччях, зсуви ґрунту. Десь громади самотужки, господарським способом, підсипають гравієм. А треба вирішувати системним підходом. Тому й ініціюю консультації з новим Кабміном.

— Як зробити ці ремонти?

— Насамперед — відновити митний експеримент, коли з перевищення плану митних надходжень половина коштів йшла на ремонт доріг. Наступного року всі надходження до Дорожнього фонду від акцизу на паливно-мастильні матеріали також скерують на ремонт мостів і доріг. Ще один резерв — зняття заборони на експорт лісу. То чутливе питання, але вся Європа торгує деревиною. З кожного куба, залежно від його стану, сплачують акциз. Звісно, проведення аукціонів має бути прозорим, щоб комусь не кортіло перевести ділову деревину в дрова. Потрібно задіяти такий механізм, щоб унеможливити зловживання, як було перед запровадженням мораторію на експорт лісу.

Це хороший ресурс, який також можна пускати на дороги. Але це ще навіть не концепція, треба радитися з фахівцями. Наприклад, 50% акцизу скеровувати на відновлення лісів, вирощування посадкового матеріалу та нові насадження, а решту — на місцеві дороги. Які, на загальне переконання, якраз і руйнуються лісовозами. Та в багатьох випадках лісівники будують нові дороги та утримують їх у задовільному стані, щоб можна було виконувати виробничу місію. Тобто тут два боки медалі. Важливим є запровадження електронного обліку деревини з 1 листопада. Все, що робиться в межах закону, є відповідальним. Бо саме незаконні перевезення здійснюють перевантаженою технікою.

Наступний резерв — пропозиція передати дороги місцевого значення на баланс ОТГ та в управління громад. Таким чином ефективніше можуть використовуватися державні кошти. Бо голова ОТГ прийме правильне рішення, де забетонувати ділянку (є вже така практика, це швидше й дешевше). А де — защебенити чи постелити асфальт. Тож оцей підхід децентралізації і передачі повноважень на місця — логічний. І громада ефективніше проконтролює якість. Тож є потенційні резерви для відновлення дорожньої інфраструктури. Можливо, буде ще якесь джерело. Якби вдалося ремонтувати по 15% щорічно, то за кілька років кризи б позбулися.

Додам, що на дороги місцевого значення цьогоріч передбачено 348 млн грн. Коли я розпочинав роботу, то касових видатків було тільки на 61 млн грн. Десь ще тривали тендерні процедури, але йдеться про невеликі ділянки, тож до кінця будівельного сезону, сподіваюся, запланований обсяг ремонтів буде виконано. Фактично це перший рік, коли самостійно вчимося управляти цими дорогами. Створене державне підприємство «Дороги Прикарпаття». Ліквідацію кризових ділянок буде виконано — взяв цю проблему під контроль.

— Ваше призначення відбулося під час першої робочої поїздки на Прикарпаття Президента Володимира Зеленського. Тоді ви зустріли главу держави в місцевому аеропорту, де й обговорили проблеми розширення повітряних воріт Прикарпаття.

— Ширше відчинити повітряні ворота так само важливо, як і відремонтувати дороги. Відбулося вже декілька дієвих зустрічей із нинішніми концесіонерами. Розробляємо спільно концепцію розвитку міжнародного аеропорту «Івано-Франківськ», зокрема, потребу закупівлі та встановлення сучасного обладнання, вирішення питання будівництва системи інструментального заходу літаків на посадку ILS/DME, аеродромно-диспетчерської вишки, проведення інвентаризації земель спільного користування та отримання правовстановлювальних документів на землю.

Коштів стане більше у видимій площині

— Нині на слуху значне скорочення в обласних та районних держадміністраціях.
— Насамперед зазначу, що експеримент із залученням міжнародного кадрового агентства та відбір кандидатів на голови РДА через систему «Ліфт», спец-інтерв’ю, електронне тестування цілком виправдані. Таким чином маємо перелік осіб, які відповідають параметрам етики, освіти, професійності, досвіду роботи. Хоч вони ненадовго очолять райони, бо гряде завершення реформи децентралізації й з’явиться орієнтовно п’ять префектур. Їхній кадровий потенціал важливий для ОТГ, області, на державній службі й у місцевому самоврядуванні. Люди, які пройшли жорна «Ліфта», матимуть змогу просуватися кар’єрними сходинками, будуть в обоймі команди, яка сьогодні керує країною та областю.

— Бюджет не безмежний. Оптимізація державних закладів триває кілька років. Доцільність вкладення коштів в однакові за розмірами школи на 50 і 300 учнів очевидна. Але ж не перевірите кожну.

— Під час поїздок у райони вибирали навмисне найвужчі місця, де є проблеми з фінансуванням чи довгобуд. Так було, приміром, із Новицькою школою, Іллінецькою, де через ураження грибком і неправильно здійснені захисні заходи один із корпусів непридатний для навчання. Там справді потрібні гроші. До слова, на зустрічах із громадами розпитую, чи є потреба в будівництві нового дитсадка, яка в селі народжуваність тощо. Тобто цікавить доцільність таких проектів.

У цьому розрізі є чимало показових прикладів. Як відомо, новий Кабмін ревізував місцеві проекти, що фінансувалися з ДФРР. Десь це торкнулося і нашої області. Державні кошти на місцях іноді розуміли по-своєму. Не кажучи про зловживання. Тож ініціюю перерозподіл коштів на нагальніші проблеми.

— Країна стоїть на шляху реформ. Ваше ставлення до них.

— Одна з успішних, що має підтримку США і Європи, — це децентралізація влади. Сподіваюся на всебічне сприяння Кабміну. Скажу про ключові речі. Внутрішньо я переконаний у доцільності такої реформи. Її впровадження забере величезну частину корупційної складової на обласному та районному рівнях. Ми передаємо хороший фінансовий ресурс. Бюджету не стане більше, коштів буде більше у видимій, офіційній площині, через перекриття контрабанди, схем, «сірих» і «чорних» зарплат. Ефективність використання цих коштів полягає в завершенні реформи децентралізації. Тоді лідери громад можуть ефективніше їх використати. Це елемент громадського контролю та очищення влади. Це наше джерело на рівні держави, перспектива виведення економіки з тіні.

В освітній галузі успішна стратегія Нової української школи. Медична реформа переходить на наступний етап — автономізацію регіональних медичних закладів, коли вони зможуть самостійно отримати фінансування. При тотальному спротиві на початку, нині майже немає скептиків щодо її доцільності. Не монолітно, але більшість медичної спільноти доволі позитивно сприймає болісні, але позитивні зміни. Професіонали відгукуються про ці кроки схвально, і я підтримую. Так, є право на дрібні помилки, треба вміти вчасно їх розпізнати або визнати й виправити. Але це не означає, що через це треба відмовитися від реформ.

Ці зміни дадуть змогу нам бути ефективнішими, стати в ряд цивілізованих країн, де громади беруть відповідальність за свій добробут та є найефективнішими розпорядниками коштів. І це відсікає елемент корупції в субрегіональних структурах — РДА та ОДА, де не завжди правильно розставляли пріоритети. Коли гроші ділить громада, то вона знає, чи садок, амбулаторію відремонтувати й обладнання закупити, чи запустити проект роздільного збирання та сортування сміття. Ці пріоритети громади можуть визначити швидко, шляхом зборів. І з цих цеглинок складається найефективніша форма громадського управління, коли люди вміють керувати, розпоряджатися коштами і несуть за це відповідальність.

Індикатор стану регіону на входженні

— У чому бачите резерви наповнення бюджету?

— Прикарпаття як область із понад половиною площ лісового покриву, з багатими надрами має чималий промисловий потенціал, який нині реалізується не вповні. Інвесторів приваблює готовність майданчиків для ведення бізнесу, документальне забезпечення пропозицій. І громади мають про це подбати. Якраз наголошую на тому, щоб РДА та ОТГ, міста й села передбачили у своїх бюджетах на наступний рік кошти на виготовлення генеральних планів своїх територій, паспортизацію земельних ділянок.

Під час поїздок у райони мав численні зустрічі з керівниками підприємств. І всюди запитував: чим може допомогти влада, яке сприяння потрібно? Так було, приміром, у Калуському районі, де ми разом із журналістами відвідали «Карпатнафтохім», чи в Долинському, де успішно вирощують лохину, із зернини — саджанці дерев. Розвивають бджільництво на промисловій основі.

Або ж — розвиток «зеленого» туризму у Верховинському районі, є чимало позитивних прикладів. Принагідно нагадаю, що активно працюємо над відкриттям пішохідного переходу до Румунії в селі Шибене.

Звісно, у цьому короткому та побіжному зрізі неможливо перерахувати всі зустрічі з потенційними вітчизняними та міжнародними інвесторами, приклади залучення науковців до розвитку регіону. Виробляємо дієві механізми для поліпшення інвестиційного клімату й добробуту громад. Нагадаю також про Стратегію розвитку гірських територій, законодавчі зміни, які сприяють відродженню Карпатського краю.

— На початку вашого призначення зробила зріз — відібрала показники соціально-економічного розвитку області для порівняння — як своєрідний маркер успішності нової влади та прийнятих управлінських рішень.

— Справді, пасемо задніх щодо залучення іноземних інвестицій. У першому півріччі на Прикарпатті зменшився обсяг реалізованої промислової продукції на 100 тисяч гривень від торішнього показника 34,6 млрд грн. Частка області в загальнодержавному обсягу становила менш як 3% та відповідала 11-му місцю серед регіонів країни. Зате тут виробляли п’яту частину хімічних речовин і хімічної продукції. Івано-Франківщина дала понад 7% загальнодержавного обсягу виробів із деревини, виробництва паперу та поліграфічної діяльності. Майже стільки само у відсотковому вимірі гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, добування сирої нафти та природного газу. У загальному обсязі реалізації продукція підприємств переробної промисловості становила трохи більше половини, решту — сировина. Звісно, за сто днів роботи годі робити висновки, однак запевняю — зрушення є. Чекаємо підсумків року.

Фото автора.
http://www.golos.com.ua/article/324020

08 жовтня 2019

Забрали у природи право на самовідновлення

Ліси-самосіви на Волині кожен день ризикують потрапити під сокиру або згоріти.


Такий вигляд має ліс-самосів після сокири фермера.Фото надано автором.

І йдеться не про якісь маленькі площі, а про тисячі гектарів майбутніх борів.


Хоч нібито ми всі екологи...

Волинь одна із найлісистіших областей. Згідно з останніми даними екологічного паспорта регіону, ліси займають 697,6 тисячі гектарів, або 34,6 відсотка її території. Фактично ж їх набагато більше. Є ще не обліковані самосіви. Лише на землях запасу їх майже 2,5 тисячі гектарів. Найбільше в Іваничівському районі — 357 гектарів, Локачинському — 270, Ковельському — 232, Ківерцівському — 199 гектарів. А скільки таких самосівів на земельних паях громадян, не знає ніхто.

Не поспішайте радіти, побачивши на узбіччі молоді сосонки чи берізки, занесені сюди самою природою. Ростуть вони переважно на розташованих поруч із лісом розпайованих сільгоспугіддях, які з різних причин не використовуються за призначенням. І варто комусь накинути на них оком, як попадуть ці деревця під гостру бензопилу чи сокиру. Про один із таких випадків наша газета розповіла в надрукованому 17 вересня матеріалі «Заклав біля бору вогняну міну». В ньому йшлося про декілька гектарів знищеного лісу-самосіву поблизу села Клубочин Ківерцівського району. Фермер, який вчинив так, ніби зробив усе законно: документально ці землі вважаються сільгоспугіддями. Тож він орендує їх для подальшого вирощування овочів чи зернових.

Подумалося: скільки лементу здіймають у місті за кожним зрубаним деревцем, а тут тисячі сосен лягли — і все законно?!

Знайти відповіді на болюче питання вирішили в начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Кватирка.



Олександр Кватирко.
Фото надано прес-службою Волинського ОУЛМГ.

— Cамозаліснені землі в області становлять майже 2,5 тисячі гектарів. Це не рахуючи тих, що ростуть на земельних паях громадян. Тобто це — землі запасу, які при змінах до законодавства можна було б передати у держлісфонд. Але поки що цього не відбулося. Сільським радам землі із самосівами не приносять жодного прибутку. Очевидно, що їм вигідніше викорчувати такий ліс і віддати поле орендарям, щоб отримувати, умовно кажучи, 300—400 гривень за гектар.

Ми всі в душі екологи. Але коли в органи самоврядування заходить фермер і пропонує за оренду землі реальні кошти, вони стають прагматиками і не звертають уваги на всі застороги.

Фактично виходить, що тисячі гектарів лісів-самосівів абсолютно беззахисні. Свого часу були певні розпорядження, щоб через сільські ради надавалася земля під посадку лісу. Але згодом не було законодавчо передано землі, які заліснилися. І ці молоді ліси нині так само стали беззахисними.


Ліс не ворог, із ним не потрібно воювати

Олександр Кватирко запевняє: з боку управління були неодноразові звернення в органи влади щодо внесення необхідних змін до законодавчих актів, які б урегулювали ситуацію. За умови позитивного розгляду питання такі ліси відповідно б обліковувалися, і лісівники змогли б забезпечити повноцінну охорону, захист та догляди. Але поки що ситуація лишається незмінною.

Як приклад безгосподарності Олександр Михайлович наводить історію з урочищем Полігон у Любомльському районі, де свого часу була військова частина, за якою і був закріплений ліс. Військову частину ліквідували, а ліс нібито передали на баланс міської ради. Фактично його нині ніхто не охороняє.

— Хоч би що казали громади, які хочуть мати комунальні ліси, сьогодні вони не можуть забезпечити їх повноцінну охорону та інші необхідні заходи з догляду, — зазначає керівник лісової галузі області. — Виконання цих на перший погляд простих завдань вимагає фахових знань, людських та матеріальних ресурсів. Зокрема — від початку створення лісових культур (тобто посадки сіянців) до переведення ділянок у покриті лісом землі, тобто шість років роботи і 28—30 тисяч гривень витрат на гектар!

Наочний приклад, як знищили більше двадцяти гектарів лісу, — між селами Оленине і Боровне Камінь-Каширського району. Ліс перебував на балансі сільської ради. Як відомо, на тій території дуже велике скупчення пилорам. У результаті 40—45-річні сосни повністю вирубали.

— Олександре Михайловичу, нещодавно у прес-службі волинських лісівників повідомили, що цього року в області було створено 12 гектарів нових лісів. Так, це добре. Проте. Пригадуються роки, коли такі цифри були значно вищими.
— Раніше під створення нових лісів виділялася земля. Це — 2004—2009 рр. Були розроблені проекти їхньої консервації шляхом заліснення. Щоправда, виділяли землю, непридатну для ведення сільського господарства, а поруч уже самосіви викорчовували. Ситуація була така, ніби держава дає кошти для створення лісів, а тут поруч із її ж мовчазної згоди ліс нищать. Навіть не розроблено механізму самозаміни.

— Свого часу земля передавалася розпорядженням адміністрації, — веде далі досвідчений фахівець. — Мовляв, беріть у користування, а тоді вже зробите правовстановлюючі документи. Заліснилися ті землі. Законодавство змінилося, переведення з сільськогосподарських земель на лісові ніхто не зробив. Нині фактично всі ці площі під загрозою. Ми додали їх у лісовпорядкування, а отримати правовстановлюючі документи дуже складно і дорого. Тоді всі були зацікавлені у збільшенні лісистості. Діяла програма, відповідно до якої кожен лісгосп має посадити площі, рівнозначні одному лісництву.

— Найактивніше це відбувалося з 2002-го по 2008 рік. Сьогодні землю на такі цілі не виділяють узагалі. Тому фактично не створюємо нових лісів, відновлюємо лише площі зрубів. Звідси й така цифра: за минулий рік 23 наші підприємства посадили нових лісів тільки 12 гектарів. І це — на не вкритих лісом галявинах земель держлісфонду. У нас достатньо посадкового матеріалу, є досвід, є механізми. Лише на Волині лісівники могли б за рік висаджувати більше тисячі гектарів нових лісів, — запевнює Олександр Кватирко.


Зелений щит від посухи та суховіїв

Із думками начальника волинського обласного управління лісового та мисливського господарства важко не погодитися. Навіщо витрачати мільйони на створення нових лісів, коли сама природа дарує їх нам? Яка є логіка в тому, коли ми вирубуємо чудові 10—12-річні сосонки, аби посадити там моркву чи капусту, а за кілька кілометрів облогують і теж починають заростати такі ж сільгоспугіддя. Невже складно зробити заміну площ, як це давно практикують у деяких європейських країнах?

Настав, напевно, час законодавчо закріпити відповідальність громадян за використання земельних паїв. Наприклад, облогує, заростає бур’янами п’ять років земля — власник втрачає право на неї. Слід полегшити і узаконення самозаліснених площ. Не можна позбавляти природу права самовідновлюватися. Світ задихається від спеки, суховії завітали вже і на колись багатоводну Волинь. Збільшуючи лісистість, ми стаємо на засторозі цим негативним процесам.

http://www.golos.com.ua/article/322472

07 вересня 2019

На Вінниччині порахували ліси, створені за сім десятиліть

Понад 170 тисяч гектарів нових лісів створено на Вінниччині впродовж останніх 75 років.


Загалом в області нараховується 366,4 тисячі гектарів лісових насаджень. Найбільше з них — 218,8 тисячі гектарів — ліси Вінницького обласного управління лісового і мисливського господарства.

Ретельний облік лісових насаджень проведено з метою визначення динаміки заліснення території, встановлення площі лісів на території кожного з 27 районів краю.

— Підвищення показника лісистості — одне з найважливіших наших завдань, — наголошує керівник Вінницького обласного управління лісового і мисливського господарства, доктор сільськогосподарських наук, заслужений лісівник України Анатолій Бондар (на знімку у центрі). — Незважаючи на позитивну тенденцію, в області ще не досягнуто науково обґрунтованого рівня залісення території, а це — 15% від загальної площі краю. Щоб досягти зазначеного показника, треба залісити ще 30 тисяч гектарів. Нині маємо 13,8%, на початку 90-х років було вкрито лісами 11% території.

За словами посадовця, підприємства лісового господарства забезпечені всіма необхідними ресурсами для досягнення поставленої мети. Власними силами вирощують достатню кількість садивного матеріалу, забезпечені технікою, іншими матеріально-технічними засобами, опанували наукові підходи у закладенні та догляді за молодими насадженнями, мають досвідчених фахівців.

Роботу стримує відведення земель під залісення. Навіть якщо громади надають необхідні ділянки, їхнє оформлення розтягується в часі на один-два роки. Лісівники звертають увагу на бюрократичні перепони, що їх створюють структури, які відповідають за документальне оформлення переданих їм земель. Без втручання держави справу не зрушити з місця.

— Маємо можливість створювати нові ліси щорічно на площі три тисячі гектарів, — уточнює Анатолій Бондар. — Насправді заліснюємо значно менше території. За роки незалежності закладено 12 тисяч гектарів нових лісів.

Вінницька область
Віктор СКРИПНИК
7 вересня 2019

Фото надано автором.
http://www.golos.com.ua/article/321347

08 серпня 2019

Ліс Закарпаття — коштовна перлина, яка має здатність оновлюватися

Ліси Закарпаття займають 51,2 відсотка території - це найвищий показник в Україні.



Голова облдержадміністрації Ігор Бондаренко (п’ятий праворуч) із громадськими активістами — учасниками наради.

Площа всіх лісів регіону — 687,9 тисячі гектарів. Із них 588,9 тисячі гектарів (або 87,1 відсотка) належить підприємствам обласного управління лісового і мисливського господарства. Решта — в постійному користуванні Мінекології, Міносвіти, Міноборони і землі запасу.

Доречно додати, що природно-заповідний фонд займає 182,4 тисячі гектарів, або 14 відсотків території області.

У тринадцяти адмінрайонах діє два десятки державних лісових господарств. Торік заготовлено 1 мільйон 171 кубометр ліквідної деревини, з них ділової — 411 тисяч кубометрів. Ще одне: загальний запас деревини в області становить понад 270 мільйонів кубометрів. І якщо середній запас деревної маси на гектарі в Україні — 186 кубометрів, то на Закарпатті — 350. Тож закарпатський ліс — коштовна перлина держави, яка має здатність оновлюватися.

Тому логічно, що новопризначений керівник області Ігор Бондаренко ініціював обговорення питання розвитку лісової галузі з екологами, громадськими активістами і науковцями. Зустріч, участь в якій узяли, крім лісівників та економістів, начальники обласних управлінь Національної поліції, СБУ і патрульної поліції, повинна виробити і привнести нові підходи у використанні найціннішого природного ресурсу Закарпаття.

— Лісове господарство — ключова бюджетоутворююча галузь Закарпаття, в якій задіяні десятки тисяч людей, — цитує І. Бондаренка прес-служба ОДА. — А Карпати — природне багатство не тільки нашої області та України, а й усієї Європи. Водночас стільки скарг і претензій, як до ведення лісового господарства, не має жодна інша галузь Закарпаття. Це і незаконні рубки, і неефективне господарювання, і корупція, і відвертий кримінал... Хочу сказати чітко: підхід до розвитку лісової галузі в області має бути змінений. І я закликаю екологів, науковців, громадських активістів, небайдужих громадян допомогти облдержадміністрації навести тут лад своїми конкретними пропозиціями.

Далі відбулася жвава і продуктивна дискусія, під час якої з уст багатьох про-звучало, що причиною незадовільного стану галузі є відсутність господарського підходу з боку нинішнього керівника Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства Валерія Мурги. Активісти висловили бажання запросити його на наступну зустріч для звіту про роботу.

Керівники силових структур запевнили, що в межах своєї компетенції максимально сприятимуть розкриттю злочинів у лісовій сфері та відкриті до спілкування з громадським активом.

«Є порозуміння. Тож чекаємо на вашу підтримку», — підбив підсумки зустрічі голова ОДА Ігор Бондаренко. І доручив створити робочу групу, до складу якої треба запросити, крім учасників заходу, представників Карпатського біосферного заповідника, керівництво обллісмисливгоспу і журналістів. Засідання робочої групи заплановано провести вже наступного тижня.

Ужгород.

Фото прес-служби ОДА.

25 червня 2019

Красивішою за лісництво може бути лише церква

Представники ЗМІ ознайомилися зі здобутками та проблемами лісової галузі Волині.

Красивішою за лісництво може бути лише церква

Директор ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» Володимир Філюк розповідає журналістам про здобутки і проблеми лісівників.


Фото автора.

Організований за ініціативи начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександра Кватирка прес-тур відкрив перед працівниками ЗМІ регіону не лише здобутки, а й проблеми галузі.

Залізничний вокзал без... залізниці

Перша і Друга світові війни безжально пройшлися сокирою по борах і дібровах Волині. Аби легше було вивозити деревину із лісосік, окупанти будували залізниці: вузькі і широкі. Одну із них у 1916-му було прокладено з Володимира-Волинського у бік Луцька. Сил і часу вистачило лише на 26 кілометрів «чавунки» і майже стільки само вузькоколійки до села Озютичі. Однією із двох станцій на широкій вітці була Рогізно. Колію в 1944-му розібрали для ремонту головних магістралей, а ось будівля вокзалу збереглася до наших днів. Сьогодні це адмінприміщення Губинського лісництва державного підприємства «Володимир-Волинське лісомисливське господарство».

Працівники Губинського, яке очолює Анатолій Іщук, докладають багато зусиль, аби залікувати рани війни і примножити зелені багатства краю. Подекуди посаджені ними ліси вже підпирають небо. Не в дивину: землі тут родючі.

Місцеві лісівники не раз дивували газетярів своїми ініціативами. Цього разу вони показали учасникам прес-туру висаджений цієї весни дендропарк. Поки що його територія — всього 60 соток. Зате висаджено тут аж 70 видів дерев і чагарників, багато із них унікальні для регіону. Однієї сосни майже десять видів, а ще тюльпанове дерево, бархат амурський, оцтове дерево, кілька видів магнолій... Завдяки старанному догляду, а ще матінці-природі, яка цього року щедра на дощі, всі вони прижилися. Згодом, коли саджанці розростуться, лісівники встановлять у дендропарку лавочки та альтанки, і стане він улюбленим місцем відпочинку молоді і привабою для туристів. Пораділи ми, побачивши зелені листочки і голочки хвої на деревах-новоселах, потішилися цьому і вихованці шкільного лісництва, з якими зустрілися того дня. До речі, таких лісництв діє при ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» аж вісім.
Показали нам у Губині і лісову пасіку. Вона метрів за сто від адмінприміщення. Господарює на ній досвідчений спеціаліст Петро Козюк. Про бджіл може розповідати годинами і таке, що аж дух перехоплює. Виявляється, що в бджіл є особливе відчуття. До неї не можна підходити з поганим настроєм, робити щось поспіхом. Відчувають вони і недобрих людей.

На пасіці 62 вулики, проте бджоли живуть у 58. Решта чекає на новоселів, адже настає час поділу бджолосімей. Медозбір цього року обіцяє бути добрим. І знову природа допомогла. Вологість і температура повітря саме такі, які люблять рослини-медоноси. З вулика очікують отримати кілограмів по 12 меду, значно більше поїдають самі трудолюбиві комахи.

— Робота пасічника захоплює. Якщо на пасіці з бджолами, то забуваєш про всі свої проблеми, частково оздоровлюєшся. У середньому бджіл у вулику десь 30 тисяч і лише одна матка. Й всі бджоли зайняті роботою. організація у них така, що нам далеко. Якщо трутні вже не потрібні, бджоли їх не годують, а потім викидають із вулика, як непотріб, щоб не витрачати мед. Усе в них розраховано, — захоплено розповідає про бджіл Петро Козюк.


Пасічник Петро Козюк.

Ефективність мораторію... мінусова

І все-таки головне завдання Губинського лісництва, як і решти п’яти, що входять до складу Володимир-Волинського держлісгоспу, вирощувати ліс. Тож провідний інженер лісового господарства ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» Микола Іваницький, який супроводжував нас упродовж дня, показав шкілку з малюсінькими, як молода травичка в квітні, сіянцями сосни. Важко повірити, що колись з них виростуть височенні дерева. Побачили ми також павільйон для вирощування декоративного посадкового матеріалу, який лісівники використовуватимуть для власних потреб і для реалізації організаціям та населенню.

Повчальними були відвідини і лісопромислового комплексу ДП «Володимир-Волинське ЛМГ». Директор лісгоспу Володимир Філюк розповів, що за місяць у лісгоспі рубають у середньому по п’ять тисяч кубометрів деревини, майже половину переробляють на місці на заготовки до європіддонів, обрізний і необрізний пиловник, решту — реалізують.
Аби ціна на заготовки для європіддонів була вищою, їх сушать у трьох спеціальних камерах. За січень-травень такий процес пройшло майже 2800 кубометрів. Ціна питання — десять євро за куб. Саме на стільки зростає ціна заготовок після сушки. Тепло ж виробляється з відходів деревини.

В останні місяці підприємство потерпає від проблем з реалізацією. Запроваджений з 1 січня 2017 року мораторій на вивезення лісу-кругляку, а цього року ще й на дрова, серйозно б’є по економіці лісгоспу. Вітчизняна промисловість виявилася не готовою переробляти деревину в таких обсягах. Сподівання, що замість соснових і дубових колод будемо експортувати на Захід меблі, не збулися. Лісівники втрачають на цьому мільйони і не лише у Володимирі-Волинському. Тож слід, доки не пізно, переглянути експортну стратегію держави.

Тим часом ціни на деякі види деревини впали майже вдвічі, і цей процес продовжується. Один із найбільших вітчизняних партнерів лісгоспу, підприємство «Кроноспан Україна», що в сусідньому Нововолинську, за останній місяць тричі переглядало ціни на деревину у бік зниження. Ось такі справи! А йдеться про діяльність цілої галузі. Держава повинна не залишатися осторонь її проблем, адже лісівники завжди були сумлінними платниками податків.

Живі пам’ятники Свободі

Ще в далекі 1960-ті роки багаторічний керівник обласного управління лісового господарства, світлої пам’яті Дмитро Телішевський, говорив, що за лісництво в селі може бути красивішою лише церква. Цієї думки дотримувалися і його наступники. Особливо ретельно за цим стежить теперішній начальник обласного управління лісового і мисливського господарства Олександр Кватирко. Лісівники дбають не лише про ошатність самих адмінбудівель, а й про благоустрій територій. По суті це зразки садово-паркового мистецтва. В цьому ми переконалися, перебуваючи у Губинському лісництві, не менше були вражені і в Устилузькому. Як розповів лісничий Микола Єдинак, у червні минулого року тут розпочали капітальний ремонт спорудженої ще в 1967 році контори. Відтоді тут змінилося все: від фундаменту до даху. Дивлячись на фасад будинку, важко повірити, що йому вже понад півстоліття.



Візитна картка Устилузького лісництва.

Не можна не замилуватися і озелененням території. Особливо вразили два величезні ясени, що ростуть на вулиці перед входом у лісництво. Від Миколи Єдинака дізналися, що висаджені вони ще в 1861 році на честь скасування кріпацтва. Росло їх в Устилузі вздовж центральної вулиці кілька десятків, залишилося три. Але той, що біля школи, значно менший. Просимо господарів виміряти окружність одного із ясенів-велетнів. Відтепер і ми, і лісівники знатимуть, що на висоті 130 сантиметрів окружність стовбура становить 420 сантиметрів. Аби його обхопити, треба трьох дорослих чоловіків.


Керівник прес-служби обласного управління лісового та мисливського господарства Світлана Думська біля яcена-велетня в Устилузі.

Мали змогу ми побувати і в дібровах Устилузького лісництва: доглянутих, вмитих щедрими літніми дощами. В одному місці несподівано ожив мобільний телефон. Читаю повідомлення Kyivstar: «Вітаємо в Польші!». Ось ще одна особливість тутешніх лісів: вони межують з Євросоюзом. Скажу відверто: за роботу волинських лісівників нам не соромно, бо працюють вони за багатьма параметрами навіть краще, ніж наші сусіди за Бугом.

Волинська область.

Довідково

ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» розташоване на території чотирьох районів: Володимир-Волинського, Іваничівського, Локачинського, Турійського. До складу лісгоспу входить шість лісництв: Губинське, Ішівське, Микуличівське, Павлівське, Стенжаричівське, Устилузьке.

http://www.golos.com.ua/article/318638