Багате Закарпаття лісами: і смерековими, і ялицевими, і грабовими, і яворовими, і ясеновими... Але найцінніші — дубові. Та спочатку наведемо цифри-підтвердження, що закарпатський ліс справді коштовна скарбниця України. Ліси займають 51,2 відсотка території області. Це найвищий показник в Україні. Площа всіх лісів регіону — 687,9 тисячі гектарів. Важливо, що і природно-заповідний фонд теж солідний — 182,4 тисячі гектарів, або 14 відсотків території краю. Загальний запас деревини в області — понад 270 мільйонів кубометрів. І якщо на гектарі в Україні пересічно зростає 186 кубометрів, то на Закарпатті — 350!
Були б нижчі податки — з’явився б більший стимул
Низинний Берегівський держлісгосп прикметний тим, що тут на тисячах гектарів зростає дуб — дорога й віддавна цінна для меблярів і будівельників деревина. Понад дві третини — старовікові насадження, тобто стиглі і пристигаючі ліси, яким від 80 до 130 років. Решта — молодий ліс.
«Через 30 років буде дуже багато зрілого лісу», — каже директор лісгоспу Богдан Шойного (на знімку). Цікаво, що дуби, які тепер заготовляють, садив наприкінці позаминулого століття його прапрадід. «Це досить символічно, — каже Шойного, — і зобов’язує мене і моїх підлеглих ще більше дбати, аби своїм нащадкам ми залишили такими самими доглянутими діброви й усі ліси, якими нас нагородили наші предки!..» Тут, біля річки Боржави, у заповідному урочищі Атак ростуть дуби, яким понад 250 літ!.. У господарстві доглядають і за 120 головами диких ланей, і за двома десятками благородних карпатських оленів та за іншою дичиною, облагороджують території — зокрема, й біля дивовижного озера Вісімка (такої форми плесо), і ремонтують будівлі кожного лісництва, і «з кропиви» повитягали закинуту стару техніку та відновили. І все встигають. Секрет простий: зарплата в людей достойна!..
Тож, спочатку ведемо розмову про підсумки минулого року. «Торік ми попрацювали добре, — каже директор Шойного. — Чистий прибуток становив 5 мільйонів 285 тисяч гривень. Надходження — трохи більш як 45 мільйонів.
З них до бюджету сплачено 24 мільйони 136 тисяч гривень податків — понад половина!.. Вважаю, що в скарбницю відраховується дуже багато... Варто б залишати більше на розвиток, інші потреби лісгоспу. Тоді в колективу був би більший стимул».
Далі — знову цифри. Якщо десять років тому лісгосп перераховував до скарбниці 4,3 мільйона гривень, то вже позаторік — 43,4 мільйона гривень. Рівно вдесятеро більше! 2018-го з 43,4 мільйона гривень реалізації державі сплачено трохи більш як 20 мільйонів. А торік, отже, — понад 24,136 мільйона гривень.
Слід одразу ж зазначити, що бюджет не виділяє лісгоспу, як і всій лісовій галузі області, жодної копійки.
Тому обурює той факт, що лісгосп сплатив до бюджету з 5 мільйонів 285 тисяч гривень торішнього чистого прибутку 50 відсотків, а 13 грудня вийшла урядова постанова, яка зобов’язує сплачувати вже 90 відсотків! Тобто, що називається, «наздогнали»! Тепер лісгосп протягом першої половини нинішнього року повинен доплатити бюджету ще 2 мільйони 237 тисяч гривень. Одне слово, скарбниця забере цю чималу суму коштів, які слід іще заробити і які підприємство використало б на розвиток...
— А як щодо зарплати? — запитую.
— За підсумками 2017 року, коли я із серпня почав працювати керівником, — продовжує Б. Шойного, — то середня зарплата сягнула 13371 гривні, (а 2016-го була лише 8527 гривень); позаторік — уже 16367, а минулоріч — 15328 гривень.
— Чому знизилася торік на 1041 гривню, хоча прибутки зросли?
— Усе прозоро й чесно: впорядковано положення про преміювання, — відповідає Богдан Андрійович. — І люди, котрі «халявили», не отримують додаткову винагороду. Весь колектив лісгоспу вирішив: зрівнялівки не буде!..
Одне слово, більше заробляє той, хто добре працює. Якщо майстер лісу не допустив самовільних рубок, він отримує 35 відсотків премії до платні; виконав завчасно роботу із садіння лісових культур, провів догляди за розсадником — ще стільки само відсотків премії; заготовив більше дров з ділової деревини — також винагорода у 35 процентів. Разом у старанного виходить ще одна зарплата.
— Але є немало таких, — додає директор, — котрі не досягають цих показників. Тож більше стимулюємо працівників лісової охорони.
Ремонт — це поступ
Богдан Шойного — керівник молодий, цілеспрямований і завзятий. Він зумів за неповні три роки надати підприємству імпульс поступального розвитку. Тут підхід до справи системний. Тому у всьому лад. Проведено широкий комплекс будівельно-ремонтних робіт — протягом минулого року на ремонт і закупівлю нової техніки виділили 2,5 мільйона гривень. І підсумок тішить: оновлено контору лісгоспу і Чизайське лісництво та готельний комплекс біля нього — для послуг туристів; закінчено ремонт у лісництві імені Маурера. А в Берегуйфалівському лісництві розпочали оновлення: замінили дах, зміцнили стіни, звели огорожу, очистили земельну ділянку під розсадник.
Збудували дорогу (поки що ґрунтову) біля села Макарьово. Щоправда, вже поточного року додадуть щебеневе покриття.
Біля контори лісгоспу реконструювали приміщення, і в підсумку постає пристойний готельний комплекс на вісім ліжко-місць. Відремонтували гараж і їдальню: хочуть харчувати своїх працівників на місці — і людям приємно й дешево та смачно, і робочий час не витрачається марно на поїздки сюди-туди. Подбали також про ощадливе опалення. По-сучасному оновили котельню: якщо старий котел спалював півтора кубометра дров за добу, то новий — лише півкуба.
Директор дотримується такої думки: працівникам, аби робота спорилася, слід створити належні умови. Це аксіома. Бо коли робітник бачить, що про нього дбають, тоді й працює сумлінно. Ось, до прикладу, завершили ремонт
Кідьошського лісництва і передбачили приміщення для обігріву працівників, котрі зайняті на нижньому складі. А лісорубів забезпечили пересувними — на колесах — будиночками, в яких члени лісозаготівельних бригад можуть пообідати, погрітися й сховатися від снігу чи дощу.
Також закуплено нові бензопили, вісім мотоциклів для лісової охорони — по чотири торік і позаторік, іншу техніку.
...І зробити приємне туристові
У Берегівському лісгоспі звели 11 рекреаційних пунктів для послуг мандрівників, яких на Закарпатті щороку більшає. Ці впорядковані й приємні відпочинкові зони розташовано біля села Гать. (Там пробурили свердловину — є чиста артезіанська вода; звели альтанку та дитячий майданчик). У селі Косино пункт розташовано біля термальної води. Гарний він і біля Квасова і Берегуйфалу. А ще по два — поруч з будівлею лісгоспу та в селах Нижні і Верхні Ремети тощо. Біля цих об’єктів забирають небезпечні дерева, аби люди сміливо ходили й безпечно відпочивали.
Впорядкували й пожежну водойму біля села Кідьош, а також капітально відремонтували пожежну машину. Одне слово, працюють по-господарськи, дбаючи про розвиток лісгоспу і хороші умови для працівників та відпочинок для гостей Закарпаття.
Розмовляючи з цим керівником, слухаючи його бачення майбутнього лісової галузі, складається враження, що якби всі посадовці, яким держава довірила берегти і доглядати «зелене золото» Карпат і всієї України, працювали так вболіваюче, сумлінно і дбайливо, як він і очолюваний ним колектив, то громадяни й суспільство лише раділи б...
Ще директор прагне залишити нащадкам діброви такими самими, як отримало нинішнє покоління від своїх предків. Та про це — наступного разу...
Закарпатська область.
Довідково
Берегівський лісгосп займає площу 9042 гектари. До нього входять чотири лісництва: Чизайське, Кідьошське, Берегуйфалівське і лісомисливське імені Маурера. (До речі, Маурер довго й успішно працював керівником лісгоспу до 1978 року і заслужив, щоб його іменем було названо лісництво). Основна порода — дуб, до 80 відсотків; граб — до 10, ясен — 5—6, решта — черешня, клен, явір, бук.
Фото автора.
0 коммент.:
Дописати коментар