ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ. Показати всі дописи

19 травня 2020

Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за засмічення лісових насаджень - законопроєкт

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за засмічення лісових насаджень

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122) такі зміни:

1. Статтю 73 викласти в такій редакції:

"Стаття 73. Засмічення лісових насаджень

Засмічення лісових насаджень сміттям, будівельними залишками, побутовими та іншими відходами -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розміщення в лісових насадженнях сміттєзвалищ, звалищ відходів, будівельних залишків -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Під розміщенням в лісових насадженнях сміттєзвалищ, звалищ відходів, будівельних залишків слід розуміти створення таких звалищ та розміщення сміття і відходів на уже існуючих звалищах з використанням транспортних засобів незалежно від кількості відходів.".

2. Частину першу та другу статті 218 доповнити статтею 73 (якщо правопорушення вчинене на території відповідної територіальної громади).

3. Частину першу статті 222 доповнити статтею 73 (якщо протокол про адміністративне правопорушення складено працівником органу або підрозділу Національної поліції поза межами території відповідної територіальної громади).

4. Абзац перший (щодо органів внутрішніх справ (Національної поліції) пункту першого частини першої статті 255 доповнити статтею 73.

5. Пункт другий частини першої статті 255 доповнити статтею 73.

II. Внести до Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25 - 26, ст. 131) такі зміни:

1. Доповнити кодекс статтею 2393 такого змісту:

"Стаття 2393. Засмічення лісових насаджень відходами виробництва

1. Засмічення лісових насаджень відходами виробництва або небезпечними відходами -

карається штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Та сама дія, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.".

III. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон, набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

Голова Верховної Ради
України


https://ips.ligazakon.net/document/view/JI02066I?from=draft_laws


КАРТА ПРОХОДЖЕННЯ ПРОЕКТУ

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ

від 12.05.2020 р. N 3465

Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за засмічення лісових насаджень

Суб'єкт законодавчої ініціативи: Народний депутат України

Автор законодавчої ініціативи: Є. Брагар, М. Стефанчук, В. Ватрас, І. Калаур

Відповідальний комітет: Комітет з питань правоохоронної діяльності

Голова комітету: Д. Монастирський

Проходження проекту за стадіями

Про внесення змін до Кримінального кодексу України, щодо кримінальної відповідальності керівників лісових господарств - законопроєкт

Проект
вноситься народним депутатом України М'яликом В. Н. (посв. N 356)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Кримінального кодексу України, щодо кримінальної відповідальності керівників лісових господарств

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131):

1) Статтю 246 доповнити новою частиною 4 такого змісту:

"Керівник лісового господарства несе персональну відповідальність за незаконну (необґрунтовану) порубку дерев у лісах, здійснену лісовим господарством, за його відома,-

- у вигляді позбавленням права обіймати керівні посади в сфері лісового господарства на строк від двох до п'яти років.";

2) Відповідно, частину 4 вважати частиною 5.

3) У частині 5 після слів "частинами першою, другою, третьою" додати слова "чи четвертою";

II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

Голова Верховної Ради
України

Д. РАЗУМКОВ


ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про повернення на доопрацювання проекту Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України, щодо кримінальної відповідальності керівників лісових господарств

Верховна Рада України постановляє:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України, щодо кримінальної відповідальності керівників лісових господарств (реєстр. N 2581-1), поданий народним депутатом України М'яликом В. Н., повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

 

Голова Верховної Ради
України

https://ips.ligazakon.net/document/view/di02087a?an=&ed=2020_05_14&dtm=



КАРТА ПРОХОДЖЕННЯ ПРОЕКТУ

ПРОЕКТ ПОСТАНОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

від 14.05.2020 р. N 2581-1/П

Про повернення на доопрацювання проекту Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України, щодо кримінальної відповідальності керівників лісових господарств


Суб'єкт законодавчої ініціативи: Народний депутат України

Автор законодавчої ініціативи: Д. Монастирський

Відповідальний комітет: Комітет з питань правоохоронної діяльності

Голова комітету: Д. Монастирський

Проходження проекту за стадіями

Одержаний ВР України
14.05.2020


https://ips.ligazakon.net/document/view/DI02087I?from=draft_laws



12 травня 2020

У Раді планують створити робочу групу для розслідування причин лісових пожеж

У Раді планують створити робочу групу для розслідування причин лісових пожеж
Фото: Верховна рада (Віталій Носач/РБК-Україна)

Робоча група працюватиме над законом щодо запобігання виникнення лісових пожеж

Комітет парламенту з питань правоохоронної діяльності та комітет з питань екологічної політики та природокористування планують створити спільну робочу групу для розслідування нещодавніх лісових пожеж. Про це повідомляє інформаційне управління Апарату Верховної ради.

Зазначається, що спільна робоча група двох комітетів, зокрема, має з’ясувати підстави для виникнення таких широкомасштабних пожеж та заслухати інформацію керівників центральних виконавчих органів щодо виявлення конкретних винуватців цих пожеж, напрацювати відповідні рекомендації.

Також група планує продовжити напрацювання законопроекту щодо запобігання виникнення лісових пожеж у майбутньому, який вже опрацьовується у комітеті з питань екологічної політики та природокористування.

"Члени комітету підтримали ініціативу та висловили бажання взяти участь у роботі спільної робочої групи", - сказано у повідомленні.

Нагадаємо, станом на сьогодні у Чорнобильській зоні та в Житомирській області продовжуються заходи з ліквідації окремих осередків тління торф’яників.

Як писало РБК-Україна, Кабінет міністрів прийняв рішення виділити 45,2 млн гривень для ліквідації наслідків лісових пожеж у Житомирській області.

Так, глава Держлісагентства Андрій Заблоцький заявив, що в Житомирській області і по всій Україні вже відновлюють ліси, пошкоджені вогнем. За його словами, відновлення відбувається попри карантин.

08.05.2020 - 17:42

https://www.rbc.ua/ukr/news/rade-planiruyut-sozdat-rabochuyu-gruppu-rassledovaniya-1588948934.html

08 травня 2020

Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти закон щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати

Члени Комітету розглянули проект Закону «Про внесення змін до статті 18819 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати» №3354 на засіданні 8 травня, яке відбулося у режимі відеоконференції.

Законопроект доповів його автор - народний депутат України Руслан Стефанчук. Він обгрунтував прийняття законопроекту необхідністю відреагувати на випадки, коли депутатські звернення та запити ігноруються особами, яким вони спрямовані, які стали траплятися все частіше. Внаслідок цього такі механізми здійснення депутатських повноважень як депутатські звернення і депутатські запити втрачають свою ефективність.

Законодавством України, зокрема статтею 18819 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачена адміністративна відповідальність за неналежне реагування на депутатські запити та звернення. Водночас збільшення випадків неналежного реагування на депутатські запити та звернення свідчить, що санкції, передбачені на даний час зазначеною вище статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення, є недостатніми і не спонукають адресатів до сумлінної роботи з депутатськими запитами та зверненнями.

У цьому зв’язку автор запропонував внести зміни до Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими збільшити розміри штрафів та розширити перелік видів стягнень (покарань) за перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради (зміни до ст. 351 КК) та невиконання законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати (зміни до ст. 18819 КУпАП).

Крім того, оскільки законодавець вважає невиконання законних вимог Рахункової палати або члена Рахункової палати настільки ж серйозними правопорушеннями, як і невиконання законних вимог народного депутата України (адже відповідальність за усі ці правопорушення передбачено однією статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення), то санкції, передбачені у частинах п’ятій, шостій відповідної статті повинні відповідати санкціям інших частин цієї статті. Законопроектом пропонується їх посилення.

Голова підкомітету В’ячеслав Медяник поінформував про рішення підкомітету, який рекомендує прийняти законопроект за основу та в цілому.

Члени Комітету підтримали рішення підкомітету і за результатами обговорення прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Голова Комітету Денис Монастирський повідомив, що порядком денним засідання передбачено розгляд альтернативного законопроекту «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог та перешкоджання діяльності народного депутата України, Рахункової палати, депутата місцевої ради) №3354-1.Однак, напередодні автор проекту народний депутат Олександр Качура відкликав його.

Народні депутати розглянули ще кілька законопроектів та ухвалили відповідні рішення.

Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект Закону «Про внесення змін до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення» №2669.

Законопроектом пропонується внести зміни до ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими: встановити відповідальність за ненадання інформації у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена; збільшити максимальний розмір штрафу за відповідні діяння з п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатами обговорення на доопрацювання авторам направлено законопроекти: про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення державних стандартів. норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів» №2580; про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності керівників лісових господарств за необгрунтовану вирубку лісів)» №2581; про внесення змін до Кримінального кодексу України, щодо кримінальної відповідальності керівників лісових господарств» № 2581-1.

Народні депутати розглянули проект Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо питання про виплату винагороди викривачу)» №3127 і прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді не включати законопроект до порядку денного сесії та направити його автору на доопрацювання.

Комітет розглянув ініціативу Комітету з питань екологічної політики та природокористування про створення спільної робочої групи для розслідування причин та наслідків виникнення лісових пожеж, які відбувалися нещодавно по всій країні. Спільна робоча група двох комітетів, зокрема, має з’ясувати підстави для виникнення таких широкомасштабних пожеж, заслухати інформацію керівників центральних виконавчих органів щодо виявлення конкретних винуватців цих пожеж, напрацювати відповідні рекомендації, а також продовжити напрацювання законопроекту щодо запобігання виникнення лісових пожеж в майбутньому, який вже опрацьовується у Комітеті з питань екологічної політики та природокористування.

Члени Комітету підтримали ініціативу та висловили бажання взяти участь в роботі спільної робочої групи.

22 квітня 2020

Збільшення штрафів за підпали нічого не змінить в катастрофічній для екології та безпеки громадян ситуації - Григорій Мамка

Народний депутат від "Опозиційної платформи - За життя" Григорій Мамка

Збільшення штрафів за підпали нічого не змінить в катастрофічній для екології та безпеки громадян ситуації, що склалася. Про це заявив народний депутат від "Опозиційної платформи - За життя" Григорій Мамка.

Як відомо, нещодавно президент Володимир Зеленський підписав закон, який підвищує штрафи за підпал трави й лісу. На думку Григорія Мамки, ця міра не є ефективною.

"Ефективність юридичної відповідальності залежить не тільки від виду або розміру покарання, а й від дотримання принципу невідворотності такого покарання. Інакше кажучи: щоб закон виконувався – потрібен дієвий механізм контролю за його реалізацією. Згідно зі ст. 241 КУпАП, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузі лісового господарства та розглядає справи про адміністративні правопорушення, зокрема й по ст. 77 та 77-1 Кодексу, є Держлісагентство (яке координується через Міністерство енергетики та захисту довкілля). Уповноваженими на складання протоколів є: громадський лісовий інспектор (ст.77) та громадський інспектор з охорони довкілля (ст. 77, 77-1). Окрім того, повноваження складати адмінпротоколи за цими статтями мають інспектори Державної екологічної інспекції", – зазначив парламентар.

За його словами, на практиці часто ці уповноважені державні органи перекладають відповідальність один на одного. Як наслідок – бездіяльність.

"За даними Державної служби статистики, за рік за ст. 77-1 КУпАП було накладено аж... 792 стягнення. Враховуючи те, що це правопорушення характерне для сільської місцевості, а кількість сільських населених пунктів становить 25 543, очевидно, що здебільшого процес самовільного випалювання рослинності та її залишків взагалі не контролюється", – пояснив політик.

Він наголосив, що фіксація і доведення вини людини, яка здійснила підпал, а також визначення розміру нанесеної шкоди – це наразі найбільша юридична проблема.

"І в цьому контексті окремо стоїть питання про роль поліції, зокрема щодо кримінального провадження в межах ст.241 (Забруднення атмосферного повітря) та ст.245 (Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу) КК України. На практиці поліціянти не працюють над цією категорією справ, якщо немає загиблих або знищення споруд. Довести розмір заподіяної шкоди для довкілля в межах такого кримінального провадження практично неможливо – немає адекватної методології таких експертиз", – пояснив народний депутат.

Отже, зазначив він, маємо у вигляді новоухваленого закону чергову "мильну бульбашку" від влади.

"Закон нічого не змінить в катастрофічній ситуації, що склалася для екології, довкілля та безпеки громадян. Збільшені адмінштрафи нічого не дадуть, адже накладати їх фактично нема на кого. Кримінальні справи порушуватися не будуть, превенції також не чекайте – через некомпетентність Нацполіції та невдалі "експерименти" та "реформи" над її структурою. І найстрашніше – влада жодним чином не демонструє розуміння, що потрібен глобальний, структурний та єдиний підхід до проблеми. Як у законодавчому аспекті, так і у аспекті реформи державної структури управління. Тож Україна буде горіти й далі. Але чи надовго нас вистачить?" – резюмував Григорій Мамка.

Фото:"Опозиційна платформа - За життя"

Посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
в абзаці другому частини першої слова "від п’яти до п’ятнадцяти" замінити словами "від дев’яноста до двохсот сімдесяти", а слова "від п’ятнадцяти до п’ятдесяти" замінити словами "від двохсот сімдесяти до дев’ятисот";
в абзаці другому частини другої слова "від п’ятнадцяти до п’ятдесяти" замінити словами "від двохсот сімдесяти до дев’ятисот", а слова "від тридцяти п’яти до шістдесяти" замінити словами "від шістсот тридцяти до однієї тисячі восьмисот";
у частині першій:
в абзаці першому слова "дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння" замінити словами "дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища";
в абзаці другому слова "від десяти до двадцяти" замінити словами "від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти", а слова "від п’ятдесяти до сімдесяти" замінити словами "від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти";
в абзаці другому частини другої слова "від двадцяти до сорока" замінити словами "від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти", а слова "від сімдесяти до ста" замінити словами "від  однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот".
2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):
1) в абзаці другому частини першої статті 241 слова "від ста до двохсот" замінити словами "від однієї тисячі восьмисот до трьох тисяч шестисот";
2) в абзаці другому частини першої статті 245 слова "від трьохсот до п’ятисот" замінити словами "від п’яти тисяч чотирьохсот до дев’яти тисяч".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону.

Президент України
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
13 квітня 2020 року
№ 556-IX
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-20

16 квітня 2020

Посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу

Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):
1) у статті 77:
в абзаці другому частини першої слова "від п'яти до п'ятнадцяти" замінити словами "від дев'яноста до двохсот сімдесяти", а слова "від п'ятнадцяти до п'ятдесяти" замінити словами "від двохсот сімдесяти до дев'ятисот";
в абзаці другому частини другої слова "від п'ятнадцяти до п'ятдесяти" замінити словами "від двохсот сімдесяти до дев'ятисот", а слова "від тридцяти п'яти до шістдесяти" замінити словами "від шістсот тридцяти до однієї тисячі восьмисот";
2) у статті 771:
у частині першій:
в абзаці першому слова "дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння" замінити словами "дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища";
в абзаці другому слова "від десяти до двадцяти" замінити словами "від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти", а слова "від п'ятдесяти до сімдесяти" замінити словами "від дев'ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти";
в абзаці другому частини другої слова "від двадцяти до сорока" замінити словами "від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти", а слова "від сімдесяти до ста" замінити словами "від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот".
2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131):
1) в абзаці другому частини першої статті 241 слова "від ста до двохсот" замінити словами "від однієї тисячі восьмисот до трьох тисяч шестисот";
2) в абзаці другому частини першої статті 245 слова "від трьохсот до п'ятисот" замінити словами "від п'яти тисяч чотирьохсот до дев'яти тисяч".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону.

Президент України
В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
13 квітня 2020 року
N 556-IX

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T200556.html


Закон опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" 17 квітня 2020 року

15 квітня 2020

Законопроект щодо запровадження національної інвентаризації лісів готується до другого читання



Ставимо перед собою амбітні завдання, а саме – провести національну інвентаризацію лісів. Це завдання не одного року, але ми це зробимо. На цьому наголосив Голова Держлісагентства Андрій Заблоцький.

«Першим кроком до запровадження НІЛ стало схвалення Верховною Радою України у першому читанні змін до Лісового кодексу України, які регламентують її проведення. Хочу звернути увагу, що зараз Держлісагентство активно працює з Комітетом Верховної Ради з питань екологічної політики та експертами щодо підготовки законопроекту до другого читання», - написав він.

Голова відомства повідомив, що вчора взяв участь у відеоконференції засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, на якому обговорили правки та пропозиції. «Як тільки всі технічні моменти будуть опрацьовані, законопроект винесуть на голосування в цілому. Прийняття відповідних законодавчих змін є вкрай необхідним», - зазначив Андрій Заблоцький.

Також він підкреслив, що без розуміння стану лісів неможливо планувати, а головне втілювати доцільні та економічно обґрунтовані реформи галузі. Останній державний облік лісів проводився у далекому 1996 році.

«Ми маємо отримати оновлену інформацію про кількісні та якісні показники стану та динаміки лісів держави, їх ресурсного потенціалу для потреб державного управління, стратегічного планування ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу довкілля, національної та міжнародної звітності про ліси. Інвентаризація дасть відповідь на запитання, яка фактична лісистість держави, який запас деревини в лісах та її технічна придатність. Ця достовірна інформація буде доступною для суспільства», - зазначив Голова Держлісагентства.

15.04.2020

13 квітня 2020

Посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу



⚡️ЗА - 328. Щойно Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт № 2339 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу).

https://cutt.ly/UtNAZ6X

Нагадую, що законопроєкт передбачає:

✅внесення змін до статті 241 (Забруднення повітря) Кримінального кодексу України в частині України в частині встановлення санкцій у вигляді штрафів від 30600 грн до 61200 грн або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого;

✅внесення змін до статті 245 (Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу) Кримінального кодексу України в частині встановлення санкцій у вигляді штрафів від 91800 грн до 153000 грн або обмеження волі на строк від двох до п'яти років, або позбавлення волі на той самий строк;

✅внесення змін до статті 77 (Порушення вимог пожежної безпеки в лісах) Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині встановлення санкцій у вигляді штрафів:

✅на громадян від 1530 грн до 4590 грн;

✅на посадових осіб від 4590 грн до 15390 грн;

✅знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем передбачає суму штрафів:

✅на громадян від 4590 грн до 15300 грн;

✅на посадових осіб від 10710 грн до 30600 грн;

✅внесення змін до статті 77-1 (Самовільне випалювання рослинності або її залишків) Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає збільшення суму штрафів:

за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю і т.д. на узбіччі автомобільних доріг і залізниць, у парках, тощо у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища тягнуть за собою накладення штрафу:

✔️на громадян від 3060 грн до 6120 грн

✔️на посадових осіб - від 15300 грн до 21420 грн

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу

✔️на громадян від 6120 грн до 12240 грн

✔️на посадових осіб від 21420 грн до 30600 грн.

Дякую колегам за підтримку.

#ЕкоКомітет

Рада ухвалила Закон України “Про національну інфраструктуру геопросторових даних”



Верховна Рада України на позачерговому засіданні ухвалила в цілому проект закону №2370 про національну інфраструктуру геопросторових даних. Відповідне рішення підтримали 302 народні депутати України.

Національна інфраструктура геопросторових даних — це комплексна система, яка об’єднує десятки інформаційних шарів з важливими просторовими даними (рельєф, підземні/наземні комунікації, водні та лісові ресурси, інфраструктура, об’єкти нерухомості, статистична інформація, демографічні дані та ін.) на базі єдиної геодезичної та картографічної основ. Забезпечення широкого та зручного доступу до цієї інформації через єдиний геопортал дозволить багатьом галузям економіки і державним установам підвищити ефективність роботи, знизивши витрати на пошук необхідних даних.

Головне в законі це:

– об’єднання в один реєстр усіх інформаційних баз, які стосуються просторових даних, природніх ресурсів, інфраструктури. Тобто, всю інформацію (в тому числі про власну земельну ділянку) можна буде отримати в одному місці. Це зручно і швидко, а інформація буде оновлюватися в режимі реального часу;
– доступ до даних буде безкоштовним і цілодобовим;
– наша країна приєднується до глобальної мережі інтегрованих геопросторових даних, що передбачено Угодою про асоціацію з ЄС;
– щороку бюджет економитиме близько 100 млн грн, які донині витрачалися через неузгодженість між різними адміністраторами кадастрів;
– геопросторові дані будуть точними і контрольованими державою, захищені від маніпуляцій з боку рейдерів.

Також вводиться відповідальність за порушення законодавства про національну інфраструктуру геопросторових даних і вносяться відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими встановлюється штраф “за порушення прав на просторові дані і метадані, незаконне привласнення геопросторових даних і метаданих, їх втрату або несанкціоноване знищення, порушення порядку використання”.

Зокрема, пропонуються штрафи в розмірі від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне порушення протягом року – 200-250 таких мінімумів.

CADASTRE UA 13.04.2020

Вітаю прийняття народними депутатами України змін до адміністративного та кримінального кодексів про підвищення штрафів за спалювання трави і підпали лісу - Андрій ЗАБЛОЦЬКИЙ



Отже, на правопорушників чекатимуть такі АДМІНІСТРАТИВНІ ШТРАФИ:

- порушення вимог пожежної безпеки в лісах – 90-900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1530 до 15,3 тис. грн)

- знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі – 270-1080 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4590 до 18360 грн)

- самовільне випалювання рослинності або її залишків – 180-1260 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3060 до 21420 грн)

- самовільне випалювання рослинності або її залишків в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду – 360-1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 6120 до 30600 грн)

Збільшуватиметься й КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ:

- забруднення атмосферного повітря – 1800-3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 30600 до 61200 грн)

- знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу – 5400-9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 91800 до 153000 грн)

Також за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків вогнем чи іншим загально-небезпечним способом правопорушник може бути позбавлений волі на строк від 2 до 5 років. Такі ж дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші наслідки, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Окрім цих штрафів правопорушник повинен буде сплати ще й шкоду, яку він заподіяв лісу. Наприклад, за кожне спалене дерево діаметром 30 см – майже 6 тис. гривень.