ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою ЛІСОЗАХИСТ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ЛІСОЗАХИСТ. Показати всі дописи

24 січня 2020

Рослесозащита проверила более 400 т семян лесных растений


24 Января 2020
Рослесозащита подвела итоги работы за 2019 год по оценке характеристик семян лесных растений. Данные предоставлялись филиалами учреждения. В прошедшем году проверку качества прошли более 400 т семян лесных растений: свежезаготовленные и хранящиеся. Качество всех проверенных партий официально подтверждено удостоверениями или сертификатами с галограммой. Эти семена теперь законно могут быть использованы в регионах при лесовосстановлении.
Оценка качества включает в себя ряд анализов: определяется чистота, энергия прорастания, всхожесть, жизнеспособность и доброкачественность семян. Всего существует 3 класса качества, а также дополнительный, характеризующий состояние семян, показатель - некондиционные семена. В 2019 году проверенные семена разделились по классам качества в следующем соотношении - к семенам 1 и 2 классов качества было отнесено почти 90% семян, некондиционные, которые нельзя использовать при воспроизводстве лесов, составили 2%.
По мнению сотрудников отдела оценки качества лесных семян и федерального фонда семян, к снижению процента заготовки низкокачественных и некондиционных семян в целом по России могли бы привести предварительные анализы лесосеменного сырья. При таком анализе определяется степень поврежденности вредителями, процент выхода семян из шишек, качество полученных семян. В результате лесопользователи, которые привезли шишки из разных мест на проверку, получают рекомендации, на каком участке леса целесообразнее вести заготовку.
Помимо оценки посевных качеств, Рослесозащита также проверила партии семян на зараженность грибами и поврежденность вредителями. Данная процедура необходима для подготовки рекомендаций по предпосевной обработке или по дальнейшему режиму хранения, которые также входят в документы о качестве.

Источник: ФБУ "Рослесозащита"
Короткая ссылка на новость: http://www.forest.ru/~DzylS

29 серпня 2019

Науковці ЖНАЕУ з колегами досліджували санітарний стан соснових лісів



У лісових масивах ДП «Коростишівське ЛГ» зібралися науковці (к.с.-г.н, провідний науковий співробітник УкрНДІЛГА І.М. Коваль, к.с.-г.н, доценти Житомирського національного агроекологічного університету – О.Ю. Андреєва та А.В. Вишневський), фахівці ДСЛП «Вінницялісозахист» (О.Г.Болюх, С.В. Болюх, В.Д. Стегняк) та лісового господарства з приводу погіршення санітарного стану соснових лісів, яке триває вже майже 10 років.

«Ми одержали нову інформацію стосовно особливостей росту і стану соснових лісів Житомирщини, особливостей поширення «короїдного» всихання, зокрема заселення дерев на межі зі зрубами різної давнини у порівнянні з деревами в глибині лісу.
Санітарний стан оцінюють зазвичай окомірно за зовнішнім виглядом крони, – відзначила викладач ЖНАЕУ Олена Андреєва. – Але є ще один важливий показник, який чітко і швидко реагує на зміни у навколишньому середовищі – радіальний приріст. На деякі впливи він реагує відразу, на інші – наступного року. Дослідження багаторічної динаміки цього показника дає змогу встановити тривалу історію дії різних чинників, зокрема погодних умов і шкідливих комах. Адже доведено, що дерева, які ростуть на межі зі зрубами, раптово виявляються сильно освітленими та втрачають опір до заселення короїдами. Брали до уваги й будову крон, і наявність поселень короїдів, і багато інших показників. Тепер залишилося виміряти ширину річних кілець, зробити статистичний аналіз та висновки, які можуть бути корисними практикам лісового господарства».






Прес-служба Житомирського національного агроекологічного університету
29.08.2019

19 серпня 2019

Мурахожук – ефективний ворог короїдів



Ентомофаги як захід біологічного захисту.

Під час досліджень усихання соснових лісів внаслідок ураження короїдами (переважно верхівковим та шестизубчастим) наукові співробітники Поліського філіалу УкрНДІЛГА та члени Житомирської філії МАН (СШ №5 м. Житомир) збирали зразки комах-ентомофагів з метою вивчення їхнього видового складу та кормової спеціалізації. Згадане питання для осередків короїдного всихання хвойних насаджень в Україні виявилося вивченим лише фрагментарно – для смерекових лісів Карпат у 1960-х роках (А. Гіріц). Для соснових насаджень країни такі дані відсутні.

Усього протягом 2018 р. дослідниками було визначено 29 видів комах-ентомофагів з п’яти рядів – Перетинчастокрилі (оси), Двокрилі (мухи), Верблюдки, Напівжорсткокрилі (клопи) та Жорсткокрилі (жуки). За чисельністю видів переважали жуки – 17 видів з 8-и родин. Ще близько 10 видів ентомофагів (переважно Перетинчастокрилих – їздців) знаходяться нині на стадії визначення. Значну допомогу у визначенні ентомофагів нам надали співробітники Інституту зоології ім. І.Ф. Шмальгаузена НАН України – к.б.н. Л. С. Черних, к.б.н. А. Г. Котенко та к.б.н. В. Ю. Назаренко.

Для практичного лісозахисту важливими є такі показники: чисельність кожного виду ентомофагів на одиниці площі сосняка, що всихає, частота зустрічності виду (постійності присутності) у всіх осередках усихання. Виявлено, що найбільшою чисельністю та зустрічністю в осередках усихання сосняків, уражених короїдами, характеризувалися: мурахожук – до 40 імаго та личинок на 1 дерево; чорнотілка руда соснова та чорнотілка руда видовжена – в осіннє-зимових скупченнях – до 130 шт./дм2 у комлевій частині сосни; дрібні стафіліни – до 110 шт./дм2 у комлевій частині сосни; дрібні гістеріди – до 20 шт./дм2. При цьому виявилося, що лише мурахожук знищує короїдів на всіх стадіях їхнього розвитку, а решта перелічених видів – переважно на стадії яєць та личинок молодшого віку.

Слід мати на увазі, що використання комах-ентомофагів є ефективним виключно на стадії початкового ураження певної ділянки соснових насаджень короїдами при співвідношенні чисельності популяцій ентомофага та короїда 1:3 – 1:5. Але коли чисельність популяції короїда вже знаходиться на піку (2,5 тис. імаго на 1 дерево і більше), відповідно, спостерігається сильне ураження та всихання багатьох дерев сосни у виділі. У цьому випадку врятувати його від короїдів за допомогою ентомофагів неможливо. Також слід наголосити на загальноекологічній закономірності – пік чисельності ентомофагів в осередку короїдного всихання спостерігається з певним запізненням відносно корму (короїдів) – коли чисельність популяції короїда вже пішла на спад, але ще залишається значною. Таким чином, використання ентомофагів є ефективним у лісозахисті виключно як упереджувальний захід, для чого необхідно мати постійний значний запас ентомофагів для випускання їх в осередки всихання, які тільки починають розвиватися. Штучне розведення спеціальних комах-ентомофагів короїдів у лабораторних умовах є дорогим заходом, який в Україні знаходиться лише на початку впровадження – у ДСЛО «Східлісозахист» з 2018 р. При цьому розводиться єдиний вид ентомофагів – пістряк європейський (мурахожук), який знищує багатьох видів короїдів.

Заходи щодо збереження популяцій ентомофагів та їхнього розселення в осередки короїдів. Спеціалісти з біологічного захисту лісу від ентомошкідників (Хартонова, 1972, 1973; Никитский, 1980) наголошували, що в результаті санітарних рубок при вивезенні з місця рубки стовбурів спиляних усохлих дерев, особливо V категорії санітарного стану, разом зі стовбуровими шкідниками вивозяться, на жаль, і ентомофаги. Тому стоїть важливе завдання – з місця рубки елімінувати найбільшу кількість стовбурових шкідників, залишивши ентомофагів. З цією метою дослідниками раніше було визначено висоти, на яких щільність популяцій ентомофагів різних видів короїдів є максимальною. Зокрема, Н.Б. Нікітський (1980) експериментально визначив, що ентомофагів короїда шестизубчастого найбільше знаходиться у проміжку від окоренка до висоти 0,1-0,2 довжини стовбура дерева, а короїда верхівкового – на висоті 0,5 довжини стовбура і вище.

Н. З. Харитонова (1973) навела дані, що найбільша щільність популяції мурахожука взимку (переважно у стадії личинки) спостерігається у комлевій частині стовбура – до висоти 40 см над поверхнею ґрунту.

На основі наведених вище даних ентомологами розроблено рекомендації щодо збереження популяцій ентомофагів під час проведення санітарних рубок та видалення сухостійних дерев. Так, Н. Б. Нікітський (1980) в осередках короїдного всихання у насадженнях, де заплановані санітарні рубки, в кінці зими – ранньою весною рекомендував знаходити свіжі сухостійні дерева (V категорії санітарного стану) з високою щільністю ентомофагів (5 особин/дм2 кори і більше) і до рубки дерев знімати з них великими шматками кору разом з ентомофагами від окоренка дерева до висоти 1 м. Шматки кори зі зимуючими ентомофагами зв’язують у пачки, розміщують у мішках або ящиках і перевозять у місця спалахів короїдів. Пачки кори, привезені в осередки спалахів короїдів, розміщують групами вертикально, спираючи на стовбури дерев, притискають їх комлеву частину до ґрунту і вкривають її мохом або дрібним хмизом. У таких пачках кора не пересихає, тому ентомофаги встигають успішно закінчити цикл розвитку і вийти весною в осередки короїдів.

В осередках короїда верхівкового, де ентомофаги найбільш численні у верхній частині стовбурів свіжо всохлих дерев, кору разом з ентомофагами знімають після спилювання дерев – на висотах стовбура 0,5 L і вище, зв’язують у пачки і далі – як описано вище.

Н. З. Харитонова (1973) під час осінніх санітарних рубок рекомендувала відшукувати свіжовсохлі дерева V категорії санітарного стану, щільно заселені ентомофагами, спилювати ці дерева, залишаючи високі пеньки, заввишки не менше 25 см. Після весняного вильоту ентомофагів ці пеньки понижують, а окоренки вивозять з місця рубки.

Наостанок наголосимо на тому, що в кожному осередку короїдів видовий склад комах-ентомофагів перевищував 10 видів, що є запорукою екологічної стійкості цієї екологічної групи комах у кожному виділі. Вони заслуговують збереження.

Олександр Орлов,
Газета “Природа і суспільство”

13 квітня 2019

Гриб не дремлет



Специалисты Филиала ФБУ «Рослесозащита»-«ЦЗЛ Республики Коми» провели в первом квартале фитопатологический анализ семян лесных растений общей массой 261,8 кг, в том числе сосны — 129,9 кг и ели — 131,9 кг.



Как показывают результаты анализа, все проверенные партии семян имеют сильную степень зараженности сапрофитными грибами. Среди основных встречающихся грибов отмечены грибы Пеницилл, Аспергилл, Ризопус, Мукор, вызывающие слёживание, плесневение и загнивание семян при хранении. Кроме того, наличие паразитной микофлоры (гриб из рода Альтернария) отмечено в 4 средних пробах от партий семян общей массой 43,3 кг (16,5% от массы проверенных семян), из них 2 пробы -свежезаготовленные партии семян. Это означает, что процесс сбора, очистки и сушки проводился без надлежащих профилактических мероприятий при заготовке и переработке лесосеменного сырья и семян. Во всех случаях при выявлении паразитной микофлоры специалистами Центра защиты леса были даны держателям семян рекомендации по хранению и обработке их фунгицидами.



ФБУ «Российский центр защиты леса»

20 листопада 2018

Защита леса — наша работа



Специалисты Филиала ФБУ «Рослесозащита»-«ЦЗЛ Республики Татарстан» в рамках акции «Защита леса – наша работа» провели практическое занятие по определению категорий состояния древостоев в сосновом насаждении, заселённом стволовыми вредителями, для участников и призёров олимпиад по биологии и экологии из гимназии №3 г. Зеленодольска.

Данный лесной участок является местом расположения пункта постоянного наблюдения, на примере которого ребята познакомились с задачами и методами регулярных наземных наблюдений за санитарным и лесопатологическим состоянием лесов. После подробной теоретической части учащиеся под руководством специалистов филиала провели работу по определению категории состояния сосен. Огромный интерес у присутствующих вызвал характер повреждения древостоев стволовыми вредителями, в частности большим сосновым лубоедом: особенности ходов, наличие смоляных входных каналов, а также зимующих личинок.

В ходе встречи школьники также узнали о работе инженеров лесопатологов, задачей которых является защита леса, важности профессии в сохранении, приумножении лесов, и в каких образовательных учреждениях можно получить профессию в сфере лесного хозяйства. Практическое занятие помогло ребятам определиться с темой новой научно-практической работы, которую им предстоит выполнить.



ФБУ «Российский центр защиты леса»
20.11.2018 

02 листопада 2018

На Макарівщині "вмирає" ліс



Днями стало відомо, що ДП "Макарівський лісгосп" провело лісопатологічне обстеження всихаючих насаджень

Про це повідомляє "Моя Київщина" із посиланням на сторінку ДП "Макарівський лісгосп" у Facebook.

На даний час, за оцінками фахівців лісгоспу, до різних ступенів всихання схильні біля 2 тис. га лісів Макарівщини. Вказані насадження активно пошкоджуються комплексом стовбурових шкідників та потребують термінових заходів поліпшення санітарного стану аби не допустити розповсюдження шкідників на суміжні лісові ділянки. На сьогоднішній день єдиним дієвим запобіжним заходом є своєчасне проведення санітарних рубань, вибіркових або суцільних, залежно від ступеня ураження ділянки.

Саме з наведеної вище причини, на виконання пункту 30 Санітарних правил в лісах України, комісією у складі представників ДСЛП "Київлісозахист", Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, представників органів місцевого самоврядування та працівників лісгоспу, 25 – 29.10.2018 року було проведено обстеження лісових насаджень, в котрих, згідно повідомлень лісової охорони, проходять процеси відмирання та всихання дерев, лісові ділянки втратили здатність виконувати свої екологічні та лісівничі функції.

Під час обстеження визначено ділянки, які потребують термінового проведення заходів з поліпшення санітарного стану, складено відповідні акти обстежень. Вся передбачена чинними нормативними актами інформація по даному питанню буде оприлюднена на офіційному сайті підприємства, з метою вільного ознайомлення з нею зацікавлених осіб.

Разом з тим, інформуємо, що робота підприємства з даної проблеми не обмежується проведенням рубок. Так лісгоспом було укладено з Поліським філіалом УкрНДІЛГА договір, згідно якого протягом поточного року житомирськими науковцями проводяться дослідження патологічних процесів у всихаючи соснових деревостанах підприємства.

Підсумки їх роботи та рекомендації для подальшого ведення лісгоспом господарства на всихаючи ділянках очікуємо отримати на початку наступного року.

02.11.2018, 19:06

26 жовтня 2018

У ДП "Бродівське лісове господарство" обговорили методи боротьби з жуком-короїдом, через якого всихають соснові насадження



Як зупинити жука-короїда, який спричинив стрімке всихання соснових насаджень – цю проблему обговорювали на виїздній нараді-семінарі, що відбулася на базі державного підприємства «Бродівське лісове господарство». Нараду провели заступник директора Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист» Василь Сеник та завідувачка лабораторії ДСЛП «Львівлісозахист» Віра Венгер. Участь у заході взяли лісівники Бродівщини, перший заступник Бродівського міського голови Роман Сподарик, головний інженер КП «Броди» Юрій Кукулка та сільські голови району.

Фахівці розповіли про причини всихання дерев, поінформували про масштаби пошкоджених соснових насаджень у Львівській області. Заступник директора ДСЛП «Львівлісозахист» детально пояснив причини всихання сосни, після того як її уражує короїд. Завідувачка лабораторії Віра Венгер представила результати лабораторних аналізів видового складу патогенних грибів та комах-фітофагів із осередків всихання сосни. Науковиця проаналізувала етапи ураження і відмирання деревини і наочно продемонструвала це на зразках зрізів уражених дерев. Учасникам продемонстрували, що навіть при зеленій кроні та здоровому пні, на висоті 6 метрів дерево уже зазнає грибкових уражень. Відтак, пояснили, що здолати шкідника допоможе лише вчасна вирубка ділянок, вражених жуком. Лісівники закликали представників органів місцевої влади не бути байдужими та сприяти у боротьбі з цим шкідником лісу, адже його нашестя утворює нові спалахи всихання.

Зазначимо, що проблема всиханя соснових деревостанів є актуальною сьогодні для всієї України - площа всихаючих дерев, на жаль, збільшується. Під час обстеження соснових насаджень фахівці з’ясували, що серед стовбурових шкідників домінує верхівковий короїд. Цього жука зазвичай не вважали небезпечним шкідником, оскільки він заселяє гілки та верхівки дерев, а не ділову частину стовбурів. Однак, цикл розвитку шкідника проходить під корою у кронах дерев, стрімко поширюється та уражує соснові насадження, які ослаблені через аномальну посуху останніх років. Уражені короїдами соснові ділянки видно неозброєним оком. Хвоя на деревах починає жовтіти і згодом стає бурого кольору, починаючи з верхівки, а деревина втрачає свою господарську цінність. Водночас у ходах верхівкового короїда поширюються офіостомові гриби – збудники синяви та інші патогени.

Прес-служба Львівського ОУЛМГ
26.10.2018

10 жовтня 2018

Про які санітарні заходи говорили лісівники Закарпаття. ВІДЕО

9 жовтня 2018 року, в конференц-залі Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства відбулась нарада з питань лісозахисту за участі головних лісничих державних лісогосподарських підприємств. 






На нараді також присутні заступник начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Кий, начальник відділу охорони, захисту лісу та внутрішнього аудиту ЗОУЛМГ Іван Палінкаш, головний спеціаліст відділу охорони, захисту лісу та внутрішнього аудиту ЗОУЛМГ Роман Соболівський, директор Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Івано-Франківськлісозахист» Володимир Буній, головний лісопатолог ДСЛП «Івано-Франківськлісозахист» Тетяна Трибун, директор ДСЛП «Львівлісозахист» Іван Ясіновський, начальник Закарпатського лісопатологічного пункту ДСЛЗП (Іванофранківськлісозахист) Василь Трикур, інженер-лісопатолог Олександр Гайченя, представники ЗМІ. 

Під час наради, лісівники обговорили виконання планів проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів за 9 місяців поточного року, підготовку і проведення щорічної інвентаризації осередків шкідників і хворого лісу, а також інші технічні питання, які стосуються лісозахисту. 

Розпочалась нарада з обговорення санітарного стану насаджень, з яких площа пошкоджених в лісовому фонді підприємств облуправління становила 21738,5 га, з яких 15236,2 потребували здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів. Мова про пошкоджені лісові культури шкідниками (площею 1966,9 га), різними видами хвороб (площею 7627,2 га) а також вітровалами й буреломами (площею 5642,1 га.) 

Згідно із затвердженим планом з поліпшення санітарного стану насаджень, лісгоспами краю здійснено санітарні суцільні рубки на площі 1105,5 га; санітарні вибіркові рубки на площі 10597 га; а також ліквідацію захаращеності на площі 76,4 га. Крім цього підприємствами облуправління заплановано проведення біологічних заходів боротьби з шкідниками та хворобами лісу. У цьому напрямку лісівники краю провели розвішування штучних гніздівель (679 шт.), огороджування мурашників (259 шт.), а також переселення мурашників (24 шт.). Проведення хімічних винищувальних заходів боротьби та викладання ловчих дерев на 2018 рік, держлісгоспами області не заплановано. 

Щодо інвентаризації осередків шкідників і хвороб лісу, то їх проводять щорічно станом на 1 листопада. Під час підготовки до проведення інвентаризації, кожне підприємство формує спеціальну комісію. За результатами проведеної роботи складається відповідний «Акт на списання осередків шкідників і хвороб лісу» в розрізі ділянок лісу та видів хвороб, шкідників й лісництв. Паралельно з цим складається «Акт проведення інвентаризації осередків шкідників і хвороб лісу» з додатком опису та зведеної відомості. Під час інвентаризації комісія розділяє їх на діючі, виникаючі, згасаючі, та ліквідовані. Деталі у сюжеті від наших журналістів



Zakarpatski Lisivniki
Опубликовано: 9 окт. 2018 г.

28 вересня 2018

ФБУ «Рослесозащита» встречает гостей



28 сентября в честь 80-летия службы защиты леса ФБУ «Рослесозащита» распахнуло свои двери для людей, проработавших в учреждении и посвятивших большую часть своей жизни делу защиты, воссоздания, приумножения и сохранения национального богатства – Российского леса.

Праздничное мероприятие открыл директор ФБУ «Рослесозащита» Олег Токарев, который поздравил присутствующих с праздником и поблагодарил их за нелегкий труд, отметив, что многие сотрудники и сегодня продолжают работать на благо лесного хозяйства. Каждый «ветеран» службы защиты леса – это человек, без которого просто нельзя представить Российский центр защиты леса. В торжественной обстановке присутствующим вручили Благодарственные письма и памятные подарки. По окончанию мероприятия для гостей была организована экскурсия по ФБУ «Рослесозащита».

Пусть с каждым годом жизнь ФБУ «Рослесозащита» меняется, но гостеприимство всегда останется в сердце Российского центра защиты леса. Мы помним каждого, кто стоял с нами на пути развития службы защиты леса.



ФБУ «Российский центр защиты леса»

24 вересня 2018

Лучший лесопатолог ФБУ «Рослесозащита»



С 20 по 21 сентября ФБУ «Рослесозащита» с целью оценки знаний и эффективности работы специалистов в области защиты лесов, стимулирования и поддержания высокого уровня профессионализма провело I конкурс профессионального мастерства «Лучший лесопатолог», участие в котором приняли представители Центров защиты леса со всей страны.



На протяжении двух дней 41 специалист из 41 филиалов учреждения от Владивостока до Калининграда доказывали, кто среди них является лучшим лесопатологом. Первый конкурсный день был посвящен демонстрации теоретических знаний участников в сфере нормативно-правовых актов и их применения в профессиональной деятельности, биологии вредителей леса, лесозащитных мероприятий и другие. Лесопатологом необходимо было ответить на 50 вопросов в течение одного часа. По завершению тестирования членами комиссии были подведены итоги первого этапа. Оценивалось не только количество правильных ответов, но и время выполнения задания. В рамках второго конкурсного дня лесопатологи выполнили 12 практических заданий в области лесозащиты, фитопатологии, энтомологии, а также в сфере лесоводства, лесоустройства, лесотаксации непосредственно в лесу. Конкурсанты определяли категории состояния деревьев, насекомых-вредителей, породы деревьев по спилам, высоты и диаметры, полноту насаждений, а также назначали санитарно-оздоровительные мероприятия. По итогам двух этапов баллы, полученные каждым участником, суммировались в единое целое.




По завершению конкурса в ФБУ «Рослесозащита» состоялось торжественное награждение участников I конкурса профессионального мастерства «Лучший лесопатолог». Для вручения дипломов были приглашены коллеги из лесных организаций, которые поздравили ФБУ «Рослесозащита» с таким важным начинанием, как конкурс профмастерства, пожелав ему дальнейшего развития и процветания.

Главного звания «Лучший лесопатолог» по результатам двухдневного конкурса удостоился специалист из Филиала ФБУ «Рослесозащита» — «ЦЗЛ Нижегородской области» Александр Леонтенков. Он также был признан «Лучшим теоретиком» конкурса.




Специалист Филиала ФБУ «Рослесозащита» — «ЦЗЛ Республики Дагестан» Елена Гаджиева стала призером сразу в двух номинациях «Лучший практик» и «Лучший таксатор».

Номинация «Лучший энтомолог» по праву досталась специалисту из Филиала ФБУ «Рослесозащита» — «ЦЗЛ Воронежской области» Татьяне Поповой.

Дмитрий Мурзин из Филиала ФБУ «Рослесозащита» — «ЦЗЛ Хабаровского края» стал призером в номинации «Лучший фитопатолог».

Номинацию «За волю к победе» забрал самый молодой специалист конкурса, Алексей Бутаков из Филиала ФБУ «Рослесозащита» — «ЦЗЛ Алтайского края».

Остальные конкурсанты получили памятные сувениры и дипломы участников.



ФБУ «Российский центр защиты леса»

21 вересня 2018

Як «добрий жук» знищує український ліс. ФОТО


Соснові ліси масово всихають і стають здобиччю комах-шкідників. Причиною слабування дерев науковці називають зміни клімату, екологічну нестабільність, діяльність людини. Щоб остаточно не нашкодити природі, вчені більше схиляються до біологічних методів захисту лісів, над якими роками ґрунтовно працюють, пише УКРОП із посиланням на Ресурс.

Виявляється, в дерев є також своя спадковість і своєрідний імунітет. Бо не всі вони однаково слабнуть, навіть, якщо й ростуть в одному насадженні. Все це залежить від тієї ж спадковості, умов зростання і розвитку, догляду. Як саме розпізнає шкідник хворі дерева, а для яких комах жук-короїд стає здобиччю, хто такий “короїдний вовк”, та яку біологічну “зброю” пропонують науковці для боротьби з лісовими шкідниками ? Про це розповідає у своїй статті Валентина Мєшкова, завідувач лабораторією захисту лісу УкрНДІЛГА .

Короїди «відчувають», яке дерево може стати місцем їхнього розмноження, а яке потопить їх у живиці. Лише за дуже високої чисельності або якщо немає сили летіти далі, короїди нападають на недостатньо ослаблене дерево. Якщо жуків багато, вони долають його опір, прогризають ходи та відкладають яйця. Із яєць вилуплюються личинки, ростуть, лялькуються та перетворюються на жуків нового покоління. Жуки-батьки деяких видів короїдів іноді після відкладання яєць залишають дерево і вдруге заселяють інше дерево, започатковуючи сестринське покоління.

Під час розтинання кори у ходах короїдів можна побачити комах – представників інших видів. Це можуть бути вусачі, ходи яких перетинають ходи короїдів, причому личинки вусачів поїдають личинок короїдів, які трапляються на їхньому шляху. Це можуть також бути короїди-крихітки, які не в змозі самі прогризати ходи та користуються ходами «великих» короїдів. Але є й інші комахи, які на стадіях личинки та жука полюють на личинок і жуків короїдів. Їх доволі багато, але суттєву роль у зниженні чисельності популяцій короїдів відіграють декілька видів.
У природі за тисячі років сформувалися так звані трофічні ланцюги та мережі. Коники їдять траву, жаби – коників, змії – жаб, птахи – змій. Лубом сосни живляться короїди, короїдами – хребетні та безхребетні хижаки, а останніми – інші хижаки. Коли хижаки гинуть, їхні тіла розкладають личинки мух і жуків-некрофагів, яких можуть з’їсти жаби і так далі.

Щоб вижили коники, має бути достатньо трави, щоб вижили короїди – достатня кількість сприйнятливих дерев, а щоб вижили хижі комахи – достатня кількість їхніх жертв. Якщо корму мало, ті, хто їх їсть, голодують, зменшують плодючість і чисельність. Так якщо чисельність зайців росте, то через декілька років росте й чисельність вовків. Якщо росте кількість дерев, сприйнятливих до нападів короїдів, то в них ці жуки успішно розмножуються й заселяють інші дерева, іноді вже менш ослаблені. Саме «масова атака» короїдів долає опір дерева, хоча перші особини гинуть, залиті живицею.



Якщо чисельність короїдів росте, то через декілька років росте й чисельність хижих комах чи інших тварин. Водночас короїди за цей період можуть заподіяти шкоду багатьом деревам, які, хоч були ослабленими, але спроможними до одужання. У природному лісі, де залишки дерев не вилучають і не спалюють, у них розмножуються ентомофаги. У лісі, де ведеться господарство, під час вилучення деревини або спалювання лісосічних залишків, пониження чи корування пнів насамперед потерпають не шкідники, а їхні природні вороги, які зазвичай розвиваються дещо пізніше від своїх живителів.

Оскільки природні трофічні ланцюги порушені, має втрутитися людина. Людина спроможна запобігти поширенню масового розмноження короїдів, якщо впроваджує заходи підвищення стійкості насаджень. Водночас, якщо вже спалах розпочався, він може тривати 7 років, а може згаснути за 2 роки. Для цього треба позбавити короїда субстрату для розмноження (що є ефективним під час розчищення вітровалів) або випустити в осередок шкідників достатню кількість природних ворогів.

Останній підхід привертав увагу людей ще до нашої ери. Є відомості як про успішні, так і неуспішні спроби впровадження біологічного методу захисту рослин. Так Карл Лінней у XVIII столітті переселяв турунів для захисту саду. У ХІХ столітті у Франції підсаджували зібраних жуків красотіла в осередки непарного шовкопряда. На початку ХХ століття з Європи завозили у США близько 600 видів паразитоїдів і хижаків понад 90 видів шкідників. Серед цих завезених ентомофагів акліматизувалися близько 100 видів. До Канади завезли 220 видів ентомофагів, із яких прижилися 50 видів. У результаті цієї діяльності золотогуз на американському континенті як шкідник себе не виявляє, а непарний шовкопряд іноді утворює спалахи масового розмноження.



В Україні ще у 50-ті роки минулого століття збирали паразитовані яйця непарного та кільчастого шовкопрядів і переносили в осередки масового розмноження цих комах. У Карпатах ентомофагів короїда-типографа у 50-ті–70-ті рр. вивчав А. А. Гириц і навіть намагався підселити їх в осередок цього шкідника. У Білорусі рано навесні знімали шматки кори, під якою зимували мурахожуки, зв’язували та перевозили в осередки короїдів.

У Грузію для захисту лісу від «прибульця» – лубоїда великого ялинового (Dendroctonus micans) у 60-ті роки завезли з різних регіонів його спеціалізованого ентомофага – великого ризофага (Rhizophagus grandis) із родини блискітників (Nitidulidae). Хоча ризофаг давав три покоління на рік, він не зміг прискорити згасання спалаху дендроктона. Тоді у спеціальних лабораторіях ентомофага почали розмножувати, а потім сотнями тисяч випускати у ліс. Коли випустили понад 3 мільйони жуків, дендроктон перестав бути шкідником, хоча залишився у лісах.
Оскільки результати застосування біометоду (використання ентомо­патогенних мікроорганізмів, комах-ентомофагів, комахоїдних птахів і звірів) були неоднозначними, цей напрям не одержав державної підтримки. До того ж появилися ефективні інсектициди й обладнання для одночасної обробки великих площ. Іноді навіть обприскували інсектицидами людей під час епідемій малярії та тифу (для ліквідації переносників – комарів чи вошей). Після заборони застосування ДДТ, який панував майже 30 років, було синтезовано ще багато інших «отруйних речовин», але комахи незабаром ставали стійкими й до нових препаратів.

У 70-ті роки минулого століття спалахи масових розмножень комах-хвоєлистогризів практично не припинялися, а обприскувати ті самі лісові масиви доводилося майже щороку. Дійсно, у будь-якій популяції комах декілька відсотків особин виявлялися стійкими до інсектициду. В умовах надмірного обсягу корму вони набували максимальної плодючості, а їхні потомки, що успадковували стійкість до інсектициду, швидко нарощували чисельність. Після припинення обприскування листяних лісів у 90-ті рр. значно зменшилися частота й інтенсивність спалахів листовійок і п’ядунів.

Доведено, що хімічний захист лісу спричиняє економічні втрати та має негативні екологічні наслідки, тоді як біологічний захист відновлює екологічну рівновагу лісових екосистем. Визначені умови та критерії його успішного впровадження, що є темою окремої статті.
Теорія і практика біологічного методу захисту лісу невпинно розвивається у багатьох країнах. Зокрема в Туреччині розроблено Спеціальну Державну програму, спрямовану на зменшення обсягів використання хімічних препаратів у лісі. Із діяльністю турецьких колег навесні 2017 року ознайомилася група фахівців лісозахисних підприємств України.

Так, у Туреччині у лабораторії вирощують красотіла пахучого (Calosoma sycophanta) й тисячами випускають в осередки масового розмноження листовійок, шовкопряда-золотогуза, непарного шовкопряда і соснового похідного шовкопряда, що має наслідком невисоку дефоліацію насаджень навіть у роки спалахів масового розмноження цих комах.
Декілька видів із роду Coccinella – сонечок у Туреччині вирощують і застосовують для знищення попелиць. До речі, кокцинелід вирощують і в Україні для потреб сільського господарства («Біотехніка» НААН, м. Одеса).

Для захисту від лубоїда великого ялинового (дендроктона), якого виявлено у Туреччині у 1966 році, в біолабораторії налагодили розведення ризофага великого, який подолав цього короїда у Грузії. У Туреччині ризофага великого вирощують на ялинових колодах та у лабораторії й випускають щороку навіть за низької щільності дендроктона. Водночас цей хижак не може регулювати чисельність інших видів короїдів.

На відміну від ризофага, личинки й жуки мурахожука, або «короїдного вовка» (Thanasimus formicarius) живляться короїдами різних видів, зокрема короїдом-типографом, шестизубчастим і верхівковим короїдами, великим і малим сосновими лубоїдами, чорним коренежилом, смугастим деревин­ником, великим сосновим довгоносиком тощо. Саме розведення цього хижака започатковано на Державному спеціалізованому лісозахисному підприємстві (ДСЛП) «Харківлісозахист». Цьому сприяло передання в Україну Генеральним директоратом лісового господарства Туреччини лабораторного обладнання – контейнерів і термостатів для вирощування хижих комах, автоклавів для стерилізації поживного середовища, мікроскопів, бінокулярів тощо.



У Всеросійському науково-дослідному інституті лісівництва та механізації лісового господарства (Москва-Пушкіно, Росія) у 2013 році розпочали вирощувати мурахожука в лабораторії з метою випуску в осередки короїда-типографа, які поширилися після пожеж 2010 року. У 2014 році мурахожука, вирощеного у лабораторії, випустили у Бітцевському лісопарку на окоренки дерев, що призвело до зменшення чисельності короїда-типографа на 40–62 %. У зв’язку з поширенням «короїдного» всихання подібні роботи розпочато також в Інституті лісу НАН Білорусі.

ДСЛП «Харківлісозахист» розпочало вирощування мурахожука лише два місяці тому. Зрозуміло, що неможливо виростити в лабораторії навіть за рік хижих жуків у кількості, яка достатня для ефективного подолання короїдів на великій площі. Тому зараз триває налагодження методики розведення й утримання цього хижака.
Уся «маточна» колонія мурахожука сформована з особин, зібраних у лісах Харківської та Сумської областей. Мурахожука можна виявити під корою заселених живих і звалених дерев, колод і пнів, причому зимувати можуть і личинки, і жуки. Найкраще їх збирати рано навесні, поки вони ще не дуже активні.



Личинки мурахожука перебувають у ходах короїдів, а іноді самі прогризають ходи під корою та в корі. Молоді личинки їдять яйця й маленьких личинок короїдів, старші личинки – старших личинок та лялечок короїдів і навіть молодих жуків, які ще не вийшли з-під кори. Личинки мурахожука можуть поїдати й інших комах, яких зустрінуть під корою, – яйця й личинок довгоносиків, вусачів, златок, та й своїх братів і сестер за високої щільності поселення.
Тому під час лабораторної годівлі личинок мурахожука утримують у пробірках по одній у середовищі, приготовленому з тирси, кори й лубу. періодично до кожної пробірки вносять «живий» корм – жуків або личинок короїдів. За одну добу одна личинка мурахожука з’їдає 2–3 личинки короїда.

Жуків також небажано залишати разом в одній посудині, хіба що для парування.
Самка мурахожука після зимівлі відкладає яйця під лусочки кори. Через тиждень вилуплюються волохаті личинки, проникають у тріщини кори та ходи короїдів. Перед лялькуванням личинка влаштовує колисочку у товщі кори, вистилає її слизистою масою. У колисочці лялькується личинка, з’являються жуки й залишаються зимувати.
Для того, щоб нагодувати цих ненажерливих комах «живим кормом», у лабораторії влаштовано інкубатор – відрубки стовбурів, заселених короїдами, парафінують із торців і ставлять у посудини з піском для підтримання певного рівня вологості. За необхідності знімають фрагменти кори й відловлюють личинок чи жуків для годівлі «підростаючого покоління» мурахожуків.



Після утворення лялечок мурахожука їх уміщують по декілька екземплярів в один бокс із відрізком кори. Новонароджені жуки декілька днів живляться, паруються та відкладають яйця на поверхню грубої кори або в залишки з’їденого короїда. Яйця розвиваються залежно від температури один – три тижні. Після появи личинок їх пензликом переносять у пробірки по одній і годують до випуску в осередок короїдів або до лялькування.

21.09.2018
http://укроп.org/як-добрий-жук-знищує-український-ліс/

11 вересня 2018

SOS! Сосна!

ПРОБЛЕМИ ГАЛУЗІ

На базі Лапаївського лісництва ДП «Львівське лісове господарство» відбувся семінар, на якому науковці Національного лісотехнічного університету, спеціалісти «Львівлісозахисту», представники облуправління лісового та мисливського господарства, голови Суховільської, Лапаївської, Оброшинської, Ставчанської, Зимноводської сільських рад, члени Фонду дикої природи (WWF) в Україні та громадські активісти обговорили проблему всихання соснових лісів.



На фото автора: директор ДП «Львівський лісгосп» Юрій Синявський,представник громадської ради при Львівському ОУЛМГ Василь Тороус,доцент кафедри лісівництва НЛТУ України Володимир Крамарець, голова Суховільської сільради Андрій Торба оглядають щойно зрізане хворе дерево.


МАСШТАБИ цієї біди набирають катастрофічних обрисів. Порівняно з позаминулим роком лише у Львівському лісгоспі площа всихання збільшилась у п’ять разів, сягнувши майже двохсот гектарів, а в області вона становить шість тисяч га. Обстежуючи уражені сосняки, фахівці з’ясували, що серед стовбурових шкідників домінує верхівковий короїд. Цього жука зазвичай не вважають серйозною загрозою, оскільки він заселяє гілки та верхівки дерев, а не стовбури, які йдуть на ділову деревину. Проте у ходах верхівкового короїда поширюються збудники синяви. Дерево слабне, його заселяють інші агресивні шкідники, які прогризають ходи у нижніх, цінніших, частинах стовбурів…

Причин стрімкого розповсюдження шкідників і всихання дерев, на думку доцента кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету Володимира Крамарця, кілька. Насамперед даються взнаки глобальне потепління й значне зниження рівня ґрунтових вод. До всього цього на Львівщині переважають насадження сосни звичайної, тоді як мішані деревостани стійкіші й процеси інтенсивного всихання серед них відбуваються значно рідше.

Як боротися з лихом? Отрутохімікати негативно впливають на екосистему та й малоефективні, бо шкідники ховаються під корою. Відчутних результатів можна досягти лише радикальними методами, тобто бензопилою. Передусім ідеться про вчасне вирубування щойно заселених короїдами дерев. Але в Україні, стверджують фахівці, є ціла низка перепон, зокрема законодавство, зорієнтоване на ліквідацію наслідків явища, а не на його запобігання.

Директор ДП «Львівський лісгосп» Юрій Синявський наголосив на відсутності чітких візуальних ознак визначення сосен, щойно заселених короїдами. При цьому існує нормативна заборона вилучення ослаблених, заселених стовбуровими шкідниками дерев і на суцільні санітарні рубки навколо осередків хворих сосен. Терміни погодження заходів з оздоровлення лісів надто тривалі — від кількох тижнів до півроку. Законодавчою прогалиною також є заборона санітарних рубок навесні, у так званий «період тиші» (з 1 квітня по 15 червня), коли відбувається наймасовіше розповсюдження шкідників. Ліквідувавши дерева з весняним поколінням короїдів, можна запобігти розвитку їхніх наступних поколінь: улітку кількість жуків збільшується в геометричній прогресії. Короїди знищують сосну за два-три місяці, а коли так званий «ліміт на смерть» нарешті надійде з високих кабінетів, від дерева лишаються трухляві цурупалки…

Чинні Санітарні правила в лісах України, за словами лісівників, поєднують колишні радянські норми, окремі положення з європейських вимог та деякі пропозиції екологів. Такий «мікс» не враховує реальної ситуації. Кілька літ поспіль науковці Національного лісотехнічного університету, науково-дослідних інститутів, лісівники-практики б’ються як риба об лід, пропонуючи поправки, бо документ, прийнятий Кабміном, часто просто працює на шкоду, а не на користь лісу. Але справа стоїть на місці. Чим пояснити таке зволікання? Бюрократією, байдужістю, невіглаством? А може, тим, що знахабніле чиновництво дивиться на лісову галузь як на легкий спосіб набити власні кишені? Такі підозри вмотивовані, адже керівника Державного агентства лісових ресурсів не призначено й досі, а в конкурсі на посаду заступника голови переміг Володимир Бондар, для якого лісова галузь — даруйте за тавтологію, темний ліс.

На семінарі в Лапаївському лісництві наводили ефективні приклади з сусідніх держав, які наразилися на аналогічні проблеми. Білорусь, скажімо, за останні три роки збільшила соснові вирубки з одного до п’яти мільйонів кубометрів. Хтось може сказати, що волюнтаристські методи управління з соціалістичним душком для нас не підходять. Хай так, тоді звернімося по досвід до Польщі. Там ліберальніше законодавство дозволяє лісничому на місці, без жодних погоджень, вирішувати долю дерев, які тільки починають хворіти. В підсумку врятовано ділову деревину, а кошти, виручені за неї, йдуть на відновлення нового лісу.

Ці слова не позбавлені сенсу, але чи можна в наших умовах довіряти людям, яким доручено захист «зелених легенів» країни? Майже щодня чуємо про дике нищення лісів, контрабандну торгівлю деревиною, мафію й корупцію... Активісти, запрошені на семінар, наголошували, що «внутрішні» органи контролю в системі Держлісагентства, «Ліспроект» (який на 10 років наперед проектує всі рубки та оцінює стан лісів) і «Лісозахист» (стежить за правильністю призначення санітарних рубок) уже кілька років поспіль не мають державного фінансування, а єдиним джерелом їхніх доходів є кошти від лісгоспів, які платять їм за обстеження своєї території та запланованих рубок. Навряд чи контролери «кусатимуть руку, яка їх годує»...

Хочеться вірити, що більшість активістів щиро переживає за здоров’я лісів. Але в українських реаліях, просякнутих «перехресними інтересами», і деревообробники, і деякі працівники лісового господарства зацікавлені не в збереженні лісу, а в перерозподілі прибутків. Лісівники наголошували, що вже з’явились охочі заробити на «боротьбі з рубками лісу». Деякі «активісти» не можуть відрізнити осикового пенька від дубового, але це не заважає їм вимагати гроші з лісгоспів. Дуже прикро, що тінь від такого «бізнесу» лягає і на справжніх, щирих захисників довкілля.

Звісно, знайти баланс між економічною та екологічною функціями лісів — справа нелегка. Але на одному учасники семінару зійшлися: потрібні зміни до законодавчих актів щодо термінів санітарних заходів та їхньої інтенсивності. Йдеться насамперед про своєчасну ліквідацію осередків усихання сосен і роботу на запобігання виникненню нових. Семінар у Лапаївському лісництві іще раз довів необхідність розмови всіх зацікавлених сторін. Тільки в дискусії можна з’ясувати істину й заслужити довіру.

Ігор ТАБІНСЬКИЙ.
Львівська область.

23 серпня 2018

У Рава-Руському лісгоспі говорили про проблему всихання сосен (ФОТО)



Фото: Львівліс

В Яворівському та Новояворівському лісництвах ДП «Рава-Руський лісгосп» відбувся дводенний семінар на тему «Всихання соснових насаджень».

Про це повідомляє прес-служба Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

У роботі семінару під головуванням директора лісгоспу Косовського Антона Петровича та головного лісничого Музики Михайла Миколайовича прийняли участь лісничі, помічники лісничих та старші майстри лісу. В вступному слові директор зосередив увагу учасників на причинах всихання сосни у Львівському регіоні, наголосив на існуючих потенційних шкідниках і хворобах сосни, їх пошкодженнях та окреслив необхідні заходи протидії, що потрібно зробити у найближчому майбутньому аби зарадити існуючій проблемі.



В роботі лісової охорони ДП «Рава-Руський лісгосп» по виявленню всихаючих насаджень допомагає квадрокоптер, роботу якого було продемонстровано на семінарі.



Після закінчення теоретичної частини учасники семінару відвідали лісогосподарські об’єкти в Яворівському та Новояворівському лісництвах, у яких напередодні семінару були закладені пробні площі, а також оглянули лісові культури та розсадники.
Leopolis.news


17 серпня 2018

Харківські інновації на спасіння європейських лісів

Харківська державна зооветеринарна академія бере активну участь у наукових програмах і проектах, в тому числі міжнародних. Дуже цікавим і актуальним є спільний українсько-литовський науково‑дослідний проект: «Біологічний контроль інвазивних хвороб лісу для збереження біорізноманіття європейських екосистем». Цікаво, що це не є грантовою програмою, яких зараз проводиться на території України безліч. Це конкурс, який оголошений Міністерством освіти і науки України, що підкреслює важливість завдання дослідникам, бо він має рівень державної важливості.



Дерева, як і люди, іноді хворіють. Вчені академії впевнені, що деякі хвороби можна контролювати. Спільно з литовськими вченими зараз проводиться експериментальне дослідження визначення можливості використання грибних і бактеріальних видів для придатності їх для біологічного контролю існуючих і потенційних інвазивних патогенів лісових насаджень Литви і України.

Інвазивні патогени викликають серйоз­ні захворювання лісових насаджень, в т. ч. у лісовому господарстві, та спричиняють значний екологічний та економічний збиток в багатьох частинах світу. Крім того, останнім часом зміни клімату і зростання глобальної світової торгівлі призводять до збільшення числа видів інвазивних патогенів, їх швидкого розповсюдження і до негативних довгострокових наслідків в лісових екосистемах.

Так, масове висихання ясена, що викликане інвазивним грибним патогеном Hymenoscyphus fraxineus з Далекосхідної Азії, спостерігається в більшості європейських країн і в Україні останні роки. Хвороба призводить до швидкого відмирання ясеневих насаджень і ставить під загрозу існування ясеневих порід в континентальному масштабі. Також дотістромоз хвої, грибкове захворювання хвойних дерев, було виявлене у всіх районах поширення хвойних насаджень. Захворювання розповсюджується по всій Європі, уражає більше 80 видів хвойних штучного і природного походження, призводячи до значних економічних втрат, і загрожує втратою біорізноманіттю лісових біоценозів.

Причиною даної проблеми є значний обсяг неконтрольованого імпорту рослин та інших деревних товарів, що призвело до високого ступеню ризику ввозу інвазивних патогенів в країни Європи, в тому числі до України. Так, протягом останніх десятиріч кількість чужорідних хвороб в Європі значно збільшилася, і, як очікується, збільшиться в геометричній прогресії протягом найближчих років.

Перед вченими поставлене завдання державного рівня — розробити рекомендації захисту лісових насаджень з метою збереження європейських лісових екосистем. За основу дослідники обрали вивчення дії антагоністичних мікроорганізмів та їх взаємодії з різними фітопатогенами, які грають важливу роль в мікробному балансі і можуть використовуватися як потужні засоби для біологічного захисту рослин від хвороб. Для розвитку біологічного захисту рослин від патогенів необхідний постійний пошук активних штамів антагоністів і гиперпаразитів з високою здатністю до конкуренції і широким спектром адаптації до різних біотичних і абіотичних факторів.

Таким чином, проект сфокусований на запобігання масового висихання сосни і ясеня у розплідниках і плантаціях, створення стійких до хвороб плантацій для подальшого лісорозведення, уповільнення поширення вже існуючих та потенційних інвазивних хвороб в обох країнах шляхом розробки унікальної системи біологічного контролю патогенів.

Проект сприяє створенню міжнародного наукового консорціуму на основі вже існуючої інфраструктури і науково‑дослідного потенціалу в обох країнах з метою активізації наукових зв’язків між державами. Експертні групи створені за участю досвідчених науковців з обох сторін, і студентів та аспірантів по напрямку захисту лісів і біотехнологій.

Академія представлена такими вченими, як Давиденко Катерина Валеріївна, к. с.н., старший викладач кафедри прикладної біології, водних ресурсів і лісового господарства, Щербак Олена Валентинівні, к. с.н., доцент, старший науковий співробітник, декан факультету біотехнології та природокористування. А також такими студентами магістратури, як Арабаджи Олена, Доценко Ярослава, Калиненко Ганна.

Проект передбачає відвідування країн-учасниць. Наші студенти вже отримали практичний досвід в надсучасній європейській лабораторії Науково‑дослідного природного центру міста Вільнюса, де спільно зі своїми колегами вони вперше у своєму житті виділили ДНК з гриба рододендрона.

Також дівчата були у захваті від знайомства з лабораторією водних біоресурсів, яку литовці обладнали з метою дослідження риб. І хоч риби не є предметом спільних досліджень, але вже під час своєї першої наукової подорожі молоді науковці будували плани розвитку аграрної галузі України.

Отже, молода енергія разом з мудрістю та досвідом авторитетних вчених обов’язково дає позитивні результати та перемоги. Приємно, що на державному шляху до перемог впевнено крокують наші вчені!

17 серпня 2018, 07:20

Щоб врятувати соснові насадження, треба змінювати законодавство – результати семінару (ФОТО)


Фото: Львівліс


Сьогодні, 17 серпня, на базі Лапаївського лісництва ДП «Львівське лісове господарство» відбувся семінар – обговорення проблеми всихання соснових лісів.

Про це повідомляє Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства.

У семінарі взяли участь науковці з Національного лісотехнічного університету України, спеціалісти Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист», представники Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, начальник сектору цивільного захисту населення Городоцької РДА, голова смт. Рудне, голови Суховільської, Лапаївської, Оброшинської, Тавчанської, Зимновідської сільських рад, представники фонду дикої природи (WWF) в Україні, представники громадськості та засобів масової інформації.



Під час семінару учасників поінформовано про масштаби пошкоджених соснових насаджень в області та у Львівському лісгоспі зокрема, причини, які сприяли масовому розмноженню шкідників, а також проаналізовано заходи боротьби із шкідниками.

Окрім ознайомлення із теоретичним матеріалом, учасники мали змогу оглянути зразки зрізів уражених дерев та відвідати соснові ділянки з різним ступенем ураження.

Так, площа всихаючих соснових насаджень по ДП «Львівський лісгосп» у порівнянні з 2016 роком збільшилась в 5 разів і, враховуючи ліквідовані осередки, на даний час площа всихання сосен становить 97 га.

Однією з причин стрімкого розповсюдження шкідників і всихання насаджень, на думку доцента кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України Крамарця В.О., є пониження рівня ґрунтових вод та наявність великої кількості чистих насаджень сосни звичайної, оскільки в мішаних деревостанах такі процеси відмічаються значно рідше.



Продовжуючи тему, директор ДП «Львівський лісгосп» Синявський Ю.Є. висвітлив наявні перешкоди для ліквідації осередків всихання та поширення короїдів, а саме: відсутність чітких ознак для візуального визначення свіжозаселених дерев, нормативна заборона вилучення ослаблених, але заселених стовбуровими шкідниками дерев, неможливість проведення суцільних санітарних рубок із вирубуванням буферних зон навколо наявних осередків, тривалі терміни погодження переліків заходів з оздоровлення санітарного стану лісів, особливо на ділянках природно-заповідного фонду, суцільна заборона санітарних рубок у весняний період, так званий період «тиші», а найбільш масове розповсюдження шкідників проходить весною.

Під час обстеження соснових насаджень, які всихають на Поліссі та на Львівщині зокрема останнім часом, фахівці з’ясували, що серед стовбурових шкідників домінує верхівковий короїд. Цього жука зазвичай не вважали важливим шкідником, оскільки він заселяє гілки та верхівки дерев, а не ділову частину стовбурів.

Водночас у ходах верхівкового короїда поширюються офіостомові гриби – збудники синяви та інші патогени. Дерево ослаблюється і стає сприйнятливим до заселення менш агресивними стовбуровим шкідниками, які прогризають ходи у нижніх частинах стовбурів, також сприяючи поширенню патогенних грибів. Верхівковий короїд розвивається у декількох поколіннях на рік, у тому числі двох основних і сестринських (коли одна самка відкладає другу порцію яєць через декілька тижнів після першої). Частина особин верхівкового короїда зимує на стадії жука у підстилці чи під корою, а решта – на стадії личинки. Тому після зимівлі спочатку вилітають жуки, які зимували під корою, а потім ті, що зимували у підстилці, а в останню чергу – ті, що зимували на стадії личинки, і практично з травня до вересня є загроза заселення цим шкідником дерев і заготовленої деревини.



В осередках верхівкового короїда хвоя заселених дерев упродовж декількох тижнів змінює колір на світло-зелений, а потім на червонуватий.

На завершення семінару присутні дійшли спільної думки, що необхідно ініціювати зміни до окремих законодавчих актів щодо термінів проведення санітарних заходів та їх інтенсивності, своєчасно ліквідовувати існуючі осередки всихання сосни і займатися попередженням виникнення нових осередків.

Leopolis.news

13 серпня 2018

Лісівники Бузеччини провели семінар по всиханню соснових насаджень


10 серпня 2018 року на території ДП «Буське лісове господарство» відбувся семінар на тему «Всихання соснових насаджень у Львівській області», в якому взяли участь науковці з Національного лісотехнічного університету України, спеціалісти Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Львівлісозахист", перший заступник голови Буської райдержадміністрації, заступник голови Буської районної ради, депутати місцевих рад, представники органів місцевої влади, голови сільських та селищних рад, представники громадських організацій та активісти, місцева преса та радіо, спеціалісти відділу лісового господарства, лісничі та інші запрошені.

Учасники семінару ознайомились із особливостями всихання соснових насаджень Верблянського лісництва, яке призначене у суцільну санітарну рубку і на якому були продемонстровані відібрані моделі всихаючих соснових насаджень 3, 4 та 5 категорій дерев санітарного стану.

Із вступним словом виступив директор ДП «Буське лісове господарство» Яворський М.В., в якому підкреслив важливість проведення цього заходу, представив учасників семінару та охарактеризував стан із всиханням соснових лісів на території ДП «Буське лісове господарство», яких уже обліковано з початку року понад 800 га і з них розроблено вже близько 500 га. Всихання окремих дерев та цілих куртин проходить дуже швидко, причому жовтіння хвої показує, що ці дерева вже опрацьовані шкідниками. Коли ми бачимо пожовтіння хвої, то на той час шкідники вже покинули ці дерева і атакують навколишні дерева на яких, ще немає видимих ознак пошкоджень.

Проблема всихання сосни на території України почалася в 2010-2012 роках. Перші сигнали надійшли із Житомирського Полісся. На Львівщину всихання сосни прийшло 4 роки тому, а цього року проблема загострилась надзвичайно сильно.

Щоб вберегти ліс, необхідно з насаджень своєчасно видаляти хворі заселені короїдами дерева. Власне несвоєчасне видалення пошкоджених дерев приводить до втрат технічної якості деревини, а одночасно і втрат прибутку для підприємства, місцевих рад та державного бюджету в цілому.


Крамарець В.О., доцент кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України зосередив свій виступ на причинах всихання сосни у Львівському регіоні, наголосив, що за результатами наукових досліджень встановлено, що внаслідок комплексу сприятливих кліматичних факторів для розмноження шкідників, а саме аномально високих температур, різкого коливання рівня ґрунтових вод втрачається біологічна стійкість лісових насаджень, відбувається масове заселення дерев стовбурними шкідниками, зокрема верхівковим короїдом.

Температурний режим останніх років сприяє формуванню двох – трьох основних і кількох сестринських поколінь короїдів. Отже, заселення дерев відбувається протягом всього вегетаційного періоду. При високих температурах розвиток короїдів відбувається в більш короткий термін, до одного місяця. Методів запобігання та боротьби із короїдом не так вже й багато. Оскільки більший період свого життя комаха проводить під корою дерева, хімічний спосіб знищення, як до прикладу в боротьбі з хвоє та листогризучими шкідниками, застосовувати не можна. Не є дієвим і розвішування феромонних пасток, як показали досліди, за їх допомогою добре визначається кількість, склад по статтях та інші характеристики популяції комах, а от побороти ними шкідника неможливо. Наразі чи не єдиним ефективним способом протистояння біді залишається вчасно виявлене пошкодження соснових насаджень та проведення санітарних рубок, вибіркових чи суцільних, в залежності від ступеню пошкодження насадження.

Головний лісопатолог Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Львівлісозахист" Соколовський Б.В. та заступник директора ДСЛП "Львівлісозахист" Сеник В.М. охарактеризували перебіг процесів всихання соснових лісів на Львівщині, та наголосили, що короїди можуть заселити нові дерева сосни кілька разів протягом літа, тому необхідно надавати великого значення власне весняній боротьбі, що різко знижує активність шкідників у літній період. Для цього необхідно внести зміни в санітарні правила та інші нормативні документи.

Венгер В.В., завідувач лабораторії ДП «Львівлісозахист» представила результати лабораторних аналізів видового складу патогенних грибів та комах-фітофагів із осередків всихання сосни. Поділилась досягненнями зарубіжних вчених та лісівників, які займаються всиханням сосни. Проаналізувала стан ураження і відмирання деревини і наочно продемонструвала це на зразках зрізів уражених дерев.

Представники місцевого самоврядування, журналісти та громадськість ознайомились з проблемою всихання соснових насаджень та у свою чергу висловили підтримку у питаннях співпраці, з метою попередження та вжиття заходів з усунення наслідків масового всихання соснових насаджень.

На завершення Микола Яворський подякував присутнім за участь у семінарі та закликав не бути байдужими до проблеми всихання соснових насаджень, адже масштаби біологічних пожеж дедалі вражають своїми розмірами та швидкістю розповсюдження. Втрати від шкідливої дії верхівкового короїда можна порівняти з масштабною пожежею, а кінцевий результат однаковий – мертві деревостани.

У лісі відбулась жвава дискусія та обговорення існуючої проблеми.

За інформацією ДП «Буське лісове господарство»
13.08.2018

На Ужгородщині масово всихають дуби, ясені та каштани



Про це повідомили у прес-службі Закарпатського ОУЛМГ.

Протягом листопада 2017 – липня 2018 року спеціалістами Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист» та лісовою охороною ДП «Ужгородський лісгосп» у держлісфонді підприємства було виявлено 968 га осередків хвороб лісу.

Головний лісничий ДП «Ужгородський лісгосп» Валентин Геккер розповідає, що переважно це пошкодження гнилями та трутовиками у букових насадженнях віком понад 100 років в Анталовецькому, Кам’яницькому та Ужгородському лісництвах а також всихання насаджень дуба звичайного і скельного у Великодоброньському та Ужгородському лісництвах, ясена у Великодоброньському лісництві та каштана їстивного в Анталовецькому лісництві.

Станом на 2 серпня процеси всихання насаджень було зафіксовано на площі 285 га, у тому числі дуба – 155 га, ясена – 69 га, каштана – 61 га.

Поодиноких вітровалів та бурелому протягом цього часу було виявлено на площі 274 га. Протягом 7 місяців 2018 року вже було проведено лісопатологічне обстеження та погоджено переліки заходів з поліпшення санітарного стану насаджень на 640,4 га виявлених осередків хвороб лісу та вітровально-віроломних ділянок, у яких заплановано провести вибіркові санітарні рубки. Про це повідомили у прес-службі Закарпатського ОУЛМГ.


13 Серпня 2018 11:00

08 серпня 2018

Охорона та захист лісу - складова геопорталу “Ліси України”



2 серпня 2018 року на колегії ДАЛРУ було розглянуто питання створення інформаційної бази захисту лісу. Науковий співробітник лабораторії НІТ Борисенко О.І. представив напрацювання УкрНДІЛГА та Харківського лісозахисного щодо цього питання, а саме використання можливостей геопорталу “Ліси України” та смартфонів на базі ОС Android зі спеціалізованим додатком Ukranian Forest Protection.

        
Даний електронний визначник розроблений для спеціалістів лісогосподарських підприємств. Він містить дані про основні види захворювань і шкідників, поширених у лісових насадженнях України

Інформація в додатку структурована за типами господарства, віком насаджень, ілюстрована зображеннями характерних типів пошкоджень і уражень, спричинених окремими комахами та збудниками хвороб. У кожному конкретному випадку зазначені діагностичні ознаки та засоби захисту лісу. За допомогою вбудованого GPS-приймача в планшеті або телефоні фахівець може зафіксувати координати осередку. У випадку коли у лісівників виникає складність розпізнання пошкодження або шкідника, його можна сфотографувати на надіслати для ідентифікації лісозахисними підприємствами, натисненням двох кнопок.

З мобільного пристрою дані синхронізуються з геопорталом «Ліси України», на якому відображається просторове розміщення осередків шкідників і хвороб у розрізі всіх лісогосподарських підприємств, наявних в базі, автоматично формуються для друку необхідні відомості.

Таким чином, лісозахисні підприємства одержують можливість оперативно виявляти осередки, закономірності поширення й розвитку патологічних процесів у лісах України, що дає змогу робити своєчасний і точний прогноз стосовно майбутніх осередків. Підприємства лісового господарства, зі свого боку, оперативно отримуватимуть дані про загрози, пошкодження чи ураження певних насаджень і з урахуванням динаміки осередків у лісовому фонді сусідніх підприємств матимуть змогу вчасно провести профілактичні заходи або ж одержати деревину до того, як вона перетвориться з ділової на дров’яну.

Лабораторія нових інформаційних технологій

Опубліковано alex Пон, 06/08/2018 - 21:09

07 серпня 2018

Эти маленькие охранники помогают защитить леса

В Перу был впервые использован новый эффективный способ борьбы с незаконной вырубкой леса. На деревьях в Национальном парке Тамбопата были установлены специальные прослушивающие устройства, которые при обнаружении звуков пилы отправляли высшим органам срочные сигналы. Так, в прошлом марте были арестованы два человека.

Как сообщает АЗЕРТАДЖ со ссылкой на сайт ecoportal, этот арест символизировал победу окружающей среды. Деревья поглощают выбросы газов и вырабатывают кислород, поэтому невозможно переоценить их значимость для экосистемы.

Упомянутые устройства, которые шутливо называют “охранниками”, были разработаны Rainforest Connection, некоммерческой компанией из Сан-Франциско, и примерно сто из них было установлено в лесах Перу и других стран.

“Охранники” сделаны из старых смартфонов, подсоединенных к солнечным панелям, они отслеживают звуки животных, ветра, дождя и др., и передают аудио в “облако”, где специальные компьютерные алгоритмы анализируют их. Если будут замечены звуки вырубки, управляющим органам сразу придет сообщение или электронное письмо.

Саскиа Фишер, представитель Rainforest Connection, рассказала, что в планах компании на ближайшие 6–8 месяцев установить около 200 охранников в 20 угрожаемых лесах.


Баку, 7 августа, АЗЕРТАДЖ

22 липня 2018

Ліси рятують комахи

Соснові ліси захищають від верхівкового короїда з допомогою його біологічного ворога, котрого називають "мурахожуком". Пілотний проект стартував на Сумщині і в разі успішності буде поширений на інші регіони. Під нього в Охтирському районі відвели дві ділянки площею 40 га кожна. На них "поселять" майже 6 тисяч мурахожуків.

Личинки корисних комах вирощують у лабораторних умовах, а потім випускають у ліс. За словами начальника Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Чигринця, заселення одного гектара соснового бору мурахожуками коштує 1000 грн. Дерева також підживлюють за допомогою обприскувачів спеціальним препаратом, щоб покращити смоловиділення. Це підвищує "імунітет" сосни проти верхівкового короїда.

Через глобальне потепління небезпечний шкідник розповсюдився в Україні на величезні території. На Сумщині протягом року площа уражених соснових лісів збільшилась майже удвічі і сягнула 1,2 тис. га. Про серйозну проблему неодноразово розповідав "Голос України". Особливо гостро вона постала в західних областях нашої держави. Верхівковий короїд перетворює зелені хвойні ліси на руді, і мертві дерева в більшості випадків придатні вже тільки на дрова.

Раніше лісівники запевняли, що існує лише один ефективний метод боротьби з верхівковим короїдом -- механічний. Хворі дерева необхідно терміново видаляти, а гілля спалювати, щоб запобігти поширенню "інфекції". Однак не так давно в соснових лісах Сумщини почали встановлювати пастки, куди шкідники злітаються на запах феромонів. Та діють такі пастки з високою ефективністю лише тоді, коли в короїдів триває шлюбний період.

Вітчизняні науковці запропонували лісівникам ще один варіант, який зараз і випробовують на Сумщині. Однак багато фахівців переконані, що небезпечного шкідника можна перемогти, лише задіявши всі способи його знищення. Верхівковий короїд -- ворог серйозний, здатний завдати не лише величезних екологічних, а й економічних збитків.

Володимир ЧЕРНОВ.
Сумська область.