Працівника не можна звільнити під час відпустки: рішення КСУ

Роботодавець не може звільнити особу, яка працює за трудовим договором або контрактом і яка на момент звільнення є тимчасово непрацездатною або знаходиться у відпустці.

Відповідне Рішення № 6-р (ІІ) / 2019 у справі за конституційну скаргу Жабо Тетяни Максимівни щодо відповідності Конституції положень ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю КСУ ухвалив 4 серпня 2019 року.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 40 КЗпП працівникові надаються гарантії захисту від звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за неявку на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні), а також в період перебування працівника у відпустці.

Дослідивши матеріали конституційної скарги, КСУ визнав конституційними положення ч. 3 ст. 40 КЗпП, з огляду на наступне.

Істотними умовами укладення контракту є передбачення терміну його дії, підстави його припинення або розірвання. Таким чином, контракт укладається на термін, який встановлюється за погодженням сторін і містить чітку вказівку, коли починається термін дії контракту і коли він закінчується.

Однак це не може бути підставою для незастосування до осіб, які працюють відповідно до укладеного контракту, положень ч. 3 ст. 40 Кодексу, і такі працівники не можуть бути звільнені в день тимчасової непрацездатності або в період перебування у відпустці, оскільки це зумовить нерівність і дискримінацію, ускладнить їхнє становище і знизить реальність гарантій трудових прав громадян, встановлених Конституцією і законами України.

КСУ вказує, що не може бути дискримінації в реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності в трудових правах і гарантіях є неприпустимим, а будь-яке обмеження має мати об'єктивне і розумне обґрунтування і здійснюватися з урахуванням і дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів.

КСУ в Рішенні № 12-рп / 98 вказав, що "умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними".

Рішення КСУ є обов'язковим, остаточним і не може бути оскарженим.

Далі...

Чи вправі роботодавець заборонити працівникові змінити час відпустки, визначеного графіком

Фахівці Держпраці роз'яснили, чи має право роботодавець забороняти працівникові змінювати час відпустки, визначеного графіком.

Умови, тривалість і порядок надання працівникові відпустки визначають КЗпП і Законом України  "Про відпустки".

Черговість надання відпусток визначають графіками, які стверджують власники за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. При складанні графіків враховують інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, погоджують працівник і власник, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше, ніж за два тижні до встановленого графіком терміну.

У той же час існують випадки, коли щорічна основна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена. Найбільш поширені з них випадки, коли працівник захворіє під час відпустки або коли період відпустки у зв'язку з навчанням співпаде з часом запланованого щорічної відпустки.

Щодо перенесення щорічної основної відпустки на інший період або продовження його слід зазначити, що відповідно до норм ст. 11 Закону "Про відпустки" та ст. 80 КЗпП при перенесенні щорічної відпустки новий термін її надання встановлюють за угодою між працівником і власником.

Отже, будь-які зміни в графіку відпусток можливі тільки за взаємною домовленістю між власником і відповідним працівником.

Далі...