ПРОБЛЕМА ЛЕСА

Кирилл Верёвочкин, генеральный директор «АСП-групп», руководитель проекта GREENindustry, «Леспроминформ»

Можно ли сказать, что лесопромышленный комплекс России сейчас в хорошем состоянии? Наблюдается ли уверенный рост предприятий этого сектора? Сложно положительно ответить на эти вопросы. Попробуем разобраться и решить, что можно предпринять.

Исторически сложилось

Сегодня в России наиболее развиты три сектора экономики: нефтегазовый, «оборонка» и банковский; назовем их пока большой тройкой. Активно развиваются сельское хозяйство и IT, есть и другие, но темпы роста небольшие, особого интереса они не представляют.

В каких секторах экономики ощутимо государственное присутствие? Ответ тот же, что на первые вопросы, за исключением IT, но технологии – это мировая, глобальная, тенденция, так что рост этой сферы диктует мир. Такая же участь ждет сектор, который у нас пока не так сильно развит, но скоро точно пойдет в рост: экофрендли-технологии.

В первую очередь это свидетельствует о качестве управления в частном и государственном секторе. Отчасти дело в демографии и истории. Переход от СССР к РФ и основы государственной политики СССР стали причинами многих современных проблем управленцев в России. Отсутствие частного бизнеса в стране вплоть до 1991 года предполагало и отсутствие потребности в менеджменте. То есть к моменту развала СССР частных управленцев в России попросту не было. В период большой приватизации в 1990-е менеджеры тоже не сформировались, зато появились в основном черные схемы работы. И только в поздние нулевые и 2010-е начали готовить прообраз директоров, экономистов и т. д.

С другой стороны, менеджеры были в органах государственной власти, поскольку управление страной предполагает и высокий менеджмент, и управление финансовыми потоками, и управление государственными процессами. Так было при царе, при советах, так же и сейчас.

Таким образом, крупные государственные компании и их драйверские функции будут актуальны еще довольно долго. Хороший менеджмент – это одно из важнейших условий работы компании и основное звено в успехе любого предприятия. Только грамотные управленческие решения и качественный контроль их исполнения могут вывести компанию в лидеры отрасли.

Лесопромышленная летопись

Но давайте посмотрим на историю государства в лесу. С начала России, то есть примерно с 25 декабря 1991 года, существовали государственные лесхозы и леспромхозы, доставшиеся по наследству от СССР. Смута и приватизация 1990-х внесли свою негативную лепту, и только в нулевые потрепанные леспромхозы вернулись к основным задачам: заготовке древесины и ведению лесного хозяйства. Они вышли на чуть более цивилизованный уровень и начали потихоньку декриминализироваться, но уже в 2007 году, с новым Лесным кодексом, все свернулось, государство ушло из лесного бизнеса, оставив за собой только контрольно-надзорную функцию в лесничествах. Тут же грянул кризис 2008 года – упадок всей экономики. Казалось бы, 2009 год принес оттепель в экономике, но в лесном секторе без эффективного менеджмента воспользоваться ею эффективно не получилось. Безусловно, на фоне взрыва курса доллара в 2008 году удалось выстрелить «валютным» экспортерам, но даже после этого подъема лес вернулся в режим стагнации и упадка. Поддержка государства была на уровне ЦБК и локальных производств, сектор не умер, но общий упадок с тех пор сохраняется.

Текущее положение

Эффективно управлять негосударственными секторами экономики, к которым относится лесопромышленный комплекс, сегодня, по сути, некому. Конечно, есть международные компании с очень качественным менеджментом руководителей, но даже в больших холдингах отмечаются проблемы с исполнением решений из-за нехватки управленцев на местах. Банально, но даже самые строгие регламенты по заполнению сопроводительного документа на транспортировку древесины не могут уберечь крупнейших игроков лесного комплекса от появления административных протоколов. А говорить о предприятиях меньшего масштаба, увы, и не приходится.

В результате регуляторную функцию пытается выполнять государство. Однако государственная регуляторика сегодня не учитывает особенностей отрасли. Это можно понять хотя бы по попыткам органов власти оценить рынок древесины, определить рыночную стоимость продукции этого сектора, хотя бы частично переведя его в биржевой формат. Если добавить к этому отсутствие актуальной информации о запасах древесины, устаревшие материалы лесоустройства, то картина получается не радужная. И потому понятны попытки создания регулирующего законодательства и колоссальные штрафы за нарушения.

Для создания механизма регулирования государство использует и доступные современные технологии, разрабатывает программные комплексы, работает с данными. ЛесЕГАИС, Государственный лесной реестр, ИСДМ Рослесхоз – это действующие федеральные системы. В проектах и концепциях уже описан принцип цифровизации лесного хозяйства, минимум две концепции – «Цифровой лес» и «Система прослеживаемости происхождения древесины на основе электронных маркеров» – говорят о дополнении программной вооруженности Рослесхоза и подведомственных учреждений.

Голос бизнеса

Понятна реакция бизнеса на новые нормативы: принимать законы в штыки, особенно при существующем доверии государству. Понятна и низкая результативность такого сопротивления. Не понятно лишь, почему отраслевое сообщество не стремится возглавить создание регулирующего законодательства. Оно может хотя бы участвовать в законотворчестве, работать в государственно-частных рабочих группах, комментировать проекты законов, предлагать конструктивные корректировки, обмениваться информацией. Однако его голос почти не слышен. Единицы компаний из тысяч предприятий ЛПК России читают тексты законопроектов на портале regulation.gov.ru, очень мало предпринимателей оставляют комментарии. Но, по мере принятия новых нормативных документов, тысячи молчаливых предприятий хором критикуют их. Каков итог такой схемы работы? На долю лесного сектора приходится около 1% ВВП России. И это в одной из самых лесных стран мира!

Газопылевое облако законодательства

Не существует законов, написанных настолько хорошо, что люди не могут обойти их легкими путями, блатом и коррупцией. Так что говорить о законах, составленных «вслепую», без участия промышленности…

Может ли и без того испытывающий острый дефицит кадров менедж­мент быть эффективным, если приходится действовать в рамках разработанного «вслепую» регулирующего законодательства?

Голос бизнес-сообщества должен стать проводником государства. Правоохранители и надзорные органы не способны объяснить законодателям особенности отрасли и бизнес-процессов в ЛПК, тем не менее на них сейчас возложена эта функция.

Взаимодействие бизнеса и государства необходимо именно сейчас, когда в Рослесхозе и Минприроды готовятся новые нормативные документы, которые будут планомерно вступать в силу и диктовать правила игры. Сегодня из газопылевого облака информации планомерно формируются концепции, законопроекты и проекты новых подзаконных актов. И лесной бизнес должен повлиять на государственную политику, создать эффективный регулятор отрасли.

Одним из возможных решений этой задачи может стать создание федеральной ассоциации лесной промышленности – концентратора мнений, предложений и комментариев предприятий. Консолидированная точка зрения бизнес-сообщества будет формироваться и транслироваться федеральным органам власти, корректируя и дополняя разрабатываемый механизм регулирования отрасли. Вместе с тем ассоциация поможет справиться с проблемой слабой осведомленности предприятий о разрабатываемых законодательных нормах. Прямая и обратная связь бизнеса и государства поможет обеим сторонам. У органов власти появится актуальная информация о состоянии отрасли, а у бизнеса – инструмент для участия в создании законодательства.

bumprom.ru

Далі...

Україна за 2 місяці наростила експорт виробів з деревини

За два місця цього року збільшився експорт виробів з деревини за низкою позицій на 25%. Про це голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький написав у Фейсбук.

“Хочу підкреслити, це не ліс-кругляк (який заборонений до експорту), а продукція з доданою вартістю – різні види пиломатеріалів, тріска, дрова колоті, щит, заготовки для європіддонів, пиляні заготовки та ін. Статистика по підприємствам, які належать до сфери управління Держлісагентства, така: якщо у грудні 2019 експортовано 54,4 тис. кубометрів виробів з деревини, то у лютому 2020 – більше 68 тис. кубометрів”, – написав він.

Зростання експорту за перші два місяці цього року склало 25%.

“Тобто, галузь поступово нарощує обсяги експорту виробів з доданою вартістю, а це надходження валютної виручки, зростання відрахувань до бюджету”, – підсумував Андрій Заблоцький.

https://agronews.ua/node/177466/

***

Україна наростила експорт деревини, попри карантин — Держлісагентство

Ярослав Вінокуров
26 березня, 2020 13:35

Андрій Заболоцький


За перші 2 місяці 2020 року обсяги експорту виробів з деревини зросли на 25% попри запровадження карантину та обмежень у світі, пов’язаних з поширенням коронавірусу.


Про це повідомив голова Державного агентства з лісових ресурсів Андрій Заблоцький.

«За два місця цього року збільшився експорт виробів з деревини за низкою позицій. Хочу підкреслити, це не ліс-кругляк (який заборонений до експорту), а продукція з доданою вартістю — різні види пиломатеріалів, тріска, дрова колоті, щит, заготовки для європіддонів, пиляні заготовки», — повідомив він.

За даними Держлісагентства, у грудні 2019 року з України експортували 54,4 тисячі кубометрів виробів з деревини, а у лютому 2020 року цей обсяг зріс на 25% — до 68 тисяч кубометрів.

«Тобто, галузь поступово нарощує обсяги експорту виробів з доданою вартістю, а це надходження валютної виручки, зростання відрахувань до бюджету», — додав Заболоцький.

Зазначимо, що Україна запровадила заборону (мораторій) на експорт необробленої деревини до ЄС у 2015 році з метою боротьби з незаконною вирубкою карпатських лісів. Водночас, з того часу Україна стала найбільшим експортером нелегальної деревини до Євросоюзу.

На початку 2020 року в уряді повідомили, що планують скасувати заборону на експорт лісу.

https://hromadske.ua/posts/ukrayina-narostila-eksport-derevini-popri-karantin-derzhlisagentstvo

Далі...

Що заважає лісопереробці рухатися до європейських стандартів?

Інтерв'ю з депутатом Закарпатської обласної ради, очільницею ТОВ «ВГСМ» — деревообробного підприємства в селищі Великий Бичків Іриною Мацепурою.

«Продається деревина, яку відрізали від неба, але не відрізали від землі»

— Фірма «ВГСМ» — власне, монополіст із виготовлення стільців в Україні, хоча й розташована в далекій карпатській глибинці, на кордоні з Румунією... У ній трудяться до півтисячі умілих фахівців. І ваш девіз «Від кругляку — до готового стільця» може бути гаслом для багатьох підприємств усієї держави...

— Монополіст — це досить гучно сказано. Наші попередники на цьому виробничому майданчику виготовляли лише меблеву плиту з бука і вироби з плити. Ми із самого початку вирішили: будемо випускати дорожчу продукцію, яка потребує менше деревини. До того ж стілець — трудомісткіша продукція порівняно з плитою. Потрібно більше працівників. Контракт із фірмою ІКЕА давав нам змогу випускати досить багато однотипних виробів. За кількістю одиниць продукції це, звичайно, дуже високі цифри.

Що стосується виробничого процесу «від кругляку — до готової продукції», то це мене зовсім не тішить. По суті, тут об’єднано три бізнеси: лісозаготівля, лісопиляння, деревообробка. Кожен бізнес нині більше тяжіє до вузької спеціалізації. Сьогодні деревообробка поділяється на чорнові меблеві заготовки і власне виробництво меблів. А часом десь бачимо, що і виробництво меблів починає мати вигляд кооперації власних і купованих меблів для комплекту чи асортименту.

Якщо працювати від заготівлі лісу, то, з економічної точки зору, дуже розпорошуються обігові кошти. Необхідно відволікати інженерно-технічний склад на вирішення питань заготівлі: а це від дозволів на лісосічні роботи, угод на заготівлю лісу і технологічних карт, навчання вальників і трактористів до їх виробничих процесів, питання доріг, будівництва волоків, вивезення деревини.

Ми зовсім не планували займатися лісозаготівлею, але в лісовому господарстві відбулася низка змін. І це стало вимушеною необхідністю. Років 20 тому з’явилася в керівництва галузі така ідея, що всі лісозаготівлі повинні відбуватися силами залучених організацій. З огляду вже на наш досвід, розумію, що керівництво бачило збитковість процесу і вирішило його не регулювати, а викинути з переліку проблем. На жаль, як показує мій невеликий, але вже 10-річний досвід роботи в цій галузі, так вирішуються всі проблеми. Унаслідок цього в лісгоспах практично ліквідували власну заготівлю. Заготівельниками змушені були стати ті деревообробники, які купували в лісгоспах пиловник, і залишилися ті бригади, що й раніше заготовляли ліс, але вже в організаційно-правовій формі фізичних осіб-підприємців, рідше підприємств.

Однак проблема вартості заготівель нікуди не зникла. Спочатку вона становила половину від вартості кругляку, потім стала зростати рентна плата, на лісгоспи почався більший тиск щодо податкового навантаження.

Поступово ситуація ставала патовою, лісозаготівля перестала бути бізнесом сама по собі, вона почала вимагати додаткового ресурсу. Як завжди, є два виходи: легальний і нелегальний. Більші підприємства, такі, як наше, за рахунок основної діяльності перекривали збитки лісозаготівлі. Постійно писали листи в лісгоспи, зверталися до облуправління лісового господарства, що ціна на заготівлю дуже низька. Менші підприємства стали встановлювати собі пилорами, щоб, переробляючи деревину, отримати додатковий дохід.

З моєї точки зору, в цей момент галузь розбалансувалася остаточно. Уже було незрозуміло, хто продає круглий ліс. З одного боку, всі повинні йти на торги і купувати обсяги там. З другого, як отримати ліс, коли в тебе на руках договір, а лісозаготівельник кричить на верхньому складі, що нічого не відвантажуватиме, бо в нього мінус сто чи й більше гривень на кубі, не кажучи про заробіток. І ти чудово знаєш, що він правий. І представник лісгоспу знає, що він правий. Тому стоїть і ховає очі. З таких ситуацій і виникло прислів’я, що на торгах продається деревина, яку відрізали від неба, але не відрізали від землі.

«Ціну регулювати будуть не лікуванням, а гільйотинуванням?»

— О, як біснувалася деяка преса і всі небайдужі щодо корупції в лісі. Усі розповідали все що завгодно, але ситуацію можна було вирішити або адміністративно (але я вже писала, що Державне агентство робило вигляд, ніби воно навіть не розуміє, в чому справа), або шляхом домовленостей у межах виконання біржового договору.

А тепер ускладнюється й ця ситуація. Наше підприємство експортує лише FSC-сертифіковану продукцію. Тобто треба купити не лише FSC-сертифікований кругляк, а й FSC-сертифіковану дошку.

— Ірино Олександрівно, коротко проясніть, що таке FSC?

— Є така неурядова організація Лісова опікунська рада (Forest Stewardship Council, FSC). Вона виникла 1993 року як Асоціація власників лісів і неурядових організацій. Її діяльність спрямована на припинення вирубки тропічних лісів. Наявність сертифіката FSC означає, що підприємство відповідально ставиться до заготівлі лісу, використовує лише деревину, що має походження з лісів або підприємств, які також отримали цей сертифікат. У такий спосіб створюється ланцюжок відповідальних виробників. Дотримання вимог FSC гарантує: матеріали і вироби з маркуванням FSC походять з відповідально керованих лісів.

— Отже, слід переробляти лише легальну безпроблемну сировину?

— Так. Відбирати тільки тих постачальників, які розуміють суть сертифікації і свідомо її дотримуються.

Хоча обсяги реалізації продукції падали, ми зуміли сформувати групу постачальників, які поділяли наші міркування про необхідність рухатися до європейських стандартів.
Ще ситуація ускладнена ставленням Державного агентства лісових ресурсів України до формування цін, і складається враження, що воно не має уявлення про падіння цін на сировину в Європі. Видається, що в них таке бачення, ніби ціна повинна лише зростати або в крайньому разі стабілізуватися.

Виходячи з цих міркувань, я роблю висновок: регулюватимуть шляхом не лікування, а гільйотинування. Тобто, не розв’язуючи проблеми галузі, знову дозволять експорт. А експорт, коли в Європі і так низькі ціни, буде, очевидно, демпінговий. Тож може повторитися ситуація 30-х років у СРСР, коли продавали за безцінь зерно на переповненому світовому ринку, щоб купити верстати. Тоді це призвело до голоду. Тепер приморить деревообробників!..

— Якось став свідком однієї із принципових розмов керівництва області й облуправління лісового господарства, де були присутні директори всіх лісгоспів Закарпаття і підприємці, бізнес котрих пов’язаний із заготівлею, переробкою й донедавна експортом деревини. Виступали — й досить емоційно, бо зацікавлені, — десятки керівників, але ваш виступ уважно слухали всі й провели вас гучними оплесками...

— Так, це був мій виступ на колегії обласної адміністрації, на якій розглядали питання лісової галузі.

Склалася така цікава ситуація, коли новий голова обладміністрації, який про галузь знав лише з преси, вирішив подивитися, хто це і які в цих керівників проблеми. І тут почали представлятися директори лісгоспів — 40 років у галузі, 37, 42, 25, 17. «Ого, — каже голова, — ви так давно працюєте, а чому у вас проблеми і в чому вони?» Директори державних підприємств більш стримані і про проблеми розповідають, як на своїй колегії — ніби їх усі розуміють. Я розповідала яскравіше, пояснюючи причинно-наслідкові зв’язки проблем.

Крім цього, є багато питань, які назріли, але їх не обговорюють у розрізі ухвалення рішень. Наприклад, як у такому «наелектризованому» суспільстві проводити громадські слухання із впливу на довкілля, які повинні супроводжувати всі лісосіки площею понад гектар? Що робити, коли мешканці сіл на зборах приймають рішення про заборону біля їх села заготовляти ліс, а потім проводять збори, що лісгосп не виписує дрова? Що робити із зборами громад, які супроводжуються блокуванням дороги, коли громада вирішує, що ліс — її багатство, згідно з Конституцією, і вона самостійно вирішить, скільки і де його рубати? Ці та інші питання і спричинили жваву реакцію залу, бо колеги-лісівники стоять перед вирішенням цих питань, але, як завжди, самостійно.

«Страшні цифри екологічних порушень — від методики їх розрахунку»

— У суспільстві так багато й повсюдно говориться про охорону довкілля, але, на жаль, робиться явно недостатньо...

— Однією із серйозних проблем вважаю інформаційну атаку на галузь, яка тривала останні два-три роки. Постійно, особливо в соціальних мережах та на телебаченні, публікувалися яскраві знімки після вирубки лісів і з якимсь одним лозунгом, а на телебаченні процвітав жанр розстеження. Фото жовтих схилів після вирубки тропічних лісів Суматри, фото голих схилів після вітровалів в Ясній (Словаччина), відео селевого потоку десь у Кабардино-Балкарії. І ці знімки видавали за українські. Знову-таки фото з вагонами лісу то на під’їзних коліях плитних підприємств, то експортних вагонів з дозволеною до експорту сосною. Співачка Руслана, яка безапеляційно на лісосіці визначала, що вона варварська, і набрала мільйони переглядів. Повідомлення, що Норвегія перестала переробляти ліс, і ніхто вже не читав сам текст, що вони відмовилися від переробки тропічної деревини. І всюди стояли підписи, що влада бариг нищить ліси.

Нескінченні перевірки всіма дотичними органами влади і правопорядку, інспекції закордонних покупців — ми ж постачаємо продукцію, а тут скандали!..

Урешті-решт прилетіла комісія, яка підняла в небо не лише квадрокоптери, а й вертольоти. Якщо всі пишуть, що лисі гори, а документів про фактичні порушення практично немає, то показуйте хоча б, який це вигляд має насправді. А виявилося, що ліси на місці. Так, є проблеми, але їх можна пояснити. Страшні цифри екологічних правопорушень в розмірі сотень мільйонів гривень переважно від методики їх розрахунку. Наприклад, декілька дерев діаметром до 30 сантиметрів, що в об’ємі менш як сім кубометрів дров’яника, пошкоджені під час рубки в горах за 25 кілометрів від найближчого житла, за цією методикою оцінюються приблизно в 60 тисяч гривень, хоча фактично не коштують і 4 тисяч, а за рентною платою — менш як 50 гривень.

Ну а в питаннях оцінки незаконних рубок така розбіжність цифр і фантазій, що говорити про щось важко. Можливо, інвентаризація лісів, яку призначила вже нинішня влада, внесе певну ясність.

Охорона довкілля дуже корелює із сумою грошей, які виділяються на ці цілі. Якщо держава не виділяє лісовому господарству практично жодних коштів, а ще й майже повністю вилучає при цьому прибутки, то чекати надзвичайно ефективної охорони довкілля просто не доводиться. Також, вважаю, що є дещо завищені очікування щодо охорони довкілля. Наприклад, колись, у традиціях швидко вирішити питання, була прийнята заборона трелювання гусеничними тракторами в Карпатах. Відтоді минуло багато років, і наче всі переконалися, що колісні трактори, взуті в ланцюги (а інакше вони в наших горах їздити не можуть), приносять довкіллю не менше шкоди. Здавалося б, легше скликати науковців і ще раз обговорити це питання. Його вже давно дослідили і вирішили фінські вчені, опублікувавши результати досліджень. Та ні! Небайдужі люди голосно кричать: не можна, варвари, гноблять природу. А віз і нині там.

Унаслідок цього і здорового, і в багатьох випадках нездорового ажіотажу в лісової галузі створився імідж якихось варварів, які вирубали всі 10 мільйонів гектарів державних лісів. У мене є банальне зустрічне запитання: чому ніхто не каже про шкідливість сільського господарства, яке в процесі свого виробництва знищує ґрунти, чорноземи і завдає непоправної шкоди на мільярди гривень!..

Із досьє «Голосу України»

Ірина Мацепура (на знімку) народилася в селищі Великий Бичків Рахівського району на Закарпатті.

Закінчила юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, економічний факультет Львівського національного лісотехнічного університету.
Працювала в легкій промисловості, аграрному бізнесі, деревообробній галузі.

Нині очолює ТОВ «ВГСМ» — деревообробне підприємство в селищі Великий Бичків.
Депутат Закарпатської обласної ради.

Факт

Нині на підприємстві «ВГСМ» працюють 350 осіб, обороти — 125 мільйонів гривень на рік, заробітна плата — від 7 до 18 тисяч залежно від професії. Продукцію постачають до різних країн Європи: від Румунії — до Великої Британії.

Вів розмову Василь НИТКА.

Рахівський район Закарпатської області.
Фото надано автором
http://www.golos.com.ua/article/328029

Далі...

«Рівненщині необхідні нові деревообробні підприємства», – лісівники області (ФОТО)

Бо є надлишок сировини

Робота заводу «Кроноспан» не спричинить вирубки лісів на Рівненщині.

Незабаром у селі Городок збудують деревообробне підприємство, яке вироблятиме плити ДСП та OSB. Для цього використовуватимуть низькосортну сировину – обрізки і тирсу.

Такі матеріали в лісгоспах Рівненщини є у надлишку і близько 600 тисяч м3 щороку готові поставляти на завод, говорить очільник лісового господарства області Віталій Сухович:

На Рівненщині є проблема з реалізацією деревини.

Немає попиту на сировину, багато підприємств закрилися.

Я гарантую – збільшення вирубки лісів на Рівненщині не буде.

Для роботи заводу потрібні втричі більші об’єми сировини, тож її закуповуватимуть з інших областей, каже керівник закупівель і логістичного напрямку компанії «Кроноспан» Сергій Сметюх:

Рівненщина може дати 600 тисяч м3 на рік круглої деревини. А ще будуть і відходи, які використовує «Кроноспан».

Потенційний об’єм цих відходів 500- 600 тисяч м3 на рік.

До того ж «Кроноспан» має розвинену логістику і ми плануємо брати деревину і з сусідніх регіонів.

Завод «Кроноспан» повинен запрацювати на повну потужність у 2022 році. Своє чергою це дозволить сформувати на Рівненщині так званий «меблевий кластер», повідомив заступник голови Рівненської ОДА Ігор Тимошенко.

Це дозволить виготовляти в нашій області не лише тирсоплиту, а й готові меблі.

Нагадаємо, деревообробний завод у Городку Рівненської області розташується на території непрацюючих Рівненського ливарного заводу (РЛЗ) та Рівненського заводу тракторних агрегатів (РЗТА) у селі Городок Рівненського району. 

Тут компанія придбала виробничі комплекси, земельну ділянку та планує їх реконструювати у надсучасне виробництво.  

У 2020 році компанія планує інвестувати у створення виробництва понад 200 мільйонів євро. Лінія із виробництва ДПС має випустити продукцію вже в кінці цього року. Крім того, у планах – спорудження лінії з виробництва OSB.

Тільки торік витратили на демонтаж аварійних конструкцій старого заводу та підготовчі роботи майже 10 мільйонів євро.

Загалом виробництво може створити для області понад 400 робочих місць.  Середня заробітна плата на підприємстві становитиме 15-18 тисяч гривень на місяць, що суттєво перевищує середній рівень оплати праці в регіоні.  

Передбачається, що після виходу заводу на проекту потужність, щороку підприємство сплачуватиме більше 350 мільйонів гривень податків і зборів.

З них 25 мільйонів гривень поповнюватимуть саме бюджет Городоцької сільської ради.

А це суттєво допоможе розвивати та розбудовувати місцеву громаду.

Завод Kronospan матиме не тільки сучасне і сертифіковане європейське обладнання, а й одні з найкращих у всьому світі фільтруючі системи, в тому числі UTWS та WESP.

Це передові технології, які Kronospan впроваджуватиме першим в Україні.

Kronospan рухається на три кроки вперед, будує сучасні виробництва, щоб навіть через кілька років вони випереджали новітні європейські екологічні норми.

Загальна вартість інвестиції у пилогазоочисні технології заводу в Городку перевищить 20 мільйонів євро.

Юлія ВознюкРадіо Трек

ПОНЕДІЛОК, 03 ЛЮТОГО 2020 20:43
https://radiotrek.rv.ua/news/kronspan_245254.html

Далі...

Волинські лісівники та бізнесмени проситимуть Кабмін врегулювати ціни на деревину

Фактори впливу у процесі формування цін, неврегульованість законодавства, ситуація та нововведення на ринку деревини – питання, які обговорювали під час наради лісівників та деревообробників.

Зустріч відбулася у Волинському ОУЛМГ 22 січня під головуванням начальника управління Олександра Кватирка, – повідомили в пресслужбі ВОУЛМГ.

Передувала цій нараді зустріч із деревообробниками у столиці. Тоді голова Держлісагентства України Андрій Заблоцький наголосив: до червня законопроєкт про ринок деревини буде поданий до парламенту. Над ним працюватиме робоча група з народних депутатів, представників міністерств та асоціацій. Її завдання – розробити бачення та механізм прозорого ринку деревини.

Озвучивши це, Олександр Кватирко зазначив: необхідно висловити свої пропозиції – спільна позиція волинських лісівників та деревообробників також має бути врахована.

Щодо ситуації на Волині доповів начальник відділу використання лісових ресурсів управління Григорій Новосад. Основні меседжі загального аналізу стану справ – річні об’єми заготівлі деревини держлісгоспами знизилися в загальному на майже 200 тис. м куб, на ринку низький попит на деревину, про що свідчать результати останніх аукціонів (реалізовано лише 20% запропонованих лотів). Така ситуація напряму пов’язана із відсутністю зовнішнього та неврегульованістю внутрішнього ринків деревини.

Інтереси лісівників на рівні державної влади не відстоювалися, як і не проводилися необхідні економічні прорахунки, коли ухвалювалося рішення про мораторій на експорт. Деревообробка практично стає неконкурентоспроможною. Вихід на європейські ринки фактично закритий. У Європі також мають надлишок деревини. Мають місце випадки завезення сировини на переробку з Європи.

На цьому наголошував представник ГО «Асоціація деревообробників Волині» Іван Литвинюк. Він також зазначив, що продаж деревини відбуватиметься винятково на електронному майданчику. Це однозначна позиція нинішньої влади.

«Не чекаючи, поки буде ухвалено закон про ринок деревини, треба створити нашу місцеву робочу групу, куди включити представників і від лісгоспів, і від управління, і влади, зокрема – органів місцевого самоврядування», – представник асоціації підтримав пропозицію Олександра Кватирка.

Іван Литвинюк наголосив також на необхідності ухвалення рішення щодо фінансового стану і лісогосподарських підприємств, і деревообробних.




«Ціна на деревину формується, виходячи з багатьох чинників. У вартість включені видатки на заготівлю, рентна плата, яка знову зросла. Окрім того, лісгоспи мають сплачувати всі необхідні податки до бюджетів різних рівнів. Ще й додався новий податок на лісові землі. Також потрібно проводити базове лісовпорядкування. Враховувати потрібно і виплату заробітної плати працівникам, і витрати на охорону. Всі ці фактори впливають на формування ціни на деревину. Працювати у збиток ніхто не стане. Очевидно, що в результаті виникають проблеми і у вас, деревообробників. Тому нам потрібно працювати спільно, ми в одній упряжці», – проаналізував ситуацію Олександр Кватирко.

Голова біржового комітету «Універсальна-Полісся» Володимир Макарчук наголосив: «Уже ні для кого не секрет, що новий уряд веде політику, при якій має діяти лише електронна система. Зокрема – на ринку деревини. Ми маємо власний майданчик, тож проблем фактично жодних – будемо працювати активніше».

Своє бачення та пропозиції і до лісгоспів, і до колег висловлювали заступник директора ТзОВ «Тартак» Іоланта Смірнова, керівники ТзОВ «Еко-тара» Віктор та Павло Семенюки, ФОП Довгаль М. Є., директор ТзОВ ВК «Діоніс» Богдан Склесь. У виступах, зокрема, йшлося про врегулювання деяких пунктів договорів купівлі-продажу, окремих нюансів у процесі формування лотів, відвантаження деревини, конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках.



Але головним залишається одне – формування вартості деревини. Збалансування цінової політики, при якій рентабельно працюватимуть і держлісгоспи, і деревообробники – є ключовим.

«Питання не в ціні, а у її формуванні. В наших інтересах, щоб лісівники отримали державне фінансування, знизилося податкове навантаження – це безпосередньо впливає на ринок деревини. Рішення наших проблем, на мою думку, у цих площинах. Держава має вирощувати ліс, бізнес – заробляти. Підхід до деревини має бути не як до товару, який треба якнайдорожче продати. Це сировина. Додана вартість буде отримана в результаті того, яку ми отримаємо продукцію з цієї сировини», – проаналізував економіку заступник директора ТзОВ «Одек-Україна» Вадим Шемонаєв.

Підприємці підтримали такі позиції. Тож у підсумку сторони домовилися, що порушуватимуть перед новою владою держави передусім питання щодо стабілізації ціни на деревину шляхом врегулювання податкового навантаження на лісгоспи, сформувавши відповідне звернення до уряду. Також підтримали пропозицію Олександра Кватирка щодо врегулювання питання видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів на всю продукцію, що виготовляється та експортується із деревини дуба.

За результатами наради сторони домовилися продовжити діалог – у різних цільових групах та форматах – щоб якісно та оперативно напрацювати власні дієві шляхи вирішення проблемних питань.

П'ятниця, 24 січня 2020, 14:00

https://konkurent.in.ua/publication/51780/volinski-lisivniki-ta-biznesmeni-prositimut-kabmin-vreguluvati-tsini-na-derevinu/

Далі...

На Волині шукатимуть незаконні пилорами

На Волині перевірятимуть лісопильні об’єкти та ліквідовуватимуть нелегальний обіг деревини.

Відповідне розпорядження 10-го січня підписав голова Волинської ОДА Юрій Погуляйко, – йдеться на сайті Волинської ОДА.

Голів районних державних адміністрації спільно з органами місцевого самоврядування зобов’язали:

1) до 15 січня утворити робочі комісії з обстеження та легалізації роботи лісопильних об’єктів ліквідації нелегального обігу деревини;

2) вжити заходів з виявлення та припинення нелегальної роботи лісопильних об’єктів та ліквідації нелегального обігу деревини у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

3) щотижнево надавати управлінню з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами облдержадміністрації інформації про результати роботи за відповідно наданою ним формою.

Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства доручили з-поміж іншого:

забезпечити роботу рейдових бригад з охорони лісів від лісопорушень за участю працівників правоохоронних та природоохоронних органів і громадських інспекторів з охорони довкілля;

покласти персональну відповідальність на директорів державних лісогосподарських підприємств за своєчасну і повну передачу матеріалів про виявлені лісопорушення до правоохоронних органів та судів.

За оперативними даними територіальних підрозділів управління Національної поліції на території області розміщено 782 деревообробних підприємства (пилорами). Камінь-Каширський район – 213, Ратнівський – 126, Ковельський – 102, Маневицький – 77, Шацький – 34, Любешівський – 30, Любомльський – 30, Турійський – 27, Горохівський – 26, Старовижівський – 23, Рожищенський – 23, Локачинський – 20, Ківерцівський – 17, Луцький – 13, Володимир-Волинський – 8, Іваничівський – 4, м.Луцьк – 7 та м.Нововолинськ – 2.

Працівниками поліції перевірено 748 таких підприємств. Щодо осіб, які вчинили незаконну вирубку деревини, оформлено 636 адміністративних протоколів.

Сума збитків становить 1 млн 490 тис. грн. До адміністративної відповідальності притягнуто 171 особу, щодо 24 фактів порушено кримінальні провадження.

12 січень, 23:30

https://www.volyn24.com/news/142765-na-volyni-shukatymut-nezakonni-pyloramy

Далі...

Украинский институт будущего: Украине необходим рынок леса

В Украинском институте будущего предлагают создать рынок леса. Это позволит более эффективно контролировать лесные хозяйства и обеспечит миллиардные поступления в бюджет.

Об этом сообщает Derevo.ua.

По словам Анатолия Амелина, директора экономических программ Украинского института будущего, соинвестора БИЗНЕС100, страны, где разрешено частное владение лесами, показывают стабильный прирост леса. Темпы прироста выше темпов вырубки.

"Доходность фондов, инвестирующих в леса, достигает 6% -12% годовых в евро. Площадь лесных насаждений в мире составляет 271 млн га. Украина не входит даже в Топ-15. Да и лес только под государством. Нет рынка, нет оценки", – отмечает Амелин.

По разным оценкам, стоимость 1 гектара леса в Европе, в зависимости от его качества, плотности, возраста, составляет от 4 до 10 тыс. евро.

"Исходя из этой оценки, стоимость украинских лесов может индикативно составить $ 40- $ 100 млрд", – говорит эксперт.

Амелин уверен, что в Украине необходимо создать рынок леса.

"Его приватизация даст в бюджет миллиарды долларов, необходимые Украине для финансирования инфраструктурных и энергетических проектов. После запуска рынка в стране появятся фонды, которые владеют лесами, в которые могут инвестировать граждане, пенсионные фонды и иностранные инвесторы, получая годовую доходность до 10 % годовых", – отмечает директор экономических программ УИБ.

https://drovnik.ua/news/ukrainskiy-institut-budushchego-ukraine-neobhodim-rynok-lesa-1171 

Далі...

"Запропоновано зниження вартості деревини в межах 10 відсотків": деревообробники Буковини хочуть, аби лісівники повністю відмовилися від власної деревопереробки

Сьогодні представники галузі зустрілися знову аби звірити фінансові можливості і знайти компроміс у питаннях ціноутворення.

Зустріч відбулася в Чернівецькому лісгоспі за участю начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василя Гончара, директорів та фахівців-економістів трьох найбільших державних лісогосподарських підприємств, що заготовляють хвойну деревину – «Берегометське ЛМГ», «Путильське ЛГ» та «Сторожинецьке ЛГ», а також голови Асоціації деревообробників Буковини Володимира Дороша, заступника голови Асоціації деревообробників Буковини Івана Іванишина, представників спілки деревообробників Вижницького та Сторожинецького районів Дмитра Саєна і Василя Ілька. В дискусії за кругли столом також взяв участь заступник начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Іван Матіос.

Звертаючись до присутніх, начальник управління зауважив на основних складових, які формують вартість деревини в лісогосподарських підприємствах, а також звернув увагу на те, що галузь вже понад п’ять років не одержує державного фінансування по жодній із статей витрат і ведення лісового господарства здійснюється виключно за рахунок державних лісогосподарських підприємств. Також на різницю у вартості впливають географічні особливості Чернівецької області

Економісти лісгоспів представили свої показники, що формують вартість на продукцію, визначили середню її вартість і дали роз’яснення по кожному чиннику ціноутворення. В результаті перегляду усіх показників деревообробникам запропоновано зниження вартості в межах 10 відсотків.

Безумовно, одним із основних пунктів залишається заробітна плата працівників та усі соціальні виплати, передбачені законодавством України. На лісогосподарських підприємствах Чернівецької області сьогодні працює 2895 чоловік, безпосередньо в деревопереробних цехах близько 500 працівників – це робочі місця, це сім’ї і людські долі.

Проте, у гонитві за зниженням ціни, оптимальним рішенням проблеми деревообробники вважають скорочення працівників, а відтак і повну відмову лісогосподарських підприємств від власних деревопереробних потужностей.

Також підприємці зауважили на необхідності перегляду норм виходу деревини пиленої продукції відповідно до класу якості. Нагадаємо, Україна перейшла на нові національні стандарти якості деревини, гармонізовані з європейськими 1 січня 2019 року.

Дискусія видалась вкрай емоційною, але сторони визнали можливість подальших перемовин і пошуків шляхів вирішення спільних проблем.

На завершення зустрічі погодились усі зауваження і пропозиції викласти у так званому Меморандумі, де будуть враховані як інтереси лісівників та деревообробників так і інші соціально-економічні важливі моменти покликані зняти напругу в лісовій галузі краю.

- Сьогодні за дорученням голови ОДА в Чернівецькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулась перша робоча зустріч щодо врегулювання критичної ситуації в лісовій те деревообробній галузях краю, на якій були присутні лісівники, деревообробники та податківці, - прокоментував зустріч Володимир Дорош. - Сторони висловили готовність щодо конструктивної співпраці. Закликаю всіх зацікавлених у розвитку галузі осіб надавати пропозиції щодо покращення ситуації в лісовій та деревообробній галузях краю!

Джерело: Лісівник Буковини

24.12.2019, 21:11

http://buknews.com.ua/page/zaproponovano-znygennia-vartosti-derevyny-v-megakh-10-vidsotkiv-derevoobrobnyky-bukovyny-khochut-aby-lisivnyky-povnistyu-vidmovylysia-vid-vlasnoi-derevopererobky.html

Далі...

Від сировини до готового виробу

Про вторинну обробку деревини.

Меблі, деревостружкові, де­ре­воволокнисті плити, паркет та ще низка виробів становлять ланку вторинної обробки деревини. За останні роки цей сегмент деревообробної промисловості зазнав певних змін, що вплинули на номенклатуру продукції, її якість та обсяги виробництва.

Виробництво меблів

На сьогодні більше половини продукції деревообробного виробництва України припадає на меблеву промисловість. Меблі є найбільш технологічно складними виробами вторинної обробки деревини. При цьому у меблевому виробництві широко використовується продукція первинної обробки, зокрема, дошки, брус, фанера та інші напівфабрикати.

Згідно з даними Держстату, попри певну стагнацію ринку у 2014–16 рр., починаючи з 2017 року вітчизняний ринок меблів по більшості номенклатурних позицій поступово починає показувати позитивну динаміку та наближатися до показників 2013-го.



За даними експертів, меблевий ринок сьогодні налічує близько 3 тис. виробників. Сюди входять як невеликі меблеві майстерні, так і великі підприємства з іноземними інвестиціями. Слід зазначити, що на ринок меблів великою мірою впливає рівень купівельної спроможності населення, який, на жаль, попри підвищення середньої заробітної плати та пенсій, має тенденцію до зниження з об’єктивних причин, зокрема, і через здороження комунальних послуг та продуктів харчування. Крім того, до проблем вітчизняного меблевого ринку необхідно віднести також і втрату російського ринку (близько 40% загального обсягу продажу), ріст цін на сировину та енергоресурси.

У 2016 році більшість гравців ринку взяли курс на модернізацію виробництва, освоєння новітніх технологій та розширення лінійки продукції. Як результат, українські меблі стали більш конкурентоспроможними в порівнянні з імпортною продукцією. А в 2017-му стали помітні нові тенденції в розвитку українського меблевого ринку, зокрема:

– активний розвиток сегмента «домашніх меблів»;
– поява мультибрендових меблевих гіпермаркетів, де споживачеві представлена продукція кількох виробників;
– розвиток каналів продажу меблів через інтернет;
– створення унікальної реклами та «брендування» продукції.

Між тим, з підписанням Угоди про Асоціацію з ЄС українські мебльовики отримали більшу можливість виходу на західний ринок. За час дії Угоди продукція деревообробної галузі, зокрема, меблевий сегмент, є одним із лідерів зростання експорту в ЄС. На першому місці серед імпортерів українських меблів знаходиться Польща, на другому – ФРН. Якщо до 2014 року частка експорту у країни СНД становила 69%, то зараз цей показник істотно зменшився і залишається на рівні 24%, тоді як частка експорту у країни ЄС показує щорічне зростання і збільшилася з 22% до 65%. За 2017 рік Україна експортувала меблів на $0,5 млрд, однак, нам ще далеко до тієї ж Польщі, яка продала за кордон своїх меблів на суму понад $7 млрд.

ДСП та ДВП

ДСП та ДВП є найпоширенішими матеріалами вторинної обробки деревини, які використовуються для виробництва корпусів меблів. ДСП – один із основних конструкційних матеріалів у меблевому виробництві. Впродовж багатьох років виробництво ДСП та ДВП розвивалося достатньо динамічно. Ці компоненти є набагато дешевші за цільну деревину, оскільки, як відомо, для їх виробництва використовуються відходи первинної деревообробки: тріска, стружка та тирса. Також у меблевому виробництві широко використовуються тверді ДВП завтовшки від 3,2 до 5 мм, зазвичай, як задні стінки більшості шаф, днища висувних ящиків і т.п. Їх перевагою є низька ціна при високій довговічності.

Паркетне виробництво

Якщо на початку 2000-х років виробництво паркету в Україні традиційно було зосереджене на великих деревообробних комбінатах та в лісгоспах, то в останні роки до них долучилися малі та середні приватні виробники, які володіють найсучаснішим обладнанням та випускають конкурентоздатну продукцію. Після значного зниження темпів виробництва у паркетній галузі в 2012–2013 роках, починаючи з 2014 року спостерігається поступове відновлення колишніх обсягів. За даними Держстату, найбільш популярним серед виробників є виготовлення щитового мозаїчного паркету.



В 2016 році було вироблено рекордний обсяг цього виду паркету — 523 тис. кв. м, загалом же його частка у загальному виробництві дерев’яного щитового паркету становить, залежно від року, 70–75%.

Інша продукція з деревини

Щодо іншої продукції вторинної переробки деревини, то вона представлена низкою столярних, будівельних та інших господарських виробів. Як вбачається з даних Держстату за 2013–2017 рр. більшість номенклатури виробів показує тенденції спаду їх виробництва у 2104–2016 рр., із подальшим ростом у 2017 році. Виняток становить виробництво ящикових піддонів та інших вантажних щитів, яке за п’ять років стабільно зростало.



Таким чином наведені вище статистичні дані свідчать про пожвавлення в цілому ринку вторинної обробки деревини та наявність перспектив щодо його подальшого розвитку.

*Примітка: Без урахування тимчасово окупованої території АРК та ОРДЛО

Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”
https://ekoinform.com.ua/?p=5711

Далі...

Збитковий контроль: Черкаські деревообробники звернулись до поліції через систематичні перевірки

Ледь не щоденні тривалі перевірки. І, як наслідок, – простій та шалені збитки для бізнесу. На такі результати від спілкування з полісменами нарікають черкаські підприємці-деревообробники.

Напередодні ті шукали правди у керівництва обласної поліції, повідомляє кореспондент vikka.ua.

Деревообробники переконують: вантажні автомобілі їхніх підприємств на виїзді з лісу систематично зупиняють правоохоронці. Мовляв, перевірити, чи не крадену деревину перевозять вантажівки. Такі перевірки, зазначають, зазвичай тривають по 6 і більше годин. Що неабияк гальмує роботу деревообробних фірм. Адже в розпорядженні деяких – всього одна автівка для перевезення деревини. І та ризикує опинитись на штрафмайданчику.



Скаржаться і на конкретних працівників поліції. Буцім, ті почасти проводять свої перевірки, перебуваючи не на службовому авто і в цивільному.

При цьому підприємці наголошують: їхня діяльність абсолютно легальна, а партії деревини супроводжуються всіма необхідними документами. Більше того, активно підтримують покарання тих, хто здійснює незаконну вирубку лісу. Від правоохоронців сподіваються ж на розуміння.

"Останнім часом отримуємо дуже багато звернень від місцевих підприємців про порушення вимог щодо зупинки автотранспорту. Люди скаржаться, що поліцейські довгий час тримають їхні автомобілі, – розповідає заступник голови Робочої групи з актуальних питань лісового господарства при обласному лісгоспі Анатолій Романченко. – Ми всі проти незаконної вирубки лісу, тому маємо всі дозволи на перевезення деревини. Але такі дії представників правоохоронних органів призводять до великих збитків: нам потрібно платити зарплати, у наших працівників є родини…І таких працівників по всій Черкащині – тисячі. То ж хочемо знати, хто віддав наказ перевіряти нас аж так ретельно і чи не є він особистою ініціативою окремих оперативників чи працівників районних лісгоспів".

До керівництва обласної поліції деревообробники прийшли з письмовим зверненням, підписи під яким поставили три десятка підприємців. Заступники очільника Черкаського ГУНП, які прийняли пікетувальників, пояснили: такі перевірки – один з методів контролю незаконної вирубки лісу.

"Транспортні засоби, які перевозять ліс, будуть зупинятись працівниками нацполіції, але перевірки проводяться і будуть проводитись в межах чинного законодавства, – наголосив заступник начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Володимир Захаренко. – Адже проблема знищення лісу дуже серйозна".

Крім того, підприємцям пообіцяли: у поліції проведуть службове розслідування стосовно окремих ситуацій, описаних у заяві, а його результати передадуть до Державного бюро розслідування. Деревообробники ж попросили в полісменів зворотного зв’язку, адже також хочуть знати попередні результати анонсованої перевірки.

http://vikka.ua/novini/53176-zbitkovij-kontrol-cherkaski-derevoobrobniki-zvernulis-do-politsii-cherez-sistematichni-perevirki.htm

Далі...

Лісофорум безпеки

Уникати виробничих втрат, берегти життя та здоров’я працівників, розуміти суть небезпеки, оцінювати ризики та розробляти заходи для попередження травм, обирати безпечні методи роботи, виявляти корінні причини нещасних випадків та надавати домедичну допомогу потерпілим – ці та ще багато інших питань, пов’язаних з безпечною роботою в лісі та гігієною праці лісівників,обговорювалися під час дводенного навчального семінар-тренінгу «Основи та практика керування ризиками небезпек, формування ризикоорієнтованого мислення працівників підприємств-підрядників в лісовій галузі» (відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO45001:2018 і стандарту FSC з лісової сертифікації), що відбувався у Львові 21-22 листопада цього року.

Він проводився для спеціалістів з охорони праці підприємств Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, керівників суб’єктів господарювання, які надають послуги з питань лісівництва на умовах договору-підряду, делегації керівників та фахівців Франківського, Закарпатського та Хмельницького обласних управлінь лісового та мисливського господарства.

З вітальним словом до учасників семінару звернулися та виступили начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека, перший заступник голови Львівської обласної ради Богдан Галалюк, начальник відділу нагляду в АПК та СКС ГУ Держпраці у Львівській області Віктор Курило, головний спеціаліст відділу використання лісових ресурсів Держлісагентства України Андрій Мусійовський, головний редактор журналу «Охорона праці», керівник «Академії управління ризиками в системах менеджменту» Дмитро Матвійчук, професор Міжнародного інституту менеджменту, провідний викладач Академії управління ризиками В. Цопа, доцент кафедри охорони праці та інженерії середовища НУБІП Т. Білько, кандидат технічних наук О. Богданова, головний спеціаліст Волинського ОУЛМГ О. Боровицький, кандидат технічних наук за спеціалізацією «Охорона праці» головний спеціаліст Львівського ОУЛМГ Василь Степанишин…



До речі, пан Василь детально обізнаний і з безпековою ситуацією у Бродівському лісгоспі, який постійно відвідує, супроводжуючи при тому й огляди-конкурси на звання «Краще підприємство галузі у сфері безпеки та гігієни праці». Бродівське підприємство, як знаємо, краще в цій номінації не лише в області, а й посіло друге місце загалом по Україні. З цього огляду про позитивний досвід бродівчан у сфері охорони праці і безпеки говорилося чи не в кожному виступі, а уже згадуваний Анатолій Дейнека назвав Бродівське підприємство «гордістю області».



Провідний інженер з охорони праці Бродівського лісгоспу Андрій Петрушка, який брав участь у секціях тренінгу, був часто у центрі уваги і в кулуарах. Тим паче, що в листопадовому числі всеукраїнського науково-виробничого журналу «Охорона праці» вийшла розлога стаття про безпековий досвід роботи у Бродівському лісгоспі.



А тим часом метою тренінгу було – дати практичні знання і розуміння основних підходів в розробці і впровадженні систем управління гігієни і безпеки праці (ГіБП) на основі керування ризиками приватними суб’єктами господарювання, що надають послуги по лісівництву згідно Концепції реформування системи управління охороною праці в Україні на основі вимог Рамкової Директиви 89/391/ЄЕС “Про впровадження заходів для поліпшення безпеки та охорони здоров’я працівників під час роботи” та вимог нового стандарту ISO 45001:2018, як інструменту реалізації державної концепції на українських підприємствах з 2021 року. Це дозволить суттєво знизити втрати на виробництві, а головне – зберегти здоров’я і життя працівників, поліпшити умови праці тощо.



Організував цей надзвичайно важливий захід журнал «Охорона праці» за підтримки Держлісагентства України.

Ігор ТАБІНСЬКИЙ.
Фото автора.

Громадська ініціатива "Друзі лісу Львівщина" 25 листопада 2019 р. 

Далі...