«Чистка» Червоної книги – початок земельного дерибану?

Ковилу і черемшу хочуть позбавити охоронного статусу: чим це обернеться

 

Бабак - символ українських степів. У разі зникнення степу зникнуть і ці тваринки. Фото Вадима Мороза, Луганський природний заповідник

Секція з питань охорони рослинного світу Національної комісії з питань Червоної книги України ухвалила рішення про винесення з нового видання Червоної книги України 27 видів флори. Рішення це було неодноголосним, а обговорення – гарячим. Особливу увагу привертає пропозиція виключити два види ковили -волосистої та Лессінга.

Відміна їхнього охоронного статусу може призвести до відміни заповідності цілої низки територій, які після цього можна буде успішно приватизувати у ході земельної реформи, розорати і засіяти. Агрохолдинги вже потирають руки і облизуються на багаті гумусом південні чорноземи, на яких якраз і ростуть ковили. Отримають вони бажаний пундик чи впіймають облизня – залежить тепер від рішення Комісії з Червоної книги, до якої крім ботаніків входять зоологи та чиновники профільних відомств.

Ковила ти моя, ковила…

Низка авторитетних екологічних організацій вже звернулася до членів Комісії з проханням не гарячкувати. Загалом в Червоній книзі описано 27 видів ковили, тобто усі, що зростають на території України.

Ковиловий степ у Луганському природному заповіднику. Фото з сайту заповідника.

«Наразі всі види ковили занесені до Червоної книги України. Це було абсолютно правильне рішення, як і занесення до Червоної книги, наприклад, всіх орхідей або всіх кажанів. Зокрема тому, що люди не вміють відрізняти рідкісні види від більш поширених»,

- сказав GreenPost доктор біологічних наук Іван Парнікоза.

Ковили – усі без винятку, як більш рідкісні, так і менш вразливі, зараз швидко зникають – навіть просто тому, що «бізнесмени» розорюють степові ділянки у гонитві за сьогоденною вигодою. А з початком земельної реформи це зникнення ще прискориться. Зараз в Україні залишилося близько 4% степових ділянок, заселених степовими рослинами. З них лише половина знаходиться під охороною (має той чи інший заповідний статус).

«Cтепові площі швидко зникають через оранку, спроби (як правило невдалі) заліснення, забудову, створення на них сміттєзвалищ тощо. А там, де ковили ще залишилися, вони страждають через постійне випалювання. Ми в Київській області в цьому році дослідили 19 степових курганів і 8 ділянок степових валів. Ковила волосиста знайдена лише в чотирьох місцях. Хоча ще десять років тому, коли ми проводили аналогічне дослідження, вона зустрічалася в дев’яти локаціях»,

- розповіла GreenPost член правління Київського еколого-культурного центру Ольга Яцеленко.

Ковили, незалежно від масовості чи рідкісності - чудові маркери степових екосистем, вони є так званими флагманськими видами, які доволі легко виявляти та брати під охорону, що у свою чергу надає «парасольку», охорону інших видам, які знайти та виявити складніше. Тому перебування ковили в Червоній книзі є дуже важливим.

Ковила Лессінга Stipa lessingiana на лівому березі річки Боковеньки. Фото Вікторії Тротнер у групі «Природа Криворіжжя»

«Досвід сусідніх країн свідчить, що ковили там є рідкісними та зникаючими і тому занесені в національні Червоні списки (аналог нашої Червоної книги – ред.). Так, ковила волосиста занесена до Червоного списку Польщі, Німеччини, Чехії, ряду суб'єктів Російської Федерації. Ковила Лессінга занесена до Червоної книги МСОП та в Червоні книги ряду суб'єктів Російської Федерації. Наявність всіх видів ковили, як добре відомого маркера, дозволяє широкій природоохоронній громадськості ефективно проводити заповідання степових ділянок, що залишилися, оскільки не вимагає спеціальних знань для визначення виду ковили»,

- зазначає Іван Парнікоза.

Охороні степів варто присвятити окрему статтю, але зараз досить сказати, що навіть у порівнянні з відносно невеликою площею лісів (близько 15% території країни), площа природних степів є мізерною – близько 1%.

«Якщо протягом історичного періоду площа лісів на території сучасної України зменшилася приблизно утричі, то площа степів – у 40 разів! Саме тому цей 1% території України є місцем існування майже 30 % всіх видів флори й фауни, занесених до Червоної книги України. Отже, степ – найменш збережена екосистема України»,

- говорить голова Спілки друзів природи (Токмак, Запорізька область – ред.), знавець запорізьких степів Сергій Івко.

Наявність ковили Лессінга та ковили волосистої в Червоній книзі має велике значення і для збереження культурно-історичної спадщини — курганів, адже саме присутність на них цих видів допомагає зберігати кургани від оранки.

«Виходячи з реалій, варто зазначити, що ані Резолюція 4 Бернської конвенції, ані Зелена книга не мають поки що практичної ваги у захисті оселищ від знищення. За нашими розрахунками, лише в Луганській області є близько 6000 кв. км степових екосистем (в т.ч. крейдяних і кам'янистих степів), які можуть бути включені в ПЗФ (природно-заповідний фонд – ред.), переважна більшість яких містять в своїх межах лише два види ковил, що пропонуються до виключення з Червоної книги України. Таким чином, в разі прийняття такого рішення будуть втрачені формальні підстави на включення до ПЗФ цих територій, а до приєднання до ЄС ми не зможемо в повній мірі охороняти оселище Е1.2 - зональні степи, що включені в Резолюцію 4 Бернської конвенції і Оселищну директиву ЄС»,

- заявив GreenPost експерт Всеукраїнської екологічної ліги Олексій Бурковський (Олексій Бурковський живе на Донеччині – ред.).

Ковила Лессінга Stipa lessingiana на лівому березі річки Боковеньки. Фото Вікторії Тротнер у групі «Природа Криворіжжя»

Ведмежа послуга ведмежій цибулі

На думку екологістів вкрай необґрунтованою є також пропозиція виключити з Червоної книги цибулю ведмежу (народна назва - черемша).

«Цей вид зараз масово винищується торговцями для продажу на базарах, і тільки наявність її в Червоній книзі хоч якось дозволяє стримувати знищення цієї рослини. Якщо вона буде позбавлена охоронного статусу, наслідки будуть для цибулі ведмежої вкрай негативними»,

- говорить Ольга Яцеленко

Ведмежа цибуля масово знищується для продажу на стихійних ринкх наряду з підсніжниками та іншими червонокнижними рослинами. Фото з архіву КЕКЦ

Зараз місця, де росте ця рослина, активно знищуються під час рубки лісу.

«За нашими спостереженнями за останні п’ять років тільки в Київській області суцільними рубками лісу було знищено близько 20 місць зростання черемші. У ще більших масштабах іде знищення популяцій цієї рослини в Черкаській, Житомирській та Чернігівській областях»,

- додає Ольга Яцеленко.

Знищена суцільною рубкою ділянка, на якій росли червонокнижні рослини. Київська область. Фото КЕКЦ, 2020 рік

«Неприпустимо виключати з Червоної книги України цибулю ведмежу або ж черемшу (Allium ursinum), задля охорони якої створені всі значимі заповідні території центральної частини України у острівних масивах широколистяних лісів. Виключення з Червоної книги таких видів як цибуля ведмежа, на яких тримається існування приблизно 1/6 всіх об’єктів ПЗФ України, стане значним послабленням спроможності профільного міністерства створювати нові об’єкти ПЗФ»

, - вважає Олексій Бурковський.

Куди «припливе» плаун?

Незрозуміло, чому було прийнято рішення винести з Червоної книги України плаун річний. Цю рослину зараз дуже рідко можна побачити в лісах. Вона заготовлюється для оформлення букетів, і тільки її охоронний статус дозволяє ще якось більш-менш успішно боротися з торговцями. Позбавлення такого статусу означатиме для плауна річного повне зникнення.

Фото з сайту НПП "Гуцульщина"

«Коли ми з покійною Тетяною Леонідівною Андрієнко свого часу пропонували внести цю рослину до Червоної книги, вона ще більш-менш зустрічалася у вологих місцях, по Поліссю тощо. Але зараз іде зміна клімату, посуха, болота повигорали через масштабні пожежі цьогорічні. Це означає зменшення місць, де комфортно рости плауну річному. У нас в національному природному парку «Голосіївський» він зараз зустрічається хіба що біля болота у Біличанському лісі»,

- екслюзивно розповіла GreenPost кандидат біологічних наук, заступник директора з наукової роботи НПП «Голосіївський» Олена Прядко.

Варто уточнити, що саме Олена Прядко є однією з двох (разом із Тетяною Андрієнко) авторок статті про плаун річний у Червоній книзі України.

«На мою думку не варто поспішати з рішенням про виведення таких рослин з Червоної книги, бо це може призвести до їхнього швидкого зникнення. Треба порадитися з природоохоронцями, провести додаткові дослідження»,

- додає Олена Прядко.

Плаун річний внесений також до Червоного списку Польщі, Чехії та Словаччини.

Викликає питання й бажання позбавити захисного статусу ще деяких видів. Наприклад, клокички перистої або місячниці оживаючої (ширший загал знає її під назвою «лунарія»). Хоча у самому процесі змін до Червоної книги немає нічого поганого. Давно, наприклад, стоїть питання про винесення звідти водяного горіха.

Довідка: Згідно зі статтею 16 Закону України "Про Червону книгу України» виключення рідкісних видів з Червоної книги відбувається в наступному порядку: «Види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоної книги України, які внаслідок вжитих природоохоронних заходів на підставі результатів наукових досліджень визнані такими, що знаходяться поза загрозою зникнення, підлягають виключенню з Червоної книги України. Пропозиції про їх виключення з Червоної книги України розглядаються в тому ж порядку, що і при занесенні видів тваринного і рослинного світу до Червоної книги України»

Ні природоохоронній спільноті, ні широкій громадськості наразі невідомо, які саме «природоохоронні заходи» були вжиті щодо цих видів рослин, яка ефективність таких заходів. Безумовно, цікаво було би ознайомитися і з матеріалами наукових досліджень, в результаті яких ці види були визнані кандидатами на виключення з Червоної книги. Бо поки що навіть побіжний моніторинг ЗМІ свідчить, що місця, де ростуть ці рослини, масово знищуються. А, отже, знищуються і самі ці - поки що – червонокнижні види.

Як ми вже повідомляли, аналіз Червоної книги України показує, що через рубки потерпають майже 90 видів рідкісної фауни. А на додачу – 120 видів тварин, занесених до списку ІІ «Види фауни, що підлягають особливій охороні» Бернської конвенції (Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі 1979 року). Рубки знищують гнізда й токовища, прихистки кажанів, місця зимівлі змій, жаб та тритонів, харчову базу жуків та інших комах, місця зростання рідкісних рослин.

Актуально

• Українські лосі святкують ювілей: чому і як їх вдалося внести до Червоної книги
• Журавлі та лосі голосують «за»: сто причин для створення ще одного нацпарку
• Води немає, влада в паніці. Що робити українцям?
• Кабмін і Мінекоенерго саботують виконання закону про заборону суцільних рубок у Карпатах

ТВАРИНИ & РОСЛИНИ
Олег Листопад

https://greenpost.press/news/chystka-chervonoyi-knygy-pochatok-zemelnogo-derybanu-i6555

Далі...

Води немає, влада в паніці. Що робити українцям?

Зупинити осушення боліт та риття каналів негайно

Нехай вас не обманюють калюжки на асфальті, які бачите за вікном. Травневі дощі омолодили зелень, прибили пожежі, але не змогли компенсувати відсутність снігу цієї зими та торішніх осінніх опадів. Ґрунт залишається сухим на значну глибину, рівень ґрунтових вод падає, люди масово скаржаться, що з колодязів пішла вода. На очах міліють річки – наприклад, Тетерев та Десна. Це називається ґрунтова та гідрологічна посуха – коли вичерпані або суттєво виснажені стратегічні для довкілля запаси вологи.

І ось, нарешті, посуху помітила влада. А саме – Рада національної безпеки та оборони. Орган, який має передбачати та попереджати кризові ситуації. Наскільки вчасною та адекватною є заяви та дії РНБО? Влади в цілому? Відразу скажу, що заяви вкрай запізнілі, а дії та наміри – неадекватні. А тепер поясню чому саме.

А можна вже казати «а я ж казав»?

Ще 27 січня GreenPost повідомив, що Російська федеральна служба з гідрометеорології та моніторингу довкілля (Росгідромет) направила до зацікавлених органів влади РФ прогноз про прийдешню у 2020 році серйозну посуху в Центральній частині Росії.

"Причину видно неозброєним оком: станом на 17 січня в центральних регіонах випало менше 10% від середньорічної норми опадів (в період з грудня по січень). Саме сніг (його глибина за зиму в середньому становить 35 см) є основним джерелом насичення ґрунту вологою в весняний період. За підсумками зимового періоду середньорічна кількість снігу, накопиченого за листопад-березень, має дорівнювати або перевищувати 80 літрів води на 1 (один) кв метр ґрунту. Саме ця вода живить озимі сільгоспкультури", - повідомив GreenPost з посиланням на співробітника Greenpeace Євгена Усова.

Для тих, хто вчив географію у школі, це сказало багато. Адже Дніпро починається на території Росії, а, отже, весняна повінь з північних країв не прийде. До того ж, безсніжною була зима й в Україні. Ми відразу, 27 січня 2020, написали запит до РНБО, де питали, як головний кризовий орган країни планує реагувати на кризу. Зокрема, цікавилися, що буде з майбутнім урожаєм.

Дніпро в районі білоруського Гомеля у повноводний рік.Фото Олега Листопада

У відповідь GreenPost отримав набір цитат із Закону про доступ до публічної інформації та пораду звернутися до інших відомств (скан відповіді наводимо в кінці статті - ред.)

Ще через два тижні GreenPost – перший з українських ЗМІ – написав, що у 2020 в Україні уперше за 120 останніх років (а може й більше – але метеоспостереження до того часу не велися) – не буде весняної повені.

Єдина установа, від якої, ми власне й дізналися про тривожну ситуацію, і яка адекватно на неї відреагувала – Державне агентство водних ресурсів. Третього березня це агентство повідомило, що може обмежити подачу води деяким водокористувачам. Після нашої публікації «Держводагентство готове «прикрутити краник», бо в українських річках бракує води», тема, нарешті, привернула увагу широкого кола журналістів за ЗМІ. Але – не вищих органів державної влади.

Писали ми (та й не лише ми) про безводдя й далі – що горять торфовища, бо через меліорацію осушені болота. Що в Житомир вже відчуває спрагу. Що сохнуть водосховища Криму і міліє Світязь. Марно. Лише зараз, через три з половиною місяці від перших тривожних публікацій і звернень, РНБО, нарешті, звернув увагу на ситуацію.

горить торфовище у Чернігівській області. Осінь-зима 2019-2020

Що ж почули у Раді Нацбезпеки?


«Згідно з інформацією Державного агентства водних ресурсів України, останні п’ять років були маловодними, й існує ймовірність виникнення водного дефіциту у басейнах деяких річок, які мають значне антропогенне навантаження. У цьому контексті Секретар РНБО України зазначив, що ймовірність маловоддя вимагатиме оптимізації використання водних ресурсів та економного водоспоживання», - йдеться у повідомленні відомства.

Хоча повною мірою глибину проблеми тут так і не усвідомили. Водна криза крокує широким кроком, але секретар РНБО говорить лише про "ймовірність виникнення водного дефіциту в басейнах деяких річок. Так, наче він живе не в Україні, а десь на Марсі.

«Оптимізація» ж, за словами секретаря РНБО Данілова, може означати використання у водогонах наших міст води з підземних джерел.

«Серед іншого, О. Данілов звернув увагу на важливість проведення повної інвентаризації джерел підземних вод питної якості й артезіанських свердловин з метою залучення їх до систем водопостачання», - повідомили в РНБО.

Я так розумію, що Рада нацбезпеки почула тільки хорошу частину повідомлення в.о. голови Держводагентства Михайла Хорєва, який брав участь у нараді. Ось повідомлення з ФБ сторінки Водагентства:


«Але завдяки правильним управлінським рішенням та вчасному реагуванню Держводагентства на несприятливі гідрологічні умови, наповнення дніпровських водосховищ для створення стратегічного запасу води було розпочато ще у лютому. Відповідно завдяки своєчасному реагуванню Агентства, каскад дніпровських водосховищ працює в узгодженому режимі і його наповнення складає 94%. Та українське населення і аграрний сектор будуть забезпечені водними ресурсами», - проінформував присутніх виконувач обов’язків Голови Держводагентства Михайло Хорєв.

Так, ДАВР спрацювало чітко. Свою роботу виконало. І навіть чесно попередило, що «Держводагентство усе ж таки було змушене застосувати статтю 45 Водного кодексу України щодо пріоритетності використання води для питних і побутових потреб населення у період маловоддя та встановило режими роботи водосховищ з урахуванням обмежень об’ємів води, що пропускаються через турбіни Кременчуцької ГЕС. А у разі подальшого ускладнення гідрологічної ситуації та з урахуванням прогнозу водності, для інших об’єктів гідроенергетичного комплексу країни також можливі подальші обмеження умов водокористування».

пересихає Тетерев. Фото Житомирводоканалу

У Секретаріаті Ради національної безпеки і оборони України повідомили, що підтримують дії Держводагентства. Це чудово.

А якщо посуха триватиме не один рік?

Але що буде, якщо і наступна осінь буде суха, а зима – безсніжна? Тактика – це добре, але де стратегія?

Секретар РНБО України Олексій Данілов говорить про «оптимізацію використання водних ресурсів та економне водоспоживання". Але як цього домогтися від громадян та бізнесу – не говорить.

Натомість звернув увагу на важливість проведення повної інвентаризації джерел підземних вод питної якості й артезіанських свердловин для залучення їх до систем водопостачання.

Стоп! Але ж ці запаси – не бездонні. Ще чотири року тому довелося почути доповідь доктора технічних наук гідрогеолога Євгенія Яковлєва, у якій йшлося про виснаження та забруднення підземних водних горизонтів, про воронку під Києвом через надмірний забір води і багато інших неприємних речей. А що ж буде, як почати ще активніше користуватися запасами підземних вод?

Що остаточно вирішили на засіданні РНБО наразі невідомо, протокольне рішення ще не дописане і не оприлюднене. Але судячи з усього, там нічого не буде про необхідність відновлювати водність, про порятунок боліт, охорону й відновлення заплав річок. Це усе – питання Мінекоенерго, яке, на жаль, наразі переймається лише «енерго», геть забуваючи про «еко».

Так ми далеко не заїдемо. Підземні води закінчаться швидко. Коли буде стратегічна програма Мінекоенерго, а ще краще – відновленого Мінприроди? Де план дій? Заборона розробки торфовищ? Якщо цього негайно не зробити, катастрофа станеться ще при нашому житті. І ті, хто сміявся над Ґретою Тунберг, перші занесуть її до списку святих. Тільки навряд чи це допоможе.

випалена і розорана заплава Десни

Тому треба діяти зараз, гризти мізки високим чиновникам, писати листи та звернення, статті та пости у соцмережах, вимагати відповідних постанов (зокрема, про заборону фосфатів у миючих засобах), наказів, інструкцій. Так, ми теж повинні економніше споживати воду, але без державного регулювання, без переходу бізнесу на інші принципи водоспоживання, інші технології – реальної економії не досягнемо.

А без порятунку природних губок – боліт, стариць, озер і озерець, природних, не спрямлених річок, воді ніде буде запасатися і концентруватися. Тому…

У законодавство треба внести відповідні норми. Зокрема, не можна допустити ухвалення у нинішній редакції проєкту закону Про водний транспорт, який вже пройшов перше читання.

Усі проєкти, що руйнють клімат треба зупинити. У тому числі скасувати дозволи на осушення боліт та видобуток торфу. А також скасувати спорудження так званого водного шляху Е40. Мова йде про риття величезних каналів через усе Полісся – як в Україні, так й у сусідніх Польщі та Білорусі. Такі масштабні земляні та руслові роботи кардинально порушать водний баланс, знищать водність не тільки Півночі України, а й усього басейну Дніпра. Від якого, нагадаю, залежить добробуту двох третин українців.

Створити й реалізувати у найкоротші терміни програми відновлення боліт та заплав річок, їхньої природної течії. Тут можна скористатися досвідом Білорусі та Європи. Там вже є відповідні методичні розробки й практики.

Усе буде й у нас. Якщо буде найголовніше – політична воля.

схема каналів Е40, якими може бути знищене все Полісся

https://greenpost.press/news/vody-nemaye-vlada-v-panitsi-shho-robyty-nam-i6270

Далі...

Журавлі та лосі голосують «за»: сто причин для створення ще одного нацпарку

Науковці пропонують заповідну територію замість лісосіки

Олег Листопад 

Підскоком, наче курка, до калюжки посеред галявини наближається орлан-білохвіст. Зазирає у вічко фотопастки, і відходить – напитися важливіше, ніж витріщатися на дивну штукенцію з блискучим кружальцем. Пізніше до калюжки перевальцем навідується орел-могильник. Під вечір камера ловить вовчика, а наступного ранку – пару молодих лосів.

стоп-кадр з відео Валерія Ловчиновського

Ці кадри зняті в унікальному природному куточку Слобожанщинии – Ізюмській луці.

Ліс посеред степу

Тут, на межі двох природних зон – Степу та Лісостепу, росте один з найбільших і точно найкраще збережений степовий ліс – 26 тисяч гектарів. Він розкинувся у заплаві та на піщаній терасі долини Сіверського Дінця у Балаклійському та Ізюмському районах Харківської області.

«Тут знайдено 40 видів тварин та рослин, які занесені до Червоної книги України, ще 72 — до Червоних списків Харківської області. Багато вчених та громадських діячів пропонують створити національний природний парк «Ізюмська лука»,

- розповів GreenPost харківський екоактивіст Валерій Ловчиновський.

«Розмаїття рослинності вражає: мішані та соснові ліси; березово-вільхово-осикові гаї; заболочені чорновільхові ліси у притерасних пониззях заплави; дубові, берестові, дубово-ясенево-кленові ліси заплави; чагарникові верби, сфагнові мохи, осокові та очеретово-рогозові болота; вербово-тополеві галереї вздовж річища Сіверського Дінця; рослинність континентальних основних скельних кліфів (обривів берега або заплавних терас – ред.), петрофітних (петрофітні види – це ті види рослин, що ростуть на камінні та скелях. Вони сприяють механічному і хімічному руйнуванню гірських порід, в результаті чого утворюється первинний ґрунт - ред.) степів, північних лучно-злакових степів; рослинність глинистих та мергелевих (ме́ргель — осадова гірська порода, яка представлена переважно вапняком та глинами – ред.) відслонень; байрачні та нагірні діброви, в т.ч. дубові ліси на крейді та мергелі»

, - із захватом змалював GreenPost картину майбутнього парку кандидат біологічних наук Станіслав Вітер.

Пан Станіслав працює начальником відділу науки та моніторингу НПП «Гомільшанські ліси», тож дуже добре розуміє цінність цих обширів саме для створення тут ще одного національного парку.

І для природи, і для людей

Національні природні парки мають три основні функції: збереження довкілля, наукові дослідження та рекреація, тобто – надання людям можливостей спілкуватися з природою, відновлювати виснажені цивілізацією сили. Ізюмська лук гарно підходить для рекреації.

«Ураженість несприятливими природними процесами – слабка. Суттєвих забруднень (хімічних, радіаційних) повітря, водних горизонтів та ґрунтів не відмічено. На правобережних схилах є зсувові процеси, проте вони не створюють надзвичайної ситуації, але водночас утворюють низку середовищ існування, в т.ч. для рідкісних видів флори і фауни (шавлії, ковили, пугач, тощо)»

- розповідає Станіслав Вітер.

Територія є пріоритетною і для розвитку такого виду туризму, як Birdwatching (спостереження за птахами – ред.), «зеленого туризму» та «сільського туризму».

Значна й історико-культурна цінність території. Тут є залишки курганів, катакомб та стоянок часів катакомбної культури (середина 3 тисячоріччя до н.е. – середина 2 тисячоріччя до н.е.). Відомі знахідки кераміки тієї доби.

«Зараз іде активна переписка ініціативної групи зі створення парку з профільним департаментом Мінекоенерго, фахівці міністерства надають рекомендації щодо оформлення наукового обґрунтування, підготовки інших документів. Активно підключилася Українська природоохоронна група, за що їм велика подяка. Але поки що, на жаль, ця справа залишається ділом ентузіастів. Сподіваюсь, що ми зможемо зацікавити усе ж державні органи і організації, адже Харківщина посідає одне з останніх місць за площею заповідних територій, хоча ми маємо багато цінної природи»

, - зазначив Валерій Ловчиновський.

вовк на стоп-кадрі з відеопастки Валерія Ловчиновського

Довідка: Станом на 1 січня 2013 р. у складі ПЗФ Харківської області налічувалося 242 заповідні території та об'єкти, загальною площею 73,8 тис. га. В їх числі 3 національні природні парки, 7 регіональних ландшафтних парків, численні заказники, заповідні урочища та пам'ятки природи. За питомою вагою площі ПЗФ (2,35 %) Харківська область посідає передостаннє місце в Україні, перевищуючи лише Вінницьку (2,1 %) – Вікіпедія.

Жертва сталінського режиму

На унікальності природного комплексу Ізюмської луки та необхідності його охорони наголошувалося з 1920-х рр. У 1937 ця територія отримала статус заповідника місцевого значення з назвою "Чернеччина".

«Резерват мав доволі велику площу - близько 22000 га. На жаль, у 1951 р. заповідник ліквідовано», - пишуть у своїй статті у журналі «Заповідна справа в Україні» вчені Харківського національного університету ім. Каразіна Олександр Ординець та Олександр Акулов.

«1951 рік ще називають роком першого радянського розгрому заповідників. В Україні були закриті заповідники: місцевого значення - Золотий потік, Гомільшанський ліс (неіснуючий), Чернеччина, Білосарайська коса, Біла гора, Шутроминці, Галілея, Глоди, Венгільській ліс, Костопільський, Гори Артема, Тисовий ліс, Велико-Бурлукськи (неіснуючий), Кам'яні Могили. П'ять республіканських - Горисеа, Веселі Боковеньки, Устинівка, Тростянець, Середньо-Дніпровський (Канівський). У Чорноморського під потреби колгоспів наказали відрізати 1 тис гектарів, у Азово-Сиваського - 200 гектарів, Асканію-Нова хотіли скоротити в 43 рази. Всього Україна втратила 33 тис. га заповідних земель або 60 відсотків всієї заповідної площі.

стоп-кадр з відео Валерія Ловчиновського

Чернеччину місцева влада восени 1951 перевела в ранг мисливського заказника на 5 років, чим врятували від знищення цей цікавий ділянку природи. Ось такі наслідки реалізації постанови № 3192 "Про заповідники", яку голова Ради Міністрів СРСР Сталін підписав 29 серпня 1951 року», - розповів GreenPost автор серії книг з охорони природи Володимир Борейко.

У 1984 р. на території на цій території створено нові об'єкти природно-заповідного фонду, однак їх статус та площа були незрівнянно меншими у порівнянні "Чернеччиною". Сумарна площа чотирьох ботанічних пам'яток природи місцевого значення ("Ізюмська дача", "Красно- шахтарська", "Пісківська" та "Петрівський дуб-велетень") становила лише 102,1 га.

У 1990 Постановою Верховної Ради УРСР 26 тисяч гектарів тутешніх лісів переведено до найвищої категорії захисності й віднесено до переліку перспективних заказників республіканського значення. У листопаді 1997 рішенням Харківської обласної ради така ж площа - 26000 га - резервується як "унікальний лісовий природний комплекс в степу". Але усі ці благі наміри набули хоч якоїсь конкретики лише у 1999.

«Завдяки зусиллям українських орнітологів весь лісовий масив Ізюмської луки занесено до Національного переліку територій, що важливі для збереження птахів (Important Bird Areas - IBA) під №69, а у 2002 р. - до Загальноєвропейського переліку таких територій (під №048)», - повідомляють Олександр Ординець та Олександр Акулов.

Але IBA – це лише формальний статус, у Законі України про природно-заповідний фонд такої категорії немає, тобто – закон її захищає. Тому важливим було інше рішення: у 2003 р. на 2560 га рішенням Харківської облради створено регіональний ландшафтний парк "Ізюмська лука". У 2005 площу РЛП збільшено до 5002 га. Добре, але – мало: РЛП охоплює тільки одну десяту частину території лісового масиву. Натомість 90% території знаходиться у користуванні ДП "Ізюмське лісове господарство". Тож ідея створення заповідного об’єкту вищого рангу - національного природного парку - на усій цій території дуже правильна і своєчасна.

https://greenpost.press/news/zhuravli-ta-losi-golosuyut-za-sto-prychyn-dlya-stvorennya-v-ukrayini-shhe-odnogo-natsparku-i5918

Далі...

Кабмін і Мінекоенерго саботують виконання закону про заборону суцільних рубок у Карпатах

Карпатські ліси залишаються "доторканими" попри обіцянки президента

Олег Листопад


 

Фото зі сторінки "Зелений ліс" 

У своїй передвиборчій програмі кандидат у президенти Володимир Зеленський так змалював країну своєї мрії: це Україна, «де недоторканими є Карпатські ліси, а не депутати».

Після обрання Верховної Ради, члени Комітету з екологічної політики розробили, а ВРУ ухвалила закон №249-IX «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)». Півроку тому, 30 жовтня 2019, закон був підписаний президентом Володимиром Зеленським і незабаром почав діяти. Але - тільки на папері.

Про що ж, власне, закон?

Переважно - про регулювання лісозаготівель. Будемо чесними самі з собою: заборонити геть усі рубки в наших лісах, або хоча би в Карпатах – нереально. Лісозаготівля – це робочі місця, сировина для промисловості, податки у бюджети різних рівнів тощо. Екологи намагаються зберегти принаймні найцінніше, найважливіше. Так, у 2017 році вдалося ухвалити Закон про праліси. А закон №249-IX опікується лісами високогір’я (вище 1100 метрів), крутих схилів та прибережними. Усі вони грають ключову роль у попередженні лавин, селів, зсувів та повеней: тримають ґрунти і уповільнюють стікання вологи вниз, в долини. Особливу увагу закон приділяє охороні ялицево-букових лісів. Вони доволі рідкісні: трохи більше 50 тисяч (51 923) гектарів на усі наші Карпати. Різні (за домішками інших дерев та складом трав’янистого «килиму» під кронами) підвиди ялицево-букових занесені до Зеленої книги (аналог Червоної, але для рідкісних рослинних угрупувань).

фото зі сторінки "Зелений ліс"

Він планувався як аналог, оновлення аналогічного закону 2001 року, яким було введено безстроковий мораторій на суцільні рубки головного користування у високогірних та захисних лісах. Та мораторій на десять років – у ялицево-букових. У 2010 рубки ялицево-букових відновилися. Виникла потреба їх знову зупинити. Тож екологи розробили відповідний новий законопроект. Але представники лісового сектору внесли низку правок, які, на думку, наприклад БФ Екологія-Право-Людина, знівелювали хорошу в принципі ідею.

«…Після першого читання законопроект дійсно відповідав задекларованій меті... проблемні пункти були введенні в законопроект через поправки № 6, 11 та 21, авторами яких є народні депутати Бондаренко О. В. та Івахів С. П.», - зазначають у ЕПЛ. І додають, що законопроект «[фактично] дозволяє проведення суцільних рубок в Карпатах, знімає мораторій на проведення рубок головного користування у високогірних лісах».

Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, навпаки, бачить покращення: «У законі 2001 року законодавець з трьох видів діючих в Україні суцільних рубок заборонив тільки один – суцільні головного користування. Два види інших суцільних – санітарні та лісовідновлювальні – залишалися.

Тому лісники легко обходили заборону статті 2, проводячи замість суцільних рубок головного користування суцільні рубки санітарні та суцільні рубки лісовідновлювальні. У цьому може переконатися кожен, піднявшись вище 1100 метрів. Всі вершини гір там в залисинах суцільних рубок. Як показали наші дослідження за космічними знімками Global forest watch, за 2001—2016 роки в Українських Карпатах знищено суцільними рубками 126 тис. га, або 7,7% деревостанів регіону. У новому законі усі види суцільних рубок заборонені».

На відео: Володимир Борейко розповідає про позитивні сторони закону

Але й перша, і друга група експертів зазначали, що услід за ухваленням закону треба ухвалити підзаконні акти – постанови, правила, інструкції, накази. Як для того, щоб працювали позитивні сторони, так і для того, щоб нівелювати негативні.

З цим також погоджувалися народні депутати-автори закону. Так, 26 листопада 2019 на прес-конференції з нагоди ухвалення закону про необхідність ухвалення низки підзаконних актів говорив голова Комітету з питань екологічної політики Олег Бондаренко.

Ось що він говорить починаючи з 6.13 хв:

«Деякі положення цього закону є суперечливими, контраверсійними, Ми поспілкувалися з Мінекоенерго, і воно запевнило нас, що для того, аби закон ефективно діяв, і щоб були попереджені можливі зловживання щодо застосування закону, міністерством буде розроблена Інструкція з впорядкування лісового фонду України, ця інструкція була відсутня протягом майже 10 років. Цей закон став стимулом для врегулювання цього питання. По друге, будуть розроблені Правила рубок головного користування в лісах Карпат. В Санітарні правила в лісах України будуть внесені зміни як і до інших (підзаконних актів). Сподіваюсь, цими змінами ми врегулюємо ті спірні питання, що були висловлені з боку науковців та екоспільноти»

, - сказав Олег Бондаренко.

Такі наміри депутатів та чиновників були схвально зустрінуті екологічними організаціями.

«…голова комітету Олег Бондаренко наголосив що комітет і він особисто відкритий до співпраці з громадськістю заради збереження лісів України, як шляхом розробки нових змін до законодавства, так і шляхом спільної роботи з Мінекоенерго над підзаконними актами – зокрема “Інструкцією з впорядкування лісового фонду України”, “Правилами рубок головного користування в лісах Карпат” тощо

І хоча це все не відміняє повністю ризики збільшення лісозаготівлі в Карпатах, проте ЕПЛ вітає конструктивну позицію народних депутатів і готове до співпраці! А у випадку державницької позиції Мінеконерго (непогодження матеріалів лісовпорядкування які будуть містити в себе рубки головного користування у лісах вище 1100 метрів та зменшення особливо захисних берегозахисних лісових ділянок тощо) можна буде недопустити нових рубок в лісах Карпат, які на жаль тепер дозволені вищезгаданим законом», - заявили після цього представники Екологія-Право-Людина, які брали активну участь і у обговоренні остаточної редакції закону, і у згаданій прес-конференції.

"Ми вам нічого не винні"???

Як виконується цей фактично програмно-президентський документ? Погано, точніше - ніяк. Зокрема, Мінекоенерго не виконало досі прикінцеві положення закону, які звучать так:

«Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:

• забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
• привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
• забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом».

Але минуло вже навіть не три місяці, а півроку, проте ніяких «приведень у відповідність» не сталося. Ні тих, що мали нівелювати недоліки, ні тих, що мали активізувати позитивні новели законопроекту.

Не допомогли ні усні умовляння, ні письмові звернення. Хоча ось відповідь Мінекоенерго на звернення Київського еколого-культурного центру, де міністерство обіцяє усе зробити.

Але обіцянки залишилися обіцянками. Нагадаю, що фахівці КЕКЦ брали активну участь у підготовці тексту законопроекту. А Мінекоенерго є одним з тих органів влади, які мають «забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом». І саме фактично у підпорядкуванні Мінекоенерго знаходиться Державне агентство лісових ресурсів, яке відповідає за усі ліси України.

фото зі сторінки "Зелений ліс"

Врешті-решт КЕКЦ подав до суду на Кабмін України за невиконання Закону України про захист карпатських лісів

«В першу чергу ми вимагаємо змін до «Порядку спеціального використання лісових ресурсів», який був затверджений Кабміном України ще в 2007 році, і яким рубки головного користування дозволяються в заказниках, господарських зонах національних парків і регіональних ландшафтних", - повідомив GreenPost директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

Окружний Адміністративний суд м. Києва прийняв позов і відкрив провадження в адміністративній справі.

«У тому, що не виконується даний Закон, винне Держлісагентство як держорган, який відповідає за реалізацію лісової політики, Мінекоенерго, як держорган, відповідальний за розробку лісової політики, і Кабмін України, який за цим Законом зобов'язаний стежити за внесенням змін до підзаконних актів .

Цього нічого зроблено не було. У нас карають спортсменів в Гідропарку за те, що вони займаються спортом під час карантину, але ніхто не контролює вищих чиновників і ніхто не карає їх за те, що вони не виконують Закони України та завдають прямої шкоди всій країні. При цьому ми неодноразово зверталися в Держлісагентство, Мінекоенерго і Кабмін з даного питання і отримував відписки.

Що стосується Держлісагентства України, то в Україні немає більш шкідливого для лісу і природи держоргану ніж Держлісагентство. Саме цей орган винен в масштабному зведенні лісів в Україні, саме цей орган гальмує створення нових заповідників і нацпарків, саме цей орган заважає охороняти рідкісні види тварин і рослин. Чиновники Держлісагентства не в перший раз саботують виконання тих Законів України щодо охорони лісів, в яких вони не зацікавлені», - прокоментував ситуацію Володимир Борейко.

Через карантин телефони Мінекоенерго не працюють. Тому ми надіслали запит до цього відомства у надії почути коли ж буде виконано "президенський" закон. Також ми попросили висловитися на цю тему голову Комітету з екополітики ВРУ Олега Бондаренка та окремих народних депутатів. Їхні відповіді будуть наведені у наступній статті на цю тему.

суцільна рубка в заказнику Черемоський. Фото зі сторінки КЕКЦ

Далі...

Зміни клімату = зменшення площ лісів - пожежі

Українська система пожежної охорони лісів не адаптувалася до нових умов



За прогнозами, зміни клімату при різних сценаріях призведуть до значного скорочення площ лісів з головних лісоутворюючих порід в центральних, східних та північних регіонах, в тому числі, внаслідок великих лісових пожеж. Про це свідчатть дослідження вчених НУБІП - Національного унверситету біотехнологій та природокористування.

"При всіх недоліках та проблемах, ситуація з лісовими та природними пожежами була відносно стабільною і обмежувалась періодичними особливо великими пожежами (від 2-3 до 10 тис. га). Вони позиціонувались відповідальними особами для преси та населення як невідворотнє стихійне лихо, а не прорахунки в організації охорони лісів від пожеж", - розповів GreenPost доктор біологічних наук Сергій Зібцев.

Тепер же масштаб пожеж і неспроможність вітчизняних спецслужб у їх гасінні дозволяє говорити про те, що ситуація кардинально змінилася, а Україна до цього не готова.

Великі пожежі: Зона відчуження 1992 р. - до 17 тис. га; Кременна Луганської області; Ізюм Харківської області; Камінь-Каширське лісове господарство Волинської області; Олешківські піски, Херсонська область (численні, у тому числі - 9 тис. га, 2007 р.); Ялтинський природний заповідник, АР Крим (1000 га, 2007); Поліський природний заповідник (2009 та 2018 рр. до 900 та 500 га); Сарненське ЛГ, Рівненський природний заповідник тощо.

Починаючи з приблизно 2010 року зміни клімату з кожним роком все більше загострювали лісопожежну проблему, проте адаптації системи охорони лісів до нових умов не відбувалося, а замість цього застосовувався так званий реактивний менеджмент - запізніла одноразова реакція та мобілізація на чергову велику пожежу без подальших системних змін до наступної пожежі.



через GIFER

Як ми вже повідомляли, Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж (REEFMC) звернувся до президента України, Кабміну, місцевих органів влади, бізнесу, громадян, земле- та лісо-користувачів щодо надзвичайної ситуації з лісовими пожежами в Україні. Фахівці центру провели аналіз причин катастрофічних цьогорічних пожеж та розповіли, що треба зробити, аби запобігти таким ситуаціям надалі.

 

КЛІМАТ
Олег Листопад

Далі...

Костю, не хвилюйся: згорілий ліс відновиться. Хоча і не скоро

Мій друг Костянтин Чернічкін побував нещодавно на Житомирщині у згорілих селах та згорілих лісах.

«Досі моторошні відчуття, ніби ти потрапив на іншу планету, де чорна земля й запах диму - це звичайне середовище існування. Але, на жаль, це планета Земля - ліс зовсім згорів, й від цього ще сильніший дисонанс», - ділиться враженнями Костя.

Так, біди пожежі наробили великої.

Так, уникнути катастрофи таких масштабів було можна – якби влада слухала фахівців і приділяла належну увагу системі протипожежної охорони в природних екосистемах.

Так, чимало тварин і рослин загинуло.

Так, ліс ще довго буде стояти чорним і порожнім.

Але – відновиться.

«Ось це питання, насправді, мене найбільше цікавить. Який ресурс у екосистеми до відновлення? Може це комусь вигідно так казати?», - питає Костя.

фото Костянтина Чернічкіна

Ні, ніхто нікого не дурить. Дійсно, усе буде ОК. Просто не відразу. Поки комахи прилетять і з’їдять мертву деревину, поки ці обпалені дерева впадуть і згниють, поки галявини заселить ожина, поки засіється береза і т.д. В природі пожежі теж трапляються. Тому у природи механізм відновлення після пожеж передбачений.

«Ну так, цей природній процес зрозумілий - залишається питання часу – скільки це буде тривати? І як врахувати людський фактор?», - усе ще допитується Костя.

Людям ніколи, їм не йметься: давай-давай. Давай проведемо рубки, давай посадимо сосни. Ну як нема куди гроші дівати, то - вперед.

А от у природи - море часу. Вона спокійно, рік за роком, день за днем відновиться. Головне, щоб людина не втручалася.

Чому у людей таке сильне бажання не чекати, а швиденько зробити як було? Мабуть тому, що бачити чорні стовбури їм некомфортно. Але згорілий ліс тільки нам видається моторошним і "неправильним", у природи свої уявлення про правильність і красу

Чи не згорить знову? О, так, якщо ми про пожежну безпеку у лісах, то тут є привід поговорити. Але що і як робити з цим, експерти давно теж розписали. Аби було кому слухати і впроваджувати. Найважливіші моменти:

1. раннє виявлення загорань (за допомогою відеокамер, вишок спостережних, дружби із місцевим населенням, яке вчасно повідомить лісництво про загорання тощо) і
2. можливість швидко дістатися вогнища. Тобто - мати дорогу більш-менш проїздну і мобільні засоби гасіння – можна навіть на мотоциклі прискочити з ранцем і усе загасити в зародку. Є такі прогресивні лісгоспи, з мотоциклами.

Це якщо дуже коротко. Якщо просто коротко, то варто подивитися, що пише про причини пожеж і як запобігти наступним Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж на чолі із своїм директором Сергієм Зібцевим (Чому горить Чорнобильська зона і що робити владі.  Аналіз причин і поради як запобігти наступним катастрофам від найкращих українських фахівців). Чіткі, продумані рекомендації. От просто бери, владо, і виконуй...

Ще Костя каже, що місцеві жителі сумують: ліс не відновиться за їхнього/нашого життя.

Якщо тим, хто сумує по 70-80 років, то, можливо, нового лісу вони й не побачать. А може підуть зливи за зливами, або нова пожежа усе допалить і зміни відбудуться дуже швидко. Спрогнозувати важко. Років десять точно мине поки молодий лісок з’явиться на місці горільника. А якщо усе спиляти, потім вивезти, потім переорати, потім посадити однорічки сосни? Так усе одно мине років 10 поки вони зімкнуться кронами. Як у анекдоті про застуду: якщо не лікувати, то пройде за тиждень, а якщо лікувати – то за сім днів. Тільки доведеться витратити пристойну суму. І пожежна небезпека буде залишатися, бо це монокультура сосни.

Ось така моя відповідь як еколога.

Втім, відповіді лісівників теж не дуже радують. Якось довелося спілкуватися з начальником Відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства Ігорем Будзінським.

«Відновлення лісів після пожеж, зазвичай, завжди дуже складна справа. На це треба багато грошей, і результат не завжди гарантований. Але поява на місці спалених лісів степів – таке буває лише у виняткових випадках. Головне завдання лісівників галузі на місцях згарищ, суцільних рубок невідкладно створити лісові культури. Природне ж поновлення на згарищах може появитись через 4-5 років, за умови збереження окремих живих дерев після пожежі. При цьому пройде зміна порід, спочатку появиться береза, клен, сосна та інші породи», - сказав лісівник.

Тому повторюся: краще пожежі запобігти, краще належним чином підготуватися до неї, краще ухвалити відповідні закони, постанови, інструкції, накази. І – слідувати їм.

 

Олег Листопад

журналіст Green Post

Далі...

Аграрії спалюють стерню від безвиході - експерт

Непідготовлена земельна реформа провокує масштабні пожежі

Фото: ДСНС

Непідготовлена земельна реформа залишила нових власників наодинці з ринком, без підтримки держави, банків та без дорадництва щодо технологій, що змушує фермерів та орендарів широко використовувати вогонь як агротехнічний захід. Про це у своєму аналізи причин масштабних пожеж пишуть експерти Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж.

"Під тиском неурядових зелених організацій та захисників довкілля спалювання рослинності на полях та городах було заборонено законодавчо та визначені адміністративне та кримінальне покарання, проте взамін держава не запропонувала власникам земельних ділянок ні матеріальної підтримки на додаткову оранку або інші агротехнічні заходи для підготовки земель до нового сільськогосподарського циклу, ні інші рішення, наприклад, навчання безпечній технології контрольованих палів, як це зроблено у інших країнах", - зазначають вчені.

Це призвело до зворотного результату: якщо раніше власники земельних ділянок спалювали рослинні рештки відкрито та контролювали свої пали з метою недопущення виходу вогню за межі ділянки, то після введення заборони та штрафів, це продовжували робити але не відкрито і без контролю, що призводило до виходу вогню за межі ділянки випалювання, розвитку трав’янистих, торф’яних пожеж, які при сильному вітрі переходили на лісові масиви і спричиняли лісові пожежі, в тому числі, і особливо великого розміру.

В результаті площі пожеж на землях сільськогосподарського призначення та інших не лісових землях значно зросли, проте міністерство, що відповідає за ці землі, не звертало уваги або скоріше не знало про це.

"Україну, як значиме джерело викидів «чорного вуглецю» в атмосферу від трав’яних палів давно помітили світові дослідники та НАСА. Зокрема, сільськогосподарські пали у 2006 році в Україні, Білорусі та європейській частині Росії спричинили перенесення значної кількості сажових частинок вуглецю (black carbon) з південно-східними вітрами в Арктику, де ці аерозолі депонувались на льодовики, що призвело до зміни їх альбедо та пришвидшило їх танення. З метою визначення причин пожеж на сільськогосподарських землях в Україні та розробки заходів з їх зменшення був реалізований проект Міжнародної кріосферної кліматичної інціативи", - резюмують фахівці.

Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський 28 квітня підписав закон про відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення.

Також, в Україні діє Закон про посилення відповідальності за підпал сухої трави, який посилює відповідальність за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків.

ЕКО
Олег Листопад

01 Травня 2020

Далі...

Обман з вирубками лісів і площею пожеж в Чорнобильській пущі бачать навіть школярі

Учні Малої академії наук провели аналіз супутникових знімків

Площі пожеж та вирубка лісів у Чорнобильській зоні відчуження не відповідають офіційним цифрам. Таких висновків дійшов восьмикласник з Києва, учень Малої академії наук Іван Карпенко, порівнявши супутникові знімки сервісів Google Earth та EO Browser та статистичні дані. Своє дослідження Іван Карпенко проводив у рамках Всеукраїнського конкурсу “Еко-погляд” Малої академії наук України.

"Згідно з отриманими цифрами, за 2017 рік у Чорнобильській зоні було вирубано на 168 га лісу більше, ніж це вказується у статистичних даних за цей період. А у 2015 році - на 184 га більше. Стосовно пожеж, то у 2015 році вогонь простягався на 15 тис. 646 га, а не на 15 тис. га. При цьому за 2017 рік цифри різняться на 524 га. Як зазначив юний науковець, в інтернеті доступно дуже мало інформації і на пошук статистичних даних він витратив 6 місяців", - повідомляє прес-служба Малої академії наук.

”Аналіз ситуації з вирубкою та пожежами у Чорнобильській зоні - це лише одна з тем. Загалом у конкурсі брав участь 341 учень. Всі теми стосуються екологічної проблематики і є надзвичайно важливими. Ми проводили конкурс, щоб зробити людей більш свідомими. Показати, наскільки всі залежні від екологічної ситуації”, - розповіла керівниця лабораторії "Наукового центру МАН Світлана Бабійчук.

Учениця МАН Вероніка Бастракова дослідила показник вмісту NO2 у повітрі за даними супутника Sentinel-5p на трьох тестових ділянках у Кривому Розі. Дівчина прослідкувала прямий зв’язок між кількістю шкідливих викидів та кількістю онкохворих у місті.

Крім того, школярі досліджували якість повітря, проблеми річок, сільськогосподарські угіддя, моніторили наслідки лісових пожеж у Київській області.

Як ми вже повідомляли, учні Малої академії наук України (МАН) дослідили рівень забруднення повітря внаслідок пожеж у Чорнобилі та Житомирській області.

Олег Листопад

02.05.2020

05:00

Далі...

Без залучення поліції пожежі не спинити - експерти

Протипожежне законодавство потребує кардинальних змін

 

Законодавче регулювання протипожених заходів вкрай слабке. Про це у своєму зверненні до президента, уряду на Верховної Ради заявляють фахвці Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж.

"Поточна лісопожежна політика в Україні базується на вимозі законодавства про те, що кожний земле-/лісокористувач відповідає за попередження та гасіння пожеж, а у випадку набуття пожежею ознак надзвичайної ситуації, головним чином, за площею, видом пожежі та категорією земель, керівництво гасінням беруть на себе підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій", - ідеться у зверненні.

Іншими словами, до моменту виникнення надзвичайної ситуації, пожежа - це проблема організації - землекористувача та/або відомства, в сфері управління якого знаходься підприємство.

"Єдиного центрального органу, який би контролював політику та законодавство в сфері попередження та гасіння рослинних пожеж в Україні немає", - зазначають автори звернення.

Лісокористувачі та установи ПЗФ послуговуються лісопожежними нормативами, які затверджені наказами Держлісагенства.

"Всі рослинні пожежі за межами лісів - на перелогах, землях запасу, виснажених та деградованих, еродованих землях, землях сільськогосподарського призначення, заплавах, пасовищах тощо, яких в десятки і сотні разів більше, ніж лісових пожеж,- гасять сили ДСНС. При цьому поліція, найчастіше, не розслідує випадки випалювання і не доводить справу до покарання порушників. ДСНС не зобов’язана проводити профілактичні протипожежні заходи на зазначених категоріях земель, організовувати виявлення та раннє реагування на пожежі. Землекористувачі або орендарі найчастіше цього також не роблять", - пояснюють пірологи.

Без ланки профілактики та попередження, протипожежних обмежуючих заходів, діяльність ДСНС з гасіння є найчастіше «сізіфовою працею», оскільки на наступний рік пожежі виникають знов. Найкращу статистику природних пожеж за межами лісового фонду має у своєму розпорядженні ДСНС, проте вона обмежується тільки випадками пожеж, які гасили підрозділи цього відомства, відображає частину загальної кількості пожеж, і у статистиці Держстату України не відображається також.

Експерти рекомендують:

Міністерству внутрішніх справ України

• Розслідувати всі випадки підпалів та притягувати до відповідальності винуватців.
• Працювати з відомчими підрозділами з охорони від пожеж з метою забезпечення безпеки місцевого населення під час операцій з гасіння пожеж.

Державній службі України з надзвичайних ситуацій

• Сприяти розробці та візуалізації на сайті Укргідрометцентру нової системи метеорологічної підтримки лісо-та землекористувачів щодо поточного та прогнозного рівня пожежної небезпеки погоди. Бажано замінити поточний комплексний показник пожежної небезпеки погоди, що затверджений у 60-х роках, більш сучасним. У розвинутих країнах розроблено ряд нових показників, з яких популярним є канадський Fire Weather Index.
• Внести зміни у нормативні документи, що забезпечать відповідність рівня готовності підрозділів ДСНС, які залучаються на гасіння природних пожеж, новому показнику пожежної небезпеки погоди.
• У співпраці із зацікавленими відомствами, сприяти оновленню порядку залучення підрозділів ДСНС в якості допоміжних сил та засобів для гасіння природних пожеж в частині їх функцій та відповідальності, оперативного порядку визначення виду надзвичайної ситуації та порядку переходу керівництва ліквідацією надзвичайної ситуації від представника лісового господарства до представника ДСНС.

Як ми вже повідомляли, Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж (REEFMC) звернувся до президента України, Кабміну, місцевих органів влади, бізнесу, громадян, земле- та лісо-користувачів щодо надзвичайної ситуації з лісовими пожежами в Україні. Фахівці центру провели аналіз причин катастрофічних цьогорічних пожеж та розповіли, що треба зробити, аби запобігти таким ситуаціям надалі.

Далі...

Влада хоче перетворити об’єкт Смарагдової мережі на казино

Ідея Міхеїла Саакашвілі отримала свіжу підтримку

Праворуч - Чорне море, ліворуч - об’єкт Смарагдової мережі лиман Сасик. Фото з ФБ Фазіля Аскерова

Про небезпеку знищення унікальних природних екосистем повідомляє відома екологиня Ірина Вихристюк. Ідеться про створення так званого "курорту Дунайя" на дамбі між Чорним морем і лиманом Сасик.

"Забудова Жебріянського пересипу - між Сасиком та Чорним морем - черговий проект недолугих та аферистичних. Його лобіюють давно. "Загорівся" колись і Саакашвілі, під час головування в Одеській ОДА і потім влили у вуха Зеленському. Черговий провальний проект, в результаті якого буде ЗНИЩЕНО природні екосистеми. Цей проект можна назвати "бандитська Затока-2". Зароблять на продажі рекреаційних земель одиниці, втратять - мільйони, втратить країна!", - пише Ірина Вихристюк у своєму ФБ.

Про райдужні перспективи проєкту і, зокрема, створення там зони грального бізнесу, добу тому написав директор Центру туризму "Южнайя Ліга" Фазіль Аскеров (Fazil Askerov) (переклад з російської - GreenPost):

"Тепер про те, чим я збираюся займатися наступні 50 років. Про це на форумі Ялтинської європейської стратегії 15 вересня 2019 р в м.Київ заявив президент України Володимир Зеленський. "Один з проєктів нашої команди - будівництво нового курорту на узбережжі Чорного моря. Потрібно уточнити, що це буде абсолютно нове місто, з нуля", - розповів президент, представляючи проєкти, здатні залучити зарубіжних інвесторів. Завдяки презентації, яка супроводжувала виступ, стало очевидно, що будівництво нового населеного пункту заплановано в Одеській області", - ділиться планами Фазіль Аскеров.

Схема з допису Фазіля Аскерова

Далі він повідомляє про план забудувати цю місцину і стоврити зону для грального бізнесу. Про те, що Сасик - об’єкт Смарагдової мережі, автор допису не згадує.

"Це місто курорт "Дунайя". Цілорічний курорт з гемблінг зоною. Він буде розміщений на дамбі між озером Сасик і Чорним морем. Більше 500 гектарів, набережна більше 10 км. Понад 80 готелів (найменший на 150 номерів), а найбільший на 1000 номерів. 20 тис готельних номерів, 25 тис. робочих місць. Місце для проведення музичних фестивалів світового рівня (на 50 тис осіб). Курорт з екологічною філософією, заснованою на сучасних технологіях. Перші готелі відкриються в 2022 році. Перший мільйон туристів приймемо в 2025 році, а до 2030 року 6 млн туристів в рік", - мріє пан Аскеров.

Він також перераховує усіх, хто має відношення до проєкту.

"Проєкт за ініціативою президента України Володимира Зеленського. Архітектурна робота - команда Сергія Гусєва. Економіка курорту - робота вчених під керівництвом Олега Бабія. Один з ідейних авторів проєкту Дмитро Наталуха. Про цю зону для розвитку туризму говорив на парламентських слуханнях в 2016 році Михайло Саакашвілі", - повідомляє керівник туристичного центру. І обіцяє після закінчення карантину провести публічну презентацію проєкту для широкого загалу.

Україна як Договірна Сторона Бернської конвенції має здійснити низку заходів (законодавчих та інших), щоб забезпечити належним чином відповідний менеджмент Смарагдових об‘єктів, у тому числі й лиману Сасик. Зокрема, Україна мусить

• розробити і впровадити менеджмент-плани, в яких будуть визначені як короткострокові, так і довгострокових цілі менеджменту (такі менеджмент-плани можуть розроблятися як для окремого об‘єкту, так і декількох, якщо вони поєднані природним чином);
• регулярно переглядати умови менеджмент-планів у світлі зміни умов об‘єкту і підвищення наукових знань;
• чітко позначати межі Смарагдових об‘єктів на картах і, наскільки це можливо, встановлювати їх межі в натурі;
• консультувати компетентні органи і землевласників щодо стану Смарагдових об‘єктів та їх характеристик;
• забезпечити моніторинг Смарагдових об‘єктів і, особливо, показників, щодо яких важливо їх збереження".

Про виконання цих зобов’язань Фазіль Аскеров у своєму дописі не згадує. 

Схема з довідника Мінприроди

"Коли президент країни порушує національне та міжнародне законодавство, це є серйозний прецедент! Такі проекти це є також результат знищення Мінприроди. Дійсно, звідки ж йому знати, що таке Смарагдова мережа (Emerald Network)? Звідки ж йому знати, що його оточення, готується проковтнути останні природні території країни, а потім "закусити" розпроданою українською землею та "запити" залишками річок, яких швидко доб'ють злочинні проекти енергетиків (ГЕСи) та транспортників (Е40)?", - запитує Ірина Вихристюк.

Лиман Сасик - це саме морський лиман, а не озеро. Його віддамбували від моря у 1978 у ході реалізції проєкту Дунай-Дніпро. Це призвело до катастрофічного забурднення ґрунтів на великих площах, зміни екосистем, хвороб місцевого населення, втрати унікального курорту та інших непоправних наслідків. Громадські організації давно і послідовно вимагають відкрити дамбу і відновити сполучення Сасика з Чорним морем.

"Новостворене озеро з'єднали з Дунаєм за допомогою каналу довжиною близько 14 км, який біля Дунаю починається Головним шлюзом. Передбачалося воду Сасику опріснити завдяки водообміну з Дунаєм, однак прорахувалися, і солона вода пішла на цінні сільськогосподарські землі, перетворивши величезні площі на солончаки. Збитки досі ніхто не називає. Проте зрошувальні системи (хоча і значною мірою знищені) усе ще перебувають на балансі місцевих підрозділів Держводагентства. Є навіть плани їх відновлення, але це потребує величезних, нереальних у нинішній ситуації, коштів. А головне, що попри те, що води хоча таки опріснилася, якість її просто жахлива", - розповіла GreenPost Ірина Вихристюк.

Зміна режиму лимана-озера викликала величезні зміни клімату, гідрологічного режиму та способу життя місцевого населення. Збільшилася захворюваність, пішли за водою усі кліматичні якості, погіршився клімат, відбулося підтоплення верхів'я лиману (там, де впадають річки Сарата та Когильник), руйнуються (вітрова та водна ерозія) береги.

"Проект "курорту" і гральної зони на цій унікальній природній ділянці - це лише можливість декільком особам нажитися на продажу рекреаційних територій. На прилеглих ділянках є 4 ДІЮЧИХ рекреаційних території (курорти). Нехай там розвивають інфраструктуру, а не забудовують останні природні території", - говорить Ірина Вихристюк.

"Поруч з пересипом, повністю вбите озеро Сасик, колись унікальний причорноморський солоний лиман Сасик. Зараз ця водойма майже мертва - джерело небезпечних захворювань. Без його возз'єднання з Чорним морем - вся ця затія просто буде блефом. Там, в тому регіоні Одеської області, унікальною цінністю є сам піщаний пляж, але за таких масштабів будівництва, про які пише Фазіль, пляж буде просто вбитий назавжди. Все треба робити на материковій частині, забезпечити гарантовано якісну водоподачу і гарантоване водовідведення (не як зараз абсурдно організовано на так званих курортах Рассейка-Катранка, коли все стікає в унікальні лимани Джантшейскій і Малий Сасик), а піщаний пересип залишити виключно для відпочинку - залишити такий яка є і КАТЕГОРИЧНО БЕЗ ЗАБУДОВИ. Але повторюю, без возз'єднання Сасика з Чорним морем - вся ця ідея утопія", - вважає доктор біологічних наук Іван Русєв.

Сасик - лиман на території Татарбунарського та Кілійського районів Одещини на північно-західному узбережжі Чорного моря, поблизу гирла Дунаю; площа 215 км², глибина до 3,3 м, природний рівень Сасика на 0,3 м нижчий від рівня моря. Лиман видовжений на 35 км від моря при максимальній ширині 11 км. (Вікіпедія).

https://greenpost.press/news/vlada-hoche-peretvoryty-ob-yekt-smaragdovoyi-merezhi-na-kazyno-i5367

Далі...

Куди зникли короїди або хто ж «згриз» наші ліси

Ведення лісового господарства в Україні відстає від вимог часу



Останні три-чотири роки активно обговорювалося питання боротьби з шкідником лісового господарства - короїдом. Зараз дискусії стихли. Може, пожежі переключили увагу на інше, але, на думку екологів, цьому є й інші причини.

«Усе просто. У 2020 році навала короїда в лісах України зійшла на пси. Міф Держлісагентства про катастрофічну небезпеку короїдної пошесті лопнув як мильна бульбашка. Але хто відповість за масові рубки лісу, які відбувалися під прапором боротьби з цим шкідником?» - прокоментував GreenPost ситуацію доктор біологічних наук Іван Парнікоза.

Останні кілька років українські чиновники від лісу та відомча наука вимагали від уряду та Верховної Ради вжити невідкладних заходів для захисту лісів від короїда. Цього шкідника, чиї личинки харчуються (в залежності від виду комахи) різними частинами дерева, керівники Держлісагентства, лісгоспів, Товариства лісівників України, відомчих інститутів називали головною причиною знищення і зникнення лісів.

Голова Товариства лісівників України професор Юрій Марчук розповідає народним депутатам про небезпеку короїда. Фото НУБІП

Натомість екологи пояснювали, що короїд, як й інші тварини, має багаторічний цикл коливання чисельності. І що причиною враження ним сосняків є, зокрема, ослаблення насаджень через недогляд (вчасно не проводяться рубки догляду) та структура таких лісів – монокультурні насадження дуже вразливі.

Тиша навкруги…

І ось кампанія «рятуйте, короїд» раптом заглухла.

«Те, про що в останні три роки говорили екологи і відомий фахівець в області захисту лісу доктор біологічних наук Валентина Мєшкова, сталося. Спалах короїда зник. Самозруйнувався. Підкоряючись законам екології, а не наказами Держлісагентства, навала короїда в українських лісах припинилася», - говорить доктор біологічних наук Іван Парнікоза.

Екологи говорили, що не слід для боротьби з короїдом знищувати ліс, не треба закривати заказники, не слід боротися з сезоном тиші. Природа сама себе відрегулює, і через 3-4 роки спалах короїда зникне сам по собі.


«Так воно і сталося. Однак Держлісагентство України і деякі обласні «лісові генерали» (керівники лісового відомства носять форму з шевронами, яка схожа на генеральські мундири, тому у певних колах цих чиновників називають «лісові генерали» – ред.), починаючи з 2017 р, під шумок битви з короїдом вирішили нанести удар охороні довкілля та заповідній справі», - розповів GreenPost експерт ЕкоПраво-Київ Сергій Луньов.

Чиновники від лісу домагатися скасування сезону тиші (триває зараз, з 1 квітня по 15 червня, мета – дати можливість тваринам спокійно виростити потомство – ред.) і заборони рубок в заказниках та інших об’єктах ПЗФ (природно-заповідного фонду – ред.).

«Нібито заповідні об'єкти нібито сприяють розмноженню короїда. Для цього вони возили проплачені телеканали в ліси, показуючи «страшних» короїдів, проводили збіговиська і псевдонаукові наради, де колишній керівник Держлісагентства Володимир Бондар закликав проводити суцільні рубки як єдиний захід для боротьби з короїдом (навіть спеціальну страшилку придумали: «біологічний пожежа»). Однак, як показала практика, спалах короїда, незважаючи на наявність Сезону тиші і заборони суцільних рубок в заказниках, все одно припинився», - зазначив Іван Парнікоза.

За даними Держлісагентства, в Україні всохло 222 000 га соснових лісів. Тобто 2 200 кв км - одна шоста Закарпатської, найменшої за площею, області України.

Справедливо буде навести й думку лісоводів. Отже, одною з причин погіршення стану сосняків лісоводи називають короїда. Це жук, личинки якого (так, не дорослі особини, а «черв’яки») харчуються корою. Живлення рослин порушується, дерева можуть навіть загинути (всохнути). А можуть і вижити, заливши усі прогризені личинками ходи щедрою порцією своєї живиці (смоли) – якщо дерево сильне і здорове.

Який закон нам потрібен?

Восени минулого року група лобістів лісозаготівельників намагалася проштовхнути через ВРУ законопроект, який полегшив би призначення рубок.

У проєкті пояснювальної записки цього законопроекту було зазначено:

«2. Цілі і завдання прийняття акта

Проект розроблено з метою зменшення наслідків поширення всихання лісів України як національного багатства нашої держави, що виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах шляхом внесення змін до положень деяких законодавчих актів України».

Насправді пропонувалося внести зміни до Закону про оцінку впливу на довкілля та Закону про тваринний світ. А саме – скасувати фактично Сезон тиші та необхідність проводити експертизу планованих рубок.

Наразі ці спроби продовжуються, але вже під іншим соусом. Зокрема, лунають голоси, що відміну цих законів треба зробити для покращення пожежної безпеки у лісах.

Також аналогічні пропозиції хоче внести народний депутат Сергій Литвиненко. Хоча його законопроект присвячений полюванню, Сезон тиші йому теж чомусь заважає. Експерти та широка громадськість доволі різко критикують законопроект пана Литвиненка.

Відгуки можна почитати та додати свої тут.

Екологісти ж кажуть, що головна загроза лісу – не короїди, а безконтрольність і корупція. Хто правий? А сама лісова наука чітко зазначає, що рубки жодним чином не спиняють всихання лісів. Навіть – навпаки.

Наприклад у науковій статті «Сезон тиші» та санітарно-оздоровчі заходи» д.б.н. Валентина Мєшкова пише, що «найбільш ранній виліт молодого покоління жуків великого й малого соснових лубоїдів, шестизубчастого та верхівкового короїдів реєструють у третій декаді червня-на початку липня». Тобто – після Сезону тиші. Про те, що жуки-соснолюби вилітають вже «після того як» пише і старший викладач кафедри зоології Харківського національного університету Вікторія Терехова.

Валентина Мєшкова вважає, що жуки заселяють у першу чергу ослаблені дерева – там де була пожежа, викид промислових відходів, затоплення, спалах хронічних хвороб. Втім, за 3-6 років кількість жуків знижується. І вогнище зараження затухає. Якщо тільки… не втручаються люди. «Неодноразово підтверджено, що дерева, які ростуть на межі лісу та вирубки, відразу після рубки відчувають стрес. - пише пані Валентина у статті «Соснові ліси гинуть. Короїд не винен. Що ж робити?» у журналі «Обладнання та інструмент». - Бо змінюються умови освітлення та зволоження. Стволи цих дерев пошкоджуються морозом та сонцем, освітлені крони приваблюють хвоєгризучих комах, а нагріті стовбури – златок та вусачів. Чим більший периметр вирубок, тим більше дерев можуть заселити стовбурові шкідники. Тому незважаючи на проведення санітарних рубок, всихання соснових лісів ні в Україні, ні в сусідній Білорусі не вдається зупинити».

Єдина користь від цих рубок – отримання товарної деревини. Щоб знати, коли пора проводити рубку, треба моніторити заселення дерев комахами. У наших лісах такий моніторинг не ведеться.

Їдять сосни, а «санітарять» дуби

Екологи відзначають, що замість проводити так звані санітарні рубки і прибирати з лісу заражені короїдом сосни, лісівники часто призначають санітарні рубки у листяних лісах, які короїд не вживає.

І, взагалі, з охороною листяних лісів, особливо дубових, є великі проблеми у лісопідприємств усіх видів і форм власності. Ось, наприклад, Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства у минулому році повідомило про крадіжки дубів у області.

Незаконно зрізані дуби. фото Волинського ОУЛМГ

"Працівники Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області спільно з державною лісовою охороною ДП «Звірівське ЛМГ» при здійсненні нагляду місцевою прокуратурою проводять вилучення деревини дуба на одній із приватних пилорам у с. Дерно Ківерцівського р-ну. На вказану деревину, виявлену правоохоронцями в результаті оперативних дій, власник пилорами не надав жодних підтверджуючих документів. Походження лісоматеріалів встановлюють працівники Ківерцівського відділу поліції. Як ми вже неодноразово повідомляли, питання самовільних рубок деревини цінної породи на території Ківерцівського р-ну є досить проблемним. У зв’язку з цим територія перебуває під постійним патрулюванням державної лісової охорони та працівників поліції", - ідеться у повідомленні.

А GreenPost нещодавно описував ситуацію з розкраданням дубів на території столичного лісу. Це тривало майже рік! І навряд чи це рубав короїд!

Тож може треба краще охороняти ліси від чорних лісорубів?

Як ми вже повідомляли, вигоріла величезна площа лісів на Житомирщині, у Чорнобильській зоні та в інших регіонах України. І головними причинами цього лиха є аж ніяк не короїд.

https://greenpost.press/news/kudy-znykly-koroyidy-abo-hto-zh-zgryz-nashi-lisy-i5345

Далі...

В Україні відсутні системні антипожежні дослідження - Зібцев

Немає навіть одноразової науково-дослідної теми (3-5 років), яка б дозволила обґрунтувати діючу нормативну базу охорони лісів від пожеж



Крім відсутності повноцінного державного контролю та управління охороною лісів від пожеж, ще з кінця 80-х років Україна мала серйозні недоліки у національній системі охорони лісів від пожеж. Про це GreenPost розповів директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC) Сергій Зібцев.

"Після 1991 року, відповідні радянські нормативні документи були замінені на українські, проте без будь-якого наукового обґрунтування через відсутність наукової установи/лабораторії, яка б проводила систематичні лісопірологічні дослідження. Немає навіть одноразової науково-дослідної теми (3-5 років), яка б дозволила обґрунтувати діючу нормативну базу охорони лісів від пожеж", - сказав вчений

Це призвело до утворення кількох відчутних «дірок» у системі протипожежного захисту:

-відсутнє пожежне районування (як наприклад у Польщі чи Білорусі);

- шкала природної пожежної небезпеки не прив’язана до реальної горимості, запасів та зрілості горючих матеріалів,

- шкала пожежної небезпеки за умовами погоди не прив’язана до горимості, є несучасною і неактуальною. По Зоні відчуження вона занижує реальну пожежну небезпеку мінімум на один клас , що спричиняє низьку готовність персоналу;

- відсутні дані на національному рівні про запаси та вологість горючих матеріалів та їх фракційну структуру;

- відсутні карти та моделі горючих матеріалів та моделі прогнозу поведінки пожеж, карти прогнозування ризику пожеж;

- не розроблені нормативні рівні охорони лісів від пожеж, що повинно базуватись на горимості та цінності лісів, а також їх стійкості до пожеж;

- лише нещодавно розпочалися дослідження екології лісових пожеж групою під керівництвом с.н.с. Ворона В.П. (Укр НДІЛГА- науково-дослідний інститут гірського лісівництва – ред.) та у лабораторії лісової пірології НУБіП (Національний університет біотехнологій та природокористування – ред.), що є необхідною складовою для планування лісогосподарських заходів в лісах, пройдених пожежами різного виду, оцінки впливу пожеж на біорізноманіття, впливу антропогенних чинників на горимість лісів і, відповідно, визначення рівня охорони лісів від пожеж.

Всі вищеперераховані дослідження та інша інформація (карти доріг, водойм, їх параметри тощо) є основою для визначення місць прокладання протипожежних бар’єрів та їх видів, змісту протипожежної профілактики, забезпечення готовності та швидкого реагування, визначення стратегії та тактики гасіння.

Для виправлення ситуації вчені рекомендують, зокрема,

• Створити єдину публічну електронну карту розташування пожежно-спостережних веж та зон їх покриття, доріг протипожежного призначення, пожежних водойм, іншої інфраструктури та уточнити місця розташування ЛПС (лісопожежних станцій – ред.) у відповідності до радіусів їх обслуговування, щільності джерел вогню та класів природної пожежної небезпеки лісів.
• Розробити методику та нормативні вимоги до визначення місць встановлення веж, конструкції камер та їх обслуговування, функціональних можливостей камер, в тому числі щодо їх з’єднання з картою доріг та водойм, точності визначення координат пожеж та регламенту роботи операторів камер.

Як ми вже повідомляли, Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж (REEFMC) звернувся до президента України, Кабміну, місцевих органів влади, бізнесу, громадян, земле- та лісо-користувачів щодо надзвичайної ситуації з лісовими пожежами в Україні. Фахівці центру провели аналіз причин катастрофічних цьогорічних пожеж та розповіли, що треба зробити, аби запобігти таким ситуаціям надалі.

Керівник Центру, доктор біологічних наук Сергій З., ще у січні 2020 у інтерв’ю GreenPost попередив про можливість масштабних пожеж і про те, як цьому запобігти.

https://greenpost.press/news/ugrobyly-nauku-otrymujte-pozhezhi-i5323

Далі...

Облік природних пожеж в Україні не ведеться

Країні потрібна чесна статистика катастроф



Система достовірного національного обліку кількості та площі природних пожеж в Україні не функціонує, єдиного центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ), який зводить всю статистику по ландшафтним пожежам не призначено, відповідальності за недостовірну інформацію не передбачено. Про це заявляє Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж (REEFMC).

Наприклад, пожежа у Луб’янському лісництві Чорнобильської зони 26-30 квітня 2015 року площею 9,8 тис. га у статистиці ДСНС та у національній статистиці відображена як пожежа з площею до 600 га.

"Відсутність або викривлення пожежної статистики всі ці роки не дозволяє оцінити масштаб проблеми і прийняти на урядовому рівні відповідні національні лісополітичні та управлінські рішення. Недостовірна внутрішня статистика зумовлює викривлення показників горимості України у базах даних міжнародних організацій, де ситуація не виглядає критичною, а отже, Україна не потребує відповідної технічної допомоги ЄС. Наприклад, у 2015 році тільки двома пожежами у зоні відчуження було пройдено 14,8 тис. га, тоді як у доповіді ЄС «Лісові пожежі у Європі, на Ближньому Сході та у Північній Африці» у розділі «Україна» подано площу лісових пожеж за 2015 рік до 3 тис га", - повідомили GreenPost у Центрі.

Фахівці радять Кабінету Міністрів невідкладно створити національну систему обліку кількості та площ природних пожеж (лісових низових, лісових верхових, трав’яних, торф’яних, пожеж на сільськогосподарських землях, перелогах та інших категоріях земель) на основі поєднання статистичної звітності лісо- та землекористувачів та даних дистанційного зондування Землі, що будуть надаватися Державній службі статистики України для зведення та публікації.

Також треба створити офіційну оперативну платформу для картографічного відображення діючих та минулих пожеж.

Як ми вже повідомляли, Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж (REEFMC) звернувся до президента України, Кабміну, місцевих органів влади, бізнесу, громадян, земле- та лісо-користувачів щодо надзвичайної ситуації з лісовими пожежами в Україні. Фахівці центру провели аналіз причин катастрофічних цьогорічних пожеж та розповіли, що треба зробити, аби запобігти таким ситуаціям надалі. Цей Центр очолює вже відомий читачам GreenPost спеціаліст з попередження та гасіння лісових пожеж, доктор біологічних наук Сергій Зібцев, який ще у січні 2020 у інтерв’ю GreenPost попередив про можливість масштабних пожеж і про те, як цьому запобігти. Поради не були почуті владою. Може хоч зараз вони будуть сприйняті і оцінені належним чином.

Далі...