ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою САНІТАРНІ ПРАВИЛА. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою САНІТАРНІ ПРАВИЛА. Показати всі дописи

20 травня 2020

О правильных и неправильных санитарных рубках

С одной стороны, санитарные рубки могут быть важным средством борьбы с вредителями и болезнями - в некоторых случаях их грамотное и своевременное проведение на относительно небольших участках может спасти от гибели многократно большие площади лесов. Кроме того, санитарные рубки могут быть необходимы для ликвидации последствий повреждения лесов вредителями, болезнями, пожарами и другими бедствиями, приведения лесов в безопасное для людей состояние и (или) восстановления хозяйственно ценных продуктивных насаждений. Такие санрубки безусловно нужны, отказываться от их проведения нельзя.

С другой стороны, санитарные рубки могут быть лишь инструментом для обхождения запретов и ограничений на заготовку древесины в отдельных категориях лесов, или для снижения платы за использование лесов, или для создания конкурентных преимуществ для конкретных лесопользователей. В таких случаях проведение санрубок может не иметь вообще ничего общего ни с защитой лесов от вредителей и болезней, ни с ликвидацией последствий повреждения их вредителями, болезнями и стихийными бедствиями. Фактически такие санрубки представляют собой разновидность незаконных рубок. В том, что такие санрубки очень широко распространены и представляют серьезную проблему, уверены и неправительственные природоохранные организации, и как минимум некоторые органы государственной власти:

Совместное заявление WWF России и Гринпис России о необходимости особенно тщательной проверки законности заготавливаемой при санитарно-оздоровительных мероприятиях древесины

Постановление Совета Федерации от 30 января 2019 года № 17-СФ "Об усилении контроля за оборотом древесины и противодействия ее незаконной заготовке"

Кроме того, возможны разнообразные переходные варианты, в том числе такие, при которых отклонение от чисто санитарных целей проведения рубки связано с нехваткой денег и (или) квалифицированных работников. Российское лесное хозяйство уже двадцать лет (со времени ликвидации Федеральной службы лесного хозяйства президентским указом от 17 мая 2000 года № 867) живет в условиях, отталкивающих новых молодых специалистов, и уже больше тринадцати лет (со времени вступления в силу Лесного кодекса РФ 2006 года) - в условиях, практически исключающих эффективное самофинансирование. Поэтому даже реально необходимые санрубки приходится проводить в условиях нищеты и кадрового голода, что неизбежно отражается на их параметрах и качестве.

Очевидно, что использование санрубок в криминальных целях (не связанных с санитарным состоянием лесов и обеспечением безопасности людей) должно быть полностью исключено, а отклонения от санитарных целей, имеющие некриминальный характер, должны быть сведены к минимуму. После трех десятилетий массового использования санрубок в основном как отмычки, открывающей лазейки в законах и правилах для всяких криминальных схем, добиться этого можно будет только весьма жесткими мерами, включая наказание за незаконные рубки, превышение полномочий и другие преступления. При этом необходимо избежать преследования и наказания людей, добросовестно назначающих и проводящих санитарные рубки с законными и общественно полезными целями. Поэтому важно отличать правильные санрубки от неправильных, а при неправильных стараться отделять нарушения вынужденные и допустимые от нарушений недопустимых или имеющих заведомо криминальный характер.

Особо отметим, что правильная санрубка не всегда означает рубку только погибших или сильно поврежденных деревьев. Рубка живых деревьев может быть необходима, например, в ситуации, когда они только заселены некоторыми вредителями (например, короедом-типографом), это заселение еще не отразилось на видимом состоянии крон и стволов деревьев, но деревья уже обречены и могут стать рассадником вредителей, опасных для окружающего леса. Кроме того, может быть необходима рубка живых деревьев, если понятно, что после вырубки окружающих их поврежденных и погибших эти живые усохнут из-за изменившихся условий или будут вывалены ветром. По этой же причине не всегда выборочная санитарная рубка будет однозначно более правильной, чем сплошная, даже если какая-то часть поврежденного болезнями и вредителями участка леса пока остается живой. Разумеется, это все относится к случаям добросовестного лесопатологического обследования и добросовестного назначения санитарных рубок, но не к случаям, когда данные о заселении деревьев вредителями или иных повреждениях фальсифицируются для оправдания санрубки в удобном для лесозаготовителя месте, или для оправдания проведения сплошной рубки вместо выборочной.

Обычно для того, чтобы отделить правильные санрубки от неправильных, допустимые нарушения или отклонения от правил от недопустимых, требуются специальные обследования. Но можно выделить некоторые типовые группы и признаки санитарных рубок, позволяющие с большой вероятностью отнести их к правильным, неправильным или сомнительным.


Неправильные санрубки

1. Санитарные рубки в ранее неосвоенных диких лесах или на особо охраняемых природных территориях, созданных для сохранения биологического разнообразия, естественной динамики природных экосистем и ландшафтов, и естественной среды обитания редких и охраняемых видов живых организмов. Естественная динамика лесных экосистем и ландшафтов, сохранение которой необходимо в том числе для сохранения среды обитания большинства редких и охраняемых видов, связана в том числе с естественным оборотом поколений деревьев - а значит, и с естественным отмиранием и отпадом части старых деревьев или их групп. Местные виды, которые в лесном хозяйстве считаются вредителями или возбудителями болезней леса, в диких лесах или на особо охраняемых природных территориях, созданных для сохранения и восстановления естественных лесных экосистем, являются просто частью экосистем и их естественной динамики. Усыхание и распад отдельных участков древостоя, иногда даже катастрофические по человеческим меркам, являются частью естественной динамики таких лесов. Борьба с этой естественной динамикой с помощью санитарных рубок бессмысленна, уничтожает природные ценности диких лесов и противоречит смыслу создания особо охраняемых природных территорий.

Исключения могут быть связаны с внедрением инвазивных (занесенных в результате деятельности человека, способных к неконтролируемому распространению и представляющих угрозу лесам) вредителей и болезней. Санрубки для уничтожения таких видов и предотвращения их дальнейшего распространения могут быть необходимы и оправданны, но только на ранних стадиях, пока инвазивный вид не вышел из-под контроля и пока есть реальные шансы остановить рост его численности.

2. Санитарные рубки большой площади в защитных лесах, обеспечивающих благоприятную для человека окружающую среду (в городских лесах, зеленых и лесопарковых зонах, и вообще в густонаселенных районах и окрестностях поселений), или в тех категориях защитных лесов, где рубки большой площади могут наихудшим образом отражаться на средообразующей роли леса (в горных лесах, противоэрозионных, водоохранных, притундровых и других, растущих в экстремальных климатических или почвенных условиях). Граница между "малой" и "большой" площадью рубок весьма условна, но в первом приближении малыми можно считать те рубки, где обеспечивается хотя бы частичное сохранение лесной среды и хорошие условия для возобновления за счет прилегающих стен леса - то есть узколесосечные (шириной до ста метров) и мелкоконтурные (площадью до 4-5 гектаров). Как правило, при своевременном обнаружении очагов опасных вредителей и болезней леса рубок небольшой площади - от долей гектара до первых гектаров - бывает достаточно для их локализации и ликвидации; а при несовевременном уже и большие площади не помогают. Применение санитарных рубок малой площади важно не только с точки зрения сохранения благоприятной окружающей среды и защитных функций леса сейчас, но и с точки зрения формирования более устойчивых к болезням и вредителям лесных ландшафтов в будущем: мозаичность и мелкоконтурность лесного ландшафта, разнообразие возрастов и пород деревьев, делает его менее уязвимым практически для любого вредителя и любой болезни.

Исключения могут быть связаны с массовой гибелью древостоев на больших площадях в результате стихийных бедствий (например, пожаров, ветровалов и т.д.) или вовремя не локализованных вспышек численности вредителей (например, короеда-типографа). Если древостой действительно погиб на большой площади - то проведение санитарной рубки большой площади становится неизбежным. Но в перечисленных выше случаях в защитных лесах должны быть использованы все возможности для того, чтобы сделать санитарные рубки как можно более мелкоконтурными - разумеется, не путем формального дробления крупных санрубок на отдельные более мелкие, а реальным проведением рубок небольшой площади, отделенных друг от друга участками сохраняемого леса.

3. Санитарные рубки, прямо запрещенные действующим законодательством. К таким рубкам можно отнести сплошные санитарные рубки в государственных природных заповедниках, заповедных и особо охраняемых зонах национальных парков, санитарные рубки в других ООПТ, где это запрещено положениями о них, в Центральной экологической зоне Байкальской природной территории, а также санитарные рубки, связанные с заготовкой древесины, в орехово-промысловых зонах.

Кроме этого, к ним могут относиться:

санитарные рубки, которые могут привести к гибели, сокращению численности, либо нарушению среды обитания редких и находящихся под угрозой исчезновения животных растений и грибов, а также нарушению среды их обитания;

рубки с превышением допустимой интенсивности выборочных санитарных рубок (согласно Правилам заготовки древесины, максимальная интенсивность - 70%).

Типичный пример неправильных сплошных санитарных рубок в особо охраняемой (левая часть снимка, слева от дороги) и учебно-экскурсионной (центральная и правая части снимка) зонах национального парка Лосиный остров. Несмотря на высокий природоохранный статус территории, запланированы и проведены самые примитивные сплошные рубки без каких-либо специальных мер по сохранению лесной среды и биологического разнообразия

Там же - типичный пример санитарных рубок очень большой площади в очень важных для отдыха людей лесах, поблизости от крупнейшей городской агломерации (Москвы) и районов жилой застройки ближнего Подмосковья (Балашихи)


Сомнительные санрубки

1. Санрубки, которые планируются и проводятся в лесах, переданных в аренду для заготовки древесины. Деревья, как и любые другие живые организмы, болеют не по плану, и в точности предсказать, где и в каком количестве они будут повреждаться вредными организмами и гибнуть от них, на много лет вперед невозможно. А передача леса в аренду для заготовки древесины подразумевает именно установление ежегодного объема заготовки древесины на срок от десяти до сорока девяти лет, с составлением конкретного проекта освоения лесов на десять лет. При этом в настоящее время заготовка древесины в защитных лесах ведется практически исключительно санитарными рубками. Фактически это значит, что каким бы ни было реальное состояние лесов, определенные объемы заготовки древесины санитарными рубками в них будут назначены - а необходимые документы, соответственно, подогнаны под эту задачу. Иными словами, главной причиной назначения санрубок в такой ситуации может быть не реальная необходимость борьбы с вредителями и болезнями леса или ликвидации последствий его гибели, а обеспечение ежегодных плановых объемов заготовки древесины. Это создает мотивы для назначения санрубок в том числе в здоровых лесах, не требующих их проведения - поэтому в переданных в аренду для заготовки древесины защитных лесах санитарные рубки всегда вызывают обоснованные сомнения.

2. Санрубки, которые планируются и проводятся на основании актов лесопатологического обследования прошлых лет. Проведение санитарных рубок с целью предупреждения распространения вредных организмов (т.е. с той целью, которая прямо прописана в Лесном кодексе РФ) требует не только достоверной, но и актуальной информации о состоянии леса. Если очаг вредителя или болезни действительно представляет угрозу для окружающего леса - то уже за несколько месяцев, и тем более за год и больше после проведения лесопатологического обследования его границы практически неизбежно меняются, и проведение рубки в старых границах просто теряет смысл с точки зрения ликвидации этого очага. Если же очаг вредителя и болезни за это время остается неизменным - то, естественно, возникает вопрос, насколько он вообще представляет опасность для окружающего леса. Поэтому если санрубка планируется и проводится на основании акта лесопатологического обследования, составленного в предыдущем году или ранее - то она, как правило, бессмысленна с точки зрения той цели, которая определена Лесным кодексом. С большой вероятностью такая рубка не соответствует реальному состоянию леса, и проводить ее не следует.

Исключения могут составлять рубки в погибших насаждениях - мертвые деревья не оживают, и санитарное состояние погибших насаждений за несколько месяцев или даже за один-два года после обследования может принципиально не меняться.

3. Санрубки, назначенные на основании актов лесопатологического обследования, содержащих явно вымышленные сведения или о состоянии лесов, или о самом обследовании. Если лесопатолог лес не обследовал, а санрубку назначил - такую санрубку можно считать заведомо неправильной. Косвенными признаками того, что реального обследования не было, могут служить, например:

- составление многих актов лесопатологического обследования одним человекам за один день (чтобы это установить, проверять нужно все акты в пределах одного лесничества или арендного участка);

- неправдоподобное распределение деревьев по категориям состояния (например, если основное количество деревьев, согласно акту, приходится на "сильно ослабленные" и "свежий сухостой", но при этом "усыхающие" отсутствуют - это, скорее всего, является плодом фантазии составителя акта);

- преобладание, согласно акту, погибших деревьев, особенно старого сухостоя и ветровала, когда на общедоступных недавних космоснимках (например, из Google Earth или, для крупных рубок, Sentinel 2 или Landsat) лес выглядит живым и сомкнутым, и визуально не отличается от окружающих живых и сомкнутых лесов;

- принципиальное несоответствие характеристик насаждения, приведенных в акте лесопатологического обследования, их реальным характеристикам (это можно выявить при специальном натурном обследовании отведенного в рубку участка - конечно, если рубка уже назначена, но еще не проведена);

- существенное отличие места предполагаемой рубки согласно акту лесопатологического обследования от его расположения на местности, либо несоответствие координат поворотных точек схеме рубки;

- несоответствие данных о деревьях, подлежащих рубке, в акте лесопатологического обследования и в приложенных к нему документах (в частности, перечетных ведомостях).

4. Санрубки, назначенные в лесничествах или на арендных участках, где в недавнем прошлом уже были выявлены неправомерно назначенные санитарно-оздоровительные мероприятия в лесах. Репутация в лесном хозяйстве имеет значение - специалист, начавший умышленно искажать ради получения большего дохода сведения о состоянии лесов (в том числе санитарном), обычно уже не возвращается к честной работе. В тех лесничествах или на тех арендных участках, а иногда и в целых субъектах Российской Федерации, где "коммерческая лесопатология" стала обычной практикой, она обычно не искореняется без массовой замены руководителей и специалистов или без громких уголовных дел. Поэтому если в каком-то лесничестве в недавнем прошлом уже были случаи неправильного назначения санитарных рубок, особенно если эти случаи были связаны с фальсификацией документов или коррупционными правонарушениями, а руководители остались те же - можно практически не сомневаться в том, что неправильные санрубки продолжатся.


Типичный пример сомнительных санрубок: в защитных лесах Карельского перешейка, переданных в аренду для заготовки древесины. В такой ситуации рубки из чрезвычайной меры по борьбе с вредителями и болезнями леса превращаются в плановые мероприятия по заготовке древесины


Типичный пример санрубки, которая выглядела сомнительной даже до наземного обследования: в акте лесопатологического обследования лес числился сильно заселенным короедом-типографом и в большой степени усохшим - а на космоснимках не было видно никаких признаков усыхания или ослабления леса, и никаких отличий от прилегающих лесов за границами назначенной санрубки. Натурное обследование показало, что акт ЛПО не имел практически ничего общего с действительностью, и рубка была назначена незаконно. Проведение этой рубки получилось отменить


Правильные санрубки

1. Рубка аварийных деревьев. Крупные деревья, растущие вблизи объектов инфраструктуры, зданий, мест отдыха, теряющие устойчивость в результате различных повреждений, могут представлять серьезную опасность - падение таких деревьев иногда приводит к травмам или даже гибели людей. Повреждения могут быть очевидными (например, если дерево опасно наклонено или погибло), но могут быть и не очевидными (например, если из-за дереворазрушающих грибов внутри ствола образовались гниль или дупло). Сейчас уборка аварийных деревьев связана с невообразимым объемом бумаготворчества - это едва ли не самый забюрократизированный вид санитарно-оздоровительных мероприятий. Но в реальности рубка аварийных деревьев редко бывает связана с каким-либо криминалом - потому, что организованным лесным жуликам нет смысла связываться с такими маленькими объемами (поштучной рубкой отдельных деревьев), а неорганизованные просто воруют лес, ничего и никак не оформляя. Поскольку реальная необходимость в рубке аварийных деревьев много где есть, а криминальных мотивов к ней, как правило, нет - такие рубки можно считать наименее подозрительными, а проведение их, скорее всего, оправданным.

Исключения могут быть связаны, во-первых, с отдельными деревьями, представляющими особую эстетическую, культурно-историческую или природную ценность (деревьями-памятниками, которые надо сохранить любой ценой), и во-вторых, с рубками зеленых насаждений и городских лесов, где каждое дерево и занятая этим деревом площадь может представлять большую ценность. Если реальным мотивом для рубки дерева является не его аварийность, а желание вместо него поставить ларек или сделать место для парковки - то такую рубку, конечно, нельзя считать правильной. Все сказанное выше относится именно к обычным лесам, а не к деревьям в поселениях.

2. Рубка в активных очагах вредителей, которые можно ликвидировать уборкой зараженных или заселенных деревьев (и предотвратить их разрастание). Это ровно тот случай, для которого санрубки предусмотрены действующим лесным законодательством: "предупреждение распространения вредных организмов включает в себя проведение: ... санитарно-оздоровительных мероприятий, в том числе рубок погибших и поврежденных лесных насаждений". Но чтобы это был именно такой случай, важно, чтобы повреждение леса имело характер очага (а не просто отграниченной площади с примерно одинаковой поврежденностью леса внутри и за ее пределами), и чтобы рубка проводилась в те сроки и таким образом, чтобы остановить распространение конкретного вредителя или конкретной болезни. Как правило, это относится именно к небольшим участкам леса (площадью в доли гектара или, максимум, в первые гектары), на которых рубку можно провести оперативно, с учетом в том числе жизненного цикла конкретного вредителя.

Если же основанием для проведения рубки является повреждение леса повсеместно и массово встречающимися вредителями или болезнями, рубка планируется и проводится не оперативно и без учета жизненных циклов вредителей, на большой площади (см. раздел "Сомнительные санрубки") - то она, скорее всего, не имеет никакого отношения к предупреждению распространения вредных организмов, и к этой категории правильных рубок не относится.

3. Рубка недавно погибших древостоев в условиях, когда большое количество мертвых деревьев представляет опасность для людей или снижает рекреационную и хозяйственную ценность леса. Участки погибшего леса, расположенные вблизи поселений, инфраструктуры и вообще в густонаселенных районах, могут представлять опасность для людей в период интенсивного естественного распада, да и сами рубки в этот период небезопасны для исполнителей. Накопление больших объемов мертвой сухой древесины, особенно в сухих типах леса, вблизи поселений и инфраструктуры увеличивает пожарную опасность, затрудняет тушение лесных пожаров и увеличивает риски их перехода на населенные пункты. Большое количество упавших мертвых деревьев делает леса труднопроходимыми, почти непригодными для прогулок и отдыха. С учетом этого, проводить санитарные рубки погибших древостоев в лесах, примыкающих к поселениям, инфраструктуре, и вообще часто посещаемых людьми, необходимо в первые годы после гибели (до начала их естественного распада). Какие именно санрубки в таких ситуациях будут правильными - сплошные или выборочные - зависит от того, какую долю жизнеспособных и ветроустойчивых деревьев можно сохранить; если оставляемая после рубки погибших деревьев живая часть древостоя будет заведомо неусточивой и нежизнеспособной - то правильно проводить сплошные.

Исключения могут составлять участки, где целевое назначение лесов (например, сохранение дикой природы и естественной динамики лесов на ООПТ) подразумевает сохранение в том числе естественного оборота поколений деревьев с присущим ему образованием и накоплением мертвой древесины, или участки, где уже произошел естественный распад погибшего древостоя, и естественным образом сформировался молодой сомкнутый новый древостой. Следует учитывать, что в нынешнем состоянии наши органы управления лесами и лесохозяйственные организации чаще всего не могут обеспечить эффективное воспроизводство ценных лесов - поэтому там, где лес уже возобновился сам, а старый погибший древостой уже распался и не представляет опасности для работающих, целесообразно ограничиваться уборкой неликвидной древесины, с минимальным повреждением образовавшегося молодого леса. Во многих случаях можно ограничиться еще более простым и дешевым мероприятием - "приземлением" упавших мертвых деревьев (обпиливанием сучьев и разделкой стволов на части, чтобы обеспечить лучший их контакт с почвой, большую влажность и более быстрое разложение).


Короед-типограф. Рубка и удаление из леса свежезаселенных деревьев на этой стадии развития вредителя может предотвратить или уменьшить вспышку численности этого вредителя и гибель старых ельников на большой площади - но только в том случае, если рубка будет проведена в правильном месте и в правильное время (что на практике случается очень редко)

19 січня 2020

Як насправді виглядають санітарні рубки в Карпатах

Згідно з новою програмою діяльності Кабміну, одним із завдань Міністерства енергетики та захисту довкілля стало спрощення санітарних правил у лісах України. Інакше кажучи, влада збирається спростити процедуру отримання дозволів на санітарні рубки, чого вже не перший рік чекає вся лісова галузь.

Як це може позначитися на карпатських лісах, як виглядають насправді санітарні рубки Карпат з’ясовував Єгор Гриник для “Української правди”.

В останні роки санітарні рубки стали найбільш масовим видом рубок в українських Карпатах.

Вони дозволяють безпроблемно рубати ліс там, де інші види рубок обмежені або взагалі заборонені з природоохоронних міркувань. Наприклад, на крутих схилах чи вздовж річок.



Порівнюючи з 2017 роком, масштаби санітарних рубок на Закарпатті збільшилися більш ніж удвічі.

Наприкінці року Верховна Рада новим законом намагалася обмежити санітарні рубки в Карпатах, проте з цього нічого не вийшло: текст документу не забороняє дозволені раніше рубки.

Лісники стверджують, що нічого незаконного в санітарних рубках немає, вони більш ніж необхідні для порятунку карпатських лісів. Інакше, мовляв, “все всохне”.

Активісти та природоохоронці зі свого боку називають санітарні рубки “бичом Карпат” і вимагають негайних дій з боку влади.

Так у чому ж справа?

Санітарні рубки марні через заскладну процедуру погодження?

Офіційна версія лісівників: у Карпатах масово всихають ялинові ліси, а санітарні рубки – найбільш ефективний спосіб боротьби з таким всиханням. У теорії це має сенс. Ялинові (смерекові) ліси становлять близько половини всіх лісів українських Карпат. Водночас близько 40% карпатських ялинників – це так звані ялинові монокультури – штучні ліси з однієї тільки ялини, які створювалися після рубок.

На жаль, значна частина ялинових монокультур знаходиться в несприятливих для зростання ялини умовах. Наприклад, у низькогірних лісах, де природні умови більш придатні для зростання букових чи мішаних лісів.

Більше того, коренева система ялини не дуже глибока, тому ялина дуже залежить від опадів. Як наслідок, довгі посухи та інші несприятливі фактори останніх років суттєво послаблюють карпатські ялинники (в першу чергу, штучні), роблячи їх набагато більш вразливими до хвороб та шкідників.

Згідно із задумом, санітарні рубки мають запобігати поширенню шкідників та хвороб у лісі.

І це дійсно може працювати. Для прикладу, один з найпоширеніших шкідників ялини в Карпатах короїд-типограф відкладає яйця в ослаблені ялини. Якщо зрубати та вивезти таке дерево до моменту вильоту нового покоління жука, то йому не вдасться проникнути в інші дерева.

Так само оперативне видалення вітровальних дерев, які вже не можуть опиратися шкідникам, може зменшити чисельність останніх. Але для цього потрібно діяти швидко, адже вирубка вже “відпрацьованих” короїдом дерев ніяк не допоможе боротьбі зі шкідником: він такі дерева вже полишив.

Чинне лісове законодавство не надто сприяє оперативним санітарним рубкам.

Залежно від категорії лісу, проведення санітарної рубки вимагає від трьох до семи погоджень у різних органах. Отримання таких погоджень може тривати кілька місяців. За цей час комахи-шкідники встигають полишити дерева, відібрані до рубки.

Як наслідок, значна частина санітарних рубок (не тільки в Карпатах) абсолютно беззмістовна й лише вилучає мертві дерева. Це питання постійно порушується на різних зустрічах лісової галузі.

Держлісагентство наводить приклади країн Європи, де між виявленням ураженого шкідником дерева та його рубкою минають лічені дні. Саме звідси випливає намір, згаданий вище, – спростити Санітарні правила в лісах України. Виходить, що єдина проблема санітарних рубок – надто складна процедура отримання дозволів на них? На жаль, не в Україні…



Злочин без покарання

В ідеалі контроль доцільності проведення санітарних рубок має проводитися Державною екологічною інспекцією. На жаль, цей орган не дуже ефективний. Під час планових перевірок лісгоспів екоінспектори лише зрідка виявляють серйозні порушення. Домогтися проведення позапланових перевірок дуже складно: профільне Міністерство не дає згоди на їх проведення.

Більше того, виявлення будь-яких порушень не гарантує, що вони не повторяться в майбутньому. У тому ж Ясінянському лісгоспі екоінспекція вже виявляла маніпуляції із санітарними рубками в 2018 році, оцінюючи завдану лісу шкоду в 350 тисяч гривень. Але лісгоспу неважко заплатити штраф за виявлені порушення, адже екоінспектори ніколи не знайдуть усі незаконні рубки.

Лише в окремих випадках порушення перетворюються на кримінальні справи. Частіше за все виявлені порушення стосуються недостатності якогось з необхідних для рубки документів і аж ніяк не зачіпають недоцільність санітарної рубки як такої. Але й тут кримінальні провадження закінчуються нічим.

Для прикладу, головному лісівнику Закарпаття Валерію Мурзі оголосили підозру в незаконній санітарній рубці в одному із заповідних лісів біля Ужгорода. Незважаючи на очевидне порушення (недостатність одного з документів), провадження вже давно стоїть на місці.

В інших випадках винними оголошуються лісівники найнижчих посад. Випадки притягнення до відповідальності директорів лісгоспів або ж начальників обласних управлінь, які власне і підписують документи на рубки, майже відсутні.



Про ефективність спрощення санітарних правил у неправовій державі

Санітарні рубки в Карпатах яскраво ілюструють нашу національну проблему – відсутність належного контролю та правозастосування.

Нерозумно та шкідливо казати про спрощення правил проведення санітарних рубок, доки будь-які порушення залишаються безкарними.

Спрощення Санітарних правил є можливим лише після того, як директори лісгоспів, начальники обласних управлінь та інші посадові особи нестимуть реальну кримінальну відповідальність за незаконні рубки! Звісно, простіше це написати, ніж зробити. Однак перші кроки зробити не так важко, як здається. Наприклад, реформа екологічної інспекції вже розпочалась, і хочеться вірити, що зміни будуть і що ці зміни принесуть позитивний результат.

Більш ніж доцільним було б внесення змін до 246 статті Кримінального кодексу, що дозволило б трактувати “незаконну рубку” як “будь-яку рубку з порушеннями”, а значить – притягати до відповідальності винних осіб.

Важливо також позбутися конфлікту інтересів, забезпечивши лісопатологам та таксаторам державне фінансування, а не зарплату від лісгоспів. Доцільним є й осучаснення законодавства, удосконалення критеріїв проведення санітарних рубок, особливо в межах заповідних лісів.

Тільки після впровадження таких чи аналогічних кроків можна дискутувати про спрощення санітарних правил, а значить – і про збереження карпатських лісів.

Фото Єгора Гриника.
АВТОР: СІРЕНКО СОФІЯ 19 СІЧНЯ 2020 Р., 19:10

13 жовтня 2019

Эксперты подтвердили необходимость санитарных рубок в заказнике «Туколонь»


Лесопатологи из разных регионов России подтвердили необходимость санитарных рубок в заказнике «Туколонь», рассказал ТАСС Сергей Левченко. Ранее губернатор сообщал, что санитарные рубки в заказнике запрещены в связи с расследованием уголовного дела о незаконной вырубке.

Сергей Левченко:
— Буквально две-три недели назад в заказнике в этом месте, где были назначены санитарные рубки, была очень серьезная проверка со стороны лесопатологов. Там побывали представители и московские, и из соседних регионов — Красноярского края, Бурятии, Забайкалья. И выводы, которые они сделали, однозначны, — надо было эти санитарные рубки проводить. А из-за того, что санитарные рубки больше года не проводятся, очень большой ущерб лесу причинен.

Уголовное дело в отношении Сергея Шеверды было возбуждено 10 июня 2018 года. По версии следствия, он, будучи министром лесного комплекса, не принял мер к расторжению незаконно заключенных договоров на проведение сплошных санитарных рубок в заказнике регионального значения «Туколонь». В начале июня 2019 года Шеверда был задержан и арестован. Под стражей он будет находиться до 9 декабря.

На IRK.ru опубликован материал «За что задержали министра Шеверду» с подробностями дела.

IRK.ru
13 октября 15:30
Фото Никиты Пяткова

12 червня 2019

Здоров'ю лісів перешкоджають нормативні обмеження — Держлісагентство



Занадто зарегульована процедура поліпшення санітарного стану лісів і несвоєчасне її проведення сприяє ураженню лісів шкідниками.

Про це заявив заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар під час відкриття дводенної Міжнародної науково-практичної конференції “Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення”, організаторами якої є Національні академії наук України та Білорусі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Занадто зарегульований процес призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів, і як наслідок – несвоєчасне їх проведення призводить до ураження лісів шкідниками. Станом на 1 січня 2019 року загальна площа всихання лісів становила більше 413 тис. га, з них насаджень сосни звичайної – 222 тис. га, ялини європейської – 27 тис. га, дуба звичайного – 100 тис. га та інших насаджень – 64 тис. га”, - сказав Бондар

Він зазначив, що протягом останнього десятиріччя санітарний стан лісів різко погіршився внаслідок негативної дії глобальних змін клімату: підвищення температури та зменшення опадів призвело до зростання площ всихаючих насаджень, а також масового пошкодження їх шкідниками та хворобами. Причому відбувається всихання насаджень більшості лісоутворюючих порід (ялини, ясена, дуба, граба, берези). Найбільше занепокоєння фахівців викликає стан соснових насаджень, де триває катастрофічне за масштабами пошкодження ослаблених лісів стовбуровими шкідниками.

За інформацією Держлісагентства, у 2018 році проведено заходи з поліпшення санітарного стану лісів на площі 226,5 тис. га, вибіркові санітарні рубки – на 206,4 тис. га, суцільні санітарні рубки – на 15,7 тис. га і ліквідацію захаращеності – на 4,3 тис. га, переважно в регіонах, де площі осередків стовбурових шкідників є найбільшими.

Заступник голови відомства наголосив, що торік було запроваджено спільний проект Держлісагентства України та Генерального директорату лісового господарства Туреччини для боротьби з короїдом біологічним методом. У рамках цього проекту державне спеціалізоване лісозахисне підприємство “Харківлісозахист” отримало лабораторне обладнання для вирощування мурахожуків, личинки якого живляться короїдами різних видів. Лабораторія “Харківлісозахисту”почала розроблення технології вирощування та масового випуску жуків на початку розвитку осередків короїдів.

Читайте також: В Україні запровадили електронну систему обліку деревини

Втім, за словами посадовця, до катастрофічного поширення шкідників призводять і законодавчі обмеження. Так, через занадто зарегульований процес призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів, всі дії відбуваються із великим запізненням. Приміром, у Білорусі дерево, яке заражене короїдом, зрубують протягом 20 днів з моменту визначення хвороби, а в Україні, згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”, процедура оцінки впливу на довкілля є дорогою та довготривалою – від двох до шести місяців, а мінімальний термін проведення оцінки становить 55 робочих днів.

Також не на користь здоров’ю лісів, вважають у Держлісагентстві існує так званий “сезон тиші”, який передбачено Законом України “Про тваринний світ”. Згідно з ним з 1 квітня по 15 червня забороняється проводити санітарні рубки нещодавно заселених короїдами дерев, тож жуки за цей період встигають значно поширитися у лісі. Відомство повідомляє, що в Україні також існують законодавчо встановлені обмеження щодо проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів у природно-заповідному фонді, в той час як короїд масово уражає лісові насадження у заповідних зонах.

Виходячи з цього, Держлісагентство ініціює зміни до Санітарних правил в лісах України, які дали б змогу більш якісно та своєчасно здійснювати заходи з поліпшення санітарного стану лісів. На сьогодні у Міністерстві екології та природних ресурсів ініційовано створення ініціативної групи для розроблення та узгодження нової нормативно-правової бази. Також Держлісагентством було розроблено і надіслано до Міністерства аграрної політики та продовольства проект Санітарних правил в новій редакції.

12.06.2019 14:33

22 травня 2019

Как отличить санитарную вырубку деревьев от расхищения леса?


Сажая деревья, волонтеры восполняют потери леса. Ущерб массивам наносят как пожары и вредители, так и черные лесорубы.




ГТРК Ока
Опубликовано: 21 мая 2019 г.

17 квітня 2019

Ответственность за сокрытие сведений о санитарном состоянии лесов усилят



КоАП дополнят новой статьёй, устанавливающей усиленную административную ответственность за сокрытие или включение недостоверных сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов. Соответствующий законопроект Госдума планирует рассмотреть во втором чтении на пленарном заседании 17 апреля.

Инициатива Минприроды направлена на повышение эффективности действий по обеспечению санитарной безопасности в лесах.

Ориентировочный ущерб от незаконных рубок авторы документа оценивают в 840 млн рублей.

Законопроект предлагает дополнить КоАП новой статьёй, устанавливающей усиленную административную ответственность за сокрытие или включение недостоверных сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов в акт лесопатологического обследования.

«При этом после внесения предлагаемых изменений лица, уполномоченные рассматривать дела об административных правонарушениях, будут правомочны назначать повышенный административный штраф, в том числе с учетом категорий защитности лесов», — уточняют авторы законопроекта.

04 березня 2019

Доцільність санітарних рубок. Науковий та практичний погляд



В останні роки у зв’язку зі спалахом масового розмноження стовбурових шкідників хвойних лісів (зокрема, короїдів) широкого поширення набули санітарні рубки – суцільні та вибіркові. Згідно з офіційними даними Держстату, в 2015-2016 роках зафіксовані рекордні показники проведення суцільних санітарних рубок (ССР) – як за площею, так і за об’ємами заготовленої деревини. В численних публікаціях щодо поширення шкідників соснових лісів представники лісової галузі безапеляційно заявляли про санітарні рубки як єдиний спосіб подолати подальше розповсюдження короїдів.

Водночас масштаби проведення санітарних рубок є значними і в інших лісах, зокрема, твердолистяних (переважно дубових). При цьому, скандали стосовно проведення санітарних рубок у дубових деревостанах (наприклад, у НПП “Цуманська Пуща” та заказнику “Савранський ліс”) обумовлюють виникнення нагального питання: чи є доцільним проведення санітарних рубок у тому вигляді, в якому це відбувається в Україні сьогодні?

Для того, щоб віднайти відповідь, ми провели невеликий огляд закордонних наукових публікацій, присвячених проблемам доцільності санітарних рубок. Варто зазначити, що в західній лісогосподарській практиці відсутній термін, повністю тотожний українським «санітарним рубкам». Зокрема, в окремих країнах розділюють оперативні рубки (salvage logging) та власне санітарні рубки (sanitary felling). Перший тип являє собою швидке вилучення пошкоджених стихією дерев, що має на меті попередження поширення шкідників та патогенів та збереження цінності деревини, тоді як другий тип проводиться пізніше, коли шкідники вже заселили певний деревостан, але до вильоту їх нового покоління.

Для спрощення далі будемо використовувати українське визначення санітарних рубок, що об’єднує як оперативні, так і більш пізні рубки. Питання доцільності санітарних рубок розглянемо щодо двох умовних типів лісів: дозволених до експлуатації та охоронюваних, адже цілі ведення лісового господарства в таких лісах є різними.

Санітарні рубки в лісах, дозволених до експлуатації
Найбільш поширеними причинами призначення санітарно-оздоровчих заходів (СОЗ), згідно з переліками заходів з поліпшення санітарного стану лісів, є:
  • стовбурові безхребетні шкідники (вусачі, златки, короїди тощо);
  • мікози (грибні захворювання);
  • бактеріози та вірози (бактеріальні та вірусні захворювання);
  • «КЕКФ» – «комплекс еколого-кліматичних факторів».

Важливість такого “групування” причин проведення СОЗ полягає в тому, що кожна з виділених груп має певні особливості (переважно, біологічні). Відповідно, врахування таких особливостей є обов’язковим під час планування будь-яких санітарно-оздоровчих заходів. Усі групи містять у своєму складі достатньо різнорідні за характером елементи, проте таке узагальнення є зручним для наших цілей.

Публікації, присвячені ефективності санітарних рубок задля попередження поширення стовбурових шкідників, мають дещо суперечливий характер. З одного боку, дослідження ефективності санітарних рубок для попередження поширення короїда-типографа (Ips typographus) в ялинових лісах Європи показали позитивний ефект від таких рубок (1, 9, огляд в 11). З іншого боку, автори дослідження, присвяченого епізодам відпаду дуба у Франції (acute oak decline), стверджують, що жодних даних щодо ефективності використання санітарних рубок для боротьби зі стовбуровими шкідниками дуба не існує (2).

Тим не менш, загальні біологічні особливості стовбурових шкідників є схожими, тож вилучення придатних до заселення вітровальних дерев і дерев, із яких ще не вилетіло молоде покоління шкідника (тобто проведення оперативних рубок), може мати позитивний ефект для його запобігання його поширенню (8). В такому випадку власне оперативні рубки (salvage logging) покликані не тільки стримати шкідників, але й отримати деревину, яка ще не втратила своєї економічної цінності. Отже, проведення оперативних рубок у лісах, орієнтованих на заготівлю деревини, може бути доцільним.

Проте такий підхід має бути зваженим і враховувати конкретний вид шкідника: для прикладу, дослідження ураження ясена ясеневою златкою (Agrilus planipennis) демонструє, що зменшення повноти деревостану внаслідок вибіркових санітарних рубок знижувало стійкість дерев, що залишалися, адже «навантаження» на них з боку шкідника значно зростало (3). Проведення суцільних рубок також може негативно впливати на деревостани, що безпосередньо примикають до зрубу: зміна абіотичних факторів (освітлення, вологість тощо) часто негативно впливає на крайові дерева, роблячи їх менш стійкими до заселення шкідниками (14).

Окремі публікації виділяють три умови, за яких проведення санітарних рубок уражених шкідниками дерев є ефективним: 1) рубка проводиться перед вильотом нового покоління; 2) перед зберіганням або транспортуванням проводиться корування дерев; 3) кора подрібнюється або спалюється для попередження вильоту шкідника (11).

Ситуація з проведення санітарних рубок задля боротьби з грибними, бактеріальними та вірусними захворюваннями є більш складною. Для прикладу, окремі дослідження, присвячені фітофторозам дуба і бука (4, 5), рекомендують: не допускати ущільнення ґрунтового покриву внаслідок дії важкої техніки, використовувати фунгіциди, слідкувати за санітарним станом дерев у розсадниках, та, в разі суттєвих спалахів, видаляти пошкоджені дерева з наступною заміною деревостану на мішаний, в тому числі зі стійких до патогена порід.

Такі рекомендації мають раціональне біологічне підґрунтя: поширення грибних, бактеріальних і вірусних захворювань дерев відбувається за допомогою частинок, які не здатне вловити людське око (спор, бактерій та їх цист, вірусних часток). Для прикладу, ті ж самі грибні спори можуть щільно вкривати значні території навколо уражених дерев, тож видалення самого дерева не дасть жодного ефекту у боротьбі з патогеном. Британські методичні рекомендації боротьби з всиханням дубів рекомендують: уникати рубок у вологий період (що сприяє поширенню спор), корувати дерева та спалювати кору на місцях (для уникнення поширення патогенів), обробляти уражену деревину перед подальшим використанням, дезінфікувати одяг, взуття, техніку та інструменти (6). Таким чином, ефективність санітарних рубок у боротьбі з грибними, бактеріальними та вірусними ураженнями є мінімальною.

На жаль, в українських реаліях ефективність санітарних рубок значно обмежується банальним нехтуванням вимогами, наведеними вище. Для прикладу, ефективні санітарні рубки є неможливими без точного визначення шкідника чи патогена, а також якісних моніторингових даних. Однак дуже поширена причина призначення СОЗ – це КЕКФ (комплекс еколого-кліматичних факторів). По суті, цей некоректний термін (адже кліматичні фактори належать до екологічних) не дозволяє специфікувати пошкодження деревостану, а значить – є зеленим світлом для неефективних санітарних рубок.

Більш того, вкрай поширеним є і залишення зрубаної деревини на ділянках аж до вильоту нового покоління шкідника. Корування, подрібнення заселеної деревини та її спалювання також проводяться лише зрідка. Проте нехтування цими правилами фактично призводить до того, що негативний вплив санітарних рубок на біорізноманіття значно перевершує позитивні аспекти, а ефективність боротьби з ураженням деревостанів майже відсутня.

Варто пам’ятати, що збереження лісового біорізноманіття є важливим не тільки в об’єктах ПЗФ або інших охоронюваних лісах. В Україні поширені вибіркові санітарні рубки дерев, які вже були “відпрацьовані” (тобто залишені) безхребетними шкідниками, повністю всохлих і без кори. Проте такі рубки не мають жодного економічного або лісопатологічного зиску, адже часто є економічно збитковими і не впливають на чисельність шкідника, який вже давно «відпрацював» такі дерева. Більш того, вилучення “відпрацьованих” дерев впливає на продуктивність деревостану, що залишається (10), зменшує кормову базу природних ворогів стовбурових шкідників (наприклад, дуплогніздних птахів та сапроксильних комах і ентомофагів), механічно пошкоджує та різко освітлює інші дерева (роблячи їх більш придатними до заселення шкідниками), а також знищує наявний підріст.

Окрім того, існують і інші підходи до боротьби зі шкідниками. До них належать: біологічний метод (наприклад, штучне нарощування чисельності природних ворогів шкідника), встановлення ловильних дерев чи пасток. Важливі і превентивні підходи: створення гетерогенних (тобто різнопородних) деревостанів замість монокультур, що підвищує стійкість лісів як до безхребетних шкідників, так і до патогенів. Кожен із цих заходів окремо має невеликий ефект. Наприклад, окремі феромонні пастки здатні вловлювати близько 10% популяції шкідника (13). Жоден з таких підходів не замінює виважені санітарні рубки, проте їх одночасне використання здатне значно зменшити площу необхідних рубок, мінімізуючи негативний вплив.

Санітарні рубки в охоронюваних лісах
Під охоронюваними лісами надалі будемо розуміти лісові об’єкти ПЗФ та інші ліси, виділені задля охорони біологічного різноманіття. Вищенаведена інформація переконливо свідчить, що в лісах, дозволених до експлуатації, санітарні рубки є доцільними лише за умови виконання певних необхідних вимог. В охоронюваних же лісах навіть такі рубки є абсолютно неприпустимими. Існують численні публікації щодо впливу санітарних рубок на різні аспекти біологічного різноманіття. В 2018 більшість їх були включені до мета-аналізу, метою якого була систематизація наявної інформації щодо впливу санітарних рубок на видове біорізноманіття (7). Висновки дослідження свідчать, що санітарні рубки негативно впливають на популяції птахів, епіфітних грибів, сапроксильних жуків, ногохвісток, окремих груп лишайників і мохів. Вплив на окремі групи тварин був позитивним, проте загалом 7 із 17 таксономічних груп змінювали структуру видових угруповань.

Таким чином, проведення санітарних рубок має негативний вплив на певні групи живого, здебільшого на сапроксильні види (тобто такі, що пов’язані з мертвою деревиною). Сучасні лісогосподарські практики лише зрідка враховують необхідність збереження мертвої деревини, тож сапроксильні види вже давно мають природоохоронний «пріоритет» у західних країнах. На жаль, в Україні така тенденція поки не є поширеною.

Варто згадати, що сам термін «шкідник» застосовується лише для видів, що шкодять господарству людини. Отже, на територіях охоронюваних лісів «шкідник» – це природна складова екосистеми, а значить – проведення санітарних рубок має відбуватися у виняткових випадках. Винятки можливі лише тоді, коли стихійне лихо завдає надзвичайно масштабні пошкодження, або ж “приземлення” потребують окремі небезпечні дерева над дорогами.

Часто санітарні рубки в охоронюваних лісах проводять через побоювання, що шкідники/патогени з таких лісів перейдуть на інші комерційно важливі лісові ділянки. Тим не менш, дослідження поширеності короїда-типографа (Ips typographus) в Швеції демонструє, що його чисельність не корелює з господарським навантаженням на лісовий масив (12). Певні стихійні події в межах охоронюваних лісів (наприклад, масштабні вітровали та пожежі) дійсно можуть становити небезпеку для оточуючих лісових масивів. Підходом, що демонструє ефективність за таких умов, є створення буферної зони навколо охоронюваних лісів шириною 500-1500 метрів, як це було зроблено в німецьких національних парках “Баварський ліс” та “Гарц”. У таких буферних зонах проводять оперативне вилучення усіх дерев, першочергово придатних до заселення шкідниками. Це дає змогу як захистити експлуатаційні ліси, так і не втручатися в природні процеси охоронюваних лісових масивів (огляд в 11).

Окремо варто відмітити, що метою створення деяких об’єктів ПЗФ в Україні не завжди є збереження біорізноманіття. Інколи такі об’єкти створювали з метою збереження рекреаційних зон від забудови, з метою збереження місць історико-культурної пам’яті, з метою збереження «високобонітетних лісових насаджень» тощо. Значну частину лісів у межах ПЗФ становлять штучні соснові та ялинові монокультури, трапляються ділянки з інтродукованих видів дерев (дуб червоний, горіх чорний, робінія псевдоакація тощо). На деяких ділянках таких лісів санітарні рубки теоретично можуть бути доцільними – наприклад для збереження рекреаційної зони в соснових монокультурах. Проте, як описано вище, санітарні рубки є ефективними лише за умови їх оперативного проведення, дотримання всіх норм і правил. На жаль, в українських реаліях санітарні рубки в ПЗФ часто спрямовані лише на заготівлю деревини.

Також існує проблема із забезпеченням паливної деревиною та матеріалом для будівництва мешканців населених пунктів, які з усіх сторін оточені лісами ПЗФ. Найбільш яскравими прикладами такої ситуації є Ужанський НПП, НПП «Синевир» та НПП «Гуцульщина». Вищезгадані установи проводять санітарні рубки в значних обсягах з фактичною метою забезпечення деревиною місцевого населення. На нашу думку, такі рубки мають бути відокремлені від санітарних, з розробкою певних правил проведення для мінімізації впливу на біологічне різноманіття.

Висновок
На жаль, проведення санітарних рубок в Україні, особливо в межах листяних лісів, надзвичайно часто є недоцільним. Навіть за умови коректної роботи лісозахисних структур, реалізація санітарних заходів на місцях часто проводиться без розуміння основних біологічних особливостей шкідників і патогенів. Відповідно, ефективність санітарних рубок в таких випадках є мінімальною, а негативний вплив на екосистеми – значним. Зокрема, недоцільні санітарні рубки створюють дефіцит мертвої деревини, що впливає як на біорізноманіття, так і на продуктивність деревостанів (10). Крайнім випадком є проведення санітарних рубок унаслідок КЕКФ («комплексу еколого-кліматичних факторів»), що в принципі нівелює будь-які наукові підходи до ведення лісового господарства, часто слугуючи узаконеним механізмом комерційної заготівлі деревини.

Якщо ж виконання біологічних вимог до проведення рубок в експлуатаційних та інших лісах і може слугувати обґрунтуванням їх проведення, то санітарні рубки в межах об’єктів ПЗФ мають стати винятковим явищем, направленим на попередження масштабної загибелі насаджень. В іншому разі, негативні екосистемні наслідки значно перевершують позитивний вплив і економічний зиск від заготівлі деревини.

Окремо варто відмітити необхідність внесення змін до нормативних актів, що регулюють проведення санітарних рубок в Україні. Тривала процедура погодження таких рубок часто не дає змоги проводити оперативні рубки. Це обумовлюється частими маніпуляціями з санітарними рубками, які використовуються в комерційних цілях. Європейські підходи до лісівництва передбачають більше свободи лісокористувачам у проведенні заходів, проте і відповідальність за недоцільні (а значить – незаконні) рубки є значно вищою.

Висловлюємо подяку доктору сільськогосподарських наук професору Валентині Мєшковій, кандидату сільськогосподарських робіт Катерині Давиденко, Михайлу Попкову (ГО «Відкритий Ліс») та аналітику МБО «Екологія-Право-Людина» Петру Тєстову за коментарі та допомогу при підготовці цієї статті.

Література:
1 – Stadelmann et al. Effects of salvage logging and sanitation felling on bark beetle (Ips typographus L.) infestations. Forest Ecology and Management 305 (2013) 273–281

2 – Salle et al. Bark and wood boring insects involved in oak declines in Europe: Current knowledge and future prospects in a context of climate change. Forest Ecology and Management 328 (2014) 79–93

3 – Knight et al. Factors affecting the survival of ash (Fraxinus spp.) trees infested by emerald ash borer (Agrilus planipennis). Biol.Inv. 15, (2013) 371–383

4 – Jung et al. Involvement of Phytophthora species in the decline of European beech in Europe and the USA. Mycologist, Volume 19, Part 4 November 2005

5 – Александров И. Н. Новый опасный патоген Phyophthora ramorum в лесных экосистемах. Защита и карантин растений. 2010. №8

6 – UK Forestry Commission Information Note (https://www.forestry.gov.uk/pdf/FCPN015.pdf/$FILE/FCPN015.pdf)

7 – Thorn et al. Impacts of salvage logging on biodiversity: A meta-analysis. J Appl Ecol. 2018;55:279–289

8 – Thomas et al. Abiotic and biotic factors and their interactions as causes of oak decline in Central Europe. For. Path. 32 (2002) 277–307

9 – Kärhä et al. Evaluation of Salvage Logging Productivity and Costs in Windthrown Norway Spruce-Dominated Forests. Forests 2018, 9, 280

10 – Bobiec et al. The Afterlife of a Tree. WWF Polska, 2005

11 – Wermelinger B. Ecology and management of the spruce bark beetle Ips typographus — a review of recent research. Forest Ecology and Management 202 (2004)67-82

12 – Shlyter F., Lundgren U., 1993. Distribution of a bark beetle and its predator within and outside old growth forest reserves: no increase of hazard near reserves. Scand. J. For. Res. 8, 246–256

13 – Weslien et al, 1990. Recapture of marked spruce bark beetles (Ips typographus) in pheromone traps using area-wide mass trapping. Can. J. For. Res. 20, 1786–1790

14 – Grodzki et al. Effects of intensive versus no management strategies during an outbreak of the bark beetle Ips typographus (L.) (Col.: Curculionidae, Scolytinae) in the Tatra Mts. in Poland and Slovakia. Ann. For. Sci. 63 (2006) 55–61

Єгор Гриник, ГО «Українська природоохоронна група»

06 лютого 2019

Санитарные рубки леса взяли под жесткий контроль


Комитет Государственной думы по государственному строительству одобрил проект закона, который ужесточает контроль за назначением санитарных рубок леса.

Как отмечают эксперты, документ позволит эффективнее бороться с черными дровосеками. Так, за сокрытие сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов или включение недостоверных данных в этот акт будет налагаться штраф от 5 до 20 тысяч рублей, а в отношении лесов с особым правовым режимом - от 20 до 40 тысяч.

Напомним, результаты лесопатологических обследований являются основанием для проведения лесозащитных мероприятий, связанных, в частности, с рубками лесных насаждений.

Фото: pixabay.com

31 січня 2019

Требования к контролю проведения санитарно-оздоровительных мероприятий планируется ужесточить



И.о. директора ФБУ «Рослесозащита» Павел Попов совместно с начальником Департамента лесного хозяйства по Северо-Западному федеральному округу Алексеем Эглитом обсудили вопросы ужесточения требований к контролю проведения санитарно-оздоровительных мероприятий. Совещание проходило в формате видеоконференции. В ходе заседания речь шла о результатах правоприменительной практики норм 455-ФЗ, проблемах в назначении и проведении санитарно-оздоровительных мероприятий в лесных насаждениях СЗФО, об организации и осуществлению информационного обмена о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов.

Было отмечено, что руководство ФБУ «Рослесозащита» в этом году уже провело ряд совещаний со всеми филиалами учреждения, по результатам которых даны соответствующие поручения по повышению качества проведения лесопатологических обследований, оформлению их результатов и назначению санитарно-оздоровительных мероприятий. Кроме того, в целях обеспечения контроля за включением в реестры государственного лесопатологического мониторинга данных обо всех сплошных санитарных рубках установлено дополнительное требование о сверке информации с данными дистанционного зондирования земли.



В ходе мероприятия стороны обсудили необходимость увеличения количества совместных выездных натурных проверок, назначаемых актами лесопатологического обследования санитарно-оздоровительных мероприятий по предложениям ФБУ «Рослесозащита» в течение двадцатидневного срока осуществления департаментом контроля достоверности сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов и обоснованности мероприятий, предусмотренных актом ЛПО. В завершении совещания присутствующие рассмотрели вопросы корректировки законодательства для ужесточения контроля проведения санитарно-оздоровительных мероприятий и согласовали перечень предложений.

ФБУ «Российский центр защиты леса»

26 січня 2019

Общественный экологический совет при губернаторе Ленобласти настаивает на увеличении масштабов санитарных рубок на Карельском перешейке

Общественный экологический совет при губернаторе Ленинградской области настаивает на увеличении "в возможно короткие сроки" увеличения объемов санитарных рубок на Карельском перешейке. С такой инициативой выступил председатель этого Совета, председатель Северо-Западной межрегиональной общественной экологической организации "Зеленый крест" Ю.С.Шевчук. Насколько известно, этот вопрос был рассмотрен на заседании Совета 14 декабря 2018 года, а 17 декабря 2019 года соответствующий протокол был утвержден губернатором Ленинградской области А.Ю.Дрозденко. Вот фрагмент этого протокола, в котором идет речь о санрубках на Карельском перешейке:




Теоретически в формулировках протокола нет ничего неправильного: многие леса Карельского перешейка действительно находятся в неудовлетворительном санитарном состоянии, и в них действительно нужно проводить лесопатологические обследования (в протоколе они названы "фитопатологическими") и при необходимости проводить санитарные рубки, или расчищать леса от сухостоя и валежника (убирать неликвидную древесину).


Практически есть несколько обстоятельств, из-за которых эта инициатива может обернуться массовым разорением многих особенно ценных в природоохранном или социальном отношениях лесных участков на Карельском перешейке.

Во-первых, в Ленинградской области из-за большой потребности местных перерабатывающих предприятий и лесоэкспортеров на протяжении уже многих лет наблюдается жесткий дефицит хозяйственно ценной древесины, прежде всего хвойной. Официальная расчетная лесосека (разрешенный годовой объем рубок) в этом регионе за 2018 год, по предварительным данным, использовалась примерно на 63% - но законным образом добрать недостающие объемы заготовки хозяйственно ценной древесины в эксплуатационных лесах региона невозможно из-за их чрезвычайной истощенности десятилетиями бесхозяйственного лесопользования. Привычным для региона способом ликвидации дефицита хозяйственной древесины является увеличение объемов коммерческих рубок ухода и санитарных рубок (в разном соотношении в разные исторические периоды). В 2011-2012 годах объемы заготавливаемой при санрубках древесины в Ленобласти практически сравнялись с объемами ее заготовки при обычных коммерческих рубках; потом санрубки пошли на спад, в первую очередь из-за мощного общественного протеста против вырубки самых ценных для людей лесов на Карельском перешейке. Но дефицит хозяйственно ценной древесины никуда не делся - наоборот, он лишь растет по мере прогрессирующего истощения оставшихся лесов в результате продолжающегося экстенсивного (бесхозяйственного) лесопользования.

Во-вторых, в прошлом в Ленинградской области неоднократно наблюдались случаи назначения и проведения необоснованных санитарных рубок в здоровых и биологически устойчивых лесах, при том, что участки, действительно требовавшие проведения санитарно-оздоровительных мероприятий, оставлялись без какого-либо внимания. Понятно, что никто не застрахован от ошибок, и эти ошибки не были бы большой бедой, если бы уполномоченные органы исполнительной власти были готовы их признавать и исправлять - но, к сожалению, немало было и таких случаев, когда эти органы отказывались отменять очевидно неправедные, но сулящие большие объемы ценной древесины, санрубки. Сейчас, например, именно такая история развивается с санрубкой в восточной части квартала 29 Ореховского участкового лесничества - это небольшое в масштабах региона мероприятие, но наглядно показывающее, что система реагирования на ошибки при назначении и проведении санрубок в Ленобласти работает плохо.

В-третьих, санитарные рубки в Ленобласти часто проводятся без учета жизненных циклов вредителей леса и биологической устойчивости стен леса, примыкающих к рубкам - в результате чего создаются условия для еще более массового размножения некоторых опасных вредителей (например, короеда-типографа). В частности, санрубки по короеду-типографу часто проводятся в позднеосенний или зимний периоды, когда основная часть вредителей уже вылетела из отработанных деревьев и зимует в лесной подстилке, нисколько не страдая от санрубок. При отводе крупных сплошных санрубок часто никак не учитывается устойчивость образующихся стен леса, эти стены после рубки распадаются, создавая оптимальные условия для массового размножения стволовых вредителей и дальнейшего усыхания прилегающих лесов.

В-четвертых, согласно разделу 2.4 Лесного плана Ленинградской области на 2019-2018 годы, "Лесопатологическое обследование от общего объема будет финансироваться на 86,4% за счет средств лиц, использующих леса и на 13,6% за счет субвенций из федерального бюджета. Мероприятия по предупреждению распространения вредных организмов будут финансироваться на 100% за счет средств лиц, использующих леса. Санитарно-оздоровительные мероприятия будут финансироваться на 88,2% за счет средств лиц, использующих леса и на 11,8% за счет субвенций из федерального бюджета". Как известно, кто платит - тот и заказывает музыку: если лесопатологические обследования и санрубки превращаются в почти полностью коммерческую деятельность, финансируемую лесопользователями - то и ориентироваться они будут неизбежно в первую очередь на то, что нужно лесопользователям. А нужна им прежде всего хозяйственно ценная хвойная древесина, и прежде всего на тех участках леса, куда легко добраться.

Наконец, воспроизоводство лесов после сплошных санитарных рубок чаще всего сводится к примитивному "сеянцевтыканию" (посадке леса без последующего эффективного ухода), и потому оказывается безрезультатным. Ленинградская область числится среди регионов-лидеров в России по искусственному лесовосстановлению после рубок - но из-за низкого качества работ и отсутствия правильного ухода из того, что лесопользователи сажают после сплошных рубок, в конечном итоге почти ничего не вырастает.


Поэтому рост площадей лесопатологических обследований и рост объемов санитарных рубок в лесах Карельского перешейка может обернуться не столько борьбой с вредителями и болезнями леса и уборкой захламленности, сколько простой интенсификацией коммерческих рубок в хвойных лесах с большими запасами хозяйственно ценной древесины. Чтобы этого не произошло - необходим более пристальный общественный контроль за тем, что происходит с лесами в Ленинградской области в целом, и в особенности на Карельском перешейке.


Дополнительне подозрения вызывает то обстоятельство, что Лесной план Ленинградской области, утвержденный постановлением губернатора Ленинградской области от 25 декабря 2018 года № 75-пг, непосредственно на сайте Комитета по природным ресурсам Ленинградской области пока отсутствует. На сайте Комитета указано, что "полная версия документа официально опубликована на сайте Правительства Лениградской области в разделе "Официальное опубликование правовых актов Ленинградской области с 10 июня 2013 года" - однако, найти на этом сайте приложение 10 к Лесному плану, в котором должна быть приведена основная информация по планируемым санрубкам, невозможно. Сам Лесной план есть, многие другие приложения тоже есть, а конкретно этого - или нет, или оно каким-то хитрым образом скрыто от поиска.


А вот как развивалась ситуация со сплошными санитарными рубками в Ленинградской области в 2009-2017 годах по данным Лесного плана (за 2018 год такая информация пока отсутствует):






Обратите внимание: планы по сплошным санитарным рубкам были перевыполнены больше чем в полтора раза как по площади, так и по объему; а вот планы по уборке неликвидной древесины (т.е. по расчистке лесов от сухостойных, ветровальных и буреломных деревьев) - по объему были выполнены на 94%, а по площади и вовсе лишь на 70%. Между тем, уборка неликвидной древесины - это как раз тот вид санитарно-оздоровительных мероприятий, который больше всего необходим в защитных лесах густонаселенных районов, в том числе на Карельском перешейке.


Подборка сообщений о сомнительных санрубках и опасной интенсификации лесопользования в защитных лесах Ленобласти

Об итогах выборочной оценки результатов лесовосстановления по девяти лесничествам Ленинградской области


24 січня 2019

Суд зобов’язав Кабмін привести у відповідність до Закону санітарні правила щодо вирубок на території пам’яток природи, заповідних урочищ, заказників



Окружний адміністративний суд міста Києва розглянув по суті адміністративну справу за позовом народного депутата Ігоря Луценка до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи – Міністерства аграрної політики України, у якому позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Кабміну, пов’язаною з відмовою усунути протиріччя та зобов’язати Кабінет Міністрів провести у відповідність до положень Закону «Про природно-заповідний фонд України» певні пункти Санітарних правил в лісах України та Правил поліпшення якісного складу лісів, що затверджені Кабміном. Суд, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, а також з’ясувавши всі фактичні обставини, ухвалив рішення про часткове задоволення адміністративного позову. Зокрема, суд визнав протиправною бездіяльність Кабміну щодо неприведення Правил у відповідність із Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат”.

Також суд зобов’язав Кабмін привести у відповідність до Закону України “Про природно-заповідний фонд України» положення Санітарних правил в лісах України та Правила поліпшення якісного складу лісів, що у 1995 та 2007 роках відповідно, затверджені Кабінетом Міністрів України.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив таке рішення у зв’язку з тим, що Кабмін у тримісячний строк з дня набрання чинності Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат” не привів свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Як відомо, позивач просив суд, щоб згідно з положеннями Закону, у Правилах було зазначено, що на території пам’яток природи забороняються суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні вирубки, видалення захаращеності та будь-яка інша діяльність, що загрожує збереженню та призводить до деградації чи зміни первісного їх стану; на території заповідних урочищ забороняються всі види вирубки, будь-яка інша діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу; на територіях заказників забороняються суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні вирубки, видалення захаращеності, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

За повідомленням прес-служби суду

23 січня 2019, 18:36

22 січня 2019

У «Дирекції парків» просять не ототожнювати санітарну вирубку із «промисловою»

У «Сосновому бору» нині активно тривають роботи із вирубки хворих дерев та розчистки насаджень від повалених ще минулоріч сосен.



Про це інформують у прес-службі КП «Дирекція парків».

Нагадаємо, ще влітку в "Сосновому бору" нарахували близько 200 хворих дерев.

– Ця ситуація виникла не сьогодні, і не минулого року. Ще із 2014 фіксували поодинокі випадки всихання дерев. Тоді таких було 10-15. Нині ж на 40 гектарів Соснового бору маємо близько двох сотень, – говорить заступник директора КП «Дирекція парків» Андрій Куча.



Таку кількість сосен нарахували під час обстеження насаджень. Окрім того парк розчищають і від зламаних дерев у період великих снігопадів 2018-го року.

– Нині тривають роботи із розчистки від зламаних дерев, і санітарні рубки. Ми маємо усі необхідні дозволи від управління екології на проведення таких робіт, – говорить заступник.

За словами ж екологів, серед причин всихання – різкі кліматичні зміни, зниження рівня ґрунтових вод, значні засухи, що призводять до вологодефіциту в грунті.



– Насадження ослаблюються і потім на ослаблені дерева засиляються шкідники та інші хвороби лісу, – говорить начальник відділу лісового господарства Віктор Стріха. – Єдиний вихід – проведення санітарних рубок. На ділянках, де одиничні випадки захворювання фіксують, – вибіркові санітарні рубки, де масове всихання дерев – суцільні.

У «Дирекції парків» закликають не спекулювати на цій темі та не ототожнювати санітарні рубки із «вирубкою сосен в промислових масштабах».

19 листопада 2018

На Сумщине хотят быстрее рубить зараженные деревья


Вопрос проведения санитарно-оздоровительных мероприятий на территории лесов, относящихся к природно-заповедному фонду, должен решаться быстрее и без лишней бумажной волокиты.

Об этом во время аппаратного совещания подчеркнул глава Сумской облгосадминистрации Николай Клочко, заслушав начальника Сумского областного управления лесного и охотничьего хозяйства Виктора Чигринца.

Тот в своем выступлении сообщил, что в связи с расширением природно-заповедного фонда, без совершенствования нормативно-правовой базы осложняется ситуация с проведением санитарных мероприятий на заповедной территории.

«В частности, в Сумской области территории, поврежденные верховым короедом, требуют срочного проведения санитарно-оздоровительных мероприятий на площади почти 200 га, - отметил он. - Вместе с тем, из-за продолжительности оформления документов мы не можем проводить эти мероприятия вовремя».

Николай Клочко предложил рассмотреть этот вопрос на заседании коллегии облгосадминистрации и принять соответствующее Обращение к Кабинету Министров Украины.

«Давайте обратимся к правительству, чтобы эту нормативную базу изменили. Потому что, пока вы будете собирать документы, еще 500 деревьев будут заражены», - предложил он.

Вместе с тем Николай Клочко подчеркнул, что главам райгосадминистраций следует усилить работу с органами местного самоуправления и землепользователями о необходимости увеличения площади природно-заповедного фонда области. А руководству Сумского областного управления лесного и охотничьего хозяйства поручил разработать план увеличения территорий и объектов природно-заповедного фонда по государственным лесхозам в соответствии с Государственной стратегией регионального развития на период до 2020 года.

14 листопада 2018

У Вижницькому національному парку під виглядом санітарних рубок нищать здорові дерева, – активіст



Національний природний парк “Вижницький”, за рішенням Господарського суду, повинен сплатити півмільйона гривень штрафу за незаконну вирубку лісу на території природоохоронної зони. Однак натомість тут продовжують під виглядом санітарної рубки спилювати столітні здорові дерева та нищити рекреаційні зони, кажуть активісти.

13.11.2018, 22:41

25 жовтня 2018

В одному з лісгоспів Житомирської області збитки від «санітарної» рубки дерев складають 15 млн грн, – прокурор



У Житомирській області прокуратурою було зафіксовано «санітарну» вирубку дерев на 15 млн грн.

Про це під час сесії Житомирської обласної ради 25 жовтня розповів обласний прокурор Любомир Війтович, відповідаючи на запитання активістів щодо незаконного видобутку піску та вирубки дерев.

«Я поділяю вашу стурбованість і оцінюю боротьбу з тими питаннями, які ви озвучили в сесійній залі», - звернувся прокурор до громадських активістів.

«Щодо Стрижівки, вірно ви сказали, припинено видобування піску, є кримінальне провадження. Встановлена шкода на 181 млн грн, зараз кримінальне провадження знаходиться в головному слідчому управлінні СБУ в Києві. Якщо у вас є якісь дані, які стосуються незаконного видобутку піску – приходьте, я жодного разу не відмовив вам у прийомі громадян. По Харитонівці Коростишівського району – по цьому кримінальному провадження, яке було внесено ще у 2016 році, зроблений весь комплекс необхідних слідчих дій для того, аби припинити видобуток піску. І, на даний момент, за останніми даними, виїзду огляду місця події, видобуток піску там не здійснюється. Техніка стоїть, а видобуток не здійснюється. Що стосується санітарних рубок лісу: абсолютно поділяю вашу позицію і хочу сказати, що на даний момент, зараз, це тільки початок нашої роботи. Саме по Коростенському лісгоспі АПК, у нас є кримінальні провадження, в якому встановлено збитки під так звану санітарну рубку на 15 млн грн. По Коростенському дочірньому АПК – за результатами розслідування, кримінальне провадження направлене в Генеральну прокуратуру», – сказав Любомир Війтович.

Нагадаємо, приватне підприємство у с. Стрижівка Коростишівського району протягом 5 років незаконно видобуло пісок на суму понад 180 млн грн.

Як повідомляє Житомир.info, у червні 2018 року лісничі, екологи та активісти вирішували, як подолати всихання лісів у Житомирській області.

Житомир.info
25 жовтня 2018, 17:09

23 жовтня 2018

На Тернопільщині ліси під виглядом санітарних рубок, переміщаються на приватні пилорами



Комунальні ліси громади Монастирищини “дивним чудом” під виглядом санітарних рубок, переміщаються на приватні пилорами, – про це у мережі Фейсбук пише Ірина Ванат.
Маю надію, що сільські громади впізнають свою деревину, за яку вони не отримують практично жодної копійки у свій бюджет. А хтось скуповує земельні ділянки, квартири, будує готельні комплекси, відкриває нові аптеки та може собі фінансово дозволити купити пів нашого м.Монастириська разом з нами “кріпаками”.

Також Ірина Ванат обіцяє, що згодом оприлюднить імена “чесних” бізнесменів і хто цим всім криміналом заправляє.

18 жовтня 2018

Проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України"

Проект




КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від ______________ №_____

Київ


Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України



Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555, (ЗП України, 1995 р., № 10, ст. 253; Офіційний вісник України, 2016 р. № 87, ст. 2839), зміни, що додаються.

Прем’єр-міністр України                          В. ГРОЙСМАН


Повідомлення про оприлюднення:

Повідомлення про оприлюднення
проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України»

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України» (далі – проект постанови) Держлісагентство оголошує про його публікацію.
Проект постанови Кабінету Міністрів України розроблено з метою вжиття заходів з недопущення масового всихання хвойних лісових насаджень від пошкодження шкідниками та хворобами, яке визначене підпунктом «з» пункту другого частини першої Указу Президента України від 21.11.2017 № 381/2017 та відповідно до статей 38, 84, 86 Лісового кодексу України в частині здійснення комплексу заходів з поліпшення санітарного стану лісових насаджень, спрямованих на їх збереження від пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захисту деревостанів від шкідників і хвороб.
Зазначений проект постанови розроблений з врахуванням пропозицій чисельних звернень обласних і районних державних адміністрацій, сільських і селищних рад, власників лісів і постійних лісокористувачів.
Проект постанови разом з аналізом регуляторного впливу розміщено в мережі Інтернет на офіційному веб–порталі Держлісагентства (www.dklg.gov.ua [1]).
Зауваження та пропозиції до проекту постанови та аналізу регуляторного впливу у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення за такими адресами:
Державне агентство лісових ресурсів України:
вул. Шота Руставелі, 9-А, м. Київ, 01601.
Відповідальний виконавець: Віговський Ігор Євгенійович.
е-mail: zahyst@dklg.gov.ua
тел. (044) 235-21-48, факс (044) 235-85-47
Державна регуляторна служба України:
вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011


Заступник Голови Державного
агентства лісових ресурсів України В.Н. Бондар


Пояснювальна записка:
Пояснювальна записка
до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України»

Мета: Поліпшення санітарного стану лісових насаджень.
1. Підстава розроблення проекту акта
Проект постанови Кабінету Міністрів України розроблено з метою виконання підпункту «з» пункту другого частини першої Указу Президента України від 21.11.2017 № 381/2017 та відповідно до статей 38, 84, 86 Лісового кодексу України в частині здійснення комплексу заходів з поліпшення санітарного стану лісових насаджень, спрямованих на їх збереження від пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захисту деревостанів від шкідників і хвороб.
2. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Зміна клімату та глобальне потепління призвели до ослаблення дерев та різкого збільшення шкідників і деградації лісів. Прогресуюче всихання хвойних насаджень набуло ознак надзвичайної ситуації.
Бездіяльність щодо вирішення цієї проблеми може призвезти до безповоротних екологічних наслідків та значних економічних втрат. За попередніми розрахунками непроведення суцільних санітарних рубок в осередках масового розмноження небезпечних шкідників призведе до збитків підприємств щороку понад 420 млн грн, а місцеві бюджети щороку недоотримають більше 50 млн гривень.
Проблема полягає в необхідності узгодження окремих норм Санітарних правил в лісах України з актами такої ж юридичної сили, удосконалення нормативних приписів цих Правил для вирішення масштабної проблеми стосовно прогресуючого погіршення поліпшення санітарного стану хвойних лісів, спричиненого масовим їх всиханням, запобігання проявам згубних наслідків природних явищ, посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних та інших корисних властивостей лісів.
Реалізація проекту постанови дозволить запобігти виникненню неконтрольованих масштабних патологічних процесів у лісах та не допустити значних безповоротних екологічних і економічних втрат.
3. Суть проекту акта
Проектом постанови пропонується вжити невідкладних заходів щодо своєчасного проведення лісогосподарських заходів у всихаючих лісових насадженнях, оперативно ліквідовувати осередки небезпечних шкідників лісу, оздоровлювати насадження для підвищення їх біологічної стійкості і запобігати поширенню деградації деревостанів на значних площах.
Проект акта дозволить запобігти виникненню неконтрольованих масштабних патологічних процесів у лісах та не допустити значних безповоротних екологічних і економічних втрат.
4. Правові аспекти
У даній сфері правового регулювання діє Лісовий кодекс України, Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту постанови не потребує додаткових фінансових витрат з Державного чи місцевих бюджетів України.
6. Прогноз впливу
Реалізація проекту постанови не передбачає впливу на ринок праці.
Проект постанови не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
Прийняття проекту постанови забезпечить:
підвищення стійкості лісових екосистем до впливу негативних факторів навколишнього середовища, зростаючого техногенного навантаження, змін клімату;
високу продуктивність деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення, посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих і інших корисних для суспільства функцій;
нарощування ресурсного та екологічного потенціалу лісів;
зменшення обсягів всихання лісів і розповсюдження стовбурових шкідників.
Дозволить запобігти виникненню неконтрольованих масштабних патологічних процесів у лісах та не допустити значних безповоротних екологічних і економічних втрат.
7. Позиція заінтересованих сторін
Проект постанови не стосується соціально-трудової сфери та прав інвалідів і не потребує погодження з уповноваженими представниками всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців та всеукраїнських громадських організацій інвалідів, їх спілок.
Проект постанови не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.
Зазначений проект постанови розроблений з врахуванням пропозицій чисельних звернень обласних і районних державних адміністрацій, сільських і селищних рад, власників лісів і постійних лісокористувачів.
8. Громадське обговорення
Проект акта підлягає оприлюдненню на офіційному веб–порталі Держлісагентства (dklg.kmu.gov.ua [2]) та Мінагрополітики (minagro.gov.ua [3]) для громадського обговорення.
9. Позиція заінтересованих органів
Проект постанови потребує погодження з Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Державною регуляторною службою України.
10. Правова експертиза
Проект постанови потребує проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.
11. Запобігання дискримінації
Проект постанови не містить ознак дискримінації.
12. Запобігання корупції
Проект постанови не містить ризиків вчинення корупційних правопорушень та не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.
13. Прогноз результатів
Реалізація розпорядження дозволить не допустити масштабного пошкодження лісів та ліквідувати загрозу безповоротної втрати лісових ресурсів на великих площах і екологічної катастрофи в цілому.
Передбачені проектом нормативні приписи дозволять забезпечити задовільний стан лісових насаджень та створити сприятливі умови для підвищення стійкості, продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення, посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих і інших корисних функцій.


Заступник Голови Державного
агентства лісових ресурсів України В.Н. Бондар

Аналіз регуляторного впливу:

16 вересня 2018

Вітання голови РДА Юрія Ништи з Днем працівника лісу



Шановні представники лісового господарства Теребовлянщини!

Прийміть найщиріші слова вітань із професійним святом – Днем працівника лісу!

Щоденна праця кожного з вас безцінна, адже саме в ваших руках – сьогодення й майбутнє нинішнього та прийдешніх поколінь. Дбаючи про лісові масиви рідного краю, ви робите значний внесок не тільки в розбудову економіки держави, а й зміцнюєте екологічний щит нашої планети.

Результатами своєї діяльності ви засвідчуєте, що ліси Теребовлянщини – під надійним наглядом. Зелені багатства району примножуються, вони використовуються дбайливо та раціонально.

Отож дозвольте подякувати усім вам – і теперішнім служителям лісу, і ветеранам галузі – за відданість обраному ремеслу, а також побажати міцного здоров’я, злагоди, достатку, родинного щастя, миру! Яскравих вам професійних звершень на благо успішної і квітучої України!

З повагою,

Голова районної державної адміністрації Юрій НИШТА

28 серпня 2018

Как лесники обманывают нас и государство, выделяя сами себе лес под рубки - Владимир Борейко



Нередко приходится слышать от наивных граждан, которые говорят о том, что лес под « санитарные « рубки лесникам выделяет специальная комиссия, в состав которой входят независимые и непредвзятые эксперты- специальные специалисты-лесопатологи. И именно они зорким оком сразу находят те деревья, которые « заражены» короедом или просто «сохнут» и определяют их под рубку . Об этом же постоянно пишут пиарщики лесников на своих сайтах. Вот один из таких примеров= https://zakarpatlis.gov.ua/lisivnyky-ta-lisopatolohy-zakarpattya-obdumovuyut-spilni-plany-biolohichnoji-borotby-zi-shkidnykamy/

На самом деле все выглядит немножно по иному. Дело в том, что « непредвзятые эксперты»–специалисты-лесопатологи никакими независимыми не являются. Они работают в государственных специализированных лесозащитных предприятиях , которые относятся к « Лісозахисту», и входят в систему Гослеагенства Украины. Более того, они сейчас лишены государственного финансирования и получают за обследование лесов деньги от самих лесхозов, то-есть от тех, кто кровно заинтересован в рубках. Поэтому лесопатологи напрямую зависят от лесхозов и не будут « отрезать руку, которая их кормит». Чем больше они найдут « короедов» и « сухостоя», тем больше получат денег от лесхозов. Вот вам и « независимость» лесопатологической экспертизы! Поэтому, когда лесники говорят, что все санитарные рубки согласованы с независимыми лесопатологами-не верьте этому. Все эти независимые « заключения» лесопатологов о необходимости « санитарных « рубок, о « зараженности» леса « короедами»- самая настоящая профанация.

Но и это еще не все. Существует еще одна контора-« Леспроект», которая проектирует на 10 лет вперед в каждом лесхозе рубки главного пользования ( то-есть коммерческие рубки). Однако « Леспроект» также, как и « Лісозахист», подчиняется Гослесагенству, и также не имеет госфинансирования, и потому тоже напрямую зависим от денег лесхозов. Которые и « заказывают музыку», указывая лесным проектантам где и сколько нужно рубить. Таким образом гидра, пожирающая украинский лес, представляет из себя чудище о трех головах. Первая голова-это Гослесагенство, которое рубит лес. Вторая- « Леспроект», которая определяет по его указке рубки главного пользования на 10 лет вперед. А третья голова- « Лісозахист», которая по указке тоже Гослесагенства определяет вирубку леса под видом «санитарных» рубок уже на сегодня.

Вот почему в Украине рубки леса превратились в катастрофический лесной пожар, вот почему они бесконтрольны.

Эти три головы у гидры нужно срубить.

В целях спасення леса «Леспроект» и Лісозахист» необходимо срочно вывести из подчинения Гослесагенству Украины, передав в ведение Минприроды Украины , выделив им госфинансирование и сделав их по настоящему независимыми лесными экспертными органами. А само Гослесагенство лишить контрольных и хозяйственных функций. Пусть оно только садит лес и защищает его от пожара. Так называемые "санитарные" рубки следует запретить полностью как фарисейские и экологически вредные.