Закарпатські ліси поповнилися майже мільйоном саджанців

Лісівники почали відновлювати лісові масиви в гірських районах українських Карпат. 3,5 мільйона дерев висадили у Карпатах.

Так, наприклад, на Закарпатті вже висаджено майже один мільйон саджанців, на Львівщині – майже 1,2 млн, в Івано-Франківській області – 700 тис., у Чернівецькій області – 700 тис., інформують в ІФ ОДА.

Загалом, у Карпатському регіоні вже відновлено більше 1,5 тисячі га лісу.

Зазначимо, що державні лісогосподарські підприємства, що входять до сфери управління Держлісагентства, відновлюють всі суцільні зруби, на яких відбулася заготівля деревини. Під час весняної лісокультурної кампанії у Карпатах заплановано відновити більше двох тисяч гектарів лісу.

20:34, 4 травня
Андрійканич Єва
Журналіст

https://www.0312.ua/news/2750651/zakarpatski-lisi-popovnilisa-majze-miljonom-sadzanciv

Далі...

Через паліїв трави загорілися Карпати

Фото із Фейсбук-сторінки Ірини Шпаківської / facebook.com/ishpakivska

У селі Козьова, що у Сколівському районі, місцеві підпалили суху траву на полі. Тепер на Сколівщині горять Карпати.

Як повідомив Інституту Просвіти еколог Тимур Бедернічек, спочатку вогонь перекинувся на зруб з посадкою дерев, а потім і на живий ліс. Тепер вогонь нищить Карпати, а їдкий дим, яким насамперед дихають місцеві, погіршує екологічну ситуацію в Україні.

Фото із Фейсбук-сторінки Ірини Шпаківської / facebook.com/ishpakivska

Читайте також: Спіймав палія, отримав 99.9 % знижку: у Львові започаткували флешмоб

«Від паління сухої трави потерпають ліси Карпат не лише внизу. Регулярно випалюють і Боржаву – гірський масив на Полонинському хребті. Українці на карантині не байдикують, а з особливою в цьому році ретельністю знищують екосистему», – повідомляє Інститут Просвіти.

Нагадаємо, на Львівщині випалили поле диких тюльпанів.

Читайте також: Боротьба з паліями трави: за вихідні на Львівщині виписали 46 штрафів

https://dilo.net.ua/novyny/cherez-paliyiv-travy-zagorilysya-karpaty/

Далі...

У Карпатах вже висаджено 2,2 млн дерев

Питання відновлення українських лісів є дуже важливим для суспільства. І ми робимо все можливе, щоб навіть в умовах карантину було забезпечено відновлення лісу. На цьому наголосив Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький.

Він розповів про перебіг лісокультурної кампанії в Україні. Так, деякі області вже завершили або завершують висаджування лісу, а інші лише тільки починають.

Проміжні дані такі:

– на Поліссі відновлено більше 10 тис. гектарів і створено 60 га нових лісів;

– у Лісостеповій зоні відновлено більше 6 тис. га, створено 340 га нових лісів;

– у Степовій зоні відновлено більше однієї тисячі га, створено більше 500 га нових лісів.

«За попередніми даними у Карпатському регіоні вже відновлено 800 гектарів лісу. На цій площі висаджено 2,2 мільйона сіянців та саджанців дерев», - зазначив Андрій Заблоцький.

За його словами, у Карпатах, на рівнинній місцевості, висадка лісів лише нещодавно почалася. Це пов’язано з погодними умовами. Відновлювати ж гірські лісові масиви починають після того, як сходить сніг.

«Простими словами, це дані лише про висаджування лісу вручну. Додатково проводиться робота щодо природного поновлення лісових ділянок. Працюємо далі – відновлюємо українські ліси», - наголосив Голова Держлісагентства.

04.04.2020, 10:23

http://buknews.com.ua/page/u-karpatakh-vge-vysadgeno-2-2-mln-derev.html

Далі...

Держлісагентство відзвітувало про висадження понад 2 млн дерев у Карпатському регіоні

Більшість областей України вже завершили весняну лісокультурну кампанію, але у Карпатському регіоні тільки почали — і там вже висадили 2,2 мільйона дерев, стверджують у Державному агентстві лісових ресурсів.

Про це повідомляє прес-служба відомства з посиланням на його голову Андрія Заблоцького.

За його словами, більшість областей завершила висаджувати ліс, однак інші ще поки починають.

Держлісагентство звітує про такі проміжні дані:

• на Поліссі відновлено понад 10 тисяч гектарів і створено 60 га нових лісів;
• у Лісостеповій зоні відновлено понад 6 тисяч га, створено 340 га нових лісів;
• у Степовій зоні відновлено понад тисячу га, створено понад 500 га нових лісів.

У Карпатському регіоні висаджувати ліс тільки почали, там відновили 800 гектарів лісу, висадивши 2,2 мільйона сіянців та саджанців дерев, каже Заблоцький.

«Відновлювати ж гірські лісові масиви починають після того, як сходить сніг», — додав він.

Раніше в Держлісагентстві розповіли про збільшення експорту деревини з України, попри карантин.

Також нагадаємо, що у березні в Україні планували провести всеукраїнську акцію з висадження 5 мільйонів дерев, але її скасували через карантин.

Павло Калашник
03 квітня, 2020 16:33

https://hromadske.ua/posts/derzhlisagentstvo-vidzvituvalo-pro-visadzhennya-ponad-2-mln-derev-u-karpatskomu-regioni

Далі...

Чи захистить Карпати ратифікація міжнародного законодавства?

У Верховній Раді зареєстрували проект Закону України «Про ратифікацію Протоколу про стале управління лісами до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат», ініційований Кабінетом Міністрів України.

Сам Протокол від імені уряду підписали ще у травні 2011 року, тепер дійшла черга до ратифікації. Як сказано в Пояснювальній записці до проекту закону, «протокол є складовою частиною Карпатської конвенції, а його ратифікація є послідовним кроком щодо впровадження положень Карпатської конвенції та викликана необхідністю консолідації зусиль, спрямованих на стале управління лісами».

Газета «День» неодноразово приділяла увагу проблемі збереженню лісів Карпат, зокрема, їхнього природного потенціалу, запровадження «зелених коридорів» для червонокнижних тварин, недопустимості будівництва на карпатських річках малих ГЕС тощо. Формально в документі йде мова про те, що ратифікація захистить одну з найпривабливіших територій України від бізнесових інтересів, від свавілля місцевої влади, він знищення флори та фауни. Так, в законопроекті, який подав Микола Азаров, йдеться, що «імплементація положень Протоколу у законодавче поле України сприятиме посиленню соціальних, екологічних та економічних функцій лісів, успішному соціально-економічному розвитку Карпатського регіону. Також автори законопроекту вважають, що ратифікація Протоколу сприятиме інтеграції законодавства України у європейське правове поле, а також «засвідчить позицію держави щодо підтримки нею необхідності вживання на міжнародному рівні скоординованих заходів задля сталого управління лісами». Екологи ж ставлять під сумнів обіцянки влади, і кажуть, що «з ратифікаціями у нас — катастрофа», тому що крім них нам потрібне національне законодавство, яке в деталізувало статті міжнародного документу.

Олексій ВАСИЛЮК, заступник голови Національного екологічного центру України:

— Часто буває, що дата підписання документа і його ратифікація в часі — різні, як це є з Карпатською конвенцію, але є гірший момент: у нас майже всі природоохоронні конвенції не мають відповідних підзаконних актів. Наприклад, Бернська конвенція 1979 року — давня конвенція про охорону диких видів флори і фауни, навколо якої «крутяться» всі інші природоохоронні документи і яку підписала Україна, — досі не має нормальних підзаконних актів. Наприклад, написано, що не можна розлякувати тварин в сезон розмноження. Є конкретна ст.6, в якій про це говориться. А де в наших законах написано про відповідальність за порушення цієї статті? Виходять, що в сезон розмноження птахів і звірів в наших лісах всюди можна побачити автомобілі, людей, які відпочивають — лунає музика, влаштовують фестивалі, феєрверки, а це розлякує тварин. Кожен такий факт порушує Бернську конвенцію, але в нас нікого за це не можна притягнути до відповідальності — немає жодного національного закону, який би деталізував відповідальність. Інший варіант: остання природоохоронна конвенція, яку Україна підписувала за часів Ющенка — Європейська ландшафтна конвенція у 2005 році. У Верховну Раду було внесено «Закон про ландшафти»: я був в числі людей, яким дозволили зробити його нову редакцію. Ми його переписали, потім подали до Верховної Ради, де його максимально урізали, і, нарешті, — проголосували. Але Янукович його заветував — навіть в «беззубому» варіанті, який залишився після редакції Верховної Ради. Тобто нині Україна є стороною цієї Конвенції, але національного закону про ратифікацію немає, і жодної відповідальності за руйнування ландшафтів не передбачено.

Сьогодні ми маємо близько ста ратифікованих природоохоронних конвенцій та міжнародних угод в галузі охорони дикої природи, але майже всі вони залишаються «беззубими». Фізично від їхнього прийняття у нас нічого не зміниться. Якщо говорити про Карпатську конвенцію, то з того часу, коли ми її підписали, досі немає ніякого публічного звіту про виконання її Україною. Я не знаю жодного кроку України в цьому напрямку.

За матеріалами: Новини сьогодні
03.09.2012
nowyny.com

Далі...

Незважаючи на карантин в Карпатах продовжується нещадна вирубка лісу

В Україні триває карантин щодо протидії коронавірусу, тим часом в Карпатах із подвійною силою продовжується нещадна вирубка дерев, про це інформує Голос.if.ua. Тільки через село Зелено Надвірнянського р-ну за годину проїжджає від трьох до п’яти лісовозів із цінними породами дерев. Влада і правоохоронці бездіють... 

Подробиці у відео від Голос.if.ua:

Голос.if. ua

Далі...

Навчитися розуміти ліс

Слід на землі



Карпатський ліс — легені України. Він був і залишається в центрі уваги суспільства, як і ті люди, які його доглядають.

ДП «ВИНОГРАДІВСЬКИЙ лісгосп» багато років поспіль визнають найкращим у Закарпатті. Його директор Василь Омелянович Агій пройшов усі кар’єрні сходинки. Починав сторожем, свого часу понад 10 років працював заступником начальника відділу Державного лісового господарства. Доклав багато зусиль, щоб побудувати стосунки у колективі на довірі. За його словами, саме після досягнення цього з’явилися позитивні цифри у звітах, а у людей — відповідна оплата праці.

Щодо догляду за лісом у директора далекосяжні плани. Закладено розплідник нових видів дерев — дуба, горіха чорного, липи. Територія Виноградівського лісгоспу — єдине місце, де у природному середовищі росте ясен білоцвітий, занесений до Червоної книги України.

— У нашому колективі справжні лісівники: люди, які за багато років навчилися розуміти ліс, — розповідає Василь Омелянович. — Наші громадяни теж переймаються долею насаджень. Вирубування дерев, браконьєрство — ці теми стали постійними у виступах активістів. Звісно, це тішить, але, на жаль, у тих виступах часто звучить абсолютний непрофесіоналізм. Це дуже обурює. Сьогодні в Інтернеті є багато фото «лисих» полонин, вагонів і машин із деревиною — підписи під ними стверджують про злочинне вирубування лісів. Насправді ж багато з цих зображень фейкові — вони не адресовані ні екологам, ні правоохоронним органам для перевірки. Такі зображення не приносять користі: вони тільки нагнітають суспільство, створюють атмосферу недовір’я. Свого часу чимало розмов точилося й навколо катастрофічних паводків 1998-го і 2001 років. Державні комісії дуже ретельно розглядали всі причини паводків і фактор вирубування лісів при цьому, але зв’язку між ними не виявили. Насправді наймасовіше й бездумно ліси вирубали у 1950-1960 роках минулого століття. Якщо ж говорити про останнє 10-ліття, то ми беремо деревини вдвічі менше порівняно з науково обґрунтованими обсягами. Щоб усе це роз’яснити широкому загалу, спочатку потрібно самому мати певний рівень знань.

Усвідомлення цього й спонукало Василя Омеляновича вступити на навчання до лісогосподарського університету в угорському місті Шопрон.

— Одночасно з навчанням я викладав у Закарпатському лісотехнічному коледжі, — веде далі Василь Омелянович. — В Угорщині лекції для студентів відбуваються у вільній формі: це можуть бути запитання-відповіді чи й просто розмова. Результатом цього стає зростання інтересу студентів до навчання. Я перейняв цей досвід і тепер працюю так і зі своїми вихованцями. В угорців нам треба повчитися ставленню до екосистем. Вирубування у них мають точковий характер, тобто тут відбирають окремі дерева, які досягли своєї кондиції. А ще в Угорщині ліс намагаються оберігати від стресів. Такого нашестя байкерів на узліссях, як у нас, там не дозволили б. Отож нам треба повчитися делікатності у ставленні до лісу. Як, до речі, й до людей, із якими працюєш. Добре підготовлений, компетентний колектив — це основне багатство кожного підприємства.

У ДП «Виноградівський лісгосп» порівняно висока зарплата — в середньому 12 тисяч, до того ж тут працює система додаткових стимулів за результатами роботи. Директор, до речі, отримує не найбільше. Та попри все це багато працівників поїхало за кордон, що збільшує навантаження на тих, хто залишився.

Сам Василь Агій працює ще й над кандидатською, яку присвятив особливостям відновлення й продуктивності дубових лісів на Закарпатті. Це дуже трудомістка робота — спочатку висадити дуби на різних ділянках, у різних кліматичних підзонах, а потім з’ясувати, які умови для них найсприятливіші. Ці дослідження стануть рекомендаціями для подальшого оптимального вирощування дубових лісів.

Загалом же ліс для Василя Омеляновича не обмежується флорою. Він із зацікавленням розповідає про тварин, розведенням яких займаються в очолюваному ним лісгоспі. Зокрема, поблизу сіл Хижа й Новоселиця прижилися олені, популяція їх зростає. Також розвелося багато фазанів — їх, як і зайців та іншу звірину, можна частенько побачити в лісі. На жаль, епідемія африканської чуми ще не вщухла, що негативно позначається на поголів’ї диких свиней. Однак при всьому цьому наймасштабнішим «браконьєром» нині є захворювання лісів, надто хвойних. Хворобами уражені величезні площі — поки що уникнути цього неможливо.

Василь ГОРВАТ.
Закарпатська область.

http://www.silskivisti.kiev.ua/19770/index.php?n=45055

Далі...

Два мільйони євро на захист карпатських лісів

СПІВПРАЦЯ

Понад 2 мільйони євро із загального бюджету отримають закарпатські лісівники, які беруть участь у реалізації міжнародного проєкту «Шляхи до здорових лісів: посилення стійкості, життєздатності й адаптаційної спроможності лісів у прикордонних регіонах України та Словаччини». Важливий для збереження і примноження лісів проєкт, охоплений Програмою транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна 2014—2020, діятиме впродовж трьох років. Має на меті посилення адаптаційної спроможності, стійкості карпатських лісових екосистем, які зазнають згубних впливів через зміни клімату.

Оскільки гірські екосистеми Українських Карпат, а також Високих Татрів у Словаччині останнім часом страждають від вітровалів, хвороб, шкідників, а також усихання деревини, на порядок денний вийшов захист лісів. Дві країни освоюватимуть чималі суми грантових коштів.

В Ужгороді відбулася конференція за участі керівництва областей України й Словаччини, а також виконавців проєкту. Підкреслювали, що він має забезпечити виконання частини положень конвенції з охорони і сталого розвитку Карпат. Ідеться про вирощування посадкового матеріалу й відтворення лісів, а також підготовку демонстраційного центру «Ліс і клімат», який інформуватиме фахівців і громадськість про вплив змін клімату на довкілля.

Фото з сайту dzerkalo.media

Василь БЕДЗІР

https://ukurier.gov.ua/uk/news/dva-miljoni-yevro-na-zahist-karpatskih-lisiv/

Далі...

Вирубка на території нацпарку: Кутське лісове господарство завдало збитків на майже 600 тис грн, – Державна екоінспекція

Державна екологічна інспекція Карпатського округу нарахувала 593 611 гривень збитків за результатами позапланової перевірки, проведеної на території ДП «Кутське лісове господарство».

Такий розмір шкоди, нанесеної довкіллю внаслідок виявлених незаконних рубок дерев загальною кубомасою 212,76 м3. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, проведено відповідно до такс, затверджених Постановою КМУ від 24.07.2013 № 541.

Перевірка проводилась на підставі розгляду звернення громадян на виконання наказу Державної екологічної інспекції України спільно з фахівцями Держекоінспекції із залученням представників інших територіальних органів Держекоінспекції.

Під час заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що ДП “Кутське лісове господарство” виписувались лісорубні квитки на проведення вибірково-санітарних рубок у 2019 році на території національного природного парку “Гуцульщина” без вилучення (зона регульованої рекреації), пишуть Версії з посиланням на сайт Державної екологічної інспекції Карпатського регіону.

Відповідно до ст. 67 Лісового кодексу України на даних ділянках здійснювалось спеціальне використання лісових ресурсів. Дані ділянки в рубку призначались з порушенням ст. 9-1 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” та Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення від 24.01.2008 року № 27, а саме без відповідного ліміту на проведення рубок на території ПЗФ загальнодержавного значення, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також без відповідного дозволу, який видається органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними державними адміністраціями, що є порушенням ст. 12,40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” ст. 9-1, 20 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”.

Враховуючи, що порушення, виявлені під час перевірки ДП “Кутське лісове господарство”, містять ознаки кримінального правопорушення, матеріали направлено до Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області.

Цікаво, що з Ухвали Господарського суду Івано-Франківської області відомо, що новоспечений голова Косівської РДА Петро Іванишин, будучи на посаді головного лісничого ДП «Кутське лісове господарство» виписав лісорубний квиток, який визнали «незаконним».

Тож в липні 2019 року Національний природний парк «Гуцульщина» звернувся до господарського суду Івано-Франкіської області з позовом до Державного підприємства «Кутське лісове господарство» про стягнення матеріальної шкоди (завданих збитків) в сумі 422499,50 грн.

07/02/2020

https://versii.if.ua/novunu/virubka-na-teritoriyi-natsparku-kutske-lisove-gospodarstvo-zavdalo-zbitkiv-na-mayzhe-600-tis-grn-derzhavna-ekoinspektsiya/

Далі...

Голову Ужанського заповідника у Карпатах звільнили за незаконну рубку дерев. Нового на роботу не пускають працівники

Карпатські ліси в Ужанському природному парку

Фото: Ужанський національний природний парк

Працівники Ужанського національного парку не пускають на робоче місце нового голову після того, як Міністерство енергетики та захисту довкілля звільнило попереднього через завдання 2,3 мільйона гривень збитків незаконними рубками дерев.

Про це повідомляє прес-служба Міненерго.

«З 2016 по 2018 рік, коли директором парку був Віктор Биркович, Державною екологічною інспекцією України проведено три планові та шість позапланових перевірок, у результаті яких зафіксовано низку порушень на загальну суму 2 мільйони 319 тисяч 630 гривень збитків. Зокрема, було виявлено незатверджені ліміти вирубування дерев, незаконні суцільні рубки, незаліснення щойно вирубаних ділянок та невідповідність площ та контурів ділянок», — повідомили у Міненерго.

Там зазначають, контракт з Віктором Бирковичем через порушення закону продовжувати не стали та призначили нового керівника природного парку. Однак працівники заповідника не пускають його на робоче місце.

«Проте, працівники парку не допускають до робочого місця нового керівника Василя Пацканя, про що була складена відповідна заява у поліцію. Мінекоенерго буде вжито всіх необхідних заходів для забезпечення порядку в Ужанському національному парку та недопущення знищення довкілля та розкрадання природних ресурсів», — йдеться у повідомленні міністерства.

Там зазначають, що Ужанський природний парк — унікальний, адже це перший у світі заповідник, який розташований на кордонах трьох держав: України, Польщі та Словаччини. Крім цього, природжений парк внесено до переліку ЮНЕСКО через старовікові ліси та букові праліси, які там ростуть.

читайте також

«Чорні лісоруби»: хто і як пиляє Карпатський лісУкраїна зазнала 1 млрд грн збитків через незаконну вирубку лісу: в уряді обіцяють боротися з «чорними лісорубами»

30 жовтня 2019 року Рада проголосувала закон, який забороняє суцільні рубки лісу в Карпатах. Тоді за нього проголосував 301 депутат.

17 жовтня в Україні запустили онлайн-карту рубок лісу, за допомогою якої можна виявити нелегальні вирубки.

Ярослав Вінокуров
Екологія
20 січня, 2020 15:05

Міненерго

https://hromadske.ua/posts/golovu-uzhanskogo-zapovidnika-u-karpatah-zvilnili-za-nezakonnu-rubku-derev-novogo-na-robotu-ne-puskayut-pracivniki

Далі...

Як насправді виглядають санітарні рубки в Карпатах

Згідно з новою програмою діяльності Кабміну, одним із завдань Міністерства енергетики та захисту довкілля стало спрощення санітарних правил у лісах України. Інакше кажучи, влада збирається спростити процедуру отримання дозволів на санітарні рубки, чого вже не перший рік чекає вся лісова галузь.

Як це може позначитися на карпатських лісах, як виглядають насправді санітарні рубки Карпат з’ясовував Єгор Гриник для “Української правди”.

В останні роки санітарні рубки стали найбільш масовим видом рубок в українських Карпатах.

Вони дозволяють безпроблемно рубати ліс там, де інші види рубок обмежені або взагалі заборонені з природоохоронних міркувань. Наприклад, на крутих схилах чи вздовж річок.



Порівнюючи з 2017 роком, масштаби санітарних рубок на Закарпатті збільшилися більш ніж удвічі.

Наприкінці року Верховна Рада новим законом намагалася обмежити санітарні рубки в Карпатах, проте з цього нічого не вийшло: текст документу не забороняє дозволені раніше рубки.

Лісники стверджують, що нічого незаконного в санітарних рубках немає, вони більш ніж необхідні для порятунку карпатських лісів. Інакше, мовляв, “все всохне”.

Активісти та природоохоронці зі свого боку називають санітарні рубки “бичом Карпат” і вимагають негайних дій з боку влади.

Так у чому ж справа?

Санітарні рубки марні через заскладну процедуру погодження?

Офіційна версія лісівників: у Карпатах масово всихають ялинові ліси, а санітарні рубки – найбільш ефективний спосіб боротьби з таким всиханням. У теорії це має сенс. Ялинові (смерекові) ліси становлять близько половини всіх лісів українських Карпат. Водночас близько 40% карпатських ялинників – це так звані ялинові монокультури – штучні ліси з однієї тільки ялини, які створювалися після рубок.

На жаль, значна частина ялинових монокультур знаходиться в несприятливих для зростання ялини умовах. Наприклад, у низькогірних лісах, де природні умови більш придатні для зростання букових чи мішаних лісів.

Більше того, коренева система ялини не дуже глибока, тому ялина дуже залежить від опадів. Як наслідок, довгі посухи та інші несприятливі фактори останніх років суттєво послаблюють карпатські ялинники (в першу чергу, штучні), роблячи їх набагато більш вразливими до хвороб та шкідників.

Згідно із задумом, санітарні рубки мають запобігати поширенню шкідників та хвороб у лісі.

І це дійсно може працювати. Для прикладу, один з найпоширеніших шкідників ялини в Карпатах короїд-типограф відкладає яйця в ослаблені ялини. Якщо зрубати та вивезти таке дерево до моменту вильоту нового покоління жука, то йому не вдасться проникнути в інші дерева.

Так само оперативне видалення вітровальних дерев, які вже не можуть опиратися шкідникам, може зменшити чисельність останніх. Але для цього потрібно діяти швидко, адже вирубка вже “відпрацьованих” короїдом дерев ніяк не допоможе боротьбі зі шкідником: він такі дерева вже полишив.

Чинне лісове законодавство не надто сприяє оперативним санітарним рубкам.

Залежно від категорії лісу, проведення санітарної рубки вимагає від трьох до семи погоджень у різних органах. Отримання таких погоджень може тривати кілька місяців. За цей час комахи-шкідники встигають полишити дерева, відібрані до рубки.

Як наслідок, значна частина санітарних рубок (не тільки в Карпатах) абсолютно беззмістовна й лише вилучає мертві дерева. Це питання постійно порушується на різних зустрічах лісової галузі.

Держлісагентство наводить приклади країн Європи, де між виявленням ураженого шкідником дерева та його рубкою минають лічені дні. Саме звідси випливає намір, згаданий вище, – спростити Санітарні правила в лісах України. Виходить, що єдина проблема санітарних рубок – надто складна процедура отримання дозволів на них? На жаль, не в Україні…



Злочин без покарання

В ідеалі контроль доцільності проведення санітарних рубок має проводитися Державною екологічною інспекцією. На жаль, цей орган не дуже ефективний. Під час планових перевірок лісгоспів екоінспектори лише зрідка виявляють серйозні порушення. Домогтися проведення позапланових перевірок дуже складно: профільне Міністерство не дає згоди на їх проведення.

Більше того, виявлення будь-яких порушень не гарантує, що вони не повторяться в майбутньому. У тому ж Ясінянському лісгоспі екоінспекція вже виявляла маніпуляції із санітарними рубками в 2018 році, оцінюючи завдану лісу шкоду в 350 тисяч гривень. Але лісгоспу неважко заплатити штраф за виявлені порушення, адже екоінспектори ніколи не знайдуть усі незаконні рубки.

Лише в окремих випадках порушення перетворюються на кримінальні справи. Частіше за все виявлені порушення стосуються недостатності якогось з необхідних для рубки документів і аж ніяк не зачіпають недоцільність санітарної рубки як такої. Але й тут кримінальні провадження закінчуються нічим.

Для прикладу, головному лісівнику Закарпаття Валерію Мурзі оголосили підозру в незаконній санітарній рубці в одному із заповідних лісів біля Ужгорода. Незважаючи на очевидне порушення (недостатність одного з документів), провадження вже давно стоїть на місці.

В інших випадках винними оголошуються лісівники найнижчих посад. Випадки притягнення до відповідальності директорів лісгоспів або ж начальників обласних управлінь, які власне і підписують документи на рубки, майже відсутні.



Про ефективність спрощення санітарних правил у неправовій державі

Санітарні рубки в Карпатах яскраво ілюструють нашу національну проблему – відсутність належного контролю та правозастосування.

Нерозумно та шкідливо казати про спрощення правил проведення санітарних рубок, доки будь-які порушення залишаються безкарними.

Спрощення Санітарних правил є можливим лише після того, як директори лісгоспів, начальники обласних управлінь та інші посадові особи нестимуть реальну кримінальну відповідальність за незаконні рубки! Звісно, простіше це написати, ніж зробити. Однак перші кроки зробити не так важко, як здається. Наприклад, реформа екологічної інспекції вже розпочалась, і хочеться вірити, що зміни будуть і що ці зміни принесуть позитивний результат.

Більш ніж доцільним було б внесення змін до 246 статті Кримінального кодексу, що дозволило б трактувати “незаконну рубку” як “будь-яку рубку з порушеннями”, а значить – притягати до відповідальності винних осіб.

Важливо також позбутися конфлікту інтересів, забезпечивши лісопатологам та таксаторам державне фінансування, а не зарплату від лісгоспів. Доцільним є й осучаснення законодавства, удосконалення критеріїв проведення санітарних рубок, особливо в межах заповідних лісів.

Тільки після впровадження таких чи аналогічних кроків можна дискутувати про спрощення санітарних правил, а значить – і про збереження карпатських лісів.

Фото Єгора Гриника.

АВТОР: СІРЕНКО СОФІЯ 19 СІЧНЯ 2020 Р., 19:10

https://mi100.info/2020/01/19/yak-naspravdi-vyglyadayut-sanitarni-rubky-v-karpatah/

Далі...

Хочеш допомогти Австралії – рятуй Карпати, – відомий український поет та письменник Андрій Любка

Величезні, катастрофічні пожежі в Австралії неабияк розчулили й нажахали українців. Фотографії зон поширення вогню, спалених лісів, обгорілих звірів, ба навіть фейкові світлини з космосу облетіли українські соціальні мережі, спровокували сотні суперечок і спричинилися до підвищення екологічної свідомості українців.

За всім цим було цікаво спостерігати, якби не одне «але». Річ у тім, що вже вкотре розкручена медійна ситуація захоплює уми й емоції наших співвітчизників, але в той же час мимоволі підкреслює нашу провінційність. Я й про те, що серіал «Чорнобиль» зняли не в Україні, хоча, здавалось би, це повністю «наш» матеріал. Коли цей серіал став усесвітньо відомим, українці й собі зацікавилися постатями ліквідаторів та справжньою історією тієї катастрофи, а до того суспільній думці не було до цього діла. Згадайте, якого зневажливого значення в нас набуло саме слово «чорнобильці» (пільговики, які вимагають виплат, субсидій, пільг, але самі, либонь, свої посвідчення десь купили).

Те саме спостерігалося у серпні 2018, коли помер славетний американський сенатор Джон Маккейн. Українці так масово поширювали інформацію про його доблесну біографію і так палко захоплювалися цим справжнім другом України, що це спонукало мене написати блог для «Дня» під назвою «Про Маккейна й Лук’яненка». Тоді навіть пролунали пропозиції називати вулиці й сквери іменем Маккейна, що дозволило мені зробити такий висновок: «Українська фейсбук-спільнота значно сильніше розчулилася від звістки про смерть американського героя. Він просто був більш «розкрученим». І тому здавався більшим, справжнішим героєм. Я не хочу порівнювати Маккейна й Лук’яненка, мені йдеться лише про те, що ми не вміємо цінувати своїх героїв. Не тільки дисидентів, що боролися за Україну в часи совєтської окупації, а й воїнів, які зі зброєю в руках захищають свою державу нині. Українських маккейнів вистачає в окопах на Донбасі. Але ми їх не знаємо – імен, біографій, подвигів. З кожним роком про саму війну ми говоримо все менше, а ЗМІ публікують тільки сухі зведення. Варто назвати іменем Маккейна вулицю в Києві. Але треба також навчитися вирощувати своїх героїв. Їх у нас не бракує. Бракує уваги до них, вдячності, захоплення. До речі, скільки українських міст уже назвали свої вулиці іменем Левка Лук’яненка? А Євгена Грицяка? Що, не чули про такого?».

Можна пригадати і зовсім нещодавню історію – про пожежу у паризькому соборі Нотр-Дам. Тоді українці також хапалися за серце, робили перепости, переказували гроші на відбудови, а всі ЗМІ (електронні, паперові, радіо й телебачення) ряхтіли інформацією про цю пожежу. Скажіть, а чому такої уваги не привертає жахливий, катастрофічний стан українських пам’яток культури й історії? Чому той прикрий факт, що днями в Олеському фондосховищі Національної галереї мистецтв обвалився дах, так і не став топ-новиною наших ЗМІ й суспільних обговорень? Правильно: бо до свого нам байдуже, ми тільки чужі, «розкручені» пам’ятки вважаємо справді цінними. Мабуть, не десятки, а сотні тисяч історичних споруд, замків, церков, монастирів, кам’яниць, будівель, що належали видатним українцям, сьогодні перебувають у плачевному стані по всій Україні, але хіба це здатне нас зворушити?

Так і з австралійськими пожежами: безумовно, поспівчувати варто, але хіба в нас мало власних екологічних проблем? Та мені здається, що Україна взагалі – зона суцільного екологічного лиха! Згадайте тотальну вирубку карпатських лісів, про те, що Боржавський хребет хочуть знищити вітряками, що Шацькі озера міліють, що Дністер планують закласти каскадом ГЕС, що під час щорічного спалення листя й трави українці вбивають мільйони тварин і птахів, що майже в жодному українському місті не можна пити воду з крана, що добування бурштину катастрофічно впливає на природу, що сортування сміття в нас так і не працює, а люди в супермаркетах навіть банани кладуть у кульки (список безкінечний)!

Болить серце за природу, екологію, клімат? Чудово! Але давайте спочатку приберемо вдома, а вже потім займемося Австралією. А оскільки Земля – це спільна екосистема, то й висновок простий: хочеш допомогти Австралії – рятуй Карпати!

11/01/2020

http://versii.if.ua/novunu/hochesh-dopomogti-avstraliyi-ryatuy-karpati-vidomiy-ukrayinskiy-poet-ta-pismennik-andriy-lyubka/

Далі...

Карпатські праліси можуть стати пам’ятками природи

Більше ніж 20 гектарів найдавніших карпатських лісів можуть отримати статус пралісових пам’яток природи. У разі позитивного ухвалення рішення їхня площа може збільшитися у 200 разів, повідомили у Всесвітньому фонді дикої природи, пише - «Український Фейсбук».
Наразі в Україні найвищий охоронний статус пам’яток природи мають близько 100 гектарів лісу у Львівській області. На цій території забороняються всі види рубок та будь-яка господарська діяльність, передає Український інтерес. До того ж, близько 25 тисяч гектарів охороняються в заповідних зонах Карпатського біосферного заповідника, кількох національних парків та в природному заповіднику «Горгани».

Представники WWF Україна декілька років займалися визначенням інших лісових масивів в Карпатах, які не зазнали прямого впливу людини та можуть бути захищені в статусі пралісових пам’яток. Перші 20 тисяч гектарів з віднайдених пралісів Закарпатської та Івано-Франківської областей вже отримали погодження від лісових господарств, тепер рішення за обласними радами.



«Останнім часом в Європі розпочалася зміна у підході до ведення лісового господарства, яка передбачає наближене до природи ведення лісівництва. Це передбачає появу змішаних та різновікових лісів, а не одновікових, створених однією породою», – пояснив начальник відділу лісовідновлення та лісорозведення Державного агентства лісових ресурсів Володимир Ревуцький.

Зазначається, що українські праліси все частіше приваблюють іноземних дослідників. Наприклад, у Німеччині та Нідерландах таких ділянок фактично не лишилося, і науковці їздять в букові українські ліси і переносять всю цю схему функціонування екосистем у свої країни.

«Переважна частина цих пралісів розміщена у важкодоступних районах, віддалених від населених пунктів. Тому вони не є принциповими для ведення лісового господарства, дуже мало впливають на права чи можливості місцевого населення щодо збору ягід чи грибів», – зазначив координатор проєкту з підтримки сталого лісового господарства WWF Україна Михайло Богомаз.

Робота над визначенням пралісів розпочалася майже 10 років тому. Найголовнішим завданням було провести польові наукові роботи, а також подолати тривалий бюрократичний процес.

https://nk.org.ua/obshchestvo/karpatski-pralisi-mozhut-stati-pamiatkami-prirodi-217315

Далі...

Карпатські деревостани під надійним захистом

В Україні почала діяти заборона на вирубку ялицево-букових лісів на схилах Карпат.



Мораторій було накладено новою редакцією Закону України «Щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону». «За» закон проголосував 301 депутат. Тож законом відновлюється мораторій на суцільну вирубку лісу, що діяв до 2011 року.

Депутати зазначають, що після припинення цього мораторію екологічна ситуація у Карпатах погіршилася. Тож прийняття було нагальною потребою. Втім чимало експертів висловлювалися про те, що під час ухвалення закону було внесено суттєві поправки, які значною мірою можуть сприяти вирубуванню цінних лісових ресурсів. Тому напередодні профільний комітет, долучивши широку екологічну громадськість, вирішив провести прес-конференцію, на якій було донесено, що саме ухвалено Верховною Радою і як це позначиться на збереженні нашого природного багатства, зокрема ялицево-букових лісів.

Як наголосив голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, нова редакція передбачає встановлення заборони на проведення рубок головного користування у національних природних парках, заказниках та продовження дії заборони на проведення суцільних рубок в ялицево-букових лісах на крутих схилах Карпатського регіону. Також, каже народний обранець, чинні законодавчі норми дадуть змогу уникнути ситуацій, коли під виглядом проведення санітарних вирубок суцільним методом вирубувалася значна частина лісу.

Водночас критики закону кажуть, що документ хоч і змінив визначення «суцільна рубка», але тепер, щоб вирубування вважалося не суцільним, достатньо розтягнути його в часі на кілька років. Є зауваження і з приводу того, що дозволено використовувати гусеничні трактори, які неабияк шкодять ґрунтам.

На підтримку новоухваленого закону виступив і еколог Володимир Борейко. Він, зокрема, зазначив, що нарешті було чітко визначено, що таке ялицево-букові ліси (коли не менш як 25 відсотків ялиць). Раніше це було розмито, тому лісівники часто-густо користувалися такою шпариною. Набуло конкретного обрису і поняття «санітарна рубка», каже еколог. Він також наголосив, що зауваження критиків закону стосовно розширення лісових доріг з твердим покриттям, яке нібито сприятиме більшій вирубці, є також недоречними. Дороги таки потрібно будувати, адже ґрунтові під час негоди важка техніка розбиває, і лісівники змушені прокладати нові, а це точно не на користь лісостанам. У новому законі також прописано, що заборонено суцільні рубки у всіх високих місцях, а також коли можна проводити санітарні рубки.

Одне слово, наголошувалося, що навколо змін до закону про вирубку лісів більше емоцій, ніж фактів, проте голова комітету зауважив, що деякі статті справді потребують незначного вдосконалення. І це можна зробити спеціальною постановою Кабінету Міністрів. Він запевнив, що над цим питанням уже працюють фахівці.

Марина КРИВДА

29 листопада 2019

Далі...

В Карпатах нашли очередное кладбище ценных деревьев

Очередная проверка в Национальном парке в Карпатах. Там на нескольких гектарах вырубили деревья. Накануне следователи сразу из нескольких ведомств считали пеньки и исследовали документы. Или увидели нарушение? Расскажет Жанна Дутчак.

Национальный природный парк “Гуцульщина”. Возле админздания столичные и областные экоинспекторы, следователи государственного бюро расследований и оперативники СБУ отправляются в места вырубок.

Попасть на вырубки экоинспекторы пытаются во второй раз. Первый раз, в августе, их не пустили. Работники Кутского лесхоза вместе с местными крестьянами заблокировали в лесу и проверки провести не дали.

На въезде инспекторов снова встречают лесники и крестьяне. И сотрудники ГБР обращаются к должностным лицам лесхоза:

“Это объединенное уголовное производство по факту злоупотребления служебным положением должностными лицами ГП “Кутське лесное хозяйство”, а также по факту неисполнения решения хозяйственного суда от 5 июля 2019 года”.

К правоохранителям сотрудники национального парка обратились еще в прошлом году, говорит директор, за незаконные вырубки, которые на их территории проводили работники Кутского лесхоза. Убытков наделали на более миллион гривен.
Читайте также: Ракетный аргумент: украинская армия испытала мощное оружие (видео)

“На природно-заповедных территориях еще в прошлом году они положили свою охрану. Наших сотрудников не допускают в лес. Начали делать отводы деревьев. А 20 марта этого года выписали лесорубный билет и начали рубить лес”, – говорит Юрий Стефурак, директор НПП “Гуцульщина”.

Лесники уверяют: природоохранного законодательства не нарушали – территория не принадлежит национальному парку. Владелец – Пистинська сельский совет передал леса в пользование Кутском лесхоза. В подтверждение – данные “Держгеокадастру”.

“Кутский лесхоз на данной территории выписал лесорубный билет на заготовку поврежденной древесины, согласовав все службы. Лесорубный билет решению суда 24 октября 2019 по иску экоинспекции признано законным”, – говорит Петр Плихтяк, лесничий ГП “Кутське лесное хозяйство”.

И вот экоинспекторы настаивают: лесорубный документ выдан на основе старых материалов лісоупорядкування, которыми лесхоз располагал к созданию национального парка. Оба документа – уже не действующие.

“Какие документы? Документы Кутский лесхоз занес в суд. Может он старые материалы и принес. Здесь нет 12 квартала”, – говорит Сергей Комарчук, начальник отдела экологического контроля лесов.

Выяснить законно или нет действовали лесники взялись сотрудники ГБР. Несколько часов изучают предоставленные лесхозом документы, дальше – в сопровождении лесников и экоинспекторов идут осматривать места рубок.

“Можете сказать, что сейчас происходит? – Нет, никаких комментариев давать не буду, сейчас будем проводить следственные действия”.

Правоохранители уже начали следственные действия: осматривают участки вырубок, определяют их границы, и считают пеньки. Снимать нам не разрешили, через тайну следствия.

Сколько продлится следствие пока сказать сложно. Тем временем, экоинспекторы уже обнародовали предварительные результаты проверки: утверждают – лесхоз вырубает деревья незаконно.

По материалам: Подробности

НОЯБРЬ 25, 2019

ПЕТР ЮРЬЕВ

https://glavpost.com/kriminal/2019/11/25/v-karpatah-nashli-ocherednoe-kladbishe-cennyh-derevev/

Далі...

Темний ліс. З'ясувати ситуацію з вирубуванням дерев на Прикарпаття приїхали слідчі ДБР і СБУ. Кого звинувачують і чим це загрожує?

Подробности, выпуск за 24 ноября 2019 года

Дивіться у випуску: 

Холодний бунт. Жителі Світловодська перекрили рух на Кременчуцькій ГЕС. Чи допоможе це швидше увімкнути опалення?;

Темний ліс. З'ясувати ситуацію з вирубуванням дерев на Прикарпаття приїхали слідчі ДБР і СБУ. Кого звинувачують і чим це загрожує?; 

"Крайм-Міністер". Ізраїль охоплений виступами проти голови уряду. Що буде зі справою про корупцію?; 

Лондон, віддай! Велика Британія відмовляється повернути острови в Індійському океані попри суди та рішення ООН. Чи будуть санкції? 

Больше "Подробностей": http://podrobnosti.ua/

Подробности

У Карпатському національному заповіднику вирубали гектари лісу

24 ноября 2019 21:45 по материалам: Подробности-ТВ автор: Дутчак Жанна

Незаконне вирубування на Прикарпатті


Чергова перевірка в Карпатському національному парку. Дерев там вирубали на кількох гектарах. Сьогодні слідчі відразу декількох відомств рахували пеньки та досліджували документи. Чи угледіли порушення? - розкаже Жанна Дутчак.

Національний природний парк "Гуцульщина". Біля адмінбудівлі - столичні та обласні екоінспектори, слідчі державного бюро розслідувань і оперативники СБУ вирушають у місця вирубувань.

Потрапити на вирубки екоінспектори намагаються вдруге. Першого разу, в серпні, їх не пустили. Працівники Кутського лісгоспу разом із місцевими селянами заблокували в лісі й перевірки провести не дали.

На в'їзді інспекторів знову зустрічають лісники й селяни. Та працівники ДБР звертаються до посадовців лісгоспу:

"Це є об'єднане кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ДП "Кутське лісове господарство", а також за фактом невиконання рішення суду господарського від 5 липня 2019 року".

До правоохоронців працівники національного парку звернулися ще торік, каже директор, через незаконні вирубування, які на їхній території проводили працівники Кутського лісгоспу. Збитків наробили на понад мільйон гривень.

"На природно-заповідних територіях ще в минулому році вони поклали свою охорону. Наших працівників не допускають в ліс. Почали робити відводи дерев. А 20 березня цього року виписали лісорубний квиток і почали рубати ліс", - говорить Юрій Стефурак, директор НПП "Гуцульщина".

Лісники переконують: природоохоронного законодавства не порушували - територія не належить національному парку. Власник - Пістинська сільська рада передала ліси у користування Кутському лісгоспу. На підтвердження - дані "Держгеокадастру".

"Кутський лісгосп на даній території виписав лісорубний квиток на заготівлю пошкодженої деревини, погодивши всі служби. Лісорубний квиток рішенням суду 24 жовтня 2019 за позовом екоінспекції визнано законним", - говорить Петро Пліхтяк, лісничий ДП "Кутське лісове господарство".

Та ось екоінспектори наполягають: лісорубний документ виданий на основі старих матеріалів лісоупорядкування, якими лісгосп послуговувався до створення національного парку. Обидва документи - вже не чинні.

"Які документи? Документи Кутський лісгосп заніс в суд. Може він старі матеріали і приніс. Тут немає 12 кварталу", - говорить Сергій Комарчук, начальник відділу екологічного контролю лісів.

З'ясувати законно чи ні діяли лісники взялися працівники ДБР. Кілька годин вивчають надані лісгоспом документи, далі - у супроводі лісників та екоінспекторів йдуть оглядати місця вирубувань.

"Можете сказати, що зараз відбувається? - Ні, ніяких коментарів не даватиму, зараз будемо проводити слідчі дії".

Правоохоронці вже розпочали слідчі дії: оглядають ділянки вирубувань, визначають їхні межі, та рахують пеньки. Знімати це нам не дозволили, через таємницю слідства.

Скільки триватиме слідство - поки що сказати складно. Тим часом, екоінспектори вже оприлюднили попередні результати перевірки: стверджують - лісгосп вирубує дерева незаконно.

https://podrobnosti.ua/2327625-u-karpatskomu-natsonalnomu-zapovdniku-virubali-gektari-lsu.html

Далі...

Що не так із законом про заборону вирубки Карпатських лісів

21 листопада набув чинності закон №0873 про заборону вирубки лісів у Карпатському регіоні. Його прийняття підтримали 301 народних депутатів з усіх фракцій та груп, представлених в парламенті. Основний аргумент на підтримку – збереження лісового фонду Українських Карпат, боротьба з контрабандою та екологічними наслідками незаконної вирубки.

Однак екологи забили на сполох. Закон у фінальній редакції, вважають вони, тільки спрощує вирубку лісів. Що проголосували народні депутати і які ризики даного закону – розглянемо детальніше.

Про що закон №0873

Закон №0873 передбачає мораторій на вирубку ялицево-букових порід лісу на гірських схилах Карпат:

«Цей Закон встановлює заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових деревостанах, суцільних рубок головного користування та будь-яких інших суцільних рубок у високогірних лісах, у лісах у лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах та в берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також пошкоджених хворобами і шкідниками насаджень»

— ст.2 Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону»

До гірських лісів Карпатського регіону Закон відносить ліси Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, розташованих в межах гірської системи. Мета прийнятого акту – захист від вирубок у підприємницьких цілях і вдосконалення механізмів санітарних чисток лісу.

Крім заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів Карпат, вводяться обмеження на валку дерев на стрімких, пологих та спадистих схилах гір:

«На стрімких схилах в гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону дозволяється тільки вибіркові рубки головного користування та вибіркові рубки формування і оздоровлення лісів. На пологих і спадистих схилах в гірських ялицево-букових деревостанах проводяться тільки поступові і вибіркові рубки»

— ст.2 Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону»

Як відзначили у прес-службі президента, документ встановлює заборону на проведення рубок головного користування в національних природних парках і заказниках, і продовжує дію існуючого мораторію на суцільні рубки лісу стрімких схилів Карпат.

Що не влаштовує екологів?

Екологи громадської організації «Екологія – Право – Людина» вважають прийнятий документ «вовком в овечій шкурі». Зокрема, критика стосується правок, які провели в Закон народні депутати Олег Бондаренко ( «Слуга Народу») та Степан Івахів (депутатська група «За Майбутнє»).

Екологи впевнені, прийняті норми дозволяють суцільні вирубки Карпат і знімають мораторій рубки головного користування у високогірних лісах, включаючи дозвіл на використання для заготівлі і вивезення деревини гусеничних тракторів.

«Зазначеним вище законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону». І якщо раніше в окремих категоріях лісів (у високогірних лісах, розташованих вище 1100 метрів над рівнем моря, у берегозахисних ділянках лісу і т.д.) рубки головного користування були заборонені взагалі, то тепер в цих категоріях дозволяються не суцільні рубки головного користування. Тобто, тепер лісогосподарські підприємства можуть легально робити в таких лісах комерційні рубки головного користування»

— аналіз ГО «Екологія – Право – Людина»

Не суцільні рубки – це такі роботи, які розтягнуті у часі. В цьому і є основний ризик. Зрубати цінний ліс можна буде у кілька підходів, вважають екологи.

Використання під час валки лісу гусеничних тракторів, що фактично дозволяє Закон, приносить істотну екологічну шкоду, відзначають експерти:

«Воно небезпечно тим, що гусеничні трактори знищують лісову підстилку, ущільнюють грунт і завдають значної шкоди навколишньому середовищу»

— аналіз ГО «Екологія – Право – Людина»

Відповідно до Закону, передбачено розширення до 2030 року мережі лісових автодоріг із твердим покриттям в лісах регіону до 10 кілометрів на 1000 гектарів. Ця норма також призведе до спрощення заготівлі лісу і збільшення обсягів рубок.

«Чи не єдиним позитивом вищезгаданого законопроекту є введення заборони на проведення рубок головного користування у господарських зонах національних природних і регіональних ландшафтних парків. Такі рубки широко проводилися в ряді територій природно-заповідного фонду та завдавали значної шкоди цінним природним комплексам»

— аналіз ГО «Екологія – Право – Людина»

На думку еко-активістів, документ необхідно доопрацювати і прибрати ризикові правки, якщо мета влади дійсно боротися зі знищенням лісового фонду Карпат.

Що вбиває природу України: нові горизонти нелегальної лісозаготівлі і корупції 05/11/2019

Примітно, що Державне агентство лісових ресурсів прийняту редакцію підтримує. І вважає побоювання екологів передчасними. Редакція ua.news звернулася із запитом на коментар до Комітету Ради з питань екології щодо побоювань екологів. Але відповіді поки не отримала.

У жовтні 2019 уряд запровадив онлайн-сервіс, за допомогою якого можна відстежити вирубку лісів. Поки що він діє тільки для деяких областей країни. Маючи уявлення про легальні валки дерев, можна буде переконатися наскільки надуманими або виправданими ризиками є редакція прийнятого Закону.

В якості загального висновку, кажучи про захист українських Карпат та екологію регіону, державі необхідно підходити до цієї проблеми комплексно, як пишуть експерти:

«Якби держава дійсно хотіла зупинити знищення Карпат, потрібно було б прописати комплексну програму: заборонити експорт, заборонити вирубку, плюс проводити якісь екологічні заходи, регулювати цей ринок квотами для національного виробництва, міняти усю систему лісокористування в цілому»

— Ігор Бураковський,

директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій

Є над чим подумати і владі, і суспільству.

Автор: Марія Гелюх

https://ua.news/ua/chto-ne-tak-s-zakonom-o-zaprete-vyrubki-karpatskih-lesov/

Далі...

На Закарпатті блокували нелегальний продаж державної деревини до ЄС

КИЇВ. 22 листопада. УНН. У Карпатському регіоні правоохоронці блокували масштабне розкрадання та незаконний експорт оптових партій державної деревини до ЄС, що завдало державі збитків майже 2 млн гривень. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресцентр СБУ.

"Посадовці Держлісагентства на Закарпатті організували механізм протиправної легалізації лісопродукції афілійованими фірмами для нелегального продажу за кордон", - сказано у повідомленні.

Для "узаконення" лісу вони застосовували схему подвійного використання товарно-транспортних накладних реальних підприємців. Також на їх основі виготовляли сертифікати для оформлення митної документації.

За оперативною інформацією, протиправна діяльність зловмисників завдала державі втрат на майже 1,5 мільйона гривень.

Також СБУ викрила тимчасово виконуючого обов’язки директора лісгоспу у Івано-Франківській області на незаконній реалізації деревини на суму майже півмільйона гривень.

Посадовець збував місцевому підприємцю цінні породи дерев, зокрема дуби, за штучно заниженою вартістю.

Для цього фігуранти справи вносили недостовірні відомості до звітно-облікової документації та використовували підроблені товарні накладні. В обох випадках у межах кримінальних проваджень, розпочатих за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України, тривають слідчі дії для притягнення до відповідальності інших осіб, зокрема посадовців, причетних до оборудок.

Нагадаємо, на Київщині правоохоронці виявили нелегальне підприємство з виробки деревини, на якому працювали китайці з посвідками на тимчасове перебування. 

https://www.unn.com.ua/uk/news/1837214-sbu-pripinila-nelegalniy-prodazh-karpatskoyi-derevini-do-es

Далі...

Зеленський підписав закон про заборону суцільної вирубки у Карпатах

Закон удосконалить охорону ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпат.



Попередній мораторій на вирубку лісів у Карпатах припинив діяти у 2011 році / Фото: facebook.com/vasul.andriyv

Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (№ 249-ІХ), ухвалений Верховною Радою 30 жовтня.

Як повідомляє прес-служба президента, закон удосконалює систему охорони ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону від суцільного вирубування.

Читайте також На Житомирщині двоє бізнесменів незаконно експортували ліс в ЄС

Згідно з пояснювальною запискою, у 2000 році був ухвалений закон, який вводив мораторій на 10 років на проведення суцільних рубок головного користування в ялицево-букових деревостанах на стрімких схилах в Карпатському регіоні.

У 2011 році цей мораторій припинив діяти, і, відповідно, знову з’явилася можливість проводити суцільні рубки ялицево-букових лісів на стрімких гірських схилах.

«Підписаний президентом закон передбачає встановлення заборони проведення рубок головного користування в національних природних парках, заказниках та продовження дії заборони на проведення суцільних рубок головного користування ялицево-букових лісів на стрімких схилах Карпатського регіону», - йдеться в повідомлнні.

Також вказується, що реалізація норм закону сприятиме збереженню лісів, попередженню суцільного вирубування ялицево-букових лісів Карпатського регіону, а також захисту Карпатського регіону від стихійних лих та природних катаклізмів.

https://www.unian.ua/ecology/10760885-zelenskiy-pidpisav-zakon-pro-zaboronu-sucilnoji-virubki-u-karpatah.html

Далі...

Під загрозою унікальні ліси: The New York Times написала про скандальний проект Коломойського в Карпатах

На території гірського масиву Свидовець в українських Карпатах (Закарпатська область) можуть побудувати мега-курорт. Проєкт пов'язують із бізнесменом Ігорем Коломойським.

Статтю про це опублікувала американська газета The New York Times. Як стверджує автор, журналіст Ендрю Хіггінс, робота із просування ідеї будівництва гірськолижного туристичного курорту активізувалася після повернення Коломойського в Україну.

Зокрема, активісти звернули увагу на початок у регіоні дорожніх робіт, які чиновники називають частиною регулярного ремонту.



Свидовець

НОВИНИ
Вирубку лісів заборонять: монобільшість взялася за порятунок Карпат

"Однак противники зайшовшого в глухий кут проєкту гірськолижного курорту в цьому районі бачать перші конкретні ознаки того, що завдяки відродженому впливу Коломойського один із найбільш тендітних, незайманих і важкодоступних районів Європи знаходиться під загрозою", – сказано в тексті.

"Свидовець – це тест для нового президента України: чи є він незалежним чи знаходиться під контролем Ігоря Коломойського", – зазначила в коментарі New York Times екоактівістка, засновниця руху Free Svydovets Ірис Дель Соль.

Журналісти додали, що керівник гірськолижного курорту "Буковель" Олександр Шевченко, давній бізнес-партнер Коломойського, спростував можливі зв'язки бізнесмена з будівництвом на Свидовці. Він сказав, що це тільки "чутки" і "казки".


Стаття The New York Times

НОВИНИ
У Карпатах прогнозують землетрус: геолог розповів подробиці

Однак, Коломойський є одним із засновників ТОВ "Скорзонера", на прохання якого Рахівська та Тячівська районні адміністрації розробляли детальні плани території мега-курорту на Свидовці.

New York Times посилається також на лист від ТОВ "Скорзонера", адресований районній адміністрації з розробки проекту та запевненнями про наміри реалізувати "видатний туристичний проект".

У статті йдеться також про природну цінність Свидовця. Зокрема, кандидат біологічних наук Богдан Проць заявив про унікальність території і важливість її збереження не тільки для України, але і для сусідніх держав, оскільки територія впливає на рівень води і на її якість у річці Тиса – притоці Дунаю.



The New York Times

Крім великої кількості червонокнижних рослин, поблизу території, де планується будівництво, розміщені букові ліси Карпат – об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Еколог, керівник ГО "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук у розмові з журналістами висловила думку про те, що в ідеї забудови Свидовця – приховані плани власників "Буковеля" отримати контроль над водними запасами гірського масиву, оскільки курорт у Поляниці вже має серйозні проблеми з водою.

Йдеться і про те, що місцеві жителі висловлюють стурбованість відсутністю повної інформації про можливе будівництво. У 2017 році був поданий позов, зараз справа щодо Свидовцю знаходиться у Верховному Суді України.

Житель села Лопухово Валерій Павлюк, один із позивачів, стверджує, що після публічного висловлювання проти будівництва і початку судового процесу, він відчув на собі "помсту" з боку влади.

НОВИНИ
Обігнали Африку і Південну Америку: Україну назвали "рекордсменом" зі знищення та вивезення лісів

Його бізнес нібито опинився під прицілом із боку різних держструктур, зокрема, екоінспекції. "Вони просто хотіли мене налякати", – сказав журналістам Павлюк.

Зі всого боку голова сільської ради Чорної Тиси Іван Павлючки вважає, що "якщо цього проекту не буде, то тут не буде нічого: ні нових доріг, ні нових шкіл, ні робочих місць".

Вчений Богдан Проць додав, що розуміє зацікавленість сільського голови в економічних перспективах, але підкреслив, що місцевим жителям "продають купюру".

"Для Коломойського це просто іграшка. Він не дуже цікавиться розвитком гірськолижного курорту. Він просто хоче показати свій вплив", – припустив він.

Ігор Коломойський
Delo.ua

Як писав OBOZREVATEL, у 2018 році представники організації Free Svydovets, Bruno Manser Fonds, Forum civique européen і Європейського кооперативу Longo Maі звернулися в українське посольство в Швейцарії (м. Берн) і передали послу офіційне звернення про захист Карпатських лісів через можливе будівництво поблизу гірського хребта Свидовець.

Раніше активісти забили на сполох через те, що в Закарпатській області в Рахівському районі хочуть вирубати 14 тис. га лісу, щоб побудувати туристичний комплекс.

05 листопада 2019, 22:49

Далі...