Залучення науковців-біологів до ОВД рубок лісу - знову формальність?

Нещодавно ЕПЛ вже наголошувала на тому, що якість звітів з ОВД рубок лісу залишається вкрай низькою. Не дивлячись на законодавчі вимоги та суми в півмільйона гривень заплачені за підготовку звітів ОВД, більшість лісгоспів оцінює вплив на довкілля окомірно, виключно на основі матеріалів лісовпорядкування, без збору та аналізу польових даних. Зокрема до підготовки звітів не залучаються фахівці-біологи та екологи і не оцінюється вплив рубок на біорізноманіття. Проте, як показала практика – навіть залучення фахівців не покращує якість звіту. Якщо це залучення теж робиться виключно формально.



Наприклад, восени минулого року процедуру ОВД розпочали чотири лісгоспи з різних куточків України :

• Чернігівський військовий лісгосп (Чернігівська область)
• Черкаське військове лісництво (Черкаська область)
• Коростишівське лісове господарство (Житомирська область)
• Старосамбірський Галсільліс (Львівська область).

До розробки звітів з ОВД в цих лісгоспах нарешті був залучений фахівець-біолог, а саме кандидатка біологічних наук, доцентка Кременчуцького національного університету та директорка РЛП “Кременчуцькі плавні” – п. Гальченко Н.П.

Нам невідомо, чи належить пані Гальченко до команди розробників звіту (НП “Екопростір”) чи вона залучалася лише для виконання окремих задач. Проте, її участь, на жаль, не дозволила більш якісно оцінити вплив рубок на біорізноманіття.

У звітах з ОВД чотирьох вищезгаданих лісгоспах результат роботи п. Гальченко представлений у вигляді додатку із назвою “Інформаційний звіт про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля”. Парадокс у тому, що з такого “Інформаційного звіту…” публічно доступною є лише титульна сторінка. Розробники звітів з ОВД обгрунтовують це тим, що інформація про місця перебування або зростання тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, є конфіденційною і тому ця інформацію не може бути публічно доступною. Залишається незрозумілим, чому замість приховування точних координат приховується увесь звіт – зокрема інформація про час проведення досліджень, площу і перелік ділянок які були обстежені, кількість і перелік виявлених видів занесених до Червоної книги України.

Тим паче, що є ряд підозрілих моментів. На нашу думку нереально більш-менш якісно обстежити заплановані лісовпорядкуванням до рубок головного користування та суцільних санітарних рубок ділянки в межах чотирьох лісгоспів розкиданих по різним регіонам України за настільки обмежений часовий проміжок. До того ж, усі чотири лісгоспи розпочали процедуру ОВД восени минулого року і лишається незрозумілим чи вдалось провести дослідження в польовий сезон.

Але і інша, більш важлива проблема. Територія Черкаського військового лісництва входить до складу запроектованого НПП «Черкаський Бір», Старосамбірського Галсільлісу до НПП «Королівські Бескиди», Коростишівського лісгоспу та Чернігівського військового лісгоспу до складу територій «Смарагдової мережі». І наявність видів, занесених до Червоної книги України, неодноразово фіксувалась там іншими фахівцями що було відображено в численних публікаціях. Тому припустимо, що п. Гальченко виконала свою роботу якісно, провела дослідження в польовий сезон і надала розробникам звіту з ОВД інформацію про виявлені місцезнаходження червонокнижних видів. Але навіть у такому випадку ці данні не були враховані розробниками звіту і не були розроблені жодні заходи з збереження цих видів – а саме для цього, в теорії, і повинні проводитись дослідження.

“Червонокнижні види зберігаються, в межах об’єктів природо-заповідного фонду, де рубки головного користування не проводяться”. Саме таку фразу можна знайти у звіті з ОВД Черкаського військового лісництва. Тобто за межами існуючих об’єктів ПЗФ Черкаське військове лісництво жодних заходів з збереження червонокнижних видів не планує. Три інших звіти містять дані про наявність окремих видів з Червоної книги – однак лише перелік назв, без координат, опису локалітетів чи популяцій тощо.

В жодному з чотирьох звітів немає згадок про конкретні заходи, які планує вчиняти лісгосп для збереження червонокнижних видів – хоча такими могли б бути, наприклад, сезонні чи постійні обмеження рубок на окремих ділянках. Або навпаки – проведення різних видів рубок для збереження видів, які не можуть існувати в умовах «абсолютної заповідності» і потребують проведення заходів з підтримки їх середовища існування.

Два з чотирьох вищезгаданих лісгоспів вже отримали висновки з ОВД. І звісно, жодних екологічних умов, направлених на збереження виявлених червонокнижних видів у конкретних кварталах-виділах, встановлено не було. Тому можна впевнено сказати – залучення у вище перелічених випадках до підготовки звітів ОВД біолога жодним чином не вплинуло ані не на якість звіту, ані на збереження біорізноманіття при проваджені планової діяльності.

На думку ЕПЛ, правильним було б залучення лісгоспами науковців-біологів для пошуку та збереження рідкісних видів флори та фауни на постійній основі, а не під час розробки звітів ОВД. Тим більше, це вимагається умовами сертифікації FSC по якій сертифіковані більшість «ресурсних» лісгоспів України.

І хоча всі науковці-біологи знають, що для проведення повноцінних досліджень території лісгоспу на наявність рідкісних видів флори та фауни необхідно використовувати інформацію про наявність рідкісних видів флори та фауни з різних інтернет-ресурсів (UkrBin, «Біорізноманіття України тощо), наукових публікацій та видань, проводити неодноразові польові виїзди в польовий сезон з врахуванням особливостей кожного виду тощо, нами були відмічені факти, що під час підготовки звітів ОВД цим нехтують.

Тому аби вашим ім’ям не прикривались лісгоспи чи несумлінні розробники звіту для підготовки звіту ОВД, який жодним чином не сприяє збереженню біорізноманіття, ми рекомендуємо науковцям-біологам під часті участі у підготовці звіту з ОВД дотримуватись наступних умов :

1. Проводити польові обстеження в першу чергу на ділянках на яких заплановано проведення рубок головного користування. Особливу увагу приділяти ділянкам які потенційно цінними з точки зору збереження біорізноманіття – територіям проектованих ПЗФ, Смарагдової мережі, зволоженим ділянкам, ділянкам по берегам водотоків, перестійним лісам, лісам природного походження тощо.
2. Вказувати в звіті перелік відвіданих ділянок та приблизний період проведення обстежень.
3. Давати не тільки перелік виявлених видів, але й конкретні рекомендації по заходам з їх збереження.
4. Просити врахувати результати вашої роботи у інших розділах звіту з ОВД.

У іншому випадку участь науковців у ОВД на боці несумлінних розробників звітів може стати значним репутаційним ризиком – бо фактично вашим ім’ям «прикриються» аби отримати дозвіл на діяльність яка може завдати значної шкоди біорізноманіття.

П.С. Значна частина території «Черкаського військового лісництва» та «Чернігівського військового лісгоспу» жодним чином не використовується для проведення навчань чи інших заходів, спрямованих на підвищення обороноздатності України і використовується для звичайної комерційної лісозаготівлі.

Контакти:

Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ
office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
(032) 255 76 82

http://epl.org.ua/announces/zaluchennya-naukovtsiv-biologiv-do-ovd-rubok-lisu-znovu-formalnist/

Далі...

Півмільйона гривень за копі-пейст. Скільки коштуватимуть звіти з ОВД лісгоспам Житомирщини?

"Екологія. Право. Людина" вже писала раніше, що звіти з оцінки впливу на довкілля (ОВД) лісогосподарських підприємств Київщини та Житомирщини фактично становили собою обробку матеріалів лісовпорядкування, відповідей державних органів та загальних публікацій, а під час їхньої підготовки не були проведені жодні польові виїзди чи дослідження (http://bit.ly/3bKBk8L). На нашу думку, така низька якість звітів ОВД є недопустимою і фактично дискредитує ідею ОВД.

Про це йдеться в соцмережі на Фейсбук.

На громадських слуханнях, відвіданих ЕПЛ, представники лісгоспів та розробників звітів неодноразово заявляли, що під час підготовки звітів не були залучені фахівці-біологи, а всі висновки та прогнози зроблені на основі досвіду ведення лісового господарства та «методу аналогій». Також, за словами керівників лісгоспів, звіти вони робили самостійно. Це і підтверджено змістом звітів, які підписані керівництвом та працівниками лісгоспів.

Проте аналіз даних системи «Прозорро» свідчить, що насправді послуги з розробки звітів з ОВД лісгоспи Житомирщини замовляли у сторонніх організацій і платили за це значні кошти ТОВ «ЕСПО-КОНСАЛТИНГ».

Зокрема:

- ДП Овруцьке ЛГ заплатило за підготовку звіту ОВД 465 000 грн (https://bit.ly/2zA7ipL)
- ДП Овруцьке СЛГ – 465 000 грн (https://bit.ly/2Yg9SeZ)
- ДП «Лугинське ЛГ» - 480 000 грн (https://bit.ly/2Yb8J8u)
- ДП «Коростеньске ЛМГ» - 465 000 грн (https://bit.ly/2xTlZnu)

На жаль, лісогосподарські підприємствам в системі Держлісагенства свої закупівлі не проводять через «Прозорро», і лише деякі з них виклали звіти про вже укладені договори.

Проте аналіз «Звітів про громадське обговорення в рамках ОВД» свідчить, що ТОВ «ЕСПО-КОНСАЛТИНГ» могло бути залучене до підготовки звітів ОВД наступних лісгоспів Київщини та Житомирщини:

- ДП "Димерське ЛГ"
- ДП "Житомирське ЛГ"
- ДП "Олевське ЛГ"
- ДП "Радомишлівське ЛМГ"
- ДП "Клавдієвське ЛГ"
- ДП "Баранівське ЛМГ"
- ДП "Фастівське ЛГ"
- ДП "Богуславське ЛГ"
- ДП "Тетерівське ЛГ"
- ДП "Малинське ЛГ"
- ДП "Білокоровицьке ЛГ"
- ДП "Білоцерківське ЛГ"
- ДП "Бердичівське ЛГ"
- ДП "Ємільчинське ЛГ"
- ДП "Городницьке ЛГ"
- ДП "Поліське ЛГ"
- ДП "Народицьке СЛГ"
- ДП "Вищедубечанське ЛГ"
- ДП "Іванківське ЛГ"
- ДП "Київське ЛГ"
- ДП "Бориспільське ЛГ"
- ДП "Новоград-Волинське ДМЛГ"

Згідно з даними системи «Youcontrol», власником ТОВ «ЕСПО-КОНСАЛТІНГ» є Таракхало Ілля Олександрович. Також ТОВ «ЕСПО-КОНСАЛТІНГ» є засновником громадської організації «АСОЦІАЦІЯ "ЕКСПЕРТИ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ», контактний номер телефону якої співпадає з телефоном ТОВ «ЕСПО-КОНСАЛТІНГ».

Це асоціацію очолює Максим Глушаниця, і згідно з її сайтом (https://bit.ly/2y0T7cI), основне завдання цієї асоціації – надавати послуги з оцінки впливу на довкілля та інший екологічний консалтинг.

Також на сайті наявні журнал «ЕСПО» та газета «ЕКОГАЗЕТА», які поширюються в електронному вигляді і фактично слугують як місце для розміщення оголошень в рамках процедур ОВД в тих процедурах, де бере участь ТОВ «ЕСПО-КОНСАЛТІНГ». Засновником підприємств, які «видають» ці видання є той же Максим Глушаниця.

Раніше Максим Глушаниця очолював головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (https://bit.ly/3cS5eI6), був помічником народного депутата Бориса Розенблата, працював в Державній екологічній інспекції та претендував на посаду керівника Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області (https://bit.ly/2KFrGrD).
ЕПЛ вважає, що праця спеціалістів у сфері охорони довкілля повинна оплачуватись належним чином. І витрати таких майже в півмільйона гривень на розробку звітів з ОВД були б виправдані, якби до розробки залучали фахівців біологів, екологів, гідрологів, ґрунтознавців тощо, які б робили реальні дослідження та прогнози.

Проте, як ми вже згадували, в жодному з підготовлених ТОВ «ЕСПО-КОНСАЛТІНГ» звітах ОВД не були проведені жодні дослідження, а окремі розділи звітів взагалі зроблені в стилі «копі-пейст» з звітів інших лісгоспів. Фактично, такі звіти могли бути підготовлені і силами самих працівників лісгоспів.

Тому у нас виникають сумніви, що ці мільйони гривень, які заплатили державні лісогосподарські підприємства Київщини та Житомирщини на підготовку звітів з ОВД, були використані справді ефективно, а під час укладання угод на їх розробку не було корупційної складовою. Тим більше, що аналогічний за змістом та «якості» звіт ОВД для ДП «Краснопільське лісове господарство» Сумської області це ж підприємство робило за значно меншу суму в 187 000 грн (https://bit.ly/3bFSSm0).

Тому ЕПЛ звернулось до :

- Керівництва Житомирського та Київського ОУЛМГ з проханням доручити підприємствам у їх сфері управління оприлюднити угоди на розробку звітів ОВД.

- Державного бюро розслідувань з проханням дослідити обставини укладення договорів на розробку звітів з ОВД лісогосподарськими підприємствами Київщини та Житомирщини.

Також ми закликаємо Мінекоенерго відмовляти у видачі висновків з ОВД тим суб’єктам господарювання, які підготували неякісні звіти ОВД, що не відповідають вимогам Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» і не дають можливості оцінити реальний вплив їх діяльності на довкілля. Це буде кращим стимулом для підприємства замовляти дійсно якісні звіти з ОВД і зменшить корупційні ризики.

П.С. На жаль, якість звітів з ОВД лісгоспів підготовлених іншими суб’єктами господарювання : НВП «Агропроект-Україна» для лісгоспів Сумщини, Полтавщини, Львівщини, Волині, Чернігівщини, Черкащини, ДЕА для Боярської ЛДС та Цуманського лісгоспу є не кращою, аніж описаних в цій публікації і це є темою для наступних наших досліджень.

Сьогодні, 14:46
https://zhitomir-online.com/podiyi/98935-pivmilyona-gryven-za-kopi-peyst-skilky-koshtuvaty-zvity-z-ovd-lisgospam-zhytomyrschyny.html

Далі...

Еколог: Україна, мабуть, єдина країна Європи, де понад половину деревини заготовлюють санітарними рубками

Нещодавно в Києві відбувся екологічний захід на тему «Що не так з «лісовими» ініціативами Уряду?»

Ведучі Валентина Троян
Гостi Петро Тєстов




Про які ініціативи йдеться і що нового в політиці збереження лісів України підготував уряд, ми запитали в аналітика Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Петра Тєстова.Петро Тєстов

Петро Тєстов: Ініціатив багато, частина з них непогані, але ми не повинні забувати про одну річ, про яку зараз забув уряд. Вся система Держлісагентства, яка в нас є, досі побудована на радянському спадку з врахуванням російських моделей. Тобто сама по собі система є неефективною, а те, що зараз відбувається, це є проба очищення її, спроба на її основі запровадити найкращі практики, але це все не змінює саму систему. А практика показує, що без системних змін це ні до чого не призведе.

Держлісагентство в собі зібрало всі функції. З одного боку, воно керує лісгоспами, а задача лісгоспів – давати прибуток. З іншого боку, Держлісагентство розробляє правила рубок, і ті, хто перевіряє правильність санітарних рубок, теж в системі Держлісагентства. Тобто в лісовій галузі немає якогось належного контролю, а замість цього виходить пряма вертикаль з конфліктом інтересів.

В нас є величезна проблема з санітарними рубками, і її відмічають всі закордонні експерти та журналісти, коли роблять якісь звіти щодо України. Бо це ненормально, що Україна – це, певно, єдина країна Європи, де санітарними рубками заготовляється більше половини деревини. Санітарні рубки потрібні, якщо проводяться грамотно, але скільки я їжджу по Україні, я бачу, що санітарні рубки відбуваються тільки з метою заготівлі деревини. Мене дуже здивувало те, що я побачив в кінці грудня на Закарпатті. Ми зайшли на одну рубку і побачили, що всі ялини, які були відмічені як хворі, були абсолютно здоровими.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

1 березня 2020, 14:35 
https://hromadske.radio/podcasts/hromadska-hvylya/ekoloh-ukraina-mabut-iedyna-kraina-yevropy-de-ponad-polovynu-derevyny-zahotovliuiut-sanitarnymy-rubkamy

Далі...

Чому не можна спрощувати процедуру проведення санітарних рубок? Відповідає Ясінянське ЛМГ!

Однією з проблем, про яку останнім часом багато говорять як представники лісової галузі, так і закордонні експерти, є надмірна бюрократизованість процедури отримання дозволів на проведення санітарних рубок.

Мовляв, тривала процедура не дає змоги оперативно боротися зі «шкідниками» і вилучати свіжезаражені дерева. З одного боку, це дійсно так, за умови що рубка призначена з врахуванням особливостей біології конкретного «шкідника», а не просто по причині «ліс сухий та кривий».

А з іншого – як можна говорити про спрощення процедур, доки під виглядом санітарних рубок продовжують вирубуватись насадження, які таких рубок не потребують? Ми вже писали про ситуацію з «Цуманською Пущею», «Савранським лісом», національним природним парком «Голосіївський».

Але з ситуацією коли суцільною санітарною рубкою вирубується здоровий ліс ми зіштовхнулись чи не вперше. У Ясінянському лісомисливському господарстві на Закарпатті.



23-24 грудня 2019 року аналітик ЕПЛ спільно з активістами Free Svydovets та Української природоохоронної групи відвідали 8 ділянок Ясінянського лісгоспу, де проводились суцільні санітарні рубки. І список порушень вражає :

• Відведення в суцільні та вибіркові санітарні рубки здорових дерев
• Трелювання водотоками
• Рубки за межами лісосік
• Непозначення меж лісосік на місцевості
• Відсутність діляночних стовчиків
• Пошкодження невідведених в рубку дерев

Наприклад, в 37 виділі 10 кварталу Чорнотисянського лісництва ділянкових стовпчиків та маркування межі лісосіки не було взагалі. Тобто лісорубна бригада на власний розсуд вирішувала, де саме знаходиться межа суцільної санітарної рубки. Та навіть це не завадило «невідомим особам» вибірково зрубати ще десяток зелених дерев за межами відведеної в рубку ділянки, приховавши частину пеньків під гіллям. У ЕПЛ немає жодних сумнівів, що ті «самовільні» рубки здійснювались з відома лісгоспу, т.як неможливо було непомітити зрубані дерева за межею під час прийому лісосіки. Самовільно зрубані дерева поза межами лісосіки були виявлені і на всіх інших лісосіках.

Самовільні рубки зроблені скоріше за все лісорубної бригадою. Пень був прикритий гілками 

(квартал 10 на межі виділів 36 та 29 Чорнотисянського лісництва)

Межа ділянки суцільної санітарної рубки в 40 виділі 9 кварталу була відмічена лише частково. В тому ж виділі планується і вибіркова санітарна рубка, однак жодних клейм чи номерів на відведених у рубку деревах всупереч вимогам санітарних правил немає, а самі дерева мають мінімальні пошкодження, або не мають таких взагалі. Схожою ситуація була і в 11 кварталі 6 виділі Станіславського лісництва, де частина вимічених під суцільну санітарну рубку дерев не мали жодних ознак всихання.

Самі рубки проводяться максимально неакуратно, пошкоджуючи невідведені в рубку дерева. А на одній ділянці лісорубна бригада взагалі знищила дерево-насінник, яке мало залишитися на зрубі!

Найбільш показовою стала суцільна санітарна рубка у виділі 37 кварталу 9. Дана лісосіка була ще у розробці і наочно демонструвала, наскільки цинічно Ясінянський лісгосп порушує закон. Частина дерев, які ще не були зрубані, проте відібрані у суцільну рубку, являли собою здорові живі ялини, ялиці та буки. А згідно лісорубного квитка, ділова деревина складала майже половину від обсягу заготівлі. На нашу думку, навіть призначення вибіркової санітарної рубки на даній ділянці викликало б питання. Годі вже й казати про доцільність суцільної рубки, особливо враховуючи норму «повноти 0.1».

Тому можна сміливо стверджувати, що Ясінянський лісгосп фактично під виглядом суцільних санітарних рубок здійснює комерційну заготівлю деревини в неексплуатаційних лісах. Окремо варто відмітити , що суцільні рубки санітарні проводились лісгоспом не тільки штучних ялинниках, але й в цілком природних ялиново-буково-ялицевих лісах віком більше 150 років.

«Вітровальний та хворий ліс», відведений у рубку (по центру та в лівій частині кадру) (квартал 9 виділ 37 Чорнотисянського лісництва)

А ще всі вищезгадані суцільні рубки обходять вимоги Закону «Про оцінку впливу на довкілля». Згідно закону, процедура ОВД вимагається для усіх суцільних санітарних рубок більше 1 гектара. Однак Ясінянський лісгосп обходить процедуру, маніпулюючи з лісорубними квитками. Схема проста: велика за площею ділянка, відведена до суцільної санітарної рубки, розбивається на декілька ділянок площею менше 1 га, на кожну з яких виписується окремий лісорубний квиток. Як наслідок, формується великий зруб площею більше 1 га, однак жодного дозвільного документу з порушенням вимог ОВД не виписується. Схожа схема відмічена для багатьох лісгоспів України. На вимогу необхідності ОВД для рубок головного користування Ясінянський лісгосп взагалі не зважає, просто отримуючи необхідні лісорубні квитки на ділянки площею більше 1 га . Як і усі лісгоспи Закарпатської області. Хоча, для прикладу лісгоспи Чернівецької області пройшли процедуру ОВД, а лісгоспи Львівщини проводять рубки головного користування на площах менше 1 га.

Трелювання водотоком та його захаращення (9 квартал 37 виділ Чорнотисянського лісництва)

Окремої уваги заслуговують феодальні відносини, встановлені між лісгоспом та місцевим населенням. Всі в’їзди до лісу перекриті шлагбаумом. Черговий на КПП, впізнавши активістів, відмовився пропускати транспорт до лісу, мотивуючи це наказом директора лісгоспу, всупереч вимогам законодавства. Пропустили лише після дзвінка директору лісгоспу та приїзду до КПП лісничого. А на зворотному шляху з лісу активістів біля шлагбауму вже чекав десяток місцевих жителів, які без сумніву були скликані керівництвом лісгоспу, який налаштовує їх проти екологів та природоохоронців. Хоча без сумніву, саме дії чинного керівництва Ясінянського ЛМГ в найближчій перспективі і призведуть до проблем з працевлаштуванням місцевих мешканців – надмірна експлуатацію лісу зараз призведе до зменшення обсягу лісосічного фонду в майбутньому.

Трелювальні трактори ТДТ-55, які віднині легально нищитимуть гірські ліси (біля потоку Станіслав, Станіславське лісництво)

При цьому порушення з боку Ясінянського ЛМГ носять системний характер! В 2018 рокі Державна екологічна інспекція України рік вже фіксувала порушення, аналогічні виявленими активістами : «незаконна рубка дерев, пошкодження дерев до ступеня припинення росту, діляночні стовпи, межі лісосік не відмічені тавром, захід призначено не вірно, незадовільне очищення лісосіки від порубкових залишків, пошкодження підросту, заготівля проводиться під час заборони в період тиші» і нарахувала більше 350 000 грн шкоди, завданої лісу. Проте як можна побачити, лісгосп жодних висновків не зробив й надалі продовжує проводити рубки з порушеннями.

Перелік членів комісії з обстеження суцільних санітарних рубок які погодили вирубки здорового лісу в Ясінянському ЛМГ

І незважаючи на все вищенаведене, Ясінянське ЛМГ вже багато років володіє сертифікатом FSC, виданим компанією SGS. Аудітори якої вперто не помічають порушень і сумлінно продовжують дію FSC-сертифікату лісгоспу.

Інформаційний стенд біля КПП зі шлагбаумом

Ситуація в Ясінянському лісгоспі яскраво свідчить про те, що допоки не будуть покарані винні у проведенні незаконних суцільних санітарних рубок і не буде забезпечена незалежність лісозахисних станцій, про жодне спрощення процедури призначення санітарних рубок не може йти мова. Бо це призведе лише до збільшення масштабів комерційної заготівлі деревини під виглядом санітарних рубок.

Тому ЕПЛ закликає Державне агентство лісових ресурсів України та керівництво Закарпатського ОУЛМГ до негайного вжиття щодо керівництва Ясінянського ЛМГ та інших осіб винних у проведенні незаконних рубок. Єдиний шлях який допоможе повернути репутацію лісової галузі – це боротьба з порушниками у власних рядах!



За додатковою інформацією звертайтеся:

Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ

email: petro.testov@gmail.com

Тел.: (032) 225 – 76 -82; (068) 934 – 95 – 74

epl.org.ua

Далі...

Що не так із законом про карпатські ліси — пояснює еколог

Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 0873 "Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)", який забороняє суцільну рубку лісів задля їхнього формування та оздоровлення. Окремі положення документу викликають критику. Екологи кажуть, що цей закон про заборону суцільної вирубки лісів у Карпатах насправді спрощує рубку деревини. Що не так із законом? Про це в ефірі Українського радіо розповів аналітик правозахисної організації "Екологія. Право. Людина" Петро Тєстов.

Програма: Сьогодні. Вдень
Ведучі: Галина Бабій

 

Петро Тєстов зазначив, що цей закон, який позиціонувався як такий, що зупиняє вирубку в Карпатах, за їхніми межами матиме позитивний вплив, але в самих Карпатах вплив буде негативним.

За його словами, в останній момент у другому читанні внесли невеличкі поправки, які повністю змінили суть закону.

Зокрема закон знімає мораторій на проведення рубок головного користування в окремих категоріях лісів.

"Раніше був введений мораторій на проведення рубок головного користування. Це комерційні планові рубки в лісах на висоті більше 1100 метрів, берегозахисних ділянках — 150–200 метрів навколо річок. Тобто була така заборона. Тепер же цим законом дозволили проведення рубок головного користування в таких лісах. Причому зробили хитро. Написали, що дозволені рубки, але тільки вибіркові. Причому термін "суцільна рубка" сформулювали наступним чином: наприклад, є ліс і якщо в першому році вирубали половину дерев, а через три роки іншу половину, то це вже вважається не суцільною рубкою, а вибірковою. Хоча будь-хто скаже, що насправді це суцільна рубка", — сказав еколог.

Петро Тєстов нагадав, що в Карпатах була проблема із суцільними санітарними рубками. Хворий ліс повинен вирубуватися, але в нас цим дуже маніпулюють.

"Приїжджають на місце так звані лісопатологи. Хоча інколи взагалі не виїжджають. Оцінюють і кажуть, що тут усі дерева хворі, треба терміново цей ліс зрубати повністю, інакше все буде погано. Ці лісопатологи підпорядковуються держлісагенству й за свою роботу отримують офіційно кошти від лісгоспу, який вони начебто повинні перевіряти. Тут сама система неправильна. Відповідно цей закон начебто забороняє суцільні санітарні рубки, але крім тих насаджень, які уражені буреломами, шкідниками, хворобами тощо. Тобто він забороняє суцільні санітарні рубки, крім тих випадків коли такі рубки і призначаються в принципі. Тут нічого позитивного цей закон не дає. Фактично він не заборонив нових рубок, тільки дозволив нові такі рубки", — пояснив еколог.

Читати також: Екотуристи прибирають Карпати на "мобільних толоках" за допомогою девайсів

Петро Тєстов навів приклад того, як одне слово міняє суть закону. "Раніше було заборонено використання гусеничних тракторів. Тобто тих, що найбільше розкатують та знищують грунти. Раніше  інспекція на це не сильно звертала уваги, але в останні декілька років завдяки активній позиції громадськості і скарг міжнародних контролюючих органів почали поступово відмовлятися від цих тракторів. Є приклади, де суд заборонив використовувати такі трактори. Але депутати ввели правку: якщо раніше дозволялося тільки з використанням канатної чи колісної техніки, то тепер слово там "переважно". А що слово "переважно" значить у законі? Нічого. Вони можуть використовувати все. І тепер у лісгоспі немає жодного стимулу купувати таку техніку, яка дозволяє робити заготівлю лісу з мінімальною шкодою для довкілля, як це робиться в Австрії, Німеччині, Чехії. Вони тепер можуть використовувати стару техніку", — розповів він.

Петро Тєстов також зазначив, що в плані лісовідновлення в Карпатах ситуація більш-менш. Є проблеми із лісовідновленням у Південній Україні, де лісгоспи не мають державного фінансування. Наприклад, у Херсонській області на місці старих лісів, які загинули внаслідок пожежі чи інших причин, нові лісові насадження зараз майже не створюються.

Нагадаємо, що 20 жовтня Кабінет Міністрів затвердив трирічну державну програму розвитку регіону Українських Карпат на період 2020–2022 років.

Джерело: https://www.facebook.com/petro.tiestov/photos

http://ukr.radio/news.html?newsID=91850

Далі...

Екологи заявили, що зміни до закону про карпатські ліси спрощують вирубку дерев

Екологи заявили, що підписаний президентом Володимиром Зеленським закон про заборону суцільної вирубки лісів в Карпатах насправді спрощує вирубку дерев.

Про це повідомили в організації «Екологія. Право. Людина».

Зазначається, що раніше в окремих категоріях лісів (у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря; у берегозахисних ділянках лісу тощо) вирубка була заборонена взагалі, то тепер в цих категоріях дозволяються несуцільні рубки головного користування.

В організації вважають, що закон не вводить заборони на проведення суцільних санітарних рубок та дозволяє проводити поступові рубки головного користування та використовувати будь-які види техніки для проведення лісозаготівлі.

«Виходить, що можна буде зрубати ліс за декілька прийомів, лишивши на його місці підріст висотою 0,5-1,5 метра, і така рубка буде вважатися «не суцільною», — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що відповідний закон Рада ухвалила 30 жовтня 2019 року. Тоді за нього проголосував 301 депутат. А 19 листопада закон підписав президент Володимир Зеленський.

17 жовтня в Україні запустили онлайн-карту рубок лісу, за допомогою якої можна виявити нелегальні вирубки.

Євгенія Луценко
20 листопада, 2019 20:50

https://hromadske.ua/posts/ekologi-zayavili-sho-zmini-do-zakonu-pro-karpatski-lisi-sproshuyut-virubku-derev

Далі...

Вовк в овечій шкурі: «екологічний» законопроект спрощує рубки лісу в Карпатах

30 жовтня Верховна Рада України підтримала в 2 читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)».

Проведений ЕПЛ аналіз показує, що незважаючи на назву, цей законопроект, навпаки, дозволяє проведення суцільних рубок в Карпатах, знімає мораторій на проведення рубок головного користування у високогірних лісах та дозволяє використовувати для заготівлі та вивезення деревини гусеничні трактори!

Зокрема, вищевказаним законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону». І якщо раніше в окремих категоріях лісів (у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря; у берегозахисних ділянках лісу тощо) рубки головного користування були заборонені взагалі, то тепер в цих категоріях дозволяються несуцільні рубки головного користування. Тобто, тепер лісогосподарські підприємства можуть на легальній основі робити в таких лісах комерційні рубки головного користування.

При цьому, законопроект дає визначення терміну «суцільна рубка» як «рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за один прийом, крім останнього заходу поступової рубки». А згідно з «Правилами рубок головного користування в гірських лісах Карпат», «кінцевий прийом поступових систем рубок призначається за наявності рівномірно розміщеного життєздатного підросту господарсько цінних порід насіннєвого походження заввишки до 0,5 метра (у букових і ялицевих лісах – до 1,5 метра)». Виходить, що можна буде зрубати ліс за декілька прийомів, лишивши на його місці підріст висотою 0,5-1,5 метра, і така рубка буде вважатися «не суцільною».

Також законопроект декларує заборону на проведення суцільних санітарних рубок, «крім розробки суцільних вітровалів і буреломів та насаджень, суцільно вражених шкідниками і хворобами», чим фактично нівелює норму про заборону, оскільки суцільні санітарні рубки як раз і призначаються з вищеперелічених причин (вітровали, буреломи, шкідники тощо).

Більше того, раніше заготівля та вивезення деревини в Карпатському регіоні дозволялася «тільки з використанням колісних та гужових засобів, повітряно-трелювальних установок, а також з відновленням системи вузькоколійок та оптимізацією мережі лісових доріг». І хоча ця норма не працювала в повну міру, але останнім часом Державна екологічна інспекція почала контролювати дотримання заборони на використання гусеничних тракторів, і нами були відмічені навіть випадки зупинення через суд проведення рубки через використання заборонених типів тракторів. Тепер же слово «тільки» буде замінено на «переважно», що відкриває шлях до використання на вирубках гусеничних тракторів, які знищують лісову підстилку, ущільнюють ґрунт і завдають значної шкоди довкіллю.

Також законопроект вимагає «розширити до 2030 року мережу лісових автодоріг з твердим покриттям у лісах регіону до 10 кілометрів на 1000 гектарів». Будівництво доріг з твердим покриттям у високогір’ї призведе до спрощення заготівлі деревини і, відповідно, до збільшення обсягу рубок.

Чи не єдиним позитивом вищезгаданого законопроекту є введення заборони на проведення рубок головного користування в господарських зонах національних природних та регіональних ландшафтних парків. Такі рубки широко проводились у низці територій природно-заповідного фонду і завдавали значної шкоди цінним природним комплексам. Зокрема, ЕПЛ неодноразово писала про проблеми з проведенням рубок головного користування у 200-річних дібровах національного природного парку «Цуманська Пуща».

Зауважимо, що після першого читання законопроект дійсно відповідав задекларованій меті і вносив заборони на проведення суцільних рубок оздоровлення та формування лісів. Всі вищезгадані проблемні пункти були введенні в законопроект завдяки поправкам № 6, № 11 та № 21, авторами яких є народні депутати Бондаренко О. В. та Івахів С. П.

Якщо підсумувати, то законопроект з гарною назвою «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)» фактично:

• знімає мораторій на проведення рубок головного користування в окремих категоріях лісів (у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря; у берегозахисних ділянках лісу тощо);
• не вводить заборони на проведення суцільних санітарних рубок, дозволяє проведення поступових рубок головного користування (які за фактом не сильно відрізняються від суцільних)
• дозволяє використання будь-яких видів техніки для проведення лісозаготівлі.

Тому цей законопроект лише спрощує вирубку лісів Карпат! І не дивно, що Держлісагентство України підтримує цей законопроект!

ЕПЛ закликає Офіс Президента України не підписувати законопроект 0873 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)» та повернути його на доопрацювання Верховній Раді України з пропозиціями заборонити будь-які рубки головного користування та будь-які суцільні рубки оздоровлення та формування лісів у окремих категоріях лісів у Карпатах та не дозволяти використання гусеничних тракторів під час лісозаготівлі в Карпатах.

Контакти:

Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ

office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com

http://epl.org.ua/announces/vovk-v-ovechij-shkuri-ekologichnyj-zakonoproekt-sproshhuye-rubky-lisu-v-karpatah/

Далі...

Чорний бурштин. Які держоргани задіяні та що потрібно зробити, аби припинити нелегальний видобуток (Аналітична записка)

Один з аспектів бурштинової проблеми: Україна з кожним роком втрачає технічний і науковий потенціал, який можна використовувати для створення бурштинових продуктів із високою доданою вартістю. Наразі більшість прибутку від роботи з українським бурштином осідає в Польщі, де діє легальний ринок, процвітає обробна індустрія та створюються наукові установи з роботи з бурштином. Українці ж роблять найбруднішу, малооплачувану роботу — видобувають. У переважній більшості випадків — нелегально. Про інші аспекти проблеми і способи їх вирішити читайте в нашій аналітичній записці

Автор: Петро Тєстов

Протягом 2014—2018 років у межах чотирьох областей України фіксуються масові факти нелегального видобутку бурштину. Точна площа ділянок, пошкоджених унаслідок такої діяльності, невідома. Причина — відсутність системного обліку.

Уряд заявляє, що площа незаконного видобутку становить 5500 гектарів. Згідно з дослідженням аналітичного центру «Агенція журналістики даних», проведеним на основі аналізу супутникових знімків (60% знімків були зроблені у 2015 році, по 20% — у 2014 і 2016 роках), територія незаконного видобутку становить понад 1000 гектарів. Враховуючи те, що бум нелегального видобутку припадав на 2016—2017 роки, ми оцінюємо пошкоджені території приблизно в 5000 гектарів.

Додатковим достовірним джерелом інформації є «Реєстр судових рішень», в якому фіксуються не тільки вироки, а й усі процесуальні дії, пов’язані з розслідуваннями справ щодо нелегального видобутку бурштину.

Використані джерела свідчать, що епіцентром нелегального видобутку бурштину є Рівненська область; у Житомирській нелегали копають менше. У Волинській області, де також є поклади бурштину, протягом останніх років нелегальний видобуток майже припинився. Зрідка в останні роки фіксуються факти нелегального видобутку на Київщині.

Перелік охоплених незаконним видобутком районів:

Рівненська область: Сарненський, Дубровицький, Рокитнівський, Зарічнянський, Березнівський, Володимирецький.
Волинська область: Маневицький, Любешівський, Камінь-Каширський.
Житомирська область: Олевський, Овруцький, Коростенський, Ємільчинський.
Київська область: Поліський, Іванківський.

За останні чотири роки держава так і не взялася за системне вирішення проблеми нелегального видобутку бурштину. Урядовці діяли здебільшого хаотично та несистемно. Відсутня координація між виконавчою та законодавчою владою, між центральними органами влади та місцевими. Через це боротьба з незаконним видобутком бурштину кардинально відрізняється в різних областях України.

Варто зауважити, що активність нелегальних копачів бурштину прямо пропорційна коливанням цін на бурштин на світових ринках.

Причини виникнення проблеми:

1. Складна процедура отримання всіх необхідних дозволів для ведення легального видобутку бурштину.
2. Відсутність єдиної державної політики щодо боротьби з незаконним видобутком бурштину.
3. Корупція в органах виконавчої влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах.
4. Фактична державна монополія на видобуток бурштину на землях лісового фонду.
5. Фактична відсутність покарання за нелегальний видобуток бурштину.
6. Відсутність належного контролю та збутом бурштину та перевезенням його через державний кордон України.

Отримання дозволу

Щоб отримати можливість легально видобувати бурштин (спецдозвіл), необхідно пройти складну та тривалу процедуру. Державна служба геології та надр (скорочено — Держгеонадра) має можливість надати відповідний дозвіл тільки після оформлення повного пакету документів, який передбачає, зокрема, й погодження від обласної ради та від Міністерства екології та природних ресурсів України (скорочено — Мінприроди).

У кожній області передбачена своя процедура отримання погодження. Наприклад, у Рівненській області необхідно подати понад 20 документів, значна частина яких — це папери, які слід отримати від різних органів державної влади та державних підприємств. Подання неповного пакету документів або виявлення недостовірних відомостей у них є підставою для відмови.

Аналогічно, з різних причин можуть відмовляти Мінприроди та Держгеонадра.
Окремо стоїть питання згоди землевласника (землекористувача) земельної ділянки на видобуток корисних копалин. Коли поклади є на території приватної ділянки, погодження отримати не надто складно. Але якщо бізнес має бажання видобувати на землях державної та комунальної власності (тобто землі запасу в межах або за межами населених пунктів, лісовий фонд тощо), таке погодження отримати не завжди просто.

Ця складна процедура породжує корупційні ризики й надзвичайно ускладнює — а на практиці здебільшого й унеможливлює — отримання документів на легальний видобуток бурштину.
Згідно з даними державного науково-виробничого підприємства «Геоінформ України», яке оприлюднює на своєму сайті реєстр спецдозволів, протягом 2014 — 2018 років в Україні видано лише 12 дозволів на видобуток бурштину.

Зокрема, у Волинській області чотири дозволи отримало комунальне підприємство обласної ради КП «Волиньприродресурс», у Рівненській — один дозвіл приватне підприємство, і один дозвіл державне підприємство.

При цьому отримання дозволу не означає автоматичного початку видобутку. Наприклад, за всіма шістьма дозволами в Житомирській області зараз тривають судові процеси щодо їхнього скасування, оскільки Держгеонадра надали їх без відповідного погодження з обласною радою, чим вийшли за межі законодавства.
Не розпочався видобуток й у Волинській області, бо правоохоронці так само підозрюють, що дозволи були видані з порушенням законодавства. З іншого боку, є спроби окремих приватних підприємств отримати спецдозволи на видобуток бурштину в судовому порядку — вони вважають незаконною відмову Держгеонадр видати дозвіл. По окремих випадках були отримані судові рішення не на користь держави, зокрема внаслідок неякісної роботи прокуратури.

Слід додати, що протягом 2014—2018 років Держгеонадрами керували люди з сумнівною репутацією, призначені з порушенням процедур. Наразі щодо них правоохоронці розслідують низку кримінальних справ. З невідомих причин конкурс на голову Держгеонадр не проводять, і нинішній керівник уже упродовж року перебуває в статусі тимчасового виконувача обов’язків.

Окремим порядком регулюється надання дозволів на видобуток бурштину на землях лісового фонду.

Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину» від 30 листопада 2016 року фактично надала право двом держпідприємствам — ДП «Бурштин України» та ДП «Укрбурштин» — на видобуток бурштину під виглядом рекультивації ділянок, начебто пошкоджених незаконним видобутком бурштину (чи й справді всі ділянки, вказані в постанові, потребують рекультивації, залишилося за межами нашого дослідження). Ідеться про землі державних лісогосподарських підприємств. Аналіз реєстру «Оцінки впливу на довкілля» свідчить, що цьогоріч такий видобуток планують розпочати вже п'яти ділянках «під рекультивацію».

Адміністративне покарання за контрабанду

Неврегульованим є й питання вивозу бурштину за межі України. Наші сусіди, зокрема Польща, вилучають нелегального бурштину на кордоні з Україною на порядок більше, аніж українські митники. Унаслідок недосконалості законодавства, перевезення бурштину не вважається контрабандою і порушники зазвичай несуть лише адміністративну відповідальність.

Недосконалість кримінального законодавства

Ще однією важливою причиною проблеми є недосконалість кримінального законодавства. Зокрема, нелегальний видобуток бурштину кваліфікується за частиною 2 статті 240 «Порушення правил охорони або використання надр». Санкції за цією статтею передбачають штраф у розмірі від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк. На практиці кримінальні справи за цією статтею зазвичай закінчуються вироком із призначенням стягнення у розмірі 6000—7000 грн або умовним обмеженням волі терміном на 1 рік.
Ми не знайшли в реєстрі судових рішень за 2018 рік жодного вироку з реальним обмеженням та позбавленням волі. Розгляд справ у межах територіальної підсудності здійснюють місцеві районні суди, а досудове розслідування — місцеві правоохоронці. Які, з одного боку, можуть і самі бути корумпованими нелегальними видобувачами, а з іншого — мають тісні соціальні контакти з «нелегалами» й не вважають видобуток бурштину чимось негідним.

Соціальний фактор

Популярним міфом у суспільстві є думка, що до незаконного видобутку бурштину призвів наднизький рівень життя місцевих мешканців. Ця думка є хибною: наприклад, офіційна статистика свідчить про постійне зростання чисельності населення в північних районах Рівненщини ще до початку «бурштинової лихоманки». Місцеві мешканці традиційно заробляли на використанні лісових ресурсів — як деревини, так і грибів та ягід. Окремо варто зазначити, що в цих районах значну частку населення становлять прихожани різних протестантських церков.

Це, разом із високими державними виплатами при народженні дітей та допомогою багатодітним родинам, призвело до зростання населення та великої кількості багатодітних родин. Утім на сьогодні, попри високий, за українськими мірками, середній рівень заробітних плат та велику кількість «робочих рук», місцеві лісогосподарські підприємства відчувають дефіцит працівників. Адже нелегально видобувати бурштин у рази вигідніше, аніж легально працювати в лісгоспі.

Негативні наслідки

Ігнорування з боку органів влади проблеми нелегального видобутку бурштину призвело до багатьох негативних наслідків.

1. Соціальні

Основним негативним соціальним наслідком є криміналізація регіону, падіння дієздатності держапарату та керованості регіону. Швидке незаконне збагачення на тлі відсутності легального ринку бурштину, а отже й відносин, які регулюються законом, призводить до росту злочинності.

Чесна легальна праця стає непрестижною, оскільки за день успішної роботи на бурштинових копанках можна заробити більше, ніж за місяць на звичайній роботі. Учні старших класів залишають школи й не хочуть далі навчатись, натомість залучаються до нелегального видобутку бурштину. Лише окремі громади, які заробили нелегальні гроші на видобутку бурштину, здатні на самоорганізацію й вкладають кошти в ремонт доріг, будівництво лікарень чи доплату вчителям. У більшості випадків кошти йдуть на будівництво дорогих будинків, купівлю дорогих автомобілів або пропиваються в численних барах та ресторанах. Рівень інфраструктури лишається на жахливо низькому рівні.

2. Екологічні

Прямими наслідками незаконного видобутку бурштину є знищення родючого шару ґрунту (а на його відновлення потрібні роки), забруднення вод унаслідок роботи мотопомп, зміни гідрологічного режиму боліт, лісів та озер. Видобуток бурштину ведеться й на територіях природно-заповідного фонду, що призводить до значних втрат для біорізноманіття.

3. Економічні

Нам відомі приклади, коли українські підприємці відмовлялися від іноземних інвестицій на обробку бурштину через те, що цей ринок повністю тіньовий. Український бізнес, попри наявність великих покладів бурштину, не може працювати легально й сплачувати податки та платити зарплати.

Також Україна з кожним роком втрачає технічний і науковий потенціал, який можна використовувати для створення бурштинових продуктів із високою доданою вартістю. Наразі більшість прибутку від роботи з українським бурштином осідає в Польщі, де діє легальний ринок, процвітає обробна індустрія та створюються наукові установи з роботи з бурштином. Українці ж роблять найбруднішу, малооплачувану роботу — видобувають. У переважній більшості випадків — нелегально.

Окрім прямих втрат через недоотримання податків та рентної плати, місцеві бюджети, як і державний, зазнають низки непрямих втрат. Наприклад, в ЄС та США наразі при ухваленні рішень на державному рівні проводиться оцінка вартості екосистемних послуг (тобто вартості тих благ, які ми отримуємо від природи: чистої води, чистого повітря, продовольчої безпеки тощо). При застосуванні таких підходів до «бурштинових» регіонів ми отримаємо багатомільярдні збитки, які потім повинні будуть компенсуватись з державного бюджету під час відновлення регіону від наслідків незаконного видобутку бурштину. Збитки несе й туристична галузь регіону через небезпеку для туристів. Лісогосподарські підприємства регіону також не можуть отримати сертифікат FSC, що призводить до неможливості продавати лісопродукцію за кордон і до відповідних збитків.

4. Політичні

Значні території, на яких зараз відбувається масовий видобуток бурштину, охороняються не тільки природоохоронним законодавством України, але й на міжнародному рівні. Бернська конвенція та Угода про Асоціацію України з ЄС вимагають охороняти окремі види тварин, рослин та їхні оселища по всій території України — а така охорона на території «бурштинових» районів фактично неможлива. Це підриває довіру до України як надійного партнера.

Пропоновані рішення

Вирішення лише окремих аспектів проблеми та бездіяльність щодо інших нічого не змінить.
Наприклад, значне спрощення процедури видобутку за умови відсутності покарання за незаконний видобуток бурштину не зупинить масового нелегального видобутку бурштину, оскільки видобувати нелегально завжди вигідніше. Водночас посилення відповідальності за нелегальний видобуток бурштину при неможливості отримати легальні дозволи на видобуток призведе до ще більшої корумпованості та масових заворушень серед місцевого населення.
І жоден із «бурштинових» законопроектів, які зареєстровані у Верховній Раді, не може вирішити ці проблеми комплексно.

Ми вважаємо за необхідне вдатися до таких заходів:

Дерегуляція

1) Спростити процедуру отримання дозволів на спеціальне надрокористування у сфері видобутку бурштину: прибрати непотрібні документи, а щодо решти — скоротити терміни на розгляд.
2) Ліквідувати державну монополію на видобуток бурштину на землях лісового фонду шляхом внесення змін до постанови КМУ про особливості рекультивації пошкоджених внаслідок нелегального видобування бурштину випадків. Передати ДП «Бурштин України» з підпорядкування Держгеонадр в підпорядкування Мінекономрозвитку.
3) Зробити публічним процес отримання спецдозволів: транслювати засідання комісій, викладати в публічний доступ протоколи їхніх засідань та всі документи, які не становлять комерційної таємниці.

Відповідальність

4) Розробити зміни до Кримінального, Кримінального процесуального та Митного кодексів України, які посилять відповідальність та дозволять міняти територіальну підсудність злочинів, пов’язаних із нелегальним видобутком, скупкою та переміщенням через кордон бурштину. Розслідуватись такі справи повинні працівниками природоохоронних органів, відрядженими з інших регіонів України; в інших регіонах повинен відбуватись і судовий розгляд. Порушники повинні отримувати реальні терміни ув’язнення та компенсувати збитки, завдані довкіллю.
5) Ініціювати розслідування всіх фактів незаконних відмов у наданні або погодженні дозволів з відповідним покаранням винних у цьому посадових осіб.

Держуправління

6) Налагодити систему обліку територій, пошкоджених унаслідок незаконного видобутку бурштину. У тому числі з використанням сучасних ГІС-технологій.
7) Якнайшвидше провести відкриті публічні конкурси на посади керівників Держгеонадр, Держлісагентства та їхніх заступників.
8) Провести аналіз усіх справ, пов’язаних із нелегальним видобутком, скупкою та переміщенням через кордон бурштину, виявити типові помилки в роботі правоохоронних органів і розробити внутрішні нормативні документи задля їхнього усунення.
9) Взяти під постійну охорону Національної гвардії України найбільш цінні природні території, де фіксуються випадки незаконного видобутку бурштину, передусім об’єкти природно-заповідного фонду.

Карта виконавців:
АП, КМУ, ВРУ, ГПУ, Національна поліція, НГУ, Держгеонадра, Держлісагентство, Держекоінспекція, Мінприроди, ОДА всіх областей, НАБУ, САП.

Публікація видана в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Думки та позиції, викладені в цій публікації, є позицією автора та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження».

Детальніше про наслідки незаконного видобутку бурштину читайте в дослідженні ТЕКСТІВ «Земляна проказа»
Про життя на бурштинових клондайках читайте в нашому репортажі за 2016 рік

http://texty.org.ua/pg/news/editorial/read/95763/

Далі...

Як Мінприроди розподілило «екологічні кошти» державного бюджету в 2019 році

Нещодавно ми писали як Мінприроди розподілило кошти за бюджетною програмою № 2401270 «Проведення природоохоронних заходів» у 2019 році.

Окрім цього, в цьому році були розподілені і інші «екологічні» кошти державного бюджету. Зокрема:

• 69,033 млн гривень за бюджетною програмою 2401500 “Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища” ;
• 579,718 млн гривень на «Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності» .

На жаль, розподіл знову відбувався за непрозорою процедурою і тому знову кошти, на думку ЕПЛ, будуть витрачені неефективно і природоохоронний ефект буде мінімальний.

Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища

Зокрема, за бюджетною програмою 2401500 “Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища” будуть виділені кошти на реконструкцію очисних споруд у Вінниці, Болехові та Дрогобичі, закуплений транспортний засіб в НПП «Подільські Товтри» та реконструйований лісорозсадник у ДП “Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр”. Майже половину від загальної суми коштів (трохи менше 33 млн гривень) отримає знову Умань – на різні роботи в дендропарку «Софіївка» та на будівництво притулку для утримання безпритульних тварин.

Очевидно, що навряд чи дані заходи можна віднести до «пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища». І тому виникає питання в доцільності існування цієї окремої бюджетної програми, оскільки кошти фактично виділяються по суті на такі ж самі заходи, як і з іншої бюджетної програми «Проведення природоохоронних заходів».

Субвенції місцевим бюджетам

Набагато більша сума була розподілена на субвенції місцевим бюджетам.

Її розподіл повинен здійснюватися відповідно до прийнятої в цьому році постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності».

Зокрема, субвенції можуть виділятися лише на:

• охорону і раціональне використання водних ресурсів;
• охорону атмосферного повітря;
• охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів;
• охорону і раціональне використання ресурсів тваринного світу (крім будівництва та облаштування притулків для утримання безпритульних тварин);
• раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів.

А умовами надання субвенції є:

• співфінансування з місцевих бюджетів у розмірі не менше ніж 10 відсотків загальної кошторисної вартості природоохоронного заходу, залучення на ці цілі інших джерел, не заборонених законодавством;
• фінансування природоохоронних заходів, передбачених програмами з охорони навколишнього природного середовища з обсягами фінансування за джерелами та у році, на який пропонується включити захід;
• наявність затверджених проектів будівництва та результатів проведення їх державної експертизи.

На жаль, розподіл субвенцій відбувся за непрозорою процедурою, як і вищезгаданий відбір заходів для реалізації за іншими бюджетними програмами Мінприроди. І тому замість об’єктивного відбору заходів, які зможуть найбільш ефективно вирішити найнагальніші екологічні проблеми, розподіл коштів відбувся в «ручному» режимі. І судячи за переліком заходів, вміння лобіювати свої інтереси в Мінприроди та політичні моменти зіграли не останню роль у відборі заходів.

Зокрема, нами були відмічені такі негативні моменти:

• окремі заходи, на які пішли субвенції прямо шкодять довкіллю (наприклад розчистка річок на природних ділянках);
• окремі заходи не пройшли процедуру ОВД і, відповідно, виділяти кошти на їхнє проведення до завершення процедури недоречно, оскільки за результатами процедури ОВД проект може бути кардинально змінений чи взагалі заборонений до реалізації;
• значні обсяги коштів отримали забезпечені в масштабах України органи місцевого самоврядування (наприклад, Лохвицький, Броварський та Києво-Святошинський райони, міста Умань, Біла Церква, Чорноморськ) які б могли фінансувати свої заходи самостійно;
• більшість коштів була виділена на ті області, які мають великі обсяги екологічних фондів і могли б фінансувати свої заходи самостійно. Наприклад, Київська область отримала приблизно 95 млн гривень субвенцій (16 % загальної суми), Івано-Франківська 91 млн гривень (15,7 %). В той же час області з невеликим обсягом екофонду, як Херсонська та Тернопільська, отримали 8,5 та 12 млн гривень відповідно;
• частина областей взагалі не отримала жодних субвенцій. Чи це пов’язано з низькою якістю заявок на фінансування чи з іншими причинами, встановити неможливо через відсутність публічності в процесі розподілу.

На що пішли кошти субвенцій?

Перш за все, кошти пішли на заходи, які пропонували самі органи місцевого самоврядування, відповідно до своїх пріоритетів. Зокрема, це будівництво каналізаційних мереж та очисних споруд, придбання техніки для вивезення ТПВ, будівництво полігонів ТПВ та розчистка річок, ставків та озер тощо.

Цікавим є виділення 22,5 млн гривень на «Придбання обладнання та машин для збору, транспортування та складування відходів лісозаготівельної промисловості для Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Віноблагроліс”». Безперечно, те, що Україна за прикладом розвинених держав, підтримує бюджетними коштами ведення лісового господарства, є позитивним. Проте виникає сумнів виділення доцільності саме на машини для транспортування відходів лісозаготівельної промисловості. Фактично, кошти виділяються на мінімізацію впливу на довкілля від заходів, які значно шкодять довкіллю (рубок лісу). На нашу думку, набагато логічніше було б виділяти кошти на забезпечення заробітної плани лісової охорони за умови зменшення обсягів рубок.

Окремо відмітимо виділення 10 млн гривень Лохвицькій районні раді на «Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту».

Якщо навіть відкинути той момент, що навряд чи річку Сула можна зарахувати до «об’єктів комунальної власності», то виникає питання, яким чином Мінприроди не могло помітити, що станом на момент, коли приймалось рішення про розподіл коштів, проект робіт тільки почав процедуру ОВД? Яким чином цей проект міг мати висновок державної будівельної експертизи, якщо така експертиза вимагає наявність висновку ОВД?

Тому, якщо підсумувати результати аналізу, то розподіл коштів на субвенції для здійснення природоохоронних заходів місцевим бюджетам за бюджетною програмою “Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища” має такі ж самі системні недоліки, як і розподіл коштів за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів».

На думку ЕПЛ, аби «екологічні» кошти державного бюджету справді використовувалися ефективно і з максимальною користю для довкілля, треба терміново вносити зміни в низку нормативно-правових актів щодо використання коштів екофондів. Нами готуються відповідні пропозиції на Мінприроди.

Контакти:
Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина»
office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
(032) 255 76 82

Додано:

Nataliya Kuts

https://www.prostir.ua/?news=yak-minpryrody-rozpodilylo-ekolohichni-koshty-derzhavnoho-byudzhetu-v-2019-rotsi

Далі...

Не рубками єдиними: як можна боротися з короїдом в українських умовах

Вплив на ліси несприятливих факторів навколишнього середовища призводить до послаблення деревостанів на великих площах. Змінюється клімат, опускаються ґрунтові води, і на ослаблених насадженнях спостерігається масове розмноження комах, яке у неконтрольованому вигляді наносить значної шкоди здоров’ю лісу.

Україну не оминають світові тенденції, і з кожним роком площі всихання лісу в нас так само збільшуються.



Динаміка поширення осередків стовбурових шкідників у хвойних насадженнях

Починаючи з 2016 року чисельність стовбурових шкідників, особливо найбільш поширених верхівкового, шестизубого короїдів та друкара, невпинно зростає. Тому актуальність регуляції цієї чисельності залишається незмінною.

Постає питання, як із цим боротися?

Практика проведення санітарно-оздоровчих заходів для боротьби з короїдом далеко не завжди себе виправдовує. В той час, коли перший літ короїдів може спостерігатися вже з другої половини березня, отримання всіх погоджень на проведення рубки займає тривалий період часу. В сучасних реаліях період проведення санітарних рубок накладається на сезон тиші, що триває з 1 квітня до 15 червня, тобто перша їх хвиля відбувається влітку, коли короїд вже вилетів і поширився на нові місця. Отже, оперативно зупиняти появу нових осередків таким чином просто неможливо. Тому санітарні рубки – це більше боротьба із наслідками, аніж попередження нового негативно впливу короїда.

Поширеними методами регулювання чисельності короїдів є також утилізація порубкових рештків (спалювання, мульчування), ліквідація захаращеності, оперативне вивезення заготовленої деревини, а також обробка лісу інсектицидами.

З екологічної точки зору все перераховане вище програє біологічним методам регуляції, які за кордоном вже давно застосовують. Комах-хижаків використовують у Австрії, Канаді, США, Туреччині, Франції, Бельгії, Великій Британії та інших країнах. FAO навіть випустив спеціальний посібник з класичного біологічного контролю комах-шкідників у лісах.

В Україні піонером із біологічної регуляції короїда став ДСЛП “Харківлісозахист”. Спільно із лісниками з Туреччини вони запустили повний цикл вирощування мурахожука – хижака, який харчується короїдом. Це відбувається на базі біологічної лабораторії захисту лісу, яка була заснована на підприємстві ще у 1985 року та займалася розробкою видоспецифічних вірусних біопрепаратів проти звичайного, рудого соснового пильщиків та непарного шовкопряду.

Мурахожук або Thanasimus formicarius – це природний вид для української ентомофауни, кормовою базою для якого є в першу чергу короїд шестизубий та короїд верхівковий. І саме для зупинки поширення цих двох видів є ефективним застосування цього ентомофага.



Thanasimus formicarius

Фото з відкритих джерел

Через те, що в Україні поширена практика вивозу сухостою та іншого типу мертвої деревини з лісу, це автоматично зменшує середовище існування для мурахожука. Його недостатньо для того, щоб самостійно регулювати чисельність короїда. Саме тому діяльність біологічної лабораторії Харківлісозахисту в частині розмноження T. formicarius є дуже цікавою, цінною та перспективною.

Як здійснюється вирощування мурахожука на базі лабораторії?

Ранньою весною з першим льотом стовбурової ентомофауни у лісі розміщують феромонні пастки, за допомогою яких збирають імаго місцевого мурахожука.



Його транспортують до лабораторії та відсортовують на жіночих, чоловічих та ослаблених чи загиблих особин.



Фото чоловічої та жіночої особини T. formicarius

у біологічній лабораторії захисту лісу

Потім для жуків готують поживне середовище – подрібнену та зволожену кору, яку поміщають у спеціальний контейнер разом із парою мурахожуків. Для них імітують фотоперіодизм: на ніч ставлять у затемнене місце (тоді не спостерігається жодних рухів у комах), на день – у світле.



Підготовка контейнеру для парування імаго мурахожука

Біологія виду T. formicarius така, що йому необхідно паруватися протягом 8-9 днів кожного дня. Якщо такого не відбудеться, самиця все одно відкладе яйця, але вони будуть незапліднені. Щоб був успішним цей процес, мурахожуків годують щодня живими короїдами та спостерігають за їхнім станом.

Щоб вистачало кормової бази і для імаго, і для личинок, на базі лабораторії також організовано середовище для розмноження короїда.



Розплідник короїда

Після 8-9 днів розмноження, самиця відкладає від 7 до 140 яєць у подрібнену кору. Через тиждень личинки виходять із яєць, і їх одразу відсаджують, щоб батьківські особини їх не з’їли або, щоб сильні личинки не з’їли слабких. Кожну личинку садять в окрему пробірку на підготовлений субстрат.



Клімакамера для вирощування личинок мурахожука

Всі пробірки з личинками тримають у спеціальній клімакамері зі стабільною температурою і вологістю. Годують їх також щодня живими личинками короїда. Процес вирощування личинок триває до 60-64 днів за наявності достатньої кількості кормової бази. Якщо ж є дефіцит, тоді після 30 днів їх уже можна випускати в ліс.



Транспортування пробірок відбувається у холодильній камері

До лісу пробірки транспортують у холодильній камері для збереження стабільної температури. Випускають личинок в різних місцях, де є осередки розмноження короїда. Для того, щоб знати, скільки потрібно личинок, потрібно спочатку оцінити загрозу пошкодження деревостанів шкідниками. Їх підсаджують або в підстилку, або безпосередньо у ходи короїда в тих деревах, де ще спостерігається їхня активність (крона не повністю відмерла, кора не відпала, на підстилці помітне бурове борошно).

На початку липня 2019 року фахівці ДСЛП “Харківлісозахист” здійснили підсадку мурахожука у Бабаївському лісництві Жовтневого лісгоспу Харківської області (кв. 24, вид. 2).



Кв. 24, вид. 2 Бабаївського лісництва Жовтневого ЛГ

З фото можна помітити, що 3-4 роки тому тут пройшла пожежа. Рослинний покрив поступово відновлюється, вже наявний підріст. Але пошкоджені низовою пожежею сосни ослаблені, і тепер є ідеальною мішенню для двох видів короїдів: Ips acuminatus (верхівковий) та Ips sexdentatus (шестизубий). Саме на цих ділянках було випущено личинок T. formicarius.

Личинка мурахожука заповзає у хід короїда

Личинки будуть рости та їсти личинок короїдів щодня. Через 160 днів вони всі перетворяться на імаго, розмножаться і поширяться вже у природних умовах.

Практика показала, що такий метод здатен зменшити загрозу пошкодження деревостанів короїдами зі 150 % до 10-20 %, що є насправді вражаючим показником.

Скрін з відповіді ДСЛП “Харківлісозахист” на наш запит про ефективність мурахожука

Що ж робити із все-таки пошкодженими деревами?

Турецькі лісники під час свого візиту в Україну поділилися досвідом поводження із насадженнями, пошкодженими короїдом. Такі дерева не забирають шляхом рубок, а максимально залишають в лісі з двох причин:

• по-перше, щоб не змінювався мікроклімат, і сусідні дерева не страждали через ще вищу температуру, ще нижчу вологість, і не ставали так само ослабленими і ідеальними для заселення короїдом;
• по-друге, їх залишають для “збору” короїдів в одному місці, і як осередки для життя мурахожуків. Якщо повністю всі пошкоджені та загиблі насадження вивозити, то мурахожук з лісу піде, і природного ворога для короїда більше не залишиться.

На таких деревах обов’язково ставлять штучні гніздівлі для приваблювання птахів. Так само приваблюють їх і у Харківському ОУЛМГ,переважно дятлів та синиць, які можуть знижувати чисельність популяції короїдів на 10-30 %.

Висновки

Такий метод біологічної регуляції не є панацеєю, і не лікує дерева, де вже поселився короїд. Пошкоджені і ослаблі, вони рано чи пізно загинуть.

Але найважливіше те, що цей екологічний метод зупиняє подальше поширення стовбурових комах і появу нових осередків розмноження, що в свою чергу сприяє збереженюю здорових лісів та зменшенню обсягів недієвих санітарних рубок.

Біологічний контроль ефективно зупиняє поширення шкідників та зменшує обсяги санітарних рубок

Ми щиро сподіваємося, що методи біологічної регуляції незабаром будуть застосовувати й інші державні спеціалізовані лісозахисні підприємства в Україні.

Контакти:

Катерина Норенко, аналітик та еколог МБО “Екологія-Право-Людина”
k.norenko@epl.org.ua, office@epl.org.ua
(032) 255 76 82

20 липня 2019

http://epl.org.ua/announces/ne-rubkamy-yedynymy-yak-mozhna-borotysya-z-koroyidom-v-ukrayinskyh-umovah/

Далі...

Експерт розповів про ще одну ймовірну причину паводків на Закарпатті (ФОТО)

У травні на Закарпатті стався паводок. Facebook звинувачував в ньому лісівників, як основний аргумент часто використовуючи відео з двома ящиками. Мовляв, от по цьому відео все зрозуміло. 

Звісно, водоохоронну роль лісів важко заперечити. Про це є і дослідження українських науковців. Повноцінний ліс може затримувати води в рази більше, чим молоді монокультури. А для відновлення водозахисних функцій лісів після суцільних рубок треба 25-40 років. Оцінюється вплив рубки лісів на паводки і під час процедури оцінки впливу на довкілля. Цю процедуру, до речі, всупереч вимогам законодавства, закарпатські лісівники ігнорують. За підтримки екоінспекції та обласної влади.

Проте, рубка лісів — важлива, але далеко не основна причина паводків - розповідає Петро Тєстов, аналітик МБО "Екологія-Право-Людина".

По-перше, ситуація з рубками лісів в Україні, зокрема в Карпатах, не настільки катастрофічна, як видається.

По-друге, в лісах Закарпаття більше третини площі — це природно-заповідні території, де суцільні рубки заборонені взагалі, а вибіркові рубки сильно обмежені.

По-третє, найбільше від паводків, страждають не гірські райони, а низинні — Виноградівський, Іршавський, Берегівський. Що зараз, що під час паводку 2017 року були затоплені річкою Боржава автодороги в районі с Вільхівка Іршавського району та села Великі Ком’яти Виноградівського району. А у верхів’ях Боржави більшість лісів — це різноманітні природоохоронні території і суцільних рубок лісів порівняно небагато.

Яка ж справжня причина? Спробуємо розібратись.

Взагалі, паводки — це природне явище. Річки тисячоліттями розливались і виходили з берегів і формували заплаву — територію, яка періодично затоплюється водою. І тому паводкам запобігти в принципі не можливо. Це зрозуміли і в ЄС, після низки катастрофічних паводків які призвели до людських смертей та економічних втрат. При цьому, від паводків страждали і країни з високим рівнем ведення лісового господарства і незначним обсягом суцільних рубок — Австрія, Німеччина, Чехія тощо.

Європейці зрозуміли, що скільки кілометрів гребель не будуй, і скільки мільярдів євро на їх утримання не витрачай — під час аномальних дощів вода все одно десь знайде вихід з берегів. Але от наслідки тоді будуть катастрофічні. Тому й запровадили комплексну оцінку ризиків паводків і плани щодо управління цими ризиками — шляхом запровадження обов’язкової для всіх членів ЄС директиви “Про оцінку та управління ризиками затоплення”

Якщо коротко, то кожна країна-член ЄС повинна:

– оцінити ризики та загрози, зробити відповідні карти затоплення;

– розробити плани управління ризиками затоплення ;

– розробити механізми оповіщення населення і навчити його як діяти у випадку паводків;

– вжити заходи для мінімізації негативного впливу паводків;

– не проводити нове будівництво на територіях, які мають високі ризики затоплення;

– адаптувати господарську діяльність враховуючи ризики затоплення;

– по можливості, відновлювати природні річки і їх заплави з метою запобігання паводкам.

Просте будівництво гребель за принципом “чим побільше і чим по вище” не допоможе – бо вода все одно знайде собі вихід, тільки от наслідки тоді будуть ще гірші. Треба діяти комплексно!

Комплексний підхід полягає в тому, що у верхів’ях свою роль виконують ліси, нижче по течії з’єднані з річкою заплавні території затримують повені. Навколо населених пунктів побудовані греблі, які їх захищають від паводків. Але самий нижчий за течією населений пункт все одно в зоні ризику затоплення, і тому його мешканці повинні бути навчені, як діяти у випадку паводку.

Боротись з паводками можна і з користю для довкілля — такі практики описані, зокрема, в розділі «Better environmental options in flood risk management» на сайті Єврокомісії. Зокрема це включає у себе відновлення природних заплав (інколи для цього приходиться навіть викупляти ці землі у приватних власників), відновлення природних русел (меандри зменшують швидкість водного потоку і відповідну силу паводку, а от спрямлені русла навпаки «розганяють» його), будівництво тимчасових водойм для паводкових вод на сільськогосподарських землях. Наприклад, в сусідній Угорщині для зменшення паводків на річки Тиса був реалізований відповідний великий проект за кошт ЄС.

Річка Тиса, Угорщина

На щастя, Україна в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС цю директиву потроху імплементує. Займається цим Державна служба надзвичайних ситуацій разом з Державним агентством водних ресурсів, і до 2022 повинні бути розроблені відповідні плани управління ризиками паводків.

Знищена річка Боржава

Повернемось до Закарпаття і подивимось стару австро-угорську карту початку 20-ого століття. Добре видно широку та глибоку долини річки Боржава з її притоками і населення пункти які, переважно, розташовані на високих ділянках. Хоча вже тоді заплава почала освоюватись — вже видно дві побудовані греблі. В районі села Малі Ком’яти (червона стрілка) ще існує велике болото в місці впадіння річки Іршава в річку Боржава. А в районі села Вільхівка (жовта стрілка) видно поки що не спрямлену притоку Боржави річку Берберке, яка протікає прямо під схилом.

Якщо глянути радянську топографічну карту другої половини 20-ого століття, то видно, що річку Боржава поглибили, притоки (Іршава та Берберке) каналізували і частково пустили іншими руслами, а всю заплаву меліорували і перетворили в поля.

Так само були знищені заплавні ділянки і вгору за течією Боржави та її приток.

І якщо подивитись вже сучасні супутникові знімки — то видно, що і затоплені нині парники біля села Боржавське, і затоплена частина хат села Вільхівка побудовані саме на колишній заплаві. Тобто в зоні ризику затоплення, і тому їх підтоплення — закономірне та очікуване.

Тому основний фактор, який призводить до таких катастрофічних наслідків повеней — це знищення заплави річок. Спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розорювання. Якщо місце, куди вода виходила під час паводків на протязі тисяч років знищили – то куди ж їй діватись?

Що ж робити?

На жаль, стандартний шлях реакції чиновників на паводки — масове будівництво нових гребель по берегах, роботи зі спрямлення та розчисток річок. На цьому можна добре освоїти гроші та пропіаритись, хоча проблему це вирішити не може. Про це ми писали рік тому.

Результат відновлення річки Тур (Швейцарія)

Є сподівання, що ДСНС розробить адекватні плани управління ризиками повеней і буде впроваджувати дійсно європейські підходи. Але це буде точно не раніше 2022 року. Тому діяти треба вже зараз — а саме зберігати заплави річок. На щастя, в Україні значна кількість заплавних ділянок лишилась в державній та комунальній власності — і тому їх можна зберегти без викупу у приватних землевласників. Для цього треба зупинити надання таких земель в користування, розорювання, нову меліорацію, днопоглиблення, берегоукріплення тощо.

А місцевим мешканцям треба перестати забудовувати ділянки, які знаходяться в зоні ризику затоплення. Як це рекомендує, наприклад, Єврокомісія. Хоча звісно, звинуватити у проблемах владу та лісівників набагато простіше, ніж визнати свою відповідальність.

https://www.0312.ua/news/2411460/ekspert-rozpoviv-pro-se-odnu-jmovirnu-pricinu-pavodkiv-na-zakarpatti-foto

Далі...

Як екологічна інспекція перевіряє лісгоспи: від мільйонних штрафів – до повної сліпоти!

В Україні серед контролюючих органів саме Державна екологічна інспекція (ДЕІ) наділена повноваженням контролю за дотримання вимог природоохоронного законодавства під час ведення лісового господарства. Проте, судячи за масштабами, частотою та регулярністю порушень природоохоронного законодавства в лісовій сфері, виникає думка, що ці повноваження інспекція виконує вкрай неефективно.

І тому ЕПЛ за допомоги експертів ГО «Українська природоохоронна група» вирішило дослідити це питання. Завдяки «Інспекційному порталу» (https://inspections.gov.ua/) ми дізнавалися дати проведення планових перевірок лісогосподарських підприємств щодо дотримання природоохоронного законодавства. В одних випадках ми перед перевіркою надсилали в екоінспекцію виявлені нами порушення для врахування під час перевірки. В інших випадках аналізували матеріали вже проведених перевірок.

З самого початку ми стикнулись з проблемою діаметрально протилежного трактування вимог законодавства про доступ до публічної інформації територіальними органами екоінспекції в різних областях. Забігаючи наперед, як виявилось, ця ситуація є типовою для ДЕІ – практика єдиного трактування та застосування законодавства в ДЕІ відсутня!

Зокрема, за результатами кожної планової перевірки екологічними інспекторами складається акт, що з містить основні відомості про виявлені порушення. Даний акт не містить жодної конфіденційної інформації, проте надавати його у відповідь на запит органи ДЕІ Поліського, Центрального округів та ДЕІ в Івано-Франківській, Вінницькій та Житомирській областях відмовилися. У той же час, ДЕІ у Тернопільській, Волинській та Сумській області надали оперативно відповідь на запити в повному обсязі. За фактом порушення права на доступ до публічної інформації нами були надіслані відповідні скарги.

Які ж порушення зазвичай виявляють екоінспектори в лісгоспах?

Чи не в усіх отриманих актах неодноразово фігурувало пошкодження дерев до ступеню припинення росту під час рубки. Це доволі формальне порушення, адже під час проведення більшості рубок випадково пошкоджуються дерева, що не плануються до рубки. Частими були і випадки виявлення захаращення лісосіки порубковими рештками, порушення термінів очистки лісосік тощо. Їх можна виявити в кожному лісгоспі, і назвати такі порушення суттєвими або ж значними не можна. Проте виявлення таких порушень дає можливість звітуватись за «пророблену роботу».



Фрагмент переліку порушень, виявлених ДЕІ під час перевірки ДП «Бучацьке ЛГ»

Іншим типовим порушенням є проведення санітарних рубок в т.з. «сезон тиші» з 1 квітня по 15 червня. Не дивлячись на наявну постанову Пленуму Верховного Суду, яка дозволяє кваліфікувати такі рубки за ст. 246 Кримінального кодексу, екологічні інспектори зазвичай розглядають їх як адміністративні правопорушення. Таке трактування дає змогу лісгоспам лише сплатити незначний штраф, тому проведення рубок в сезон тиші і надалі залишається звичною справою. Схожа ситуація і з рубками в природно-заповідному фонді без лімітів, які мали б затверджуватися Мінприроди. Фактично, лісгоспи можуть безкарно ігнорувати вимоги природоохоронного законодавства.





Опис порушень, виявлених під час перевірки ДП «Острозьке ЛГ»

Оцінка впливу на довкілля

Найбільше відсутність єдиної практики правозастосування в ДЕІ видна на прикладі Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (ОВД).

З грудня 2017 року в Україні проведення суцільних рубок головного користування та суцільних санітарних рубок більше 1 га вимагає проходження лісгоспами процедури ОВД. Десятки лісгоспів, в тому числі і цілими областями, ігнорують необхідність ОВД. Тим не менш, ДЕІ у Кіровоградської та Волинської областях та ДЕІ Центрального округу порушення вимог законодавства в проведення рубок без ОВД не помічають. На відміну від екоінспекторів Сумської та Івано-Франківської областей, які нараховують за такі рубки багатотисячні збитки. Для прикладу, майже на 6 млн. грн нарахували порушень у Свеському лісгоспі, близько 880 тис. грн збитків виявили і в Кутському лісгоспі на Івано-Франківщині.

Рубки поодиноких дерев

Схожа ситуація є і щодо проведення сумнівних видів рубок, проведення яких не врегульоване в повній мірі законодавством, зокрема, рубок поодиноких дерев. Для прикладу, проведення рубок поодиноких дерев в лісгоспах Сумщини було кваліфіковане екоінспекторами як порушення (див. фото). А ДЕІ Центрального округу навпаки не побачило ніяких порушень в тому, що більше ніж 80 тис. кубометрів деревини були отримані внаслідок таких рубок в Черкаській області.



Фрагмент акту перевірки ДП «Сумське ЛГ»

Так само по різному лісгоспи трактують відсутність затверджених матеріалів лісовпорядкування. Наприклад, ДЕІ в Сумській області вважають рубки без затвердження матеріалів лісовпорядкування незаконними. А на Київщині ДЕІ спокійно реагує, що всі лісгоспи області не мають затверджених матеріалів базового лісовпорядкування декілька років.



Фрагмент акту перевірки ДП «Свеське ЛГ»

У той же час ДЕІ у Волинській області вважає що достатньо просто бажання лісгоспу затвердити матеріали безперервного лісовпорядкування ( а саме під час нього призначаються та актуалізуються окремі рубки), а поки їх нема, то можна проводити рубки без них.



Фрагмент з відповіді ДЕІ у Волинській області на звернення щодо відсутності погоджених матеріалів безперервного лісовпорядкування

Рубки в межах ПЗФ

Окреме важливе питання: контроль за дотримання вимог Закону «Про природно-заповідний фонд України». Для прикладу, експертами ЕПЛ в 2019 році були виявлені суцільні рубки головного користування в заказниках ДП «Турійське ЛГ», що на Волині. Планова перевірка ДЕІ, проведена вже після проведення рубок, жодних порушень не виявили. Хоча достатньо було просто порівняти документи. Схожа ситуація і з рубками в заповідному урочищі «Цуманська Пуща», що були виявлені лише в рамках позапланової перевірки після відкриття кримінального провадження. Аналогічна ситуація і з рубками в заказнику «Савранський ліс», де жодних суттєвих порушень ДЕІ виявлено не було.

Так само ДЕІ Центрального округу не помічає порушень законодавства у вигляді проведення рубок по місцезростанням червонокнижних видів в період вегетації. Водночас, проводить рейди і штрафує бабусь, які збирають черемшу в сусідньому кварталі від місця проведення рубки!

У той же час, приємно, що в окремих випадках інспектора помічають порушення у вигляді відсутності збереження окремих повалених сухостійних дерев під час санітарних рубок. Однак, вимоги законодавства призводять до того, що лісгосп штрафують за непроведення санітарних рубок в повному обсязі!

Фрагменти з акту перевірки ДП «Острозьке лісове господарство»

Що далі?

За результатами аналізу можна зробити висновок – робота екологічної інспекції в Україні в аспекті виявлення порушень природоохоронного законодавства є незадовільною. Фактично, лісокористувачі не несуть ніякої відповідальності навіть за суттєві порушення, а перевірки проходять переважно формально.

Лише поодинокі територіальні підрозділи (як наприклад ДЕІ в Сумській області) сумлінно виявляють та фіксують порушення, нараховуючи відповідні збитки. Внаслідок цього лісокористувачі їм навіть чинять перепони під час проведення перевірок!

Інші, як, наприклад, ДЕІ Центрального округу, ігнорують всі суттєві порушення з боку лісівників і трактують всі порушення завжди в бік лісгоспів, виконуючи роль їх «адвокатів».

Треті, як, наприклад, ДЕІ Поліського округу, порушення фіксують, але трактують їх лише як адміністративні, і не вважають проведені з порушеннями вимог законодавства рубки незаконними.

Найбільш вражає відсутність єдиної практики правозастосування та трактування вимог природоохоронного законодавства в різних територіальних підрозділах ДЕІ. Таке враження що вони функціонують незалежно один від одного!

Реформа чи «реформа»?

Однією з причин такої ситуації є неефективний порядок здійснення контролю, який, з одного боку, дозволяє ДЕІ використовувати свої повноваження як інструмент корупції та тиску, і, з іншого боку, не дає добросовісним інспекторам якісно виконувати свої обов’язки та захищати довкілля. До прикладу, перед тим, як виїхати на планову перевірку, ДЕІ має повідомити про конкретну дату та час відповідний лісгосп. Вони,знаючи про дату перевірки, стараються приховати факти незаконних рубок або «домовитись». Іншою вагомою причиною, на нашу думку, є те, що «другою людиною» в керівництві Державної екологічної інспекції є Віктор Канцурак, який відомий своєю участю в корупційних оборутках ще в часи Януковича.

ЕПЛ та РПР-довкілля наголошують на тому, що розпочинати реформу ДЕІ потрібно із зміни порядку здійснення контролю та усунення корупційних ризиків, а не ховати ці та інші наріжні камені недієвості контролю під назвою нового органу як це пропонує Мінприроди. Однак, чиновники не прислухаються до громадськості, і в рамках реформи, замість обласних органів ДЕІ, створили окружні які вже встигли показати свою неефективність.

Факт залишається фактом – допоки органи влади не почують громадськість і не усунуть недоліки екологічного контролю, під загрозою не лише ліси, але і все довкілля України.

Контакти :

Тєстов Петро, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина»

Наталія Куць, аналітик, юрисконсульт МБО «Екологія-Право-Людина»
+380 32 225 76 82, office@epl.org.ua

Єгор Гриник, ГО «Українська природоохоронна група»
vereuxvereux@gmail.com

30 березня 2019

http://epl.org.ua/announces/yak-ekologichna-inspektsiya-pereviryaye-lisgospy-vid-miljonnyh-shtrafiv-do-povnoyi-slipoty/

Далі...