В Україні серед контролюючих органів саме Державна екологічна інспекція (ДЕІ) наділена повноваженням контролю за дотримання вимог природоохоронного законодавства під час ведення лісового господарства. Проте, судячи за масштабами, частотою та регулярністю порушень природоохоронного законодавства в лісовій сфері, виникає думка, що ці повноваження інспекція виконує вкрай неефективно.
І тому ЕПЛ за допомоги експертів ГО «Українська природоохоронна група» вирішило дослідити це питання. Завдяки «Інспекційному порталу» (https://inspections.gov.ua/) ми дізнавалися дати проведення планових перевірок лісогосподарських підприємств щодо дотримання природоохоронного законодавства. В одних випадках ми перед перевіркою надсилали в екоінспекцію виявлені нами порушення для врахування під час перевірки. В інших випадках аналізували матеріали вже проведених перевірок.
З самого початку ми стикнулись з проблемою діаметрально протилежного трактування вимог законодавства про доступ до публічної інформації територіальними органами екоінспекції в різних областях. Забігаючи наперед, як виявилось, ця ситуація є типовою для ДЕІ – практика єдиного трактування та застосування законодавства в ДЕІ відсутня!
Зокрема, за результатами кожної планової перевірки екологічними інспекторами складається акт, що з містить основні відомості про виявлені порушення. Даний акт не містить жодної конфіденційної інформації, проте надавати його у відповідь на запит органи ДЕІ Поліського, Центрального округів та ДЕІ в Івано-Франківській, Вінницькій та Житомирській областях відмовилися. У той же час, ДЕІ у Тернопільській, Волинській та Сумській області надали оперативно відповідь на запити в повному обсязі. За фактом порушення права на доступ до публічної інформації нами були надіслані відповідні скарги.
Які ж порушення зазвичай виявляють екоінспектори в лісгоспах?
Чи не в усіх отриманих актах неодноразово фігурувало пошкодження дерев до ступеню припинення росту під час рубки. Це доволі формальне порушення, адже під час проведення більшості рубок випадково пошкоджуються дерева, що не плануються до рубки. Частими були і випадки виявлення захаращення лісосіки порубковими рештками, порушення термінів очистки лісосік тощо. Їх можна виявити в кожному лісгоспі, і назвати такі порушення суттєвими або ж значними не можна. Проте виявлення таких порушень дає можливість звітуватись за «пророблену роботу».
Фрагмент переліку порушень, виявлених ДЕІ під час перевірки ДП «Бучацьке ЛГ»
Іншим типовим порушенням є проведення санітарних рубок в т.з. «сезон тиші» з 1 квітня по 15 червня. Не дивлячись на наявну постанову Пленуму Верховного Суду, яка дозволяє кваліфікувати такі рубки за ст. 246 Кримінального кодексу, екологічні інспектори зазвичай розглядають їх як адміністративні правопорушення. Таке трактування дає змогу лісгоспам лише сплатити незначний штраф, тому проведення рубок в сезон тиші і надалі залишається звичною справою. Схожа ситуація і з рубками в природно-заповідному фонді без лімітів, які мали б затверджуватися Мінприроди. Фактично, лісгоспи можуть безкарно ігнорувати вимоги природоохоронного законодавства.
Опис порушень, виявлених під час перевірки ДП «Острозьке ЛГ»
Оцінка впливу на довкілля
Найбільше відсутність єдиної практики правозастосування в ДЕІ видна на прикладі Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (ОВД).
З грудня 2017 року в Україні проведення суцільних рубок головного користування та суцільних санітарних рубок більше 1 га вимагає проходження лісгоспами процедури ОВД. Десятки лісгоспів, в тому числі і цілими областями, ігнорують необхідність ОВД. Тим не менш, ДЕІ у Кіровоградської та Волинської областях та ДЕІ Центрального округу порушення вимог законодавства в проведення рубок без ОВД не помічають. На відміну від екоінспекторів Сумської та Івано-Франківської областей, які нараховують за такі рубки багатотисячні збитки. Для прикладу, майже на 6 млн. грн нарахували порушень у Свеському лісгоспі, близько 880 тис. грн збитків виявили і в Кутському лісгоспі на Івано-Франківщині.
Рубки поодиноких дерев
Схожа ситуація є і щодо проведення сумнівних видів рубок, проведення яких не врегульоване в повній мірі законодавством, зокрема, рубок поодиноких дерев. Для прикладу, проведення рубок поодиноких дерев в лісгоспах Сумщини було кваліфіковане екоінспекторами як порушення (див. фото). А ДЕІ Центрального округу навпаки не побачило ніяких порушень в тому, що більше ніж 80 тис. кубометрів деревини були отримані внаслідок таких рубок в Черкаській області.
Фрагмент акту перевірки ДП «Сумське ЛГ»
Так само по різному лісгоспи трактують відсутність затверджених матеріалів лісовпорядкування. Наприклад, ДЕІ в Сумській області вважають рубки без затвердження матеріалів лісовпорядкування незаконними. А на Київщині ДЕІ спокійно реагує, що всі лісгоспи області не мають затверджених матеріалів базового лісовпорядкування декілька років.
Фрагмент акту перевірки ДП «Свеське ЛГ»
У той же час ДЕІ у Волинській області вважає що достатньо просто бажання лісгоспу затвердити матеріали безперервного лісовпорядкування ( а саме під час нього призначаються та актуалізуються окремі рубки), а поки їх нема, то можна проводити рубки без них.
Фрагмент з відповіді ДЕІ у Волинській області на звернення щодо відсутності погоджених матеріалів безперервного лісовпорядкування
Рубки в межах ПЗФ
Окреме важливе питання: контроль за дотримання вимог Закону «Про природно-заповідний фонд України». Для прикладу, експертами ЕПЛ в 2019 році були виявлені суцільні рубки головного користування в заказниках ДП «Турійське ЛГ», що на Волині. Планова перевірка ДЕІ, проведена вже після проведення рубок, жодних порушень не виявили. Хоча достатньо було просто порівняти документи. Схожа ситуація і з рубками в заповідному урочищі «Цуманська Пуща», що були виявлені лише в рамках позапланової перевірки після відкриття кримінального провадження. Аналогічна ситуація і з рубками в заказнику «Савранський ліс», де жодних суттєвих порушень ДЕІ виявлено не було.
Так само ДЕІ Центрального округу не помічає порушень законодавства у вигляді проведення рубок по місцезростанням червонокнижних видів в період вегетації. Водночас, проводить рейди і штрафує бабусь, які збирають черемшу в сусідньому кварталі від місця проведення рубки!
У той же час, приємно, що в окремих випадках інспектора помічають порушення у вигляді відсутності збереження окремих повалених сухостійних дерев під час санітарних рубок. Однак, вимоги законодавства призводять до того, що лісгосп штрафують за непроведення санітарних рубок в повному обсязі!
Фрагменти з акту перевірки ДП «Острозьке лісове господарство»
За результатами аналізу можна зробити висновок – робота екологічної інспекції в Україні в аспекті виявлення порушень природоохоронного законодавства є незадовільною. Фактично, лісокористувачі не несуть ніякої відповідальності навіть за суттєві порушення, а перевірки проходять переважно формально.
Лише поодинокі територіальні підрозділи (як наприклад ДЕІ в Сумській області) сумлінно виявляють та фіксують порушення, нараховуючи відповідні збитки. Внаслідок цього лісокористувачі їм навіть чинять перепони під час проведення перевірок!
Інші, як, наприклад, ДЕІ Центрального округу, ігнорують всі суттєві порушення з боку лісівників і трактують всі порушення завжди в бік лісгоспів, виконуючи роль їх «адвокатів».
Треті, як, наприклад, ДЕІ Поліського округу, порушення фіксують, але трактують їх лише як адміністративні, і не вважають проведені з порушеннями вимог законодавства рубки незаконними.
Найбільш вражає відсутність єдиної практики правозастосування та трактування вимог природоохоронного законодавства в різних територіальних підрозділах ДЕІ. Таке враження що вони функціонують незалежно один від одного!
Реформа чи «реформа»?
Однією з причин такої ситуації є неефективний порядок здійснення контролю, який, з одного боку, дозволяє ДЕІ використовувати свої повноваження як інструмент корупції та тиску, і, з іншого боку, не дає добросовісним інспекторам якісно виконувати свої обов’язки та захищати довкілля. До прикладу, перед тим, як виїхати на планову перевірку, ДЕІ має повідомити про конкретну дату та час відповідний лісгосп. Вони,знаючи про дату перевірки, стараються приховати факти незаконних рубок або «домовитись». Іншою вагомою причиною, на нашу думку, є те, що «другою людиною» в керівництві Державної екологічної інспекції є Віктор Канцурак, який відомий своєю участю в корупційних оборутках ще в часи Януковича.
ЕПЛ та РПР-довкілля наголошують на тому, що розпочинати реформу ДЕІ потрібно із зміни порядку здійснення контролю та усунення корупційних ризиків, а не ховати ці та інші наріжні камені недієвості контролю під назвою нового органу як це пропонує Мінприроди. Однак, чиновники не прислухаються до громадськості, і в рамках реформи, замість обласних органів ДЕІ, створили окружні які вже встигли показати свою неефективність.
Факт залишається фактом – допоки органи влади не почують громадськість і не усунуть недоліки екологічного контролю, під загрозою не лише ліси, але і все довкілля України.
Контакти :
Тєстов Петро, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина»
Наталія Куць, аналітик, юрисконсульт МБО «Екологія-Право-Людина»
+380 32 225 76 82, office@epl.org.ua
Єгор Гриник, ГО «Українська природоохоронна група»
vereuxvereux@gmail.com
30 березня 2019
0 коммент.:
Дописати коментар