ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою БЮДЖЕТ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою БЮДЖЕТ. Показати всі дописи

28 квітня 2020

Про затвердження паспорта бюджетної програми на 2020 рік

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 17 березня 2020 року N 173

Про затвердження паспорта бюджетної програми на 2020 рік

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року N 1098 "Про паспорти бюджетних програм", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 січня 2003 року за N 47/7368 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2008 року N 19, зі змінами), наказую:
1. Затвердити паспорт бюджетної програми на 2020 рік Міністерства енергетики та захисту довкілля України за КПКВК 2409060 "Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді", що додається*.
____________
Не наводиться.

В. о. Міністра
В. Шубін
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN060684.html

21 березня 2020

Держлісагентство забезпечило фінансування лісогосподарських робіт для південно-східних областей України, - Андрій Заблоцький


Кошти на І квартал зі спецфонду державного бюджету у сумі 60,6 млн грн спрямовано на фінансування лісогосподарських робіт для південно-східних областей України. Паспорт бюджетної програми затверджений.

Про це повідомив Голова Держлісагентства Андрій Заблоцький на свої сторінці у Facebook.

«Це означає, що працівники лісгоспів вже отримують заробітну плату за січень-березень, буде забезпечено заходи з протидії лісовим пожежам, лісовідновлювальні роботи та інші необхідні речі», - зазначив він.

За словами Андрія Заблоцького, цих коштів недостатньо для виконання всіх лісогосподарських робіт на найвищому рівні. Однак, це хоча б дозволить втримати працівників та забезпечити охорону лісу.

«Скажу відверто, затвердити всі документи та запустити фінансування нам вдалося завдяки титанічним зусиллям. Дякую за сприяння Мінекоенерго та Мінфіну», - написав Голова Держлісагентства.

20.03.2020

10 лютого 2020

Два мільйони євро на захист карпатських лісів



СПІВПРАЦЯ

Понад 2 мільйони євро із загального бюджету отримають закарпатські лісівники, які беруть участь у реалізації міжнародного проєкту «Шляхи до здорових лісів: посилення стійкості, життєздатності й адаптаційної спроможності лісів у прикордонних регіонах України та Словаччини». Важливий для збереження і примноження лісів проєкт, охоплений Програмою транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна 2014—2020, діятиме впродовж трьох років. Має на меті посилення адаптаційної спроможності, стійкості карпатських лісових екосистем, які зазнають згубних впливів через зміни клімату.

Оскільки гірські екосистеми Українських Карпат, а також Високих Татрів у Словаччині останнім часом страждають від вітровалів, хвороб, шкідників, а також усихання деревини, на порядок денний вийшов захист лісів. Дві країни освоюватимуть чималі суми грантових коштів.

В Ужгороді відбулася конференція за участі керівництва областей України й Словаччини, а також виконавців проєкту. Підкреслювали, що він має забезпечити виконання частини положень конвенції з охорони і сталого розвитку Карпат. Ідеться про вирощування посадкового матеріалу й відтворення лісів, а також підготовку демонстраційного центру «Ліс і клімат», який інформуватиме фахівців і громадськість про вплив змін клімату на довкілля.

Фото з сайту dzerkalo.media

Василь БЕДЗІР

21 січня 2020

Ціна довкілля. Скільки і на що закладено в держбюджеті для покращення екологічної ситуації



Закон про державний бюджет на 2020 рік виділяє на охорону природи близько 8 млрд грн або 0,2% ВВП країни. Як будуть витрачені ці кошти?
За законом про державний бюджет на 2020 рік, усього на охорону природи планують витратити близько 8 млрд грн. Це 0,2% ВВП України. Для порівняння: держави-члени ЄС у 2018 році на захист довкілля витратили майже 2% ВВП.

З року в рік структура та склад видатків майже не змінюються. Основні видатки — це охорона та використання природних ресурсів, ліквідація забруднень, збереження заповідного фонду, утилізація відходів, наукові дослідження.

Фокусом цієї статті є питання навколишнього середовища у державному бюджеті. Хоча в абсолютних величинах видатки зростають, ці кошти "з'їдає" інфляція. У середньому зведений бюджет на охорону природи становить близько 0,3% ВВП.

Видатки бюджету на охорону навколишнього середовища, млн грн



ДЖЕРЕЛО: ЗВІТИ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА. НА ГРАФІКУ НАВЕДЕНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ОЗНАКОЮ (У ДЕРЖАВНОМУ БЮДЖЕТІ УТИЛІЗАЦІЯ ВІДХОДІВ ТА ЛІКВІДАЦІЯ ЗАБРУДНЕНЬ СТОСУЄТЬСЯ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ)

Видатками на екологію з державного бюджету у 2020 році опікуватиметься Міністерство енергетики та захисту довкілля. Його річний бюджет — 16,1 млрд грн, що становить 1,4% від загальної суми видатків бюджету та 0,4% ВВП. Однак це кошти не лише на захист навколишнього середовища.

До бюджету нового міністерства "перекочували" витрати колишнього Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Серед найбільших витрат об'єднаного міністерства — управління водними ресурсами, реструктуризація вугільної галузі та подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Сумарно ці статті охоплюють 71% бюджету міністерства. На програми з охорони природи, збереження заповідного фонду, охорону та захист лісів, зменшення викидів парникових газів піде близько 1,3 млрд грн або 8% видатків відомства.

Оскільки не всі бюджетні програми на 2020 рік є у вільному доступі, більшість аналізу зроблено на основі бюджетних програм 2019 року.

Структура бюджетної програми така: ціль, мета, заходи, показники виконання. Є чотири типи показників: затрати, продукт, ефективність, якість. У цьому дописі автор концентрується на показниках якості виконання бюджетних програм, оскільки саме вони відображають прогрес у досягненні цілей програми.
PROMO CONTENT



Дрон заснял редчайший айсберг

00:00/00:57


Вода

Державне агентство водних ресурсів отримало 4,9 млрд грн або 30% від загальної суми видатків Мінекоенерго. Найбільша програма — "Експлуатація державних водогосподарських систем". Основними цілями у паспорті цієї програми на 2019 рік є зниження рівня забруднення вод, поліпшення їх екологічного стану та забезпечення потреб економіки водними ресурсами.

Проте показники якості цієї програми більше стосуються задоволення економічних потреб, а не зниження рівня забруднення води та покращення її екологічного стану. Лише два з дев'яти критеріїв оцінки успішності програми — частка вимірювань показників якості води, що відповідає нормативам похибок, та рівень оновлення основних фондів — можна пов'язати з "екологічними цілями" програми.

Проте навіть з цими показниками важко зрозуміти прогрес досягнення таких цілей, оскільки дані про наявний та цільовий рівні забруднення відсутні. Через те, що показники якості програми не прив'язані до цілей, інколи важко зрозуміти, яка ціль досягається і чи можна це відстежити за допомогою наявних показників узагалі.

Крім того, розробники програми не уточнюють, які науково-дослідні роботи проводяться в межах програми та на досягнення якої цілі ці роботи спрямовані.
Збереження заповідного фонду, охорона навколишнього середовища

Апарат Мінекоенерго відповідає за виконання трьох програм, їх загальний бюджет — 931 953 млн грн або 5,7% від загального бюджету міністерства у 2020 році.

Успішність програми "Збереження природно-заповідного фонду" вимірюватимуть за рівнем збереження видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги. Це основна ціль програми. Завдяки цій програмі у 2020 році буде створено два заповідники загальною площею понад 40 тис га.

Вадою програми є те, що показником якості у ній визначене збереження кількості видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги, на тому ж рівні, а не "вихід" окремих видів з Червоної книги через збільшення їхньої популяції.

Мета програми "Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища" дуже абстрактна: покращення стану навколишнього середовища.

У 2019 році кошти за цією програмою були використані на охорону і раціональне використання водних, природно-рослинних та ресурсів тваринного світу в областях, зокрема, на реконструкцію парку "Софіївка", будівництво притулку для утримання безпритульних тварин в Умані, реконструкцію теплиць у Дрогобичі.

Формула води. Скільки коштує питна вода з крана

Показники якості — ступінь реалізації цих проєктів. Основним недоліком програми є наявність 25 показників якості. Це дуже багато. Водночас лише кілька з них безпосередньо пов'язані з покращенням стану навколишнього середовища.

Так, встановлення ліцензійного програмного забезпечення у Держекоінспекції є важливою річчю, проте це навряд чи впливає на стан навколишнього середовища.

Загалом, перша програма переважно містить видатки на оплату праці людей, залучених до збереження природно-заповідного фонду, друга — капітальні видатки на заходи, що допоможуть зберегти червонокнижні види.

Ці дві програми більше націлені на обслуговування господарських потреб природоохоронних установ, а не на охорону навколишнього середовища.

На відміну від 2019 року, у цьогорічному бюджеті закладена програма "Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля". Це нова програма. Знайти її текст та оцінити її цілі й показники авторці не вдалося. Однак принаймні за назвою вона видається схожою на наведені вище програми.


Охорона та захист лісів

Повна назва програми — "Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів у лісовому фонді". На неї виділено 445 097 млн грн або 2,7% від загального бюджету Мінекоенерго. Раніше цю програму виконувало Міністерство аграрної політики та продовольства. Її основні цілі — розвиток лісового господарства, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття територій.

Основні показники якості — збереження видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги, приживлюваність лісових культур, збільшення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг порівняно з 2018 роком. Проте ні площа таких насаджень у 2018 році, ні площа їх збільшення не вказані.

У цій програмі, як і в програмі, що стосується природно-заповідного фонду, показники сфокусовані на збереженні видів рослин і тварин, а не на їх відновленні.


Зменшення викидів парникових газів

Це також завдання апарату Мінекоенерго, на яке виділено 3 808 тис грн або близько 0,1% від загального бюджету відомства.

Перша програма спрямована на заходи із зменшення обсягів викидів парникових газів. Серед них — утеплення приміщень закладів соціального забезпечення і розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату.

Серед показників якості — об'єм щорічних скорочень викидів парникових газів та рівень виконання проєктів капітального ремонту (утеплення).

Інша бюджетна програма виділяє кошти на діяльність Національного центру обліку викидів парникових газів. Показники якості цієї програми стосуються моніторингу та звітування щодо антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.

Можливо, варто було поєднати обидві програми. Відповідно до них, було б видно, який обсяг викидів зареєстровано у попередньому році, до якого рівня прагне міністерство у наступному році та яким чином цей рівень буде досягнутий.

Субвенція з центрального бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об'єктах комунальної власності — 580 млн грн у 2019 році — зникла. З точки зору децентралізації це може сприйматися негативно.

"Шкідлива" Рада. Чому в Україні не працює екологічна демократія

Утім, незалежні оцінки розподілу субвенції свідчать, що це рішення обґрунтоване. У 2019 році значна частина коштів субвенції була виділена на області, які й так мають великі обсяги екологічних фондів, а окремі заходи не пройшли процедуру отримання оцінки впливу на довкілля або навіть були шкідливими.

У решті програм (загальне керівництво, рибне господарство, енергоефективність, екологічна інспекція, наукові дослідження) закладені видатки до 1 млрд грн, що загалом становить менше чверті бюджету міністерства.

Зрозуміло, що в уряду є більш нагальні цілі, ніж екологія, тому важливо правильно розпорядитися тими 0,2% ВВП, які закладені в бюджеті на відповідні програми.

Програми Мінекоенерго слід переглянути — визначити досяжні та вимірювані цілі для них, а також переглянути показники якості програм. Зараз показники якості зосереджені переважно на рівні реалізації заходів, проте зв'язок між ціллю та заходами неочевидний та не випливає з описів програм.

В ідеалі показники якості повинні показувати прогрес у досягненні цілей. Наразі лише у бюджетному запиті щодо збереження природно-заповідного фонду на 2020-2022 роки є динаміка змін за показниками від 2018 року до 2022 року.

Крім того, деякі показники зосереджені на збереженні статусу-кво, а не на покращенні ситуації. Важливою темою для подальшого розгляду є також використання екологічного податку на місцях та визначення інструментів для стимулювання покращення екологічної ситуації в Україні.

Мирослава Савісько, студентка Геттінгенського університету
ВІВТОРОК, 21 СІЧНЯ 2020, 15:44 - МИРОСЛАВА САВІСЬКО, VOXUKRAINE

16 вересня 2019

Проект держбюджету внесено до парламенту (презентація)

Кабінет Міністрів затвердив проект державного бюджету на 2020 рік, який було передано до парламенту вчасно і відповідно до вимог законодавства.

«У нас було лише два тижні, щоб опрацювати цей документ, тому це перший варіант. Він ґрунтується на макропоказниках, затверджених ще навесні. За два тижні подамо до парламенту програму дій уряду, поділимося думками про те, як бачимо інструменти економічного зростання. За потреби Мінекономіки перегляне макропоказники, і ми зробимо відповідні зміни», — прокоментував документ Прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов додав, що досі макроекономічний прогноз розробляли раз на рік. «Але маємо прогнозувати розвиток економіки системно. У наступні кілька тижнів переглянемо структуру і спробуємо вибудувати системніший підхід до макроекономічного прогнозу», — сказав міністр, додавши, що до показників, можливо, внесуть деякі правки.

Найважливіше — закласти у проект ефективний підхід до принципів фінансування видатків: «Ми дотримуємося принципу, що держави в економіці повинно ставати менше. Бюджет-2020 буде бюджетом ефективності, після якого буде бюджет економічного зростання. Ми плануємо зменшувати видатки на обслуговування державного апарату, бо багато державних грошей витрачається неефективно. Уряд не підвищуватиме податків, їх слід поступово зменшити. Але зробити рівними для всіх. Бо коли податки високі, але їх платять далеко не всі, то це несправедливо. І ми це змінимо», — цитує слова Прем’єра департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ. Глава уряду підкреслив, що 2020-й стане роком зростання державної підтримки для малого та середнього бізнесу, зокрема фермерів: «Плануємо компенсувати ставку за кредитами, щоб менші підприємства взяли активну участь і мали не гірші умови для купівлі земельних ділянок, коли запрацює ринок землі».

А 2019 рік стане останнім, коли відбувається щорічне планування бюджету. «Наша стратегія в тому, щоб з кожним роком державний борг ставав меншим. Для цього мало одного року — треба планувати це на середньо- та довгостроковий період. Тож надалі ухваленню бюджету передуватиме ухвалення повноцінної трирічної декларації», — сказав глава уряду.

У планах Прем'єра — змінити керівництво Фонду державного майна: «Ми очікуємо, що нове керівництво фонду протягом двох тижнів надасть нам реалістичний конкретний план того, що наступного року планується до приватизації».





































































https://ukurier.gov.ua

На сайте Рады появился текст законопроекта о госбюджете-2020

Опубликован текст законопроекта о государственном бюджете Украины на 2020 год, который в пятницу, 20 сентября, должна презентовать в парламенте глава Минфина Оксана Маркарова. Документ появился на сайте Верховной Рады.

Как сообщается, в понедельник, 16 сентября, зарегистрированный накануне в парламенте проект госбюджета передан на рассмотрение в профильный комитет.





Фото: w1.c1.rada.gov.ua

Напомним, проект государственного бюджета Украины на 2020 год министерство финансов построило на действующем макроэкономическом прогнозе по валютному курсу 28,02 грн за доллар.


17:04, сегодня


ПРОЕКТ
Вноситься 
Кабінетом Міністрів України
О. ГОНЧАРУК
“     ” 2019 р.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Державний бюджет України на 2020 рік
______________________________________
Стаття 1. Визначити на 2020 рік:
доходи Державного бюджету України у сумі 1.079.487.458,3 тис. 
гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України — у сумі 962.747.125,5 тис. гривень та доходи спеціального 
фонду Державного бюджету України — у сумі 116.740.332,8 тис. гривень, 
згідно з додатком № 1 до цього Закону;
видатки Державного бюджету України у сумі 1.170.002.547,9 тис. 
гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України — у сумі 1.044.356.065,1 тис. гривень та видатки спеціального 
фонду Державного бюджету України — у сумі  125.646.482,8 тис. гривень;
повернення кредитів до Державного бюджету України у 
сумі 10.763.998,7 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів 
до загального фонду Державного бюджету України — у сумі 
10.232.432 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 531.566,7 тис. гривень;
надання кредитів з Державного бюджету України у 
сумі 15.379.439,1 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України — у сумі 1.859.613,1 тис. гривень 
та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету 
України — у сумі 13.519.826 тис. гривень;
граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України 
у сумі 95.130.530 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг 
дефіциту загального фонду Державного бюджету України — у 
сумі 73.236.120,7 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 21.894.409,3 тис. гривень, згідно з додатком № 2 до цього Закону;
оборотний залишок коштів Державного бюджету України у розмірі до 2 відсотків видатків загального фонду Державного бюджету України, визначених цією статтею.
Стаття 2. Затвердити бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2020 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами, розподіл видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя згідно з додатками № 3, № 4 і № 7 до цього Закону.
Стаття 3. Затвердити на 2020 рік міжбюджетні трансферти згідно з додатками № 5 і № 6 до цього Закону.
Стаття 4. Затвердити перелік кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду Державного бюджету України у 2020 році від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів згідно з додатком № 8 до цього Закону.
Дозволити Міністерству фінансів України на підставі рішення Кабінету Міністрів України, погодженого з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, вносити зміни до розпису спеціального фонду Державного бюджету України з метою відображення фактичного надходження у 2020 році кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик), затвердженого у додатку № 8 до цього Закону, з коригуванням відповідних показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, визначених цим Законом.
Стаття 5. Визначити на 31 грудня 2020 року граничний обсяг державного боргу в сумі 2.127.687.340,5 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 335.567.027,7 тис. гривень.
Стаття 6. Установити, що у 2020 році державні гарантії в обсязі до 28.882.413,8 тис. гривень можуть надаватися:
1) за рішенням Кабінету Міністрів України:
а) для забезпечення часткового виконання (не більше 80 відсотків) боргових зобов’язань суб’єктів господарювання — резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційних проектів;
б) для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання — резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави (в обсязі до 10.000.000 тис. гривень).
Програми, пов’язані з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, затверджуються Кабінетом Міністрів України до надання державних гарантій.
Суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання державних гарантій для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, за рішенням Кабінету Міністрів України можуть звільнятися від зобов’язання надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплачувати до державного бюджету плату за їх отримання;
в) для забезпечення виконання боргових зобов’язань Державної іпотечної установи за внутрішніми кредитами (позиками), що залучаються з метою фінансування статутної діяльності, та за зовнішніми кредитами (позиками) з метою фінансування інвестиційного проекту “Забезпечення житлом громадян на умовах іпотечного кредитування або фінансового лізингу”;
2) на підставі міжнародних договорів України за такими можливими напрямами: фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку національної економіки, проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності та зміцнення конкурентних переваг українських підприємств.
Стаття 7. Установити у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року — 2027 гривень, 
з 1 липня — 2118 гривень, з 1 грудня — 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року — 1779 гривень, 
з 1 липня — 1859 гривень, з 1 грудня — 1921 гривня;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року — 2218 гривень, 
з 1 липня — 2318 гривень, з 1 грудня — 2395 гривень;
працездатних осіб: з 1 січня 2020 року — 2102 гривні, з 1 липня — 
2197 гривень, з 1 грудня — 2270 гривень;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року — 1638 гривень, з 1 липня — 1712 гривні, з 1 грудня — 1769 гривень.
Кабінету Міністрів України здійснити рішучі кроки щодо наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, яка може становити розрахунково близько 4251 гривню з відповідним коригуванням розміру прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення.
Стаття 8. Установити у 2020 році мінімальну заробітну плату:
у місячному розмірі: з 1 січня — 4723 гривні;
у погодинному розмірі: з 1 січня — 28,31 гривні.
Стаття 9. Установити, що у 2020 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб — 25 відсотків, для дітей, осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю — 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.
Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2020 році не може становити більше 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту” у 2020 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.
Стаття 10. Установити, що у загальному фонді Державного бюджету України на 2020 рік:
до доходів належать надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 11 цього Закону), з урахуванням особливостей, визначених пунктами 17, 171, 172 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, а також: податок на дохід та податок на прибуток, який сплачують суб’єкти, що провадять господарську діяльність з випуску та проведення лотерей, у повному обсязі; надходження від реалізації автомобілів, засобів наземного, водного та повітряного транспорту, сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету;
джерелами формування у частині фінансування є надходження, визначені частиною першою статті 15 Бюджетного кодексу України, щодо державного бюджету (крім надходжень, визначених статтею 12 цього Закону), в тому числі надходження від реалізації державних резиденцій, державних дач, будинків відпочинку, оздоровчих закладів, іншого нерухомого майна, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету;
джерелами формування у частині кредитування є надходження, визначені частиною другою статті 30 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 13 цього Закону).
Стаття 11. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2020 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 17 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:
1) кошти від сплати особами з інвалідністю часткової вартості автомобілів та кошти від реалізації автомобілів, повернутих особами з інвалідністю;
2) надходження в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, за винятком надходжень, отриманих в рамках програми допомоги Європейського Союзу з підтримки комплексного реформування державного управління;
3) плата за продукцію, документи, що видаються під час надання адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, а також відповідно до Законів України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” і “Про дорожній рух”;
4) 50 відсотків коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, нерухомого військового майна Збройних Сил України;
5) 30 відсотків вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”.
Стаття 12. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2020 рік у частині фінансування є надходження, визначені частиною третьою статті 15 Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:
1) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;
2) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження від державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” відповідно до статей 7 і 8 Закону України “Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки”, що надійшли у минулі періоди;
3) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження Державного агентства автомобільних доріг України, одержані за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії у 2012 і 2013 роках;
4) залишок коштів, джерелом формування яких були кошти, отримані від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів, передбаченого статтею 17 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату.
Стаття 13. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2020 рік у частині кредитування є надходження, визначені частиною третьою статті 30 Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:
1) повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994—1997 років;
2) повернення коштів, наданих для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу, а також закупівлі племінних нетелей та корів, вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу, з наступною їх реалізацією сільськогосподарським підприємствам на умовах фінансового лізингу;
3) повернення коштів, наданих з державного бюджету для кредитування окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право на отримання таких кредитів на будівництво (придбання) житла, та науково-педагогічних і педагогічних працівників, і пеня;
4) повернення кредитів у сумі 6.745,1 тис. гривень, наданих 
у 2007 році з Державного бюджету України на реалізацію інноваційних та інвестиційних проектів у галузях економіки, насамперед із впровадження передових енергозберігаючих технологій і технологій з виробництва альтернативних джерел палива;
5) повернення коштів, наданих публічному акціонерному товариству “Укргідроенерго” на поворотній основі для реалізації проектів соціально-економічного розвитку;
6) повернення кредитів, наданих із спеціального фонду державного бюджету внутрішньо переміщеним особам на придбання житла.
Стаття 14. Установити, що у 2020 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29 і частини третьої статті 30 Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію програм та заходів, визначених частиною четвертою статті 30 Бюджетного кодексу України, а кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11, 12 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на:
1) придбання Фондом соціального захисту інвалідів автомобілів для осіб з інвалідністю та інші заходи щодо соціального захисту осіб з інвалідністю (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 11 цього Закону);
2) державну підтримку заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 12 цього Закону);
3) реалізацію програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, що включає заходи щодо розвитку галузі енергетики, підтримки реалізації державної екологічної політики, підтримки реалізації державної політики у сфері транспорту, підтримки регіональної політики, захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю; управління державним кордоном (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 11 та пунктом 1 статті 12 цього Закону);
4) придбання Міністерством енергетики та захисту довкілля України цінних паперів відповідно до статті 9 Закону України “Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки” (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 12 та пунктом 4 статті 13 цього Закону);
5) розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 12 цього Закону);
6) заходи, пов’язані з формуванням державного резервного насіннєвого фонду (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 13 цього Закону);
7) фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 13 цього Закону);
8) надання кредитів на будівництво (придбання) житла для науково-педагогічних та педагогічних працівників (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 13 цього Закону);
9) виконання боргових зобов’язань за кредитами, залученими під державні гарантії, з метою реалізації проектів соціально-економічного розвитку (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 13 цього Закону);
10) закупівлю продукції, документів, що видаються під час надання адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, а також відповідно до Законів України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” і “Про дорожній рух” (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 11 цього Закону);
11) будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 11 цього Закону);
12) розбудову інфраструктури Єдиного державного демографічного реєстру та функціонування органів розпорядника зазначеного Реєстру 
(за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 11 цього Закону);
13) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проекту “Житло для внутрішньо переміщених осіб” (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 11 цього Закону);
14) надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 11 та пунктом 6 статті 13 цього Закону).
Стаття 15. Установити, що в 2020 році Національний банк України після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку України річної фінансової звітності та формування Національним банком України резервів у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про Національний банк України”, перераховує до Державного бюджету України кошти на загальну суму не менш як 40.709.000 тис. гривень.
Кошти, передбачені в частині першій цієї статті, перераховуються Національним банком України до Державного бюджету України відповідно до графіка, встановленого Міністерством фінансів України.
Стаття 16. Надати право Міністерству фінансів України у разі потреби здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів України випуски облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії банків з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом, а також інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету у тижневий строк.
На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону.
Стаття 17. Надати право Міністерству фінансів України у разі потреби здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів України випуски облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, в обмін на такі облігації векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом.
На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, встановлені 
додатком № 2 до цього Закону.
Стаття 18. Дозволити Міністерству оборони України у 2020 році для забезпечення безперебійності процесу харчування особового складу Збройних Сил України продовжити до 31 березня 2020 року у межах відповідних бюджетних асигнувань Міністерства оборони України строк дії договорів про закупівлю послуг з харчування та договорів на придбання продуктів харчування за каталогом, які діяли у 2019 році.
Стаття 19. Надати право Кабінету Міністрів України здійснювати розподіл резерву коштів освітньої субвенції та перерозподіл такої субвенції між місцевими бюджетами.
Стаття 20. Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України та Вищий адміністративний суд України провадитимуть процедури ліквідації у 2020 році в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України Верховному Суду.
Стаття 21. Розподіл коштів за напрямами, об’єктами та/або заходами за бюджетною програмою “Здійснення природоохоронних заходів” (код 2401270) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.
Стаття 22. Установити, що у 2020 році у разі надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, такі кошти зараховуються до спеціального фонду державного бюджету та розподіляються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 23. Установити, що залишки коштів медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що утворилися на 1 квітня 2020 року, зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і можуть використовуватися на оновлення матеріально-технічної бази, комп’ютеризацію та інформатизацію комунальних закладів охорони здоров’я, які є надавачами медичних послуг (крім первинної медичної допомоги) за програмою медичних гарантій.
Стаття 24. Державна фіскальна служба України провадитиме процедуру ліквідації у 2020 році відповідно до вимог абзацу другого частини десятої статті 51 Бюджетного кодексу України в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України Державній податковій службі України та Державній митній службі України.
Стаття 25. Установити, що у 2020 році, як виняток з пункту 7 частини дев’ятої статті 33, частин другої, третьої та сьомої статті 331 та пункту 41 частини першої статті 38 Бюджетного кодексу України, державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів на 2020 рік передбачаються за бюджетною програмою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (загальнодержавні видатки та кредитування) “Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів” (код 1211120) та розподіляються у 2020 році між головними розпорядниками бюджетних коштів (з визначенням нових бюджетних програм) за рішенням Кабінету Міністрів України на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів.
Стаття 26. Установити, що у 2020 році, як виняток з абзацу другого частини четвертої статті 33, частини одинадцятої статті 23 та пункту 11 частини першої статті 38 Бюджетного кодексу України, розподіл коштів на національну безпеку і оборону за бюджетною програмою Ради національної безпеки і оборони України “Нерозподілені видатки на національну безпеку і оборону” (код 6501060) суб’єктам сектору безпеки і оборони здійснюється за рішенням Ради національної безпеки і оборони України з визначенням головного розпорядника коштів державного бюджету, відповідального виконавця бюджетних програм, напряму використання бюджетних коштів, обсягу видатків у розрізі видатків споживання, у тому числі на оплату праці, комунальні послуги та енергоносії, та видатків розвитку, на підставі якого Міністерством фінансів України вносяться зміни до розпису Державного бюджету України за поданням головних розпорядників коштів державного бюджету.
Стаття 27. Установити, що розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 28. Установити, що у 2020 році розподіл бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування якого є кошти позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку для реалізації проекту “Програма “Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України”, здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 29. Установити, що у 2020 році залишки коштів спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування яких у попередні періоди були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, спрямовуються з урахуванням їх цільового призначення для забезпечення здійснення заходів щодо підтримки реалізації державної регіональної, екологічної політики та державної політики у сфері транспорту за рішенням Кабінету Міністрів України, яке може передбачати визначення нових бюджетних програм.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2020 року.
2. Додатки №№ 1—8 до цього Закону є його невід’ємною частиною.
3. Зупинити на 2020 рік дію:
частини другої статті 18 Закону України “Про судову експертизу” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232; 2017 р., № 48, ст. 436; 2018 р., № 6—7, ст. 43) щодо розміру посадових окладів судових експертів;
частини першої статті 121, частин першої, другої і п’ятої статті 122 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81; 2010 р., № 1, ст. 3; 2013 р., № 14, ст. 90; 2014 р., № 20—21, ст. 712);
абзацу п’ятого частини шостої статті 31 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43; 2017 р., № 45, ст. 405).
4. Установити, що норми частини дванадцятої статті 29 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324; 2014 р., № 29, ст. 942; 2017 р., № 2, ст. 25); статей 11 і 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами); частини п’ятої статті 21 Закону України “Про Національну гвардію України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 17, ст. 594); статей 1, 9, 40 і 481 Житлового кодексу Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до № 28, ст. 573); частини п’ятої статті 23 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 30, ст. 409; 2017 р., № 2, ст. 25); частин третьої, сьомої та одинадцятої статті 119 Кодексу цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 34—35, ст. 458); статей 95 і 96 Закону України “Про Національну поліцію” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., 
№ 40—41, ст. 379; 2017 р., № 2, ст. 25); Закону України “Про пробацію” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 13, ст. 93; 2017 р., № 7—8, ст. 50); абзац другий частини п’ятої статті 4 та абзац другий частини третьої статті 10 Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 31) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів.

5. Установити, що норми абзацу восьмого пункту 14 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43) застосовуються до 31 грудня 2020 року.

6. Кабінету Міністрів України передбачати у державному бюджеті необхідні видатки Міністерству оборони України, Державній спеціальній службі транспорту України, Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, Національній поліції України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, які здійснюють оплату закупівлі товарів, робіт і послуг для виконання програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, протягом строку дії відповідних господарських договорів, включаючи щомісячну сплату відсотків за користування кредитами (позиками), залученими під державні гарантії суб’єктами господарювання — резидентами України.

Міністерство оборони України, Державна спеціальна служба транспорту України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Національна поліція України, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій беруть бюджетні зобов’язання за програмами підвищення обороноздатності і безпеки держави, що реалізуються із залученням кредитів (позик) під державні гарантії суб’єктами господарювання — резидентами України, та Державна казначейська служба України реєструє такі бюджетні зобов’язання у межах відповідних господарських договорів та наданих на зазначену мету державних гарантій.

7. Кабінету Міністрів України внести до 1 березня 2020 року на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів, що регулюють орендні відносини та діяльність господарських товариств, передбачивши норму, відповідно до якої передача в оренду державного майна, яке закріплене за акціонерними товариствами та їх дочірніми підприємствами на праві господарського відання і яке не використовується для виконання державою своїх функцій та не забезпечує обороноздатність держави, її економічну незалежність;  яке передане до статутного капіталу акціонерних товариств на праві господарського відання; щодо якого до статутного капіталу внесено право господарського відання на майно, здійснюється виключно на конкурсних засадах із спрямуванням орендної плати до Державного бюджету України в порядку та розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України для державного майна.

8. Установити, що у 2020 році фінансове забезпечення закладів охорони здоров’я, які належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України, Державного управління справами, Національної академії наук України, Міністерства соціальної політики України та не уклали з Національною службою здоров’я України договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетними програмами головних розпорядників коштів, до сфери управління яких вони належать.

9. Кабінету Міністрів України:

запровадити механізм індикативної собівартості як фактичні витрати, що прямо пов’язані з наданням освітніх послуг з підготовки здобувачів вищої освіти в закладах вищої освіти на умовах державного (регіонального) замовлення;
вжити заходів щодо забезпечення автономізації закладів вищої освіти;
забезпечити створення єдиної електронної системи моніторингу працевлаштування випускників закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

            Голова 
Верховної Ради України

02 вересня 2019

В агросектор Украины инвестировано 24 млрд грн за полгода



Капитальные инвестиции в аграрный сектор Украины за январь-июнь текущего года составили 23,64 млрд грн.

Об этом сообщает Госстат.

По сравнению с аналогичным периодом прошлого года, объемы инвестиций стали ниже почти на 12%.

По данным Госстата, капитальные инвестиции в сельское хозяйство, охоту и предоставление связанных услуг составили 23,33 млрд грн.

Еще 277,2 млн грн инвестировали в лесное хозяйство и лесозаготовки.

Капитальные инвестиции в рыбное хозяйство за полгода составили 35,6 млн грн.

Источник фото: forbes.com
Финансы Сегодня, 09:40 57 

23 серпня 2019

До місцевих бюджетів перерахували пів мільйона гривень плати за лісові ресурси



За інформацією фахівців управління моніторингу доходів та обліково–звітних систем Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі протягом семи місяців поточного року лісокористувачі Херсонської області сплатили до місцевих бюджетів 473 тис. грн. рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. Надходження перевищили минулорічний показник на 72,4 тис. грн. або 18 відсотків.

Основні суми платежу надійшли від лісогосподарств Олешківського та Голопристанського районів, які внесли 386,3 тис. грн. та 43,8 тис. грн. рентної плати. Об’єктом оподаткування платежу у регіоні є деревина, заготовлена під час поліпшення якісного складу лісів, розчищення лісових ділянок, другорядні лісові матеріали та побічні лісові користування.

Платники рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів свідомо дбають про покращення екологічної ситуації на Херсонщині, збереження чистого повітря та здоров’я майбутніх поколінь.

23.08.2019
Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

09 травня 2019

Держава планує виділити лісовій галузі 237 927 євро




У цьому році планується виділити 237 927 євро для підтримки лісової галузі, щоб сприяти її довгострокового розвитку і конкурентоспроможності.

Це передбачено підготовленими Міністерством землеробства поправками до правил про порядок надання державної підтримки для розвитку лісової галузі, схваленими сьогодні на нараді держсекретарів міністерств.

Мінземлеробства разом з Латвійською федерацією деревообробної промисловості, Латвійською суспільство лісовласниками, Державною службою лісу і Lartvijas valsts meži визначило пріоритети розвитку лісової галузі в 2019 році.

Серед них - ряд науково-дослідних проектів.

Фінансові кошти в розмірі 237 927 євро будуть виділені Фонду розвитку лісу з бюджету Мінземлеробства.

Тепер поправки до правил повинно розглянути уряд.

9 травня 2019, 12:43
ілюстративне фото
ФОТО: Zane Bitere / LETA

13 березня 2019

На підтримку лісового господарства виділять велике фінансування


Служба підтримки села з 1 квітня почне приймати заявки від власників лісу на отримання фінансування - його сукупний обсяг перевищить сім мільйонів євро. Кошти виділяються на посадки лісу, відновлення лісових площ, які постраждали від пожеж і природних катастроф, а також на проріджування молодого лісу і заміни непродуктивних лісопосадок, повідомляє Latvijas radio.

Це остання можливість для власників лісу отримати підтримку з бюджету ЄС в поточному планувальному періоді, сказав представник Центру консультацій і освіти на селі Раймонд Берманіс. Перевагу буде надано малим і середнім господарствам, підкреслив фахівець:

«Підтримка спрямована на площі - будуть виплати з розрахунку за оброблені гектари, де вівся догляд за саджанцями, відновлювався ліс, саджали - за гектар. Пріоритетно це малий лесовладелец, у якого площі лісу невеликі. Або якщо, наприклад, під посадку лісу розчищається чагарник - у таких площ теж пріоритет ».

Берманіс визнав: ці сім мільйонів євро, які Служба підтримки села почне розподіляти з квітня - останні кошти з фондів ЄС в поточному періоді.

«Більше грошиків не залишилося. Якщо власники будуть активно використовувати все зарезервоване тут фінансування, то до кінця 2020 року точно нічого вже оголошено не буде. Якщо тільки не знайдеться якесь додаткове фінансування, що малоймовірно».

Сьогодні, 12:04|
Автор: Редакція LSM.lv , Рудольф Кріевіньш (Latvijas Radio Ziņu dienesta korespondents)
Джерело

08 лютого 2019

За рік волинські лісівники поповнили бюджети на 325 мільйонів. ВІДЕО


2018-го лісогосподарські підприємства Волині до бюджетів сплатили 325 мільйонів гривень. Фото - Ліси Черкащини

На Волині за результатами минулого року лісогосподарські підприємства загалом до бюджетів сплатили 325 мільйонів гривень.

Про це стало відомо із сюжету Сфери-ТВ.

«В державний бюджет заплачено 245 мільйонів податків, окремо заплачено єдиний соціальний внесок у розмірі 81 мільйон і окремо заплачено в місцеві бюджети 112,5 млн гривень», – розповіла заступник начальника Волинського ОУЛМГ Лідія Турянська.

Якщо співставити ці цифри з показниками 2017-го року, каже Лідія Турянська, то динаміка росту безперечно суттєва. Адже сума сплачених коштів до бюджету зросла майже на 80 мільйонів. Та поза податковим навантаженням, волинські лісівники йдуть в ногу з часом та розвиваються на повну.

«Якби не було важко, наші підприємства розвиваються, і за минулий рік на розвиток підприємств скеровано понад 71 мільйон гривень, ці кошти вкладені в капітальні інвестиції», – повідомила посадовець.

Найбільше спрямували на придбання деревообробного обладнання на базі трьох лісогосподарських підприємств, таких як Камінь-Каширське, Любомльське та Старовижівське лісові господарства.

Та, попри усі справи, каже Лідія Турянська, пріоритет номер один – лісовідновлення.

«Це є основне завдання наших лісогосподарських підприємств, і дуже вагома частина коштів направляється саме у цей напрямок роботи», – зауважила Ліді Турянська.

Як каже заступник голови Держлісагенства України Володимир Бондар, в більшості країн, а особливо тих, які мають потужні лісові господарства, кошти, які заробляють господарства залишаються в самому господарстві.

«Тому що тоді лісове господарство дбає якісніше та краще про лісовідновлення, а якщо кошти не залишаються, а йдуть у бюджет, як у нашій країні, то про якісне та ефективне лісовідтворення ми можемо, звісно, але набагато тяжче, аніж в інших країнах», – зазначив Бондар.

Загалом більше трьох тисяч лісівників нині працюють у галузі на Волині.У 2018 році усім без винятку лісівникам збільшили заробітну плату на 25 відсотків.


31 січня 2019

Профспілка лісівників стурбована Проектом рішення Кабінету Міністрів про збільшення до 90% розміру відрахувань до Державного бюджету частини чистого прибутку державними унітарними підприємствами




На сьогодні готується проект рішення Уряду, яким передбачається збільшення до 90 відсотків розміру нарахувань до Державного бюджету частини чистого прибутку державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

На моє велике переконання, для лісогосподарських підприємств області, і не тільки області, це буде просто катастрофа. Цілком зрозуміло, що за технічне переоснащення, а також придбання нової техніки та інвентарю, доведеться практично платити вдвічі більше. На сьогодні більшість лісогосподарських підприємств робити це не в змозі. Так що і надалі доведеться підварювати, підклепувати те, що є і працювати. А про новітні технології, переоснащення підприємств можна забути і надалі працювати мечем Колесова, забути і про підвищення заробітної плати.

Незрозуміло, чому держава за погонею надходжень до державного бюджету просто розвалює державні підприємства. Напевно, це комусь необхідно, тому що до суб’єктів недержавної форми власності це не стосується. Чим порушується правила Конституції суб’єктів господарювання різних форм власності, що суперечить нормам ст. 13 Конституції України та частини другої статті 25 Господарського Кодексу.

Законом України «Про управління об’єктами державної власності» мінімальний рівень відрахування до Державного бюджету частини чистого прибутку державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями визначено у розмірі 30 %. Постановою Кабінету міністрів України було встановлено у розмірі 75%, практично збільшено у 2,5 рази від мінімальної.

При таких розмірах відрахувань від прибутку до Державного бюджету більша частина лісогосподарських підприємств не могла нормально проводити технічне переоснащення. А що буде при відрахуваннях в 90 відсотків?

Федерація профспілок України вже звернулась до Прем’єр-міністра Гройсмана В.Б. з проханням не допустити розміру відрахувань державними унітарними підприємствами до державного бюджету частини їх чистого прибутку запропонований Мінфіном в розмірі 90 відсотків.

Ми сьогодні повинні зробити все можливе, щоб не допустити збільшення відрахувань від прибутку, а для цього необхідно дружньо відстоювати свою позицію, на всіх рівнях.



Голова Полтавської обласної
профорганізації працівників лісового господарства України
А.А.Даниленко
30.01.2019

22 січня 2019

За користування лісом на Рівненщині сплатили більше 90 мільйонів

Протягом 2018 року лісокористувачі Рівненської області сплатили до бюджетів усіх рівнів 90,9 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, у тому числі 65,3 млн.грн. надійшло до місцевих бюджетів, 25,6 млн грн – до державної скарбниці.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 21,6 млн грн, або на 31 відсоток.

Нагадаємо, порядок оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів регламентується статтею 256 Податкового кодексу України. порядок оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів регламентується статтею 256 Податкового кодексу України.

22.01.2019 - 18:21


05 січня 2019

Експерти аналізують основні видатки бюджету-2019

Значно зростуть і витрати Мінекономрозвитку, насамперед за рахунок появи бюджетної програми про поповнення статутного капіталу "Укроборонпрому" на 2,8 млрд грн.



Найбільшим бенефіціаром збільшення видаткової частини очікувано стала соціальна сфера. Збільшення на 4,4 млрд грн коштів для Міносвіти і науки включає в себе зростання на 2,9 млрд (на 10,2%) видатків на фінансування вишів третього і четвертого рівнів акредитації, 1 млрд грн — Фонду президента з підтримки освітніх і наукових програм для молоді. На 2 млрд грн підвищено видатки МОЗ, що потягло за собою збільшення фінансування низки спеціалізованих програм (на кшталт збільшення на 300 млн видатків на лікування громадян України за кордоном, 600 млн — на розбудову "Охматдиту" тощо). Порівняно з 2018 р. видатки на освіту та охорону здоров'я разом мають зрости на 31 млрд грн. Додатково мільярд гривень порівняно з першим читанням отримав Пенсійний фонд (загалом порівняно з показником 2018 р. його фінансування збільшилося на 17,4 млрд).

Про це у своїй статті для DT.UA пишуть Ярослав Жаліло, провідний науковий співробітник ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАНУ, та Антоніна Дешко, експерт з питань фінансової політики Інституту суспільних досліджень. За їхніми словами, значно зростуть і видатки Мінекономрозвитку, насамперед за рахунок появи бюджетної програми щодо поповнення статутного капіталу "Укроборонпрому" на 2,8 млрд грн, що мало би сприяти посиленню стимулюючого ефекту для економіки від вимушеного збільшення оборонних видатків (або, з іншого погляду, компенсувати нав'язані Україні непродуктивні витрати на війну).

"Щоправда, вилучено 2,1 млрд грн асигнувань за статтею "державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів", що планувалася при першому читанні, — їх розподілено між конкретними інвестиційними проектами, — відзначають експерти. — Видатки Мінагрополітики порівняно із внесеним у вересні варіантом також знизилися на 702 млн грн за рахунок зменшення видатків для державної підтримки тваринництва (на 500 млн) і фінансової підтримки сільгосптоваровиробників (на 500 млн). Хоча на 288 млн грн збільшаться видатки для ведення лісового господарства, охорони і захисту лісів у Лісовому фонді — до 462 млн (для порівняння, у 2018 р. передбачено 151,6 млн). Загалом, за нашими розрахунками, видатки на економічну діяльність різних розпорядників порівняно з першим читанням знижено майже на 8 млрд грн — вони становитимуть 80,5 млрд".

Детальніше про зміни в бюджеті за час його прийняття читайте у статті Ярослава Жаліло та Антоніни Дешко "Метаморфози держбюджету у передвиборних умовах" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

ЗА МАТЕРІАЛАМИ: DT.UA

26 грудня 2018

Комитет рекомендует Раде отменить двойное налогообложение лесных земель



Комитет парламента по вопросам экологической политики, природопользования и ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы поддерживает законопроект №9276 о внесении изменений в статью 273 Налогового кодекса об отмене двойного налогообложения лесных земель. Об этом сообщает РБК-Украина со ссылкой на информационное управление аппарата Верховной рады.

Так, комитет рассмотрел проект закона на своем заседании и рекомендовал комитету по вопросам налоговой и таможенной политики внести на рассмотрение Рады предложение о принятии его за основу.

В частности, законопроектом предлагается восстановить предыдущую редакцию статьи 273 Налогового кодекса и установить, что налог за лесные земли справляется как составляющая рентной платы, которая определяется налоговым законодательством.

"Принятие проекта закона отменит дополнительную налоговую нагрузку на деятельность субъектов хозяйствования лесной отрасли, что снизит социальную напряженность и обеспечит развитие лесного хозяйства", - сказано в сообщении.

Напомним, в начале сентября Рада приняла закон о борьбе с контрабандой леса с предложениями президента Петра Порошенко.

Как писало РБК-Украина ранее, в конце июля Порошенко ветировал закон об ограничении объема заготовки древесины.

Сегодня, 18:06 - РБК Украина

19 грудня 2018

«Гроші є, але...»

Чому екологи хочуть змінити механізм розподілу бюджетних коштів на охорону довкілля



ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«Коли я з друзями бував у національних парках і збирав для них по дві тисячі гривень на друк екологічних плакатів, виявлялося, що для них це — неабияке щастя. Бо п’ять років ніхто не міг надрукувати ці плакати. Далі я подивився, які ж суми надаються на національні парки із державного бюджету. Довідався, що гроші є, але природоохоронні заходи або неефективні, або в них є корупційна складова», — розповідав на зустрічі з громадськими активістами Петро ТЄСТОВ, еколог міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».

Навколо охорони довкілля в державному бюджеті обертаються чималі гроші. Приміром, цього року очікується надходження до нього двох мільярдів 842 мільйонів гривень від екологічного податку. Разом з тим на бюджетну програму «Проведення природоохоронних заходів» цього року заплановано надати лише 361 мільйон гривень, близько 12% від цієї суми. Решта залишається в загальній державній казні.

ШКІДЛИВІ ПРОЕКТИ

Екологи не кажуть, що грошей мало. Якраз навпаки, навіть ці суми можна по-мудрому розподілити і знайти для них ефективне застосування, якби це дозволяли передбачені законом механізми. Як зазначає еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Катерина НОРЕНКО, до 2015 року в Україні існував державний фонд охорони навколишнього природного середовища. Він так само наповнювався з екологічного податку та інших екозборів. Потім фонд припинив своє існування, і тепер розподіл коштів регулює державна програма «Проведення природоохоронних заходів» та відповідні урядові постанови. Утім, текст цих постанов прописано таким чином, що подати заявку на отримання коштів із держпрограми можна на будь-які проекти, навіть мало пов’язані з охороною довкілля. Приміром, ремонт лавиць, прокладання асфальтованих доріжок у парку, купівлю комп’ютерної техніки та меблів або ремонт адміністративних установ об’єктів ПЗФ.

«Наша організація із 2013 року вивчає, як витрачаються гроші з екологічних фондів, — продовжує Катерина Норенко. — Попри великі суми, стан довкілля не поліпшується саме через маніпуляції з текстом постанови уряду «Про природоохоронні заходи». Окремі заходи навіть шкідливі для довкілля. За екологічні кошти обприскували хвойні ліси пестицидами, цим грішило із 2013-го до 2016 року Кременчуцьке лісництво, та й не воно одне. Так, зі шкідниками треба боротися. Але потім доведеться рятувати ліс. Проте за урядовою постановою ці заходи прописали таким чином, що це охорона рослинних ресурсів. Нема системного підходу у використанні екологічних коштів, подеколи це латання дірок, а не розв’язання нагальних проблем. Також накладаються корупційна складова та непрозорість. Гадаєте, громадськість допустили до обговорення проектів, які варто фінансувати за державною програмою щодо охорони довкілля?»

ТОП ЗЛОВЖИВАНЬ

У Петра Тєстова свій перелік сумнівних проектів, реалізованих саме за програмою природоохоронних заходів: «Часто заходи плануються під конкретного виконавця. Так, торік Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління проводила тендер на друк книжок і створення порталу про екоосвіту на суму в чотири мільйони гривень. Умови були прописані таким чином, що його могла виграти лише єдина організація, яку очолювала колишня голова громадської ради при Мінекології Світлана Берзіна. Коли ми розповіли про ці зловживання, нам ніхто не вірив. Але потім цей факт довела Рахункова палата».

За словами еколога, іноді кошти йдуть на заходи, на яких легко піаритися політикам. Вони й справді полюбляють урочисто відкривати оновлені об’єкти. До переліку таких піар-проектів Петро Тєстов зараховує реконструкцію Музею лісу і сплаву біля озера Синевир, на яку надано 52 мільйони гривень, та ситуацію в дендропарку «Софіївка», де за 93 мільйони гривень мають здійснити реконструкцію алеї, гідротехнічних споруд, збудувати каскади і забезпечити інші вигоди. Справа хороша, але активіст не бачить у цьому турботи про довкілля.

Крім того, екопроекти «страждають» на завищення вартості робіт та низьку якість, а також на відсутність моніторингу, що змінилося після природоохоронного заходу.

Іноді вдається вплинути на ситуацію завдяки розголосу в медіа. Петро Тєстов згадав, як торік Київська обласна екологічна адміністрація надала 355 тисяч на створення шести нових об’єктів природно-заповідного фонду. Насправді під цими об’єктами малось на увазі одне джерело та сім дубів. Про цю історію писав «День» («Сім дерев та одне джерело», №8-9 від 20—21 січня 2017 року). На наш запит в ОДА відповіли, що так виконували свої повноваження. Цього року апетити Київської обласної держадміністрації зменшилися. Еколог зазначає, що на створення карт для 15 об’єктів ПЗФ передбачено 39 тисяч гривень. Це вже більш-менш адекватна сума.

НОВИЙ ФОНД

Здебільшого спілкування активістів із чиновниками зводиться до формальних відписок, які нікого ні до чого не зобов’язують. Тож екологічна спільнота пропонує в цілому змінити механізм розподілу та використання екологічних коштів, а також створити окремий екологічний фонд як юридичну особу, подібно до Пенсійного фонду чи Фонду соціального страхування.

Олена ВІТРАК, експерт із захисту довкілля, представниця асоціації «Енергоефективні міста України», навела приклад Польщі, де над появою такого фонду громада працювала чотири роки. В Україні на це також знадобиться час, адже йдеться про скасування старих постанов і наказів Мінекології щодо природоохоронних заходів і створення робочої групи для розробки нових нормативно-правових актів.

«Створення окремого екологічного фонду надасть можливість зосередити в одному місці всі екологічні збори. Фонд приверне увагу донорів, а це міжнародна технічна допомога, — вважає Олена Вітрак. — Така організація буде незалежною від Мінекології й гарантуватиме стабільність у виконанні певних стратегічних екологічних заходів».

Щоб ці плани не видавалися порожніми словами, експерти ЕПЛ за кілька місяців підготують для громадських активістів у регіонах інструкції, як контролювати екологічні кошти у себе на місцях. Далі проведуть для них серію тренінгів і складатимуть алгоритм створення спеціального екофонду.


Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: №231, (2018)

17 грудня 2018

Новий рік – нові ціни: сигарети, ліс і посилки у 2019 році значно подорожчають

Ціни зростуть у зв’язку зі змінами, внесеними до Податкового кодексу.



Внесені до Податкового кодексу та інших законодавчих актів зміни передбачають підвищення з 2019 року акцизу на тютюнові вироби, а також рентної плати за надра і лісові ресурси. Крім того, операторів поштового зв’язку та експрес-перевізників визнають податковими агентами.

Так, серед іншого, передбачається:

збільшити з 1 липня 2019 ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 9%;

операторів поштового зв’язку та експрес-перевізників визнають податковими агентами. Крім того, з 1 січня 2019 по 30 червня 2019 року передбачено оподаткування ПДВ посилок, вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, а з 1 липня 2019 – 100 євро. Водночас, норма «трьох посилок» скасована.

збільшити ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 50%;

встановити ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, не більше 0,1% і надати право, в разі необхідності, місцевим радам встановлювати окремі ставки земельного податку за лісові землі;

збільшити ставки рентної плати за користування надрами для видобутку нафти і конденсату на 2 процентних пункти і для залізної руди – на 0,8 процентних пункти;

з 1 січня 2019 до 31 грудня 2019 (включно) до ставки рентної плати за користування надрами для видобутку залізної руди застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1,1;
Також буде введено контроль за цільовим використанням палива. Переміщення всіх видів палива буде фіксуватися в системі електронного адміністрування онлайн на сервері ДФС.

– з метою підвищення контролю за обігом палива відображати в Системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРГ) фактичний рух палива в розрізі місць зберігання (наразі облік здійснюється в розрізі суб’єктів господарювання);

здійснювати порівняння показників з СЕАРГ і показників витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня палива в резервуарі за обсягами обороту і залишків палива в розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів і розпорядників акцизних складів;

ввести контроль за цільовим використанням авіапалива і встановити відповідальність за використання такого товару не за призначенням (у разі нецільового використання пального застосовувати збільшує коефіцієнт 10). Тимчасово, з 1 січня по 30 червня 2019, підтвердження факту цільового використання авіапалива здійснюється шляхом подачі виробниками та імпортерами контролюючому органу – векселедержателю копій первинних документів, що підтверджують операції з реалізації палива.

Водночас в СЕАР буде введено роздільний облік за переміщенням спирту. А також передбачається наступне:

– встановити нульову ставку акцизного податку на спирт етиловий, що використовується для виробництва харчового оцту, парфюмерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення;

– встановити перелік вимог до підприємств, які отримують спирт за нульовою ставкою акцизного податку, і припустити, що такі підприємства повинні бути обладнані витратомірами отриманого спирту і витратомірами обсягу виробленої продукції, інформація з яких щодня передається до контролюючих органів;

– встановити, що норми про зміни в адмініструванні акцизного податку палива і спирту вступають в силу з 1 липня 2019 року, а відповідальність за порушення зазначених норм – з 1 жовтня 2019;

Виробництво спирту етилового (у тому числі в якості лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту може здійснюватися тільки на державних підприємствах, а біоетанолу – на підприємствах усіх форм власності за наявності у них ліцензій.

Крім того, до 31 грудня 2020 року звільняються від ПДВ операції з ввезення лікарських засобів на підставі договорів з міжнародними організаціями.

Також продовжено до 2022 року строк звільнення від ПДВ та акцизу електромобілів при ввезенні на територію України.

25 листопада 2018

Бюджет-2019 і зміни до Бюджетного та Податкового кодексів: що чекає аграріїв?

Бюджет-2019 і зміни до Бюджетного та Податкового кодексів: що чекає аграріїв? Рис.1

Агросектор на 2019 рік отримав 5,9 млрд грн на пряму підтримку з бюджету, тоді як у 2018 році на потреби АПК надали 6,3 млрд грн. За проект бюджету на наступний рік проголосували 240 нардепів о 6 годині ранку 23 листопада.

Ми проаналізували Бюджет-2019, зміни до Бюджетного Кодексу та до Податкового Кодексу України (ПКУ), а також коментарі депутатів, публікації видань.

Негативи

Всупереч тому, що вимоги Бюджетного кодексу встановлюють розмір державної підтримки АПК на рівні 1 % від загального розміру бюджету, з аграрної підтримки все ж таки був «знятий» 1 млрд грн. Тож в фінальному варіанті бюджету ця цифра становила 5,9 млрд грн, а не 6,9 млрд грн, як очікувалося - відзначив народний депутат Олег Кулініч на своїй сторінці у Facebook.
За рахунок цих коштів були збільшені видатки на Державний фонд регіонального розвитку. В той час ця сума була «знята» порівну з двох програм:
  • «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (мінус 500 млн грн), тож на цю програму направлять 3,5 млрд грн замість обіцяних 4 млрд грн2018 році ця сума становить 4 млрд грн, із яких на 26 жовтня на руки аграріям перераховано лише 593 млн грн);
  • «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (теж мінус 500 млн грн). Тож на компенсацію вартості с/г техніки сума зменшилась на 500 млн грн — лишилося близько 800 млн грн (мало би бути 1,3 млрд грн, тоді як у 2018 році — 945 млн грн, з яких використано станом на 26 жовтня лише 293 млн грн).
800 млн грн закладено на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств, 400 млн грн – держпідтримку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників. Тут обійшлося без змін.

Позитиви

По-перше, в тому числі і завдяки моїм наполяганням, було усунуто суперечливу норму, яка блокувала ефективне управління коштами державної підтримки. В Бюджетному кодексі раніше вимагалося, щоб рівно 20 % держпідтримки виділялося із загального річного бюджету АПК на компенсацію вартості закупівлі у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання. Все упиралося в якраз в цю цифру – 20 %, адже точної відповідності їй було неможливо досягнути - пише Олег Кулініч.
Така жорстка цифра взагалі не давала змоги робити жодних «перекидок» і ефективно використовувати кошти, які просто «згорали» і не йшли на жодні інші програми. Все це вдалося вирішити дуже просто – змінивши формулювання наступним чином «до 20 відсотків». Це дає більш гнучкий механізм для ефективного використання коштів. Крім того до цього напряму було включено підтримку на закупівлю спеціальних вагонів для перевезення зерна, обладнання для виробництва біоетанолу та електроенергії з біомаси.

Ще одна «новела» Бюджету 2019 року – перейменування програми «Державна підтримка галузі тваринництва» на «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)». Це означає, що наступного року не лише тваринники, але й інші аграрії зможуть скористатися державною підтримкою. Зокрема, вони зможуть отримати часткову компенсацію вартості будівництва та реконструкції приміщень для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції.


Депутати «збили» закладену у ПКУ норму про обов’язкову індексацію орендованих с/г земель і закріпили «пільговий період» для агровиробників-орендарів на 2019-2023 роки.
Наразі в оренді по Україні перебуває приблизно 27 млн га с/г земель. В середньому орендар платить близько 10% від мінімальної оцінки землі орендодавцю на рік за 1 га землі, що у перерахунку становить 4 тис. грн за 1 га, — повідомив в.о. голови аграрного комітету, нардеп Олександр Бакуменко. — Якби запровадили норму про індексацію на показник інфляції (+ близько 10%), то ця сума зросла б у середньому на 400 грн на 1 га. Тобто сумарно по країні це означало б додаткові витрати для виробників щороку у сумі 8-10 млрд грн.
Окрім того, суттєві позитивні зрушення є у підтримці лісової галузі. У Бюджеті 2019 року на охорону і відтворення лісів виділено 365 млн грн. Крім того, було внесено відповідні зміни до Бюджетного кодексу, якими передбачено існування для цих потреб спеціального фонду у складі державного бюджету.

Так, 26% ренти за спеціальне використання лісових ресурсів (у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) будуть зараховувати до спеціального фонду державного бюджету. Ці кошти (близько 300 млн гривень у 2019 році) будуть використовуватись для ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів в лісовому фонді. 37% ренти за спеціальне використання лісових ресурсів пропонується спрямувати до загального фонду бюджетів міст республіканського значення, районних бюджетів та бюджетів ОТГ. Решта 37% будуть спрямовуватися до загального фонду Державного бюджету.

Крім того, були внесені зміни до Податкового кодексу, які вдвічі збільшують рентну плату і, відповідно, прогнозовані доходи бюджету. Також було врегульоване питання оподаткування лісових земель. Зокрема, встановлено максимальну ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, - не більше 0,1 % та надано право місцевим радам встановлювати окремі ставки земельного податку за лісові землі.
Що я вам можу сказати про нічне прийняття бюджету? Ми вже бачимо, як з бюджету забрали мільярд гривень на підтримку аграріїв. Не маю сумніву – це лише перша ластівка, й надалі ми почуємо ще не одну неприємну новину. Аграрії забезпечують значну частку експорту і ВВП. І саме на цю галузь варто було б робити ставку, збільшувати інвестиції й підтримку фермерів, щоб отримати реальне зростання економіки. Та Уряд вкотре, замість того, щоб нагодувати курку, яка несе золоті яйця, пускає її під ніж», – заявив нардеп Геннадій Новіков на своїй сторінці у Facebook.
Нових деталей додала на прес-конфенеції і міністр фінансів Оксана Маркарова, презентуючи прийнятий бюджет.
Одна зі змін — перенаправлення фінансування з сектору АПК на Фонд мінрегіонрозвитку (1 млрд грн). Спочатку сума була 7,1, а у другому читанні було прийнято близько 6 млрд грн. Ми хочемо максимально залучати банківські структури для програми фінансування АПК. Хочемо, щоб банки фінансували аграріїв, а не посадовці перерозподіляли кошти», — заявила вона.
Значна потреба аграріїв не була врахована в Бюджеті-2019, але основне, щоб хоч ті кошти, які були виділені, дійсно були використанні за призначенням.
Загалом же хочу сказати, що, на жаль, задовольнити всі потреби аграрного сектору, які стоять дуже і дуже гостро, на даний момент важко, і в повній мірі і цього року це зроблено не було. Але головне – щоб ці кошти дійсно доходили до аграріїв, щоб механізми державної підтримки ефективно функціонували, а не були просто цифрами на папері. Тож якраз за це потрібно боротися - написав Олег Кулініч.

Для довідки:

Бюджет має 1,112 трильйона грн видатків і 1,026 трильйона грн доходів.
Дефіцит — 89,99 млрд грн. З 1 січня 2019 року прожитковий мінімум — 1853 грн, мінімальна зарплата — 4173 грн. Зростання ВВП — 3%. Інфляція — 7,4%, а індекс цін виробників — 10,1%.

Мінфін запланував зібрати на 2,9 млрд грн додатково податку на прибуток, на 9 млрд грн більше ренти на газ завдяки підвищенню цін на нього на 23%. Ще 1,4 млрд грн планується отримати від власних надходжень бюджетних установ.

Важлива зміна — Мінфін врахував пропозицію депутатів збільшити кошти, що переказуються Нацбанком, на 2 млрд грн до 47,6 млрд грн. Додатковий ресурс очікується від точкового підвищення різних видів рент: за використання лісових ресурсів, видобуток нафти, газового конденсату та залізної руди (сумарний ефект — додаткові 1,03 млрд грн).
Надходження від екологічного податку зростуть на 1,42 млрд грн, від акцизів — на 2,5 млрд грн.

Також читайте: