ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою ПОЖЕЖІ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ПОЖЕЖІ. Показати всі дописи

21 травня 2020

Рятувальники провели рейд у лісах



Рятувальники разом з представниками кременчуцького лісового господарства провели рейд в лісових масивах, аби нагадати людям про пожежну безпеку.

Як відомо, цієї весни навколо Кременчука сталась велика кількість пожеж, яка руйнує унікальну природну екосистему. Саме людська недбалість призводила до трагедій.

Більше в сюжеті “Кременчуцьких Новин”:


14 травня 2020

Пожежі, як індикатор готовності



Штрафами вогню не загасити. 

«На сьогодні ситуація хоч і контро­льована, але лишається складною, – зазначає начальник відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства України Ігор Будзінський. – Ускладнюється вона тими погодними умовами, що нині виникли – дуже екстремальні, яких раніше не було. Перші пожежі почалися ще у січні, коли горіли очерети у Херсонській області. То ж, сезон буде досить складний і важкий».

Відсутність снігу минулої зими зумовила сухість ґрунту та те, що недеревна рослинність не прибита до землі. Звідси – швидкість поширення вогню від паліїв рослинності на полях і в лісах. Це – друга причина пожеж в країні.

«Людський фактор – люди звикли протягом довгого часу, що «ми постійно палили і будемо палити», – продовжує Ігор Будзінський. – Хоча ситуація через зміни клімату кардинально змінилася. Якщо Полісся раніше стояло у воді – болота, то на сьогодні всі вони висохли. І на цих місцях буйна рослинність, снігом її не придавило, бо його взимку не було. Досить маленької іскри і вогонь роздмухується дуже швидко. 16 квітня були дуже сильні вітри. Так от, починаючи з другої години дня до пів на десяту вечора, коли надійшло до мене останнє повідомлення, виникла 21 велика пожежа по 9-ти лісгоспах Житомирської області у різних місцях. На мою думку, це не випадково, а зумисне. За такий короткий проміжок часу – 21 загорання, що переросло у великі пожежі через потужний вітер, просто так не трапляються».

Найбільше від вогню постраждала Житомирщина – 11700 га, Чернігівщина – більше 100 га, Закарпаття – 87, Рівненська – 95 га, Луганська – 87 га, Одеська області – 75 га.

На Житомирщині ще триває локалізація пожеж на площі до 20 тисяч гектарів. Тобто, якщо на 11700 гектарів уже повністю загашено вогонь, то на решті площ є ще задимленість, десь тліє пеньок, деревина. Лісівникам треба пройти всі ці місця, повністю ліквідувати осередки тління, щоб їх не роздмухало вітром знову, а на це потрібен час. А потім – підраховувати конкретні втрати від вогню. Адже цифри площ зараз можна назвати лише умовно, точні цифри будуть після обстеження територій з ґвинтокрилів, замірів, підрахунків.

«Ці цифри не означають, що на площі 30 тисяч га все згоріло вщент і там нічого немає, – пояснює Ігор Будзінський, – Це площа, яку пройшов вогонь. Звичайно, серед них є осередки, які повністю згоріли, і де треба проводити суцільні рубки, розчищати, створювати та відновлювати ліси. Але є велика площа, по якій пройшла низова пожежа, і ліс там продовжує рости. Там будуть якісь вибіркові рубки, де забиратимуть слабкі та всохлі дерева. Але таких масштабів пожеж не було, напевне, з часів Чорнобильської катастрофи».

«Я працюю у лісовій галузі вже 32 роки, – згадує директор державного підприємства «Новоград-Волинське дослідне лісомисливське господарство» Степан Нусбаум. – У 1985 році була погода схожа на цьогорічну, десь до 10 травня не було жодного дощу, тоді були великі пожежі – до 4 тис. га. І зараз ситуація подібна: осінь без дощів, зима без снігу, все висохло і горить – березові ліси, вільхові. Про соснові вже й мови нема, це вибухова речовина».

Новоград-Волинське господарство вважається цьогоріч більш-менш благополучним щодо пожеж. У районі навіть жартують: згоріло все, крім державного лісгоспу. Проте у ньому вогнем пройдено 51,6 га, найбільша пожежа – 36 га, решта – до 5 га. Зазвичай, у господарстві трапляються пожежі, але дрібні – до 1–2 га, з якими фахівці лісгоспу легко справляються. Однак, цього року суха погода, сильні вітри та людський фактор зіграли негативну роль.

«Якщо вітер до 30 метрів за секунду, необхідно відключати дроти великої напруги, – продовжує Степан Нусбаум. – Коли 16 квітня сталися великі пожежі, у сусідньому лісгоспі обірвало дроти і від них іскра підпалила ліс. А вітер був за 40 км/год. Що ж до підпалів, то у нас у межах міста є клапті лісу. Коли почалася істерія в інтернеті щодо підпалів, то ми спостерігали одне місце, де ходив якийсь бевзь і підпалював очерет, близько до якого наш ліс. Він п’ять разів підпалював, бо контури згарищ не сходяться. Видно, що спеціально ходив підпалювати, поки не підпалив так, що аж до нашого лісу вогонь сягнув. Довелося нашим виїжджати і забивати полум’я. Ніби міркував так: усі палять, а я не палю!»

Із підпалами буртів сільгосппрацівниками теж проблема. Саме у Ємельчинському районі, де і виникає найбільше пожеж, стався цьогоріч підпал, що спалив 36 гектарів. Забрали аграрії в розробку землю, чотири роки нічого не робили. Оборали землю, підпалили. Люди стояли і спостерігали. Проте одне місце було незручне для оранки навколо палу, далі починався лісовий самосів. Гадали, що справляться. Працівники підпалили, вогонь прорвав ці сто метрів і пішов на ліс. Коли приїхали лісівники, люди відхрещуються, кажуть «хтось запалив». А хто ж оборав? Ці ж люди. Але людину за руку не зловили, от і винних немає.

«Залетіла верхова пожежа, якщо б хлопці не зорієнтувалися, не пустили стрічний пал, все б згоріло, – розповідає Степан Нусбаум. – Тому що насадження 35 метрів заввишки, стигла сосна, інтенсивність горіння, плюс вітер. Треба змінювати думку суспільства, щоб по-іншому ставилися до лісового господарства, до лісівників. Раніше був у нас літак, спостерігачі, парашутисти. Все це було, але зараз немає, бо на це все треба витрачати державні кошти».

Матеріали по пожежах у Житомирській області передані лісівниками до правоохоронних органів, які нині проводять слідчі дії стосовно виявлення винуватців. Що ж до посилення працівників лісу у боротьбі з вогнем, Кабінет Міністрів країни виділив 10 млн грн із резервного фонду. Зараз вирішується питання щодо надання ще одного траншу. Адже лише самими штрафами пожежі не загасити, оскільки цьогорічна ситуація рано чи пізно сталася б через державну політику останніх років щодо лісової галузі, пояснює Ігор Будзінський.

Віталій ГОПКАЛО,
Газета “Природа і суспільство”

Використовують солдатів як рабів: обурливі деталі скандалу у Нацгвардії

Нещодавно у деяких регіонах України сталися страшні лісові пожежі. Горіло так сильно, що у Києві неможливо було нормально дихати і українська столиця на кілька днів стала світовим лідером із забруднення повітря.

Через ці пожежі, наприклад, у Житомирській разом з лісом згоріло кілька сіл в Овруцькому районі. Про це йдеться у відеоблозі "Право на правду" на 24 каналі.

А у лісах Чорнобильської зони пожежі набули такого масштабу, що вогонь наблизився впритул до об'єкта "Укриття" Чорнобильської атомної станції.

Поки президент Зеленський нагороджував пожежників, які героїчно боролися з вогнем у зоні відчуження, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков взявся шукати винуватців у цих масштабних займаннях лісу. І знайшов.

За його даними, у лісах Київщини та Житомирщини орудують диверсійні групи, які умисно роблять підпали і у такий спосіб спричиняють великі лісові пожежі. Аваков написав у фейсбуці, що дав вказівку Національній гвардії почати антидиверсійну роботу і ловити цих таємничих паліїв.

Скандал у Нацгвардії

Ми не знаємо, чи знайшли когось із підпалювачів бійці Нацгвардії. Пан Аваков про це досі нічого не написав.

Натомість днями один з мешканців Бориспільського району Київщини випадково помітив, як кілька невідомих запалили на березі річки траву. Коли він до них наблизився, виявилося, що ці палії – бійці Національної гвардії.

Після зробленого їм зауваження вони не просто не вибачилися і не загасили вогонь. А обматюкали і накинулися на цю людину, яка стала свідком їхнього безчинства. 

Нацгвардійці палили траву: дивіться відео​


Отже, ті, хто має запобігати порушенням закону, самі виявилися порушниками. При чому, не лише палили траву, а ще й мало не побили людину. Як виявилося, ці бійці служать на сусідньому полігоні у селі Старе, Київської області.

Їхнє командування спочатку не хотіло визнавати, що гвардійців спіймали на гарячому. Але згодом, коли очевидці оприлюднили фото службової машини, на якій ті приїхали на поле, відпиратися стало безглуздо. Командування Нацгвардії зі скрипом таки визнало провину своїх солдатів.

І змусило одного з них, найбільш агресивного, записати відеозвернення із вибаченнями за підпал і за спробу побити очевидця.

Вибачення нацгвардійця: дивіться відео

Втім, попри ці, погодьтесь, не дуже щирі вибачення, залишаються відкритими два питання.

По-перше, чи буде покарано цих паліїв-гвардійців великими штрафами, які нещодавно були введені новим законом? Прийнятими саме для того, щоб зупинити таких паліїв.

Штрафи за підпал трави
Штрафи за підпал трави / Інфографіка 24 каналу

І друге – хто послав їх прибирати поле і палити на ньому траву? Чому замість того, щоб тренуватися на полігоні, солдати Нацгвардії займаються весняно-польовими роботами? Оскільки гвардійці приїхали туди на службовому автомобілі, то, напевно, їх туди відрядив хтось з командирів.

За словами місцевих мешканців, справді гвардійців до польових робіт в цьому районі інколи залучають місцеві фермери. За це розраховуються грошима з їхніми командирами.

Отже, бійців Нацгвардії їхнє командування використовує як дармову робочу силу. І в цьому немає нічого нового. Адже ще з радянських часів генерали та полковники змушували солдатів будувати їм дачі або просто віддавали в користування сусідньому колгоспу збирати врожай.

Як бачимо, мало що змінилося. Навіть після початку війни з Росією, коли стало зрозуміло, що без високопрофесійної армії Україні просто не вижити, знаходяться командири, які продовжують використовувати солдатів як рабів на господарських роботах, а не як воїнів, які захищають країну.

Будинок для полковника на Львівщині

Так, у 2016 році військова прокуратура звинуватила командира 15-го артилерійського полку полковника Григорія Дем'янчика в тому, що він використовував солдатів для будівництва власного будинку.

Григорій Дем'янчик
Полковник Григорій Дем'янчик / Фото "Стебницькі вісті"

Минуло чотири роки і ось виявляється, що нічим ця історія так і не закінчилась. І полковник Дем'янчик досі командує 15-м артилерійським полком, дислокованим у Дрогобичі Львівської області, по сусідству з його будинком.

Право на правду

12:30, 13 травня

Найбільше шкодять лісам на Горохівщині короїд і підпали


У 2020 році Горохівське лісомисливське господарство висадило 66 гектарів лісу.

Про це стало відомо 13 травня на робочій зустрічі голови райдержадміністрації Сергія Мишленика із директором державного підприємства «Горохівське лісомисливське господарство» В’ячеславом Дейнекою – інформує сайт Горохівської РДА.

Керівник розповів про сплату підприємством податків, втілення соціальних програм, об’єми проведених рубок, у тому числі й санітарних заходів, та про напрямки реалізації деревини. Під час зустрічі аналізували дві взаємопов’язані теми – всихання та вирубку лісів.

«Саме через пошесть короїда лісівники змушені проводити санітарну вирубку лісу, адже іншого способу врятувати зелені насадження від шкідника поки не існує. Пос­тійно ведеться робота, ліси весь час моніторяться. Одна з вагомих складових роботи лісівників – відновлення лісу.

Весняні заходи, які щороку проходять в районі, покращують співпрацю лісівників із громадами. Спільно висаджений ліс стає загальним предметом турботи, згуртовує людей. В 2020 році ДП «Горохівське ЛМГ», у зв’язку із карантинними заходами, провело лісовідновлення власними силами на площі 66 га», – проінформував директор державного підприємства.


На сьогодні не меншим лихом для лісів є підпали сухостою та сміття, які набувають характеру епідемії. Зі слів В’ячеслава Дейнеки, на час пожежонебезпечного періоду на підприємстві функціонує п’ять добровільно-пожежних дружин з числа працівників лісгоспу, загальна чисельність яких 32 людини.

Створили 30 кілометрів мінералізованих смуг (протипожежних бар’єрів), шляхом очищення певної ділянки території, що межує з лісовим масивом, від горючих матеріалів. Як правило, це роблять механізованим способом. Мінеральний шар грунту оголюється, а дерен, трава, хвоя, листя та інші матеріали, що здатні горіти, в процесі цього присипають землею.

Читайте також:  Як і навіщо горохівські лісівники підгодовують диких тварин. ФОТО

Під час загорання така зорана смуга перешкоджає поширенню низової пожежі на інші ділянки лісового масиву. Території з молодими насадженнями, особливо хвойними, обов’язково потребують захисту. Облаштовують їх також вздовж доріг та на межі з сільгоспугіддями.

Окрім створення нових смуг, кілька разів на рік працівники лісової галузі проводять догляд за вже існуючими, так як накопичення шару горючих матеріалів відбувається постійно. Цьогоріч обстежили 30 кілометрів мінералізованих смуг.

18:04 13.05.2020

https://business.rayon.in.ua/news/252254-naibilshe-shkodiat-lisam-na-gorohivshchini-koroyid-i-pidpali

13 травня 2020

ЗАКОН НЕ ПИСАН: ПОД КИЕВОМ ПОЙМАЛИ НАЦГВАРДЕЙЦЕВ-ПОДЖИГАТЕЛЕЙ ТРАВЫ



На днях под Киевом бойцы Нацгвардии сжигали сухую траву.

Заметили их в Бориспольском районе. Свидетель заснял на видео, как нацгвардейцы поджигали сухую траву. Видео опубликовано в Telegram-канале Teza. Как пишет 24tv.ua, в Нацгвардии подтвердили, что бойцы их, они служат на полигоне в селе Старое. При этом неизвестно, от кого они получили такое задание.

По сообщениям источников, бойцов туда могли послать командиры, которым якобы заплатили местные жители и попросили устроить "уборку" на полях.

Внимание! На видео присутствует нецензурная речь:

Отметим, что поджег травы в Украине карается по закону. Минимальная сумма штрафа за это составляет 3 060 гривен. Причина наказания кроется в постоянных пожарах, которые разгораются после поджега травы.


СОБЫТИЯ
07 Мая 16:24

04 травня 2020

Вони палять – ми гасимо…

Це – як дві раси, що відрізняються одна від другої наявністю мозку, або можна ще сказати, наявністю морального інстинкту.

Тепер я розумію, чому моральний інстинкт викликав у Канта безмежне захоплення і подив, бо в цьому людському світі він таки рідкість, як і вміння мислити. По всій Житомирщині палають пожежі. Горять ліси і села. Пожежники все це гасять. Дуже багато пожежників. В той же час на тій же Житомирщині, на своєму обійсті старенька підпалює траву і сама стає жертвою пожежі.
Гітлерівці у Німеччині палили заборонені книги, енкаведисти у селі Смільниця на Старосамбірщині у той час палили монастирські бібліотеки, трохи згодом червоноармійці у Кенігсберзі палили книги із замкової бібліотеки, щоб зігрітися, книжки з бібліотеки з села Долинівка на Сколівщині днями згребли бульдозером. Не знаю, чи спалять, чи здадуть в макулатуру, чи оті книжки лежатимуть під українським небом і вітер перегортатиме їм сторінки. Тут, здається, все зрозуміло — це роблять люди однієї раси. Тієї самої, що палить дідівські церкви бойківської архітектури, щоб побудувати замість них церкви православної московської архітектури, тієї самої, що знищила фрески Модеста Сосенка у Славському і навіть Ватикан цьому не завадив. Це називається, прости Господи, «в своїй хаті правда».

Але ж ні, до якої раси приписати людей, які на відстані розгледіли, що то все ворожа література і туди їй дорога? Гарна картинка для московської пропаганди — ставлення українців до культури. До речі, тролі вже активно це обговорюють у ФБ. Книжкове аутодафе — стара, як світ, практика боротьби з мислячими людьми. До якої раси приписати очільників Інституту книги, які заповнюють вцілілі бібліотеки комерційним мотлохом, перекладним фаст-фудом і власним сучукрлітом, який позбавляє національну літературу шансів на виживання і розвиток? Чи ви думаєте, що бульдозерист перебрав книжки, відділив «Кобзар» від Історії КПРС і поніс додому дітям? Тим більше, що бібліотеки давно декомунізувались, принаймні, на західних теренах. Ну, та ви тоді не просто наївні.

Не буду я за вас думати. Кремлівська окупація мізків стала вже справжнім стихійним лихом. Ті, хто намагається її загасити, не мають ні спорядження, ні гідної зарплати, ні інших ресурсів. Зате отримують чимало докорів у бездіяльності і виклики на допити в Контору. І звісно, вони мають право розчаровуватись і проклинати бездумний лохторат. Бо замість того, щоб розвивати національну культуру, доводиться гасити пожежі і лягати під бульдозер. Втім, той, хто сфоткав книжки і бульдозер, навряд чи збирався кидатись під його гусениці. І дав привід думати іншим: а, може, то не книжки, а мотлох? А, може, книжки заражені грибком чи коронавірусом? Після, А треба казати Б. 

І та бідна бабця б не згоріла, якби до неї прийшов голова сільради чи священник і попередили про наслідки спалення. А сусіди покосили влітку траву. То до якої раси в Україні належать вчителі, чиновники, священники, депутати всіх рівнів? Бо раси байдужих спостерігачів не буває, це просто мутація.


Високий Замок

02 травня 2020

Україні потрібен комплексний план протидії лісовим пожежам

Останнім часом одразу декілька регіонів України постраждали від масштабних лісових пожеж, які на певний час перетворили Київ на місто з найбільш забрудненим у світі повітрям.

Найбільші пожежі тривали у Чорнобильській зоні відчуження, Житомирській та Київській областях. Так, тільки у Чорнобильській зоні відчуження вогонь знищив понад одинадцять тисяч гектарів лісу.

Власне, проблема має глобальний масштаб. Згідно з даними інтерактивної платформи Global Forest Watch Fires, за 2019 рік у світі було нараховано більше 4,5 мільйонів пожеж. В Україні протягом минулого року було зафіксовано дещо більше 38 тисяч пожеж. А у 2020 році тільки за перші чотири місяці їх кількість вже становить 15 610 випадків.

Лісові пожежі завдають величезної шкоди навколишньому середовищу, забруднюючи повітря та знищуючи флору і фауну, та економіці через значні збитки лісового та сільського господарств, недоотримання економікою поновлюваного ресурсу тощо.


Світлана Михайловськазаступник директора Європейської Бізнес Асоціації

Навіть більше, подібні ситуації негативно позначають на інвестиційному кліматі країни. Взяти до прикладу ситуацію з масовими пожежами, які охопили країну в середині квітня. Країна потрапила до заголовків більшості міжнародних медіа з посилом «Київ виявився містом з найвищим місцем забруднення у світі». Прозорість та прогнозованість є надважливими, коли інвестори приймають рішення заходити в країну або ж масштабувати проєкт. А подібні заголовки мають, очевидно, не той меседж, який би ми як країна прагнули надсилати міжнародній спільноті. Тому, важливо комплексно врегулювати ситуацію, аби створити прозорі та безпечні умови для роботи і показати, що України є дійсно хорошим місцем для ведення бізнесу.

Так, враховуючи той факт, що пожежонебезпечний сезон тільки розпочався, експерти Комітету деревообробної та меблевої галузі Асоціації хотіли б звернути особливу увагу на дану проблему та наголосити на важливості її комплексного врегулювання.

Зокрема, заходи з попередження та подолання наслідків пожеж мають включати:
  • посилення державної фінансової підтримки лісового господарства, зокрема, з метою охорони лісів від пожеж;
  • зняття обмежень щодо здійснення превентивних заходів для запобігання пожежам (як-то, дозволити проводити розчищення від сухостою в об’єктах природно-заповідного фонду, відмінити обмеження сезону тиші з 1 квітня до 15 червня, які забороняють санітарні протипожежні рубки, спростити процедуру погодження проведення робіт з очистки лісу від захаращеності);
  • розробку Національної стратегії попередження виникнення катастрофічних пожеж в екосистемах України;
  • підвищення обізнаності населення та надання роз’яснень щодо правил пожежної безпеки у лісах;
  • проведення фахових навчань з гасіння лісових пожеж.

В даній ситуації надзвичайно важлива координація та злагоджена роботи усіх причетних до даного питання відомств. Тож Європейська Бізнес Асоціація сподівається, найближчим часом країні вдасться вжити всіх необхідних заходів, аби запобігти пожежам і не допустити квітневої ситуації.

01 травня 2020

Керівництво національного парку «Дворічанський» пожеж не помічає?

Дворічанський НПП

Заплавна частина р. Оскіл на території
НПП «Дворічанський»
Весна 2020 року вже відзначилася великою кількістю пожеж. Площі палаючих природних ландшафтів просто жахають. Палає все: городи, заплави річок, останні залишки степів, пасовища тощо. При цьому, на жаль, багато хто продовжує вважати спалювання сухої рослинності такою собі «панацеєю» аби дати життя новій, свіжій траві.

А як складається ситуація з пожежами на природоохоронних територіях?
Одним із головних і перших обов’язків природно-заповідних установ України є збереження цінних природних комплексів та об’єктів. І над цим працюють всі підрозділи установи: відділ охорони займається безпосередньо контролем за дотриманням відповідного режиму на території, відділ науки вивчає сучасний стан і надає рекомендації для збереження, рекреаційна діяльність забезпечує розвиток туризму і відпочинку без шкоди для природи, а еколого-освітній сектор поширює інформацію про важливість збереження природних комплексів серед широких верств населення. Всі ланки так чи інакше забезпечують збереження ввіреного їм природного надбання.

НПП «Дворічанський» є найменшим національним парком України. Його площа складає всього 3131 га. Більша частина території – відкриті степові та лучні ділянки.
Як ця природно-заповідна установа справляється з пожежами на своїй території, і яка зараз «пожежна» ситуація там, ми намагалися дізнатись - у відповідь на наш інформаційний запит керівництво НПП повідомило, що за весняний період, до 12 квітня за запитом, на території парку сталось 3 пожежі, а площа пошкоджених вогнем природних ділянок склала 10,5 га.
Аби ідентифікувати місця пожеж, отриману інформацію нами було співставлено з даними супутникових знімків Planet. Перевагою цих знімків є те, що вони знімають майже кожного дня, і до всіх знімків є доступ за реєстрацією (тут наведений інший приклад, як можна проводити такі оцінки).
Тепер детальніше. І спочатку про інформацію від НПП.
Першу пожежу було зафіксовано 2 квітня 2020 р. поблизу с. Красне, а саме ось тут: 49.934909, 37.778551. Пошкоджена вогнем площа склала 1,5 га. Загальна шкода склала 5 500 грн. І незважаючи на те, що частина пожежі відбувалась у заповідній зоні, цінні комплекси, за інформацією паркістів, сильно не постраждали. Виглядає дуже дивно і це стане видно далі.
Другу пожежу було зафіксовано 6 квітня в околицях с. Піски, це тут: 49.987651, 37.903795. Від вогню постраждало 2,5 га, а розмір шкоди склав 6 875 грн.
Третя пожежа відбулась 11 квітня - теж поблизу с. Красне, поруч із першою, це тут: 49.938877, 37.788956. Знищена вогнем площа - 6 га, розмір шкоди - 16 500 грн.
Підсумуємо. Загалом, весною 2020 року пожежами було пошкоджено чи знищено 10,5 га території парку, загальна шкода від них склала 28 875 грн. З відповідями парківців можна ознайомитись тут. А ще відмітимо, що з першого разу парківці не спромоглись надати повну відповідь, тому довелося запитували вдруге.
А тепер реальність.
Перша пожежа на території парку сталась ще 24 березня, тобто на 10 днів раніше, ніж повідомляє парк! І саме цю пожежу, поблизу с. Красне, працівники парку виявили лише 2 квітня! За даними ДЗЗ (дистанційного зондування Землі) на тій території з 24 березня по 2 квітня більше пожеж не було. Це може кожний перевірити за відкритими даними супутника.
Чи означає це, що служба державної охорони парку взагалі не буває на території і за дотриманням режиму ніхто не слідкує?
Але найбільш вражає, що працівниками невірно оцінено пошкоджені площі. Ми бачимо, що лише за приблизними оцінками від вогню постраждало близько 13 га, а це аж ніяк не 2 га, як повідомляють працівники НПП. Тобто, і розмір шкоди парківцями встановлено невірно. Не кажучи вже про їх коментар щодо незначного пошкодження заповідних природних комплексів, в реальність якого за таких умов віриться слабо. Відповідно до зонування території парку, саме заповідна зона з цінними рослинними комплексами крейдяних відшарувань, найбільш постраждала від вогню. Саме ці землі через специфічність ландшафту відрізняються від інших тим, що кількість та щільність видів рослин з числа занесених до Червоної книги України тут б’є всі рекорди.
Друга пожежа на території парку відбулась того ж дня, 24 березня. Про цей випадок керівництво парку навіть не знає (а може приховує?), але супутник чітко це демонструє. В цій пожежі було пошкоджено майже 4,5 га території парку.
Наступна, третя за рахунком, пожежа для працівників парку теж залишилась «невідомою». Сталась вона між 27 та 29 березня 2020 р. у заплаві неподалік від с. Піски і на знімках від 29 березня вже добре видна. Тут вогнем було знищено 7 га луків.
Наступні дві пожежі відбулись одним днем 6 квітня і знов поблизу с. Піски. Цього разу вогонь знищив понад 40 га луків на території національного парку. З цих двох пожеж працівники парку виявили лише одну, хоча вони були поруч, а пошкоджені площі оцінили всього у 2,5 га, тобто в 16 разів занизили реальний стан речей!
Шоста пожежа продовжила знищувати природні комплекси, що не догоріли 6 квітня поблизу с. Піски. Згоріла площа склала 0,5 га.
Остання, третя відома для парківців (а по факту 7) пожежа відбулась або пізно ввечері 11 квітня, або вже 12 квітня поблизу с. Красне. На денних знімках 11 квітня її ще нема, а от на знімках 12 квітня її вже добре помітно. Тут вогонь знищив 6 га лучних земель території парку. Дивно, але оцінені нами площі цього разу збігаються із наведеними парківцями.
А тепер підсумуємо все разом.
У період між 20 березня та 12 квітня на території національного парку «Дворічанський» насправді сталось 7 пожеж, а не 3, як стверджує парк. Загальна площа пошкоджених та знищених вогнем земель складає близько 72 га.
Таким чином, парківці в 7 разів занизили реальну знищену пожежами площу. А відтак, їх розрахунки завданої шкоди, оцінені у майже 30 тис. грн., за нашими даними слід помножити, щонайменш, на 7. І тут слід зазначити, що обчислена парківцями шкода жодним чином не враховує знищені чи пошкоджені об’єкти рослинного світу, включені до Червоної книги України і для яких є окремий механізм оцінки шкоди.
Що у залишку?
Керівництво НПП «Дворічанський» дійсно не в змозі організувати якісну охорону ввіреної їм території:
- внаслідок відсутності працівників служби охорони на території парку пожежі виявляються несвоєчасно, а в деяких випадках і зовсім залишаються невідомими;
- звісно, що в такій ситуації розраховані парком збитки не відповідають дійсності і сильно занижені порівняно з реальними показниками;
- ефективність виявлення пожеж службою охорони парку нижче 40%. Також, ми припускаємо, що дрібні вогнища ми могли не помітити;
- ігнорування службою державної охорони діючих нормативно-правових актів, які застосовуються при обчисленні збитків, завданих внаслідок пошкодження чи знищення цінних природних комплексів та об’єктів.
Окремо зазначимо, що ми не підіймали питання про ефективність протидії СДО пожежам. Зрозуміло, що забезпечення установ ПЗФ на вкрай низькому рівні. Але надання інформації про те, що сталось на території парку, та подальші дії працівників парку – установи в змозі робити якісно. Тож, хто має рятувати природно-заповідну установу та опікуватись нею, якщо не співробітники?
Ну а ми і далі продовжуємо слідкувати за роботою природно-заповідних установ.
Підготовлено за підтримки SCGIS Ukraine.


Опубликовано Шапаренко в
Чт, 04/30/2020 - 23:35

26 квітня 2020

Свідок НТН випуск 19:00 за 25 квітня 2020 року



"Свідок" - це щоденна програма найгостріших резонансних новин України та світу. Це розширені сюжети про те, що в першу чергу хвилює всіх українців - кримінальна хроніка, шахрайство, скандали, нещасні випадки, несправедливість по відношенню до простих людей.

25 квітня 2020

Ліс у вогні: як рятувальники приборкують полум'я


На території Поясківського лісництва на Житомирщині виникла нова пожежа, яка охопила близько 200 га. Наразі там триває гасіння окремих осередків трав’яного настилу, лісової підстилки, пеньків та деревини. Про це інформує прес-центр Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Житомирська область:

Станом на 7 год. 25 квітня пожежі у лісових масивах Овруцького району локалізовані. Силами ДСНС надається допомога працівникам лісових господарств, щодо гасіння окремих осередків тління трав’яного настилу, лісової підстилки, пеньків та деревини у Виступовицькому та Словечанському лісництвах. До гасіння залучено 637 чоловік та 91 одиниць техніки, з них від ДСНС 72 чоловік особового складу та 18 одиниць техніки.

23 квітня до ДСНС надійшла інформація, що поблизу с. Замисловичі Олевського району на території Поясківського лісництва виникло загорання сухої трави та лісового масиву (вогнем пройдено близько 200 га). Станом на 7 год. 25 квітня триває гасіння окремих осередків трав’яного настилу, лісової підстилки, пеньків та деревини. До гасіння залучено 163 чоловіка та 30 одиниць техніки, з них від ДСНС 65 чоловік особового складу та 16 одиниць техніки, в тому числі 3 літаки та 1 вертоліт, якими 24 квітня здійснено 3 скиди – 24 т води. .



Київська область:

Станом на 7 год. 25 квітня у Зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення підрозділами ДСНС надається допомога ДАЗВ у гасінні пожеж на території Луб’янського, Паришівського, Дитятківського та Денисовицького лісництв. Основні зусилля спрямовані на локалізацію 2 осередків (с. Крива Гора та с. Рудьки – с. Буряківка) тління пеньків, залишків деревини та торф’янику в осередках пройдених вогнем. Для облаштування протипожежних розривів залучено важку інженерну техніку ДСНС та додатково 5 шляхопрокладачів Збройних Сил України. Інженерною технікою створено 949 км мінералізованих смуг. До гасіння залучено 1 тис. 69 чоловік та 250 одиниць техніки, з них від ДСНС 1 тис. 38 чоловік особового складу та 236 одиниць техніки, у тому числі 3 літаки АН-32П та 3 вертольоти, якими 24 квітня здійснено 79 скидів – 176 т води.

Радіаційний фон по м. Києву та Київській області у межах норми та не перевищує природних фонових значень (м. Київ – 0,015 мР/год., Київська область – 0,011 мР/год. при допустимому фоні 0,05 мР/год., м. Чорнобиль – 0,021 мР/год., на КДП Дитятки 0,02 мР/год. при контрольно допустимому рівні до 0,055 мР/год.).





24 квітня 2020

Угроза из Чернобыля и горящие леса: сколько пожары будут терзать Украину

По словам Росса, две планеты, "застрявшие" в воздушных знаках, не позволяют окончательно побороть лесные пожары.

Астролог рассказал, когда перестанут гореть леса в Украине, и окончательно потушат пожар в Чернобыле / Reuters

Пожары, охватившие ряд областей Украины в апреле, когда сгорали целые села, десятки гектаров леса, торфяники, Чернобыльская зона, где до сих пор тлеют пеньки, связаны с неблагоприятным положением планет и могут продлиться до 12 мая.

Об этом в комментарии Главреду заявил астролог Влад Росс.

Так, по словам астролога, Марс, связанный с пожарами, в апреле вошел и оставался в "воздушном" знаке – в Водолее, который связан с сильными ветрами, способствующими стремительному распространению огня.

"По этой причине потушить лесные пожары, горящие луга и торфяники сложно. Непросто будет окончательно побороть огонь, пока Марс остается в Водолее. Ведь при этом у нас совершенно не выражены "водные" знаки Зодиака. Планеты их просто избегают, потому сохраняется чрезмерная засушливость, и совершенно нет дождей", – пояснил Росс.

Астролог заверил, что 12 мая Марс покинет знак Водолея и перейдет в "водный" знак – Рыб.

"Потому высокая пожароопасность будет сохраняться в Украине примерно до 12 мая, а дальше пойдет на спад. И в дальнейшем пожары перестанут терзать Украину", – добавил Влад Росс.


Однако опасность, связанная с огнем и пожарами, которую обуславливает Марс в Водолее, актуальна не только для нашей страны, отметил астролог.

"Леса горят сейчас и в России, и в Беларуси", – уточнил он.

Кроме того, Росс отметил, что усложняющая борьбу с огнем и пожарами засушливая погода будет сохраняться до 20-х чисел мая.

"Меркурий покинет знак Воздуха Близнецы и перейдет в знак Рака в 20-х числах мая. С этого времени пойдут долгожданные дожди. Однако хороших дождей раньше конца мая-июня не могу прогнозировать", – добавил астролог.

Однако радует в прогнозе Влада Росса то, что высокая пожароопасность не будет сохраняться в Украине на протяжении всего лета.

"Такой опасный период был только весной. Разве что в других странах будет много пожаров в августе. Украину это не зацепит", – заверил Росс.

Кроме того, астролог отметил, что, несмотря на то, что горела Чернобыльская зона, никаких угроз, связанных с радиацией, нет и не будет.

"Разве что из-за горевших чернобыльских лесов временно будет повышен радиационный фон в Киеве и окрестностях, однако это будет несущественное повышение, и оно не продлится долго. И уж тем более это точно не повлечет за собой какую-либо техногенную катастрофу, то есть до хранилищ с ядерными отходами в Чернобыле огонь не доберется, даже если разгорится вновь. Потому подобных вещей мы можем не бояться", – убежден Влад Росс.

Самые сложные испытания огнем и пожарами, по мнению астролога, уже позади, и эта проблема сходит на нет.

24 апреля 2020, 06:31

22 квітня 2020

Кто охраняет леса и другие природные территории от пожаров

Какой-либо единой организации, отвечающей за охрану всех лесов и других природных территорий от пожаров, в России нет. Кто должен охранять ту или иную территорию от огня, тушить тот или иной пожар - зависит прежде всего от категории земли, а также от того, признан пожар чрезвычайной ситуацией или нет. Ниже приводится обзор основных категорий лесов и иных природных территорий и тех, кто отвечает за их охрану от пожаров.

Оглавление

Краткая сводка
Земли лесного фонда
Леса на землях обороны и безопасности
Леса и земли особо охраняемых природных территорий
Природные территории в населенных пунктах
Леса на землях сельскохозяйственного назначения
Остальные природные территории
Торфяные пожары
Самолеты-танкеры, вызывание дождей, взрывные работы
Основные законы и правила


Краткая сводка

Земли лесного фонда и расположенные на них леса охраняют от пожаров и тушат региональные органы управления лесами, учрежденные ими специализированные лесопожарные и лесохозяйственные организации, или, иногда, нанятые ими подрядчики. На федеральном уровне надзор за этой деятельностью и при необходимости помощь обеспечивают Рослесхоз и Авиалесоохрана. Если леса переданы в пользование (в том числе в аренду), часть функций по охране лесов от огня и по тушению лесных пожаров возлагается на арендаторов, но четкого разграничения, что должен делать арендатор, а что - государство, в законодательстве нет. Другие силы, включая МЧС, могут привлекаться к тушению пожаров в этих лесах при чрезвычайных ситуациях на основе специальных соглашений (как правило, роль этих других сил в тушении лесных пожаров незначительна).

Леса на землях обороны и безопасности охраняют от пожаров и тушат Министерство обороны и подведомственное ему ФГАУ "Оборонлес" с филиалами. Другие силы, включая МЧС, могут привлекаться к тушению пожаров в этих лесах при чрезвычайных ситуациях на основе специальных соглашений.

Земли федеральных ООПТ (заповедников и нацпарков) и расположенные на них леса охраняют от пожаров и тушат администрации или дирекции этих ООПТ. Другие силы, включая МЧС, могут привлекаться к тушению пожаров в этих лесах при чрезвычайных ситуациях на основе специальных соглашений.

На остальных природных территориях охрану от пожаров обеспечивают региональные власти (в целом), органы местного самоуправления (в пределах своих территорий), собственники и пользователи (в пределах своих земельных участков). Организовывать тушение пожаров на этих территориях по закону должны органы государственной власти субъектов РФ, но фактически полномочия по организации тушения специальными соглашениями переданы МЧС России. Некоторые специфические особенности есть у охраны и тушения городских лесов и лесов на землях сельскохозяйственного назначения.

Торфяники с точки зрения ответственности за организацию охраны и тушения пожаров принципиально не отличаются от не торфяников. Кто должен охранять торфяник от огня и тушить возникающие на нем пожары - зависит от категории земли и статуса земельного участка.


Земли лесного фонда
назад к оглавлению

Примерно 69% территории Российской Федерации относится к землям лесного фонда (это не только леса - примерно четверть земель лесного фонда составляют так называемые нелесные земли, в основном это высокогорья, болота, тундры, некоторые водоемы и т.д.; с точки зрения ответственности за охрану от пожаров это не важно). Кто должен охранять и тушить эти земли - определяется в первую очередь Лесным кодексом Российской Федерации и в целом лесным законодательством.

Земли лесного фонда по закону могут принадлежать только Российской Федерации. Тут есть два нюанса. Во-первых, на государственный кадастровый учет поставлено чуть больше четверти этих земель, поэтому в каких-то случаях могут быть разночтения, к какой категории относится тот или иной участок, и, соответственно, кто должен его охранять и тушить. Во-вторых, те, что поставлены, часто поставлены криво - в границы земель лесного фонда могут попадать, например, поселки, границы земельных участков разных категорий могут наползать друг на друга, и т.д. - это тоже может вести к разночтениям. Но в большинстве случаев границы земель лесного фонда в достаточной мере ясны, чтобы понять, чей пожар и кому его надо тушить.

Часть полномочий Российской Федерации по управлению лесами (и вообще землями лесного фонда) передана субъектам Российской Федерации, в том числе полномочия по охране лесов, государственному пожарному надзору в лесах, осуществлению мер пожарной безопасности и тушению лесных пожаров (за исключением выполнения взрывных работ и работ по искусственному вызыванию осадков. связанных с тушением пожаров). Полномочия одинаковым образом переданы всем субъектам РФ, на территории которых есть земли лесного фонда и расположенные на них леса. На выполнение этих полномочий из федерального бюджета ежегодно выделяются деньги - лесные субвенции, размер которых для каждого региона определяется специальным приложением к закону о федеральном бюджете. До пяти процентов от общей суммы лесных субвенций разрешается оставлять в виде нераспределенного резерва - этот резерв обычно расходуется при чрезвычайных ситуациях, но пяти процентов, разумеется, хватает очень ненадолго. Сверх субвенций, регионам выделяются не очень большие дополнительные деньги, сейчас - в рамках нацпроекта "Экология", на приобретение лесопожарной техники и оборудования. Сейчас на охрану лесов от пожаров и на приобретение новой лесопожарной и лесохозяйственной техники регионам выделяется примерно по десять миллиардов рублей в год. По разным оценкам, в масштабах страны это примерно в 4-10 раз меньше, чем необходимо для обеспечения приемлемого уровня охраны лесов от пожаров.

Исполнение субъектами РФ переданных им лесных полномочий (в том числе по охране лесов от пожаров) контролирует Федеральное агентство лесного хозяйства - Рослесхоз, входящее в систему Министерства природных ресурсов и экологии Российской Федерации. Рослесхозу подчиняется федеральное бюджетное учреждение Авиалесоохрана, которое фактически выполняет большинство функций Рослесхоза, связанных с лесными пожарами, является оператором системы дистанционного мониторинга пожаров ИСДМ-Рослесхоз, обеспечивает обучение специалистов по тушению пожаров, и т.д. В состав ФБУ "Авиалесоохрана" входит федеральный резерв парашютно-десантной пожарной службы - примерно 750 человек, которые в определенных случаях помогают регионам справиться с тяжелыми лесными пожарами.

Непосредственно охрану лесов от пожаров и тушение пожаров обеспечивают специализированные организации, учрежденные органами государственной власти субъектов РФ - они могут называться, например, лесопожарными центрами соответствующего региона, но могут и как-нибудь иначе (общих требований к структуре и названиям этих организаций нет - в Лесном кодексе сказано лишь, что это могут быть государственные бюджетные или автономные учреждения).

Лесные участки из состава земель лесного фонда могут быть переданы в аренду или постоянное (бессрочное) пользование для разных видов использования лесов, по площади - в основном для заготовки древесины. В аренду лесные участки передаются разнообразным коммерческим структурам, в постоянное (бессрочное) пользование - например, исправительно-трудовым учреждениям для заготовки древесины, научным или образовательным организациям - для научно-исследовательской и образовательной деятельности, и т.д. В некоторых случаях могут быть и другие формы предоставления лесных участков в пользование.

По действующему лесному законодательству те, кому лесные участки предоставлены в пользование - арендаторы, постоянные (бессрочные) пользователи, и т.д. - тушить пожары не обязаны, но обязаны "в случае обнаружения лесного пожара на соответствующем лесном участке немедленно сообщить об этом в специализированную диспетчерскую службу и принять все возможные меры по недопущению распространения лесного пожара". Поскольку фактически тушение лесного пожара в основном представляет собой принятие всех возможных мер по недопущению его распространения - грань между тем, что лесопользователь обязан и что не обязан делать по тушению пожара, весьма условна. Нет и ясности, за чей счет он должен это делать, и должно ли государство ему как-то компенсировать расходы на тушение (в разных регионах это понимается по-разному).

Кроме того, на тех, кому предоставлены в пользование лесные участки, по Лесному кодексу возлагается противопожарное обустройство лесов и обеспечение средствами предупреждения и тушения лесных пожаров. Сколько и каких средств предупреждения и тушения лесных пожаров (тракторов, катеров, цистерн, автомобилей, бензопил, мотопомп и т.д.), определяется специальным приказом Минприроды для разных размеров лесных участков и разных видов использования лесов.

Один лесной участок может быть предоставлен разным лицам для разных видов использования лесов, или разные лесные участки, предоставленные для разных видов использования, могут пересекаться друг с другом (например, участки, арендуемые для заготовки древесины, для эксплуатации линейных объектов, для охотничьего хозяйства и т.д.). Как в такой ситуации делится ответственность за меры пожарной безопасности между разными арендаторами, действующее лесное законодательство не определяет.

Леса на землях лесного фонда делятся на разные зоны по тому, какие силы преимущественно используются для охраны их от пожаров: наземного обнаружения и тушения, лесоавиационных работ, и в пределах последней - так называемые зоны контроля лесных пожаров. Зоны контроля лесных пожаров устанавливаются органами исполнительной власти "в лесах, расположенных на труднодоступных и удаленных территориях" - но конкретных критериев труднодоступности и удаленности в действующем законодательстве нет. По состоянию на конец 2019 года на зоны контроля лесных пожаров приходилось около половины (52%) земель лесного фонда. По действующим Правилам тушения лесных пожаров, в зонах контроля разрешается пожар не тушить, если он не представляет угрозы населенным пунктам, объектам экономики, и если прогнозируемые затраты на тушение превышают вред, который он может причинить. Решение об отказе от тушения могут принимать региональные комиссии по предупреждению и ликвидации чрезвычайных ситуаций и обеспечению пожарной безопасности. Поскольку пожары-отказники могут действовать долго (иногда месяцами), реально предсказать вред, который они причинят, часто бывает невозможно - поэтому фактически решения принимаются в произвольном порядке. Ответственность за вред, который будет причинен пожаром-отказником в результате неправомерного принятия решения об отказе от тушения, действующим законодательством в явном виде не определена.

При определенных условиях лесной пожар начинает считаться чрезвычайной ситуацией. ЧС минимального уровня (муниципального характера) возникает, если пожар (кроме пожаров-отказников в зоне контроля) в течение более чем трех суток с момента обнаружения остается не локализованным, и его площадь превышает 25 га в зоне наземной охраны или 200 га в зоне авиационной охраны, или если пожар любой площади остается нелокализованным в течение пяти суток в пятикилометровой зоне вокруг населенного пункта или объекта инфраструктуры, или если на тушение пожаров привлечено более половины сил и средств, предусмотренных планом тушения пожаров соответствующего лесничества, и планового резерва. Решение о введении режима ЧС этого уровня принимается руководителем органа местного самоуправления. Для ЧС более высокого уровня есть свои критерии и свои правила введения. Если принято решение о введении режима ЧС, в действие вступают нормы законодательства о чрезвычайных ситуациях, и, соответственно, привлекаться силы Единой государственной системы предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций (РСЧС). Подразделения пожарной охраны к тушению лесных пожаров в таких ситуациях привлекаются на основании специальных соглашений между МЧС и органами исполнительной власти субъектов РФ, в соответствии с планами тушения лесных пожаров по лесничествам и сводными планами тушения лесных пожаров по субъектам РФ. Привлечение подразделений пожарной охраны сверх этих соглашений и планов допускается по решениям региональных комиссий по предупреждению и ликвидации чрезвычайных ситуаций и обеспечению пожарной безопасности. Привлечение сил пожарной охраны к тушению лесных пожаров, не являющихся чрезвычайными ситуациями, в явном виде действующим законодательством не предусматривается.

Лесной кодекс предусматривает возможность изъятия у субъектов РФ переданных им лесных полномочий в случае неудовлетворительного их исполнения. Однако, с того времени, когда эти полномочия были переданы (с 1 января 2007 года), эта мера ни разу не применялась.


Леса на землях обороны и безопасности
назад к оглавлению

Действующее законодательство предусматривает существование лесов на землях обороны и безопасности - на их долю приходится примерно 0,3% территории Российской Федерации, или примерно 0,5% российских лесов. Эти леса находятся в ведении Министерства обороны Российской Федерации, а непосредственно за управление ими и за охрану их от пожаров отвечает федеральное государственное автономное учреждение "Управление лесного хозяйства" Минобороны - ФГАУ "Оборонлес". В состав ФГАУ "Оборонлес" входят 39 филиалов, которые как раз и отвечают за охрану лесов и за тушение пожаров в лесах на землях обороны и безопасности.

В случае возникновения чрезвычайной ситуации, связанной с лесным пожаром на землях обороны и безопасности, к ликвидации ЧС могут привлекаться подразделения пожарной охраны - также на основании специального соглашения, заключенного между МЧС и Минобороны, и также в соответствии с планами тушения лесных пожаров.



Леса и земли особо охраняемых природных территорий
назад к оглавлению

Действующее законодательство разделяет понятия "леса, расположенные на особо охраняемых природных территориях" и "леса на землях особо охраняемых природных территорий". Первое значительно шире - например, леса могут располагаться на особо охраняемых природных территориях (например, в границах региональных заказников или памятников природы) - но при этом на землях лесного фонда. В последнем случае с точки зрения тушения лесных пожаров они не отличаются (или почти не отличаются) от обычных лесов на землях лесного фонда.

В пределах земель особо охраняемых природных территорий различий между лесами и не лесами в отношении охраны от пожаров нет. Земли ООПТ могут находиться в разной собственности, но с точки зрения охраны от пожаров отдельную группу со своими особенностями составляют земли федеральных ООПТ - заповедников и национальных парков. У этих особо охраняемых природных территорий есть свои администрации (иногда - объединенные на несколько относительно близко расположенных ООПТ), которые и отвечают в полной мере за охрану этих территорий от пожаров, и за организацию их тушения. На официально учтенные земли федеральных ООПТ приходится примерно 1,4% территории Российской Федерации, но есть земли, которые должны быть переведены в эту категорию, но пока не переведены (например, в случае с недавно созданными федеральными ООПТ).

К тушению пожаров в заповедниках и национальных парках на основании специальных соглашений могут привлекаться силы федерального резерва парашютно-десантной пожарной службы ФБУ "Авиалесоохрана". В случае возникновения чрезвычайной ситуации, связанной с лесным пожаром на землях федеральной особо охраняемой природной территории, к ликвидации ЧС могут привлекаться подразделения пожарной охраны на основании специального соглашения, заключенного между МЧС и Минприроды России, и также в соответствии с планами тушения лесных пожаров.


Природные территории в населенных пунктах
назад к оглавлению

За обеспечение мер пожарной безопасности в населенных пунктах отвечают органы государственной власти соответствующих субъектов Российской Федерации и органы местного самоуправления этих населенных пунктов.

С тушением пожаров в населенных пунктах, в том числе в городских лесах, ситуация следующая. Согласно федеральному закону "О пожарной безопасности", организация тушения пожаров в населенных пунктах (за некоторыми исключениями, в целом не относящимися к природным территориям в этих населенных пунктах) относится к полномочиям органов государственной власти субъектов РФ, а осуществление тушения пожаров в населенных пунктах, в том числе в городских лесах - к полномочиям федеральных органов исполнительной власти. Соглашениями между субъектами РФ и МЧС полномочия по организации тушения пожаров переданы МЧС (в настоящее время происходит перезаключение таких соглашений). Но в Положении об МЧС, утвержденном указом Президента РФ от 11 июля 2004 года № 868, соответствующие функции не прописаны - это создает некоторую неопределенность.

Несмотря на эту неопределенность, в целом за тушение пожаров в населенных пунктах, в том числе в городских лесах и на других природных территориях на землях населенных пунктов, отвечает МЧС.


Леса на землях сельскохозяйственного назначения
назад к оглавлению

В настоящее время у лесов на землях сельскохозяйственного назначения ясного правового статуса нет. В конце 2018 года в Лесной кодекс РФ была включена новая статья 123 "Леса, расположенные на землях сельскохозяйственного назначения" (вступила в силу 1 июля 2019 года). Однако, предусмотренный этой статьей подзаконный акт - "Особенности использования, охраны, защиты, воспроизводства лесов, расположенных на землях сельскохозяйственного назначения", который должен быть утвержден Правительством РФ, до настоящего времени не утвержден. В январе 2020 года Президент РФ поручил Правительству РФ принять меры, направленные на установление этих "Особенностей ...", предусмотрев возможность существования этих лесов и пользования ими без необходимости изменения собственности и категории земель, с докладом об исполнении до 30 апреля 2020 года. Скорее всего, в установленный срок это поручение выполнено не будет, и в течение как минимум большей части пожароопасного сезона 2020 года правовой статус лесов на землях сельскохозяйственного назначения так и останется неясным. Соответственно, не будет и полной ясности по поводу того, кто отвечает за охрану этих лесов от пожаров и за тушение пожаров в них.

Согласно действующей редакции Лесного кодекса РФ (ч.5 ст.51 - "Охрана лесов от пожаров") не рассматривает пожары в лесах, расположенных на землях сельскохозяйственного назначения, как лесные пожары. Соответственно, действующим лесным законодательством не определяются какие бы то ни было специальные меры пожарной безопасности, относящиеся к этим лесам, какие бы то ни было специальные требования, относящиеся к их тушению. Отсутствуют также какие бы то ни было критерии и правила введения режима чрезвычайной ситуации в случае пожаров в таких лесах.

Более того - действующее законодательство стимулирует собственников и пользователей земельных участков, на которых располагаются эти леса, к их уничтожению путем выжигания. За сам факт существования такого леса собственник или пользователь может быть подвергнут штрафу в размере до семисот тысяч рублей, а земельный участок, на котором растет лес, может быть принудительно изъят (целиком, а не только занятая лесом часть). Во избежание штрафов и изъятия земель их собственники и пользователи нередко прибегают к выжиганию неиспользуемых участков с целью уничтожения молодых деревьев и кустарников. Эти выжигания являются одной из наиболее значимых причин весенних ландшафтных пожаров, которые часто переходят на "официальные" леса, осушенные торфяники и брошенные торфяные месторождения, населенные пункты и объекты инфраструктуры. Подробнее об этом можно прочитать здесь:

Леса и лесоводство на землях сельхозназначения в России: положение дел в 2020 году

В остальном ответственность за обеспечение мер пожарной безопасности и тушение пожаров в лесах, расположенных на землях сельскохозяйственного назначения, распределяется так же, как и на остальных природных территориях (смотрите следующий раздел).



Остальные природные территории
назад к оглавлению

На остальных природных территориях действуют общие нормы пожарной безопасности и общие положения действующего законодательства о тушении пожаров, не привязанные к каким-либо специальным категориям земель и объектов.

Согласно статье 42 Земельного кодекса РФ, собственники и пользователи земельных участков обязаны осуществлять мероприятия по охране земель, лесов, водных объектов и других природных ресурсов, в том числе меры пожарной безопасности. Согласно статье 21 Федерального закона "О пожарной безопасности", меры пожарной безопасности для населенных пунктов и территорий административных образований разрабатываются и реализуются соответствующими органами государственной власти, органами местного самоуправления. В целом организация выполнения и осуществление мер пожарной безопасности относится к полномочиям органов государственной власти субъектов РФ.

Иными словами, в целом за обеспечение пожарной безопасности на природных территориях, кроме федеральных ООПТ, лесов на землях лесного фонда, обороны и безопасности, отвечают региональные власти; конкретно за пожарную безопасность на природных территориях в границах районов и поселений (за теми же исключениями) отвечают администрации этих районов и поселений; за пожарную безопасность на своих участках, если природные территории находятся в чьей-то собственности, отвечают собственники.

С тушением пожаров ситуация более сложная. Согласно федеральному закону "О пожарной безопасности", за организацию тушения пожаров силами государственной противопожарной службы (за исключением лесных пожаров и некоторых других, не относящихся к природным территориям), отвечают органы государственной власти субъектов РФ. Однако, на практике между субъектами РФ и МЧС заключаются соглашения, по которым регионы передают этому министерству часть своих полномочий по защите населения и территорий от ЧС и ликвидации их. Соглашения типовые, и предусматривают передачу МЧС полномочий, в числе прочего, по организации тушения пожаров силами государственной противопожарной службы (за соответствующими исключениями, о которых говорится выше). Передаваемые в рамках этих соглашений полномочия по тушению пожаров финансируются за счет средств бюджетов соответствующих субъектов РФ - то есть МЧС должно организовать тушение, а субъект РФ должен оплатить понесенные при этом расходы. В настоящее время происходит переутверждение этих соглашений (на сайте МЧС находится подборка ранее заключенных соглашений, но, к сожалению, в основном это уже не действующие версии).


Торфяные пожары
назад к оглавлению

У охраны торфяников (включая осушенные торфяники, а также действующие, выработанные и заброшенные торфяные месторождения) и у тушения торфяных пожаров есть множество своих организационных и технических особенностей. Однако, с точки зрения ответственности за обеспечение пожарной безопасности и тушения пожаров торфяники принципиально не отличаются от остальных территорий, и все вышеизложенное относится к ним в той же мере, что и к лесам и к другим природным территориям.

Кто должен охранять торфяник от огня и тушить возникающие на нем пожары - зависит в первую очередь от категории земли и статуса земельного участка, на котором этот торфяник находится. В частности, если он находится на землях лесного фонда - то за него отвечают органы управления лесами, а охраняют и тушат подведомственные им организации; если в лесах на землях обороны и безопасности - то за него отвечает Минобороны, а охраняют и тушат подведомственные ему организации; если на землях сельскохозяйственного назначения или запаса - то за него отвечают региональные и муниципальные власти и, если есть, собственники земли, организует тушение пожаров МЧС, а тушат подразделения государственной противопожарной службы.


Самолеты-танкеры, вызывание дождей, взрывные работы
назад к оглавлению

Некоторые специальные работы по тушению лесных пожаров выполняются только конкретными федеральными органами и их подразделениями - в каких-то случаях потому, что этого требует законодательство, в каких-то - потому, что только у них есть соответствующая техника.

Согласно статье 83 Лесного кодекса РФ, полномочия по осуществлению двух видов работ, связанных с тушением лесных пожаров, не переданы органам государственной власти субъектов РФ: по выполнению взрывных работ и по искусственному вызыванию осадков. Эти полномочия сохранены за федеральным уровнем, и фактически их выполняет подведомственное Рослесхозу федеральное бюджетное учреждение "Авиалесоохрана". Эти виды работ имеют ограниченное распространение, и применяются только в отдельных исключительных случаях - в основном из-за дороговизны и жестких ограничений по технике безопасности.

В отдельных случаях к тушению лесных пожаров привлекаются самолеты-танкеры Бе-200 и Ил-76, способные сбрасывать на кромки пожара до 12 или до 42 тонн воды или иной огнегасящей жидкости за раз. Органы управления лесами и подведомственные им организации не располагают самолетами этих типов - из причастных к тушению лесных пожаров в России ведомств эти самолеты есть только в МЧС и Минобороны. Самолеты-танкеры - это вспомогательное средство тушения лесных пожаров, которое может быть эффективным только при определенных (не очень частых) условиях и при постоянном грамотном взаимодействии между их экипажами и теми, кто тушит пожар на земле. Без такого взаимодействия, с помощью одних только самолетов-танкеров, потушить леснойпожар практически невозможно (достоверно такие случаи в истории охраны российских лесов от пожаров неизвестны). При крупномасштабных ЧС, связанных с лесными пожарами, самолеты-танкеры могут помочь сдержать распространение огня на отдельных критически важных направлениях - но в целом на развитие такой ЧС повлиять сколько-нибудь существенным образом они не могут. Для тушения торфяных пожаров самолеты-танкеры практически непригодны. В целом использование самолетов этих типов имеет скорее психологическое (для успокоения граждан), чем лесоохранительное значение.


Основные законы и правила
назад к оглавлению

Лесной кодекс Российской Федерации
(федеральный закон от 4 декабря 2006 года № 200-ФЗ)

О защите населения и территорий от чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера
(федеральный закон от 21 декабря 1994 года № 68-ФЗ)

Технический регламент о требованиях пожарной безопасности
(федеральный закон от 22 июля 2008 года № 123-ФЗ)

О добровольной пожарной охране
(федеральный закон от 6 мая 2011 года № 100-ФЗ)

Правила пожарной безопасности в лесах
(постановление Правительства РФ от 30 июня 2007 года № 417)

Правила противопожарного режима в Российской Федерации
(постановление Правительства РФ от 25 апреля 2012 года № 390)

Правила тушения лесных пожаров
(приказ Минприроды России от 8 июля 2014 года № 313)

Методические указания по организации и проведению профилактических контролируемых противопожарных выжиганий хвороста, лесной подстилки, сухой травы и других лесных горючих материалов в лесах, расположенных на землях лесного фонда
(приказ Минприроды России от 27 августа 2019 года № 580)

Нормативы обеспеченности субъекта Российской Федерации лесопожарными формированиями, пожарной техникой и оборудованием, противопожарным снаряжением и инвентарем, иными средствами предупреждения и тушения лесных пожаров
(распоряжение Правительства РФ от 19 июля 2019 года № 1605-р)

Порядок ограничения пребывания граждан в лесах и въезда в них транспортных средств, проведения в лесах определенных видов работ в целях обеспечения пожарной безопасности в лесах и Порядок ограничения пребывания граждан в лесах и въезда в них транспортных средств, проведения в лесах определенных видов работ в целях обеспечения санитарной безопасности в лесах
(приказ Минприроды России от 6 сентября 2016 года № 457)

Порядок учета пожаров и их последствий
(приказ МЧС РФ от 21 ноября 2008 года № 714)

Методические указания по измерению площади, пройденной огнем при лесном пожаре
(приказ Минприроды России от 5 мая 2016 года № 227)

Классификация природной пожарной опасности лесов и классификация пожарной опасности в лесах в зависимости от условий погоды
(приказ Рослесхоза от 5 июля 2011 года № 287)

Меры противопожарного обустройства лесов
(постановление Правительства РФ от 16 апреля 2011 года № 281)

Виды средств предупреждения и тушения лесных пожаров, нормативы обеспеченности данными средствами лиц, использующих леса, нормы наличия средств предупреждения и тушения лесных пожаров при использовании лесов
(приказ Минприроды России от 28 марта 2014 года № 161)

Порядок осуществления мониторинга пожарной опасности в лесах и лесных пожаров
(приказ Минприроды России от 23 июня 2014 года № 276)

Состав и форма предоставления сведений о пожарной опасности в лесах и лесных пожарах
(приказ Минприроды России от 22 июля 2014 года № 331)

Правила разработки и утверждения плана тушения лесных пожаров
(постановление Правительства РФ от 17 мая 2011 года № 377)

Методические указания по заполнению формы плана тушения лесных пожаров
(приказ Минприроды России от 16 декабря 2013 года № 591)

Правила разработки сводного плана тушения лесных пожаров на территории субъекта Российской Федерации
(постановление Правительства РФ от 18 мая 2011 года № 378)

Правила привлечения сил и средств подразделений пожарной охраны для ликвидации чрезвычайной ситуации в лесах, возникшей вследствие лесных пожаров
(постановление Правительства РФ от 5 мая 2011 года № 344)

Правила введения чрезвычайных ситуаций в лесах, возникших вследствие лесных пожаров, и взаимодействия органов государственной власти, органов местного самоуправления в условиях таких чрезвычайных ситуаций
(постановление Правительства РФ от 17 мая 2011 года № 376)

Порядок организации и выполнения авиационных работ по охране лесов от пожаров и Порядок организации и выполнения авиационных работ по защите лесов
(приказ Минприроды России от 15 ноября 2016 года № 597)

Приказ о дополнительных мерах по обеспечению пожарной безопасности площадей, занятых торфяниками (торфяные болота, заброшенные месторождения торфа и иные места залегания торфа) на землях лесного фонда, расположенных на территории Московской области
(приказ Рослесхоза от 16 февраля 2011 года № 26)

Правила осуществления контроля за достоверностью сведений о пожарной опасности в лесах и лесных пожарах
(постановление Правительства РФ от 18 августа 2011 года № 687)

Методика осуществления оперативного контроля за достоверностью сведений о пожарной опасности в лесах и лесных пожарах
(приказ Минприроды России от 5 декабря 2014 года № 540)

Положение о "Прямой линии лесной охраны" (8-800-100-94-00)
(приказ Рослесхоза от 29 мая 2012 года № 226)

Положение о специализированной диспетчерской службе Федерального агентства лесного хозяйства
(приказ Рослесхоза от 28 мая 2012 года № 217)

Методические указания по вопросам организации и функционирования специализированных диспетчерских служб органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации, уполномоченных в области лесных отношений
(приказ Рослесхоза от 28 мая 2012 года № 218)

Письмо Рослесхоза "О направлении разъяснений по порядку определения ущерба, нанесенного лесными пожарами"
(письмо Рослесхоза от 29 октября 2018 года № НК-09-54/18008)