ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою СЕМЕРАК. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою СЕМЕРАК. Показати всі дописи

14 серпня 2019

Під Києвом створять Дніпровсько-Тетерівський національний природній парк (ФОТО, КАРТА)



Дніпровсько-Тетерівський національний природній парк з’явиться під Києвом.

На сьогоднішньому засіданні Кабмін підтримав указ президента «Про створення Дніпровсько-Тетерівського національного природного парку» на території Вишгородського та Іванківського районів. Про це 14 серпня повідомила прес-служба Міністерства екології та природних ресурсів України.

Глава міністерства Остап Семерак заявив, що внаслідок створення цього парку карта природно-заповідних територій України збільшиться на 30402,3 га. Урядовець пообіцяв, що новий парк сприятиме екологічного туризму та науковій діяльності.


Ця унікальна лісова та водно-болотна фауна, в якій живуть червонокнижні птахи та звірі, отримала шанс стати національним природним парком, — зазначив Семерак.

Міністр наголосив, що в 2018 році президентом Порошенком було підписано 12 указів про розширення площ природно-заповідного фонду на понад 80 тис га. На Львівщині був створений парк «Бойківщина», на Рівненщині з’явився парк «Нобельський», а в Херсонській області — «Кам'янська Січ».




Нагадаємо, у Чорнобильській зоні планують відкрити водні маршрутидля туристів на річках Прип’ять та Уж. У Державному агентстві України з управління зоною відчуження заявляють, що всі маршрути були перевірені дозиметрами та є безпечними для відвідувачів.

Фото: menr.gov.ua
14 сер 2019, 18:28

16 липня 2019

Ні дня без владного корита. Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак балотується у Раду по 124 виборчому округу Львівщини

Чим же він запам’ятався?



Доживаючи останніх днів в уряді Гройсмана, Остап Семерак зареєстрував свою кандидатуру та сподівається на підтримку електорату шахтарського регіону у 124 виборчому окрузі на Львівщині.

Хоча бути дотичним до грошей Кіотського протоколу, напевно цього уже би мало йому вистачити на все життя....

Чим же він запам’ятався на посаді міністра?

Не зважаючи на гостру проблему із побутовими відходами в Україні, пан Семерак обмежився лише «розумінням» гостроти цього проблемного питання, яке в окремих регіонах нашої неньки створює передумови екологічних катастроф місцевого рівня. Чого варта лише трагедія із загиблими у Грибовичах, що на Львівщині. З того часу проблема не вирішена взагалі.

В Україні є 6,5 тис офіційних сміттєзвалищ і Мінекології мало б займатися цією реальною проблемою, яка може спричинити біду у кожному регіоні держави. Не зробивши нічого, вельмишановний пан міністр Семерак, відчуваючи останні судоми цього уряду, вирішив кинути всі сили на передвиборчу гонку. Напевно так само ефективно він збирається «працювати» і в парламенті.

Хоча ні, про себе він точно не забув. Адже за час роботи в уряді, пан Семерак спільно з дружиною лікарем розжився помешканням в столиці на 350 квадратних метрів вартістю майже у 5 мільйонів гривень з машиномісцем. Також родина Семераків придбала Volkswagen – Touareg вартістю 993,5 тисячі гривень та Toyota - Camry у 265,5 тисячі гривень.

Як видно, чоловік не бідний і грошей на свій «піар» не шкодує. Адже бігборди із його зоображенням розміщені чи не на кожному повороті 124 шахтарського округу Львівщини.

Всі засоби кинуті, аби знову бути біля корита…

dividend.in.ua
11.07.2019 12:31

14 червня 2019

Прикарпатські активісти дослідили, чому гроші екофонду не покращують екологію



В Івано-Франківську відбувся круглий стіл щодо використання коштів екологічного фонду в області.

З лютого по травень ГО "Медіа-група" досліджувала використання екологічних коштів за 2016-2018 роки. За словами журналістів їх зацікавила ця тема, адже не завжди правильно використовуються кошти екологічного фонду, інформує кореспондентка Бліц-Інфо.

Як зауважила керівник проекту, журналістка Юлія Канюс, на екологічних комісіях дуже швидко проходить голосування і розподіл коштів екофонду.

"Ми взялися вивчати куди йдуть гроші, адже це приблизно 100 мільйонів на рік. Екологічний податок мав би йти на згладження наслідків діяльності підприємств, а не на озеленення закладів і берегоукріплення. Природоохоронна програма складається з 8 пунктів, але більшість грошей, чомусь спрямували на берегоукріплення. Підрядника обирають на допороговій закупівлі, щоб не проводити тендер. Але сільські голови не змогли відповісти на наші запитання, чому річку розбивають на ділянки, щоб вкластися у допорогові півтора мільйони. Окрім того, випливало багато цікавих прізвищ високопосадовців і депутатів які впливали на прийняття цих рішень",- каже Канюс.

Також за словами журналістки, всі екологічні роботи мали б бути обговорені з науковцями і громадою.

"Але в нас чомусь депутати вирішують на що використовувати ці гроші. Наприклад, Снятинський психоневрологічний інтернат де директор - депутат облради, отримав на озеленення 1 мільйон гривень. За актами левова частка коштів пішла на бруківку. Хоча це не входить до екологічних заходів. Там є непрозора ситуація, тож ми звернулися в поліцію",- розповіла Юлія Канюс.

Члени ГО запевняють, що хочуть своїми розслідуваннями добитися вирішення кількох проблем: щоб не було допорогових закупівель, щоб до оцінки необхідності виконання екологічних залучали науковців і щоб все проводилося прозоро.

За словами юристки проекту Зоряни Івасишин, наразі зареєстровані три кримінальні провадження за знайденими фактами.

"Втім, жодного клопотання до суду від слідчих не було подано. Слідчі тільки викликають постійно наших дівчат",- каже юрист.

Водночас, як запевнив заступник начальника управління нацполіції в області Олег Йосипів, за зверненнях журналістів проводиться досудове розслідування і справи перебувають на контролі керівництва поліції.

Як пояснив еколог проекту Володимир Красноштанов, корінь проблеми ховається в департаменті екології, де включають у список всіх, хто подали заявки, але не перевіряють їх.

"Депутати кажуть, що ми не спеціалісти і голосуємо за те, що нам подали екологи. І виходить замкнуте коло. Одні не знають за що голосують, інші не знають що подають. Тож часто через голосування проходять заходи, які не можуть бути в цьому переліку. Наприклад ремонт пожежної гідроспоруди. Якби інспектори поїхав на місце, то цей захід не внесли б у перелік. В нас немає управління охорони природи. Є багато людей, які шукають де заробити, а не як захистити природу",- каже еколог.

Водночас, як зауважив мер Косова Юрій Плосконос, берегоукріплення за законом має фінансуватися з екологічного фонду, адже інших джерел не передбачено.

"Ця проблема стосується не тільки Косова. Область виділяє екологічні кошти, але вони йдуть не на місто, а в район, який і вирішує передати їх УКБ. Основна проблема в тому, що в Хартії місцевого самоврядування прописано, що рішення має приймати місцевий орган, але в реальності складається ситуація, коли роблять, що хочуть. Це суперечить міжнародним зобов'язанням",- пояснив голова.

22 лютого 2019

Дуже тяжко, будучи в Києві, рятувати ліс у Львівській області - Семерак


У питанні порятунку карпатських лісів дуже важлива екологічна свідомість українських громадян.

Про це повідомив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак на брифінгу у Львові, відповідаючи на запитання про знищення лісів у Карпатах.

«Сподіваємось, найближчим часом буде затверджена нова лісова стратегія, її немає. Очікуємо від колег з міністерства агропромислового комплексу, яке керує цією галуззю, їх бачення і ми готові до обговорення. Я повністю підтримую стурбування українців щодо тої ситуації, яка є з лісами.

Моїм першим відрядженням після призначення на посаду міністра була Чорнобильська зона, а другим – це були Карпати Львівщини та Івано-Франківщини. Я піднявся на декілька вершин і бачимв схили гір не з того боку, який ми бачимо, коли їдемо на авто дорогами, а з тої іншої, де рубаються», – повідомив О.Семерак.

Водночас він закликав посилювати екологічну свідомість українців.

«Але є і друга правда: хто рубає ці ліси? Це у переважній більшості відбувається на очах людей, які живуть біля того лісу, які повинні слідкувати за цим і дбати. Дуже тяжко, будучи в Києві, спасати ліс у Львівській області, якщо житель села Львівської області толерує такій рубці, а дуже часто бере участь у ній. Тому я дуже прошу усіх: екологічна свідомість – це дуже важлива річ», – сказав міністр. 

21 лютого 2019

«Шаг для сохранения вековых лесов Украинских Карпат»

Будет создан Национальный природный парк «Бойковщина»

20 февраля во время заседания правительства члены Кабинета Министров Украины поддержали проект Указа Президента Украины «О создании национального природного парка «Бойковщина».

Новый национальный природный парк будет расположен на территории Турковского района Львовской области, говорится в сообщении пресс-службы Минприроды, которое поступило в адрес «Дня». В его территорию включено 12 240 гектаров земель государственной и коммунальной собственности. По словам министра экологии и природных ресурсов Остапа Семерака, создание природного заповедного объекта на этой территории будет способствовать сохранению биологического и ландшафтного многообразия Украинских Карпат.

«Создание на этой территории парка — важный шаг в решении проблемы сохранения вековых лесов украинских Карпат. Кроме того, это будет способствовать усилению экологического каркаса экосети Карпат, поскольку новый парк будет граничить с НПП «Сколовские Бескиды» и будет включать часть территорий регионального ландшафтного парка «Надсянский», который входит в состав трансграничного биосферного резервата «Восточные Карпаты», — рассказал Остап Семерак.

Он также добавил, что включенная в состав парка территория имеет важное значение как будущий научный полигон для мониторинга и разработки действенных мер по сохранению редких видов растений и животных.

Рубрика:  День Украины
Газета: №33-34, (2019)
ФОТО НИКОЛАЯ ТИМЧЕНКО / «День»
21 февраля, 2019 - 19:55