ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою БОРЕЙКО. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою БОРЕЙКО. Показати всі дописи

14 травня 2020

Екологи подали до суду на Кабмін через рубки у Карпатах

Обіцяні Зеленським заборони на рубки не відбулися


Фото зі сторінки "Зелений ліс"

Київський еколого-культурний центр подав до суду на Кабмін України та Мінекоенерго за невиконання Закону України про захист карпатських лісів. Окружний Адміністративний суд м. Києва прийняв позов і відкрив провадження в адміністративній справі. Про дату засідання суд має повідомити незабаром.

Восени 2019 нова Верховна Рада ухвалила закон №249-IX«Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)». Півроку тому, 30 жовтня 2019, закон був підписаний президентом Володимиром Зеленським і незабаром почав діяти. Але - тільки на папері.

Закон не працює, оскільки не виконані його прикінцеві положення – не розроблені та не ухвалені підзаконні акти.

«В першу чергу ми вимагаємо змін до «Порядку спеціального використання лісових ресурсів», який був затверджений Кабміном України ще в 2007 році, і яким рубки головного користування дозволяються в заказниках, господарських зонах національних парків і регіональних ландшафтних",
- повідомив GreenPost директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

GreenPost відстежує хід цієї справи.

Як ми вже писали, закон №249-IX опікується лісами високогір’я (вище 1100 метрів), крутих схилів та прибережними. Усі вони грають ключову роль у попередженні лавин, селів, зсувів та повеней: тримають ґрунти і уповільнюють стікання вологи вниз, в долини. Особливу увагу закон приділяє охороні ялицево-букових лісів. Вони доволі рідкісні: трохи більше 50 тисяч (51 923) гектарів на усі наші Карпати. Різні (за домішками інших дерев та складом трав’янистого «килиму» під кронами) підвиди ялицево-букових занесені до Зеленої книги (аналог Червоної, але для рідкісних рослинних угрупувань).

ЛІС
Олег Листопад
13 Травня 2020, 15:30

13 травня 2020

Нужны средства на бензин


Просим поддержать материально наши рейды по борьбе с незаконными рубками леса и экспедиции по охране редких растений.

Уважаемые читатели нашего фейсбука КЭКЦ ! В настоящее время мы, Киевский эколого-культурный центр ( КЭКЦ ) проводим активные рейды по борьбе с незаконными рубками леса и экспедиции по охране редких растений.

Две недели назад мы обнаружили незаконную рубку леса в Голосеевском национальном парке, в результате которой была почти полностью уничтожена популяция редкой сон-травы. По нашему настоянию этот вопрос будет рассматриваться на заседании Экологической комиссии Киевгорсовета.Незаконная рубка в прошлом году была найдена в Олевском лесхозе Житомирщины. После нашего пикета Гослесагентства директор данного лесхоза был снят.

Весной этого года во время экспедиций по охране редких растений на Киевщине мы обнаружили 15 мест произрастания подснежников, 16 мест произрастания сон-травы, 4 места произрастания адониса, 1 места произрастания рябчика, растений, занесенных в Красную книгу. Сейчас мы ведем согласование документов на создание там заказников для их охраны.

Для поездок нам нужны средства на покупку бензина. Государство и фонды нас не финансируют. Поэтому все работы ведутся за наш личный счет и при поддержке благотворительный взносов граждан.

Если есть возможность, то просим помочь нам средствами на бензин, выслав их на наш счет.
Номер карточки=5168 **** **** 6286

Спасибо за поддержку.

На фото=

Пикет КЭКЦ Гослесагентства в защиту лесов

КЭКЦ перекапывает браконьерскую дорогу, по которой черные лесорубы вывозят дрова из рощи с подснежниками

Найдена незаконная рубка в НПП Голосеевский

Изучение популяции подснежников

Пресс-служба КЭКЦ




 

02 травня 2020

КЭКЦ подал в суд на Кабмин Украины за невыполнение Закона Украины о защите карпатских лесов

Киевский эколого-культурный центр ( КЭКЦ) подал в суд на Кабинет Министров Украины за невыполнение Закона Украины «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону», который был разработан КЭКЦ, принят Верховной Радой Украины и 19 ноября 2019 г. подписан Президентом Украины. Этот Закон в том числе запрещает рубки главного пользования в заказниках, хозяйственных зонах национальных парков и региональных ландшафтных парков https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249-20

Этим Законом Кабинету Министров Украины в трехмесячный срок давалось поручение привести все нормативно-правовые акты в соответствии с данным Законом. В первую очередь это касалось « Порядка спеціального використання лісових ресурсів», который был утвержден Кабмином Украины еще в 2007 г. , и которым рубки главного пользования разрешались в заказниках, хозяйственных зонах национальных парков и региональных ландшафтных парков https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF

Однако с дня подписания Закона уже прошло не три месяца, а пять месяцев, но ничего сделано не было.

Поэтому КЭКЦ подал в суд на Кабмин Украины, обвиняя его в невыполнении Закона Украины.

Окружной Административный суд г. Киева принял наш иск и открыл судебное производство.

У Х В А Л А


про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
29 квітня 2020 року м. Київ № 640/9309/20


Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами за позовом Благодійного фонду Дніпровського району м.Києва “Київський еколого-культурний центр” (Райдужна,31-48,,Київ 218,02218, код ЄДРПОУ24363925) до Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2,Київ 8,01008, код ЄДРПОУ00019442) визнання протиправними та нечинними окремих положень нормативно-правового акта, визнав подану позовну заяву і додані до неї матеріали достатніми для відкриття провадження у справі, дійшов висновку щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 133, 159-168, 171 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:


Відкрити провадження в адміністративній справі.

Здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Комментарий Заслуженного природохранника Украины, директора Киевского эколого-культурного центра Владимира Борейко

В том, что не выполняется данный Закон, виновато Гослесагентство Украины как госорган, который отвечает за реализацию лесной политики, Минэкоэнерго Украины, как госорган, отвечающий за разработку лесной политики, и Кабмин Украины, который по данному Закону обязан следить за внесением изменений в подзаконные акты.

Этого ничего сделано не было. У нас наказывают спортсменов в Гидропарке за то ,что они занимаются спортом во время карантина, но никто не контролирует высших чиновников и никто не наказывает их за то, что они не выполняют Законы Украины и наносят прямой ущерб всей стране.

При этом я неоднократно обращался в Гослесагентство, Минэкоэнерго и Кабмин по данному вопросу и получал отписки. Вот одна из них, подписанная зам. министра Мнэкоэнерго В.Головатенко, в которой он обещает выполнить данный Закон. Однако он соврал и не выполнил Закон. Поэтому я называю зам.министра Владимира Головатенко брехуном.

Что касается Гослесагентства Украины, то в Украине нет более вредного для леса и природы госоргана чем Гослесагентство. Именно этот орган виноват в масштабном сведении лесов в Украине, именно этот орган тормозит создание новых заповедников и нацпарков, именно этот орган мешает охранять редкие виды животных и растений.

Причем чиновники Гослесагентства нагло и не в первый раз саботируют выполнение тех Законов Украины по охране лесов, в которых они не заинтересованы.

Что же касается Кабмина, то мы уже не раз громили эту прогнившую бюрократическую контору в судах, и разгромим в этот раз.В заповедных обьектах никаких рубок леса быть не должно!

На фото=



Брехливый ответ замминистра Головатенко

Пресс-служба КЭКЦ

01 травня 2020

Володимир Борейко судиться з мисливцями та мисливськими журналом

Відомий еколог, захисник дикої природи і тварин і самовідданий боєць проти мисливсько-браконьєрського беззаконня, директор Київського еколого-культурного центру, заслуженого роду гвардії України Володимир Борейко подав до суду на мисливців Новікова, Нижника та видавництва "Еко-Інформ", яка видає "Лихову" журнал середнього найменування ". Він звинуватив цю публікацію і мисливців поширення інформації, яка дебить свою честь і гідність і просить суд як матеріальну компенсацію зібрати від них 150 000 гривень..

Як ви знаєте, минулого року разом зі своїми зоохранителями, Володимир Борейко виграв Верховний суд проти мисливців, і врятував Лось у червоній книзі. Рік тому Володимир Борейко розгромив суму мисливця, який хотів стиснути територію під мисливство біля регіонального ландшафтного парку Сейму. Володимир Борейко є автором багатьох антимисливських законів, у тому числі українського захисту тварин від закону жорстокості.

Прес-служба КЕСС

22 квітня 2020

Знову пожежна ситуація: еколог розповів про причини пожеж в Україні та скільки вони триватимуть



Борейко наголосив, що ситуація з пожежами стала надзвичайною через те, що в Україні не вистачає пожежних машин та людей

Пожежі, які протягом останнього тижня спалахнули в Київській та Житомирській областях, стались через засмічування лісів, а не підпали. Про це в ексклюзивному коментарі APnews повідомив еколог Володимир Борейко.

"По-перше, вигоріло не так багато, вигоріло мало. По-друге, підпали не потрібні, це все брехня, що там підпали. Це не підпали, це просто сміття, пляшки скляні, і вони фокусують сонце, як лупа. Це просто фізика, і не треба використовувати конспіративну версію ДСНС. Дійсно є бабусі, які палять стерню, є якісь дурні, які шашлики палять і забувають багаття затушити, але треба сказати, що оскільки всі наші ліси перетворені на сміттєзвалище, то там дуже багато битих пляшок, які фокусують сонце і дають пожежу, я це неодноразово бачив. Тобто це було, є і буде. Квітень, вересень в Україні йдуть пожежі, і це звичайна ситуація", - пояснив він.

Борейко наголосив, що ситуація з пожежами стала надзвичайною через те, що в Україні не вистачає пожежних машин та людей, які займались би ліквідацією.

"Чому вона стала надзвичайною? Надзвичайною вона стало тоді, коли стало нема кому тушити пожежі та коли нічим тушити пожежі. Це все сталось завдяки Гройсману і Яценюку, які зняли лісгоспи з державного фінансування. Тобто пожежних машин у них фактично нема, грошей на бензин нема, склад скорочений на 50-60%, спостерігачів на пожежних вежах теж нема", - підкреслив він.

Також еколог вказав, що раніше пожежна машина швидко приїздила на місце події, проте зараз одна машина обслуговує велику територію, тому не може охопити все.

"Тобто якщо раніше пожежна машина приїздила за 15 хвилин, зараз у них одна пожежна машина на 30 тисяч гектарів. 30 тисяч гектарів об’їхати однією пожежною машиною неможливо, тобто вони просто не можуть ефективно тушити пожежі", - зазначив Борейко.

За його словами, ситуація з пожежами може продовжитись до того часу, поки в травні не з’явиться молода трава, яка не загоряється так просто, як суха.

"А те, що у нас таке буде, так: у нас пройшов дощ, а через день у нас знову буде суха трава, і знову пожежна ситуація, десь до травня, коли вже з’явиться свіжа, молода, зелена трава. Там вже пожежам дуже важко з’являтись, але це не факт, що вони не будуть в серпні, коли трава пожухне", - резюмував еколог.

Як повідомляв APnews, підрозділи ДСНС продовжують гасити пожежі у Чорнобильській зоні відчуження. Гасіння пожеж тривають на території Корогодського, Луб’янського, Паришівського, Дитятківського та Денисовицького лісництв.

13 квітня 2020

Закон о штрафах – "херня": почему поджигатели травы в Чернобыльской зоне могут расслабиться

Эколог объяснил, почему закон о повышении штрафов за поджог растительности бесполезен.


Эколог объяснил, почему повышение штрафов за поджоги не спасут Чернобыльскую зону от новых масштабных пожаров / dsns.gov.ua

Поддержанный Верховной Радой в разгар масштабных лесных пожаров в Чернобыльской зоне законопроект № 2339, который предусматривает существенное повышение штрафов за поджог сухой растительности в экосистемах Украины, лишен какого-либо смысла и ни коим образом не поспособствует сокращению количества лесных пожаров.

Об этом в комментарии Главреду заявил директор Киевского эколого-культурного центра, эколог Владимир Борейко.

Эколог, оценивая новое "произведение" законотворцев, не стесняясь в выражениях, назвал его "херней" и объяснил свою точку зрения.

"Какой смысл увеличивать штрафы за поджоги сухой растительности, если это разрешено законом Украины?! Читайте ст. 39 закона "О животном мире". Наши законописцы лучше бы сначала наняли специалистов, которые бы создали нормальные законы, а потом уже пиарились. У нас поджоги раз-ре-ше-ны!!! Потому закон про штрафы – херня", – отметил Владимир Борейко.

По словам эксперта, это не первое законодательное противоречие, которое допустила власть – аналогичная ситуация и с ограничительными мерами в рамках карантина из-за эпидемии коронавируса.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕПожар в Чернобыле добрался до хранилищ с радиоактивными отходами


"С нашим карантином – та же история. Как меня может штрафовать полиция за прогулку по парку, если Конституция мне разрешает это делать? Введенные ограничения – незаконны. Именно потому из свыше 400 составленных полицией протоколов суды лишь по 39-ти обязали нарушителей выплатить штрафы. Как наши карантинные ограничения – вне закона, так и штрафы за поджоги. Как можно увеличивать штрафы за поджог растительности, если другой действующий закон это разрешает!" – считает Борейко.

При этом эколог отметил, что пожары в Чернобыльской зоне – это бесконечная история в Украине. По его слова, каждый год в апреле или сентябре Чернобыльская зона горит.

"Так происходит потому, что вообще ничего не делается в плане предупреждения лесных пожаров в этой местности. Если в соседней Беларуси, где та же Чернобыльская зона, стоит несколько сотен наблюдательных вышек, то у нас – всего несколько десятков. Кроме того, у нас нет соответствующей техники, тогда как у белорусов есть самолеты. Таким образом, предупреждение пожаров в Чернобыльской зоне у нас практически не осуществляется. Пожары видят лишь тогда, когда они вовсю начинают гореть и дымить", – рассказал Борейко.

А последствия этих пожаров, по мнению эксперта, намного более серьезные, чем говорит МЧС, которому Владимир Борейко категорически не верит.

"Данным МЧС насчет радиации не верю. Как раньше власть врала насчет происходящего в Чернобыле, так врет и сейчас. Но легко допустить, что, когда горит чернобыльский лес, поднимаются вредные вещества и несутся по розе ветров. Вот у нас скоро начнется северный ветер, а это значит, что эти радиоактивные вещества могут пойти на Киев. Но, даже если радиации нет, то при пожаре выделяется масса вредных веществ: окись углерода, двуокись углерода (угарный газ), окиси азота, а главное – бензпирен, вещество первого класса опасности, которое способствует развитию раковых заболеваний", – предостерег эколог.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ"Хаты горят, как свечки": под Чернобылем пожар уничтожил село, опубликовано жуткое видео

Государственная служба по чрезвычайным ситуациям сообщила, что пожар в Чернобыльской зоне, и пожарные тушат те ячейки, где еще остается огонь. Локализован. Владимир Борейко успокоил, что пожар едва ли вновь разгорится, но не в силу каких-то особых усилий государства и специальных служб, а в силу погодных условий вновь.

"Пожар вряд ли сможет разгореться, потому что уже на завтра-послезавтра обещают дожди", – подытожил Борейко.


***


Закон про штрафи – "фігня": чому палії трави в Чорнобильській зоні можуть розслабитися

13 квітня 2020, 19:49

Еколог пояснив, чому закон про підвищення штрафів за підпал рослинності неефективний.


Еколог пояснив, чому підвищення штрафів за підпали не врятує Чорнобильську зону від нових масштабних пожеж / dsns.gov.ua

Підтриманий Верховною Радою у розпал масштабних лісових пожеж у Чорнобильській зоні законопроект № 2339, який передбачає істотне підвищення штрафів за підпал сухої рослинності в екосистемах України, позбавлений будь-якого сенсу і жодним чином не сприятиме скороченню кількості лісових пожеж.

Про це в коментарі Главреду заявив директор Київського еколого-культурного центру, еколог Володимир Борейко.

Еколог, оцінюючи новий "твір" законотворців, не соромлячись у виразах, назвав його "хернею" і пояснив свою точку зору.

"Який сенс збільшувати штрафи за підпал сухої рослинності, якщо це дозволено законом України?! Читайте ст. 39 закону України "Про тваринний світ". Наші законописці краще б спочатку найняли фахівців, які б створили нормальні закони, а потім вже піарилися. У нас підпали до-зво-ле-ні!!! Тому закон про штрафи – херня", – зазначив Володимир Борейко.

За словами експерта, це не перше законодавче протиріччя, яке допустила нинішня влада – аналогічна ситуація і з обмежувальними заходами у рамках карантину через епідемію коронавірусу.

"З нашим карантином – та ж історія. Як мене поліція може штрафувати за прогулянку по парку, якщо Конституція мені дозволяє це робити? Введені обмеження – незаконні. Саме тому з понад 400 складених поліцією протоколів суди лише за 39-ма порушників зобов'язали виплатити штрафи. Як наші карантинні обмеження – поза законом, так і штрафи за підпали. Як можна збільшувати штрафи за підпал рослинності, якщо інший чинний закон це дозволяє!" – вважає Борейко.

При цьому еколог зазначив, що пожежі в Чорнобильській зоні – це нескінченна історія в Україні. За його словами, щороку в квітні-вересні Чорнобильська зона горить.

"Так відбувається тому, що взагалі нічого не робиться в плані попередження лісових пожеж у цій місцевості. Якщо в сусідній Білорусі, де та ж Чорнобильська зона, стоїть кілька сотень спостережних вишок, то у нас – лише кілька десятків. Крім того, у нас немає відповідної техніки, тоді як у білорусів є літаки. Таким чином, попередження пожеж у Чорнобильській зоні у нас практично не здійснюється. Пожежі бачать лише тоді, коли вони щосили починають горіти й диміти", – розповів Борейко.

А наслідки цих пожеж, на думку експерта, набагато більш серйозні, ніж говорить МНС, якому Володимир Борейко категорично не вірить.

"Даними МНС щодо радіації не вірю. Як раніше влада брехала щодо того, що відбувається в Чорнобилі, так бреше і зараз. Але легко припустити, що, коли горить чорнобильський ліс, у повітря здіймаються шкідливі речовини і несуться по розі вітрів. От у нас скоро почнеться північний вітер, а це означає, що ці радіоактивні речовини можуть піти на Київ. Але, навіть якщо радіації немає, то при пожежі виділяється маса інших шкідливих речовин: окис вуглецю, двоокис вуглецю (чадний газ), окису азоту, а головне – бензпірен, речовина першого класу небезпеки, яка сприяє розвитку ракових захворювань", – застеріг еколог.

Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що пожежа в Чорнобильській зоні локалізована, і пожежники гасять ті осередки, де ще залишається вогонь. Володимир Борейко заспокоїв, що пожежа навряд чи знову розгориться, але не в силу якихось особливих зусиль держави і спеціальних служб, а в силу погодних умов.

"Пожежа навряд чи зможе розгорітися, бо вже завтра-післязавтра обіцяють дощі", – підсумував Борейко.

08 квітня 2020

Держлісагентство несе відповідальність за висихання річок і озер України

 

Володимир Борейко, КЕКЦ

У зв'язку з глобальним потеплінням особливо гострим постало питання про захист водних джерел-річок, озер, боліт від висихання. Як відомо, ліс є надійним захистом водних джерел від висихання. Тому проведення рубок, особливо суцільних, по берегах річок і озер є неприпустимим і може розглядатися як екологічне злочин.

Водний і Земельний кодекси України захищають берега водних джерел за допомогою водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, де заборонені багато видів господарської діяльності. Однак серед цих заборон немає заборони на проведення рубок лісу, і в першу чергу, на проведення самих екологічно небезпечних рубок- суцільних і рубок головного користування (7,8).

Нічого не сказано про це також і в Лісовому кодексі України, який регламентує ведення лісогосподарської діяльності. Більш того, виходячи з положень ст. 2 Водного кодексу України можна зробити висновки, що водоохоронні зони та прибережні захисні смуги в лісах не створюються (7). А Порядок спеціального використання лісових ресурсів», який затверджений Кабміном України 23.05.2007 № 761 взагалі відкритим текстом в ст. 4 дозволяє проведення рубок головного користування (а вони в основному проводяться за допомогою суцільних рубок) «уздовж берегів річок, біля озер, водойм та інших водних об'єктів» (2).

Таким чином державним документом, прийнятим Урядом України, офіційно дозволено проводити знищення в країні річок і озер шляхом зведення лісів, що ростуть на їх берегах. Проект цього антиекологічного документу був підготовлений Держлісагентством України (тоді Держкомлісгосп України) і до цих пір їм не змінений. Тому Держлісагентство України несе пряму відповідальність за загибель тисяч малих і середніх річок, боліт і озер країни.

Санітарні правила в лісах України та інші нормативні акти, що регламентують проведення так званих «санітарних« рубок, в тому числі суцільних, також ніяк не забороняють їх проведення на берегах водних джерел (1, 4).

Насправді і Лісовий кодекс України, і підзаконні урядові акти, що регламентують лісогосподарську діяльність, орієнтовані тільки на проведення різних рубок якомога в більшій кількості і в якомога більших містах. Екологічних норм в них немає або вони декларативні (за винятком тих, які були проведені зовсім недавно і з боєм екологами).

Тому з метою захисту водних джерел (річок, озер, боліт і т.п.) необхідно терміново доповнити Лісовий кодекс України спеціальною статтею, яка забороняє проведення рубок головного користування, а також суцільних, поступових і комбінованих рубок на берегах річок, озер і боліт.

Інакше буде пізно і країна може позбутися більшої частини своїх річок, озер і боліт.



Література
  1. Санітарні правила в лісах України, Затверджено Кабінетом Міністрів України 27.07.1995 № 555.
  2. Порядок спеціального использование лісовіх ресурсов, Затверджено Кабінетом Міністрів України 23.05.2007 № 761.
  3. Порядок рубок головного Користування в гірськіх лісах Карпат, Затверджено Кабінетом Міністрів України 22.10.2008 № 929.
  4. Правила Поліпшення якісного складу лісів, Затверджено Кабінетом Міністрів України 12.05.2007 № 724.
  5. Лісовий кодекс України.
  6. Правила рубок головного Користування, Затверджено Кабінетом Міністрів України 23.12.2009 № 364.
  7. Водній кодекс України.
  8. Земельній кодекс України.

22 березня 2020

КЭКЦ начал поиск сон-травы в Киевской области

С целью охраны от рубок леса мест произрастания редкого весеннего цветка, занесенного в Красную книгу- сон-травы, Киевский эколого-культурный центр 19 марта 2020 г. начал поиск сон-травы в Киевской области. Было обследовано 4 перспективных места в Обуховском районе. Со-трава была найдено тольк в одном-в Обуховском заказнике.

Следует сказать, что сам заказник во многом создан довольно формально,и практически вся его южная часть « охраняет» вырубки или 20-летние монокультуры сосны, где сон-трава не растет . Гораздо важнее было бы заповедать кварталы страовозрастного леса, находящиеся ближе к Киеву, где возможны места произрастания сон-травы и других редких растений.

На фото- находки сон-травы в Обуховском заказнике:



Пресс-служба КЭКЦ
http://ecoethics.ru/kekts-nachal-poisk-son-travyi-v-kievskoy-oblasti/

***


Бережіть себе у час карантину

01 березня 2020

Закон з охорони лісів в Карпатах діє. В об'єктах природно-заповідного фонду України припиняються рубки головного користування


Володимир Борейко, КЕКЦ

30 жовтня 2020 р Президент України В.Зеленський підписав розроблений Київським еколого-культурним центром Закон «Про внесення змін до деяких Законів України стосовно заборонени суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (1). Цим Законом вводилася ще одна дуже важлива природоохоронна норма, що обмежує свавілля лісників в об'єктах природно-заповідного фонду - до відповідних статей Закону «Про природно-заповідний фонд України» вписувався заборона на проведення рубок головного користування в господарських зонах національних парків (НПП), регіональних ландшафтних парків (РЛП), а також в заказниках (3).

На жаль, ці рубки довгий час були дозволені Порядком спеціального використання лісових ресурсів, який був затверджений Кабінетом Міністрів України ще в 2007 р (2).

В результаті створення багатьох заказників, а також ряду НПП і особливо РЛП було практично марним, так як рубки головного користування вирішувалися в господарських зонах РЛП та НПП (де господарських зони нерідко складали до 90% території, наприклад, в Міжріченському РЛП в Чернігівській області), а в заказниках вони проводилися на всій території.

Так, в Ужанському нацпарку Проектом організації території рубки головного користування в 2009-2018 рр. в господарській зоні парку були передбачені в розмірі 2,6 тис. куб. м. деревини (5).

Згідно з даними Мінекоенерго України та Департаментів екології обласних держадміністрацій рубки головного користування були передбачені положеннями про 830 заказниках місцевого значення, 37 заказників загальнодержавного значення, 30 регіональних ландшафтних парках, а також Проектами організації 4 національних парків-Галицького, Шацького, Ужанського і Дермансько-Острозького (4 ). По суті близько 1 тис. Об'єктів ПЗФ частково або повністью, через що проводяться в них рубок головного користування не виконували свою природохоронну роль.

Тому так важливо було припинити ці рубки в об'єктах ПЗФ.

Після виходу Закону України «Про внесення змін до деяки Законів України относительно заборонено суцільніх рубки на гірськіх Схили в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» Київський еколого-культурний центр звернувся до Департаменти екології ОДА, облуправління лісового господарства, Мінекоенерго, Держлісагентства України з вимогою привести відповідні положення і проекти організації відповідно до нового Закону. Подібне звернення було розіслано і з боку Мінекоенерго України (4).

Як нам вдалося з'ясувати, в 14 областях положення про заказниках і РЛП вимагають переробки, в 7 областях в заказниках і РЛП рубки головного користування були заборонені раніше. Тому всі 13 обласних Департаментів екології ОДА, за винятком Чернігівського, нам відповіли, що почали роботу по внесенню змін до цих документів. А Департамент екології Черкаської ОДА вже вніс зміни в Положення про 54 заказниках. Галицький, Шацький та Дермансько-Острозький НПП почали процедуру внесення змін до своїх Проекти організації, а Галицький нацпарк навіть видав спеціальний наказ від 4.02.2020 р про заборону рубок головного користування на його території (4).

Зі свого боку КЕКЦ готує позов до суду на Чернігівську облдержадмінстрацію, яка не може змусити свой Департаменту екології, що необхідно вносити зміни в Положення про заказниках і РЛП, що забороняють рубки головного користування, як того вимагає Закон.



ЛІТЕРАТУРА\

1. Закон України «Про внесення змін до деяки Законів України относительно заборонено суцільніх рубки на гірськіх Схили в ялицево-букових лісах Карпатського регіону».

2. Порядок спеціального использование лісовіх ресурсов, Затверджено Кабміном України 23.05.2007 р, Постанова № 761.

3.Закон України «Про природно-заповідний фонд України».

4. Відповідь Мінекоенерго України від 14.02.2020.

5. Проект организации территории Ужанська національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного использование его природних комплексів и об, єктів

01.03.2020 Рубрики: Боротьба за заповідність , Новини , Врятуємо український ліс

14 лютого 2020

Чому мисливство має право на життя у 21 столітті?

Проблема настільки велика, що доля мисливського господарства вже вирішується на рівні парламенту

Світ змінюється дуже швидко і життя на планеті у наступні десятиліття буде іншим ніж зараз. Одночасно змінюється світогляд людей та їхня екологічна культура. Щоправда, ці зміни відбуваються дещо по-різному в різних країнах, міського і сільського населення, у людей з інтернетом і без.

З розвитком соціальних мереж — як хороших комунікацій, так і кривих дзеркал нашого життя — протягом останнього десятиліття у поле критики повсякчас потрапляє мисливство. В Україні далеко не всі ще навчилися розрізняти фейки від правди, тому через інтернет вдається поширювати купу інформації про браконьєрів, а винними у всьому лишаються мисливці. Ця проблема настільки велика, що доля мисливського господарства вже вирішується на рівні парламенту.

Та насправді мисливська галузь не така проста, щоби про неї можна було все дізнатися з Facebook. YouTube і приймати доленосні рішення. Мисливство потребує об'єктивного і раціонального розуміння проблем, а не банального й емоційного шквалу критики.

Мисливцям потрібна підтримка парламенту і розуміння всього суспільства

Нижче наводжу п’ять простих та, на мою думку, основних причин, чому полювання має право і повинно існувати у ХХІ столітті.

1. Слід розуміти, що урбанізація створила дисбаланс в екосистемах, тож важливим сучасним завданням мисливства є регулювання чисельності тварин і птахів. Необхідно охороняти рідкісні види і контролювати чисельність хижаків та інвазійних видів. Для прикладу, якщо маємо багато лисиць та інших хижаків — неминучий спалах сказу, якщо забагато оленів — більше смертельних аварій на дорогах. Крім того, лісівникам дуже складно виростити новий молодий ліс, коли багаточисельні дикі тварини постійно з'їдають молоді дерева.

2. Мисливство — це природна початкова школа захисника та рятівника. Підготовка мисливця — це навчання орієнтування на місцевості, правил безпеки і першої допомоги, вивчення вогнепальної і холодної зброї та спорядження набоїв, навики виживання в складних умовах та готовність допомогти будь-кому в складній ситуації чи в лісі, чи на воді. Мисливство навчає бачити і чути те, чого не помічає звичайна людина. Для країни, що потребує надійного військового захисту, важливо мати якнайбільше населення, готового тримати зброю в руках.

3. Мисливці сплачують за те, що беруть у природи. Мисливство — одна з небагатьох сфер життєдіяльності, де люди як фізичні особи сплачують за використані природні ресурси. Кожен мисливець витрачає кошти за придбання дозволу на полювання та добування тварин чи птахів. Ці кошти отримує держава для управління мисливським господарством з метою збереження і примноження фауни.

4. Мисливство — це частина унікальної культурної спадщини усього світу. У різних країнах тисячоліттями формувалися традиції полювання, особливі етичні правила мисливців, кулінарія, таксидермія, зброярство і мода одягу й екіпіровки, а мисливство відображено у тисячах літературних творів, на художніх картинах та у скульптурах. Чого варта лише спадщина мисливського собаківництва. Якщо ви маєте домашнього улюбленця, то найбільш імовірно, що поряд з вами собака мисливської породи. Щоправда, багато мисливських порід вже втратили своє первинне значення, бо люди зробили їх декоративними.

5. Мисливське господарство — це частина економіки. Так, це дуже крихітна частина економіки, але регіональність робить її дуже важливою. Навіть невелике мисливське господарство дає роботу і засоби для існування кільком сільським сім'ям. І ці робочі місця не в Києві чи обласних центрах, а в далеких куточках нашої країни, де кожне робоче місце і хатинка з дітьми — надія на продовження існування рідних сіл-хранителів української культури і побуту. На національному рівні це може бути ціла індустрія виробництва зброї, набоїв, спорядження та одягу. У всьому світі популярний мисливський туризм, однак Україна через невдалі рішення вже перестала бути цікавою для іноземних туристів. Та й заможні українські мисливці все частіше їдуть полювати і оплачувати послуги в інших країнах Європи.

Для самих же мисливців полювання — це життя. Частина природного циклу, що давно перестала бути вирішальною для існування людей, але яка забезпечує нерозривний зв’язок людини і дикої природи. Мисливство — це передусім щира повага до диких тварин і птахів, безмежна любов до лісу, боліт і луків та постійне вивчення природи.

Перед мисливським господарством стоїть дуже складне завдання провести реформи, побороти браконьєрство і підвищити норми етики. У цьому мисливцям потрібна підтримка парламенту і розуміння всього суспільства.

13 лютого, 13:45 

Цікаво, а що думає Борейко?



26 грудня 2019

Что такое незаконная рубка леса? Почему лесникам выгодно не отвечать на этот вопрос

Владимир Борейко, КЭКЦ

Статья 65 « Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка» Кодекса Украины об административных правонорашениях дает право природоохранным государственным органам штрафовать порубщиков за незаконную рубку деревьев и кустов.Штраф от 510 гривень до 15300 гривень (1).

Стаття 246 «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу» Уголовного кодекса Украины предусматирвает за незаконную рубку более серьезные штрафы , а также лишение свободы от 3 до 7 лет (6).

Однако что такое « незаконная рубка» ? Почему более 50 % судов, а может и больше, которые ведут государственные природоохранные органы против лесников-незаконных порубщиков, проигрываются ?

Все дело в том, что в Украине сейчас нет четкого определения Законом что такое незаконная рубка. Лесники под незаконной рубкой понимают одно, экологическая инспекция-другое. Юридические комментарии также толкуют ее по разному.В результате порубщиков-браконьеров выявить и наказать очень трудно.

Например в Ужанском национальном парке рубки последнее время велись часто при наличии лесорубочных билетов, но без получения соответствующих лимитов, как того требует статья 9-1 Закона « О природно-заповедном фонде Украины» (7,8). То-есть разрешительные документы на рубку выдавались с нарушением действующего законодательства. Считались ли такие рубки незаконными? Некоторые полагали что нет и поэтому директора Ужанского парка Бирковича за 5 лет за широкомасштабные рубки без лимитов никто серьезно не наказал .

В самых крупных и известных дендропарках Украины, являющихся объектами ПЗФ общегосударственного значения, проводились санитарные рубки без наличия лимитов на рубки, утвержденных Минприродой Украины. Дендропарк «Софиевка» в 2013-2014 гг. проводил рубки без наличия таких лимитов. Госэкоинспекция в Черкасской области провела проверку и подтвердила, что санитарные рубки в Софиевке проводились незаконно . В 2013 г. рубки без наличия лимитов Минприроды проводили дендропарки «Веселые Боковеньки» и «Тростянец» (8).

В 2014-2015 гг. выборочные санитарные рубки без наличия лимитов Минприроды проводил дендропарк «Александрия», в связи с чем экоинспекцией в Киевской области был составлен акт о нарушении природоохранного законодательства. Причем интересно, что Президиум НАН Украины, которому подчинен дендропарк, письмами за подписью вице-президента НАНУ В. Моргуна, официально прикрывал нарушителей, заявляя, что рубки проведены при наличии всех разрешительных документов (8).

Следующий пример, когда документы на рубку выдаются с нарушениями действующего законодательства, является хитрая практика осуществления сплошных санитарных рубок. Ни для кого не секрет, что эти рубки-главная дойная корова Гослесагенства и что более 60 %, а может и 70 % деловой древесины заготавливается в Украине при помощи санитарных рубок. Поэтому лесопатологи, не без влияния элементов коррупции, нередко пишут липовые акты лесопатологического и санитарного обследования, незаконно выделяя под сплошную санитарную рубку вполне здоровые насаждения.На этом основании лесниками выписываются лесорубочные билеты, на основании которых и ведется рубка. Однако если экоинспекция даже и докажет, что акты лесопатологического и санитарного обследования липовые, доказать сейчас, что сама рубка незаконная , практически невозможно. Нужно добиться от лесников аннулирования лесорубочных билетов ( добровольно или через суд) что практически невозможно.

В лесорубочных билетах указывается квартал и выдел, где должна вестись рубка, а в материалах отвода- указываются породы и другие характеристики деревьев, подлежащих рубке. Это-два главных разрешительных документа для рубки. Однако нередко бывает так, что лесники залезают с бензопилой не на ту территорию. Например, в 2017 г. экоинспекция обнаружила в Олевском лесхозе Житомирской области рубку в одном выделе на 0,4 га больше, что это разрешалось в лесорубочном билете. То-есть специальное разрешение на рубку было, но рубка проводилась немного с нарушениями. Но из за того, что в Украине отсутствует точное определение что такое незаконная рубка, олевские лесники стали доказывать свою невиновность.

4.К сожалению, в Лесном кодексе Украины отсутствует определение незаконной рубки (2). Думается, что это было сделано лесниками-разработчиками Лесного кодекса специально. Более того, с 1998 г. в постановлении Кабмина Украины Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, від 21 квітня 1998 р. N 521 , определение незаконной рубки, пускай не очень удачное, существовало (3). Но в 2013 г. это постановление было отменено, вместо него принято аналогичное- Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, постанова Кабміну України від 24 липня 2013 р. № 541 , но уже без определения, что такое незаконная рубка (4). Чиновники Гослесагенства очень удачно постарались, и вычеркнули определение незаконной рубки. Определение незаконной рубки в постановлении Кабмина Украины № 521 было следующим- « Під незаконною рубкою слід розуміти рубку без спеціального на те дозволу або за наявності дозволу, але не тих рослин, не на тих площах, ділянках, не в тій кількості (понад ліміт), не в ті терміни, що передбачені дозволом» (4).Как мы видим, в этом определении есть очень большой недостаток- в нем не сказано,что незаконной рубкой является рубка при наличии разрешения, выданного с нарушением действующего законодательства. В настоящее время определение незаконной рубки имеется только в постановлении ПленумаВЕРХОВНОГО СУДА УКРАЇНИ від 10.12.2004 N 17 Про судову практику у справах про злочини
та інші правопорушення проти довкілля (5).Оно звучит следующим образом- « Зокрема, визнається незаконною порубка дерев і чагарників,
вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із
порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення
установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи
понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в
дозволі; порід, вирубку яких заборонено» (5). Эта формулировка гораздо лучше. Однако, к сожалению, о ней мало кто знает , и на судебную практику она не всегда влияет.Более того, юридический комментарий к уголовной статье 246 о незаконных рубках не учитывает тот факт, что незаконной рубкой является рубка с разрешением, выданного с нарушением существующего законодательства ( 9). Все это и без того усложняет практику судопроизводства и позволяет лесникам –порубщикам выйти сухими из воды. Поэтому срочно необходимо в статью 1 Лесного кодекса Украины внести следующее определение незаконной рубки- « Незаконная рубка- это рубка деревьев или кустарников, которая проведена без специального на то разрешения, или при наличии разрешения, но не в том месте, не на тех площадях, участках, не в том количестве ( больше лимита или без лимита), не в те сроки, которые предусмотрены разрешением, до начала или после окончания установленных в разрешении сроков, не тех пород деревьев, которые обозначены в разрешении, пород, рубку которых запрещено, или деревьев не того диаметра, или при наличии разрешения, выданного с нарушением существующего законодательства».Следует также подчеркнуть, что в настоящее время в Украине сложилась парадоксальная ситуация, что экоинспектор не имеет права подойти к незаконному порубщику. Практика рейдовых поверок , благодаря Ляпиной, Яценюку и Гройсману полностью запрещена законом. Проверки могут быть только плановые или внеплановые. Однако плановые проверки неэффективны, так как лесхозы знают о них за несколько месяцев вперед, а на получение от Минэкоэнерго Украины разрешения сделать внеплановую проверку порой уходит пол года. А за это время не только порубщик из леса исчезнет, но и пни сгниют. Эту практику также нужно менять, возвращаясь к рейдовым поверкам.Статья 65 Кодекса Украины об административных правонарушениях и статья 246 Уголовного кодекса Украины наказывает за незаконную порубку человека с бензопилой. И это не совсем справедливо, так как лесоруб порой не виноват, что ему выдали разрешение на рубку, подготовленное с нарушениями законодательства. Главные незаконные порубщики леса часто находится не в лесу, а сидят в кабинетах лесхозов и облуправлений лесного хозяйства.

Поэтому в Кодекс Украины об административных правонарушениях необходимо ввести новую статью, предусматривающую наказание чиновников-лесников за выдачу незаконных разрешений на рубку.



Литература
  1. Кодекс України про адміністративні правопорушення
  2. ЛІСОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
  3. Коментар до статті 246. Незаконна порубка лісу http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/243.php

3.Про затвердження такс для обчислення розміру
відшкодування шкоди, заподіяної порушенням
природоохоронного законодавства у межах територій
та об’єктів природно-заповідного фонду України, постанова Кабміну України від 21 квітня 1998 р. N 521 4.Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, постанова Кабміну України від 24 липня 2013 р. № 541 5. Про судову практику у справах про злочини
та інші правопорушення проти довкілля , постанова ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 10.12.2004 N 17 . 6.КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ7.Закон України « Про природно-заповідний фонд України»8.Борейко В.Е., Левина Г.Н., 2016, Санитарные рубки в обьектах ПЗФ. Экологический вред и противозаконный вид деятельности, К., КЭКЦ, 132 стр.

10 грудня 2019

Лесники из Кутского лесхоза Ивано-Франковской области попали на 14,6 млн. гривень

Мы уже недавно рассказывали, как по жалобе КЭКЦ Госэкоинспекция Украины провела в августе этого года проверку Кутского лесхоза, который незаконно рубит лес в национальном парке Гуцульщина, а также избивает работников НПП Гуцульщина, используя ” крышу” Ивано-Франковского облуправления лесного хозяйства и бездействие местной полиции http://ecoethics.ru/v-ivano-frankovskoy-oblasti-deystvuet-banda-lesnikov-ona-nezakonno-rubit-les-v-natsionalnom-parke-gutsulshhina-izbivaet-sluzhbu-ohranyi-parka-beret-v-plen-ekoinspektorov-bandu-kryishuyut-mentyi/#more-17898

Так, во время проверки в лесу начальника службы государственной охраны парка и экоинпекторов окружила толпа человек в 50, которой руководил в.и.о. директора Кутского лесхоза А.Аниськив. Толпа лесников избила начальника отдела службы охраны нацпарка Гуцульщина А.Матийчука, а экоинспекторов взяла в плен и в течении дня незаконно удерживала.

Недавно Государственная экоинспекция Украины ,совместно с СБУ и ГБР, вновь провела проверку злодеяний банды лесников из Кутского лесхоза. На этот раз бандиты уже не смогли сорвать проверку. Было выявлено , что лесники Кутского лесхоза по подложным документам, которые були подписаны руководством Ивано-Франковского облуправления лесного хозяйства, незаконно вырубили более 14 тыс. деревьев в национальном парке Гуцульщина. В результате бандитами в лесной форме был нанесен ущерб государству в 14,6 млн. гривень. Расследование злодеяний незаконного бандформирования на базе Кутского лесхоза продолжается.



На фото и видео= лесники Кутского лесхоза пытались не допустить проверяющих в лес



Информационная записка ГЭИ о злодеяниях Кутского лесхоза в НПП Гуцульщина



ecoethics.ru

26 листопада 2019

Мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах Карпат не діяв. Так як не забороняв всі види найнебезпечніших суцільних рубок. Новий закон їх забороняє і тому захищає карпатські ліси.


Володимир Борейко, Заслужений природозахисник України, директор Київського еколого-культурного центру

У деяких недавніх публікаціях в ЗМІ необґрунтовано заявлено про те, що, нібито, недавно прийнятий Закон "Про внесення змін до деяки Законів України относительно заборонено суцільніх рубок на гірськіх Схили в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» https://zakon.rada.gov .ua / laws / main / 249-20 спрощує проведення рубок в Карпатському регіоні. Дана заява, засноване на висновках деяких некомпетентних представників організації «Екологія, право, людина», не відповідає дійсності. І ось чому.

Сучасне лісове законодавство України- справа надзвичайно заплутане. Лісники спеціально наплодили масу суперечливих кабмінівських підзаконних актів, щоб успішно «ловити рибку в каламутній воді». А вірніше- щоб і далі спокійненько пиляти і продавати ліс.

Тому ведучи дискусію про лісоохоронних законах, а, особливо, такі закони готуючи, необхідно не тільки добре розбиратися в масі юридичних нюансів лісового законодавства, а й знати практику ведення лісового господарства.

В іншому випадку пишуться і приймаються непрацюючі або погано працюють закони, покликані начебто захищати ліс, але на ділі його не захищає.

В якості яскравого прикладу можна навести розроблений громадською організацією «Екологія, право, людина» (далі-ЕПЛ) і прийнятий в 2017 р Закон «Про оцінку впліву на довкілля» https://zakon.rada.gov.ua/laws/main / 2059-19

Даний закон зобов'язує проводити ОВС суцільних рубок лісу =

«21) усі суцільні та поступові рубки головного Користування та суцільні санітарні рубки на площади понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на теріторіях та об'єктах природно-заповідного фонду; »

Однак виникає багато питань. Чому автори Закону забули про лісовідновлювальних рубках, вони ж теж суцільні? Або вони нешкідливі? Чому в об'єктах ПЗФ не вводиться ОВС на суцільні рубки головного користування?

Ну і саму норму в 1 га лісники навчилися легко обходити, вони відводять тепер під суцільні рубки 0,9 га і уникають проведення процедури ОВС.

Всіх цих недоліків даного закону можна було б уникнути, якби в ЕПЛ працювали професіонали в галузі лісового законодавства. На жаль, їх там не було і немає.

Інший приклад. Прийнятий в 2000 р Закон «Про Заборона на проведення суцільніх рубок у гірськіх ялицево-букових лісах Карпатського регіону» розроблений і прийнятий з масою помилок і тому взагалі практично не працював.

Так, стаття 2 цього Закону забороняла проведення рубок головного користування в чотирьох різних частинах гірських ландшафтов- високогірних лісах вище 1100 метрів, лісах в лавинонебезпечних та селеопасних басейнах, лісах берегозахисних ділянок. Це було зроблено з метою запобігання сходу лавин, селів, виникнення повеней і т.п. Зараз в практиці лісового господарства рубки головного користування проводяться в основному трьома способамі- суцільними (коли робиться відразу великий шматок лісу), поступовими (коли рубаються дерева частково в кілька періодів протягом 30-40 років) і вибірково (коли вирубуються окремі дерева). Найбільшої шкоди лісі, природі, біорізноманіття, клімату завдають суцільні рубки. На відміну від вибіркових, наприклад, вони в 10 і більше разів сприяють появі повеней в горах. Тому ціна питання полягає саме в заборону суцільних рубкок. Однак законодавець з трьох видів діючих в Україні суцільних рубок заборонив тільки один вид-суцільні рубки головного користування. Два види інших суцільних рубок- санітарні та лісовідновлювальних заборонені не були. Тому лісники легко обходили заборону статті 2 цього Закону, проводячи замість суцільних рубок головного користування суцільні рубки санітарні та суцільні рубки лісовідновлювальних. У цьому може переконатися кожен, піднявшись в карпатських горах вище 1100 метрів. Всі вершини гір там в залисинах суцільних рубок. Як показали наші дослідження, проведені завдяки космічними знімками системи Global forest watch, за останні 15 років (2001 р.-2016 г.) в Українських Карпатах було вирубано суцільними рубками 126 тис. Га, або 7, http://ecoethics.ru/skolko-lesa-vyirubleno-v-ukraine-za-poslednie-15-let-kto-vinovat-i-chto-delat/#more-15763

Тому в підготовленому нами і недавно прийнятому Законі "Про внесення змін до деяки Законів України относительно заборонено суцільніх рубок на гірськіх Схили в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/249-20 цей недолік ліквідовано. Ми заборонили саме всі три види найнебезпечніших суцільних рубок- санітарних, лісовідновлювальних і головного користування.

Тепер підемо далі. Стаття 3 прийнятого в 2000 р Закон «Про Заборона на проведення суцільніх рубок у гірськіх ялицево-букових лісах Карпатського регіону» вводила мораторій всього на 10 років на проведення суцільних рубок головного користування в ялицево-букових лісах на крутих схилах. Термін цього мораторію закінчився 9 років тому. Але справа навіть не в цьому. Даний мораторій взагалі і не починався. Тому, як знову суцільні рубки санітарні та суцільні рубки відновлювальні були заборонені старим Законом в цій статті. І лісники, як і в першому випадку, це заборона спокійно обходили.

Однак існувала і ще одна причина, чому не діяла стаття 3 цього Закону. Тому, що в старому Законі не було юридично прописано поняття що таке ялицево-букові ліси. Скільки в букових лісах має бути піхти- 1%, 10% або 90%. Тому лісники знову обходили цю заборону і навіть, як мені розповідав колишній директор НДІ гірського лісівництва професор В.Парпан, вигравали суди.

Тому в підготовленому нами і недавно прийнятому Законі "Про внесення змін до деяки Законів України относительно заборонено суцільніх рубок на гірськіх Схили в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/249-20 ці прикрі промахи теж були враховані. Ми заборонили в статті 3 нового Закону всі три види суцільних рубок- санітарні, лісовідновні та головного користування, заборонили поступові рубки, а також прописали, що до ялицево-букових лісів відносяться ліси, в складі яких ялиця займає більше 25%. Це ялицево-букові ліси і ялицево-буково-ялові лісу. В цілому вони займають в Карпатах близько 50 тис. Га і знаходяться в 9177 лісогосподарських виділити. Діапазон їх поширення - на висоті 300-1500 метрів.

Крім того, ми заборонили ці види рубок не на 10 років, як це було в старому Законі, а назавжди.

Стаття 4 старого Закону дозволяла проведення в ялицево-букових лісах рубок вибіркових, поступових і узколесосечних. Ми заборонили узколесосечние рубки, також посиливши природоохоронне значення даної статті.

Те-є за всіма трьома перерахованими вище статтями старого Закону в новому Законі явне посилення захисту лісу шляхом заборони різних видів рубок, і, в першу чергу, самих небезпечних і шкідливих-суцільних. Чому то деякі критики цього Закону на це не звертають увагу.

Але і це ще не все. Новий Закон повністю забороняє всі види рубок головного користування в заказниках, а також господарських зонах національних парків і регіональних ландшафтних парків https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/249-20 І це є дуже важливе досягнення нового Закону, так як в Карпатах є значна кількість заказників, національних і регіональних ландшафтних парків, де тепер ці рубки повністю заборонені. Важливість цієї норми важко переоцінити. Однак деякі критики нашого Закону чому то це норму теж не помітили. Що ще раз підтверджує їх непрофесіоналізм або заангажованість.

Хочу також пояснити, чому в новому Законі ми зняли норму про те, берегозахисні ділянки мають довжину 150-200 метрів уздовж водних об'єктів. Справа в тому, що дана норма старого Закону вступала в протиріччя з Водним кодексом, який регламентує величину прибережних захисних смуг. Згідно Водного кодексу величина прибережних захисних смуг повинна бути в горах 50-100 метрів https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80

Не може бути два закони, що мають різні норми по одному і тому ж питанню.

Тепер з приводу деяких зауважень, висловлених критиками нашого нового Закону.

Висловлювалося, що добавка голови Комітету з екології Верховної Ради України Олега Бондаренко в пріамбулу Закону та до статті 2 = кроме розробки суцільніх вітровалів и буреломів, а такоже суцільно враження шкіднікамі и хвороби насаджень ", нібито, зводить нанівець заборона проведення суцільних санітарних рубок. Це не так. Справа в тому, що в старому Законі, де не було заборони суцільних санітарних рубок, така норма була не потрібна. Однак в новому Законі, де забороняються суцільні санітарні рубки, необхідно було ввести виняток, що стосується розбирання ветровалов, буреломів і ліквідації можливих поразок лісів шкідниками.

Однак, на відміну від Санітарних правил в лісах України, де підставою для проведення суцільних санітарних рубок може бути все що завгодно, навіть поява в лісі короеда в кількості один екземпляр = «27. Суцільні санітарні рубки проводяться Шляхом вирубування сухостійніх, відміраючіх и дуже ослаблені дерева , пошкодженіх Пожежа, шкіднікамі, хвороби лісу и внаслідок аварій та стіхійного лиха, лишь у деревостанах, в якіх проведення вібірковіх санітарних рубок прізведе до Зменшення повнотіла насаджень нижчих 0,1. » https://zakon.rada.gov.ua/laws/ main / 555-95-% D0% BF, Що, до речі, і користуються деякі нечисті на руку Лісопатологія, готуючи липові висновки про «зараженості» лісів шкідниками, в нашому Законі чітко сказано, що підставою для проведення суцільної санітарної рубки є наявність суцільного ветровала або бурелому, або факту суцільного зараження насадження шкідниками або хворобами. А ці явища досить рідкісні, але якщо вони мають місце бути, то суцільна рубка вже необхідна. Тому побоювання критиків, що дана добавка народного депутата України Олега Бондаренко, нібито, нівелює дію заборони суцільних санітарних рубок, марні.

Ще висловлювалися сумніви з приводу розширення «до 2030 року мережа лісовіх автодоріг з твердим покриття у лісах регіону до 10 кілометрів на 1000 гектарів" https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/249-20

Ця норма перекочувала в новий Закон з старого Закону. Вона має дуже важливе екологічне значення, тому ми її перенесли в новий Закон. Справа в тому, що наявність у місцевого населення величезної кількості автотранспорту веде до появи в лісах, і не тільки в гірських, величезної кількості доріг. Що веде до фрагментації ділянок дикої природи, знищення місць перебування чи зростання рідкісних видів тварин або рослин, ерозії грунту, загибелі лісових насаджень. Головні причини появи все нових лісових доріг дві- проведення рубок лісу і наявність мисливських вишок. І те, і інше вимагає лісової дороги. У деяких місцях, наприклад в Міжріченському регіональному парку на Чернігівщині, кількість таких лісових доріг просто зашкалює. Там ми нарахували в деяких лісових кварталах 5 і більше лісових доріг! В горах ситуація ще гірше. Сход снігів, тривалі дощі в горах виводять з ладу практично всі торішні грунтові дороги, розмиваючи їх повністю. Часто вони приходять в непридатність через вивезення лісу важкими лісовозами і розбиття колії. Тому стара дорога кидається і в лісі прокладається нова. Щоб зупинити цю «дорожню« вакханалію, ми підтримали норму створення доріг з твердим покриттям. Тверде покриття означає не обов'язково асфальт. Це може бути щебінка, або велика галька, як буває в Карпатах. Хто бажає переконатися в корисності цього прийому, може з'їздити і подивитися в Сухолуччі. Там Януковичем були прокладені в лісі хороші асфальтові дороги або дороги з щебеневим покриттям, що практично нанівець звело зростання нових доріг. Часто вони приходять в непридатність через вивезення лісу важкими лісовозами і розбиття колії. Тому стара дорога кидається і в лісі прокладається нова. Щоб зупинити цю «дорожню« вакханалію, ми підтримали норму створення доріг з твердим покриттям. Тверде покриття означає не обов'язково асфальт. Це може бути щебінка, або велика галька, як буває в Карпатах. Хто бажає переконатися в корисності цього прийому, може з'їздити і подивитися в Сухолуччі. Там Януковичем були прокладені в лісі хороші асфальтові дороги або дороги з щебеневим покриттям, що практично нанівець звело зростання нових доріг. Часто вони приходять в непридатність через вивезення лісу важкими лісовозами і розбиття колії. Тому стара дорога кидається і в лісі прокладається нова. Щоб зупинити цю «дорожню« вакханалію, ми підтримали норму створення доріг з твердим покриттям. Тверде покриття означає не обов'язково асфальт. Це може бути щебінка, або велика галька, як буває в Карпатах. Хто бажає переконатися в корисності цього прийому, може з'їздити і подивитися в Сухолуччі. Там Януковичем були прокладені в лісі хороші асфальтові дороги або дороги з щебеневим покриттям, що практично нанівець звело зростання нових доріг. ми підтримали норму створення доріг з твердим покриттям. Тверде покриття означає не обов'язково асфальт. Це може бути щебінка, або велика галька, як буває в Карпатах. Хто бажає переконатися в корисності цього прийому, може з'їздити і подивитися в Сухолуччі. Там Януковичем були прокладені в лісі хороші асфальтові дороги або дороги з щебеневим покриттям, що практично нанівець звело зростання нових доріг. ми підтримали норму створення доріг з твердим покриттям. Тверде покриття означає не обов'язково асфальт. Це може бути щебінка, або велика галька, як буває в Карпатах. Хто бажає переконатися в корисності цього прийому, може з'їздити і подивитися в Сухолуччі. Там Януковичем були прокладені в лісі хороші асфальтові дороги або дороги з щебеневим покриттям, що практично нанівець звело зростання нових доріг.

Тепер що стосується тракторів. Як я розумію, на гусеницях. Ця пущена кимось страшилка найбільш порушила ЗМІ і читачів Інету. Поясню в чому справа. У статті 9 старого Закону було сказано про те, що заготівля і вивезення деревини в гірських лісах Карпатського регіону проводиться тільки з використанням колісних та гужових засобів. Ми в новому Законі слово «тільки» змінили на слово «переважно». Обьясняю чому. Рубки в гірських лісах Карпатського регіону регламентуються спеціальними Правилами рубок головного Користування в гірськіх лісах Карпат, затверджених Кабміном України https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/929-2008-%D0%BF В этих Правилах прописаны несколько иные нормы по поводу вывозу древесины в горах, чем это имелось в старом Законе. Более того, регламентация норм вывоза древесины в горах-это не задача данного Закона. Его задача-запрет сплошных рубок. И самое главное. Норма, запрещающая гусеничные трактора в старом Законе практически не действовала. Ибо это- одна из задач будущей реформы всего лесного хозяйства Украины. Например, в соседней Беларуси успешно действуют харвестеры, специальная техника для заготовки и вывоза древесины. Однако одной строгой даже в самом строгом законе нормой такую технику в наши лесхозы не завести. Тут должна быть подведена экономическая база прежде всего в лице помощи государства лесной отрасли. Поэтому , как не действующую, мы это норму в новом Законе изменили. Я противник внесения в законы запретов, которые не будут действовать.

Зате ми заборонили «оновлення системи вузькоколійок». Так як така норма старого Закону вела до додаткового знищення лісу під виглядом так званого «оновлення» вузькоколійок.

Тепер з приводу ще однієї страшилки. Це так звані поступові рубки. Критики нового Закону залякують їй наївних читачів, мовляв в статті 2 поступові рубки головного користування тепер дозволені. Так дозволені. Ну і що? Хіба їх можна порівняти за своїм шкоді з рубками суцільними, коли за раз вирубується велика ділянка лісу і поверхня Карпат оголюється і стає беззахисною перед дощами і таненням снігів?

Рубки вибіркові і поступові-набагато екологічніше суцільних. Що таке поступова рубка головного користування в горах? Згідно Правил рубок головного Користування в гірськіх лісах Карпат, затверджених Кабміном України https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/929-2008-%D0%BF , Поступові рубки головного користування бувають двох видів-групово-поступові та смугасто-поступові. Вони проводяться в два-чотири прийоми, за час яких в певній ділянці лісу поступово рубаються дерева (насадження розріджується). Повторюються такі етапи рубки раз в 5-10 років, а їх загальна тривалість складає 30-40 років. Зрозуміло, що такий тривалий період етапів поступових рубок дозволяє оновлюватися лісі, підростати молодим деревам, що зводить практично нанівець негативний ефект поступової рубки (що не скажеш про рубці суцільний).

Тепер хочу сказати кілька слів про те, як зробити так, щоб наш новий Закон працював. Справа в тому, що необхідно, щоб Кабмін України, виконуючи цей Закон, вніс правки до Порядку спеціального использование лісовіх ресурсов » https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/761-2007-%D0%BF , заборонивши рубки головного користування в заказниках, і господарських зонах нацпарков і регіональних ландшафтних парків. Ці правки має підготувати Держлісагентства України. Однак, як показує практика введення в дію нашого іншого Закону, який я також готовіл- з охорони пралісів https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2063-19 Держлісагентства всіляко саботує його виконання і не вносить необхідні зміни, які забороняють рубки в ПЗФ, в Санітарні правила в лісах України. Закон був прийнятий в 2017 р, пройшло вже 3 роки, ми виграли проти Кабміну два суди (суд першої інстанції і апеляційний), проте віз і нині там.

І на завершення кілька слів про те, які законодавчі правки, що покращують охорону лісів, потрібно внести в закони найближчим часом. В першу чергу своєю доробки вимагає Закон, підготовлений ЕПЛ «Про оцінку впліву на довкілля» https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2059-19 в частині лісової тематики.

Необхідно внести статтю про адміністративну відповідальність працівників Лісопатологічне служб за підготовку липових актів про санітарний стан лісів. Потрібно заборонити суцільні рубки в особливо захисних лісових ділянках. В даний час вони такими є лише на папері. Дуже важливо підвищити так званий вік стиглості дерев вище 100 років. Рубаючи дерева нижче 100-річного віку, лісники крадуть ліс у наших нащадків. Потрібно закріпити в Лісовому кодексі створення охоронних зон не тільки навколо гнізд рідкісних птахів, а й навколо місць зростання рідкісних видів рослин і місць проживання інших рідкісних видів тварин. На виконання Бернської конвенції необхідно заборонити в сезон тиші проведення в лісах не тільки санітарних рубок (як це зроблено зараз), але і рубок головного користування. Рубка сухих дерев, так важливих для охорони біорізноманіття, також повинна бути заборонена в лісах. Слід заборонити лісникам палити порубкових залишків, ніж вони завдають шкоди грунті. Потрібно заборонити проведення суцільних рубок в в водоохоронних зонах річок. Адже саме ці рубки гублять річки України. Лісові співтовариства, що входять до Зеленої книги, також повинні бути захищені від рубок. Прийшла пора зняти обмеження на 3 куб. м. мертвої деревини у господарських лісах. Мертва деревина-це запорука майбутнього наших лісів. Прийняти закон про захист зелених зон у містах і населених пунктах. Вимагають своєї законодавчої захисту останні залишки вікових природних лісів-всі дубових понад 100 років і всіх букових більше 150 років. З метою захисту лісів від всихання потрібно ввести норму обов'язкового заповідання всіх водних лісових джерел-озер, боліт, річок. також повинна бути заборонена в лісах. Слід заборонити лісникам палити порубкових залишків, ніж вони завдають шкоди грунті. Потрібно заборонити проведення суцільних рубок в в водоохоронних зонах річок. Адже саме ці рубки гублять річки України. Лісові співтовариства, що входять до Зеленої книги, також мають бути захищені від рубок. Прийшла пора зняти обмеження на 3 куб. м. мертвої деревини в господарських лісах. Мертва деревина-це запорука майбутнього наших лісів. Прийняти закон про захист зелених зон у містах і населених пунктах. Вимагають своєї законодавчої захисту останні залишки вікових природні лісів-всіх дубових понад 100 років і всіх букових більше 150 років. З метою захисту лісів від всихання потрібно ввести норму обов'язкового заповідання всіх водних лісових джерел-озер, боліт, річок. також повинна бути заборонена в лісах. Слід заборонити лісникам палити порубкових залишків, ніж вони завдають шкоди грунті. Потрібно заборонити проведення суцільних рубок в в водоохоронних зонах річок. Адже саме ці рубки гублять річки України. Лісові співтовариства, що входять до Зеленої книги, також повинні бути захищені від рубок. Прийшла пора зняти обмеження на 3 куб. м. мертвої деревини в господарських лісах. Мертва деревина-це запорука майбутнього наших лісів. Прийняти закон про захист зелених зон у містах і населених пунктах. Вимагають своєї законодавчої захисту останні залишки вікових природних лісів-всіх дубових понад 100 років і всіх букових більше 150 років. З метою захисту лісів від всихання потрібно ввести норму обов'язкового заповідання всіх водних лісових джерел-озер, боліт, річок. Слід заборонити лісникам палити порубкових залишків, ніж вони завдають шкоди грунті. Потрібно заборонити проведення суцільних рубок в в водоохоронних зонах річок. Адже саме ці рубки гублять річки України. Лісові співтовариства, що входять до Зеленої книги, також повинні бути захищені від рубок. Прийшла пора зняти обмеження на 3 куб. м. мертвої деревини в господарських лісах. Мертва деревина-це запорука майбутнього наших лісів. Прийняти закон про захист зелених зон у містах і населених пунктах. Вимагають своєї законодавчої захисту останні залишки вікових природні лісів-всіх дубових понад 100 років і всіх букових більше 150 років. З метою захисту лісів від всихання потрібно ввести норму обов'язкового заповідання всіх водних лісових джерел-озер, боліт, річок. Слід заборонити лісникам палити порубкових залишки, ніж вони завдають шкоди грунті. Потрібно заборонити проведення суцільних рубок в в водоохоронних зонах річок. Адже саме ці рубки гублять річки Україну. Лісові співтовариства, що входять до Зеленої книги, також повинні бути захищені від рубок. Прийшла пора зняти обмеження на 3 куб. м. мертвої деревини в господарських лісах. Мертва деревина-це запорука майбутнього наших лісів. Прийняти закон про захист зелених зон у містах і населених пунктах. Вимагають своєї законодавчої захисту останні залишки вікових природних лісів-всіх дубових понад 100 років і всіх букових більше 150 років. З метою захисту лісів від всихання потрібно ввести норму обов'язкового заповідання всіх водних лісових джерел-озер, боліт, річок. Потрібно заборонити проведення суцільних рубок в у водоохоронних зонах річок. Адже саме ці рубки гублять річки України. Лісові співтовариства, що входять до Зеленої книги, також повинні бути захищені від рубок. Прийшла пора зняти обмеження на 3 куб. м. мертвої деревини у господарських лісах. Мертва деревина-це запорука майбутнього наших лісів. Прийняти закон про захист зелених зон у містах і населених пунктах. Вимагають своєї законодавчої захисту останні залишки вікових природних лісів-всіх дубових понад 100 років і всіх букових більше 150 років. З метою захисту лісів від всихання потрібно ввести норму обов'язкового заповідання всіх водних лісових джерел-озер, боліт, річок. Потрібно заборонити проведення суцільних рубок в в водоохоронних зонах рек. Адже саме ці рубки гублять річки України. Лісові співтовариства, що входять до Зеленої книги, також повинні бути захищені від рубок. Прийшла пора зняти обмеження на 3 куб. м. мертвої деревини в господарських лісах. Мертва деревина-це запорука майбутнього наших лісів. Прийняти закон про захист зелених зон у містах і населених пунктах. Вимагають своєї законодавчої захисту останні залишки вікових природних лісів-всіх дубових понад 100 років і всіх букових більше 150 років. З метою захисту лісів від всихання потрібно ввести норму обов'язкового заповідання всіх водних лісових джерел-озер, боліт, річок. мертвої деревини в господарських лісах. Мертва деревина-це запорука майбутнього наших лісів. Прийняти закон про захист зелених зон у містах і населених пунктах. Вимагають своєї законодавчої захисту останні залишки вікових природних лісів-всіх дубових понад 100 років і всіх букових більше 150 років. З метою захисту лісів від всихання потрібно ввести норму обов'язкового заповідання всіх водних лісових джерел-озер, боліт, річок. мертвої деревини в господарських лісах. Мертва деревина-це запорука майбутнього наших лісів. Прийняти закон про захист зелених зон у містах і населених пунктах. Вимагають своєї законодавчої захисту останні залишки вікових природних лісів-всіх дубових понад 100 років і всіх букових більше 150 років. З метою захисту лісів від всихання потрібно ввести норму обов'язкового заповідання всіх водних лісових джерел-озер, боліт, річок.

І дозволити проведення суцільних санітарних рубок в Держлісагентстві України.

21 листопада 2019

Вовк в овечій шкурі: “екологічний” законопроект спрощує рубки лісу в Карпатах


30 жовтня Верховна Рада України підтримала в 2 читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)».

Проведений ЕПЛ аналіз показує, що незважаючи на назву, цей законопроект, навпаки, дозволяє проведення суцільних рубок в Карпатах, знімає мораторій на проведення рубок головного користування у високогірних лісах та дозволяє використовувати для заготівлі та вивезення деревини гусеничні трактори!

Зокрема, вищевказаним законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону». І якщо раніше в окремих категоріях лісів (у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря; у берегозахисних ділянках лісу тощо) рубки головного користування були заборонені взагалі, то тепер в цих категоріях дозволяються несуцільні рубки головного користування. Тобто, тепер лісогосподарські підприємства можуть на легальній основі робити в таких лісах комерційні рубки головного користування.

При цьому, законопроект дає визначення терміну «суцільна рубка» як «рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за один прийом, крім останнього заходу поступової рубки». А згідно з «Правилами рубок головного користування в гірських лісах Карпат», «кінцевий прийом поступових систем рубок призначається за наявності рівномірно розміщеного життєздатного підросту господарсько цінних порід насіннєвого походження заввишки до 0,5 метра (у букових і ялицевих лісах – до 1,5 метра)». Виходить, що можна буде зрубати ліс за декілька прийомів, лишивши на його місці підріст висотою 0,5-1,5 метра, і така рубка буде вважатися «не суцільною».

Також законопроект декларує заборону на проведення суцільних санітарних рубок, «крім розробки суцільних вітровалів і буреломів та насаджень, суцільно вражених шкідниками і хворобами», чим фактично нівелює норму про заборону, оскільки суцільні санітарні рубки як раз і призначаються з вищеперелічених причин (вітровали, буреломи, шкідники тощо).

Більше того, раніше заготівля та вивезення деревини в Карпатському регіоні дозволялася «тільки з використанням колісних та гужових засобів, повітряно-трелювальних установок, а також з відновленням системи вузькоколійок та оптимізацією мережі лісових доріг». І хоча ця норма не працювала в повну міру, але останнім часом Державна екологічна інспекція почала контролювати дотримання заборони на використання гусеничних тракторів, і нами були відмічені навіть випадки зупинення через суд проведення рубки через використання заборонених типів тракторів. Тепер же слово «тільки» буде замінено на «переважно», що відкриває шлях до використання на вирубках гусеничних тракторів, які знищують лісову підстилку, ущільнюють ґрунт і завдають значної шкоди довкіллю.

Також законопроект вимагає «розширити до 2030 року мережу лісових автодоріг з твердим покриттям у лісах регіону до 10 кілометрів на 1000 гектарів». Будівництво доріг з твердим покриттям у високогір’ї призведе до спрощення заготівлі деревини і, відповідно, до збільшення обсягу рубок.

Чи не єдиним позитивом вищезгаданого законопроекту є введення заборони на проведення рубок головного користування в господарських зонах національних природних та регіональних ландшафтних парків. Такі рубки широко проводились у низці територій природно-заповідного фонду і завдавали значної шкоди цінним природним комплексам. Зокрема, ЕПЛ неодноразово писала про проблеми з проведенням рубок головного користування у 200-річних дібровах національного природного парку «Цуманська Пуща».

Зауважимо, що після першого читання законопроект дійсно відповідав задекларованій меті і вносив заборони на проведення суцільних рубок оздоровлення та формування лісів. Всі вищезгадані проблемні пункти були введенні в законопроект завдяки поправкам № 6, № 11 та № 21, авторами яких є народні депутати Бондаренко О. В. та Івахів С. П.

Якщо підсумувати, то законопроект з гарною назвою «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)» фактично:
  • знімає мораторій на проведення рубок головного користування в окремих категоріях лісів (у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря; у берегозахисних ділянках лісу тощо);
  • не вводить заборони на проведення суцільних санітарних рубок, дозволяє проведення поступових рубок головного користування (які за фактом не сильно відрізняються від суцільних)
  • дозволяє використання будь-яких видів техніки для проведення лісозаготівлі.
Тому цей законопроект лише спрощує вирубку лісів Карпат! І не дивно, що Держлісагентство України підтримує цей законопроект!

ЕПЛ закликає Офіс Президента України не підписувати законопроект 0873 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)» та повернути його на доопрацювання Верховній Раді України з пропозиціями заборонити будь-які рубки головного користування та будь-які суцільні рубки оздоровлення та формування лісів у окремих категоріях лісів у Карпатах та не дозволяти використання гусеничних тракторів під час лісозаготівлі в Карпатах.




НАГАДАЄМО

Через варварського ведення лісового господарства в Україні вже яке десятиліття масово вирубуються ліси. Особливо шкодять суцільні рубки, коли ліси зводяться цілими ділянками.  Тільки за останні 15 років суцільними руками в Україні вирубано 800 тис. Га лісів, що становлять територію Чернівецької області. При цьому в Українських Карпатах за останні...