Лісові пожежі в Україні сталися в ідеальних для підпалів умовах - командир авіазагону ДСНС

Уже в перший день пожежні бачили три автономних загоряння на відстані в десятки кілометрів

Фото: Getty Images

Станом на 22 квітня лісові пожежі в Житомирській області локалізовано, з повітря гасити перестали, але на землі пожежні ще працюють. У Київській області продовжують гасити вертольоти. За три тижні вогнеборства на Поліссі льотчики спеціального авіаційного загону ДСНС України здійснили 621 виліт, на палаючі ліси вилили 5052 тонни води, а це приблизно 90 залізничних вагонів-цистерн. За оцінками фахівців, якщо не буде нових загорянь, за кілька днів погасять усе. Про особливості весняних лісових пожеж 2020 року "Апострофу" розповів командир авіазагону ДСНС України ІВАН КОРОБКА.

- Наскільки відрізняється бачення пожежі з землі і з повітря?
- За наземними мірками пожежі розділені - Житомирська область, Київська... Але для нас це один ланцюжок - архіпелаг вогнищ вогню в одному географічному районі. Ми працюємо по всьому Поліссю - за вказівкою штабу перекидаємо сили туди, де в конкретний момент ситуація найбільш загрожує швидким поширенням вогню.

За три тижні пожеж великих, глобальних вогнищ було вже дев'ять. Трапляється, що з одного вогнища виникає інше. Але були і непов'язані загоряння. Із 4 квітня, незалежно один від іншого, виникали нові осередки. 7 квітня з'явився осередок безпосередньо біля саркофага ЧАЕС, і він пізніше роздвоївся. 14 квітня все начебто загасили, а 16-го - різко виникли два великих вогнища в Житомирській області в Овруцькому районі.

- Чи була загроза пожежі Чорнобильської атомної станції, зокрема - аварійного реактора?
- Великий осередок дійсно виник в абсолютно закритому місці - в зоні відчуження, де людина так просто не може з’явитися. Там молодий хвойний ліс із низько розташованими гілками. Такий ліс швидко спалахує верховою пожежею і передається за вітром, захоплюючи великі території.

Пожежа виникла в п'яти кілометрах на південь від реактора, потім її вітром знесло в район "Дуги" ("Дуга" - радіолокаційна станція, відома також як об'єкт "Чорнобиль-2". Висота щогл - до 150 м при довжині споруди 460 м, - "Апостроф"). Ми спершу відбивали пожежу від реактора, а на наступний день зайнялися власне "Дугою". Це було досить складно - через задимлення літати в районі такого об'єкта було небезпечно.

Але я не думаю, що вогонь якось міг загрожувати аварійному реактору. Швидше, він міг бути небезпечний підприємству "Вектор". У авіаторів була особлива відповідальність в цьому районі, бо через радіацію там проблематично задіяти наземні сили.

- Зараз багато інформації про навмисні підпали. Що ви можете сказати з цього приводу, дивлячись з неба?
- Як таких паліїв ми бачити не можемо, бо завжди летимо туди, де вже палає. Але нерідко зранку спостерігаємо одну картину, а до середини дня - іншу. З'являлися нові осередки за 30-40 кілометрів один від іншого. На такі відстані іскри вітром не переносяться.

Пожежа в зоні відчуженняФото: liga.net

Зокрема, за оперативною інформацією було відомо, що перша пожежа виникла в районі Народичів, а потім спалахнуло східніше - у районі Поліського. Але ми вже в перший день спостерігали три автономних загоряння на відстані за десятки кілометрів. Значить, це не поширення пожежі, а виникнення нових вогнищ у результаті чиєїсь діяльності. Умисної чи з необережності - це вже інше питання, і воно не до нас.

Ми навіть думали, ставили себе на місце палія: ідеально зведено в часі всі фактори - суха трава після безсніжної зими, молодої рослинності (а свіжа трава ускладнює поширення вогню) ще немає ні на лугах, ні в лісах, до того ж синоптики прогнозували стійкий антициклон по всій Україні. Тобто ідеальні умови для підпалів. Ось тільки кому вони вигідні?

- Як і де ви заправляєте водою літаки і вертольоти?
- На ліквідацію пожеж задіяли три літаки АН-32 і три вертольоти МІ-8МТ. Вертольоти набирають воду з найближчих водойм, зокрема, і з річки Прип'ять. Літаки заправляються тільки на аеродромах. Заправляються досить швидко - 12-15 хвилин. Використовуємо два майданчики - нашу постійну базу в Ніжині та військовий аеродром в Озерному, неподалік Житомира. Вертольоти за один виліт роблять по 25-30 зливів води по 3 тонни кожен.

Згорілі в результаті лісової пожежі будинки в селі Рагівка Київської областіФото: Getty images

Станом на 22 квітня загін здійснив 621 виліт, злито 5052 тонни, це приблизно 90 вагонів-цистерн води. Скільки за площею - важко сказати, тому що загоряння різної інтенсивності, і відповідно, по-різному гасимо. Один злив літака накриває водою (залежно від висоти над вогнем) площу 120-150 метрів на 50-70 метрів. Вертоліт - приблизно 10 на 25 метрів за один слив. Працюємо переважно на висотах 40 м - для літаків і 20 м - для вертольотів. Язики полум'я сягали 10-15 метрів і вище.

Наше завдання - розбивати великі пожежі на локальні маленькі, щоб далі вже могли впоратися наземні сили. Так би мовити, розриваємо фронт вогню.

- Які ще роботи, крім гасіння пожеж, виконують льотчики ДСНС?
- Авіаційний пошук і порятунок у важкодоступних місцях, включаючи гірські, а також на акваторіях морів; медична евакуація та перевезення тяжкохворих на спеціально обладнаних повітряних судах. Ну і, пожежогасіння. Всього у нас 19 повітряних суден - 7 літаків і 12 вертольотів. Базуємось у Ніжині, але маємо точки чергувань по регіонах України - Харків, Одеса, Ужгород, Київ.

Із усіх видів рятувальних робіт пожежі - найбільш небезпечні. В основному - через постійну сильну задимленість, коли немає візуальної інформації, але ти при цьому знаєш, що десь поруч крутяться й інші судна. До такої роботи допущені тільки льотчики першого класу. Досвід у нашому загоні напрацьовувався роками. Регулярно гасимо лісові пожежі. Свого часу багато гасили в Криму - у важкодоступних місцях у горах. Гасили в Грузії, Туреччини, Ізраїлі, Чорногорії.

- Багато хто звертає увагу, що в Білорусі ліс не горить. На вашу думку - чому?
- Насправді, і Білорусь теж трошки горить, ми це спостерігаємо по супутнику. Але горить не так, як українське Полісся. Білоруська частина басейну Прип'яті більш населена. Після аварії на ЧАЕС там рекультивовані землі. Населені пункти живі, багато людей. Їх ліс... не хочу вживати банальне слово "доглянутий", але йому явно приділяється більше уваги. У нас же в Чорнобильській зоні заборонена вирубка, і це створює проблему: ліси захаращені й добре "підходять" для горіння. А пожежа - вона, як жива, користується тим, що їй залишили люди.

Білоруські колеги працюють із нами в постійному контакті. Відповідно, знаючи, що тут відбувається, вживають підвищені заходи безпеки. Будь-яке виникнення вогнищ відразу ліквідується.

У Білорусі, якщо подивитися по карті, куди більш розвинені дороги. У нас - в тому ж Овруцькому районі - лісові дороги в поганому стані, складно добиратися навіть для обслуговування лісу. Що б хто не говорив, фінансування лісового господарства в цих районах призвело до ситуації, в якій ми і опинилися. Думаю, тут комплексна проблема - занадто довго не чистився ліс.

Вадим Петрасюк

Середа, 22 квітня 2020, 17:53

https://apostrophe.ua/ua/article/society/2020-04-22/lesnyie-pojaryi-v-ukraine-proizoshli-v-idealnyih-dlya-podjogov-usloviyah---komandir-aviaotryada-gschs/32368

Далі...

Украинские атомщики пригрозили Зеленскому «очередным Чернобылем»

Киев, 10 апреля. На Украине сложилась угрожающая ситуация в ядерной энергетике грозящая «очередным Чернобылем». К такому выводу пришли члены ассоциации ветеранов атомной энергетики и промышленности Украины, направив тревожное письме президенту Украины Владимиру Зеленскому.

Обращение к президенту страны на своей странице в Facebook разместил местный экс-депутат парламента Алексей Журавно. Под письмом свои подписи оставили бывшие директора Запорожской, Смоленской и Ровенской атомных станций и бывший главный инженер ЧАЭС Николай Штейнберг.

В обращении, направленному президенту, премьер-министру Шмыгалю и спикеру Верховной рады Разумкову говорится, что на сегодняшний день ведущий поставщик электроэнергии в стране НАЕК «Энергоатом» не имеет постоянных руководителей, которые бы работали с соответствующими разрешениями.

При этом, по мнению атомщиков-ветеранов, юридически никто не несет ответственность за безопасность АЭС.

«Неужели нам мало Чернобыля, и мы пытаемся повторить его снова? Осознаете ли Вы, что все это грубое нарушение международного режима ядерной безопасности?» – говорится в обращении.

В письме также отмечается, что атомная отрасль Украины испытывает растущий дефицит финансов, которые идут на обеспечение безопасности эксплуатации и закупку топлива. При этом авторы обращения отмечают, что сложившаяся ситуация может привести к вынужденной остановке ядерных блоков.

Напомним, ранее в интервью Федеральному агентству новостей бывший депутат Верховной рады Украины Алексей Журавко заявил, что поджог леса в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС, который случился недавно, был произведен сознательно.

7:24 10 Апреля 2020

https://riafan.ru/amp/1266531-ukrainskie-atomshiki-prigrozili-zelenskomu-ocherednym-chernobylem

Далі...

Народний депутат Андрій Кіт: «Недолуге керівництво лісовою галуззю може призвести до жахливих наслідків»

Зміна керівництва, яка кілька місяців тому відбулася у Державному лісовому агентстві, замість внесення нових ідей і рішень у галузь, насправді тільки поглибила усі складні та суперечливі процеси, що відбувалися у ній протягом останніх років. Безгосподарність, яка існує в даний час у Держлісагентстві, на думку народного депутата Андрія Кота, уже найближчим часом може призвести до негативних і незворотних наслідків.

Які причини спонукали вас до таких скептичних прогнозів?

Діяльність, точніше бездіяльність керівництва Держлісагентства уже розбалансувало галузь і в даний час наполегливо штовхає її у прірву. У чому власне небезпека? Ще минулою каденцією Верховної Ради було прийнято бюджетну «Програму ведення лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді». Програма дає можливість здійснювати перерозподіл коштів між лісгоспами, оскільки вони в Україні перебувають в абсолютно різних умовах. Якщо на Заході лісові господарства здебільшого прибуткові, то на Півдні та Сході держави стоїть не питання заробітків, а питання збереження лісу. Завдання програми полягає у збалансуванні ситуації. Аби прибуткові підприємства могли поділитися з дотаційними, потрібен паспорт програми. Але паспорт бюджетної програми на 2020 рік не затверджено по нинішній день. Це означає, що більшість лісгоспів Півдня та Сходу (Донецька, Луганська, Миколаївська, Запорізька, Херсонська, Одеська, Дніпровська області та частково Полтавщина та Кропивниччина) фактично залишилися без фінансування. Як наслідок, вони вже мають приховану заборгованість із заробітної платні та не виконують податкові відрахування у бюджет. Це тягне за собою іншу проблему - масове звільнення професійних і досвідчених працівників. Відтак лісгоспи не можуть навіть забезпечити належне гасіння пожеж, які відбуваються у лісових насадженнях і виконувати програми із висадки лісу.

І як у таких умовах керівники лісгоспів дають собі раду і тримають підприємства на плаву?

А тут ситуація взагалі на межі катастрофи. Річ у тім, що багатьох керівників просто немає на посадах. І це буквально. Із 345 керівників лісгоспів протягом останнього часу звільнено близько півтори сотні. При чому переважна більшість із них звільнена абсолютно безпідставно, без жодних звинувачень чи претензій.

Можливо, галузь таки потребувала кадрового оновлення керівного складу?

Так не йдеться про кадрове перезавантаження. Річ у тім, що на місце звільнених керівників не призначено нікого. Ви уявляєте! Півтори сотні директорів звільнено і нуль призначено! За таких умов не доводиться говорити про будь-яке ефективне управління, оскільки в добрій половині господарств воно взагалі відсутнє. Часом просто фізично немає кому підписувати документи.

І чим реально загрожує такий стан справ? 

Перші тривожні дзвінки ми маємо вже сьогодні. У час, коли держава відшуковує кошти на соціальну сферу, намагається отримати нові кредити від іноземних партнерів, через безгосподарність однієї структури, бюджет недоотримує більш, ніж вагомі суми. Наведу тільки один приклад. Через неспроможність керівництва Держлісгоспу вирішити технічне питання із залізничниками, банально немає вагонів, аби експортувати зі складів уже заготовлені понад мільйон кубометрів дров. А це сума еквівалентна мільярду гривень. Як, питається, можна так «господарювати»?

Це, справді, виглядає доволі сумно… І, щонайменше, дивно.

Уявіть собі, що в таких умовах, у які через недолуге керівництво потрапила більшість українських лісгоспів, їх ще й вирішили «добити» непродуманою податковою політикою. До Верховної Ради не надходило жодної ініціативи від уряду щодо перегляду оподаткування підприємств лісової галузі. Натомість урядом у листопаді минулого року було прийнято Постанову, яка практично позбавила лісгоспи останніх можливостей для виживання. Точніше кажучи, було прийнято документ, згідно з яким 90 відсотків дивідендів підприємств галузі вирішено забирати у бюджет. Як за таких умов можна вижити?

І що далі? Лісове господарство в Україні збанкротує, помре, чи є більш оптимістичні варіанти розвитку подій?

Мені з колегами-депутатами разом з відповідальними, провідними лісівниками ще за минулої каденції вдалося врятувати галузь так званих реформаторів, які лобіювали безоплатну передачу лісів у приватну власність. Де-факто в наших умовах це б означало банальну крадіжку. То ж і сьогодні я вірю в те, що спільними зусиллями ми не дамо розвалити лісове господарство безвідповідальним керівникам - людям які випадково потрапили на керівні посади у лісогосподарській сфері та продемонстрували свою повну управлінську некомпетентність.

Фото: tyachiv.com.ua
15 марта 2020, 10:00
https://lb.ua/economics/2020/03/15/452548_narodniy_deputat_andriy_kit.html

Кирилл Сомов

Далі...

Юлія Тимошенко: Долю української землі може визначати лише сам народ – ми наполягатимемо на референдумі

«Батьківщина» всіма доступними методами протистоятиме плану влади розпродати іноземним банкам і корпораціям українські чорноземи.

Про це заявила Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко в ефірі телеканалу «НАШ».

«Ми навіть не допускаємо думки про те, що земельний закон буде прийнятий. Адже мова йде не про пересічний документ, а про 72% території України. Цей закон не можна дозволити прийняти, і «Батьківщина» буде боротися всіма доступними методами, які в нас є», – наголосила Юлія Тимошенко.

Лідер «Батьківщини» зауважила, що заяви президента про те, що земля не буде продаватися іноземцям, неправдиві. Адже в правках «слуг народу» вказано, що землею можуть володіти іноземні банки та кредитні установи. Намагаючись догодити міжнародним аферистам, переконана Юлія Тимошенко, влада приведе українських фермерів та сільгоспвиробників до банкрутства.

«Щойно вони цей закон приймуть, селяни зможуть іти в іноземні банки, які представлені в Україні, й закладати свою землю, брати кредити, в тому числі й у валюті, під дуже високі відсотки. Тепер згадаймо, що з нами зробили у 2014 та 2015 роках, коли в три рази опустили курс гривні, й згадаймо весь середній клас, який брав кредити під заставу своїх машин, квартир, бізнесу. Тоді практично всі, хто мав у заставі майно, стали банкрутами», – застерегла Юлія Тимошенко.

Голова партії наголосила, що пропрезидентська монобільшість, працюючи на догоду іноземним аферистам, намагається пустити з молотка не тільки сільськогосподарські території, а й особливо цінні землі, до яких відносяться ліси, водойми природні та історичні заповідники.

«Якщо вони навіть до лісів дійдуть, то наші люди не зможуть по гриби чи по ягоди піти. Там буде стояти охорона, і дітей з батьками не пропускатимуть прогулятися», – обурилася Юлія Тимошенко.

Лідер «Батьківщини» наголосила, що президент мусить дотриматися своєї обіцянки й дати людям право на референдумі вирішити долю української землі.

«Президент у своїй програмі написав, що всі важливі питання повинні вирішуватися через всеукраїнський референдум. Тому спочатку референдум, а потім будуть депутати приймати земельні закони», – резюмувала Юлія Тимошенко.

Головне Новини
12.02.20 22:43

https://ba.org.ua/yuliya-timoshenko-dolyu-ukraїnskoї-zemli-mozhe-viznachati-lishe-sam-narod-mi-napolyagatimemo-na-referendumi/ 

Далі...

Лесников, разрешающих незаконно вырубать деревья, надо сажать в тюрьму - юрист

Найти виновного в незаконной вырубке леса и прилечь его к ответственности не составляет труда.

Такое мнение в ходе пресс-конференции в информационном агентстве «ГолосUA» выразил юрист Ростислав Кравец.

По словам юриста, в Украине вступил в силу закон о запрете вырубки леса на склонах Карпат, но проблема в том, что, какой бы закон у нас не принимали, он исполняться не будет. Также в новом законе есть разрешение на вырубку лесов выше 1100 м.

«Лесник - это государственное лицо, и если он не соблюдает закон, давайте его сажать в тюрьму. Просто властям нужно взять вертолет и полетать над Карпатами, тогда будет отчетливо видно, что и когда вырубалось.

В прямом эфире нужно полетать над Карпатами и показывать в прямом эфире, что происходит на самом деле с вырубкой лесов в этом регионе. Очевидно, что в Карпатах целыми склонами вырублены деревья. Какой закон позволял лесникам вырубать целые склоны, непонятно, но все там находятся «в доле». Вопрос к лесникам - в чьих интересах там всё вырубается? Все делается умышленно. У лесников есть конкретные обязательства, но они их не соблюдают. Лесникам надо просто исполнять закон», - подчеркнул Р. Кравец.

По словам юриста, найти виновного и прилечь его к ответственности не составляет труда. Съездите в Одессу и в Чоп и посмотрите, куда отправляется лес, какой лес и как он грузится. У нас разрешили вывозить дрова, но под видом дров вывозят все подряд. Лес рубят и отправляют за границу.

Людмила Стрельцова
15:56 22-11-2019

Далі...

Мораторій на експорт лісу-кругляку потрібно переглянути, а також – запускати реформу лісогосподарської галузі – експертна дискусія

Київ, 31 липня 2019.

Новій владі варто переглянути доцільність мораторію на експорт необробленої деревини (лісу-кругляку), тому що у поточному вигляді він не виконує задекларованих цілей – щодо захисту лісів і підтримки української деревообробної промисловості. Таку основну тезу висловили експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

За результатами дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, мораторій сприяв певному зростанню української деревообробки, але, насамперед, за рахунок розвитку лісопильної галузі. Лише за перші 6 місяців цього року, порівняно з відповідним періодом попереднього року, лісопильна галузь зросла на близько 14%. При цьому, уся переробна промисловість за цей же період показала зростання близько 1%. У лісопильній галузі зросла кількість підприємств, за останні кілька років подвоїлися прямі іноземні інвестиції.

«Завдяки лісопильній галузі ми досягли рекордних темпів зростання експорту цієї продукції: кожного року приблизно на третину за останні кілька років. Але тут виникає головне запитання – чи це те, чого ми хотіли: чи ми хотіли заборонити експорт лісу-кругляку і замінити його на експорт розпиляного кругляку», – зазначає Євген Ангел.

При цьому, мораторій ніяк не зменшив обсяги вирубки лісів – тому що він не забороняв заготівлю деревини, лише експорт необробленої. Оцінити вплив мораторію на незаконну заготівлю неможливо, оскільки про це немає надійної інформації.

«Мораторій – це, в першу чергу,питання економічне, і коли спекулюють мораторієм у природоохоронних цілях – вас просто обманюють. У довгостроковій перспективі мораторій, з точки зору охорони лісу, є взагалі шкідливим: починає розвиватися деревообробка при лісгоспах, починає збільшуватися кількість лісопильних підприємств і посилюється лоббі деревообробників. І якщо ми як екологічна організація хотіли б, щоб Україна перейшла на ставлення до лісів як у США, коли ліси виконують переважно екологічні функції – ми зіткнемося із ще більшим лоббі деревообробників та лісівників», – зазначає Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».

«Мораторій був лише одним елементом у змінах, які повинні були відбутися в управлінні лісами України [за коаліційною угодою]. На жаль, крім мораторію,жодних інших змін досягти не вдалося. Держлісагентство і далі очолювали люди, які продовжували корупційні схеми. Деревина, дозволена для експорту, продавалася також не на конкурентних засадах, а через корупційні схеми. Що я би пропонував новому українському парламенту і новому українському уряду – запровадити (до відміни мораторію – якщо вона буде), конкурентні і прозорі правила роботи ринку української деревини – чи це експорт, чи це внутрішній ринок. І провести інституційну реформу лісового господарства», – зазначив народний депутат України Остап Єднак.

За словами Петра Тєстова, перший указ нового президента щодо незаконних рубок і ведення обліку деревини принципово не змінює ситуацію. «Безперечно, облік деревини треба вводити, з незаконними рубками треба боротися. Але, по-перше, вже існуюча система обліку в системі Держлісагентства – я не бачу жодної ефективності від її роботи, тому що інформація недоступна онлайн, частину інформації можна підробляти. По-друге, більшість фото вирубаних Карпат, які знімають з дронів – ці рубки не є незаконними. Вони можуть бути з порушенням природоохоронного законодавства, але на них є усі необхідні документи. Відповідно, введення цього указу жодним чином не поліпшує ситуацію з тими рубками, які викликають найбільше обурення громадян. Першочергові кроки – це те, що було закладено у коаліційній угоді попереднього парламенту – провести реформу Держлісагентства», – каже експерт.

Щоб зменшити корупційні ризики і зловживання у лісовій галузі, потрібна комплексна реформа Державного агентства лісових ресурсів: розділити господарчі функції, контрольні функції та функції розробки політики, які зараз об’єднані у межах цього відомства. Також слід переглянути підхід до фінансування роботи лісгоспів – деякі, розташовані на Півдні та Сході, не можуть бути самоокупними через те, що природного лісу у цих регіонах фактично немає.

За словами учасників дискусії, розробити концепцію реформи лісогосподарської галузі можливо упродовж цієї осені. Ініціювати початок реформи має уряд. Головні відповідальні за розробку концепції реформи – Мінагрополітики та Мінекології, спільно з профільними комітетами Верховної Ради з екологічної політики та аграрної політики.

Петро Тєстов нагадав, що ще у 2012 році у рамках проектів Світового банку підготували якісну аналітику і пропозиції щодо необхідних змін. Їх можна оновити та взяти за основу.



Остап Єднак

Євген Ангел

Петро Тєстов

http://uacrisis.org/ua/72877-moratorium-on-exports-of-unprocessed-wood-and-reform-of-forest-management

Далі...

Ми втрачаємо наш ліс. Що робити?

Думки

Україну в буквальному сенсі "вирубують". Наша держава в рекордний проміжок часу скотилася з першого на останнє місце в Європі за кількістю лісонасаджень. На сьогодні обсяги нелегального вирубування лісу сягли критичного рівня.

Щороку бандити вирізають сотні тисяч дерев та вивозять їх з держави на продаж. Ліси пустіють, екологія погіршується, а люди дуже швидко втрачають одне з ключових природних багатств, яке, згідно з Конституцією, належить народу.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
Величезні маєтки та дорогі "мерседеси": Хто наживається на незаконній вирубці українських лісів09:33 17.03.2019

Фахівці вважають, що вже знищено понад 30% лісових насаджень України, хоча насправді може йтися про значно більші цифри.

А це – пряма загроза екологічної катастрофи небачених масштабів. Через вирубування лісів степ просувається на північ, змінюється ландшафт, порушується екосистема, зникають цілі види тварин і птахів, у Карпатах через відсутність лісів частішають повені.


Для багатьох людей ліс в умовах масового безробіття – це природний годувальник. Люди збирають гриби та ягоди, щоб потім продати їх на ринку, і для них цей дохід – чи не єдиний спосіб прогодувати сім’ю.

І якщо ситуацію не почати змінювати вже найближчим часом, ми не зможемо уникнути серйозних кліматичних проблем. Влада мала б почати займатися цим питанням "ще вчора"...

... Але влада цинічно наживається на незаконному вирубуванні лісу. Голови обладміністрацій, райдержадміністрацій, директори лісгоспів, головні лісники і головні інженери, митники – це ті ланки на місцях, які так чи інакше причетні до кругової поруки, результатом якої стають тотальне вирубування українських лісів і контрабанда сировини за кордон. Звісно, відкати йдуть і на самий верх. Центральна влада покриває цей злочин.

Активісти з нашої громадської організації "Дістало" не раз зупиняли лісовози, заповнені лісом-кругляком. Зазвичай елітну деревину бандити маркують як продукт санітарної вирубки. Потім її відправляють на західний кордон, де вона за демпінговими цінами реалізується європейським компаніям. А людям у регіонах залишаються тільки пеньки і розбиті лісовозами дороги.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
Гранати, підпали, залякування дітей: Як погрожують активістам, які борються з незаконною вирубкою лісів15:10 17.12.2018

Як це змінити? Я вважаю, що потрібен комплекс заходів. Треба взяти на озброєння досвід Норвегії, де влада встановила мораторій на вирубування лісу. Нам треба скористатися цим досвідом щодо заборони вирубання здорового лісу-кругляка. Це не має стосуватися санітарного рубання і рубання догляду, коли лісники розчищають хащі та пиляють пошкоджені шкідниками дерева. Але це означає, що має бути суворий контроль за правомірністю цих заходів.

Україна має заборонити вивіз лісу як сировини за кордон. І навести лад на митниці. Гройсман тривалий час годував нас обіцянками посадити всіх, хто зробив дірку на митницях, через яку збувається ліс-кругляк на деревообробні заводи країн західної Європи. Прем’єр-міністр переконував, що на кордонах буде все гаразд. Але свідомо збрехав.

Треба поламати усталену схему корупції, яка панує на рівні лісництв. Почати з розподілення функцій між лісниками. Нині відведенням лісосік, вирубуванням і прийомкою продукції займаються одні й ті самі люди в лісництвах. Лісники самі роблять відведення, самі визначають квадратуру, самі наймають приватні бригади пиляти ліс. За таких умов дуже важко проконтролювати, що випилюють і куди йде деревина. Самі лісники зізнаються, що крадуть кубометри лісу, щоб мати можливість заплатити бригаді, купити запчастини до бензопили, заправити машину тощо.

Саме тому важливо розподілити всі ці функції. Їх мають виконувати різні відомства, різні люди.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
Вирубування лісів на Закарпатті: У Зеленського заявили про намір припинити цей злочин14:32 27.05.2019

Якщо ліснику і далі платитимуть щомісяця зарплату в розмірі 4500 грн, він буде порушувати закон. Держава не дає грошей ні на податки лісгоспів місцевим громадам, ні на висадження нових насаджень, ні на утримання пожежних частин. За влади Порошенка це все скасували. Відповідно, українськими лісами керують не професіонали, а люди із сумнівною репутацією. А має бути навпаки. Щоб припинити плинність кадрів і зберегти спеціалістів, лісникам необхідно підвищити щомісячні зарплати щонайменше до 10 тис. грн.

Незаконне вирубування лісу треба кваліфікувати в Кримінальному кодексі як тяжкий злочин з подальшим покаранням за це у вигляді тривалого тюремного ув’язнення. Бо знищення лісу – це загроза національній безпеці держави.

А якби Україною керувала відповідальна і чесна влада, то вона б робила кроки для відновлення вітчизняної деревообробної промисловості. Тоді б експортувати до Європи не ліс, а меблі. І заробляти на цьому значно більші гроші, а головне – чисті.

Можливо, новому парламенту, який буде обрано 21 липня, варто задуматися над створенням Міністерства лісового господарства, як це було за УРСР. До речі, тоді Україну зараховували до лісових держав. Ліс треба відновлювати, повсюдно висаджуючи молоді дерева навесні та восени. І робити це масово.

Усе це насправді обов’язок влади. І тільки-но ми побачимо продумане впровадження цих кроків, тільки-но за знищення лісу почнуть карати реальними строками, тоді можна буде говорити, що ситуація зрушила з місця. Дав би Бог!




Віталій Журавський
Український правознавець і політичний діяч
10:17 01.07.2019 


Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

Далі...

Чому знищують Пожежний ліс у Мурованих Курилівцях?

На сполох забили у Мурованих Курилівцях. Бо від Пожежного лісу залишилася ріденька лісосмуга, а Горліс взагалі знищили...

«Пожежний ліс. Цікаво, на кого з президентів працюють ті, хто ніяк не зупиниться, враховуючи, що це в нашому районі відбувається впродовж 7-ми чи навіть 8-ми років? І можна багато кричати про ненажерливого Пороха та продаж карпатського лісу, але чомусь страшно хоч пікнути про те, що відбувається під самісіньким носом. Можливо, завдяки цьому «бізнесу» створюються нові робочі місця, а до місцевого бюджету рікою течуть гроші-податки? Кілька років ми писали скрізь, куди можна, збирали підписи. РДА відразу ж сказала, що нічого до того не має. Лісове господарство прислало когось із перевіркою.

А вердикт один — все в межах дозволеного, порушень не виявлено. Невідомо, яким дивним чином це «порішали»? Але факт: у Мурованих Курилівцях давно завівся якийсь небезпечний шкідник, який нищить ліси. Наприклад, Горліс на п’ятому районі знищили. Не так давно вирубували ліс у Воронівцях. Та так, що люди виходили на захист свого лісу. Не зупинили навіть кримінальні справи за незаконні вирубки лісу.
\
Тоді чиновники вирубали й продали 30 дубів з урочища «Котовець». У Рівному дубовий 100-літній ліс майже знищили, залишилися недорубки. У Михайлівцях, Лучинці, Лучинчику, Вербовці, Обухові були великі суцільні рубки. А тепер добралися вже й до Пожежного. На місці вирубок намагаються щось садити, але після цього ніхто не займається молодими деревами і вони просто заростають кущами…» — ось таке пишуть небайдужі мешканці Мурованих Куриловець, котрі дуже переживають, що незабаром мальовнича природа буде знищена, бо ж є дозволи…

Сергій Кушнір, директор дочірнього підприємства «Мурованокуриловецький райагроліс» вчергове змушений виправдовуватися і пояснює:

«Усі необхідні документи на те є. По-друге, ми там висаджуємо дуже гарні культури. Це з року в рік одні й ті ж люди постійно скаржаться. А нас перевіряють усі інстанції і жодних порушень не виявляють. І чого переживати? Адже все законно. Та й ліс час від часу потрібно вирубувати, бо він вже перестиглий. Ми вирізаємо старі насадження і насаджуємо нові. От, наприклад, модрину садимо. Вона витривала до наших погодних умов. І росте швидко. Років через 5-6 вже буде видно, що тут ліс. Це ж не пшениця… Пожежному лісу прийшов вік, і він перетворився у головне користування. Раз на 10 років у нас проводяться обстеження фахівцями-лісопатологами, котрі приїжджають з Ірпіня. Вони й визначають, де ми маємо різати дерева, де провадити санітарні вирубки».

І ніби й відшуміли гучні справи «чорних лісорубів». Але проблема нікуди не зникла. Дивно, що термін «санітарні вирубки» чомусь дуже комфортно прижився саме в Україні. Це привід задуматись правоохоронним органам. Адже саме через них «лисіють» бідолашні Карпати в Україні і зникають лісові масиви. По інший бік кордону Карпати яскраво-зелені і мальовничі.

Читайте детальніше на: https://33kanal.com/news/chomu-znishhuyut-pozhezhnij-lis-u-murovanix-kurilivcyax.html

Далі...

ЯК зникає карпатський ліс! Активісти показали масові вирубки у Надвірнянському районі

Активісти оприлюднили відео фото з вражаючими масштабами вирубок лісів у Карпатах Наддвірнянського району!

Українські Карпати, гірський масив Горгани, що розділяє Карпати на Прикарпатті та Закарпатті, з масою цікавих і видових туристичних маршрутів, стовпчиками на старому польсько-чеського кордону, бліндажами окопами...

Досить багато поляків приїжджає туди вшанувати пам’ять предків загиблих в боях. Але зовсім скоро залишиться одна пустеля!!! Свіжі вирубки від низин до вершин гір, лісові стежки переповненні важкою технікою, що їдуть постійно без свят і вихідних лісовози з смереками і буком!

Місцеві в одному тільки селі Бистриця сказали, що кожен день близько 20 лісовозів з лісом проїжджає через село.

Вирубки абсолютно вандальні – сухостій і гілки з хвоєю, потьоки солярки, поламані дерева та чагарники по ходу проходу техніки, чисті гірські річечки – перетворені в брудні болота з олійними плямами...

На відео фото зроблені під час проходження короткого маркованого туристичного маршруту – с.Бистриця – перевал Легіонів – г.Братківская – с.Клімпуші з 9 по 10 травня 2019 року. Маркування маршруту можна бачити на деяких фото у вигляді біло-жовтого прапорця на дереві.

Що найстрашніше, що рубають вже всюди – біля села, на вершині, на стежках, на пам’ятних місцях, – йдеться в коментарі активістів до цього відео...

А ця задоволена морда ліца - Максим Бурбак. Глава Фракції "Народний Фронт". Тіньовий експорт лісу зробив его мультимільйонером! Але збіднив Україну на тисячі дерев та кубометри свіжого повітря!...


Максим Юрійович не просто багатий.

Він Мультимільйонер! У Бурбака безліч квартир і квартир, цілий автопарк вантажних і легкових автомобілів, кілька величезних Земельних ділянок і будинків.

А також Мільйони гривень готівкою і на банківських рахунках.
Ще Максим Юрійович дуже любить Карпатські Ліси ... У вигляді Деревини ...
Адже Тіньовий Експорт лісу приносить просто Колосальний прибуток!

Мільйони Доларів, щомісяця осідають його кишені. І кишенях його наближених!

Ну а проблеми Екології, Потопи і Зсуви пов'язані з вирубкою Ліси, цих хлопців абсолютно не хвилюють. Суто бізнес!

Адже з такими Величезними Грошима, вони можуть собі дозволити купити Нерухомість в будь-якій точці світу. А тиху старість десь на березі чужого океану, Максим Юрійович собі вже давно забезпечив ...

А що йому Україна? Чи її мешканці? ...

Народ, побачите цю ряху - ви ЗНАЄТЕ, ЩО з ТАКИМИ робити...

http://www.golos-narodu.com.ua/economika/item/19069-yak-znykaie-karpatskyi-lis-aktyvisty-pokazaly-masovi-vyrubky-u-nadvirnianskomu-raioni#.XO50gbfVK70

Далі...

Чотири вершники апокаліпсису для наших лісів

Зібрав в один пост майже все актуальне і цікаве про наші ліси. Порахуйте, скільки разів ви скажете «О! Я цього не знав!», і напишіть в коменті.​

У лонгріду — 4 розділи.

1) Статистика, або чому кожен з українців незадоволений ситуацією з лісами;
2) Чому мораторій на вивіз лісу-кругляку робить ще гірше;
3) 4 вершники апокаліпсису, які помножують триндець в 4 рази;
4) Рішення проблем, на досвіді сусідів.

1. Статистика, або чому кожен з українців незадоволений ситуацією з лісами

Про незадоволення можна написати 1 речення, і тему закрити: «Для мешканців міст важлива екологія, туризм («все життя збирав гриби там-то, прихожу — пеньки!»), а селянам — заробіток, бо в лісових місцинах мало полів, погано з роботою і дорогами, а ліс вже століттями годує і обігріває».

Однак останнім часом в країні справжня істерія щодо лісів, тож треба розібратися — чому? Вибачте, далі будуть декілька снодійних абзаців — але інакше не буде зрозумілий масштаб проблем.

Лісова галузь і деревообробка — це 3,6% ВВП України, цим займається ~500 тис ч (ціла армія!). Ліси є майже всюди, у західних областях і на Поліссі займають чи не половину всієї території — напр, Закарпат.обл — 51% (тому не помітити вирубки — неможливо, кожен знімає на смартфон і пише в фб своє «Ая-яй!»)))

Ліс у нас на 3/4 належить державним лісгоспам, якими керує ДАЛРУ (Державне агентство лісових ресурсів). 1/4 — місцевій владі, або військовим, або «без нагляду» (ця чверть — не надто продуктивні ліси; «на тобі, небоже, що мені не гоже»).

Лісгоспи — на самоокупності, в деякі роки їм надходили гроші з бюджету, в деякі — ні. Тобто хочеш з/п — пиляй ліс, хочеш більше — пиляй більше!

Тому 99% зрубаного в Україні лісу — це справа лісгоспів і місцевої влади, зрідка — військових. Принаймні, так каже ДАЛРУ: заготовляють 21–22 млн куб м, нелегальні вирубки — 40 тис куб.
Кількість зрубаного лісу за всі роки незалежності не надто коливається. Тобто не можна сказати: в 90-ті все було ок, а зараз — жо…

Але в останні роки площа порубок постійно зростає. Багатьох людей втішають оптимістичні інфографіки від ДАЛРУ, що лісники щороку висаджують все більші і більші площі нових саджанців.

НЕ ВТІШАЙТЕСЯ! Лісники не висаджують ліси на нових площах — вони просто заліснюють те, що в минулих роках зрубали. 

Якщо не посадити корисне, вирубки залісняться самі — нецінним мотлохом і кущами. Хоча, і такого у нас вистачає, особливо на крутих, кам’янистих схилах Карпат (там, аби посадити нове дерево, треба спочатку бити киркою, тож лісники запрошують місцевих на допомогу).

Загалом, в Україні щороку висаджується 20–30 млн саджанців (точної інфо не знайшов, складав цифри по лісгоспам). І саджанців вже не вистачає, тому збільшують потужність насін.заводів. Ми цих саджанців не бачимо на фото лисих Карпат — вони розміром з олівець, їм рости ще 50–70 років.

"спеціально для захисників ДАЛРУ: так, я знаю, що в їх статистиці вказується «створення нових лісів», +1–2 тис га/рік. У загальній кількості відтворених, 44 тис га, це 2–4%. Екологи стверджують, що це заліснюються старі вирубки, а нові ліси в Україні не створюються (хоча ще 5 років тому висаджували +10–12 тис га/рік). 

Нові ліси повинні висаджуватись! Норматив лісів для нових членів ЄС — 20% від заг. території, а у нас — 15,6%. Хоча, є надія, що “воно якось само”: кинуті сільські землі без обробки самі заліснюються, на ті ж +1–2 тис га/рік)))"

Наостанок, щодо статистики: сайт ДАЛРУ рапортує, що запаси деревини у нас з кожним роком збільшуються, замість суцільних рубок застосовують вибіркові, податків сплачується більше, з/п ростуть… Останнє — точно правда. З/п деяких директорів лісгоспів у Карпатах — більше від пана Гройсмана))).

2. Чому мораторій на вивіз лісу-кругляку робить ще гірше;

Експорт кругляку сосни у нас заборонили з 2017-го, інших дерев — ще з 15-го. Що це дало?

1) Сваримося досі з європейцями, вони нам транш на $600 млн не дали — бо це порушення умов угоди про асоціацію (тут і далі я буду дещо спрощувати, аби окреслити проблеми).

2) Скільки вивозили лісу, стільки і вивозимо — тільки у вигляді дошок і «дровеняк».

3) Легальних рубок як було 21–22 млн куб м — так і лишилось. Рубати менше не стали.

4) Об’єм нелегальних рубок — виріс в 2–3 рази. Це цифри наших лісників; є декілька досліджень європейців, що у нас до 60% рубок не відповідають документації і природоохоронному статусу територій (на папері — одне, по факту — не там, не стільки, і т.д.) Розбіжність — ~500 разів!

Нелегали для наших лісників: люди з «ночніками» вночі заїжджають у ліс, мають бензопили з глушниками, спилюють столітній дуб, стовбур пхають у вантажний бус, решту дерева кидають. Це невелика кількість, від загального об’єму спиляного в країні — менше 1%.

Нелегали для європейців: всі, хто робить суцільні рубки в заповідниках та інших ПЗФ (ПЗФ — це типи заповідних територій з різним статусом; об’єднує всі ПЗФ одне — усюди пиляється ліс). 

І хто ж ці «нелегали»? Звісно, лісники! Чужих до масштабних рубок не допускають.

5) Розбіжність цифр в експорті кругляка вже менша — вже не в 500, а лише в 238 разів :-) (447 тис т Eurostat, менше 2х тис т — наша митниця). Тобто наші митники видають кругляк — за дрова. Дуже вигідна схема: платиш мито, як за дешевий «чугуній», а продаєш дорогий «люміній».

Європейці чомусь не спалюють наші двометрові «дровеняки», якими забита Чернівецька митниця, а роблять з них у Румунії меблі і вироби.

6) Такі схеми — ще дрібнички, у порівнянні з об’ємами контрабанди. По ній, звісно, ніякої статистики митники не вказують. Але її можна вирахувати. 

•  Пан Гройсман в 2018-му заявляв, що об’єм контрабанди лісу — 6–8 млрд грн.
•  Earthsight називає цифру контрабанди — $ 1 млрд, і що її об’єми збільшились за останні 4 роки на 75%;
•  Мінстат: з України вивозять в 2 рази більше пиломатеріалів, ніж виробляють!

7) Проти контрабанди останнім часом приймаються певні кроки, спільно з Укрзалізницею. Тому знов з’явилися новини про прихід в Україну великих акул деревообробки. Більше всього бояться австрійського «Швайгофер», який купив 30 га в Коломиї для свого заводу, і навіть завіз устаткування. Страшилки кажуть: «Швайгофер» вже спиляв ліси в Румунії, а тепер те саме зробить у нас».

8) Не прибрані 3 головні схеми розкрадань. Всі три працюють із моменту незалежності і донині (схоже, це довічно))):

8.а) лісгоспи продають ліс посередникам по мінімальній ціні; ті, вже по нормальним цінам — закордонним споживачам. 

8.б) є директиви «згори», які наказують лісгоспам — кому і за якою ціною продавати. За часів Яника, ця прокладка була навіть оформлена, як «консалтинговий центр».

8.в) найдорожчі дерева, напр, 200-літні дуби, зрубують вибірково, по документах — як «санітарна рубка». Навіть чипізація дерев не допомагає, що розпочалася в 2009-му. У нас на кожне дерево прибивають молотком бірочку з штрих-кодом, а на телефонах лісників — стоїть спецпрограма обліку. Облік, справді, тепер як у австрійців (це їх технологія), однак від зловживань це допомагає мало (кажуть, що в лісових селах у кожного селянина — мішок таких бірок).

9) Якщо при Янику корупція була складовою роботи, то зараз про неї говорять вже менше. Головні претензії: 

•  що керівництво ДАЛРУ, пан Бондар — близький друг прокурора Луценка;
•  що Чернівецька митниця забита кругляком, як і до мораторію;
•  що голови лісгоспів хизуються дорогими авто і будинками;
•  що лісгоспи припинили співпрацювати з Prozorro, хоча раніше аукціони проводились.

10) З’явилися нові «ноу-хау» з розкрадання. Наприклад, «лісовідновні рубки» (це майже як «життєдайна смерть» :-) ). Стосуються вони саме заповідних територій, де заборонені РГП (рубки головного користування). Всі 15 лісгоспів Івано-Франківщини відмітилися…

Загалом, мораторії впроваджують переважно країни Африки (з європейських — Албанія, і тимчасово, Румунія — мабуть, недарма лякають Швайгофером))).

Такі заборони дають короткостроковий плюс для деревообробки (у нас теж рапортують про десятки нових пилорам, роб.місця і т.д.), але в довгостроковій — це мінус для всієї галузі.
Будь-який мораторій — це привід для корупційних зловживань і недобросовісної конкуренції.

Раніше весь вирубаний в країні ліс йшов:

•   або на приватні пилорами (у нас їх 12000, по 3–4 в кожному селі), а далі — на деревообробку, меблі і до споживачів;
•   або прямо за кордон.

Аж тут лісгоспам не дають вивозити колоди за кордон. Що вони роблять? Правильно, будують власні пилорами! Навіть на сайті Карпатського біосферного заповідника (це той, де букові праліси) написано: «Придбано стрічкову пилораму «Фермер 70» для активізації виконання природоохоронних та туристично-рекреаційних заходів». Егеж, туристів на пилорамі кататимуть :-)

Мабуть, лісники не чули про таке поняття, як «конфлікт інтересів». Це наче як призначити козлів стерегти капусту)))

За економічною логікою, всі приватні пилорами повинні збанкрутувати — бо державні можуть робити ті самі послуги, тільки за собівартість.

Однак жодна з 12000 приватних не закрилася, всі працюють. І де ж вони беруть ліс? 

Але все це — ще дрібниці! Переходимо до:

3. Чотири вершники апокаліпсису, які помножують триндець в 4 рази

Вершник №1. Жук-короїд.

Через спеку і стрімку зміну кліматичних зон (у Поліссі вже кукурудзу вирощують!), зменшується кількість ялиці під корою. Жуки за декілька днів перетворюють столітню сосну у сухостій — яка вже не варта майже нічого, а просто чекає, поки її повалить вітер. Кожен бачив на свої очі, що проблема є: зелений ліс раптом перетворюється на сухий, рудий. Сосни «рижиють» не тільки в лісах, але і в містах (напр, нещодавно в Сумах через короїда спиляли пів-парку). 

Почалася ця пошесть десь в 2015-му, і з того часу вже знищила вже 400 тис га лісів. Це приблизно в 10 разів більше, ніж вирубують за 1 рік.

Хімія проти короїда не діє — він під корою. Можна розвісити на деревах паперові пастки, як роблять у Білорусі. Можна розводити і запускати в ліси мурахожуків, це біологічний ворог короїдів, як роблять в Туреччині (у нас теж почали так робити). А можна спробувати спиляти заражене дерево, поки короїди не перелетіли на інше. І це — тадам! — основний спосіб боротьби.

А тут — тадам-там-там! — приймають закон, згідно якого не можна пиляти ліси з 01.04 до 15.06 — період розмноження фауни.

Чомусь ніхто не подумав, що короїди — це теж «тіпа-фауна», і вони в цей період теж розмножуються! В Білорусі можна спиляти заражене дерево за 1–3 дні — достатньо одного візита інспектора в ліс. А у нас — чекати по 2–3 місяці, і то не факт, що дозволять. Ну, і заборона рубок у квітні-червні, якої у сусідів нема.

Результат: стартові умови у нас були однакові, одна в Білорусі загинуло 30 тис га, у нас — вже 400 тис. І цифри збільшуються кожного року приблизно на третину….

Екологи кажуть, що лісники надто хитрож…, і вже використовують боротьбу з короїдом, аби спиляти все підряд і над-широкою полосою, поза регламентом. Екологи праві: кількість т.зв. «санітарних рубок» зростає по експоненті, в т.ч. в Карпатах, де короїда ще небагато.

Особливо екологів бісить, коли лісники рубають праліси Юнеско, прикриваючись короїдом і невизначеністю меж.

Лісники відповідають, що межі проведені «від фонаря», аби більше території захистити — і тепер у нас люди живуть «в пралісах», бо там їх хати :-) 

Екологи: «А до чого тоді короїд, якщо праліси — букові? Буде шкандаль з Юнеско! Якщо на 1 га пралісу є хоча б 5 пеньків — це вже не вважається пралісом!»

Не буду в деталі влізати; ви зрозуміли — розібратися в доцільності вирубок стає все проблемніше…

Вершник №2. Засихання смерек.

Прийнято вважати, що смерека — автохтон Карпат. Насправді, раніше тут були переважно буко-ялицеві ліси. Саме ці тисячолітні залишки внесені до Юнеско. А смереку почали масово садити австрійці, 200 років тому. Цитата: «Бук легко колеться, його можна використовувати хіба що на дрова або з декоративною метою. А смерека значно міцніша (хоч на будову, хоч на меблі) і рівніша (легше обробляти)».
Подібна «немісцевість» зараз, через глобальне потепління, призводить до масового засихання. Цитата: «Смереки є біологічно ослабленими, і це призводить до розвитку в них фітохвороб: пожовтіла і опадає хвоя, поширилися стовбурові та кореневі гнилі, особливо інтенсивно почала розвиватися коренева губка. Приблизно 40% від загальної кількості цього виду дерев доведеться ліквідувати».

В деяких лісгоспах Закарпаття вся засохло 60% смерек! По суті, ті страшні кадри лисих Карпат, якими нас лякають змі — неминучі. Або дерева спиляють зараз і продадуть — або вони самі засохнуть і впадуть. 

Що робиться: деякі лісгоспи розводять модрини і кедри. Деякі йдуть радикальніше, і висаджують горіхи («з них врожай кожен рік, ми добре заробляємо»).

До речі, у німців була аналогічна проблема — домінування смереки (наукова назва — «ялина біла», її усюди повно, не тільки в Карпатах). Вони заздалегідь оцінили ризики, і зробили «великий оберт» — замінили майже половину всіх смерек в лісах на інші породи. Виглядає цей ліс інакше (і це, начебто, «нехтування традиціями»), але він в рази стійкіший і здоровіший за монокультурний.

Вершник №3. Спекуляція. Страшенна кількість спекуляцій, яка помножується страшенною кількістю заборон.

Зараз в ЗМІ і соцмережах на тему лісів йде «мочилово», «полювання на відьм», всі проти всіх, і хто голосніше кричить — на бік того стає влада.

1) ЗМІ пишуть, що Карпати знищують місцеві мешканці. В тих областях безробіття — 20–30% (на решті України — 5–7%). «В селі такому-то стільки-то пилорам, а поряд вже не лишилося лісів. Куди дивляться силовики?» (йде навала листів в поліцію і прокуратуру, аби ті перевірили те-то і те-то). 

2) Ті ж змі постять новини: «Місцеві мешканці не дають рубати ліси. Перекривають дороги, палять шини, збирають докази вини лісників». (йде навала листів в поліцію і прокуратуру, аби ті посадили таких-то лісників).

3) З’явився новий вид рейдерства: начебто, «екологи-активісти» не дають проїзду у ліси вантажівкам. Схоже на будівельне рейдерство, коли не дають будувати, аж поки «не договоряться». І як відрізнити справжніх учених від «активістів»?? (йде взаємна навала… ну ви зрозуміли).

4) Доходить до абсурду: наприклад, пройшов лісом буревій. Поряд з автодорогою — купа повалених дерев. Вітер кидає гілки на машини. Десь дерево ледь тримається, зараз гепнеться і когось приб’є. Дебіли кидають з вікон недопалки, і вся та вже посохла деревина починає тліти. Місцеві жителі вже захрипли вимагати дій у лісгоспа, і самі почистили дорогу.

І лише через 3 місяці лісгосп отримав дозвіл з Києва, аби прибрати весь той мотлох, і зрізати пошкоджені дерева.

Вигадую? Ні, це реальний випадок, з Черкаської області. І такого — повно, всією Україною.

Вершник №4. Хаос у думках українців. 

Нам слід чітко зрозуміти, для чого взагалі ліси, і розрізняти їх функції. Катастрофа, що лісничі також не розуміють цього повністю — тому і лізуть весь час з пилами до заповідників і пралісів.

1) Для екології і туризму (чисте повітря, красиві краєвиди, відсутність повеней і зсувів)?

Тоді слід прибирати мертві дерева. Ліси зараз ослаблені і хворі, від одного з короїдом чи губкою може вмерти весь, доведеться спиляти задурно, поки ці рижі колоди комусь на голову не впали.

2) Для видового різноманіття, збереження екосистем (ягоди, гриби, тварини, птахи, полювання)?

Тоді «чим гниліше, тим краще»: на здоровому дереві ніхто не живе, а от трухлява колода — «зоопарк з половиною Червоної книги». Біловезькою Пущею пройти «навпростець» неможливо — навали з дерев, які розкладаються по 50–70 років! Однак навіть такі праліси вже не можуть самоочищуватися, їм теж допомагають у боротьбі зі шкідниками.

3) Щоб 5 млн наших громадян, мешканці зони лісів, не виїжджали в Польщу, а були зайняті у високорентабельному бізнесі?

Тоді розуміти, що дерево після 70-ти років слід спиляти. Бо інакше воно може перестигнути, засохнути, і замість «штуки баксів» буде коштувати мізер. Рентабельність лісництв в Естонії — 23%. У Фінляндії лісництва та деревообробка дають 45% ВВП. 900 тис ч, тобто кожен п’ята родина, є власником лісових угідь, і заробляє з них.

Агов, люди! Не вийде у нас «3 в 1»! Всі 3 задачі — несумісні!

4. Рішення проблем, на досвіді сусідів.

Хто зміг дочитати, тому вже зрозуміло, як і мені, якими повинні бути статуси територій.

1. Заповідники. Таких у нас — 4% від всіх лісів.

Сюди взагалі не заходять люди з пилами, не заїжджає техніка.

Впало дерево? Хай лежить, гниє.

Через нього засох цілий ліс? Ок, через 20 років сам відросте.
Він вже не буде такий, як зараз? Ну так в цьому і суть — там з’являться трохи інші звірі і птахи, то нормально!

В Чехії і Польщі є заповідники, де замість дерев — самі сірі засохлі стовбури. І там повно туристів — для багатьох саме такий, мертвий і страшний ліс є надпривабливою екзотикою.

Спеціалісти мені скажуть, що в наших заповідниках також є «ділянки АЗ» — абсолют.заповідності. Але при цьому, в усіх заповідниках продовжують видавати «ліміти на рубку лісу», і дозволяють «селекційний відстріл» (по суті, дозволи на полювання).

Щоб не було браконьєрів і порушників (до речі, це стосується не тільки заповідників — всіх лісів):

•   на деревах встановити фото-пастки, як в Білорусі. За 10 сек на телефон лісника приходить ММС. Він знає, куди їхати — бо вказані GPS-координати. Фотографії утирків з бензопилами — викладати в мережу; країна повинна знати своїх героїв.
•   Спостереження — не на джипах, а з дронами. В Білорусі вже використовують дрони з радіусом дій 350 км.
•   Відповідальність — максимальна. У нас зараз прийняті закони, що дозволяють садити порушників на 5 років.

Туризм — тільки по периметру, або спеціальними стежками. Бажають люди піднятися на Говерлу? Ок, але: стежкою; без сміття; без нищення рослин і схилів. Якщо це Карпатський біосферний заповідник, він не повинен перетворюватись щоліта на звалище побутових відходів, з витоптаними брудними канавами.

2. Інші природоохоронні території. Таких у нас — ~ 15% від всіх лісів.

Тут лісники можуть пиляти — але поштучно! — старі і хворі дерева, вивозити падалку.
Але ніяких просік і суцільних рубок, які так сильно паплюжать наші гори! 

Навіть якщо смерека засихає — це відбувається поступово і неодночасно, можна забирати такі дерева по одному, як це роблять в Німеччині, Австрії і Фінляндії, а на їх місце садити нові. Таким чином, в лісі утворюються галявини, і будуть зростати дерева різного віку і різних видів. Цитата з «Лісового кодексу України»: «У разі застосування вибіркової системи рубок ліси максимально зберігають і виконують водоохоронні, захисні та інші корисні властивості. Лісова ділянка постійно вкрита лісовою рослинністю».

У всьому світі, за такої системи рубки, можливо заробляти із збирання ягід, грибів, власних пасік — + 5–15% до доходу лісництв.

Немає можливості вивозити дерева по одному з крутих схилів? Придбайте спецтехніку — вистачило ж на придбання пилорам! В Австрії 70% всіх лісів спускають, як на канатній дорозі.

Це мільйони доларів? Ну так іншого виходу все одно немає. Якщо лісгоспи і далі будуть пиляти просіки на схилах — схили сповзатимуть в ущелини, як у нас рік-у-рік «сповзає» дорога на Драгобрат. Мабуть, відбудова після повеней і зсувів коштує більше за систему тросів і канатів.

3. Вся решта лісів, що зараз належать лісгоспам — стають ГОСПОДАРСЬКИМИ.

Лісгоспи можуть робити що завгодно і як завгодно, згідно Лісового кодексу і затверджених нормативів. Ніякі «ліві еколого-активісти» не мають права втручатися в діяльність лісників.
У нас майже всі ліси — вже як мінімум 4 рази посаджені, і 3 рази зрубані.

Це як енергетична верба, яку саджають на декілька років, а потім рубають і спалюють. Тільки наші ліси саджають на 70 років. Біля Києва, наприклад, ліси були посаджені в 60-ті. Отже, слід змиритися, що ми не зможемо все життя ходити в один і той самий ліс збирати гриби. Якщо цей ліс старий, він повинен бути зрубаний згідно нормативів (спочатку просіка тут, потім тут — це ціла наука, як правильно пиляти ліс; аж поки більша частина не буде замінена на молоді паростки).

Хочете отримати біля свого міста ліс, який не будуть рубати ВЗАГАЛІ — звертайтеся до міністерства і екологів, обґрунтовуйте необхідність створення заповідника.

До речі, лісники теж розуміють, що вибіркові рубки — кращі.

Львівська область рапортує, що таких — вже 43%, і буде більше, бо це пріоритетне завдання. ДАЛРУ пише, що зараз у Карпатах 60% площ рубок — вибіркові.

В далекому майбутньому треба переходити до приватних концесії, як у Фінляндії. Повторюсь: там 900 тис власників самі доглядають свої ділянки лісу, і це значно ефективніше лісгоспів.

А поки такі чіткі правила у нас не прийняті, слід припинити істерію, розшарити цей текст, і не вестися на дурні заклики. 

Хочете допомогти вже зараз? Реєструйтеся спостерігачами від WWF, той вже декілька років моніторить наші заповідники.

В наступному пості напишу суть свого проекту щодо лісів, який може стартувати вже зараз.

Дмитро Якорнов

https://medium.com/@d.yakornov/4-вершники-апокаліпсису-для-наших-лісів-9cad482b6f7

https://site.ua/dmitriy.yakornov/19816/

Далі...

“Те, що лісу вирубується наполовину менше, – неправда», – громадського активіста обурив звіт Олега Синютки

Вчора, 26 січня, голова ЛОДА Олег Синютка публічно звітував перед громадськістю. Зокрема зазначив, що торік в області на 50% зменшилась кількість незаконних вирубок лісів. Подякував за співпрацю у цьому напрямку начальнику Державної екологічної інспекції у Львівській області Миколі Маланичу.

Громадський активіст організацій “Люди країни” та “Стоп лісоцид” Василь Курій не погоджується з такими даними. Каже, насправді ліс вирубують не менше, а в рази більше.

“Синютка розповів про цифри, які він бачить у документах. Але вони далеко не відповідають дійсності. Державні органи, які мають виявляти масові вирубки, закривають на них очі, – обурюється Курій. – Не раз ми були свідками, як екоінспектори виїжджали на місця незаконних вирубок і нараховували в десятки разів менше пеньків, ніж є насправді. Нещодавно у Старосамбірському районі вони виявили 68 зрубаних дерев. В той час, коли ми, активісти, тільки за півдня нараховували 300. Там, де є сотні мільйонів гривень збитків, екоінспектори нараховують 2 мільйони. Тому звідки у Синютки може взятися правдива цифра? На обласному рівні проблему масових вирубок не вирішують і замовчують. Ні для кого не секрет, що комунальне підприємство обласної ради “Галсільліс” працює без лісовпорядних документів. А по селах й далі діють незаконні пилорами».

Василь Курій наголосив, що насправді поменшало не незаконних вирубок, а коштів, які надходять у бюджет країни від реального продажу деревини.

Під час звіту Олег Синютка також заявив, що часто незаконними вирубками займаються місцеві мешканці. Вони нібито вважають, що мають на це право.

“Так можна розкрадати заводи, комбінати та списати на місцевих жителів, якщо ці об’єкти не охороняти, – каже Курій. – Місцеві вирубують ліси, бо їх залучили до злочинних схем лісгоспів. Про ці схеми знає і місцева влада, і органи, які повинні охороняти ліс. Своєю бездіяльністю сприяють подальшому скоєнню злочинів».

27 Січень, 14:56

Тетяна Пасічник

Далі...

Саботаж лісової галузі або Ліс на експорт

Допис взято із Facebook.



ДАЛРУ разом з усіма підконтрольними обласними управліннями та держлісгоспами вчиняють відкритий саботаж. Це стосується цінової політики на лісосировину та обсягів і умов її продажу.

Річ у тім що ДАЛРУ дало розпорядження на всі підконтрольні держпідприємства виставити на торги сировину в обсязі не більше ніж 40% від обсягів квартальної заготівлі. Ця ситуація звичайно створює штучний дефіцит сировини на ринку, що звичайно призводить до підвищення цін. В ультимативній формі до більшості бірж доведена вказівка що торги мають бути в електронній формі , щоб унеможливити питання зниження ціни. Томо що на публічних торгах з голосу підприємства покупці мають змогу попросити пониження ціни у представників лісгоспів, а електронні торги такої можливості не дають. Лише збільшення ціни. Це просто якась дискримінація деревообробних підприємств. 

Ціна Української сировини є найдорожчою в Європі. Ціни Німеччини в деяких позиціях є на 90% дешевшими ніж в Україні. Це відкрите цілеспрямоване вбивання деревообробної галузі. 

Такі низькі дії не пройдуть безслідно. Нажаль керівництво ДАЛРУ не захотіло повернутися обличчям до представників провідних деревообробних підприємств з переробки дуба на круглому столі що був ініційованим Асоціацією «ВАДеП» 15.01.2019 р. Деревообробники прагнули до діалогу, а почули що такі високі ціни лише для того щоб лісгоспи могли вижити. Відверта брехня і тотальне не бажання діалогу. Начальник Хмельницького ОУЛМГ Пешко Петро Степанович висловився що лісгоспи це великі платники податків з середньою заробітною платньою в 20000 грн і не має бажання опускати ціни для деревообробників бо ті не платять ні податків ні заробітної платні. І це думка державного менеджера якому заробітна платня платиться за рахунок деревообробних підприємств. Ганьба таким держпрацівникам.
Враховуючи все вищевикладене створюється враження що цей саботаж направлений на відміну мораторію на експорт лісоматеріалів.

Відповідні заяви будуть подані до всіх силових структур , а також до Адміністрації Президента України та до Прем'єр міністра України.

Деревообробка буде піднімати питання концесії лісів якщо державні менеджери не можуть впоратися з поставленими їм задачами на користь держави.

Ще одним важливим пунктом вбачаємо впровадження системи Prozoro в ринок продажів деревини.

https://www.facebook.com/uawc.org.ua/posts/1968789786569885

Далі...

Сколько, кто, куда и для кого вывозит лес из Украины?., или Дровишки Юрия Луценко

Украинские «дрова» продаются деревообрабатывающим фирмам в Румынии и Венгрии, которые никак не связаны с энергетикой. 

Наибольшие объемы дров вывозят хозяйства Гослесагентства, которое возглавляет соратник генпрокурора Юрия Луценко. В то же время, закон о запрете экспорта дров ветировал президент Петр Порошенко.

В Украине действует десятилетний мораторий на экспорт необработанной древесины. Запрет ввели, чтобы поднять отечественную деревообрабатывающую отрасль. Сейчас трудно оценить эффект от таких протекционистских мер, но можно с точностью сказать, что контрабанда леса из Украины — выросла.

Самой распространенной схемой вывоза необработанного леса из Украины является экспорт дров в виде кругляка длиной в два метра. Фактически, каждый год из страны вывозят тысячи тонн промышленной древесины под видом обычной — топливной.

Украинская деловая древесина под видом дров продается европейским переработчикам древесины, которые производят из нее мебель, пол, щиты и другую продукцию.

Европейцам это выгодно — сохраняешь свой лес, покупаешь дешевый украинский, перерабатываешь и получаешь добавленную стоимость, рабочие места и налоги.

Сколько, кто, куда и для кого вывозит дрова из Украины?

Какова динамика экспорта дров из Украины в 2014-2018 годах

По данным Государственной фискальной службы, в 2014 году экспорт дров из Украины вырос по сравнению с 2013 годом на 15,5%, до 1,75 млн тонн.

В 2015 году динамика вывоза украинских дров выросла еще на 16%, до 2 млн тонн. В 2016 и 2017 годах темпы вывоза топливной древесины из страны сохранялись на уровне 2 млн тонн.

В то же время, в этом году темпы роста экспорта активизировались — за восемь месяцев из страны уже вывезли 1,5 млн тонн дров.

Кто потребляет украинские дрова?

В распоряжении редакции оказались подробные таможенные данные по экспорту украинских дров за шесть месяцев 2018 года.

Анализ географии показал, что почти все украинские дрова экспортируются в Европу. Также были небольшие партии в Китай и на Ближний Восток.

Абсолютным лидером по потреблению топливной древесины из Украины была Румыния, которая импортировала 232 тыс. тонн дров. Можно подумать, что энергетика страны держится на наших дровах.

Еще одна наша соседка — Венгрия — закупила 50 тыс. тонн украинских дров. Турция, которая активно потребляет сырье из Украины, завезла 27,5 тыс. тонн дров.

Словакия импортировала 23 тыс. тонн украинской топливной древесины, а в самую богатую страны ЕС — Германию — из Украины было вывезено 22 тыс. тонн дров.

Польша импортировала 18,6 тыс. тонн, Австрия — 14,2 тыс. тонн дров.

А это точно дрова?

Есть большие сомнения в том, что миллионы тонн дров, которые идут не экспорт из Украины, используются по назначению.

Так, если в таможенной статистике взглянуть раздел «ОПИСАНИЕ ТОВАРА», то увидим подобную характеристику груза: «Дрова топливные (дуб, граб), диаметр 60-140 мм, длина 2000 мм.

Непросто представить дубовый кругляк длиной в 2 метра обычными дровами. И подобную характеристику имеют почти все поставки, которые мы анализировали. Отличаются только диаметр и порода древесины, которую «превратили в дрова».

Так под видом дров из Украины вывозят промышленную древесину

Да. После введения в 2015 году десятилетнего запрета на экспорт из Украины необработанной древесины, поставщики значительную часть экспортных поставок начали отправлять под видом топливной древесины.

Активное участие в этом принимают государственные лесозаготовительные предприятия. Это можно назвать контрабандой на государственном уровне.

Кто занимается экспортом дров?

Анализ таможенной статистики показал, что крупнейшими экспортерами дров из Украины являются государственные лесные предприятия. Так, ГП вывезли из страны 250 тыс. тонн дров на 269 млн грн (фактурная стоимость). Это половина объемов экспортируемых дров в январе-июне 2018 года.

Частные фирмы экспортировали около 70 тыс. тонн топливной древесины, а коммунальные предприятия — 50 тыс. тонн.

При этом, самым активным экспортером дров среди коммунальных предприятий было «Житомироблагролес», которое подчиняется Житомирскому областному совету. Оно экспортировало 44,5 тыс тонн топливной древесины.

Наименьшие объемы экспортировали физические лица-предприниматели, которые совокупно отправили на экспорт 35 тыс. тонн дров.

Ворота страны контролируют различные кланы. Через какие таможни идут дрова?

Лидером по объемам оформления дров на экспорт является Черновицкая таможня, которая в первой половине 2018 года провела половину экспортных поставок.

Как говорилось в интервью с депутатом от «Самопомощи» Татьяной Остриковой, председателем подкомитета по вопросам таможенного дела налогового Комитета Рады, влияние на эту таможню имеет политическая партия «Народный фронт».

Закарпатская таможня, на которую влияют местные политические элиты, оказалась на втором месте, а Львовская, где активный интерес проявляют местные криминальные авторитеты и СБУ, — на третьем.

Далее идет Одесская таможня. Через нее оформляют поставки украинских дров в Италию, Турцию, Израиль и Китай.

Активно на экспорт работает Волынская таможня, которую возглавлял Виктор Кривицкий — нынешний и.о. заместителя председателя ГФС, который отвечает за всю таможню.

Меньше прочих дров на экспорт оформляет родной премьер-министру Владимиру Гройсману Винницкая таможня.

Кого же «греет» наша топливная древесина?

Речь о десятках европейский компаний. Мы пробежали по самым крупным и, действительно, нашли среди покупателей украинских дров заготовителей топливной древесины. Например, польская фирма Frafka, или производитель топливных паллет итальянский Ronchiato.

Но такие — в меньшинстве. Их объемы намного меньше лидеров.

Крупнейшим покупателем украинской деловой древесины, которая вывозится под видом дров, является румынская компания Egger. Она за полгода приобрела 112 тыс. тонн наших «дров».

Достаточно взглянуть на несколько страниц ее сайта, чтобы понять, что это не котельная, а деревообрабатывающая компания, которая производит мебель и деревянные покрытия.

Или компания из Венгрии Swisskrono, которая закупает десятки тысяч тонн украинских дров (17 тыс. тонн за 6 мес. 2018 года), на своем сайте пишет, что занимается производством экологически чистых изделий из древесины. Очевидно — в том числе и украинской.

А вот производитель модной мебели из украинской древесины — румынская компания KRONOSPAN. Приобрела не менее 28 тыс. тонн наших «дров». Кстати, продукцию этой компании можно с легкостью приобрести в Украине.

Получается, вырубили лес, незаконно вывезли, переделали в своей румынской фабрике в мебель или паркет, продали снова в Украине и оставили себе добавленную стоимость.
Другой скупщик наших дров — австрийская Pisec Gesellschaft, которая является трейдером необработанной древесины и производителем пиломатериалов. Компания даже имеет украинскую версию сайта.

Еще один активный покупатель нашей древесины — румынская фирма Prolisok. Она приобрела не менее 50 тыс. тонн «дров» в первой половине этого года.

Ее украинские СМИ подозревали в массовой скупке древесины у черных лесорубов и ФЛП, которые компания сама же и создавала. Продавать свою древесину этой фирме не гнушаются и государственные предприятия.

Кто контролирует контрабанду леса?

Более половины дров из Украины экспортируется государственными лесным предприятиями, которые подчиняются Агентству лесных ресурсов Украины.

Это ведомство возглавляет Владимир Бондарь, который, как неоднократно писали СМИ, находится в близких дружеских отношениях с генеральным прокурором Юрием Луценко.

О причастности ГПУ к контрабанде леса говорили и в лагере премьера Владимира Грйосмана. Так, соратник премьера Владимира Гройсмана и бывший исполняющий обязанности председателя Государственной фискальной службы Мирослав Продан намекал, что крышеванием контрабанды леса в Украине занимается Генеральная прокуратура.

К слову, генпрокурор Юрий Луценко и председатель правительства Гройсман — конфликтуют между собой. Конфликт связан с тем, что летом председатель Правительства совместно с министром МВД Арсеном Аваковым отправили на таможню отряды полиции якобы для борьбы с контрабандными потоками.

Такая инициатива не понравилась окружению президента Порошенко, которое влияет на работу таможни через СБУ.

В результате появилось уголовное производство в отношении экспорта орехов, где фигурирует Мирослав Продан, которого прокуратура подозревает в незаконном обогащении.

Как сообщал БизнесЦензор, Продан несколько лет назад фигурировал в уголовном деле о контрабанде орехов через Винницкую таможню, которую в то время возглавлял.
Если о контрабанде леса под видом дров знают все, то почему же ее не остановят?

Это почти удалось, но помешал президент Украины Петр Порошенко. Генеральный прокурор и президент — соратники.

Летом Верховная рада проголосовала за закон об уголовной ответственности за контрабанду леса и запрет экспорта дров из Украины.

Однако президент Петр Порошенко наложил вето на этот закон, внеся свои предложения. А именно: исключить норму о запрете на восемь лет экспорта дров из Украины.

По словам главы государства, такой запрет нарушает обязательства Украины как члена Всемирной торговой организации (ВТО). Удивляют двойные стандарты Порошенко, ведь запрет на экспорт необработанного леса также нарушает правила свободной торговли. Европейцы неоднократно настаивали на отмене моратория.

В начале сентября Верховная Рада приняла данный закон с поправками президента. Фактически, руководство государства продемонстрировало заинтересованность в продолжении контрабанды украинского леса под видом дров.

Юрий Винничук,  БизнесЦензор

---

Как пишет издание  "Наші гроші", семья Юрия Луценко имеет самое непосредственное отношение к лесному бизнесу. Сын генпрокурора Александр Луценко (тот самый, который ранее работал в сигаретном монополисте «Тедис Украина») является совладельцем ООО «Грин вейв» (Киев) и ООО «Грандвуд групп» (Белая Церковь), у которых в видах деятельности значится лесозаготовка и лесопильное производство.

В «Грин вейв» партнером Луценко-младшего является Виталий Морозюк, который является директором луценковской фирмы ООО «Бел фам».

В «Грандвуд групп» партнерами генпрокурорского сына являются Юрий Соколов, Андрей Горбатюк и Александр Наумик. И все они вместе с Луценко-младшим являются владельцами еще одной лесопилки — в Ракитном Ровенской области — ООО «Веар».

Наумик известен как юрист владельца сети супермаркетов АТБ Геннадия Буткевича.

На Наумика зарегистрированы доли в ООО «Украинский снабжающая группа» и ООО «БР «Логистикс» (ТОВ «Українська постачальна група» и ТОВ «БР «Логістикс» — укр.), он является членом попечительского совета в детской общественной организации «Футбольный клуб «Юбилейный» («Футбольний клуб «Ювілейний» — укр.), основанной совладельцем АТБ Евгением Ермаковым.

Наумик также имел дело с женой генпрокурора Ириной Луценко, которая год назад продала Наумику какое-то движимое имущество за 1,89 млн грн. (возможно — старую машину, так как после этого она сразу же купила новый Mercedes Benz GLS 350D стоимостью 2,43 млн грн.).
Напомним, бывший сотрудник Генпрокуратуры Дмитрий Сус в суде заявил, что Буткевич — «лучший друг Луценко». В последний год Госгеонедра и суды передали ряд спецразрешений на пользование недрами фирмам, принадлежащим самому Буткевичу, Ермакову и другим представителяя АТБ.

Наумик является соучредителем ООО «АЛД» (разведка нефти и газа) вместе с Владимиром Евдокимовым, который был заместителем министра МВД Юрия Луценко в 2000-х годах. Сус вспоминал Евдокимова вместе с Буткевичем своих показаниях по делу члена Высшего совета правосудия Павла Гречкивского, которого обвиняют в неоконченном покушении на мошенническое завладение $500 тыс. Мол, Евдокимов давал указания следователям ГПУ, которые формально являются подчиненными Юрия Луценко, что делать по делу, связанному с нардепом от Радикальной партии Сергеем Рыбаком, который со скандалом развелся с дочерью Буткевича, после чего на нардепа начали давить бывший тесть и Генпрокуратура.
Евдокимов также имеет долю в ООО «Централ билдинг менеджмент» (село Лесники Киево-Святошинского района), занимающимся лесозаготовкой. Здесь его партнерами являются Виктория Лаврега и Константин Хворостяный.

Фирмы «Веар», «Грандвуд групп» и «Централ билдинг менеджмент» напрямую не значатся среди экспортеров украинских «дров».

Крупнейшие экспортеры «дров» и «топливной» древесины Украины в первом полугодии 2018 года

Экспортер	Сума, $
1. ДП «Тетерівське лісове господарство»	22 463 192
2. ДочП «Словечанський лісгосп АПК»	21 768 804
3. ТОВ «Л-транс» (Олександр Лінник)	20 480 983
4. ДП «Радомишльське лісомисливське господарство»	19 448 472
5. ДП «Кременецьке лісове господарство»	17 521 825
6. ДП «Словечанське лісове господарство»	12 795 734
7. ТОВ «Компанія Ліспостач»	12 176 897
8. ДП «Рокитнівське лісове господарство»	11 076 361
9. ДП «Тернопільське лісове господарство»	10 425 222
10. ДП «Білокоровицьке лісове господарство»	10 366 857
11. ДП «Бережанське лісомисливське господарство»	10 005 705
12. ДП «Чортківське лісове господарство»	9 994 157
13. ДП «Бучацьке лісове господарство»	9 915 877
14. ТОВ «Вудлайн 2014»	9 754 162
15. ДП «Макарівське лісове господарство»	9 384 794
16. ТОВ «Д-форест»	8 451 866
17. ДП «Сарненське лісове господарство»	8 311 105
18. ДП «Богуславське лісове господарство»	8 079 721
19. ДП «Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство»	7 721 425
20. ДочП «Коростишівський лісгосп АПК»	7 653 110

Источник «Бизнес. Цензору» на таможне
http://strelaua.com/rassledovaniya/skolko-kto-kuda-i-dlya-kogo-vyvozit-drova-iz-ukrainy-.-ili-drovishki-yuriya-lutsenko.html

Далі...

Аналізуємо держстатистику рубок лісу - Володимир Борейко

Державне лісове агентство України, на думку авторва статті, веде Україну до катастрофи. 

До такого висновку він дійшов, проаналізувавши державну статистику рубок лісу в країні. З 1990 р. по 2017 р., за 27 років, загальна заготівля ліквідної (тобто комерційно цінної) деревини зросла майже в два рази. 

Заготівля ліквідної деревини під час санітарних та інших « біля» санітарних рубок зросла більш ніж в два рази, площа рубок головного користування збільшилася майже на 1/3. 

Починаючи з 2000 р, заготівля неліквідної (паливної) деревини збільшилася майже в два рази (1,2). 

І це в країні, яка за своєю лісистості (відношення площі лісів до загальної площі країни) займає одне з останніх місць в Європі. 

І це відбувається в країні, де через зведення лісів висихають річки, падає рівень води в сільських колодязях, збільшується ерозія ґрунту, змінюється клімат, валоподібно зростає кількість повеней і сходів лавин в горах, 122 види рідкісних тварин і рослин потрапили в Червону книгу України.

Державна статистика рубок і заготівлі деревини в Україні за 27 років

https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/2018/zb/11/zb_seu2017_u.pdf

http://ecopravo.org.ua/stat/yearbook_2010_ua.pdf

Мероприятие	1990	2017
Заготовка ликвидной древесины всего	12642 тыс. кубов	22771 тыс. кубов     +  почти в 2 раза
Заготовка ликвидной древесины от рубок главного пользования	5755 тыс. кубов	8481 тыс. кубов        + на 1/3
Заготовка ликвидной древесины  от санитарных и « около « санитарных рубок	6887 тыс. кубов	14481 тыс. кубов      + более чем в 2 раза
Площадь санитарных и « около»санитарных» рубок	508 тыс. га	496 тыс .га                  -3 %
Площадь рубок  главного пользования	27 тыс. га	35 тыс. га     + на 1/3
	2000	2017
Заготовка неликвидной  ( паливной) древесины	6022  тыс. кубов	11617 тыс. кубов      + почти в 2 раза

Аналізуючи цю статистику, можна помітити дивну невідповідність в даних Держлісагенства. Заготівля ліквідної деревини від санітарних і «близько» санітарних рубок за 27 років зросла більш ніж у два рази, а площа, відведена під ці рубки практично не змінилася. Це , звичайно, туфта. Тут чиновники Держлісагенства завідомо брешуть, знижуючи площу рубок. За нашими розрахунками в 2017 р. санітарні і « близько» санітарні рубки проводилися в Україні не на 496 тис. га, а на площі, в два рази більше, тобто на 1 млн. га.

Один важливий момент, що характеризує шулерство Гослесагенства. Він стосується знову санітарних і « близько» санітарних рубок. Як можна заготовлювати в такій величезній кількості ліквідну ( комерційно цінну) при деревину санітарних і « близько» санітарних рубках, якщо вони покликані проводити « очищення» ліси від трухлявих, сухих, хворих і т. п. дерев? Насправді, і це держстатистика прекрасно показує, санітарні і "близько" санітарні рубки є фарисейськими, коли під їх видом лісниками заготовлюється комерційно цінна деревина. І ще. Держлісагенство позиціонує санітарні та "біля" санітарні рубки як» лікування " лісу. Як ми бачимо, це « лікування» зовсім не ефективно. За даними лісників санітарні та подібні до них рубки за 27 років ведуться практично на рівній території, а за нашими даними-збільшилися в два рази. Статистика знову показує-за допомогою санітарних і « біля» санітарних рубок ліс « лікувати» неможливо. А що стосується різних байок Держлісагенства про нібито "розмножився" короїда і т. п. - то це всього лише дим, який потрібен Гослесагенству для того, щоб під димовою завісою забратися в ліс глибше і рубати побільше. У той числі в заповідниках

Лісовий город в Україні дали охороняти козлу, який його безсовісно грабує, користуючись кричущою некомпетентністю перших осіб держави і майже повною байдужістю населення.

Хто науково обґрунтовує всезростаючу кількість рубок і заготівлю деревини? –ніхто! (псевдо наукова аргументація підвідомчих Держлісагентству НДІ-ні в рахунок. Вони тупо танцюють під замовлену ним музику, яка скоро перетвориться на траурний марш).

На площі рубок та кубики заготовленої деревини в Україні впливає лише три показники-жадібність лісових баронів, пропускна спроможність корумпованої української митниці та наявність техніки на лісоповалах. Все інше-від лукавого.

Необхідно терміново припинити рубки в Карпатах, на всій решті території України-зменшити в кілька разів, повністю заборонивши експорт будь деревини.

Література

Статистичний щорічник України за 2017 рік, 2018, Держстат України, 540 стр.
Статистичний щорічник України за 2011 рік, 2012, Держстат України, 558 стр.

Далі...