Фото: Getty Images
Станом на 22 квітня лісові пожежі в Житомирській області локалізовано, з повітря гасити перестали, але на землі пожежні ще працюють. У Київській області продовжують гасити вертольоти. За три тижні вогнеборства на Поліссі льотчики спеціального авіаційного загону ДСНС України здійснили 621 виліт, на палаючі ліси вилили 5052 тонни води, а це приблизно 90 залізничних вагонів-цистерн. За оцінками фахівців, якщо не буде нових загорянь, за кілька днів погасять усе. Про особливості весняних лісових пожеж 2020 року "Апострофу" розповів командир авіазагону ДСНС України ІВАН КОРОБКА.
- Наскільки відрізняється бачення пожежі з землі і з повітря?
- За наземними мірками пожежі розділені - Житомирська область, Київська... Але для нас це один ланцюжок - архіпелаг вогнищ вогню в одному географічному районі. Ми працюємо по всьому Поліссю - за вказівкою штабу перекидаємо сили туди, де в конкретний момент ситуація найбільш загрожує швидким поширенням вогню.
За три тижні пожеж великих, глобальних вогнищ було вже дев'ять. Трапляється, що з одного вогнища виникає інше. Але були і непов'язані загоряння. Із 4 квітня, незалежно один від іншого, виникали нові осередки. 7 квітня з'явився осередок безпосередньо біля саркофага ЧАЕС, і він пізніше роздвоївся. 14 квітня все начебто загасили, а 16-го - різко виникли два великих вогнища в Житомирській області в Овруцькому районі.
- Чи була загроза пожежі Чорнобильської атомної станції, зокрема - аварійного реактора?
- Великий осередок дійсно виник в абсолютно закритому місці - в зоні відчуження, де людина так просто не може з’явитися. Там молодий хвойний ліс із низько розташованими гілками. Такий ліс швидко спалахує верховою пожежею і передається за вітром, захоплюючи великі території.
Пожежа виникла в п'яти кілометрах на південь від реактора, потім її вітром знесло в район "Дуги" ("Дуга" - радіолокаційна станція, відома також як об'єкт "Чорнобиль-2". Висота щогл - до 150 м при довжині споруди 460 м, - "Апостроф"). Ми спершу відбивали пожежу від реактора, а на наступний день зайнялися власне "Дугою". Це було досить складно - через задимлення літати в районі такого об'єкта було небезпечно.
Але я не думаю, що вогонь якось міг загрожувати аварійному реактору. Швидше, він міг бути небезпечний підприємству "Вектор". У авіаторів була особлива відповідальність в цьому районі, бо через радіацію там проблематично задіяти наземні сили.
- Зараз багато інформації про навмисні підпали. Що ви можете сказати з цього приводу, дивлячись з неба?
- Як таких паліїв ми бачити не можемо, бо завжди летимо туди, де вже палає. Але нерідко зранку спостерігаємо одну картину, а до середини дня - іншу. З'являлися нові осередки за 30-40 кілометрів один від іншого. На такі відстані іскри вітром не переносяться.
Пожежа в зоні відчуженняФото: liga.net
Зокрема, за оперативною інформацією було відомо, що перша пожежа виникла в районі Народичів, а потім спалахнуло східніше - у районі Поліського. Але ми вже в перший день спостерігали три автономних загоряння на відстані за десятки кілометрів. Значить, це не поширення пожежі, а виникнення нових вогнищ у результаті чиєїсь діяльності. Умисної чи з необережності - це вже інше питання, і воно не до нас.
Ми навіть думали, ставили себе на місце палія: ідеально зведено в часі всі фактори - суха трава після безсніжної зими, молодої рослинності (а свіжа трава ускладнює поширення вогню) ще немає ні на лугах, ні в лісах, до того ж синоптики прогнозували стійкий антициклон по всій Україні. Тобто ідеальні умови для підпалів. Ось тільки кому вони вигідні?
- Як і де ви заправляєте водою літаки і вертольоти?
- На ліквідацію пожеж задіяли три літаки АН-32 і три вертольоти МІ-8МТ. Вертольоти набирають воду з найближчих водойм, зокрема, і з річки Прип'ять. Літаки заправляються тільки на аеродромах. Заправляються досить швидко - 12-15 хвилин. Використовуємо два майданчики - нашу постійну базу в Ніжині та військовий аеродром в Озерному, неподалік Житомира. Вертольоти за один виліт роблять по 25-30 зливів води по 3 тонни кожен.
Згорілі в результаті лісової пожежі будинки в селі Рагівка Київської областіФото: Getty images
Станом на 22 квітня загін здійснив 621 виліт, злито 5052 тонни, це приблизно 90 вагонів-цистерн води. Скільки за площею - важко сказати, тому що загоряння різної інтенсивності, і відповідно, по-різному гасимо. Один злив літака накриває водою (залежно від висоти над вогнем) площу 120-150 метрів на 50-70 метрів. Вертоліт - приблизно 10 на 25 метрів за один слив. Працюємо переважно на висотах 40 м - для літаків і 20 м - для вертольотів. Язики полум'я сягали 10-15 метрів і вище.
Наше завдання - розбивати великі пожежі на локальні маленькі, щоб далі вже могли впоратися наземні сили. Так би мовити, розриваємо фронт вогню.
- Які ще роботи, крім гасіння пожеж, виконують льотчики ДСНС?
- Авіаційний пошук і порятунок у важкодоступних місцях, включаючи гірські, а також на акваторіях морів; медична евакуація та перевезення тяжкохворих на спеціально обладнаних повітряних судах. Ну і, пожежогасіння. Всього у нас 19 повітряних суден - 7 літаків і 12 вертольотів. Базуємось у Ніжині, але маємо точки чергувань по регіонах України - Харків, Одеса, Ужгород, Київ.
Із усіх видів рятувальних робіт пожежі - найбільш небезпечні. В основному - через постійну сильну задимленість, коли немає візуальної інформації, але ти при цьому знаєш, що десь поруч крутяться й інші судна. До такої роботи допущені тільки льотчики першого класу. Досвід у нашому загоні напрацьовувався роками. Регулярно гасимо лісові пожежі. Свого часу багато гасили в Криму - у важкодоступних місцях у горах. Гасили в Грузії, Туреччини, Ізраїлі, Чорногорії.
- Багато хто звертає увагу, що в Білорусі ліс не горить. На вашу думку - чому?
- Насправді, і Білорусь теж трошки горить, ми це спостерігаємо по супутнику. Але горить не так, як українське Полісся. Білоруська частина басейну Прип'яті більш населена. Після аварії на ЧАЕС там рекультивовані землі. Населені пункти живі, багато людей. Їх ліс... не хочу вживати банальне слово "доглянутий", але йому явно приділяється більше уваги. У нас же в Чорнобильській зоні заборонена вирубка, і це створює проблему: ліси захаращені й добре "підходять" для горіння. А пожежа - вона, як жива, користується тим, що їй залишили люди.
Білоруські колеги працюють із нами в постійному контакті. Відповідно, знаючи, що тут відбувається, вживають підвищені заходи безпеки. Будь-яке виникнення вогнищ відразу ліквідується.
У Білорусі, якщо подивитися по карті, куди більш розвинені дороги. У нас - в тому ж Овруцькому районі - лісові дороги в поганому стані, складно добиратися навіть для обслуговування лісу. Що б хто не говорив, фінансування лісового господарства в цих районах призвело до ситуації, в якій ми і опинилися. Думаю, тут комплексна проблема - занадто довго не чистився ліс.
Станом на 22 квітня лісові пожежі в Житомирській області локалізовано, з повітря гасити перестали, але на землі пожежні ще працюють. У Київській області продовжують гасити вертольоти. За три тижні вогнеборства на Поліссі льотчики спеціального авіаційного загону ДСНС України здійснили 621 виліт, на палаючі ліси вилили 5052 тонни води, а це приблизно 90 залізничних вагонів-цистерн. За оцінками фахівців, якщо не буде нових загорянь, за кілька днів погасять усе. Про особливості весняних лісових пожеж 2020 року "Апострофу" розповів командир авіазагону ДСНС України ІВАН КОРОБКА.
- Наскільки відрізняється бачення пожежі з землі і з повітря?
- За наземними мірками пожежі розділені - Житомирська область, Київська... Але для нас це один ланцюжок - архіпелаг вогнищ вогню в одному географічному районі. Ми працюємо по всьому Поліссю - за вказівкою штабу перекидаємо сили туди, де в конкретний момент ситуація найбільш загрожує швидким поширенням вогню.
За три тижні пожеж великих, глобальних вогнищ було вже дев'ять. Трапляється, що з одного вогнища виникає інше. Але були і непов'язані загоряння. Із 4 квітня, незалежно один від іншого, виникали нові осередки. 7 квітня з'явився осередок безпосередньо біля саркофага ЧАЕС, і він пізніше роздвоївся. 14 квітня все начебто загасили, а 16-го - різко виникли два великих вогнища в Житомирській області в Овруцькому районі.
- Чи була загроза пожежі Чорнобильської атомної станції, зокрема - аварійного реактора?
- Великий осередок дійсно виник в абсолютно закритому місці - в зоні відчуження, де людина так просто не може з’явитися. Там молодий хвойний ліс із низько розташованими гілками. Такий ліс швидко спалахує верховою пожежею і передається за вітром, захоплюючи великі території.
Пожежа виникла в п'яти кілометрах на південь від реактора, потім її вітром знесло в район "Дуги" ("Дуга" - радіолокаційна станція, відома також як об'єкт "Чорнобиль-2". Висота щогл - до 150 м при довжині споруди 460 м, - "Апостроф"). Ми спершу відбивали пожежу від реактора, а на наступний день зайнялися власне "Дугою". Це було досить складно - через задимлення літати в районі такого об'єкта було небезпечно.
Але я не думаю, що вогонь якось міг загрожувати аварійному реактору. Швидше, він міг бути небезпечний підприємству "Вектор". У авіаторів була особлива відповідальність в цьому районі, бо через радіацію там проблематично задіяти наземні сили.
- Зараз багато інформації про навмисні підпали. Що ви можете сказати з цього приводу, дивлячись з неба?
- Як таких паліїв ми бачити не можемо, бо завжди летимо туди, де вже палає. Але нерідко зранку спостерігаємо одну картину, а до середини дня - іншу. З'являлися нові осередки за 30-40 кілометрів один від іншого. На такі відстані іскри вітром не переносяться.
Пожежа в зоні відчуженняФото: liga.net
Зокрема, за оперативною інформацією було відомо, що перша пожежа виникла в районі Народичів, а потім спалахнуло східніше - у районі Поліського. Але ми вже в перший день спостерігали три автономних загоряння на відстані за десятки кілометрів. Значить, це не поширення пожежі, а виникнення нових вогнищ у результаті чиєїсь діяльності. Умисної чи з необережності - це вже інше питання, і воно не до нас.
Ми навіть думали, ставили себе на місце палія: ідеально зведено в часі всі фактори - суха трава після безсніжної зими, молодої рослинності (а свіжа трава ускладнює поширення вогню) ще немає ні на лугах, ні в лісах, до того ж синоптики прогнозували стійкий антициклон по всій Україні. Тобто ідеальні умови для підпалів. Ось тільки кому вони вигідні?
- Як і де ви заправляєте водою літаки і вертольоти?
- На ліквідацію пожеж задіяли три літаки АН-32 і три вертольоти МІ-8МТ. Вертольоти набирають воду з найближчих водойм, зокрема, і з річки Прип'ять. Літаки заправляються тільки на аеродромах. Заправляються досить швидко - 12-15 хвилин. Використовуємо два майданчики - нашу постійну базу в Ніжині та військовий аеродром в Озерному, неподалік Житомира. Вертольоти за один виліт роблять по 25-30 зливів води по 3 тонни кожен.
Згорілі в результаті лісової пожежі будинки в селі Рагівка Київської областіФото: Getty images
Станом на 22 квітня загін здійснив 621 виліт, злито 5052 тонни, це приблизно 90 вагонів-цистерн води. Скільки за площею - важко сказати, тому що загоряння різної інтенсивності, і відповідно, по-різному гасимо. Один злив літака накриває водою (залежно від висоти над вогнем) площу 120-150 метрів на 50-70 метрів. Вертоліт - приблизно 10 на 25 метрів за один слив. Працюємо переважно на висотах 40 м - для літаків і 20 м - для вертольотів. Язики полум'я сягали 10-15 метрів і вище.
Наше завдання - розбивати великі пожежі на локальні маленькі, щоб далі вже могли впоратися наземні сили. Так би мовити, розриваємо фронт вогню.
- Які ще роботи, крім гасіння пожеж, виконують льотчики ДСНС?
- Авіаційний пошук і порятунок у важкодоступних місцях, включаючи гірські, а також на акваторіях морів; медична евакуація та перевезення тяжкохворих на спеціально обладнаних повітряних судах. Ну і, пожежогасіння. Всього у нас 19 повітряних суден - 7 літаків і 12 вертольотів. Базуємось у Ніжині, але маємо точки чергувань по регіонах України - Харків, Одеса, Ужгород, Київ.
Із усіх видів рятувальних робіт пожежі - найбільш небезпечні. В основному - через постійну сильну задимленість, коли немає візуальної інформації, але ти при цьому знаєш, що десь поруч крутяться й інші судна. До такої роботи допущені тільки льотчики першого класу. Досвід у нашому загоні напрацьовувався роками. Регулярно гасимо лісові пожежі. Свого часу багато гасили в Криму - у важкодоступних місцях у горах. Гасили в Грузії, Туреччини, Ізраїлі, Чорногорії.
- Багато хто звертає увагу, що в Білорусі ліс не горить. На вашу думку - чому?
- Насправді, і Білорусь теж трошки горить, ми це спостерігаємо по супутнику. Але горить не так, як українське Полісся. Білоруська частина басейну Прип'яті більш населена. Після аварії на ЧАЕС там рекультивовані землі. Населені пункти живі, багато людей. Їх ліс... не хочу вживати банальне слово "доглянутий", але йому явно приділяється більше уваги. У нас же в Чорнобильській зоні заборонена вирубка, і це створює проблему: ліси захаращені й добре "підходять" для горіння. А пожежа - вона, як жива, користується тим, що їй залишили люди.
Білоруські колеги працюють із нами в постійному контакті. Відповідно, знаючи, що тут відбувається, вживають підвищені заходи безпеки. Будь-яке виникнення вогнищ відразу ліквідується.
У Білорусі, якщо подивитися по карті, куди більш розвинені дороги. У нас - в тому ж Овруцькому районі - лісові дороги в поганому стані, складно добиратися навіть для обслуговування лісу. Що б хто не говорив, фінансування лісового господарства в цих районах призвело до ситуації, в якій ми і опинилися. Думаю, тут комплексна проблема - занадто довго не чистився ліс.
Середа, 22 квітня 2020, 17:53
0 коммент.:
Дописати коментар