Минэкологии об угрозе пожаров в лесах

Министерство экологии и природных ресурсов внесло ясность в вопрос о вероятности пожаров в лесах в связи с ожидаемым повышением температуры на территории Азербайджана.

Как сообщил главный гидролог Национального департамента гидрометеорологии Асиф Вердиев, согласно разработанным различным климатическим сценариям, в последующие годы в Азербайджане будет продолжаться тенденция роста среднегодовой температуры. До 2040 года этот показатель вырастет на 1,5 процента, с 2040 по 2070 годы - на 2,5 процента. Согласно прогнозам, в основном рост затронет низменные районы. Значительный рост температуры в горных районах не прогнозируется, передает Vzglyad.az со ссылкой на Trend.

Вердиев сообщил, что большинство лесов в Азербайджане расположены в горных районах, поэтому рост температуры непосредственно не подействует на возникновение пожаров. Однако умеренная, жаркая и засушливая погода может спровоцировать лесные пожары.

"Основной фактор, провоцирующий лесные пожары - это человек. Как и во всем мире, так и в Азербайджане отмечается возникновение пожаров по вине человека" - сказал Асиф Вердиев.

Отметим, что последние годы, в зависимости от региона, среднегодовая температура в стране увеличилась на 0,8 - 1,9 градуса по сравнению с базовым периодом (1961-1990 года), а годовое количество осадков в основном уменьшилось.

В некоторых районах Кура-Араксинской низменности количество осадков снизилось на 12-15 процентов, а на Абшеронском полуострове и прибрежных территориях севернее полуострова увеличилось на 2-3 процента. Наряду с этим, количество осадков в теплое время года снизилось на 3-17 процентов. Темп роста годовой температуры в течение 134 лет составил 0,8 - 1,4 градуса. Количество атмосферных осадков в некоторых территориях за 125 лет уменьшились (в Агстафе - 88 мм, в Нахчыване - 7 мм), а в Гяндже увеличились на 8 мм.

Vzglyad.az

19:20 13 ЯНВАРЬ 2020

http://vzglyad.az/news/152899

Далі...

Глава Минэнергоэкологии рассказал о цели объединения двух министерств и приоритетах в работе

Основная цель объединения двух министерств — обеспечить комплексный подход к государственной политике в сфере использования природных ресурсов и энергии и сформировать единую государственную политику по преодолению негативных последствий глобального изменения климата. Об этом сегодня, 2 сентября, заявил Министр энергетики и защиты окружающей среды Алексей Оржель во время брифинга, сообщает Правительственный портал.

«Такой подход в настоящее время является общепринятым в европейской и мировой практике, в частности в таких странах ЕС, как Франции, Дании, Греции, Португалии, а также Австралии», — отметил Алексей Оржель.

Также он рассказал, как будет происходить объединение министерств, объяснил приоритеты деятельности нового ведомства. По его словам, в программе деятельности Правительства есть планы по увеличению объемов возобновляемой энергетики, наращивание добычи собственных энергоносителей.

«Мы поддерживаем развитие возобновляемой энергетики и с точки зрения инвестиций и уменьшения вредного воздействия на окружающую среду. Мы должны понять, какие энергопотери происходят в процессе потребления. Поэтому надо создать комплексную правительственную программу максимальной энергетической и экологической эффективности. Для возглавляемого мной министерства рост экономики является также приоритетом с акцентом на энергоэффективность на уровне инфраструктуры. Это является способом преодоления энергетического бедности», — сказал Алексей Оржель.

Чиновник отметил, что среди приоритетов — наращивание газа собственной добычи, поскольку имеющийся потенциал используется недостаточно. По его словам, в Украине уровень добычи соответствует 1,2% запасов, тогда как общемировой тренд в мире — 4-5%. Кроме того, Министерство энергетики и защиты окружающей среды разработает новую энергетическую стратегию Украины.

«Будут законодательные инициативы для увеличения добычи газа. На рынке будут реформы, всех приглашаем к инвестициям. Энергетическая стратегия точно будет пересмотрена, потому что у нас есть стратегия, которая не выполняется», — заявил министр.

Сентябрь 2, 15:01

https://journalist.today/glava-minjenergojekologii-rasskazal-o-celi-obedinenija-dvuh-ministerstv-i-prioritetah-v-rabote/

Далі...

Галабала вважає політику Мінекології абсурдною та пояснила, коли використання екологічного податку буде ефективним

Екологічний податок має залишатися на місцях та спрямовуватися на вирішення пріоритетних екологічних проблем.

Про це заявляє одна з лідерів партії «ВОЛЯ», керівниця фракції «ВОЛЯ» в Івано-Франківській обласній раді Ольга Галабала, інформує прес-служба партії.

За її словами, ідея, яка є сьогодні в Міністерстві екології та відповідні законопроекти, якими пропонується 70% екологічного податку використовувати на екологічні проекти підприємств є абсурдною. Мінекології вважає, що використання еко-податку буде ефективнішим, якщо ним розпоряджатимуться підприємства.

«Сьогодні 45% еко-податку надходить до державного бюджету, 55% ділиться між місцевими бюджетами (25% - бюджету ОТГ та 30% - обласний бюджет). Дійсно, сьогодні екологічний податок використовується вкрай неефективно. Щороку до державного бюджету надходить 4 мільярди екологічного податку (45%). А головні екологічні проблеми країни роками залишаються невирішеними», - пояснила вона.

Галабала навела приклад Івано-Франківської області, яка отримує один з найбільших екологічних податків в Україні - 115 мільйонів на рік. «Щороку сума екологічного податку дрібниться, як правило, на дотендерні суми (до 1,5 млн грн.) і спрямовується на дрібні об’єкти, з яких частина ніколи не завершується. Якщо по-простому, то велика частина еко-коштів просто дерибаниться і осідає в кишенях місцевих чиновників. За останні 4 роки було витрачено більше 400 мільйонів еко-коштів, а ключові проблеми області так і не вирішені. В нас досі немає очисних споруд від Заросляка (підніжжя Говерли) до Делятина (передгір’я). Всі нечистоти від 1 мільйона туристів з усіх готелів викидаються в Карпатські річки. І вже кілька років тому вода в Карпатських річках була непридатна навіть для побутового використання. Діти, які купаються у воді поблизу Яремче часто отримують алергії та інші видимі пошкодження шкіри. В області так і немає устаткування для утилізації мертвих тварин та відходів з лікарень. Це також просто скидають в землю. Тисячі людей дихають забрудненим повітрям від Бурштинської ТЕС та «Кроно», рівень ракових захворювань на наближених територіях значно перевищує норму. За одну каденцію обласної ради ці проблеми, які тягнуться десятиріччями можна було б вирішити. Але гроші просто діляться», - пояснила вона.

За словами Галабали, проблема полягає не в тому, яка частина екологічного податку і де осідає, а в тому хто і як витрачає ці кошти.

«Мають існувати чітко визначені екологічні проблеми та екологічні пріоритети, згідно з якими має здійснюватися фінансування. І ми маємо вирішувати одну екологічну проблему за іншою. Нинішній розподіл екологічних коштів є звичайним дерибаном. А екологічна програма не є стратегічним документом, дорожньою картою фінаносових пріоритетів, а звичайною писаниною, яка робиться «для галочки», - додала вона.

Нагадаємо, партія «ВОЛЯ» в Івано-Франківській облраді визначила пріоритетним напрямком роботи боротьбу за збереження екології. В результаті було припинено десятки незаконних вирубок лісу та відкрито кримінальні провадження, викрито численні схеми із розкраданням піщано-гравійної суміші і т.д. Сама Ольга Галабала впродовж грудня 2015 - березня 2016 року була заступницею голови облради і курувала екологічні питання, та через викриття корупційних схем місцевих можновладців була звільнена з посади.

https://volya.ua/news/galabala-vvazhaie-politiku-minekologiyi-absurdnoiu

Далі...

Заблудились в берёзках. Как в Минприроды считают наши несметные богатства

Россия – это уже давно не бескрайние просторы, поля, леса и широкие реки. Оказалось, что и у нас все можно подсчитать и перевести в цифру. Министерство природы и экологии предприняло попытку привести отечественные богатства к единому знаменателю – стоимостному. По мнению ряда экспертов, у ведомства получилось не очень удачно.

Как-то стало скучно жить. Все настроение испортило Минприроды. Оно взяло и подсчитало наши ископаемые и неископаемые ресурсы. Если раньше мы, например, ходили в лес по грибы, погружаясь во что-то таинственное, живое и бесконечное, то теперь нам предлагают передвигаться по участку, на котором значится N-ное количество сосен, елок и берез. Уже и не вздохнешь полной грудью – невольно начнешь ведь подсчитывать стволы вокруг себя.



Но обо всём по порядку. Ведомство начало со стратегических запасов – нефти, газа, железной руды, угля и других полезных ископаемых. А что – правильно! Страна должна знать, на что можно опереться при дальнейшем развитии отечественной экономики. Первая оценка дана на конец 2017 года, и теперь она будет актуализироваться ежегодно. Совокупная стоимость всех минеральных и энергетических ресурсов составила 55,24 трлн рублей или 60% ВВП за позапрошлый год.

Впечатляет? На первый взгляд, да. Причем нефть положила в копилку запасов самую внушительную сумму – 39,6 трлн рублей. На втором месте природный газ – 11,3 трлн рублей, коксующийся уголь выдал на гора почти 2 трлн., железная руда – 808 млрд., алмазов и золота – в районе 500 млрд. рублей.

Какую технологию использовало Минприроды при подсчете наших богатств? В материалах ведомства говорится:

"Стоимостью этих активов признается величина дисконтированного чистого денежного потока, который может быть получен в результате добычи и реализации имеющихся запасов полезных ископаемых".

При этом оценка сделана на основе формы № 1-РСПИ, которая содержит сведения о текущей рыночной стоимости запасов полезных ископаемых. Эксперты отмечают, что серьезно к такой оценке относиться не нужно. По сути, это неудачная попытка Минприроды получить оценку стоимости запасов полезных ископаемых на основе сбора разнородных данных самих недропользователей. К тому же форма содержит некорректную формулу расчета стоимости запасов, добавляют профессионалы.

То есть полученные цифры далеки от реальности. Если перейти к показателям в натуральном выражении, то Минприроды оценило запасы нефти в 9,04 млрд. тонн, газа – 14,5 трлн. кубометров, золота – более 1,4 тыс. тонн.

Но и это, скорее всего, недостоверные данные. Например, британская «BP» приводит следующие показатели по России: на конец 2017 года доказанные запасы нефти составляли 14,5 млрд. тонн, природного газа – 25 трлн. кубометров. В свою очередь, Геологическая служба США считает, что запасов золота в недрах РФ – 5,5 тыс. тонн. Как видим, цифры у Минприроды выглядят заметно скромнее.

Однако ведомство не успокоилось на ископаемых ресурсах. Оно пошло дальше и постаралось посчитать и возобновляемые биологические богатства нашей страны. И здесь все получилось как-то скромненько. Вкупе они потянули на 6 с небольшим триллиона рублей. Самый значимый у нас биоресурс – леса, они стоят 5,52 трлн. рублей. По породам деревьев расклад следующий: сосен у нас набралось на 1,19 трлн., лиственниц – на 1,13 трлню, символ России березка оценен в 1 трлн. Всего в списке 23 вида деревьев, на которых можно потенциально заработать.

Водные ресурсы – наши великие реки, большие озера, в том числе Байкал, на таком фоне выглядят как-то бледно. Всего на 486 млрд. рублей. То ли вода у нас дешёвая, то ли линейки у тех, кто считает, короткие. Но это ещё ладно – стоимость ресурсов животного мира, предназначенных к охоте, составила по расчётам природного ведомства вообще жалкие 640 млн. рублей.

Правда, посчитали только лимитируемые виды, охота на представителей которых ограничена. Самые дорогие у нас зубробизоны – они потянули на 380 млн рублей. Все остальные далеко отстали от лидера: лоси стоят 85 млн., косули – 41 млн. Звериный символ России – бурые медведи – какие-то жалкие 15 млн рублей. Волков, лисиц, зайцев вообще никто не посчитал и не оценил. Гуляй не хочу!

Откуда же взялись такие весьма приблизительные цифры? В методологии Минприроды биологические ресурсы названы "непроизведенными нефинансовыми экономическими активами". Для их оценки использовался сравнительный подход, причем за основу взяты именно штрафы, которые платят браконьеры за убитых животных.

Например, один из самых больших штрафов полагается за снежного барана – 100 тысяч рублей. За убиенного лося с любителей неофициальной охоты "срубят" 80 тыс. рублей, за косулю – 40 тысяч рублей. Эта цифра умножается на количество особей того или иного вида – получается итоговая стоимость.


Все эти подсчёты сразу вызывают большое сомнение. Возьмём медведей: с 2018 года штраф за ловлю (отстрел) единственного бурого – 60 000 руб. Если взять и поделить, то получается, что в России гуляют на свободе всего-то порядка 250 косолапых. А ведь целый ряд источников говорят о том, что в России одна из самых больших популяций медведей в мире – около 120 тысяч особей. Только на Камчатке обитает порядка 8 тыс. мишек.



Похоже, несложно ошибиться, даже пересчитывая мишек на картине И. Шишкина

Беспокоят и лоси. По данным Центрохотконтроля, несколько лет назад популяция парнокопытного оценивалась в 870 тысяч особей. А если судить по подсчету Минприроды, то их на наших бескрайних просторах всего-навсего около тысячи. Одной тысячи!

Так, может быть, хотя бы с лесами у ведомства всё хорошо? Не слишком – в отчётах всё же 5,5 трлн. рублей. Но в России площадь лесных массивов – 800 миллионов гектаров. Делим одно на другое, и выходит, что один гектар леса стоит менее 7 тысяч рублей. Это целый гектар! Любой дачник знает, что просто завалить крепкое дерево стоит под полмиллиона, а тут – гектар. После этого и к цифрам по воде – уже никакого доверия.

После всех эти размышлений возникают крамольные мысли: зачем Минприроды вот так "приблизительно" посчитало наши «сметно-несметные» богатства? Может, просто наши реалии гораздо ближе к этим расчётным показателям? Ведь известно, как в последние годы агрессивно расхищаются лесные богатства Сибири и Дальнего Востока. Этот регион называют уже чуть ли не "лесной делянкой" Китая, который с аппетитом осваивает наши возобновляемые биоресурсы.

В Поднебесной уже нацелили свои взгляды и на водные богатства России. Федеральное агентство по водным ресурсам, оказывается, выделило КНР квоту на ежегодный забор 3,5 млн. кубометров байкальской воды. Официально между Республикой Бурятия и Китаем подписано соглашение об экспорте байкальской воды. Планируется, что за границу будет отправляться 2 млн. тонн воды в год. Но стоит ли верить этим цифрам, глядя на активное освоение китайскими товарищами русского леса?

В итоге может получиться так, что будет проведена наконец масштабная проверка по нашим ресурсам, и окажется, что данные Минприроды на самом деле намного ближе к жизни, чем всем нам хотелось бы. Только и остаются надежды на наших медведей, лосей, волков и лисиц с зайцами. Судя по всему, именно ими богатство России прирастать и будет.

Сегодня, 05:13

https://topwar.ru/156097-zabludilis-v-berezkah-kak-v-minprirody-schitajut-nashi-nesmetnye-bogatstva.html

Далі...

В Украине стартовала акция по высадке деревьев, выращенных из желудей дубов, росших при жизни Шевченко

Как сообщили в пресс-службе Министерства экологии и природных ресурсов Украины, первые саженцы инициативы Минприроды «Дубы Шевченко объединяют Украину» высадил министр экологии и природных ресурсов Остап Семерак вместе с местными школьниками и студентами в Моринцах Черкасской области.

Как отметил Семерак, больше года тому назад во время экологической акции «Посади дерево мира» в Украине было высажено более 3 тысяч деревьев и, в частности, несколько десятков деревьев у подножия Чернечей горы. Тогда же первые саженцы с этого места были переданы в различные регионы Украины как символы мира и национального духа, которые всю свою жизнь воспевал Кобзарь.

Семерак призвал всех активистов в регионах, кто поддерживает на локальном уровне подобные акции по высадке дубов Шевченко или других деревьев, объединить свои усилия с Минприроды.

Часть ростков из малой Родины Кобзаря участники акции повезут в Донецкую, Львовскую, Киевскую, Херсонскую, Черниговскую, Винницкую и Полтавскую области, чтобы высадить их там.

Также министр экологии посетил село Будище, где вместе с волонтерами и школьниками собрал новые желуди на семена. Желуди для выращивания новых дубов представители Минприроды сразу передадут в Хорольский ботанический сад в Полтавской области, чтобы продолжить эту инициативу в последующие годы.

Кроме того, Семерак сообщил, что Минприроды будет инициировать повышение статуса трех древних «дубов Шевченко» в селе Будище, чтобы они получили статус национальных природных памятников и уход за ними финансировался из государственного бюджета. Это позволит выделять средства на лечение и поддержание в надлежащем состоянии этих известных исторических деревьев, самому старшему из которых согласно предварительным оценкам, около одной тысячи лет.

Напоминается, что в Украине уже третий год подряд каждую весну и каждую осень проводится общенациональная акция «Посади дерево мира», которую в свое время инициировала Украинская греко-католическая церковь, а впоследствии она была поддержана во всех регионах Украины другими церковными конфессиями, общественными организациями и просто неравнодушными к состоянию окружающей среды людьми.

 Источник: http://ukropnews.com/news/V_Ukraine_startovala_aktsiya_po_vysadke_derevev_vyrashchennyh_iz_zheludei_dubov_rosshih_pri_zhizni_SHevchenko_285703.html

Далі...

Обсяги нелегальної лісозаготівлі в Україні складають близько 75% — екс-міністр екології

Обсяги нелегальної лісозаготівлі в Україні складають на сьогодні близько 75%.

Про це в ефірі програми «Нині вже» на Громадському повідомив екс-міністр екології і природних ресурсів Сергій Курикін.

«Є статистика, скажімо в співвідношенні між нелегально і легальною лісозаготівлею, показник складає 75%. Мається на увазі, що нелегальна лісозаготівля складає 75% у порівнянні із легальною, це якщо взяти як 100% легальну лісозаготівлю», — наголосив Курикін.

За його словами, ці цифри підтверджуються офіційними статистичними даними щодо експорту деревини до ЄС.

«Це колосальна цифра. І статистика експорту це підтверджує. Якщо в минулому році було офіційно експортовано до ЄС, це вже коли почав діяти мораторій, під виглядом дрів, 2 тисячі тон лісу за нашою статистикою, тол за даними ЄС, туди надійшло 477 тисяч тон лісу. Ось вам обсяги нелегальної лісозаготівлі», — наголосив Курикін.

Водночас, він додав, європейські компанії усвідомлюють, що з України надходить нелегально добута деревина.

«Я хочу сказати, що з того боку не можуть не усвідомлювати, що вони одержують контрафактний товар з України, тобто ліс значна частина якого, заготовлена нелегально… У європейському законодавстві є спеціальний регуляторний документ, який має запобігати такого роду практиці, але на превеликий жаль, він теж не спрацьовує, і виявляється, навіть законодавство Європи виявляється у цьому випадку неефективним», — підкреслив екс-міністр.

Раніше стало відомо, що Україна стала найбільшим експортером нелегальної деревини до Євросоюзу. Більше того, Україна експортує нелегальну деревину, зокрема, для постачальників IKEA.

Як повідомлялося, з початку запровадження мораторію на експорт лісу-кругляку обсяги вирубок не зменшилися, в той же час збільшилась кількість випадків контрабанди та незаконного вивезення деревини з України.

Раніше журналісти повідомляли, що Євросоюз може почати арбітражний та судовий процес проти України з метою скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. Відповідне застереження надіслала єврокомісарка з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом.

Мораторій на експорт лісу-кругляку діє в Україні з 2015 року. Свого часу через відмову його скасування Єврокомісія відмовилася надавати Україні транш на суму 600 млн євро.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Хто знищує українські ліси?

Раніше повідомлялось, що Євросоюз готується до початку арбітражних слухань проти України через мораторій на експорт лісу-кругляка.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: В Україні створили інтерактивну мапу

7 вересня, 2018 21:11 

https://hromadske.ua/posts/obsiahy-nelehalnoi-lisozahotivli-v-ukraini-skladaiut-blyzko-75-eks-ministr-ekolohii

Далі...

Природоохоронні органи нездатні протидіяти незаконній вирубці лісу — екс-міністр екології?

 

Колишній міністр екології України Сергій Курикін заявив, що реальний стан природоохоронних органів унеможливлює протидію незаконній вирубці лісу.

Про це Курикін повідомив в ефірі програми «Нині вже» на Громадському.

«На мою думку, на сьогоднішній день зроблено все для того, щоби екологічний контроль і ефективний контроль взагалі, зокрема за лісокористуванням, щоби він був розбалансований», — сказав екс-міністр.

Курикін зазначив, що, на його думку, в питанні протидії незаконним вирубкам головну роль має відігравати не Нацполіція, а екологічна інспекція та лісова охорона.

«Але я хочу наголосити на тому, що органи лісової охорони входять до складу Державного агентства лісового господарства, яке вирішує насамперед не екологічні, не природоохоронні завдання, а господарські завдання. Тобто фактично вони самі себе контролюють і самі себе перевіряють», — пояснив він.

Екс-міністр додав, що екологічну інспекцію «запустили в тривалий процес реорганізації», який буде тривати до 2020 року.

«Я дуже сумніваюся, що вона буде спроможна щось ефективно робити, навіть якщо сильно цього хотітиме», — заявив він.

Курикін підкреслив, що теоретичні важелі протидії незаконній вирубці лісу в Україні є, але реальний стан органів, які займаються цим питанням, унеможливлює їх роботу.

«Я повторює, це (сталося — ред.) за рахунок того, що екоінспекція вступила у фазу затяжної реорганізації, а лісова охорона підпорядкована тому органу, який власне кажучи господарює в лісі і значною мірою є відповідальним за той стан речей, який існує», — резюмував він.

Як зазначив керівник проекту «Лісова варта» Дмитро Карабчук, екоінспекція не може протидіяти незаконній вирубці, бо не має достатньо повноважень.

«Держекоінспекція малоефективна, оскільки вона не має дозволу зараз працювати і перевіряти господарські суб’єкти в частині дотримання законодавства з точки зору охорони природи», — пояснив він.

Нагадаємо, Верховна Рада України ухвалила закон про криміналізацію контрабанди та незаконної вирубки лісу з правками, внесеними президентом.

Раніше стало відомо, що Україна стала найбільшим експортером нелегальної деревини до Євросоюзу. Більше того, Україна експортує нелегальну деревину, зокрема, для постачальників IKEA.

Як повідомлялося, з початку запровадження мораторію на експорт лісу-кругляку обсяги вирубок не зменшилися, в той же час збільшилась кількість випадків контрабанди та незаконного вивезення деревини з України.

Раніше журналісти повідомляли, що Євросоюз може почати арбітражний та судовий процес проти України з метою скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. Відповідне застереження надіслала єврокомісарка з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом.

Мораторій на експорт лісу-кругляку діє в Україні з 2015 року. Свого часу через відмову його скасування Єврокомісія відмовилася надавати Україні транш на суму 600 млн євро.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Хто знищує українські ліси?

Раніше повідомлялось, що Євросоюз готується до початку арбітражних слухань проти України через мораторій на експорт лісу-кругляка.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: В Україні створили інтерактивну мапу вирубки лісів у Карпатах

7 вересня, 2018 21:31

https://hromadske.ua/posts/pryrodookhoronni-orhany-nezdatni-protydiiaty-nezakonnii-vyrubtsi-lisu-eks-ministr-ekolohii 

Далі...

Министр природных ресурсов Мурманской области предстанет перед судом

Сегодня стало известно о завершении расследования уголовного дела в отношении бывшего Министра природных ресурсов и экологии Мурманской области. Напомним, что Эльвира Макарова обвиняется в злоупотребление должностными полномочиями.

Предварительно следователями было установлено, что министр пыталась легализовать свой дом, построенный на территории лесопарковой зоны. Осознавая, что возводить на землях лесного фонда индивидуальные жилые дома запрещено, она организовала разработку нового проекта освоения лесов, а своим подчинённым запретила проводить проверку документов. Эти манипуляции, по мнению следствия, попадают под юрисдикцию части 2 ст. 285 Уголовного Кодекса «Злоупотребление должностными полномочиями». Дело направлено в суд.



19:43

04 СЕНТЯБРЯ 2018

Источник: http://www.tv21.ru/news/2018/09/04/ministr-prirodnyh-resursov-murmanskoy-oblasti-predstanet-pered-sudom

Далі...

C началом сезона осенней охоты инспекторы Минэкологии края работают в усиленном режиме

В минувшие выходные в Красноярском крае стартовал осенний сезон охоты. В связи с этим инспекторы Минэкологии края работают в усиленном режиме. Патрулировать леса они будут вместе с охотпользователями и сотрудниками правоохранительных органов.

Оперативные группы будут следить не только за соблюдением правил прохождения сезона, но и проверять у охотников наличие необходимых документов. Напомним, что охотники должны иметь при себе охотничий билет, разрешение на хранение и ношение оружия. Для охоты в общедоступных охотугодьях также нужно получить разрешение на добычу охотресурсов, а в случае охоты на территории охотпользователей нужна еще и путевка, подтверждающая право на охоту на этой территории.

За нарушение правил охотников привлекут к ответственности. Так, по решению суда житель Ирбейского района заплатит штраф в 30 тыс. рублей. Весной этого года гражданина задержали в лесу. Проверка показала, что мужчина незаконно добыл лося. Кроме того, у недобросовестного охотника отсутствовало разрешение на оружие. Ущерб, который нарушитель нанес дикой природе, составил 240 тыс. рублей. Эту сумму мужчина уже погасил в добровольном порядке.

"Санкции, которые ждут нарушителей за несоблюдение правил охоты, серьёзные. Помимо штрафа, который придется заплатить, недобросовестных охотников могут лишить права охоты на срок от одного года до трех лет с конфискацией орудий охоты. При незаконной добыче придется возместить и ущерб, предусмотренный установленными таксами. Поэтому во избежание подобных ситуаций охотникам необходимо соблюдать природоохранное законодательство", - отметил исполняющий обязанности министра экологии и рационального природопользования края Владимир Часовитин.

Министерство экологии и рационального природопользования Красноярского края

http://www.krskstate.ru/press/news/0/news/89139

Далі...

Министр Д.Н.Кобылкин предпринял вторую попытку сделать работу своего министерства более системной и осмысленной

Министр природных ресурсов и экологии РФ Д.Н.Кобылкин предпринял вторую за три месяца своей работы попытку сделать работу своего министерства, подведомственных ему служб и агентств более системной и осмысленной. Первая такая попытка провалилась: 4 июня министр создал специальную комиссию, которая должна была провести проверку по ранее выявленным нарушениям, и закончить всю свою работу к 1 августа - но ни к каким видимым последствиям работа этой комиссии не привела, и на работу системы Минприроды в целом практически не повлияла. Вторая попытка началась 14 августа: министр распорядился в двухнедельный срок представить актуальные стратегии по основным направлениям деятельности департаментов, а также предложения по формированию ведомственных приоритетных проектов. Ссылка:

Дмитрий Кобылкин поручил актуализировать задачи и результаты деятельности по приоритетным направлениям Минприроды России. Срок – 2 недели


Идея совершенно здравая, и решение министра в целом - правильное и своевременное. Однако, и эта попытка может кончиться так же и тем же, что и первая (то есть - ничем существенным). Дело в том, что многие руководители системы Минприроды (конечно, и не только Минприроды, но мы сейчас говорим конкретно об этом министерстве) умеют очень грамотно и профессионально гнать туфту - то есть представлять всякие малозначительные или даже вовсе несуществующие достижения как великие победы, а всякую несусветную чепуху, которой занимаются сами и заставляют заниматься своих подчиненных - как многообещающие инициативы, которые приведут в будущем к победам еще более великим. Кобылкин, как бывший геофизик и нефтяник, возможно, сможет в достаточной степени отделить туфту от реальности в знакомой ему области - то есть в сфере деятельности Роснедр; но вряд ли он сможет в такой же степени выделить реальность из того, что ему представит, например, Рослесхоз. Способность Валентика запутать ситуацию и представить ее самым выгодным для себя образом вряд ли уступит способности Кобылкина разобраться в этой ситуации.


Фактически у министра есть только один способ избежать такого развития ситуации, отделить в документах департаментов, служб и агентств туфту от реальности: сделать все документы, которые он распорядился представить в двухнедельный срок, полностью публичными, собрать и внимательно изучить по их поводу мнения заинтересованных сторон, а если потребуется - то и повстречаться с критиками, и только услышав всех, принять итоговые решения по стратегиям и проектам. Это, конечно, потребует дополнительной работы и дополнительных затрат времени самого министра - но в результате вторая попытка принципиально улучшить работу министерства, подведомственных ему служб и агентств может оказаться более удачной, чем первая.

Далі...

Госагентство охраны окружающей среды и лесного хозяйства подвело итоги деятельности за первый квартал 2018 года

Бишкек (АКИpress) – Государственное агентство охраны окружающей среды и лесного хозяйства при Правительстве Кыргызской Республики (ГАООС и ЛХ) подвели итоги деятельности за первый квартал 2018 года.

За отчетный период в ГАООС и ЛХ поступило 1 тыс. 602 документов. Из них из вышестоящих органов 449, из министерств и ведомств 1 тыс. 123 документов, обращений от граждан 26.

В области природоохранного законодательства за отчетный период приняты 3 нормативно-правовые акты (НПА). Проведена правовая экспертиза 4 проектов НПА и других документов разработанных в соответствии с компетенцией ГАООС и ЛХ и подготовлены по ним соответствующие заключения. В настоящее время дорабатывается проект Экологического кодекса КР.

Управлением государственной экологической экспертизы и природопользования (УГЭЭП) и территориальными управлениями ГАООС и ЛХ за отчетный период организована и проведена государственная экологическая экспертиза на 567 единиц проектных и нормативно-технических документаций.

Для эффективного обеспечения радиационной безопасности населения проведен анализ нормативно-правовых актов Кыргызской Республики в области обеспечения радиационной безопасности в соответствии с требованиями стандартов МАГАТЭ для внесения изменений и дополнений.

За первый квартал 2018 года работниками лесной охраны ГАООС и ЛХ выявлены 58 фактов нарушения природоохранного законодательства, с причиненным ущербом 1199,3 тыс. сомов, в том числе 39 фактов незаконной порубки деревьев, с причиненным ущербом 359 тыс. сом, количество срубленных деревьев 138 шт., объем 64,3 м3. Взысканная сумма по 39 материалам составил 130,8 тыс. сомов.

Также, осуществлен сбор яйцекладок непарного шелкопряда – 1095 кг. Произведена биологическая обработка препаратом Вирин-Энш-К орехоплодовых лесов от непарного шелкопряда насаждений на площади 3130 га. Произведена посадка и посев лесных культур на землях государственного лесного фонда на общей площади 483 га и посеяны питомники древесных и кустарниковых пород на площади, 8,54 га.

В региональных представительствах Департамента рационального использования природных ресурсов из числа штатных сотрудников созданы 57 постоянно действующих бригад по отстрелу волков и шакалов, которыми было проведено 144 рейдов, добыто 21 волков и 65 шакалов. Кроме того, из числа охотников-волчатников, созданы 58 постоянно действующие бригады, где ими были проведены 213 рейдов и добыто 178 волков и 200 шакалов. Также были вовлечены индивидуальные охотники, которыми добыто 146 волков и 223 шакалов.

За отчетный период добыто 833 голов вредных хищников (волк, шакал). Из них 324 волков, 21 волчат и 488 шакалов. Премиальные вознаграждения по добытым за волков и шакалов составило 1 717 500 сомов. Из них за 194 голов волка на сумму 1 164 000 сомов, за 261 голов шакала на сумму 522 000 сомов и за 21 голов волчонка на сумму 31 500 сомов.

Также было выявлено и вскрыто 122 фактов нарушений правил охоты, браконьерства и уничтожения растительного мира на общую сумму 996 711 сомов. Взысканная сумма по 103 материалам дела составил 794 955 сомов. Составлено протоколов по животному миру 84 дел на сумму 845 235 сомов, по растительному миру 25 дел на сумму 116 210 сомов, и прочие нарушения 13 дел на сумму 34 700 сомов. По всем выявленным фактам к нарушителям природоохранного законодательства (браконьерам) предъявлено штрафов на сумму 211 300 сомов, и взыскано 183 600 сом. Исков предъявлено на 1 853 141 сомов, из них взысканных исковых сумм составляет 1 446 591 сомов.

За первый квартал текущего года направлены в суды и прокуратуры 10 дел на общую сумму 168 280 сомов. Из них взыскано 2 дела на сумму 45 500 тыс. сомов, отказано в производстве 2 дела на сумму 9 050. В настоящее время в судах и прокуратурах находится 6 дел на общую сумму 113 730 тыс. сомов.

Кроме того, у нарушителей правил охоты изъято 34 единиц огнестрельного охотничьего оружия, а также имеются 19 единиц из остатков прошлого года. Всего 53 единиц гладкоствольного оружия. Из этого количества 7 единиц оружий сданы в органы МВД, 25 единицы возвращены владельцам после проверки документов и 21 единицы находятся в Таласском представительстве Департамента рационального использования природных ресурсов ГАООС и ЛХ.

Для обеспечения финансирования мероприятий по охране природы, восстановлению потерь в природной среде, сохранению биоразнообразия и лесных экосистем, развития лесной отрасли и особо охраняемых природных территорий Правлениями Республиканского фонда охраны природы и развития лесной отрасли за отчетный период рассмотрена 251 заявки и утверждена для финансирования 154 заявок на общую сумму 145,5. тыс. сомов. Для природоохранные мероприятие на первый квартал 2018 года были выделены 91 тыс. 240 сомов.

В настоящее время ГАООС и ЛХ совместно с Секретариатом СИТЕС проводит подготовительные работы по проведению Субрегионального семинара СИТЕС с участием стран Центральной Азии, который пройдет с 22-25 мая в Бишкеке, а также проведению 3-го заседания Управляющего комитета Глобальной программы по сохранению снежного барса и его экосистем, который пройдет в Кыргызстане с 14 по 15 июня 2018 года.

http://kg.akipress.org/news:1445607

Далі...

Министра экологии обвиняют в сексуальных домогательствах

Французский министр экологии отрицает обвинения в сексуальных домогательствах. Об этом пишет The Guardian.

«Это позорные слухи», - сказал в программе на французском телевидении министр экологии Франции Николя Юло.

Министр был вынужден изложить свое видение событий, потому что сегодня, 9 февраля, французский еженедельник Ebdo опубликует статью, в которой Юло будет обвиняться в домогательствах к женщине из одной очень известной политической семьи Франции.

В еще не вышедшей статье есть цитата отца женщины, который говорит, что слово «изнасилование» никогда не фигурировало, но действия были «под принуждением».

Министр Юло сам пришел на допрос в полицию для того, чтобы развеять обвинения. Правоохранители решили после этого закрыть дело.

«Я был допрошен, по собственной инициативе, и следователи очень быстро поняли об отсутствии обстоятельств для продолжения расследования», - сообщил Юло.

09.02.2018

http://journalist.today/ministra-ekologhii-frantsii-obviniaiut-v-sieksualnykh-domoghatielstvakh/

Далі...

В Мурманской области выбрали лучших лесных инспекторов

Министерством природных ресурсов и экологии Мурманской области, в рамках проведения в Российской Федерации Года Экологии и Года особо охраняемых территорий, в период с января по ноябрь 2017 года проводился региональный конкурс на звание «Лучший государственный лесной инспектор Мурманской области».

Всего в конкурсе приняли участие 82 государственных лесных инспектора МПР Мурманской области и 10 подведомственных учреждений – лесничеств.

За добросовестную работу, высокий профессионализм, большой личный вклад в охрану и защиту леса на Кольском полуострове, по итогам конкурса, победителями были признаны:

1 место - Смольянов Михаил (ГОКУ «Кольское лесничество»),
2 место - Шилова Ольга (ГОКУ «Кандалакшское лесничество»),
3 место - Гусак Руслан (отдел государственного лесного надзора МПР Мурманской области).
Новость скопирован(а) с web-site https://hibiny.com
13 декабря 2017 года в Министерстве состоялось торжественное награждение. Победителям вручили грамоты и кубки.

В 2017 году заполярными государственными лесными инспекторами возбуждено более 300 дел об административных правонарушениях в сфере лесных отношений.

14 Дек 2017, 07:29

https://www.hibiny.com/news/archive/153114/

Далі...

Незаконная вырубка леса привела к потере государством около 60 миллионов гривен Минэкологии

«Черные лесорубы» причинили ущерб Карпатам на 60 млн грн, однако государству удалось взыскать с нарушителей лишь 2 млн грн.

Об этом сообщило издание racurs.ua.

Сумма ущерба, нанесенного государству «черными лесорубами»,составляет почти 57 млн ​​грн, заявил министр экологии и природных ресурсов Остап Семеракна рабочем совещании под председательством президента Украины на Ивано-Франковщине.

По его словам, в период с 2014 по 2017 год в Карпатском регионе было зафиксировано более 2 тыс. нарушений природоохранного законодательства.Сумма штрафов за все нарушения составила лишь 150 тыс. грн. Ущерб, нанесенный нарушителями, оценивается в 57 млн грн, из которых в пользу государства удалось взыскать лишь 2 млн грн.

Министр добавил, что ситуация с состоянием водных объектов в регионе не лучше. Семерак заявил, что около 90% рекреационных учреждений вводится в эксплуатацию без очистных сооружений, а уничтожение лесов в Карпатах угрожает постоянными паводками.

Глава Минэкологии подчеркнул, что на борьбу с вредным воздействием вод предусмотрено лишь 200 тыс. грн в год.

Криминал

02.10.2017 18:16

Источник: http://ru.golos.ua/crime/nezakonnaya_vyirubka_lesa_privela_k_potere_gosudarstvom_okolo_60_millionov_griven__m

Далі...

В Україні сезон полювання опинився під загрозою зриву через лосів

Мінекології не погоджує ліміти на відстрілювання ссавців.

Екологи пропонують занести лосів до Червоної книги України
В Україні під загрозою відкриття сезону полювання на ссавців і все через лосів. За даними екологів, сохатих в українських лісах критично поменшало, і їх треба заносити в Червону книгу. Міністерство екології не погоджує ліміти на відстрілювання дичини. Через це в мисливських господарствах немає клієнтів, і вони бідують, йдеться у сюжеті ТСН.19.30.

ВІДЕО
Екологи пропонують занести лосів до Червоної книги України


ТСН. 19:30 Вчора, 20:14

Нинішнього сезону полювання на лосів, кабанів, косуль, оленів та інших ссавців під забороною. В Україні не затвердили ліміти на відстрілювання дичини. Тому мисливці не можуть вийти на полювання.

Ліміти має погоджувати Міністерство екологі, а там стали на захист лосів. Їх залишилося занадто мало.

"Мисливці просять дати дозвіл на відстріл 320, Академія наук інформує нас, що популяція лося коливається від тисячі до двох тисяч. 30 відсотків лосів пропонується відстрелити цього року", - каже міністр екології Остап Семерак.

У мисливців та лісників своя статистика. Вони нарахували не дві, а шість тисяч лосів. І за їхніми спостереженнями, кількість щороку зростає, тому відстрілювати можна.

Читайте також: На Чернігівщині нелюди жорстоко розстріляли зграю лосів

"За нашими даними, популяція лося не зменшилась в Україні, а продовжує збільшуватись. Лось перебуває у місцях традиційного його перебування", - каже заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Боднар.

Екологи офіційній статистиці не вірять. Мисливські господарства просто заробляють гроші, переконують захисники тварин. За одну вбиту тварину мисливці викладають від 30 до 40 тисяч гривень.

"Після того, як заборонили селекційне полювання на зубра, найбільшого ссавця в Україні, лось став другим, на кого хочуть полювати люди, які мають гроші", - каже еколог Іван Парнікоза.

Українські захисники кивають в бік сусідньої Польщі та Білорусі. Там свого часу ввели мораторій на відстріл і нині популяція цих тварин в межах 30 тисяч. Тому українських лосів збираються занести у Червону книгу.

Читайте також: На Волині під час нічного полювання застрелили чоловіка

Війна за лосів загострилася на початку цього року, коли на Чернігівщині браконьєри зухвало розстріляли цілу сім'ю сохатих. Ватажка та вагітну самку застрелили, ще четверо поранених звірів розбіглися лісом. Стрільців так і не знайшли.

Під Кабміном мисливці висловлюють своє обурення. Нинішній сезон полювання під загрозою.

"У нас лося нема, у нас є кабан, коза. А чого ми повинні страждати і не дозволяють полювання на всіх копитних?", - каже мисливець Микола Дишкант.

Мінекології хоче занести лося до Червоної книги
У Мінекології пропонують лосів винести із загального списку і затвердити ліміти на відстрілювання решти диких тварин. Асоціація мисливців називає це шантажем і подає до суду. Мисливські угіддя України вже втратили 9 млн гривень прибутку. Лосі поки що полегшено зітхають.

Нагадаємо, від 3 лютого в Україні заборонено полювати на лося, мораторій діятиме продовж найближчих 25 років.  Відповідний наказ підписав міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак. Державна екологічна інспекція України зобов'язана здійснювати державний нагляд за дотриманням режиму цієї заборони. Також наказ передбачає розробку програми відтворення популяції лося європейського.

Кореспондент ТСН Ігор Бондаренко Більше читайте тут: https://tsn.ua/ukrayina/v-ukrayini-sezon-polyuvannya-opinivsya-pid-zagrozoyu-cherez-losiv-987923.html

Далі...

Пропонуємо створити Мінлось

Рогатих мешканцiв лiсу слiд термiново рятувати -- вважають фахiвцi

У Мiнприроди вирiшили поповнити Червону книгу ще одними тваринами -- лосями. Цих рогачiв останнiм часом безжально вбивали браконьєри. Але законне полювання на них нинi теж дозволено.

Чи дiйсно над лосями нависла небезпека? I чи таки треба їх робити "червонокнижними"? Про це газета Експрес говорить з вiдомим природоохоронцем Володимиром Борейком, директором Київського еколого-культурного центру.

-- Володимире Євгеновичу, скiльки нинi лосiв є в Українi? I невже цi копитнi на межi винищення?

-- У 1991 роцi в Українi офiцiйно налiчувалося 14 796 лосiв. А в 2006-му -- вже 4396. При цьому в Запорiзькiй, Миколаївськiй, Херсонськiй, Iвано-Франкiвськiй, Закарпатськiй, Чернiвецькiй областях та Криму лосi зникли взагалi!

Держлiсагентство стверджує, що на початок 2016 року в Українi налiчувалося 6616 лосiв. Разом iз тим, на думку деяких авторитетних експертiв, у цей час в Українi залишилося тiльки одна-двi тисячi лосiв. Для порiвняння: у 2015 роцi в Польщi налiчувалося 28 тисяч лосiв. А в Бiлорусi в 2014 роцi -- 30 -- 40 тисяч! I це при тому, що територiї цих сусiднiх держав набагато меншi за Україну.

-- Що ж стало причиною такого катастрофiчного зниження популяцiї соханiв в Українi?

-- Незважаючи на скорочення чисельностi лося, Держлiсагентство щороку збiльшує квоти на його вiдстрiл. У сезон полювання 2014 -- 2015 рокiв було видано 193 лiцензiї на вiдстрiл лося. В 2015 -- 2016 -- уже 237 бланкiв. А в 2016 -- 2017 -- 301 бланк. Але на одну лiцензiю мисливцi, як правило, вiдстрiлюють два-три лосi. Тож, примiром, 237 лiцензiй -- це реально вiдстрiлянi близько 600 лосiв. А якщо взяти до уваги той факт, що не всiх пiдранкiв мисливцi добирають, то чисельнiсть убитих лосiв на тi-таки 237 лiцензiй 700 -- 800 особин.

Iнша причина скорочення чисельної цих тварин -- розмах браконьєрства. В 2010 -- 2016 роках браконьєрськi випадки вiдстрiлу лося в Українi були в нацiональних парках -- Iчнянському та Прип'ять-Стохiд. А також на Житомирщинi, Чернiгiвщинi i Черкащинi. Масштаби незаконного полювання вражають. За деякими оцiнками, браконьєри вiдстрiлюють щороку в три-чотири рази бiльше лосiв, анiж мисливцi пiд час законного полювання.

-- То як вберегти лосiв вiд знищення?

-- Можна подивитися на досвiд полякiв. У 2001 роцi Польща ввела безстроковий мораторiй на вiдстрiл лося, заборонивши полювання на нього наказом мiнiстра охорони природи. А в 2009 роцi польськi зоологи провели дослiдження впливу мораторiю на вiдстрiл лося. Результати перевершили всi очiкування. Якщо в 2001-му в наших сусiдiв налiчувалося близько 2000 голiв лося, то в 2009 роцi -- 7500. Тобто за 8 рокiв чисельнiсть, завдяки заборонi полювання, збiльшилася бiльш нiж у три рази!

Тому, на мiй погляд, єдиний спосiб захистити лося вiд винищення в Українi -- занести його до Червоної книги. Туди, де пiд надiйною охороною вже перебувають його сусiди по лiсу -- ведмiдь, зубр i рись.

Сергiй БОВКУН

http://m.expres.ua/#!/n/246079

вівторок, 6 червня 2017, 15:24

Далі...

5 июня - Всемирный день окружающей среды

5 июня человечество отмечает Всемирный день окружающей среды, объявленный 45 лет назад резолюцией 2994 (XXVII) Генеральной ассамблеи ООН 1972 года. Это был год больших природоохранных надежд человечества: именно тогда состоялась первая всемирная конференция по проблемам окружающей среды, была впервые сформулирована концепция устойчивого развития человечества, и принята Стокгольмская декларация, установившая 26 базовых принципов охраны окружающей среды (ссылка).

К сожалению, декларация во многом так и осталась декларацией, а надежды - надеждами; большинство принятых в 1972 году принципов охраны окружающей среды так и не было воплощено в жизнь. Человечество продолжает расти, требуя все больших и больших ресурсов для своего развития; здравый смысл и осторожность в обращении с природой в основном по-прежнему проигрывают жадности и невежеству. Достижения науки и техники последних десятилетий теоретически уже позволяют человечеству развиваться без разрушения и уничтожения природы Земли - но пока львиная доля этих достижений по-прежнему используется скорее для войн, роскоши и покорения природы, чем для мира, созидания и гармонического развития жизни на нашей планете.

В общем, задумку 1972 года насчет устойчивого развития воплотить в жизнь пока не удалось - но праздник, Всемирный день окружающей среды, остался. Так что - с праздником, дорогие коллеги! И пусть когда-нибудь мечты о мирном и зеленом будущем человечества станут реальностью.


А вот официальное правительственное поздравление (ссылка):


Уважаемые друзья!

Поздравляю вас с профессиональным праздником.

2017 год объявлен в нашей стране Годом экологии и объединяет не только специалистов, но и всех неравнодушных людей – тех, кто понимает, как важны для нас чистый воздух, свежая вода, качественные продукты.

Сегодня экологические проблемы остро стоят во всём мире. Всё больше людей начинают осознавать степень опасности, которая грозит человечеству, если не заботиться о природе. И не только осознавать, но и действовать, принимать конкретные меры по защите окружающей среды. В рамках Года экологии в нашей стране намечена обширная программа. Будут восстановлены сотни тысяч гектаров леса, созданы новые заповедники и национальные парки, откроются новые мусоросортировочные и мусороперерабатывающие комплексы, планируется запуск инновационного пилотного проекта по захоронению отходов. Кроме того, Правительство разрабатывает поправки в законодательство, связанные с совершенствованием Водного, Лесного и Земельного кодексов.

Рассчитываю, что наши действия получат широкую поддержку, в том числе бизнес-сообщества. На промышленных предприятиях, в первую очередь на вредных производствах, нужно активнее внедрять зелёные технологии, снижать негативное воздействие на природу и человека. Надеюсь, что и люди будут заботиться о чистоте земли. Не только на субботниках один раз в году, а каждый день. Совместными усилиями мы обязательно добьёмся успехов. Желаю всем нам крепкого здоровья, удачи в делах и всего самого доброго.

Д.Медведев
http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21011



05 червня

ОСТАП СЕМЕРАК: ПРИВІТАННЯ З НАГОДИ ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИША

Сьогодні, 5 червня, у всьому світі відзначають Всесвітній день охорони навколишнього середовища.

Користуючись нагодою, хотів би подякувати всім, хто докладає зусиль для збереження навколишнього природного середовища в Україні.

Насправді Ви є прикладом для наслідування і робите безцінний внесок для становлення та збереження нашої спільної Батьківщини. Бо ж Україна не обмежується окресленими на мапі кордонами і системою географічних координат. Україна - це також безкраї простори, унікальні ландшафти, високі гори, полонини, стрімкі річки, струмки та прозорі озера.

Україна - земля, багата на унікальну флору та фауну і наш святий обов'язок зберегти ці Божі дарунки для нащадків, щоб бути гідними їхньої уваги та шани до нашого непростого часу.

Насправді зараз ми переживаємо період світоглядного становлення і нагально потребуємо змін у всіх сферах життя. Питання довкілля не є винятком. Час усвідомити: або ми будемо рахуватися з природою, або вона зрештою перестане рахуватися з нами. У світі по-різному відзначають День охорони навколишнього середовища. Є безліч можливостей продемонструвати сьогодні свою прихильність до природи і усвідомлення важливості збереження середовища, в якому ми живемо! Кожен повинен особисто визначити такий крок для себе. Нехай це буде відмова від поїздки транспортом на користь велосипеда чи висаджені нові рослини, чи прибране на галявині або на власному подвір'ї сміття.

Я переконаний і точно знаю, що зробити довкілля чистішим можна тільки гуртом і наше спільне екологічно чисте майбутнє залежить тільки від нас самих та злагодженості наших дій!

Зробімо Україну чистішою!

З повагою,
Міністр екологіі та природних ресурсів України
Остап Семерак

http://www.menr.gov.ua/press-center/news/123-news1/6188-ostap-semerak-pryvitannia-z-nahody-vsesvitnoho-dnia-okhorony-navkolyshnoho-seredovysha

Далі...

Корупційний детонатор техногенних катастроф

Корупційний детонатор техногенних катастроф. Чому корупція та безвідповідальність чиновників як у центрі, так і на місцях дедалі більше загрожують не лише довкіллю, а й життю людей

Таке багатогранне явище, як корупція, можна визначити як використання адміністративного ресурсу, а саме — службового становища, можливостей і повноважень, з метою отримання особистої вигоди. Загальновідомо, що корупція призводить до неефективного використання матеріальних і фінансових ресурсів, уповільнює економічне зростання і підриває довіру до державних інституцій.

Не менш важливим аспектом корупції в державних органах влади є негативний вплив на навколишнє середовище. Зокрема, корупція в інститутах, що відповідають за охорону навколишнього середовища (ОНС) в Україні, місцевих органах влади і контролюючих цю діяльність органах перерозподіляє кошти, що виділяються на ОНС або утилізацію відходів, у приватні "кишені" корупціонерів. Вона також призводить до катастрофічних наслідків для здоров'я природи і населення і, зокрема, може служити причиною техногенних катастроф. Корупція в системі охорони навколишнього середовища також посилює соціальну напругу і підриває довіру населення до інститутів влади в цілому, коли приватні інтереси корупціонерів від влади вступають у конфлікт із суспільними інтересами населення в охороні природи і, власне, життєвого середовища. В Україні найбільш вразливим місцем для корупції в сфері ОНС є регуляторна діяльність місцевої влади у використанні коштів, у тому числі і бюджетних, для підтримки чистоти повітря, води і захисту природи, утилізації відходів, контролю інспекцій, видачі різного роду дозволів і ліцензій, договорів на економічну діяльність або цільове використання землі.

Тим часом різноманітні екологічні та техногенні аварії/катастрофи більшого чи меншого масштабу стаються дедалі частіше, що свідчить необхідність особливої уваги до відповідної проблематики як на найвищому державному рівні, так і на місцях. Здавалося б, країна, яка пережила техногенний катаклізм такого масштабу, як вибух на реакторі Чорнобильської АЕС, мусила б особливо гостро реагувати на відповідні загрози. Однак отриманий за останні три десятки років "імунітет" має зворотний знак: глибоко вкорінені байдужість і безвідповідальність ще й щедро підживлюються корупційним добривом. Тож уже не надто й дивують новини, наприклад, про масштабні вибухи та пожежі на нафтобазах (як під Васильковим дворічної давності) чи сміттєзвалищах (як на сумнозвісному Грибовицькому під Львовом торік). Однак навіть забрані тими катастрофічними подіями життя людей не роблять різнорангових чиновників більш відповідальними та пильними до відповідних загроз. Чому? Та саме тому, що надто часто, крім безвідповідальності та байдужості, ще одним чинником зростання загроз стає корупція. Яскравим ілюстративним прикладом може служити поточна ситуація з величезним сміттєзвалищем у Києво-Святошинському районі між селами Крюківщина та Тарасівка неподалік Києва. Уже не перший рік величезні гори сміття висотою з дев'ятиповерховий будинок на площі близько 23 га отруюють повітря і воду навколишніх сіл, а також становлять безпосередню загрозу для здоров'я десятків тисяч людей, які живуть поблизу неї.

І хоча через протести місцевих активістів і населення звалище тимчасово закрили, місцеві жителі спостерігають, що його територію продовжують використовувати. Більш того, в безпосередній близькості від звалища на глибині не більш як півметра проходить міжнародна газова магістраль, що поставляє блакитне паливо в Європу і ще дев'ять областей України. З настанням теплої погоди на звалищі зафіксували виділення великої кількості метану, який може в будь-який момент вибухнути. Вибух біля газопроводу може призвести до техногенної катастрофи великого масштабу. Також слід зазначити, що звалище в Крюківщині розташоване лише в 7 км від міжнародного аеропорту "Київ" (Жуляни), хоча за законом ця відстань має бути мінімум 15 км. Численні зграї птахів, що кружляють над горами сміття, становлять серйозну загрозу для літаків, що злітають і сідають на злітно-посадкову смугу серед житлових кварталів.

Незважаючи на багаторазові звернення до місцевих і обласних органів влади, пікети і багатоденні блокади звалища, фіксацію порушень і документування зловживань місцевої влади з боку місцевої громади, питання закриття звалища і цивілізованого вирішення проблеми утилізації сміття залишаються відкритими. Подібні приклади по Україні зараз складно не те що навести, а навіть просто перелічити…

Причинами корупції в сфері охорони навколишнього середовища в Україні, притаманними будь-якому іншому сектору економіки, є недосконалість законодавства і необов'язковість виконання законів, відсутність підзвітності та прозорості в рішеннях влади, в цьому разі місцевих, низький рівень професіоналізму і слабкий контроль за виконанням законів з боку контролюючих органів. А величезні хабарі за використання території сміттєзвалища роблять місцеву владу "глухою" до закликів громадськості.

Стратегія боротьби з корупцією в сфері ОНС може включати збільшення прозорості та підзвітності в рішеннях і посилення механізму громадського контролю за рішеннями влади. Ефективним механізмом може стати надання повноважень спеціальним представникам громадськості і групам активістів при контролі за прийняттям рішень щодо використання фінансових коштів, процесів утилізації, землекористування та економічної діяльності, особливо в природних зонах.

У процесі боротьби з корупцією особливе місце мають займати громадське розслідування з об'єктивним висвітленням у мас-медіа з метою формування громадської думки про згубні наслідки корупції в справі охорони навколишнього середовища та активізація суспільства на боротьбу з цим злом.

Олександр Петрик

№20«ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ. УКРАЇНА»Вчора — 2 червня

https://m.dt.ua/macrolevel/korupciyniy-detonator-tehnogennih-katastrof-chomu-korupciya-ta-bezvidpovidalnist-chinovnikiv-yak-u-centri-tak-i-na-miscyah-dedali-bilshe-zagrozhuyut-ne-lishe-dovkillyu-a-y-zhittyu-lyudey-243689_.html

Далі...

Рада посилила охорону карпатських пралісів

Верховна Рада ухвалила Закон 4480 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат.

За закон проголосували 245 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу,

Згідно із законом, «на територіях заказників забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник».

Закон передбачає, що на території пралісових пам'яток природи забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів та видалення захаращеності (крім догляду за лінійними об’єктами та вирубування окремих дерев під час гасіння пожежі), будівництво споруд, прокладання шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та транспортних засобів оперативних і спеціальних служб).

Навколо пралісових пам’яток природи установлюються охоронні зони завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу, в яких забороняються будь-які суцільні, у тому числі санітарні, а також поступові рубки.

Читайте також: Мінприроди ініціює внесення лося до Червоної книги

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених пам'ятками природи, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

23.05.2017 18:50
https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2233689-rada-posilila-ohoronu-karpatskih-pralisiv.html

Далі...

Рада ввела штрафи за рубку дерев у пралісах

Які території віднесуть до пралісів, вирішать за методикою Мінекології

Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому законопроект №4480 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.

Вирубка лісів
З відкритих джерел

Таке рішення підтримали 245 народних депутатів. Онлайн-трансляцію вів телеканал "112 Україна".

Згідно тексту законопроекту, на територіях заказників забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Ці самі рубки забороняються на території пам’яток природи.

А от на території пралісових пам'яток природи забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів та видалення захаращеності (крім догляду за лінійними об’єктами та вирубування окремих дерев під час гасіння пожежі), будівництво споруд, прокладання шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та транспортних засобів оперативних і спеціальних служб).

Визначення належності територій до пралісових пам’яток природи здійснюється за спеціальною методикою, яка розробляється і затверджується Мінекології.

Незаконну рубку дерев чи чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах тягне штраф від 5 100 грн до 8500 грн або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Якщо порушили повторно, або ж група осіб - йдеться про обмеження волі на строк 2-5 років або позбавлення волі на той самий строк.

Нагадаємо, у першому читанні законопроект ухвалили 17 січня поточного року.

17:50, 23 травня 2017

https://ua.112.ua/polityka/rada-vvela-shtrafy-za-rubku-derev-u-pralisakh-391632.html

Далі...