“Лісовий майдан” в Євросоюзі: “Я відчуваю, що якщо в цьому будуть задіяні самі українці, то це більше приверне увагу до проблеми, — зазначає він. — Це сильний моральний аргумент для ЄС: вони повинні допомагати Україні, адже всі знають, що Україну атакує Росія, однак натомість ЄС, по суті, експлуатує Україну з її дешевим ресурсом», — вважає Філ Торнхілл.
Карпати — улюблене місце відпочинку багатьох українців у будь-який час року. Однак зайди сьогодні в гірську місцевість — і ти не зможеш сховатися від звуків пилки.
Стежки в горах изборождены величезними старими КАМАЗами-лісовозами, грунт на лисих схилах зсовуються, де не глянь ведеться будівництво і немає безлюдного місця, де б не ступала нога туриста.
Українські еко-активісти локально борються з нелегальною вирубкою, проте до цих пір в країні не розпочато масовий рух проти знищення Карпат. Проте є в Україні людина, яка має оригінальний план, що потрібно робити, щоб зупинити вирубку лісу в Україні. Активіст протидії кліматичним змінам Філ Торнхілл з Великобританії збирає протест, який достукається до бюрократів Європейського Союзу.
Одним із завдань Кабінету Міністрів на 2020 рік є спрощення правил призначення і проведення санітарних рубок в лісах в Україні. Це дозволить вирубувати дерева там, де інші види рубок обмежені або взагалі заборонені природоохоронних міркувань.
Санітарні рубки — це один з найпоширеніших інструментів нелегальної вирубки дерев у сьогоднішній Україні. Тільки за 2018 рік Держлісагентство прикрив масштабні площі вирубки кшталт «масовим біологічним пожежею», стверджуючи, що загальна площа усихання в 2018 році склала 395,4 тис га. За даними Державної служби статистики України, за 2018 рік санітарні рубки охопили 288,1 тис. га (а рубки формування і оздоровлення лісів — 408,8 тис. га).
За даними Всесвітнього фонду дикої природи, щорічно в Карпатах нелегально вирубують 1,4 млн кубів деревини, і більшість вивозять на захід, у Європу. Цю інформацію підтверджує також британська організація Earthsite. У минулому році вона опублікувала звіт Complicit in Corruption, який викриває масштабні незаконні рубки і схеми корупції.
73% лісових угідь України належать Державному агентству лісових ресурсів, і нелегальна вирубка і продаж українського лісу проходять під «вивіскою» держави.
Експерти з’ясували, що найбільше деревини Україна зараз вивозить саме в країни Євросоюзу — орієнтовно 70% від загального обсягу експорту лісу. З них не менше 40% зрубано або продано нелегально.
Найбільш поширеним інструментом корупційного експорту деревини є неправильне маркування заборонених для вивозу колод (з 2015 року в Україні діє заборона на вивіз «кругляка») як «паливної деревини». Якщо коротко, то український ліс вирубують під прикриттям «санітарної вирубки» або як наслідок «пожежі», привласнюючи йому сертифікат паливної деревини.
Вже на кордоні куплені митники закривають очі на неточності в документах, а опинившись в Європі, український кругляк знову стає деревиною. Інший варіант — український ліс експортують в Румунію в білоруських вагонах — так звана «транзитна деревина». Далі фіктивні фірми поставляють її володіють мультимільйонними європейським деревообробним компаніям, таким як Egger, Schweighofer, Kronospan, Lenzing, JAF Group, Swiss-Krono і International Paper.
Філ Торнхілл — активіст з Великобританії, який вже п’ять років живе і працює у Львові. Він досвідчений активіст організації «Кампанія протидії змінам клімату» (Campaign agnagainst Climate Change). У Львові вчить українських ветеранів англійської мови.
На своєму рахунку Філ має кілька великих акцій і прямих дій, починаючи з Конференції ООН з клімату в Гаазі в 2000 році. Він почав свою діяльність в якості волонтера організації Friends of the Earth, а вже потім самостійно займався організацією публічних акцій.
Наприклад, в Лондоні в 2000 році Філ влаштував одиночний тритижневий пікет під посольством Америки. Вже тоді було відомо, що Сполучені Штати не хочуть підписувати Кіотський протокол і діяти в питаннях зміни клімату. Потім до нього приєдналися люди, і протести стали щотижневими.
Така діяльність — важка робота, тому зрозуміло, що після кількох тижнів протестів запал почав згасати.
«В кінці Джордж Буш відхилив Кіотський протокол, і раптом зміна клімату потрапило на перші смуги. Ми влаштували протест на 700 осіб і досягли певного успіху, — розповідає Філ. — Сьогодні важко згадати, наскільки непопулярна в медіа була тема глобальної зміни клімату. Але вона революціонізувала активізм за збереження навколишнього середовища».
З цього руху зросла організація «Кампанія протидії змінам клімату», в якій Філ працював наступні десять років разом з ще двома колегами.
Філ Торнхілл виступає під час демонстрації в Престоні. Фото Адель Ничтора
Однак минали роки, а в питаннях протидії зміні клімату радикального поліпшення не наставало. Світові лідери саботували домовленості щодо зниження викидів парникових газів. Найбільші організації по захисту навколишнього середовища, такі як Greenpeace та Friends of the Earth, істотно зменшили свою участь у цій великій публічної кампанії. А проблема стала більше.
«У 2009 році після Конференції ООН зі зміни клімату в Копенгагені в активізм почався спад активності, — згадує Філ. — Особливо у Британії. В такій атмосфері нашої організації стало важко продовжувати діяльність. А мої амбіції, навпаки, зросли. Тому п’ять або шість років тому у мене настав вигоряння одночасно з певним розчаруванням рухом. Крім того, в моїй організації відбувалася внутрішня боротьба за владу. По суті, я відчував, що стаю гвинтиком у механізмі. До цього мені здавалося, що я роблю щось унікальне, маю ідеї, які дійсно приносять зміни».
Зрештою Торнхілл звільнився з Campaign against Climate Change і подався подалі — наскільки це було можливо без літака і візи.
Він трохи мандрував по Східній Європі, потрапив в Україну напередодні Революції Гідності та зрештою осів тут. Філ не захотів повертатися в Лондон: там все було пов’язане з його старою роботою. А Львів обрав, тому що, на його думку, тут живеться легко.
Чоловік став давати уроки англійської мови та на час навіть відійшов від активістської діяльності. Найбільше Торнхілл в Україні подобається природа, яка збережена краще, ніж у Західній Європі: «Ваш сільськогосподарський сектор менш индустриализирован, на селі ще панує життя, збережені ліси, тоді як у Британії цього вже не знайдеш. Тут всюди є лелеки, про що в Англії вже давно забули. Я тут як постійний турист, люблю ходити в Карпати».
Активізм наздогнав і в Україні
Одного разу під час прогулянки Філ і людина з біосферного заповідника, з яким він ходить у походи, звернули увагу на червонокнижний гриб на дереві. Поруч стояла вантажівка з повним вагоном деревини, і на деяких гілках був той самий гриб з Червоної книги.
Філ каже, що проблеми знищення навколишнього середовища, навіть коли намагаєшся про них не думати, все одно сидять в твоїй голові: «Ти читаєш всяке про пожежу лісів, тобі є різні знаки про те, як швидко погіршується ситуація, постійно йде дестабілізація глобального клімату. І ти відчуваєш, що повинен у відповідь щось з цим зробити».
А потім вийшов звіт Earthsite, і Філ дізнався, що вирубка лісу в Україні відбувається в масовому масштабі. Текст його дуже обурив, особливо участь у корупційних схемах європейських компаній і бездіяльність ЄС — і, здається, надав новий сенс активізму.
Філ пам’ятає, як з п’ятнадцять років тому в Європі розгорівся скандал через імпорту в ЄС великої кількості контрабандної з деревини тропічних лісів. Тоді були поширені фанера з Індонезії, садові меблі з камбоджійських дерев і червоне дерево з бразильської Амазонії.
Після того, як найбільші природоохоронні організації роками говорили про цю проблему, після тривалих дискусій у ЗМІ та національних парламентах ЄС у 2010 році все-таки прийняв перший у своїй історії регламент торгівлі лісом. Цим документом ЄС ввів інструменти контролю походження деревини і дозволив торгівлю виключно тими видами дерев, які не знаходяться під загрозою зникнення.
В результаті кількість нелегальної деревини з тропічних країн зменшилася. Але, як вже сьогодні відомо, великі компанії просто перекинулися на найближчий дешевий ресурс і почали нелегально імпортувати дерево з Румунії і України. І регуляції ЄС не діють, або компанії їх просто не виконують.
Замість того, щоб вирішити проблему, ЄС заперечує її існування і тисне на Україну з вимогами зняти мораторій на експорт кругляка. «Проте з України почали імпортувати деревини більше, ніж з усіх тропічних країн разом узятих. Що не є, на мою думку, стабілізуючим фактором для ситуації в Україні», — вважає Філ.
Він вивчив ситуацію з контрабандою деревини в Україні і зараз хоче діяти.
Держлісагентство і «британська змова»
Після звіту Earthsite Філ насамперед організував його презентацію в листопаді 2018 року. З цим активісту допомогли в організації «За экоразвитие».
Філ запросив виступити ветеранів АТО з Івано-Франківська, які намагаються стежити за лісом. Однак … «З самого початку було щось не так. При підготовці до лекції Діана з «За экоразвитие» отримала дзвінок, їй погрожували і кричали, що ми не маємо права використовувати логотип лісозаготівельної компанії», — розповідає чоловік. Діана була змушена видалити захід з інтернету, а Філ — опублікувати його від свого імені.
На саму зустріч прийшло невелика кількість людей. Зате з’явилося дуже багато підозрілих осіб: «Вони були в костюмах, з портфелями і пивними животами. Серед них було багато людей з Держлісагентства». Тільки він почав свою презентацію, чоловіки в костюмах стали перебивати його і, по суті, зірвали всю зустріч.
Це можна побачити на відео Василя Масюка, видавця і головного редактора газети «Деревообробник» і недавно голови Громадської ради при Держлісагентстві, який, власне, і прийшов на презентацію Філа, щоб заявити, що «ось цей ваш звіт британської громадської організації — чиста брехня» .
Зрештою, захід таки було зірвано. А деякі з тих, хто допомагав Філу з організацією, отримали повідомлення з погрозами. «Держлісагентство ненавидить цей звіт», — говорить Філ.
Дійсно, люди з держустанови всіляко і на різних ресурсах намагалися й досі намагаються дискредитувати дослідження Earthsite. А оскільки Філ став поширювати інформацію зі звіту, він перетворився на мішень цькування.
Вищезгаданий Василь Масюк пише пости та статті про те, що експорту деревини в ЄС немає, адже діє мораторій.
Любов Полякова, завідувач сектору міжнародних відносин, науки та зв’язків з громадськістю Держлісагентства, приєдналася до фейсбук-групі «Лісової варти WWF» — ймовірно, як каже сам Філ, щоб очорнити його. Її коментарів у фейсбуці сьогодні вже немає. На наше пряме питання, писала вона негативні коментарі в бік Філа, Полякова відповіла, що «не пам’ятає такого, може, писала щось, може, ні».
Голова Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека на наступний день після заходу Філа дав інтерв’ю, в якому розкритикував звіт Earthsite і згадав самого Філа.
Дейнека назвав розслідування британців фейковим і рекомендованим з метою «просунути ідею приватизації лісового господарства в Україні»: «Це фейковое розслідування або дослідження. Його, власне, так назвати не можна, тому що це компіляція з різних інтернет-статей, з двохсот або більше джерел підтверджених є тільки близько п’ятнадцяти. (…) Повірте, це просто власне «розслідування» з дуже простою метою. Ми повинні бути дуже пильними: ліс — це єдиний державний ресурс, який сьогодні ще не є приватизованим, і сьогодні робиться все для того, щоб дискредитувати державну систему управління лісовим господарством, щоб підвести суспільство до думки, що вона неефективна, і тільки передача лісів у приватну власність дозволить на належному рівні вести лісове господарство».
Чому британці намагаються це зробити — він не уточнив. Так само не пояснило цього і Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства у відповідь на моє офіційне звернення.
Замість цього вони займають офіційну позицію Гослессагентства, що дослідження Earthsite непрофесійне, є збіркою інформації з різних джерел і досліджень, проведених без участі працівників Держлісагентства, тому неправдиво. От якби британці приїхали офіційно і агентство провело їх на дільниці — в такому випадку вони б побачили, що порушень немає, переконані в держустанові. При цьому Гослессагентство захищає необхідність санітарних рубок, які, за їх твердженням, по своїй суті не можуть бути нелегальними.
У той же час агентство визнає, що цей звіт завдав їм значні репутаційні та фінансові збитки на міжнародному рівні: «У звіті організацією Earthsight сплановані дискримінаційні заходи, що підривають авторитет та ділову репутацію державних лісогосподарських підприємств Держлісагентства та України в цілому. Навмисний підрив авторитету й ділової репутації шляхом спотворення інформації веде до виникнення економічних загроз та монетарного збитку. Згадані заходи знижують ринкову вартість українських лісоматеріалів. А також є велика загроза втрати постійних покупців українських лісоматеріалів. Своїм звітом організація Earthsight намагається витіснити Україну з частини економічно вигідних зовнішніх ринків збуту лісоматеріалів».
«Ця ситуація навколо моєї презентації багато чому мене навчила: я дізнався, в якому *** стан еко-активізм в Україні», — говорить Філ Торнхілл.
Філ Торнхілл. Автор: Антон Лехно
Лісовий «Майдан»
Тепер у нього є новий проект і нова ідея прямої дії. Філ збирає кошти і для людей «Лісового Майдану» в Брюсселі.
Ідея така: активісти і ті, кому небайдужий карпатський ліс, пакуються в автобуси і відправляються в столицю Європейського Союзу. На дорозі вони зупиняються в двох місцях: в австрійському Відні і німецькому Бонні.
Перша — це місто штаб-квартири найбільших європейських лісопереробних компаній, які імпортують контрабандний ліс, а другий — місто розташування Forest Stewardship Council (Лісової опікунської ради (FSC), яке і видає європейський сертифікат деревини.
У кожному з цих міст учасники лісового майдану повинні провести акції спільно з місцевими активістами.
Головна ж акція повинна пройти в Брюсселі під стінами Європейської Комісії. Якою саме вона буде, Філ ще не впевнений: «Чим винахідливішими — тим краще: можна одягнутися в традиційний український одяг або одягнути людей у костюми дерев і найняти бульдозер, який би їх «тиснув»».
Проте він точно знає, що хоче заручитися допомогою української діаспори в Брюсселі. «Я відчуваю, що якщо в цьому будуть задіяні самі українці, то це більше приверне увагу до проблеми, — зазначає він. — Це сильний моральний аргумент для ЄС: вони повинні допомагати Україні, адже всі знають, що Україну атакує Росія, однак натомість ЄС, по суті, експлуатує Україну з її дешевим ресурсом».
Це не все: Філ також хоче показати, що проблема лисозбереження в Україні є частиною глобальної проблеми, яка і повинна хвилювати нас найбільше: «Мета мого проекту — встановити та показати зв’язок між зміною клімату і політикою ЄС у лісовому господарстві. Треба захищати і відновлювати наявний ліс — це найкращий спосіб запобігти зміні клімату».
Катерина Семчук, опубліковано у виданні Політична критика
