У Золотоніському лісовому господарстві створили Абетку безпеки і лісі для наймолодших.
Отже, правила, які можуть допомогти в такій ситуації:
Спочатку згадай останню прикмету на своєму шляху: дерево, галявинку з грибами, рівчак. Так легше визначити напрямок.
Якщо чуєш торохкотіння трактора, до людей не більше 4 км.
Чуєш гавкіт собаки? До людей не більше 3 км.
Чуєш гуркіт поїзда? До нього не більше 10 км.
Якщо пахне димом, рухайся проти вітру і обов’язково вийдеш до житла.
Може допомогти струмок. Він виведе до річки, а річка — до людей.
Лісова дорога теж покаже, де житло.
Якщо ти знайшов в лісі стежину, визнач спочатку, чи не лосі її проклали. Якщо гілки весь час б’ють в обличчя та груди, це значить, що по доріжці ходять звірі, Якомога швидше зверни вбік!
Якщо ти помітив, що, заходячи до лісу, бачив сонце справа, то виходити з лісу потрібно так, щоб воно опинилось зліва.
Якщо ти захотів їсти, ні в якому разі не зривай невідомих ягід, не їж сирими сироїжки. Збирай тільки ті ягоди, які добре знаєш (суницю, малину, ожину, горіхи). До грибів навіть не торкайся! А краще — потерпи.
Про оголошення конкурсу на зайняття посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів
Відповідно до частини другої статті 23 Закону України “Про державну службу” оголосити з 1 грудня 2019 р. конкурс на зайняття посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів з визначенням умов проведення конкурсу згідно з додатком.
Додаток
до розпорядження Кабінету Міністрів України
від 20 листопада 2019 р. № 1133-р
УМОВИ
проведення конкурсу на зайняття
посади першого заступника Голови Державного
агентства лісових ресурсів
Загальні умови
1. Посадові обов’язки:
1)здійснення повноважень відповідно до
розподілу обов’язків, визначених керівником Держлісагентства;
2)
виконання обов’язків Голови Держлісагентства у разі його відсутності;
3)реалізація державної політики у сфері
лісового та мисливського господарства;
4)
здійснення інших повноважень, визначених законом.
2.
Умови оплати праці:
1)
посадовий оклад — 21 990 гривень;
2)
надбавка до посадового окладу за ранг — відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15 “Питання оплати праці працівників
державних органів” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 9, ст. 284);
3)
інші надбавки, доплати та премії відповідно до статті 52 Закону України “Про
державну службу”.
3.
Інформація про строковість чи безстроковість призначення на посаду —
призначення на посаду строком на п’ять років, якщо інше не передбачено законом,
з правом повторного призначення без обов’язкового проведення конкурсу на ще
один строк або переведення на рівнозначну або нижчу посаду до іншого державного
органу.
4.
Перелік інформації, необхідної для участі в конкурсі, та строк її подання:
1)
заява про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття
посади державної служби за формою згідно з додатком 2
до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня
2016 р. № 246 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 28, ст. 1116; 2019 р.,
№ 78, ст. 2695);
2)
резюме за формою згідно з додатком 21 до Порядку проведення конкурсу
на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 25 березня 2016 р. № 246 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 28,
ст. 1116; 2019 р., № 78, ст. 2695), в якому обов’язково зазначається така
інформація:
прізвище,
ім’я та по батькові кандидата;
реквізити
документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
підтвердження
наявності відповідного ступеня вищої освіти;
підтвердження
рівня вільного володіння державною мовою;
відомості
про стаж роботи, стаж державної служби (за наявності), досвід роботи на
відповідних посадах;
3)
заява, в якій особа повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені
частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”, та
надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї
відповідно до зазначеного Закону;
4)
підтвердження подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування, за минулий рік;
5)
заява про забезпечення в установленому порядку розумного пристосування за
формою згідно з додатком 3 до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад
державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25
березня 2016 р. № 246 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 28, ст. 1116; 2019
р., № 47, ст. 1604). Заява подається у разі потреби особою, яка має
інвалідність;
6)
інформація приймається до 18 години 12
грудня 2019 року.
5.
Місце, час і дата початку проведення оцінювання кандидатів —
м. Київ, вул. Прорізна, 15, 10 година, 16
грудня 2019 року.
6.
Прізвище, ім’я та по батькові, номер телефону та адреса електронної пошти
особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення конкурсу, — Кулик
Павло Олександрович (256-00-01, e-mail: kulyk@nads.gov.ua).
Кваліфікаційні вимоги
1.
Освіта
- ступінь вищої освіти
— не нижче магістра
2.
Досвід роботи
- загальний стаж
роботи — не менше семи років;
- досвід роботи на
посадах державної служби категорії “А” чи “Б” або на посадах не нижче
керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування чи
досвід роботи на керівних посадах у сфері лісового та мисливського
господарства — не менше трьох років або досвід реформування чи управління
змінами у великих організаціях
3.
Володіння державною
мовою
- вільне володіння
державною мовою
4.
Володіння іноземною
мовою
- володіння іноземною
мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи (англійська та/або
французька)
Вимоги до
компетентності
Вимога
Компоненти
вимоги
1.
Лідерство
- вміння та досвід у
визначенні стратегії, напрямів діяльності і розвитку організації та
встановлення її чітких цілей і завдань;
- вміння та досвід у
створенні ефективних команд, вміння налагодити ділові та водночас
доброзичливі відносини із співробітниками;
- вміння делегувати
повноваження та управляти результатами діяльності;
- ініціювання змін,
здатність та досвід у формуванні організаційної культури, в якій більше
всього ціняться доброчесність та досягнення результатів;
- відкритість, широкий
світогляд, вміння слухати інших, адекватна оцінка власних якостей
2.
Комунікація та
взаємодія
- вміння визначати
заінтересовані і впливові сторони та розбудовувати партнерські відносини;
- здатність ефективно
взаємодіяти — дослухатися, сприймати та викладати думку, толерантність до
іншої точки зору;
- вміння впевнено
виступати перед аудиторією, чітко і послідовно доносити думку, вміння вести
діалог;
- вміння аргументовано
та ефективно доводити свою точку зору
3.
Досягнення результатів
- здатність та досвід
чіткого бачення результатів і планування діяльності організації та
співробітників;
- вміння визначати
пріоритети та фокусувати зусилля для досягнення результатів діяльності;
- вміння та досвід у
запобіганні та ефективному подоланні перешкод;
- здатність до аналізу
ситуації;
- вміння проводити
оцінку гендерного впливу під час формування, реалізації та оцінювання
державної політики;
- висока
самоорганізація
4.
Стресостійкість
- вміння управляти
своїми емоціями, здатність до збереження оптимізму в складних ситуаціях;
- здатність до
самоконтролю;
- здатність до
конструктивного ставлення до зворотного зв’язку, зокрема критики;
- здатність та досвід
у прийнятті оптимальних рішень в стресових ситуаціях
Управлінням державного екологічного нагляду (контролю) у Черкаській області за порушення правил полювання з початку осіннього сезону притягнено до адміністративної відповідальності 47 мисливців. Про це повідомив начальник управління екологічного нагляду у Черкаській області Олександр Позняков.
Зважаючи на досвід минулих років та значну кількість мисливців в області, Держекоінспекцією Центрального округу з відкриттям мисливського сезону посилено заходи щодо запобігання фактам браконьєрства у мисливських угіддях. З цією метою прийнято рішення створити рейдові групи з числа співробітників поліції, Держекоінспекції та Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Вже з початку відкриття сезону полювання державними інспекторами проведено 55 рейдових перевірок, складено 47 протоколів про адміністративне правопорушення за порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території тощо).
Також зазначається, що порушення правил полювання тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 102,00 грн. до 1020,00 грн. і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від 510,00 грн. до 1530,00 грн., а також передбачена кримінальна відповідальність.
- Закликаємо мисливців перед натисканням на гачок рушниці переконатися, що пострілом не буде знищено рідкісного, занесеного до Червоної книги України або забороненого для полювання птаха чи звіря, та радимо мисливцям ретельно ознайомитись із Законом України «Про мисливське господарство та полювання», — відзначив Олександр Позняков.
Мальовничі ліси / moya-planeta Ці реально існуючі, таємничі ліси змусять ваше серце битися сильніше. Тільки подивіться на ці фото!
Шварцвальд, Німеччина. Чорний ліс – це гірський масив з високими темними соснами, який лякає не одне покоління місцевих жителів. Посеред Шварцвальда є озеро Муммельзе, відоме білими водяними ліліями і легендами, а також русалками. Духи, що живуть у лісі, не раз ставали дійовими особами німецьких казок.
Хойя, Румунія. Його часто називають бермудським трикутником Європи. Згідно з одною з найвідоміших легенд, в лісі пропав пастух разом зі стадом з 200 овець, якого так і не знайшли.
Кривий ліс, Польща. Кривий ліс досі є загадкою, яку не можуть розв'язати вчені. За легендою, J-образні вигини з'явилися через відьму, яка жила в лісі. Коли дроворуби попрямували в цю частину лісу, щоб зрубати дерева, сосни стали вигинатися, ухиляючись від ударів сокири і не пропускаючи сторонніх до житла чаклунки.
Пайн-Барренс, США. Ще одне похмуре місце, де туристи чують голоси, бачать примар і дивні вогні. Кажуть, що головним мешканцем лісу є диявол з Джерсі.
Таких цитрусових не знайдеш у магазинах – це гібрид апельсина і лимона
Замість сосен та дубів лісівники на Черкащині вирощують... лимони! Почали ще 30 років тому, коли посадили перші деревця. Нині у теплиці лісівників – 120 дерев цитрусових. Чи чекати лимонного лісу – дивіться далі.
Замість соснових саджанців – лимони Мейєра. Хвойні з теплиці Корсунського лісництва виселили, аби облаштувати приміщення для екзотичних цитрусових.
Щоб зібрати врожай цитрусових, у теплиці створили субтропічні умови. А це не менше 23°С тепла, підвищена вологість та ретельний полив, – пояснює лісничий Олег Коверда. Щоб дерева не хворіли – миють навіть гілля.
"Любить купатися дуже. Любить, щоб його і милом помили господарським, змили, тля заводиться. Так як у нас екологічне вирощування, ми не застосовуємо хімію", – запевняє чоловік.
Лісівники розповідають: лимони – дерева вкрай вибагливі. Якщо догляд не сподобається – одразу скидають листя. Для рослини це стрес, від цього вони можуть загинути. Особливого догляду потребують і плоди.
Перші лимонні дерева у лісництві з'явилися ще 30 років тому. Тоді висадили 33 рослини. Але спочатку їх не розводили. На експеримент наважилися лише в останні роки, коли вирішили виростити більше цитрусових.
"Ботанік Франц Мейєр виявив його в південній частині Китаю. Він йому сподобався і він привіз його в Каліфорнію, і почали його там розводити. І з Каліфорнії вже в Європу він розповсюдився. А в Радянський Союз він попав у 30-ті роки", – розповідає інженер лісових культур Корсунь-Шевченківського лісгоспу Микола Кириленко.
Лісівники називають тропічних переселенців "лимонним ліском". Нині на 120 деревах уже майже дозріли близько 300 кг плодів. Таких цитрусових не знайдеш у магазинах, це гібрид апельсина і лимона. На смак вони солодкі, з ледь відчутною кислинкою.
Одразу після збирання врожаю лісівники планують обрізати дерева та відібрати живці для розмноження. Нині до висадження у контейнери чи ґрунт вже готові 300 саджанців лимонів. Їх продають, адже, місце в теплиці закінчилося, а лимонного лісу на місці соснового не виросте, – жартують лісівники.
Плоди купують працівники лісгоспу, а саджанці – всі охочі за мінімальними цінами. Отримані кошти витрачають на утримання цитрусової теплиці. Лимонами лісівники не обмежилися, вирощують також апельсин та три мандарини, а невдовзі тут з'являться бананові дерева.
Яна Лимаренко, Вячеслав Ромодан, Черкаська область, "5 канал"
Нещодавно комісія провела обстеження лісових насаджень в мікрорайоні Підгірки, на предмет лісопатологічного стану та доцільності призначення суцільної санітарної рубки.
До складу комісії увійшли: представники ДП «Калуське лісове господарство», Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Івано-Франківськлісозахист» та управління з питань надзвичайних ситуацій міської ради, повідомляють "Вікна" з посиланням на пресслужбу Калуської міської ради.
За результатами обстеження комісія встановила, що згідно з відводом, запас на двох ділянках становить 475 м3/га (повнота деревостану становить 0,3-0,48), насадження втратило біологічну стійкість внаслідок ослаблення від дії стовбурових шкідників та хвороб лісу. Пошкоджені дерева, які підлягають обов’язковій вирубці через дію комплексу еколого-кліматичних факторів та шкодочинності стовбурових шкідників, становлять 100%, в результаті чого повнота залишеної частини деревостану знизиться нижче 0,1. Тому проведення вибіркової рубки є недоцільним.
З метою наведення належного санітарного стану та посилення біологічної стійкості в лісах ДП «Калуський лісгосп», недопущення розповсюдження хвороб, стовбурових шкідників та втрати технічної якості деревини комісія дійшла до висновку, що доцільно провести суцільні санітарні рубки на площі 1,6 га з урахуванням вимог п.28 Санітарних правил в лісах України (постановка КМУ від 26.10.2016 року №756) та забезпечити лісовідновлення на лісосіках шляхом створення лісових культур.
На цьому тижні серед багатьох питань, які розглядали у Комітеті аграрної та земельної політики, нардеп Ігор Колихаєв виділив одне: «Ми підтримали рішення ухвалити у першому читанні проект Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних».
- Цей законопроект передбачає забезпечення вільного доступу громадянам України до державних кадастрів. На мою думку, це є надважливим.
На сьогодні інформація про наявність земельних ділянок будь-якого призначення і їх належність юридичним чи фізичним особам є таємницею, яку треба відкрити. Більш того, до нового кадастру повинні увійти окрім земельних ділянок, ще й ліси та водойми.
Також законопроект передбачає інтегрування державного кадастрового ресурсу до європейської та світової інфраструктури просторових даних.
Я вважаю, що без наведення порядку у системі обліку, ми не маємо права говорити про ринок землі, інакше він не буде прозорим і загальнодоступним", - переконаний Ігор КОЛИХАЄВ.
Поліція Ірландії почала спостерігати з повітря за фермами ялинок і сосен. Як повідомляється, так копи борються з незаконною вирубкою дерев, яка збільшується перед кожним Різдвом.
Операція "Перешкода" триватиме до кінця грудня. В її рамках поліція буде оглядати ферми у віддалених місцях, спостерігаючи, чи не процвітає там вирубка. Поліцейські допомагають фермерам останні вісім років, проте в цьому сезоні авіація буде застосована вперше.
Для боротьби зі злочинцями поліція також встановить спеціальні пункти, що працюватимуть вночі. Вони перевірятимуть документи всіх водіїв, що перевозять ялинки і сосни.
Ірландія почала захищати дерева з 2012 року – після того, як фермери поскаржилися на угруповання, які орудують в їхніх господарствах. З того часу незаконна вирубка лісів зменшилася в рази.
Від редакції. 21 листопада набув чинності закон №249-IX «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)». Незважаючи на те, що цей акт прозвали “законом про заборону вирубки Карпат”, деякі експерти критикують його і стверджують, що у ньому прописані лазівки, які цю вирубку дозволяють. Олег Листопад розбирався, що й до чого у законі, про який так гучно і переможно рапортували народні депутати.
Дорога з твердим покриттям у Карпатському національному природному парку. Фото Олега Листопада
З головним природоохоронцем Карпатського національного природного парку (НПП) Іваном Купчаком прямуємо (точніше, петляємо) гірською дорогою. Добре, що подарований парку Франкфуртським зоологічним товариством позашляховик має високий кліренс і потужні ресори: подекуди валуни випинаються сантиметрів на тридцять. Під колесами – «дорога з твердим покриттям». В уяві багатьох людей виникає асфальтове полотно. Але в карпатських реаліях це ґрунтовка, зміцнена шутером – річковою галькою різного розміру. Якщо зробити якісно і чемно користуватися – то можна їздити й «міським» легковиком. Якщо схалтурити або розфігачити важкими лісовозами, то навіть не кожен «Черокі-Дискавері-Лендкрузер» проскочить.
Дорога до заповідного ялицевого пралісу Карпатського НПП. Фото Олега Листопада
Дороги бувають різні
Підписаний президентом Володимиром Зеленським 30 жовтня ц.р. закон №249-IX «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)» вимагає «розширити до 2030 року мережу лісових автодоріг з твердим покриттям у лісах регіону до 10 кілометрів на 1000 гектарів». Ця норма викликала критику з боку експертів організації «ЕкологіяПравоЛюдина» (ЕПЛ): «Будівництво доріг з твердим покриттям у високогір’ї призведе до спрощення заготівлі деревини і, відповідно, до збільшення обсягу рубок».
Безумовно, закидати у гори на лісосіку техніку і вивозити заготовлену деревину шутерованим серпантином зручніше. Але якщо «твердої» дороги немає, то чи це зупинить лісорубів? Навряд. Проріжуть у схилі ґрунтовку, і поїдуть, залишаючи глибокі колії та руде глиняне місиво. Дощі та розталий сніг понесуть це багнисько у долину. Роз’їдаючи ерозією схили, змиваючи ґрунт аж до материнської породи і замулюючи потічки й річки. Тож хороші дороги швидше плюс, бо на зрубах щось таки виросте, а от на голих скелях – навряд чи.
Цій гірській дорозі не завадить ремонт. Фото Олега Листопада
За інформацією, отриманою GreenPost з Держагентства лісових ресурсів (ДАЛР),
в лісах Карпат зараз десь п’ять кілометрів «твердих» доріг на 1000 га.
У Австрії – 35-40.
Про що ж, власне, закон?
Переважно про регулювання лісозаготівель. Будемо чесними самі з собою: заборонити геть усі рубки в наших лісах, або хоча би в Карпатах – нереально. Лісозаготівля – це робочі місця, сировина для промисловості, податки у бюджети різних рівнів тощо. Екологи намагаються зберегти принаймні найцінніше, найважливіше. Так, у 2017 році вдалося ухвалити Закон про праліси. А закон №249-IX опікується лісами високогір’я (вище 1100 метрів), крутих схилів та прибережними. Усі вони грають ключову роль у попередженні лавин, селів, зсувів та повеней: тримають ґрунти і уповільнюють стікання вологи вниз, в долини. Особливу увагу закон приділяє охороні ялицево-букових лісів. Вони доволі рідкісні: трохи більше 50 тисяч (51 923) гектарів на усі наші Карпати. Різні (за домішками інших дерев та складом трав’янистого «килиму» під кронами) підвиди ялицево-букових занесені до Зеленої книги (аналог Червоної, але для рідкісних рослинних угрупувань).
У 2001 році було ухвалено закон, який вводив безстроковий мораторій на суцільні рубки головного користування у високогірних та захисних лісах. Та мораторій на десять років – у ялицево-букових. У 2010 рубки ялицево-букових відновилися. Директор Державного природознавчого музею НАН України професор Юрій Чорнобай та завідуючий лабораторією «Екологія рослин» к.б.н. Богдан Проць підрахували, що «динаміка річних рубань ялицево-букових лісів після скасування мораторію зросла в середньому втричі».
Після рубки у господарській зоні Карпатського НПП. Рубки проводились місцевим держлісгоспом без узгодження з парком. Фото Олега Листопада
На це звернула увагу група депутатів Верховної ради попереднього, восьмого скликання (Ірина Подоляк, Тетяна Острікова та інші). Вони подали і домоглися ухвалення у першому читанні закону, який забороняв рубки таких лісів уже назавжди та вносив деякі інші позитивні зміни у закон 2001 року. За регламентом ВРУ, закони, які пройшли перше читання, передаються для роботи депутатам нового скликання. Тож уже народні обранці цьогорічного набору ухвалили закон остаточно. Але внесли низку правок, запропонованих представниками лісової галузі.
Головні/не головні, суцільні/не
суцільні
Ці правки викликали занепокоєння ряду експертів. «…Після першого читання законопроект дійсно відповідав задекларованій меті… проблемні пункти були введенні в законопроект через поправки № 6, 11 та 21, авторами яких є народні депутати Бондаренко О. В. та Івахів С. П.», – зазначають у ЕПЛ. І додають, що законопроект «[фактично] дозволяє проведення суцільних рубок в Карпатах, знімає мораторій на проведення рубок головного користування у високогірних лісах».
Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, навпаки, бачить покращення: «У законі 2001 року законодавець з трьох видів діючих в Україні суцільних рубок заборонив тільки один – суцільні головного користування. Два види інших суцільних – санітарні та лісовідновлювальні – залишалися.
Тому лісники легко обходили заборону статті 2, проводячи замість суцільних рубок головного користування суцільні рубки санітарні та суцільні рубки лісовідновлювальні. У цьому може переконатися кожен, піднявшись вище 1100 метрів. Всі вершини гір там в залисинах суцільних рубок. Як показали наші дослідження за космічними знімками Global forest watch, за 2001—2016 роки в Українських Карпатах знищено суцільними рубками 126 тис. га, або 7,7% деревостанів регіону. У новому законі усі види суцільних рубок заборонені».
Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко: «У новому законі усі види суцільних рубок заборонені»
Хто ж правий? Давайте для початку розберемося, які бувають рубки. За метою: головного користування (РГК), санітарні, лісовідновні (ага-ага, у мене теж спочатку у голові не вкладалося як це – рубка, але – лісовідновна), догляду тощо. А за способом проведення їх поділяють на суцільні (це майже як наголо обстригти), поступові, вибіркові тощо. Порівнювати РГК і суцільні – не можна, бо це як порівнювати зелене з круглим. Мета РКГ – отримання товарної деревини. Такі рубки плануються з урахуванням запасу деревини на ділянці і проводяться в межах розрахункової лісосіки.
Рубки санітарні – це реакція на стихійне лихо: вітровал, сніголам, нашестя комах, хвороби тощо. Тут усе вжик-вжик: покликали лісопатологів, отримали акт обстеження, зрубали, вивезли. Перевірити доцільність такої рубки дуже складно.
Розрахункова лісосіка (РЛ) — щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини, яка затверджується для кожного власника, постійного користувача лісів окремо за групами порід, виходячи з принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів. РЛ вираховується науковцями Ліспроєкту і затверджується фахівцями Мінекоенерго.
Отже, РГК – планові, їх можна відстежити і оскаржити. А от рубки санітарні
– це реакція на стихійне лихо: вітровал, сніголам, нашестя комах (короїдів,
наприклад), хвороби (грибок) тощо. Тут усе вжик-вжик: виявили хворі дерева,
покликали лісопатологів, отримали акт обстеження, зрубали, вивезли. Перевірити
доцільність такої рубки дуже складно. Фахівці проекту FLEG, який здійснювався в
Україні за підтримки Світового банку, відзначають, що останні десять років
обсяги санітарних рубок суттєво зросли і майже зрівнялися з обсягами рубок
головного користування. Це насторожує: чи то якість лісів так занепала, чи то
цей вид рубок використовують нечисті на руку ділки, аби уникнути контролю.
Новий закон забороняє суцільні рубки незалежно від того, з якою метою вони призначаються – як РГК, так і санітарні та лісовідновлювальні. Натомість закон дозволив поступові РГК.
Голова Комітету з екополітики ВРУ Олег Бондаренко пояснює новели закону №249-IX
Поступові – це «вирубування деревостану за кілька прийомів». Тобто: зрубали
частину – перерва у кілька років,
насіння сіється, поросль піднімається, ділянка відновлюється. Потім –
наступна рубка (прийом).
«Кількість прийомів та їх черговість визначаються з урахуванням лісорослинних умов, біологічних особливостей головних порід, повноти деревостанів, характеру відновлення і стану підросту, – пишуть підручники з лісівництва. – Після першого прийому наступні рубки проводяться за умови наявності життєздатного підросту. Площа лісосіки при застосуванні поступових рубок не повинна перевищувати в експлуатаційних лісах — 10 гектарів, у інших категоріях лісів — 5 гектарів».
Для довкілля поступові рубки менш травматичні. Зокрема, Юрій Чорнобай та Богдан Проць зазначають, що негативні гідрологічні наслідки суцільних рубок у два рази більші, ніж після поступових, і у десять разів більші, ніж від вибіркових.
Призначити суцільні санітарні рубки закон дозволяє лише при потребі «розробки суцільних вітровалів і буреломів та насаджень, суцільно вражених шкідниками і хворобами». Експерти ЕПЛ вважають це лазівкою для любителів помахати сокирами та подзижчати бензопилами.
Володимир Борейко заперечує: «Випадки “липової” лісопатологічної експертизи – не рідкість, але фальсифікувати документи настільки нахабно, щоб писати у них «суцільно вражені» мало хто зважиться. Це ж легко перевірити, бо кожне дерево, колода мусять мати ознаки враження короїдом. А якщо таку ділянку тотально обсяде короїд, або усю її «покладе» вітер, то рубку можна дозволити».
Що робити
Олег Бондаренко на нещодавній прес-конференції визнав, що після внесення правок закон вийшов контроверсійним. І повідомив, що вже провів переговори з Мінекоенерго. Чиновники міністерства обіцяють врахувати критичні зауваження громадськості при розробці підзаконних актів – Порядку використання лісосічного фонду, змін до Санітарних правил тощо.
Що робити у цій непростій ситуації тим, хто переживає за долю цінних лісів?
Перше – моніторити результати імплементації закону. Усі випадки погіршення ситуації фіксувати, щоб використати як аргумент у подальших дискусіях.
Друге – стежити, щоб Мінекоенерго підготувало та забезпечило ухвалення справді якісних, природозахисних підзаконних актів для забезпечення якнайекологічнішого виконання закону.
Третє – підготувати та ухвалити зміни до закону.
Єдина, на мій погляд, проблема – наразі ніхто – ні громадські організації, ні персонально котрийсь із народних депутатів – не узяв на себе зобов’язання зробити цю роботу. А Мінекоенерго… Так, воно мусить, зобов’язане усе це робити. Але ж колективне «я» чиновників – це усе одно що «ніхто»…
Від редакції. Читайте незабаром на GreenPost продовження аналізу закону про високогірні ліси у статті «Колесо чи гусениця». Розберемося які трактори безпечніші для довкілля, яке з визначень поняття «ялицево-буковий ліс» допоможе вигравати судові справи на захист «зеленого друга» та яку норму закону усі екологісти визнають прогресивною.
Всю територію України оцифрують у 2020 році, тендер на проведення цих робіт вже оголошено.
Про це на своїй сторінці в Фейсбук повідомив прем'єр-міністр Олексій Гончарук, інформує Цензор.НЕТ.
"Усю територію України оцифрують вже наступного року! Міжнародний тендер на здійснення такої аерофотозйомки вже оголошено. Це означає, що Україна матиме якісні й точні 3D-моделі лісових масивів, виробничих споруд, а також класифікації будівель, рослинності, ліній електромереж та багато іншого", - написав Гончарук.
За словами прем'єра, зібрана інформація стане в нагоді в рамках запуску земельної реформи — кадастри природних ресурсів і топографічні карти матимуть достовірні дані про території.
"Безумовно, очікуємо на потужний економічний ефект — інвестори зможуть легко проектувати об’єкти, вкладати гроші в українську інфраструктуру. Адже щоби збудувати щось на землі, необхідно отримати дозвіл. А для цього держава повинна бодай мати інформацію про певну ділянку території", - зазначив глава уряду.
Гончарук повідомив, що за три місяці на публічній кадастровій карті з'явилося шість нових інформаційних шарів. Загалом вже є відомості про 20,9 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн гектарів.
Усю територію України оцифрують вже наступного року!
Міжнародний тендер на здійснення такої аерофотозйомки вже оголошено. Це означає, що Україна матиме якісні й точні 3D-моделі лісових масивів, виробничих споруд, а також класифікації будівель, рослинності, ліній електромереж та багато іншого.
Уся зібрана інформація стане в нагоді в рамках запуску земельної реформи — кадастри природних ресурсів і топографічні карти матимуть достовірні дані про території. Їх використовуватимуть і в проектуванні українських доріг. Це здешевить процес і зекономить час на будівництво, натомість - якість лише зросте. Завдяки аерофотозйомці можна буде ефективно зрошувати землі, що позитивно вплине на врожайність. Окрім того, держава зможе попереджати наслідки й ефективно реагувати в разі складних погодних ситуацій - затоплень, повеней, землетрусів.
Безумовно, очікуємо на потужний економічний ефект — інвестори зможуть легко проектувати об’єкти, вкладати гроші в українську інфраструктуру. Адже щоби збудувати щось на землі, необхідно отримати дозвіл. А для цього держава повинна бодай мати інформацію про певну ділянку території!
Цим активно і займається Держгеокадастр. За 3 місяці на публічній кадастровій карті з’явилося 6 нових інформаційних шарів! Загалом уже маємо відомості про 20,9 млн земельних ділянок — загальною площею 43,8 млн га.
Важливим напрямком роботи служби є і державний контроль за використанням та охороною земель. Лише цього тижня здійснено 755 перевірок. Результат — виявлено 301 порушення земельного законодавства! Обсяг заподіяної шкоди сягає 1 млн гривень, із яких до бюджету в добровільному порядку відшкодовано майже 700 000 грн!
Це проміжні результати. Попереду ще багато роботи!
В то же время президент не рассказал, как именно будут использовать нейросеть на госслужбе.
Президент Индонезии Джоко Видодо приказал в 2020 году заменить два ранга госслужащих искусственным интеллектом, чтобы сократить бюрократию и привлечь больше инвестиций.
Об этом сообщает Громадське со ссылкой на AlJazeera.
«Сейчас у нас в государственных органах есть четыре уровня чиновников. Третий и четвертый уровни отменят, вместо них станет работать искусственный интеллект, который позволит сделать нашу бюрократию быстрее», — заявил Видодо.
В то же время президент не рассказал, как будут использовать нейросеть на госслужбе.
В прошлом месяце у Джоко Видодо начался второй срок президентства. Он заявил, что Индонезия должна перейти на высокий уровень производства электромобилей и использовать собственное сырье для производства, а не только для экспорта.
Такая трансформация потребует иностранных инвестиций, и президент сказал, что он улучшит деловой климат, сократив бюрократию. Замену чиновников нейросетью должен одобрить парламент.
Мэрия Краснотурьинска призывает горожан к бдительности и просит сообщать о незаконных вырубках лесных насаждений и перевозках древесины. Заметивших подозрительные «телодвижения» просят сообщать оперативным дежурным Единой дежурно-диспетчерской службы городского округа Краснотурьинск (ЕДДС ГО Краснотурьинск) по единому номеру телефона: «112», либо по номеру: 8-34384-6-74-24.
Летом 2019 года были обнаружены три нарушения лесозаготовительного законодательства. Совместно со специалистами департамента лесного хозяйства сотрудники прокуратуры Краснотурьинска провели проверку использования лесов, находящихся в аренде. Проверки подверглись три ООО. – В итоге обнаружены различные нарушения, в частности, арендаторы не создавали вокруг леса обязательных минерализованных полос, необходимых для защиты от пожара, – говорит помощник прокурора Краснотурьинска Егор Харламов. – Кроме того, по условиям аренды, им необходимо было высаживать новые леса, но с выполнением этого были проблемы – арендаторы если и восстанавливали леса, то не в полном объеме. По результатам проверки прокуратура Краснотурьинска направила в адрес арендаторов представления об устранении нарушений закона. А за нарушения, допущенные при вырубке леса, арендаторы и их подрядчики были привлечены к административной ответственности.
Глава Министерства промышленности и торговли РФ Денис Мантуров поддержал введение в России частной собственности на лес. Этот вопрос широко обсуждался на III отраслевом форуме «ЛПК 360°: со всех точек зрения».
«Это одна из важнейших тем для российских промышленников и предпринимателей. Сегодня мы получили понимание, для чего это нужно в первую очередь – обеспечить залоговую составляющую для получения льготных кредитов на строительство комбинатов, а для государства – определенные гарантии того, что собственник будет заботиться о том участке, который приобрёл. Если на участке произошел пожар, то это ущерб в первую очередь для собственника, поэтому он будет точно контролировать свой участок, следить, чтобы он был в надлежащем порядке. Этот вопрос требует дополнительных дискуссий не только в отраслевом сегменте, но и в более широком формате с общественностью и на межведомственном уровне», – заявил министр.
По словам главы Минпромторга, условия для качественной трансформации российского леспрома в целом сформированы. «У нас успешно работают субсидиарные и регуляторные меры поддержки», – отметил он.
Только за 2018 г. совокупная выручка лесопромышленных компаний увеличилась на 18%, составив 1,8 трлн руб. Аналогичная динамика, уточнил Д. Мантуров, получена в части наращивания экспорта. Суммарно предприятия отгрузили за рубеж продукции на 14 млрд долл. «Леспром наряду с металлургией и химией является ключевой экспортной отраслью российской обрабатывающей промышленности», – отметил он.
По оценкам экспертов незаконная вырубка лесов в 2018 г. по стране составила окло 1 млн 100 тыс. кубометров. «И это только то, что зафиксировано государством», – подчеркнул министр.
Основной проблемой для отраслевого сегмента, продолжил Д. Мантуров, стали «серые» продажи лесоматериалов на нелегальных ярмарках, в борьбе с которыми может помочь маркировка. «Мы планируем внедрить её в пилотном режиме с RFID-метками в Республике Карелия. Кстати, такие эксперименты уже проводились по ценным породам дерева в Краснодарском крае. Уверен, что маркировка – это один из эффективнейших способов борьбы с незаконным оборотом древесины в Росси», – заключил он.
💯Неймовірно, але факт: поява інспектора на порозі вашого підприємства ще не є підставою «ласкаво запросити» його до перевірки.
❓Але чи знаєте ви, КОЛИ маєте повне право відмовитися від проходження держінспекції? Якщо не певні, прогляньте інфографіку до цього посту і читайте далі!
📃 Відповідно до ЗУ «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності» передбачено кілька умов, за яких ви як підприємець маєте можливість відмовитися від проходження перевірки.
Так, ви цілком можете сказати інспектору:
✔️ «Не сьогодні❗️», якщо не отримали повідомлення про здійснення планової перевірки від органу ДНК заздалегідь. Тобто, якщо перевірка застала вас зненацька, і не з вашої провини. ✔️ «Не сьогодні❗️», якщо у представника органа контролю відсутня затверджена та опублікована уніфікована форма акту, який містить перелік питань з розбивкою за ступенями ризику. ✔️ «Не цього разу❗️», якщо інспектор планує позапланово перевірити той самий факт, що став підставою і для попередньої позапланової інспекції вашого підприємства.
🔍Пам’ятайте: поінформований – означає озброєний!🗣 Особливо, коли це стосується знання власних прав та способів їхнього захисту.
📲 Саме тому, вже дуже скоро ми запустимо Інтерактивну платформу для МСБ, яка дбатиме про правову обізнаність українського підприємництва. Її доступність дозволить знизити рівень корупції та посилити підзвітність інспекційних органів. Як результат – більш ефективна взаємодія держави та бізнесу🤝
Как уже отмечалось ранее, на прошедшем в четверг совещании "ЛПК 360°: со всех точек зрения" министр промышленности и торговли России Д.В.Мантуров высказался в поддержку приватизации российских лесов - чтобы лесопромышленные компании смогли под залог приватизированных лесных участков получать льготные кредиты на строительство своих комбинатов. А вот руководитель Рослесхоза С.М.Аноприенко высказал ровно противоположную точку зрения: что приватизировать леса сейчас нельзя. Сообщение пресс-службы Рослесхоза по этому поводу приводится ниже.
Руководитель Рослесхоза абсолютно прав, если говорить о землях лесного фонда и вообще о тех лесах, которые сейчас находятся в государственной собственности. Честная и не криминальная приватизация лесов с учетом интересов страны и общества сейчас в принципе невозможна по вполне очевидным причинам. Если приватизировать леса сейчас - они неизбежно окажутся в руках тех же самых бездарных управленцев, которые и довели лесную отрасль до ее нынешнего состояния, а стране, по большому счету, достанутся лишь пустые обещания, экологические и социальные проблемы.
Но есть одна важная деталь: уже сейчас в России есть несколько десятков миллионов гектаров частных лесов или земель, где эти леса могут расти - это заброшенные сельхозземли, уже заросшие или только зарастающие лесом, в основном непригодные для современного сельского хозяйства, но вполне годящиеся для лесовыращивания. Этим лесам необходимо придать разумный правовой статус, перестать кошмарить их собственников (сейчас за само наличие такого леса полагается штраф до семисот тысяч рублей, а затем изъятие всего земельного участка), и позволить им вести правильное лесное хозяйство по своему усмотрению. В идеале - лесоводство на таких землях надо поддерживать примерно в такой же мере, как и другие отрасли растениеводства. И тогда можно будет получить все плюсы, связанные с разнообразием форм собственности на леса и конкурентной средой в лесном хозяйстве, и избежать минусов, связанных с очередной "прихватизацией". К сожалению, пока Рослесхоз не видит, насколько это направление перспективно для развития российского лесного хозяйства.
Ниже приводится сообщение с сайта Рослесхоза (ссылка).
СЕРГЕЙ АНОПРИЕНКО О ЧАСТНОЙ СОБСТВЕННОСТИ НА ЛЕС И БОРЬБЕ С НЕЗАКОННЫМ ОБОРОТОМ ДРЕВЕСИНЫ
Введение частной собственности на лес не представляется целесообразным в современных реалиях. Об этом 28 ноября 2019 года заявил заместитель Министра природных ресурсов и экологии Российской Федерации – руководитель Федерального агентства лесного хозяйства Сергей Аноприенко на площадке отраслевого форума «ЛПК 360°: со всех точек зрения».
По словам главы Рослесхоза, существует целый набор проблем, с которыми столкнется государство при передаче лесов в частные руки, и может быть затронута сфера национальных интересов страны.
«Лес – национальное достояние России. Если его передать в частную собственность, может возникнуть вопрос сохранения целостности государственного лесного фонда. Опыт новейшей истории России показывает, что велик риск возможных нарушений и неправомерного отчуждения этого национального достояния. Вернуться к этому вопросу можно только после тщательной проработки всех возможных угроз, с учетом мнений экологов, экспертного сообщества, руководства страны, а также когда будет достигнуто единое понимание о том, насколько эффективно это решит существующие проблемы лесной отрасли», - сказал Сергей Аноприенко.
В ходе обсуждения мер борьбы с незаконным оборотом древесины он заметил, что деятельность «черных лесорубов» – одна из наиболее актуальных проблем не только для дальневосточных и сибирских регионов, но для лесопромышленного комплекса в целом, поскольку подрывает доверие к добросовестным лесопользователям по всей стране. При этом глава Рослесхоза подчеркнул, что большую роль в борьбе с лесными пожарами, а также незаконными рубками играют региональные власти – при прочих равных условиях некоторые регионы в одних и тех же федеральных округах находят способы оперативного реагирования на возгорания в лесах, принимают меры по задержанию нарушителей лесного законодательства.
Комментируя в ходе форума возможность повышения таможенных пошлин на вывоз пиломатериалов из России, Сергей Аноприенко отметил, что этот вопрос является сейчас предметом обсуждения Рабочей группы по борьбе с незаконной заготовкой и оборотом древесины под председательством Заместителя Председателя Правительства Российской Федерации Алексея Гордеева. Ее участникам предстоит найти единый подход к решению проблемы.
Наличие полноценной картины доступных лесных ресурсов руководитель Рослесхоза назвал одним из наиболее значимых для инвесторов в лесную отрасль. «Информация о составе леса – это основа для долгосрочного планирования деятельности лесопромышленных предприятий», – сказал он.
На форуме рассматривались также темы прогнозируемости роста цен на древесные ресурсы, деревянного домостроения при комплексном развитии территорий, цифровизации отечественного лесопромышленного комплекса и другие.
Форум «ЛПК 360°» прошел при организационной поддержке Министерства промышленности и торговли Российской Федерации и собрал экспертов отечественного лесопромышленного комплекса для обмена мнениями об актуальных проблемах отрасли и поиска путей их решения.
В мероприятии приняли участие Министр промышленности и торговли Российской Федерации Денис Мантуров, заместитель Министра строительства Российской Федерации Дмитрий Волков, губернатор Нижегородской области Глеб Никитин, представители Минстроя России, федеральных ведомств, банковского сектора, ведущих компаний ЛПК и отраслевых ассоциаций.
Пресс-служба Рослесхоза
***
Опять эта идея с припольными сельхозлесами низкого качества которые никто никогда не пойдет выращивать. Ничего плохого в частной собственности на леса нет. Пусть у крупных предприятий будут свои леса в которых они будут вести лесное хозяйство и лесовыращивание, а не искать лазейки как залезть с рубками в очередной ООПТ или проводить так не любимые Редактором сан.рубки.
***
Чего это вдруг - на лучших землях, более продуктивных, обеспеченных инфраструктурой, в населенных районах, выращивать лес не пойдут, а на менее продуктивных и более удаленных - вдруг пойдут? Причем тут какие-то припольные леса - Вы вообще представляете себе, что такое 60 миллионов гектаров брошенных сельхозземель, какого это масштаба территории? Это более чем вдвое больше всех лесов Швеции, втрое больше всех лесов Финляндии, в пять с лишним раз больше всех лесов Германии, и т.д. Это площадь, которая, с учетом почв и климата, позволяет выращивать больше древесины, чем ее сейчас заготавливается и воруется во всех "официальных" российских лесах.
Нет, нашим прихватизаторам не нужны земли для выращивания леса. Им халява нужна, или почти халява: или месторождения дешевой древесины, или подарки от государства, под залог которых можно взять кредиты в банках. Были бы нужны земли для выращивания леса - они бы как раз бились за бывшие сельхозземли и за свою возможность выращивать лес там, потому как вложения в лесное хозяйство на плодородных землях, обеспеченных инфраструктурой и трудовыми ресурсами, могут принести несравнимо большую отдачу, чем вложения в сеянцевтыкание в труднодоступных таежных лесах, в которых и древесина-то добывается вахтовым методом.
Президент Бразилії Жаір Болсонару заявив, що американський актор Леонардо ДіКапріо спонсорує "неурядові організації", які організовують опорні бази винищювачів лісів Амазонії та самі роблять провокаційні підпали задля грантів, повідомляють Патріоти України з посиланням на Associated Press
"ДіКапріо - крутий хлопець, чи не так? Давати гроші на підпал Амазонії", - кинув звинувачення Болсонару.
"Фотографують, відправляють фото в організації (з захисту лісів), там їх поширюють, потім зв'язується з Леонардо ДіКапріо, він виплачує 500 тисяч доларів", - додав президент
"Хоча ми й заслуговували підтримки, ми не фінансували цільові організації", - відповів актор.
"На карту поставлено майбутнє цих незамінних екосистем, і я пишаюся тим, що захищаю їх (Екологічна організація ДіКапріо Earth Alliance)".
Четыре экологических активиста арестованы бразильской полицией после обыска офиса неправительственной организации Projeto Saúde e Alegria/ «Здоровье и счастье» (PSA). Их обвинили в преднамеренном поджоге тропических лесов в бассейне реки Амазонка. Волонтеры помогали тушить пожары в северной части штата Пара. Правозащитники утверждают, что силовая акция властей страны является политически мотивированной.
В начале 2019 года тысячи пожаров буквально разорили тропический лес Амазонки на территории Бразилии. Крайне правый президент Жаир Больсонару уже заявлял, что неправительственные экологические организации сами разожгли огонь, но не представил никаких доказательств этого обвинения.
В сентябре пожар в популярном туристическом районе Альтер-ду-Чао уничтожил лес на территории, равной 1600 футбольным полям. Добровольцам и пожарным понадобилось четыре дня, чтобы взять ситуацию под контроль.
Десять хорошо вооруженных полицейских ворвались в штаб-квартиру PSA 26 ноября и конфисковали компьютеры и документы. Организация основана в 1987 году. Она реализует социальные и медицинские программы в отдаленных населенных пунктах на Амазонке и неоднократно отмечена наградами, пишет сайт «Би-би-си».
По заявлению полиции, операция была проведена в рамках расследования, которое показало, что неправительственные организации, в том числе PSA, организовали пожары ради получения пожертвований. Четверо арестованных имели «конфиденциальную информацию и изображения пожаров», которые «являются подозрительными».
«Они фотографировали, публиковали и призвали правительство помочь контролировать те же пожары, которые сами вызвали», — заявили в полиции.
Тем не менее, местные СМИ сообщили, что телефонные разговоры, фигурирующие в полицейском расследовании, не доказывают вины подозреваемых в каком-либо преступлении.
По словам основателя PSA Эудженио Сканнавино, организация «шокирована» арестами, обвинение является абсурдным и служит лишь оправданием версии о намеренных поджогах, озвученной президентом Бразилии.
По данным газеты Folha de S. Paulo, охраняемые леса в Альтер-ду-Чао были уничтожены предпринимателями из-за операций с недвижимостью, и что федеральные прокуроры подозревают, что один из них был организован захватчиками земли.
Правозащитная группа Amnesty International заявила об отсутствии «прозрачности или официальной информации» об арестах. Это является «поводом для беспокойства». Greenpeace осудил аресты как «попытку очернить общественные движения и неправительственные организации, которые пытаются сохранить леса Амазонки». Тем временем судья штата Пара отказал четырем арестованным активистам в освобождении под залог.
"Ви кажете, що вибирати треба з двох лих?! Теж мені — асортимент!"
Веслав Брудзинський, польський сатирик
Так, мораторій — це лихо для України. Він не відповідає загальноєвропейським цінностям, і від нього треба відмовлятися. Але його непродумане скасування може накликати на країну не менше лихо, ніж дія самого мораторію.
Мораторій чи вільний ринок — цей убогий вибір, свого роду роздоріжжя не казкового героя, а країни, що прагне в ЄС. Мені зрозумілі ті тривоги й хвилювання, які відчуває все населення України. Вони часом реальні, іноді перебільшені, і на це мають зважати ті, хто взявся за вирішення "земельних" проблем, — виразно й переконливо пояснити своїм громадянам, що до чого. Але для цього потрібно самим у всьому цьому розібратися й переконатися в правильності своїх рішень. Одне можна сказати з упевненістю: змін у земельних відносинах чекають не тільки в Україні, за цим процесом спостерігають як європейські партнери, так і за океаном, однак зацікавленість сторін неоднорідна.
Наплив "китайців": міф чи реальність?
Одна з головних проблем, що хвилюють українське суспільство сьогодні, — це небезпека скуповування українських земель іноземцями. Залежно від позиції ораторів думки бувають радикально протилежними: противники скасування мораторію малюють апокаліпсичну картинку, що "китайці" скуплять усі українські землі, і корінному населенню ніде буде жити, а от прибічники запуску повноцінного ринку землі стверджують, що такої небезпеки немає, обзивають своїх опонентів популістами й прогнозують блискавичний розвиток економіки країни.
Не візьмуся судити, скільки тисяч гектарів зможуть купити іноземні громадяни або агрокомпанії, але, безумовно, це цілком передбачуваний процес. Тут дві причини: перша — родючість і низька ринкова ціна українського чорнозему, друга, на яку мало хто звертає увагу, — дешева робоча сила.
Вважаю помилковою думку, що якщо не спостерігається надзвичайного попиту іноземців на несільськогосподарські українські землі (які вони можуть вільно скуповувати), не буде й ажіотажу навколо земель сільськогосподарського призначення. Все ж таки йдеться про принципово різне використання цих земель, про іншу кінцеву мету такої купівлі.
Суперечливою мені видається і позиція президента асоціації "Українського клубу аграрного бізнесу" Алекса Ліссітси, що "іноземці не зайдуть на первинний ринок; їм нецікаво буде ходити ринком і збирати масив по 2–3 га", що для формування земельного банку ніхто не займатиметься збиранням ста підписів ста нотаріусів. Варто врахувати, що на сьогодні у різних регіонах України сільгоспземлі обробляють кілька іноземних агрохолдингів: "Агропросперіс" (земельний банк 396 тис. га), "Мрія-Агрохолдинг" (165 тис.), Agrogeneration (80 тис.), Agromino (44 тис.), Agro Region (38 тис.), "Голландська аграрна компанія" (22 тис.), Goodvalley (19 тис.), "Кусто Агро" (20 тис.), "Кищенці" (16 тис. га). Окрім цих компаній, в Україні також функціонують компанії зі спільними інвестиціями.
Враховуючи вищенаведений факт, можна однозначно сказати, що іноземні агровиробники напевно не будуть лише спостерігачами за процесом приватизації, але їхня активність значною мірою залежатиме від пропонованих урядом умов.
При спільному веденні бізнесу всі сторони мають свої функції. У таких випадках "товстосуми" пропонують значне фінансування (якщо не 100%) і головні ідеї, а отже, вирішальне слово за ними. А от партнери займаються підкиданням ідей, на них лягає вся вага чорної роботи для здійснення наміченого. Тож зі збиранням "ста підписів" чудово можуть упоратися українські партнери або юридичні компанії, і у разі відповідних законодавчих поправок поява "китайців" уже на початковому етапі ні для кого не має стати неприємним сюрпризом.
Багато земель в одні руки
Цю проблему українські законодавці збираються регулювати законом про ринок землі. Проєктом згаданого закону передбачена максимальна норма в одні руки: фермерам — 200 га, а сільгосппідприємствам — 200 тис. Хоча є й альтернативний варіант з обмеженнями: в одного виробника має бути зосереджено не більш як 15% землі в області та 0,5% — у межах країни.
У разі ухвалення закону з обмеженням у 200 тис. га вже на початковому етапі може виникнути парадоксальна проблема: під це обмеження підпадають п'ять великих агрохолдингів: "Кернел" (600 тис. га), UkrLandFarming (470 тис.), "Агропросперіс" (410 тис.), "Миронівський хлібопродукт" (310 тис.) і "Астарта" (210 тис. га). Тож є тема для роздумів, але цю проблему навряд чи можна буде вирішити по-тихому, коли аграрний комітет Верховної Ради, у неповному складі та без всебічного обговорення, лише за десять хвилин проголосував за законопроєкт про ринок землі. Навряд чи засідання Верховної Ради, на якому обговорюватиметься згаданий законопроєкт, проходитиме мирно й одноголосно.
Ті, хто стурбований цією проблемою, наводять приклад соціальної несправедливості в Бразилії й Аргентині. За даними Transparency International, за індексом сприйняття корупції за 2018 р. ці країни посіли 105-те й 85-те місця відповідно, а от Україна — 120-те. Чи працюватиме обмеження, запропоноване українськими законотворцями, покаже час, хоча побоювання є, адже корупція і закононеслухняність — синоніми, а обхідні шляхи знайти неважко: у 2004–2009 рр. в обхід мораторію було продано 4,7 млн га пайових земель, а 2017-го для отримання додаткових коштів були створені фейкові агрокомпанії.
Наведені приклади зовсім не означають, що змін треба очікувати склавши руки. І щоб закон не залишився тільки на папері, а запрацював ефективно, і населення, і уряд спільно мають докласти всіх зусиль.
Два пророцтва справдилися, як буде з третім?
При аналізі перспектив формування земельного ринку особливо цікаві думки посадових осіб України.
Нещодавню загибель ексміністра Тараса Кутового висвітлювали і в грузинській пресі, його згадали як хорошу людину та прекрасного економіста. Його ідея продажу прав оренди так і залишилася, на жаль, нереалізованою. Як перший аграрій країни, він висловлював думку, що не бачить "потенціалу в нинішньому парламенті проводити реформи, які передбачатимуть продаж землі".
Друге справджене пророцтво озвучив експрезидент України Петро Порошенко, який, виступаючи із щорічним посланням у Верховній Раді, заявив: "Розумію, що, на жаль, немає шансів на зважене і державне рішення про створення цивілізованого ринку землі".
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук ще як заступник керівника офісу президента зробив таку заяву: "У нашій команді є розуміння, що якщо цього не зробити нинішнього року, то буде досить складно". Що саме зможе зробити уряд, ми побачимо вже скоро, адже до кінця року лишилося зовсім небагато, а наскільки збудеться пророцтво прем'єра, покаже час.
Очікувань багато. Нинішньому керівництву країни доведеться вирішити багаторічну проблему, чого не вдавалося зробити колишнім колегам. Без перебільшення можна сказати: це важка ноша перед історією країни. Необхідно знайти рішення, яке буде прийнятним для всіх. Насамперед для України й українців, а потім і для іноземних партнерів. Але одне треба врахувати: можна припуститися помилки, яку потім вкрай важко буде виправити.
Уряд декларував, що мораторій буде скасовано 1 грудня поточного року, а ринок землі на повну потужність запрацює з 1 жовтня наступного. Прошу вибачення перед оптимістами такого плану, але я із сумнівом дивлюся на позитивний результат, моє професійне чуття підказує, що погляд на проблему занадто вже поверховий.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
