ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
29 травня 2020
21 травня 2020
Чому поправки про гасінні лісових пожеж орендарями не допоможуть зберегти ліси
Мінприроди і Рослесхоз пропонують зобов'язати орендарів та інших користувачів лісових ділянок гасити лісові пожежі. Ці пропозиції вже включені в великий законопроект про внесення змін до Лісового кодексу РФ, формально підготовлений головою профільного комітету Держдуми депутатом Ніколаєвим і вже місяць назад спрямований в Уряд РФ для узгодження. Позиція уряду щодо законопроекту в цілому поки невідома, але пропозиції, що стосуються гасіння лісових пожеж орендарями, наскільки відомо, будуть схвалені. Детальніше про цей законопроект можна прочитати тут:
Рослесхоз, Мінприроди і Держдума готують великі поправки до Лісового кодексу - про розширення ЕГАИС, гасіння пожеж орендарями і багато іншого
Що конкретно мається на увазі змінити в Лісовому кодексі РФ в частині, що стосується відповідальності орендарів за гасіння лісових пожеж, згідно з цим законопроектом?
Зараз відповідна частина Лісового кодексу (ч.2 ст.53.4) виглядає так - це формулювання було внесено в кодекс після катастрофічних лісових пожеж в Середній смузі в 2010 році:
" 2. Особи, які використовують лісу, в разі виявлення лісової пожежі на відповідному лісовій ділянці негайно зобов'язані повідомити про це в спеціалізовану диспетчерську службу і вжити всіх можливих заходів щодо недопущення розповсюдження лісової пожежі ".
Законопроект пропонує змінити цю частину, і додати ще одну, щодо саме гасіння:
" 2.Юридичні особи та громадяни, які виявили лісову пожежу, зобов'язані повідомити про лісову пожежу з використанням єдиного номера виклику екстрених оперативних служб «112».
2.1 Орендарями лісової ділянки або землекористувачами, а в межах сервітуту, публічного сервітуту - володарями сервітуту, публічного сервітуту, забезпечується виконання заходів з гасіння лісової пожежі, за винятком заходів, передбачених пунктами 4.1 та 4.2 частини 1 цієї статті ".
Винятки, передбачені пунктами 4.1 та 4.2 - це вибухові роботи і штучне викликання опадів при гасінні пожеж; вони відносяться до федеральним повноважень, і Рослесхоз ні з ким ними ділитися не хоче. Але реальний внесок вибухових робіт і штучного викликання опадів в гасіння лісових пожеж настільки невеликий, що на ці винятки можна не звертати уваги.
Що на практиці означають пропоновані нові формулювання?
Вони означають, що орендарі та інші особи, що використовують лісові ділянки, будуть зобов'язані забезпечити процес гасіння лісової пожежі, або пожеж - але вони не будуть зобов'язані забезпечити результат. Це взагалі традиційна біда нашого лісового та суміжного законодавства: воно регулює процеси, але не встановлює вимоги до результатів, і не створює майже ніяких мотивів до досягнення цих результатів. Це стосується не тільки охорони лісів від пожеж, а й відтворення лісів, захисту їх від шкідників і хвороб, всього комплексу лесоучетних робіт, охорони, нагляду і контролю, і т.д.
До того ж, нові вимоги (забезпечити виконання заходів з гасіння лісової пожежі) по суті не сильно відрізняються від старих (вжити всіх можливих заходів щодо недопущення розповсюдження лісової пожежі) - оскільки гасіння лісової пожежі в основному як раз і полягає в недопущенні його поширення. На лісовій пожежі гасять саме крайку, тобто облямовує пожежа смугу, де відбувається активне горіння і поширення на ще не пройдені вогнем площі. Якщо кромку вдається згасити і зупинити поширення вогню на нові площі - то все інше всередині контуру пожежі гасне сама по мірі догорання або дотлеванія залишків лісових горючих матеріалів. Так що "недопущення розповсюдження лісової пожежі" (або, іншими словами, локалізація цієї пожежі) - це основна частина гасіння.
Фактично обов'язки якось брати участь в гасінні лісових пожеж на своїх лісових ділянках були і раніше. Нове формулювання конкретніше старої, але зміни не принципові - орендар як і раніше буде зобов'язаний забезпечити виконання якихось заходів, але при цьому як і раніше не буде відповідати за їх результат. Гасив? Молодець - вимоги закону виконав. Але при цьому згоріло все, що могло згоріти до сильних дощів або снігу? Так, згоріло - але закон не вимагає, щоб не згоріло, і за це не передбачається ніякої відповідальності.
Відповідальності дійсно немає майже ніякої. Якщо пожежі, навіть катастрофічні, не зачіпають ті ділянки лісу, які мають надійти в рубку протягом дії проекту освоєння лісів (проекти по закону складаються на десять років) - орендар в доступному для огляду майбутньому може взагалі нічого не втратити. Якщо сильно зачіпають - то, звичайно, проект освоєння доведеться переробити, але це для більшості орендарів цілком рутинна процедура. Може бути, доведеться додатково витратитися на будівництво інфраструктури, якщо згорять найбільш доступні для заготівлі деревини лісу - але це теж зміни не принципові. Звичайно, при самих катастрофічних пожежах орендар може втратити майже все - але це виняткові випадки, які при традиційному для нашого лісового сектора рівні нехлюйства заздалегідь мало кого хвилюють.
Про більш віддаленому майбутньому - за межами строків дії проектів освоєння лісів - мало хто з орендарів думає. Причина - не в якійсь особливій недолугості наших лісопромисловців, а в тому, що "правила гри" (лісові закони, правила, платежі, податки, права і обов'язки і т.д.) змінюються так часто і безсистемно, що передбачити умови і перспективи роботи абсолютної більшості лісових підприємств більше ніж на п'ять-десять років вперед просто неможливо. Тому на практиці горизонт планування у більшості російських лісокористувачів не перевищує декількох років, в кращих випадках - одного-двох десятиліть. Якщо не згоріло те, що передбачалося зрубати за ці кілька років, то пожежі можуть і не сприйматися лісокористувачами як якась серйозна проблема.
Звичайно, є і такі орендарі, які намагаються планувати свою роботу на десятки років вперед, і які сприймають втрати лісів при великих пожежах як свою велику біду. Але вони і зараз намагаються не допускати пожеж або тушкувати їх на самих ранніх стадіях, часто навіть цілком успішно. Для таких орендарів формальна зміна відповідальності за забезпечення заходів з гасіння лісових пожеж означатиме лише втрату надії на хоч якусь компенсацію державою витрат на гасіння (але, відзначимо, держава і так компенсує ці витрати далеко не завжди і не скрізь).
Так що, за великим рахунком, пропоновані поправки навряд чи сильно вплинуть на гасіння лісових пожеж орендарями лісових ділянок. Хто раніше не особливо гасив - тепер повинен буде зображувати гасіння, не сильно переймаючись його результатах. Хто раніше нормально гасив - мабуть, буде і далі нормально гасити, але може постраждати фінансово.
Що ж робити, щоб лісокористувачі берегли лісу від вогню?
Найбільш очевидна і необхідний захід - встановлення прямої і ясної зв'язку між втратами лісів від пожеж і дозволеними для кожного конкретного лісової ділянки обсягами заготівлі деревини. Зараз такого зв'язку немає - загибель лісів від вогню впливає на допустимі обсяги заготівлі деревини лише побічно і з великою затримкою, в основному через зміну розрахункової лісосіки при лісовпорядкування. Але і методика обчислення розрахункової лісосіки не передбачає в явному вигляді обліку непродуктивних втрат лісів, в тому числі від пожеж. Фактично лісозаготівники і лісові пожежі конкурують за один ресурс - деревину, і діючи спільно, спустошують ліси значно швидше, ніж лісозаготівники самі по собі і пожежі самі по собі. Але при цьому дозволені обсяги заготівлі деревини розраховуються так, як ніби-то ніяких втрат, викликаних пожежами, немає.
Необхідно принципово змінити цей підхід таким чином, щоб при оцінці допустимих обсягів заготівлі деревини в повній мірі враховувалися її втрати в результаті лісових пожеж. Втрати, викликані лісовими пожежами, повинні відніматися з встановленого щорічного обсягу заготівлі деревини для кожного лісової ділянки - причому втрати не тільки стиглих лісів (тих, де можна рубати зараз), але і більш молодих (тих, де можна було б рубати в віддаленому майбутньому) . Це буде абсолютно логічно і справедливо з точки зору одного з основних формальних принципів лісового законодавства - забезпечення безперервного і невиснажливого використання лісів. Якщо провини лісокористувача у виникненні і поширенні пожежі немає, або вона не доведена - разом зі зміною щорічного обсягу заготівлі деревини повинна коректуватися і орендна плата; але обсяг заготівлі повинен змінюватися швидко і жорстко. Тоді кожен орендар буде абсолютно щиро зацікавлений в максимально можливою і результативною охорони лісів від пожеж.
Технічно це зараз цілком здійсненно - в рамках системи дистанційного моніторингу лісових пожеж ІСДМ-Рослесхоз реалізований механізм розрахунку загибелі лісів і втрат деревини від вогню, причому не тільки безпосередньо під час пожежі, а й в наступні три роки через послепожарного отпада. Зрозуміло, в силу особливостей дистанційного моніторингу цей механізм не підходить, або обмежено підходить, для пожеж малої площі (до перших сотень гектарів) - тому поки автоматичний перерахунок встановлених обсягів заготівлі деревини потрібно зробити обов'язковим тільки для великих і катастрофічних пожеж. Але саме на великі і катастрофічні пожежі доводиться основна частина пройдених вогнем лісів, і тим більше лісів, які загинули від вогню - тому такого Автоматичний перерахунку вже буде досить для істотної зміни ситуації з лісовими пожежами.
І наостанок - офіційні цифри, що характеризують масштаби проблеми (по згорілим насадженням - це вже остаточні дані, опубліковані в ЕМІСС; за обсягом заготівлі деревини - поки попередні, остаточні ще не опубліковані):
обсяг врахованої заготівлі деревини в Росії в 2019 році - 219,2 млн. м 3 ;
обсяг деревини згорілих лісових насаджень в Росії в 2019 році - 313,3 млн. м 3 .
Так що навіть за офіційними даними в нашій країні за рік згоряє більше деревини, ніж заготовлюється лісокористувачами. Реальні втрати, в тому числі за рахунок лісів, що не мають ніякого офіційного статусу, ще більше.
Лісова пожежа в Іркутській області в 2019 році. Автор фотографії - Ігор Підгорний
Рослесхоз, Мінприроди і Держдума готують великі поправки до Лісового кодексу - про розширення ЕГАИС, гасіння пожеж орендарями і багато іншого
Що конкретно мається на увазі змінити в Лісовому кодексі РФ в частині, що стосується відповідальності орендарів за гасіння лісових пожеж, згідно з цим законопроектом?
Зараз відповідна частина Лісового кодексу (ч.2 ст.53.4) виглядає так - це формулювання було внесено в кодекс після катастрофічних лісових пожеж в Середній смузі в 2010 році:
" 2. Особи, які використовують лісу, в разі виявлення лісової пожежі на відповідному лісовій ділянці негайно зобов'язані повідомити про це в спеціалізовану диспетчерську службу і вжити всіх можливих заходів щодо недопущення розповсюдження лісової пожежі ".
Законопроект пропонує змінити цю частину, і додати ще одну, щодо саме гасіння:
" 2.Юридичні особи та громадяни, які виявили лісову пожежу, зобов'язані повідомити про лісову пожежу з використанням єдиного номера виклику екстрених оперативних служб «112».
2.1 Орендарями лісової ділянки або землекористувачами, а в межах сервітуту, публічного сервітуту - володарями сервітуту, публічного сервітуту, забезпечується виконання заходів з гасіння лісової пожежі, за винятком заходів, передбачених пунктами 4.1 та 4.2 частини 1 цієї статті ".
Винятки, передбачені пунктами 4.1 та 4.2 - це вибухові роботи і штучне викликання опадів при гасінні пожеж; вони відносяться до федеральним повноважень, і Рослесхоз ні з ким ними ділитися не хоче. Але реальний внесок вибухових робіт і штучного викликання опадів в гасіння лісових пожеж настільки невеликий, що на ці винятки можна не звертати уваги.
Що на практиці означають пропоновані нові формулювання?
Вони означають, що орендарі та інші особи, що використовують лісові ділянки, будуть зобов'язані забезпечити процес гасіння лісової пожежі, або пожеж - але вони не будуть зобов'язані забезпечити результат. Це взагалі традиційна біда нашого лісового та суміжного законодавства: воно регулює процеси, але не встановлює вимоги до результатів, і не створює майже ніяких мотивів до досягнення цих результатів. Це стосується не тільки охорони лісів від пожеж, а й відтворення лісів, захисту їх від шкідників і хвороб, всього комплексу лесоучетних робіт, охорони, нагляду і контролю, і т.д.
До того ж, нові вимоги (забезпечити виконання заходів з гасіння лісової пожежі) по суті не сильно відрізняються від старих (вжити всіх можливих заходів щодо недопущення розповсюдження лісової пожежі) - оскільки гасіння лісової пожежі в основному як раз і полягає в недопущенні його поширення. На лісовій пожежі гасять саме крайку, тобто облямовує пожежа смугу, де відбувається активне горіння і поширення на ще не пройдені вогнем площі. Якщо кромку вдається згасити і зупинити поширення вогню на нові площі - то все інше всередині контуру пожежі гасне сама по мірі догорання або дотлеванія залишків лісових горючих матеріалів. Так що "недопущення розповсюдження лісової пожежі" (або, іншими словами, локалізація цієї пожежі) - це основна частина гасіння.
Фактично обов'язки якось брати участь в гасінні лісових пожеж на своїх лісових ділянках були і раніше. Нове формулювання конкретніше старої, але зміни не принципові - орендар як і раніше буде зобов'язаний забезпечити виконання якихось заходів, але при цьому як і раніше не буде відповідати за їх результат. Гасив? Молодець - вимоги закону виконав. Але при цьому згоріло все, що могло згоріти до сильних дощів або снігу? Так, згоріло - але закон не вимагає, щоб не згоріло, і за це не передбачається ніякої відповідальності.
Відповідальності дійсно немає майже ніякої. Якщо пожежі, навіть катастрофічні, не зачіпають ті ділянки лісу, які мають надійти в рубку протягом дії проекту освоєння лісів (проекти по закону складаються на десять років) - орендар в доступному для огляду майбутньому може взагалі нічого не втратити. Якщо сильно зачіпають - то, звичайно, проект освоєння доведеться переробити, але це для більшості орендарів цілком рутинна процедура. Може бути, доведеться додатково витратитися на будівництво інфраструктури, якщо згорять найбільш доступні для заготівлі деревини лісу - але це теж зміни не принципові. Звичайно, при самих катастрофічних пожежах орендар може втратити майже все - але це виняткові випадки, які при традиційному для нашого лісового сектора рівні нехлюйства заздалегідь мало кого хвилюють.
Про більш віддаленому майбутньому - за межами строків дії проектів освоєння лісів - мало хто з орендарів думає. Причина - не в якійсь особливій недолугості наших лісопромисловців, а в тому, що "правила гри" (лісові закони, правила, платежі, податки, права і обов'язки і т.д.) змінюються так часто і безсистемно, що передбачити умови і перспективи роботи абсолютної більшості лісових підприємств більше ніж на п'ять-десять років вперед просто неможливо. Тому на практиці горизонт планування у більшості російських лісокористувачів не перевищує декількох років, в кращих випадках - одного-двох десятиліть. Якщо не згоріло те, що передбачалося зрубати за ці кілька років, то пожежі можуть і не сприйматися лісокористувачами як якась серйозна проблема.
Звичайно, є і такі орендарі, які намагаються планувати свою роботу на десятки років вперед, і які сприймають втрати лісів при великих пожежах як свою велику біду. Але вони і зараз намагаються не допускати пожеж або тушкувати їх на самих ранніх стадіях, часто навіть цілком успішно. Для таких орендарів формальна зміна відповідальності за забезпечення заходів з гасіння лісових пожеж означатиме лише втрату надії на хоч якусь компенсацію державою витрат на гасіння (але, відзначимо, держава і так компенсує ці витрати далеко не завжди і не скрізь).
Так що, за великим рахунком, пропоновані поправки навряд чи сильно вплинуть на гасіння лісових пожеж орендарями лісових ділянок. Хто раніше не особливо гасив - тепер повинен буде зображувати гасіння, не сильно переймаючись його результатах. Хто раніше нормально гасив - мабуть, буде і далі нормально гасити, але може постраждати фінансово.
Що ж робити, щоб лісокористувачі берегли лісу від вогню?
Найбільш очевидна і необхідний захід - встановлення прямої і ясної зв'язку між втратами лісів від пожеж і дозволеними для кожного конкретного лісової ділянки обсягами заготівлі деревини. Зараз такого зв'язку немає - загибель лісів від вогню впливає на допустимі обсяги заготівлі деревини лише побічно і з великою затримкою, в основному через зміну розрахункової лісосіки при лісовпорядкування. Але і методика обчислення розрахункової лісосіки не передбачає в явному вигляді обліку непродуктивних втрат лісів, в тому числі від пожеж. Фактично лісозаготівники і лісові пожежі конкурують за один ресурс - деревину, і діючи спільно, спустошують ліси значно швидше, ніж лісозаготівники самі по собі і пожежі самі по собі. Але при цьому дозволені обсяги заготівлі деревини розраховуються так, як ніби-то ніяких втрат, викликаних пожежами, немає.
Необхідно принципово змінити цей підхід таким чином, щоб при оцінці допустимих обсягів заготівлі деревини в повній мірі враховувалися її втрати в результаті лісових пожеж. Втрати, викликані лісовими пожежами, повинні відніматися з встановленого щорічного обсягу заготівлі деревини для кожного лісової ділянки - причому втрати не тільки стиглих лісів (тих, де можна рубати зараз), але і більш молодих (тих, де можна було б рубати в віддаленому майбутньому) . Це буде абсолютно логічно і справедливо з точки зору одного з основних формальних принципів лісового законодавства - забезпечення безперервного і невиснажливого використання лісів. Якщо провини лісокористувача у виникненні і поширенні пожежі немає, або вона не доведена - разом зі зміною щорічного обсягу заготівлі деревини повинна коректуватися і орендна плата; але обсяг заготівлі повинен змінюватися швидко і жорстко. Тоді кожен орендар буде абсолютно щиро зацікавлений в максимально можливою і результативною охорони лісів від пожеж.
Технічно це зараз цілком здійсненно - в рамках системи дистанційного моніторингу лісових пожеж ІСДМ-Рослесхоз реалізований механізм розрахунку загибелі лісів і втрат деревини від вогню, причому не тільки безпосередньо під час пожежі, а й в наступні три роки через послепожарного отпада. Зрозуміло, в силу особливостей дистанційного моніторингу цей механізм не підходить, або обмежено підходить, для пожеж малої площі (до перших сотень гектарів) - тому поки автоматичний перерахунок встановлених обсягів заготівлі деревини потрібно зробити обов'язковим тільки для великих і катастрофічних пожеж. Але саме на великі і катастрофічні пожежі доводиться основна частина пройдених вогнем лісів, і тим більше лісів, які загинули від вогню - тому такого Автоматичний перерахунку вже буде досить для істотної зміни ситуації з лісовими пожежами.
І наостанок - офіційні цифри, що характеризують масштаби проблеми (по згорілим насадженням - це вже остаточні дані, опубліковані в ЕМІСС; за обсягом заготівлі деревини - поки попередні, остаточні ще не опубліковані):
обсяг врахованої заготівлі деревини в Росії в 2019 році - 219,2 млн. м 3 ;
обсяг деревини згорілих лісових насаджень в Росії в 2019 році - 313,3 млн. м 3 .
Так що навіть за офіційними даними в нашій країні за рік згоряє більше деревини, ніж заготовлюється лісокористувачами. Реальні втрати, в тому числі за рахунок лісів, що не мають ніякого офіційного статусу, ще більше.
Лісова пожежа в Іркутській області в 2019 році. Автор фотографії - Ігор Підгорний
В Ялівщині борються з короїдом
У регіональному ландшафтному парку «Ялівщина» продовжаться заходи із захисту соснових насаджень від нашестя короїдів, повідомили в Департаменті екології Чернігівської ОДА.
Для подальшого захисту лісу від стовбурових шкідників комунальним закладом «Регіональний ландшафтний парк «Ялівщина» закуплено 120 феромонів ACUWIT.
Вони будуть закладені у феромонні пастки, які планується розвішувати на території парку у другій половині травня за умови настання відповідних кліматичних умов.
Цей проєкт із впровадження інтегрованих методів боротьби зі шкідниками реалізується на території РЛП «Ялівщина» з 2018 року в рамках Програми охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області на 2014-2020 роки за рахунок коштів обласного природоохоронного фонду.
Завдяки проведеним останніми роками заходам (біообробка та удобрення соснових ділянок, пастки-ловушки для короїдів, використання мурахожуків як природних ворогів) на сьогодні вдалося зупинити поширення осередків верхівкового короїду на території Ялівщини.
Для подальшого захисту лісу від стовбурових шкідників комунальним закладом «Регіональний ландшафтний парк «Ялівщина» закуплено 120 феромонів ACUWIT.
Вони будуть закладені у феромонні пастки, які планується розвішувати на території парку у другій половині травня за умови настання відповідних кліматичних умов.
Цей проєкт із впровадження інтегрованих методів боротьби зі шкідниками реалізується на території РЛП «Ялівщина» з 2018 року в рамках Програми охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області на 2014-2020 роки за рахунок коштів обласного природоохоронного фонду.
Завдяки проведеним останніми роками заходам (біообробка та удобрення соснових ділянок, пастки-ловушки для короїдів, використання мурахожуків як природних ворогів) на сьогодні вдалося зупинити поширення осередків верхівкового короїду на території Ялівщини.
Лесные пожары на Житомирщине: стало известно, что не все пострадавшие получат новое жилье
После масштабных лесных пожаров в Житомирской области прошел месяц. Только в Овручском районе от огня пострадало 5 сел. Полностью выгорело около 80 домов. Власти обещали предоставить денежную компенсацию погорельцам, а взамен утраченных домов установить модульные дома.
Люди ждут, когда им привезут и начнут устанавливать обещанные модульные домики. Об этом говорится в сюжете ТСН.
В селе Магдын огонь уничтожил 24 дома. Семья Платоновых едва успела выбежать из дома, когда лесной пожар двигался ко двору. Куры и утки погибли в огне. Чудом уцелел кот Шерлок.
Сейчас эта семья с двумя детьми живет во временном здании, в которое их пустили соседи. Об обещанных властью модульных домиках для погорельцев слышали, но уже на них не надеются.
"Говорили, что 50 их будет. Потом сказали, что 10. Получилось, что два, от силы три - то есть мы в их число не входим", - сказала пострадавшая жительница Виктория Платонова.
"Был в сельсовете, может, вагончик привезут. Домов никаких не будет, потому что землю надо приватизировать", - добавил пострадавший житель Игорь Платонов.
Почему семье с детьми светит только вагончик - объясняют чиновники. Оказывается, что села Магдын и Личманы, наиболее пострадавшие от пожаров, расположены в зоне отселения после аварии на ЧАЭС. И большинство нынешних жителей жили в домах, которые ранее покинули их законные владельцы. Поэтому у погорельцев нет документов ни на сооружения, ни на земельные участки.
"Земля не приватизирована у людей. Надо теперь изготавливать документацию на землю, чтобы ставить домики", - сообщила председатель Колесниковского сельского совета Зоя Сосновская.
Жителю села Личманы Ивану Ивановичу обещают модульный домик вместо сгоревшей хаты. Потому что земля - его собственность. Но когда это произойдет, не говорят.
"Все же на бумаге. Пока Иван решит, потом сельсовет и район, затем Киев и Верховная Рада, потом все назад, так же", - говорит мужчина.
Когда это произойдет, не знают и местные чиновники. Деньги из госбюджета вроде выделены, но в район еще не дошли.
Также еще рассуждают, как помочь семьям, которым модульные домики не могут предоставить. Пока им могут дать только по 31000 гривен деньгами. Их людям уже начали выплачивать.
Напомним, на территории Житомирской области 16 апреля возник лесной пожар, который распространился на площадь 30 тыс. гектаров. К тушению привлекалось 1069 человек и 156 единиц техники, в том числе самолеты АН-32П и пожарный поезд. От лесных пожаров наиболее пострадали четыре села - Личманы, Магдын, Острова и Нижняя Рудня.
Сегодня, 09:03:39
Рятувальники провели рейд у лісах
Рятувальники разом з представниками кременчуцького лісового господарства провели рейд в лісових масивах, аби нагадати людям про пожежну безпеку.
Як відомо, цієї весни навколо Кременчука сталась велика кількість пожеж, яка руйнує унікальну природну екосистему. Саме людська недбалість призводила до трагедій.
Більше в сюжеті “Кременчуцьких Новин”:
Незаконна вирубка лісів: ККС ВС пояснив, коли суд має закрити кримінальне провадження
Діяння, в якому обвинувачується особа, перестало бути кримінально караним, оскільки заподіяна нею шкода не могла вважатися істотною.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув касаційну скаргу прокурора, який просив скасувати судові рішення щодо засудженого за незаконну порубку 30 дерев породи сосна, що спричинило істотну шкоду державі на загальну суму 16 840,41 грн (ч. 1 ст. 246 КК України), а кримінальне провадження закрити у звʼязку з декриміналізацією злочину. Про це повідомляє прес-центр ВС.
Як зазначено в постанові ККС ВС, диспозиція ч. 1 ст. 246 КК України в редакції, чинній на час вчинення інкримінованого особі діяння, передбачала кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.
На час вчинення інкримінованого особі діяння, вирішуючи питання, чи є істотною (оціночне поняття) шкода, заподіяна незаконною порубкою, потрібно було в кожному конкретному випадку враховувати вартість, екологічну цінність, кількість незаконно вирубаного лісу, розмір шкоди, завданої довкіллю та обчисленої за відповідними таксами.
Законом України від 6 вересня 2018 року № 2531-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», який набрав чинності 1 січня 2019 року, внесено зміни до ст. 246 КК України.
Зокрема, зазнала змін диспозиція ч. 1 цієї статті, в якій було зазначено, що кримінальна відповідальність передбачається за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Згідно з приміткою до ст. 246 КК України в редакції Закону № 2531-VIII істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Тобто з 1 січня 2019 року діяння, в якому обвинувачується особа, перестало бути кримінально караним, оскільки заподіяна нею шкода не могла вважатися істотною.
Водночас суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги засудженого про призначення йому менш суворої міри покарання залишив її без змін, не зваживши на зміни, внесені до ст. 246 КК України.
Отже, за наявності підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження у звʼязку зі скасуванням кримінальної відповідальності за вчинене особою кримінальне правопорушення апеляційний суд не закрив провадження, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст. 440 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження. Тож колегія суддів ККС ВС дійшла висновку, що вирок місцевого та ухвала апеляційного судів підлягають скасуванню, а кримінальне провадження щодо особи за ч. 1 ст. 246 КК України – закриттю.
Детальніше з текстом постанови ККС ВС у справі № 601/1141/18 (провадження № 51-1850км19) можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» розповідала про закриття кримінального провадження через відмову потерпілої від обвинувачення, постанова ККС ВС.
ВС пояснив, у якому випадку суд повинен закрити кримінальне провадження за незаконну порубку лісу (ст. 246 КК України)
21 травня 2020, 09:05
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув касаційну скаргу прокурора, який просив скасувати судові рішення щодо засудженого за незаконну порубку 30 дерев породи сосна, що спричинило істотну шкоду державі на загальну суму 16 840,41 грн (ч. 1 ст. 246 КК України), а кримінальне провадження закрити у звʼязку з декриміналізацією злочину.
Як зазначено в постанові ККС ВС, диспозиція ч. 1 ст. 246 КК України в редакції, чинній на час вчинення інкримінованого особі діяння, передбачала кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.
На час вчинення інкримінованого особі діяння, вирішуючи питання, чи є істотною (оціночне поняття) шкода, заподіяна незаконною порубкою, потрібно було в кожному конкретному випадку враховувати вартість, екологічну цінність, кількість незаконно вирубаного лісу, розмір шкоди, завданої довкіллю та обчисленої за відповідними таксами.
Законом України від 6 вересня 2018 року № 2531-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», який набрав чинності 1 січня 2019 року, внесено зміни до ст. 246 КК України.
Зокрема, зазнала змін диспозиція ч. 1 цієї статті, в якій було зазначено, що кримінальна відповідальність передбачається за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Згідно з приміткою до ст. 246 КК України в редакції Закону № 2531-VIII істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Тобто з 1 січня 2019 року діяння, в якому обвинувачується особа, перестало бути кримінально караним, оскільки заподіяна нею шкода не могла вважатися істотною.
Водночас суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги засудженого про призначення йому менш суворої міри покарання залишив її без змін, не зваживши на зміни, внесені до ст. 246 КК України.
Отже, за наявності підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження у звʼязку зі скасуванням кримінальної відповідальності за вчинене особою кримінальне правопорушення апеляційний суд не закрив провадження, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст. 440 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження. Тож колегія суддів ККС ВС дійшла висновку, що вирок місцевого та ухвала апеляційного судів підлягають скасуванню, а кримінальне провадження щодо особи за ч. 1 ст. 246 КК України – закриттю.
Детальніше з текстом постанови ККС ВС у справі № 601/1141/18 (провадження № 51-1850км19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/86505686.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув касаційну скаргу прокурора, який просив скасувати судові рішення щодо засудженого за незаконну порубку 30 дерев породи сосна, що спричинило істотну шкоду державі на загальну суму 16 840,41 грн (ч. 1 ст. 246 КК України), а кримінальне провадження закрити у звʼязку з декриміналізацією злочину. Про це повідомляє прес-центр ВС.
Як зазначено в постанові ККС ВС, диспозиція ч. 1 ст. 246 КК України в редакції, чинній на час вчинення інкримінованого особі діяння, передбачала кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.
На час вчинення інкримінованого особі діяння, вирішуючи питання, чи є істотною (оціночне поняття) шкода, заподіяна незаконною порубкою, потрібно було в кожному конкретному випадку враховувати вартість, екологічну цінність, кількість незаконно вирубаного лісу, розмір шкоди, завданої довкіллю та обчисленої за відповідними таксами.
Законом України від 6 вересня 2018 року № 2531-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», який набрав чинності 1 січня 2019 року, внесено зміни до ст. 246 КК України.
Зокрема, зазнала змін диспозиція ч. 1 цієї статті, в якій було зазначено, що кримінальна відповідальність передбачається за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Згідно з приміткою до ст. 246 КК України в редакції Закону № 2531-VIII істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Тобто з 1 січня 2019 року діяння, в якому обвинувачується особа, перестало бути кримінально караним, оскільки заподіяна нею шкода не могла вважатися істотною.
Водночас суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги засудженого про призначення йому менш суворої міри покарання залишив її без змін, не зваживши на зміни, внесені до ст. 246 КК України.
Отже, за наявності підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження у звʼязку зі скасуванням кримінальної відповідальності за вчинене особою кримінальне правопорушення апеляційний суд не закрив провадження, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст. 440 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження. Тож колегія суддів ККС ВС дійшла висновку, що вирок місцевого та ухвала апеляційного судів підлягають скасуванню, а кримінальне провадження щодо особи за ч. 1 ст. 246 КК України – закриттю.
Детальніше з текстом постанови ККС ВС у справі № 601/1141/18 (провадження № 51-1850км19) можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» розповідала про закриття кримінального провадження через відмову потерпілої від обвинувачення, постанова ККС ВС.
10:19, 21 МАЯ 2020
***
ВС пояснив, у якому випадку суд повинен закрити кримінальне провадження за незаконну порубку лісу (ст. 246 КК України)
21 травня 2020, 09:05
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув касаційну скаргу прокурора, який просив скасувати судові рішення щодо засудженого за незаконну порубку 30 дерев породи сосна, що спричинило істотну шкоду державі на загальну суму 16 840,41 грн (ч. 1 ст. 246 КК України), а кримінальне провадження закрити у звʼязку з декриміналізацією злочину.
Як зазначено в постанові ККС ВС, диспозиція ч. 1 ст. 246 КК України в редакції, чинній на час вчинення інкримінованого особі діяння, передбачала кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.
На час вчинення інкримінованого особі діяння, вирішуючи питання, чи є істотною (оціночне поняття) шкода, заподіяна незаконною порубкою, потрібно було в кожному конкретному випадку враховувати вартість, екологічну цінність, кількість незаконно вирубаного лісу, розмір шкоди, завданої довкіллю та обчисленої за відповідними таксами.
Законом України від 6 вересня 2018 року № 2531-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», який набрав чинності 1 січня 2019 року, внесено зміни до ст. 246 КК України.
Зокрема, зазнала змін диспозиція ч. 1 цієї статті, в якій було зазначено, що кримінальна відповідальність передбачається за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Згідно з приміткою до ст. 246 КК України в редакції Закону № 2531-VIII істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Тобто з 1 січня 2019 року діяння, в якому обвинувачується особа, перестало бути кримінально караним, оскільки заподіяна нею шкода не могла вважатися істотною.
Водночас суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги засудженого про призначення йому менш суворої міри покарання залишив її без змін, не зваживши на зміни, внесені до ст. 246 КК України.
Отже, за наявності підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження у звʼязку зі скасуванням кримінальної відповідальності за вчинене особою кримінальне правопорушення апеляційний суд не закрив провадження, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст. 440 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження. Тож колегія суддів ККС ВС дійшла висновку, що вирок місцевого та ухвала апеляційного судів підлягають скасуванню, а кримінальне провадження щодо особи за ч. 1 ст. 246 КК України – закриттю.
Детальніше з текстом постанови ККС ВС у справі № 601/1141/18 (провадження № 51-1850км19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/86505686.
В Якутии на охрану лесов от пожаров после вмешательства прокуратуры выделили еще свыше 64 млн рублей
Прокуратура республики в преддверии пожароопасного сезона провела проверку соблюдения законодательства в сфере охраны лесов от пожаров, сообщает пресс-служба ведомства.
Установлено, что в республике сводным планом тушения лесных пожаров на 2020 год предусмотрено формирование 19 сезонных лесопожарных отрядов, требующих привлечения более 300 сезонных работников. Однако из бюджета республики на эти цели выделена сумма, достаточная для привлечения лишь 104 работников.
Кроме того, установлена недостаточность бюджетных средств, выделенных на подготовку парашютно-десантной пожарной службы и летчиков-наблюдателей Якутской базы авиационной охраны лесов.
Прокуратура внесла в адрес правительства региона, министерства экологии, природопользования и лесного хозяйства республики представления.
По результатам их рассмотрения нарушения устранены, правительство республики на привлечение сезонных рабочих и подготовку работников базы авиационной охраны лесов дополнительно выделило свыше 64 млн рублей.
Источник: News.Ykt.Ru
Чи правда, що перевірки можуть проводити навіть під час карантину?
УВАГА! Лонгрід про мораторій на перевірки, або чи правда, що перевірки можуть проводити навіть під час карантину?
Мораторій на перевірки — досить широке поняття, яким звикли оперувати як урядовці, так і ЗМІ. В Україні налічується мінімум дві великі категорії перевірок, про які, зазвичай, мало хто каже.
Перша категорія, на яку є мораторій під час карантину — це т. зв. державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Він ідентифікується за сферами контролю, а НЕ за органами. Наприклад, у Держпродспоживслужба є біля 15 сфер контролю, і одні з них підпадають під дію мораторію (наприклад, захист рослин), інші — ні (наприклад, окремо виділене державне регулювання цін). Під мораторій також потрапляють перевірки пожежної безпеки, охорони праці, екологічні перевірки тощо (
всього більше 80 сфер). Весь цей вид контролю регулюється Законом України №877 від 05.04.2007 “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16.
всього більше 80 сфер). Весь цей вид контролю регулюється Законом України №877 від 05.04.2007 “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16.Цим самим законом встановлено всі базові правила проведення перевірок. Саме для цього виду перевірок поширюється дія інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) — Інспекційний портал inspections.gov.ua. На ньому для таких перевірок публікуються плани, результати, звіти про виконання планів.
Друга категорія — це перевірки, які здійснюються у сферах, що не підпадають під дію згаданого закону № 877:
валютного контролю; податкового контролю; митного контролю; державного експортного контролю (крім деяких питань космічної діяльності); контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення; державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції. Окремо варто зупинитися на останньому підпункті — державному ринковому нагляді та контролі нехарчової продукції. Контроль у цій сфері здійснюють 7 органів згідно з переліком видів продукції, що підлягає контролю
Серед цих органів — Державна служба України з питань праці, ДСНС України, Держпродспоживслужба. Усі вони, з одного боку, перебувають під мораторієм для більшості з їхніх сфер контролю, але, з іншого, можуть здійснювати будь-які перевірки у частині ринкового нагляду.
Сам по собі ринковий нагляд — це дуже специфічні перевірки, які стосуються не діяльності підприємства як такої, а якості та безпечності його продукції. При чому, не всієї, а лише тієї продукції, щодо якої в Україні діють спеціальні технічні регламенти. Саме відповідність продукції цим регламентам і перевіряють. Посилання на перелік продукції наведено двома абзацами вище.
Мораторій встановлений двома нормами:“На період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-IX.“Тимчасово, до 30 червня 2020 року, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):а) за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
б) у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
в) у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX.
Згідно з формулюванням, обидві норми про мораторій не поширюються на види контролю другої категорії. У тому числі, ці норми не поширюються на податкові перевірки.
Тому додали ще одну норму, якою встановили мораторій на проведення документальних та фактичних податкових перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок у разі подання платником декларації про заяву на відшкодування податку на додану вартість https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX.
Отже, три важливі висновки про перевірки під час карантину:перевірки під час карантину можливіперевірки категорії НЕ підпадають під мораторій (за винятком податкових, заборонених окремо)перевірки категорії НЕ відображаються на Інспекційному порталі (логічно, там відображаються плани перевірок категорії ).
20 травня 2020
Врятувати українські “легені”. Як відновлюють ліси після масштабних пожеж
Екологи кажуть: мине не одне десятиліття, перш ніж вигорілі ліси повністю відновляться.
Фото facebook.com/MNSZhytomyr
Через масштабні пожежі тільки на Житомирщині цьогоріч вигоріло близько 4 тисяч гектарів лісу. В області немає жодного лісового господарства, яке б не постраждало від пожеж. Очільник Держлісагентства Андрій Заблоцький 5 травня у Facebook похвалився, що лісівники вже почали відновлювати пошкоджені вогнем ділянки на Житомирщині. Утім...
“Заліснили лише невелику ділянку, трохи більше як гектар, — розповідає Наталія Горай, фахівчиня з Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства. — На місці вигорілих три тижні тому дерев висадили сіянці сосни із закритою кореневою системою — ці деревця виростили в торф’яних таблетках. Їх можна висаджувати навіть улітку, адже мають запас вологи і поживних речовин. А от звичайні саджанці можна буде насаджувати лише восени або аж навесні”.
Щоб заліснити всі вигорілі території деревами з таблеток, лісівникам не вистачає ресурсів. Крім того, кажуть вони, потрібно прибрати з території всі спалені дерева. А це — тривалий процес. Зазвичай такі дерева продають на дрова за зниженими цінами.
Приміром, ціна куба горілої деревини сосни — близько 200 гривень. Для порівняння, вартість якісної деревини з діаметром стовбура від 40 сантиметрів може коливатися в межах 1500 — 1700 гривень за куб...
Утім і це ще не всі проблеми. Екологи кажуть: мине не одне десятиліття, перш ніж вигорілі ліси повністю відновляться.
“Якщо сталася верхова пожежа, коли вогонь піднімається до верхівок дерев, то ліс відновлюватиметься стільки, скільки ростимуть нові дерева — 40 — 60 років”, — каже виконавчий директор екологічної групи “Печеніги” Сергій Шапаренко.
За словами фахівця, лісові пожежі найчастіше стаються у хвойних лісах. У листяних — вища вологість, і це часто рятує їх від вогню.
читайте також:На Сонці незвично "тихо". І це насторожує деяких науковців
“Від пожеж страждає і фауна. Скажімо, деякі птахи — орли, яструби — селяться лише у лісах, де є високостовбурові дерева. Тож навіть якщо спалені ліси швидко засадять, ці птахи заселять їх нескоро”, — додає Сергій Шапаренко.
За словами еколога, причина масштабних пожеж цього року — суха зима та весна. І небезпека ще не минула. “Найбільші посухи останніми роками на території України спостерігалися з червня по вересень”, — наголошує він.
Як повідомили у Держлісагентстві, цьогоріч українські лісівники висадили майже 122 мільйони молодих дерев. Із них майже 71 мільйон — на Поліссі, понад 38 мільйонів — у лісостеповій зоні, майже 8 мільйонів — у степовій і 4,5 мільйона — у Карпатах.
У середньому на одному гектарі висаджують близько п’яти тисяч саджанців, з них приживається близько 90%.
Фото facebook.com/MNSZhytomyr
Через масштабні пожежі тільки на Житомирщині цьогоріч вигоріло близько 4 тисяч гектарів лісу. В області немає жодного лісового господарства, яке б не постраждало від пожеж. Очільник Держлісагентства Андрій Заблоцький 5 травня у Facebook похвалився, що лісівники вже почали відновлювати пошкоджені вогнем ділянки на Житомирщині. Утім...
“Заліснили лише невелику ділянку, трохи більше як гектар, — розповідає Наталія Горай, фахівчиня з Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства. — На місці вигорілих три тижні тому дерев висадили сіянці сосни із закритою кореневою системою — ці деревця виростили в торф’яних таблетках. Їх можна висаджувати навіть улітку, адже мають запас вологи і поживних речовин. А от звичайні саджанці можна буде насаджувати лише восени або аж навесні”.
Щоб заліснити всі вигорілі території деревами з таблеток, лісівникам не вистачає ресурсів. Крім того, кажуть вони, потрібно прибрати з території всі спалені дерева. А це — тривалий процес. Зазвичай такі дерева продають на дрова за зниженими цінами.
Приміром, ціна куба горілої деревини сосни — близько 200 гривень. Для порівняння, вартість якісної деревини з діаметром стовбура від 40 сантиметрів може коливатися в межах 1500 — 1700 гривень за куб...
Утім і це ще не всі проблеми. Екологи кажуть: мине не одне десятиліття, перш ніж вигорілі ліси повністю відновляться.
“Якщо сталася верхова пожежа, коли вогонь піднімається до верхівок дерев, то ліс відновлюватиметься стільки, скільки ростимуть нові дерева — 40 — 60 років”, — каже виконавчий директор екологічної групи “Печеніги” Сергій Шапаренко.
За словами фахівця, лісові пожежі найчастіше стаються у хвойних лісах. У листяних — вища вологість, і це часто рятує їх від вогню.
читайте також:На Сонці незвично "тихо". І це насторожує деяких науковців
“Від пожеж страждає і фауна. Скажімо, деякі птахи — орли, яструби — селяться лише у лісах, де є високостовбурові дерева. Тож навіть якщо спалені ліси швидко засадять, ці птахи заселять їх нескоро”, — додає Сергій Шапаренко.
За словами еколога, причина масштабних пожеж цього року — суха зима та весна. І небезпека ще не минула. “Найбільші посухи останніми роками на території України спостерігалися з червня по вересень”, — наголошує він.
Як повідомили у Держлісагентстві, цьогоріч українські лісівники висадили майже 122 мільйони молодих дерев. Із них майже 71 мільйон — на Поліссі, понад 38 мільйонів — у лісостеповій зоні, майже 8 мільйонів — у степовій і 4,5 мільйона — у Карпатах.
У середньому на одному гектарі висаджують близько п’яти тисяч саджанців, з них приживається близько 90%.
Єгор Фірсов - про «чорних» лісорубів, власне звільнення та майбутнє реформаторів у владі| ДАНИЛЕНКО
На «хлібні» посади тихо повертаються олдскульні «рєшали». Реформаторів без жодних пояснень викидають з влади.
На політичних посадах, за якими уважно стежать західні партнери, ще залишаються деякі «нові обличчя». Але все, що не в полі зору посольств та близьких до них ГО, переходить в руки досвідчених кадрів.
Т.в.о Держекоінспекції Єгор Фірсов звільняє крісло для Андрія Мальованого - нечужого депутату ОПЗЖ Вадиму Столару. Сходила в Держеконіспекцію подивитися, як Єгор збирається у вільне плавання і поговорила з ним про його короткий досвід у владі.
