ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою ДОВКІЛЛЯ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ДОВКІЛЛЯ. Показати всі дописи

03 квітня 2020

"Ми самі себе знищуємо набагато швидше та ефективніше", – ДСНС про підпали сухостою

Рятувальники ДСНС України

Доброго ранку, друзі. На фото – спорожніле пташине гніздечко посеред згарища, де щойно наші рятувальники погасили підпалений чиєюсь рукою сухостій... В ньому вже ніколи не з'являться пташенята, та й не відомо, чи вижили батьки.

Лише за минулу добу наші хлопці загасили 486 пожеж в екосистемах, внаслідок яких було винищено – лише вдумайтеся в цю цифру (!) – 823 гектари степів, плавнів, лісів.



Читайте також: Це реальні фото? Вогняний апокаліпсис під Херсоном

Куди там тому коронавірусу. Ми самі себе знищуємо набагато швидше та ефективніше...
Наслідки пожежі у Маначинському гідрологічному заказнику, світлини – Dronarium Україна

Світлина – Dronarium Україна

Світлина – Dronarium Україна

Світлина – Dronarium Україна

Світлина – Dronarium Україна

Читайте також: На Одещині родина отруїлася чадним газом: двоє людей загинули, ще двоє потрапили до лікарні

Світлина – Dronarium Україна


Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube

ДСНС України
03.04.2020, 17:52 

02 листопада 2019

Санітари лісу




Чи болить голова у дятла?

Відразу заспокоємо: дятли не страждають від головного болю через те, що тарабанять дзьобом об дерево. Череп дятлів дуже міцний і жорсткий, і їх мозок захищений.

Дятел – це птах із ряду дятлоподібних. Їх відразу можна впізнати за їхньою унікальною поведінкою, по вертикальному розташуванню на дереві, за їхнім стукотом, який розноситься всюди. Але як багато люди знають про цих видних птахів?

В усьому світі існує понад 180 видів дятлів, але жодного з них не зустрінеш в Австралії, на острові Мадагаскар або в Новій Зеландії.

Пухнастий дятел – це вид, який більш поширений в Північній Америці. Таких дятлів, знайдених у Сполучених Штатах Америки, налічується близько двох дюжин.

Найпоширеніше оперення – чорне, біле, червоне і жовте. Деякі види дятлів мають помаранчеве, зелене, коричневе, темно-бордове і золоте забарвлення.

Язик дятла може досягати до 10 см завдовжки. Це залежить від виду птаха. Його язик може обвиватися навколо черепа. У багатьох дятлів колючі язики, за допомогою яких вони дістають жуків і комах із дерев.

У більшості дятлів зигодактильні лапи. Це означає, що 3 пальці дивляться вперед і один палець дивиться назад. Ця форма допомагає дятлам вхопитися за стовбур дерева і триматися вертикально. Вони використовують цей четвертий палець і жорстке хвостове пір’я, щоб утримуватися на дереві, коли піднімаються вгору.

Дятли їдять жуків, комашок, фрукти, горіхи, насіння і ще вони п’ють сік рослин. Також дятлів приваблює бруньковий і горіховий жир.

Два найбільших дятли в світі: американський королівський і білодзьобий. На жаль, ці два види схильні до зникнення. Найбільший дятел, який був виявлений в Південно-Східній Азії, називається великий мюллерів дятел (Mulleripicus pulverulentus). Його довжина становить 20 дюймів (50 см). Чубатий дятел – це найбільший дятел на території Північної Америки.

Карликові дятли – це вид дятлів, який проживає в Південній Америці і в Азії. Вони найменші. Їхня довжина становить всього 3–4 дюйми (8–10 см), залежно від виду.

Дятли не співають, але натомість вони стукають по різних предметах (дуплистому, гнилому дереві, стовпі електропередач, димових трубах, водостічних жолобах, сміттєвих баках), видаючи звук барабанного дробу. Дятли стукають для залучення партнера, позначення території і спілкування. Як відомо, особини обох статей здатні стукати.

Під час добування їжі, вилученням її з дерев і постукуванням, дятли можуть стукати більше, ніж 20 разів на секунду. А загалом дятел стукає 8000–12000 разів на день.

Дятли не страждають від головного болю із-за свого постукування. Череп дятлів дуже міцний і жорсткий, і їх мозок захищений. Вони розподіляють силу удару так, що їх мозок пом’якшує вібрацію від ударів.

Середня тривалість життя дикого дятла може тривати від 4 до 11 років, залежно від виду.

Найстрашніші загрози для дятла включають у себе втрату місцепроживання із-за розвитку і безладного розростання міст, використання інсектицидів, які знищують джерела їжі, стихійні лиха, такі як пожежі в лісах, які знищують сухолісся. Ці загрози створюють величезну перешкоду для пошуку їжі та гніздування.

Недосвідчені і молоді дятли часто врізаються у вікна. Це одна з головних причин смерті юних птахів.

Особини обох статей висиджують яйця. 12 днів достатньо для вилуплення пташенят.

Спочатку батьки піклуються і доглядають за дитинчатами. Протягом 10 днів, після того як діти покинуть гніздо, батьки підгодовують їх. З кожним днем вони стають сильнішими і самостійнішими.

Гнізда, які дятли зробили для себе, найчастіше використовуються впродовж декількох сезонів.

Перше постукування дятлів, зазвичай, починається на початку січня і триває аж до червня.

Незважаючи на те, що комахи є основною їжею дятлів, насіння дерев також служить додатковою їжею.

В Ірландії немає ніяких видів дятлів і побачити там великого строкатого дятла теж рідкість. Ці птахи нерегулярні відвідувачі в цій місцевості.

У Великобританії було відзначено розширення меж проживання дятлів за останнє століття, після несподіваного і нез’ясовного зменшення, що сталося 200 років тому.

Дуже легко визначити стать дятла. Тільки у самців-дятлів задня частина шиї яскраво-червоного кольору.

Молодих особин легко впізнати з-за їх червоної шапочки. Вони втрачають цю шапочку, коли їх оперення оновлюється на доросліше.

Мігруючи, великі строкаті дятли з північної Європи іноді досягають Британії. Часто це трапляється восени. Вони досить великих розмірів і їх тіло має біле забарвлення.

Великий строкатий дятел – найчисельніший і широко поширений вид в Європі. Також цей вид можна зустріти, починаючи від південної Іспанії і закінчуючи північною Скандинавією.

Корінні американці використовували дзьоб білодзьобого королівського дятла як прикрасу. Вони торгували ними по всій Північній Америці.

Золотолобий меланерпес забарвлює сам себе у фіолетовий колір влітку. Це стається тому, що цей вид дятлів вживає в їжу плід опунції звичайної (різновид кактуса).

Найвідоміший і популярний дятел – це вигаданий дятел Вуді, або як його ще називають Вуді Вудпеккер. Цей мультиплікаційний персонаж був створений художником Беном Хардауейєм в 1940 році.

Газета “Природа і суспільство”

27 жовтня 2019

Мішками вивозять ісландський мох: в районі Карпатського заповіднику знахабніли браконьєри (ФОТО)





На Чорногірському хребті браконьєри варварським методом "під нуль" вичісують граблями ісландський мох. Зацікавленим обіцяють "надавати по писку".

Волонтер і дослідник Карпат Олександр Матура зафіксував на Чорногірському хребті, в районі Карпатського біосферного заповідника, автівку та невідомих людей, що вичісували граблями ісландський мох, складуючи його у десятки мішків.

— Фото автівки я зробив і виклав у Фейсбук, а до людей спробував підійти (не фотографував бо реакція їх була надто агресивна), поговорити і вияснити чи є в них відповідний дозвіл на таку "господарську діяльність". На що отримав блискавичну й агресивну відповідь і змушений був швидко відступити та йти геть, бо погрози були вагомі: їх було троє, середнього віку (35-45 років) і вони були агресивні, — розповідає Олександр Матура.

Дослідник каже, що вже тричі бачив цей автомобіль з івано-франківськими номерами у різних місцях і спостерігав за браконьєрами, які все ближче просуваються до основи гори Менчул, а це практично район Карпатського біосферного заповідника (КБЗ).

Натомість деякі працівники КБЗ у коментарях, посилаючись на Закони, кажуть, що оскільки на фото не видно геолокації, тож знаходження браконьєрів саме на території заповіднику важко довести.

Закарпатський природоохоронець, експерт з питань екології та охорони довкілля Оксана Станкевич-Волосянчук натомість радить написати заяву про злочин у поліцію. "Номери машини є. Ще можна пробити - кому належить машина. Написати також звернення в держекоінспекцію. А взагалі - я за радикальні дії", - каже експерт.


Ісландський мох (ягель, оленячий мох) застосовується в народній медицині при лікуванні важких захворювань дихальних шляхів. Також у інтернеті пропонують придбати кіло ягелю для озеленення, це коштує 1300 грн.

“На території заповідної зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цієї зони або порушує природний розвиток процесів та явищ і створює загрозу шкідливого впливу на її природні комплекси та об’єкти. У зоні регульованого заповідного режиму забороняється мисливство та рибальство, інша діяльність, що може негативно вплинути на стан природних комплексів і суперечить цільовому призначенню зони”, – йдеться у Положенні про Карпатський біосферний заповідник.



Нагадаємо, що у серпні 2019 року посадовців Карпатського біосферного заповідника викрили на масштабному викраданні лісу. Зокрема самі співробітники заповідної території незаконно нарубали 98 дерев на території КБЗ, чим нанесли шкоду на понад 500 тисяч гривень.

Ще раніше 2-х лісових охоронців-мисливців, які є співробітниками Карпатського біосферного заповідника, упіймали на вбивстві червонокнижного бурого ведмедя та оленя.

***

У 2016 році директора Карпатського біосферного заповідника, заслуженого природоохоронця України Миколу Петровича Рибака затримали на хабарі розміром $1500.

Mukachevo.net
Неділя, 27.10.2019 | 18:22

06 квітня 2019

Мертва деревина – навіщо вона потрібна лісу?

В останні роки лісова галузь України декларує перехід до сталих практик ведення лісового господарства. Нарешті з’явилося розуміння того, що ліс – це не тільки товарна деревина, а ціла екосистема, а збереження лісів є важливим для добробуту країни загалом. Але окремі моменти практики сталого ведення лісового господарства досі не сприймаються не тільки лісовою галуззю, але й багатьма природоохоронцями. І проблема мертвої деревини – одна з таких.

Більшість матеріалу, наведеного в статті, ґрунтується на двох англомовних публікаціях (1, 2), які рекомендуються для ознайомлення у повному обсязі. Там же містяться посилання на більшість літературних першоджерел.

Що таке мертва деревина?

Уявіть собі праліс – ліс, який ніколи не зазнавав суттєвого впливу людини. Ліс, що існує в природному стані сотні і тисячі років. Величезні, кремезні дерева в такому лісі досягають максимального віку, відмирають і падають, а на їхньому місці з’являється молодий підріст – цей цикл повторюється віками. Неважко уявити, що праліс повністю вкритий рештками відмерлих дерев, які можуть розкладатися сотні років. Це зовсім не схоже на типовий український ліс сьогодення…



Біловезька Пуща, фото Андрія Плиги

Будь-який ліс у його природному стані – це система, що підтримується завдяки взаємодії різних її складових. Існування лісів забезпечується не лише завдяки найбільш очевидному компоненту системи – деревостану. Ґрунтовий покрив, невеликі безлісні відкриті галявини, тваринний компонент та безліч інших елементів забезпечують постійне існування лісових екосистем у часі. Сам термін “система” передбачає, що будь-яка зміна навіть одного її компоненту може викликати невідворотні зміни з абсолютно непередбачуваними наслідками. Написане вище добре відоме всім, хто має відношення до лісового господарства та охорони природи. Однак чомусь мало хто згадує про не менш важливий компонент природних лісових екосистем – мертву деревину.

Термін “мертва деревина” є зручним узагальненням. Зазвичай під мертвою деревиною розуміють деревні рослини або їх частини на різних стадіях розкладу, тобто вже неживі дерева та їхні фрагменти. Термін є трохи умовним, адже деревина живого дерева також частково складається із вже відмерлих клітин. І коли говорять про “мертву деревину”, то розуміють не живі, ростучі дерева, а «мертві» організми (стоячі чи лежачі відмерлі дерева), а також їхні частини (фрагменти стовбура, гілок, коренів, пні тощо). Мертвою деревиною можна також вважати всохлі гілки дерев, які ще не впали, окремі дупла в ще живих деревах тощо.



Біловезька Пуща, фото Андрія Плиги

Мертва деревина є невід’ємним компонентом лісових масивів, що не зазнали суттєвого впливу людської діяльності. У пралісі відмерлі дерева є відмерлими внаслідок будь-яких факторів: чи то поважний вік, чи то вітровал. Із плином часу засихають, падають на землю і повільно розкладаються. Процес повного розкладу, залежно від клімату і виду дерева, триває десятки чи сотні років. За деякими даними, мертва деревина складає до 25 % загального об’єму деревини в умовному центральноєвропейському пралісі. Неважко уявити, що прогулянка в такому лісі не буде простою через постійну необхідність перелазити численні колоди. А тепер порівняйте такий уявний праліс із майже будь-яким українським лісом – і зрозумієте, на скільки останній далекий від природного стану.

Сучасне українське лісове господарство вимагає підтримання “належного санітарного стану лісів”. Це відображено в численних нормативно-правових актах – «санітарні рубки», «прибирання захаращення». Передбачається вилучення та вивезення мертвої деревини. Ліс повинен бути чистим та акуратним, схожим на парк. Чому це неправильно?

Біологічна роль мертвої деревини

Один із найвідоміших пралісів Європи – Біловезька Пуща, розташований на кордоні Польщі та Білорусі, щороку приваблює тисячі туристів. Він має виняткове значення для дослідження природних процесів у лісових екосистемах.

Встановлено, що щорічний приріст деревної маси на 1 га лісу в Біловезькій Пущі становить приблизно 3,3 м3. Якщо допустити, що природна екосистема знаходиться в стані приблизної рівноваги, то майже така ж сама кількість деревної маси – 3,3 м3/га/рік має відмирати. Такий об’єм деревини можна порівняти з одним грабом значного віку. Відповідно, щорічно на 1 км2 має відмирати близько 100 таких дерев. У реальності, значна кількість мертвої деревини утворюється внаслідок відмирання набагато менших за розміром дерев, і тому їхня кількість є набагато більшою.

Якщо мертва деревина жодним чином не вилучається рубками і не знищується (наприклад під час лісових пожеж), то приблизно 3,3 м3 її щорічно акумулюється в лісі.

В умовах Біловезької Пущі мертву деревину на останніх стадіях розкладу можна ідентифікувати до 100 років після її утворення. Це значить, що 1 га пралісу може містити в середньому 120 м3 мертвої деревини. У реальності зараз звичайний європейський ліс містить в десять разів менший об’єм, і це в кращому випадку.

Яка ж роль мертвої деревини в екосистемі? Вона створює величезну кількість оселищ та екологічних ніш. Уявіть собі стовбур, що лежить в лісі. В ньому можна виділити “контактну зону”, де він торкається землі, затінені нижні ділянки, верхні ділянки, що прогріваються сонцем. Більше того, такий стовбур не є гладеньким, в ньому величезна кількість тріщин, отворів, “галерей” та інших схожих елементів з абсолютно різним мікрокліматом. Це величезний простір для існування різних видів живого.

Навіть якби мертва деревина була повністю гладенькою, то додавала б 65 м2 площі до кожних 100 м2 лісу. У реальності ж ця цифра є значно більшою. І саме тому мертва деревина створює своє унікальне середовище існування, і в лісі воно ніколи не залишається порожнім. Можна впевнено казати, що “мертва деревина» аж ніяк не є мертвою!

Хто такі сапроксили?

В умовах вічної мерзлоти біологічні рештки не піддаються розкладу через майже повну відсутність організмів, які б такі рештки розкладали. А от в помірних широтах мертва деревина одразу після утворення (а часто і до) заселяється різними видами живого, які починають її споживати – такі види здатні перетворювати целюлозу в поживний цукор, тому мертва деревина є для них цінним харчовим ресурсом.

Загалом види, що на певних стадіях розвитку залежать від мертвої деревини, називають сапроксильними (грец. sapros – гнилий, xulon – деревина). Виділяють різні стадії розкладу мертвої деревини, для кожної з яких характерним є свій особливий комплекс сапроксильних видів.

Чи не найбільше сапроксильних видів належить до ряду Твердокрилих або Жуків. І саме ця група знаходиться в найбільшому ризику через зменшення кількості мертвої деревини в лісах. Чимало сапроксильних жуків належать до родин Вусачів, Златок, Довгоносиків, Стафілінід, Рогачів та багатьох інших. Яскравим прикладом є один із найбільших жуків Європи, великий дубовий вусач (Cerambyx cerdo), внесений до Червоної книги України та Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Сапроксильні види зустрічаються і серед інших комах: метеликів, мурах, ктирів, мух-дзюрчалок, комарів-довгоногів тощо. Сапроксильні види є і з-поміж хеліцерових, нематод. Надважливу роль у розкладанні деревини грають і мікроорганізми (які не відносяться до безхребетних тварин).



Великий дубовий вусач

Сапроксильних безхребетних поділяють на облігатних та факультативних – тобто тих, чиє життя обов’язково залежить від мертвої деревини, і тих, хто все ж може без неї існувати. Потреба ж в мертвій деревині у безхребетних сапроксилів може виникати через абсолютно різні причини і на різних стадіях розвитку: від власне харчування різними частинами деревини до харчування грибами чи іншими комахами, що населяють таку деревину, харчування їхніми відходами життєдіяльності, паразитування на інших сапроксилах чи просто використання деревини в якості схованки.

Сапроксильні комахи є надзвичайно важливим компонентом лісової екосистеми, адже вони беруть участь у розкладі деревини, обмежують кількість інших видів комах, наприклад, «шкідників деревини», а також безпосередньо створюють умови для існування інших видів. Існує пряма залежність між кількістю сапроксильних комах та кількістю птахів, що ними харчуються. Важливим є також той факт, що не будь-яка мертва деревина придатна для заселення усіма видами сапроксильних комах. Кожен вид має свої “побажання” до породи, розміщення, діаметру, ступеня освітленості, стадії розкладу та інших аспектів. Бо до мертвої деревини належать не тільки «лежачі» стовбури, але й всохлі гілки на ще живих деревах, сухостійні стоячі дерева, стоячі уламки їх стовбурів тощо. Усі вони заселяються різними видами живого – і чимало таких видів знаходяться під загрозою зникнення.

Так, європейські сапроксильні безхребетні вважаються однією з найбільш вразливих груп живого. За деякими оцінками, близько 40 % сапроксильним видам Старого Світу загрожує вимирання, популяції більшої частини інших видів також зменшуються. На жаль, сучасні лісогосподарські практики не враховують інтересів сапроксильних видів. Чимало мешканців мертвої деревини є вкрай низькомобільними, тому не можуть переміщатися між окремими ділянками старого лісу, віддаленими одна від одної. Для прикладу, жук Bolitophagus reticulatus дуже зрідка мігрує далі, ніж на 30 м від місця, де відбувся метаморфоз. Деякі ж із видів потребують виключно крупномірної мертвої деревини, тому навіть відмова від вивезення деревних рештків не зможе сприяти їхньому збереженню в найближчий час. Збереження сапроксильних безхребетних потребує сотень гектарів недоторканого лісу і вкрай обережного ведення лісового господарства, що є неможливим без усвідомлення важливості мертвої деревини усіма відповідальними за прийняття рішень.

Варто розуміти, що збереження сапроксильних видів є важливим не тільки саме по собі! Біорізноманіття природного лісу є значно вищим за штучні культури. Зменшення їхньої чисельності робить лісові екосистеми менш стійкими до стихійних лих, а значить впливає і на життя людей. Збереження умов, придатних для сапроксилів, зберігає умови, придатні для людей!

Рослини, мохи, гриби, лишайники

Не тільки тварини є залежними від мертвої деревини. Численні види мохів потребують наявності мертвої деревини для продовження свого існування. Судинні рослини, що залежать від мертвої деревини, невідомі, але мертва деревина все одно має значний вплив на рослини, обумовлюючи мозаїчний розподіл рослинного покриву в лісі.

Дослідження, проведені в Біловезькій Пущі, виявили сотні видів грибів, що пов’язані з різними видами мертвої деревини. Для прикладу, повалені стовбури дерев Біловезької Пущі заселяються 282 видами грибів, 109 з яких пов’язані виключно з такими оселищами. Гриби яскраво ілюструють неоднорідність мертвої деревини як оселища: через набагато більшу зволоженість нижньої частини повалених стовбурів дерев, саме ця їх частина частіше колонізується грибами. При цьому обламані стовбури дерев все одно є придатними до заселення десятками видів інших грибів. Важливо пам’ятати, що гриби не тільки беруть участь у розкладі деревини, а і слугують їжею для чималої кількості інших сапроксильних тварин.



Мертва деревина в Поясківському заказнику, фото Андрія Плиги

І серед лишайників є види, що найчастіше зустрічаються саме на мертвій деревині. У Біловезькій Пущі таких нарахували 15, більшість із них заселяла стоячу мертву деревину та повалені стовбури дерев. Цікаво, що найбільша кількість лишайників на мертвій деревині спостерігалася в проміжку з 10 до 15 року після її утворення, в черговий раз доводячи необхідність постійного збереження мертвої деревини в лісах.

Для чого мертва деревина хребетним тваринам?

Мертва деревина створює необхідні умови і для існування численних видів амфібій та рептилій. Жаби та саламандри впадають в сплячку в напіврозкладених колодах, а сапроксильні комахи є для них кормом. Підвищена вологість мертвої деревини є надзвичайно важливою для вологолюбних амфібій. На заболочених лісових ділянках мертва деревина є одним із небагатьох місць вище рівня води, створюючи необхідні умови для існування амфібій. В гірських умовах наявність мертвої деревини великого діаметру є важливою для саламандр, зокрема вогняної саламандри.

Мертва деревина є надзвичайно важливою і для дуплогніздних птахів. Більшість видів таких птахів створює гнізда саме в стоячій мертвій деревині або ж використовує заглиблення, утворені іншими видами. Для прикладу, щільність дятлів, які використовують мертву деревину для створення гнізд та харчуються деякими сапроксильними комахами, в Біловезькій Пущі є вдвічі більшою порівняно з іншими лісами, що зазнали впливу людини!

Важливою є мертва деревина і для великої кількості інших птахів – наприклад сов. А в тій же Біловезькій Пущі, за матеріалами досліджень, волове очко переважно гніздиться в у вивернутому корінні мертвих дерев.

Не менш важливою є мертва деревина і для ссавців. Зубри інколи харчуються грибами, що зростають на повалених колодах. Дикі свині шукають в них їстівних комах. Гризуни використовують їх в якості сховищ, кладових, а також схованків для зимньої сплячки. З-поміж 13 видів кажанів Біловезької Пущі 11 використовують щілини та дупла в сухостійних деревах в якості оселищ! Потрібна мертва деревина і невеликим хижакам – наприклад лісовій куниці, яка харчується мешканцями мертвої деревини.



Біловезька Пуща, фото Андрія Плига

Інша користь мертвої деревини

Після загибелі дерева та чагарника макро- та мікроелементи, які накопичувалися в ньому впродовж життя, починають повертатися назад в ґрунт. Органічні речовини перетворюються на поживний шар ґрунту – гумус. Цей процес не є одномоментним і відбувається протягом всього циклу розкладу мертвої деревини. Це дає змогу вберегтися від вимивання мінеральних речовин під час сильних дощів, як це відбувається за умов внесення добрив. Дослідження, проведені в Північній Америці, показали, що 215 тон крупномірної мертвої деревини в 1 га лісу містять 14 кг фосфору, 330 кг кальцію, 46 кг калію і 7 кг натрію. А тепер уявіть, наскільки збіднюються ґрунти внаслідок постійного вивезення мертвої деревини і як це впливає на подальший розвиток лісових культур.

Більше того, мертва деревина ще й виступає в якості резервуару води, впливаючи на мікроклімат під деревним пологом. Крупномірні повалені стовбури часто стають місцем зростання деревного підросту, що забезпечується більшою кількістю води та поступовим її вивільненням.

Мертва деревина взагалі є доволі важливою для розвитку деревного підросту, особливо в перезволожених, заболочених лісах. В останньому випадку крупномірні повалені стовбури та пеньки природного походження дозволяють підросту не бути затопленим під час весняних паводків або ж просто зростати над рівнем води. В більш сухих лісах крупномірні стовбури важливі для утворення, наприклад, ялинового підросту. Зростання на такому субстраті забезпечує дерево поживними речовинами, вологою, необхідним контактом з симбіотичними грибами, а також захищає від затінення трав’янистою рослинністю. Більше того, зростання поряд чи на мертвих стовбурах може захищати підріст від виїдання копитними тваринами, сприяючи природному поновленню лісів. Декілька мертвих стовбурів ялини зі щільною щіткою довгих гілок не дають змоги копитним виїдати маленькі деревця, що знайшли там захист.

Мертва деревина впливає також і на водні ресурси. Стовбури, що падають в річки і потічки, можуть суттєво впливати на гідроморфологічні процеси, створюючи місця, необхідні для існування водних організмів. Кожен рибалка знає, що певні види риб краще ловити саме біля повалених у воду дерев. Мертва деревина може також перекривати локальні водойми, створюючи штучні запруди, які впливають на паводкову ситуацію та інші процеси.



Біловезька Пуща, фото Андрія Плиги

Як пов’язані мертва деревина та «шкідники лісу»?

Серед лісівників поширена думка, що мертва деревина є середовищем розмноження багатьох видів «шкідників лісу» (деревогризучих комах), зокрема короїдів. Саме так аргументується проведення санітарних рубок, під час яких вилучається більшість мертвої деревини з лісової ділянки. Однак, про що вже йшла мова вище, різні стадії розкладу деревини зумовлюють різні комплекси видів, що її населяють. Сухостійні дерева без кори вже давно були відпрацьовані «шкідниками», які переважно колонізують живі ослаблені дерева. Жодного сенсу з точки захисту лісу у вивезенні сухостою немає. Такі санітарні рубки є лише профанацією боротьби зі «шкідниками».

Навіть більше: мертва деревина є оселищем для значної кількості ентомофагів, які в природних умовах регулюють чисельність «шкідників»! До ентомофагів належать дятлові птахи, чимало комах тощо. Вилучення мертвої деревини позбавляє їх здатності ефективно винищувати безконтрольні популяції «шкідників».

Більш того, варто пам’ятати, що термін «шкідник» за визначенням означає вид, що приносить шкоду людині або її господарству. Людині, але не природі. Спалахи чисельності короїда є нормальними процесами, що так чи інакше відбувалися завжди. Звісно, що вони є небезпечними для штучних українських лісів, стійкість яких порівняно з природними лісами є нижчою. Однак це зовсім не є аргументом для масового бездумного проведення санітарних рубок на природоохоронних територіях. Якщо ми заповідаємо певні землі, тобто створюємо території для охорони конкретних цінних природних комплексів, то поняття «шкідника» автоматично втрачає свій зміст.

Відповідно, те ж саме стосується і поняття «санітарного стану лісів» взагалі. «Належний санітарний стан» і “природний стан” є часто поняттями діаметрально протилежними. Те, що є допустимим в господарських лісах, не завжди є допустимим на заповідних територіях. Жодні рубки «пошкоджених», «кривих», «хворих» та інших дерев, малоцінних з господарської точки зору, недоцільно проводити в об’єктах ПЗФ!



Заповідний ліс в Україні, НПП «Цуманська Пуща» з тотальним вилученням мертвої деревини

Мертва деревина та туризм

Яскравим прикладом розумного підходу до управління лісами є національний парк «Баварський ліс». Штучні культури хвойних дерев, які існували там до створення парку, в подальші роки зазнали нищівної атаки з боку короїда і були фактично знищені. В той-же час, враховуючи інтереси власників сусідніх господарських лісів, на межі парку в буферній зоні проводились рубки з вилученням свіжозаселених короїдами дерев. Проте зараз ліс нормально відновлюється, а сам національний парк є одним із найбільш відвідуваних національних парків Німеччини!

Звісно, що сухі стовбури становлять значну небезпеку для туристів чи відпочивальників. В Україні проблему вирішують тотальним вирубуванням та вивезенням сухостою. А от в Європі та США давно використовують «приземлення» дерев навколо туристичних стежок та рекреаційних пунктів, тобто зрубують небезпечні дерева, але лишають лежати в лісі. При цьому встановлюються попереджувальні таблички про важливість мертвої деревини і небезпеку сходження з туристичного маршруту через сухостійні дерева!

В Україні практика приземлення дерев не має юридичного підґрунтя, а більшість сухостою, що вилучається з лісу, не створює жодної небезпеки для туристів.

На жаль, широке застосування санітарних рубок в інших лісових масивах аж ніяк не сприяє відновленню природного стану лісів і, що найголовніше, збереженню сапроксильних видів. Відсутнє при цьому і розуміння того, що природний ліс – це неабияка туристична атракція, яка за умов правильного управління може приносити суттєві прибутки.



Українські лісівники та окремі працівники національних парків досі не хочуть повірити, що такі краєвиди можуть приваблювати тисячі туристів.
Національний парк «Шумава», Чехія

Мертва деревина та пожежі

Важливим дискусійним питанням є взаємозв’язок між мертвою деревиною і лісовими пожежами. Дійсно, накопичення великої кількості мертвої деревини може сприяти поширенню неконтрольованих руйнівних пожеж на значні площі, особливо в сухих лісових масивах. Однак варто пам’ятати, що до інтенсивного господарювання людиною в лісах періодично виникали пожежі, які зменшували кількість мертвої деревини до певного рівня. Відповідно, компроміс між залишенням мертвої деревини та небезпекою лісових пожеж має вирішуватися встановленням її мінімально необхідної кількості. На жаль, конкретні цифри все ще є предметом наукової дискусії. В той же час, у Фінляндії практикують штучні пали лісу з метою утворення мертвої деревини. Проведені дослідження демонструють, що значна кількість мертвої деревини, що утворюється внаслідок палів, сприяє суттєвому зростанню щільності сапроксильних видів. Особливо важливим це є для тих сапроксилів, які залежать безпосередньо від лісових пожеж – так званих пірофільних видів!

Штучна мертва деревина

Про важливість мертвої деревини свідчить і те, що в багатьох об’єктах ПЗФ західних країн використовують штучні підходи до збільшення її кількості, оскільки вона достатньо повільно накопичується в лісі і заборона рубок дасть свої ефекти лише через роки. Тому дерева штучно «зістаріють» (відділяють кору, обламують крони, надрізають тощо), переміщують мертву деревину з інших лісових ділянок і, як було згадано вище, проводять контрольовані пали.

Мертва деревина в Україні?

Розуміння важливості мертвої деревини є першим кроком на шляху до впровадження сталих лісогосподарських практик. Наразі, навіть більшість працівників установ природно-заповідного фонд, вважають що «мертві дерева шкодять лісу» і не бачать нічого поганого в масовому проведенні санітарних рубок і вилученні мертвої деревини. Тому найважливіше – відмовитися від вилучення мертвої деревини усюди, де це тільки можливо. Наприклад, не проводити в установах природно-заповідного фонду санітарні рубки в обсягах більших, чим це потрібно для забезпечення дровами місцевого населення. І розглянути можливість забезпечення дровами населення під час проведення інших рубок – наприклад, рубок переформування, відновлення корінних деревостанів та рубок інвазійних дерев.

На жаль, чинне українське законодавство не дозволяє реалізовувати такий підхід в повній мірі. В той же час, у західних країнах вже давно ведеться широка інформаційна кампанія щодо важливості мертвої деревини, в певних країнах встановлена мінімальна кількість мертвої деревини, що має залишатися на ділянках.

Література:


Bobiec, A.; Gutowski, J.M.; Laudenslayer, W.F. (2005). The Afterlife of a Tree.


Speight, M. C. D. (1989). Saproxylic invertebrates and their conservation. Nature and environment. Strasbourg: Council of Europe.


Marius Mayer (2014) Can nature-based tourism benefits compensate for the costs of national parks? A study of the Bavarian Forest National Park, Germany, Journal of Sustainable Tourism, 22:4, 561-583, DOI: 10.1080/09669582.2013.871020


Müller, J. & Bütler, R. Eur J Forest Res (2010) 129: 981. https://doi.org/10.1007/s10342-010-0400-5


Hyvarinen, Kouki, Martikanen (2006) Fire and Green‐Tree Retention in Conservation of Red‐Listed and Rare Deadwood‐Dependent Beetles in Finnish Boreal Forests. Conservation Biology Volume 20, No. 6, 1711–1719, DOI: 10.1111/j.1523-1739.2006.00511.x


За додатковою інформацією звертайтеся:

Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ

email: petro.testov@gmail.com

Тел.: (032) 225 – 76 -82; (068) 934 – 95 – 74

Єгор Гриник, біолог, волонтер ЕПЛ

email: vereuxvereux@gmail.com

2 листопада 2018

25 березня 2019

Украинцев будут штрафовать за сжигание травы и мусора

Депутаты собираются защитить право украинцев на чистый воздух



Народные депутаты решили защитить граждан Украины от дыма и копоти – предлагают прописать в административном кодексе штрафные санкции за самовольное сжигание твердых бытовых отходов, листьев осенью и сухой травы по весне. Соответствующие изменения содержит проект закона №10177, поданный группой парламентариев на прошлой неделе, информируют Экономические Новости.

Авторы законопроекта в пояснительной записке к документу делают упор на вредных веществах, которые попадают в воздух при сжигании мусора. Особенно их тревожит практика уничтожения отходов таким образом на селе, где зачастую нет доступа к централизованным услугам вывоза и утилизации мусора. И хотя никакой альтернативы они людям не предлагают, сжигание, считают авторы, следует строго запретить.

В частности, простым украинцам за первый проступок предлагают выписывать штраф до 80 необлагаемых минимумов доходов (1360 грн.). А для предприятий и ФЛП – до 100 НДМГ (1700 грн.).

Повторное нарушение на протяжении года будет стоить физлицу максимум 1700 грн. штрафа, а на юрлицо могут наложить санкции до 3400 грн.

Отметим, что проект делает оговорку, устанавливая штрафы только в отношении сжигания «при использовании объектов благоустройства». Однако перечень последних включает в том числе улицы и дороги населенных пунктов. К тому же нардепы предлагают расширить список, добавив в него садовые товарищества, а также дачные и гаражные кооперативы.

Источник: ubr.ua

09 грудня 2018

Про природно-заповідні об’єкти Острожчини розповіли в довіднику


НПП «Дермансько-Острозький»

Для більш широкого доступу громадськості до інформації про навколишнє довкілля Рівненської області опублікований довідник «Державний реєстр географічних назв». У ньому вміщено інформацію про природно-заповідні та фізико-географічні об’єкти області

В інформативному довіднику, який розробив відділ державного геодезичного нагляду Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, є відомості та ілюстрації про стан об’єктів природо-заповідного та фізико-географічного фонду області.

На сторінках довідника вміщено інформацію про чимало красивих та природоохоронних об’єктів Острозького району. Коротку інформацію про них наводимо нижче.

Лісове урочище «Вікові дуби» розміщене в Острозькому районі на північ від села Хорів. Площа урочища понад 10 га.

Урочище «Острожчин» – ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення, розташована на Острожчині неподалік села Хорів. З-поміж унікальної ботанічної спадщини – лілія лісова, занесена до Червоної книги України




Урочище «Теремно» (поблизу села Теремне) – комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення. Площа 91 га. Серед розрідженого рослинного покриву цінують лілію лісову. На території урочища є кілька природних джерел.

Заказник ботанічний «Урочище Бір» (площа 679 га), розташований на південний захід від села Новомалин на Острожчині, – ботанічний заказник місцевого значення. Увіходить до складу НПП «Дермансько-Острозький»

Етимологічний заказник місцевого значення «Розвазький» – розташований на північній околиці села Хорів. Створений для збереження природного комплексу на схилах балки, порослою лучною рослинністю.

Точевицький заказник площею 6 гектарів розкинувся неподалік села Точевики Острозького району. Створений для збереження місць оселення корисної ентомофауни



Точевицький заказник

Збитенський орнітологічний заказник призначений для збереження водно-природного комплексу як місця гніздування різних видів птахів. Розташований на південний захід від Новомалина. Охоплює частину прибережної смуги Новомалинського водосховища на річці Збитинка. Загальна площа 200 га. Там же розташований гідрологічний заказник місцевого значення «Збитенський».


Гідрологічний заказник «Збитенський»

Природоохоронна територія Національний природний парк «Дермансько-Острозький». Тут зростає 49 видів рослин і трапляється 52 види тварин, занесених до Червоної книги України.

Ботанічний заказник «Бущанський» розташований в Острозькому районі між селами Буща та Ілляшівка площею 385 га. Тут охороняють вільхові ліси та очеретяно-осоково-гіпнові болота.



Ботанічний заказник «Бущанський»

Острозький парк (розташований у центрі міста при вул. Академічна) – пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Статус надано для збереження давнього парку, де зростає понад 180 видів дерев і кущів.

Дендропарк Острозького лісгоспу (територія колишньої контори ДП «Острозький держлісгосп, площа – 0,6 га) – об’єкт природно-заповідного фонду Рівненщини. Має велику наукову та естетичну цінність.


Острозький парк

Крім того, у довіднику з-поміж іншого є інформація про об’єкти Здолбунівського району, що входять до складу НПП «Дермансько-Острозький»: лісовий заказник «Ольхава» («Вільхава»), урочище Гурби, пам’ятка природи «Джерело Батиївка», урочище «Мостівське», Мізоцький кряж та ін.

Детальну інформацію про природно-заповідні об’єкти Острожчини можна знайти тут.

13:01 09.12.2018

20 вересня 2018

Продаж лісу та румунські паспорти. Роман Безсмертний у Чернівцях розповів, як вирішувати державні проблеми


Майбутній кандидат у Президенти України Роман Безсмертний 19 вересня провів у Чернівцях низку зустрічей із науковцями та студентами ЧНУ та пресою. 

Під час дискусії «Якої ми хочемо України» в Художньому музеї Чернівців політик спілкувався із викладачами університету, громадськими активістами.

Роман Безсмернтий заявив, що іде в Президенти, а такі дискусії, що вже провели у дев`ятьох українських містах, дозволяють якнайкраще зрозуміти потреби українців.

«Суспільству держава потрібна. Якщо б вона була не потрібна, люди б не вийшли на революцію у 1991-му, 2004-му, 2014-му роках. Водночас суспільство випереджає державу у своєму розвитку. Держава тим часом зосереджена на собі, державні інституції працюють самі для себе. В Україні повний інституційний розвал. Єдиний вихід - перезаснування держави та нова якість політики. Для мене важливо розбудити тих, хто є розумом нації. Не буде нічого, поки еліта не почне діяти», - наголосив Р. Безсмертний.

Також під час дискусії Роман Безсмертний відповів на запитання про найголовніші здобутки та втрати під час військових дій на Сході.

"Перша головна перемога – це патріотизм українського суспільства, яке усіма силами втримує ситуацію на Сході. Ще одна перемога - це те, що ми показали всьому світу, хто насправді є винуватцем війни. Перша поразка – це втрата людських життів. Друга поразка – це те, що український Донбас став початком міжконтинентального і глобального конфлікту в усьому світі, третя поразка – це те, що ми втратили свою суб’єктність. Зараз гаряча фаза бойових дій. Ви розумієте, що бойові дії можна припинити лише в діалозі з Кремлем. Одночасно слід створювати систему тиску, яка б припинила поставки зброї. Друге – тема мирної фази. Це не пройде швидко, треба вже вести діалог з населенням, яке на окупованій території є заручником фактично, і визнане українським населенням", - зазначив політик.

Вже пізніше відповідаючи на запитання журналістів, Роман Безсмертний розповів про своє бачення, як вирішити проблеми, близькі мешканцям Чернівецької області: вивіз лісу на експорт та оформлення румунського громадянства.

"Якщо це правда, то всі люди, які організували (оформлення румунських чи угорських паспортів на території України-журн.), мали б одразу бути визнані персонами нон-грата, дипломати я маю на увазі. Тому що це порушення Конституції та міжнародних угод. Тут є дві складові. Це міжнародна - стосунки Україна-Угорщина та Україна-Румунія, і така ситуація означає, що тут провал повний. Та друга – це стосунки Української держави та громади румунської. Ці питання потребують відповіді. Ключем до цього є – якщо заявили про шлях до ЄС, будь ласка, в питаннях, пов’язаних із правами етнічних груп, тим більше автохтонних груп, виконайте ці угоди, які підписали, ратифікували, таких питань не буде. А якщо такі речі повторяться, на це є спеціальні служби, які мають ці питання присікати".

"Є проблема із вивозом лісу. Чому ми на неї відповідаємо – дозволити чи заборонити? Це дві крайні відповіді, які обидві є безглуздими. Треба вирішити питання, як це робити? Яка має бути інфраструктура, як має перероблятись ліс. З одного боку, частково переробка має бути в Україні, а з іншого боку – частина може експортуватись, проблеми тут ніякої немає. Тема правил гри – це набагато серйозніша річ, ніж забороняти чи дозволяти. Бо забороняєш – вивозитимуть у вигляді дров, дозволяєш – робитимуть як попало. Тут питання головне - як? Як зробити переробку, експортувати, проводити рубку", - наголосив Р.Безсмертний.

29 травня 2018 року Роман Безсмертний заявив про намір брати участь у виборах Президента України.

"Нам заново треба відповісти на питання держави: якою вона має бути. А це означає, що нам треба сформувати питання цінностей. Головне питання не в тому, чи стати Президентом. Питання для мене – а що в цій ситуації реалізувати таким чином, щоб потенціал народу, його бажання співпали з тим, як ти бачиш", - переконаний політик.

Довідково: Роман Безсмертний – політик, дипломат, один із авторів Конституції України 1996 року. Народний депутат кількох скликань. у 2005-му році - віце-прем'єр-міністр України. Працював послом у Білорусі. Був представником України у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України. Безпартійний.

http://acc.cv.ua/news/chernivtsi/prodazh-lisu-ta-rumunski-pasporti-roman-bezsmertniy-u-chernivcyah-rozpoviv-yak-virishuvati-derzhavni-problemi-36311

 Джерело: http://acc.cv.ua/news/chernivtsi/prodazh-lisu-ta-rumunski-pasporti-roman-bezsmertniy-u-chernivcyah-rozpoviv-yak-virishuvati-derzhavni-problemi-36311. Сайт http://acc.cv.ua/

06 червня 2018

Пожежа у Чорнобильській зоні: поліція відкрила провадження

Правоохоронці намагаються встановити причину пожежі. У ДСНС повідомили про зменшення площі пожежі до трьох гектарів.У Чорнобильській зоні відчуження та безумовного відселення вранці у середу, 6 червня, тривають заходи з ліквідації окремих осередків пожежі. "Cтаном на 10:30 площу пожежі зменшено до трьох гектарів. Спостерігається тління трьох осередків лісової підстилки, трави, повалених дерев та пеньків", - повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) на своєму сайті.

До гасіння пожежі залучено 35 одиниць техніки та 150 осіб. Авіацією ДСНС з початку робіт здійснено літаками АН-32П 16 скидань води (128 тонн), вертольотом Мі-8 здійснено 21 скидання води (42 тонни), зазначається у повідомленні.

Головне управління Національної поліції України в Київській області відкрило кримінальне провадження за статтею "знищення або пошкодження лісових масивів" у зв'язку із загорянням сухої трави і лісу в зоні відчуження. Правоохоронці намагаються встановити причину пожежі, з’ясувати всі обставини задимлення та загоряння, йдеться у повідомленні управління на сайті.

Керівник ДСНС Микола Чечоткін ввечері у вівторок, 5 червня, повідомив, що на місці пожежі були знайдені факели. "Слідчі органи встановлюють їхню приналежність і взагалі, чи мають вони стосунок до цієї пожежі", - сказав Чечоткін на брифінгу в Києві.

За даними ДСНС, у Києві радіаційний фон становить 11 мікрорентген на годину. При цьому в ДСНС додають, що безпечний рівень - до 30 мікрорентген на годину.

06 червня 2018, 11:42

ВІДЕО

У Чорнобилі масштабна пожежа: Чому загорівся ліс - Перші про головне. 
Ранок. (8.00) за 6.06.18






ТСН
Опубликовано: 6 июн. 2018 г.

UA - Основною причиною займання у Чорнобильській зоні називають підпал. Відкритого вогню немає, але рудий ліс у Чорнобилі продовжує тліти. За ніч рятувальникам вдалося побороти вогонь на половині площі загоряння. Надзвичайники припускають, що пожежа виникла не випадково. Є версія, що це був підпал, адже ліс загорівся одразу в кількох місцях. Там ніби знайшли предмети, схожі на смолоскипи. 

Випуск ТСН.12:00 за 6 червня 2018 року


19 квітня 2018

На восстановление карпатских лесов нужно 100 лет



Мало кто задумывается, что облысевшие горные поляны в Карпатах, угроза схождения селей в близкорасположенных населенных пунктах - это не единственные "щепки", разлетающиеся во время легальных и нелегальных рубок.

Мораторий на вывоз кругляка несколько лет назад привел к тому, что эшелоны дерева вывозили в ЕС (и не только) под видом дров или досок. Сейчас вырубка действительно сократилась, но после трелевки (спуска) леса осталось множество разрушенных рек и ручьев.
Общественный контроль против нелегалов

Это серьезные последствия - разрушение горных рек и ручьев, по которым, в основном, спускают лес с помощью тяжелой техники. Так происходит в 90% случаев - подвесным методом древесину почти сейчас не трелюют.

- Ручьи и реки мельчают, заиливаются, исчезает рыба. Эта проблема особенно остро стоит в Прикарпатье и Закарпатье, где в горах крутые склоны, - рассказывает "КП" в Украине" координатор проектов Всемирного фонда природы в Украине, кандидат биологических наук Богдан Проць. - В итоге чрезмерные рубки лесов приводят во многих местах к сокращению доступа населения к водным ресурсам, также к сокращению разнообразия и количества обитателей лесов в Карпатах - насекомых, животных и других видов, что сказывается на качестве горной воды, которую получают жители городов.

За последние три года темп нелегальной вырубки в Карпатах снизился, но, конечно, не остановился совсем. По словам специалиста, на сокращение рубки повлиял не столько мораторий на вывоз кругляка, после принятия которого его масштабы, наоборот, резко прыгнули вверх, а большое количество прокурорских проверок на местах, выполнение сертификационных обязательств, таких как контроль над соблюдением норм и сертификация древесины, а также общественный контроль.

- Когда закон на местах перестанет работать, а общественный контроль ослабнет, стоит вновь ожидать повышения интереса нелегальных дровосеков к лесу, - отмечает Богдан Проць. - Во многом помогают активисты и общественность, которые на местах следят за тем, кто, где и почему рубит. Не везде, правда, их встречают с распростертыми объятиями - например, на Буковине едва не доходило до столкновений. А наиболее открыто к таким проверкам отнеслись на Львовщине. 

В Европе за невосстановление лесов могут посадить
Много лет уже ведутся дискуссии насчет того, смогут ли увидеть Карпаты хотя бы в сегодняшнем виде наши дети и внуки. Или через пару десятилетий останутся только лысые поляны в горах и, как дополнение, вид на разрушенные селевыми потоками села у их подножия? А это вполне возможно, если не выполнять логичный следующий шаг после рубки - посадку коренных пород деревьев, которые наиболее адаптированы к изменениям климата. На что частенько "нет денег".

- В Европе, если лес не посадили спустя год-два после рубки, могут отправить в тюрьму. А у нас не сажают и год, и два, и даже 5-15 лет, пока лес сам не вырастет из занесенных ветром семян, что не всегда отвечает необходимой продуктивности леса и развитию гидрологических особенностей территории, - отмечает Богдан Проць.

Чтобы восстановить лес в Карпатах, по словам Богдана Проця, потребуется лет сто - в таком климате деревья растут куда медленнее, чем, к примеру, в Полесье. А если уничтожить вековые леса - восстановить посадки будет почти невозможно. В старых лесах сохраняется генетический материал для развития посадки. После Второй мировой войны, после тотальной рубки леса в Карпатах, сюда завезли сибирские семена. Неместный материал дает высокую продуктивность, но после 30-60 лет лес начинает сохнуть и умирать, оставляя мертвые зоны лесной территории.

Анна МИЩИШИН (19:28)
Фото: firstsocial.info

21 березня 2018

Рада ухвалила євроінтеграційний закон про екологічну оцінку, ветований президентом



Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроект № 6106 "Про стратегічну екологічну оцінку" (СЕО), імплементація якого передбачена Угодою про асоціацію з ЄС.

Про це повідомляється на сайті Верховної ради.

За ухвалення закону проголосували 233 народні депутати, проти не голосував жоден, утримались – 15.

Як пояснили в офісі віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, ухвалення закону означає, що важливі документи, як от державні програми, повинні, у першу чергу, проходити СЕО.

"Нові процедури відповідають європейським вимогами і запроваджуються практично в усіх сферах. Зокрема, СЕО буде обов`язковою для містобудівних планів, стратегій розвитку областей, програм розвитку промисловості, аграрного сектора тощо" - йдеться у повідомленні офісу на сторінці у Facebook.

Президент України Петро Порошенко ветував ухвалений Верховною Радою закон "Про стратегічну екологічну оцінку" у жовтні 2016 року.

Після цього законопроект №6106 був знову підтриманий Верховною радою в першому читанні 24 травня минулого року 231 голосом.

Документ врегульовує процедуру стратегічної екологічної оцінки (СЕО) при затвердженні документів державного планування.

СЕО включає визначення, опис та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, в тому числі для здоров`я людей.

Законопроект був відправлений на повторне друге читання у листопаді минулого року.

Нагадаємо, в минулому році Верховна Рада ухвалила інший важливий євроінтеграційний закон про оцінку впливу на довкілля - після того, як його було заветовано президентом восени 2016 року.


Вівторок, 20 березня 2018, 14:28

16 березня 2018

Половина всей флоры и фауны планеты может исчезнуть к 2100 году



Богатые природным разнообразием области, такие как тропический лес Амазонки, могут лишиться половины всех видов растений и животных, если интенсивность выбросов парниковых газов не будет взята под контроль. Экологи предупреждают, что больше всех от глобального потепления пострадают черепахи, слоны, тигры, снежные барсы, гигантские панды и белые медведи.

В новой работе британских ученых было установлено, что даже ограничение глобального потепления до 2°С приведет к тому, что четверть всех видов растений и животных может исчезнуть из самых важных природных зон Земли.

В исследовании представлены перспективы влияния климатических изменений на растения, млекопитающих, рептилий, птиц и земноводных в диких природных местах – от реки Амазонки до реки Янцзы в Китае и Галапагосских островов. Сценарий, при котором повышение температуры достигнет 4,5°С, приведет к тому, что к 2100 году листопадные леса Африки потеряют 80% млекопитающих, а 67% растений исчезнет из тропических лесов Амазонки. Всего самые уязвимые природные зоны планеты потеряют до 50% флоры и фауны, передает naukatv.ru.

Профессор Рейчел Уоррен, ведущий исследователь из Университета Восточной Англии, говорит, что ограничение глобального потепления до 2°С несомненно предпочтительнее для дикой природы, поскольку в этом случае мы потеряем только 25% видов флоры и фауны. Изменения в экосистемах под воздействием климата уже можно наблюдать повсюду, и прогнозы говорят, что их рост будет только усиливаться.

19:40, 16 Mar 2018

Вовка боятись — у ліс не ходити



Три-чотири роки тому в лісах Житомирщини мешкало 120 вовків. Нині спеціалісти лісових і мисливських господарств кажуть про наявність приблизно 200 тварин.

НА ПІВНОЧІ області, у яке село не завітайте, всюди вам розкажуть про зустріч із сіроманцями. Як от у Селезнівці Овруцького району. Щоправда, історія з нападом хижака трапилась кілька років тому, але переповідають її так, неначе це було вчора.

Мешканці с. Обиходи Коростенського району справді потерпають од вовчих набігів. Населений пункт оточений лісами, тому щозими хижаки наближаються впритул до осель. Селяни чують, як вони виють. За словами сільського голови, у селі вже не залишилося безпритульних псів. Можуть і домашню собаку загризти, цього року було кілька таких випадків. А жителька села пані Людмила якось зустріла одного на дорозі серед білого дня. «Дуже великий був хижак. Він мене побачив, хвилин п’ять постояв, а потім спокійно пішов у напрямку лісу», — говорить жінка. Селяни припускають — вовки забігають у село з Древлянського заповідника. Він за два-три кілометри звідси. А полювати там заборонено. Місцеві мисливці нещодавно провели облаву у навколишніх лісах. Вполювали лише одного хижака, але постріли налякали зграю, тож другий тиждень тут відносно спокійно.

В Олевському районі люди теж бачили сіроманців, а єгер ТОВ «Мисливський клуб Романівський» Микола Нестерук натрапив у лісі на трьох вовків. Каже, вони вже з’їли майже всіх бобрів на тутешніх водоймах, загризли кількох косуль.

Жителі Житомирщини пояснюють таку активність хижаків голодом. Мовляв, у лісах стало зовсім мало зайців. Дехто вважає, що вовки стали частіше з’являтися біля осель через нещадну вирубку лісів — поменшало хащів, де вони могли легко вполювати здобич. Інші певні, начебто зграї збільшилися через... здичавілих домашніх собак, які не бояться людей і ведуть вовків у села.

А що про це думають фахівці? Завідувач сектору мисливства обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Логвінчук каже, що приводу для хвилювання немає. Вовки споконвіку водились у лісах Овруцького, Коростенського, Народицького, Радомишльського, Коростишівського, Новоград-Волинського, Олевського та Малинського районів. Останнім часом їхня популяція дійсно зросла, та це аж ніяк не позначається на кількості контактів хижаків із людьми. Щороку спостерігається наближення сіроманців до осель, проте надзвичайних випадків не траплялось. До речі, найчастіше вовки нападають не взимку, а влітку, під час випасання корів, телят та овець. І зазвичай не зграєю, а наскочують тварини-одинаки, часто хворі на сказ. Саме такий приходив до Селезнівки, але його ліквідували, відтак хижаки туди не потикалися.

Щодо собак, то вони справді легка пожива для вовка. Навіть мисливські породи безсилі проти зграї. Та все одно такі напади не означають, що нинішнього року вовки надзвичайно голодні. Дичини в лісах удосталь, незважаючи на зниження популяції зайців. Бо довговухі не основна здобич хижака — вовки радше полюють на бобрів, косуль та молодняк диких кабанів. А щодо «собакововка», то такі схрещення в Україні взагалі не зустрічаються.

Тож говорити про катастрофічне нашестя вовків нема підстав. Тим більше що працівники служб єгерської та лісової охорони постійно проводять полювання на них задля регулювання популяції цих тварин.

Михайлина ЗІНЧУК.
Житомирська область.