ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою БРАКОНЬЄРИ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою БРАКОНЬЄРИ. Показати всі дописи

03 травня 2020

Кулею і вогнем: як браконьєри знищують мисливські угіддя на Камінь-Каширщині




Найбільшою бідою захисників лісової фауни як було, так і лишається незаконний відстріл звірів – браконьєрство.
І начебто держава надала таким організаціям повноваження контролювати відповідно до букви закону все, що стосується охорони природи та інших видів діяльності, пов’язаних з мисливством, втім, щоб привести до відповідальності двоногих вбивць пернатих єгерям часто доводиться добряче постаратися.
Люди ж бо наші поліські, попри всю щирість душі, ні та й полюбляють порушувати закон. Особливо, якщо в кишені у ласого на захищену законом лісову здобич мисливця залежалося посвідчення депутата чи службовця певного рангу. Як то кажуть, права свої знаємо, а от про обов’язки згадати – зась!
«Сьогодні браконьєрство найбільше зло як для тварин, так і для їх захисників», – з прикрістю ділиться голова та за сумісництвом єгер громадської організації «Мисливсько-рибальський колектив «Наболоцький» Сергій Бойчук.

«Стараєшся для людей, але далеко не всі це розуміють»

«Наша громадська організація працює ось уже шостий рік. Ми доглядаємо приблизно 6 тисяч гектарів мисливських угідь на території Ковельського та Камінь-Каширського району. До лав нашої спілки вступили мисливці з Тойкута, Запруддя, Сошичного та інших ближніх сіл. Загалом, близько двох десятків любителів полювання та риболовлі. Ми дбаємо про те, щоб кількість звірини в лісах зростала, слідкуємо за популяцією диких кабанів та кіз. Не кривитиму душею, мисливцями нашої організації за цей час вкладено чимало праці, людських та матеріальних ресурсів. Все задля того аби повернути до наших лісів наших лісів тварин, які майже зникли протягом останніх десятиліть. І радує, те що, в останні роки звірів на території угідь значно побільшало», –розповідає Сергій Бойчук.
Хоч починала свою роботу громадська організація «Мисливсько-рибальський колектив «Наболоцький»» в далеко непростих умовах. Звиклі до незаконних видів мисливства жителі довколишніх сіл часто ставили палки в колеса новоствореній спілці. Тож Сергію Васильовичу та його колегам-мисливцям доводилось неодноразово фіксувати факти незаконного полювання на території угідь.
«Стараєшся для людей, але далеко не всі це розуміють. Приємно, що нині нам вдалося навести певний порядок. Випадки браконьєрства серед жителів прилеглих до угідь сіл часом трапляються, та все ж не так часто…», – ділиться Сергій Бойчук.
Поки Сергій Бойчук розповідає про роботу мисливської організації, його автомобіль провозить нас на свіже лісове згарище. З почорнілого лісового настилу то тут, то там піднімаються клуби диму – пожежа ще живе, тліє…
«Днями був підпал трави на полі поруч з угіддями, вогонь перекинувся на ліс. Полум’я заледве вдалося згасити пожежникам та жителям ближніх сіл. За попередніми підрахунками вигоріло від 20 до 40 гектарів лісу, що входить до наших угідь. Там же звірів багато було, птахів, кормова база на зиму для кіз… Це надзвичайні збитки як для лісового господарства, так і для нашої мисливської організації», – говорить Сергій Бойчук.
Показуючи лісове згарище, Сергій Васильович продовжує розповідати про проблему браконьєрства:
«Днями наші мисливці виявили двох браконьєрів, які з пневматичними рушницями незаконно перебували на території господарства. Хоч рушниці ці й пневматичні, та мають калібр більше 4,6 мм та є достатньо потужними для полювання. Виникла конфліктна ситуація, адже порушники не хотіли віддавати зброю, довелося звертатися в поліцію. Найбільш же обурливе те, що за упійманих браконьєрів одразу ж вступився депутат Сошичненської сільської об’єднаної територіальної громади Віктор Семенюк».

Чому депутат ОТГ захищав браконьєрів?

«Я показав їм посвідчення єгера та на мою законну вимогу пред’явити документи на зброю і право полювання, затримані у грубій формі відмовились. Після цього браконьєри спробували втекти. Разом з іншими мисливцями нам вдалося відібрати зброю та втримати їх до приїзду поліції», – ділиться Сергій Бойчук.
До чого ж тут депутат та голова земельної комісії Сошичненської сільської об’єднаної територіальної громади Віктор Семенюк? Мисливці товариства Сергій Бойчук та Василь Філаретов розповідають, що в розпал конфлікту виявлені ними порушники звернулися за допомогою саме до нього. Депутат місцевої ради прибув на місце події разом з поліцією.
«Як тільки він приїхав, то одразу ж став на захист затриманих, – продовжує Сергій Васильович. – Мотивував він це тим, що піймані браконьєри ходили зі зброєю по землі Семенюка і в них є на це право. Але ж відповідно до законодавства це – чистої води браконьєрство. Ще й особливо у цю пору року, коли з 1 квітня до 15 червня у лісах оголошено так званий «місячник тиші».
До слова, дійсно, відповідно до чинного законодавства, в період з 1 квітня по 15 червня, аби зайвий раз не турбувати тварин у період розмноження і не заважати гніздуванню птахів, у лісах забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою. За великим рахунком, навіть прогулянка з собакою у лісі вважається порушенням, а тут люди зі зброєю. Нехай пневматичною, але достатньо потужною, щоб полювати на кіз.
Цікаво ж те, чому саме депутат ОТГ Віктор Семенюк вступився за браконьєрів?
«Вони у нього працюють на підприємстві, – відповідає Сергій Бойчук. – Та й зброя ця, як виявилося, належить Семенюку. Її конфіскували правоохоронці. За цим фактом Ковельським відділом поліції порушено кримінальну справу.
Подав окрему заяву про вчинення кримінального порушення під час затримання браконьєрів і голова громадської організації «Мисливсько-рибальський колектив «Наболоцький»» Сергій Бойчук. До слова, правопорушники також звернулися в поліцію зі своєю заявою, в якій вказано, що єгер та лісівники перевищили свої повноваження та нанесли їм тілесні ушкодження. Хто правий у цій ситуації – буде вирішувати слідство.
Розповіли Сергій Бойчук та Василь Філаретов і ще один цікавий факт. Пожежу, котра днями знищила десятки гектарів мисливських угідь, за іронією долі, спричинив один із впійманих напередодні браконьєрів. У той день чоловік випасав у полі баранів, які належать тому ж таки депутату Сошичненської ОТГ Віктору Семенюку. З якихось причин він розвів вогнище. Вітер же швидко погнав вогонь по сухій траві до лісу. В цьому пастух зізнався на місці. Хоча, це вже зовсім інша історія і розбиратися в ній повинні виключно компетентні органи.

Пастка на звіра. Чия вона?

Показали мисливці й пастки на диких звірів, облаштовані поруч з їхніми угіддями. Сергій Бойчук розповідає, що її також встановили люди Віктора Семенюка:
«Я мав з ним відверту телефонну розмову. Він попередив нас, щоб ми не думали ліквідовувати цей капкан, адже встановлений він знову ж таки на Семенюковій землі... Але ж хіба так можна? Це ж знову порушення закону! Ми розводимо звірів, будуємо вольєри, обробляємо 13 гектарів землі, для того, щоб тваринам був корм, а вони ставлять на них пастки».
Сергій Бойчук ділиться, що цей прикрий інцидент став неприємною несподіванкою, для нього, адже раніше їхнє мисливське товариство співпрацювало з підприємцем та депутатом ОТГ Віктором Семенюком. У свій час той навіть надав спілці мисливців фінансову допомогу в розмірі 10 тисяч гривень. Сьогодні ж, як бачимо, ситуація змінилася докорінно.
***
... Здавалося б, у цивілізованій правовій державі буква закону для всіх одна. І відповідальність за скоєння порушення також повинна бути однаковою. Та ця прикра історія вже вкотре доводить, що все далеко не так гладко. В українських правових нормах далеко не кожен юрист може розібратися, що там й говорити про звичайних людей. Такі вже реалії сьогодення.
Прикро, що і влада, і компетентні органи часом безсилі, а часом дивляться крізь пальці на різного роду порушення. Біда України в тому, що будь-який закон у нас як решето, куди повернеш, звідти й посипеться зерно істини. Тому було б добре, якби описана вище історія вирішилася виключно у правовому полі відповідно до чинного законодавства.
Світлана ЧИЖУК

15:20 03.05.2020
https://kamin.rayon.in.ua/topics/6085-kuleiu-i-vognem-iak-brakoneri-znishchuiut-mislivski-ugiddia-na-kamin-kashirshchini

23 березня 2020

На Житомирщині браконьєр отримав поранення на полюванні




20 березня уночі до лікарні було госпіталізовано 35-річного чоловіка із пораненням черевної порожнини.

Потерпілому надано медичну допомогу, загрози життю немає. Водночас поліцейські встановили, що поранення він отримав під час незаконного полювання на території Пулинського району. Розпочато кримінальне провадження.

Повідомлення про госпіталізацію чоловіка з підозрою на вогнепальне поранення нижньої частини черевної порожнини надійшло до поліції після 2:00.

Правоохоронці встановили, що потерпілий житель с. Трудового Пулинського району. У подальшому під час першочергових дій поліцейські місцевого відділення попередньо з’ясували, що він разом з 45-річним жителем Житомирського району уночі поїхали у ліс неподалік с. Нового Заводу, де мали на меті вполювати звіра. Потерпілий залишився поблизу автомобіля, а його товариш з мисливською зброєю пішов у гущавину лісу. Через якийсь час пролунав постріл. Куля пробила лобове скло транспортного засобу та, ймовірно, зрекошетила у чоловіка, який знаходився поряд.



- Нині усі ці обставини перевіряються у рамках розпочатого кримінального провадження. Попередня кваліфікація події – необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 128 ККУ), - розповів начальник Пулинського відділення поліції Віктор Лисюк. – Наразі вилучено зброю, пристрій для нічного бачення, якими користувався один з чоловіків, а також автомобіль «Нісан».



У рамках досудового розслідування призначено низку експертних досліджень, у тому числі і щодо тяжкості отриманих потерпілим тілесних ушкоджень.

Водночас поліцейські наголошують на неприпустимості подібних браконьєрських полювань та притягненні порушників до відповідальності, передбаченої законом.



Відділ комунікації поліції Житомирської області
Новини Житомира
Автор Мария
Понедельник, 23/03/2020

18 березня 2020

На Волині звільнили трьох лісівників, які займалися браконьєрством



У ДП «Ківерцівське ЛГ» було звільнено трьох працівників лісового господарства після проведення службової перевірки. Про це йдеться на сайті Волинського ОУЛМГ.

Нагадаємо, що вночі 15 березня активісти ГО «Авто Євро Сила Волинь» відзняли та оприлюднили на своїй сторінці відео, на якому видно, як лісівники тікали від активістів, які запідозрили їх у браконьєрстві. Працівники лісового господарства під час втечі пошкодили службове авто.

За словами представників громадської організації в автомобілі знайшли рушницю, глушник та мертву тварину. На місце події була викликана поліція.

Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства відреагувало на даний інцидент і заявило, що у результаті проведення службової перевірки щодо нічних подій 15 березня у ДП «Ківерцівське ЛГ» встановлено, що посадові особи підприємства, які були залучені до проведення рейду ввіреними масивами, в наданих поясненнях визнають грубе порушення визначених законодавчими актами та посадовими інструкціями функціональних обов’язків.

Окрім того, взято зобов’язання щодо відшкодування завданих збитків державному підприємству, які були спричинені пошкодженням службового автомобіля.

З врахуванням наданих пояснень, комісією рекомендовано розглянути питання щодо відповідності займаним посадам згаданих працівників. Так, керівництвом підприємства, враховуючи висновки комісії, звільнено трьох працівників ДП «Ківерцівське ЛГ»: інженера охорони та захисту лісу Вронського В.В., майстра лісу Сокиричівського лісництва Прокопчука І.Ф., майстра лісу Ківерцівського лісництва Марчука М.М..

При цьому підприємством проведено ревізію майстерських дільниць двох причетних до події працівників – для належної передачі ввірених лісових масивів та інших товарно-матеріальних цінностей призначеним відповідальним працівникам, які тимчасово будуть виконувати обов'язки з їх охорони.

Окрім того, прийнято рішення про звільнення завідувача сектором та головного спеціаліста сектору охорони і захисту лісу Волинського ОУЛМГ.

Волинським ОУЛМГ проведено необхідну роз'яснювальну роботу з головними лісничими та керівниками груп оперативного реагування лісогосподарських підприємств щодо відповідальності, яка покладена на працівників державної лісової охорони, повторно поінформовано щодо їхніх основних функцій та обов'язків.

https://www.volynnews.com/news/all/na-volyni-zvilnyly-trokh-lisivnykiv-iaki-zaymalysia-brakonyerstvom/

03 лютого 2020

Ліси Черкащини атакують браконьєри



Єгері та лісівники тільки і встигають знімати капкани, петлі та знищувати мисливські вежі. Лише за минулий рік лісова охорона затримала півтори сотні браконьєрів, але ті, заплативши копійчані штрафи, знову взялися за незаконний промисел.
Про цей деться у сюжеті Подробности ТВ.

За словами екологів, у черкаських лісах безліч браконьєрів. Як доказ, цілий арсенал вилучених у них знарядь. Найжорстокіші - це петлі та капкани. Екологи переконують, полюють браконьєри аж ніяк не від скрути. М'ясо диких тварин цінується у гурманів, тож його зазвичай збувають у ресторани.

Для лісової фауни браконьєри справжня пошесть. Лише за минулий рік лісівникам та екологам вдалось затримати понад півтори сотні браконьєрів. Щоправда після сплати штрафу і відшкодування збитків вони знову повертаються до незаконного промислу. Кримінальної відповідальності за це в Україні не передбачено.

"В основному за такі порушення передбачена адмінвідповідальність. Поки, що збитки за незаконне добування тварини не такі високі щоб притягнути до кримінальної відповідальності адмінштраф від 1020 до 2040 гривень", - говорить Володимир Рибалка, головний мисливствознавець черкаського лісомисливського управління.

Екологи впевнені, виправити ситуацію можуть лише жорсткі зміни в екологічному законодавстві. Наразі усі пропозиції ще обговорюють перед поданням до Верховної Ради.

30 січня 2020

А наступним поколінням залишимо жаб і п’явок?



АКТУАЛЬНО

Через браконьєрство і корупцію наші водойми катастрофічно бідніють, а держбюджет втрачає мільярди гривень

За даними авторитетної сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у 2020 році 65% споживчого кошика населення планети становитиме риба, вирощена підприємницькими структурами, і лише 35% — виловлена в дикій природі. У нас усе навпаки: менш як 20% вирощують підприємці й понад 80% вигрібають з дикої природи. А з понад 400 тисяч тонн рибної продукції, яку ми споживаємо щорічно, лише 88 тисяч тонн мають українське походження, решта — імпорт.

За підрахунками експертів, незаконний вилов риби в Україні перевищив офіційний, а тіньовий рибний ринок наблизився до 6 мільярдів гривень. Ідеться, по суті, про браконьєрство, яке не лише завдає фінансових збитків державі, а й, що набагато страшніше, через 30 років, вважають науковці, у наших річках залишаться хіба що жаби і п’явки. Адже в останнє видання Червоної книги України вже занесено понад 70 видів аборигенної риби як такі, що зникають.

Це внаслідок того, що наші багатостраждальні водойми перегороджено тисячами кілометрів браконьєрських сітей. Не обійшлося і без легальних структур господарювання. Приміром, у Дністровському лимані, де замість заявленого карася тралом вигрібають усю живність, яка в нього потрапляє.

Але не лише ці чинники мають негативний вплив на вітчизняні рибні запаси. Існують ще й види браконьєрства, які справедливо можна назвати цинічним убивством, що має згубні наслідки для майбутнього відтворення водних ресурсів. У цьому довелося переконатися авторові публікації візуально й під час спілкування з десятками рибалок-аматорів.
Убивство під виглядом риболовлі

Якщо сплавлятися Дністром від села Маяки в Біляївському районі Одеської області до гирла річки, необхідно подолати близько 15 кілометрів. Часто цей відрізок нагадує вулицю великого міста. Тільки замість авто ним снують моторки і катери, а пішоходів замінили цілі полчища рибалок, які днюють і ночують тут. Якщо врахувати, що один від одного вони перебувають на відстані приблизно 10 метрів, то в підсумку виходить понад 2 тисячі любителів риболовлі, в кожного з яких 5—10 спінінгових або фідерних вудлищ з одним або кількома гачками. Додаймо ще й моторки та катери з лісом вудок, і стає очевидно, що така атака на водні ресурси аж ніяк не сприяє їхньому відновленню. Адже, по суті, ніхто не повертається додому без улову, який інколи сягає 30—50 кілограм, а норма 3. Звичайно, бувають дні, коли риба не йде на жодну приманку. Проте ніколи не залишаються без трофеїв ті, хто використовує заборонені снасті. Про них довелося дізнатися від знайомого рибалки і його товаришів, з якими ми протягом трьох днів орендували вагончик на понтоні в гирлі Дністра.

Звична картина: дорогий катер і чотири особи на ньому. За віком можна визначити, що це сім’я: батько з матір’ю та їхні сини віком 10 і 12 років. Кинувши якір неподалік нас, вони одразу ж узяли спінінги і стали шмагати водойму. Зазвичай такі снасті придатні для полювання на хижу рибу з використанням різних блешень, твістерів, силіконових рибок тощо.

Однак сімейство час від часу витягувало тарань, плотву, карасиків, коропів, хоч наші фідерні вудки стояли непорушно. Тому мене як неофіта на цій водоймі зацікавив секрет такого успіху. У відповідь мій знайомий виголосив не дуже цензурну промову, завершивши її риторично: «І який приклад ці… подають дітям? Вони хоч на секунду замислилися, що залишать своїм внукам?»

Так уперше довелося почути про такі браконьєрські снасті, як драч і муха. А після спілкування з іншими рибалками стало зрозуміло, чому за останні п’ять років деякі види риби тут зникли, а розповіді про те, що раніше не рідкістю були трофейні коропи, товстолобики по 10—15 кілограмів, трикілограмові судаки, жерехи та інша велика риба, сприймаєш як рибальські байки.

Рибалка-любитель, перш ніж рушити на водойму, має купити недешеві фідери чи спінінги, різноманітні прикорми, наживки, підібрати гачки, волосінь залежно від бажання впіймати той чи інший вид і екземпляр риби, годину розкладати снасті, бруднити руки наживкою, а потім терпляче чекати кльову. Також зважати на погоду, напрямок вітру, пору року, фази місяця тощо. Браконьєри ж цим не заморочуються: спінінг, котушка, намотаний на ній шнур, яким можна витягнути навіть бегемота, і прив’язаний драч, чи так звана муха. Ними загарпунюють здобич за будь-яку частину тіла. Оскільки ж велика рибина досить сильна, то переважно зривається, але через поранення вже немає шансів вижити, а дрібну просто викидають уже напівмертвою.

Щоб зрозуміти, якої шкоди завдають такі браконьєри біоресурсам, зробимо простий підрахунок. За розповідями рибалок, лише у гирлі Дністра та на Турунчуку, рукаві річки, інколи можна нарахувати понад 50 човнів і катерів із трьома-чотирма браконьєрами в кожному. Деякі з них хваляться, що за день можуть натягати майже 50 кілограмів риби. І це насправді так. Особливо в холодні пори року, коли вона сповільнює рух, залягає на дно і не встигає відреагувати на небезпеку.

Однак візьмемо цифру значно меншу, апелюючи до одного з повідомлень управління Держрибагентства в Одеській області: «Держінспектор рибоохоронного патруля спільно з представниками Держприкордонслужби затримав трьох браконьєрів, які колючим знаряддям (драчем) виловили 48 кілограмів риби». Отже, по 16 кілограмів. Помножимо їх принаймні на 100 — середню чисельність тих, хто промишляє таким різновидом браконьєрства. Виходить за день понад півтори тонни. Додаймо до цієї кількості ще 8—9 тонн, по суті, вбитої риби, оскільки на одну виловлену припадає 5—9 поранених, які рано чи пізно загинуть. У підсумку одержуємо понад 10 тонн. Це за один день, а скільки за рік?

І якщо із браконьєрських сітей риба все-таки потрапляє на прилавок, то в цьому разі вона просто розкладається на дні водойми, спричиняючи різні хвороби її мешканців. Так убивають майбутнє відтворення рибних запасів, оскільки маточне поголів’я сазана, коропа, жереха, сома та інших мешканців річки, яка колись славилася багатством та різноманіттям, фактично знищено.

Фото з сайту youtube.com


Охоронці й порушники в одній іпостасі

За даними Держриб­агентства, у 2016 році рибоохоронні патрулі та органи рибоохорони виявили понад 28 тисяч порушень риболовлі, у 2017-му — близько 32 тисяч, а у 2018-му порівняно з попереднім їх стало більше майже на 10 тисяч. Це офіційна статистка.

Однак очільник ВГО «Асоціація рибалок України» Олександр Чистяков вважає, що 104 тисячі браконьєрів, яких затримали у 2018 році природоохоронні та правоохоронні органи, — це лише 15% тих, хто насправді винищує водні біоресурси. За його словами, браконьєрство у країні виросло до критичних розмірів і набуло ознак організованої злочинності. І це не перебільшення.

Приміром, НАБУ розслідує справу колишнього начальника поліції Одеської області, під покровительством якого перебували не лише контрабандисти та браконьєри, а й навіть рибалки, які змушені були платити дань за кожен упійманий кілограм риби. У це угруповання, крім місцевих, входив навіть громадянин Греції. Мабуть, зрозуміло, що, маючи такого патрона, браконьєри чхати хотіли і на рибоохорону, і на нормативний вилов, який не може перевищувати 3 кілограми. Дійшло до того, що у вже згадуваних Маяках внаслідок підриву автомобіля загинув місцевий рибалка, а човен сина одеського еколога зрешетили кулями. Винних так і не знайшли.

А у гирлі Дністра та на Турунчуку браконьєрськими снастями промишляють не лише місцеві, а й, як свідчать реєстраційні номери плавзасобів, варяги з інших регіонів України, окремі високопосадовці та представники правоохоронних органів. Таких патрулі рибоохорони намагаються не чіпати, бо навіщо потім одержувати на горіхи від начальства або ходити на допити в поліцію чи прокуратуру. Та й ті, хто мав би віднаджувати браконьєрів від злочинного промислу, нерідко самі займаються ним.

Наприклад, за повідомленням пресслужби Одесь­кого прикордонного загону, громадські інспектори охорони природи затримали двох браконьєрів. Ними виявилися… інспектор Нижньодністровського націо­нального природного парку та його брат. А промишляли вони в заборонній зоні Дністровського лиману, де цей інспектор відповідає за збереження рибних та інших ресурсів парку.

В Асоціації рибалок України наголошують: «Кожен патрульний рибоохорони знає акваторію регіону як свої п’ять пальців. І тому без його відома регулярно і незаконно у великих кількостях виловлювати рибу неможливо. Браконьєрство процвітає завдяки заступництву тих, на кого держава поклала повноваження охороняти і берегти природу».

А експерт-правознавець у рибогосподарській галузі Василь Коротецький вважає, що рибоохоронним патрульним вигідно плодити браконьєрів на своїх дільницях. Від них вони одержують мзду і покривають їх, попереджають про правоохоронні рейди.

Та й серед працівників цієї галузі трапляються далеко не бездоганні особи. Два роки тому на браконьєрстві впіймали ексдиректора Нижньодністровського національного природного парку. Ще один керівник цього об’єкта після того, як його заступника затримали на одержанні хабара, втік із зарплатою працівників у Росію. А патрулі рибоохорони, що попалися на гарячому, часто опиняються в іншій природоохоронній структурі.

На жаль, ці факти — лише маленький штрих до загальної картини. Тому недарма представники громадськості, вчені-екологи, природоохоронці вимагають негайних дієвих заходів, щоб зупинити повне знищення біоресурсів у наших водоймах. Що ж необхідно для цього робити?
Велосипед винаходити не треба

Винна передусім у цьому держава. Оскільки рибогосподарську галузь раніше не вважали важливою складовою агропромислового комплексу, то й законодавство з цього питання далеке від досконалості. Щоб його вдосконалити, варто, мабуть, поглянути на досвід інших країн, де законодавство та судді, на відміну від наших, не дають жодних поблажок не лише браконьєрам, а й порушникам правил риболовлі.

До прикладу, ФРН. Усі водойми тут мають господарів: державу, риболовну компанію, рибальське об’єднання або приватних осіб. Несанкціоновану риболовлю вважають кримінальним злочином і карають за статтею «крадіжка». Без ліцензії на вільних водоймах розцінюють як браконьєрство навіть якщо ти лише закинув вудку, а риби на гачку немає. Браконьєрство карається позбавленням волі строком до двох років або грошовим штрафом. Наприклад, у Бранденбурзі за ловлю риби без необхідних документів можна заробити штраф у 50 тисяч євро.

Навіть легальна риболовля може довести до в’язниці, якщо ти не дотримуєшся правил любительського рибальства. Тому там кожен чітко знає, яку рибу, в якій водоймі, яких розмірів і в якій кількості можна ловити. Рибалки беруть із собою рулетку і ваги, використовують не більш як дві вудки і зобов’язані фіксувати вилов у журналі, зазначивши вагу, розмір і вид пійманої риби.

Дехто, прочитавши ці рядки, мабуть, обуриться. Мовляв, німці багаті, вони собі можуть дозволити такі драконівські закони, а в нас ловлять не для розваги, а щоб прохарчуватися. Дозвольте не погодитися. У гирлі Дністра не раз доводилося бачити браконьєрів на моторках і катерах вартістю 10—50 тисяч доларів. Їм що, теж нічого їсти? Чи, може, ті, хто виловлює замість нормативних 3 кілограмів удесятеро більше, теж з’їдає її?

Проте даймо спокій німецьким законам, а поглянемо поряд. Приміром, у Польщі необхідно скласти екзамен, одержати ліцензію, а потім уже починати рибалити. За найменше порушення, не кажучи вже про браконьєрство, штрафи починаються в перерахунку на гривні з 3,5 тисячі. У Румунії, громадяни якої живуть не набагато краще, ніж наші, браконьєрство оцінюють в еквіваленті півтори тисячі євро. У всіх європейських країнах існує кримінальна відповідальність за нього.

Варто дослухатися і до наших рибалок-любителів. Приміром, ті, з ким довелося спілкуватися, вважають, що для збереження рибних запасів у таких місцях скупчення риби, як пониззя Дністра, його гирло, Турунчук, Дністровський лиман та подібних водоймах, необхідно ввести зонування для промислового і любительського лову. Слід заборонити перебувати плавзасобам (окрім суб’єктів господарювання) на воді в нічний час, оскільки темряву використовують лише браконьєри. А також конфісковувати човни і катери у браконьєрів. Необхідно запровадити кримінальну відповідальність за використання електровудок, драчів і так званих мух. Адже власників таких знарядь штрафують лише за незаконно виловлену рибу, не враховуючи, що вони вбили її вдесятеро більше. А після детального вивчення стану водойм вченими можна просто заборонити будь-який вилов риби до періоду відновлення її запасів. Мабуть, такі пропозиції цілком слушні. Головне, щоб до них дослухалися ті, від кого залежить їх реалізація на практиці.

Василь ТУГЛУК

29 грудня 2019

Полювання на браконьєрів. Як на Львівщині мисливці карають порушників

За даними обласного управління лісового та мисливського господарства, тільки у Львівській області є 48 тисяч офіційно зареєстрованих мисливців. Вони мають посвідчення мисливців, дозвіл на користування зброєю і картку обліку добутої ними дичини. А щоразу перед відкриттям сезону мисливці купують відповідні ліцензії на полювання. Найдешевші на зайця – по 400 грн, а найдорожчі на кабанів за 3,5 тис. грн.


Водночас з мисливцями полювати виходять ті, хто хоче обійти всю бюрократичну тяганину і добре зекономити.

Це – браконьєри. Люди, які наживаються на незаконному добуванні природних ресурсів.
І якщо мисливці щоб полювати чекають відкриття сезону, то браконьєри працюють цілий рік. Та допоки вони незаконно вистежують та відстрілюють тварин, то самі стають об’єктом полювання для справжніх мисливців.

Жовківське товариство мисливців

Майже тридцять тисяч гектарів лісу та поля. Це територія, яку займає Жовківське мисливсько-рибальське господарство. Місцевим товариством мисливців та рибалок (ТМР) керує Степан Гук. Чоловік полює вже 30 років, а кілька років тому він став головним мисливцем Жовківського району.

Члени Жовківського товариства мисливців під час вдалого полювання минулого року

До цього товариства входить понад 340 мисливців. У Жовківському районі полювати на зайця почали 24 листопада, а закінчать 5 січня. А через те, що цього року немає снігу, у мисливців буде на один в вихід на полювання менше. Зараз також триває сезон полювання ще й на кабанів та козуль.

На полювання мисливці ходять колективом і тільки у суботу чи неділю. Посеред тижня можливе лише індивідуальне полювання, але це не дуже популярно. А у будні дні місцеві єгері разом з кількома добровольцями виходять на патрулювання у ліс. Там вистежують браконьєрів.
Рейди в ліс тривають кілька годин. Спіймати браконьєра на гарячому досить важко, а от на їхні пастки і люди, і тварини натрапляють регулярно. В один з таких рейдів мисливці запросили і журналістів ZAXID.NET.

Рейд

Контроль за порушниками полювання мисливці проводять як і вдень, так і вночі. Цього разу виїзд в ліс запланований на світанку. Їдуть голова Жовківського товариства мисливців Степан Гук, місцевий єгер Андрій Яріш та кілька мисливців-добровольців.

Часом до рейдів долучається дільничний та працівники дозвільної служби та Держекоінспекції. Якщо вдасться зловити порушника, то правоохоронці перевіряють у нього документи на зброю, а мисливці перевіряють наявність ліцензії на полювання та мисливського квитка.

Браконьєрами вважають людей, які полюють на червонокнижних тварин або без ліцензії, якщо не мають дозволу на зброю чи стріляють ближче, ніж за 200 метрів до житлових будинків, або тих, хто виходить на полювання в сезон тиші.

Під час попереднього рейду, розповів єгер Андрій, їм вдалося зловити браконьєра на зайця. «В нього були дійсні документи на полювання, ліцензія, але дозволу на зброю він не мав, то протокол вже дозвільна служба складала. Ми до того нічого не маєм», – пояснив мисливець.
Перед виїздом у рейд мисливці беруть з собою усі документи – власні посвідчення, а також обхідний лист, в якому зазначають територію патрулювання. Цього разу у планах пройти кілька кілометрів вздовж жовківського лісу.

Щойно зайшовши вглиб лісу єгер помічає слід кабана.

Людям, які не мають стосунку до мисливства важко розрізнити сліди тварин у лісі, а от мисливці їх бачать одразу

«Ось слід звіра. Кабани – розумні тварини, вони ходять по стежках один за одним», – розповідає єгер. От трохи далі у болоті дві ямки – це ще один доказ, що це місце облюбували собі тварини. Такі нариви роблять кабани і сплять в них» – пояснює єгер Андрій.

Йдемо далі. Чоловіки розповідають, як намагаються боротися з браконьєрством. «Щотижня ми маємо виїзд на патрулювання в ліс. Але браконьєри краще укомплектовані, ніж ми. Ми знаємо, що деякі з них мають тепловізори. І якщо ми проводимо рейд вночі, то вони бачать нас швидше, ніж ми їх. І відразу втікають з місця, чути тільки мотор машин», – розповідає єгер.
У лісі натрапляємо на першу годівницю для тварин.

Мисливці встановлюють у лісі годівниці і у них впродовж року підгодовують диких тварин

Мисливці самі роблять такі накриті конструкції і розставляють їх у лісі. У годівницях раз на тиждень залишають їжу для тварин. У цій бачимо, що сіно ще є, а от овочі, які тут залишили раніше, кабани вже з’їли.

«Ми залишаємо тваринам сіно, кукурудзу, пшеницю, робимо гіллячкові віники, – пояснюють мисливці. – А для козуль та кабанів є ще один окремий гостинець – сіль. Вони її дуже люблять».

Брили солі, яку залишають мисливці для козуль та кабанів. Тварини приходять до годівниці і облизують її

Територія, де можна полювати в межах мисливських угідь, змінюється кожних три роки. Для того, аби тварини могли відродитися там, де на них раніше полювали.
Браконьєри не зважають на те, де можна полювати, а де заборонено. А ще для них не важливо, кого відстрілювати. У жовтні цього року у Мостиському районі впіймали чотирьох браконьєрів із тушею оленя.

Браконьєри у Мостиському районі Львівщини вбили та відрізали голову дикому оленю ( фото Держприкордонслужби)

Єгер Андрій розповів, що зловмисники розставляють капкани власного виробництва по цілому лісу. Такі пастки вони привязують до дерев або поруч із годівницям, куди точно прийде тварина.

Якщо козуля, кабан чи олень втрапить у таку пастку, то більше з неї не вибереться

Такі капкани – це стовідстокова смерть для тварини. «Якщо козуля, кабан чи олень копитом стане у такий капкан, то вже з нього вибратися не зможе. Але найгірше, що браконьєри порозставляють ті капкани, потім кілька тижнів вони ходять перевіряють чи там раптом хтось не попався. Зрештою, браконьєри чи то забувають про ті капкани, чи просто їм стає байдуже і вони ті капкани не забирають, а залишають в лісі. А тварина може вже набагато пізніше попастися в той капкан і так в ньому буде днями сидіти та повільно вмирати. Ми так минулого року кабана в капкані знайшли, він вже був згнив наполовину», – розповів головний мисливець Степан Гук.

Ще браконьєри розставляють по лісу сильці. Довгий металевий дріт з петлями – пастки для зайців. Та у такий зашморг втрапляють й інші тварини, навіть мисливські собаки. «Як встигнеш його витягти з тої петлі, то ще вижеве, бувало, що у наших мисливців так гинули собаки», – каже Андрій Яріш.

Зловмисники зав’язують дроти між деревами і впускають їх по землі. «Та ми їх мішками збираємо, кілометри того дроту», – додає єгер.

Пакети з сильцями, які мисливці забирають з лісу та складають в офісі свого товариства

Мисливці кажуть, що за одну ніч браконьєр може розставити у лісі до 200 таких петель.
З квітня до червня у мисливців сезон тиші. У цей час полювати не можна.

«Як браконьєр розставив ті сильці , то потім тільки патрулює, чи там хтось не попав. Назад вони їх не змотують, то ж пастки для тварин залишаються і на весну, літо, коли полювання заборонене, а тварини в той час ще розмножуються. Раз діставали вагітну козулю з того сильця. Вона задушилася і все, виводку від неї не буде», – згадує єгер Андрій Яріш.
Між собою чоловіки розмірковують, чому сьогодні браконьєрство настільки поширене. Як людина йде незаконно полювати, то свою здобич ні з ким не ділить. Мисливці ж виходять на колективне полювання компаніями по 15-20 людей. Хтось з них стоїть на позиції і чекає на звіра, інший тварину заганяє у пастку. Полювання – це командне хобі. А здобич мисливці ділять порівну.

І навіть коли вже вполюють звіра, то їсти одразу м'ясо не можна. Спершу кров і частину внутрішніх органів чи то кабана, чи то козулі віддають на аналіз.

У шприцах кров впольованої козулі, яку віддають на аналіз, аби переконатися, що тварина була здоровою

Щоб вийти на полювання мисливець мусить придбати ліцензію. Одноразова на кабана коштує 3,5 тис. грн, на козулю 2,5 тисю грн, а на зайця ліцензія найдешевша - 400 гривень за відстріл однієї тварини.

І навіть з ліцензією кількість впольованих тварин обмежена. Наприклад, під час цьогорічного сезону на парнокопитних членам Жовківського товариства можна вполювати не більше, ніж 7 кабанів і 12 козуль. Обмежень для відстрілу вовків, лисиць та єнотовидної собаки не існує, а от зайця за відстрільною карткою кожен мисливець може добути не більше одного.

Головний мисливець району постійно стежить, аби ніхто не перетнув цієї межі. Якщо хтось (навіть член товариства) вб'є тварину без ліцензії чи дозволу на полюванння, або вполює забагато, тоді заплатить штраф. «Якщо незаконно вбив зайця, то має відшкодувати 8 тисяч гривень, козулю – 30 тисяч, а за кабана – 40 тисяч», – пояснює мисливець Степан Гук.
Патрулювання у лісі разом із членами Жовківського товариства мисливців тривало більше трьох годин. За цей час нам не вдалося натрапити на браконьєрів. Однак це не означає, що їх поменшало. «Просто вони дуже добре вміють ховатися», – сказали наостанок мисливці.

Захист тваринного світу

У кожному мисливському товаристві ведуть облік дичини. Єгері та мисливці добре знають, скільки звірини у лісі. Наприклад, у Жовківському господарстві є приблизно 160-170 козуль.
А за даними Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, загалом в області у 2019 році нарахували 101 зубра, 100 лосів, близько 1800 оленів, майже 17 тисяч козуль та 3834 кабанів. Зайців на Львівщині наахували майже 48 тисяч.

Ще на Львівщині водяться 163 вовки та 72 ведмеді.

У 2018 році в області було складено 194 протоколи на порушників правил полювання. А загальна сума штрафу, яку наклали на браконьєрів, складала 43091 гривень. Цього року спіймали тільки 44 порушника, всі вони були притягнуті до адміністративної відповідальності.
До слова, в Україні найбільший штраф за незаконно впольованого зубра - 130 тис. грн, за лося - 80 тисяч і за оленя - 50 тисяч. А найменший штраф за впольовану білку – тисяча гривень.

03 грудня 2019

На Волыни браконьеры застрелили семь ланей (ФОТО)



Дикий случай произошел в понедельник, 2 декабря, на Волыни. Неизвестные злоумышленники застрели семь самок ланей прямо в вольере Воротнивского лесничества в Луцком районе.

Об этом сообщают Факты.





На месте работает следственно-оперативная группа, криминалистическая лаборатория полиции

«Убитых животных обнаружили лесники, которые приехали их кормить. Правоохранители опрашивают возможных свидетелей, тела животных направлены на проведение судебно-медицинской экспертизы», — сообщает ГУ Национальной полиции Волынской области.

Открыто уголовное производство по статье «Незаконная охота». Санкции статьи предусматривают наказание в виде штрафа в размере до 3,4 тысячи гривен или ограничение свободы до трех лет. Ведется следствие и поиск злоумышленников.

Ранее браконьеры убили молодого лося в лесу.

02 грудня 2019

На Волыни неизвестные устроили бойню в лесничестве: убиты семь ланей (фото)


Сергей КАРНАУХОВ, «ФАКТЫ» (Львов)

Дикий случай произошел в понедельник, 2 декабря, на Волыни. Неизвестные злоумышленники застрели семь самок ланей прямо в вольере Воротнивского лесничества в Луцком районе. На месте работает следственно-оперативная группа, криминалистическая лаборатория полиции. Ранее «ФАКТЫ» сообщали, что в Николаеве живодер застрелил кота прямо на глазах у детей.

— Убитых животных обнаружили лесники, которые приехали их кормить. Правоохранители опрашивают возможных свидетелей, тела животных направлены на проведение судебно-медицинской экспертизы, — сообщает ГУ Национальной полиции Волынской области.



Открыто уголовное производство по статье «Незаконная охота». Санкции статьи предусматривают наказание в виде штрафа в размере до 3,4 тысячи гривен или ограничение свободы до трех лет. Ведется следствие и поиск злоумышленников.



Ранее «ФАКТЫ» сообщали, что в Австралии домашний олень напал на своего 47-летнего хозяина, который зашел к нему в вольер, чтобы покормить. Разъяренный олень поднял мужчину на рога, а потом затоптал насмерть.

20:11 — 2 декабря 2019

Час навести лад



Про браконьєрство в Україні та шляхи його подолання.

Держлісагентство хоче створити мисливську службу охорони. Для цього планується залучити закордонні інвестиції, а до лав служби запросити ветеранів АТО.

Браконьєрство – одна з найпоширеніших проблем мисливського господарства України, яка руйнує його з року в рік. Подолати це явище не можемо десятки років. Існують одиниці господарств, у яких є достатньо коштів на ефективну охорону, але в більшості, особливо в угіддях громадських організацій, у яких у користуванні більше 70% мисливських угідь, ця ситуація – плачевна і побороти її самотужки їм не під силу.

Порахувати кількість випадків порушення мисливського законодавства – неможливо. Навіть не будемо наводити цифри складених протоколів, бо, зазвичай, одиниці з позивачів виграють суди і браконьєрів притягують до відповідальності й вони платять кілька сотень гривень. Причина у тому, що довести вину браконьєра у суді майже неможливо. Не кажучи вже про те, що охороняють мисливські угіддя у нас у більшості єгері, які не мають відповідної фізичної та юридичної підготовки, оснащення, та й мотивація розміром в «мінімалку» – не стимулює вступати у протистояння з армадою правопорушників і ризикувати життям.

Головна причина браконьєрського свавілля – це відсутність ефективної єгерської служби.

На сьогодні на одного єгеря припадає більше 10 тис. гектарів угідь. Це величезна територія, яку одна людина просто фізично не в змозі обслуговувати та охороняти. Також єгерська служба практично не має технічного забезпечення.

Деякі користувачі мисливських угідь свідомо йдуть на порушення законодавства заради отримання фінансової вигоди. Наприклад, допускають полювання із забороненими приладами нічного бачення у нічний час, а затриманих браконьєрів відпускають за певну винагороду.

Держлісагентство вкотре виступило з ініціативою створення мисливської служби охорони, але скрутне фінансове становище в країні поки що не дозволяє реалізувати цей проект. Тому, зараз проводиться робота щодо залучення до цього проекту закордонних інвесторів.

Крім того, готуються зміни до законодавства щодо посилення відповідальності за порушення правил полювання та використання державного мисливського фонду. В Держлісагентстві обіцяють, що вже найближчим часом штрафи за незаконне полювання зростуть у кілька разів, а за незаконне добування копитних тварин буде не адміністративна, а кримінальна відповідальність. Також планується збільшити суми відшкодування за завдані збитки мисливському господарству. Це повинно стимулювати користувачів мисливських угідь розвивати ефективну єгерську службу.

– Світова практика показує, що для ефективної роботи потрібно створити спеціальну службу з охорони мисливських угідь. Зокрема на Заході створені мисливські служби, які займаються виключно патрулюванням угідь та контролем за дотриманням правил полювання. Якщо все ж таки нам вдасться залучити інвесторів до створення служби, на неї будуть покладені функції по боротьбі з браконьєрством, моніторингом якості ведення справ у мисливських угіддях та надання практичної допомоги мисливцям.

Створюватися ця служба буде за прикладом Національної поліції України. Будь-хто зможе подати заявку на участь у конкурсі. Пройти співбесіду, тестування і приступити до роботи. Це буде зовсім нова, ні на що раніше не схожа структура. Заробітна плата буде збільшена.

“Лісовий і мисливський журнал”

28 листопада 2019

У лісі poзcтpiляли п’ятьох браконьєрів за незаконну вирубку лісу й підпалили машину




У Краматарську невідома особа з дробовика розстріляла місцевих браконьєрів, які неодноразово порушували закон.

Про це повідомила Лада Соколова на своїй сторінці у Фейсбук. Місцевого героя полиції встановити не вдалося.

Оригінальний текст поста:


“П’ять Браконьєрів з Краматорська, були розстріляні
з мисливської зброї в районі очисних споруд
між Слов’янськом і Краматорськом.
Всі постраждалі, займалися незаконною вирубкою Лісу.
“Браконьєрам Лісорубам” – просто “прострелили Ноги”.
У ніч на неділю, невідомий,
з мисливського дробовика розстріляв
шістьох браконьєрів рубавших Ліс.
Браконьєрам, прострелили коліна,
коли вони почали валити дерева в Лісі.
Раптово, з Лісу, вийшов чоловік в Балаклаві
і почав стріляти, підійшовши до Браконьєрів,
він наказав водієві машини вантажівки з зрізаними деревами вийти з автомобіля і лягти обличчям на землю.
Після цього – він прострелив Браконьєру ноги.
Потім, невідомий, облив машину бензином,
підпалив її і зник, – згадує браконьєр Дмитро Карнюшкін.
З роздробленими кістками ніг, Дмитро лежить в лікарні Слов’янська.
У його товаришів схожі поранення. Чоловік, який напав на Браконьєрів – стріляв по ногах.
Лікарі, намагаються зберегти “Пацієнтам” ноги.
Поранення важкі, переломи кінцівок, пошкодження магістральних судин і артерій.
Довелося викликати судинного хірурга, який до ранку шив судини, це було єдиним шансом зберегти ноги, і не ампутувати їх …
Завідувач хірургічним відділенням Слов’янської міської лікарні Аркадій Глущенко розповів, що стан браконьєрів наразі стабільний.
Правоохоронці заявили, що постраждалі займалися вирубкою дерев.
І.О. начальника Слов’янського відділу поліції Анатолій Ковальчук – заявив що всі постраждалі займалися вирубкою лісу.
Документів, які дозволяють вирубку лісу, при них не було.
Поліцейські, не змогли встановити особу того, хто стріляв.
Але, не дивлячись на те, що того, хто стріляв в людей з дробовика, не знайшли, – в Поліції закликають городян “Не Турбуватися” про власну безпеку.
(Мабуть, це стосується, тільки тих “Городян” – які не здійснюють “браконьєрських порубок лісу”) … “
Джерело

http://druzi.biz.ua/editor3/5530/

21 листопада 2019

Охота на егеря. Почему в Украине процветает браконьерство и как с ним бороться

Браконьерами движет не чувство голода, как сорок лет назад, а экстрим. Лицензию на охоту они не покупают из принципа — так интереснее.

Повезёт — выследишь кабана, не повезёт — наткнёшься на егеря. Правда, как показывает практика, часто не везёт в этом случае как раз последним

10 ноября вблизи села Царёвка на границе Коростышевского и Радомышльского районов егери общественной организации “Радомышльские охотники” повстречали семерых неизвестных охотников. Их заподозрили в браконьерстве. Среди егерей оказался Святослав Пархоменко, адвокат Александра Лося, одного из подозреваемых по делу об убийстве экс-депутата Госдумы РФ Дениса Вороненкова. Егери попросили неизвестных показать лицензию на охоту, которой ни у кого не оказалось. Начал нарастать конфликт. Прозвучал выстрел. Пархоменко первым спустил курок своего незарегистрированного пистолета Browning. Он ранил 52-летнего браконьера, тот в свою очередь ответил выстрелом их ружья. Адвокат погиб на месте.

“Конфликты между егерями и браконьерами происходят регулярно, но они нигде не отображены — протоколов не составляют. У егерей не особенно много прав. По закону они имеют право останавливать транспорт, проверять документы, проводить осмотр машин, если это им разрешат охотники. Задерживать они никого не могут. Поэтому практически каждая встреча в лесу егерей и браконьеров заканчивается конфликтом. Хорошо, если разрядят оружие, отставят его в сторону и мирно начнут выяснять, кто на каком основании зашёл в лес”, — рассказывает Артём Мельник, директор охотхозяйства “Бретон” в Згуровском районе Киевской области.

Он поясняет, что браконьерская охота — развлечение для богатых. Один лишь дорогой карабин стоит около €6 тыс., оптический прицел — €10 тыс. Для браконьеров стоимость государственной лицензии на охоту — сумма символическая. Но охотиться на законных основаниях им неинтересно. Куда круче приехать на джипе ночью с тепловизором и пострелять. Пару лет назад был случай в том же Радомышльском районе — застрелили двух селян, которые ночью воровали картошку на чьём-то огороде. Их перепутали с кабанами. Артём Мельник говорит, что это показатель неопытности охотников. “Виновных, конечно, не нашли”, — сетует он.

Выкормить, а потом добить
Практически все леса за пределами населённых пунктов разделены на охотничьи угодья. Их закрепляют за определёнными пользователями. Выглядит это следующим образом: юридическое лицо планирует создать охотничье хозяйство. Для этого оно обращается в Государственное агентство лесных ресурсов, там показывают свободные участки. Чтобы их получить в пользование на срок от 15 до 50 лет, нужно сделать охотустройство, своего рода бизнес-план. Этот план отправляют на рассмотрение в органы местного самоуправления. Там принимают решение о выделении участка.

Притом выдвигают определённые условия. Популяция диких животных не должна уменьшаться — это проверяют каждый год. К примеру, если за год число кабанов в лесу выросло на 10 голов, для охоты на данном участке выдадут не более 10 лицензий. Кроме того, арендатор леса обязан нанять следящих за порядком егерей и подкармливать обитающих на подведомственных ему участках промысловых животных.

За это охотхозяйство получает право взимать оплату за охоту на арендованной им у государства территории. Размер оплаты устанавливает администрация охотхозяйства. К примеру, средняя цена охоты на кабана по Украине — 5 тыс. грн за голову. К этому нужно добавить стоимость государственной лицензии на отстрел — 600 грн.

Андрей Мельник утверждает, что этих денег не хватает на содержание участка. Чтобы вырастить кабана с молодняка до стоящей добычи, требуются годы. “Есть хозяйство, в которое за четыре года вложили 100 млн грн. В нём добыча оленя должна стоить минимум 200 тыс. грн. Априори охотхозяйство — дело убыточное, занимаются этим фанаты охоты”, — сетует наш собеседник.

Он сам
Из вышеописанного становится понятна нелюбовь егерей к браконьерам. По сути, последние хищнически эксплуатируют их труд — отстреливают всё без разбора: молодняк, беременных самок. Так как оружие у браконьеров не зарегистрировано, вычислить его обладателей очень сложно. Хоть закон и предусматривает наказание за браконьерство (штраф за незаконную добычу оленя — 80 тыс. грн, кабана — 50 тыс., зайца — 7 тыс. грн), реальных случаев, когда кого-то привлекли по этой статье, не так много. Даже если егерь снимет на телефон браконьера рядом с убитой тушей, последний на суде может заявить, что просто гулял по лесу с ружьём и наткнулся на убитого зверя. И вполне вероятно, что суд сочтёт этот аргумент убедительным.

“В 2010-м за год составляли около 10 тыс. протоколов о нарушении правил охоты, после 2015-го цифра упала до 3 тыс., на сегодня эти показатели сохраняются. Но это не говорит о том, что число браконьеров уменьшилось. Уменьшилось число случаев поимки и фиксации. Егеря стали уходить: зарплата егеря — около 4 тыс. грн. Поэтому за угодьями следят преимущественно волонтёры”, — говорит Иван Шеремет, начальник Управления охотничьего хозяйства и охоты Государственного агентства лесных ресурсов Украины.

По его словам, чтобы исправить ситуацию, нужно объединить усилия государства, егерей и местных жителей. Иначе конфликты и дальше будут решаться в лучшем случае кулаками, в худшем — нажатием спускового курка.

Ульяна КУПНОВИЦКАЯ
[15:10 21 ноября 2019 года ] [ Фокус, 14 ноября 2019 ]

16 листопада 2019

Почему в Украине процветает браконьерство, а егерь стал мишенью

Фото: Getty Images

Браконьерами движет не чувство голода, как сорок лет назад, а экстрим. Лицензию на охоту они не покупают из принципа — так интереснее. Повезёт — выследишь кабана, не повезёт — наткнёшься на егеря. Правда, как показывает практика, часто не везёт в этом случае как раз последним.

10 ноября вблизи села Царёвка на границе Коростышевского и Радомышльского районов егери общественной организации "Радомышльские охотники" повстречали семерых неизвестных охотников, пишет Фокус. Их заподозрили в браконьерстве. Среди егерей оказался Святослав Пархоменко, адвокат Александра Лося, одного из подозреваемых по делу об убийстве экс-депутата Госдумы РФ Дениса Вороненкова. Егери попросили неизвестных показать лицензию на охоту, которой ни у кого не оказалось. Начал нарастать конфликт. Прозвучал выстрел. Пархоменко первым спустил курок своего незарегистрированного пистолета Browning. Он ранил 52-летнего браконьера, тот в свою очередь ответил выстрелом их ружья. Адвокат погиб на месте.
В тему: Адвоката защищавшего подозреваемого в убийстве Вороненкова застрелили на охоте
"Конфликты между егерями и браконьерами происходят регулярно, но они нигде не отображены — протоколов не составляют. У егерей не особенно много прав. По закону они имеют право останавливать транспорт, проверять документы, проводить осмотр машин, если это им разрешат охотники. Задерживать они никого не могут. Поэтому практически каждая встреча в лесу егерей и браконьеров заканчивается конфликтом. Хорошо, если разрядят оружие, отставят его в сторону и мирно начнут выяснять, кто на каком основании зашёл в лес", — рассказывает Артём Мельник, директор охотхозяйства "Бретон" в Згуровском районе Киевской области.

Он поясняет, что браконьерская охота — развлечение для богатых. Один лишь дорогой карабин стоит около €6 тыс., оптический прицел — €10 тыс. Для браконьеров стоимость государственной лицензии на охоту — сумма символическая. Но охотиться на законных основаниях им неинтересно. Куда круче приехать на джипе ночью с тепловизором и пострелять. Пару лет назад был случай в том же Радомышльском районе — застрелили двух селян, которые ночью воровали картошку на чьём-то огороде. Их перепутали с кабанами. Артём Мельник говорит, что это показатель неопытности охотников. "Виновных, конечно, не нашли", — сетует он.

Выкормить, а потом добить

Практически все леса за пределами населённых пунктов разделены на охотничьи угодья. Их закрепляют за определёнными пользователями. Выглядит это следующим образом: юридическое лицо планирует создать охотничье хозяйство. Для этого оно обращается в Государственное агентство лесных ресурсов, там показывают свободные участки. Чтобы их получить в пользование на срок от 15 до 50 лет, нужно сделать охотустройство, своего рода бизнес-план. Этот план отправляют на рассмотрение в органы местного самоуправления. Там принимают решение о выделении участка.

Притом выдвигают определённые условия. Популяция диких животных не должна уменьшаться — это проверяют каждый год. К примеру, если за год число кабанов в лесу выросло на 10 голов, для охоты на данном участке выдадут не более 10 лицензий. Кроме того, арендатор леса обязан нанять следящих за порядком егерей и подкармливать обитающих на подведомственных ему участках промысловых животных.


Оленёнок-сирота. Этого оленёнка Артём Мельник нашёл в лесу — браконьеры убили его мать. Животное теперь живёт в охотхозяйстве на правах домашнего любимца

За это охотхозяйство получает право взимать оплату за охоту на арендованной им у государства территории. Размер оплаты устанавливает администрация охотхозяйства. К примеру, средняя цена охоты на кабана по Украине — 5 тыс. грн за голову. К этому нужно добавить стоимость государственной лицензии на отстрел — 600 грн.

Андрей Мельник утверждает, что этих денег не хватает на содержание участка. Чтобы вырастить кабана с молодняка до стоящей добычи, требуются годы. "Есть хозяйство, в которое за четыре года вложили 100 млн грн. В нём добыча оленя должна стоить минимум 200 тыс. грн. Априори охотхозяйство — дело убыточное, занимаются этим фанаты охоты", — сетует наш собеседник.
В тему: Звери съедают Америку

Он сам

Из вышеописанного становится понятна нелюбовь егерей к браконьерам. По сути, последние хищнически эксплуатируют их труд — отстреливают всё без разбора: молодняк, беременных самок. Так как оружие у браконьеров не зарегистрировано, вычислить его обладателей очень сложно. Хоть закон и предусматривает наказание за браконьерство (штраф за незаконную добычу оленя — 80 тыс. грн, кабана — 50 тыс., зайца — 7 тыс. грн), реальных случаев, когда кого-то привлекли по этой статье, не так много. Даже если егерь снимет на телефон браконьера рядом с убитой тушей, последний на суде может заявить, что просто гулял по лесу с ружьём и наткнулся на убитого зверя. И вполне вероятно, что суд сочтёт этот аргумент убедительным.
"В 2010-м за год составляли около 10 тыс. протоколов о нарушении правил охоты, после 2015-го цифра упала до 3 тыс., на сегодня эти показатели сохраняются. Но это не говорит о том, что число браконьеров уменьшилось. Уменьшилось число случаев поимки и фиксации. Егеря стали уходить: зарплата егеря — около 4 тыс. грн. Поэтому за угодьями следят преимущественно волонтёры", — говорит Иван Шеремет, начальник Управления охотничьего хозяйства и охоты Государственного агентства лесных ресурсов Украины.
По его словам, чтобы исправить ситуацию, нужно объединить усилия государства, егерей и местных жителей. Иначе конфликты и дальше будут решаться в лучшем случае кулаками, в худшем — нажатием спускового курка.

Ульяна Купновицкая,  опубликовано в издании  Фокус

СБ, 2019-11-16 08:21
http://argumentua.com/stati/pochemu-v-ukraine-protsvetaet-brakonerstvo-eger-stal-mishenyu

11 серпня 2019

Браконьєри на Закарпатті підстрелили молоду оленицю і кинули гнити в ріці (фото)


На Закарпатті жорстокі браконьєри поранили молоду оленицю та покинули її гнити в ріці. Про це повідомив у мережі місцевий мешканець Микола Кокіш-Мельник, оприлюднивши відповідні фото.

Злочин стався у селі Богдан Рахівського району Закарпатської області. Чоловік зазначає, що поранено дику козулю. Але соцмережі стверджують, що насправді це молода олениця.



https://vgolos.com.ua/news/brakonyery-na-zakarpatti-pidstrelyly-molodu-olenytsyu-i-kynuly-gnyty-v-ritsi-foto_1038597.html

21 липня 2019

ObjectivTv: Знищені дерева та збитки у десятки мільйонів гривень: спецрепортаж медіагрупи "Об'єктив"


Ліси на Харківщині перетворилася на осередок свавілля браконьєрів. Подробиці на нашому сайті: https://www.objectiv.tv/.



ObjectivTv
Опубликовано: 21 июл. 2019 г.

15 травня 2019

На Волині браконьєри полювали на лося



У Волинській області надійшла інформація від громадських інспекторів та жителів Ратнівського району про те, що 11 травня 2019 року на території мисливських угідь Ратнівського УТМР планується полювання на лося.

Про це повідомляє Державна екологічна інспекція у Волинській області.

Для перевірки зазначеної інформації була направлена рейдова група з працівників екологічної інспекції.

Під час проведення рейду на предмет виявлення незаконного полювання на території мисливських угідь Ратнівського УТМР в урочищі Туречно між селами Краска та Залісся в лісовому масиві затримали групу браконьєрів, ними виявились троє чоловіків із Ратнівського району, які ймовірно хотіли вполювати лося, бо із мисливською зброєю в руках рухалися саме у напрямку слідів, залишених цим лісовим красенем.

Горе-мисливці спробували втекти, але їм це не вдалося, оскільки працівники екологічної інспекції виявилися спритнішими.

За фактом виявлених порушень правил полювання інспекторами складено три протоколи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.85 КУпАП, на порушників накладено штраф по 1020 гривень.

Полювати на лося заборонено, відповідно до чинного Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.12.2017р. №481 «Лось європейський» занесений до Червоної книги України.

Відповідно до ч.1 ст.248 КК України, полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, — карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Крім того, в ході проведення зазначеного рейду співробітниками Інспекції встановлено порушення вимог статтей 25, 27, 63 Закону України «Про тваринний світ» та пунктів 3.14, 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, на порушників складено 9 адміністративних протоколів, з них за ч.3 ст. 85 КУпАП – 7 протоколів за якими правопорушники були притягнути до відповідальності у вигляді штрафів та за ч.4. ст.85 КУпАП – 2 протоколи, які були передані до суду, також було виявлено та вилучено безхазяйні заборонені знаряддя лову (сітки рибальські загальною довжиною 700 м.).

Державна екологічна інспекція у Волинській області закликає громадян бути відповідальними, дотримуватись вимог природоохоронного законодавства і у випадку виявлення фактів порушень на території області, повідомляти за телефоном гарячої лінії: 0332 72 33 96.

22:45, 14 Травня 2019

09 травня 2019

Браконьєрам все з рук не зійшло



6 квітня у селі Богдан Рахівського району охоронець мисливських угідь почув у лісі постріли й відразу повідомив у поліцію. Два жителі села Богдан віком 40 і 62 роки застрелили козулю. Поліція схопила браконьєрів на гарячому.

6 квітня, в поліцію звернувся житель села Богдан Рахівського району, охоронець мисливських угідь товариства мисливців і рибалок. Чоловік почув у лісі постріли й відразу повідомив у поліцію про те, що невідомі особи займаються браконьєрством.

За «гарячими слідами», спільно з лісниками, працівники Рахівського відділення поліції виявили в лососмузі розчленовану тушу козулі та осіб, які вбили тварину.

Встановлено, що до даного кримінального правопорушення причетні два жителі села Богдан віком 40 і 62 роки.

Окрім розібраної туші вбитої козулі, на місці події вилучено дві незареєстровані мисливські рушниці (зброя була заряджена) та мисливський ніж.

За даним фактом поліція розпочала кримінальне провадження за ч.2 ст.248 Кримінального кодексу України (Незаконне полювання, вчинене за попередньою змовою групою осіб). Санкція статті передбачає штраф до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обмеження або позбавлення волі на строк до 5 років. Слідство у справі триає, – інформує відділ комунікації поліції Закарпатської області.Відділ комунікації поліції Закарпатської області.

8 Квітня 2019 20:24

24 квітня 2019

Красная книга не поможет Украине спасти редкое животное: браконьеры тоже не спят

Красная книга не поможет Украине спасти уже редкого в наших краях лося. Причина - разгул браконьерства, часто с поощрения чиновников.


Об этом сообщил директор КЭКЦ Владимир Борейко, передает Соцпортал.
- Уважаемые коллеги, все мы не так давно вместе добились огромной победы- разбили охотников в двух судах и оставили лося в Красной книге. Можно подумать, что теперь лосю ничего не угрожает. Однако это не так. Как профессиональный эколог хочу высказать свое тревожное мнение, - рассказал он.
- Дело в том, что занесение лося в Красную книгу чисто юридически означает, что теперь легальная охота на него становится браконьерством. В странах с сильным государственным экологическим контролем- Беларусь, Польша или даже Россия ( не говоря о США , Германии и др. развитых странах) это означает практически полное прекращение отстрела лося ( охотники бояться браконьерничать, так как знают-что их тут же поймают и посадят), - отметил он.

Украина - единственная страна в Европе, где такого контроля не существует ( охотинспекции нет вообще, а экоинспекция практически была разрушена Гройсманом).

Поэтому охотники знают, что лося можно отстреливать, несмотря на запрет, и за это им ничего им не будет.

Однако тут есть один важный момент - для эффективного убийства лосей им нужны охотничьи вышки-индивидуальные и особенно облавные. Без этих приспособлений никто по снегу зимой за лосям в лесу и болотам лазать не будет. Отсюда вывод - если вышек не будет-не будет и охоты на лося.
Теперь второй важный момент.

Лось - животное не лесное, не полевое, а болотное. Он живет в болотах. Лосихи в болотах рожают, и в болотах лоси переживают зиму. Охотники знают эту особенность лосей и окружают болота своими охотничьими вышками для убийства лосей. Если вышек вокруг болот не будет - лосям ничто не будет угрожать.

Теперь третий важный момент. Лось в Украине остался в пяти полесских областях - Ровенская, Волынская, Житомирская, Киевская, Черниговская. Если мы обеспечим охрану лосей в этих областях ( защитив от охотников лосиные болота) - лоси будут сохранены и начнут увеличивать свою численность в Украине.
  • В Ровенской области лосиные болота охраняет Ровенский заповедник.
  • В Волынской - Черемский заповедник и Шацкий нацпарк.
  • В Житомирской - Полесский заповедник.
  • В Киевской - Черненский заказник.
  • В Черниговской - Межреченский региональный ландщафтный парк ( площадь – почти 80 тыс . га).

Но все дело в том, что в болотах Межреченского парка охотники незаконно соорудили возле лосиных болот около 30 вышек для убийства животных. А вышки Деснянского охотхозяйства ( на территории того же Межреченского парка) стоят вдоль границы с Киевской областью, с которых охотники могут выбивать лосей, охраняемых Черненским заказником. Только за последние 7 лет охотники могли убить в Межреченском парке официально 70 лосей, а неофициально эта цифра может доходить до 200 лосей.

Следует добавить, что болота в Межреченском парке - это одно из самых больших и значимых "родильных лосиных домов" в Украине, и одно из самых больших в Украине зимовок ( стойбищ) лосей . Здесь их каждую зиму скапливается около 100.

Чтобы обеспечить сохранность и будущее лосей в Киевской и Черниговской областях, Киевский эколого-культурный центр, Информационное Агенство « Активні громадяни» совместно с Государственной экологической инспекцией Украины и госэкоинспекцией в Черниговской области начали кампанию по освобождению Межреченского РЛП от охотничьих вышек. Уже есть первые положительные результаты- охотхозяйства « Тужар», «Вершина» и « Гончаровское» в добровольном порядке сняли свои вышки в Межреченском парке.

- Я обращаюсь ко всем зоозащитникам с просьбой о помощи нам в борьбе за лосей. Я прошу активно перепощивать или распространять другим путем наши материалы по этой теме, которые мы регулярно размещаем на фейсе КЭКЦ, - добавил он.

24.04.2019 22:15 | Соцпортал

27 березня 2019

Лісівники, причетні до ситуації з застреленою риссю - звільнені, по них триває розгляд справ, - Валерій Мурга



Про те, чи покарані лісівники, причетні до вбивства червонокнижних тварин, розпитували днями журналісти під час прес-конференції начальника Закарпатського ОУЛМГ Валерія Мургу.

Питання господарвання в закарпатських лісах, у тому числі мисливства, обговорювали днями під час прес-конференції журналісти разом із керівництвом закарпатського лісового управління.

Так, зі слів В. Мурги, лісничий, що причетний до вбивства рисі восени 2017 року, звільнений, "...хоча сьогодні він і намагається доказувати, що то фото було зроблено 5 років тому… Яа різниця, коли? Питання було принциповим: був учасником процесу, значить, не місце на цій роботі. На території того регіону закрите полювання через відповідні порушення взагалі. Був звільнений і головний лісничий, і єгер у лісгоспі після браконєрства на оленя. Є ще три матеріали, де були зафіксовані факти браконьєрства, в тому числі в Сваляві, по всіх передані справи до правоохоронних органів".

В. Мурга каже, що звільнений у справі "по рисі" лісничий оскаржує своє звільнення. "Люди, які були причетні до фото і ситуації з риссю – всі звільнені! Якщо навіть вони говорили про рись, збиту автівкою, вони мали про це повідомити! Тому тут - без варіантів".

Нагадаємо,14 листопада 2017 року правоохоронці розпочали перевірку за фактом виявлення в соцмережах фото з убитими тваринами, полювання на яких заборонено на Закарпатті та відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 248 ККУ, тобто незаконне полювання.

Таке правопорушення карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

uzhgorod.net.ua

21 лютого 2019

Я на охоте! Кто крышует браконьеров?


Уже неделя, как в Казахстане действует запрет на весеннюю охоту. Сообщения о нарушителях запрета пока не поступали, однако, учитывая многолетние традиции браконьерства в стране, это лишь вопрос времени.

Не стреляйте в волков и птиц

– Запрет введен в части охоты в период с 16 февраля по 14 июня и ограничения суточной нормы изъятия одного вида пернатой и пушной дичи на одного охотника до пяти особей, кроме промысловой охоты, – сообщил пресс-секретарь комитета лесного хозяйства и животного мира минсельхоза Сакен ДИЛДАХМЕТ и привел цифры: численность уток в 2015 году по отношению к 2014 году снизилась более чем на 2 миллиона особей. На этом фоне растет статистика по браконьерству.

А в пяти регионах страны – Акмолинской, Западно-Казахстанской, Карагандинской, Костанайской, Павлодарской областях – до конца года нельзя охотиться на волков.

По данным МСХ, там самая низкая популяция волков (в республике насчитывается порядка 13 тысяч особей). Отстрел возможен только при нападении хищников на домашний скот или при появлении на территории населенных пунктов.

Отделываются легким испугом

Тем временем эксперты бьют тревогу из-за угрозы исчезновения сайгаков с карты страны. Напомним, эти животные занесены в Красную книгу, охота на них запрещена. Численность представителей уникального вида степных антилоп за 20 лет в республике сократилась с миллиона особей до 200 тысяч.

Рога сайгаков широко применяются в фармацевтике, восточной медицине, в основном в соседнем Китае. Стоимость одного килограмма может достигать четырех тысяч долларов. Именно они становятся предметом наживы браконьеров, от рук которых 15 января в Нуринском районе Карагандинской области погиб инспектор  “Охотзоопрома” (госпредприятие, занимающееся охраной животного и растительного мира, в том числе сайгаков) Ерлан НУРГАЛИЕВ и был ранен его напарник Петр НИЦЫК.

Справка “КАРАВАНА”

Охрана сайгаков осуществляется в Акмолинской, Актюбинской, Атырауской, Алматинской, Жамбылской, Западно-Казахстанской, Карагандинской, Костанайской, Кызылординской и Мангистауской областях. Охранные мероприятия на территории 123 миллиона гектаров ведут 222 инспектора “Охотзоопрома” вместо необходимых 400.

Отметим, этой трагедии предшествовали похожие истории, в которых браконьеры выходили сухими из воды. Так, в ноябре 2016 года на территории все того же Нуринского района Карагандинской области браконьер нанес ножевое ранение инспектору “Охотзоопрома”. И отделался легким испугом: дело по статье 115 УК РК (“Угроза убийством или причинением тяжкого вреда здоровью”) прекратили. А в апреле прошлого года в Карагандинской области за отстрел сайгаков возбудили дело на некоего гражданина К., который вскоре вновь попался на том же промысле – уже в другой компании! От ответственности мужчину… освободили.
Тем временем после гибели егеря мажилисмены обратились к премьер-министру с просьбой принять меры по изменению ситуации, когда уголовные дела по фактам браконьерства волокитятся, виновные уходят от ответственности и продолжают незаконно охотиться, а инспектора не в состоянии справиться с вооруженными до зубов преступниками. Подвиг инспектора Нургалиева

Об этом заявил и вице-министр сельского хозяйства Ерлан НЫСАНБАЕВ.

– Анализ правоприменительной практики показывает лояльность к браконьерам. С 2014 по 2018 год правоохранительные органы возбудили 539 уголовных дел по фактам браконьерства, из которых до суда дошло только 225! Из 294 проходивших по данным делам лиц 204 приговорены к ограничению свободы, к лишению свободы – всего 28 человек. На 51 наложены штрафы на сумму 681 миллион тенге. От уголовной ответственности освобождено 11 человек, – сообщил Нысанбаев на “круглом столе” в Астане.

При этом из задержанных за четыре года 379 единиц машин браконьеров в суде фигурировали только 172, конфисковано всего 37 машин!

– Из изъятых 16 плавсредств суд вернул владельцам 12 единиц, конфисковал всего 4, которые после были реализованы по демпинговой цене через аукцион, что не исключает их приобретения потенциальными браконьерами, – заметил по этому поводу вице-министр сельского хозяйства.

Был джейран – стала собака

Чиновник привел примеры доходящих до абсурда уголовных дел.
В октябре 2012 года инспектора “Охотзоопрома” в Чарынском национальном парке (Алматинская область) задержали двух граждан за незаконную охоту на джейрана.

Уйгурский РОВД возбудил уголовное дело, экспертиза туши показала, что убитое животное является джейраном. Однако экспертиза крови определила, что это… домашняя собака. Спустя полгода дело было прекращено.

Кстати, это не единичный случай, когда дикие животные после проведения экспертиз “одомашниваются”. Зачастую у подобных метаморфоз есть постоянные авторы. По информации Нысанбаева, при проведении экспертизы туши горного барана (архара) один из частных экспертов признал его домашним животным. В другом эпизоде якобы утерял вещественные доказательства – 38 рогов сайгака. Возбужденные по фактам браконьерства дела были прекращены, как и дело на эксперта.

Цезари за рулем

Генеральный директор предприятия “Охотзоопром” Ерзат АЛЬЗАКОВ продолжил тему:
– Следственные органы идут по пути наименьшего сопротивления: к уголовной ответственности привлекается один участник, остальные признаются свидетелями. Не может один человек находиться за рулем, одновременно стрелять и отпиливать рога, – резонно заметил на очередном “круглом столе” главный егерь страны и акцентировал внимание на угрозах жизни и здоровью своих подчиненных.

– С 2015 года по настоящее время зафиксировано 10 фактов нанесения телесных повреждений инспекторам. Только по двум эпизодам винов­ные приговорены к лишению свободы, по 5 – дела прекращены. Возникает вопрос: почему инспектора не применяли служебное оружие для своей защиты? Ответ прост: сделав это, они сами могут предстать перед судом, – сказал Ерзат Альзаков и поведал историю, когда после предупреждающих выстрелов в воздух – для усмирения браконьеров – инспектор в Южно-Казахстанской области оказался на скамье подсудимых.

У полиции свои объяснения статус-кво с вялотекущим ходом расследований браконьерских дел.

– Во-первых, позднее обнаружение туш диких животных с признаками гнилостных изменений препятствует установлению причины их гибели и снижает реальные шансы установления лиц, совершивших преступление. В 2018 году из обнаруженных в степях инспекторами “Охотзоопрома” 105 туш сайгаков 57 были в разложившемся скелетированном состоянии, что не позволило установить причину их гибели, – рассказал представитель следственного департамента МВД РК Дмитрий ШИРИНСКИХ. – Во-вторых, на результаты расследования влияет качество первоначального закрепления работниками природоохранных органов фактических данных, связанных с выявлением фактов браконьерства.

Полицейский посетовал: мол, многие инспектора “Охотзоопрома” не ведут видеофиксации незаконных действий браконьеров.

– При задержании машин сотрудники “Охотзоопрома” туши животных и оружие изымают и перекладывают на землю, что является грубым нарушением. Оружие передается из рук в руки, что затрудняет дальнейшее изъятие следов рук либо такие следы становятся непригодными для идентификации личности, – сказал Ширинских.


Также представитель МВД признал наличие проблем при назначении судебно-ветеринарной экспертизы. Чем привлекателен бизнес на сайгаках

– Данная экспертиза не проводится ни в одном госоргане, поэтому поручается частным лицам, имеющим лицензию, однако это требует оплаты расходов, – прокомментировал он, приведя в пример уже упоминавшегося жезказганского эксперта, чьими стараниями архар превратился в неизвестное домашнее животное. Однако по этому поводу никаких комментариев сотрудник МВД не представил. Зато упомянул о проблеме хранения вещдоков по браконьерским делам. Туши животных, шкуры, внутренности попросту негде хранить.

С такими защитниками и врагов не надо

Между тем руки самих полицейских тоже в крови незаконно убитых животных, как и руки некоторых инспекторов.

– В период 2014–2018 годов выявлено 15 фактов браконьерства, к которым причастны сотрудники правоохранительных органов и инспектора подведомственных комитету лесного хозяйства и животного мира организаций, – сообщил вице-министр сельского хозяйства Ерлан Нысанбаев. – В декабре 2017 года инспектора “Охотзоопрома” задержали инспекторов Иргиз-Тургайского резервата (Актюбинская область), в машине которых находилось 8 штук рогов сайги, охотничье оружие, патроны. В декабре 2018 года задержан участковый инспектор Улытауского РОВД, у которого на территории двора обнаружено 12 туш отстрелянной сайги.
О покровителях браконьеров знают и в Генеральной прокуратуре.

Как сообщил начальник управления службы по защите общественных интересов ГП Сакен САМЕТ, в мае прошлого года в Атырауской и Мангистауской областях пресечена деятельность ОПГ, действовавшей под крышей сотрудников рыбной инспекции и полицейских.

– Мы проанализировали списки работников охранных учреждений и выяснили, что более 90 лиц ранее привлекались к уголовной ответственности за совершение преступлений против собственности, в том числе за грабежи, разбои, коррупцию, незаконную охоту, рубку леса. Необходимо ужесточить квалификационные требования, – считает представитель надзорного органа.

По данным Сакена Самета, за три года браконьеры нанесли природе ущерб на 3,6 миллиарда тенге. В период 2016–2018 годов истреблено почти 3 тысячи сайгаков. Аналогичная ситуация – с добычей рыбы осетровых пород. В прошлом году из незаконного оборота изъято почти 8 тысяч килограммов осетрины.

“Таблетка” против джипа

Другая острая проблема, которая не решается годами, – материально-техническая база территориальных инспекций комитета. В то время как браконьеры ездят по степным дорогам в поисках наживы на новых джипах, вооруженные и с современными средствами связи, инспектора-егеря вынуждены нести службу в экстремальных условиях – на устаревшем транспорте и без качественной техники.

– Более 50 процентов транспорта природоохранных организаций подлежит списанию. При этом, согласно бюджетной заявке МСХ на 2019–2021 годы, из запланированных 1,4 миллиарда тенге на приобретение материально-технических средств министерство финансов поддержало лишь 567,2 миллиона тенге, из них на приобретение транспорта – 464,6 миллиона тенге, – сообщил Ерлан Нысанбаев.

Депутат мажилиса парламента Роман КИМ о тяготах егерской службы знает не понаслышке – регулярно выезжает в регионы, бывает в самых отдаленных заповедниках.
– На чем егерям выезжать к месту происшествий и преследовать нарушителей? На полуразвалившихся “таблетках”-уазиках?! Браконьеры на джипах и суперсовременных снегоходах, катерах смеются над ними. У егерей нет автовидеорегистраторов, не у всех имеются видеокамеры.

Или вот, например, рыбная инспекция Западно-Казахстанской области: сократили штат почти в два раза, но территория-то осталась та же, реки не стали короче. За свою работу егеря получают не более 80 тысяч тенге, у них нет соцпакета, служебного жилья, – констатировал он в разговоре с “КАРАВАНОМ”. – При этом со стороны МСХ есть перекосы по подбору и расстановке кадров.

Я знаю сотрудников центрального комитета – профессионалов, которые посвятили службе много лет, но так и не дождались признания: в один день начальником назначают кого-то со стороны.

И на местах та же ситуация. Какая мотивация работать в этой отрасли дальше?.. А в руководящем составе на уровне областных лесных хозяйств в это время мы видим ветврачей, зоотехников, бывших финполовцев и экс-акимов, – отметил парламентарий.

Кроме того, по его словам, егеря ограничены в своих полномочиях и по факту не защищены.

– При обнаружении браконьера инспектор не имеет права сразу его задержать или составить протокол. Сначала он обязан направить административный материал в полицию на предмет отсутствия в действиях нарушителя признаков уголовно-наказуемого деяния. И только после получения решения ОВД об отказе в возбуждении уголовного дела может привлечь браконьера к адмответственности. К тому времени браконьера уже и след простыл. И оружие егеря не могут применить до тех пор, пока не выстрелят в них. Это же маразм! – возмущается депутат.

По этому поводу представитель Генпрокуратуры Сакен Самет замечает:
– На сегодняшний день нормативно не закреплен порядок действий инспекторов при задержании браконьеров – использование табельного оружия, служебного транспорта, поведение при пресечении попытки завладения оружием. Мужская работа: как женщина воюет с браконьерами

Сделайте их лесными шерифами

Депутат Роман Ким подчеркивает необходимость поднятия статуса инспекторов.
– Нужно дать им права, как полицейским, сделать их лесными шерифами. Несколько лет назад вместе с коллегами мы вносили соответствующие поправки в законопроект по вопросам растительного и животного мира, но правительство не поддержало наши предложения. В 2017 году комитет по аграрным вопросам, в который я вхожу, вновь направил эти же поправки в Генпрокуратуру. Воз и ныне там. Недавно мы опять предложили ряд норм, в том числе по конфискации имущества браконьеров. Они направлены на заключение кабмина, – рассказал нам мажилисмен.

И хотя побороть браконьерство в текущих условиях, по мнению депутата, невозможно, можно уменьшить масштабы этого зла. Для этого необходимо ужесточить меру ответственности для тех, кто уничтожает животный мир. С ним в этом солидарен минсельхоз – ведомство предлагает убрать штрафы, условные сроки для браконьеров и реально лишать их свободы. А также выплачивать инспекторам вознаграждение в размере 30 процентов от суммы возмещения ущерба и штрафа. Также чиновники предлагают создать базу данных “Браконьер”, которую в своей работе будут использовать правоохранители.

АСТАНА
https://www.caravan.kz/gazeta/ya-na-okhote-kto-kryshuet-brakonerov-520269/