ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою ЄДНАК. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ЄДНАК. Показати всі дописи

13 травня 2020

Епічна історія трапилася із лісами навколо Києва

Хто не знає - існує така собі установа як Боярська лісодослідна станція від Університету біоресурсів та природокористування.

Ця "станція" фактично є класичним лісгоспом, який роками "стриже" суцільними рубками ліси навколо Києва в кращих традиціях совєцьких лісівників, які керують самим же Університетом та диктують руйнівну лісову політику в Україні.

Цим людям байдуже біорізноманіття, зникаючі види рослин та тварин, екосистеми та екомережі. Для них ліс - це щось на кшталт поля, з якого треба збирати врожай.

Так от ці лісові бонзи обламали зуби на процедурі оцінки впливу на довкілля при затвердженні планів рубок. Вони розтринькали державні кошти на халявний звіт з ОВД, який обґрунтовано розкритикували природозахисники. Міністерство повернуло звіт на доопрацювання!

Круто, коли реформа, яку я адвокатував у парламенті все ще працює та дає реальні результати, поруч із правильно політикою профільного Міністерства.

І взагалі навколо Києва на цих територіях повинен бути національний природний парк із кращими практиками наближеного до довкілля лісівництва.

Зараз важливо провести службове розслідування щодо неефективного використання коштів установи! Oleksandr Marikovski Юлія Овчинникова Lesia Vasylenko

Більше деталей тут: https://www.facebook.com/185650678123057/posts/3038166362871460/

15 січня 2020

Що насправді відбулось сьогодні на нараді у Прем'єра по лісовому господарству?

1. Чіткі сигнали галузі про те, що business as usual не буде. На нараді були присутні силовики, для яких це чітка комадна - "Фас". Відсторонений очільник Закарпатської області - "перша ластівка". Наступні будуть вже дуже скоро.

2. Уряд робить ставку на електронний облік деревини, а також на санкції за "дерево без бірок". Відповідні зміни до законодавства ще слід прийняти, але це той необхідний крок, який зробить внутрішній обіг деревини по Україні нарешті під контролем, дасть змогу вивести нелегальні пилорами з тіні разом з сотнями тисяч кубометрів вкраденої деревини.


3. Уряд нарешті готовий нормалізувати правила торгівлі деревиною на електронних майданчиках. Разом - електронним обліком це дасть повну прозорість всього. Далі - аналіз та аналітика, пошук системних збоїв та порушень в роботі лісокористувачів. Ще далі - краща якість державних рішень завдяки кращому аналізу. На часі також інвентаризація лісів. Задекларована ціль - збільшення лісистості до 20% - це benchmark, відповідно до якого можна розробляти державні програми, залучати фінансування, міжнародну підтримку.

4. Прозвучала теза про інституційну реформу. Її концепція згідно мого розуміння буде активно розроблятись впродовж наступних місяців. Чому це важливо? Бо корупційні ризики залишаються!
а) Слід змінити 90% керівників обласних управлінь, їх заступників та головних лісничих та інженерів - а це більше 100 фахових та порядних людей - шалений дефіцит. Змінивши 100 порядних (місяці, помилки, скандали, узгодження з Мінекоенерго та ОДА), слід буде братись за директорів держлісгоспів, а їх разом з головними лісничими та головними інженерами - близько 1тис. Директорів слід також погодити з місцевими адміністраціями.
Отже - щоб ліквідувати корупцію та погане управління в галузі потрібно близько 1200 супер-потужних фахівців, яких слід почати шукати, готувати, відбирати ще вчора. І все це має робити одна єдина людина, нещодавно призначений - Андрій Заблоцький

Тому Держлісагентство слід а) інституційно будувати фактично з нульової відмітки, б) змінити самі підходи до управління сферою - 300 державних підприємств в ручному управлінні це шлях в нікуди.

На сьогодні лісам України приділяється безпрецедентна увага в топ-керівництві державою. Це унікальний шанс на зміни, який дуже крихкий та слабкий. Ми лише на початку дуже важкої боротьби. Особисто я хочу, аби все вдалось!


15 листопада 2019

Оновлений реєстр ОВД - це супер!


 
Оргуський інформаційно-просвітницький центр

13-14 листопада 2019 року в Оргуському інформаційно-просвітницькому центрі відбувся навчальний тренінг "Ознайомлення з функціоналом оновленого Єдиного реєстру з ОВД" для понад 50-ти працівників структурних підрозділів з питань екології та природних ресурсів ОДА за підтримки UNDP та Sverige Швеція.

На тренінгу представники Мінекоенерго та "Sterling Web Agency" презентували оновлений функціонал Єдиного реєстру з ОВД та разом із учасниками зформували перелік пропозицій щодо вдосконалення програмного забезпечення.

У програмі тренігу була також сесія присвячена питанням здійснення СЕО та рекомендаціям (розробленим за підтримки RST) щодо змісту звітів із ОВД в частині фауни/флори/біорізноманіття.

14 листопада 2019

Співбесіда у Президента. Як це було - очима Остапа Єднака


Нагадаю, що більше місяця тому Кабмін оголосив конкурс на Голову Держлісагентства. На старті було близько 40 претендентів. Після тестування з англійської мови, знання законодавства, професійних та управлінських навичок, нас залишилось четверо, яких рекомендовано Кабміну на призначення. Після фіналу пройшло близько 10 днів тиші з безліччю чуток, що породжували недовіру до процесу та результату.

Вчора з усіма претендентами зв'язались з офісу Прем'єра та запросили на нараду із Президентом на 12.30. Додатково на 9.00 ранку призначили також зустріч з Міністром енергетики та довкілля.

Зустріч з Міністром та Першим заступником тривала близько 40 хв. реальних дискусій, впродовж яких я зміг окреслити візію реформ, розуміння проблем та шляхи їх вирішення.

На 12.30 зібрались усі претенденти в Офісі Президента. Швидко пройшли секюріті, нам запропонували каву/чай. У кімнаті за круглим столом на зустріч очікували також кандидати на Автодор та Держгеокадастр. Були присутні відповідно Міністр інфраструктури, Міністр енергетики та довкілля та Заступниця Мінекономіки.

Разом з Міністром енергетики та довкілля усіх кандидатів на Держлісагентство запросили в кабінет до Президента. У той, що на відомому фото. Там кипіла робота. Трансляція Ради, емоції Президента з контексту яких я зрозумів, що він вболіває за ринок землі.

Розмова з нами тривала близько години. Кожен з кандидатів представив себе, окреслив бачення реформи. Була дискусія з Президентом, Міністром. Заходив Прем'єр. Обговорювали питання обліку деревини, незаконних рубкок, ситуації в Карпатах. В довідкових матеріалах у Президента були відомості про фіналістів, прямо ставились питання про наші біографії та досвід. Подякував, попрощались.

Які враження, плюси та мінуси?

Плюси:
- Повага до учасників-фіналістів. Навіть якщо десь хтось щось вирішив, ти всерівно маєш можливість донести думку, бачення та проблематику до перших осіб держави.
- Дискусія. Нам не читали лекції. Президент здебільшого слухав та ставив запитання, місцями незручні.
- Безпрецедентна увага до сфери. Ліси та проблематика на особистому контролі. Це значить, що при належному тиску громадськості та експертного середовища зміни мають шанс трапитись.
- Відкритість. Хоч зустріч і не була анонсована публічно, але не було умов конфіденційності, тому і пишу цей пост. :)

Мінуси:
- Призначення на всі перелічені посади - це сфера відповідальності Кабінету Міністрів. Хоч формально рішення прийматиме Кабмін, і я розумію, що успіх/неуспіх призначення та реформи це політична відповідальність Президента, але все ж таки - це зміщення повноважень.

Формально це називалось нарадою. Це звісно краще, ніж кулуарні зустрічі з "обраними" та "рєшалово". Тому однозначно рекомендую усім активним змінотворцям штурмувати високі посади держслужби, доносити свою позицію та робити зміни!

Oleksiy Honcharuk, підхід правильний, краще його комунікуйте та вдосконалюйте.

Олександр Стародубцев (Olexandr Starodubtsev) можу порекомендувати не "ламати" формат відкритості та інтерактиву конкурсів, проте водночас звузити дискреційність фінальної співбесіди, яка дає 60% загальних балів.


07 листопада 2019

На посаду очільника Держлісагенства претендує екснардеп, сімейний бізнес якого торгує з Росією



На посаду очільника Держлісагентства претендує Остап Єднак, нардеп 8 скликання від фракції “Самопоміч”, сімейний бізнес якого пов`язаний з торгівлею з Російською Федерацією.

Про це повідомили у ГО “Громада та ініціатива”.

“У соцмережах ми помітили заклики на підтримку кандидатури нардепа 8 скликання Остапа Єднака на посаду очільника Держлісагентства. При цьому Єднака подають як великого захисника лісів та загалом довкілля, з чим ми ніяк не можемо погодитися. Адже на ділі екснардеп непогано заробляє на лісоматеріалах, а його ім’я не раз фігурувало в корупційних скандалах”, – наголосили у громадській організації.

Як повідомляють активісти, восени 2016 року прокуратура затримала підозрюваного у вимаганні 70 тисяч доларів за сприяння в отриманні посади голови Державного агентства лісових ресурсів України. І відразу ж з’явилася інформація, що до корупційної оборудки причетний тодішній нардеп Остап Єднак, який проштовхував на посаду Анатолія Бондара, начальника Вінницького управління лісового господарства. Скандал загасили, але не згасли наміри Єднака контролювати галузь.

За інформацією сайту politeka.net, дружина екснардепа Світлана керує компанією “Інтервудкоммерц” – це один з найбільших гравців на ринку лісу. До обрання в парламент бізнес очолював Остап Єднак. Фірма спеціалізується на пиломатеріалах з цінних порід дуба, ясена та бука. Із 2011 до 2016 року, за інформацією митників, вона вивезла близько 11 тис кубометрів лісу. А за даними аукціонів, для виробництва пиломатеріалів компанія закупила всього 2 тис. кубів кругляка, яких вистачає на виробництво 1 тис. кубометрів продукції.

Видання «Антикор» стверджує, що сімейний бізнес Єднака є вагомою складовою «чорного ринку». Більше того, згідно із сертифікатами, частину продукції фірма відправляє в РФ, тобто торгує з агресором.

Нагадаємо, що Остап Єднак на парламентських виборах 2019 року йшов на вибори з політичною партією “Сила людей”.

07.11.2019

06 квітня 2019

Чому фактично декриміналізовано незаконну вирубку лісу?

Ті, хто через незаконні рубки завдає шкоди менше, як на 2 мільйони гривень, фактично отримують адміністративний штраф, — народний депутат Остап Єднак.



Сьогодні потрібно терміново внести зміни до законодавства щодо захисту лісів від незаконних рубок. На цьому під час брифінгу наголосили народні депутати Ігор Луценко, Остап Єднак та Ольга Червакова, які закликали ухвалити законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та охорони зелених насаджень.

Один з авторів законопроекту № 5504, народний депутат Остап Єднак зазначив, що проблема загострилася з 1 січня 2019 року через не зовсім досконалі рішення парламенту, який всіма силами намагався посилити відповідальність, і, зокрема, кримінальну, за незаконну рубку лісу та контрабанду деревини, проте сталася правова колізія, яка фактично призвела до амністії для незаконних лісорубів. «В нинішніх умовах ті, хто через незаконні рубки завдає шкоди менше, як на 2 мільйони гривень, фактично отримують адміністративний штраф, а кримінальні справи, які було порушено до набрання чинності цими нормами, закриваються», — сказав народний депутат та закликав парламент якнайшвидше знайти технічне вирішення цієї проблеми. «Я є співавтором законопроекту № 5504, який був зареєстрований понад два роки тому і отримав схвальний висновок у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, тож він готовий до ухвалення в першому читанні з наступним його доопрацюванням до другого читання в частині визначення розмірів істотної шкоди, щоб ми мали інструмент запобігання незаконним рубкам», — повідомив він.

Крім того, цей законопроект містить інші норми, які мають покращити ефективність охорони та захисту лісів від незаконних рубок. Зокрема, зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Лісового кодексу України передбачають запровадження кримінальної відповідальності за незаконне видалення, знищення або пошкодження зелених насаджень, підвищують розмір штрафів за незаконну вирубку, вдосконалюють процедуру вилучення незаконно добутої деревини, забезпечують доступ громадян до інформації про проведення рубок постійними лісокористувачами, запроваджують облік лісових ресурсів та передбачають дисциплінарну відповідальність керівників лісогосподарських підприємств за неналежний стан проведення рубок та облік заготовленої деревини. «Це зробить лісову галузь прозорішою та відповідальнішою», — переконаний О. Єднак.

Народний депутат Ігор Луценко зауважив, що попри численні заяви про необхідність посилення відповідальності за незаконні вирубки, ми фактично прийшли до того, що у нас не існує кримінального переслідування тих, хто нищить ліси. «Тобто в теорії у законодавстві прописані різного роду статті, яким чином мусить бути понесена ця відповідальність, але коли ми бачимо, яких масштабів сягнули ці незаконні вирубки, то приходимо до висновку, що чинне законодавство не працює», — сказав народний депутат та резюмував, що коли є незаконна дія або бездіяльність, але для правопорушників немає наслідків, то це означає, що законодавча норма є мертвою.

Народний депутат Ольга Червакова нагадала, що ця проблема виникла після ухвалення восени минулого року закону про захист лісів, за яким розмір істотної шкоди, після якої настає кримінальна відповідальність, справді збільшився до 2 мільйонів гривень. Вона пояснила, що коли парламентарії ухвалювали цей законопроект, то вважали, що на основі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у 17 гривень визначили розмір істотної шкоди на рівні 35 тисяч гривень. Однак вони не врахували, що в Перехідних положеннях Податкового кодексу міститься норма про те, що для кваліфікації цього діяння у кримінальному процесі застосовується сума не 17 гривень неоподаткованого мінімуму, а 960 гривень. «Таким чином розмір істотної шкоди збільшився до майже 2 мільйонів гривень», — сказала вона та констатувала, що не бажаючи того, народні депутати цим рішенням фактично декриміналізували незаконну вирубку лісу.

З цією тезою погодився координатор проекту Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Лісова варта» Дмитро Карабчук, який зазначив, що правоохоронці просто не знають, що робити з тими, хто незаконно рубає ліс.

Водночас народні депутати Сергій Кіраль, Геннадій Кривошея та Олександра Кужель також зареєстрували законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення заходів, направлених на збереження українських лісів» (№ 10201), у якому пропонується дати чітке визначення терміна «незаконна рубка дерев».

Обґрунтовуючи необхідність ухвалення цього законопроекту, вони нагадують, що з часу прийняття у 2018 році Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», який посилив відповідальність за незаконну вирубку лісу та подальшу його контрабанду, це питання значною мірою залишається невирішеним через відсутність чіткого законодавчого визначення, що таке незаконна рубка. І саме ця невизначеність часто дозволяє тим, хто нищить ліси, залишатися безкарними. Враховуючи це, автори законопроекту № 10201 пропонують включити до законодавства визначення терміна «незаконна рубка дерев» відповідно до судового тлумачення, яке міститься у постанові Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року. Крім того, законопроектом № 10201 пропонується встановити, що розмір істотної шкоди, з якої настає кримінальна відповідальність за незаконну рубку лісу, становить 35 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тяжкі наслідки настають після завдання збитків на рівні 90 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час обговорення О. Червакова висловила думку, що на розгляд комплексного законопроекту № 5504 може піти багато часу, тож для виправлення цієї помилки доцільніше було у найкоротший термін розглянути точковий законопроект, наприклад, № 10201. Вона також не виключила, що подасть власний законопроект на цю тему, та у зв’язку з цим поцікавилася у громадських активістів, яким мав би бути розмір істотної шкоди, щоб незаконна діяльність лісорубів передбачала кримінальну відповідальність.

На думку Д. Карабчука, розмір істотної шкоди має становити еквівалент одного автомобіля, завантаженого лісом-кругляком, що в середньому становить 100 тисяч гривень. «Крім того, потрібно підвищувати адміністративні штрафи щонайменше у 10 разів, щоб за перше порушення зловмисник платив принаймні 5 тисяч гривень і був зобов’язаний відшкодувати завдані збитки», — сказав координатор проекту Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Лісова варта» та додав, що також потрібно посилити відповідальність за дії, вчинені групою осіб, збільшити розмір відшкодування за вкрадену деревину та запровадити не адміністративну, а кримінальну відповідальність за третє порушення.

Дослівно

Координатор проекту Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Лісова варта» Дмитро Карабчук:


«Зараз у реєстрі судових рішень 31 справа про закриття кримінальних проваджень у зв’язку з набуттям чинності закону про «декриміналізацію вирубки лісів». Правоохоронці кажуть, що це тільки верхівка айсберга, тому що закривають і ті справи, за якими тривали слідчі дії».