ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою ЕКОМАРАЗМ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ЕКОМАРАЗМ. Показати всі дописи

15 квітня 2020

Как вырубка лесов приводит к распространению вирусов



Вирусы, переходящие с животных на людей, подобно тому, который вызывает COVID-19, вероятно, станут более обычными, когда люди продолжают трансформировать естественные места обитания животных в сельскохозяйственную землю

Анализ показывает, как вырубка тропических лесов в Уганде подвергает людей большему риску физического взаимодействия с дикими приматами и вирусами, которые они переносят. Результаты исследования показывают, как инфекционные заболевания быстро передаются от животных к людям и в других частях мира, и предлагают потенциальные решения для прерывания тренда.

«В то время, когда COVID-19 вызывает беспрецедентный уровень экономического, социального и здравоохранительного разорения, важно мыслить критически о том, как человеческое поведение увеличивает наше взаимодействие с инфицированными животными», – сказала Лаура Блумфилд из Стэнфордской школы изучения Земли, энергии и окружающей среды. – «Комбинация значительных изменений в окружающей среде, таких, как дефорестация и бедность могут зажечь огонь глобальной пандемии».


Изменение ландшафта

Люди превратили почти половину земли мира в сельскохозяйственную. Тропические леса пострадали больше всего за последние несколько десятилетий. В Африке это привело к потере трех четвертей леса. То, что осталось, заповедники и заказники, – лишь малые острова леса в море фермерских угодий.

В Уганде декады миграций и создание фермерских хозяйств вне Национального парка Кибале привели к высокой плотности людей, пытающихся поддерживать свои семьи на грани леса. Обычно люди избегают диких приматов, поскольку они хорошо известны как носители заболеваний, и многие защищены органами охраны дикой природы Уганды. Однако, продолжающаяся потеря лесных земель означает, что дикие приматы и люди все чаще делят одни и те же пространства и требуют одну и ту же еду.

Когда люди выходят в лесные зоны за ресурсами, и животные выходят из своего места обитания на набеги на посевы, повышаются шансы передачи зоонозных – от людей к животным – заболеваний. Один из примеров – ВИЧ, вызванный вирусом, который перешел от диких приматов на людей через инфицированные жидкости тела.


Предвидение инфекции

В отличие от предыдущих исследований, которые изучали этот вопрос в первую очередь с экологической точки зрения, Стэнфордский университет впервые интегрировал экологические факторы с индивидуальными поведенческими, и взвесил риск для здоровья людей.

Исследователи начали с проведения опроса мелких фермерских хозяйств, живущих возле леса. Они сопоставили эту информацию с изображениями со спутника того же временного периода, чтобы моделировать, каким образом ландшафт и поведение заставляют некоторых людей контактировать с дикими животными.

Они обнаружили, что чаще всего на контакт людей и диких приматов влияла протяженность линии леса вокруг человеческих домов и частота, с которой люди отправлялись в лесные зоны за стройматериалом. Поиск подходящего материала занимает больше времени в местах жительства приматов, чем другие лесные виды деятельности.

При этом, небольшие фрагменты леса скорее всего становились местом контакта из-за их общих границ с сельскохозяйственными угодьями.


Сдерживание заболеваний

Исследователи предполагают, что относительно небольшие буферные зоны типа лесных хозяйств вокруг богатых фауной лесов могут значительно снизить вероятность взаимодействия между людьми и дикими животными. Использование внешних ресурсов, таких, как национальная или интернациональная помощь для обеспечения горючего и стройматериалов или денежная помощь также могут снизить необходимость поиска дерева в лесных зонах.

В конце концов, охрана земель и уменьшение вырубки леса – наилучший способ снизить взаимодействие между людьми и дикими животными.

27 грудня 2019

Ми знайшли собі роботу, на якій… працювати не треба!



Як невелике підприємство робить велику природоохоронну справу.

Скалічена ментальність – не вирок!

Упродовж століть, на моє глибоке переконання, українці зазнають негативної інтелектуальної селекції. Адже кожен завойовник, який приходив на українські землі або зрубував – чого вартий лише один «соловецький» етап! – голови, що випиналися з людської маси і могли організувати українську справу чи опір, або перекуповував найрозумніші із них. Як це було, наприклад, з тим же останнім гетьманом Війська Запорізького Кирилом Розумовським.

У великій зоні, якою був весь СРСР, уміння вкрасти стало винахідливістю, брехня – гнучкістю, лестощі і підлабузництво – вірним способом завоювати довіру, мовчання, коли робилася підлість – золотом. То ж чи дивно, що вже в суверенній Україні ці якості набули ще потужнішого розвитку?

«Та чи може нині окремо взята людина зробити щось реальне для впливу на процеси виховання українців у державницькому дусі?» – можливо, задасть собі запитання читач цього матеріалу.

Досвід роботи невеликої команди журналістів і дизайнерів, які автор цих рядків має честь очолювати уже майже півтора десятка літ, дає позитивну відповідь.

Дякуємо ООН за стартовий грант!

Розпочинала свій шлях добре відома лісівникам та працівникам національних парків дизайнерська торгова марка «Золота стріла» з двох молодих людей – відповідального редактора Людмили Врублевської та дизайнера Олександра Радзивіла. Жодної (!) матеріальної бази не було. Але було бажання не лише знайти місце під сонцем і таким чином матеріально забезпечити себе, а й виконувати роботу, яка приносила б користь державі.

А головне – робила б наше життя хоч на якусь дещицю кращим, а людей – добрішими і екологічно грамотнішими.

У творчому портфелі автора цих рядків уже були книги «Листи молодому мисливцю», «З історії охорони природи на Волині», монографія «Літопис волинського лісу. 988 – 2004», повчальний досвід керівництва пресслужбою об’єднання «Волиньліс».

Це, а також набутий ще з 1978 року досвід практичної роботи у сфері охорони навколишнього середовища дозволив вибороти грант Проекту Розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні. Він був призначений для видання монографії «Шацький національний природний парк: історія і сьогодення» та фотоальбому «Заповідна Волинь».

Доброзичлива і водночас вимоглива підтримка менеджера Проекту Василя Толкачова, своєчасне підключення до написання історичної частини добре відомої музейникам Олени Бірюліної дозволили успішно справитися із поставленим завданням.

Бандероль для бібліотеки Конгресу США

При цьому у традиційний творчий підхід до написання книги була внесена новація, яких дотримуємося й донині. Раніше в подібних виданнях традиційно майже вся увага приділялася збереженню біорізноманіття заповідних об’єктів. Але ж Шацька територія – національного значення, що й засвідчує сама назва парку! Згадали слова канцлера Отто фон Бісмарка: «Дайте мені тисячу гарних істориків та двадцять років – і я зроблю вам державу!» І особлива увага була приділена відтворенню правдивої історії цієї території.

В ході досліджень завдяки О. Бірюліній випливло чимало досі не відомих, але краєзнавцю надзвичайно цікавих фактів. Про те, наприклад, що у різні роки Світязем володіли гетьман України Іван Виговський та київський, волинський і подільський генерал-губернатор Михайло Драгомиров… А наша історія – це те коріння, яке вчить людину гордитися її предками, і таким чином робить її патріотичнішою.

Про обсяг виконаної роботи з фотографування говорить хоча б такий факт: для першої із цих книг з допомогою шацького краєзнавця-польовика Василя Матейчика було відзнято майже 11 тисяч кадрів! 870 з них були відібрані як такі, з якими можна працювати й далі. А в книгу, майстерно зверстану нашим провідним дизайнером Олександром Радзивілом, увійшло лише кілька десятків.

Не менш напруженою була і робота над фотоальбомом про природно-заповідний фонд Волині.

Яким же було здивування колективу «Золотої стріли», коли із Києва одного дня прилетіла звістка: «Бібліотека конгресу Сполучених Штатів Америки надіслала в Проект Розвитку ООН в Україні лист з проханням відправити їй ці книги для поповнення фондів!» Успіх краєзнавчих книг? Безумовно! Про такий більшість авторів можуть лише мріяти…

За принципом «на вибір Ваш – любе-рябе!..»

Нині уже на власній матеріальній базі команда ТМ «Золота Стріла» має можливість «на потокові» створювати «з нуля» будь-яку поліграфічну продукцію краєзнавчого, природоохоронного, лісівничого, мисливського, безпекового спрямування. Це не лише різноманітні флаєри, буклети, брошури, книги, а й приблизно дві тисячі видів стендів найрізноманітнішої тематики для широкоформатного друку.

Останнє – продукція для оформлення аншлагів, межових знаків, медальйонів у держлісфонді, стендів в адмінбудинках лісництв, лісгоспів, шкільних лісництвах, навчальних аудиторіях вузів, коледжів тощо. Нині нашими послугами користуються найавторитетніші фахівці лісгоспів та національних природних парків. А нашим творчим супроводом «у комплексі і під-ключ» – організатори різних фестивалів, представницьких змагань, масових лісових і природоохоронних акцій.

Красномовним тут є факт, що лише екологічних стежок різного штибу ми розробили, а замовники встановили понад півсотні. На Волині це, наприклад, екостежки у Шацькому національному природному парку, у Звірівському та інших лісгоспах, біля кафе «Явір», що на в’їзді у Волинську область з боку Києва. Над цим постійно працюють і дизайнери Олександр Радзівіло, Катерина Кец, Марія Когетова, Владислав Осипов.

Більшість із цих стежок несуть і краєзнавчу компоненту. Практично в усіх областях України можна побачити і оформлені нашими дизайнерами рекреаційні пункти, яких лише у Волинській області при дорогах загального користування – майже сотня.

Високу оцінку замовників отримали і дизайнерські роботи зі створення нових стендів для оновлення експозицій краєзнавчих музеїв. Цей доробок, зокрема, можна побачити у Камінь-Каширському та Ківерцівському районних краєзнавчих музеях, у Музеї лісу в лісовому урочищі Лопатень. Експозиція останнього, до речі, теж була створена нашою творчою командою.

Для потреб виробництва фахівці «Золотої стріли» також постійно проводять фотозйомки у різних регіонах країни. Це дозволяє суттєво поліпшити якість оформлювальної продукції, зробити її інформаційно-насиченою та легшою для сприйняття.

А останнім часом ми взялися і за випуск деяких сувенірів. Закуплено і освоєно обладнання для сублімаційного друку на кухликах та сувенірних тарілках, брендування футболок, галстуків, бейсболок тощо.

Секрет успіху підказав… Конфуцій

… «Легше запалити одну маленьку свічку, ніж проклинати темряву!» – сказав ще у шостому столітті до нашої ери видатний китайський мислитель Конфуцій. У нашій команді популярним є ще один його крилатий вислів: «Знайди собі роботу, яку ти любиш – і до кінця життя тобі не доведеться працювати!»

У розумінні глибокого сенсу думок Конфуція і полягає секрет успіху маленького колективу ТМ «Золота стріла» – дослідника і літописця історії свого краю. А ще – оформлювача, чия праця реально допомагає людям в усіх куточках нашої держави вчитися екологічній та лісівничій грамотності, і робить життя українців трішки світлішим.

Любов до своєї землі, що лежить в основі патріотизму, починається з внутрішньої потреби у людини не залишати після себе сміття. Як у буквальному, так і в переносному розумінні. А ще – в умінні перебувати в природі так, щоб не залишати після себе слідів. Саме до розуміння цього і підштовхує вся наша продукція – краєзнавчі книги, буклети, інформаційні та навчальні стенди, аншлаги, білборди.

… Українське державотворення, особливо в ментальній царині – процес спільний. Пора вже зрозуміти: ніхто і ніколи не працюватиме для нас і за нас. Без реальної, а не декларативної участі в ньому кожного із нас, громадян, ми ніколи не будемо мати таку Українську державу, яку б хотіли!

Валерій МЕЛЬНИК,
Газета “Природа і суспільство”

Охоче вислухаємо думку
про цей матеріал і відповімо
на ваші запитання:
e-mail: melnykvs@ukr.net;
тел.: 067 332 66 40



ekoinform.com.ua

24 листопада 2019

ЕСНИКОВ, РАЗРЕШАЮЩИХ НЕЗАКОННО ВЫРУБАТЬ ДЕРЕВЬЯ, НАДО САЖАТЬ В ТЮРЬМУ - ЮРИС



Найти виновного в незаконной вырубке леса и прилечь его к ответственности не составляет труда.

Такое мнение выразил юрист Ростислав Кравец.

По словам юриста, в Украине вступил в силу закон о запрете вырубки леса на склонах Карпат, но проблема в том, что, какой бы закон у нас не принимали, он исполняться не будет. Также в новом законе есть разрешение на вырубку лесов выше 1100 м.

«Лесник*) - это государственное лицо, и если он не соблюдает закон, давайте его сажать в тюрьму. Просто властям нужно взять вертолет и полетать над Карпатами, тогда будет отчетливо видно, что и когда вырубалось.
*) Лесник - это лицо, не получающее ни копейки с госсударственного бюджета
В прямом эфире нужно полетать над Карпатами и показывать в прямом эфире, что происходит на самом деле с вырубкой лесов в этом регионе. Очевидно, что в Карпатах целыми склонами вырублены деревья. Какой закон позволял лесникам вырубать целые склоны, непонятно, но все там находятся «в доле». Вопрос к лесникам - в чьих интересах там всё вырубается? Все делается умышленно. У лесников есть конкретные обязательства, но они их не соблюдают. Лесникам надо просто исполнять закон», - подчеркнул Р. Кравец.

По словам юриста, найти виновного и прилечь его к ответственности не составляет труда. Съездите в Одессу и в Чоп и посмотрите, куда отправляется лес, какой лес и как он грузится. У нас разрешили вывозить дрова, но под видом дров вывозят все подряд. Лес рубят и отправляют за границу.




21 листопада 2019

Вовк в овечій шкурі: “екологічний” законопроект спрощує рубки лісу в Карпатах


30 жовтня Верховна Рада України підтримала в 2 читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)».

Проведений ЕПЛ аналіз показує, що незважаючи на назву, цей законопроект, навпаки, дозволяє проведення суцільних рубок в Карпатах, знімає мораторій на проведення рубок головного користування у високогірних лісах та дозволяє використовувати для заготівлі та вивезення деревини гусеничні трактори!

Зокрема, вищевказаним законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону». І якщо раніше в окремих категоріях лісів (у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря; у берегозахисних ділянках лісу тощо) рубки головного користування були заборонені взагалі, то тепер в цих категоріях дозволяються несуцільні рубки головного користування. Тобто, тепер лісогосподарські підприємства можуть на легальній основі робити в таких лісах комерційні рубки головного користування.

При цьому, законопроект дає визначення терміну «суцільна рубка» як «рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за один прийом, крім останнього заходу поступової рубки». А згідно з «Правилами рубок головного користування в гірських лісах Карпат», «кінцевий прийом поступових систем рубок призначається за наявності рівномірно розміщеного життєздатного підросту господарсько цінних порід насіннєвого походження заввишки до 0,5 метра (у букових і ялицевих лісах – до 1,5 метра)». Виходить, що можна буде зрубати ліс за декілька прийомів, лишивши на його місці підріст висотою 0,5-1,5 метра, і така рубка буде вважатися «не суцільною».

Також законопроект декларує заборону на проведення суцільних санітарних рубок, «крім розробки суцільних вітровалів і буреломів та насаджень, суцільно вражених шкідниками і хворобами», чим фактично нівелює норму про заборону, оскільки суцільні санітарні рубки як раз і призначаються з вищеперелічених причин (вітровали, буреломи, шкідники тощо).

Більше того, раніше заготівля та вивезення деревини в Карпатському регіоні дозволялася «тільки з використанням колісних та гужових засобів, повітряно-трелювальних установок, а також з відновленням системи вузькоколійок та оптимізацією мережі лісових доріг». І хоча ця норма не працювала в повну міру, але останнім часом Державна екологічна інспекція почала контролювати дотримання заборони на використання гусеничних тракторів, і нами були відмічені навіть випадки зупинення через суд проведення рубки через використання заборонених типів тракторів. Тепер же слово «тільки» буде замінено на «переважно», що відкриває шлях до використання на вирубках гусеничних тракторів, які знищують лісову підстилку, ущільнюють ґрунт і завдають значної шкоди довкіллю.

Також законопроект вимагає «розширити до 2030 року мережу лісових автодоріг з твердим покриттям у лісах регіону до 10 кілометрів на 1000 гектарів». Будівництво доріг з твердим покриттям у високогір’ї призведе до спрощення заготівлі деревини і, відповідно, до збільшення обсягу рубок.

Чи не єдиним позитивом вищезгаданого законопроекту є введення заборони на проведення рубок головного користування в господарських зонах національних природних та регіональних ландшафтних парків. Такі рубки широко проводились у низці територій природно-заповідного фонду і завдавали значної шкоди цінним природним комплексам. Зокрема, ЕПЛ неодноразово писала про проблеми з проведенням рубок головного користування у 200-річних дібровах національного природного парку «Цуманська Пуща».

Зауважимо, що після першого читання законопроект дійсно відповідав задекларованій меті і вносив заборони на проведення суцільних рубок оздоровлення та формування лісів. Всі вищезгадані проблемні пункти були введенні в законопроект завдяки поправкам № 6, № 11 та № 21, авторами яких є народні депутати Бондаренко О. В. та Івахів С. П.

Якщо підсумувати, то законопроект з гарною назвою «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)» фактично:
  • знімає мораторій на проведення рубок головного користування в окремих категоріях лісів (у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря; у берегозахисних ділянках лісу тощо);
  • не вводить заборони на проведення суцільних санітарних рубок, дозволяє проведення поступових рубок головного користування (які за фактом не сильно відрізняються від суцільних)
  • дозволяє використання будь-яких видів техніки для проведення лісозаготівлі.
Тому цей законопроект лише спрощує вирубку лісів Карпат! І не дивно, що Держлісагентство України підтримує цей законопроект!

ЕПЛ закликає Офіс Президента України не підписувати законопроект 0873 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)» та повернути його на доопрацювання Верховній Раді України з пропозиціями заборонити будь-які рубки головного користування та будь-які суцільні рубки оздоровлення та формування лісів у окремих категоріях лісів у Карпатах та не дозволяти використання гусеничних тракторів під час лісозаготівлі в Карпатах.




НАГАДАЄМО

Через варварського ведення лісового господарства в Україні вже яке десятиліття масово вирубуються ліси. Особливо шкодять суцільні рубки, коли ліси зводяться цілими ділянками.  Тільки за останні 15 років суцільними руками в Україні вирубано 800 тис. Га лісів, що становлять територію Чернівецької області. При цьому в Українських Карпатах за останні...

19 листопада 2019

Спасение Земли оказалось опасным для человечества



Ученые Кембриджского университета в Великобритании раскритиковали популярную идею «Пол-Земли» (Half-Earth) о создании особо охраняемых природных территорий, охватывающих 50 процентов земной поверхности. По расчетам исследователей, подобная затея может поставить под угрозу жизни миллиарда человек. Об этом сообщается в пресс-релизе на EurekAlert!.

Специалисты определили, каким территориям нужно присвоить статус особо охраняемых, чтобы обеспечить 50-процентную сохранность каждого экологического региона — крупных участков суши, характеризующихся относительно однородным составом растительности и животных. К экорегионам относится, например, Амазония, центральноафриканские мангровые леса и балтийские смешанные леса.

Оказалось, что, даже если избегать городские территории и сельскохозяйственные земли, в особо охраняемых зонах окажутся около миллиарда человек, проживающих, в основном, в странах со средним уровнем дохода.

Как пишут авторы, хотя радикальные действия необходимы для сохранения жизни на Земле, приоритетом должно оставаться экологическое благополучие человека. Социальные и экономические последствия охраны природы должны быть рассмотрены в первую очередь, считают исследователи. Так, особая охрана большего количества земель может потребовать переселения людей, который также утратят доступ к ресурсам. С другой стороны, проживание на территории с особым статусом может благоприятно повлиять на здоровье и психическое благополучие населения.

По оценкам, в настоящее время на территориях с особым природоохранным статусом проживает 247 миллионов человек. В случае реализации сценария «Пол-Земли» это число увеличится четырехкратно.

Фото: China Photos / Getty Images

03 листопада 2019

ЕПЛ підтримує Остапа Єднака

Ми переконані, що нове керівництво Державного агентства лісових ресурсів України усвідомлюватиме, що ліси України – це не тільки кубометри деревини, які можна вигідно реалізувати на ринку, але насамперед унікальні природні екосистеми, які забезпечують екологічну безпеку України, і які необхідно зберегти для нащадків. Досвід провідних закордонних країн показує, що у випадку належного управління можна забезпечити збалансоване виконання екологічних, й економічних функцій лісів.



Тому ми підтримуємо кандидатуру Остапа Єднака на посаду голови Держлісагенства, а Дмитра Карабчука – на посаду заступника голови цього відомства.

Перебуваючи на посаді секретаря комітету екологічної політики VIII скликання, Остап Єднак був автором низки природоохоронних законів, сприяв створенню нових природоохоронних територій та допомагав вирішувати проблемні питання існуючих. Завдяки його діяльності зокрема, було досягнено часткову прозорість у лісовій галузі – публікацію планів рубок та планів лісонасаджень – та припинено незаконні та недоцільні рубки в окремих важливих для збереження природи лісах.

Зі свого боку Дмитро Карабчук, працюючи у природоохоронних НУО, у співпраці з US Forest Service та Інтерполом займався питанням виявлення та протидії незаконним рубкам, розвитком громадського контролю за діяльністю лісової галузі, покращенням комунікації між лісівниками та громадськістю, а також – впровадженням сучасних закордонних підходів у лісівництві України.

Обидва кандидати мають глибоке розуміння проблем лісового сектору, володіють напрацьованими робочими контактами із закордонними та українськими урядовими та неурядовими організаціями й демонструють відкритість до співпраці. Ми сподіваємось, що вони зможуть гідно керувати українським лісовим сектором і чекаємо здійснення наступних кроків після їхнього призначення:

1) розробки та затвердження окремої стратегії розвитку лісового господарства, яка передбачатиме підтримку та збереження природоохоронних, соціальних та економічних цінностей лісів України в коротко- та довгостроковій перспективі;

2) розділення управлінських, господарських та контролюючих функцій Держлісагентства, забезпечення незалежності лісовпорядних та лісозахисних станцій;

3) впорядкування існуючої нормативно-правової бази із затвердженням комплексних документів, що регулюють ведення лісового господарства, аби знищити «сіру зону» напівлегальних рубок;

4) врахування екосистемних послуг лісів під час прийняття будь-яких управлінських рішень;

5) припинення нелегальних рубок, зокрема і тих, які вчиняють самі лісокористувачі, порушуючи чинне законодавство;

6) забезпечення повної прозорості лісової галузі шляхом оприлюднення у повному обсязі інформації про стані лісів та всі проведені та заплановані лісогосподарські заходи;

7) збереження найбільш унікальних і цінних лісів шляхом розширення природоохоронних територій українського та загальноєвропейського рівнів;

8) недопущення приватизації державних та комунальних лісів.

МБО «Екологія-Право-Людина»
Дунайсько-Карпатська програма
Бюро екологічних розслідувань

17 липня 2019

Зеленський зателефонував директору лісгоспу з наради в Харкові і запросив його до Офісу президента

Президенту доповіли, що Віктор Сиса контролює незаконні вирубки в області.

Президент Володимир Зеленський під час робочої поїздки в Харківську область 17 липня провела нараду з питань боротьби з незаконною природно-ресурсною господарською діяльністю в регіоні.

Про це інформує пресслужба президента.

Перед початком наради глава держави оглянув ділянки незаконної вирубки лісу та розробки піщаного кар'єру під Харковом.






Як зазначив заступник керівника Офісу президента Олексій Гончарук, проблема незаконних вирубок і знищення лісів є загальнонаціональною. Однак особливо гостро вона стоїть в Харківській області, оскільки показник лісистості тут - 12%, що менше, ніж в середньому по Україні. Також про незаконну вирубку лісу в області багато писали ЗМІ. Тому нараду проводять саме тут.



Фото: president.gov.ua

Про факти незаконного використання лісових ресурсів Президенту і присутнім на заході доповів директор ДП "Жовтневе лісове господарство" Руслан Чагаровський. Він також повідомив про тиск на нього і його сім'ю, який він пов'язує з ініційованими їм ревізіями в лісгоспі. Крім того, Руслан Чагаровський розповів про незаконну вирубку найдорожчих і цінних порід з подальшою реалізацією деревини за кордон, яку організувала група осіб.

"У мене є всі документи. Ми зверталися в правоохоронні органи, починаючи з 27 червня цього року. Вже є реакція - вчора дзвонили з НАБУ", - сказав керівник Жовтневого лісгоспу.


Фото: president.gov.ua
Директор ДП «Жовтневе лісове господарство» Руслан Чагаровський.

Руслан Чагаровський зазначив, що його доповідь стосується самовільної вирубки в Жовтневому лісовому господарстві.

"Ми зробили ревізію всього 10% від загальної площі і виявили 80 млн грн збитків - це понад 8 тис. куб. м деревини. За нашими підрахунками, якщо ми зробимо повну ревізію лісгоспу, всіх лісових обходів Жовтневого господарства, то приблизно це буде близько 200 млн грн", - підкреслив він. Керівник лісгоспу також додав, що, за його попередніми оцінками, в межах області сума збитків може сягати мільярда гривень.


Фото: president.gov.ua

За словами Руслана Чагаровського, незаконні вирубки в Харківській області контролює директор Гутянського лісгоспу Віктор Сиса. "Зараз він найбільший «чорний лісоруб» на Харківщині ... У мене з'явилася можливість наводити порядок з приходом нової влади", - зазначив він.

Президент прямо під час наради подзвонив Віктору Сисі, який, за словами одного з працівників лісгоспу, перебуває у відрядженні в Києві.

"Пан Сиса? Ми тут вас чекаємо. Ви в Києві? Зайдіть завтра в Офіс президента о десятій", - сказав Володимир Зеленський.

Крім того, під час наради зазначалося, що в області має місце недопуск екологічної інспекції в лісові господарства.

Глава держави закликав місцевих керівників правоохоронних органів звернути увагу на проблему вирубки лісів і на прізвища, названі Русланом Чагаровським.


Фото: president.gov.ua

"Прізвища - Сиса, Санін, Антипенко. Дуже прошу звернути особливу увагу і розібратися з цим питанням. Вам потрібно сісти за один стіл, з'ясувати і припинити вирубку лісу на Харківщині. Якщо ви цього не зможете зробити, то на ваших місцях з'являться інші люди", - підкреслив Глава держави. Він також доручив забезпечити безпеку Руслану Чагаровському.

Нагадаємо, 12 липня Володимир Зеленський під час робочого візиту в Дніпро отримав скаргу, що міська влада Києва не розрахувалася за трамваї, вироблені на дніпровському заводі Південмаш. Президент подзвонив Кличку з Дніпра і зажадав повернути борги за трамваї. Пізніше Віталій Кличко повідомив, що Київ купив у дніпровській компанії "Татра-Юг" один трамвай і вніс передоплату, решта суми надійде після коригування міського бюджету


06 травня 2019

Лес в Олешковском районе рубили законно, - полиция


Мы сообщали, что 4 мая в лесу под Олешками недалеко от с. Левые Саги были обнаружены свежие порубки.

Браконьеры спилили и сложили немало сосен – «300 метров от начала леса сплошной лесоповал».

Председатель Олешковского райсовета Павел Потоцкий обратился в полицию.

Как сообщает пресс-служба облУМВД, информация зарегистрирована в журнале Единого учета.

Полиция проводила проверку «по факту возможной незаконной вырубки лесных насаждений».

Сегодня Отдел коммуникации полиции Херсонской области сообщил результатыт этой проверки:

"Как сообщалось ранее, на страницах пользователей социальной сети «Facebook» и в херсонских интернет-изданиях была обнародована информация о якобы незаконную порубку деревьев сосны вблизи с. Левые Саги Алешковского района. В ходе проведенной проверки сотрудники районного отделения полиции выяснили, что рубка ухода леса проводилась на законных основаниях.

Как рассказал начальник Алешковского отделения полиции Сергей Ященко, работники подразделения установили, что фотографии древесины сосны были сделаны в лесу возле с. Левые Солонцы на территории государственного предприятия «Степной им. В.М. Виноградова филиал УкрНИИЛХА ». В ходе проверки документации предприятия полицейские выяснили, что еще 3 декабря 2018 работникам ГП был выписан и выдан лесорубный билет для осуществления разряжения леса на площади 4,9 га. Данная древесина, на которую в наличии все разрешительные документы, и есть стволами сосны, изображенные на фотографиях, опубликованных в СМИ", - говорится в сообщении.

07 вересня 2018

Глава полиции Киевской области Ценов награжден активистами дипломом "Лесоруб года", – СМИ



Сегодня, 7 сентября, у здания Главного управления Национальной полиции Украины в Киевской области, представители общины Приирпенья при поддержке киевской общественной организации "Народ против коррупции" провели флешмоб "Почему ГУ Национальной полиции Киевской области покрывает беззаконие в Приирпенье?".

Об этом сообщило интернет-издание "Голос.ua", передает NewsOboz.org со ссылкой на Gazeta.ua.

Акция проводилась с целью привлечения внимание общественности и государственного руководства к бездействию главы полиции Киевской области Дмитрия Ценова. А именно - игнорирование со стороны полиции противозаконных действий застройщиков в Приирпенье, а также "крышевание" правоохранителями "титушек", которые применяют силовые методы против мирных граждан. Активисты использовали срубленное дерево, топор, кирпич, строительное снаряжение как символы уничтожения десятков тысяч деревьев в Киевской области.

Выступавшие во время флешмоба отметили, что правоохранительные органы годами не реагируют на запросы граждан по фактам:

- избиения активистов;
- безнаказанной вырубке зеленых зон;
- игнорирования полицией нарушений генерального плана и государственных строительных норм;
- систематического хищения местного бюджета чиновниками;
- сокрытия местными властями публичной информации от общества.

В завершение флешмоба активисты приготовили для начальника ГУ Нацполиции в Киевской области Ценова подарки сатирического значения: диплом "Лесоруб года" вместе с пнем и топором за бездействие, из-за которого уничтожены сотни гектаров леса Киевской области, а также диплом "Строитель года" с комплектом профессионального реквизита строителя за то, что полиция не реагирует на обращения местных жителей о незаконном возведение многоквартирных жилых зданий на месте зеленых зон Приирпенья.

Сам Ценов не вышел к активистам - дипломы были переданы его подчиненным, а реквизит "строителя" оставлен возле здания полиции.

Этим мероприятием участники намеревались вынудить правоохранительные органы должным образом реагировать на обращения общества о систематических нарушениях законодательства в Приирпенье. В случае дальнейшего игнорирования запросов граждан активисты намерены организовать масштабную акцию возле здания Министерства внутренних дел Украины и обратиться к министру Арсену Авакову.

07.09.2018 22:52 

25 серпня 2018

Коли "велика вода" приходить на Закарпатті, всі починають дружно волати по допомогу



...Люди самі собі мстяться. Зробив підкоп – і сам же впав у яму. Так само приблизно і з природою...

Зсуви і паводки на Закарпатті – це помста природи за незаконне втручання, варварське ставлення, безгосподарську діяльність? Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» розповіла кандидат біологічних наук, еколог, співголова Форуму екологічного порятунку Закарпаття, експерт-еколог ГО «Екосфера» Оксана СТАНКЕВИЧ-ВОЛОСЯНЧУК.

– Кажуть, що зсуви, паводки – це помста природи за незаконне втручання, варварське ставлення, безгосподарську діяльність Це так?

– Люди самі собі мстяться. Зробив підкоп – і сам же впав у яму. Так само приблизно і з природою.

Паводок формується у верхів’ї річки. Затримуватися вода повинна саме там. Коли падає дощ у горах, то там, у передгір’ї, альпійські та субальпійські луки відіграють роль губки, яка затримує воду. Та якщо протоптати там стежку та ще й роз’їздити дорогу джипом, то вода по цій дорозі буде литися вниз із великою швидкістю, що відчують низинні райони. Те ж стосується й лісу. Він утримує опади, але через еродовані лісозаготівельною технікою ґрунти, ущільнені трелюванням, вода стрімко стікатиме донизу і там формуватиме потужні потоки. Таку ж роль природного водозбірника у низинних районах Закарпаття та у середгір’ї відігравали болота і мочарі. У ХХ столітті їх остаточно меліорували, а землі розорали під потреби сільського господарства та забудову. Сьогодні вцілілі природні заплави річок не можна роздавати під забудову, адже то природна річкова територія, водойма має право туди розлитися. Та зараз сільські голови зарезервовані землі, які не можна було розпайовувати, роздали людям. Люди звели там свої маєтки. А потім приходить велика вода і всі дружно волають по допомогу…

Джерело: Zakarpatpost.net

10 серпня 2018

Остап Семерак: Навколо ідеї засадження України деревами має об’єднатися місцева влада і громадськість




Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак закликав представників органів місцевої влади більш активно підтримувати ініціативи своїх громад у висадженні дерев у міських парках, алеях та скверах. Про це він розповів в ефірі програми «Подія» на ТК «Прямий».

«Висадження нових лісів – це є частина державної політики, але тут важливо і підтримувати ініціативи громадськості, яка екологічно свідома і вболіває за збереження довкілля в своєму місті. Це - найпростіший шлях підвищити рівень екологічної свідомості», - сказав Остап Семерак.

Він навів приклад коли не налагоджена взаємодія громади і влади ускладнює втілення добрих справ направлених на порятунок планети.

«Двічі на рік ми проводимо разом із представниками різних конфесій і навчальним закладами акцію «Посади дерево миру». Висаджуючи по всій країні, від Києва до Авдіївки, Алеї миру ми намагаємося привернути увагу до катастрофічних наслідків нанесених війною довкіллю на Сході та підвищення рівня екологічної свідомості. Ми отримали сотні дзвінків українців, які виявили бажання провести таку акцію в своєму місті чи селі і готові навіть вкладати власні кошти в придання саджанців. Проте кожного разу виникає питання із отриманням дозволу від місцевої влади на висадження нових Алей», - сказав Міністр.

Остап Семерак переконаний, що підтримка органами місцевої влади таких ініціатив та взаємодія із громадами у проведенні висадження допоможе озеленити нашу країну і підняти рівень еко-патріотизму і розширить коло українців, які прагнуть берегти природу рідної землі та країну.

10 травня 2018

Екоактивізм в Україні: почати з себе, щоб врятувати планету


Майбутнє екології значно залежить від кожного, і чим швидше людина почне робити «маленьки кроки» у допомозі природі, тим більше шансів буде створити для людства гідне довкілля

Світова спільнота вже не один рік поспіль попереджає про катастрофічні наслідки сучасних проблем довкілля, які потребують негайного вирішення. Забруднення повітря і води, глобальне потепління, деградація природних ресурсів, вирубка лісів – все це результат людської діяльності. Вирішення цих проблем потребуватиме чималих зусиль в багатьох сферах, у той час як стосуються вони виключно кожного. Що таке екоактивізм, та які прості кроки може зробити кожна людина, щоб зробити свій маленький (великий) вклад у довкілля?
Що таке екоактивізм?

Екоактивізм прийнято вважати однією з форм залучення до соціальних або політичних кампаній з метою запобігання шкоди навколишньому середовищу.

Бути частиною якоїсь організації для того, щоб піклуватися про довкілля, не обов’язково
Ілля Єременко

Екоактивістами ж можна вважати будь-яких людей, які роблять щось додаткове для збереження природи від руйнівного впливу людської діяльності та піклуються про усвідомлення інших щодо цієї теми, пояснює в коментарі Радіо Свобода голова Української кліматичної мережі та координатор проектів ГО «Екоклуб» Ілля Єременко.

Прибирання відходів, посадка дерев, захист тварин та волонтерство в притулках є лише кількома прикладами сучасного екоактивізму.

Може, я теж екоактивіст?

Бути частиною якоїсь організації для того, щоб піклуватися про довкілля, не обов’язково.

Якщо думати про наслідки своїх дій, то насправді дуже легко стати екоактивістом
Ілля Єременко

«Екоактивізм – це питання ідентичності. Якщо хтось проводить суботник раз на місяць і просто збирає сміття у себе в дворі, то це вже можна вважати екоактивізмом. Це можна пов’язати із тим, що називають громадянською свідомістю. Якщо думати про наслідки своїх дій, то насправді дуже легко стати екоактивістом», – пояснює 30-річний Єременко.

Він переконаний: піклуючись про довкілля, можна відносити себе до екоактивістів, але можна й просто вважати себе обізнаною людиною.

«Сміттєвий колапс» у Дніпрі, 27 березня 2018

Почати з себе: що я можу зробити?

Якщо людина бажає зробити свій внесок у захист довкілля, перед нею є безліч можливостей. Для цього бажано, але зовсім не обов’язково вступати в організації або ж саджати дерева. В умовах сучасного цифрового світу значний вплив може мати навіть репост в соціальних мережах.

Звісно, лайками та репостами багатьох проблем не вирішити, але інформування насправді відіграє чималу роль у підвищенні обізнаності населення. Ось кілька простих кроків для екоактивіста-новичка:
Пластикові пакети


На виготовлення пластикових пакетів потрібно чимало енергії, і те, що потім пластик потрапляє на сміттєзвалище

Одним з найпростіших способів допомогти природі є відмова від пластикових пакетів. Здавалося б, багато хто знає про їхню шкоду. Тим не менш, більшість людей продовжує купувати їх на касах супермаркетів.

Та щоб вирішити проблему, достатньо просто мати власні торбини, які людина використовуватиме знову й знову, наголошує Єременко, який є частиною «Екоклубу» вже вісім років.

Не слід забувати, що на виготовлення пластикових пакетів потрібно чимало енергії, і те, що потім пластик потрапляє на сміттєзвалище. І якби була система утилізації цього пластику, було б ще не так страшно, але він залишатиметься в природі невідомо скільки і, зрештою, шкодитиме довкіллю, а отже, й нам самим.

«Батарейки, здавайтеся!»


Зараз в Україні збирається приблизно 1% батарейок. Інші 99% безконтрольно потраплять у природу, [де вони] розкладаються та забруднюють ґрунт важкими металами

Від екоактивістів часто можна почути про необхідність утилізації батарейок. В чому проблема?

«Зараз в Україні збирається приблизно 1% батарейок. Інші 99% безконтрольно потраплять у природу, [де вони] розкладаються та забруднюють ґрунт важкими металами. Через підземні води токсичні речовини розповсюджуються на довгі кілометри та забруднюють землю, в якій ми вирощуємо їжу, а значить отруюють і нас самих», – йдеться на сайті всеукраїнського соціального проекту «Батарейки, здавайтеся!».

На сайті організації, наприклад, є список місць, де можна позбутися батарейок безпечним для довкілля, а отже і нас самих, шляхом.

За різними оцінками, в Україні 4-7% території завалено сміттям

Підтримка громадського транспорту
Не менш важливим є приділяти увагу розвитку громадському транспорту у своєму місті, додає Єременко. При цьому використання велосипеду чи тролейбусу також матиме суттєво позитивніші наслідки для довкілля.

Краудфандинг


Невеликі українські екогрупи «працюють на фанатичному ентузіазмі», що є досить важливим, адже мало хто готовий присвячувати свій час, ресурси та життя на захист природи

Багато людей можуть бути неготовими робити щось власноруч: чи то прибирання сміття, чи відстоювання інтересів міста у судах. В Україні існує чимало екоорганізацій, які займаються різними аспектами захисту довкілля, але вони зазвичай потребують фінансової підтримки для своєї діяльності.

За словами Єременка, дуже часто невеликі українські екогрупи «працюють на фанатичному ентузіазмі», що є досить важливим, адже мало хто готовий присвячувати свій час, ресурси та життя на захист природи. Але їх треба підтримувати.

Ця підтримка також може бути нефінансовою: активісти наголошують, що екоклубам завжди можна допомогти і в інший спосіб: якщо ви бухгалтер або вмієте малювати, це також стане у нагоді.

Сортування сміття
За різними оцінками, в Україні 4-7% території завалено сміттям. Із 1 січня, відповідно до Закону «Про відходи», всі зобов’язані сортувати сміття. Як раніше пояснював Радіо Свобода еколог Олександр Соколенко, усі, згідно із законом, мають це робити, але необхідне також нове законодавство із самим механізмом збирання відходів, класифікації, переробки і безпечної утилізації.

Допомога у розповсюдженні інформації інтернетом також відіграє чималу роль

Українці, за словами Солоненка, все частіше підтверджують готовність до сортування сміття, лише не знають, куди його далі спрямовувати.

Для цього можна звернутися по допомогу до екоактивістів. Наприклад, українська організація «Еколтава», яка діє по всій Україні, з 2013 року допомагає будувати громади, в яких сортують та переробляють сміття.

Попит на екотовари

На думку Іллі Єременка, важливим також є придбання та створення попиту на екологічно чисті товари, в тому числі органічних продуктів.
Соціальні мережі

Часто небайдужі до природи активісти наголошують і на тому, що допомога у розповсюдженні інформації інтернетом також відіграє чималу роль. Таким чином, збільшуватиметься обізнаність інших людей.

Підтримка політичних партій, які переймаються довкіллям

Можна підтримувати і політичні партії, які піклуються у своїх програмах про довкілля, або ж, навпаки, не підтримувати тих, хто має на меті якимось своїми діями нанести шкоду природі, радить Єременко.

Наскільки обізнаними є українці?

Сортування сміття – це європейський шлях і європейські цінності

З одного боку українці обізнані щодо потенційних екологічних небезпек, з іншого – питання полягає в тому, що вони готові зробити для того, щоб довкілля не ставало гіршим. В тому числі, мова йде про готовність українців витрачати на це власні кошти та жертвувати власним комфортом, пояснює Єременко.

В коментарі Радіо Свобода Маргарита Мостова, менеджер з комунікацій громадської організації «Еколтава», зазначила, що сьогодні українці дедалі більше подорожують за кордон у європейські країни, і бачать, як там вирішуються екологічні питання.

Як наслідок, все більше людей починають вимагати, щоб українська влада запроваджувала умови, наприклад, для сортування сміття. Це – європейський шлях і європейські цінності, які обрали українці, зауважила Мостова.

Наскільки екоактивізм поширений в Україні?

Екологія в Україні дедалі більше розглядається як окремий пріоритет

Маргарита Мостова також зазначає, що останнім часом в Україні продовжує з’являтися дедалі більше організацій, які займаються захистом довкілля та підвищенням обізнаності населення стосовно таких важливих питань, як, наприклад, сортування сміття.

Єременко зазначає, що в Україні екоорганізацій немало, вони є майже в кожному місті, але їхнім недоліком є те, що вони рідко мають чітку ідентичність і займаються чимось одним, і дуже рідко вони мають ресурси і спроможність, щоб постійно займатися одним питанням і досягати в ньому помітних результатів, пояснює Єременко.

Щодо українського уряду, активіст вважає, що новий міністр екології багато робить для того, щоб екологія перестала бути «нерідною дочкою» політики. На його думку, Міністерство екології стає політично сильнішим, і екологія в Україні дедалі більше розглядається як окремий пріоритет. Тим не менш, він наголосив, що екологія має бути «вплетеною» в економічний розвиток країни: наприклад, транспортна система повинна бути побудована таким чином, щоб не шкодити довкіллю. Додатковою проблемою він назвав відсутність дієвих органів контролю в цій сфері.

Але майбутнє екології значно залежить від кожного, і чим швидше людина почне робити «маленьки кроки» у допомозі природі, тим більше шансів буде створити для людства гідне довкілля, в якому можна буде розвиватися та насолоджуватися життям.

03 січня 2018

Владимир Борейко о своей новой книге “Права природы и права животных”. Видео

Заслуженный природохранник Украины , директор КЭКЦ Владимир Борейко на пресс-конференции в Киеве рассказал о своей новой книге ” Права природы и права животных”.






Электронный вариант книги тут:
http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2017/11/int_prava_pryrody_2017.pdf

Пресс-служба КЭКЦ
http://ecoethics.ru/vladimir-boreyko-o-svoey-novoy-knige-prava-prirodyi-i-prava-zhivotnyih-video/