ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою МІНПРИРОДИ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою МІНПРИРОДИ. Показати всі дописи

22 січня 2020

Дмитрий Кобылкин поблагодарил за доверие руководство страны и озвучил основные задачи Минприроды России на 2020 год



Глава Минприроды России Дмитрий Кобылкин, переназначенный на этот пост в ходе обновления состава Правительства РФ 21 января, поблагодарил коллег и единомышленников экс-состава кабинета Министров за плодотворное сотрудничество и выразил готовность максимально оправдать оказанное доверие в результате переназначения на должность министра.

Отвечая на вопросы журналистов о предстоящих приоритетах в работе команды ведомства в 2020 году, Д.Кобылкин прокомментировал:

- Минприроды России нацелено на повышение качества жизни в России, рациональное использование ценных природных ресурсов, предотвращение рисков и угроз международной экологической повестки.

Мы прошли сложнейший период старта реформы системы ТКО, совершенствования управления лесной отраслью и охотничьего хозяйства, защиты всей заповедной системы и её инспекторского состава, выработки комплексных планов по оздоровлению окружающей среды, воды, воздуха в промышленных центрах страны, приоритет – здоровое будущее Государства. Я благодарен жителям регионов за поддержку наших экологических инициатив и новые идеи. Экологические задачи национальной политики стали частью социального благополучия каждой семьи, каждого россиянина. В решении проблем – мы вместе с населением и экспертами.

Начало в 2019 году национального проекта «Экология» заложило основу новой экологической культуры в стране, затронув все слои населения, привлекая социально ответственный бизнес, власти всех уровней, общественные и экспертные организации.

Объективно наиболее проблемным первый год реализации национального проекта «Экология» стал в направлении «Отходы» в части реформирования, а точнее построения новой системы обращения с отходами, прежде всего, ТКО. К переходу готовились с 2015 года, введение новых правил несколько раз переносили по срокам из-за просьб регионов. Откладывать больше было нельзя. Ситуацию взяли на контроль. На сегодняшний день только 3 субъекта РФ (кроме, Санкт-Петербурга, Москвы и Севастополя, где перенос – законное право) вызывают серьезное опасение в связи с риском вовлеченности в реформу. Абсолютное большинство территорий совершили переход.

Из-за высокого ожидания быстрых результатов реформы инфраструктура системы ТКО не успевает за запросами граждан, готовых вести раздельных сбор мусора. На строительство объектов инфраструктуры, комплексов, перерабатывающих заводов объективно необходимо время. Мы в свою очередь готовим меры стимулирования не только бизнеса, но и населения вести раздельный сбор мусора.

Еще одной сложной темой стали вопросы поиска эффективных технологий для рекультивации объектов накопленного экологического вреда. Ко многим объектам, полигонам ТКО и промышленным площадкам десятилетиями не могли подобрать технологии обезвреживания. В 2019 году технологии и работающие практики в нашем российском арсенале появились.

Трудности аналогичного порядка связаны с ликвидацией накопленного ущерба на БЦБК – оз.Байкал. Но и этот вопрос мы решим в 2020 году.

На создание новой особо охраняемой территории в среднем уходит 2 года.

Но нам в 2019 году удалось создать 5 новых ООПТ.

Ещё одним непростым нюансом можно назвать необходимость формирования госзадания для российских производств новой лесохозяйственной техники, новых мусорных контейнеров, новых мощностей – «начинок» для заводов по сортировки, переработки отходов. В процессе проработки вопросов столкнулись с отсутствием необходимых в масштабах страны одномоментных объемов необходимой продукции. В рабочем порядке все эти вопросы решали и сформировали серьезный государственный запрос промышленности на технику и технологии экологической направленности.

Мы сдвинули с места такой пласт деятельности как законодательные основы защиты животных. Больше 10 лет не могли принять закон о наказании за жестокое обращение. Подзаконные акты Минприроды России для реализации норм закона подготовлены и приняты в полном объеме.

В блоке недропользования ожидаемым и позитивным для инновационных геологоразведочных работ стало принятие в 2019 году Федерального закона о правовом регулировании отношений в области геологического изучения, разведки и добычи трудноизвлекаемых полезных ископаемых.

В области гидрометеорологии, изучения Арктики, Антарктики и Мирового океана в 2019 году важным шагом стало решение Правительства РФ «О принятии Парижского соглашения». Для исполнения поручения Главы Государства о развитии Северного морского пути и обеспечении грузопотока по нему до 80 млн тонн в год подготовлен и внесен в Правительство РФ комплексный инвестиционный проект «Реализация минерально-сырьевого и логистического потенциала Арктики».

Важную роль для изучения потенциала Арктической зоны России сыграла подготовленная и проведенная экспедиция «Трансарктика-2019». В настоящее время разработан и внесен в Правительство РФ проект научной программы дрейфующей научной станции «Северный полюс – 2020» в высокоширотной Арктике на базе вмороженного в лед ледокола «Капитан Драницын».

Принят Федеральный закон о проведении национальной инспекции в Антарктике. Совместно с РАН начали работу над Климатической Доктриной России.

Достижение показателей федеральных проектов, входящих в состав нацпроекта «Экология», является приоритетом в деятельности Минприроды России и в 2020 году. Предусмотрено проведение ряда важнейших мероприятий, часть из которых станет продолжением начатых в 2019 году - это рекультивация свалок, ликвидация объектов накопленного экологического вреда, строительство очистных сооружений.

В части федерального проекта «Комплексная система обращения с ТКО» на 2020 год запланировано создание электронной федеральной системы обращения с твердыми коммунальными отходами, значительное увеличение количества объектов обработки и утилизации твердых коммунальных отходов.

В рамках федерального проекта «Инфраструктура обращения с отходами I-II классов опасности» планируется утвердить федеральную схему по обращению с отходами I-II классов опасности», а также создать государственную информационную систему.

В рамках федеральных проектов «Сохранение уникальных водных объектов», «Сохранение озера Байкал» и «Оздоровление Волги» мероприятия по сохранению и восстановлению водных объектов продолжатся, по некоторым направлениям увеличится их количество и территориальный охват.

Федеральный проект «Чистый воздух» предусматривает в 2020 году создание единой системы мониторинга качества атмосферного воздуха, также продолжится работа по снижению выбросов от промышленных предприятий, переводу транспорта на экотопливо.

В рамках федерального проекта «Сохранение биоразнообразия и развитие экотуризма»задачи 2020 года планируется выполнить благодаря созданию новых особо охраняемых природных территорий, объектов туристской инфраструктуры, формированию специальных туристических программ.

Мероприятия по реализации всех федеральных проектов осуществляют, по большей части, органы государственной власти Российской Федерации. В то же время, нацпроект поддерживают сотни тысяч граждан нашей страны, активно участвуя в волонтерских акциях.

Напомню, в 2019 году крупнейшими акциями нацпроекта «Экология» стали экомарафоны «Чистые берега» и «Сохраним лес» - они проводятся в различных регионах - от Владивостока до Крыма – и являются важной частью процесса формирования новой экокультуры, способствуют экологическому просвещению общества. В 2020 году акции станут еще более масштабными, позволяя гражданам страны самым прямым образом влиять на достижение результатов нацпроекта «Экология».

Мы готовимся провести памятную акцию к 75-летию Великой Победы «Сад победы» по посадке 29 миллионов деревьев в память о погибших героях. До конца года выйдем на 75 миллионов саженцев по всей России. Отклик от населения мы уже чувствуем.

Не менее важную, а с точки зрения финансирования еще и весьма значительную поддержку новой экологической политике демонстрирует бизнес-сообщество. Использование механизмов государственно-частного партнерства, концессионных соглашений и других методов взаимодействия государства и бизнеса в значительной мере способствует достижению показателей большинства федеральных проектов, входящих в состав национального проекта «Экология».

В продолжение начатой ранее политики тесного взаимодействия бизнеса и государствапродолжится оптимизация механизма расширенной ответственности производителей, который является одним из важных элементов в создании комплексной системы обращения с твердыми коммунальными отходами и напрямую связан с выполнением задач национального проекта «Экология». Федеральный проект «Чистый воздух» предусматривает вовлечение бизнеса для достижения запланированных показателей в городах с наиболее высоким уровнем загрязнения атмосферного воздуха. Предприятия продолжат реализацию собственных инвестиционных программ по модернизации производств с целью снижения негативного воздействия на окружающую среду. Для этого планируется использовать наилучшие доступные технологии - отдельный федеральный проект с таким названием входит в состав национального проекта «Экология».

Усилия бизнес-сообщества, связанные с сохранением и восстановлением численности редких видов животных, также являются инструментом для достижения целей федерального проекта «Сохранение биологического разнообразия и развитие экологического туризма». Важным компонентом таких усилий стала разработка и реализация инициативы «Бизнес и биоразнообразие». Она направлена на экологическое просвещение, привлечение внебюджетных средств и коммерческих компаний к выполнению международных обязательств в соответствии с Конвенцией о биологическом разнообразии. Одним из мероприятий федерального проекта стало формирование рабочей группы по вопросам предпринимательства и сохранения биологического разнообразия. В ее состав входят крупнейшие представители бизнеса - ПАО «НК «Роснефть»», ПАО «ГАЗПРОМ», ПАО «Лукойл», ПАО «РусГидро», ПАО «Сургутнефтегаз», АО «Зарубежнефть», Банк «ВТБ» и другие. Этими компаниями готовятся программы сохранения биоразнообразия, включающие, в том числе, мероприятия по восстановлению, сохранению и реинтродукции редких видов животных.Автор: Пресс-служба Минприроды России.

21 ЯНВАРЯ 2020 21:14

21 січня 2020

Минприроды в очередной раз разработало законопроект, запрещающий самовольное пребывание в лесах с лесозаготовительным оборудованием

Минприроды России в очередной раз разработало законопроект, предусматривающий введение запрета на несанкционированное пребывание в лесах граждан с лесозаготовительными машинами и (или) оборудованием. Перечень таких машин и оборудования, с которыми нельзя будет без специальных оснований ходить или ездить в лес, согласно законопроекту, должно будет установить федеральное правительство. Ссылка на законопроект:

О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования правового регулирования заготовки древесины


Такие законопроекты (о запрете несанкционированного пребывания в лесах с лесозаготовительным оборудованием) разрабатываются в нашей стране с завидной регулярностью на протяжении последних по меньшей мере двух десятилетий - но, как легко заметить, ни один из них пока не был принят. Дело в том, что такой запрет только на первый взгляд, в теории, кажется мудрым и выполнимым - а на практике его реализация неизбежно столкнется с огромным количеством трудностей.

Например, у нас в стране нет четкого правового определения, что такое лес, на какие леса распространяется действие лесного законодательства, и в какой мере распространяется. Самая проблемная категория - это леса на землях сельхозназначения, которые с июля прошлого года прямо упоминаются в Лесном кодексе (в специальной новой статье 123), но по которым необходимый правительственный подзаконный акт до сих пор не принят из-за саботажа со стороны Минприроды России. А масштабы незаконных или спорных рубок в этих лесах, в пересчете на единицу их площади - едва ли не самые большие среди всех лесов нашей страны.

Даже у тех лесов, на которые действие Лесного кодекса РФ явно должно распространяться (у лесов на землях лесного фонда, и т.д.) в большинстве случаев нет четко установленных границ - на кадастровый учет поставлено немногим более четверти таких лесов.

Что такое "пребывание в лесах" - тоже не совсем ясно: например, проезд или проход по лесной дороге, соединяющей два населенных пункта - это пребывание в лесу или нет? А нахождение на безлесном участке, относящемся к землям лесного фонда - это пребывание в лесу или нет? А если трактор стоит рядом с домом в лесном поселке, который из-за дыр в законодательстве или по разгильдяйству исполнителей поставлен на кадастровый учет как земли лесного фонда (совершенно обычная ситуация) - это пребывание хозяина трактора в лесу с соответствующей техникой, или нет?

И таких вопросов очень много, а при так называемой "палочной" правоохранительной и лесоохранительной системе (когда целью является не наведение порядка, а выполнение планов по поимке и наказанию нарушителей, неважно, реальных или липовых) эти вопросы неизбежно превратятся в проблемы.

07 листопада 2019

Почему Минприроды заблуждается, и бывшие сельхозземли не надо массово переводить в земли лесного фонда

5 ноября 2019 года Гринпис, WWF и FSC опубликовали открытое обращение к главе Правительства РФ Д.А.Медведеву с просьбой внести в российское законодательство ряд изменений, позволяющих лесу официально расти на землях сельскохозяйственного назначения, а собственникам этих земель - вести лесное хозяйство, выращивать лес. В частности, по мнению природоохранных организаций, нужно внести изменения в статью 78 Земельного кодекса РФ (которая сейчас запрещает вести лесное хозяйство на землях сельхозназначения), а также утвердить специальный правительственный правовой акт, определяющий особенности обращения с этими лесами. Существование этого акта предусматривается недавно вступившей в силу статьей 123 Лесного кодекса РФ - "Леса на землях сельскохозяйственного назначения", и разработать его проект должно Минприроды России. К сожалению, подготовленный Минприроды проект запрещает вести лесное хозяйство на сельхозземлях, и допускает всего два варианта решений по уже существующим таким лесам: или все срубить, землю расчистить и вовлечь в сельскохозяйственное использование - или перевести в земли лесного фонда, и хозяйствовать по утвержденным для них правилам. Природоохранные организации просят Медведева этот проект ни в коем случае не утверждать.

Минприроды сразу же отреагировало на это обращение природоохранников, показав, что его позиция остается неизменной: лесное хозяйство на выбывших из использования сельхозземлях можно вести только после того, как они будут переведены в земли лесного фонда. Единственное исключение Минприроды допускает для защитных лесных насаждений - но это исключение и так предусматривается действующим законодательством (все той же статьей 78 Земельного кодекса РФ). Но это исключение, к сожалению, к абсолютному большинству бывших сельхозземель или самовольно выросших на них лесов никак не относится.




Почему Минприроды неправо, а его позиция вредна для лесов, людей и развития нашей страны в целом?

По нашей оценке, площадь бывших сельскохозяйственных земель, заброшенных в период с 1985 года, не используемых в течение 6 лет и более (т.е. тех, которые можно считать в целом заброшенными), составляет в нашей стране 76,3 млн. га. Есть и более старые заброшенные земли, но по ним данных пока нет. По оптимистической оценке Минсельхоза, в период до 2024 года в сельскохозяйственное использование можно вернуть примерно 4,8 млн. га таких земель (скорее всего, это сильно завышенная оценка). Из всех этих заброшенных земель по меньшей мер 60 миллионов гектаров - это безнадежно заброшенные земли, которые уже заросли лесом (не менее 30 миллионов гектаров), или постепенно зарастают им.

Хотя для сельского хозяйства эти земли непригодны или неинтересны, для лесного хозяйства они весьма хороши - лесное хозяйство менее требовательно к качеству земель, климату, инфраструктуре и трудовым ресурсам. При правильной организации лесного хозяйства на этих землях можно выращивать ежегодно больше ценной древесины, чем ее сейчас заготавливается и воруется во всех официальных лесах России - и за счет этого не только создать рабочие места и доходы для развития сельских территорий, но и снять нагрузку и угрозы со многих ценных природных территорий. Но сейчас эти заброшенные земли и самовольно вырастающие на них леса никак не используются - поскольку за сам факт существования такого леса собственник земли может быть оштрафован на большую сумму (до 50 тыс. руб. для граждан, до 700 тыс. руб. для организаций), а земля может быть изъята. Более того - чтобы избежать штрафов и изъятия земли, собственники часто просто сжигают такие леса, и это является одной из важнейших причин крупных лесопожарных катастроф в нашей стране.

Тот вариант решения проблемы, который предлагает Минприроды - переводить заброшенные и зарастающие лесом земли сельхозназначения в земли лесного фонда, и только потом вести на них полноценное лесное хозяйство, проблему не решит. Главных причин две.

Во-первых, чтобы перевести эти земли в земли лесного фонда, их нужно будет отобрать у нынешних собственников (поскольку Лесной кодекс РФ однозначно говорит, что земли лесного фонда могут принадлежать только Российской Федерации). А это процесс несправедливый (собственники не виноваты, что законодатели не разрешают использовать самым эффективным и во многих случаях единственно возможным способом - для лесовыращивания), долгий (в подавляющем большинстве случаев, даже если правительство придумает упрощенный порядок перевода, земли придется отбирать через суд) и дорогой. Если переводить так, как это делается сейчас, то для перевода всех пригодных для лесного хозяйства заброшенных сельхозземель в земли лесного фонда потребуется несколько столетий, и стоить это будет несколько миллиардов рублей ежегодно.

Во-вторых, в рамках действующего лесного законодательства эти земли, если их перевести в земли лесного фонда, так и останутся просто заброшенными. Связано это с тем, что нынешнее лесное законодательство ориентировано не на развитие лесного хозяйства, а на простое использование существующих спелых лесов как природного месторождения древесины (эта модель лесопользования называется "экстенсивной", или "бесхозяйственной"). В рамках этого законодательства организовать на новом месте, например, на заброшенной сельхозземле, эффективное лесное хозяйство практически невозможно. Таким образом, государство, потратив колоссальные время и деньги, получит в свою собственность всего лишь десятки миллионов гектаров спонтанно зарастающих лесом пустошей. Это не принесет ни рабочих мест, ни доходов, необходимых для развития сельских территорий.



Что предлагают природоохранные организации?

Предложение простое: пойти по тому же пути, по которому давно идет большинство стран мира, заботящихся о развитии своих сельских территорий. Путь этот состоит в том, чтобы лучшие сельхозземли использовать для современного высокоэффективного сельского хозяйства (которое позволяет с этих лучших земель получать в разы больше продукции, чем десятки лет назад). А те земли, которые для этого высокоэффективного сельского хозяйства не годятся, отдать под разные варианты лесного и смешанного хозяйства (плантационное лесоразведение, лесное фермерство, классическое лесное хозяйство, агролесоводство, а местами и под восстановление утраченных ценных лесных экосистем). При этом землю ни у кого не отбирать, а дать возможность использовать ее самым эффективным с точки зрения собственника образом, для сельского или лесного хозяйства, или для сочетания их в разных пропорциях. Правовое регулирование выращивания лесов на таких землях должно быть упрощенным - чтобы, например, фермеру или иному землевладельцу не приходилось содержать целый штат писарей для поддержания такого бумагооборота, без которого нельзя обойтись в подведомственных Минприроды государственных лесах. В мире такого опыта полно: например, в Китае на выбывших из использования сельхозземлях в период с1990 года высажено уже около 95 миллионов гектаров лесов, главным образом ради борьбы с опустыниванием, повышения эффективности сельского хозяйства, выращивания древесины, борьбы с бедностью. В Европейском Союзе масштабы не такие впечатляющие, но все-таки тоже в рамках долгосрочной программы по облесению низкопродуктивных и неудобных сельскохозяйственных земель, тоже для повышения эффективности сельского хозяйства, выращивания древесины и сельского развития, с 1994 года создано около 2,5 млн. га новых лесов (это не считая тех, которые собственники создают сами, без какой-либо господдержки).

Если сделать так, то в перспективе, при некоторой государственной поддержке на начальных этапах, на заброшенных и сейчас пустующих сельхозземлях в перспективе можно будет выращивать до трехсот миллионов кубометров древесины в год, и поддерживать за счет одного только лесного хозяйства до ста тысяч постоянных рабочих мест.

Но чтобы это светлое и счастливое лесное будущее когда-нибудь наступило - нужно, чтобы консервативные государственные чиновники ему хотя бы не мешали.

29 вересня 2019

Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 18 вересня 2019 р. N 847

Київ

Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.



Прем'єр-міністр України                                 О. ГОНЧАРУК

Інд. 75



ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 вересня 2019 р. N 847


ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У тексті Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. N 393 (Офіційний вісник України, 2014 р., N 71, ст. 1995), слова "Міністр екології та природних ресурсів" у всіх відмінках замінити словами "Міністр енергетики та захисту довкілля" у відповідному відмінку, а слово "Мінприроди" - словом "Мінекоенерго".

2. У схемі спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. N 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (Офіційний вісник України, 2014 р., N 74, ст. 2105; 2018 р., N 17, ст. 573; 2019 р., N 68, ст. 2360), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 р. N 838:

1) у розділі I:

позицію

"Міністерство екології та природних ресурсів України"

замінити такою позицією:

"Міністерство енергетики та захисту довкілля України";

виключити таку позицію:

"Міністерство енергетики та вугільної промисловості України*";

2) у розділі III:

абзац п'ятий пункту 2 виключити;

у пункті 5:

абзац перший викласти в такій редакції:

"5) через Міністра енергетики та захисту довкілля:";

доповнити пункт абзацами такого змісту:

"Державне агентство рибного господарства України

Державне агентство лісових ресурсів України

Державна інспекція енергетичного нагляду України

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України";

абзаци сьомий і восьмий пункту 6 виключити;

пункт 7 виключити.

3. Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 р. N 32 (Офіційний вісник України, 2015 р., N 10, ст. 266; 2017 р., N 82, ст. 2517; 2018 р., N 91, ст. 3019; 2019 р., N 20, ст. 678), викласти в такій редакції:

"ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 січня 2015 р. N 32
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 18 вересня 2019 р. N 847)

ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство енергетики та захисту довкілля України

1. Міністерство енергетики та захисту довкілля України (Мінекоенерго) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

2. Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує:

1) формування та реалізацію державної політики:

у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки;

в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі - паливно-енергетичний комплекс);

у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства;

2) формування державної політики:

у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів;

у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

у сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов'язкового) відселення, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, а також здійснення державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами на стадії їх довгострокового зберігання і захоронення (далі - поводження з радіоактивними відходами);

у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд);

3) формування державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та у галузях електроенергетики і теплопостачання.

3. Мінекоенерго у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

4. Основними завданнями Мінекоенерго є:

1) забезпечення формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі;

2) забезпечення формування державної політики у сфері:

охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки;

геологічного вивчення та раціонального використання надр;

поводження з відходами, зокрема радіоактивними;

поводження з пестицидами та агрохімікатами;

подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;

радіаційного захисту;

раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

охорони та раціонального використання земель;

збереження, відтворення та невиснажливого використання біологічного і ландшафтного різноманіття, формування, збереження та використання екологічної мережі;

організації охорони та використання природно-заповідного фонду;

охорони атмосферного повітря;

розвитку водного господарства і меліорації земель;

державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про раціональне використання, відтворення і охорону природних ресурсів, відтворення та охорону земель, екологічну та радіаційну безпеку, охорону і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, збереження, відтворення та невиснажливе використання біологічного і ландшафтного різноманіття, охорону атмосферного повітря, формування, збереження та використання екологічної мережі, а також з питань поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, дотримання вимог біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі та у галузях електроенергетики і теплопостачання;

здійснення державного геологічного контролю, а також у сфері збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін і виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, Паризької угоди;

3) здійснення державного управління у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки;

4) реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки, геологічного вивчення та раціонального використання надр, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, охорони та раціонального використання земель, збереження, відтворення та невиснажливого використання біологічного і ландшафтного різноманіття, формування, збереження та використання екологічної мережі, організації охорони та використання природно-заповідного фонду, охорони атмосферного повітря, а також збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін і виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, Паризької угоди;

5) забезпечення формування та у межах повноважень реалізація державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства.

5. Мінекоенерго відповідно до покладених на нього завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України і вносить їх в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;

2) розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;

3) визначає пріоритетні напрями розвитку з питань, що належать до його компетенції;

4) інформує та надає роз'яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до його компетенції, сприяє розвитку екологічної освіти та екологічному вихованню населення;

5) погоджує інвестиційні програми оператора системи передачі електричної енергії та операторів систем розподілу електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії";

6) розробляє порядок формування прогнозного балансу електричної енергії об'єднаної енергетичної системи України; формує та затверджує прогнозний баланс електричної енергії об'єднаної енергетичної системи України;

7) здійснює управління у сфері наукової та науково-технічної діяльності в паливно-енергетичному комплексі;

8) приймає рішення щодо введення підземних сховищ нафти, газу та продуктів їх переробки у дослідно-промислову та промислову експлуатацію;

9) затверджує загальний графік переведення підприємств незалежно від форми власності на резервні види палива;

10) розробляє і затверджує:

правила безпеки постачання електричної енергії та здійснює моніторинг безпеки постачання електричної енергії та природного газу, зокрема балансу попиту та пропозицій природного газу в Україні;

правила безпеки постачання природного газу;

галузеві технічні регламенти відповідно до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності";

11) затверджує нормативні характеристики технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами;

12) розробляє, затверджує та впроваджує в межах повноважень, передбачених Законом України "Про ринок природного газу", Національний план дій;

13) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату та скрапленого газу;

14) розробляє державні цільові програми диверсифікації джерел і шляхів постачання вуглеводнів, ядерного палива, ядерних матеріалів та природного газу;

15) розробляє і виконує державні програми використання ядерної енергії, підвищення ядерної та радіаційної безпеки;

16) утворює експлуатуючу організацію для забезпечення безпечної експлуатації ядерних установок, а також спеціалізовані підприємства (компанії) з поводження з радіоактивними відходами до передачі їх на довгострокове зберігання та захоронення;

17) планує заходи щодо забезпечення мінімального рівня утворення радіоактивних відходів під час використання ядерної енергії на об'єктах ядерної енергетики та атомної промисловості;

18) забезпечує організацію безпечного поводження з радіоактивними відходами під час використання ядерної енергії на об'єктах ядерної енергетики та атомної промисловості (збирання, переробка, зберігання) до моменту передачі радіоактивних відходів на захоронення;

19) створює державну систему заходів щодо забезпечення готовності до ліквідації аварій на ядерних установках, об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерелах іонізуючого випромінювання;

20) забезпечує реалізацію гарантій МАГАТЕ на об'єктах ядерної енергетики та атомної промисловості;

21) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, реалізацію державної політики щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання об'єктів, що належать до сфери управління Мінекоенерго, перевезень вантажів радіоактивних матеріалів та здійснює контроль за її реалізацією;

22) формує прогнозний баланс вугілля та вугільної продукції;

23) затверджує проект ліквідації та консервації вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

24) здійснює інформаційне, організаційне, матеріальне та інше забезпечення діяльності багатосторонньої групи з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях;

25) встановлює порядок проведення конкурсу щодо обрання суб'єкта господарювання, який проводить аналіз та звіряння інформації, наданої суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у видобувних галузях, та отримувачами платежів, відповідно до технічного завдання (незалежний адміністратор);

26) розглядає справи про порушення законодавства з питань забезпечення прозорості у видобувних галузях;

27) здійснює функції робочого органу Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції;

28) затверджує стратегічні плани розвитку державних підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго, та господарських товариств, щодо яких Мінекоенерго здійснює функції з управління корпоративними правами держави;

29) веде облік об'єктів державної власності, що належать до сфери управління Мінекоенерго, здійснює контроль за їх ефективним використанням та збереженням;

30) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, управління державними підприємствами, установами та організаціями, а також корпоративними правами держави;

31) здійснює управління державним майном, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі, зокрема об'єктів, що не підлягають приватизації, приймає рішення про подальше використання зазначеного майна (крім матеріальних носіїв таємної інформації), у тому числі об'єктів, що не підлягають приватизації;

32) погоджує в установленому порядку плани санації, мирові угоди, переліки майна, яке включається до ліквідаційної маси, у справах про банкрутство державних підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго, і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, щодо яких Мінекоенерго здійснює функції з управління корпоративними правами держави;

33) схвалює в установленому порядку звіти ліквідаторів у справах про банкрутство державних підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго, і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, щодо яких Мінекоенерго здійснює функції з управління корпоративними правами держави;

34) затверджує річні фінансові та інвестиційні плани, інвестиційні плани на середньострокову перспективу (три - п'ять років) державних підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго, та господарських товариств, щодо яких Мінекоенерго здійснює функції з управління корпоративними правами держави, а також в установленому порядку здійснює контроль за виконанням зазначених планів;

35) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, організацію внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту та їх здійснення на підприємствах (зокрема суб'єктах господарювання, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує право вирішального впливу держави на господарську діяльність таких суб'єктів господарювання), в установах та організаціях, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

36) бере в установленому порядку участь у визначенні способів приватизації вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

37) здійснює інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

38) формує систему підготовки кадрів у сфері використання ядерної енергії на об'єктах ядерної енергетики та атомної промисловості;

39) проводить в установленому законодавством порядку відбір інвестиційних проектів у паливно-енергетичному комплексі, для реалізації яких у реальному секторі економіки надається державна підтримка;

40) здійснює підготовку інвестиційних проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, та нагляд за їх реалізацією в паливно-енергетичному комплексі;

41) здійснює міжнародне співробітництво з питань, що належать до його компетенції;

42) розробляє відомчі переліки відомостей щодо фізичного захисту ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, які містять державну таємницю та іншу інформацію з обмеженим доступом, забезпечує її захист;

43) створює відомчий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у паливно-енергетичному комплексі;

44) розробляє та здійснює комплекс заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

45) здійснює методичне керівництво діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінекоенерго, з питань виконання ними вимог техногенної та пожежної безпеки, а також контроль за виконанням зазначених вимог;

46) бере участь у реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, зокрема створює функціональну підсистему цивільного захисту, організовує управління та діяльність функціональної підсистеми в єдиній державній системі цивільного захисту, здійснює керівництво утвореними ним аварійно-рятувальними службами, забезпечує їх діяльність та здійснює контроль за готовністю до дій за призначенням, визначає загальну потребу в захисних спорудах цивільного захисту для підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Мінекоенерго, затверджує за погодженням з ДСНС перелік суб'єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу, що віднесені до категорій цивільного захисту, забезпечує реалізацію вимог техногенної безпеки на потенційно небезпечних об'єктах, об'єктах підвищеної небезпеки та інших підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Мінекоенерго, які можуть створити загрозу виникнення аварії;

47) організовує проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

48) формує та здійснює заходи щодо охорони праці та забезпечення безпеки життєдіяльності у паливно-енергетичному комплексі, здійснює контроль за станом охорони праці на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

49) веде облік нещасних випадків, що сталися на підприємствах паливно-енергетичного комплексу, затверджує заходи щодо запобігання таким випадкам;

50) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, заходи, пов'язані із запобіганням, виявленням і припиненням терористичної діяльності на об'єктах паливно-енергетичного комплексу;

51) здійснює координацію і методичне забезпечення заходів щодо підготовки підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу до сталого функціонування в особливий період;

52) забезпечує створення галузевих страхових фондів документації паливно-енергетичного комплексу;

53) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Мінекоенерго, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

54) організовує та контролює в межах повноважень, передбачених законом, охорону об'єктів паливно-енергетичного комплексу;

55) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом, у сфері екологічної безпеки, поводження з відходами, зокрема радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, оцінки впливу на довкілля, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи з питань:

ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

ведення реєстрів місць видалення відходів та об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів;

контролю за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням;

паспортизації відходів;

екологічної безпеки під час перевезення небезпечних вантажів і ліквідації наслідків аварій, що відбуваються під час їх перевезення;

переліку небезпечних властивостей відходів;

переліку пестицидів та агрохімікатів, використання яких дозволяється в Україні;

визначення відповідності пестицидів та агрохімікатів сертифікатам якості, визначення залишкових кількостей пестицидів та агрохімікатів;

здійснення оцінки впливу на довкілля;

56) розробляє і вводить у дію нормативи допустимих рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на стан навколишнього природного середовища;

57) забезпечує видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, поводження з небезпечними відходами та здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов;

58) видає, анулює, здійснює переоформлення документів дозвільного характеру на:

транскордонне перевезення небезпечних відходів;

ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів та агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу;

59) погоджує місця розміщення небезпечних об'єктів поводження з відходами;

60) здійснює державну реєстрацію пестицидів та агрохімікатів, проводить еколого-експертну оцінку матеріалів, поданих для їх реєстрації;

61) веде перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання, і щорічні доповнення до нього, затверджує регламенти їх застосування;

62) здійснює уповноваження підприємств, установ та організацій, які проводять державні випробування пестицидів та агрохімікатів;

63) затверджує план проведення державних випробувань пестицидів та агрохімікатів;

64) здійснює відповідно до законодавства оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку;

65) затверджує відомчі норми і правила з фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління ДАЗВ;

66) затверджує в межах повноважень, передбачених законом, нормативно-методичні документи та здійснює методичне керівництво і методологічно-консультативне забезпечення з питань стратегічної екологічної оцінки;

67) здійснює формування та ведення Державного реєстру суб'єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються;

68) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом, у сфері охорони атмосферного повітря з питань:

затвердження правил, нормативів, норм, методик;

проведення інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

визначення вимог до оформлення документів для отримання дозволів та встановлення форми дозволів;

установлення порядку та критеріїв взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

визначення переліку установ, організацій та закладів, яким надається право розробляти документи, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;

визначення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі;

визначення переліків фізичних та біологічних факторів, а також критеріїв визначення стаціонарних джерел забруднення, для яких розробляються нормативи гранично допустимого рівня впливу фізичних і біологічних факторів на стан атмосферного повітря;

визначення переліків типів устаткування, для яких розробляються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря із стаціонарних джерел;

визначення показників емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин;

69) видає, анулює, здійснює переоформлення документів дозвільного характеру на:

провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях;

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для об'єктів, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування (об'єкти першої групи);

70) веде державний кадастр викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

71) веде перелік установ, організацій та закладів, яким надано право розробляти документи, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;

72) реєструє звіти з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для об'єктів першої групи;

73) здійснює взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

74) узагальнює практику застосування законодавства з питань збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін;

75) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом, у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін і виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Кіотського протоколу до неї та Паризької угоди з питань:

національних стандартів і процедур моніторингу, звітності та перевірки даних про викиди та абсорбцію (поглинання) парникових газів;

створення та організації функціонування національної системи торгівлі вуглецевими одиницями;

методик розрахунку антропогенних викидів джерелами та абсорбції (поглинання) поглиначами парникових газів;

критеріїв відбору проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та заходів, пов'язаних із реалізацією таких проектів;

76) забезпечує виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Кіотського протоколу до неї, Паризької угоди та вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо забезпечення їх виконання;

77) здійснює функції уповноваженого органу виконавчої влади, який від імені держави бере участь в роботі Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та конференцій Сторін, які є нарадами Сторін Кіотського протоколу та Паризької угоди, а також їх органів і робочих сесій;

78) готує, затверджує і подає до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату інформацію на виконання Рішень Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та конференцій Сторін, які є нарадами Сторін Кіотського протоколу та Паризької угоди;

79) організовує роботу щодо залучення міжнародної фінансової та технічної допомоги, грантів та інших міжнародних програм у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін;

80) здійснює сплату внесків до бюджету Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, Паризької угоди, а також до Міжнародного журналу транзакцій;

81) укладає в межах повноважень, передбачених законом, міжнародні договори України, забезпечує виконання зобов'язань, взятих Україною за міжнародними договорами, з питань, що належать до його компетенції, у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін;

82) забезпечує:

розгляд та прийняття в установленому порядку рішення про схвалення, реалізацію і фінансування або про відмову у схваленні, реалізації і фінансуванні проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та заходів, пов'язаних з реалізацією таких проектів, і затверджує плани заходів щодо реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій;

підготовку, затвердження та подання національного повідомлення про зміну клімату та дворічного звіту згідно із зобов'язаннями за Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату та Кіотським протоколом до неї;

інвентаризацію антропогенних викидів джерелами та абсорбції поглиначами парникових газів на національному рівні з метою підготовки національного кадастру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, а також затвердження і подання до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Національного звіту (кадастру) антропогенних викидів джерелами та абсорбції поглиначами парникових газів;

83) формує, веде та забезпечує функціонування Національного електронного реєстру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів;

84) укладає угоди з продажу частин установленої кількості викидів парникових газів на підставі рішення Кабінету Міністрів України;

85) створює та забезпечує функціонування національної системи обігу та торгівлі вуглецевими одиницями;

86) забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері збереження озонового шару;

87) здійснює функції уповноваженого органу виконавчої влади, який від імені держави бере участь у конференціях Сторін Віденської конвенції про охорону озонового шару та нарадах Сторін Монреальського протоколу з речовин, що руйнують озоновий шар;

88) забезпечує надання погодження на ввезення або вивезення озоноруйнівних речовин і товарів, що їх містять;

89) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом, у сфері раціонального використання, відтворення і охорони об'єктів тваринного і рослинного світу, біологічного і ландшафтного різноманіття, формування, збереження та використання екологічної мережі, біологічної та генетичної безпеки, охорони та раціонального використання земель з питань:

охорони, використання та відтворення тваринного і рослинного світу;

ведення державного обліку і кадастру рослинного світу, ведення державного кадастру тваринного світу;

ведення державного обліку чисельності об'єктів тваринного світу та обліку обсягів їх добування;

встановлення лімітів, норм використання об'єктів тваринного світу;

спеціального використання об'єктів тваринного світу;

реєстрації та утримання диких тварин, які вилучені з природного середовища з метою надання їм допомоги;

реалізації об'єктів тваринного світу, конфіскованих або безоплатно вилучених внаслідок порушення законодавства в частині ввезення в Україну та вивезення за її межі диких тварин та інших об'єктів тваринного світу;

встановлення правил добування диких тварин, а також їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі;

регулювання заходів, необхідних для скорочення чисельності тварин у разі виникнення або загрози виникнення епізоотій та в разі виникнення небезпечних ситуацій;

затвердження переліків дикорослих видів рослин, поширення і чисельність яких підлягають регулюванню, а також порядку здійснення відповідних заходів щодо регулювання їх поширення і чисельності;

ввезення в Україну і вивезення за її межі об'єктів тваринного і рослинного світу, крім генетично модифікованих організмів;

загального використання і відтворення природних рослинних ресурсів;

затвердження нормативів спеціального використання природних рослинних ресурсів, затвердження розрахункових лісосік;

визначення природних рослинних угруповань, які підлягають занесенню до Зеленої книги України, затвердження переліків рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні і заносяться до Зеленої книги України;

ведення Червоної та Зеленої книг України;

створення, поповнення, зберігання, використання, відчуження та державного обліку зоологічних і ботанічних колекцій, торгівлі ними, а також ввезення в Україну, пересилання та вивезення за її межі;

затвердження переліків видів тварин, рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України, видів тварин, рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України;

державного обліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

оцінки ризику потенційного впливу генетично модифікованих організмів на навколишнє природне середовище;

встановлення переліку земель, на яких застосовується обмеження щодо вирощування генетично модифікованих сортів рослин;

визначення і занесення видів тварин, які не занесені до Червоної книги України, але мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні, та встановлення порядку їх охорони, використання і відтворення;

затвердження типових конструкцій засобів перевезення диких тварин;

забезпечення збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, формування національної екологічної мережі;

погоджує проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон;

погоджує проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

погоджує рішення обласних, Київської, Севастопольської міських держадміністрацій про надання лісів у постійне користування;

90) здійснює погодження рішення про встановлення ліміту використання лісових ресурсів під час здійснення побічних лісових користувань та лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів;

91) видає, анулює, здійснює переоформлення документів дозвільного характеру на:

спеціальне використання об'єктів тваринного світу;

спеціальне використання природних рослинних ресурсів;

переселення тварин у нові місця перебування, акліматизацію нових для фауни України видів диких тварин, а також на здійснення заходів щодо схрещування диких тварин;

утримання диких тварин у неволі;

імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об'єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових риб і виробленої з них продукції;

спеціальне використання (добування, збирання) об'єктів, які занесені до Червоної книги України;

право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, які занесені до Червоної книги України;

проведення державних апробацій (випробувань) генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

вивільнення генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

транзитне переміщення не зареєстрованих в Україні генетично модифікованих організмів;

92) здійснює процедуру надання попередньої обґрунтованої згоди щодо можливості транскордонного переміщення генетично модифікованих організмів, призначених для умисного введення в навколишнє природне середовище відповідно до вимог Картахенського протоколу про біобезпеку та Конвенції про біологічне різноманіття;

93) затверджує нормативи спеціального використання природних рослинних ресурсів та розрахункові лісосіки заготівлі деревини, погоджує матеріали лісовпорядкування;

94) здійснює погодження поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок;

95) формує мережу дослідних земельних ділянок та ділянок з еталонними ґрунтами для ведення моніторингу земель на національному рівні;

96) веде державний облік і кадастр рослинного і тваринного світу;

97) веде Червону та Зелену книги України;

98) здійснює управління формуванням, збереженням і використанням національної екологічної мережі;

99) забезпечує у сфері організації охорони та використання природно-заповідного фонду нормативно-правове регулювання з питань:

спеціального використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

діяльності служби державної охорони природно-заповідного фонду;

наукової, рекреаційної, еколого-освітньої діяльності природних та біосферних заповідників та національних природних парків;

економічного обґрунтування розвитку природно-заповідного фонду, а також економічної оцінки природних комплексів і об'єктів, які входять до його складу;

ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення;

100) затверджує ліміти на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

101) веде державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

102) бере участь у формуванні науково-технічної політики та координує її реалізацію у сфері організації охорони та використання природно-заповідного фонду, зокрема узагальнення результатів наукових досліджень на територіях природних та біосферних заповідників, національних природних парків; затвердження порядку підготовки та програми Літопису природи для заповідників та національних природних парків; затвердження програм і планів науково-дослідних робіт на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду; розробку наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів;

103) здійснює:

управління охороною і використанням територій та об'єктів природно-заповідного фонду, службою державної охорони природно-заповідного фонду;

підготовку і подання пропозицій щодо створення, оголошення нових територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також зміни меж, категорії та скасування статусу існуючих територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

104) затверджує положення про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також положення про території та об'єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність;

105) затверджує проекти організації території природних та біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів загальнодержавного значення, проекти утримання та реконструкції парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення;

106) погоджує проекти організації територій дендрологічних, зоологічних парків та ботанічних садів загальнодержавного значення, проекти утримання та реконструкції парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, що не належать до сфери управління Мінекоенерго;

107) затверджує положення про екологічні фонди природних, біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків і зоологічних парків;

108) погоджує призначення керівників спеціальних адміністрацій природних та біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних та зоологічних парків загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків;

109) забезпечує розроблення проектів створення, оголошення, зміни меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду; проектів резервування цінних для заповідання природних територій та об'єктів;

110) організовує встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

111) забезпечує у сфері охорони та відтворення вод (поверхневі, підземні, морські), раціонального використання водних ресурсів нормативно-правове регулювання з питань:

затвердження правил, нормативів, норм з охорони та відтворення вод (поверхневі, підземні, морські), раціонального використання водних ресурсів, аналізує практику їх застосування;

встановлення лімітів забору, використання води та лімітів скиду забруднюючих речовин у водні об'єкти;

методик та методичних вказівок щодо встановлення технологічних нормативів;

встановлення порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, днопоглиблювальні роботи, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду, а також порядку розроблення та затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та переліку забруднюючих речовин, скидання яких у водні об'єкти нормується, розроблення та затвердження критеріїв оцінки забруднення підземних горизонтів водних об'єктів;

встановлення критеріїв визначення екстремально високого рівня забруднення вод;

112) забезпечує у сфері розвитку водного господарства і меліорації земель нормативно-правове регулювання з питань:

визначення правил, нормативів, норм у сфері розвитку водного господарства і меліорації земель, аналізує практику їх застосування;

організації та проведення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель;

ведення державного водного кадастру за розділом "Водокористування";

113) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом, з питань:

обліку робіт і досліджень, пов'язаних з геологічним вивченням надр;

обліку нафтових і газових свердловин та обліку обсягу погашених і видобутих корисних копалин, їх втрат, а також форм звітності щодо обліку запасів корисних копалин для ведення державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин;

порядку обліку, зберігання та користування матеріалами державного інформаційного геологічного фонду;

змісту, оформлення і порядку подання на розгляд в установленому порядку геолого-економічної оцінки родовищ металічних і неметалічних корисних копалин;

виконання робіт із стандартизації, метрології за результатами проведення сертифікації у сфері геологічного вивчення, охорони та використання надр, зокрема щодо правил нормативного забезпечення геологічного вивчення надр;

порядку погодження надання надр у користування;

грошової винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення;

проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, пов'язаних з розробленням і впровадженням у виробництво наукових і методичних основ прогнозування, пошуком та розвідкою родовищ корисних копалин, прогнозуванням змін геологічного середовища та іншими потребами геологічного вивчення надр, зокрема щодо:

- стадій геологорозвідувальних робіт;

- порядку організації та здійснення розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

- ведення Державної еколого-геологічної карти;

функціонування каталогу відомостей про геологічну інформацію; функціонування Державного сховища геологічної інформації та кам'яного матеріалу;

114) забезпечує у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням природоохоронного законодавства нормативно-правове регулювання з питань:

організації та проведення перевірок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення;

розрахунків розмірів відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства;

технічної експлуатації установок очистки газу;

взаємодії з Держгеонадрами та іншими органами державного контролю;

здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, мисливського впорядкування;

переміщення (перевезення), експорту (реекспорту), імпорту, вилучення, набуття у власність, користування, оренди об'єктів тваринного світу, торгівлі ними, зокрема тими, що занесені до Червоної книги України та перебувають під захистом Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення;

115) проводить моніторинг та оцінку впливу державної політики у відповідній сфері;

116) встановлює порядок планування і контролю за виконанням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у визначеній сфері та впровадженням їх результатів;

117) організовує моніторинг навколишнього природного середовища, забезпечує функціонування загальнодержавної інформаційно-аналітичної системи моніторингу навколишнього природного середовища;

118) визначає екологічні показники для оцінки стану навколишнього природного середовища та методичні вказівки щодо їх застосування;

119) визначає реєстри складових мережі спостережень державної системи моніторингу навколишнього природного середовища;

120) розробляє методики проведення моніторингу навколишнього природного середовища, зокрема суб'єктами господарювання, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища;

121) готує і подає на розгляд Верховної Ради України щорічну Національну доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні;

122) забезпечує впровадження механізмів сталого розвитку з питань, що належать до його компетенції;

123) організовує, координує, здійснює та контролює проведення оцінки впливу на довкілля, у тому числі оцінки транскордонного впливу на довкілля;

124) здійснює технічне регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

125) видає сертифікати на право проведення екологічного аудиту, веде реєстр екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на проведення екологічного аудиту;

126) затверджує положення про сертифікацію екологічних аудиторів та про ведення реєстру екологічних аудиторів;

127) розробляє стратегічні, програмно-планові документи та забезпечує їх реалізацію;

128) забезпечує виконання законодавства з питань, що належать до компетенції Мінекоенерго;

129) бере участь у здійсненні заходів щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

130) організовує роботу із залучення міжнародної фінансової та технічної допомоги, грантів та інших міжнародних програм у визначеній сфері;

131) здійснює співпрацю з інститутами громадянського суспільства, забезпечує участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики з питань, що належать до його компетенції;

132) реалізує в межах повноважень, передбачених законом, державну політику у сфері волонтерської діяльності щодо здійснення заходів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища;

133) забезпечує інформування громадськості про формування та реалізацію державної політики з питань, що належать до його компетенції;

134) затверджує положення про громадський контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища;

135) встановлює порядок надання інформації про стан навколишнього природного середовища і порядок організації та проведення публічних слухань або відкритих засідань з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище;

136) бере участь у формуванні, збереженні та використанні екологічної мережі, у формуванні національної системи науково-технічної інформації;

137) сприяє залученню інвестицій у сферу охорони навколишнього природного середовища, збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін, екологічної та в межах своєї компетенції біологічної, генетичної та радіаційної безпеки, охорони та раціонального використання земель, заповідної справи та оцінки впливу на довкілля, зокрема оцінки транскордонного впливу на довкілля;

138) затверджує в межах повноважень, передбачених законом, нормативно-правові акти з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

139) подає Кабінетові Міністрів України в межах повноважень, передбачених законом, пропозиції щодо встановлення річних квот підтримки на наступні п'ять років з метою економічного стимулювання, забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, збільшення частки відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива в енергетичному балансі України;

140) затверджує в межах повноважень, передбачених законом, порядки, норми і правила у сфері поводження з відходами;

141) забезпечує у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання нормативно-правове регулювання відповідно до закону;

142) розробляє та організовує виконання державних цільових, галузевих та інших програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

143) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом, у сфері лісового та мисливського господарства з питань:

розроблення та організації виконання державних цільових, галузевих та інших програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

визначення пріоритетних напрямів та стратегії розвитку у сфері лісових відносин;

144) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом, у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водоймах України та у водах за межами юрисдикції України щодо рибальських суден, що плавають під Державним Прапором України, відповідно до міжнародних договорів України, а також з питань здійснення контролю:

за дотриманням лімітів і нормативів використання водних біоресурсів;

за дотриманням правил використання об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів;

за достовірністю подання суб'єктами рибного господарства, пов'язаними з добуванням і використанням водних біоресурсів, звітних даних про обсяги використання водних біоресурсів;

145) у сфері рибного господарства та рибної промисловості:

бере участь у формуванні державної політики в галузі освіти, професійної підготовки кадрів для рибного господарства;

затверджує:

- правила пожежної безпеки на суднах флоту рибної промисловості, а також правила пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт на суднах, які ремонтуються або будуються на суднобудівних та судноремонтних підприємствах;

- порядок реєстрації рибальських суден;

- методику розрахунку збитків, завданих рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних біоресурсів;

- перелік категорій посад працівників рибного господарства;

- систему управління охороною праці в рибному господарстві;

- спеціальні правила експлуатації та обліку, інструкції і положення про комісію з проведення технічного нагляду за суднами рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства;

- типовий табель забезпечення постачання суден флоту рибної промисловості;

- порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, інструкцію про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах;

- ліміти спеціального використання водних біоресурсів та квот добування;

- положення про безпечне укомплектування екіпажами морських суден флоту рибної промисловості;

- положення про інспекцію державного портового нагляду морських рибних портів України;

- положення про капітана морського рибного порту;

- правила та режими рибальства, добування (вилучення, вилову) та відтворення водних біоресурсів;

- положення про встановлення відповідності системи управління безпекою компаній та суден флоту рибної промисловості вимогам Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і попередженням забруднення 1993 року;

- порядок нарахування та внесення платежів за спеціальне використання водних біоресурсів;

- порядок носіння форменого одягу та формених знаків розрізнення працівників рибного господарства;

- положення про сертифікацію персоналу суден флоту рибної промисловості;

- порядок оформлення приходу з рейсу та виходу в рейс суден флоту рибної промисловості капітанами морських рибних портів України;

- нормативи екологічної безпеки водних об'єктів, що використовуються для потреб рибного господарства;

- спеціальні форми статистичної звітності в галузі рибного господарства;

146) подає пропозиції щодо обсягів державного замовлення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців з питань, що належать до компетенції Мінекоенерго;

147) організовує наукову, науково-технічну, інвестиційну, інформаційну, видавничу діяльність, пропагування досягнень і передового досвіду з питань, що належать до компетенції Мінекоенерго, сприяє створенню і впровадженню сучасних інформаційних технологій та комп'ютерних мереж;

148) передає відповідно до законодавства правоохоронним органам матеріали про виявлені правопорушення;

149) виступає замовником науково-дослідних робіт з питань, що належать до його компетенції;

150) забезпечує проведення соціального діалогу на галузевому рівні;

151) погоджує проекти законів, інших актів законодавства, які надходять на погодження від інших міністерств та центральних органів виконавчої влади, готує в межах повноважень, передбачених законом, висновки і пропозиції до проектів законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, та проектів законів, внесених на розгляд Верховної Ради України іншими суб'єктами права законодавчої ініціативи;

152) готує в межах повноважень, передбачених законом, зауваження і пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президентові України;

153) здійснює інші повноваження, визначені законом.

6. Мінекоенерго з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Мінекоенерго, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, та господарських товариствах, щодо яких Мінекоенерго здійснює управління корпоративними правами держави;

2) здійснює добір кадрів в апарат Мінекоенерго і на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників апарату Мінекоенерго;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Мінекоенерго, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;

4) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів;

5) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм, зокрема міжнародних;

6) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом:

реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснення контролю за її збереженням в апараті Мінекоенерго, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

захист інформації з обмеженим доступом, а також технічний захист інформації, контроль за її збереженням;

виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

7) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів.

7. Мінекоенерго для виконання покладених на нього завдань має право:

1) залучати в установленому порядку спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) для розгляду питань, що належать до компетенції Мінекоенерго;

2) одержувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики - статистичні дані;

3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до його компетенції;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами.

8. Мінекоенерго у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.

9. Мінекоенерго у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Накази Мінекоенерго, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Нормативно-правові акти Мінекоенерго підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази Мінекоенерго, видані в межах повноважень, передбачених законом, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

10. Мінекоенерго очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняється з посади Верховною Радою України.

Міністр має першого заступника, заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до пропозицій Міністра.

11. Міністр:

1) очолює Мінекоенерго, здійснює керівництво його діяльністю;

2) спрямовує і координує здійснення іншими центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Мінекоенерго;

3) спрямовує і координує діяльність визначених Кабінетом Міністрів України центральних органів виконавчої влади, зокрема:

забезпечує формування державної політики у відповідній сфері та контролює її реалізацію;

погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

визначає пріоритетні напрями роботи центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, та шляхи виконання покладених на них завдань, затверджує плани роботи таких органів;

погоджує структуру апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр;

видає обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, накази та доручення з питань, що належать до компетенції таких органів;

погоджує призначення на посаду і звільнення з посади керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр;

погоджує призначення на посаду і звільнення з посади керівників і заступників керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади;

погоджує утворення, реорганізацію, ліквідацію територіальних органів центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Міністром, як структурних підрозділів апарату такого органу;

порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування актів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, повністю чи в окремій частині;

доручає керівникам центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, скасувати акти їх територіальних органів повністю чи в окремій частині, а у разі відмови скасовує такі акти повністю чи в окремій частині;

порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, та їх заступників;

ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, їх територіальних органів та їх заступників, а також керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління таких органів;

ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, їх заступників, інших державних службовців і працівників апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління таких органів;

приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, та їх територіальних органів;

заслуховує звіти про виконання покладених на центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, завдань та планів їх роботи;

визначає структурний підрозділ апарату Мінекоенерго, що відповідає за взаємодію з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр;

визначає посадових осіб Мінекоенерго, які включаються до складу колегії центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр;

визначає порядок обміну інформацією між Мінекоенерго та центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр;

вирішує інші питання, пов'язані із спрямуванням і координацією діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр;

4) визначає пріоритети роботи Мінекоенерго, шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани роботи Мінекоенерго, звіти про їх виконання;

5) організовує та контролює виконання Мінекоенерго Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

6) подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, розробником яких є Мінекоенерго;

7) погоджує проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, що надходять на погодження до Мінекоенерго;

8) веде переговори і підписує міжнародні договори України у межах наданих йому повноважень;

9) представляє в установленому порядку проекти законів України, розробником яких є Мінекоенерго та центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, і доповідає з інших питань, що належать до компетенції Мінекоенерго, під час їх розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України;

10) вносить Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо призначення на посади першого заступника, заступників Міністра;

11) вносить подання щодо представлення в установленому порядку працівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінекоенерго, до відзначення державними нагородами;

12) організовує внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечує їх здійснення в Мінекоенерго та бюджетних установах, що належать до сфери його управління;

13) представляє Мінекоенерго у публічно-правових відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

14) за згодою керівників залучає державних службовців та працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій до розгляду питань, що належать до компетенції Мінекоенерго;

15) забезпечує виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами України;

16) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції у разі вмотивованої відмови Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови облдержадміністрації (підтримки головою облдержадміністрації вмотивованої відмови голови райдержадміністрації) погодити призначення керівника територіального органу центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Міністром, керівника підприємства, установи, організації, що належить до сфери управління Мінекоенерго, іншого центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Міністром, про надання Кабінетом Міністрів України згоди на призначення такого керівника;

17) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Мінекоенерго, визначає персональний склад патронатної служби Міністра;

18) порушує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника, заступників Міністра та державного секретаря Мінекоенерго;

19) визначає обов'язки першого заступника, заступників Міністра, розподіл повноважень Міністра між першим заступником, заступниками Міністра, які вони здійснюють у разі його відсутності;

20) порушує в установленому порядку питання щодо присвоєння рангу державного службовця державному секретарю Мінекоенерго;

21) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Мінекоенерго, затверджує положення про них (їх статути), здійснює у межах своїх повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

22) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;

23) приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Мінекоенерго;

24) підписує накази Мінекоенерго;

25) дає обов'язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату Мінекоенерго доручення;

26) здійснює інші повноваження, визначені законом.

12. Повноваження керівника державної служби у Мінекоенерго здійснює державний секретар Мінекоенерго.

Державний секретар Мінекоенерго є вищою посадовою особою з числа державних службовців Мінекоенерго. Державний секретар Мінекоенерго підзвітний і підконтрольний Міністру.

Державний секретар Мінекоенерго призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням Комісії з питань вищого корпусу державної служби строком на п'ять років з правом повторного призначення.

13. Державний секретар Мінекоенерго відповідно до покладених на нього завдань:

1) організовує роботу апарату Мінекоенерго;

2) забезпечує підготовку пропозицій щодо виконання завдань Мінекоенерго та подає їх на розгляд Міністра;

3) організовує та контролює виконання апаратом Мінекоенерго Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінекоенерго та доручень Міністра, його першого заступника, заступників, звітує про їх виконання;

4) готує та подає Міністру для затвердження плани роботи Мінекоенерго, звітує про їх виконання;

5) забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Мінекоенерго;

6) у межах своїх повноважень запитує та одержує в установленому порядку від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в Україні та за її межами безоплатно інформацію, документи і матеріали, а від органів державної статистики - статистичну інформацію, необхідну для виконання покладених на Мінекоенерго завдань;

7) призначає на посаду і звільняє з посади в порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Мінекоенерго, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;

8) приймає на роботу і звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Мінекоенерго, приймає рішення щодо їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;

9) погоджує у передбачених законом випадках призначення на посаду і звільнення з посади керівників відповідних структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

10) призначає на посаду і звільняє з посади працівників патронатної служби Міністра за його поданням, а також у зв'язку із звільненням Міністра;

11) призначає на посаду і звільняє з посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

12) притягує до дисциплінарної відповідальності керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

13) забезпечує в установленому порядку організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та інших працівників Мінекоенерго;

14) представляє Мінекоенерго як юридичну особу в цивільно-правових відносинах;

15) дає у межах повноважень, передбачених законом, обов'язкові для виконання державними службовцями та іншими працівниками Мінекоенерго доручення;

16) видає накази організаційно-розпорядчого характеру з питань, що належать до його компетенції, та контролює їх виконання;

17) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та інших працівників апарату Мінекоенерго до відзначення державними нагородами.

14. На час відсутності державного секретаря Мінекоенерго чи неможливості здійснення ним своїх повноважень з інших причин його обов'язки виконує один із керівників самостійних структурних підрозділів апарату Мінекоенерго відповідно до наказу державного секретаря Мінекоенерго.

15. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінекоенерго, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Мінекоенерго може утворюватися колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Мінекоенерго.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Мінекоенерго можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Міністром.

16. Гранична чисельність державних службовців та працівників Мінекоенерго затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структура апарату Мінекоенерго затверджується Міністром.

Штатний розпис, кошторис Мінекоенерго затверджується державним секретарем Мінекоенерго за погодженням з Мінфіном.

17. Мінекоенерго є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.".

4. У Положенні про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. N 459 "Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства" (Офіційний вісник України, 2014 р., N 77, ст. 2183), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 р. N 838:

1) в абзаці восьмому пункту 1 та абзаці шостому підпункту 2 пункту 3 слова "рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства," виключити;

2) підпункт 330 пункту 4 виключити.

5. У тексті Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. N 521 (Офіційний вісник України, 2014 р., N 82, ст. 2333), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 р. N 838, слова "Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства" у всіх відмінках замінити словами "Міністр енергетики та захисту довкілля" у відповідному відмінку, а слово "Мінагрополітики" - словом "Мінекоенерго".

6. У тексті Положення про Державне агентство України з управління зоною відчуження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 р. N 564 (Офіційний вісник України, 2014 р., N 86, ст. 2434; 2017 р., N 22, ст. 611), слова "Міністр екології та природних ресурсів" у всіх відмінках замінити словами "Міністр енергетики та захисту довкілля" у відповідному відмінку, а слово "Мінприроди" - словом "Мінекоенерго".

7. У тексті Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. N 676 (Офіційний вісник України, 2014 р., N 97, ст. 2801), слова "Віце-прем'єр-міністр України - Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства" у всіх відмінках замінити словами "Міністр енергетики та захисту довкілля" у відповідному відмінку, а слово "Мінрегіон" у всіх відмінках - словом "Мінекоенерго".

8. У тексті Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. N 895 (Офіційний вісник України, 2015 р., N 90, ст. 3018), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 р. N 838, слова "Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства" у всіх відмінках замінити словами "Міністр енергетики та захисту довкілля" у відповідному відмінку, а слово "Мінагрополітики" - словом "Мінекоенерго".

9. У тексті Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. N 275 (Офіційний вісник України, 2017 р., N 36, ст. 1131), слова "Міністр екології та природних ресурсів" у всіх відмінках замінити словами "Міністр енергетики та захисту довкілля" у відповідному відмінку, а слово "Мінприроди" - словом "Мінекоенерго".

10. У тексті Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. N 1174 (Офіційний вісник України, 2016 р., N 3, ст. 192), слова "Міністр екології та природних ресурсів" у всіх відмінках замінити словами "Міністр енергетики та захисту довкілля" у відповідному відмінку, а слово "Мінприроди" - словом "Мінекоенерго".

11. У тексті Положення про Державну інспекцію енергетичного нагляду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 р. N 77 "Деякі питання Державної інспекції енергетичного нагляду України" (Офіційний вісник України, 2018 р., N 18, ст. 610), слова "Міністр енергетики та вугільної промисловості" у всіх відмінках замінити словами "Міністр енергетики та захисту довкілля" у відповідному відмінку, а слово "Міненерговугілля" у всіх відмінках - словом "Мінекоенерго".

____________


Примітка 

Опубліковано в Урядовому кур'єрі