ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою САМОВІЛЬНА РУБКА. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою САМОВІЛЬНА РУБКА. Показати всі дописи

23 січня 2019

На Николаевщине мужчина напилил акации и нанес ущерб на ₴112 тысяч – по сделке с прокурором он отделался штрафом в 5 тысяч



Суд утвердил договор о признании виновности между прокурором и обвиняемым в незаконной порубке леса, в результате которой ущерб составил больше 100 тысяч гривен, и назначил браконьеру оговоренное в документе наказание в виде штрафа на 5 тысяч 100 гривен.

Об этом свидетельствует соответствующий приговор Новобугского районного суда Николаевской области.

Обвиняемый утром прибыл в защитную лесополосу, расположенной в пределах Великосербуловского сельского совета Еланецкого района, где спилил 23 акации. Этот ущерб государству в лице местного сельсовета оценили в 112 тысяч 402,73 гривны.

Таким образом действия мужчины квалифицировали по части 1 статьи 246 Уголовного кодекса Украины, то есть незаконная порубка деревьев в защитных лесных насаждениях, причинившая существенный вред.

В ходе досудебного расследования обвиняемый и прокурор подписали договор о признании виновности, в котором мужчина признает свою вину в инкриминируемом преступлении, а также стороны оговорили меру наказания – штраф в размере 300 необлагаемых минимумов доходов граждан, что составляет 5 тысяч 100 гривен.

Суд утвердил этот договор, признал мужчину виновным в незаконной порубке леса и назначили оговоренный штраф. Также с него взыскали 3 тысячи 432 гривны за проведение экспертиз и вернули арестованные по делу автомобиль и личные вещи.

Напомним, как ранее замглавы сельсовета на Николаевщине заявил об угрозах со стороны лесхоза из-за вопросов о незаконной вырубке деревьев.

Еще добавим, как егерь «Новобугского» охотничье-рыболовного хозяйства заявил, что браконьеров «крышуют» полицейские и назвал их фамилии.

23.01.2019 07:01

22 січня 2019

Під Луцьком знищують 200-літні дуби (фото)



Під Луцьком у селі Гаразджа прискорено знищують лісові насадження, серед яких 200-річні дуби.

Про це повідомив депутат Луцької міськради Павло Данильчук, – каже Вголос.

За словами депутата, лісовий масив у цьому селі перебуває у користуванні ДП “Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр”.

“Останні три-чотири роки кількість рубок різного характеру постійно зростає. Рубається цілком здоровий ліс у господарській частині під приводом, наприклад, що пройшов бурелом чи потрібно провести прорідження, чи зрубати кілька гектарів столітніх дубово-грабових дібров. А потім проводять піар-акцію з висадки саджанців за участю керівництва лісового господарства й інших чиновників”, – зазначив Павло Данильчук.

Також він розповів, що вчора, 20 січня, знову натрапив на кілька свіжих, вже цьогорічних рубок. За його словами, мова йде про знищення найстарішого дубового лісу, якому понад 200 років.

Цікаво, що теперішній начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко живе в селі Гаразджа, поруч із цим лісом.








Вівторок, 22 січня 2019, 06:33

22 грудня 2018

СБУ підтвердила незаконну вирубку, про яку казала Гандзюк. Можливо, через це її й убили (ФОТО)

Співробітники СБУ відпрацьовують версію стосовно нападу на радницю мера Херсона Катерину Гандзюк у зв'язку з її активною позицією щодо незаконної вирубки лісу на території Херсонщини та викриття причетних до злочинної схеми органів влади та місцевого самоврядування.



У Службі безпеки зазначили, що було проведено невідкладні слідчі дії у кримінальному провадженні за фактом умисного вбивства Гандзюк. У межах досудового розслідування встановлено, що на території Голопристанського, Олешківського та інших районів області за сприяння посадовців та місцевого самоврядування незаконно вирубають ліси і зелені насадження. Метою є продаж деревини та отримання протиправного прибутку.

Вказується, що факти масової вирубки лісів маскуються під санітарну рубку пошкоджених від пожежі дерев. У такий спосіб деревина легалізується для подальшого перепродажу.

07 травня 2018

Крадії лісу на Волині позбулися позашляховика


Самовільну рубку дуба виявили працівники групи оперативного реагування у Мощаницькому лісництві на Волині.

Про це IA ZIK повідомили у прес-службі Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Зловмисники працювали за вже налагодженою схемою: зрізали дерево – це дуб із діаметром пенька близько 60 см, навантажили у позашляховик з іноземною реєстрацією. Але на виїзді з ділянки, де й сталася крадіжка, натрапили на лісову охорону. Перша думка і відповідно – спроба втекти з машиною та добутою деревиною – не мала успіху. Тож хлопці накивали п’ятами, лишивши машину з деревиною лісовій охороні.

Про цей факт працівники Державної лісової охорони повідомили поліцію. Але на цьому справа не завершилася. Коли правоохоронці проводили на місці слідчі дії, прийшов молодий чоловік – житель селища Цумань – і повідомив, що це він вчинив самовільну рубку. При цьому наголошував, що працював у лісі сам. Хоча очевидно, що виконати таку роботу одноосібно просто неможливо.

За фактом тривають слідчі дії. Авто з деревиною вилучено і доставлено на штрафмайданчик Ківерцівського РВ НП.


Зважаючи на те, що дерево самовільно зрізане у межах природо-заповідного фонду, відповідальність за скоєне передбачена не лише адміністративна, а й кримінальна. 

01 травня 2018

Напад на журналістів і Лісову варту WWF у с.Стужиця. ВІДЕО


Опубліковано 30 квіт. 2018 р.

Після знімання відеоролика про нелегальні вирубки біля пралісів Ужанського національного природного парку, які знаходяться під охороною ЮНЕСКО на нас напала агресивна група людей, близько 15 осіб. Від декого із них добряче тхнуло алкоголем. 

Це трапилось 21 квітня 2018р. біля 19 години 30 хвилин біля села Стужиця Велико-Березнянського району Закарпатської області. Зі мною були представники проекту Лісова варта, журналісти, інші співробітники Всесвітнього фонду природи WWF. 

Нападаючі перегородили нам шлях вантажним автомобілем та намагалися відібрати у нас телефони, фото та відео техніку, ключі від особистого автомобіля відчинивши самовільно його двері. При цьому умисно пошкодили автомобіль. Ми всіляко намагалися заспокоїти людей. 

Щоб зупинити конфлікт я звернувся за допомогою до місцевої поліції. За 20 хвилин нам вдалось домовитись про розблокування дороги і покинути місце нападу. Через кілька хвилин до нас зателефонував працівник поліції та запропонував допомогу відібравши пояснення. 

За даним фактом 23.04.2018 відкрито кримінальне провадження передбаченого ст. 246 ч.2. Відео знято 21.04.2018 між 19.30 і 20.10 год. 49.0316083 N , 22.6454944 E



19 квітня 2018

У Сновському районі крадуть ліс. ФОТО



Незаконна вирубка дерев є однією із складових переліку злочинів проти довкілля. Саме незаконною порубкою вільхи, осики та берези займався 30-річний раніше судимий житель одного з сіл Сновського району. Про це повідомляє Поліція Чернігівщини на своїй сторінці у Facebook. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: А ЧИ БУВ КОРОЇД: ХТО НАСПРАВДІ ВИНИЩУЄ ЛІС ПІД ЧЕРНІГОВОМ. ВІДЕО

 

До поліції надійшла інформація, що на території села невідома особа здійснює незаконну порубку дерев. На виклик негайно виїхали правоохоронці. На місці події вони затримали 30-річного раніше судимого неробу, який для особистих потреб спиляв бензопилою 14 дерев вільхи, 7 осик та 12 берез.
 

За даним фактом відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка лісу) - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

18:22, 19 КВІТНЯ 2018

 

Триває досудове розслідування.

https://pro.cn.ua/press/87106

17 квітня 2018

За незаконну вирубку на ₴1,3 млн майстра лісу покарали штрафом у ₴10 тис.

 
Майстер лісу не доповідав про незаконну вирубку на його ділянці

Дрогобицький міськрайонний суд 30 березня засудив майстра місцевого лісового господарства за недбалість, що призвела до незаконної вирубки лісу і збитків на суму 1,35 млн грн. Правоохоронці виявили на закріплених за майстром лісу ділянках самовільні рубки 175 дерев, серед яких дуб, граб, липа та клен.

Посадовець однак не доповідав керівництву ДП «Дрогобицьке ЛГ» про злочинну діяльність на ввіреній йому території і не вживав жодних заходів щодо виявлення порушників.

За результатами розслідування, майстра лісу звинуватили у скоєнні кримінального правопорушення за ч.2 ст.367 КК України – службова недбалість. Обвинувачений визнав свою вину і погодився на угоду з прокурором, що пом'якшило судовий вирок.

Суддя Орест Крамар призначив злочинцеві покарання у вигляді позбавлення волі терміном на три роки із встановленням іспитового строку 1,5 роки. Колишній посадовець також заплатить штраф у розмірі 10 200 грн.

СуспільствоАндрій Дрозда, сьогодні, 16:376
До теми
Європейський суд вирішив, що Польща незаконно вирубувала дерева у Біловезькій пущі ZAXID.NET
фото з відкритих джерел
 https://zaxid.net/za_nezakonnu_virubku_na_13_mln_maystra_lisu_pokarali_shtrafom_u_10_tis_n1454373

13 квітня 2018

Ноу-хау сибирского ученого позволит вывести рынок лесозаготовок из тени



Работа молодого тюменского ученого Андрея Николаева привела в смятение теневой лесной бизнес, получающий миллиардные барыши. Сегодня черные лесорубы чаще всего уходят от наказания из-за недостатка улик и доказательств. Биометрический учет древесины - так называется предложенный Андреем метод - практически не оставляет браконьерам шансов замести следы и, похоже, способен во многом изменить подходы к ведению лесного хозяйства.

Шах и мат черным лесорубам

Сначала изобретение вызвало у правоохранителей и курирующих отрасль чиновников оторопь.

- Порой в лицо говорили, что это чушь, крутили пальцем у виска. Что ж, все новое и необычное часто воспринимается в штыки. Недоверие стало таять после успешных пробных попыток использования ноу-хау в расследовании уголовных дел в Тюменской области, Югре, - говорит Ислям Зайнуллов, директор филиала НИИ лесоводства и механизации лесного хозяйства - Сибирской лесной опытной станции (СибЛОС).

- Выверенный ход ученого - шах и мат браконьерам. Новшество, думаю, мировой значимости, и его, бесспорно, следует внедрять в нашей стране, - не скупится на похвалы шахматист, парламентарий, координатор центра общественного мониторинга ОНФ по проблемам экологии и защиты леса Анатолий Карпов. На реплику о неизбежном сопротивлении коррупционеров, ретроградов, нечистых на руку предпринимателей уверенно отвечает: - Сообща преодолеем.

Я узнал о чудо-методе еще осенью 2014-го, когда встретился с Андреем Николаевым совсем по другому поводу. Тогда сотрудник СибЛОСа, недавний выпускник сельхозуниверситета, отличился тем, что в одиночку и со скудной бюджетной сметой справился с трудной задачей: нашел дешевый и вместе с тем весьма продуктивный способ таксации - обследования состояния лесных насаждений. Традиционный замер с земли - трудоемкий, долгий, с самолета - дорогой и неточный. Хорошо бы с малой высоты, но летательный аппарат для этой цели никто еще не сконструировал. Николаев своими руками переделал любительский квадрокоптер в послушный функциональный механизм, разработал сложное программное обеспечение для детальной расшифровки снимков.

Это и другие изобретения - плод таланта, недюжинной трудоспособности, непрерывного самообразования (к тому времени Андрей дистанционно окончил 17 курсов столичного университета информтехнологий) и спортивного характера (наш интеллектуал - мастер спорта по биатлону). Не случайно начальство представляло его "инженером-универсалом, справляющимся за десятерых". К слову, Николаев, уже будучи замдиректора станции по научной работе, стал лауреатом всероссийского конкурса "Инженер года-2017". Так вот, 3,5 года назад беспилотник для него был "отработанной ступенью ракеты". Отказавшись от заманчивого предложения коллег из Финляндии переехать в "лесное государство", он доводил до ума технологию биометрического сканирования.

- Все знают о дактилоскопии - опознании личности по следам пальцев рук. У каждого из нас свой рисунок кожи. Неповторимы и годичные кольца деревьев - двух одинаковых на планете не сыскать. Кольцевой рисунок мы можем сканировать с любой части дерева, в том числе с ветки и даже с пиломатериала, - объясняет суть идеи молодой ученый. - Как это работает? Фотографируем спилы пней, оставленных браконьерами, и спилы подозрительных хлыстов, транспортируемых либо складированных. Компьютерная программа сопоставляет файлы, выдает результат: идентично! Владелец древесины свой липовый документ о легальной вырубке может выбросить в урну. Пожалуйте, товарищ, в суд! Соответственно, отрицательный результат сверки свидетельствует о невиновности подозреваемого.


Даже веточка - улика

Обычно правоохранители доказывают вину браконьеров, не взятых с поличным, с помощью дендрологической экспертизы. Она подразумевает, в частности, сравнение диаметров нижней части ствола и верхней части пня. Поэтому черные лесорубы частенько отпиливают комель и увозят с глаз долой. Теперь же пни им останется разве что корчевать, а каждую веточку - подбирать. Улики!

Пара примеров из свежей практики - с использованием древесной "дактилоскопии". Лесовоз, совершавший левый рейс, нагнала полиция. Хотя водитель успел где-то спешно разгрузиться, для доказательства преступления хватило одного оставленного на борту сучка. А в пригороде Тюмени хозяин пилорамы, козырявший документом о переработке якобы законно заготовленного леса, признался в обмане, когда ему продемонстрировали итоги сличения срезов деревьев, тайком вырубленных в окрестности, и фрагментов годичных колец на его досках.

Николаеву не составит труда определить год и месяц заготовки деревьев, были ли они больны. Дело в том, что теневые предприниматели периодически прибегают и к якобы санитарным рубкам, пуская под топор здоровые деревья. В идеале следовало бы обязать всех заготовителей фотографировать на делянах срезы, заносить в банк данных. И тогда при наличии мощных серверных устройств можно будет оперативно проверить легальность заготовок.

Сегодня на счету СибЛОСа 25 экспертиз по фактам незаконной вырубки. Состоявшиеся суды не усомнились в объективности заключений, вынесли обвинительные приговоры. В том числе членам ОПГ, годами заготавливавшей строевой лес в Вагайском районе.

- Сначала мы разослали десятки писем в профильные департаменты региональных правительств: давайте сотрудничать! Кто сочинил отписку, кто сослался на безденежье, а кто-то цинично отреагировал: спасибо, мол, но браконьеров-то нет. Обратились в тюменский полицейский главк: "Вы ничем не рискуете - опытная экспертиза за наш счет. Убедитесь в действенности метода - будем партнерами". Мы уговорили. Следователи убедились. Экспертизы поставлены на поток, - рассказывает Андрей Николаев.

На срезе - паспорт и судьба

Ислям Зайнуллов зачитывает благодарственное письмо областного управления МВД в адрес своего зама: "За эффективное сотрудничество и неоценимый вклад в дело укрепления правопорядка и борьбы с преступностью в сфере лесопромышленного комплекса".

- И все-таки вклад имеет цену - приблизительно 120 миллионов рублей. Затраты же скромные. Рубль вкладываешь - получаешь отдачу в среднем на двести! - восклицает Зайнуллов и продолжает сыпать цифрами. - В целом по стране годовой ущерб от действий черных лесорубов составляет не менее 13-14 миллиардов рублей. Представьте, каких результатов можно добиться на крупных лесохозяйственных территориях. Вместе с активистами ОНФ мы хотим внедрить метод в Приморье, где нелегалы вырубают до полутора миллионов кубов древесины и имеют с нее 150 миллионов долларов чистой прибыли, а также в Омской области, где в отдельных районах дровосеки совсем распоясались, в других сибирских регионах.

Филиал НИИ предлагает сформировать в Тюмени национальный центр биометрического наблюдения для обработки, анализа и систематизации фотосканов. В число контрольных параметров - внимание! - войдет и определение участка заготовки древесины в радиусе километра. Не важно, где обнаружено дерево, под Сочи или под Владивостоком, в спиле содержится кодовая информация о его малой родине.

- Своему открытию сам поразился. Оказывается, деревья чутко улавливают и фиксируют изменения геомагнитного склонения планеты. Сверяясь с общедоступной базой данных о склонении, скажу, где именно рос какой-нибудь кедр, дуб, бук. Подытожу: по цифровому портрету фрагмента древесины устанавливаем возраст дерева, вид кроны в трехмерном измерении, состояние здоровья, место рождения и дату смерти. Да, могу еще заранее определить, какие саженцы лесных культур в этом месте выживут, а какие скорее всего погибнут и по какой причине. Ой, - спохватывается Андрей, - это уже не относится к системе биометрического надзора. Но тоже - какую экономическую выгоду сулит!

Главная технологическая проблема, по словам моего собеседника, - построить IT-хранилище для размещения колоссального объема информации. На первом этапе биопаспорт одного дерева "вытягивал" на 200 гигабайт. Удалось его облегчить в 10 тысяч раз. Однако количество файлов будет исчисляться миллионами.

- Инвесторов пока не видно. Государство, очевидно, самый заинтересованный субъект в реализации проекта. Отдача - супер: при наличии мощной цифровой лаборатории с каждого вложенного рубля выигрыш составит 6-8 тысяч. Есть вопросы, сомнения, предложения? К диалогу всегда готовы, - подчеркивает Андрей Николаев.

Мнения

Татьяна Соснина, руководитель группы общественного мониторинга по проблемам экологии и защиты леса отделения ОНФ в Тюменской области:
- Тюменский опыт убедителен. На неотложном внедрении разработки нашего земляка настаивают региональные штабы "фронтовиков" в Приморском крае, Омской области. Открывается возможность перекрыть на таможнях поток нелегальной древесины в сопредельные страны. В перспективе система биометрической сверки в связке со спутниковым, аэровоздушным мониторингом позволит установить глобальный контроль заготовки леса.

Альберт Кульмухаметов, прокурор Тюменской межрайонной природоохранной прокуратуры:
- В прошлом году в Тюменской области сразу в полтора раза выросло количество раскрываемых преступлений в сфере незаконной лесодобычи. Цифра говорит сама за себя. Думаю, есть резон включать в региональные программы развития лесного комплекса задачу формирования единой базы фототеки спилов с отслеживанием транспортировки древесины.

10 квітня 2018

200 пеньків: Хто і навіщо зрубав заповідний бук у нацпарку Закарпаття? (ВІДЕО)



Всі нарікають на владу, яка «не бореться» з незаконними рубками лісу, від яких страждає вся область. Журналісти розібралися, хто насправді вирубує ліс у національному парку.

Лісоруби у заповіднику, на території національного парку в Закарпатті, де повинні оберігати дерева зрубали майже 200 цінних буків, саме так стверджують місцеві активісти.

Як зазначає один із них, Влад Каменца, вік дерев переважно від 120 до 150 років. Це буферна зона, де їх взагалі заборонено вирубувати. Також було виявлено факт трелювання, тобто стовбури дерев стягувалися, що також є порушенням санітарних норм в лісах України.

У адміністрації національного парку стверджують, що на території парку, де виявили вирубку це паї селян. Земля дісталася після ліквідації колгоспів, а на своїх землях селяни можуть робити все, що захочуть.

Співробітниця парку Марина Заяц розповідає, що колгоспи розпалися 20-30 років. Тому навіть на тих полях за той час виростає велике дерево.

Селяни факт вирубки дерев не заперечують, адже саме таким способом можуть опалювати свої домівки. Населенню потрібно 3 тисячі кубометрів у рік, а нацпарк може продати тільки половину. Населення змушене рубати тому, що влада так і не виконала свою обіцянку, яку давали ще у 2000 роках, коли селяни погодилися на створення парку рятуючи від масової вирубки лісу.

Виконуюча обов’язків начальника відділення комунікації ГУ НП в Закарпатській області Тетяна Щоголева розповідає, що відкрито кримінальне провадження стаття розшифровується як незаконна вирубка лісу. Таке правопорушення передбачає позбавлення волі до 3 років.

Вівторок, 10.04.2018 | 20:26386
Детальніше дивіться у сюжеті телеканалу Інтер.

«Що більше безкарності, то більше ми маємо проблем з нелегальною рубкою лісів». ВІДЕО

«Що не так?» із боротьбою проти браконьєрських вирубок лісів на Львівщині



«Бережіть ліс» – це гасло ми досить часто бачимо і чуємо. Але хто ж має берегти ліс? І яка відповідальність у тих, хто порушує закон у цій сфері? Сьогодні у студії «Що не так?» говоримо із нашими гостями, вітаю їх: це Ярослав Целень, перший заступник начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, а також Анатолій Павелко, юрист, еколог організації «Лісова варта» Всесвітнього фонду дикої природи (WWF).

***

Мар’яна Романяк: «В Україні мало не щодня стикаються з нелегальною вирубкою лісів. Зокрема, у селі Бережниця Стрийського району чорні лісоруби завдали збитків на майже 8 мільйонів гривень. Проте ще ніхто не поніс за це відповідальності».

У селі Бережниця Стрийського району було виявлено незаконну вирубку понад тисячі дерев – зокрема дубів віком понад 150 років. Держекоінспекція оцінила збитки на суму понад 7 мільйонів.

Дмитро Карабчук, координатор проекту «Лісова варта»: «Маскують свої нелегально зрубані дерева – закидають їх ґрунтом, а зверху ще палять багаття – щоби потім, як прийде держекоінспектор чи поліцейський заміряти величину пня, по якім розраховують розмір збитків».

Ігор Череватий, мешканець села Бережниця: «Це почалося років три-чотири назад. Вони спочатку спеціалізувалися на вивезенні дров. З кінця 2016 року – початку 2017-го вони почали спеціалізуватися на вивезенні матеріалу більш ділового. Усі ці рубки, що велися, вони вивозилися окраїнами села».

Мар’яна Романяк: «І ви цього не бачили?»

– Я чув і бачив це, коли вони вже виїжджали на центральній дорозі. Перед новим роком побачив, що їде транспортний засіб, «гружений» лісоматеріалом. Я його зупинив – і тут під’їхав дільничний, сказав, що машина його і щоби я забирався геть. Я неодноразово бачив, коли їхали машини, що він «сопровождав» ці машини, будучи або в кабіні, або своєю машиною «сопровождав» спереду ці машини.

Сказали, що то санітарна рубка. Я з того питання відразу після цього конфлікту, як зупинив машину, звернувся до голови сільської ради – і він сказав, що нічого такого не ведеться. І я почав з’ясовувати – пішов у міліцію, почав з’ясовувати. Мені пояснили, що так як він дільничний, то він не має права займатися ніякою підприємницькою діяльністю.

– А де цей дільничний зараз, що з ним?

– Наскільки мені відомо, було порушено внутрішнє розслідування і він розрахувався. Такі часи настали, що кожен там... чи дров треба, чи щось – але це вже просто вандалізм.

На інформаційний запит програми «Що не так?» у прокуратурі Львівської області відповіли, що за результатами досудового розслідування встановлено: працівник поліції не причетний до самовільних рубок у селі Бережниця Стрийського району.

Анатолій Павелко, юрист Всесвітнього фонду природи WWF: «Ми маємо рубку, що взагалі проводилася в прибережній захисній смузі річки Бережниця. 25 метрів навколо берегів річок – це смуга, яка має особливий охоронний режим. Вона покликана забезпечити, з одного боку, чистоту води в річці, вберегти річку від ерозії. Ось тут бачите розмиті береги, які були розбиті технікою. Дерево – воно якраз береже ці береги, захищає від розмивання, захищає від того, щоб ось цей бруд і земля потрапляли до води. Влітку ця річка буде пересихати. Третій момент повязаний з так званим біологічним розмаїттям – з рослинами і тваринами, які повязані з цими деревами. Бо багато видів червонокнижних рослин можуть рости тільки в затінку, тільки під шатром цих вікових дубів. Це все те, що було знищено поряд із цим дубом».

Маряна Романяк: «Браконьєри неперебірливі. Вони готові вирубувати дуби навіть там, де відповідальність за них у десятки разів більша. До прикладу, як на території цього парку».

Дмитро Карабчук: «На території природозаповідного фонду, яким є цей парк, збитки нараховуються більше ніж у десть разів більші, ніж за ті самі дерева, які ростуть на інших територіях. Одне дерево може нараховувати й десятки тисяч; тим більше, такі дерева, великі й цінні породи, – то понад десять тисяч».

Анатолій Павелко: «Я 132 нарахував [кільця], тобто це від 120 до 150 років. Подивіться довкола. Це дуби, які мають вік понад 100 років більшість із них, і вони всі в нормальному стані знаходяться, тобто як у здоровому лісі».

Маряна Романяк: «Як ви бачите одразу, що це незаконне зрізування? Тут є якісь ознаки такого браконьєрства?»

Дмитро Карабчук: «Пень повинен мати клеймо – така затіска на ньому має бути і такий штамп».

– Це коли планово зрізають?

– Так. І коли ми подивимося по колу цього пня, то ніде не бачимо такої затіски із таким клеймом так званим. Відтак ми можемо сказати, що це нелегально зрубане дерево.
І ще один признак того, що, скоріш за все, рубали чорні лісоруби – це неправильно зрубане дерево. Професійній лісоруб, який ріже ліс законно, він знає, як правильно різати дерева, і він ніколи так не ріже. Робиться підпил з однієї сторони, а потім вже дерево кладеться в тому напрямку, в якому нам потрібно, щоби не зачепити сусідні дерева».

– Скільки можна заробити на одному такому дубі, на цій деревині?

– Це біля тисячі доларів… 500 доларів напевно. Правоохоронні органи повинні би працювати над виявленням таких нелегальних рубок і притягненням до відповідальності винних, та не завжди їм вдається це робити. Така ситуація породжує ефект сніжної лавини: чим більше безкарності, тим більше ми маємо проблем з цією нелегальною рубкою.


***
Анатолію, розпочнемо обговорювати першу нашу історію. Із «Що не так?» ми разом із вами побували у селі Бережниця, подивилися на ситуацію, зрозуміли, що справді є проблема. Але, почувши відповідь прокуратури, зрозуміли і те, що відповідальних поки немає. Як буде розгортатися ця історія далі, на вашу думку?

Анатолій Павелко: Ви знаєте, в першу чергу нам, «Лісовій варті», треба буде вивчити всі ті документи, що стосуються справи – в тім числі документи, що стосуються вчинених слідчих дій. Тому що, на жаль, відповідь, яка на сьогоднішній день прозвучала, нас абсолютно не задовольняє. Взагалі я би хотів зупинитися на тому, що, на жаль, природоохоронні органи наші, зокрема Національна поліція, не приділяють належної уваги лісопорушенням, які відбуваються в цій сфері – це і адміністративні правопорушення, це і злочини.

На жаль, значна частина злочинців залишаються безкарними. Причин кілька. Перша – це те, що, в принципі, такий вид злочинів досить складно розкрити, тому що ознаки виявляються, як правило, не відразу. А друга – це вперте небажання правоохоронних органів вчиняти відповідні слідчі дії, дійсно знаходити відповідальну особу. Тому що в багатьох випадках ми маємо справу з перенесенням відповідальності: порушника знайти складно, знаходять відповідальну особу, яка господарює в цьому лісі, і на нього покладають цю відповідальність – це простіше.

Або звільняють його від відповідальності взагалі…

Анатолій Павелко: Або звільняють його від відповідальності взагалі – такі випадки теж є.

Пане Ярославе, на вашу думку, як тут має розгортатися ця історія і що треба робити, щоби справді відповідальні справді покарані? Тобто ті, хто це зробив? І з вашого досвіду – чи часто правоохоронні органи недопрацьовують або ж погано працюють?

Ярослав Целень: Перш за все, щоби не допустити незаконних рубок, потрібна співпраця всіх: починаючи від постійного користувача, якому держава дала і довірила лісові насадження – і закінчуючи всією правоохоронною системою, включаючи і судову гілку влади, і, звичайно, громадськість. От із цього сюжету ми побачили, власне, як небайдужі люди звернули увагу на цей факт.

Хочу сказати, що є проблема по закріпленню лісових насаджень за постійними лісокористувачами. Власне цей випадок, який ми сьогодні подивилися: ці лісові насадження знаходяться на території сільської ради, ці лісові площі не надані в постійне користування постійному лісокористувачу. Тобто сільська рада повинна відповідати, здійснювати контроль за тими лісами.

А якщо сільська рада не здійснює контроль, як бачимо в цій історії, – що робити тоді?

Ярослав Целень: Якщо сільська рада не здійснює контроль, то вона повинна нести також певну відповідальність. А крім цього, є правоохоронні органи, які повинні слідкувати за переміщенням незаконно зрубаної деревини. Наприклад, у нас – у державних лісових господарствах – якщо є рубка, то вона перш за все визначена чітко, виписаний лісорубний квиток, ми обговорюємо всі місця рубок з громадськістю, на сайті нашого управління і сайті кожного лісогосподарського підприємства можемо побачити лісорубний квиток: коли він виписаний, в якому місці знаходиться дана ділянка.

На превеликий жаль, у нашій області є біля 30 тисяч гектарів лісових площ, які не мають постійного лісокористувача. Вони знаходяться на балансі сільських рад. Власне цей випадок ми сьогодні і розглядаємо.

Хто повинен здійснювати контроль? Від держави загальний контроль повинен здійснювати по лісах державна екологічна інспекція – вона від держави узаконений орган.

Анатолію, чи ви співпрацюєте з Державною екологічною інспекцією? Що вони кажуть – окрім оцінки збитків від тієї рубки у селі Бережниця?

Анатолій Павелко: Так, звичайно, ми з ними співпрацюємо. У нас були спільні виїзди і на інші ділянки, не тільки що стосується Бережниці. Питання в тім, що якщо є ознаки кримінального злочину (а вони тут є) то в такому випадку слідчі дії повинна вчиняти Національна поліція – на сьогоднішній день обов’язки на неї покладені.

Яка відповідь була Національної поліції?

Анатолій Павелко: На сьогоднішній день, за нашою інформацією, вони продовжували проводити слідчі дії. Хоча є дуже багато фактів, які не були належним чином оцінені Національною поліцією, там не було допитано великої кількості свідків. Більше того, хочу наголосити, що Національна поліція почала перекладати обов’язок пошуку свідків, що прямо належить до їх обов’язків, на місцевих мешканців. Уявляєте собі? Оцей громадянин, який і так є, по суті, свого роду героєм, бо він відважився піти проти злочинного угруповання (а є дані, що до нього входив, у тому числі, й місцевий дільничний інспектор), він наважився – і він далі має ходити по селу і вишукувати свідків! Місцеві мешканці розповідають, що приїжджають слідчі на каблуках, не готові навіть зайти в цей ліс, щоби оцінити масштаби того, що відбулося.

Ми ще будемо за цією ситуацією стежити разом з командою «Що не так?». Але пропоную поговорити загалом про ситуацію в області. Маємо ще один сюжет – що не так з лісами на Львівщині?


***

Володимир Рубцов, начальник відділу прокуратури Львівської області: «Упродовж 2017-18 років у провадженні прокуратури Львівської області перебувало 47 кримінальних проваджень у сфері охорони лісів».

А це 7,5 мільйона гривень збитків, завданих державі, і 19 справ, скерованих до суду. У прокуратурі кажуть: 22-м особам вже оголошено про підозру, серед них і працівники лісових господарств.

Володимир Рубцов, начальник відділу прокуратури Львівської області: «Це працівники – майстер лісу, керівник відділу державного підприємства лісового господарства чи керівник цього державного господарства. За попередньою змовою зі своїми підлеглими чи цивільними особами, тобто давав вказівку вирубувати такі ліси».

Так, керівник Буського лісгоспу продавав ліс за заниженою ціною та ще й примудрився за одними документами збути деревину двічі. У Дрогобицькому лісгоспі інженер підприємства завдав збитків державі на близько 800 тисяч гривень, коли вирішив приховати 30 зрізаних дубів.

Але навіть якщо не йдеться про підробку документів чи продаж «лівої» деревини, працівникам лісгоспів вийти сухими із води вдається рідко: не догледіли, не проконтролювали – ось вам і службова недбалість.

Андрій, майстер лісу: «Лісництво має 5 тисяч гектарів. Як ми має встигнути всюди зробити рейд? Пішки, ногами? Техніки немає, машин робочих. Скажіть, будь ласка, як це робити – пішки, автоногами?».

У 12-ти випадках вже є і рішення судів. Здебільшого винних мали б позбавити волі – але звільнили від відбування покарання, бо ті зізналися у вчинених злочинах і не мали раніше проблем із законом...

***

Це ситуація на Львівщині. Я впевнена, що таких випадків є ще досить багато. Пане Ярославе, з вашого досвіду і з досвіду вашої роботи – що зараз відбувається? Можливо, у вас вже є дані за 2017 рік щодо рубки лісів і щодо притягнення до відповідальності? Чи є вже покарані?

Ярослав Целень: За попередній рік, 2017-й, якщо брати відповідальність – то у нас притягнено до відповідальності 71 особу.

А яка це відповідальність?

Ярослав Целень: Різна – до звільнення з посади. І адміністративна відповідальність – це догана. Ці факти, які озвучили про Буський лісгосп, то зараз можу по реєстру, у нас є інформація по тих кримінальних провадженнях, які прозвучали: було відкрито в 2017 році кримінальних проваджень по бувшому директору бувшого Буського лісгоспу Дудичу Роману Івановичу…

Тобто його звільнили після цього?
Ярослав Целень: Колишній майстер Полуничного лісництва, який був звільнений, колишній лісничий того ж лісгоспу Получниного Сушняк, колишній майстер Волі Якубовського лісництва…
Зрозуміло, тобто вони звільнені.

Ярослав Целень: Вони звільнені.

На вашу думку, цього достатньо? Людина прикриває рубку лісу або іншими методами сприяє цій рубці – й у неї догана і звільнення.

Ярослав Целень: Це тільки наші повноваження – а далі є правоохоронні органи, вони мають право притягати до кримінальної відповідальності, звертатися до суду й осуджувати за ці порушення. Наша функція – ми більше повноважень не маємо: тільки догана, звільнення з роботи.

Анатолію, на вашу думку, як ви зараз оцінюєте, якщо відійти від якоїсь локальної історії на Стрийщині і взяти всю Львівщину – де у нас є ще такі критичні точки по рубці лісів? І чи з вашого досвіду справді є притягнуті до відповідальності?

Анатолій Павелко: Ви знаєте, точок критичних достатньо. Зокрема, я хотів би наголосити, що на сьогоднішній день отакі незаконні рубки досить сильно почали зміщуватися в сторону отаких так званих безхазяйних лісів. Тобто по факту ліс є – по документах там немає постійного лісокористувача.

Багато у нас таких лісів?

Анатолій Павелко: Ярослав Павлович наводив цифри – близько 30 тисяч гектарів. Це по області – це багато, це достатньо багато.

Тобто це місце, де можна вирубувати ліс – і ти знаєш, що до відповідальності тебе буде важко притягнути.

Анатолій Павелко: Не зовсім так. Складніше знаходити відповідальних осіб – вони все одно повинні притягатися до відповідальності чи то адміністративної, чи кримінальної. Тому що дозволів на вирубування цих дерев вони не мають, жодні податки державі не йдуть від вирубування таких дерев, жодний режим природоохоронний чи обмеженого користування там не дотримується. Тобто такі особи повинні відповідати. Але вони намагаються шукати правову прогалину, де нема господаря. На превеликий жаль, на сьогоднішній день сільські ради не виконують таку функцію господаря, хоча би вони мали. Іншим варіантом для них було би передавати такі лісові масиви в постійне користування – наприклад, лісогосподарським підприємствам або комунальним лісогосподарським підприємствам. Як варіант, вони, теоретично, могли би [створити] своє якесь підприємство, якщо там багато лісів.

Можна їх примусово заставити передавати ці ліси? Якщо господар не дбає про свій ліс – передати його тому, хто буде дбати, берегти і відповідати за це лісове господарство.

Ярослав Целень: Звичайно, що можна – і навіть треба. Ми неодноразово зверталися з проханням передати ліс. Якщо він межує з нашим лісом – ну, державні лісові господарства з комунальним, то щоби вони вже мали постійного лісокористувача. Але, на превеликий жаль, сільські ради, громади на це не йдуть. Це, будемо казати, думка громади, і над цим треба працювати спільно нам усім. Якщо ставити гостро питання, що за це треба нести відповідальність…

Треба притягувати до відповідальності…

Ярослав Целень: Притягувати до відповідальності… Сільський голова повинен знати, що він є головою на цій землі, і він повинен відповідати за підпал трави, за рубки, які є в лісах, котрі є в сільській раді – за це все треба нести відповідальність. Якщо буде стояти гостро так питання, думаю, вони повинні йти на то. Або створити, як сказав пан Анатолій, своє підприємство, дати свого фахівця, який би ніс відповідальність за цей ліс.

Анатолію, чи відчуваєте ви, що волонтери, зокрема «Лісова варта» і не тільки, активно сприяють вирішенню цієї історії і що вашими руками були зроблені якісь позитивні кроки?

Анатолій Павелко: Вважаю, що волонтери і громадськість, у даному випадку в особі «Лісової варти», зробили достатньо багато для того, щоби таки краще виявлялися відповідні правопорушення, відповідні злочини.

А що можуть ще прості люди зробити? Як долучитися до такого руху і нести відповідальність за ліс? Тому що він – наш.

Анатолій Павелко: Прості люди найкраще, що можуть зробити, – це проявляти активну позицію. Як говорив сьогодні Ярослав Павлович: по перше, вони можуть просто поцікавитися, що за рубки відбуваються в лісі. Сьогодні на сайті Управління лісового і мисливського господарства публікується така інформація. Більше того, «Лісова варта» сьогодні у співпраці з обласним Управлінням лісового і мисливського господарства розробляє положення про інформування громадськості, яке передбачає перенесення. На сьогоднішній день це інформування пасивне – тобто людина повинна піти туди і дізнатися інформацію. Далі, якщо все добре піде, то лісівники будуть інформувати громаду активно – тобто проводити слухання й інформувати – «там і там ми проводимо рубку». Якщо, наприклад, поза межами проводиться рубка, це вже підстава для того, щоби вважати, що вона незаконна. Це перше.

І друге, що хотів би все-таки про успіх сказати: наприклад, на Старосамбірщині одна з критичних ситуацій – у «Галсільлісі». На сьогоднішній день там є істотний прогрес, почала працювати поліція. Після неодноразових звернень все ж таки почалися перші арешти.

Я бажаю вам і нам усім побільше позитивних моментів у цій роботі. Дякую за розмову – Ярослав Целень, Анатолій Павелко. Мене звати Мар’яна Романяк, це програма «Що не так?». Бережіть ліс, бережіть себе – і до зустрічі за тиждень.

https://zaxid.net/shho_bilshe_bezkarnosti_to_bilshe_mi_mayemo_problem_z_nelegalnoyu_rubkoyu_lisiv_n1453794

07 квітня 2018

Не журися, чорноброва, в заповіднику є дрова!

ГУБИТЕЛІ ПРИРОДИ

У Святогірську на Донеччині директора місцевого пансіонату засудили за незаконне самовільне знищення дерев у Національному природному парку «Святі гори». У ході судового розгляду встановлено, що 55-річний чоловік для опалення приміщень закладу для відпочинку вирішив запастися дровами на заповідній території, яка охороняється законом. Як повідомили у прокуратурі Донецької області, ігноруючи відсутність спеціального дозволу, керівник пансіонату власноруч встиг знищити бензопилою дерева породи вільха, заподіявши збитки на суму майже 25 тисяч гривень. Подальші його дії на об’єкті природно-заповідного фонду зупинили представники Слов’янської місцевої прокуратури та активісти громадської організації «Стоп корупції!».

Суд виніс обвинувальний вирок у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 246 КК України (незаконна вирубка лісу): за заподіяну шкоду губитель природи виплатив штраф на користь держави у сумі понад 5 тисяч гривень та змушений був відшкодувати у повному обсязі заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 25 тисяч гривень.

Павло КУЩ сьогодні

Прикарпатець у лісництві самовільно зрубував смереки



Під час обходу території обслуговування дільничні офіцери поліції Косівського відділу поліції в Космацькому лісництві виявили невідомого, який здійснив незаконну порубку дерева породи "Смерека".

Під час перевірки правоохоронці з’ясували, що самовільну порубку дерева на власний розсуд зрубав 22-річний мешканець одного із сіл району, інформує прес-служба поліції області.

Чоловік зізнався у скоєному злочині та розповів поліцейським, що деревину хотів використати для власних потреб у господарстві.

За цим фактом розпочато кримінальне провадження за ст. 246 Кримінального кодексу України (Незаконна порубка лісу).

Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або заарештувати на строк до шести місяців.

Також, відповідно до санкції вказаної статті, покаранням може бути обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк.

П'ятниця, 06 квітня 2018, 20:17 

01 квітня 2018

Злочинці, що незаконно вирубують ліс, обмежуються легкими штрафами

А зрубані цінні породи дерев — дуб, бук, ясен, сосна, модрина, які користуються попитом у країнах Європи, під виглядом паливних дров вивозяться за кордон.





З 1 січня 2017-го по 13 березня 2018-го органів поліції у Тернопільській області зареєстрували 61 кримінальне провадження за фактом незаконної рубки лісу, з яких тільки шість направлені в суд. Щоправда, прокуратура області уточнює, що в цьому році з 13 відкритих кримінальних проваджень вже чотири пішли в суд. А суди в таких випадках враховують ряд пом'якшуючих обставин і застосовують до порушника нижню межу штрафу — 300 неоподаткованих мінімумів, що становить сьогодні 5100 грн.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Роман Якель. За його даними, пиловник дуба в країнах Східної Європи коштує 55-70 євро за кубометр, а бук цінується ще дорожче — 200-400 євро.

"Ось і виходить, що правосуддя включає лісовим злочинцям зелене світло: можна сміливо рубати ліс і отримати вирок у вигляді такого "посильного" штрафу. А якщо порушника за незаконну вирубку або пошкодження дерев і чагарників притягують до адміністративної відповідальності, накладаючи штраф у сумі від 5 до 10 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 грн), то йому взагалі нічого скаржитися!", — зазначає автор.

За його словами, далі зрубані цінні породи дерев — дуб, бук, ясен, сосна, модрина, які користуються попитом у країнах Європи, під виглядом паливних дров вивозяться за кордон. Більш простий шлях — самовільно зрубана деревина спрямовується на українські пилорами, які працюють без державної реєстрації, або в такі ж цехи з виробництва меблів.

Детальніше про незаконну вирубку лісу і як з цим боротися читайте у статті Романа Якеля "Не ліс безгоспний, а пеньки!" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

ЗА МАТЕРІАЛАМИ: DT.UA

30 березня 2018

Не ліс безгоспний, а пеньки! - Дзеркало тижня

Що більш "дірява" охорона лісу, то буйніше квітнуть самовільні рубки.




У лісах України не стихає вищання бензопил — "чорних" лісорубів не можуть зупинити ні шлагбауми, ні переорані-перекопані дороги, ні електронний облік деревини. Громадські активісти і державні екологічні органи, які останнім часом активно і показово затримують навантажений деревиною автотранспорт, лише засвідчують: хоч би якою народною і демократичною вважала себе влада, вона не може впоратися з неконтрольованим вирубуванням лісів.
Недавно громадськість і владу Тернопільщини сколихнула неординарна подія — в одному з безгоспних лісів поблизу села Личківці Гусятинського району було самовільно зрубано аж 128 дерев цінної породи — дуба. Сумний пейзаж з пеньками доповнюють 40 дерев, пошкоджених до ступеня припинення росту. Розмір шкоди, завданої довкіллю, таки вражає — 1,7 млн грн. Поліція, звісно, була змушена відреагувати на це кричуще порушення, відкрила кримінальне провадження за фактом незаконної порубки лісу (ст. 246 Кримінального кодексу), і нині триває розслідування цього злочину.

Ліс незаконно рубають у різних куточках області. Лише торік працівники Державної екологічної інспекції в Тернопільській області за результатами перевірок, обстежень та участі у слідчих діях нарахували пристойну суму збитків, завданих довкіллю від самовільних рубок лісу, — 5,8 млн грн. Та це лише виявлена і підрахована шкода, адже далеко не всі обсяги рубок потрапили в зону уваги контролюючих і правоохоронних органів.

У різні періоди незалежності України простір для винищення лісів влада хоч і обмежувала, проте не намагалася його закрити. Яскрава ілюстрація — історія лісів колективних сільгосппідприємств (КСП), тобто тих лісів, які наприкінці 1990-х не підлягли розпаюванню. На Тернопіллі із 35 тис. га колишніх колгоспних лісів області, які за радянських часів створювалися на неугіддях, деградованих чи еродованих землях і до того ж державним коштом, господаря отримали лише 22 тис. га. Тільки у шести із 17 районів області було засновано комунальні лісогосподарські підприємства, які взяли у постійне користування згадані ліси і забезпечують їх охорону та догляд за ними. Наприклад, Кременецьке районне комунальне лісогосподарське підприємство "Кремліс", де мені довелося побувати, нині має у користуванні понад 6300 га. Але рубки головного користування тут проводяться лише на 19–20 га, а нові насадження здійснюються на 18–21 га. А на півдні області таке ж підприємство у місті Монастириськах господарює майже на 3000 га. Воно щорічно рубає ліс на 14–15 га і таку ж площу заліснює. Дійшло до курйозів: торік правоохоронні і контролюючі органи аж 20 разів перевіряли правильність ведення лісового господарства в цьому підприємстві, проте серйозних порушень не виявили. Хай там як, але навіть у діючих комунальних лісогосподарських підприємствах, де ліси взято під охорону, екологічні інспектори і лісова охорона щороку виявляють до десятка самовільних рубок.

Та насамперед масово вирубують ті ліси, які стали просто нічиїми. А у невеличкій Тернопільській області цілком безгоспними залишилися 5,7 тис. га лісів на землях запасу місцевих рад, які нікому не передані і нині перебувають без будь-якої охорони. Населення добре знає, що цей ліс не має господаря, формує міні-бригади і вирушає на рубки. Неважко здогадатися: найбільш безконтрольно ліс рубають на дрова в останні три роки, в період затягування пасків, коли різко подорожчав газ.

Однак наївно було б вважати, що самовільні рубки лісу зникли в державних лісах області. Лише торік лісова охорона апарату управління лісового господарства і держлісгоспів області виявила 156 випадків самовільної порубки лісу. Для кращої наочності: було зрубано сумарно 332 кубометри деревини (у 2016 р. незаконно зрубали ще більше — 356 кубометрів). Увиразнює тло лісової злочинності така статистика: торік у системі держлісгоспів області проведено 61 рейд спільно з представниками Нацполіції, під час яких виявлено 64 випадки незаконної порубки лісу.




Погоджуся, запроваджений Держлісагентством електронний облік деревини дав бажані результати. Адже можна відстежити рух лісопродукції на всіх етапах, і це певною мірою стримує порушників. А ще, як переконує начальник управління лісового та мисливського господарства області Олег Яремко, в державних лісах області щороку з'являється більше шлагбаумів, перекопаних доріг, щоб ускладнити заїзд і вивезення самовільно зрубаної деревини. Поза сумнівом, певні незручності лісопорушник відчув. Проте його не зупинено.

Як же зазвичай діє поліція, щоб його покарати і в такий спосіб запобігти подальшим незаконним рубкам лісу? Вона відкриває кримінальне провадження за фактом незаконної порубки лісу, проводить розслідування, призначає різного роду експертизи, але за той час лісопорушника, як правило, не засвічує. Хоч у багатьох випадках поліція знає ім'я і прізвище "чорного" лісоруба, бо мала з ним справу в минулому з того самого приводу. Минає час, і слідчий, начебто не зібравши доказів вини лісоруба, закриває провадження з офіційним формулюванням: за відсутності події чи складу злочину.

Другий шлях — іще хитріший. Порушник, який неодноразово рубає ліс, набув досвіду, як викрутитися в таких ситуаціях. Якщо його вантажівку затримали під час вантаження чи вивозу зрубаного лісу, він каже: я не рубав, а лише купив ліс у невстановлених осіб і везу його для своїх потреб. Тобто "я вкрав". Хоча добре відомо, що вивозить ліс саме та особа, яка його зрубала. Лісопорушник домовляється зі слідчим і домагається іншої кваліфікації злочину — "крадіжка" (ст. 185 ККУ), за якою передбачено м'якшу відповідальність.

Тож хіба не смішно, що з 1 січня 2017-го по 13 березня 2018-го органи поліції зареєстрували 61 кримінальне провадження за фактом незаконної порубки лісу, з яких тільки шість направлено до суду. Щоправда, прокуратура області уточнює, що цього року з 13 відкритих кримінальних проваджень уже чотири пішли до суду.
А суди у таких випадках беруть до уваги ряд пом'якшувальних обставин і застосовують до порушника нижню межу штрафу — 300 неоподатковуваних мінімумів, що становить нині 5100 грн. Для порівняння: пиловник дуба в країнах Східної Європи коштує 55–70 євро за кубометр, а бук ціниться ще дорожче — 200–400 євро. Тож виходить, що правосуддя включає лісовим злочинцям зелене світло: можна сміливо рубати ліс і отримати вирок у вигляді такого "посильного" штрафу. А якщо порушника за незаконну порубку чи пошкодження дерев і чагарників притягують до адміністративної відповідальності, накладаючи штраф у сумі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 грн), то йому узагалі нічого журитися!

А що ж у подальшому відбувається з незаконно зрубаним лісом? Цінні породи дерев — дуб, бук, ясен, сосна, модрина, які мають попит у країнах Європи, під виглядом паливних дров вивозяться за кордон. Простіший шлях — самовільно зрубана деревина прямує на українські пилорами, які діють без державної реєстрації, або на такі ж цехи з виробництва меблів. На жаль, як видно з відповіді на інформаційний запит DT.UA, у 2016–2017 рр. підрозділи податкової поліції головного управління Державної фіскальної служби в області не виявляли таких суб'єктів підприємницької діяльності. А чи було бажання? Для повного щастя малий і середній бізнес зробив замкнутий цикл виробничої діяльності: зрубав ліс — вивіз — розпиляв — врешті, зробив з нього меблі. Звісно ж, він має можливість продавати їх дешевше, ніж працюючі легально великі і середні фабрики, які платять "білі" зарплати і сплачують податки.

То як мінімізувати кількість незаконних рубок? Є найбільш типовий шлях, який зазвичай пропонують чимало фахівців лісової галузі і який радо сприймає пересічний громадянин. "Якби була більша відповідальність за незаконні рубки лісу, і якби людина знала, що за зрубане дерево вона понесе суворе покарання, то не рубала б", — знайомий рецепт пропонує директор Кременецького районного лісогосподарського підприємства "Кремліс" Олександр Рябоконь. Проте слушною і далекоглядною є думка начальника відділу екологічного контролю Державної екологічної інспекції в області Михайла Онищука:

— Кілька разів Тернопільські облрада і облдержадміністрація ухвалювали рішення про передачу безгоспних лісів, які є на землях запасу місцевих рад або де не створені комунальні лісогосподарські підприємства, державним спеціалізованим лісогосподарським підприємствам. Так зробили, наприклад, у сусідніх областях — Рівненській і Волинській. Проте держлісгоспи Тернопільщини уникають такої передачі, мотивуючи свої відмови тим, що у них бракує державного фінансування, їм потрібні додаткові кошти. Але це надумані причини. Держлісгоспи насамперед є державними підприємствами, які використовують державний ресурс — ліс, отримують з нього прибутки і за рахунок цих прибутків можуть виконувати функцію держави — зберегти нині нічийні ліси. І коли ми чуємо, що в області створюються насадження на площі 50, 100 га, то запитайте в себе: коли вони стануть продуктивними? Відповім — через 80 чи 100 років. А в той же час 5,7 тис. га лісів на землях запасу місцевих рад, які вже зараз виконують екологічні функції, захищають ґрунти від ерозії тощо, знищуються. Тут потрібен чіткий пріоритет держави: в умовах обмеженого фінансування зберегти ліси, які вже виросли, чи вкладати мільйони гривень у те, що має сумнівну перспективу?

З усього видно: що більш "дірява" охорона лісу, то буйніше квітнуть самовільні рубки. Але це вже наслідки недбалого ведення лісового господарства і лісової безгосподарності. Причини, як на мене, — у досі нереалізованих можливостях держави взяти ці ліси під пильну охорону. І у безкарності для лісопорушників, яку забезпечують їм правоохоронні органи і правосуддя.

#Роман Якель

30 березня, 17:16

29 березня 2018

Верховный суд Чувашской республики взыскал с бывшего республиканского министра природных ресурсов 121 млн. руб. за незаконные рубки

Верховный суд Чувашской республики взыскал с бывшего республиканского министра природных ресурсов и экологии А.В.Ермолаева 121 миллион рублей в качестве ущерба, причиненного незаконной рубкой. Приговор пока недоступен и детали дела не ясны. Обвинительный приговор бывшему министру был вынесен Ленинским районным судом города Чебоксары 26 января 2018 года по ч.2 ст.260 УК РФ (незаконная рубка лесных насаждений, совершенная в особо крупном размере, с использованием служебного положения); обвиняемый был освобожден от наказания по амнистии в связи с семидесятилетием победы в Великой Отечественной войне. Прокуратура обжаловала приговор и добилась взыскания ущерба, сумма которого составила 121 млн. руб. Ссылки:

Дело № 1-4/2018 (Ленинский районный суд)

Дело № 22-546/2018 (Верховный суд Чувашской республики)

О результатах апелляционного рассмотрения дела (Прокуратура Чувашской республики)


Ниже приводится сообщение Прокуратуры Чувашской республики.


27 марта 2018

По результатам апелляционного рассмотрения уголовного дела Верховным Судом Чувашской Республики с осужденного в доход государства взыскана сумма ущерба в размере около 121 млн. рублей

Приговором Ленинского районного суда г. Чебоксары 58-летний бывший министр природных ресурсов и экологии Чувашии признан виновным в совершении преступления, предусмотренного ч. 3 ст. 260 УК РФ (незаконная рубка лесных насаждений, совершенная в особо крупном размере, с использованием служебного положения), и освобожден от наказания на основании постановления Государственной Думы РФ от 24.04.2015 № 6576-6 ГД «Об объявлении амнистии в связи с 70-летием Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов».

Судом установлено, что в 2010 году мужчина, находясь в должности министра природных ресурсов и экологии Чувашской Республики, в нарушение требований Лесного кодекса Российской Федерации и иных нормативных актов, санкционировал незаконную рубку спелых и перестойных лесных насаждений объемом более 20 тыс. куб.м. на территории нескольких районов республики.

В результате указанных незаконных действий государству был причинен ущерб в размере около 121 млн. рублей.

Судом заявленный в уголовном деле гражданский иск прокурора в защиту интересов Российской Федерации был оставлен без рассмотрения, в связи с чем прокурором в Верховный Суд Чувашской Республики принесено апелляционное представление.

Верховный Суд Чувашской Республики, рассмотрев апелляционное представление, согласился с доводами прокурора и взыскал с осужденного в доход государства сумму ущерба в размере около 121 млн. рублей.

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=22081&sid=fa6e67afd8621fbc600884d12a44b154

26 березня 2018

У Сумському ОУЛМГ обговорили проблему самовільних порубів



Головним питанням робочої наради, організованої відділом лісового господарства Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства для головних лісничих, інженерів з охорони та захисту лісу і представників рейдових бригад лісгоспів, стало обговорення проблеми самовільних порубів.

Відкрив засідання заступник начальника відділу лісового господарства управління Олександр Баня.

— Захід має на меті обмін досвідом з питань охорони та захисту лісу, зокрема, практики роботи рейдових бригад, — зазначив Олександр Баня.

За словами фахівця, загалом у державних підприємствах управління діє 12 рейдових бригад. У 2017 році вони здійснили 917 виїздів, під час яких на порушників лісового законодавства було складено 212 протоколів. Лідером по кількості проведених рейдів стала рейдова бригада Лебединського лісгоспу – 228 виїздів. Та за кількістю складених протоколів найбільше порушників зафіксувала рейдова бригада Охтирського лісгоспу – 39 протоколів з 67 виїздів. Сума накладених штрафів загалом становить 18,2 тис. грн., з якої було відшкодовано 17,3 тис. грн. Розмір заподіяної шкоди лісу обраховано у 422 тис. грн., з яких добровільно відшкодовано 282 тис. грн.

Також він проаналізував роботу підприємств по виявленню самовільних порубівза 2017 рік та двох місяців цього року.

Всього у 2017 році було виявлено 105 випадків самовільних порубів загальною масою 310 м3. Найбільше по кількості – 25 випадків (88 м3) — зафіксовано у Охтирському лісгоспі, по кубомасі – 90 м3 – у Краснопільському (16 випадків).

Впродовж двох місяців поточного року вже виявлено 24 випадки самовільних порубів загальною кубомасою 19,3 м3, 7 з яких — у Сумському лісгоспі (19,3 м3).

Більш детально Олександр Баня зупинився на резонансних випадках самовільних порубів.

У ході наради відбулась наочна демонстрація роботи дронів, тепловізорів і фото пасток.

Фахівці лісгоспів взяли активну участь у обговоренні хвилюючих питань. Особливо зверталась увага на недосконалість нормативно-правової бази по питаннях привласнення вальожного лісу та взаємодії з правоохоронними органами тощо.

Прес-служба Сумського ОУЛМГ

Джерело:
http://www.trostles.com.ua/2018/03/21/care
У Сумському ОУЛМГ обговорили проблему самовільних порубів
21.03.2018
Date: 26.03.2018
https://krasnews.wordpress.com/2018/03/26/у-сумському-оулмг-обговорили-проблем/

24 березня 2018

Нелегальне вирубування лісу в Україні досягло критичного рівня.ВІДЕО

POLITofUA
Опубликовано: 24 мар. 2018 г.





Hot Mobile News 
За деякими оцінками, знищено понад 30% лісу 

Чоловіка, який намагався підводою вивезти деревину


Лісопорушник добровільно відшкодує державі збитки.

Про це повідомляє Буковинська правда bukpravda.cv.ua з посиланням на прес-службу Чернівецького ОУЛМГ.

Мобільна група оперативного реагування, що входить у сферу управління Чернівецького ОУЛМГ, сьогодні, 23 березня 2018 року, при патрулюванні держлісфонду області затримала лісопорушника, який здійснив самовільну рубку на території Вашківецького лісництва Берегометського державного лісомисливського господарства.

Незаконно добуту деревину чоловік якраз намагався вивезти з лісу підводою, коли його зупинила лісова охорона. Складено протокол про виявлене лісопорушення.

Порушник визнав свою вину і погодився добровільно відшкодувати державі нанесені ним збитки.

20:00 (23.03.2018p.) 

22 березня 2018

Як на Житомирщині вирубують ліс

20 березня коростенські поліцейські, оперативно зреагувавши на повідомлення про незаконну вирубку дерев, затримали за цим заняттям двох місцевих жителів. А правоохоронці Пулинщини у рамках розпочатого кримінального провадження працюють над викриттям осіб, які нелегально вирубали захисні насадження на ділянці уздовж залізниці.

Близько 21 години до Коростенського відділу поліції надійшло повідомлення про те, що на околиці райцентру невідомі особи вирубують дерева і вантажать на мінітрактор з причепом.

На місце події виїхала слідчо-оперативна група, працівники якої застали за роботою, як з’ясувалося, двох жителів м. Коростеня віком 22-х та 25-ти років. Молодики за допомогою бензопили встигли зрізати 8 сосен та завантажити колоди на причіп мотоблоку. За їх словами, деревину планували використати для власних потреб.

Техніку з деревиною та знаряддям вчинення правопорушення поліцейські у чоловіків вилучили. Усі обставини з’ясовуються у рамках розпочатого досудового розслідування за ст. 246 (Незаконна порубка лісу) ККУ.

Того ж дня поліція розпочала кримінальне провадження за аналогічною статтею Кримінального кодексу України за фактом вирубки захисних лісонасаджень на ділянці уздовж залізничного перегону Курне-Смолка, поблизу с. Тетірки у Пулинському районі. Незаконну вирубку дерев було виявлено під час обстеження виробничої дільниці. Тож у рамках досудового розслідування правоохоронці проводять заходи, необхідні для встановлення осіб можливих лісорубів.

Нагадаємо, що чинним законодавством незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах карається штрафом, піврічним арештом, обмеженням або позбавленням волі на строк до трьох років.

Дзеркало Полісся
Вчера, 23:05
http://dzerkalo.info/2010-01-22-12-59-36/29705-yak-na-zhitomirschin-virubuyut-ls.html

10 березня 2018

Голландские ученые разработали ДНК-тест для выявления незаконно вырубленных деревьев



Тестами ДНК уже никого не удивишь, однако ученые из Голландии сумели найти применение давно известной технологии: новый ДНК-тест будут использовать на благо экологии, а именно для определения того, насколько законно была произведена вырубка тех или иных пород дерева.

За разработку отвечают эксперты из Вагенингенского университета. Как пишет новостной портал DutchNews, согласно статистике, от 30 до 90% тропических деревьев экзотических пород попадают на рынок незаконно, поэтому проверка места вырубки очень важна для спасения «легких нашей планеты», ведь сейчас контроль проводится недостаточно эффективно. Новый тест ДНК позволяет точно установить место, где было срублено дерево, а значит и определить, законно было это сделано или нет. Как отметил один из экспертов Вагенингенского университета Март Влам,

«Тот факт, что мы можем определить радиус территории, где росло дерево, с точностью до 14 км, является прорывом. Более ранние исследования были не настолько точными».

Для того чтобы добиться такого результата, ученые провели сбор нескольких сотен образцов с пяти мест вырубки в Камеруне и Республике Конго. Эти образцы использовались для создания базы данных.

«Мы протестировали все образцы древесины. У меня и других экспертов было по 12 новых образцов древесины с одних и тех же мест вырубки, причем я знал происхождение каждого из них, а специалисты — нет. После анализа удалось установить, что в 92% случаев результат был верным. Но не стоит радоваться раньше времени. Нам нужно провести еще массу исследований для того, чтобы подобные тесты можно было использовать в качестве доказательства в зале суда. В первую очередь, нам нужно повысить качество анализа и собрать образцы с гораздо большей территории, чем сейчас».