Гарячий початок сезону

З відкриттям фінансування лісогосподарських робіт у південно-східних областях пожвавилася господарська діяльність.

Кошти на І квартал зі спецфонду державного бюджету у сумі 60,6 млн грн спрямовано на фінансування лісогосподарських робіт для південно-східних областей України. Паспорт бюджетної програми затверджений. Про це повідомив Голова Держлісагентства Андрій Заблоцький на свої сторінці у Facebook.

«Це означає, що працівники лісгоспів вже отримують заробітну плату за січень-березень, буде забезпечено заходи з протидії лісовим пожежам, лісовідновлювальні роботи та інші необхідні речі», – зазначив він.

За словами Андрія Заблоцького, цих коштів недостатньо для виконання всіх лісогосподарських робіт на найвищому рівні. Однак, це хоча б дозволить втримати працівників та забезпечити охорону лісу.

Отже, фонд для підтримки так званих нересурсних лісгоспів, про створення якого почали говорити ще кілька років тому, запрацював.

Телефонуємо на Південь, на Херсонщину, щоб дізнатися, як там тепер, чи відчули лісівники полегшення?

Тетяна Касіч, начальник Херсонського обласного управління лісового і мисливського господарства:

– Гроші надійшли. Вже виплачено заробітну плату за січень, лютий. Вистачає й на березень. На сьогодні – заборгованість погашена. У спеціальному фонді окремим розділом – лісовідновлення і лісорозведення. Ці роботи ми вже фактично виконали. Посаджено 96 га лісів, на 37-и га виконано доповнення до посадок минулих років.

Також із цього фонду передбачено утримання державної лісової охорони, починаючи від керівників і до майстрів лісу. Зокрема фінансується утримання лісопожежних станцій і заробітна плата працівників цих станцій – спостерігачів, пожежників і водіїв. Це важливо, бо пожежонебезпечний сезон уже почався.

– Упродовж останніх кількох років через брак фінансування лісгоспи південних областей втрачали свої кадри – люди звільнялися. Чи вдасться тепер виправити ситуацію, поповнити штати?

– Це ще велика проблема, – пояснює Тетяна Григорівна. – Люди повертаються, правда, невеликий відсоток. Повертаються і лісничі, і кандидати на посаду директорів. Херсонський аграрний університет відкрив спеціальність «лісове і лісопаркове господарство». Ми намагаємося залучати молодь із нашої області. Так є більше надії, що фахівці залишаться працювати в своєму краї. Але проблема кадрова залишається. Дуже не вистачає робітників – тих же трактористів… Мінімальна кількість людей зараз є, але цього недостатньо. Починається наповнення штатів лісопожежних станцій, які поки що укомплектовані на 30 відсотків. Традиційно в березні формуються команди і відчувається нестача водіїв на пожежні автомобілі, бійців-пожежників… Ці люди повинні пройти спеціальне навчання, просто з вулиці людина не прийде.

Станом на 26 березня загальна площа пожеж на землях Держлісфонду у Херсонській області становить 5,87 га (22 випадків). Проблемою залишаються випалювання сухої рослинності, зокрема, очеретів у плавнях. Спіймати таких паліїв лісівникам неможливо через відсутність човнів, допомагають ДСНСівці, які мають пожежного катера. Та й територія на протилежному березі Дніпра, де зараз горять плавні, не має визначеного статусу. В 2013 році створено національний парк, але установчих документів він досі не отримав.

– З яким настроєм працюється в цих непростих умовах, – запитуємо Тетяну Григорівну.

– Якщо не буде оптимістичного настрою, бажання займатися своєю справою, то навіть фінансування не допоможе. Зірки з неба не знімаємо, але працюємо!

Іван КУГНО,

Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=7376

Далі...

Інтерпол проти лісових злочинів

Міжнародна організація готова допомогти вітчизняним правоохоронним структурам.

Правопорушення, які мають місце у лісовій галузі, є однією із причин неможливості її повноцінного розвитку та відновлення відповідно до вимог сьогодення. На жаль, зусилля правоохоронців та держави, а нерідко їх імітація, не дають бажаних наслідків. Діяльність Інтерполу направлена, зокрема, на надання допомоги національним правоохоронним органам у боротьбі з лісовими злочинами в усіх їх проявах.

Ставка на співпрацю

Наслідки неефективної роботи правоохоронних органів у галузі лісового господарства можуть бути колосальними і простягатися далеко за межі шкоди, завданої безпосередньо лісам. За останніми оцінками Інтерполу, нелегальні лісозаготівлі та торгівля незаконно заготовленою деревиною становить від 15% до 30% всієї світової торгівлі лісоматеріалами і щорічно приносить дохід від $50 до $150 млрд. В окремих країнах частка незаконно заготовленої деревини становить майже 90% її експорту. Крім того, за цими злочинами стоять катастрофічні економічні, екологічні та соціальні наслідки. Між тим, багато країн ще недостатньо протидіють цій незаконній діяльності і Україна, яка має достатньо відповідних структур, – не виняток.

Лісова злочинність – це узагальнюючий термін для опису злочинної діяльності в лісовому секторі, що охоплює весь ланцюжок поставок – від рубки і транспортування до переробки та продажу деревини. Це також відноситься до тих кримінальних злочинів, які сприяють такій діяльності, включаючи зловживання, шахрайство з документами, корупцію та відмивання отриманих унаслідок цих дій грошей.

Інтерпол у межах своєї компетенції надає підтримку країнам-членам для зміцнення їх потенціалу щодо дотримання законів про лісове господарство і забезпечує міжнародне співробітництво між національними агентствами, зокрема, у здійсненні аналізу всіх видів інформації, яка полегшує або супроводжує боротьбу з незаконною лісогосподарською діяльністю та іншими пов’язаними з нею злочинами. При цьому організація забезпечує широкий набір інструментів і послуг для підтримки своїх країн-членів. Так, у 2012 році Інтерпол запустив проект LEAF (Law enforcement Assistance for Forests) – глобальну ініціативу з підтримки правоохоронних органів, які відслідковують у лісових господарствах міжнародні ланцюжки незаконного обігу деревини та розширення співпраці у транснаціональних поліцейських розслідуваннях.

На думку фахівців організації, глобальна міжвідомча співпраця правоохоронних органів у галузі лісового господарства допомагає країнам-членам виявляти злочинну діяльність із поставок нелегальних лісоматеріалів, забезпечує професійну підготовку слідчого та аналітичного потенціалу, сприяє заохоченню систематичного обміну розвідданими. Проект LEAF є ініціативою Інтерполу по боротьбі з нелегальними рубками і забезпеченню по-справжньому міжнародної мережі навколо злочинців, які експлуатують і руйнують навколишнє середовище. У рамках цього проєкту здійснюються операції проти тих, хто займається незаконними рубками і продажем деревини.

За даними звіту Global Forestry Enforcement 2019, за період з 2012 року було здійснено близько 550 арештів злочинців та злочинних груп, які діяли в сфері незаконного обігу деревини.

Серед заходів Інтерполу у цій сфері, зокрема:

– аналіз даних кримінальної розвідки з виявлення злочинців, які діють у лісовій сфері, їх зав’язків та методів роботи;
– аналітична підтримка з відстеження руху нелегальної деревини по всьому ланцюжку поставок, а також задіяних у ньому осіб, підприємств, транспорту тощо;
– забезпечення проведення конкретних слідчих і технічних заходів спеціалізованими слідчими групами у складі Інтерполу і національних бюро;
– обмін інформацією та розві­дувальними даними між слідчими і спецслужбами різних країн, а також оптимізація інформації в базах даних Інтерполу;
– здійснення повідомлень, оповіщень та запобігань щодо переміщення незаконної деревини, осіб, задіяних у злочині, а також транспортних засобів;
– організація національних та регіональних тренінгів, що мають відношення до лісової злочинності, включаючи навики збору доказів та оперативного планування;
– поширення рекомендацій експертів і кращих практик боротьби з лісовими злочинами.

Проектна група LEAF складається зі співробітників кримінальної розвідки – офіцерів та аналітиків із досвідом роботи в правоохоронних органах, органах фінансової розвідки, міжнародних екологічних організаціях та лісовому господарстві. Команда бореться із злочинними групами, що займаються незаконною вирубкою і перевезенням лісу.

Корупція – стара хвороба лісу

Як зазначається в Global Forestry Enforcement 2019, ЄС є одним з найбільших ринків пиломатеріалів. У той же час у Східній Європі є країни, де незаконна вирубка лісу процвітає, в основному, за рахунок відсутності дієвої боротьби з нею з боку правоохоронних органів, корупції в лісовій галузі, а також відсутності належної координації між різними державними інститутами і адміністративними заходами, які вони застосовують. Крім того, перешкоджанню незаконній торгівлі лісоматеріалами заважає відсутність чітко налагоджених двосторонніх контактів із сусідніми країнами та належного контролю за транскордонними перевезеннями. Збір та моніторинг даних не завжди забезпечують відповідні органи точною і доступною інформацією про рух деревини.

Що стосується безпосередньо України, то за даними Інтерполу, схема незаконної лісової діяльності виглядає наступним чином:

– вирубка – здійснюється в обсягах, що перевищують отримані дозволи або без їх отримання, нерідко у межах природоохоронних зон;
– перевезення – здійснюється без дозвільних документів, нерідко з перевищенням кількості партій, на які виданий дозвіл, підробка документів із цінної деревини на менш цінну, переміщення через контрольні пункти за хабарі тощо;
– перероблення – змішування кількох партій (легальної та нелегальної), зазначення іншого сорту, заниження (завищення) кількості переробленої за документами деревини;
– експорт – відсутність, підробка, використання «старих» сертифікатів та інших документів на деревину, вивіз одного типу лісу під виглядом іншого (кругляк, як дрова і т.д.).

Встановлено, що злочинці вміло використовують відсутність зв’язку між правоохоронними органами як у середині країни, так і за її межами. Цей комунікаційний розрив, укупі з корупцією та зловживаннями посадових осіб лісових господарств дозволяє їм уникати виявлення та експортувати нелегальну деревину на прибуткові ринки збуту, зокрема, на європейський.

Global Forestry Enforcement 2019 визначає корупцію як один із основних чинників, що сприяють розвитку злочинів у лісовій сфері багатьох країн Центральної та Східної Європи. Хабарництво є найбільш поширеною формою корупції в торгівлі лісоматеріалами. Іншими її формами є шахрайство, зловживання службовим становищем, вимагання, кумівство і т. д. Зокрема корупція у лісовому секторі включає в себе державних чиновників, співробітників правоохоронних органів і посадових осіб лісогосподарських підприємств. За оцінками аналітиків LEAF, щорічні глобальні витрати на корупцію в лісовому секторі становлять близько $29 млрд.

Як свідчать дослідження Інтерполу, ефективність системи виявлення, затримання, розслідування, кримінального переслідування і покарання злочинців у тій чи іншій країні залежить від здатності співробітників різних відомств комунікувати, координувати свої дії, обмінюватися інформацією для досягнення спільної мети.

Результативність боротьби з нелегальним обігом деревини в Україні напряму залежатиме від здатності, а головне, бажання і чесного виконання своїх обов’язків низкою державних інститутів: правоохоронних і судових органів, митниці, лісової служби, та небайдужої громадськості.

Олександр КОЗКА,

Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=7313

Далі...

Переконати паліїв

Листівки із роз’ясненням шкідливості весняного паління поширює спільнота мисливців та рибалок.

Українська громадська організація мисливців, рибалок, любителів природи та активного відпочинку «Мисливці, Риболови та Біозахисники» підготувала спеціальні листівки проти підпалів сухої трави.

– Щодня в Україні з настанням весни до пізньої осені стаються сотні пожеж у екосистемах. Варто переглянути лише стрічку нашої спільноти за добу. Горить трава, очерет, плавні… Гинуть сотні тисяч тварин, знищується ґрунт, дим отруює повітря… Вогонь перекидається на ліси, людські господарства. Як правило, причина цих пожеж одна – людський фактор. Люди навмисно підпалюють траву, «щоб краща росла» і так далі. Про те, якої шкода завдають ці пожежі, вони не думають… Щодня наші мисливці, рибалки, активісти разом із рятувальниками, небайдужими громадянами гасять такі пожежі, але їхня кількість аж ніяк не зменшується. Це вже страшне стихійне лихо для української природи! Крім того, за підпал сухої трави передбачена кримінальна відповідальність та штрафи, – зазначає засновник ГО Володимир Безуглий. – Ми розуміли актуальність проблеми. Тому вже коли створили нашу найбільшу в Україні мисливську Фейсбук-спільноту «МРБ», то почали активну інформаційну пропаганду. А вже ставши й ГО, власними силами розробили таку пам’ятку. Вона містить прохання до громадян – не палити суху траву, а ще нагадування про відповідальність за такі витівки… І шокуючі світлини спалених вогнем тварин, птахів… Це наглядна пропаганда та агітація, якою ми завжди займалися на сторінках групи. А зараз, коли вже утворили громадську організацію, ще більше посилимо таку роботу.

Будемо розповсюджувати згадувані листівки у кожній точці України, де є змога – у громадських місцях, крамницях, зупинках транспорту, автобусах, стадіонах, місцях відпочинку, сільських та селищних радах. Аби чим більше людей прочитали, побачили їх та задумались! Вже по закінченню карантинних заходів та обмежень в Україні значно посилимо нашу роботу. Дуже сподіваємось на співпрацю та чекаємо на допомогу не лише мисливців, рибалок чи природоохоронців, а й усіх, кому небайдужа рідна українська природа.

До речі, найцікавіше, що такі листівки, подібну пропаганду та боротьбу із паліями ведуть нині на 99% виключно саме українські мисливці, активісти та природоохоронці. Тоді як численні «зоозахисні громадські організації», які всі лицемірно співчували австралійським тваринам, нині чомусь й пальцем не поворухнуть, аби допомогти природі України, а лише звинувачують в усіх бідах саме мисливців.

Анатолій МЕЛЬНИК,
Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=7306

Далі...

Робота в режимі КАРАНТИНУ

Запроваджено заходи з протидії поширенню коронавірусної інфекції у лісовій галузі.

На виконання рішень Уряду і Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Держлісагентство відразу запровадило необхідні заходи для протидії поширенню коронавірсусної інфекції. Про це повідомив Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький.

«Доручив встановити режим підвищеної готовності підсистеми охорони і захисту лісів єдиної державної системи цивільного захисту для запобігання виникненню надзвичайної ситуації на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Держліс­агентства, внаслідок можливого поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19», – зазначив Андрій Заблоцький.

Також доручено забезпечити проведення заходів поточної дезінфекції у місцях масового скупчення людей (виробничі приміщення, заклади харчування тощо).

Буде уточнений перелік сил та засобів, які можуть бути залучені до проведення протиепідемічних заходів, та забезпечено їх готовність до виконання визначених завдань.

Тимчасово припинено навчальний процес із підвищення кваліфікації працівників лісового господарства в Укрцентркадриліс.

Будуть максимально переведені в режим телефонних або відеоконференцій всі наради та засідання колегіальних і дорадчих органів (зокрема, громадських слухань і обговорень), за винятком виключних випадків, пов`язаних із виробничою необхідністю.

На період карантину скасовано проведення особистих прийомів громадян у Держлісагентстві, на підприємствах, в установах і організаціях галузі. Громадяни можуть звертатися до відомства електрон­ною поштою або телефоном.

Запроваджено режим регулярного провітрювання службових приміщень, доступ сторонніх осіб до приміщень на час карантину обмежено. За необхідності для працівників буде забезпечено можливість дистанційного режиму роботи.

«Хочу підкреслити, що Держліс­агентство працює в штатному режимі та продовжує виконувати свої функції», – повідомив Андрій Заблоцький.

Держлісагентство запровадило додаткові протиепідемічні заходи.

«16 березня за результатами засідання спеціальної комісії при Держлісагентстві для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 були прийняті додаткові заходи, щоб убезпечити наших працівників», – повідомив Голова Державного агентства лісових ресурсів Андрій Заблоцький.

Так, відомство продовжує виконувати свої функції у штатному режимі та переходить на дистанційний режим роботи.

Зокрема робота переведена в дистанційну із застосуванням електронних комунікацій і технологій, у першу чергу, для:

• – жінок, які мають малолітніх дітей віком до 14 років,
• – працівників, які старші 60 років,
• – працівників, у яких є хронічні бронхо-легеневі захворювання,
• – іногородніх працівників.

Також доручено забезпечити членів робочих груп з аудиту (перевірки) засобами індивідуального захисту, антисептичними засобами для обробки рук, слідкувати за провітрюванням робочих приміщень і недопущенням скупчення більше 10 осіб, виконувати інші рекомендації МОЗ.

Призупинено надання адміністративних послуг з видачі щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання, прийом іспитів із отримання «Посвідчення мисливця».

Відповідні доручення стосуються як центрального апарату Держліс­агентства, так і обласних управлянь лісового і мисливського господарства, а також підприємств, установ і організацій, які входять до сфери управління відомства.

Зазначимо, що у Держлісагентстві ефективно та безперебійно працює система електронного документообігу, корпоративна електрон­на пошта, відповідно співробітники Агентства продовжуватимуть виконувати свої посадові обов’язки.

За необхідності, наради проводитимуться в онлайн-режимі чи за допомогою мобільного кон­фе­ренц­зв’язку.

Водночас інформуємо, що запити та звернення можна надсилати електронною поштою на адресу sprava@forest.gov.ua, телефон для довідок за зверненнями громадян:

тел.: (044) 235-55-06,
факс: (044) 235-77-24.

Нагадуємо, що Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький підписав наказ від 12.03.2020 № 81 «Про заходи стосовно стабілізації епідемічної ситуації в Державному агентстві лісових ресурсів України, спричиненої коронавірусом COVID-19».

Зокрема при Держлісагентстві утворена спеціальна комісія із зазначених у наказі питань.

Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=7249

Далі...

Скарбниця безкоштовних благ

Екологи-економісти розробили методики оцінки вартості того, скільки коштує чисте повітря, красивий краєвид, шелест листя, спів пташок.

Звичні для нас природні блага стають все коштовнішими і бажанішими на фоні стрімкого руху життя у столиці. Якщо спробувати порахувати вартість того, чим завдячуємо дикій природі, то вийде, що кожен мешканець Києва мав би сплачувати щодня близько 70 гривень до державної скарбниці за роботу, яку дика природа здійснює замість складних технологій. Кияни завдячують цим безкоштовним багатствам національному природному парку «Голосіївський».

Париж, Відень, Берлін, Прага, Будапешт, Хельсінкі, Рим, Лондон, Люксембург, Брюссель, Варшава, Тірана, Софія, Тбілісі… що є спільним між цими європейськими столицями і Києвом? Поряд з кожним із цих місць або й прямо на їх території розміщені національні парки. І це не питання престижу або виконання міжнародних угод. Створення природоохоронних територій поряд з великими столичними агломераціями – це показник рівня життя. Природні території в центрі великих міст створюють сприятливіші умови життя мешканців мегаполісів. І це – звичайна світова практика! Першими про створення національного парку поруч столиці задумались французи. На вимогу художників, парк Фонтенбло отримав охоронний статус у 1861 році. Художники вимагали залишити недоторканим ліс, в якому людське може відпочити від міської метушні. З тих часів лишились тисячі картин химерних хащ Фонтенбло і навіть відома картина художника Каміля Коро «Художник, що малює ліс Фонтенбло».

Українські прогресивні мислителі минулого також неодноразово вказували на це. Наприклад, засновник Асканії-Нова Ф. Фальц-Фейн бідкався на життя у місті, де «навіть не видно, як сідає сонце», після чого оголосив свої землі «заповідником до обрію».

А ви колись задумувались, чому будинок коштуватиме дорожче біля лісу, ніж серед мережива сірих вулиць? Чому ціна на квартири з видом на парк або озеро вища за ціну квартири з видом на дорогу чи промзону? Відповідь очевидна і ті, хто придбали саме таке житло – зробили свідомий вибір на користь мальовничого краєвиду, чистого повітря і міцного здоров’я. З іншого боку, ми заплатили неабияку суму за якість життя, яка створена не самим забудовником, а природою за вікном, екосистемою, яка позитивно впливає на наше самопочуття, створює затишок, чисте повітря, робить клімат м’яким, а вітер повільнішим. І наче, все зрозуміло – ми готові платити за послуги, які нам надала природа. Але чому не згадуємо про цю просту істину, коли виходимо на прогулянку до лісу і псуємо дерева задля непотрібного багаття, коли викидаємо сміття на узбіччя і коли проходимо повз, коли лісоруби валять дерева?

Природні блага, які населення отримує від екосистем, називаються екосистемними послугами. Цей термін є визнаним і загальновживаним у всьому світі. Важливо, що від екосистемних послуг прямо залежать всі фундаментальні потреби людини. Час і нам дізнатись трохи більше про них.

Класифікувати екосистемні послуги можна за чотирма групами відповідно до їхніх функцій.

Перша група – це послуги з ресурсозабезпечення. До них можна віднести лікарські рослини, гриби і ягоди, деревину, диких тварин, інші матеріальні блага, ціну на які можна визначити в грошовому еквіваленті, які мають реальну ринкову ціну.

Друга група – це водорегулювання, очищення повітря, стабілізація ґрунту. Так, кожен гектар лісу поповнює річковий стік поверхневих вод, підтримуючи тим самим виробництво електроенергії та іригацію. Очищує певний об’єм повітря, стримує вітрові потоки.

Третя група екосистемних послуг представлена культурними та соціальними функціями. Наприклад, це може бути милування природою, отримання просвітницьких знань під час екскурсій тощо. Вважається, що спілкування з природою є невід’ємною частиною особистого досвіду, необхідного для нормального розвитку особистості у дитини. На початку ХVIII століття американський мислитель, засновник транценденталізму Ральф Уолдо Емерсон писав, що «в містах завжди не вистачає місця для людських почуттів. І день за днем ми прагнемо за їх межі, щоб втамувати погляд видовищем обрію». За наступні два століття після Емерсона кількість міст на планеті збільшилось на два порядки і нестача природи стала значно актуальнішою, ніж можна було собі уявити ще кількома десятиліттями раніше.

І нарешті, четверта група – це підтримуючі послуги із регулювання мікроклімату, загального екологічного балансу, циклів кругообігу та інших глибинних екосистемних процесів.

Кияни мають свій національний парк. Що це означає для кожного з нас? Екологи МБО «Екологія-Право-Людина» спробували порахувати, скільки благ отримуємо від того, що просто зберігаємо національний парк «Голосіївський» таким, яким він є. Більшість території парку вкрита лісом, і саме він виконує низку життєво важливих для людини функцій, цінність яких є часто неусвідомленою, оскільки ці функції не мають ринкової ціни.

Відсутність економічної оцінки таких нематеріальних екосистемних послуг призводить до суто ресурсного розуміння більшістю населення користі від національного парку.

Згідно із дослідженнями американських учених, повна загальна вартість лісових екосистемних товарів та послуг становить 4,7 трлн дол щорічно, з них повна загальна вартість бореальних лісів (помірного поясу) становить 894 млрд дол щорічно. Залежно від регіону, вартість послуг гектара лісу зі стабілізації ґрунту коливається від 1,94 до 5,5 млн дол за тонну. За очищення повітря від твердих дрібнодисперсних речовин (пил, сажа) та шкідливих газів кожне дерево в середньому щорічно вартує 4,16 дол. Для біологічного різноманіття ліс є середовищем існування, 17,5 тис. дол коштує гектар лісу, якщо рахувати участь птахів у боротьбі з комахами-шкідниками. Цінність послуг з опилювання становить від 19,23 тис. дол до 33,65 тис. дол на рік.

На жаль, для України не проводилися подібні комплексні дослідження з оцінки екосистемних послуг лісів. Але ми спробуємо їх оцінити для Голосіївського НПП. Площа Голосіївського НПП становить 10 988 га. Кожен з трьох мільйонів киян, навіть якщо не буває у національному парку, отримує від нього очевидні власні вигоди, які проходять повз увагу киян, зважаючи на те, що платити за такі послуги не потрібно.

Спеціально для мешканців Києва екологи МБО «Екологія-Право-Людина» порахували вартість деяких екосистемних послуг НПП «Голосіївський» за методиками, які використовуються в інших країнах світу. На жаль, далеко не всі послуги можна хоча б приблизно оцінити у грошовому еквіваленті. Зокрема можна підрахувати, що національний парк упродовж одного року надає такі екосистемні послуги (за мінімальною оцінкою):

– очищення повітря – 480 млн грн
– стабілізація ґрунту – 60 млрд грн
– боротьба із комахами-шкідниками – 5,8 млрд грн
– запилення рослин – 6,3 млрд грн
– можливість не їхати до найближчого нацпарку та зекономити на транспорті – 240 млн грн
– охолодження міста влітку, формування мікроклімату – 3,8 млрд грн
– деревина (зокрема, дрова) – 40 млн грн.

Загальна вартість екосистемних послуг НПП «Голосіївський» сягає, щонайменше, 76,7 млрд грн щороку. Щодня кожен киянин безкоштовно отримує від національного парку послуг на 71 грн (25,5 тис грн на рік). З цього підрахунку видно, що найбільш вартісним ресурсом, які надає нам ліс, є не деревина!

Отже, зберігаючи природні території у дикому стані, ми отримуємо значно більше, ніж відбираючи від них ресурси. Більше того, наявність такої значної природної території, як НПП «Голосіївський», дає киянам значно більше екосистемних благ, ніж мають жителі більшості інших міст України. Та чи вистачить мудрості киянам зберегти це дароване природою багатство?

Олексій ВАСИЛЮК,
Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=7272

Далі...

Лише сонце сходить без насіння

З уроків Тростянецького лісгоспу.

Пригадую перше знайомство з Литовським лісництвом багато років тому. Лісничий Володимир Гашута і його помічник, дружина Валентина, з неабиякою гордістю показували мені насадження на берегах річки Ворскла. Їй-Богу, хотілося низько вклонитися корабельним красуням, яким на той час було у середньому по 230–240 років. Заповідне урочище «Литовський бір» слугувало і продовжує слугувати еталоном, прообразом лісу майбутнього. Наступного разу я, на жаль, не застав Валентини Іванівни –відійшла в інші світи. А Володимир Іванович продовжував працювати на тій же посаді –понад три десятиліття. Стежкою батьків пішов і син Іван Гашута – керує Хухрянським лісництвом Охтирського лісгоспу.

Нещодавно в Тростянці відбулися певні кадрові зміни: Заслужений лісівник України Володимир Гашута вже трудиться на посаді інженера лісових культур підприємства і передає нагромаджений досвід молодому поколінню. В Литовському лісництві мене зустріли лісничий Сергій Гордієнко, котрий протягом 13-ти років обіймав посаду майстра в Нескучанському лісництві, та помічник лісничого Любов Карпенко. Як керують, свідчить хоча б той факт, що за підсумками минулорічного конкурсу на краще лісництво, який проводить Товариство лісівників України, Литовське вийшло в число переможців. Про деякі аспекти його діяльності газета розповідала в минулому номері, нині ж увагу акцентуємо на тому, як дбають про створення надійної насінної бази.

Перед лісівниками стоїть завдання не просто садити ліс і доглядати за ним, а плекати деревостани біологічно стійкі, різновікові, високопродуктивні, тобто такі, які можуть протистояти змінам клімату, хворобам, шкідникам та іншим негативним впливам середовища. Процес створення таких насаджень тривалий, починається ж він із маленької насінини. У господарстві нагадали прислів’я: лише сонце сходить без насіння. Тобто воно має бути високоякісним, із поліпшеними генетичними властивостями – тоді дасть добре потомство. Заготовляють таке з плюсових, а, отже, найпродуктивніших дерев, на лісонасінних ділянках, клонових плантаціях.

– На території Литовського лісництва ми встановили лісонасіннєвий комплекс, – розповів директор лісгоспу Віктор Зубко. – Складається він з холодильної камери, де можна тривалий час зберігати насіння в постійному контрольованому температурному режимі, устаткування для термічної обробки жолудів та обробки шишок.

Від лісівників дізнався, що жолуді для майбутніх насаджень збирають власноруч. Термічна обробка їх відбувається при температурі 40–41о С. Після того охолоджують природним шляхом і обробляють фунгіцидом. Підготовлене насіння зберігають у холодильній камері в пластикових двадцятикілограмових ємностях. Зазвичай, мають запас на кілька років, адже дуб дає врожай не завжди. Закладають також на збереження посівний матеріал сосни звичайної, модрини європейської та листяних порід. Технологічний процес обробки їх дещо інший, проходить у кілька етапів: сортування шишок, сушіння, обезкрилення, сортування насіння, визначення сортності та зберігання. Для цього встановлено барабан для обробки шишок, обезкрилювач і гравітаційно-повітряний сепаратор.

Вартість усього устаткування обійшлася підприємству в понад півмільйона гривень (без урахування робіт на підготовку приміщення, де його встановили). Але витрати того варті. Тепер повністю задовольняють власні потреби у високоякісному насінні. Минулого сезону його отримали 30 кг (у тому числі, 5 кг – модрини європейської), переробивши 2,5 т шишок. Може зберігатися в скляних бутлях у холодильній камері до п’яти років. Нині вивчається питання використання потужностей комплексу для забезпечення потреб усіх лісгоспів управління.

Господарі запропонували побачити молоді ліси, народжені з відбірного добротного насіння. Почали із теплиці, де чекають своєї черги, аби «переселитися» на вільні ділянки після зрубів, ніжні рослинки сосни звичайної, модрини європейської, дуба звичайного. Раніше, в Тростянецькому лісництві, не міг пройти мимо диво-архіву клонів – лісонасінної соснової плантації, закладеної на площі 19 га у 1988–91 рр., яка вже щедро плодоносить. Потомство її у вигляді рукотворних насаджень радують зір практично в кожному лісництві. Причому бачимо не чисті культури, а мішані, зазвичай сосново-модринові – за схеми змішування брали випробувані попередниками ще на початку ХХ століття. Створювали під керівництвом учених дослідної станції – плодів спільної праці тут не побачить лише сліпий. Зазвичай, і насіння модрини взято з елітних дерев – користуються «дарами» клонової модринової плантації, закладеної на 5 га у Нескучанському лісництві.

Лісник Олена Бурякова веде спостереження за розкриттям шишок сосни звичайної в сушильній камері

Що стосується дуба звичайного, то в теплицях Литовського лісництва сіянці вирощують із закритою кореневою системою в контейнерах. Вони багаторазового використання, кожен із трьохсот наявних розрахований на 53 посадкових місць. За приклад, знову ж таки, слугують мішані насадження давноминулих років. Попередники залишили після себе зразки змішування рядами – коли чисті ряди дуба чергувалися з чистими рядами супутніх порід за участю чагарників; ланками – коли породи змішувались у рядах ланками; шахово-групове – в якому дві чи більше порід змішувались у шаховому порядку групами (клітинами). Широкого поширення мало й створення часткових лісових культур дуба…

– Патріарху приділяємо особливу увагу, – наголосив головний лісничий Дмитро Кунцевський. – Дібровами край славиться здавна, намагаємося не розгубити, а примножувати ту славу. В урожайні роки заготовляємо до семи тонн жолудів. За можливості створюємо лісові культури посівом жолудя, доповнюємо сіянцями із закритою кореневою системою, вирощеними в Литовському лісництві. Останніми роками створили сотні гектарів як дуба, так і сосни в домішці з модриною. Досвід наукової станції наочно переконує, що введення інтродуцентів не тільки збільшує продуктивність лісів, а й збагачує породний склад, робить їх стійкішими, привабливішими. Багато корисного на станції перейняв наш «ас» декоративного розсадництва Михайло Красніков…

Під керівництвом помічника лісничого Нескучанського лісництва Михайла Краснікова у теплицях і на ділянках вирощують близько 60-ти декоративних порід. У рукотворній казці зібрав екзоти ледь не з усього світу. Враження, коли оглядаєш, – неймовірні. Їх двома словами не опишеш, тому розповім про ентузіаста в окремій публікації.

«Михайлові навіть сняться вкорінені живці – настільки любить свою справу, – сказав ще за попередньої нашої зустрічі директор лісгоспу Віктор Зубко. – Так, як він своїми пучечками перебирає сіянці, як акуратно викопує їх, ніхто не зможе. Він живе розсадником, лісом.
І таких працівників у нас більшість. Завдяки їм лісгосп міцно стоїть на ногах».

Микола ПУГОВИЦЯ,
Сумська область,
фото автора,
Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=7194

Далі...

Колір смарагда – зелений

Охорона природи України за європейськими стандартами.

Останнім часом все частіше термін «Смарагдова мережа» лунає по радіо, в пресі, про нього часто говорять науковці, лісівники, навіть міністри.

Що таке Смарагдова мережа, для чого і яким чином вона створюється в Україні – про це і піде мова у статті.

У 1979 році європейські країни підписали Бернську конвенцію – міжнародну угоду, що покликана охороняти види тварин, рослин а також оселища, які потребують збереження на рівні всієї Європи. 1996 року до числа таких приєдналась і Україна.

Участь України у Конвенції дуже важлива. Адже, якщо поглянути на карту Європи, то стає зрозуміло, чим Україна така унікальна з точки зору охорони природи. На території нашої держави зустрічається 70% всього різноманіття життя Європи. При цьому, саме через Україну проходить Дніпровський міграційний шлях, яким мігрують мільйони птахів щороку, прямуючи у теплі краї. Більше того, саме Україна на 40% зайнята степовою зоною. Тому, все різноманіття рослин і тварин степу для всієї Європи можна зберегти переважно у нас. Більше того, серед видів, які зустрічаються на нашому Поділлі, Донбасі і у Криму дуже багато ендеміків. Цим терміном називають рослини і тварин, які зустрічаються лише в одному місці і більше ніде у світі. Тому, зусилля всіх європейських країн, направлені на охорону таких видів, повинні бути скеровані на те, щоб допомогти в цій справі Україні.

Очевидно, що зберегти будь-який вид можна лише охороняючи оселища цього виду. В той же час, природні оселища теж можна охороняти лише там, де вони природним чином збереглися. Пріоритетні для охорони в Європі види були визначені на міжнародному рівні. Їхні переліки затверджені в резолюціях № 4 та № 6 Конвенції у 1996 році. Після цього Постійний комітет Конвенції вирішив, що охороняти в Європі види і оселища можна лише виділяючи для цього спеціальні території та підтримуючи на них такі умови, які необхідні для процвітання цих видів і оселищ. Ділянки, які обираються для цього, називають «територіями особливого природоохоронного інтересу» і передбачається що всі вони в сукупності охоплять щонайменше 60% популяцій пріоритетних видів і 60% площі рідкісних оселищ.

Мережа таких територій у країнах Європейського Союзу називається «Натура 2000», а за межами ЄС – мережа «Емеральд» або «Смарагдова». Для України створення цієї мережі є не лише важливим завданням з точки зору охорони природи, а й безпосередньо є частиною євроінтеграційного процесу. Так, створення мережі, відповідно до вимог Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом має бути завершене до 2021 року. В даний момент триває як планування самої мережі, так і формування відповідного законодавства для цього.

З першого погляду можна подумати, що Смарагдова мережа – це аналог природно-заповідного фонду. Але це зовсім не так. Межі територій Смарагдової мережі визначаються науковцями і проходять лише там, де це дійсно потрібно для збереження видів і оселищ, незалежно від меж землекористування і адміністративного поділу. Після вступу в силу законодавства про мережу, розпоч­неться розробка менеджмент-планів для кожної з територій і на них будуть запроваджені відповідні охоронні заходи. Такі, які потрібні для кожного з видів і оселищ. Це може бути обмеження строків сінокосіння або й необхідність його проведення, обмеження зміни гідрологічного режиму або інші незначні заходи. Є лише одна суттєва зміна, що торкнеться всіх територій, які увійдуть у Смарагдову мережу – нові форми господарської діяльності на них треба буде погоджувати, враховуючи потреби всіх рідкісних видів і оселищ. Це означає, що навряд чи поряд з вашим селом побудують завод, звалище або свиноферму. Смарагдова мережа покликана зберігати природу і всі, хто до неї небайдужий, – виграють від цього.

Більше того, визначення, де саме найбільш важливо охороняти кожен з видів та кожне з оселищ – відбувається на міжнародному рівні. Тобто, для включення у мережу обираються першочергово найбільш важливі для кожного з видів і оселищ території, не залежно від того, в якій країні вони розміщені. Звісно, для того, щоб Постійний комітет Бернської конвенції міг надати належну міжнародну оцінку, спершу українські науковці мають докласти максимум зусиль для вивчення нашої природи.

Таким чином вперше в історії України будується система природоохоронних територій, що відштовхується безпосередньо від потреб самих видів тварин і рослин, а також рідкісних типів оселищ.

Будівництво мережі охоплює всю Україну. В країнах ЄС цей процес пішов уже значно далі. Загалом, Території особливого природоохоронного інтересу охоплюють 18% площі Європейського Союзу і оголошення нових триває. Крім того, в ЄС виділяються значні кошти на компенсації землекористувачам, на менеджмент таких територій. Для України це все – питання сьогоднішнього дня, адже до моменту вступу у ЄС нам необхідно підготувати Смарагдову мережу та зробити менеджмент-плани.

В листопаді 2016 року Постійний комітет Бернської конвенції затвердив першу схему Смарагдової мережі для України, яка включила 271 територію. Їхні карти і описи можна побачити на сайті Ради Європи (https://goo.gl/QWpbvs). Сьогодні Міністерство екології та природних ресурсів України, разом з ініціативною групою науковців працює над розробкою додаткових територій, адже наукові вишукування потребують багато часу і все відразу дослідити неможливо. А мережа сьогодні охоплює лише половину площ, необхідних для забезпечення охорони видів і оселищ.

ДОВІДКА:

Оселище (англ. – habitat) – новий термін, що запроваджується зараз в Україні. Всі види живих істот можуть існувати лише там, де для них існують придатні умови. Також, чимало видів можуть існувати лише у чітко визначеній кампанії «сусідів». Тому розділяють два поняття. Оселище виду – місце, в якому на будь-якому етапі мешкає рідкісний вид. Наприклад, для птахів можуть бути місця гніздування, харчування, зупинок на міграції і зимівлі. Це все їхні оселища. Друге поняття – природне оселище – чітко визначений набір видів (як правило рослин), що зростають разом у чітко визначених специфічних умовах. Наприклад, рідкісними природними оселищами є прирічкові вербові ліси, гірські озера, береги гірських річок із непорушеним гравієм тощо.

Олексій ВАСИЛЮК,
МБО «Екологія-Право-Людина»,
Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=7178

Далі...

Лісотворення

Огляд весняної лісокультурної кампанії.

На Полтавщині посадили 509 га лісу

У лісогосподарських підприємствах області активними темпами триває посадкова кампанія. Нині всі лісгоспи включені у комплекс лісокультурних робіт. За оперативною інформацією спеціалістів Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства, в області, станом на 1 березня, висаджено 509 га лісу, з них 60,4 га – шляхом лісорозведення. Тепер обсяг виконаних робіт з посадки лісових культур становить 61%. Найбільше лісу посадили у ДП «Миргородський лісгосп» – 185 га та ДП «Полтавський лісгосп» – 157 га. Серед головних лісових порід при садінні домінує сосна звичайна, а також дуб звичайний. Крім того, лісгоспи проводять доповнення лісових культур на площі 662 га, нині роботи виконані на площі 187 га.

«Цього року комплекс весняних лісокультурних робіт розпочали раніше, ніж зазвичай. Через безсніжну зиму та суху весну, намагаємося посадити ліс в оптимальні терміни, доки ще є волога у ґрунті. На сьогодні в лісгоспі уже посаджено 108 га лісу. Доповнення лісових культур проведено на площі 49,5 га. Загалом плануємо посадити 181 га лісу. Увесь садивний матеріал із власного лісового розсадника Безвіднянського лісництва, де виростили 3,8 мільйона сіянців», – повідомив головний лісничий Гадяцького лісгоспу Ігор Федяй.

Загалом по області цього року буде відтворено 949 га лісу, з них садіння лісу становитиме 833 га, в тому числі, шляхом лісорозведення – 118 га.

Вихованці шкільних лісництв беруться до роботи

Учні Сопівського лісництва, що на Коломийщині, з перших днів весни вже встигли посадити у шкілку понад 200 сіянців бука лісового та змайструвати 35 шпаківень.

Будиночки для птахів учні 8–9 класів Сопівського ліцею виготовили на уроках трудового навчання разом з учителем Яромиром Стефаком. Розвішували шпаківні у держлісфонді Коломийського лісгоспу.

Загалом, у Сопівському лісництві Коломийсього держлісгоспу працює тридцятеро юних лісівників на закріпленій території площею 0,05 га. Діти протягом року саджають саджанці лісових культур, проводять догляд за рослинами у шкілці, збирають насіння хвойних порід, лікарську сировину, заготовляють корм для зимової підгодівлі звірів тощо.

В цілому на базі державних лісових господарств Івано-Франківського обласного управління функціонує 25 шкільних лісництв, де професію лісівника пізнають понад 500 дітей. Школярі є незамінними помічниками дорослих лісівників. Під час навчання у шкільних лісництвах діти дізнаються про ліси рідного краю та їх значення, проблеми догляду за ними, збереження і захист лісів від пожеж, хвороб та браконьєрів. Практична участь школярів у роботах з охорони та відтворення лісу є надважливою. Адже, коли діти на практиці усвідомлюють вислів: ліс – спільне багатство, тоді їх праця в лісовій галузі набуває глибокого змісту.

Шосткинці вже виконали половину запланованого

До посадки лісу у Шосткинському лісгоспі приступили тиждень тому і за цей час вже встигли відновити 50 га. За інформацією відділу лісового господарства Сумського ОУЛМГ, на даний час це найбільший показник серед лісогосподарських підприємств управління.

Всього ж у планах лісгоспу на весняну посадку 110 га лісу.

Поряд з відновленням лісових площ після цьогорічних зрубів, шосткинські лісівники проводять доповнення лісових культур минулих років посадки. Нині доповнили 40 га.

Садивним матеріалом у лісгоспі забезпечені повною мірою, його виростили у власних розсадниках у достатній кількості. Порахували, що для посадки на відведених площах їм знадобиться до мільйона сіянців. Рештки готові реалізувати. До продажу пропонують сіянці сосни звичайної.

Новоушицький лісгосп почав з лютого

Цьогорічна зима дивувала нас незвично теплою погодою. В зв’язку з цим весняна лісокультурна кампанія в ДП «Новоушицьке лісове господарство», на Хмельниччині, розпочалася ще в лютому.

Обсяги лісовідтворення у поточному році становитимуть 18,6 га, в тому числі, 1,3 га промислових плантацій, 17,3 га – посадка лісових культур на зрубах 2019 року.

Весь садивний матеріал для проведення лісокультурної кампанії вирощений у розсадниках підприємства. Окрім посадки лісових культур, на зрубах буде проведено доповнення лісових культур минулих років – 32,1 га та захисних насаджень – 20 га.

На сьогодні по лісництвах підприємства посаджено 10 га лісових культур та доповнено 18 га лісових культур.

11 мільйонів сіянців

Понад 11 млн сіянців уже посадили лісівники Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства. На сьогодні більше, ніж на 50% виконано план з весняної посадки лісу і засаджено 1430 га площ.

Лідирують з виконання запланованих обсягів робіт лісівники Сарненського, Висоцького, Березнівського та Костопільського лісгоспів.

Сприятливі погодні умови, якісна підготовка виробничих підрозділів дозволили цього року раніше, ніж, зазвичай, розпочати весняну лісокультурну кампанію. До посадки лісу вже активно доєднуються різні колективи, учні та студенти по всій області.

Загалом цьогоріч навесні в області заплановано посадити 2759 га лісу, а за рік – 3140 га. Для проведення цих робіт усі лісогосподарські підприємства області повністю забезпечені стандартним садивним матеріалом, у розсадниках підприємств вирощено 35 млн шт. сіянців.

Піонери посадки

Першими молодий ліс на Івано-Франківщині розпочали садити лісівники Коломийського лісгоспу. Цього року вони планують відтворити ліс на 56 гектарах. Посадку проведуть на свіжих незадернілих зрубах у грабових судібровах та дібровах.

Лісівники Коломийського лісгоспу планують висадити понад 130 тис. шт. саджанців лісових порід дуба (94%), модрини (2%), бука (3%), ялиці (1%). Весь садивний матеріал вирощений на власних розсадниках з насіння, що зібрали на постійних лісонасіннєвих ділянках, генетичних резерватах та клонових плантаціях держлісгоспу.

Станом на 2 березня 2020 року лісівники Коломийського лісгоспу вже посадили 11,5 га лісових культур (Отинійське лісництво – 3,3 га, Шепарівське лісництво – 5,3 га, Чернелицьке лісництво – 2,9 га).

Головною метою лісовідновлення для лісівників Коломийського лісового господарства є збереження та відновлення корінних деревостанів регіону та забезпечення вирощування продуктивних, біологічно-стійких цінних деревостанів.

За матеріалами

регіональних ЗМІ,

Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=7150

Далі...

Знайти господаря лісосмуг

Як створити комунальне підприємство у підпорядкуванні органів місцевого самоврядування для ведення господарства в лісових смугах та масивних лісах?

До Земельного кодексу України було внесено зміни, згідно з якими з 01.01.2019 земельні ділянки, зайняті полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, мають передаватися у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам, або в оренду фізичним та юридичним особам з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.

Це положення викликало багато дискусій щодо алгоритму створення комунальних підприємств для ведення господарства в лісових смугах та масивних лісах, які перебувають у власності органів місцевого самоврядування.

Етапом, який передує створенню комунального підприємства у підпорядкуванні органів місцевого самоврядування є проведення інвентаризації земель (відповідно до Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476).

Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є рішення сільської, селищної або міської ради, на території якої розташований масив.

Виникає питання, звідки взяти кошти для проведення інвентаризації? Фінансування цих робіт може здійснюватися за рахунок коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (відповідно до ч.2 статті 209 Земельного кодексу України).

Створення комунального підприємства у підпорядкуванні органів місцевого самоврядування для ведення господарства в лісових смугах та масивних лісах в умовах реорганізації органів місцевого самоврядування може відбуватися двома шляхами. Модель такого підприємства будується залежно від наявності коштів у перспективі для вирішення завдань, які будуть на нього покладені.

Правовою основою для ведення господарства комунальним підприємством є чинне лісове та інше природоохоронне законодавство України.

Варіант № 1

– Обласна державна адміністрація звертається до обласної ради з клопотанням створити обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство як окрему юридичну особу.

– Головне управління Держгеокадастру видає наказ про надання у постійне користування зазначених земельних ділянок відповідній юридичній особі.

– Головне управління Держгеокадастру видає наказ про надання у постійне користування зазначених земельних ділянок відповідній юридичній особі.

– Обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство як юридична особа проводить реєстрацію права користування земельними ділянками у реєстраційній службі управління юстиції.

– Обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство як юридична особа утворює своїм наказом районні або міжрайонні комунальні дочірні господарські одиниці без права набуття ними юридичної особи.

Фінансове забезпечення діяльності такого підприємства може здійснюватися за рахунок коштів місцевого бюджету, коштів установ, організацій та підприємств, віт­чизняних та іноземних замовників робіт, грантів, інших джерел, не заборонених законом.

Варіант № 2

– ОТГ утворює спеціалізоване лісогосподарське підприємство як юридичну особу на районному і міжрайонному рівнях.

– Набуття права постійного користування на землю у порядку, встановленому чинним законодавством.

– Ініціювання питання перед Головним управлінням агропромислового розвитку ОДА щодо створення обласного об’єднання для координації ведення господарства.

Оскільки в рамках державної фінансової підтримки розвитку об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Уряд визначив порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам об’єднаних територіальних громад на формування інфраструктури, ОТГ спроможні утворити спеціалізоване лісогосподарське підприємство як юридичну особу на районному і міжрайонному рівнях.

Такі підприємства набувають права постійного користування на землю у порядку, встановленому чинним законодавством. В цьому випадку проблемним питанням є ведення господарства в тих адміністративних районах, у яких не утворені об’єднані територіальні громади.

Такі підприємства ініціюють питання перед Головним управлінням агропромислового розвитку ОДА щодо створення обласного об’єднання для координації ведення господарства.

Не залежно від обраного шляху формування структури управління такими землями необхідно:

– формувати кадровий склад з числа кваліфікованих фахівців зі спеціальною освітою;

– передбачити кошти для забезпечення комунального підприємства відповідною матеріально-технічною базою, у тому числі, для ведення електронного обліку деревини;

– провести лісовпорядкування – з метою забезпечення проведення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної інформації про полезахисні лісові смуги та ліси;

– отримувати спеціальні дозволи на заготівлю деревини (лісорубні квитки) (можна отримати на замовлення в обласних управліннях лісового та мисливського господарства).

Залишилось відповісти ще на кілька важливих питань:

Хто може координувати діяльність такого комунального підприємства?

– Головне управління агропромислового розвитку ОДА.

Хто може призначати заходи в лісових смугах?

– Спеціалізовані (лісовпорядні) підприємства.

– Проектні спеціалізовані установи.

– Наукові установи в сфері агролісомеліорації.

Хто здійснює державний конт­роль за діяльністю в лісових смугах?

– Державна екологічна інспекція.

Наталія ВИСОЦЬКА, УкрНДІЛГА,

Олександр БОРИСЕНКО, УкрНДІЛГА,

Микола ЛЮБЧИЧ, Харківське ОУЛМГ,

Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=6722

Далі...

Ну, пеньок, постривай

У сучасних «Кулібіних» із Охтирки.

Усе геніальне – просте

Лісівникам добре відомо, наскільки затратна й нелегка справа – пониження пеньків після рубань головного користування. Чи не можна механізувати цей марудний трудомісткий процес, – задумалися в Охтирському лісгоспі. Обговоривши різні варіанти розв’язання проблеми, директор Юрій Римар, лісничий Грунського лісництва Олександр Бабков і майстер цеху переробки деревини з майже 30-річним стажем роботи на підприємстві Олександр Педченко вирішили на базі стрічкової пили сконструювати спеціальний агрегат, який би зрізав упоперек пеньок. Недаремно кажуть, що все геніальне просте: через пару місяців незвичайну машину випробували і назвали «Бобер» – від імені тваринки, котра своїми міцними зубами перегризає будь-яку деревину. Нині вже навіть не уявляють без неї підготовку ділянок після рубань до садіння нового лісу. Який же принцип дії раціоналізаторської новинки?

– Агрегатується з трактором МТЗ–82, обслуговують два працівники – тракторист і оператор, – розповідає директор. – Для різання використовується стрічкова пила завширшки 35 мм та довжиною 4,2 м. Ширина пропилу – 800 мм. За зміну трактор використовує 15 літрів дизельного пального, агрегат для пониження пеньків працює на бензині, норма – 5 літрів.

– Раціоналізатори спростували відому приказку: «Пеньок колоти – день провести», – підключається до розмови лісничий. – За зміну наш агрегат здатний понизити від 50 до 75 пеньків залежно від діаметра та складності кожного. На рамі знаходиться циліндр регулювання ріжучого механізму, тому висоту пониження оператор регулює. При цьому якість – поза всякою конкуренцією. Пеньки підпилюються нарівні із землею рівно й гладенько – настільки вдало, що, кажуть, спиляну частину можна без додаткового обробітку використовувати для ландшафтного декору та виготовлення екомеблів.

Таким чином охтирським лісівникам вдалося механізувати один із найтрудомісткіших процесів. Тепер без проблем працюють у міжряддях мульчери, ведуться догляди за насадженнями, освітлення, прочистки. За допомогою «Бобра» високоякісно готуються й самі ділянки під механізоване створення лісових культур. Восени позаминулого року сконструйований спеціалістами агрегат уперше було продемонстровано в роботі учасникам виїзної колегії обласного управління лісового і мисливського господарства. Він отримав високу оцінку з боку очільника його Віктора Чигринця, керівників лісгоспів. Того ж року такий агрегат сконструювали в Сумському лісгоспі. Як наголосив директор Микола Сороколіт, «ідея нам сподобалась, тож швидко втілили її в господарстві і вирішили дуже актуальне питання максимальної механізації доглядів за майбутнім лісом». Досвід охтирців впроваджують і в інших лісгоспах.

За зміну «Бобер» здатний понизити від 50 до 75 пеньків діаметром понад метр

Варто зазначити, що винахідники з ДП «Охтирське лісове господарство» Ю. Римар, О. Бабков і О. Педченко нещодавно отримали рішення Українського інституту інтелектуальної власності (Укрпатент) про видачу деклараційного патенту на корисну модель «Машина для пониження пнів». Їхнє дітище, аналогів якого в Україні немає, здобуло офіційне визнання, з чим і вітаємо творців.

Що, здавалося б, хмиз

Під час виїзної колегії, про яку йшлося вище, господарі, цього разу з Олешнянського лісництва, продемонстрували роботу молотково-роторного мульчера ТМС CFNCELA – гості залишилися задоволеними станом лісових культур після догляду цим агрегатом. Їхній увазі було представлено також комплекс із виготовлення технологічної тріски, про що варто розказати детальніше.

Раніше хмиз, хворост та інші порубкові рештки, які залишалися після рубань головного користування, зазвичай, збирали в купи і спалювали на лісосіці. Витрачали на це дорогоцінний час і додаткові кошти. Тепер усе подрібнюють на технологічну тріску за допомогою деревоподрібнюючих машин. Спершу придбали машину кутову марки «Олнова», яка добре себе зарекомендувала, тож невдовзі купили ще одну, а також дробарку «FARMI-CN27», оснащену гідроманіпулятором. Усі вони агрегатуються із трактором «Бєларус».

– Після проведених рубань головного користування, – пояснив директор лісгоспу Юрій Римар, – заводимо на лісосіки деревоподрібнюючі машини, які переробляють порубкові рештки. Можуть переробляти обапіл, рейки. У підсумку площі вирубок високоякісно готуються під майбутнє садіння лісу. В обслуговуванні машини досить прості – на деревоподрібнювачі з маніпулятором працює один механізатор, на «Основі» – тракторист і два робітники, які подають сировину до бункера. Тріску технологічну частково використовуємо для опалення власних приміщень, левову частку продаємо. Серед основних споживачів – ПРАТ «Охтирський пивзавод», ТОВ «Охтирка м’ясопродукти», ТОВ «Охтирська молочна промислова компанія «Славія», а також об’єкти соціальної сфери. Одна тонна тріски замінює 2,56 м куб. дров, теплотвірна здатність її порівняно з дровами значно вища. Впровадивши безвідходне виробництво, маємо додаткові кошти. Минулого року щепи паливної випустили 3,3 тис. т, у тому числі, з хмизу 2 т, решту – з дров паливних.

За допомогою деревоподрібнюючих машин виготовляють технологічну тріску

Із 2013 р. пожвавилася робота щодо випуску дров колотих сухих твердолистяних порід – тоді ввели в дію дровокольний комплекс RCA 400 JOY. Він уже давно себе оправдав і окупив. Теплотвірна здатність дров колотих твердолистяних порід 2,8 м куб. рівноцінна 1,0 м куб. природного газу. Коли ж порівняти вартість газу і дров та ще й урахувати постійне зростання газових тарифів, то конкуренція «голубого вогника» з природним теплом не на користь першого. Торік підприємство випустило дров колотих 3,4 тис. м куб., реалізувало майже 3,1 тис., зокрема, на експорт 2,2 тис. м куб. Цікаво, що перед відправленням за кордон дрова прямо з транспортера хаотично завантажуються в сітки, а відтак відправляються до сушильної камери. Чому хаотично, а не акуратно складені? Бо до щільно складених не потрапляє тепле повітря, вони покриваються пліснявою, довго сохнуть. Ті ж, що навантажені абияк, за 5 діб висихають до вологості 20–22% і автомобілями транспортуються до споживача.

Дзвінок – і дрова під хатою

Не залишені поза увагою і місцеві мешканці, навіть ті, хто самі не можуть потурбуватися про паливо на зиму. Підприємство запровадило нововведення: пропонує для реалізації дрова колоті дубові, ясеневі, кленові за спрощеною системою – під замовлення. Як пояснив директор, часто в житті трапляються такі випадки, коли люди похилого віку живуть окремо від дітей чи внуків за сотні кілометрів від них. У силу певних обставин рідні не можуть приїхати й особисто укласти договір на купівлю дров, але розуміють, що залишати стареньких наодинці з морозами не можна. Аби уникнути подібних ситуацій, у лісгоспі передбачили нову послугу: замовлення за телефонним дзвінком. Перебуваючи навіть за кордоном, син чи дочка може замовити за помірну ціну колоті дрова в розколі від 10 до 20 м, або ж чурку паливну чи дров’яні відходи (обаполи, обрізки). Оплата – за фактом доставки до двору. Вказуються телефон, електронна адреса, за якими звертаються до господарства. Нововведення працює лише сезон, а лісівники вже почули багато слів вдячності на свою адресу – як від самих стареньких, так і від їхніх родичів.

Не можна обійти й того факту, що й на самому підприємстві вже давно не користуються природним газом для опалення. Встановивши в котельні центральної садиби комплекс тепловий універсальний КСТ–800 харківського виробництва, повністю перейшли на альтернативні види, а саме на тирсу та інші відходи лісопиляння. Починаючи з 2015 р., старі твердопаливні котли замінили на дев’ять нових марки STROPUVA – економія дров за опалювальний період становить близько 240 м куб. Крім того, з’явилася можливість перевести кочегарів на інші види робіт, а їхні обов’язки покласти на охоронців з доплатою 20% мінімальної заробітної плати. Загалом перехід на нові котли дав змогу господарству протягом опалювального періоду економити кошти в межах 200 тис. грн… Про інші цікаві приклади з виробничої діяльності Охтирського лісгоспу – в наступному листі зі Слобожанщини.

Микола ПУГОВИЦЯ,
Сумська область,
Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=6733

Далі...

Лісокрадії діють організовано

Лісова охорона Житомирщини в минулому році виявила 237 випадків незаконних рубань.

Упродовж 2019 року державна лісова охорона лісогосподарських підприємств, що належать до сфери управління Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, провела понад 4,3 тис. рейдів з охорони лісів і зафіксувала 237 випадків незаконної заготівлі деревини загальним обсягом майже 3 тисячі кубічних метрів. Лісопорушники завдали шкоди лісу на суму понад 17 мільйонів гривень. 135 справ лісівники передали до правоохоронних органів, за ними відкрито 101 кримінальне провадження.

Про це повідомив перший заступник начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Ільїн.

Однак до судів передано лише 7 справ на загальну суму шкоди 387 тисяч гривень, рішення винесено у шести справах. У двох випадках винуватцям присуджено по 120 годин виправних робіт. За рештою справ порушники мають відшкодувати всього 89 тисяч гривень.

Стосовно решти випадків, зокрема, резонансних – досі ведуться слідчі дії…

Лісівники зазначають, що нині на крадіжках лісу задіяні цілі злочинні угруповання, добре оснащені та організовані. Перша група осіб пересувається на легкових автомобілях та стежить за діями працівників державної лісової охорони, їх переміщенням та перебуванням, починаючи від місць проживання, до роботи та лісових масивів. Друга група займається пошуком необхідної кількості дерев відповідної якості, використовує автомобільний транспорт та фарби для вимітки дерев, які відбивають світло у темну пору доби. Третю групу осіб (3–4 чол.) доправляють автомобілем на заздалегідь вибрану ділянку лісу у темну пору доби та залишають їх для здійснення лісопорушення. Злочинці з допомогою ліхтарів знаходять відмічені дерева, зрізають їх та розкряжовують на сортименти, використовуючи сучасні механізми – безшумні пили на акумуляторних батареях і залишають місце лісопорушення, переховуючись у лісових масивах. Четверта група осіб (2–3 чол.), використовуючи вантажні автомобілі підвищеної прохідності з гідронавантажувальними системами, забирає готову лісопродукцію з місця події.

За таких обставин правоохоронні органи не можуть висунути підозру у скоєнні незаконної рубки, так як лісопорушники, котрі транспортують деревину, наполягають на тому, що фактично не здійснювали незаконної рубки, а лісопродукцію просто знайшли. В кращому випаду лісопорушникам пред’являть крадіжку, за яку останні відбуваються мізерним штрафом.

Не дивно, що лісокради, впевнені в своїй безкарності, ведуть себе вкрай зухвало. А лісова охорона, перебуваючи на державних посадах та охороняючи державне майно, наражає на небезпеку себе та своїх рідних.

До прикладу, впродовж 2019 року група з 30 осіб із Рівненської області тричі чинила опір працівникам державної лісової охорони та поліції під час скоєння незаконної рубки дерев у Червоновольському лісництві ДП «Городницьке ЛГ». У лютому з допомогою працівників поліції трьох осіб було затримано та доставлено до Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП у Житомирській області. Ці особи вже не перший рік скоюють крадіжки лісу в Городницькому лісгоспі. Тамтешні лісівники підозрюють, що саме вони спалили службовий автомобіль лісничого Броницького лісництва і чинили збройний опір державній лісовій охороні та працівникам поліції при скоєнні незаконної рубки дерев у березні 2018 року.

Схожа подія сталася теж у лютому 2019 року на землях лісогосподарського призначення Сновидовицького лісництва ДП «Олевське ЛГ». Під час переслідування «чорних» лісорубів, що скоїли незаконну рубку 14 дерев дуба, рух рейдовій бригаді заблокувала група з 12 молодиків, також мешканців Рівненщини, в результаті чого лісопорушники зникли з місця злочину.

У серпні 2019 група лісопорушників чинила опір та погрожувала фізичною розправою державній лісовій охороні ДП «Лугинське СЛГ» у Красноставському лісництві.

У вересні 2019 подібний випадок стався у Слобідському лісництві ДП «Малинське ЛГ», у грудні в Радогощанському лісництві ДП «Лугинське ЛГ». В обох випадках знаряддя порушення та незаконно заготовлену деревину вилучено і доправлено до відділків поліції для вияснення обставин подій.

Лісівники наголошують, що в боротьбі з лісопорушеннями, обов’язково потрібно розслідувати увесь ланцюжок: крадіжка, зберігання, переміщення та переробка незаконно добутої деревини.

Через недосконале законодавство, лояльність судової системи до незаконних рубок, резонансні справи щодо лісопорушень зі значними збитками лісовому господарству не доведені до логічного кінця, а правопорушники не лише не покарані, а й далі коять безлад у лісах.

Наталія ГОРАЙ,
Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=6645

Далі...

Порушив – плати

Відповідальність за незаконну рубку дерев.

Державне агентство лісових ресурсів України інформує про розміри штрафних санкцій при здійсненні незаконної рубки дерев.

Правопорушник, який здійснив незаконну рубку дерев, сплачує:

– розмір шкоди, заподіяної лісу (такси зазначені у главі І);
– адміністративний штраф (розміри штрафів зазначені у главі ІІ).

Правоохоронні органи визначають кваліфікацію злочину та можливе настання кримінальної відповідальності (розміри зазначені у главі ІІІ).

Незаконні рубки – це заготівля деревини без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток).

Правопорушником вважається особа, яка здійснює незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях; перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників.

Приклади

Якщо лісопорушник зрубав п’ять дерев діаметром пенька 30 см, то йому вже загрожуватиме кримінальна відповідальність (крім високих штрафів, можливе позбавлення волі до 3-х років).

Як визначається?

Шкода лісу (такси у главі І) становитиме 4447,76 грн * 5 дерев діаметром пенька 30 см = 22238,8 гривень. Ця сума більша за визначену законодавством істотну шкоду, при якій наступає кримінальна відповідальність (від 21020 грн).

Якщо правопорушник зрубав 15 дерев діаметром пенька 30 см, то це вже може кваліфікуватися як тяжкі наслідки (карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років).

Як визначається?

Шкода лісу (такси у главі І) становитиме 4447,76 грн * 15 дерев діаметром пенька 30 см = 66716,4 гривень. Ця сума більша за визначену законодавством, за якою вважаються тяжкі наслідки (від 63 тис. грн).

І. Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу (рис. 1)

ІІ. Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 65. Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка.

Незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до шістдесяти (510–1020 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста п’ятдесяти до трьохсот (2550–5100 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рис. 1.ТАКСА для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту. Додаток 1 Постанова Кабміну від 23 липня 2008 р. № 665

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до дев’яноста (1020–1530 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шестисот до дев’ятисот (10200–15300 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 651. Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень.

Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об’єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень – тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до сорока п’яти (510–765 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шістдесяти до дев’яноста (1020–1530 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ІІІ. Кримінальний кодекс України

Стаття 246. Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу.

1. Незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, – карається штрафом від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000–25500 грн) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, – караються штрафом від тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500–34000 грн) або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою чи третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

Примітка*

1. У цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів

2. У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

*Коментар щодо розрахунку істотної шкоди та тяжких наслідків

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вказаний в диспозиції норм для настання адміністративної та кримінальної відповідальності, дорівнює 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року.

Оскільки з 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатної особи з розрахунку на місяць становить 2102 грн, то в 2020 році для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень застосовується сума в 1051 грн.

Таким чином, відповідно до примітки статті 246 Кримінального кодексу України шкода вважається істотною, якщо шкода у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян – тобто від 21020 грн (1051 грн * 20 раз).

Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян – тобто від 63060 грн (1051 грн * 60 раз).

Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=6638

Далі...

Лісокрадії діють організовано

Лісова охорона Житомирщини в минулому році виявила 237 випадків незаконних рубань.

Упродовж 2019 року державна лісова охорона лісогосподарських підприємств, що належать до сфери управління Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, провела понад 4,3 тис. рейдів з охорони лісів і зафіксувала 237 випадків незаконної заготівлі деревини загальним обсягом майже 3 тисячі кубічних метрів. Лісопорушники завдали шкоди лісу на суму понад 17 мільйонів гривень. 135 справ лісівники передали до правоохоронних органів, за ними відкрито 101 кримінальне провадження.

Про це повідомив перший заступник начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Ільїн.

Однак до судів передано лише 7 справ на загальну суму шкоди 387 тисяч гривень, рішення винесено у шести справах. У двох випадках винуватцям присуджено по 120 годин виправних робіт. За рештою справ порушники мають відшкодувати всього 89 тисяч гривень.

Стосовно решти випадків, зокрема, резонансних – досі ведуться слідчі дії…

Лісівники зазначають, що нині на крадіжках лісу задіяні цілі злочинні угруповання, добре оснащені та організовані. Перша група осіб пересувається на легкових автомобілях та стежить за діями працівників державної лісової охорони, їх переміщенням та перебуванням, починаючи від місць проживання, до роботи та лісових масивів. Друга група займається пошуком необхідної кількості дерев відповідної якості, використовує автомобільний транспорт та фарби для вимітки дерев, які відбивають світло у темну пору доби. Третю групу осіб (3–4 чол.) доправляють автомобілем на заздалегідь вибрану ділянку лісу у темну пору доби та залишають їх для здійснення лісопорушення. Злочинці з допомогою ліхтарів знаходять відмічені дерева, зрізають їх та розкряжовують на сортименти, використовуючи сучасні механізми – безшумні пили на акумуляторних батареях і залишають місце лісопорушення, переховуючись у лісових масивах. Четверта група осіб (2–3 чол.), використовуючи вантажні автомобілі підвищеної прохідності з гідронавантажувальними системами, забирає готову лісопродукцію з місця події.

За таких обставин правоохоронні органи не можуть висунути підозру у скоєнні незаконної рубки, так як лісопорушники, котрі транспортують деревину, наполягають на тому, що фактично не здійснювали незаконної рубки, а лісопродукцію просто знайшли. В кращому випаду лісопорушникам пред’являть крадіжку, за яку останні відбуваються мізерним штрафом.

Не дивно, що лісокради, впевнені в своїй безкарності, ведуть себе вкрай зухвало. А лісова охорона, перебуваючи на державних посадах та охороняючи державне майно, наражає на небезпеку себе та своїх рідних.

До прикладу, впродовж 2019 року група з 30 осіб із Рівненської області тричі чинила опір працівникам державної лісової охорони та поліції під час скоєння незаконної рубки дерев у Червоновольському лісництві ДП «Городницьке ЛГ». У лютому з допомогою працівників поліції трьох осіб було затримано та доставлено до Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП у Житомирській області. Ці особи вже не перший рік скоюють крадіжки лісу в Городницькому лісгоспі. Тамтешні лісівники підозрюють, що саме вони спалили службовий автомобіль лісничого Броницького лісництва і чинили збройний опір державній лісовій охороні та працівникам поліції при скоєнні незаконної рубки дерев у березні 2018 року.

Схожа подія сталася теж у лютому 2019 року на землях лісогосподарського призначення Сновидовицького лісництва ДП «Олевське ЛГ». Під час переслідування «чорних» лісорубів, що скоїли незаконну рубку 14 дерев дуба, рух рейдовій бригаді заблокувала група з 12 молодиків, також мешканців Рівненщини, в результаті чого лісопорушники зникли з місця злочину.

У серпні 2019 група лісопорушників чинила опір та погрожувала фізичною розправою державній лісовій охороні ДП «Лугинське СЛГ» у Красноставському лісництві.

У вересні 2019 подібний випадок стався у Слобідському лісництві ДП «Малинське ЛГ», у грудні в Радогощанському лісництві ДП «Лугинське ЛГ». В обох випадках знаряддя порушення та незаконно заготовлену деревину вилучено і доправлено до відділків поліції для вияснення обставин подій.

Лісівники наголошують, що в боротьбі з лісопорушеннями, обов’язково потрібно розслідувати увесь ланцюжок: крадіжка, зберігання, переміщення та переробка незаконно добутої деревини.

Через недосконале законодавство, лояльність судової системи до незаконних рубок, резонансні справи щодо лісопорушень зі значними збитками лісовому господарству не доведені до логічного кінця, а правопорушники не лише не покарані, а й далі коять безлад у лісах.

Наталія ГОРАЙ,
Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=6645

Далі...

Знайти господаря лісосмуг

Як створити комунальне підприємство у підпорядкуванні органів місцевого самоврядування для ведення господарства в лісових смугах та масивних лісах?

До Земельного кодексу України було внесено зміни, згідно з якими з 01.01.2019 земельні ділянки, зайняті полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, мають передаватися у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам, або в оренду фізичним та юридичним особам з обов'язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.

Це положення викликало багато дискусій щодо алгоритму створення комунальних підприємств для ведення господарства в лісових смугах та масивних лісах, які перебувають у власності органів місцевого самоврядування.

Етапом, який передує створенню комунального підприємства у підпорядкуванні органів місцевого самоврядування є проведення інвентаризації земель (відповідно до Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476).

Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є рішення сільської, селищної або міської ради, на території якої розташований масив.

Виникає питання, звідки взяти кошти для проведення інвентаризації? Фінансування цих робіт може здійснюватися за рахунок коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (відповідно доч.2 статті 209 Земельного кодексу України).

Створення комунального підприємства у підпорядкуванні органів місцевого самоврядування для ведення господарства в лісових смугах та масивних лісах в умовах реорганізації органів місцевого самоврядування може відбуватися двома шляхами. Модель такого підприємства будується залежно від наявності коштів у перспективі для вирішення завдань, які будуть на нього покладені.

Правовою основою для ведення господарства комунальним підприємством є чинне лісове та інше природоохоронне законодавство України.

Варіант № 1

О Обласна державна адміністрація звертається до обласної ради з клопотанням створити обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство як окрему юридичну особу.

О Головне управління Держгеокадастру видає наказ про надання у постійне користування зазначених земельних ділянок відповідній юридичній особі.

О Головне управління Держгеокадастру видає наказ про надання у постійне користування зазначених земельних ділянок відповідній юридичній особі.

О Обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство як юридична особа проводить реєстрацію права користування земельними ділянками у реєстраційній службі управління юстиції.

О Обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство як юридична особа утворює своїм наказом районні або міжрайонні комунальні дочірні господарські одиниці без права набуття ними юридичної особи.

Фінансове забезпечення діяльності такого підприємства може здійснюватися за рахунок коштів місцевого бюджету, коштів установ, організацій та підприємств, вітчизняних та іноземних замовників робіт, грантів, інших джерел, не заборонених законом.

Варіант № 2

• ОТГ утворює спеціалізоване лісогосподарське підприємство як юридичну особу на районному і міжрайонному рівнях.
• Набуття права постійного користування на землю у порядку, встановленому чинним законодавством.
• Ініціювання питання перед Головним управлінням агропромислового розвитку ОДА щодо створення обласного об’єднання для координації ведення господарства.

Оскільки в рамках державної фінансової підтримки розвитку об'єднаних територіальних громад (ОТГ) Уряд визначив порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам об'єднаних територіальних громад на формування інфраструктури, ОТГ спроможні утворити спеціалізоване лісогосподарське підприємство як юридичну особу на районному і міжрайонному рівнях.

Такі підприємства набувають права постійного користування на землю у порядку, встановленому чинним законодавством. В цьому випадку проблемним питанням є ведення господарства в тих адміністративних районах, у яких не утворені об'єднані територіальні громади.

Такі підприємства ініціюють питання перед Головним управлінням агропромислового розвитку ОДА щодо створення обласного об’єднання для координації ведення господарства.

Не залежно від обраного шляху формування структури управління такими землями необхідно:

• формувати кадровий склад з числа кваліфікованих фахівців зі спеціальною освітою;
• передбачити кошти для забезпечення комунального підприємства відповідною матеріально-технічною базою, у тому числі, для ведення електронного обліку деревини;
• провести лісовпорядкування — з метою забезпечення проведення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної інформації про полезахисні лісові смуги та ліси;
• отримувати спеціальні дозволи на заготівлю деревини (лісорубні квитки) (можна отримати на замовлення в обласних управліннях лісового та мисливського господарства).

Залишилось відповісти ще на кілька важливих питань:

Хто може координувати діяльність такого комунального підприємства?

• Головне управління агропромислового розвитку ОДА.

Хто може призначати заходи в лісових смугах?

• Спеціалізовані (лісовпорядні) підприємства.
• Проектні спеціалізовані установи.
• Наукові установи в сфері агролісомеліорації.

Хто здійснює державний контроль за діяльністю в лісових смугах?

• Державна екологічна інспекція.

https://ekoinform.com.ua

Далі...

Відбудуться зміни – з’явиться довіра

Інтерв'ю Голови Державного агентства лісових ресурсів Андрія Заблоцького газеті «Природа і суспільство».

– Андрію Володимировичу, з Вашим призначенням лісівники України з надією очікують змін. Анонсована Вами стратегія змін у лісовій галузі вимагає не лише людських зусиль і фінансових ресурсів, а й часу на їх втілення.
З чого думаєте почати?

– Ми вже, власне, почали. Перше – з відкритості даних, бо, на наш погляд, є досить низький рівень довіри суспільства в цілому до лісівників. Причин багато: погана комунікація, певні негативні явища в галузі, десь, можливо, не зовсім коректна політика по відношенню до лісівників. П’ять років системно триває кампанія «очорнення», ніби лісівники погані, крадії тощо. А зворотної реакції на це не було жодної. Якщо люди не знають суті твоєї роботи – то вже не важливо, що ти робиш. Тоді якийсь один негативний момент може зіпсувати весь позитивний результат.

Вже зроблено онлайн-карту рубок, де кожен громадянин може перевірити законність проведення рубок. Якщо рубка не внесена в карту, значить вона незаконна і можна звертатися до лісгоспів, а потім і до правоохоронних органів, щоб повідомити виявлений факт.

Зараз інформацію про рубки з 18-ти областей відкрито для користувачів, карта наповнюється, плануємо за кілька місяців завершити цю роботу. Нам часто телефонують про порушення з рубками, як вважають люди, але ми хочемо дати їм інструмент, щоб вони самі могли перевірити та проконтролювати. Думаю, що він буде досить ефективним.

Ми стаємо відкритішими для підприємців. В останні роки було чути скарги, що не доступні дані Держлісагентства про заплановані обсяги заготівлі і продажу деревини. Почали відкривати планові обсяги, що дає можливість підприємцям планувати свою діяльність відповідно до наявного ресурсу. В планах – підготовка порталу, який міститиме модулі з даними і для суспільства, і для бізнесу, аналітичні дані… Коли це буде відкрито, люди нам більше довірятимуть, підприємцям простіше працюватиметься.

Ведеться робота над змінами до законів, бо останні п’ять років, на жаль, не спостерігалося жодних зрушень у лісовій галузі. Хоча свого часу ми в експертному середовищі, і я особисто, намагалися певні ініціативи розробити, проаналізувати, подати, але, на жаль, нічого у відповідь не отримали.

Розпочати потрібно із національної інвентаризації лісів – маємо підвести риску і зрозуміти, який ми маємо ліс, кількісний і якісний склад деревини. Цього тижня на виконання Указу Президента України Володимира Зеленського відповідний законопроєкт був підтриманий народними депутатами у першому читанні.

Важливий етап – це запровадження електронного обліку деревини для всіх лісокористувачів, а не тільки підпорядкованих Держлісагентству. На сьогодні такий облік охоплює 90–92 відсотки від обсягу заготівлі. Всі лісокористувачі, з природно-заповідним фондом і комунальними підприємствами включно, мають працювати в системі електронного обліку деревини.

В Україні, крім підпорядкованих Держлісагентству лісокористувачів, є й інші – це комунальні, військові лісгоспи, різних ЦОВВ, приватні… Тому потрібно зібрати всіх лісокористувачів в єдиний реєстр і на підставі цього зробити баланс деревини, тобто скільки деревини країна споживає, скільки переробляє. Тому що об’єктивно може бути надлишок, і якщо внутрішня переробка не використовує цей надлишок, його слід реалізувати. Надлишок сировини, це свого роду сигнал інвесторам про те, що вони можуть використати його в своїх інтересах. Залишається тільки створити умови, щоб вони могли прийти і працювати, але важливі не скільки умови, як правила гри, щоб інвестор розумів скільки тут є доступних ресурсів і міг скласти бізнес-план. Адже для них важливо мати гарантований доступ до сировини і розуміти скільки її буде з часом.

Давно назріло запровадження прозорих правил продажу деревини для всіх власників: для переробників, для населення… Нещодавно була опублікована постанова Кабінету Міністрів, якою передбачено пілотний проєкт щодо продажу всієї деревини на електронних аукціонах. Великі лоти (більше 150 кубів або 200 тис. грн і 25% всієї деревини лісокористувача) будуть тестуватися на «Прозорро», щоб великий бізнес міг придбати великими партіями. 25 відсотків не взято з неба, а розраховані на підставі статистичних даних з історії торгів. Менші лоти можна виставляти на будь-яких інших електронних майданчиках на вибір лісокористувачів. Ми постійно моніторитимемо та будемо оцінювати ефективність цього проєкту, щоб зрозуміти, яка модель найкраще підходить для України. Торгівля на електронних майданчиках – це не правило, а інструмент, який дозволяє оформити угоду. А правила будуть виписані в законі.

– Андрію Володимировичу, що буде зроблено вже цього року?

– На цей рік маємо амбітні плани щодо законодавства. Наказом Мін­екоенерго прописані базові блоки змін у законах, якими регулюється лісове і мисливське господарство – 27 пунктів. Ми не зможемо працювати по-новому, поки закони будуть старими. Вже почали співпрацювати з бізнес-асоціаціями, деревообробниками. Сподіваємося, що матимемо підтримку наших ініціатив у діловому середовищі.

З концептуальних ініціатив: хочемо переглянути й діяльність центрального апарату Агентства, щоб система управління галуззю діяла відповідно до тих системних змін, які плануємо запровадити. Також необхідно підсилити деякі напрямки. Наприклад, досі в Агентстві працювало лише два аудитори на три сотні лісогосподарських підприємств. Це неприпустимо, щоб орган управління майном мав двох аудиторів у штаті. Є й інші важливі напрямки. Слід посилити функціональність для ефективного і прогнозованого реагування на виклики, які є. Рік очікується складним – ціни на деревину залишаються низькими, є певний ціновий тиск міжнародних ринків, тому що багато деревини за останні два роки було зрубано в європейських країнах і вона вийшла на ринок і збиває ціну. Ми маємо виявляти гнучкість, щоб відреагувати на ці зміни і забезпечити можливість нашим підприємствам працювати стабільно, не залазити в борги, а реалізовувати деревину за нормальною ринковою ціною, але яка влаштовуватиме і переробників.

Ми підтримуємо ініціативу, задекларовану і Президентом України, і Урядом щодо боротьби з ринком нелегальної деревини. Досі подоланню цього негативного явища заважають прогалини в законах. Не передбачено відповідальності переробника за використання нелегальної деревини, а відсутність відповідальності породжує попит на неї. Звідси і нелегальні рубки. Якщо питання системно вирішимо, не стане попиту на нелегальну деревину, тим самим підштовхнемо нелегальні лісопилки перейти в правове поле – зареєструватися, платити працівникам зарплату з належними соціальними внесками і податки в бюджет.

АВТОБІОГРАФІЧНЕ:

Освіта. Навчався в Київському інституті міжнародних відносин, економіст з міжнародних фінансів, отримав другу освіту юриста.

Працював юристом, експертом з міжнародної торгівлі, потім з аграрного права. Досяг високого рейтингу в юридичному бізнесі. Працював експертом в агропромисловому секторі. Займався аналізом різних ринків, зокрема, й стосовно деревини, лісового господарства. За чотири роки було напрацьовано багато пропозицій реформування та змін у лісовій галузі, але їх прийняттю заважав опір системи. Коли відчув, що настав час змін, вирішив взяти участь у конкурсі на посаду голови Держлісагентства.

На часі діджиталізація (таке популярне тепер слово) Агентства. Маємо відійти від паперової роботи не тому, що це модно, а тому, що є необхідність. Ходити зі стосами паперів інстанціями, наприклад, матеріалами лісовпорядкування, тижнями добиватися погодження в екологів, потім в обласних, центральних кабінетах, у міністерстві… Ми хочемо перевести всі подібні операції в електронні планшети, обновити карти лісових масивів на підставі інвентаризації. Ця робота передбачена концепцією Єдиного лісового порталу, через який стане можливим отримувати лісорубні квитки, сертифікати походження в електронній формі в особистому «кабінеті». Вся ця цифровізація спрямована на те, щоб спростити життя людям і покращити систему управління.

Ще одне важливе питання – це сертифікація походження продукції з деревини. Нещодавно, ще до мого призначення, були неприємні ситуації, коли в Європейському Союзі відносно низки підприємств певних країн були проведені розслідування, нібито деякі види продукції виготовляються з деревини сумнівного походження. Ми маємо бути прогнозованими і не допускати подібних ситуацій. Тому необхідно ввести 100-відсоткову сертифікацію походження продукції з деревини, виробленої в Україні.

– Головна місія лісівників – створювати нові ліси. Якщо говорити про таку важливу справу як підвищення лісистості до 20% території України, то для цього треба створити понад 2 млн га нових лісів, що, за попередніми розрахунками, потребує 120 мільярдів гривень. Чи можуть лісівники розраховувати на такі обсяги бюджетних коштів у той час, коли навіть на утримання лісів Півдня і Сходу немає достатнього фінансування?

– У вирішенні цього питання вузьке місце, над яким потрібно працювати – це питання земель. В Україні під впливом ерозії перебуває близько 15 млн га земель, а щорічний приріст еродованих земель перевищує 80 тис. га. Щоб зменшити ерозійні процеси потрібне розширене відтворення лісів. Є також певна кількість деградованих земель, які можуть бути законсервовані шляхом залісення. Але спочатку треба пройти юридичну процедуру. Також слід прописати механізм переведення сільськогосподарських земель, вкритих самосійним лісом, до лісового фонду. Поки що власнику земельного паю не вигідно передавати його в лісовий фонд – краще зрубати, викорчувати пні і передати землю в оренду для вирощування сільгосппродукції. В країнах Європи, наприклад, держава в таких випадках надає дотацію або якось компенсує втрати при переведенні ділянки в категорію лісів.

– Прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком оголошено про аудит підприємств лісової галузі. Кому буде довірено проведення цих перевірок, чи є вже якісь результати?

– До певних керівників обласних управлінь і підприємств справді були питання. Два тижні тому ми звільнили директора Гутянського лісгоспу на Харківщині. Розумію, що люди вимагають швидких змін, але є певні процедури і неправильно звільнені потім зможуть повернутися через суд. Минулого тижня я підписав наказ про звільнення голови Закарпатського обласного управління Валерія Мурги. Процес іде, зміни потрібні і вони стануть рушієм зміни політики. Маємо знайти якісних фахівців, менеджерів з бізнесу найняти для лісової галузі не завжди доречно, але повинні прийти люди, які мають і лісівничу, і управлінську освіту, економічні та правові навики, які зможуть внести нову якість в управління як державних установ, так і управління лісовою галуззю.

Аудит ми розпочали власними силами. За дорученням Прем’єрміністра сформували групу аудиторів і плануємо в найближчі місяці провести перевірки ресурсних областей і будемо продовжувати їх далі, відповідно до плану, щоб виявити всі проблеми. За останні роки їх накопичилося, на жаль, дуже багато. У своїй презентації я вказував, що наші підприємства мають кредиторську заборгованість близько 2 млрд грн. Ми досліджуємо, яким чином вона утворилася, чому керівництво галузі, яке було до нас, не вживало необхідних заходів. Питання будуть і до керівників підприємств, і до тих, хто мав повноваження контролювати, як працює галузь.

– Кілька останніх років галузь страждала від недофінансування. Як вирішити цю проблему?

– Є розуміння того, що бюджетне фінансування потрібне, тому шукаємо механізм, яким чином цього досягти. Ситуація складна з бюджетом і тому вимагає нетрадиційних рішень. Можливо, це буде механізм фінансування через спеціальний фонд. Доходи державного бюджету, які дає галузь, будуть зараховуватися до цього фонду і розподілятися за потребою, наприклад, для південних областей, де не вистачає власних ресурсів.

Про оподаткування. Ми маємо досить високий рівень оподаткування у формі рентної плати і відрахувань від прибутку – до кінця минулого року сплачувалося 50 відсотків чистого прибутку, а потім постановою Уряду збільшено до 90%. Це дуже важко для підприємств галузі. Працюємо над тим, щоб виправити ситуацію. Є ініціатива Мінекономрозвитку повернути 50-відсоткове відрахування прибутку держпідприємств.

– Скажіть, будь ласка, як Ви плануєте відновлювати довіру людей до лісівників, окрім створення Єдиного лісового порталу? Досі велася цілеспрямована пропаганда проти галузі, але ж лісівники заслуговують на повагу суспільства за свою нелегку працю.

– Ми маємо показати населенню, що лісівники почали працювати по-новому. Це стосується не лише лісівників у структурі Держліс­агентства, а всіх. Багато проблем є у агролісгоспів, де відсутній облік деревини, а їхні машини з деревиною люди часто сприймають як лісовози підприємств галузі. Слід привести всіх лісокористувачів до єдиних правил.

На моє переконання треба збільшити соціальну підтримку та захист працівників лісової галузі. Думаємо над тим, щоби запровадити страхування від нещасних випадків, можливо, медичне страхування. Мабуть, на першому етапі таке страхування не буде достатньо повним, але лісівники мають відчути, що вони захищені в певних випадках.

Важливою складовою, на мій погляд, має бути популяризація самої лісівничої професії. Повинен бути діалог та комунікація на місцях з місцевими радами, громадами. Треба проводити різноманітні заходи за участю лісівників – регіональні, місцеві. Більше залучати людей при проведенні таких акцій, як весняна посадка лісу.

Плануємо розширити наш відділ комунікації, залучити більше людей, які б працювали за різними напрямками. Я от теж створив свій Телеграм-канал «Заблоцький про ліс».

Маємо певне бачення як держлісгоспи можуть брати участь у проведенні навчання, факультативи, літні табори, щоб дітей змалку привчати до лісівничої професії. Думаємо, яким чином популяризувати навчання, це питання більше до Міністерства освіти, але потрібна й наша ініціатива.

Переконаний, що ситуація зміниться на краще. Але на це потрібен час. Коли люди зрозуміють, що зміни відбуваються, з’явиться й довіра.

Розмовляла
Валентина МАКСИМЕНКО,
фото Романа НОВІКОВА,
Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=6596

Далі...