Екологи-економісти розробили методики оцінки вартості того, скільки коштує чисте повітря, красивий краєвид, шелест листя, спів пташок.
Звичні для нас природні блага стають все коштовнішими і бажанішими на фоні стрімкого руху життя у столиці. Якщо спробувати порахувати вартість того, чим завдячуємо дикій природі, то вийде, що кожен мешканець Києва мав би сплачувати щодня близько 70 гривень до державної скарбниці за роботу, яку дика природа здійснює замість складних технологій. Кияни завдячують цим безкоштовним багатствам національному природному парку «Голосіївський».
Париж, Відень, Берлін, Прага, Будапешт, Хельсінкі, Рим, Лондон, Люксембург, Брюссель, Варшава, Тірана, Софія, Тбілісі… що є спільним між цими європейськими столицями і Києвом? Поряд з кожним із цих місць або й прямо на їх території розміщені національні парки. І це не питання престижу або виконання міжнародних угод. Створення природоохоронних територій поряд з великими столичними агломераціями – це показник рівня життя. Природні території в центрі великих міст створюють сприятливіші умови життя мешканців мегаполісів. І це – звичайна світова практика! Першими про створення національного парку поруч столиці задумались французи. На вимогу художників, парк Фонтенбло отримав охоронний статус у 1861 році. Художники вимагали залишити недоторканим ліс, в якому людське може відпочити від міської метушні. З тих часів лишились тисячі картин химерних хащ Фонтенбло і навіть відома картина художника Каміля Коро «Художник, що малює ліс Фонтенбло».
Українські прогресивні мислителі минулого також неодноразово вказували на це. Наприклад, засновник Асканії-Нова Ф. Фальц-Фейн бідкався на життя у місті, де «навіть не видно, як сідає сонце», після чого оголосив свої землі «заповідником до обрію».
А ви колись задумувались, чому будинок коштуватиме дорожче біля лісу, ніж серед мережива сірих вулиць? Чому ціна на квартири з видом на парк або озеро вища за ціну квартири з видом на дорогу чи промзону? Відповідь очевидна і ті, хто придбали саме таке житло – зробили свідомий вибір на користь мальовничого краєвиду, чистого повітря і міцного здоров’я. З іншого боку, ми заплатили неабияку суму за якість життя, яка створена не самим забудовником, а природою за вікном, екосистемою, яка позитивно впливає на наше самопочуття, створює затишок, чисте повітря, робить клімат м’яким, а вітер повільнішим. І наче, все зрозуміло – ми готові платити за послуги, які нам надала природа. Але чому не згадуємо про цю просту істину, коли виходимо на прогулянку до лісу і псуємо дерева задля непотрібного багаття, коли викидаємо сміття на узбіччя і коли проходимо повз, коли лісоруби валять дерева?
Природні блага, які населення отримує від екосистем, називаються екосистемними послугами. Цей термін є визнаним і загальновживаним у всьому світі. Важливо, що від екосистемних послуг прямо залежать всі фундаментальні потреби людини. Час і нам дізнатись трохи більше про них.
Класифікувати екосистемні послуги можна за чотирма групами відповідно до їхніх функцій.
Перша група – це послуги з ресурсозабезпечення. До них можна віднести лікарські рослини, гриби і ягоди, деревину, диких тварин, інші матеріальні блага, ціну на які можна визначити в грошовому еквіваленті, які мають реальну ринкову ціну.
Друга група – це водорегулювання, очищення повітря, стабілізація ґрунту. Так, кожен гектар лісу поповнює річковий стік поверхневих вод, підтримуючи тим самим виробництво електроенергії та іригацію. Очищує певний об’єм повітря, стримує вітрові потоки.
Третя група екосистемних послуг представлена культурними та соціальними функціями. Наприклад, це може бути милування природою, отримання просвітницьких знань під час екскурсій тощо. Вважається, що спілкування з природою є невід’ємною частиною особистого досвіду, необхідного для нормального розвитку особистості у дитини. На початку ХVIII століття американський мислитель, засновник транценденталізму Ральф Уолдо Емерсон писав, що «в містах завжди не вистачає місця для людських почуттів. І день за днем ми прагнемо за їх межі, щоб втамувати погляд видовищем обрію». За наступні два століття після Емерсона кількість міст на планеті збільшилось на два порядки і нестача природи стала значно актуальнішою, ніж можна було собі уявити ще кількома десятиліттями раніше.
І нарешті, четверта група – це підтримуючі послуги із регулювання мікроклімату, загального екологічного балансу, циклів кругообігу та інших глибинних екосистемних процесів.
Кияни мають свій національний парк. Що це означає для кожного з нас? Екологи МБО «Екологія-Право-Людина» спробували порахувати, скільки благ отримуємо від того, що просто зберігаємо національний парк «Голосіївський» таким, яким він є. Більшість території парку вкрита лісом, і саме він виконує низку життєво важливих для людини функцій, цінність яких є часто неусвідомленою, оскільки ці функції не мають ринкової ціни.
Відсутність економічної оцінки таких нематеріальних екосистемних послуг призводить до суто ресурсного розуміння більшістю населення користі від національного парку.
Згідно із дослідженнями американських учених, повна загальна вартість лісових екосистемних товарів та послуг становить 4,7 трлн дол щорічно, з них повна загальна вартість бореальних лісів (помірного поясу) становить 894 млрд дол щорічно. Залежно від регіону, вартість послуг гектара лісу зі стабілізації ґрунту коливається від 1,94 до 5,5 млн дол за тонну. За очищення повітря від твердих дрібнодисперсних речовин (пил, сажа) та шкідливих газів кожне дерево в середньому щорічно вартує 4,16 дол. Для біологічного різноманіття ліс є середовищем існування, 17,5 тис. дол коштує гектар лісу, якщо рахувати участь птахів у боротьбі з комахами-шкідниками. Цінність послуг з опилювання становить від 19,23 тис. дол до 33,65 тис. дол на рік.
На жаль, для України не проводилися подібні комплексні дослідження з оцінки екосистемних послуг лісів. Але ми спробуємо їх оцінити для Голосіївського НПП. Площа Голосіївського НПП становить 10 988 га. Кожен з трьох мільйонів киян, навіть якщо не буває у національному парку, отримує від нього очевидні власні вигоди, які проходять повз увагу киян, зважаючи на те, що платити за такі послуги не потрібно.
Спеціально для мешканців Києва екологи МБО «Екологія-Право-Людина» порахували вартість деяких екосистемних послуг НПП «Голосіївський» за методиками, які використовуються в інших країнах світу. На жаль, далеко не всі послуги можна хоча б приблизно оцінити у грошовому еквіваленті. Зокрема можна підрахувати, що національний парк упродовж одного року надає такі екосистемні послуги (за мінімальною оцінкою):
– очищення повітря – 480 млн грн
– стабілізація ґрунту – 60 млрд грн
– боротьба із комахами-шкідниками – 5,8 млрд грн
– запилення рослин – 6,3 млрд грн
– можливість не їхати до найближчого нацпарку та зекономити на транспорті – 240 млн грн
– охолодження міста влітку, формування мікроклімату – 3,8 млрд грн
– деревина (зокрема, дрова) – 40 млн грн.
Загальна вартість екосистемних послуг НПП «Голосіївський» сягає, щонайменше, 76,7 млрд грн щороку. Щодня кожен киянин безкоштовно отримує від національного парку послуг на 71 грн (25,5 тис грн на рік). З цього підрахунку видно, що найбільш вартісним ресурсом, які надає нам ліс, є не деревина!
Отже, зберігаючи природні території у дикому стані, ми отримуємо значно більше, ніж відбираючи від них ресурси. Більше того, наявність такої значної природної території, як НПП «Голосіївський», дає киянам значно більше екосистемних благ, ніж мають жителі більшості інших міст України. Та чи вистачить мудрості киянам зберегти це дароване природою багатство?
Олексій ВАСИЛЮК,
Газета “Природа і суспільство”
0 коммент.:
Дописати коментар