ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

28 лютого 2018

Німецька лісова держполітика: один за всіх та всі за одного

Коли державні органи можуть не заважати, а допомагати розвитку лісової галузі.



Зарубіжний досвід успішного розвитку лісового сектору демонструє щонайбільш ефективні реформи, можливі лише за умови тісної взаємодії всіх економічних гравців. Одним з найліпших прикладів такої взаємодії є німецький досвід господарювання у лісовій галузі. Держава є не лише ментором та посередником між приватними власниками, а й активним учасником у плануванні та моніторингу галузі. Німецький уряд створив також найсприятливіші умови для комунікації між бізнесом та громадянським суспільством. Пропоную поглянути, як держава стає ефективним економічним партнером задля досягнення добробуту усіх громадян.

У Німеччині діє повноцінна національна лісова програма, основними принципами якої є: національний суверенітет та відповідальність у використанні лісових ресурсів, партнерство усіх зацікавлених груп, довгостроковий процес планування, розвитку та контролю за лісовою галуззю. Ці принципи реалізуються під контролем державної адміністрації, а основним інструментом лісової політики є правові регламенти: закони та постанови (виконавчої влади).

Федеральний лісовий закон включає в себе інструкції та приписи, які мають функцію законодавчих обмежень з передбаченими санкціями за їх порушення. Головними цілями, що зафіксовані у преамбулі Закону, є правильне ведення лісового господарства задля збереження екологічних функцій та біологічного потенціалу лісу. Цей пункт є дуже важливим, оскільки переводить лісові ресурси з категорії товару у категорію послуг. Довгостроковою метою Німеччини є приведення великої частини лісового господарства до рівня праісторичних екосистем через налагодження природної динаміки життя лісу, яка тісно пов'язана з його біорозмаїттям. Такий експеримент проводиться на землях, що належать державі, тобто стосується третини усіх лісів Німеччини.



Федеральні землі Німеччини за загальною площею лісу

Федеральний закон, основні положення якого продубльовані у регіональних законах земель, регулює обов'язки усіх власників лісів на територіях, де ведеться вирубка. Так, приватні або комунальні лісгоспи зобов'язані у визначені строки проводити висадку нових лісів до тих пір, поки не буде відновлено природне лісовідновлення у повній мірі. Окрім головного закону у лісовій сфері функціонує цілий ряд законодавчих актів: Про лісові посіви, Про лісові втрати та баланси, Про збут деревини, Про мисливство на федеральних землях, тощо.

Іншим важливим елементом лісової політики є інституціональні рамки, які на практиці забезпечують правові угоди між учасниками ринку на всіх рівнях управління галуззю. Згідно Федерального закону, лісове господарство та промисловість є компетенцією федеральних земель. У кожній землі є власний адміністративний орган, який забезпечує інтереси прав власників лісу, здійснює моніторинг та консалтинг сектору. У деяких федеральних землях ці функції виконують відповідні установи у сільськогосподарських питаннях. У Саксонії, наприклад, функції державного управління лісами виконує Земельна лісова президія. Лісова президія координує розробку та впровадження лісової політики, програм розвитку лісового господарства, організовує практичну реалізацію принципів сталого та ефективного розвитку лісового господарства, принципів збереження біологічного різноманіття, проводить консультації для приватних власників лісу. Цей орган також проводить інвентаризацію лісів і є офіційним власником інформації по лісових ресурсах.



Співвідношення хвої та листових порід у гектарах за роками стовбурів

На місцевому рівні власні інтереси також представляють багаточисельні громадські організації та союзи. Загальнодержавною організацією такого типу, яка охоплює усіх учасників ринку та профільні наукові установи, є “Німецька Рада лісового господарства” (DFWR). Інтереси приватних та комунальних власників лісу представляє “Робітниче товариство німецького союзу власників лісу” (AGDW). Лісники мають дві загальнонаціональні організації, які мають представництва в усіх землях: “Союз німецьких лісників” (BDF), який захищає професійні інтереси та є, по суті, профспілкою, а також “Німецький лісовий союз” (DFV), діяльність якого зосереджена на освіті майбутніх лісників.

На локальному рівні управління лісами здійснюють лісові відомства, що мають назву “Forstamt”. Їх функціями є робота з лісогосподарськими сповіщеннями, в яких міститься інформація про заплановані лісогосподарські роботи в державних і приватних лісах. Локальні відомства мають право накладати заборону на незаконну діяльність, контролювати стан лісів, розробляти пропозиції щодо впровадження лісозахисних заходів. Такі організації є первинними осередками екологічного моніторингу лісів Німеччини.

Головним державним стейкхолдером на федеральному рівні є Федеральне міністерство лісового господарства Німеччини. Його повноваження не досить широкі та зводяться здебільшого до сприяння освіті та інвестиціям у лісовому господарстві. Міністерство визначає стратегію використання, охорони та відтворення лісів країни і має консультативну функцію по відношенню до лісових управлінь на рівні федеральних земель.

Отже, досвід Німеччини у державному керуванні лісовими ресурсами є класичним зразком концепції держави як нічного сторожа: влада ніяк не втручається у економічні процеси у лісовому секторі, натомість — створює умови та регламенти для найбільш раціонального використання лісу в інтересах всіх громадян Німеччини. З одного боку, такі умови та регламенти є обов'язковими до виконання, що можна розцінити як обмеження свободи підприємництва. Однак така модель забезпечує досягнення головної мети, що була затверджена у всіх галузевих законах: перетворити ліси Німеччини з економічного ресурсу на екологічний.

Довідка: Площа лісових земель Німеччини складає 10,7 млн га, що відповідає 30% загальної площі держави. Основними сировинними породами є ялина, сосна та модрина — їх запаси складають 1,9 млрд кубометрів. Лісовий ресурс Німеччини відрізняється розмаїттям форм власності на нього: 46% лісів знаходяться у власності приватного бізнесу, 20% — комунальних власників (перш за все, церкви), 31% складає федеральна власність, а 3% — власність федеральних земель. Таким чином, третина усього лісового фонду Німеччини належить державі, а дві третини є приватною власністю.

Ігор Симисенко
журналіст
28 ФЕВРАЛЯ 2018 13:40

У Карпатах всохло 36 тис. га ялинників

З кожним роком санітарний стан лісів України погіршується.

Про це повідомив під час публічного звіту за 2017 рік начальник Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар, інформує прес-служба Івано-Франівського ОУЛМГ.

Причини – кліматичні зміни і антропогенний вплив.

«Площа всихання ялинників у Карпатському регіоні на сьогодні склала понад 36 тис. га. Активізувалось масове всихання соснових насаджень, особливо в Поліському регіоні. У 2017 році виявлено осередків активного всихання сосни на площі 120 тис. га», – повідомив Володимир Бондар.
Тому підготовлено обґрунтовані матеріали щодо внесення змін до Санітарних правил в лісах України стосовно забезпечення виконання санітарними рубками своєї основної мети – оздоровлення насаджень.

«Ми не маємо наміру, як зараз нам закидають «під виглядом боротьби з короїдом рубати здорові дерева». Це абсолютна нісенітниця! Нашим завданням є врятувати ліс для наших нащадків. Так, дійсно правда, що для того, щоб припинити поширення шкідників потрібно рубати не лише вже всохлі дерева, а й ті дерева, в які лише заселився короїд. Потім же на цих місцях висаджувати нові здорові дерева», - наголосив Володимир Бондар.

Він підкреслив, що необхідність проведення санітарних рубок, це не вигадка лісівників – всі санітарно-оздоровчі заходи мають наукові обґрунтування.

«Я вкотре хочу апелювати до досвіду країн Європи у цьому питанні. Там лісівник йде попереду хвороби. І якщо він бачить, що крона дерева вже починає сохнути, то він одразу видаляє це дерево з лісу. Тим самим, не даючи заразити здорові дерева. Так, це вимушені заходи, але вони потрібні», - зазначив Володимир Бондар.

14:20, 28 лютого

Доки поліція шукає браконьєрів, ліси Тернопільщини продовжують незаконно знищувати


Поліція продовжує шукати причетних до незаконної вирубки лісів на Тернопільщині, збитки від якої оцінили на мільйони гривень.

Попри те, що в окремих районах Тернопільщини було проведено службову перевірку за фактами несанкціонованої вирубки дерев, місцевому керівництву нелегко притягнути до відповідальності браконьєрів.

Зокрема, голова Монастириської райдержадміністрації Степан Бойко заявив, що в районі, де було виявлено незаконно вирубані ділянки, поки що нікого до відповідальності не притягнули.

— За останній період в районі було проведено низку ревізій. Зокрема ми перевіряли підприємця, який мав ліцензію на вирубку лісу. Тільки не факт, що цей чоловік не вивозить вирубаний ліс в нічний період. Звичайно, ми перевіряємо, знімкуємо територію, проте не знаходили винних у вирубці дерев, — повідомив 28 лютого на засіданні колегії ТОДА Степан Бойко.

Натомість начальник ГУ НП у Тернопільській області Олександр Богомол повідомив, що поліція контролює ситуацію та швидко реагує на звернення громадян, які запримітили несанкціоновані знищення лісових насаджень. Головний поліцейський області заявив, що завдяки досконалій системі передачі повідомлень до поліції, правоохоронці швидко відповідають на заявки від громадян, державних органів, приватних структур.

— Ми маємо достатньо людей для того, щоб контролювати дії поліції щодо реагування на будь-які повідомлення. Це стосується і скарг на те, що в Монастириську транспортом вивозиться ліс. Ми реагуємо на ці запити, виїжджаємо в район та, спільно з лісовим господарством, перевіряємо законність вирубки. Низку осіб, які здійснювали несанкціоновану вирубку, ми виявили, тож ці люди будуть відповідати за свою незаконну діяльність. Тільки в області налічуються й вирубки, здійснені невідомими особами, тож ми шукаємо цих порушників, — поділився Олександр Богомол.

Середа, 28 лютого 2018 15:59

Шкідники-короїди знищують 900 дерев у Ялівщині, - активіст



Сьогодні, 28 лютого, під час сесії міської ради, активіст Сергій Гривко намагався привернути увагу депутатів та мера до катастрофи природного характеру в Ялівщині, де більше 900 дерев уражені шкідниками-короїдами. Про він повідомляє на своїй сторінці у Facebook. За словами активіста, прості цифри покажуть , що буде з "перлиною" нашого міста – Ялівщиною: 

 На 1 ураженому дереві від 5000 шкідників. 900 уражених дерев * 5000 шкідників = 4 500 000 шкідників мінімум ждуть потепління, щоб почати доїдати парк.

400 шкідників знищують 1-не здорове дерево! 4 500 000 / 400 = 11 250 соснових дерев буде знищено шкідниками в Ялівщині!

 На одній сотці землі росте в середньому 6 сосен! 11 250 / 6 = 1875 соток, це 18,75 га лісу буде уражено шкідниками у 2018 році на території Ялівщині! 

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ЛІСІ НА ПОДУСІВЦІ НЕВІДОМІ СПИЛЯЛИ ПОНАД 60 ДЕРЕВ. ФОТО 

 «В 2019 році всі соснові дерева можуть загинути. Такий сценарій реальний за сприятливих умов для шкідників! І якщо не буде ніяких дій громади, депутатів і мера! Якщо громада, депутати і мер будуть прослідувати тільки свої інтереси і не звернуть на це питання уваги то там буде пустир!» - зазначає активіст.

17:57, 28 ЛЮТОГО 2018

700 тисяч сіянців виростили для цьогорічної лісокультурної кампанії в Уманському лісгоспі



Головною лісоутворюючою породою для лісгоспу є дуб звичайний, проте висаджуватимуть також горіх чорний, сосну звичайну та липу дрібнолисту.

Про необхідний запас посадматеріалу на підприємстві подбали заздалегідь, зібравши 4175 кг жолудя дуба звичайного та насіння горіха чорного. Окрім того, уманські лісівники виростили 700 тисяч штук сіянців дуба звичайного для весняної лісокультурної кампанії. Загалом же цього року планують створити 120 га лісових культур.


– Весняна пора – найвідповідальніший період у роботі лісівників, тому завжди йому приділяємо особливу увагу. Найважливіше у лісокультурній кампанії – це вкластися у стислі терміни виконання робіт, адже від цього залежить приживлюваність культур, а відповідно й майбутнє наших лісів, – зазначив директор ДП «Уманське лісове господарство» Іван Назаревич.

У структурних підрозділах зібрано 2600 кг жолудя дуба звичайного, частину якого вже висіяно в розсадниках восени минулого року. Навесні буде висіяно решту заготовлених жолудів, а поки вони ще зберігаються у спеціальних умовах, щоб не втратили здатності до проростання.

Також зібрано 1575 кг насіння горіха чорного. Умови вирощування цієї породи на території підприємства – сприятливі, тож результатами приживлюваності лісівники задоволені. Деревина горіха чорного за своїми характеристиками не поступається дубовій та досягає віку стиглості швидше, ніж дуб.

Окрім того, уманські лісівники віднайшли нові ділянки, які цьогоріч планують заліснити. Таким чином вони мають наміри створити 8,3 га нових лісів на місцях, де раніше вони не росли.

За інформацією обласного управління лісового та мисливського господарства

проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України"


ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

від 10 січня 2018 року N 13
Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України" (далі - проект постанови), а також документи, що додаються до проекту постанови, подані листом Державного агентства лісових ресурсів України від 11.12.2017 N 08-13/9888-17.

За результатами проведеного аналізу проекту постанови та відповідного аналізу регуляторного впливу (далі - АРВ) на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про регуляторну політику) встановлено:

проектом постанови пропонується внести зміни Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 N 555.

Як вбачається з АРВ до проекту постанови, його розроблено з метою удосконалення процедури здійснення невідкладних лісогосподарських заходів у всихаючих хвойних насадженнях для підвищення їх біологічної стійкості та запобігання поширенню деградації деревостанів.

Однак проект регуляторного акта не може бути погоджений ДРС у представленій редакції з огляду на нижчезазначене.

Наданий розробником АРВ до проекту постанови не відповідач вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 13 Методики результати проведення АРВ викладаються письмово згідно з додатком 1 цієї Методики.

У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних процесів, які потрібно буде забезпечити як органам влади, так і суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто яким чином будуть діяти норми проекту наказу та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності. Крім того, розробником не оцінено, які організаційні заходи мають здійснити органи влади та суб'єкти господарювання для впровадження цього регуляторного акта після набрання ним чинності.

У розділі VII АРВ "Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта" відсутнє, власне, обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта.

У розділі VIII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики. Так розробником не наведено додаткових показників результативності регуляторного акта, які безпосередньо характеризують результативність регуляторного акта.

Відповідно до пункту 10 Методики прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов'язковими з яких повинні бути:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

кількість суб'єктів господарювання;

розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання, пов'язаними з виконанням вимог акта;

рівень поінформованості суб'єктів господарювання. Окрім цього, відповідно до вимог Методики, необхідно навести не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта, та які підлягають контролю (відстеження результативності).

Недотримання розробником вимог Закону про регуляторну політику та Методики в частині визначення показників результативності не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як це передбачено статтею 10 Закону про регуляторну політику.

На порушення вимог пункту 12 Методики у розділі IX АРВ "Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта" розробником не визначені заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта, а саме, вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження.

Також зауважуємо, що прийняття проекту постанови здійснюється не у відповідності з принципом передбачуваності державної регуляторної політики, встановленого статтею 7 Закону про регуляторну політику, якою визначено, що регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 Закону про регуляторну політику, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення проекту.

Проте представлений проект постанови не включений до Плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2017, 2018 роки Державним агентством лісових ресурсів України.

Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду положень проекту постанови та АРВ, встановлено, що проект розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики, а саме: збалансованості, ефективності, та передбачуваності, визначених статтею 4 Закону про регуляторну політику, а також вимог статті 8 Закону про регуляторну політику у частинні підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (зі змінами).

Керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:

відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України".


Голова Державної регуляторної
служби України

К. Ляпіна

проект постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження пілотного проекту ведення єдиної державної системи електронного обліку деревини"


ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

від 19 січня 2018 року N 25
Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження пілотного проекту ведення єдиної державної системи електронного обліку деревини" (далі - проект постанови), а також документи, що додаються до проекту постанови, подані листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.12.2017 N 37-31-7/27280.

За результатами проведеного аналізу проекту постанови та відповідного аналізу регуляторного впливу (далі - АРВ) на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про регуляторну політику) встановлено:

проектом постанови пропонується затвердити Порядок впровадження пілотного проекту ведення єдиної державної системи електронного обліку деревини (далі - проект Порядку).

Як вбачається з АРВ до проекту постанови, його розроблено з метою реалізації Концепції, яка затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року N 1408-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції створення єдиної державної системи електронного обліку деревини".

Однак, проект регуляторного акта не може бути погоджений ДРС у представленій редакції з огляду на нижчезазначене.

1. Абзацом четвертим пункту 2 проекту Порядку пропонується визначити, що адміністратор системи - державне підприємство, яке не належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління іншими лісокористувачами та визначається на конкурсній основі в порядку, встановленому Мінагрополітики, відповідальне за забезпечення функціонування, збирання, накопичення, обробку та захист інформації про походження, заготівлю та реалізацію деревини постійними лісокористувачами у системі, надання доступу до неї, та яке не здійснює діяльності у сфері лісового господарства.

Водночас у законодавстві України відсутнє визначення відповідного державного підприємства, яке б відповідало вищезазначеному пункту проекту Порядку, що, у свою чергу, створює проблему правової невизначеності і унеможливлює проведення запропонованого конкурсу, та створить додаткові ризики, зокрема, у частині зосередження даних про інформацію у підприємстві з невизначеним статусом та підпорядкованістю.

2. У абзаці п'ятому пункту 2 проекту Порядку пропонується визначити, що користувачі системи - державний орган, органи місцевого самоврядування, постійні лісокористувачі, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, яким надано доступ до системи.

Разом з цим, випливає, що Держлісагентство пропонується прирівняти до звичайного користувача системи.

Проте, запропоноване положення проекту Порядку є таким, що не відповідає основним напрямках дерегуляції та несе за собою додаткове фінансове навантаження та додаткові бюджетні витрати коштів.

3. Правовий статус визначення "інші лісокористувачі", який передбачається абзацом четвертим пункту 2 проекту Порядку, є незрозумілим та не відповідає нормам Лісового кодексу України (далі - Лісовий кодекс). Лісовим кодексом визначено лише два режими користування лісами - постійного лісокористування та тимчасового лісокористування.

Так, відповідно до норм статей 17, 18 Лісового кодексу визначено, що постійні лісокористувачі - спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства і комунальні підприємства, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, яким надано право постійного лісокористування - у формі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, а тимчасові лісокористувачі -суб'єкти, яким надано право тимчасового лісокористування в цілях та порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

4. Пунктом 6 проекту Порядку передбачається визначити, що Держлісагентство є власником системи.

У свою чергу, відповідно до норм Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" визначено, що захист інформації покладено на власника системи.

Таким чином, за умови визначення у абзаці четвертому пункту 2 проекту Порядку адміністратора системи, а саме підприємства, яке не входить до сфери управління Держлісагентства, є незрозумілим, яким чином буде забезпечено захист такої інформації.

Окрім того, система електронного обліку деревини створюється на основі занесення інформації поколодного обліку заготовленої деревини (порода, кількісні та якісні характеристики), її оприбуткування на основі ТТН - ліс, а також відвантаження відповідно до господарських договорів, що є безпосередньо комерційною таємницею державних підприємств Держлісагентства.

Слід зазначити, що за умови передачі адміністрування такої системи іншим суб'єктам господарювання, які не здійснюють діяльність у сфері лісового господарства, зокрема, існують великі ризики розголошення фінансово-господарської інформації про діяльність державних підприємств та незаконного втручання в господарську діяльність іншими суб'єктами господарювання, що тягне за собою порушення норм Господарського кодексу України.

Підсумовуючи зазначене, проект Порядку потребує доопрацювання з урахуванням вищевказаних зауважень.

Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду положень проекту постанови та АРВ встановлено, що проект розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики, а саме: ефективності, збалансованості та адекватності, визначених статтею 4 Закону про регуляторну політику, а також вимог статті 8 цього Закону у частинні підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (зі змінами).

Крім того, під час розробки проекту постанови розробником не дотримано вимог статті 5 Закону про регуляторну політику у частині недопущення прийняття регуляторних актів, які не узгоджуються з діючими регуляторними актами.

Керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та приймаючи до уваги лист ДРС від 17.10.2017 N 9080/0/20-17 з приводу аналогічних питань, вирішено:

відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження пілотного проекту ведення єдиної державної системи електронного обліку деревини".

Голова Державної
регуляторної служби України

К. Ляпіна

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DP4476.html

«Батьківщина» виступає за збереження лісосмуг Херсонщини

З ініціативи голови Херсонської обласної ради, очільника міського партосередку «Батьківщини» Владислава Мангера на Херсонщині буде створено Регіональний ландшафтний парк «Гілея».

Як інформує прес-служба Херсонського обласного партосередку, метою створення парку є збереження унікального, найбільшого у світі рукотворного лісу, що виріс на території Олешківських пісків.

«Ліс – це запорука безпечного життя, наші врожаї, відпочинок і туризм. Наше головне завдання – захистити його і зберегти для прийдешніх поколінь», – заявив Владислав Мангер. За наполяганням «батьківщинівця», питання створення національного парку було включено до порядку денного сесії Херсонської обласної ради.

За обсягом ландшафтний парк займатиме майже 89 тисяч га й охоплюватиме території Олешківського, Голопристанського, Каховського районів та Новокаховської міської ради.

На Ізяславщині масово всихають соснові насадження

На сполох забили Ізяславські лісівники




Останнім часом різко погіршився стан лісових насаджень в Ізяславському районі, передає Depo.хмельницький з посиланням на прес-службу ОУЛМГ.

Все більше і швидше починають всихати соснові насадження. У держлісфонді ДП "Ізяславський лісгосп" соснові насадження становлять близько 60% від загальної площі, і таке явище є небезпечним не тільки з погляду втрати деревини, а й ефективного виконання всіх екологічних функцій лісу, що веде до екологічної катастрофи.

Днями спеціалісти провели обстеження об'єктів природно-заповідного фонду, які перебувають у підпорядкуванні лісгоспу та в зоні діяльності національного природного парку "Мале Полісся".

Комісія обстежила понад 374 га насаджень природо-заповідного фонду і виявила процес всихання хвойних насаджень на фоні кліматичних змін та зміни рівня грунтових вод.



"Під впливом еколого-кліматичних факторів відбувається розповсюдження та розмноження стовбурових шкідників, які є носіями збудників дереворуйнівних грибів, що призводить до трахеомікозу хвойних. Виявлено куртини сухих дерев сосни площею до 0,5 га, повнота життєздатних дерев становить до 0,1 га. На деревах виявлено верхівкового короїда середньої та високої ступені заселення. Крім того дерева пошкоджені великим сосновим лубоїдом, синьою сосновою златкою, короїдом-стенографом. В місцях поширення личинкових ходів шкідників наявні ознаки збудників "синяви". Процес всихання - в стадії активного розвитку. За рахунок існуючих осередків всихання та утворення великих кількостей нових похідних осередків відбувається збільшення площ", - кажуть лісівники.

У результаті обстеження виявлено 349,3 га насаджень, які потребують заходів з поліпшення санітарного стану.

Нагадаємо, лісівники Хмельниччини відновили понад 50 тис. га лісу.

Сьогодні 15:15

ДП “Димерський лісгосп”. Всихання соснових насаджень:причини та наслідки.



27-02-2018

Підвищення продуктивності лісів немислиме без здійснення заходів у боротьбі з хворобами і шкідниками, які зменшують продуктивність насаджень, а то й часто зводять нанівець усю роботу з вирощування лісів. Особливо відповідальні завдання стоять перед працівниками Державного Підприємства «Димерське лісове господарство» на сьогоднішній день, оскільки ліси мають велике народногосподарське значення, є джерелом кисню, відіграють водо регулююче значення та ін.

Санітарний стан лісів зумовлений впливом антропогенних і природних факторів. Відомо, що впродовж останніх п’яти років відбулись значні зміни як погодних, так і гідрологічних умов, які спричинили різке виснаження соснових насаджень. Якщо три роки тому всихання носило характер відмирання поодиноких дерев та невеликих їх груп, то сьогодні маємо раптове всихання цілих насаджень, незалежно від віку чи типу їх умов місцезростання. Мотивацією такого глобального лиха є два види шкідників-короїдів, які призводять до швидкої загибелі ослаблених дерев. Це вершинний і шестизубчастий короїд.

Вершинний та шестизубий короїд трапляються повсюдно. Пошкоджують різні види сосен, ялин, рідше смереку, модрину, зрідка ялівець. Зимують жуки під корою і незначна частина личинок і лялечок, які не завершили розвиток до настання холодів. Жуки пробуджуються в першій декаді квітня і поновлюють додаткове живлення в ходах. Літ починається наприкінці квітня за температури повітря 15 – 19 °С, масовий — на початку травня за температури 20 °С. Невдовзі жуки починають закладання нових ходів. Заляльковуються наприкінці травня. Розвиток лялечки завершується за 7 – 16 діб. Новоутворені жуки впродовж 12 – 20 діб додатково живляться у місцях розвитку. При масовому заселенні всихаючих дерев, якщо кора втрачає свіжість, жуки переходять для живлення на інші дерева. За наявності 8 – 10 жуків вони вигризають у корі цілі ділянки

Літ жуків другого покоління відбувається в липні. Повторюється процес утворення камер, відкладання яєць, відродження та живлення личинок, їх заляльковування і утворення жуків, які залишаються під корою до весни. За рік розвивається дві генерації.

Основними ознаками деградації соснових насаджень в результаті поширення стовбурових шкідників з подальшим ураженням судинним мікозом являється інтенсивний характер всихання деревостану (куртинний, суцільний), поширення всихання з півдня на північ, тобто першочергово гинуть дерева на найбільш освітлених узліссях, а також дерева, що з півночі примикають до діючих осередків всихання. Площі осередків всихання коливаються в межах від 0,1 до 2,0 га. Під час всихання крони дерев сосни характеризуються поступовою зміною забарвлення глиці. Так, з початку всихання змінює своє забарвлення з темно – зеленого до світло – зеленого (салатового) майже жовтого, потім рудого. Як правило крона починає всихати з верхівки. Відмерла глиця тривалий час залишається в кроні.

Вищенаведене дає підстави зробити висновок, що кінцевою причиною всихання дерев сосни звичайної є дія комплексу негативних факторів, а саме розмноження та розповсюдження стовбурових шкідників (переважно короїдів) та збудників судинного мікозу (офіостомових грибів) в умовах спалаху масового розмноження перших.

З метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками та хворобами, лісівниками ДП «Димерське лісове господарство» проводяться заходи за для збереження хвойних насаджень лісового фонду лісгоспу.

Насамперед, це :

– своєчасне очищення лісосік із укладанням гілок товще 5 см у нижню частину куп, спалювання порубкових решток;

– проведення рубок головного користування, спрямованих на відтворення деревостанів природного походження;

– формування рубками догляду деревостанів мішаного складу;

– своєчасне та термінове вилучення свіжо заселених стовбуровими шкідниками дерев шляхом проведення санітарних вибіркових та суцільних рубок.

Проблема всихання хвойних насаджень досягла критичної точки. І тому, це питання стосується не тільки лісівників ,а й всієї громади. Адже, ліс-одне з найбільших багатств ,якими наділена наша держава. Значення лісу в житті людини дуже велике – це і свіже повітря, і спів птахів та шепіт зеленого листя, і чарівні пахощі лісових квітів і трав, і заспокійлива пісня лісових струмків. І чим дбайливіше, по-господарськи, ми будемо опікуватись ним, тим більшу користь він принесе і нам, і майбутнім поколінням.



Директор ДП «Димерське лісове господарство» В.І.Глущенко

Лечат рубками




Лесопатологи Филиала ФБУ «Рослесозащита»-«ЦЗЛ Рязанской области» провели обследование насаждений в Нижне-Окском, Тумском, Касимовском, Бельковском, Ерахтурском, Сасовском и Шелуховском лесничествах Рязанской области на общей площади – 1257,7 га. В ходе обследования интенсивное усыхание еловых насаждений выявлено в Тумском и Ерахтурском лесничествах на площади – 47,4 га в результате понижения уровня грунтовых вод. Специалисты филиала назначили на данных территориях сплошные санитарные рубки. В насаждениях сосны в Нижне-Окском, Бельковском, Касимовском, Сасовском и Шелуховском лесничествах наблюдается ослабление части деревьев на площади 1210,3 га, причиной которого является смоляной рак-серянка и корневая губка. Специалистами Центра защиты леса Рязанской области назначена выборочная санитарная рубка, которая способна оздоровить данные насаждения.

ФБУ «Российский центр защиты леса»

Экспорт древесины и мебели Вьетнама в 2018 году

В 2017 году объём экспорта древесины и мебели Вьетнама составил 8 миллиардов долларов США, что удивило многих, поскольку планировалось достичь этого уровня в 2020 году. В настоящее время деревообрабатывающая промышленность Вьетнама использует благоприятные условия, сложившиеся в рыночной экономике и в области сырьевых ресурсов для достижения более высоких показателей экспорта в 2018 году.

Источник: vinanet.vn


2017 год ознаменовался успехом сельского, лесного и рыбного хозяйств Вьетнама, рост которых составил более 2,9% и превысил намеченный правительством страны показатель в 2,8%. Среди всех видов сельскохозяйственной и лесной продукции древесина и мебель занимают первое место по объёму экспорта, составляя 27% от общего объёма экспорта этих отраслей. Примечательно, что объём экспорта древесины и мебели на все ключевые рынки мира увеличился, составив 8 миллиардов долларов, а положительное сальдо торогового баланса этой отрасли достигло 5,5 миллиарда долларов. Древесина и мебель Вьетнама экспортируются преимущественно на американский рынок, доля которого составляет 43% от общего объёма экспорта данной отрасли. Кроме того, они поставляются на другие традиционные рынки, такие как Китай, Япония, Республика Корея... На протяжении многих лет экспорт древесины и мебели на европейский рынок составляет 10% от общего объёма их экспорта, достигая 600 – 700 миллионов долларов в год. Прогнозируется, что вступление в силу Соглашения о свободной торговле между Вьетнамом и ЕС будет способствовать совершению прорывных шагов в экспорте на этот рынок. На крупных мебельных рынках мира, таких как США, страны ЕС, Япония... вьетнамская мебель уступает место только китайской по объёму экспорта. Экспорт мебели в США, страны ЕС и Австралию непрерывно увеличивается, что свидетельствует о том, что вьетнамские предприятия проявляют активность и инициативу во внедрении высоких технологий в производство с целью создания качественной и конкурентоспособной продукции. Председатель Совета директоров компании «Woodland» Ву Хай Банг сказал: «Сейчас мы начинаем производить мебель. Эта продукция требует более высокого качества, имеет большие перспективы и, как ожидается, будет занимать большую долю рынка. По-моему, чем сложнее продукция, тем больше испытаний, которые мы должны преодолеть. Однако если мы это сделаем, то добьёмся достойных результатов».

По оценкам экспертов, за прошедшее время экспорт древесины и мебели Вьетнама значительно увеличился, в первую очередь, благодаря сырьевым ресурсам. Помимо повышения конкурентоспособности путём усиления управлеченских возможностей, повышения производительности труда и обновления перерабатывающих технологий, сельскохозяйственная отрасль Вьетнама создала зоны по подготовке сырья, активизировала выращивание 4,1 миллиона гектаров лесов в целях обеспечения поставок древесины для лесоперерабатывающей промышленности. В частности, бизнес-ассоциации и предприятия, действующие в этой сфере, также решительно отказываются от незаконно добытой древесины. Исполнительный директор компании «Scansia Pacific» в провинции Донгнай, господин Нгуен Тиен Тханг сказал: «У нас для производства мебели используется преимущественно акация. Хотя в нашей стране очень популярна акация, но крестьяне её выращивают раздробленно, а компаний, имеющих большие площади под ней, пока очень мало. Мы ставим перед собой цель – создать зону по подготовке сырья площадью 10 тысяч гектаров, которая может удовлетворять потребности нашей компании».

В настоящее время общей тенденцией деревообрабатывающей промышленности Вьетнама является повышение её экономической эффективности и увеличение экспорта. Зампредседателя Ассоциации производителей художественных изделий и мебели города Хошимина, господин Хуинь Ван Хань сказал: «Предприятия должны разнообразить свою продукцию, расширить рынок экспорта, в частности, это касается рынков стран, с которыми Вьетнам подписал соглашения о свободной торговле. Необходимо диверсифицировать сырьевые ресурсы во избежание резкого роста цен на них, а также обновлять технологии для повышения производительности труда, обеспечения качества и снижения себестоимости продукции».

Таким образом, в благоприятных условиях, сложившиеся в рыночной экономике и в сфере сырьевых ресурсов, цель увеличения объёма экспорта лесной продукции Вьетнама в 2018 году до 9 миллиардов долларов США может быть достигнута, и более 8,5 миллиарда долларов из них составит экспорт древесины и мебели. Ожидается, что к 2020 году этот показатель деревообрабатывающей промышленности Вьетнама составит 10 миллиардов долларов.

То Туан - 28 февраля 2018 г. | 8:46:57

Заготовка дикоросов нуждается в количественных ограничениях

Приморские законодатели выступили с инициативой наделить субъекты Российской Федерации полномочиями устанавливать нормативы сбора дикоросов.

Обращение о необходимости внести изменения в Лесной Кодекс РФ приняли на своем февральском заседании депутаты Законодательного Собрания края. В адрес министра природных ресурсов и экологии Сергея Донского они направили предложение предоставить регионам право вводить ограничения на количество недревесных и пищевых лесных ресурсов, а также лекарственных растений, которые население заготавливает для собственных нужд. По мнению парламентариев, эта мера позволит навести порядок в лесу, предотвратив массовый бесконтрольный сбор гражданами дикоросов, а также его негативные последствия для окружающей среды.

Основной причиной, побудившей депутатов инициировать внесение поправок в Лесной кодекс, стало неудовлетворительное состояние лесного фонда и лесных ресурсов в Приморье. В своем обращении в Минприроды законодатели бьют тревогу, отмечая, что в результате недобросовестного, подчас варварского отношения населения к лесу край несет невосполнимые потери лесных ресурсов.

Так, значительный ущерб уссурийской тайге наносится во время массового сбора кедрового ореха, которое местное население заготавливает с целью дальнейшего сбыта. Объемы его изъятия гражданами для собственных нужд фактически стали равносильны промышленной заготовке. Что, по мнению парламентариев, приводит к подрыву кормовой базы диких животных, негативно отражается на их численности, вызывает нарушение экологического баланса и ухудшение состояния окружающей среды в целом.

Все эти проблемы – следствие значительного роста заготовительных цен на неочищенный кедровый орех, который подогревается покупателями из Китая. При этом государству, считают депутаты, наносится не только экологический ущерб, несет оно и экономические потери. "По данным Союза переработчиков дикоросов, официальный оборот компаний, входящих в состав Союза, составляет порядка 100 млрд рублей, в то время как теневой оборот при заготовке дикоросов, реализуемых на нелегальном рынке, оценивается в три раза больше официального, значительную часть которого составляет рынок кедрового ореха", - говорится в обращении Законодательного Собрания края.

Приморские законодатели уверены, что разрубить этот узел проблем поможет введение нормативов сбора дикоросов гражданами для собственных нужд. Однако согласно существующему законодательству субъекты Российской Федерации сегодня не могут осуществлять полное и эффективное правовое регулирование отношений в указанной сфере. "Разграничив полномочия между федеральными органами государственной власти в части установления порядка использования лесов в целях предпринимательской деятельности и органами государственной власти субъектов РФ в части использования лесов гражданами для собственных нужд, федеральное законодательство не определило какие-либо признаки или критерии использования лесов гражданами для собственных нужд", - акцентируют внимание на несовершенство законодательной базы депутаты Законодательного Собрания.

"Полагая, что установление размеров сбора лесных ресурсов гражданами для собственных нужд относится к полномочию субъектов Российской Федерации, Законодательным Собранием края при принятии в 2007 году закона "Об использовании лесов в Приморском крае" были установлены фиксированные размеры такого сбора на одного человека. Однако прокурор края не согласился с позицией депутатов и обратился с заявлением в суд о признании данной нормы противоречащей закону и недействующей. В то же время официальная позиция Минприроды, выраженная в письме от 21 августа 2017 "О рассмотрении инициатив участников VIII Международного форума "Экология", состоит в том, что вопрос установления нормативов заготовки и сбора лесных ресурсов гражданами для собственных нужд находится в компетенции регионов. Таким образом, в настоящее время существуют различные правовые позиции о возможности самостоятельного законодательного регулирования субъектами РФ данного вопроса. В связи с чем мы обращаемся в Министерство природных ресурсов с просьбой внести изменения в Лесной кодекс в части отнесения к полномочиям субъектов РФ установление нормативов заготовки и сбора недревесных и пищевых лесных ресурсов, а также лекарственных растений гражданами для собственных нужд", – объяснил позицию депутатского корпуса председатель комитета по продовольственной политике и природопользованию Евгений Зотов.,

28.02.2018

О приоритетных инвестиционных проектах в области освоения лесов

Охрана лесов. Лесопромышленный комплекс

Постановление от 23 февраля 2018 года №190. К приоритетным инвестиционным проектам теперь будут относиться проекты по модернизации объектов лесоперерабатывающей инфраструктуры с минимальным объёмом капитальных вложений не менее 500 млн рублей, созданию объектов лесной и лесоперерабатывающей инфраструктур с минимальным объёмом капитальных вложений не менее 750 млн рублей. Принятые решения позволят усовершенствовать механизм реализации приоритетных инвестиционных проектов и будут способствовать рациональному использованию предоставленных в аренду лесных ресурсов.

Справка

Документ
PDF  257Kb

Постановление от 23 февраля 2018 года №190

Внесено Минпромторгом России.

В соответствии со статьёй 73.1 Лесного кодекса договоры аренды лесных участков, находящихся в государственной или муниципальной собственности, заключаются без проведения торгов в том числе в случае реализации приоритетных инвестиционных проектов в области освоения лесов.

Постановлением Правительства от 30 июня 2007 года №419 было утверждено Положение о подготовке и утверждении перечня приоритетных инвестиционных проектов в области освоения лесов (далее соответственно – постановление №419, Положение).

В соответствии с постановлением №419 к инвестиционным проектам относились инвестиционные проекты по созданию и модернизации объектов лесной инфраструктуры (лесных дорог, лесных складов и др.) или лесоперерабатывающей инфраструктуры (объектов переработки заготовленной древесины и других лесных ресурсов, биоэнергетических объектов и др.), суммарный объём капитальных вложений в каждый из которых составляет не менее 300 млн рублей.

В целях совершенствования установленного порядка подписанным постановлением Положение утверждено в новой редакции.

В соответствии с новой редакцией Положения к приоритетным инвестиционным проектам будут относиться проекты по модернизации объектов лесоперерабатывающей инфраструктуры, включая переработку древесных отходов, в том числе в биоэнергетических целях, с минимальным объёмом капитальных вложений не менее 500 млн рублей, а также по созданию объектов лесной и лесоперерабатывающей инфраструктур, включая переработку древесных отходов, в том числе в биоэнергетических целях, с минимальным объёмом капитальных вложений не менее 750 млн рублей. При этом объём капитальных вложений, направленных на создание объектов лесной инфраструктуры, не должен превышать 20% общего объёма капитальных вложений.

Конкретизированы требования к внесению изменений в инвестиционный проект, завершению реализации инвестиционного проекта, исключению инвестиционного проекта из перечня приоритетных инвестиционных проектов в области освоения лесов. Это позволит усовершенствовать соответствующие процедуры.

Определён период предоставления льготы за пользование лесным участком в зависимости от объёма инвестиций в инвестиционный проект (от трёх до десяти лет).

Корреспондирующие изменения внесены в постановление Правительства от 22 мая 2007 года №310 «О ставках платы за единицу объёма лесных ресурсов и ставках платы за единицу площади лесного участка, находящегося в федеральной собственности».

Принятые решения позволят усовершенствовать механизм реализации приоритетных инвестиционных проектов и будут способствовать рациональному использованию предоставленных в аренду лесных ресурсов.


28 февраля 2018 06:15

Вирубка лісів. ВІДЕО

Вирубка лісів. ВІДЕО








Официальная статистика по лесным пожарам 2017 года в традиционный срок не была опубликована

В последние годы официальная годовая статистика по лесным пожарам публиковалась в Единой межведомственной информационно-статистической системе (ЕМИСС) "на 35-й рабочий день после окончания отчетного периода" или чуть раньше этого срока. В 2018 году 35-й рабочий день - это 27 февраля; однако, статистические данные по площадям пожаров за 2017 год пока в ЕМИСС не появились (есть только данные за третий квартал - по сентябрь включительно). На сайте ЕМИСС говорится, что следующее обновление данных ожидается 2 апреля 2018 года:



Вероятнее всего, это связано со сложным и длительным обсуждением того, какую информацию о пожарах показывать, а какую - не показывать, и какие пожары считать произошедшими в охраняемых лесах, а какие - в так называемых "зонах контроля" (то есть фактически в неохраняемых лесах). В системе ЕМИСС, кроме традиционных "площади лесных земель, пройденная пожарами" и "площади нелесных земель, пройденная пожарами", появился еще один показатель - "площадь лесных пожаров, зарегистрированных в зоне контроля лесных пожаров, где решением КЧС и ОПБ субъекта Российской Федерации принято решении о приостановке и прекращении тушения". Однако, соответствующая вкладка пока пуста, никакой информации о площадях не содержит.

Чтобы восполнить нехватку официальных статистических данных о лесных пожарах 2018 года, размещаем на Лесном форуме данные системы ИСДМ-Рослесхоз - форму 4-ИСДМ, содержащую сведения о лесных пожарах на землях всех категорий по данным дистанционного (спутникового) мониторинга. Эти данные могут быть существенно неточными по пожарам малой площади и по тем регионам, где преобладали пожары малой площади; но по крупным и катастрофическим лесным пожарам, которые дают основной вклад в общую площадь, пройденную огнем, спутниковый мониторинг является самым точным и надежным источником данных о площадях лесных пожаров. Так что в целом по стране погрешность дистанционного (спутникового) определения площадей, пройденных лесными пожарами, относительно невелика.

По данным ИСДМ-Рослесхоз (официальной государственной системы дистанционного мониторинга лесных пожаров), общая площадь лесных пожаров в 2017 году в России составила 9,26 миллионов гектаров.


Форма 4-ИСДМ за 2017 год:




http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21985

Лісова галузь надала звіт

В 2017 році посадили більше дерев ніж вирубали

27-го лютого відбувся публічний звіт заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря з питань діяльності Держлісагентства у 2017 році. Головна новина — у 2017-му році було висаджено ліс на площі майже 54 тис. гектарів. Це означає, що площа відтворення лісів перевищує площу суцільних зрубів (1,5 тис.га).

Іноді представники преси та громадськості обвинувачують лісівників у бездіяльності у розведенні лісів, але, за словами Володимира Бондаря, це відбувається тому, що молоді дерева не можна побачити з аерокосмічних фото, а лише особисто приїхати і впевнитися, що на визначених територіях є садженці, з яких у майбутньому виростуть красиві та зелені ліси.

Керівник додав, що показник створення лісів у 2017 році не досяг запланованого рівня і виконаний на 95 %. Він пов'язує цю обставину з недофінансуванням галузі, особливо у східних та південних регіонах, і звісно ж, ускладненою процедурою отримання земель для лісоразведення у цих областях.



Також Агентство прозвітувало про результати боротьби з незаконними рубками.

- З метою інформування громадськості про проведення рубок деревини в лісах, у Держлісагентстві у 2017 році прийнято рішення щодо забезпечення оприлюднення на офіційних веб-сайтах обласних управлінь лісомисливського господарства та постійних лісокористувачів інформації про перелік лісових ділянок, відведених для заготівлі деревини чи санітарних рубок”, — повідомив Володимир Бондар. Таким чином, громадяни, громадські організації та ЗМІ зможуть мати достовірну інформацію щодо того, чи є певна рубка лісу законною, чи ні. Також з метою контролю та перевірки легальності походження лісопродукції створена функція її перевірки за номером бирки або товарно-транспортної накладної.

Також у відомстві зазначили, що з минулого року активізовано роботу щодо лісової сертифікації за міжнародним проектом FSC. Лісова сертифікація, як оцінка ведення лісового господарства, запроваджена з метою забезпечення виконання насадженнями на засадах сталого розвитку економічних, екологічних і соціальних функцій. В Україні отримала розвиток лісова сертифікація за міжнародною схемою Лісової опікунської ради (Forest Stewardship Council - FSC). На сьогодні сертифіковано майже 4 млн. га лісів або 40 % лісів державних лісогосподарських підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Окрім того, Володимир Бондар наголосив, що однією з пріоритетних галузей є збереження біорізноманіття. У лісах, що належать до сфери управління Держлісагентства, створено майже 3,3 тис. територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 1,3 млн га. «Заповідність підпорядкованих лісів складає 16,4 %. Практично у всіх регіонах заповідність в лісах вища ніж загальнодержавна. Навіть у розвинених країнах запловідність складає 3-5 відсотків.», — сказав він.

У 2017 році, з метою вдосконалення режиму збереження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, Держлісагентством виданий наказ «Про додаткові заходи охорони видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України». Зокрема, доручено на територіях установ природно-заповідного фонду сформувати для вказаних видів охоронні ділянки, забезпечити їх належний облік, розробити відповідні організаційні та лісогосподарські заходи направлені на збереження середовищ їх існування.

Другим важливим завданням, за словами Володимира Бондаря, для Агенства є охорона лісів від пожеж. У 2017 році у лісах підвідомчих Держлісагентству, ліквідовано 2371 пожежу на площі 5474 га, що у 2,5 разів більше, ніж у 2016 році. Однак, незважаючи на критичний стан лісогосподарських підприємств на Сході та Півдні, у пожежнонебезпечний період не було допущено жодної великої лісової пожежі, яка б призвела до надзвичайної ситуації, з гордістю зазначив спікер.



До речі, щодо незаконних рубок. Володимир Бондар підкреслив, що завдяки скоординованим діям державної лісової охорони та правоохоронних органів вдалося збільшити кількість виявлених правопорушень у лісах.

Ключову роль в забезпеченні охорони лісів від лісопорушень відіграє робота 289 постійно діючих рейдових бригад, які створені в кожному лісогосподарському підприємстві. Такими бригадами у 2017 році під час проведення 37 тисяч рейдів було притягнено до адміністративної відповідальності 6,5 тис лісопорушників. Незважаючи на заходи, що вживаються працівниками державної лісової охорони, за оперативними даними обсяг незаконних рубок за 2017 рік склав понад 26 тис. куб.

Заступник голови Агенства повязує таку ситуацію із скороченням чисельності нижньої ланки працівників лісової охорони знов таки через відсутність фінансування з бюджету.

Натомість, керівник відомства повідомив присутнім, що реформа охоронної галузі, окрім іншого, передбачає забезпечення співробітників лісової охорони зброєю, оскільки їх професійна діяльність пов'язана з небезпекою для життя та здоров'я.

З метою підвищення ефективності проведення рейдів з охорони та захисту лісів Держлісагентство доручило у 2018 році відновити контроль за діяльністю рейдових бригад, зокрема, шляхом встановлення GPS-трекерів на транспортні засоби держлісохорони з метою відстеження їх пересування.



Під час публічного звіту заступник Голови Держлісагентства звернув увагу на проблему поширення шкідників та хвороб лісу. З кожним роком стан лісів внаслідок кліматичних змін та антропогенного фактору погіршується, повідомив він. Ліси щороку пошкоджуються шкідниками і хворобами на площі більше 600 тис. га. Катастрофічного розмаху всихання ялинників в усій Європі набуло з 2003 року. На сьогодні обсяги всихання як похідних, так і корінних ялинників Українських Карпат набули стихійних масштабів і продовжують збільшуватись й надалі. Всі ці негативні чинники спричиняють погіршення санітарного стану лісів», - повідомив Бондар.

За його словами, своєчасне проведення заходів з поліпшення санітарного стану в ослаблених і пошкоджених хворобами та стихіями лісах дозволяє запобігати втраті десятків мільйонів кубічних метрів деревини та не допускати безповоротних екологічних і економічних втрат. Ліси, на думку заступника голови Агентства, як і людей, краще оперувати, коли хвороба ще виліковна. Кажуть, що зараз багато журналістів та громадських активістів маніпулюють питаннями санітарних вирубок, достеменно не розбираючись у питанні. Сподіваємося, що Агентство лісових ресурсів виконає свою обіцянку і зробить всю інформацію про свою діяльність максимально доступною і таке “манипулювання” завершиться через можливість дізнатися всі подробиці щодо питань, які традиційно і давно цікавлять ЗМІ.

Під час публічних слухань Володимир Бондар розповів також про плани реформування, які стосуються правої складової, організаційних змін в управлінні лісовою галуззю, приділив увагу розвитку системи електронних торгів та пообіцяв, що Агенство буде вживати заходів щодо покращення відповідного програмного забезпечення та переведення усіх торгів повністю у електронний вигляд. Мова йшла також і про систему електронного обліку деревини, яка успішно впроваджена та функціонує для 73% лісів України. За цей час на міжвідомчому рівні підготовлено Стратегію сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства на період до 2022 року, яка, до речі, викликало активну дискусію у залі.

Головним питанням, яке раз від разу виникало в процесі виголошення звіту, було, звісно, питання бюджетного фінансування лісової галузі. За словами В. Бондаря, з 2016 року держава не виділяє коштів на галузь, і доводиться вирішувати все самостійно, за рахунок власних внутрішніх ресурсів. На наш погляд, можна лише вітати таку динаміку, адже не кожна галузь народного господарства може похвалитися таким станом справ.



Проте, на даному етапі, у лісовій галузі країни накопичилось значна кількість проблем економічного, правового, екологічного, організаційного характеру, котрі мають загрозливу тенденцію до збільшення та ускладнення. Щороку суперечки між зацікавленим сторонами поглиблюються. Натомість, в Україні досі відсутня система державного стратегічного планування лісової галузі, що покликана визначити стратегічні цілі та пріоритети подальшої розбудови сектору, а є лише її проекти. Тобто, на сьогодні немає ані чіткої державної, ані визначеної національної політики у сфері лісового господарства. Такий стан розвитку ситуації вкрай негативно позначається на державному управлінні.

Саме тому ми сподіваємось, що не дивлячись на проблеми та міжвідомчі негаразди Держлісагентство буде впевнено продовжувати заплановані позитивні зміни в галузі та започатковувати новели у управлінні, які поступово зможуть вивести галузь на рівень постійного розвитку. Така перспектива видається нам без сумніву можливою, оскільки, не дивлячись на певні негативні моменти, які існують у лісовий галузі, публічний звіт про діяльність Агентства лісових ресурсів продемонстрував, що галузь розвивається і має безліч перспектив, варто лише направляти її в правильному напрямку. Адже проблеми для мудрого керівництва — це не причина для суму, а заохочення для подальших досягнень як усередині галузі, так і на загальнодержавному рівні.

Марина Галанова

Журналіст

Ліси Монастирищини незаконно вивозять за кордон



А захисникам лісу готові переламати хребет та проломити череп.

Тривалий час активісти Монастириського району ведуть боротьбу з незаконною та напівзаконною вирубкою місцевих лісів. Зважаючи на те, що роками контролюючі і правоохоронні органи закривали очі на масштаби вирубки лісу, місцеві жителі логічно підозрюють, що за цим промислом стоять впливові люди з різних ешелонів влади.

Активна боротьба з незаконною вирубкою лісів розпочалася після Революції гідності, тобто протягом останніх кілька років, пише Номер 1

– Довгий час наша боротьба на громадських засадах була безрезультатною, адже всі заяви, куди б ми не зверталися, завершувались звичайними відписками. Зараз у Монастириськах сталися певні зміни, які мають кардинально все виправити. До такого висновку приходжу, спостерігаючи за роботою працівників монастириської поліції, яких віднедавна очолив новий керівник. Почалася чесна і відкрита співпраця громадськості з поліцією, все відбувається згідно із законом, що для нас є дуже приємно, бо раніше ми билися, немов об стіну, – розповіла жителька Монастириськів, триразова чемпіонка СРСР з футболу Ірина Ванат.



Протягом кількох днів через Монастириська постійно курсували великотоннажні транспортні засоби, вщент набиті деревиною.

– Спершу ми не могли визначити, у яких напрямках їздять ці ДАФи і МАНи, адже вони були завантажені як обробленим деревом, дровами, так і різною сировиною. Коли почали розпитувати людей, що й до чого, виявилось, сировину звозили на територію колишнього колгоспу, що на околиці міста, а вже звідти готову продукцію розвозили у різних напрямках. Очевидно, до залізниці, де вантажили у вагони та, за моєю інформацією, вивозили за кордон, адже вона саме підходить під класифікацію «на експорт», – повідомила пані Ірина.

Завантажені автомобілі громадські активісти намагалися контролювати, але не було можливості їх зупинити та перевірити супроводжуючі документи, а зайти на територію складування деревини не дозволяли, бо це, як казали ті, хто там працював, – приватна територія. До певної міри пролити світло вдалося 7 лютого.

– Близько обіду я йшла додому. На ділянці дороги м. Монастириська та «Фільварками» випадково побачила транспортний засіб марки ДАФ, що стояв на узбіччі дороги без водія та на включених мигаючих «стопах», кузов якого був завантажений лісовою продукцією. Викликала поліцію. Незадовго після приїзду працівників правоохоронних органів на місце стоянки автомобіля з’явився водій фури з двома представниками. Коли попрохали водія показати пакет документів (водійське посвідчення в тому числі), один із його представників категорично заборонив вчиняти такі дії, – розповіла пані Ірина.

«Йому байдуже, тому що він… з Гончарівки!»

У присутності поліцейських у бік активістки почали лунати погрози (і це зафіксовано на відео).

– Незнайомий чоловік, який супроводжував водія, обіцяв мені “переламати хребет”, “проломити череп”. І ще лунало багато інших погроз, поєднаних із вульгарщиною та агресією. Цей чоловік наголосив, що йому відомо, де я проживаю та якою дорогою йду додому, тому уникнути покарання від нього мені не вдасться. На численні зауваження поліцейських дана особа не реагувала, зазначаючи, що йому байдуже, бо він… родом із села Гончарівка, – пригадує той день Ірина Ванат.

Як вдалося дізнатись у місцевих мешканців, село Гончарівка на Монастирищині – особливе. Ходить легенда, що під час набігів монголо-татар багато жінок і дівчат цього села ними були зґвалтовані. Потім народжувалися діти неукраїнської зовнішності, з неєвропейським розрізом очей. Саме через це чоловіки з Гончарівки вважають себе якимось особливими і для деяких із них українські закони не писані. Чи має історичне підтвердження ця легенда, нам не відомо, але всі ми маємо жити за законом і дотримуватись Божих заповідей незалежно від того, мешканець ти Монастириськів, Тернополя чи Гончарівки. А ось із цим в осіб, які мали відношення до автомобіля, вщент набитого лісом, були проблеми.


– Після тривалої дискусії поліція все-таки змогла ознайомитися з документами на транспорт і завантажену продукцію. Виявилось, що накладна на перевезення товару містить чіткі порушення, бо число на документі було нечитабельне та затерте, а зовнішній вигляд свідчив про неодноразове попереднє її використання. Цей факт було зафіксовано на фото- та відеоносії як речовий доказ. На запитання, звідки і куди везуть завантажений товар, було зазначено, що зі складу, проте з якого саме, чоловік повідомити відмовився. Що цікаво, двоє осіб, які супроводжували водія, по-різному відповіли на запитання, куди везуть дерево. Один повідомив, що деревина його, і він везе її до себе додому, інший – що товар їде за межі Монастириськів в інше місто, – розповіла Ірина Ванат.

Жінка, провівши власне розслідування, виявила, що йдеться саме про склад на території колишніх цехів колгоспу. Оскільки ця територія не закріплена за жодним міським підприємством, жінка разом із правоохоронцями та офіційним представником Монастириської міської ради навідалися на місце, звідкіля вивозили деревину.

– Територія складу належить міській раді, податки зі здійснення господарської діяльності на ній, за моєю інформацією, не сплачувались, тому на законних підставах її хотіли оглянути. Люди, які там працювали, дізнавшись про наш візит, сіли в автомобіль і поїхали у невідомому напрямку, закривши вхідну браму на колодку, хоча до того ліс звозили і вдень, і вночі. Однак ми виявилися настирливими і нам вдалося оглянути територію з іншого боку. Всередину теж не потрапили, адже вона була огороджена сіткою, але навіть ззовні були вражені масштабами, де зберігалася ця лісова продукція, – переповіла побачене мешканка Монастириськів.

«За оборудками стоїть організована злочинна банда із впливових людей»

Нині цією справою активно займаються монастириські поліцейські (з цього приводу їм написано чотири заяви), які, щоправда, до з’ясування обставин чомусь не затримали транспортного засобу, завантаженого деревиною.

– У мене був вибір: пройти і «не побачити» автівки з деревом або зробити так, як того вимагала моя совість. Чим це все закінчиться – не знаю, але впевнена, що жалкувати про свій вчинок не буду, тому що мені це все вже дуже і дуже набридло. Красти у людей – це гріх, а коли це робиться під час війни – це важкий потрійний гріх. Зважаючи на масштаби оборудок із деревиною, можу сміливо говорити, що за цим стоїть організована злочинна банда із впливових людей, яка сформувалася не тільки в Монастириському районі. Зараз саме той час: або ми – їх, або вони – нас. Дякую всім, хто зі мною, це тільки початок! – заявляє Ірина Ванат.

Активні жителі Монастириськів сподіваються, що новій поліції спільно з депутатським складом міської ради і небайдужими громадянами району, які теж почали повідомляти про незаконні вирубки лісів у їхніх селах, таки вдасться вивести людей, які займаються незаконним промислом деревини, на чисту воду, незалежно від їхньої партійної приналежності та займаних посад. А що влада має відношення до корупційних схем, пов’язаних із монастириським лісом, у місцевого населення сумнівів немає. Всі ниточки ведуть через Монастириське комунальне лісогосподарське підприємство, у власності якого перебувають ліси колишніх колгоспів району, нагору – до районної верхівки. Але це вже тема іншого журналістського розслідування…

Володимир Бондар розповів про відтворення лісів, відкриття даних лісової галузі та заповідність



Сьогодні відбулося представлення публічного звіту за 2017 рік заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимира Бондаря.

На початку він коротко охарактеризував стан лісового господарства України. «Звіт Держлісагентства враховує показники, які досягли більше 300 державних лісогосподарських підприємств. Наше відомство опікується лише 73% лісів держави. І про стан цих лісів ми можемо звітувати», - наголосив Володимир Бондар.

Заступник Голови Держлісагентства спершу надав уточнені дані щодо відтворення лісів у 2017 році, що становить майже 54 тис. га. «Іноді представники громадських організацій звинувачують лісівників у бездіяльності. Звичайно, можливо з аерокосмічних знімків ці маленькі саджанці і не видно, але якщо ви виїдете у наші ліси, то зможете побачити як піклуються та доглядають за ними лісівники. Щоб через 5-10 років ділянки з саджанцями перетворилися у справжній ліс», - підкреслив він.

За словами Володимира Бондаря, у 2017 році вдалося створити нових лісів на площі 1,7 тис. га, однак, через відсутність бюджетного фінансування та ускладненою процедурою отримання земель цей показник не досяг запланованого.

«Частина від загального об’єму лісовідновлення складає природне поновлення, а саме 18,5 тис. га. Це пояснюється прийнятим курсом на поетапний перехід від суцільних до поступових та вибіркових систем рубок, як це відбувається в європейських країнах. Наприклад, такі області як Львівська та Івано-Франківська з минулого року першими започаткували такий перехід», - наголосив заступник Голови відомства.

Він також звернув увагу на те, що через збільшення санітарних рубок, які відбуваються задля недопущення поширення «біологічної пожежі» в лісах, викликаною масовим поширенням короїдів, - припиняється заготівля деревини в порядку рубок головного користування.

Окрім того, Володимир Бондар звернув увагу на проблему порівняння законних рубок з незаконними. «Дуже часто, коли люди бачать планову заготівлю деревини на певній ділянці, то одразу говорять, що це незаконна рубка. Тому ми закликаємо всіх – перевіряйте інформацію», - сказав він.

Для можливості перевірки забезпечено оприлюднення на офіційних веб-сайтах обласних управлінь лісового та мисливського господарства постійних лісокористувачів інформації про перелік лісових ділянок, відведених для проведення рубок головного користування, рубок формування та оздоровлення лісів та інших рубок, пов'язаних і не пов'язаних з веденням лісового господарства. Окрім того, висвітлюється інформація про проведення санітарних рубок.

«На офіційномувеб-сайтіДержлісагентства діє рубрика «ВІДКРИТІ ДАНІ». Кожен може ознайомитися з реєстрами лісорубних квитків, які видаються для здійснення рубок у лісах, знайти інформацію щодо сертифікованих лісів, ознайомитися з планами лісонасаджень лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління відомства. А також перевірити легальність походження лісопродукції», - повідомив Володимир Бондар.



Як один із методів підтвердження невиснажливого для природи лісокористування, заступник Голови відомства навів приклад запровадження лісової сертифікації, яку проводять незалежні аудитори.

«В Україні достатньо високий процент сертифікованих лісів за міжнародною схемою Лісової опікунської ради (FSC). На сьогодні сертифіковано майже 4 млн га лісів або майже 40%. Наявність сертифікату підтверджує високий рівень ведення лісового господарства. Процес сертифікації є добровільним і досить коштовним, але роботи у цьому напрямку будуть продовжені», - наголосив він.

Також Володимир Бондар розповів про заходи зі збереження біорізноманіття. «У лісах, підпорядкованих Держлісагентству, створено майже 3,3 тис. територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 1,3 млн га. Заповідність підпорядкованих лісів становить 16,4%. Практично у всіх регіонах заповідність в лісах вища ніж загальнодержавна», - підкреслив заступник Голови відомства.

2018-02-27 14:07:31

Санітарні рубки потрібні, але цим питанням намагаються маніпулювати, - Володимир Бондар під час публічного звіту



Під час публічного звіту за 2017 рік заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар поінформував про охорону та захист лісів.

Він звернув особливу увагу на те, що з кожним роком санітарний стан лісів України внаслідок кліматичних змін та антропогенного фактору погіршується.

«Площа всихання ялинників у Карпатському регіоні на сьогодні склала понад 36 тис. га. Активізувалось масове всихання соснових насаджень, особливо в Поліському регіоні. У 2017 році виявлено осередків активного всихання сосни на площі 120 тис. га», - повідомив він.



З метою напрацювання шляхів та заходів щодо подолання надзвичайної ситуації, викликаної масовим всиханням лісових насаджень, підготовлено обґрунтовані матеріали щодо внесення змін до Санітарних правил в лісах України стосовно забезпечення виконання санітарними рубками своєї основної мети – оздоровлення насаджень.

«Ми не маємо наміру, як зараз нам закидають «під виглядом боротьби з короїдом рубати здорові дерева». Це абсолютна нісенітниця! Нашим завданням є врятувати ліс для наших нащадків. Так, дійсно правда, що для того, щоб припинити поширення шкідників потрібно рубати не лише вже всохші дерева, а й ті дерева, в які лише заселився короїд. Потім же на цих місцях висаджувати нові здорові дерева», - наголосив Володимир Бондар.

Він підкреслив, що необхідність проведення санітарних рубок, це не видумка лісівників – всі санітарно-оздоровчі заходи мають наукові обґрунтування.



«Це дуже вузькопрофільні питання, якими зараз намагаються маніпулювати. Я вкотре хочу апелювати до досвіду країн Європи у цьому питанні. Там лісівник йде попереду хвороби. І якщо він бачить, що крона дерева вже починає сохнути, то він одразу видаляє це дерево з лісу. Тим самим, не даючи заразити здорові дерева. Так, це вимушені заходи, але вони потрібні», - зазначив Володимир Бондар.

Окрім того, заступник Голови Держлісагентства повідомив, що у 2017 році в лісах підвідомчих підприємств ліквідовано 2371 пожежу на площі 5474 га, в тому числі верхових – 1060 га. Це в 2,5 рази більше за кількістю та в 5 разів за площею у порівнянні з 2016 роком. Середня площа однієї пожежі зросла вдвічі та склала 2,3 га. Збитки від лісових пожеж склали 43,8 млн гривень.

«У 2017 році сталося 92 лісові пожежі з площею понад 5 га, що в значній мірі викликано зменшенням профілактичних протипожежних заходів через відсутність бюджетного фінансування лісогосподарських підприємств. Гасіння пожеж в основному здійснювалося із залученням значних сил і засобів ДСНС, в том числі авіації. Незважаючи на критичний стан лісогосподарських підприємств Сходу та Півдня України у пожежонебезпечний період завдяки самовіданній праці лісівників не було допущено жодної великої лісової пожежі, яка б призвела до надзвичайної ситуації», - наголосив Володимир Бондар.



Заступник Голови відомства також розповів про скоєні правопорушення у лісовій галузі та боротьбу з ними.

«Ключову роль в забезпеченні охорони лісів від лісопорушень відіграє робота майже 300 постійно діючих рейдових бригад, які створені в кожному державному лісогосподарському підприємстві. Рейдовими бригадами в 2017 році під час проведення 37 тис. рейдів було притягнено до адміністративної відповідальності 6,5 тис. лісопорушників», - зазначив він.

Як повідомив Володимир Бондар, незважаючи на заходи, що вживаються працівниками державної лісової охорони, за оперативними даними обсяг незаконних рубок за 2017 рік склав понад 26 тис. куб. метрів. Однак, варто зазначити, що у порівнянні з 2016 роком, обсяг незаконних рубок зменшився на 1,7 тис. куб. метрів.

Він звернув увагу на те, що однією із об’єктивних причин ослаблення охорони лісів стало скорочення чисельності нижньої ланки працівників державної лісової охорони у зв’язку із скороченням, а потім і відсутністю бюджетного фінансування. Наприклад, середня площа лісового обходу, що знаходиться під охороною одного лісника (майстра лісу), вже становить 1 тис. га.

«За звітний період було передано більше 2,5 тис. справ щодо незаконних рубок до правоохоронних органів та судів. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 792 посадові особи державної лісової охорони, звільнено – 104, порушено 4 кримінальні справи», - зазначив заступник Голови відомства.

Також Володимир Бондар наголосив, що з метою підвищення ефективності проведення рейдів з охорони та захисту лісів у 2018 році буде посилено відомчий контроль за діяльністю рейдових бригад. Зокрема, шляхом встановлення GPS-трекерів на транспортні засоби держлісохорони з метою відстеження їх пересування.

2018-02-27 15:36:48

27 лютого 2018

Вредителей важно знать в «лицо»



Работа со школьными лесничествами в текущем году – одно из приоритетных направлений деятельности в рамках мероприятий, посвященных 80-летию ФБУ «Рослесозащита».

В третьей декаде февраля в рамках Всероссийской акции «Лесники открывают двери» специалисты отдела защиты леса и государственного лесопатологического мониторинга Филиала ФБУ «Рослесозащита»-«ЦЗЛ Алтайского края» провели лекцию в школьном лесничестве «Хранители леса» на тему: «Вредители посадочного материала лесных культур и молодняков». Будущим лесникам представлена краткая характеристика каждой группы вредителей: корневых вредителей, обитающих в почве (пластинчатоусые, щелкуны, медведки); многоядных вредителей всходов и сеянцев (саранчёвые, слоники и другие); специализированных вредителей молодых культур хвойных пород (побеговьюны, слоники, подкорный сосновый клоп); вредителей листвы и побегов молодых растений (тли, листоеды). Использовался наглядный материал в виде фотографий вредителей и наносимых ими повреждений. Лекцию завершили просмотром видеофильма: «Вредители сосновых молодняков».

Проводя подобные встречи, сотрудники Центра защиты леса помогают ребятам определиться с выбором будущей профессии и, конечно же, надеются, что эта профессия будет связана с лесом.



ФБУ «Российский центр защиты леса»

В Курской области идет подготовка к пожароопасному сезону



Комитетом лесного хозяйства Курской области в целях совершенствования системы охраны лесов от пожаров и повышения ее эффективности, а также своевременной подготовки к пожароопасному сезону 2018 года проводится ряд организационных и проверочных мероприятий.

Создан оперативный штаб комитета лесного хозяйства по охране лесов от пожаров, который координируют всю деятельность на территории лесного фонда области как по контролю за выполнением профилактических противопожарных мероприятий, так и деятельность лесопожарных формирований в случае возникновения лесных пожаров.

В настоящее время ведется подготовка лесопожарной техники, оборудования, инвентаря для использования в случае возникновения возгораний.

Кроме того, в комитете лесного хозяйства Курской области организовано проведение подготовки руководителей и рабочих лесопожарных бригад лесохозяйственных предприятий и Лесопожарного центра, ответственных за тушение лесных пожаров.

Напомним, что в 2017 году пожароопасный сезон на территории региона был открыт 30 марта и начался с массовых выжиганий сухой растительности, в том числе и на землях сопредельных с лесным фондом. Лесной охране и лесопожарным формированиям удалось своевременно ликвидировать все угрозы перехода огня в леса и не допустить возникновения в 2017 году лесных пожаров. Вместе с тем, лесная охрана просит жителей региона быть предельно внимательными и ответственными – не поджигать сухую траву, ведь неконтролируемые палы могут привести к серьезным последствиям и нанести существенный вред не только лесам, но и сами поджигателям.

Департамент лесного хозяйства по ЦФО

http://roslesvesti.ru/v-kurskoj-oblasti-idet-podgotovka-k-pozharoopasnomu-sezonu/

Федеральный штаб по тушению лесных пожаров о предотвращении палов сухой травы




Текущий год характеризуется низким уровнем снежного покрова и активной ветровой нагрузкой в регионах юга Сибири и Дальнего Востока, что создает благоприятные условия для возникновения раньше обычных сроков пожаров на природных территориях в результате нарушений правил пожарной безопасности, в том числе несанкицонированных выжиганий сухой травы.

С начала текущего года на территории Приморского и Забайкальского края, Республики Бурятия, ИСДМ-Рослесхоз зарегистрированы термоточки, идентифицированные региональными диспетчерскими службами лесного хозяйства, как действующие на землях сельхозназначения и иных категорий. Наибольшее количество таких термоточек приходится на Приморский край.

В течение января-февраля 2018 года в результате палов сухой травы, проводимых местным населением, уже возникло 5 лесных пожаров на территории Приморского края и 1 лесной пожар на территории Забайкальского края. 1 лесной пожар в Забайкальском крае и 2 лесных пожара в Приморском крае стали крупными, так как огонь палов сухой травы на сопредельных с лесом территориях зашел в лесной фонд широким фронтом.

27 февраля 2018 года состоялось заседание Федерального штаба по координации деятельности по тушению лесных пожаров. В работе штаба приняли представители Федерального агентства лесного хозяйства, Департаментов лесного хозяйства по Сибирскому и Дальневосточному федеральным округам, ФБУ «Авиалесоохрана», Минобороны России, Минприроды России, МЧС России, Росгидромета, лесных ведомств Приморского, Забайкальского краев, Республики Бурятия, Амурской области и Еврейской автономной области.

В ходе работы Федерального штаба отмечено, что с учетом складывающихся погодных условий, неблагоприятных прогнозов развития пожарной обстановки с учетом человеческого фактора, региональным лесным ведомствам Забайкальского, Приморского краев, Республики Бурятия, Амурской области и Еврейской автономной области необходимо максимально ускорить темпы подготовки к пожароопасному сезону и обратить особое внимание на выполнение требований пожарной безопасности на сопредельных с лесом землях сельхозназначения, госземзапаса, транспорта, населенных пунктов и иных категорий, включая выполнение Постановления Правительства Российской Федерации №807 от 18 августа 2016 г. «О внесении изменений в некоторые акты Правительства Российской Федерации по вопросу обеспечения пожарной безопасности территорий» в части наличия противопожарных барьеров на любых земельных участках, прилегающих к лесу, и постановления Правительства Российской Федерации №1213 от 10 ноября 2015 г. «О внесении изменений в Правила противопожарного режима в Российской Федерации» в части запрета на самовольные выжигания сухой травянистой растительности, стерни, пожнивных остатков, мусора на землях сельскохозяйственного назначения, запаса и иных категорий и Постановление Правительства Российской Федерации №1717 от 30 декабря 2017 года «О внесении изменений в Правила противопожарного режима в Российской Федерации» в части предотвращения природных пожаров на землях сельхозназначения, населенных пунктов, транспорта и иных категорий.

Региональным лесным ведомствам поручено инициировать заседания региональных Комиссий по ЧСиПБ по вопросам своевременного принятия комплекса мер по пресечению палов травы и в целом по обеспечению пожарной безопасности на землях сельхозназначения, населенных пунктов, госземзапаса, транспорта и иных категорий.

Департаментам лесного хозяйства по Сибирскому и Дальневосточному федеральным округам поручено усилить контроль над прохождением процедуры дознания по фактам возникновения лесных пожаров в Забайкальском и Приморском краях.

Решением Федерального штаба по тушению лесных пожаров для предотвращения вспышки палов сухой травы и перехода огня на лесные территории решено поручить органам власти регионов юга Сибири и Дальнего Востока оперативно принять комплекс исчерпывающих мер.

ФБУ «Авиалесоохрана»

Олександр Кватирко: «Сподіваємось, відповідальність за розвиток лісової галузі буде переважати над політичними смаками та симпатіями»


Лісова галузь Волині – під пильним оком активістів, екологів, депутатів різних рівнів, а також – під прицілом журналістської уваги. У сторону лісівників звучить чимало критики. Натомість лісова галузь – одна з небагатьох, яка показує приклад життєстійкості, а лісівники запевняють, що справляються як із виробничими, так і з соціальними завданнями. Тож про позицію лісівників щодо останніх «перипетій», реалії галузі та найбільші проблеми – в інтерв’ю «Волинської правди» з головним лісівником області Олександром Кватирком.

– Розпочнемо нашу розмову з останніх гучних подій. Олександре Михайловичу, у Волиньраді була створена Тимчасова контрольна комісія з питань, які виникають у сфері лісових відносин. Згодом під час сесії голова комісії Анатолій Грицюк озвучив звітну інформацію, де згадував про чимало порушень у роботі державних лісогосподарських підприємств. Як Ви прокоментуєте ситуацію?

– Знаєте, треба подякувати, що депутати створили таку комісію, приділяють нам стільки уваги і таким чином стимулюють до ще активнішої роботи. Єдине, що комісії варто було б спрямувати свої дії у правове русло.

Перш за все, тимчасова контрольна комісія обласної ради, як свідчить Положення про її діяльність, є органом ради. Тому всі висновки і рішення комісії є висновками та рішеннями ради і мають бути офіційними. Натомість так званий звіт, про який ми говоримо, був оприлюднений як додаток до проекту рішення без будь-яких реквізитів та Управління не отримало офіційного висновку.

Зі свого боку управління лісового та мисливського господарства на всі подані комісією запити надало відповіді, але наші офіційні дані в оприлюдненій інформації відсутні.

Більше того, щоб зрозуміти, як нам будувати взаємовідносини у роботі з комісією, управління звернулося за відповідним роз’ясненням до Сектору Державної регуляторної служби у Волинській області. На що ми отримали відповідь про те, що органи місцевого самоврядування, згідно з законодавством, не мають встановлених законом повноважень самостійно проводити перевірки державних лісових господарств. Усі ці документи-відповіді ми оприлюднювали на сайті управління. Але, наголошую, що незважаючи на прикру ситуацію і непорозуміння, які виникли, лісове управління відкрите до співпраці і конструктивного діалогу. Наголошую: конструктивного діалогу щодо обговорень питань лісової галузі, без політики та особистої неприязні.

Сподіваємось, що відповідальність за збереження темпів розвитку та наповнення місцевих бюджетів Волині за рахунок надходжень податків, сплачених лісогосподарськими підприємствами, буде переважати над політичними смаками та симпатіями.

– На Волині лісівників вважають матеріально забезпеченими людьми. Утім паралельно постійно озвучується версія, ніби зараз у лісгоспах створюється штучна видимість благополуччя. Мовляв, про високі зарплати говорять, аби замилити очі, натомість лісгоспи ледве виживають. Якою є реальна картина?

– Щодо зарплат, то вони дійсно дещо різняться у різних лісогосподарських підприємствах. Середня в області в нашій галузі минулого року становила 8 тисяч гривень. У 2016 році цей показник був 6609 гривень. Але є зараз у галузі і зарплати розміром у 5 тисяч. Так, це правда, ми цього не приховуємо і над цим працюємо.

Але, наголошую, серед лісгоспів, немає жодного неприбуткового підприємства. За результатами минулого року, лісгоспами області загалом сплачено податків і зборів майже 250 мільйонів гривень.

Якщо говорити детально: майже 105 мільйонів – до Держбюджету, 78 мільйонів – податки та платежі до місцевого бюджету, а сума єдиного соціального внеску становить 65 мільйонів 993 тисячі гривень.

Чистого прибутку відомчими підприємствами ВОУЛМГ отримано більше 23 мільйонів гривень. То як роботу лісгоспів із такими фінансовими показниками можна назвати неефективною?

– Люди з лісової галузі часто звільняються? Чи є відтік кадрів?

– Знаєте, саме проблема з кадрами для нас – одна з найважливіших. Але, перш за все, не через те, що звільняються ті, хто вже працює, а через те, що важко знайти нових людей. За власним бажанням люди зазвичай не звільняються. На жаль, декого звільнили через порушення в роботі, цього теж ніхто не приховує. Якщо за неповних три роки кількість працівників галузі збільшилася на 450 людей, то про відтік кадрів не може бути мови.

– Олександре Михайловичу, є інформація, що у приміщеннях лісопереробних цехів, заводів, лісгоспів чимало площ орендують підприємці. Мовляв, лісгоспи від цього втрачають, а підприємці мають вигоду. Це справді так?

– Якщо цех орендують, то тільки з дозволу фонду Держмайна, бо він є власником цього майна, а розпорядник – Держлісагентство. Тобто без дозволу ми не маємо права надати в оренду будь-яке приміщення. Те, що підприємці надають лісгоспам послуги на лісопереробці, таке є. І для державних підприємств це вигідно. Адже коли ми сплачуємо державі 75% від прибутку, то планувати власний розвиток і залучати в модернізацію виробництва суттєві інвестиції дуже важко. А вимоги щодо якості лісопродукції не зменшуються!

Проте ми працюємо над цим. Хочу сказати, що Волинь – серед невеликої кількості областей, де, за звітною інформацією Держлісагентства, найвищі показники розвитку переробки.
До речі, у березні плануємо запустити в області три великих деревообробних лінії, які будуть виробляти додатково 10 тисяч метрів кубічних лісу. Це дасть можливість частково відійти від послуг малого бізнесу. Ці лінії будуть працювати у Любомльському, Старовижівському і Камінь-Каширському районах.

– Крім того, що у сторону лісівників зараз летить «каміння критики» від низки депутатів Волиньради, воно не перестає летіти і від представників Національного природного парку «Цуманська пуща». Нещодавно ж це «протистояння» загострилося. Маю на увазі ситуацію, коли на території мисливських угідь ТзОВ «Майдан мисливський» загинув зубр. Згодом зявилася інформація про те, що представники парку відрубали тварині голову. А незадовго до загибелі зубра «Цуманська пуща» оприлюднювала інформацію про те, що вони за ним спостерігають, що тварині краще і все під контролем.

– Думаю, історія із зубром є логічним завершенням історії щодо рівня професійності адміністрації парку… Від того, що керівництво нацпарку будуватиме свою роботу на постійних звинуваченнях у сторону лісівників, установа краще не запрацює.

А зважаючи на нещодавній кримінальний напад на Ігоря Квача у його кабінеті, нічого, крім побажань швидкого одужання, висловити не можу.

– Яким усе-таки є продовження ситуації із відрубаною головою зубра?

– Справою займаються правоохоронці. В їхній компетенції виявлення та визначення рівня відповідальності людини, яка прийняла рішення відрізати червонокнижній тварині голову.
Це прирівнюється до браконьєрства. Тому збитки, завдані державі такими діями, згідно з таксами, встановленими Кабміном, становлять 130 тисяч гривень.

Питання, окрім правоохоронних органів та лісового управління, тримають на контролі в управлінні екології та природних ресурсів Волинської ОДА, Держекоінспекції. Для мене особисто – принципово простежити за цією справою до кінця.

Хочу додати до теми зубрів. Наразі ми ведемо перемовини з поляками, щоб з їхньої території «Біловезької пущі» завезти цих тварин на Волинь із метою збереження, відновлення популяції та урізноманітнення їх генетичного складу.

– «Цуманська пуща» – це не тільки зубри, але й дуби. Крадіжки такої деревини часто фіксуєте?

– Як Вам відомо, Волинь першою в Україні впровадила електронний облік деревини на всіх держлісгоспах області. З її впровадженням нам набагато легше стало працювати. В тому числі, і лісовій охороні, і рейдовим бригадам.

– Це допомагає у плані виявлення крадіжок?

– Частково. Адже готову продукцію люди дуже рідко крадуть з лісу, бо це вже кримінальна відповідальність. Тоді як самовільна рубка – це лише адміністративна відповідальність. За це «грозить» невеликий штраф – і все. Загалом Ви знаєте, що періодично з’являється інформація про виявлення крадіїв лісу. Але ситуація контрольована. Крадіжок поменшало. Думаю, через те, що експорт лісу-кругляка заборонений, маємо надлишок сировини. Людям легше купити її на аукціоні, ніж красти і мати проблеми. Щоправда, щодо конкретно дубів, то змушені констатувати, що випадки таких крадіжок дещо почастішали. Зокрема, у межах Ківерцівського, Цуманського, Колківського, Старовижівського лісгоспів.

– Ви зауважили про аукціони. Наскільки мені відомо, раніше вони були традиційної форми, зараз – електронної. Як це працює? Що таке електронні торги деревиною?

– Так, цей процес удосконалився через впровадження електронної площадки для продажу деревини. Це той самий аукціон, лише електронний. Він відбувається на базі електронної торгової системи Аграрної біржі. Вважаю, що перевагами продажу деревини в електронному форматі, на відміну від класичних голосових торгів, можна назвати формування прозорості ціноутворення, можливість брати участь у торгах з будь-якої точки України в онлайн-режимі, а також здорову конкуренцію між покупцями. Крім того, електронні торги унеможливлюють появу змови щодо ціни та розподілу лотів.

– Знаю, що Рівненська сірникова фабрика купує волинську деревину для своєї продукції. Для виготовлення чого ще купують ліс Волині?

– Наприклад, для виготовлення фанери (Оржів), купують на меблі, наприклад, «Кроноспан УА» (Нововолинськ), ТОВ «СВІСС КРОНО» у Кам’янці-Бузькій. Цікаво, що і єдине в Україні підприємство, яке виготовляє лижі («Фішер-Мукачево») теж купує ліс з Волині. Проблем з реалізацією продукції наразі не маємо.

– Давайте все ж іще раз повернемося до інформації, оприлюдненої депутатами «лісової комісії». У ній ідеться про те, що у 2016 році у волинських лісах сталося 26 пожеж. Ця цифра відповідає дійсності? Яка ситуація була у 2017 році?

– У 2015 році було багато лісових пожеж. Це стало шоком для всіх. Тоді я тільки приступив до виконання обов’язків. У 2016 році було зафіксовано 23 пожежі, згоріло 17 гектарів лісу. А вже у 2017 році – жодної. Наголошу – жодної! Дуже прикро, що такі речі не озвучують депутати.
У лісі немає нічого страшнішого, ніж пожежа: чи то вогняна, чи то екологічна (маю на увазі короїда).

– Деякі області вже почали використовувати для спостереження за лісами, в тому числі й для моніторингу за виникненням пожеж, новинки техніки. Волинь теж?

– Так. Недавно закупили безпілотник «Фантом-2». Він перебуває на балансі Маневицького держлісгоспу. Дуже шкода, що через відсутність фінансування перестала працювати служба авіапатрулювання. Безпілотник також можемо використовувати для моніторингу за вогняними небезпеками, для обліку звірів, для виявлення бурштинокопачів тощо.

– У боротьбі з бурштинокопачами лісівники теж беруть участь?

– Буду скромним і лише зазначу, що лісівники не стоять осторонь. Фактично вся охорона на території із покладами бурштину – на плечах надзвичайників і лісівників. Але ключову роль тут зіграла командна робота. Якби свого часу не вольове рішення голови облдержадміністрації Володимира Гунчика, якби він нас усіх не об’єднав навколо цієї проблеми, то мали б на Волині, як і на Рівненщині, – 5 тисяч гектарів пошкоджених бурштинокопачами земель. У нас же наразі таких – 16 гектарів. Тут ми тримаємо руку на пульсі, бо мусимо вберегти наші ліси.
Зараз мобілізовуємо всі сили на весняну боротьбу з бурштинокопачами. Сніг зійде, стоятиме вода, а це все, що їм потрібно. До того ж, на Волині бурштин залягає у верхніх шарах ґрунту.

– Ще одна небезпека для лісу – африканська чума диких свиней, яка нині з усіх боків оточила Волинь. Наша область ще не має цієї проблеми?

– Проблема дуже близько, але нас вона іще не торкнулася, тобто зараження диких кабанів на Волині немає. Для людини ця хвороба не страшна. Але свійська тварина теж заражається. І такі випадки у 2017 році були зафіксовані у Камінь-Каширському районі. Лісівники постійно моніторять ситуацію.

– Олександре Михайловичу, які все ж найбільші проблеми зараз у лісовій галузі Волині?

– Найперше – у країні немає єдності щодо подальшого розвитку лісового господарства. Вже третій рік, як узагалі не надходить державне фінансування. Тож, наприклад, менш ресурсні області не можуть навіть повноцінно провести лісовідновлення і берегти ліс від крадіжок та пожеж. Лісова галузь Волині усе одно не має наскільки суттєвих проблем, як, для прикладу, Дніпропетровщина, Херсонщина, Запоріжжя, Одещина.

До речі, у волинських лісівників серед областей України не найвища середня зарплата. Середня по Україні становить 8500 гривень. Тобто наші 8 тисяч середньої зарплати – це показник, який навіть нижчий від загального в державі.

Дуже важлива і кричуща проблема – поширення короїда, масові всихання. Минулого року загальнодержавний показник уражених лісів сягнув майже 300 тисяч гектарів. На Волині зараз маємо приблизно 7 тисяч гектарів всихаючих лісів. При тому, що в рік ми рубаємо близько 5 тисяч гектарів. Проблема також – підвищення кадрового потенціалу. Про це ми вже говорили.

– Декількома словами Ви вже сказали про кількість лісу, ураженого короїдом. Цікавить іще законодавче врегулювання цієї проблеми. Минулої весни лісівники Волині намагалися довести владі і суспільству, що єдина панацея – вирубати хворий ліс, аби убезпечити здорові сосни. Утім, поки вбивця волинських лісів атакує з усією силою, єдину дієву зброю проти нього лісівникам брати у руки – зась. Суцільні санітарні рубки – під забороною. Це питання з того часу зрушило з місця?

– Ні, поки ніяк. Нині діє нова редакція Санітарних правил, котрі показали свою недосконалість в умовах сьогодення. Лісівники України, в тому числі і волинські, внесли на розгляд свої пропозиції щодо їх вдосконалення з метою більш ефективної боротьби з загрозами, що несе верхівковий короїд.

– Волинь має свого представника у Держлісагентстві – заступника цієї структури Володимира Бондаря. Він, певно, теж лобіює вирішення цих питань. І загалом, як його перебування на посаді впливає на лісову галузь області?

– Так, проблема верхівкового короїда йому добре відома. А загалом мусимо визнати, що до волинських лісівників у Держлісагентстві – найбільше уваги. Це, звичайно, для нас тільки плюс і мотивація для ефективної роботи.

– Дякую Вам за відвертість.

Спілкувалася Іванна РУДИШИН
https://pravda.lutsk.ua/олександр-кватирко-сподіваємось-ві/