Ліси та лісове господарство України: виклики та рішення. Гість: Зібцев Сергій професор кафедри лісів

#ЕкоЛогічно з ведучою Валентиною Білан від команди #EvEmRadio. 

Тема програми: ""Ліси та лісове господарство України: виклики та рішення"". 

Гість програми - Зібцев Сергій Вікторович, - професор кафедри лісівництва НУБіП України, доктор сільськогосподарських наук, професор, директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж.

Емігрантське радіо

Далі...

Вогонь – вогнем. Це головний засіб боротьби з великими лісовими пожежами — Сергій Зібцев

Квітень 2020-го видався дуже спекотним. Майже місяць тривали масштабні пожежі у кількох областях. Київ кілька разів бив світові і власні рекорди з погіршення якості повітря – дим від північних пожеж дістався киян, а погані новини про Чорнобиль – усього світу. Туроператори, що організовують тури до зони відчуження, з жахом підраховують обсяг знищеного вогнем. Правоохоронці вишукують паліїв. А науковці повторюють: це лише перша можлива хвиля цього року, зусилля треба направити на протидію другій.

Якою вона буде і хто може зарадити біді, розповів Укрінформу професор кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України, директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев.

— Сергію Вікторовичу, які останні, уточнені дані щодо загальної площі займань?

— На 13 квітня в зоні відчуження фіксували 20 000 га, під кінець минулого тижня там було вже мінімум 30 000, за її межами додалося ще мінімум 5-7 тисяч. Так що стрімко наближаємося до 50 000 га – гадаю, загалом вийде не менш як 40-50 тисяч у Житомирській і Київській областях на період з 29 березня по 23 квітня. Днями в Польщі, на території національного парку, велика пожежа почалась, близько 3000 га горіло в Білорусі. Погодні умови…

— Можна якісь прогнози зараз робити? Що буде, зважаючи на такі умови, до кінця весни?

— Ключовий фактор – молода трава. На вихідних дощик пройшов, піде трава – пожежа зупиниться. Принаймні, цей цикл. Зазвичай він у нас починався 25-26 квітня (цього року стартував на три тижні раніше), у травні з’являлася трава і до літа великих пожеж вже не було. Друга хвиля може піти в червні, якщо буде посуха, а найбільші пожежі зазвичай починались з 25 липня. Зараз ми написали звернення до уряду (опубліковано на сайті Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж) – це 10 сторінок з рекомендаціями Президенту, Кабміну, ДСНС, Держлісагентству, місцевим органам влади і міжнародним організаціям. У нас є півтора-два місяці на дії. Якщо не зміняться принципові обставини, описані у зверненні, у нас почнеться друга хвиля пожеж, можливо, масштабніша за першу.

— У чому ж полягають ці принципові моменти?

— Поясню на живому прикладі. Такі пожежі в світі вже траплялись, і навіть гірші: два роки тому в Греції 102 людини загинули, сталася національна катастрофа. Але тоді прем’єр-міністр Ципрас створив спеціальну міжвідомчу групу під головуванням авторитетного міжнародного фахівця. Нам теж слід так вчинити, і важливо, щоб група була міжнародна, а не національна, щоб ми не відкривали Америку, колесо і велосипед. Комісія напрацювала за 3 тижні пропозиції щодо повноцінного реформування системи управління природними пожежами (такі речі не стосуються 1-3 відомств, це глобальніше), у Греції прийняли відповідні закони і реформа знаходиться у процесі реалізації. Свого часу в Греції передали охорону всіх лісів від пожеж аналогу нашого ДСНС, і це була величезна помилка, бо міські служби не можуть забезпечити боротьбу з ландшафтними пожежами за містом. Помилка призвела до жертв, її виправили. Зараз у Греції використовують американський підхід: працює міжвідомча комісія, яка у випадку надзвичайних ситуацій виділяє ресурси і всі відомства беруть участь в ліквідації таких пожеж за однією схемою, яку спостерігали ми в Зоні. У нас зараз з нею бореться лише ДСНС. Служба, яка спеціалізується на міських пожежах і не має за містом компоненти виявлення, попередження, реагування. Пожежні залучаються, коли вже катастрофа. Хтось її спричинив, а 2000 бійців ДСНС зараз мусять гасити…

— Хто ж повинен взяти на себе цю компоненту попередження?

— За законодавством, у нас певні організації відповідають за певні ділянки. Лісники — за ліси, Держводагентство — за меліоративні системи і заплави, фермери, аграрії — за сільськогосподарські землі, громадяни — за свої городи. А система у тій же Греції базується на тому, що вся громада в першу чергу відповідає за землі, вона повинна працювати з лісниками, добровольчими пожежними дружинами, щоб не допустити на своїх землях пожеж. У нас же виходить так: хтось підпалив заплаву, вона горіла, ніхто не приїжджав, не реагував, бо заплава – то за межами відповідальності ДСНС або лісників. Пожежа перейшла на заповідник, а заповідники у нас не фінансуються, як відомо, і взагалі не існує системи гасіння природно-заповідного фонду (ПЗФ), згоріло 6000 га в Древлянському природному заповіднику, далі пішло за Зону. Там вогонь повинна була б зустріти «Північна пуща» (державне спецпідприємство), але, мабуть, не змогли або не встигли. А далі, коли пожежа набирає 2000-3000 га і стоїть така погода, вона стає неконтрольованою. Хоч супертанкер Boeing 747 викликай – то нічого не дасть, завелика площа і температура. І тоді вже треба або чекати опадів, або вміти зупинити вогонь відпалюванням. Але в Україні ніхто цього не вміє і це не дозволено законодавством. Ми проводимо іноді тренінги, вчимо лісогосподарські підприємства відпалювати невеликі території з контролем поведінки пожежі, але у бойових умовах з надзвичайною пожежною небезпекою відпал перед фронтом пожеж можуть робити тільки досвідчені та навчені фахівці, адже це смертельно небезпечно. Це повинні робити люди, що здобули практику в бойових умовах, а не знають в теорії. У цьому році 50 китайських лісових пожежних потрапили у вогневу пастку та загинули при гасінні такої пожежі.

Знаю, є доручення уряду Держлісагентству розробити відповідну стратегію. Це вже провальна ідея, тому що міжвідомча структура для реагування на лісові пожежі повинна бути при уряді вище будь-якого міністерства чи відомства, під кураторством особисто прем’єра чи Президента. Доручити справу агентству означає, що стратегія порятунку буде стосуватися лише довірених йому 7 млн га з існуючих 60. Як вважаєте, будуть в Україні лісові пожежі, якщо на 7 млн га вирішити проблему, а на 53-х – ні?

Я про це все написав у зверненні, відправимо офіційний лист. У лютому 2016 року ми вже зверталися листом до прем’єр-міністра з проханням не допустити катастрофічних пожеж в Зоні відчуження. До квітня 2020 року той лист так і не спрацював.

— Тобто, катастрофа була передбачувана?

— Так, передбачувана, і перше звернення до уряду ми зробили ще 27 липня 2007 року за Президента Віктора Ющенка. Тоді відбулася потужна міжнародна конференція, і представників американської лісової служби возили в зону. Вони сказали: хлопці, у вас тут біда назріває… Ця біда трапилася в 2015-му, але якось не дійшли руки до кардинальних рішень, мабуть, подумали – «що ж, стихійне лихо, буває». І зараз всі кажуть – стихійне лихо, але це просто відсутність системи і лихо повториться, якщо йому не зарадити. Не створять цю систему подолання природних пожеж – будемо в липні знов підраховувати площі займання. Є висока вірогідність загибелі цивільних, як це було в Австралії, Каліфорнії, Греції, Португалії – пощастило цього разу. Зразком може бути рішення РНБО 2010 року. Тоді ввели надзвичайну пожежну ситуацію, особисту відповідальність губернаторів, всі відомства були залучені. 2010 році в Росії 500 000 га згоріло, а у нас минулося, бо на урядовому рівні прийняли правильні рішення. А зараз не впевнений, що моє звернення навіть прочитають.

— Якщо пожежні треновані під гасіння міських пожеж, можливо, треба організувати міжнародні навчання, задіяти принципово нову школу підготовки?

— За рішенням уряду, зараз ДСНС виділяють 145 млн гривень. Але ж ДСНС – це ліквідація, а передусім наразі потрібні кошти, щоб не допустити надзвичайних ситуацій. Треба нарешті зрозуміти: клімат змінився, ми живемо вже ніби на півночі Одеської області, в сухому степовому чи лісостеповому кліматі з сильними вітрами. Якщо наші лісові пожежні станції не вміють боротися з природними пожежами, які досі ми спостерігали у Австралії, Португалії, США, то треба перебудовуватися і готуватися до нових викликів на зразок того, як нині медицина екстрено перебудувалася під боротьбу з COVID-19. З 2010 року ми говоримо – інакше будуть жертви. Кілька сіл вже згоріло, треба тепер подбати, аби не загинули люди в закинутих селах, де по дві хати заселених лишилися.

— А кого слід насамперед залучити на допомогу ДСНС, щоб запобігти біді? Синоптиків?
— Синоптики — це правильно, але вони у нас взагалі відмовилися від метрологічного прогнозування пожежної небезпеки. Зняли зі свого сайту сторінку «Пожежна небезпека в лісах», яку наповнювали раніше. Але головне, все ж, — до липня створити мобільний загін пожежних з гелікоптером, який вилітатиме на виклик, незалежно від того, чия земля: ліси, заплава, торф. І реагувати миттєво, як тільки вогонь зайняв 1000 га і вказано 5-й клас пожежної небезпеки (сподіваюся, вказано буде все ж Укргідрометцентром). Це зекономить великі кошти. Зараз пожежна авіація теж вилітає досить швидко, але авіаційне гасіння без чіткого протоколу взаємодії з кваліфікованою групою пожежних та без наземної підтримки не так ефективно.

— А чому немає якоїсь універсальної інстанції, яка б тільки й займалася моніторингом, зондуванням різного типу небезпек?

— Правильне питання. Можливо, про них доповідає урядові Національне космічне агентство, але я не бачив таких доповідей. А щоденні звіти, відкриті для населення, думаю, були б корисні. Знали б, де і що у нас горить щодня станом на 9 ранку, а не так, як доповідає нині ДСНС, – дає 35 га на момент, коли в реальності горить вже 7500. У демократичному суспільстві не можна приховувати, перебріхувати інформацію навіть, «аби паніки не було».

— На Львівщині у нас є Центр космічного зв'язку, який отримує дані про вибухи, пожежі, найменші зсуви ґрунтів чи не на всій поверхні Землі. Чому не використовувати подібні ресурси?

— Так, вони їх мають, і навіть сервіс моніторингу ландшафтних пожеж, але не впевнений, чи про це знають у Кабміні. У 2015 році були дві великі пожежі в зоні, на 15 000 га — а які висновки? Наш центр пробував проводити тренінги в Чорнобилі. Але якщо вертикаль не примушує працівників впроваджувати те, що ми їм даємо, — це дарма втрачений час: провели тренінг, а люди забули, з них ніхто нічого не вимагає. У нас є і фахівці, і компетентні структури, але треба зараз перебудувати їхню роботу відповідно до ризиків.

— Може, як мінімум мобілізувати лісників, нехай терміново сухостій ліквідують?

— Про це теж у нашому зверненні написано. Якби лісники виконували чинні нормативні правила, ситуація розвивалась би інакше. Досить дотримуватися нормативів і не буде пожеж площею більш як на 1000 га. Щоправда, з 2016 року лісове господарство не фінансується, відповідно, що з них вимагати? Якщо це така державна політика, держава вважає, що фінансувати лісове господарство не треба, то що тоді взяти з лісників? Люди звільняються, не отримуючи зарплат, немає кого звинувачувати. Розумію, що ми бідна країна, але зараз 200 млн грн на ліквідацію однієї пожежі в Чорнобилі і Житомирщині знайшлося. Значить — кошти є, і рано чи пізно доводиться платити.

Досить порівняти ситуацію з Білоруссю — там у лісах не було великих пожеж ні у 2015 році, ні у 2020-му, а свого часу міністр лісового господарства Білорусі заявив, що 57% пожеж у Брестській області перейшли з України і треба будувати пожежний щит на кордоні.

— А існують якісь спецзасоби, методики, якими в світі ефективно і швидко гасять подібні пожежі? На кшталт залпового гасіння, вибухового.

— Ні, залпового не треба. Тільки мобільна бригада та навчені лісові пожежні по всій Україні. Їх близько 12 000 чоловік. Вогонь – вогнем, це є головний засіб боротьби з лісовими пожежами в США. У населених пунктах вони застосовують порошок ретардант, а якщо це ліс, нема людей – вогнем випалюється смуга 500-600 м, де пожежа зупиняється сама собою. Тобто єдина методика – створити умови, за яких пожежа не розвивається.

— У Штатів дійсно величезний, більш ніж столітній досвід гасіння природних пожеж. Ще до Другої світової була розгорнута ціла соціальна кампанія для боротьби з лісовими пожежами, потім з’явився талісман служби лісу – ведмедик Смокі…

— Так, і The Walt Disney до неї долучилася — настільки кампанія була популярна. І вони успішно гасили до 97% пожеж. Та, в результаті, накопичилося багато горючих матеріалів: пожежі час від часу підчищали ці ліси. А до 70-80-х різко збільшилися площі надзвичайних пожеж, як от у нас тепер. Чорнобиль — яскравий приклад захаращеності лісів, що призводить до дуже інтенсивних пожеж, з якими неможливо боротися. Коли температура горіння сягає 800-1000 градусів, людей і техніку немає сенсу посилати, наблизитися неможливо навіть літаком, бо вода випаровується на висоті 20 м. Тому кожен лісокористувач, землекористувач, кожна громада повинні думати, як не допустити цього. Інакше знайдеться слабка ланка, з якої почнеться і вже не зупиниш. З населенням треба працювати.

— Я тому й згадала про ведмедика Смокі. З використанням цього персонажу і його девізу «Тільки ти зможеш попередити лісові пожежі» з людьми і працювали – через плакати, комікси, мультики…

— У нас є власна ідея такої кампанії! Навіть придумали українського аналога Smokey Bear – лелека, що несе відерце з водою у дзьобі. Ми до роботи з громадянами підготувались, вже й розробили керівництво для голів сільрад, як захистити село від пожежі. Та ми маленька неурядова організація, забезпечити кожну сільраду матеріалами не в змозі, все висить на сайті – беріть, завантажуйте. Запрошуйте — приїдемо, навчимо. Але для масштабніших дій повинна бути державна програма, як у Канаді Smart fire. Людям пояснюють: щоб не сталося біди, у тебе не повинно бути в радіусі 300 м від будинку ніякого горючого матеріалу, дерев-кущів. Має бути гідрант, діжка тощо. Якщо підходить пожежа – дієш ось так. У 2018 році у Греції люди загинули, бо не знали, як діяти. Містечко Маті – кам’яні будинки, через такі пожежа проходить за 3-4 хвилини. Якби люди знали, що можуть безпечно в них сховатися і врятуватися, вони б не кинулися тікати через вузькі вулички, де й загинули.

— З Чорнобилем зрозуміло – він як смолоскип. Які ще регіони в групі ризику?

— У першу чергу, Херсонщина. Багато поколінь українців працювали над створенням там лісів, що мали захистити чорноземи від розширення Олешківських пісків. Садили – пропадало, садили – знову пропадало, десь лиш на 12 рік зачепилося. Зараз через відсутність фінансування це все просто згорає. Що за політика — я не розумію, і хто буде заново таким же тяжким шляхом створювати нові насадження, хотів би спитати. Це ж надбання кількох поколінь, від яких ми отримали ліси у спадок і не можемо зберегти. В першу чергу ліси вздовж річок – Дніпра, Сіверського Донця, дуже важливо, щоб ці річки лишалися живими. Далі – болота. У Чорнобилі через посуху, що триває шостий місяць, вони стали сухими торфяниками. Болота – запорука того, що Україна лишиться з водою, вони живлять річки. Треба, щоб болота були заводнені. 29 березня заплава ще мала в снігу, у воді стояти, а вона вже була як порох, ось і зайнялася. Якщо не взятися до вирішення проблем зараз, незабаром будемо і без води, і без лісів.



http://kherson-news.info/interview/vogon-vognem-ce-golovnii-zasib-borotbi-z-velikimi-lisovimi-pojejami-sergii-zibcev/

Далі...

"Перетворення лісів шляхом їх наближеного до природи управління в Україні: застосування методів наближеного до природи лісівництва та управління пожежами з метою підвищення стійкості соснових насаджень до посухи та пожеж" (RESILPINE)

Розпочався проект наукового співробітництва "Перетворення лісів шляхом їх наближеного до природи управління в Україні: застосування методів наближеного до природи лісівництва та управління пожежами з метою підвищення стійкості соснових насаджень до посухи та пожеж" (RESILPINE) з елементами охорони лісів від пожеж:

• Зниження ризиків виникнення пожеж у соснових лісах шляхом введення до складу насаджень широколистяних видів;
• Зниження природної пожежної небезпеки у соснових лісах шляхом застосування контрольованого вогню;
• Стратегічне планування та сворення протипожежних бар'єрів між лісами, сільськогосподарськими угіддями та населеними пунктами.

Партнери:

• Університет Еберсвальда зі сталого розвитку (Eberswalde University for Sustainable Development) (Еберсвальд, Німеччина);
• Національний лісотехнічний університет України (Львів, Україна);
• Регіональний Східноєвропейський Центр моніторингу пожеж (Київ, Україна).

За фінансової підтримки: Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини (Bundesministerium für Ernährung und Landwirtschaft, BMEL) / Федерального агентства сільського господарства та продовольства Німеччини (German Federal Agency for Agriculture and Food, BLE).

Тривалість проекту: травень 2020 - квітень 2022; Еберсвальде, Німеччина; Львів та Київ, Україна; Центр глобального моніторингу пожеж (GFMC).

• https://nltu.edu.ua/index.php/en/
• https://www.hnee.de/en/Startseite//HNE-Eberswalde-Startseite-E9875.htm?cb=1588118853
• https://nubip.edu.ua/en/reefmc

Партнери проекту "RESILPINE"

2 травня 2020 року
Київ

https://nubip.edu.ua/node/76108

Далі...

В Україні прогнозують нову масштабну хвилю пожеж

З кінця березня до 23 квітня в Житомирській та Київській областях від пожеж постраждало орієнтовно 40-50 тисяч гектарів територій: якщо не вжити термінові заходи, то в липні в Україні може виникнути друга, більш масштабна та руйнівна, хвиля пожеж.

Про в інтерв’ю Укрінформу повідомив директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев.

«На 13 квітня в зоні відчуження фіксували 20 000 га, під кінець минулого тижня там було вже мінімум 30 000, за її межами додалося ще мінімум 5-7 тисяч. Так що стрімко наближаємося до 50 000 га – гадаю, загалом вийде не менш як 40-50 тисяч у Житомирській і Київській областях на період з 29 березня по 23 квітня», - розповів Зібцев.

Він пояснив, що молода трава, яка зараз з’являється, незабаром зупинить нинішній цикл пожеж, однак друга хвиля може розпочатись у червні, якщо буде посуха. Найбільші ж пожежі зазвичай починаються орієнтовно з 25 липня.

Читайте також: На Житомирщині триває ліквідація сімох локалізованих осередків лісової пожежі

Зібцев повідомив, що Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж на 10 сторінках виклав рекомендації Президенту, Кабміну, ДСНС, Держлісагентству, місцевим органам влади і міжнародним організаціям, аби вони могли вжити заходи для протидії наступній хвилі пожеж.

«У нас є півтора-два місяці на дії. Якщо не зміняться принципові обставини, описані у зверненні, у нас почнеться друга хвиля пожеж, можливо, масштабніша першої», - попередив Зібцев.

Як повідомляв Укрінформ, у Київській та Житомирській областях продовжується ліквідація масштабних лісових пожеж. На Київщині пожежа у Зоні відчуження спалахнула 4 квітня. За даними Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ), в Чорнобильській зоні відчуження від пожеж постраждали 20 тисяч гектарів територій, з яких 30% становлять ліси. Станом на 7 год. 28 квітня у Чорнобильській зоні підрозділами ДСНС надається допомога ДАЗВ у гасінні пожеж на території Луб’янського, Паришівського та Дитятківського лісництв.

Пожежі в Житомирській області виникли 16 квітня, вогонь пройшов 4300 га території та знищив 39 будинків, у яких проживали люди. Кабінет міністрів виділив 25 млн грн на ліквідацію наслідків пожеж у Житомирській області. Станом на 7 год. 28 квітня силами ДСНС надається допомога працівникам Словечанського лісового господарства у гасінні окремих осередків тління трав’яного настилу, лісової підстилки, пеньків та деревини в осередках, пройдених вогнем.

28.04.2020 18:25
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3015074-v-ukraini-prognozuut-novu-masstabnu-hvilu-pozez.html

Далі...

Пожежі в зоні ЧАЕС вже нагадують ті, які відбуваються в Австралії, Каліфорнії, Португалії. Так буде й надалі, до цього треба готуватися, - фахівець із протидії пожежам Сергій Зібцев

Чергову річницю аварії на ЧАЕС Україна зустрічає масштабними згарищами на місці найбільших пожеж за всю історію зони відчуження та країни. Ця пожежа тривала майже місяць, хоча на її гасіння було кинуто безпрецедентно великі сили. Українські пожежі за масштабами надалі будуть схожими на ті, які регулярно відбуваються в Австралії чи Каліфорнії.

Про це 15 років попереджали науковці. Професор кафедри лісівництва НУБіП України Сергій Зібцев, який також очолює Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж, повідомляє про давно розроблені стратегії боротьби з вогнем в умовах зміни клімату. Жоден пропонований документ так і не був розглянутий чи прийнятий.

Зібцев переконує: основна причина нинішнього лиха – організаційний провал та ігнорування Україною необхідності міняти систему боротьби з пожежами. Підпали та безсніжна зима стали лише чинниками займання і поширення вогню. Чому цього разу вогонь дійшов до 10-кілометрової зони і до сіл? З якої причини пожежники не відреагували вчасно? Чому після 1986 року ми маємо нових героїв Чорнобиля? Як Україні діяти надалі для убезпечення від пожеж і збереження водних ресурсів? А також про радіаційний фон, зміну клімату, паліїв.

Джерело: https://censor.net.ua/ua/r3191416

ЛИХА МОГЛИ НЕ ДОПУСТИТИ, ЯКБИ НА ПЕРШУ ПОЖЕЖУ 29 БЕРЕЗНЯ ВИЇХАЛО ОДРАЗУ КІЛЬКА МАШИН. АЛЕ ВОНИ НЕ ВИЇХАЛИ, БО ЦЕ НЕ ЇХНЯ ТЕРИТОРІЯ

- Те, що відбулося зараз, це найгірший варіант за всю історію пожеж на Поліссі і у Зоні відчуження. У Чорнобильській зоні вогонь підійшов до стратегічних об’єктів і до ЧАЕС. На Житомирщині вогонь підійшов до людських осель і знищив значну частину сіл. Які причини того, що цьогоріч настільки масштабні пожежі?

- Найголовніша причина – зміни клімату. Ми постійно наголошуємо про це у наших публікаціях. У 2010 році в Україні були дуже близькі до нинішніх умов. Потім були пожежі 2015-го. Минулого року світ спостерігав пожежі у Швеції та Німеччині, чого взагалі раніше не було – і це мало би стати тривожним дзвінком. Там ростуть бореальні (північні) ліси, де ніколи не було пожеж. Тобто ознаки того, що до нас наближаються зміни клімату, були. Те, що відбувається зараз, - це підтвердження для тих, хто усі ці роки просто спостерігав, не бачачи небезпеки.

У чому ці зміни проявляються? Семимісячна посуха, безсніжна зима і рання весна. Тепло прийшло раніше на кілька тижнів і небезпечний сезон розпочався раніше, ніж зазвичай.

Друга причина – це пандемія. Наскільки я знаю, частина лісопожежних служб та фахівців ДСНС була на карантині. У березні пожежники ДСНС та лісові пожежні і без того ніколи не розгортаються, бо в березні ще сніг лежить. Раніше початки серйозних пожеж в Україні фіксували у 20-х числах квітня. Цього року – 29 березня. Тобто, є зрушення на місяць.

По-третє, метеослужба не надає жодної інформації лісівникам про пожежну небезпеку за умовами погоди. Державне лісове агентство – це відомство Мінекології. Метеорологічна служба – МВС і ДСНС відповідно. Близько двох років тому метеорологічна служба змінила вид інформації, яким визначаються надзвичайні ситуації. Раніше на сайті Укргідрометеослужби була спеціальна сторінка "Пожежна безпека". Згодом вона зникла, натомість з’явилася шкала метеорологічних попереджень, в якій не фіксується пожежна небезпека. Тому цього разу метеорологи не повідомили співробітників лісових пожежних станцій, що вони мають раніше розконсервувати свою техніку.

Окрім того, тільки 17 квітня у Державного агентства з управління Зоною відчуження з’явився керівник. Тобто все збіглося: зміна влади, пандемія, зміни клімату.

- Аналізуючи розгортання нинішніх пожеж, наскільки активно й оперативно на них відреагували?

- Наші пожежі стали нагадувати пожежі в Каліфорнії, Португалії, Греції, Австралії. Навіть у 2015 році таких умов не було. Як було раніше? Пожежники бачили димок, без поспіху приїжджали. Бачили, що горить пів гектара. Спокійно його оборювали і таким чином локалізовували вогонь. Наша пожежна служба вміє боротися з неликими лісовими пожежами таким чином. А цього року у Зоні відчуження та на її кордоні за один день, 29 березня, згоріло 730 гектарів.

Ми проводили тренінги в лісгоспах, розповідали про те, які бувають пожежі в Америці. Але одна справа, коли експерти розповідають, що буде катастрофа. А інша – побачити цю катастрофу на власні очі. Через недосвідченість на фоні погодніх умов і відсутності даних, пожежі 29 березня не викликали у лісників підозр.

А вже 3 квітня почалася велика пожежа. Лісники бачили її, але не виїхали до неї, оскільки це не їхня територія. Горіла заплава, а за такий вид ландшафту в нас формально відповідає Служба водного господарства, яка не має власних протипожежних сил. Того дня очерет горів по всій Україні. Лісники беруться за пожежу тільки коли вогонь доходить до лісу. Так сталося і цього разу. Вони почекали, коли пожежа дійшла до Зони відчуження, але вже було пізно.

Українська протипожежна система не передбачає спільних дій, через що відбулося запізніле реагування. Тому що цю пожежу щонайменше бачили Поліський лісгосп, Державне спеціалізоване підприємство "Північна Пуща". Вони мають камери (на Вільчі ми камеру ставили особисто). Пожежу бачили і місцеві жителі, мабуть вони телефонували в ДСНС. Тобто й ДСНС знали про займання. Цього можна було не допустити, якби одразу на першу пожежу увечері виїхало хоча б два пожежні автомобілі лісників. Але потім би приїхав ревізор і сказав би, що вони витратили паливо на гасіння пожежі за межами вашого лісового фонду, і оштрафував би підприємство за "нецільове використання коштів".

Зрештою, вогонь розгулявся по городах, і коли його почали гасити, то було вже пізно. Великі пожежі почалися 3 квітня, їх досі продовжують гасити.

ЦІ ПОЖЕЖІ, ЯК ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. УСІ ЗНАЛИ, ЩО ВОНА БУДЕ, А КОЛИ ПОЧАЛАСЯ, ТО НІХТО НЕ ЗНАВ, ЯК ДІЯТИ

- Наскільки я слідкую за діяльністю вашого центру, то ви про зростання пожеж на Поліссі попереджали давно.

- Я з 2005 року лякаю весь світ пожежами в Чорнобилі, і відтоді ми просили грант. Багато виступав у США, Швейцарії, ООН, ОБСЄ. Просив допомоги, щоб не сталося біди. Але я не міг уявити, що таке буде в 2015 році. Тоді у великій верховій пожежі згоріло найбільше за всю історію пожеж в Україні - 15 тисяч гектарів. Сталося радіаційне забруднення європейського континенту. Здавалося б, це мало навчити. Прем’єр-міністр Яценюк навіть літав на місце, давав якісь розпорядження. Я думав, що нарешті на цю проблему звернуть увагу. Однак тепер маємо найгірший сценарій. Саме після 2015-го американці виділили нам грант, щоб такого більше не повторилося.

Ми моделювали у комп’ютерній програмі найгірші ситуації. Я по одному з них "спалив" усю зону. Мене американські фахівці запевняли, що це нереальний сценарій. Але сьогодні всі побачили, що ми потроху до нього рухаємося.

- Які результати американського гранту?

- Фактично все розроблено для переходу на міжвідомчу систему протипожежної боротьби за сучасними методиками. Ми переклали українською всі можливі інструкції та напрацювання інших країн. Тобто робота вестиметься не з нуля – ми можемо обрати найкращі і найдієвіші для України практики.

Два роки тому ми розробили керівництво для голів сільських рад із захисту населених пунктів від пожеж. Адже якщо село в лісі, то треба вжити заходів, щоб воно не згоріло.

Зрештою ми створили карту найімовірніших місць виникнення пожеж. Встановили, що найімовірніше займання станеться на заході Зони відчуження. Це як Друга світова. Усі знали, що вона почнеться, а коли почалася, то з’ясувалося, що ніхто не готовий. Результату ми не бачимо, тому що організаційна складова відомча і не відповідає масштабам викликів.

Є і практична складова, але її втілення наштовхнулося на опір. Для "Пущі" провели 16 тренінгів за 2 роки. Минулого року восени тренінги проводили американські тренери – з тих, які гасять пожежі найскладнішого рівня – Incident Commander 1 . До речі, з них одна жінка. В американській делегації був зокрема керівник по боротьбі з пожежами. У нього в підпорядкуванні тисяча осіб, включаючи авіацію. Звісно, якби таку бригаду кинути на пожежу в Зоні, то вони її подолали б. Бо американці бачили тисячу таких пожеж.

Мало того, кілька осіб їздили до США на 5-денний тренінг, отримали сертифікат. Ми встановили 5 камер, і домовилася, що інша міжнародна організація встановить ще 7. Але ДАЗВ відмовився від тих 7 камер, а наші 5 камер встановили через страшенний супротив. Ми їм розповідали, що таке вчасне реагування, що таке вчасне прибуття і агресивна атака. Забезпечили їх противогневими костюмами і масками. Переклали українською кишеньковий довідник про те, як поводитися у таких пожежах – за ним можна готуватися. Але це робили за шаленого опору усіх вертикалів влади в Зоні відчуження. Проводили міжвідомчу нараду ДСНС-Нацполіція-ЗСУ. Ми пропонували усім профільним міністрам виробити спільну стратегію на випадок такої масштабної пожежі. Провели 5 таких міжвідомчих нарад.

- Тобто ці пропозиції навіть не були розглянуті?

- Ми зібрали 60 фахівців з "Північної Пущі", ДСНС, ДПРЗ 11. Перше, що їм сказали американці: жодне відомство самостійно з великими пожежами не справиться, ви повинні працювати всі разом. На них дивилися, як на дивних людей. Тобто нерозуміння ситуації йде на всіх рівнях.

Наші проблеми ніхто за нас не вирішить. Важливо, щоб нинішні пожежі стали уроком для України. Австралійці, американці, канадці до цієї системи йшли довго. Раніше в них згорали цілі міста. Сьогодні в цих країнах вже напрацьована методика роботи з такими пожежами. Вони використовують відпали. Випалюють широкі смуги на кордоні з пожежею, за 1.5 кілометра, і пожежа зупиняється. Це дієва методика, але її потрібно натренувати кілька років.

- Також постає питання, чи доцільно в такій ситуації просити міжнародної допомоги?

- Єдина наша помилка – ми не підготували протокол по співпраці з іншими країнами у ліквідації пожеж. І скажімо, якби 3 квітня уряд активував би цей протокол, то приїхали б десантники з Португалії чи іншої країни, де стаються регулярно масштабні пожежі, і цю проблему ліквідували б. Щоправда, існує Європейський протокол по надзвичайних ситуаціях, але наша ДСНС не підписала його.

Найбільша проблема при гасінні пожежі – це вітер. Якщо він сильніший за 15-20 метрів на секунду, то гасіння неможливе, ані наземне, ані повітряне. Отже, єдиний дієвий спосіб – це відпали. Однак у Зоні відчуження це складно через малу кількість доріг – немає опорної лінії від якої можна безпечно для первоналу пустити цей відпал і потім контролювати щоб частки, що летять від вогню, не перелетіли опорну смугу і пожежники не потрапили у вогневу пастку. Так було цього року у Китаї, коли загинуло до 50 професійних пожежників.

- А статус заповідника дозволяє робити просіки й відпали?

- Цей заповідник унікальний, бо поєднав протилежне – радіаційно забруднену територію і біосферну охоронну територію. Найбільша його загроза – це пожежі, тому необхідно проводити вирубки протипожежних розривів. Однак ви правильно сказали, що вирубки там заборонені. Зараз ми розробили розділ по пожежах у проєкт організації цього заповідника, де передбачено стометрові смуги, які виведені за межі заповідних зон вздовж основних доріг. Ці смуги повинні бути зрубані. Тільки з них реально зупинити пожежу – пустити відпали і так далі. Цей проєкт ще не затверджений, сподіваюся, що цю норму залишать.

У 10-КІЛОМЕТРОВІЙ ЗОНІ НЕ МОЖНА ГАСИТИ ПОЖЕЖУ НА ЗЕМЛІ

- Цього року основні пожежі відбулися у 10-кілометровій зоні. Це вже не заповідник. Там стратегічні об’єкти – сховище ядерного палива, ЧАЕС, антена Чорнобиль-2, могильники. Там Прип’ять, в якій тим більше ніде розвернутися, щоб гасити пожежу. Як необхідно діяти в тій напівіндустріальній зоні?

- Я також не вірив, що пожежа підійде до Чорнобиля і Прип’яті, і слава Богу, що їх врятували. Відео з ЧАЕС – це вражаюче. Це повна безпомічність. Ще у 2013 році я писав Голові агентства Холоші та міністру Балозі. Від нього надійшла відповідь, що Зона відчуження забезпечена усім необхідним, і усі ризики є контрольованими.

У 2017 році ми створили концепцію міжвідомчої охорони лісів Зони відчуження. Найважливіше – це охорона ядерних об’єктів, Рудого лісу, захоронень у Буряківці. Має бути план дій на різні випадки. Скажімо, якщо пожежа виникає на відстані 1 кілометра, має бути алгоритм гасіння пожежі, при чому гасіння безпечного, адже там радіоактивний попіл. Тобто використовувати можна лише авіацію. Ця концепція так і висить на нашому сайті, вона не прийнята.

Ми рекомендували норматив 15 хвилин прибуття після виклику про пожежу. Запускати авіацію. Якщо пожежа лише починається, і горить тільки 1 гектар, то потужний АН-32П одним скидом (8 тон) або Мі-8 її гасить. З камери, яка стоїть на висоті 120 метрів на антені Чорнобиль-2, видно всю зону. 8 квітня виникла пожежа навпроти Рудого лісу – буквально під однією з камер. Тобто реагувати можна оперативно.

Однак поточні пожежі оповиті загадками. Коли виявили осередки займання? Коли прилетів літак? Чому були використані пожежники на землі без необхідного екіпірування? Видали їм маски – цього вистачить на годину, а далі? Однак відповідей нема.

- Яка ситуація з радіацією?

- Ситуація важка. Заявили президент і мер, що радіаційний фон не змінився. Однак є заключення Українського гідрометеоінституту, де все дуже конкретно сказано. Фон – це потужність дози. Але є такі речі як аерозолі. Дим, рослинні рештки у повітрі та все, що може літати розміром менше 1 мікрон – це також аерозолі. В них є радіонукліди, які потрапляють на городи, в річки, в колодязі. У наші легені, зрештою. Зрозуміло, що це мікродози, але некоректно говорити, що викиду радіації не сталося. У Києві й околицях живе 5 мільйонів людей. Їх варто було би попередити: якщо ви відчуваєте запах диму, значить у повітрі аерозолі, які містять радіонукліди. І якщо пожежа була аж у 10-кілометровій зоні, то вони містять не лише цезій, але й плутоній.

- Тобто пожежники отримали дози радіації?

- Потрібно подякувати вогнеборцям. Там нагоріло 10 сантиметрів золи. Колись це були кубометри деревини, в якій сконцентроване радіоактивне забруднення. Я бачу, як пожежники роблять догашення в цій золі. Нам лишається їм подякувати, бо зараз вже немає вибору. А у керівників запитати: чому ж ви не думали про своїх людей раніше?

- Які найперші заходи мають бути вжиті в організаційному плані тепер, після пожежі?

- Я з 2005 року звертався до усіх без винятку президентів і прем’єрів, починаючи з Ющенка і Тимошенко. І зараз ми підготували звернення до президента Зеленського. Це доволі короткий аналіз і короткі рекомендації, займає 10 сторінок. Цю проблему потрібно винести на рівень президента та Кабінету Міністрів. Жодне відомство не може справитися з таким типом пожеж самостійно. Обовязково залучити допомогу експертів з ООН та ОБСЄ, зокрема Глобальний центр моніторингу пожеж (GFMC) який допомагав урядам Португалії, Чилі, Греції після їх катастрофічних пожеж повністю перебудувати систему охорони ландшафтів. У Греції цю комісію очолював Прем’єр Міністр Ципрас. Треба використати цей шанс, щоби зробити системні зміни не на рівні відомства, а на національному рівні - які б відповідали тим викликам погоди, які ми бачимо.

Проблема виявилася не у браку коштів, технологій чи допомоги. Проблема виявилася в Україні, яка не вважала пріоритетом підготовку до боротьби з майбутніми пожежами. Адже мали 5 років на підготовку. Сподіваюся, що затвердять нарешті стратегію міжвідомчого реагування на пожежі, міжнародний протокол, затвердять проєкт охорони заповідника, інструкцію реагування на пожежі у 10-кілометровій зоні. Все ж уже розроблено – просто потрібно прийняти нову реальність.

Я сподіваюся, що "Пуща", яка допустила пожежі 2015 і 2020 року, буде ліквідована. А можливо вони відповідатимуть за 10-кілометрову зону. Я маю великі сподівання на Заповідник. Він створений лише у 2016 році, зараз ще не контролює територію. Але сподіваюся, що на своїй території облаштує безпеку.

БУВ ЦЕ ЗУМИСНИЙ ПІДПАЛ ЧИ НІ, А ПОЖЕЖНА СЛУЖБА МАЄ ПРАЦЮВАТИ

- Від дій людей наскільки збільшується ймовірність пожежі? Вирубка лісів і насаджень вздовж доріг. Чи видобуток бурштину, який висушує ґрунт.

- Ділянка, де намивали бурштин, - абсолютно безпечна в пожежному плані територія. Це намите піском величезне плато. Там немає жодної рослинки, тому навпаки пожежа зупиниться,. Ясна річ, я категорично проти такого браконьєрства у лісах, але на пожежі це не впливає.

Щодо вирубок, то вони зараз під жорстким контролем громадськості. Тому великих незаконних вирубок немає. Проєкт Мерілендського університету сайт Forest Watch моніторить рубки, можна побачити рубку кожного дерева. На сайті Держлісагентства є усі лісорубні квитки, тому легко перевірити, чи дерево зрубано законно.

Все це не стосується Зони відчуження. Там на заході дійсно немає встановленої межі, і будь-хто може заїхати до Зони відчуження, зрубати дерева й вивезти їх. Сьогодні заповідник намагається встановити контроль периметру. Зона відчуження досі не огороджена повністю, а це сотні кілометрів. Думаю, що охорона периметру – це більше справа поліції.

- Як щодо паліїв? Наскільки такі приватні випадки впливають на виникнення пожеж?

- Це наші громадяни. Їх зелені організації зробили ворогами народу. Але це люди, які чистять свої городи вогнем, як сотні разів до того. І палять, тому що не мають грошей на оранку. Потім під тиском громадських організацій пали заборонили. Уявіть, бабця має 50 соток городу. Що їй влада дала замість заборонених підпалів? Є ж глави адміністрацій, сільських рад, які мали би провести роботу з людьми, дійти згоди на рівні громади. Могли би дати один трактор на громаду, який би зорював усі ці залишки. Або могли би оплатити цій бабці оранку. Однак альтернативи нема. Тому що люди роблять? Підпалюють і тікають, щоб не потрапити під штраф.

- У даному випадку не бабці винні, а затримано було дорослих чоловіків, які сміття палили. Є ті, хто на луках "палить лисиць і зайців". Я вже не говорю про тих, хто робив це задля розваги чи нагнітання. І також не згадую версію про диверсантів, яка видається ймовірною, з огляду на те, що кілька осередків займання почалися всередині зони, далеко від меж заповідника.

- Якщо не працюють служби, то хто винен? Диверсанти? Як працюють ці служби на Заході. Є протипожежна служба, і вона спрацьовує в усіх випадках – чи то диверсанти, чи то сміттярі. При порушенні вчасно приїхали, загасили, склали акт, оштрафували… У нас же вчасно ніхто не приїжджає.

ЯКЩО МИ НЕ ХОЧЕМО, ЩОБ НАШІ НАЩАДКИ КУПУВАЛИ ВОДУ В ІНШИХ ДЕРЖАВ, ТО ПОТРІБНО ДБАТИ ПРО БОЛОТА ПОЛІССЯ Й ЗАЛІСНИТИ МІНІМУМ 1 МІЛЬЙОН ГЕКТАРІВ ЗЕМЕЛЬ

- Крім організаційних моментів екологи радять змінити склад лісів на листяні. Зокрема у зоні за 30 років після аварії наросло багато сосен, які вразливі до вогню.

- У заповіднику не можна втручатися в склад насаджень, але ці пожежі самі покращать екосистему. З точки зору радіаційної безпеки нинішні пожежі є провалом Держагентства з управління Зоною відчуження. Одне з його завдань, щоб Київ та область не дихали радіоактивним димом. Саркофаг збудували західні фахівці, спасибі їм. Друге завдання – не допускати там пожеж. Це завдання ДАЗВ провалило. Тобто ми утримуємо ДАЗВ на свої податки, і зараз платники податків ще раз платитимуть за подолання наслідків пожеж – 200 млн гривень. Якщо б з них чверть витратити на попередження пожеж, нічого б не було. Але ДСНС не відповідає за попередження лісових пожеж - отже треба фінансувати тих хто за це відповідає. Проте й слідкувати і контролювати і вимагати.

А ось з погляду екології нинішні пожежі на краще. Вже на момент аварії половина соснових лісів були штучними насадженнями. Вони мало цінні з біологічної та нестійкі з екологічної точки зору. Значна їх частина всохла або згоріла, і це добре. Сосна любить великі відкриті простори і захоплює нову територію. Пожежа – це ідеальний інструмент для цього. Пожежі люблять сосну, а сосна любить пожежі. Відповідно, якщо говорити про заповідник, там не дозволені штучні насадження. А ось пожежі – це частина природних процесів у соснових лісах, тому вони все відрегулювали. Зараз знищено штучні сосняки з невідомо якого насіння (можливо не місцевого походження ).

Через два тижні на цих згарищах з’явиться зелена трава, через три роки – поновлення берези, осики, вільхи, змішаних із сосною. У змішаних насадженнях ризик пожеж мінімальний. Естетично це складно сприймати, оскільки зараз там все чорне. Чорні стовбури поступово падатимуть.

Однак ми помітили, що на заході зони, у Народичах, прогоріло вдруге згарище, яке утворилося в 2015 році. Там уже відновлювалися клени, осики, дуби… І ось, ця територія через 5 років знову згоріла, вже маючи мішаний ліс. Це означає відсутність гарантій того, що через кілька років велетенські площі нинішніх пожеж знову не будуть охоплені нищівним вогнем. А це 40 тисяч гектарів! І вся деревина, яка сьогодні не згоріла, бо сира, до того часу всохне, а значить, спалахне вмить. Тому нова пожежа буде величезної сили. До цього треба готуватися.

- Наскільки перспективно відновлювати болота, які були висушені у ХХ столітті під час меліорації? Адже зараз навіть на Поліссі відчувається брак води та вологи.

- Відновлення боліт Полісся це найбільш важливий захід для забезпечення наповнення водою наших річок і в першу чергу Дніпра – а ним користуються 70% населення України. В зоні відчуження відновлення боліт означає підняття рівня ґрунтових вод, які вимиють радіонукліди з ґрунтів. Тому все треба прорахувати, і в таких питаннях слід звертатися до науковців. Якщо концентрація радіонуклідів у нових болотах, Прип’яті та Дніпрі підвищиться на 10%, то це не суттєво і на якість води не вплине, проте на кількість вплине позитивно. А якщо вплив буде більшим, тоді цього не варто робити. З іншого боку, якщо піднімемо рівень ґрунтових вод, то можуть загинуть лісові насадження, які сформувались за нинішнього рівня. Треба також це спрогнозувати з науковцями – чи це відповідає цілям управління лісами. А загалом болота і вода – це основа для різноманіття і запорука протипожежної безпеки.

- Україна має недостатньо запасів води. Яка ситуація з лісами?

- Україна є найменш лісистою країною Європи. Офіційно в нас лісом вкрито 9,6 мільйонів гектарів. Це інформація за 2011 рік. Є дані, що 1 мільйон не врахований. За іншими даними, навпаки є переоблік на 800 тисяч гектарів. Це спроби окремих науковців без усіляких ресурсів порахувати площу лісів. Якби уряд нарешті зацікавився цим питанням, то міг би купити знімки високої роздільної здатності і з точністю до гектара визначити державний лісовий фонд.

Є чимало сільськогосподарських паїв, на яких фактично зараз ліс. І цей ліс ніяк не захищений через відсутність у нього статусу. Також питання, чи відносимо ми до лісу сади. Ті ділянки, де є вирубка, а згодом там буде молодняк, вважати лісом? Тому треба зайнятися національною інвентаризацією лісів нарешті, яка зроблена у всіх наших сусідів.

- Є сенс збільшувати кількість лісу там, де це можна зробити?

- Якщо ми не хочемо, щоб наші нащадки купували воду, опріснювали морську чи збирали дощову, то сенс є. Якщо ми хочемо, щоб наступні покоління були з водою, то потрібно відновити болота на Поліссі й посадити щонайменше ще 2 мільйона гектарів лісу. З них півмільйона вже фактично є – на паях сільськогосподарського призначення. Такі ділянки законодавчо потрібно визнати лісом, щоб таким чином надати їм відповідний охоронний статус.

- Важко уявити, щоб власник сільськогосподарської землі погодився стати власником лісу і при цьому дотримувався лісового законодавства.

- Це проблема. В Австрії у таких випадках держава викуповує землю у фермерів. Інший вихід – розводити в лісах якийсь вид птахів, і держава за це фермеру платить.

Ольга Скороход, Цензор.НЕТ

https://censor.net.ua/ua/resonance/3191416/pojeji_v_zoni_chaes_vje_nagaduyut_ti_yaki_vidbuvayutsya_v_avstraliyi_kaliforniyi_portugaliyi_tak_bude

***

Далі...