ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою НАУКА. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою НАУКА. Показати всі дописи

01 травня 2020

НУБиП обратился к Президенту с просьбой возобновить работу лесной станции



Ученый совет НУБиП Украины обратился к Президенту Украины Владимиру Зеленскому с просьбой срочно рассмотреть ситуацию вокруг Боярской лесной опытной станции относительно получения объективных выводов по оценке воздействия на окружающую среду, утверждения объемов лесопользования, как этого требует закон.

Об этом сообщает пресс-служба университета.

«30 апреля 2020 года Ученый совет Национального университета биоресурсов и природопользования Украины рассмотрел критическую ситуацию, которая сложилась вокруг Боярской лесной опытной станции. Почти сто лет Боярская ЛОС осуществляет научные исследования в области лесоводства и экологии. Она опекает 17,7 тыс. га государственных лесов, где проходят практики более чем 1200 студентов лесохозяйственных, экологических, землеустроительных специальностей.

Сегодня станция является современным научно-исследовательским предприятием, в котором выполняются лесохозяйственные работы с соблюдением всех экологических норм и требований. Леса сертифицированы по международной сертификации Forest Stewardship Council, подтверждающий европейский уровень ведения хозяйства», — говорится в сообщении.

Также в университете добавляют, что в последние годы различными, так называемыми экологическими организациями, вносятся предложения уничтожить станцию путем создания на ее территории национального природного парка. Анализ и практика свидетельствуют о нецелесообразности такого шага, попытке передать часть лесов под застройку.

«В 2018–2019 годах выполнен, в очередной раз, на высоком научном уровне проект организации территории и порядок проведения работ на предстоящие десять лет. Фактически в течение 2019 года утверждение этого проекта блокировалось в различных структурах власти, и только в декабре 2019 года он был утвержден Киевской ОГА и сессией областного совета.

Сейчас проект уже несколько месяцев находится на рассмотрении в Министерстве энергетики и защиты окружающей среды. Проект прошел оценку влияния на окружающую среду и общественное обсуждение. В нем предусмотрено выполнение всех экологических норм и мер по сохранению биоразнообразия в лесах на основе современных европейских требований.

Однако из-за угрозы несвоевременного утверждения данного проекта деятельность предприятия фактически остановлена, уволена половина работающих, под большим риском находится охрана лесов, а местные общины потеряли поступления соответствующих налогов. Станция не получает государственного финансирования и работает за счет собственной производственной деятельности», — добавляют в сообщении.

Кроме того, из-за остановки работы Боярской ЛОС существует реальная угроза возникновения пожара на юго-западных границах Киева. Уже в этом году на территории станции было зафиксировано около 10 пожаров, которые были преодолены силами коллектива.

Источник фото: НУБиП Украины
Украина Сегодня, 11:30 150 

28 квітня 2020

Україну очікують нові масштабні пожежі вже влітку: що прогнозують науковці


В Україні можуть спалахнути нові масштабні пожежі / ДСНС


Вчені попередили, що в Україні можуть виникнути нові великі пожежі. Якщо не вжити термінових заходів, то в червні та липні в Україні можуть виникнути інші, більш масштабні та руйнівні, хвилі пожеж.

З кінця березня до 23 квітня в Житомирській та Київській областях від пожеж постраждало орієнтовно 40 – 50 тисяч гектарів територій. Про це в інтерв'ю Укрінформу повідомив директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев.



Треба нарешті зрозуміти: клімат змінився, ми живемо вже ніби на Півночі Одеської області, в сухому степовому чи лісостеповому кліматі з сильними вітрами. Якщо наші лісові пожежні станції не вміють боротися з природними пожежами, які досі ми спостерігали у Австралії, Португалії, США, то треба перебудовуватися і готуватися до нових викликів,
​– попередив Зібцев.

Коли Україні очікувати нових хвиль пожеж


Зібцев пояснив, що молода трава, яка зараз з’являється, незабаром зупинить нинішній цикл пожеж. Водночас друга хвиля може розпочатись у червні, якщо буде посуха. Найбільші ж пожежі зазвичай починаються орієнтовно з 25 липня.

Він додав, що Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж на 10 сторінках виклав рекомендації президенту, Кабміну, ДСНС, Держлісагентству, місцевим органам влади і міжнародним організаціям, аби вони могли вжити заходи для протидії наступній хвилі пожеж.


Що робити Україні, щоб не допустити нових масштабних пожеж

  • Зібцев закликає створити міжнародну групу щодо повноцінного реформування системи управління природними пожежами. На його думку, державі необхідна міжвідомча структура для реагування на лісові пожежі. За статусом вона має бути вища за міністерство чи відомство та працювати при уряді під кураторством особисто прем'єр-міністра чи президента.
  • На допомогу ДСНС, вважає експерт, варто залучати синоптиків, які мають прогнозувати рівень пожежної небезпеки в лісах, а також використовувати пожежну авіацію.
  • Він також наголосив, що до липня потрібно створити мобільний загін пожежників з гелікоптером, який вилітатиме на виклик, незалежно від того, чия земля. І реагувати миттєво, як тільки вогонь зайняв 1000 гектарів і вказано 5-ий клас пожежної небезпеки. 
  • Зараз пожежна авіація теж вилітає досить швидко, але авіаційне гасіння без чіткого протоколу взаємодії з кваліфікованою групою пожежників та без наземної підтримки не зовсім ефективне.

Що відомо про масштабні пожежі на Київщині та Житомирщині 

  • У Київській та Житомирській областях продовжується ліквідація масштабних лісових пожеж.
  • На Київщині пожежа у Зоні відчуження спалахнула 4 квітня. За даними Держагентства з управління зоною відчуження, в Чорнобильській зоні відчуження від пожеж постраждали 20 тисяч гектарів територій, з яких 30% становлять ліси.
  • Станом на 28 квітня у Чорнобильській зоні підрозділами ДСНС надається допомога ДАЗВ у гасінні пожеж на території Луб’янського, Паришівського та Дитятківського лісництв.
  • Пожежі в Житомирській області виникли 16 квітня, вогонь пройшов 4300 гектарами території та знищив 39 будинків, в яких проживали люди. Уряд виділив 25 мільйонів гривень на ліквідацію наслідків пожеж у Житомирській області.
  • Станом на 28 квітня силами ДСНС надається допомога працівникам Словечанського лісового господарства у гасінні окремих осередків тління трав’яного настилу, лісової підстилки, пеньків та деревини в осередках, пройдених вогнем.
Ліквідація пожежі у Житомирській області: дивіться відео



https://24tv.ua/ukrayinu_ochikuyut_novi_masshtabni_pozhezhi_vzhe_vlitku_shho_prognozuyut_naukovtsi_n1334604

09 квітня 2020

Ученые выяснили, как глобальное потепление сдвигает границы лесов



Ученые выяснили, как глобальное потепление сдвигает границы лесов на примере влияния трансформации климата на лесные массивы Горного Алтая.
Исследование международной группы климатологов из России, США, Британии и Италии опубликовано в журнале Scientific reports.

Исследователи выбрали для изучения лесные массивы Горного Алтая, поскольку климатические изменения в первую очередь отражаются на арктических и горных экосистемах.

Другим фактором стало то, что наблюдения в этом районе ведутся с 1957 года — ученые уже собрали достаточно данных, чтобы их можно было проанализировать. В частности, в компьютерную модель влияния изменений климата на леса вошли дендрохронологические и метеорологические данные, а также спутниковые и аэроснимки.

Моделирование показало, что во второй половине XX века скорость смещения лесной границы относительно уровня моря значительно выросла. Если в начале XX века граница леса находилась на высоте 2,15 тыс. м над уровнем моря, то за следующие 52 года деревья переместились вверх примерно до отметки 2,2 тыс. м и продолжали расти на этой высоте.

При этом в период 1994 по 2002 годы некоторые деревья добрались до еще более высоких отметок — около 2,3 тыс. м над уровнем моря.

Наука и IT
9 апреля 2020 г., 3:00

08 квітня 2020

Вчені прогнозують масштабні пожежі по всій Землі



Майбутні пожежі вчені пов'язують зі змінами клімату

Викликане людиною глобальне потепління збільшує ймовірність несприятливих метеорологічних умов, які сприяють сильним лісовим пожежам - вчені

Американські вчені зі Стенфордського університету прогнозують часте виникнення нових тривалих лісових пожеж по всьому світу, пов'язаних з наслідками зміни клімату. Про це повідомляє Phys.org .

За їх словами, причина майбутніх катастроф - глобальне потепління.

Як приклад, вчені наводять лісові пожежі в Каліфорнії. За 40 років пожежі подвоїлись по всій Каліфорнії.

З'ясувалося, що з початку 1980-х років в Каліфорнії подвоїлася кількість осінніх днів з екстремальними погодними умовами. Кількість опадів протягом сезону зменшилася приблизно на 30%, а середня температура збільшилася більш ніж на один градус Цельсія.

При цьому, як відзначають вчені, наслідки від зміни клімату не обмежуються США.

22:20, 07.04.2020

03 квітня 2020

Віки стиглості лісів рівнинної території України. Лісівництво. Поліський національний університет


Відео призначене для виконання практичної роботи №2 з дисципніни "Лісівництво" студентами факультету лісового господарства.

01 квітня 2020

Як некоректне використання специфічних термінів може призвести до втрати лісового покриву України


Нещодавно в Науковому віснику Національного лісотехнічного університету України (т.30, № 1, 2020) вийшла стаття О.Г Часковського та Г.Г. Гриника «Оцінювання втрат лісового покриву Українських Карпат дистанційними методами за матеріалами відкритих джерел супутникової інформації».

Низка висновків, які зроблено у статті, можуть в подальшому призвести до неправильного або ж навмисно спотвореного трактування стану лісової галузі України під час використання тез із статті, наприклад, у засобах масової інформації.

У зв’язку з цим, Державне агентство лісових ресурсів України надає офіційну позицію щодо інформації, викладеної в статті.

Отже, потрібно наголосити, що у назві статті йдеться про лісовий покрив Українських Карпат, тоді як в абстракті та методиці досліджень зроблені приголомшливі заяви щодо втрати лісового покриву України в цілому. Автори використовують дані Global Forest Watch та Global Forest Change, які по суті є спорідненими системами на основі методології університету Меріленду, розробленої групою авторів під керівництвом професора Хансена.

Автори статті в гонитві за «гарячими фактами» не повідомляють читачам, що методологія вищезазначених систем має суттєві обмеження, які потрібно брати до уваги при аналізі та інтерпретації даних щодо динаміки лісового покриву. Зокрема:

ü система оперує поняттям «деревний покрив», який не відповідає визначенню лісу в лісовій практиці та лісовій статистиці. Згідно з останніми дослідженнями українських та китайських науковців https://www.mdpi.com/2072-4292/12/1/187 (Myroniuk et al., 2020), зазначена карта завищує площу, яка аналізується, за рахунок включення міських зелених насаджень, фруктових садів, лісових насаджень, що з’явилися на колишніх сільськогосподарських угіддях, водно-болотних угідь і частково навіть за рахунок сільськогосподарських угідь і травостоїв (приклади доступні в додатках до статті https://www.mdpi.com/2072-4292/12/1/187/s1).

Це призводить до того, що при оцінюванні втрат деревного покриву відштовхуються від площі, яка, крім лісів, враховує й інші території. Звідси, потенційно буде завищеною площа ділянок, де зафіксовані втрати. Окрім того, трапляються випадки, коли, наприклад, зрошувані сільськогосподарські угіддя Запоріжжя чи Херсонщини випадково в системі були віднесені до лісових ділянок, а після збору урожаю сільськогосподарських культур на цих площах ідентифіковані втрати «деревного покриву». Типовими помилки невірної ідентифікації є для водно-болотних угідь – складних у спектральному відношенні територій для класифікації. Станом на певний рік вони можуть бути класифіковані як лісова рослинність, однак після певних кліматичних аномалій, які призводять до їхнього підтоплення/всихання, відносяться до ділянок, де виявлені втрати «деревного покриву». Загальна точність цього тематичного класу оцінюється на рівні 70% (див. табл. 4.5 https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u145/dis_mironyuk.pdf). Невисока точність методу відзначається і європейськими дослідниками (https://ecometrica.com/wp-content/uploads/2015/08/UMD_accuracy_assessment_website_report_Final.pdf), оскільки використовувані зображення дистанційного зондування мають не достатню роздільну здатність, що унеможливлює досягнення адекватної точності даних.

ü система аналізує різні періоди, тому виникають невідповідності в періодах проведення рубок та відповідного лісовідновлення. Достовірно доведено, що карта GFC має низьку точність виявлення відновлення лісів – 42% (див. табл. 4.5 https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u145/dis_mironyuk.pdf), а очікувати появи на карті новостворених лісів варто не раніше, ніж після 10-15 років. Цим, зокрема, пояснюється негативний баланс між втратами та відновленням лісу.

ü «втрата деревного покриву» є наслідком дії різних факторів, що призводять до зменшення деревного покриву в результаті рубок, лісових пожеж, впливу шкідників і хвороб та вітровалів – тобто втрат дерев у результаті поєднання як антропогенних, так і природних чинників. Тому до втрат деревного покриву відносяться також площі всихаючих деревостанів, які на супутникових знімках змінили текстуру деревного намету, але рубки в них ще не проводилися.

Таким чином, за даними Global Forest Watch та Global Forest Change, у всіх європейських державах є втрати деревного покриву (Чеська Республіка 9,2%, Німеччина 4,2%, Велика Британія 12%, Іспанія 11%). Хоча офіційна статистика зазначає зовсім іншу тенденцію (дані Глобальної оцінки лісових ресурсів та звіти щодо стану лісів Європи).

На жаль, автори статті дуже довільно використовують терміни, які мають різні тлумачення, зокрема, щодо «втрата покриву» та «порушення покриву», оскільки останнє може сигналізувати про проблему на лісових ділянках, яка не є втратою деревного покриву (дивись вище).

Необхідно також звернути увагу на необґрунтоване твердження стосовно заборони суцільних рубок на схилах із стрімкістю понад 20 градусів. Чинними Правилами рубок головного користування в гірських лісах Карпат (пункти 24 і 29) передбачено можливість застосування у ялинових лісах вузьколісосічних рубок у категоріях лісів з особливим режимом лісокористування на пологих, спадистих і стрімких схилах, а в експлуатаційних лісах – незалежно від стрімкості схилів.

Додаткова інформація щодо аналізу інформації стосовно Національного природного парку «Сколівські Бескиди» розміщена на сайті Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства за посиланням https://lvivlis.gov.ua/news?id=4206.

Просимо науковців НЛТУУ виважено підходити до публікацій своїх доробків та адекватно і коректно використовувати термінологічну базу, оскільки це впливає не лише на вашу особисту наукову репутацію, а й на репутацію лісової галузі України.

Також звертаємося до всіх, хто використовуватиме інформацію про лісове господарство України з відкритих джерел – звертайтеся, будь ласка, до Держлісагентства за роз’ясненнями. Ми завжди відкриті до співпраці.

Підготовлено на основі висновків науковців УкрНДІЛГА та УкрНДІгірліс

01.04.2020

22 березня 2020

Екологічна деревина, яка не боїться води і цвілі, — розробка від Georgia Tech

Команда американських учених розробила інноваційну технологію обробки пиломатеріалу, яка дозволяє йому чинити опір волозі та плісняві. Метод діє із застосуванням оксиду металу і більш екологічний, ніж існуючі аналоги.



Деревина — натуральний матеріал, який широко використовується в будівництві. Однак найчастіше його обробляють хімічними речовинами, які перешкоджають утворенню гнилі. Наприклад, хромований арсенат міді (CCA), який містить миш'як, захищає пиломатеріали від грибка і комах. Але, як показали дослідження, з часом із обробленої під тиском деревини миш'як може вимиватися в навколишнє середовище, забруднюючи ґрунт і воду. (Хоча це не така велика кількість, якщо порівнювати з тією, що виділяється в повітря під час спалювання лісоматеріалів).

У зв'язку з цим розробники з Georgia Tech пропонують використовувати для збереження деревини альтернативну речовину — оксид металу.

Під час обробки деревина поміщається в повітронепроникну камеру з низьким тиском, куди вводять оксид металу. Молекули газу проникають крізь пори в матеріалі, утворюючи в його внутрішній структурі металооксидне покриття. Такий метод називається нанесенням атомного шару і його широко застосовують у виробництві комп'ютерної мікроелектроніки.



Технологія дозволяє не тільки вберегти деревину від вологи та грибка, але і робить її менш теплопровідною (приблизно на 30% порівняно зі звичайною). Тому застосування оксиду металу дозволить знизити втрати тепла, пов'язані з наявністю в конструкціях будинку пиломатеріалів.

Під час досліджень було використано шматочки матеріалу з сосни. Оброблена оксидом металу деревина не намокала навіть після її занурення в резервуар із водою. Вчені пояснюють: це викликано тим, що шар завтовшки в декілька атомів покрив не тільки поверхню, але й всю внутрішню структуру зразка. Під низьким тиском молекули газу проникли в пори деревини, вступивши з їхньою поверхнею в реакцію, тому весь матеріал отримав водовідштовхувальні властивості.



Надалі розробники планують провести дослідження того, як вплине така обробка деревини на її властивості біорозкладаності.

П'ятниця, 20 березня 2020 року

21 березня 2020

Алгоритм на основе спутниковых данных помогает избежать засуху



Алгоритм ученых из Университета Иллинойса на основе спутниковых данных помогает избежать засуху. Он делает это исходя из данных о фотосинтезе, количестве углерода и воды.

Новая система картографирования с высоким разрешением BESS-STAIR представляет собой спутниковую биофизическую модель, которая объединяет водные, углеродные и энергетические циклы растений. Ее разработали исследователи Центра перспективных инноваций в области биоэнергетики и биопродуктов (CABBI) при Университете Иллинойса. Систему протестировали на 12 участках по всей территории США, ее оценки достигли самых высоких показателей за всю историю академических исследований.

«BESS-STAIR обладает огромным потенциалом для того, чтобы стать надежным инструментом для управления водными ресурсами в сельском хозяйстве по всему миру», — отметили исследователи.

Традиционные методы оценок в значительной степени опираются на данные теплового излучения, измеряя температуру полотна растений и почвы в результате испарения. Но у этих методов есть два недостатка: спутники не могут собирать данные о температуре поверхности в пасмурные дни. И данные о температуре не очень точны, что, в свою очередь, влияет на суммарные оценки испарения.

Вместо этого команда CABBI сосредоточилась на углеродных, водных и энергетических циклах. Модель BESS-STAIR сначала оценивает уровень фотосинтеза, затем — количество входящего и исходящего углерода и воды. Это позволит понять какое количество воды необходимо в конкретном регионе, чтобы растения не погибли.

Источник: hightech.fm
сегодня 19:46

15 березня 2020

Конец мифа о глобальном потеплении


Исследователи из британского Университета Нортумбрии пришли к выводу, что на Земле наступил малый ледниковый период, тем самым подтвердив версию российских ученых о грядущем похолодании на планете. Подробнее об этом - в статье Александра Городницкого.

Что же касается современных мифов, то главным из них является миф о глобальном потеплении, напугавший в наше время все человечество. Начало этому мифу было положено бывшим американским вице-президентом Альбертом Гором, выпустившим в 2007 году книгу под интригующим названием «Неудобная правда» и пространный документальный фильм под тем же названием. Основная идея, изложенная в книге и в фильме, состояла в том, что главной причиной глобального потепления является выброс промышленного углерода в атмосферу. В результате этого возникает так называемый парниковый эффект, который приводит к резкому подъему температуры на поверхности нашей планеты. Начинается интенсивное таяние льдов Арктики и Гренландии. В ближайшее время поднимется уровень Мирового океана. Вода затопит Лондон, Нью-Йорк, Токио и другие прибрежные города. Это приведет к возникновению массовых эпидемий. Растают горные ледники, питающие реки, и начнутся проблемы с пресной водой, за которую будут воевать завтра так же, как сегодня за нефть, и т.д., и т.п.

Напуганные этой угрозой ведущие страны мира в конце ХХ века подписали соглашения в Киото о резком сокращении промышленного выброса углерода в атмосферу. Премьер-министры собираются на специальные совещания – как бороться с подъемом уровня Мирового океана. В американских школах введен обязательный предмет «Глобальное потепление». Альберт Гор получил Нобелевскую премию. Огромные средства тратятся во всем мире на борьбу с глобальным потеплением.

Голоса отдельных ученых, не согласных со сценарием этого фильма ужаса, тонут в хорошо организованном паническом шуме. Что же происходит на самом деле?

Фактически эти книга и кинокартина представляют собой собрание ошибочных и неграмотных климатических «страшилок», типа таяния ледниковых шапок Гренландии и Антарктиды, катастрофических повышений уровня Мирового океана, предсказаний нестерпимо жаркого климата и дефицита пресной воды и панических призывов на борьбу с «ветряными мельницами».

В частности, по данным академика В.М. Котлякова и нашим наблюдениям за снежным покровом Полюса относительной недоступности Антарктиды, масса льда и снега этого континента за последние 30–40 лет существенно увеличивалась, а не снижалась, как это утверждает Альберт Гор. Книга и фильм, неграмотные и вредные с точки зрения физических основ формирования климатов Земли, без какого бы то ни было научного обсуждения были шумно разрекламированы, получили немедленное признание со стороны международных чиновничьих структур, «зеленых экологов» и политиков, и, как уже упоминалось, были отмечены престижной международной Нобелевской премией. Этот печальный факт говорит о том, что проблемами изменений климата должны заниматься профессиональные ученые, а не дилетанты и политики.

В результате хорошо организованной международной политической кампании ведущие страны мира подписали Киотский протокол, призывающий к сокращению выбросов в атмосферу так называемых «парниковых газов», и прежде всего главного из них – углекислого газа. Протокол этот исходит из ошибочного предположения, что эти газы якобы приводят к увеличению парникового эффекта и существенному потеплению климата Земли.

Основным аргументом сторонников данной гипотезы является совпадение потепления климата в последние десятилетия ХХ века с одновременным повышением содержания в атмосфере углекислого газа антропогенного происхождения. При этом забывают, что последнее потепление климата началось еще в начале XVII века, когда о выбросах в атмосферу антропогенных парниковых газов и говорить не приходилось. Начиная примерно с 2006–2007 годов, по-видимому, уже наблюдалось новое заметное похолодание земного климата, о чем, в частности, говорит и нынешняя снежная зима, а следующая ожидается еще более суровой.

Известно, что периоды заметного потепления наблюдались и ранее. Так, открытая викингами в X веке Гренландия (Зеленая Земля) была покрыта обильной растительностью, а теперь она – под толстым слоем льда.

До начала XXI века вообще не существовало никакой научной теории парникового эффекта и влияния «парниковых газов» на тепловые режимы атмосферы. Нет ни одного достоверного доказательства влияния «парниковых газов» на климаты Земли. Поэтому все призывы Киотского протокола основаны только на интуитивных представлениях.

В противовес примитивной гипотезе зависимости климата только от одной причины – концентрации в атмосфере парниковых газов в Институте океанологии имени П.П. Ширшова РАН профессором О.Г. Сорохтиным была разработана физическая теория климата Земли. Она показывает, что температура тропосферы (нижнего слоя земной атмосферы) и самой земной поверхности зависит, по крайней мере, от семи основных факторов: 1) от светимости Солнца, 2) от давления атмосферы, 3) от отражательной способности Земли (ее альбедо), 4) от угла прецессии оси вращения Земли, 5) от теплоемкости воздуха, 6) от влажности и 7) от поглощения парниковыми газами теплового излучения Солнца и Земли. При этом необходимо учитывать отрицательную обратную связь преобразования солнечного излучения облачным покровом планеты, обычно играющим основную роль в формировании ее альбедо (т.е. отражательной способности). Теория, предложенная Сорохтиным, является количественной и позволяет численно рассчитывать как влияние на климат каждого из перечисленных факторов по отдельности, так и их суммарное влияние.

Так с чем же все-таки связаны колебания климатических температур? В первую очередь – с колебаниями солнечной активности. Изменение угла прецессии Земли (наклона оси ее вращения по отношению к перпендикуляру плоскости обращения Земли вокруг Солнца) определяет только плавный тренд этих колебаний. Остальные факторы либо оставались постоянными, либо были усреднены.

Энергетический анализ созданной физической теории парникового эффекта показал, что доминирующим процессом, управляющим выносом из атмосферы солнечного тепла, а также распределением температуры в тропосфере, является конвекция воздушных масс Земли. Что же касается прогрева тропосферы парниковыми газами, поглощающими инфракрасное излучение прогретой Солнцем Земли, то этот процесс приводит к расширению данных объемов газа и к быстрому их подъему к стратосфере, а на смену им из стратосферы опускаются к поверхности Земли уже значительно охлажденные массы воздуха. В результате средние температуры воздуха в тропосфере практически не меняются или даже становятся более низкими. Поэтому концентрация парниковых газов в атмосфере (и особенно углекислого газа) практически никак не влияет на климат планеты.

В фильме Альберта Гора есть один эффектный момент: он стоит с указкой в руках перед экраном, на котором представлена кривая подъема температуры в атмосфере, а над ней такой же подъем содержания углерода. «Вот, видите, как с ростом температуры увеличивается содержание СО2 в атмосфере?»

На самом деле все наоборот. Существуют прямые свидетельства того, что изменения содержания СО2 в атмосфере являются следствием изменения температуры, а не его причиной. Так, при бурении толщи ледникового покрова на станции «Восток» в Антарктиде проводилось одновременное измерение содержания СО2 в пузырьках воздуха этого покрова с изотопными температурами льда, характеризующими средние температуры океанов, испарение воды которых и породило антарктический ледниковый покров (температура испарения океанических вод определялась по изотопным сдвигам кислорода O-18 и водорода (дейтерия) D+2). При этом оказалось, что наблюдалась весьма сильная прямая корреляция этих параметров за 420 тысяч лет. Расчеты показывают, что изменение температуры современного океана на ±1оС приводит к изменению парциального давления СО2 в атмосфере приблизительно на ±13,5·10-6 атм. (т.е. на ±13.5 ppm). В периоды же четвертичных оледенений, происходивших за последний миллион лет, снижение средней температуры океана могло достигать 4 оС (до 276 К). Тогда уменьшение парциального давления СО2 в атмосфере должно было снижаться приблизительно на 52–54 массовых ppm или на 79–82 объемных ppmv. Но именно такого порядка колебания концентрации СО2 и наблюдаются в пузырьках воздуха из кернов Антарктического ледникового покрова на станции Восток (около 80–90 ppmv).

Измерения показали, и это важно отметить, что вначале менялась температура, и только вслед за ней, через 500–600 лет концентрация СО2. Этот результат практически однозначно говорит о том, что колебания концентрации СО2 в атмосфере являются следствием изменений климата, а не его причиной. Кстати, время 500–600 лет как раз соответствует полному перемешиванию верхнего, деятельного слоя Мирового океана, в котором и заключена основная масса углекислого газа (в океане содержится углекислого газа приблизительно в 90 раз больше, чем в атмосфере).

Построенная и согласованная с данными бурения Антарктического ледникового покрова усредненная теоретическая картина изменения земного климата за последние 400 тысяч лет, с добавлением прогноза на следующие 120 тысяч лет, показала, что в этом интервале времени значительные изменения климатических температур связаны с периодическими колебаниями угла прецессии Земли, происходящими под влиянием ее приливных взаимодействий с Луной и Солнцем, а также с образующимися на северных материках ледниковыми покровами.

Как следует из этого расчета, в будущем нас ждет только значительное похолодание климата, но к нему надо готовиться уже сейчас. Кроме того, последняя фаза потепления ХХ века, начавшаяся около 70-х годов, была связана с восходящей фазой шестидесятилетней солнечной активности, тогда как в XXI веке уже началась ее нисходящая фаза активности, могущая приводить только к дополнительному похолоданию климата. Во всяком случае – на ближайшие тридцать лет.

Идея о разогреве земной атмосферы парниковыми газами впервые была высказана в конце XIX столетия известным шведским ученым Сванте Аррениусом (1859–1927), обнаружившим, что молекулы СО2 способны нагреваться за счет поглощения инфракрасного излучения, идущего, например, от нагретой Солнцем поверхности Земли. Отсюда делался вывод, что чем больше в атмосфере углекислого газа, тем теплее на Земле. Очевидно? Да, но все же это надо было бы проверить. Ведь когда-то казалось очевидным, что именно Солнце вращалось вокруг неподвижной Земли, и даже после Коперника эта идея еще долгие годы доминировала в научном сообществе того времени…

В результате хорошо организованной международной политической кампании ведущие страны мира подписали Киотский протокол, призывающий к сокращению выбросов в атмосферу так называемых «парниковых газов», и, прежде всего, главного из них – углекислого газа. Протокол этот исходит из ошибочного предположения, что эти газы якобы приводят к увеличению парникового эффекта и потеплению климата Земли.

До начала XXI века вообще не было никакой научной теории парникового эффекта и влияния «парниковых газов» на тепловые режимы атмосферы. Кроме того, на сегодня не существует ни одного достоверного доказательства влияния «парниковых газов» на климаты Земли. Поэтому все призывы Киотского протокола основаны только на интуитивных представлениях. Разработанная в Институте океанологии РАН физическая теория климата Земли показывает, что температура тропосферы (нижнего слоя земной атмосферы) и земной поверхности зависит не от одной причины, а по крайней мере от семи факторов: начиная от светимости Солнца и заканчивая поглощением его же излучения. Причем разработанная теория позволяет численно рассчитывать влияние на климат каждого из перечисленных факторов по отдельности и их суммарное влияние.

Так с чем же все-таки связаны колебания климатических температур на планете Земля? Сейчас на этот вопрос можно ответить совершенно определенно – с колебаниями солнечной активности!

Энергетический анализ созданной физической теории парникового эффекта показал, что доминирующим процессом, управляющим выносом из атмосферы солнечного тепла, а также распределением температуры в тропосфере, является конвекция воздушных масс Земли. В результате средние температуры воздуха в тропосфере практически не меняются или даже становятся более прохладными. Именно поэтому концентрация парниковых газов в атмосфере (и особенно углекислого газа) практически никак не влияет на климат планеты.

Известные (причем опубликованные!) экспериментальные результаты практически однозначно говорят о том, что колебания концентрации СО2 в атмосфере являются следствием изменений климата, а не его причиной.

Картина изменения земного климата за последние 400 тысяч лет, с добавлением прогноза на следующие 120 тысяч лет позволяет сделать вывод, что в будущем нас ждет только значительное похолодание климата, но к нему надо готовиться уже сейчас.

По разным оценкам в настоящее время за счет сжигания природного топлива в атмосферу поступает около 5–7 миллиардов тонн углекислого газа, или 1,4–1,9 миллиарда тонн чистого углерода. Это колоссальное количество поступающего в атмосферу углерода влияет не только на состав ее газовой смеси и снижение показателя адиабаты, но и несколько увеличивает общее давление атмосферы. Оба эти фактора действуют в противоположных направлениях, в результате средняя температура земной поверхности почти не меняется. Практически не изменится она, даже если концентрация углекислого газа увеличится вдвое, что ожидается к 2100 году.

Из приведенных оценок следует важный практический вывод, что даже значительные выбросы техногенного углекислого газа в земную атмосферу фактически не меняют осредненные показатели ее теплового режима и парникового эффекта. Вместе с тем увеличение концентрации этого газа в земной атмосфере, безусловно, является полезным фактором, существенно повышающим продуктивность сельского хозяйства и способствующим более эффективному восстановлению растительной массы в районах сведения лесов.

К аналогичным выводам в 1997 году пришли и многие американские ученые, изучавшие изменения климата в разных регионах Северной Америки. В этой связи бывший президент Национальной Академии наук США профессор Фредерик Зейтц пишет: «Экспериментальные данные по изменению климата не показывают вредного влияния антропогенного использования углеводородов. В противоположность этому, имеются веские свидетельства, что увеличение содержания в атмосфере углекислого газа является полезным». Зейтц подготовил петицию ученых правительству США с призывом отказаться от Международного соглашения по глобальному потеплению климата, заключенному в японском городе Киото в декабре 1997 года, и от других аналогичных соглашений. В этой петиции, в частности, говорится: «Не существует никаких убедительных научных свидетельств того, что антропогенный выброс углекислого газа, метана или других парниковых газов причиняют или могут в обозримом будущем вызвать катастрофическое прогревание атмосферы Земли и разрушение ее климата. Кроме того, имеются существенные научные свидетельства, показывающие, что увеличение в атмосфере концентрации диоксида углерода приводит к положительному влиянию на естественный прирост растений и животных в окружающей среде Земли». Петицию подписало более 15 тысяч американских ученых и инженеров.

В этой связи необходимо еще раз обратить внимание на то, что Киотский протокол не имеет научного обоснования, по своей сути противоречит физике природных процессов и совершенно неверно объясняет влияние на климат антропогенных воздействий. Об этом, в частности, в 2004 году официально заявила и Российская академия наук, но к ней не прислушались, и наша страна все-таки подписала этот псевдонаучный и вредный для страны протокол.

Только в декабре 2012 года на Всемирной климатической конференции ООН Россия вышла из Киотского соглашения, и правильно сделала. Нельзя не отметить, что Соединенные Штаты, где умеют считать деньги, с самого начала не принимали в нем участия.

Необходимо учитывать, что повышение парциального давления углекислого газа в атмосфере приводит к пропорциональному повышению эффективности сельского хозяйства и скорости восстановления вырубаемых лесных массивов. Поэтому предлагаемые Международными экологическими организациями дорогостоящие (порядка многих десятков миллиардов долларов в год) мероприятия по стабилизации концентрации СО2 не имеют смысла и вредны для экономики и сельского хозяйства. Эти средства с бо#льшей пользой можно было бы использовать на развитие той же экономики и социальных сфер.

Сейчас активно распространяются в средствах массовой информации всевозможные псевдонаучные (а иногда и просто лженаучные) прогнозы о резком потеплении климата, о таянии ледниковых покровов Антарктиды, о значительном повышении уровня Мирового океана, о затоплении многих прибрежных городов и даже о «вселенской катастрофе», при дальнейшем повышении парциального давления углекислого газа. На самом же деле мы сейчас живем на пике сравнительно небольшого локального потепления, после окончания которого начнется новая фаза похолодания (если она уже не началась). Главным регулятором температуры земной атмосферы является лучистая энергия Солнца, связанная с расстоянием между Землей и Солнцем. Расстояние это периодически меняется со временем. Несколько лет назад оно было минимальным, что привело к потеплению, а теперь начинает увеличиваться. Через 10–15 лет нас ждет не глобальное потепление, а наоборот – глобальное похолодание, подобное тому, которое уже было в Европе в начале XVII века. Кстати, уже сегодня одновременно с таянием ледников в Арктике идет наращивание ледового покрова в Антарктиде, где сосредоточены самые большие запасы пресной воды на нашей планете. Хочется спросить: кому и зачем выгодно запугивать человечество мифом о глобальном потеплении?

Предстоящее похолодание может оказаться самым глубоким за последние несколько тысяч лет, но к нему надо готовиться уже сейчас, поскольку оно явится предвестником следующего ледникового периода.

Причина начавшегося и еще предстоящего глобального похолодания климата связана также с уменьшением угла прецессии Земли и снижением общего давления земной атмосферы. По мнению О.Г. Сорохтина, это происходит благодаря жизнедеятельности азотпотребляющих бактерий, постоянно удаляющих азот из воздуха и переводящих его в осадки. К сожалению, эти процессы неуправляемые и мы вряд ли сможем, что-либо сделать для их приостановки.

Из приведенных аргументов определенно складывается впечатление, что Киотский протокол может оказаться крупнейшей международной финансовой и политической аферой.

Александр Гордницкий

источник

14 березня 2020

Как деревья подают сигналы опасности друг другу



Исследователи нашли сигналы опасности деревьев, которые начинают активизироваться в случае атак вредителей или заражения грибком. В будущем ученые смогут изменять растения, чтобы они стали более устойчивыми.

Исследователи из Медицинского института Говарда Хьюза выяснили как растения и деревья реагируют на жасмоновую кислоту — гормон, который отвечает за отклик на внешнее раздражение. Так они смогли выяснить, что у них есть сложная коммуникационная сеть, которая передает информацию об опасности. Эти знания помогут исследователям разработать более выносливые культуры, способные противостоять опасностям, особенно в эпоху климатических изменений.

«Это исследование дает нам действительно детальную картину того, как этот гормон действует на разных уровнях, — отметил профессор Джозеф Экер, соавтор статьи и исследователь Медицинского института Говарда Хьюза. — Это позволяет нам понять, как обрабатывается информация об окружающей среде и помогает правильные рост и развитие».

Ученые выяснили это на примере резуховидки Таля — геном этого представителя семейства горчичных хорошо изучен. Однако этот эксперимент репрезентативен, потому что жасмоновая кислота есть среди представителей всего царства растений. Для этого проросшие семена обработали жасмонатом, после чего исследователи извлекли из клеток ДНК и белки. Чтобы определить точное расположение генов-регуляторов поведения растения во время опасности, ученые использовали специфические антитела против представляющих интерес белков.

14 Мар 2020 20:01:00

04 березня 2020

Агроекологічний університет у Житомирі перейменували на Поліський



Житомирський національний агроекологічний університет відтепер має нову назву – Поліський національний університет.

Наказ про перейменування був підписаний міністеркою освіти і науки Ганна Новосад вчора, 3 березня 2020 року.

За інформацією університету, роботу щодо перейменування ЖНАЕУ розпочали восени 2018 року. Ще тоді у Міністерство були направлені звернення трудового колективу і конференції студентського самоврядування.

Стара назва університету, йшлося у зверненнях, не зовсім актуальна, адже з 27 спеціальностей лише 26% – аграрні. Фактично ЖНАЕУ вже давно вийшов за межі суто аграрного закладу і назва даваладещо звужене уявлення про університет.

Протягом останнього часу ткт з’явився сучасний комп’ютерний центр та інформаційний центр ЄС, відкрили інжинірингову школу, лабораторію робототехніки і штучного інтелекту, сучасний освітньо-науковий простір «Екоцентр», центр енергоефективності громад, регіональний космічний центр «Полісся», ін.

Нагадаємо, весною 2019 року перейменували Житомирський державний технологічний університет на державний університет «Житомирська політехніка».



11 лютого 2020

Клоны деревьев помогут восстановить леса



Ученые НИТУ «МИСиС» и Тамбовского государственного университета совместно с партнерами из Питомнического комплекса Воронежской области при участии специалистов ВГЛТУ представили новую технологию для повышения приживаемости саженцев-микроклонов, высаживаемых для восстановления лесов после массовых пожаров. Использование нанопрепаратов позволило получить саженцы лиственных и хвойных деревьев с повышенной на 10-28% приживаемостью в открытом грунте. Они уже были использовали при создании экспериментальных лесонасаждений на территории Воронежской области.

По данным Рослесхоза, в 2019 году экономический ущерб от лесных пожаров в России составил 14,4 млрд рублей. За пожароопасный сезон в ряде российских регионов огонь охватил свыше 10 млн га леса.

Для восстановления лесных ресурсов выгоревшие участки засеваются саженцами, выращенными в специальных лабораторных условиях методом микроклонального размножения. В основе метода лежит способность растительной клетки в благоприятных условиях давать начало целому растительному организму. Древесные микроклоны можно размножить в 3-4 раза быстрее, чем обычные саженцы, при этом они генетически однородны.

Однако во время адаптации к почве из-за неприспособленности растений существует высокая вероятность их гибели, что снижает результативность технологии в целом. Для решения этой проблемы коллектив ученых ТГУ им. Державина и НИТУ «МИСиС» разработал и получил экспериментальные образцы уникальных нанопрепаратов для микроклонального размножения древесных растений, на основе коллоидных растворов наночастиц.

«Полученные нанопрепараты являются основой питательной среды и защищают проростки древесных растений, полученные микроклональным способом, от воздействия инфекций. Прежде всего – микроскопических фитопатогенных грибов, от которых на этой стадии гибнут порядка 30% саженцев, - рассказал руководитель проекта, директор НИИ экологии и биотехнологии ТГУ, старший научный сотрудник кафедры ФНСиВТМ НИТУ «МИСиС» Александр Гусев. – Инфекции особенно опасны при переносе проростков из лабораторных пробирок в нестерильную среду теплицы, где они доращиваются до получения саженцев, которые можно высаживать в открытый грунт».

Эксперименты в рамках проекта показали, что нанопрепараты в питательной среде обеспечивают гибель порядка 90-95% патогенных микроорганизмов. Нанопрепарат используется для стерилизации экспланта (исходного кусочка ткани растения, который затем клонируется) перед введением в культуру, а также добавляется в культивационную среду, где растут микропроростки. Кроме того, растения обрабатываются суспензией нанопрепарата через полив грунта после пересадки из пробирок в емкости с грунтом.

«Действующее вещество препаратов - нанокомпозиты состава оксид графена-серебро и оксид-графена-оксид меди. При этом наночастицы серебра или оксида меди находятся на поверхности листов оксида графена, – рассказал представитель разработчиков нанокомпозита, руководитель кафедры функциональных наносистем и высокотемпературных материалов НИТУ «МИСиС» Денис Кузнецов. - Оксид графена служит в качестве носителя биоактивных наночастиц и стабилизатора коллоидных систем, а серебро и оксид меди работают как нетоксичные для растений фунгициды (вещества, подавляющие рост патогенных микроскопических грибов) широкого спектра действия. Стоит отметить, что наночастицы оксида меди в условиях in vitro способствовали увеличению образования дополнительных побегов у саженцев. Это соответствует данным, полученным сотрудниками нашей кафедры в ходе многолетних исследований – наночастицы металлов и оксидов металлов нередко проявляют стимулирующие эффекты по отношению к целому ряду растительных культур».

В результате реализации проекта были созданы не имеющие аналогов стимуляторы роста и фитоиммунитета древесных культур, предназначенные для использования в качестве компонентов культивационных сред для микроклональных проростков и для обработки растений в условиях теплицы в ходе доращивания в закрытом грунте.

Разработка российских ученых имеет экспортный потенциал, поскольку может быть востребована в странах, где большую часть посадочного материала производят лабораториях микроклонального размножения – США, Канаде, Испании, Италии, Португалии, Польше, Германии, Латвии, Бельгии, Голландии.

В целом, в России потребность в саженцах, полученных микроклональным размножением, составляет 40-50 млн растений в год. На сегодняшний день эта потребность удовлетворяется отечественными биотехнологическими компаниями только на 2,5%.

Пресс-служба НИТУ «МИСиС»

08 лютого 2020

Ученые смогут изучить историю человечества с помощью стволов тропических деревьев



Международная группа ученых выяснила, что стволы тропических деревьев хранят себе информацию о деятельности человека. При этом, информация хранится там даже с доисторического периода, сообщает Naked science.

Для изучения антропологических изменений ученые предлагают использовать комбинацию дендрохронологии, радиоуглеродного датирования, изотопного и генетического анализов. По их мнению, предложенная ими методика может быть эффективна при исследовании доисторических, исторических и промышленных периодов человеческой деятельности и может применяться для тропических лесов по всему миру.

Ранее считалось, что тропические деревья из-за отсутствия четко выраженной смены времен года не имеют системы годовых колец, поэтому их древесина не может использоваться в качестве источника датированной информации об изменениях окружающего мира. Считалось также, что тропические леса являются "зеленой пустыней" относительно человеческой деятельности.

Исследования, которые были проведены в последние 20 лет, показали, что эти представления ошибочны. Оказалось, что человек активно изменял даже те места на планете, которые считались "нетронутыми уголками природы". Кроме того, более 200 видов тропических деревьев образуют годовые кольца, поэтому не хуже своих собратьев могут отображать историю мест, где они выросли, и глобальные изменения на планете. Древесина хранит данные об изменении численности людей и их методах хозяйствования.

Способность связывать образцы генетического разнообразия экономически важных деревьев с известными археологическими записями обещает раскрыть новое понимание заселения тропической среды в прошлом. Например, авторы указывают, что в Центральной и Южной Америке максимальное генетическое разнообразие таких видов наблюдается в тех районах, где человек интенсивно хозяйствовал в доколумбовы времена.

Ученые указывают, что с помощью анализа современных деревьев можно наблюдать за изменениями в генетическом разнообразии до и после вырубки лесов. В будущем станет возможно генетически реконструировать различные исторические события, связывая их с вырубкой и уходом за землями, особенно там, где есть подробная историческая и археологическая информация.

Подписывайтесь на наш Telegram-канал с новостями технологий и культуры.

По материалам: zn.ua
Дата публикации: сегодня 17:01

04 лютого 2020

Відбулася нарада директорів установ і підприємств науково-дослідної мережі УкрНДІЛГА


31 січня 2020 р. в Інституті відбулася нарада директорів установ і підприємств науково-дослідної мережі УкрНДІЛГА.

В нараді взяли участь адміністрація, керівники відділів, а також директори Поліського філіалу УкрНДІЛГА, ДП «Степовий філіал УкрНДІЛГА», ДП «Вінницька ЛНДС», ДП «Київська ЛНДС», ДП «Луганська АЛНДС», ДП «Маріупольська ЛНДС», ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС», ДП «Харківська ЛНДС».

Директор УкрНДІЛГА, член-кореспондент НААН України, професор, доктор с.-г. наук В. П. Ткач підбив підсумки наукової та господарсько-фінансової діяльності Інституту за 2019 р., а також окреслив основні завдання на 2020 р. У своєму виступі він відзначив необхідність вживання заходів щодо посилення діяльності щодо опублікування результатів наукових досліджень, забезпечення підготовки наукових монографій, статей у фаховому збірнику «Лісівництво і агролісомеліорація», рейтингових та закордонних виданнях, включених до наукометричних баз даних. В. П. Ткач акцентував увагу на необхідності збільшення обсягів виконання науково-дослідних робіт і науково-консультаційних послуг на договірних засадах, створення нових науково-дослідних об’єктів, пошуку додаткових шляхів отримування коштів для потреб підприємств тощо.
Відповідаючи на питання та зауваження адміністрації УкрНДІЛГА та керівників відділів, у своїх виступах директори філіалів і станцій доповіли про проблеми на місцях, а також окреслили заплановані заходи щодо їхнього усунення.

Підбиваючи підсумки, учасники наради констатували, що у 2019 році співробітниками Інституту та підприємств дослідної мережі УкрНДІЛГА виконано значну роботу щодо проведення наукових досліджень, надання послуг за договорами, розроблення нормативних документів та іншої наукової продукції, ведення господарства. Зокрема, підготовлено понад 30 нормативних документів, опубліковано понад 260 наукових праць, у т. ч. 2 монографії та близько 130 статей. Підприємствами мережі реалізовано продукції на суму 54,2 млн грн, чистий прибуток склав майже 1,5 млн грн, рентабельність підприємств – 2,7 %.

Прес-служба УкрНДІЛГА




03 лютого 2020

За досвідом до колег: директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида відвідав Житомирський НАУ

Кожного року, коли надходить розпорядження від нашого ректора Станіслава Ніколаєнка щодо стажування деканів факультетів і директорів ННІ у споріднених закладах вищої освіти, згадую слова мого духовного Батька, Анатолія Зіновійовича Швиденка, який у далекому 1977 році відправляючи мене студента 2-го курсу на першу наукову конференцію до тодішнього Львівського лісотехнічного інституту (нині НЛТУ України) і знаючи моє певне захоплення німецькою мовою говорив «Ви знаєте, як німецькою звучить слово досвід?». «Так, відповідав йому – Erfahrung!». «Якщо його розкласти на складові то «er» це ти, а «fahrеn» їздити, підсумував учитель».



Отже, пошук досвіду для мене у цьому році відбувався у закладах освіти Житомира, де лісівників готують у Житомирському національному агроекологічному університеті та Житомирському агротехнічному коледжі. Повинен чесно сказати, що всюди є чого запозичити… Лісогосподарський факультет ЖНАЕУ зустрічає студентів і гостей прекрасною будівлею факультету прижиттєвим пам’ятником тодішньому ректору цього університету А. Малиновському. Адже кращої сучасної будівлі в Україні жоден лісогосподарський факультет немає... Наш ректор мав честь тоді ще у ранзі Міністра освіти і науки України його відкривати. Але не тільки будовою славиться цей університет. Дружня розмова з деканом факультету Василем Турком, випускником уже нашого факультету, засвідчила, що маємо спільні проблеми, вмотивовані, перш за все, станом розвитку лісівничої галузі, яка останні роки переживає не кращі часи... Певний кадровий «голод» на фахових докторів наук та професорів переживають наші колеги, чого не відчуваємо ми у нашому інституті, мабуть через стабільну роботу аспірантури та 2-х спеціалізованих учених рад із захисту дисертацій. Приємно було споглядати на чисто «лісівничі» куточки оформлення навчального корпусу, які варто перейняти і нам.





Мої перші відвідини Житомирського агротехнічного коледжу залишили досить приємні враження…. І не тільки від його директора, Миколи Тимошенка, з яким доля звела мене вперше як з головою Державного комітету лісового господарства України у 2008 році, а й з його командою, яка, не дивлячись на моє несприйняття доцільності підготовки бакалаврів-лісівників в одному обласному центрі, «халтуру не гонить». Миколі Михайловичу вдається організувати навчальний процес на серйозному рівні і про це засвідчили мої зустрічі з викладачами та студентами, які розпочали навчальний процес у другому семестрі за словами директора «від Водохрестя». Що ж, ринкові умови дають можливість здійснювати освітні послуги сильнішим…, нехай їм щастить!







Закінчуючи свій звіт словами великого Кобзаря «Чужому навчайтесь і свого не цурайтесь…», хочу подякувати Житомирським колегам за сердечний прийом і з надією на плідну співпрацю!



Петро Лакида,
директор ННІ ЛіСПГ
31 січня 2020 року
https://nubip.edu.ua/node/70136

28 січня 2020

Міністерка Новосад почала вбивати львівський Лісотех




Міністерка Новосад почала вбивати львівський «Лісотех», зменшивши бюджет на 3 млн грн.

Це єдиний в Україні профільний фаховий виш. Вона не зайнялась тими праватними так званими «вузами», науковий та інтелктуальний рівень яких навіть з ПТУ не стоїть поряд, а зайнялась ВНЗ з півторасотлітньою історією, з величезним науковим та інтелектуальним потенціалом.

Скільки випускників цього вишу стали відомими львівськими політиками і державниками?! Згадати хоча б Андрія Мельника. Згадали?

І взагалі, команда недучок і дипломантів різноманітних кампусів американських коледжів, які все життя нічого не зпродукували (грубо кажучи, цвяха не забили своїми руками), ведуть нашу країну в гроб невігластва та нігілізму.



вища освіта

26 грудня 2019

МОН УКРАЇНИ: Олег Скидан, ректор Житомирського національного агроекологічного університету


Досвід ЖНАУ "Використання сучасних космічних та геоінформаційних систем в освітньо-науковій та інноваційній діяльності закладів вищої освіти"




РЕКТОР ПРЕЗЕНТУВАВ «КОСМІЧНИЙ» ДОСВІД ЖНАЕУ НА ФОРУМІ ВИЩОЇ ОСВІТИДеталіКатегорія: Головні новини Опубліковано: 26 грудня 2019


Вже з січня 2020 року в Україні розпочнеться масштабна реформа вищої освіти. Вона змінить механізм фінансування та управління закладами, а також розширить можливості для освіти дорослих. Про це розповіла Міністр освіти і науки Ганна Новосад під час презентації концепції реформи ректорам закладів вищої освіти 24 грудня.



Розроблена міністерством концепція має кілька базових напрямів: зміна підходів до розподілу бюджетних коштів та фінансування загалом, управлінська автономія, оновлення правил роботи з ректорами, створення нових наглядових органів та розширення можливостей для освіти дорослих.

На Форумі вищої освіти перед колегами виступив і ректор Житомирського національного агроекологічного університету Олег Скидан. Зокрема, він презентував досвід ЖНАЕУ у використанні космічних та геоінформаційних систем в освітньо-науковій, інноваційній діяльності навчального закладу, а також у системі управління регіональним розвитком.

У контексті цього йшлося про досягнення і напрямки діяльності інжинірингової школи «Noosphere Engineering School», яка відкрилася на базі агроуніверситету кілька тижнів тому, про створення регіонального космічного центру "Полісся" , для потреб якого на території ЖНАЕУ вже облаштували антенну станцію для прийому інформації з космічних апаратів.

Також Олег Скидан розповів про підтриману депутатами Житомирської обласної ради Концепцію створення регіонального інноваційно-космічного кластера «Полісся». Його діяльність забезпечить отримання позитивних соціально-економічних та екологічних ефектів від поєднання технологічних, науково-освітніх та культурних інновацій з прикладним використанням космічних технологій в розвитку регіону". Саме Житомирський національний агроекологічний університет спільно з Музеєм космонавтики ім. С. Корольова виступили з ініціативою створення відповідного кластера.

Задля впровадження спільних проєктів, обміну досвідом, проведення заходів ЖНАЕУ підписав низку угод про співпрацю:

- у сфері розробки та випробування передавальної апаратури, антенних систем з різним діаметром дзеркал для наземних супутникових станцій з Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь»;

- у сфері розробки та випробування електро- і радіовимірювальної апаратури, пристроїв для інформаційно-комунікаційних технологій, засобів моніторингу наземних об'єктів і контролю навколишнього середовища, деталей і вузлів механічного та каркасно-штампувального виробництва, застосування безпілотного авіаційного комплексу "SPECTATOR" для аграрного сектору з ВАТ «Меридіан» ім. С. П. Корольова;

- у сфері космічної, наукової і науково-технічної діяльності з Національним центром управління та випробувань космічних засобів:

- з Державним космічним агентством України.

Крім цього, у січні цього року в Житомирському національному агроекологічному університеті вперше відбувся форум «Космічні технології для агробізнесу», а у червні – масштабний Національний форум «Корольов. Космос. Житомир», у листопаді проходила ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Становлення механізму публічного управління розвитком територій як пріоритет державної політики децентралізації», де представили пілотну концепцію моделі управління регіоном на платформі космічних та геоінформаційних систем, над якою працювали близько 9 місяців. Також керівництво та співробітники ЖНАЕУ беруть участь у тематичних заходах, виставках по всій країні, налагоджують співробітництво з різними підприємствами й установами.

Пресслужба Житомирського національного агроекологічного університету

http://znau.edu.ua/tidings/top-news/rektor-prezentuvav-kosmichnij-dosvid-zhnaeu-na-forumi-vishchoji-osviti#!______________