Из-за глобального потепления на планете происходит перемена климата, в результате чего природа преподносит все больше сюрпризов. Так, украинцы и сами могли заметить, что в 2020 году на смену аномально теплой зиме пришли заморозки в мае. Не говоря уже о подобных изменениях в других странах. Украинская ученый и климатолог объснила, как изменится климат Украины в 2050 году, и как это повлияет на жизнь.
Об этом рассказала заведующая лабораторией прикладной климатологии Украинского гидрометеорологического института ГСЧС и НАН Украины, представитель Украины в Межправительственной группе экспертов по изменению климата при ООН, кандидат физико-математических наук Светлана Краковская в интервью "Апостроф", - передает аналитический портал "Хвиля".
Отмечается, что украинцы могут не пережить климатические изменения, которые наступят до 2050 года. Из-за глобального потепления в Украине может произойти миграция жителей тех регионов планеты, где жизнь станет невозможной.
Засушливые явления, которые происходят сейчас в Украине, продолжаются не первый год. Последние значительные осадки в Украине были примерно год назад. В прошлом году у нас зафиксировали все засухи, которые могли быть: атмосферные гидрологические, агро-метеорологические.
Украина - в зоне полупустыни
Прогноз изменения климата в Украине
Сейчас зоны засушливости расширяются, а на юге Украины появляются новые местности, которые характерны для полупустынь. Их не было до начала 1990-х, но мы их обнаружили, проанализировав период с 1991 года.
"Засушливость выросла в Херсонской, Николаевской, Одесской, Запорожской областях - это такой будто пояс вдоль побережья Черного, Азовского морей и Крыма. Киевская и Житомирская области с избыточно увлажненных перешли в категорию достаточно увлажненных, исключая последних лет, когда дефицит осадков был во всех областях. Все это говорит об увеличении засушливости климата в Украине. Даже в Карпатах, хоть там и выпадает снег, но осадков в целом значительно меньше, чем было",
- говорит Краковская.
Сценарии для Украины: можно не пережить смену климата
Последствия глобального потепления в Украине
Светлана Краковская представила несколько сценариев, по которым может пойти Украина и которые приведут к разным последствиям.
№1 Сбалансированный сценарий
Он состоит в 50% использования ископаемых и 50% восстановления источников энергии.
"Честно сказать, он является жестким для Украины. За ним предполагается переувлажнение северо-западного региона, увеличение ливневых осадков в Карпатах, которые будут вызывать наводнения, особенно в местах вырубок леса",
- говорит ученый.
На юге может случиться полное отсутствие осадков, особенно в летом, даже несколько лет подряд. Зимы в северных и северо-восточных регионах станут значительно теплее, но это не исключает того, что могут быть периоды очень сильных морозов, как были в прошлом году в Канаде.
№2 Жесткий сценарий для Украины
Озеро Свитязь
Более жесткий сценарий предусматривают большую засуху несколько лет подряд, в результате чего сосновые леса практически исчезнут с территории Украины и останутся только в Карпатах. Зато климат станет очень благоприятным для акаций.
"Сейчас мы оцениваем другие сценарии для Украины, среди которых самый жесткий называется business as usual. Он реализуется, если мы будем продолжать развиваться такими же темпами, без внимания к окружающей среде. Это сценарий, при котором Украина как территория, наверное, сохранится, потому что она находится в очень хороших климатических условиях. Выживут украинцы на этой территории - это еще вопрос",
- жестко прокомментировала Краковская.
По этому сценарию увеличение годовой температуры прогнозируется на 6-8 градусов. В отдельные месяцы температура может быть выше нынешней на 10-15 градусов.
Бажано, щоб цю інформацію почитали побільше людей. Можливо, прийде переосмислення і розуміння, що за кілька десятиліть про наші чорноземи будемо згадувати, як історичний факт. Інакше не буде, бо з таким варварським ставленням до своєї землі, водних ресурсів, екології, Олешківська пустеля огорне південь, а потім і більшу частину країни.
Тільки факти. З вересня по травень в Україні випало 70 % опадів від норми: 153 мм при нормі 211 мм. 1 міліметр - це 1 літр води на квадратний метр.
Територія України - 60.4 млн. га. Недостача - 58 мм, або 35 трильйонів літрів води, що більше за 10 київських водосховищ.
Другий факт. Деградація земель, яка потужно розширюється внаслідок їх високоінтенсивного використання, а це - засолені, солонуваті, кам’янисті, ерозійні процеси внаслідок найбільшої у світі розорюваності, вирубки лісів, знищення посадок ...
Відновити нульовий рівень деградації земель нам уже не вдасться. Адже 1 см родючого ґрунту (гумусу) в природніх умовах відтворюється 300-400 років.
За даними Інституту охорони ґрунтів України 20-річні втрати гумусу в грошовому еквівалентні становлять понад 450 мільярдів гривень. Це вже навіть не злочин перед майбутнім поколінням. Це - геноцид.
Основне завдання, яке повинно сьогодні стояти перед владою і суспільством, - не допустити погіршення стану родючості землі.
Адже головним фактором, який визначає цінність земель, є його родючість. А ми робимо все, щоб наші чорноземи деградували, підкислювалися, засолювалися, проходили ерозійні процеси; зменшувалась кількість гумусу та корисних мікроорганізмів, які його формують; відбувалися пилові бурі; відчувався постійний дефіцит вологи .
Все це приводить до опустелення та, на жаль, наближення аграрної, продовольчої, економічної кризи. Невже не ясно, кому вигідна зневоднена Україна?
На Закарпатті масово всихають смерекові насадження. Що це – вплив кліматичних змін чи людини? А найголовніше: що з цим робити? Про це на своїй сторінці у Фейсбуці розмірковує Юлія Давидова.
Зміни, що відбуваються у лісах Закарпатської області, в останні десятиліття, пов'язані з природним процесом зростання і розвитку насаджень, господарською діяльністю, змінами клімату та іншими факторами, які викликають у відповідь реакцію комплексу стовбурових шкідників в різних лісових формаціях. Найбільш істотний негативний вплив в даний час зафіксовано в шпилькових лісах, де сформувався комплекс ксилофагів з домінуванням короїда-топографа (Ips typographus L.), який призводить до всихання лісів, через що хворий ліс необхідно заготовити і на його місці посадити здоровий молодий ліс.
Така проблема не тільки в Закарпатті. Нависла короїдна проблема і в Італії, Німеччині, Словаччині, Польщі, Білорусі. Ці маленькі комахи завдають серйозної шкоди лісам.
Як же вирішити проблему?
Перший крок у вирішенні проблеми - це моніторинг популяції, визначення ступеня зараження і шкоди, які популяція короїда завдає лісові. Далі працівники державної лісової охорони та лісопатологи використовують накопичену інформацію для оцінки і прогнозування майбутніх спалахів. Абсолютно чітко фіксують взаємозв'язок спалахів і кліматичних умов. Для відлову шкідників використовують феромонні пастки у лісфонді. Розміщують їх у період з квітня по вересень і перевіряють щотижня. Таким чином аналізується щільність популяції, фенологія, просторові і тимчасові тенденції популяції. На основі спостережень можна відмітити, що короїд вилітає тоді, коли температура досягає 18 градусів. В деревостанах, що розташовані в буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів, в тих місцях де є автомобільні дороги були проведені санітарно-оздоровчі заходи: вибіркові та суцільні санітарні рубки. На місцях вирубок лісівники висаджують новий ліс.
Ось так виглядає хворий всихаючий ліс на Рахівщині. Говерлянське та Щаульське лісництва.
АРКАДІЙ КОВАЧ Річка Случ пересихає з кожним роком і може перетворитися на каскад ставків. Це - проблема для багатьох річок України. Пересихають і колодязі
Навесні 2020 року українські річки так і не стали повноводними, колодязі пересихають, а у деяких сховищах води залишилося на лічені дні.
Натомість Києву та іншим північним містам, де пилові бурі бачили лише по телевізору, радять бути готовими і до такого синоптичного явища, як пиловий шторм - те, що відбулося 16 квітня, може повторитися.
Що ж відбувається з водою в Україні та чому пересихають водосховища у містах і колодязі в селах - в аналізі від BBC News Україна.
Копирайт изображенияУНІАНImage captionНестача води стає серйозною проблемою не лише півдня, а й півночі України (на фото - зміліле кримське водосховище, 2012 рік)
"Унікальність 2020 року полягає в тому, що осінь 2019-го була сухою, а метеорологічна зима з традиційними морозами, снігом і промерзанням ґрунту вперше за період спостережень (120 років) так і не настала, а значить, були відсутні умови для формування водопілля", - пояснює BBC News Україна в.о. голови Держагентства з водних ресурсів Михайло Хорєв.
Водопілля - це весняна повінь на річках після танення снігу.
Без зими в цьому році не було і водопілля навесні.
Як наслідок, каже Михайло Хорєв, вже у квітні водність річок така, як зазвичай буває влітку, коли водопілля сходить.
Сухі не лише річки, а й болота та ліси.
"Проблема критична. В цьому році у болотах, які раніше були непрохідними, зовсім немає води. Так само сухі заболочені ліси", - каже аналітик об'єднання "Екологія. Право. Людина" Петро Тєстов.
"Проблеми з лісовими пожежами - це тільки початок. Влітку будуть горіти торф'яники. А ще найближчим часом нас чекає масове всихання не тільки соснових лісів, але й, наприклад, вільхових чи березових - для яких через посуху різко змінились лісорослинні умови", - додає він.
Image captionЧерез суху зиму міліють не лише річки - від посухи страждають і болота та ліси
Вологи не вистачає як у верхніх шарах ґрунту (до 5 см), так і глибше - до 1 метру (так званий "кореневовмісний шар").
В Інституті агроекології та природокористування НААН кажуть, що вже у квітні води мало по всій Україні, окрім Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей. Але і на Західній Україні є тенденція до посухи.
Найгірша ж ситуація на Одещині та Миколаївщині, де "сформувались критичні запаси вологи в метровому шарі ґрунту".
Маловоддя
Копирайт изображенияВЛАД ЯШИН
Літом на багатьох річках у Держводоагентстві очікують маловоддя - "гідрологічну посуху".
Наприклад, у басейні Дніпра за весну випала половина кліматичної норми опадів і вода у всіх річках впала - за понад століття спостережень гіршою була ситуація лише у аномально сухому 1925 році.
Не набагато краще у басейнах інших річок, зокрема Дністра - у Дністровському водосховищі в квітні очікується лише половина норми припливу води.
Якщо маловоддя справді настане, то у Держводоагентстві не виключають запровадження обмежень - перш за все для гідроенергетики та водного транспорту.
Обмеження, утім, будуть тимчасові.
Пріоритет же надаватимуть для використання води у побуті та для зрошування.
Складне літо у Житомирі
Image captionВодосховище "Відсічне" забезпечити Житомир цього року повністю не зможе
Загалом же зараз вже страждають всі водосховища, які живлять міста, - рівень води там спадає щодня.
Наприклад, у Житомирі, на завжди вологому Поліссі, 2020-й рік почався з проблем.
Оптимальний рівень води у водосховищі "Відсічне", яке живить Житомир, - 4 м. Коли рівень тримається на цій позначці, місто отримує воду цілодобово і з нормальним тиском.
Але зараз рівень - 2,7 м, і щодня спадає на 2 см.
Image captionЩодня рівень у водосховищі знижується на кілька сантиметрів. Навіть якщо підуть дощі, вони його понвстю не наповнять - воно просто перестане мілішать
Поки що води місту вистачає, але її запасів у водосховищі вже залишилося не на місяці, а на дні.
"Зараз можемо впевнено говорити, що в нас води у водосховищі "Відсічне" - на місяць і десять днів. Запас в іншому водосховищі "Дениші" - орієнтовно на днів 60-70. Звісно, якщо не буде різкого потепління, тоді вода буде випаровуватись і запаси зменшаться значно швидше", - каже керівник місцевого водоканалу Андрій Нікітін.
Резервне водосховище наповнили зі стратегічних запасів держави на прохання Житомира.
"Зараз "проїдаємо" стратегічний запас. Якби його не було, то ми мали б значно гіршу ситуацію. Ймовірно, місцями можна було б побачити дно водосховища", - каже Андрій Нікітін.
Вплинути на зменшення рівня води у водосховищі допомогла реконструкція водогонів. Але лише частково.
Якщо ж ситуація не зміниться, то скоро воду у місто подаватимуть за графіком: кілька годин вранці і кілька годин ввечері у найбільш піковий час.
Image captionРезервне водосховище "Дениші" вдалося наповнити зі стратегічних запасів
Прогнози у Житомирі роблять невтішні. Навіть якщо нарешті підуть весняні дощі, то це не вирішить проблему.
"Маємо розуміти, що усі опади, які будуть весною-літом, не покращать ситуацію у водосховищі. Якщо, наприклад, дощ буде йти три дні, то три дні вода просто не буде падати. Водосховища та річки поповнюються виключно восени і взимку, з рясними опадами, зі снігом", - відзначає Андрій Нікітін.
"Будемо переживати справді критичне літо. Ми маємо це зрозуміти та усвідомити", - резюмує директор житомирського водоканалу.
Сухі колодязі Городниці
Копирайт изображенияЮЛІЯ МІСЬКОВА
Не краща ситуація і у селах та селищах Житомирщини.
У Городниці Новоград-Волинського району пересихають колодязі та місцеві річки.
"Води майже немає вже навесні. Зазвичай весною колодязі більш-менш повні, до літа поступово пересихають. А зараз на початку весни багато сухих", - розповідає місцева жителька Людмила Дженджера.
Вихід для людей - бити свердловини.
Зазвичай достатньо глибини 20 метрів, але і такі колодязі іноді пересихають.
Якщо ж бити глибше, то з'являється інша проблема - вода жовта, з осадом заліза. Така специфіка місцевості.
Михайло Хорєв каже, що проблема насправді накопичувалася роками.
"Зниження рівнів ґрунтових вод, що відображається у зменшенні води чи взагалі її зникненні у криницях, відбувається останніми роками. У посушливі роки... додатково випаровується вода з підземних водоносних горизонтів через ґрунт", - пляснює він.
Річка Криваль у Городниці майже повністю пересохла, а більша - Случ - пересихає.
"Случ була повноводна, а зараз міленька, заростає травою і замулюється. Нікудишня річка стає", - нарікає Людмила Дженджера.
Падіння рівня річки пов'язують не лише з посухою, а й з діяльністю людини: на Случі почали будувати міні-ГЕС.
Наприклад, вже діють дві такі ГЕС вверх за течією від Городниці - у Баранівці та Чижівці.
У планах ще одна міні-ГЕС у Курчиці - попри протести місцевих.
Image captionТакою повноводную Случ була у 1950-х (з місцевих архівів)
Екологи попереджають, що з такими змінами річка просто перетвориться на каскад замулених ставків.
"Це як контрольний постріл буде для Случі!" - пише городничанин Олексій у місцевій FB-спільноті про нову міні-ГЕС.
"Все своє життя прожив біля цієї річки. Тому болить душа за те, що цю місцеву цінність знищують, річка гине на очах від того, що все сходить з рук та залишається незмінним", - додає він.
А еколог Петро Тєстов каже, що невеликі українські річки з різних причин мілішають майже скрізь і це - не "феномен-2020".
"Проблеми з рівнем води почалися раніше. Я регулярно сплавляюсь річками в різних регіонах України, і вже в минулі роки частина маршрутів, які раніше були дуже популярними, ставали непрохідними через низький рівень води", - каже Петро Тєстов
Копирайт изображенияАРКАДІЙ КОВАЧImage captionОкрім замілення Случ ще й заростає
"Водночас бували випадки сильних злив влітку, що призводило до парадоксів - рівень води, наприклад, у липні був вищим, ніж у квітні, і річки виходили на заплаву влітку!" - відзначає еколог.
Звикаємо до пилових бур
Маловоддя і пересушування ґрунту через дії людини стали причиною і пилової бурі 16 квітня на Київщині. Тоді столиця нагадувала місто з якогось постапокаліптичного фільму-катастрофи.
В Інституті агроекології і природокористування кажуть - такий пиловий шторм в цьому регіоні справді трапився вперше за час спостережень.
Але, схоже, не востаннє.
Image captionЦя буря з пилу цілком імовірно була не останньою
Тепер до цього доведеться звикати.
"Пилова буря такого масштабу вперше фіксується у зоні Полісся та у західному напрямку. До цього пилові бурі спостерігалися локально у посушливих південних регіонах України у межах локальних вітрових коридорів раз на декілька років," - відзначають в Інституті.
"Однак тепер можна говорити про прояви процесів опустелювання і у зонах Лісостепу та Полісся. В умовах відсутності опадів ризик повторення такого явища зберігається до травня та ймовірно буде лишатися актуальним у наступні роки", - додають аналітики.
Сама пилова хмара виникла над полями Бородянського і Макарівського районів на заході Київської області, де пориви вітру змели сухі шари ґрунту - цей процес науково називається "дефляцією".
Копирайт изображенияAGROECO.ORG.UAImage captionПил прийшов з сухих полів, не захищених лісосмугами
Оскільки буря сталася у період посівної, то хмара несла в собі ще й частки добрив і гербіцидів. А це вже небезпека для здоров'я людей і врожаїв на приватних городах та садках, кажуть в Інституті.
Протидіяти пиловим бурям мають полезахисні лісосмуги, частину з яких знищили протягом останніх років, або ж взагалі не засадили.
Посприяло бурі й осушення боліт і порушення водоохоронних зон, коли поле фактично доходить до межі річки без перешкод.
У чому проблема?
Копирайт изображенияУКРІФНОРМImage captionСтавлення до води, як до "безмежного ресурсу" - головна проблема
Михайло Хорєв каже, що головна причина змін - глобальні зміни клімату.
"Метеорологічні спостереження в Україні показують, що впродовж останніх 20 років зберігається тенденція до підвищення середньомісячної температури повітря та збільшення кількості посушливих місяців", - відзначає він.
Петро Тєстов погоджується, що впливає клімат, але є й багато локальних чинників - як згадані міні-ГЕС.
"Наприклад, незаконно побудовані ставки на річках та струмках, надмірний водозабір з поверхневих вод для зрошення, розорення водозборів, видобуток торфу", - каже еколог.
Іноді впливають навіть непродумані роботи з розчистки річок, які мали б, навпаки, покращувати ситуацію.
Наприклад, на річці Сула на Полтавщині "покращення гідрологічного стану", проведене за бюджетні гроші, призвело до того, що річка на одній з ділянок пересохла.
Копирайт изображенияEPL.ORG.UAImage captionТак пересохла річка Сула після "заходів з покращення гідрологічного стану" (2019 рік)
"Під час сплавів я постійно зустрічаю незаконні греблі, вириті ставки по заплаві, незаконний водозабір - але адекватної реакції від контролюючих органів по жодному випадку не було", - нарікає еколог.
Що робити?
У Держводоагенстві кажуть, що перш за все треба змінювати підхід до води. Причому всім - і промисловості, і звичайним людям.
"Суспільство поступово починає розуміти, що вода не є необмеженим ресурсом - річки вже не такі повноводні. Агровиробники змінюють підходи у зрошенні, більше уваги до сільськогосподарських культур, що є стійкими до посух", - каже керівник Держводоагентства.
Копирайт изображенияМАРІЯ СИДОРСЬКАImage captionСтавлення до річок та озер треба змінювати і промисловості, і звичайним людям, кажуть екологи
Але для багатьох вода все ще залишається чимось, що не треба економити.
В Держводоагентстві кажуть, що економити воду досить просто: вчасно закривати кран, користуватися пральною чи посудомийною машиною, коли вона повністю заповнена, вимикати воду, коли чистиш зуби, приймати душ замість ванної.
Зрештою, можна відмовитися і від того, щоб мити машину на берегах річок та озер. Чи просто не засмічувати водойми побутовими відходам.
А Петро Тєстов говорить про те, щоб загалом більше думати про наслідки знищення природи: припинити розорювати луки і перестати видобувати торф, зберігати та відновлювати болота, навести лад з незаконними ставками та водозаборами.
Тим часом, на кінець квітня в Україні прогнозують циклон і дощі, які, нарешті, трохи змочать землю.
"Сподіваємося тільки на дощі, чекаємо "божої води", - резюмує Людмила Дженджера з Городниці.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
