Про це повідомляє прес-служба Державного агентства України з управління зоною відчуження.
"У зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення підрозділи ДСНС, яким допомагають працівники лісових пожежних станцій ДСП «Північна Пуща», продовжують ліквідацію пожеж на територіях Луб’янського, Дитятківського, Котовського, Денисовицького, Корогодського та Паришівського лісництв", - йдеться у повідомленні.
Зокрема, тривають заходи щодо максимального пролиття окремих осередків тління трав’яного настилу, пеньків, лісової підстилки та залишків деревини.
У Паришівському (с. Крива Гора) та Котовському (смт. Поліське ) лісництвах працівники ДСП «Північна Пуща» не припиняють проливати торфовища за допомогою пожежних насосних станцій.
До гасіння залучено 207 осіб та 64 одиниць техніки.
Як повідомляв УНІАН, пожежі в Чорнобильській зоні спалахнули 4 квітня, їх вдалося загасити 14 квітня. Однак 16 квітня пожежі відновились.
Президент України Володимир Зеленський 26 квітня облетів на гелікоптері ділянку, яка постраждала внаслідок пожежі у Зоні відчуження ЧАЕС та заявив, що вогнем знищено понад 11 тис. гектарів лісу.
Протипожежне законодавство потребує кардинальних змін
Законодавче регулювання протипожених заходів вкрай слабке. Про це у своєму зверненні до президента, уряду на Верховної Ради заявляють фахвці Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж.
"Поточна лісопожежна політика в Україні базується на вимозі законодавства про те, що кожний земле-/лісокористувач відповідає за попередження та гасіння пожеж, а у випадку набуття пожежею ознак надзвичайної ситуації, головним чином, за площею, видом пожежі та категорією земель, керівництво гасінням беруть на себе підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій", - ідеться у зверненні.
Іншими словами, до моменту виникнення надзвичайної ситуації, пожежа - це проблема організації - землекористувача та/або відомства, в сфері управління якого знаходься підприємство.
"Єдиного центрального органу, який би контролював політику та законодавство в сфері попередження та гасіння рослинних пожеж в Україні немає", - зазначають автори звернення.
"Всі рослинні пожежі за межами лісів - на перелогах, землях запасу, виснажених та деградованих, еродованих землях, землях сільськогосподарського призначення, заплавах, пасовищах тощо, яких в десятки і сотні разів більше, ніж лісових пожеж,- гасять сили ДСНС. При цьому поліція, найчастіше, не розслідує випадки випалювання і не доводить справу до покарання порушників. ДСНС не зобов’язана проводити профілактичні протипожежні заходи на зазначених категоріях земель, організовувати виявлення та раннє реагування на пожежі. Землекористувачі або орендарі найчастіше цього також не роблять", - пояснюють пірологи.
Без ланки профілактики та попередження, протипожежних обмежуючих заходів, діяльність ДСНС з гасіння є найчастіше «сізіфовою працею», оскільки на наступний рік пожежі виникають знов. Найкращу статистику природних пожеж за межами лісового фонду має у своєму розпорядженні ДСНС, проте вона обмежується тільки випадками пожеж, які гасили підрозділи цього відомства, відображає частину загальної кількості пожеж, і у статистиці Держстату України не відображається також.
Експерти рекомендують:
Міністерству внутрішніх справ України
Розслідувати всі випадки підпалів та притягувати до відповідальності винуватців.
Працювати з відомчими підрозділами з охорони від пожеж з метою забезпечення безпеки місцевого населення під час операцій з гасіння пожеж.
Державній службі України з надзвичайних ситуацій
Сприяти розробці та візуалізації на сайті Укргідрометцентру нової системи метеорологічної підтримки лісо-та землекористувачів щодо поточного та прогнозного рівня пожежної небезпеки погоди. Бажано замінити поточний комплексний показник пожежної небезпеки погоди, що затверджений у 60-х роках, більш сучасним. У розвинутих країнах розроблено ряд нових показників, з яких популярним є канадський Fire Weather Index.
Внести зміни у нормативні документи, що забезпечать відповідність рівня готовності підрозділів ДСНС, які залучаються на гасіння природних пожеж, новому показнику пожежної небезпеки погоди.
У співпраці із зацікавленими відомствами, сприяти оновленню порядку залучення підрозділів ДСНС в якості допоміжних сил та засобів для гасіння природних пожеж в частині їх функцій та відповідальності, оперативного порядку визначення виду надзвичайної ситуації та порядку переходу керівництва ліквідацією надзвичайної ситуації від представника лісового господарства до представника ДСНС.
Як ми вже повідомляли, Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж (REEFMC) звернувся до президента України, Кабміну, місцевих органів влади, бізнесу, громадян, земле- та лісо-користувачів щодо надзвичайної ситуації з лісовими пожежами в Україні. Фахівці центру провели аналіз причин катастрофічних цьогорічних пожеж та розповіли, що треба зробити, аби запобігти таким ситуаціям надалі.
Київська область: Пожежі у лісових масивах Зони відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення локалізовані.
Станом на 7 год. 30 квітня підрозділами ДСНС надається допомога ДАЗВ у гасінні окремих осередків тління торф’яників.
До гасіння залучено 207 чоловік та 64 одиниць техніки, з них від ДСНС 149 чоловік особового складу та 34 одиниці техніки.
Радіаційний фон по м. Києву, Київській області та у Зоні відчуження у межах природних фонових значень.
Житомирська область: а) 28 квітня поблизу с. Рудня-Перганська Олевського району на території Поліського природного заповідника виникло загорання сухої трави та лісового масиву.
б) 29 квітня поблизу с. Повча Лугинського району на території Повчанського лісництва виникло загорання лісової підстилки та лісового масиву.
в) 29 квітня поблизу с. Лучанки Овруцького району на території Слобідського лісництва виникло загорання лісової підстилки.
г) 29 квітня до ДСНС надійшла інформація, що поблизу с. Дубовий Гай Овруцького району на території Овруцького лісового господарства виникло загорання лісової підстилки та лісового масиву.
Станом на 7 год. 30 квітня відкритого вогню немає. Силами ДСНС надається допомога працівникам лісових господарств у гасінні тління окремих осередків лісової підстилки, пеньків та деревини.
Всього до гасіння пожеж на території Житомирської області залучено 818 чоловік та 140 одиниць техніки, з них від ДСНС 122 чоловіки особового складу та 30 одиниць техніки.
Рятувальники ліквідовують 4 нових осередка лісових пожеж в Олевському, Лугинському та Овруцькому районах Житомирської області, ведеться їх ліквідація, повідомляє прес-служба Державної служби з надзвичайних ситуацій.
"28 квітня поблизу с. Рудня-Перганська Олевського району на території Поліського природного заповідника виникло загорання сухої трави та лісового масиву. 29 квітня поблизу с. Повча Лугинського району на території Повчанського лісництва виникло загоряння лісової підстилки та лісового масиву (вогнем пройдено близько 80 га). 29 квітня поблизу с. Лучанки Овруцького району на території Слобідського лісництва виникла пожежа лісової підстилки (вогнем пройдено близько 25 га). 29 квітня в ДСНС надійшла інформація, що поблизу с. Гай Овруцького району на території Овруцького лісового господарства виникло загорання лісової підстилки та лісового масиву (вогнем пройдено близько 15 га) ... Станом на 7 год. 30 квітня силами ДСНС надається допомога працівникам лісових господарств у гасінні окремих осередків трав'яного настилу, лісової підстилки, пеньків і деревини", - йдеться в повідомленні, на офіційному сайті ДСНС у четвер уранці.
Всього до гасіння пожеж на території Житомирської області залучено 818 осіб та 140 одиниць техніки, з них від ДСНС 122 людини особового складу і 30 одиниць техніки, зокрема три літаки АН-32П, якими 29 квітня здійснено 6 скидів - 48 тонн води.
Вогонь охопив понад 1 га підстилки в хвойному лісі в урочищі Павлоградські піски.
Пожежники дві години боролися з вогнем у хвойному лісі під Павлоградом
Вогнеборці ліквідували лісова пожежа у Дніпропетровській області. Пожежники загасили палаючу підстилку в хвойному лісі, не давши вогню перекинеться на дерева, повідомили в пресцентрі Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Повідомлення про пожежу в Павлоградському районі надійшло на гарячу лінію "101" о 13:53 середи, 29 квітня. Вогонь охопив 1,2 га лісової підстилки на території кварталу №22 урочища "Павлоградські піски" Павлоградського лісгоспу.
До 14:15 рятувальникам вдалося локалізувати вогонь, о 16:03 загоряння було ліквідовано.
В операції були задіяні шестеро співробітників і три одиниці техніки лісгоспу, а також п'ятеро людей особового складу та одна одиниця спецтехніки ДСНС.
Проверки лесных насаждений страны проводят рабочие группы министерства сельского хозяйства. Прежде всего, проверяют правильность и законность производимых вырубок.
Решение о проверке лесов, было принято после того, как минсельхоз получил целый ряд жалоб на незаконную вырубку леса в нескольких районах республики. В составе групп по проверке - как представители самого министерства, так и Инспекции по охране окружающей среды, Национального центра по борьбе с коррупцией и Службы информации и безопасности. Сегодня проверяли лесной массив Буцень, Хынчештского района.
МАКСИМ ПОПОВ, ГОССЕКРЕТАРЬ МИНИСТЕРСТВА СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА, РЕГИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ И ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ
«Мы проверяем, чтобы эти деревья были срублены на тех участках которые находятся в списке разрешенных к вырубке , оцениваем объем заготовленной древесины и сверяем результаты с указанными в лесных билетах».
Нарушения по количеству срубленных деревьев обнаружились в ходе первой же проверки - 24 апреля в природном заповеднике "Кодры" в Страшенском лесхозе.
МАКСИМ ПОПОВ, ГОССЕКРЕТАРЬ МИНИСТЕРСТВА СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА, РЕГИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ И ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ
«Дело в том, что министерство утвердило определенную цифру разрешенной вырубки, и в этом районе мы выявили нарушение. Мои коллеги зарегистрировали срубленной древесины на 145 кубометров больше, чем это разрешено. На данный момент дело уже передано в прокуратуру, и мы ждем их ответа».
Максим Попов уточнил, что в случае обнаружения излишков заготовленной древесины управляющие лесхозами будут наказаны в соответствии с действующим законодательством
Лісівники на Закарпатті збунтувалися. Вони проти призначення на посаду лісничого людини, яка раніше була звільнена за розкрадання лісу. Про це лісівники Тячівщини заявили у відкритому лісті на ім’я прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, голови Держлісагентства України Андрія Заблоцького, голови Закарпатської ОДА Олексія Петрова, пише Ресурс.
Вони просять втрутитися в ситуацію та розібратися з кадровими призначеннями у лісових господарствах на Закарпатті. Адже в країні з’явилась тенденція призначати на керівні посади тих, хто вже був раніше притягнений до відповідальності за зловживання службовим положенням.
“Наше колективне рішення продиктоване бажанням кожного з працівників: працювати чесно, отримувати гідну заробітну плату, та повністю солідарне з задекладрованим президентом курсом «На повне очищення лісової галузі від корупції», – йдеться у заяві.
Як виявилося, раніше пан Михальчич обіймав посаду лісничого завдяки тестю та тодішньому директору ДП «Мокрянське ЛМГ» панові Соймі І. І. В 2008-му році за розкрадання лісосіки був звільнений із займаної посади, з Мокрянського лісництва та умовно засуджений. Але в 2010-му році призначений на посаду головного лісничого, саме в той час, коли двоюрідний брат дружини став директором в ДП «Мокрянське ЛМГ».
Як розповіли лісівники Тячівського району з Мокрянського лісомисливгоспу, на посаду директора в Мокрянський ЛМГ мав йти порядний лісовий господарник. Однак, в Держлісагентстві призначили пана Михалчича.
“За час перебування на посаді головного лісничого, Михальчич М. М став уособленням всіх тих потворств, що ми розуміємо під словом корупція та наглядним прикладом тому, що гроші й надалі вирішують все”, – зазначають лісівники.
“За десять років на посаді вибудував в лісгоспі свій сімейний бізнес, обклав всіх від майстра лісу до лісничого, фіксованими поборами та вимагає в підприємців свої півдолара за підпис в Акті на призначення суцільно-санітарної рубки. Рідні сини, що працюють в його повній підпорядкованості, показують наскільки цинічно ним ігнорується ЗАКОН УКРАЇНИ «Про запобігання корупції». Як головний лісничий він несе повну відповідальність за стан охорони лісу у підприємстві. За останні роки наш лісгосп став лідером щодо лісопорушень в області, так за 2019р. всього по підприємству було виявлено лісопорушень та незаконних рубок на 7 млн. грн.
За такі грубі порушення Михальчича М. М мало б чекати незворотнє та адекватне покарання, та, на жаль, замість заслуженого покарання, йому маячить перспектива очолити лісгосп. Подальше перебування Михальчича М. М на посаді, неминуче призведе до розгулу корупції, банкрутству ДП «Мокрянське ЛМГ» та підніме градус соціальної напруги в регіоні.
Всім колективом наполегливо просимо Вас, проявити «принциповість» в даній ситуації та посприяти звільненню Михальчича М. М з посади головного лісничого, що вивільнить лісгосп з корупційних пут сім’ї Михальчичів. Зі свого боку, при проведенні службового розслідування, готові надати величезну кількість доказів, що напряму підтвердять зловживання Михальчича М.М. та його сім’ї”.
Праворуч - Чорне море, ліворуч - об’єкт Смарагдової мережі лиман Сасик. Фото з ФБ Фазіля Аскерова
Про небезпеку знищення унікальних природних екосистем повідомляє відома екологиня Ірина Вихристюк. Ідеться про створення так званого "курорту Дунайя" на дамбі між Чорним морем і лиманом Сасик.
"Забудова Жебріянського пересипу - між Сасиком та Чорним морем - черговий проект недолугих та аферистичних. Його лобіюють давно. "Загорівся" колись і Саакашвілі, під час головування в Одеській ОДА і потім влили у вуха Зеленському. Черговий провальний проект, в результаті якого буде ЗНИЩЕНО природні екосистеми. Цей проект можна назвати "бандитська Затока-2". Зароблять на продажі рекреаційних земель одиниці, втратять - мільйони, втратить країна!", - пише Ірина Вихристюк у своєму ФБ.
Про райдужні перспективи проєкту і, зокрема, створення там зони грального бізнесу, добу тому написав директор Центру туризму "Южнайя Ліга" Фазіль Аскеров (Fazil Askerov) (переклад з російської - GreenPost):
"Тепер про те, чим я збираюся займатися наступні 50 років. Про це на форумі Ялтинської європейської стратегії 15 вересня 2019 р в м.Київ заявив президент України Володимир Зеленський. "Один з проєктів нашої команди - будівництво нового курорту на узбережжі Чорного моря. Потрібно уточнити, що це буде абсолютно нове місто, з нуля", - розповів президент, представляючи проєкти, здатні залучити зарубіжних інвесторів. Завдяки презентації, яка супроводжувала виступ, стало очевидно, що будівництво нового населеного пункту заплановано в Одеській області", - ділиться планами Фазіль Аскеров.
Схема з допису Фазіля Аскерова
Далі він повідомляє про план забудувати цю місцину і стоврити зону для грального бізнесу. Про те, що Сасик - об’єкт Смарагдової мережі, автор допису не згадує.
"Це місто курорт "Дунайя". Цілорічний курорт з гемблінг зоною. Він буде розміщений на дамбі між озером Сасик і Чорним морем. Більше 500 гектарів, набережна більше 10 км. Понад 80 готелів (найменший на 150 номерів), а найбільший на 1000 номерів. 20 тис готельних номерів, 25 тис. робочих місць. Місце для проведення музичних фестивалів світового рівня (на 50 тис осіб). Курорт з екологічною філософією, заснованою на сучасних технологіях. Перші готелі відкриються в 2022 році. Перший мільйон туристів приймемо в 2025 році, а до 2030 року 6 млн туристів в рік", - мріє пан Аскеров.
Він також перераховує усіх, хто має відношення до проєкту.
"Проєкт за ініціативою президента України Володимира Зеленського. Архітектурна робота - команда Сергія Гусєва. Економіка курорту - робота вчених під керівництвом Олега Бабія. Один з ідейних авторів проєкту Дмитро Наталуха. Про цю зону для розвитку туризму говорив на парламентських слуханнях в 2016 році Михайло Саакашвілі", - повідомляє керівник туристичного центру. І обіцяє після закінчення карантину провести публічну презентацію проєкту для широкого загалу.
Україна як Договірна Сторона Бернської конвенції має здійснити низку заходів (законодавчих та інших), щоб забезпечити належним чином відповідний менеджмент Смарагдових об‘єктів, у тому числі й лиману Сасик. Зокрема, Україна мусить
розробити і впровадити менеджмент-плани, в яких будуть визначені як короткострокові, так і довгострокових цілі менеджменту (такі менеджмент-плани можуть розроблятися як для окремого об‘єкту, так і декількох, якщо вони поєднані природним чином);
регулярно переглядати умови менеджмент-планів у світлі зміни умов об‘єкту і підвищення наукових знань;
чітко позначати межі Смарагдових об‘єктів на картах і, наскільки це можливо, встановлювати їх межі в натурі;
консультувати компетентні органи і землевласників щодо стану Смарагдових об‘єктів та їх характеристик;
забезпечити моніторинг Смарагдових об‘єктів і, особливо, показників, щодо яких важливо їх збереження".
Про виконання цих зобов’язань Фазіль Аскеров у своєму дописі не згадує.
Схема з довідника Мінприроди
"Коли президент країни порушує національне та міжнародне законодавство, це є серйозний прецедент! Такі проекти це є також результат знищення Мінприроди. Дійсно, звідки ж йому знати, що таке Смарагдова мережа (Emerald Network)? Звідки ж йому знати, що його оточення, готується проковтнути останні природні території країни, а потім "закусити" розпроданою українською землею та "запити" залишками річок, яких швидко доб'ють злочинні проекти енергетиків (ГЕСи) та транспортників (Е40)?", - запитує Ірина Вихристюк.
Лиман Сасик - це саме морський лиман, а не озеро. Його віддамбували від моря у 1978 у ході реалізції проєкту Дунай-Дніпро. Це призвело до катастрофічного забурднення ґрунтів на великих площах, зміни екосистем, хвороб місцевого населення, втрати унікального курорту та інших непоправних наслідків. Громадські організації давно і послідовно вимагають відкрити дамбу і відновити сполучення Сасика з Чорним морем.
"Новостворене озеро з'єднали з Дунаєм за допомогою каналу довжиною близько 14 км, який біля Дунаю починається Головним шлюзом. Передбачалося воду Сасику опріснити завдяки водообміну з Дунаєм, однак прорахувалися, і солона вода пішла на цінні сільськогосподарські землі, перетворивши величезні площі на солончаки. Збитки досі ніхто не називає. Проте зрошувальні системи (хоча і значною мірою знищені) усе ще перебувають на балансі місцевих підрозділів Держводагентства. Є навіть плани їх відновлення, але це потребує величезних, нереальних у нинішній ситуації, коштів. А головне, що попри те, що води хоча таки опріснилася, якість її просто жахлива", - розповіла GreenPost Ірина Вихристюк.
Зміна режиму лимана-озера викликала величезні зміни клімату, гідрологічного режиму та способу життя місцевого населення. Збільшилася захворюваність, пішли за водою усі кліматичні якості, погіршився клімат, відбулося підтоплення верхів'я лиману (там, де впадають річки Сарата та Когильник), руйнуються (вітрова та водна ерозія) береги.
"Проект "курорту" і гральної зони на цій унікальній природній ділянці - це лише можливість декільком особам нажитися на продажу рекреаційних територій. На прилеглих ділянках є 4 ДІЮЧИХ рекреаційних території (курорти). Нехай там розвивають інфраструктуру, а не забудовують останні природні території", - говорить Ірина Вихристюк.
"Поруч з пересипом, повністю вбите озеро Сасик, колись унікальний причорноморський солоний лиман Сасик. Зараз ця водойма майже мертва - джерело небезпечних захворювань. Без його возз'єднання з Чорним морем - вся ця затія просто буде блефом. Там, в тому регіоні Одеської області, унікальною цінністю є сам піщаний пляж, але за таких масштабів будівництва, про які пише Фазіль, пляж буде просто вбитий назавжди. Все треба робити на материковій частині, забезпечити гарантовано якісну водоподачу і гарантоване водовідведення (не як зараз абсурдно організовано на так званих курортах Рассейка-Катранка, коли все стікає в унікальні лимани Джантшейскій і Малий Сасик), а піщаний пересип залишити виключно для відпочинку - залишити такий яка є і КАТЕГОРИЧНО БЕЗ ЗАБУДОВИ. Але повторюю, без возз'єднання Сасика з Чорним морем - вся ця ідея утопія", - вважає доктор біологічних наук Іван Русєв.
Сасик - лиман на території Татарбунарського та Кілійського районів Одещини на північно-західному узбережжі Чорного моря, поблизу гирла Дунаю; площа 215 км², глибина до 3,3 м, природний рівень Сасика на 0,3 м нижчий від рівня моря. Лиман видовжений на 35 км від моря при максимальній ширині 11 км. (Вікіпедія).
Ведення лісового господарства в Україні відстає від вимог часу
Останні три-чотири роки активно обговорювалося питання боротьби з шкідником лісового господарства - короїдом. Зараз дискусії стихли. Може, пожежі переключили увагу на інше, але, на думку екологів, цьому є й інші причини.
«Усе просто. У 2020 році навала короїда в лісах України зійшла на пси. Міф Держлісагентства про катастрофічну небезпеку короїдної пошесті лопнув як мильна бульбашка. Але хто відповість за масові рубки лісу, які відбувалися під прапором боротьби з цим шкідником?» - прокоментував GreenPost ситуацію доктор біологічних наук Іван Парнікоза.
Останні кілька років українські чиновники від лісу та відомча наука вимагали від уряду та Верховної Ради вжити невідкладних заходів для захисту лісів від короїда. Цього шкідника, чиї личинки харчуються (в залежності від виду комахи) різними частинами дерева, керівники Держлісагентства, лісгоспів, Товариства лісівників України, відомчих інститутів називали головною причиною знищення і зникнення лісів.
Голова Товариства лісівників України професор Юрій Марчук розповідає народним депутатам про небезпеку короїда. Фото НУБІП
Натомість екологи пояснювали, що короїд, як й інші тварини, має багаторічний цикл коливання чисельності. І що причиною враження ним сосняків є, зокрема, ослаблення насаджень через недогляд (вчасно не проводяться рубки догляду) та структура таких лісів – монокультурні насадження дуже вразливі.
Тиша навкруги…
І ось кампанія «рятуйте, короїд» раптом заглухла.
«Те, про що в останні три роки говорили екологи і відомий фахівець в області захисту лісу доктор біологічних наук Валентина Мєшкова, сталося. Спалах короїда зник. Самозруйнувався. Підкоряючись законам екології, а не наказами Держлісагентства, навала короїда в українських лісах припинилася», - говорить доктор біологічних наук Іван Парнікоза.
Екологи говорили, що не слід для боротьби з короїдом знищувати ліс, не треба закривати заказники, не слід боротися з сезоном тиші. Природа сама себе відрегулює, і через 3-4 роки спалах короїда зникне сам по собі.
«Так воно і сталося. Однак Держлісагентство України і деякі обласні «лісові генерали» (керівники лісового відомства носять форму з шевронами, яка схожа на генеральські мундири, тому у певних колах цих чиновників називають «лісові генерали» – ред.), починаючи з 2017 р, під шумок битви з короїдом вирішили нанести удар охороні довкілля та заповідній справі», - розповів GreenPost експерт ЕкоПраво-Київ Сергій Луньов.
Чиновники від лісу домагатися скасування сезону тиші (триває зараз, з 1 квітня по 15 червня, мета – дати можливість тваринам спокійно виростити потомство – ред.) і заборони рубок в заказниках та інших об’єктах ПЗФ (природно-заповідного фонду – ред.).
«Нібито заповідні об'єкти нібито сприяють розмноженню короїда. Для цього вони возили проплачені телеканали в ліси, показуючи «страшних» короїдів, проводили збіговиська і псевдонаукові наради, де колишній керівник Держлісагентства Володимир Бондар закликав проводити суцільні рубки як єдиний захід для боротьби з короїдом (навіть спеціальну страшилку придумали: «біологічний пожежа»). Однак, як показала практика, спалах короїда, незважаючи на наявність Сезону тиші і заборони суцільних рубок в заказниках, все одно припинився», - зазначив Іван Парнікоза.
За даними Держлісагентства, в Україні всохло 222 000 га соснових лісів. Тобто 2 200 кв км - одна шоста Закарпатської, найменшої за площею, області України.
Справедливо буде навести й думку лісоводів. Отже, одною з причин погіршення стану сосняків лісоводи називають короїда. Це жук, личинки якого (так, не дорослі особини, а «черв’яки») харчуються корою. Живлення рослин порушується, дерева можуть навіть загинути (всохнути). А можуть і вижити, заливши усі прогризені личинками ходи щедрою порцією своєї живиці (смоли) – якщо дерево сильне і здорове.
Який закон нам потрібен?
Восени минулого року група лобістів лісозаготівельників намагалася проштовхнути через ВРУ законопроект, який полегшив би призначення рубок.
У проєкті пояснювальної записки цього законопроекту було зазначено:
«2. Цілі і завдання прийняття акта
Проект розроблено з метою зменшення наслідків поширення всихання лісів України як національного багатства нашої держави, що виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах шляхом внесення змін до положень деяких законодавчих актів України».
Насправді пропонувалося внести зміни до Закону про оцінку впливу на довкілля та Закону про тваринний світ. А саме – скасувати фактично Сезон тиші та необхідність проводити експертизу планованих рубок.
Наразі ці спроби продовжуються, але вже під іншим соусом. Зокрема, лунають голоси, що відміну цих законів треба зробити для покращення пожежної безпеки у лісах.
Також аналогічні пропозиції хоче внести народний депутат Сергій Литвиненко. Хоча його законопроект присвячений полюванню, Сезон тиші йому теж чомусь заважає. Експерти та широка громадськість доволі різко критикують законопроект пана Литвиненка.
Екологісти ж кажуть, що головна загроза лісу – не короїди, а безконтрольність і корупція. Хто правий? А сама лісова наука чітко зазначає, що рубки жодним чином не спиняють всихання лісів. Навіть – навпаки.
Наприклад у науковій статті «Сезон тиші» та санітарно-оздоровчі заходи» д.б.н. Валентина Мєшкова пише, що «найбільш ранній виліт молодого покоління жуків великого й малого соснових лубоїдів, шестизубчастого та верхівкового короїдів реєструють у третій декаді червня-на початку липня». Тобто – після Сезону тиші. Про те, що жуки-соснолюби вилітають вже «після того як» пише і старший викладач кафедри зоології Харківського національного університету Вікторія Терехова.
Валентина Мєшкова вважає, що жуки заселяють у першу чергу ослаблені дерева – там де була пожежа, викид промислових відходів, затоплення, спалах хронічних хвороб. Втім, за 3-6 років кількість жуків знижується. І вогнище зараження затухає. Якщо тільки… не втручаються люди. «Неодноразово підтверджено, що дерева, які ростуть на межі лісу та вирубки, відразу після рубки відчувають стрес. - пише пані Валентина у статті «Соснові ліси гинуть. Короїд не винен. Що ж робити?» у журналі «Обладнання та інструмент». - Бо змінюються умови освітлення та зволоження. Стволи цих дерев пошкоджуються морозом та сонцем, освітлені крони приваблюють хвоєгризучих комах, а нагріті стовбури – златок та вусачів. Чим більший периметр вирубок, тим більше дерев можуть заселити стовбурові шкідники. Тому незважаючи на проведення санітарних рубок, всихання соснових лісів ні в Україні, ні в сусідній Білорусі не вдається зупинити».
Єдина користь від цих рубок – отримання товарної деревини. Щоб знати, коли пора проводити рубку, треба моніторити заселення дерев комахами. У наших лісах такий моніторинг не ведеться.
Їдять сосни, а «санітарять» дуби
Екологи відзначають, що замість проводити так звані санітарні рубки і прибирати з лісу заражені короїдом сосни, лісівники часто призначають санітарні рубки у листяних лісах, які короїд не вживає.
"Працівники Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області спільно з державною лісовою охороною ДП «Звірівське ЛМГ» при здійсненні нагляду місцевою прокуратурою проводять вилучення деревини дуба на одній із приватних пилорам у с. Дерно Ківерцівського р-ну. На вказану деревину, виявлену правоохоронцями в результаті оперативних дій, власник пилорами не надав жодних підтверджуючих документів. Походження лісоматеріалів встановлюють працівники Ківерцівського відділу поліції. Як ми вже неодноразово повідомляли, питання самовільних рубок деревини цінної породи на території Ківерцівського р-ну є досить проблемним. У зв’язку з цим територія перебуває під постійним патрулюванням державної лісової охорони та працівників поліції", - ідеться у повідомленні.
А GreenPost нещодавно описував ситуацію з розкраданням дубів на території столичного лісу. Це тривало майже рік! І навряд чи це рубав короїд!
Тож може треба краще охороняти ліси від чорних лісорубів?
Немає навіть одноразової науково-дослідної теми (3-5 років), яка б дозволила обґрунтувати діючу нормативну базу охорони лісів від пожеж
Крім відсутності повноцінного державного контролю та управління охороною лісів від пожеж, ще з кінця 80-х років Україна мала серйозні недоліки у національній системі охорони лісів від пожеж. Про це GreenPost розповів директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC) Сергій Зібцев.
"Після 1991 року, відповідні радянські нормативні документи були замінені на українські, проте без будь-якого наукового обґрунтування через відсутність наукової установи/лабораторії, яка б проводила систематичні лісопірологічні дослідження. Немає навіть одноразової науково-дослідної теми (3-5 років), яка б дозволила обґрунтувати діючу нормативну базу охорони лісів від пожеж", - сказав вчений
Це призвело до утворення кількох відчутних «дірок» у системі протипожежного захисту:
-відсутнє пожежне районування (як наприклад у Польщі чи Білорусі);
- шкала природної пожежної небезпеки не прив’язана до реальної горимості, запасів та зрілості горючих матеріалів,
- шкала пожежної небезпеки за умовами погоди не прив’язана до горимості, є несучасною і неактуальною. По Зоні відчуження вона занижує реальну пожежну небезпеку мінімум на один клас , що спричиняє низьку готовність персоналу;
- відсутні дані на національному рівні про запаси та вологість горючих матеріалів та їх фракційну структуру;
- відсутні карти та моделі горючих матеріалів та моделі прогнозу поведінки пожеж, карти прогнозування ризику пожеж;
- не розроблені нормативні рівні охорони лісів від пожеж, що повинно базуватись на горимості та цінності лісів, а також їх стійкості до пожеж;
- лише нещодавно розпочалися дослідження екології лісових пожеж групою під керівництвом с.н.с. Ворона В.П. (Укр НДІЛГА- науково-дослідний інститут гірського лісівництва – ред.) та у лабораторії лісової пірології НУБіП (Національний університет біотехнологій та природокористування – ред.), що є необхідною складовою для планування лісогосподарських заходів в лісах, пройдених пожежами різного виду, оцінки впливу пожеж на біорізноманіття, впливу антропогенних чинників на горимість лісів і, відповідно, визначення рівня охорони лісів від пожеж.
Всі вищеперераховані дослідження та інша інформація (карти доріг, водойм, їх параметри тощо) є основою для визначення місць прокладання протипожежних бар’єрів та їх видів, змісту протипожежної профілактики, забезпечення готовності та швидкого реагування, визначення стратегії та тактики гасіння.
Для виправлення ситуації вчені рекомендують, зокрема,
Створити єдину публічну електронну карту розташування пожежно-спостережних веж та зон їх покриття, доріг протипожежного призначення, пожежних водойм, іншої інфраструктури та уточнити місця розташування ЛПС (лісопожежних станцій – ред.) у відповідності до радіусів їх обслуговування, щільності джерел вогню та класів природної пожежної небезпеки лісів.
Розробити методику та нормативні вимоги до визначення місць встановлення веж, конструкції камер та їх обслуговування, функціональних можливостей камер, в тому числі щодо їх з’єднання з картою доріг та водойм, точності визначення координат пожеж та регламенту роботи операторів камер.
Як ми вже повідомляли, Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж (REEFMC) звернувся до президента України, Кабміну, місцевих органів влади, бізнесу, громадян, земле- та лісо-користувачів щодо надзвичайної ситуації з лісовими пожежами в Україні. Фахівці центру провели аналіз причин катастрофічних цьогорічних пожеж та розповіли, що треба зробити, аби запобігти таким ситуаціям надалі.
Останнім часом одразу декілька регіонів України постраждали від масштабних лісових пожеж, які на певний час перетворили Київ на місто з найбільш забрудненим у світі повітрям.
Найбільші пожежі тривали у Чорнобильській зоні відчуження, Житомирській та Київській областях. Так, тільки у Чорнобильській зоні відчуження вогонь знищив понад одинадцять тисяч гектарів лісу.
Власне, проблема має глобальний масштаб. Згідно з даними інтерактивної платформи Global Forest Watch Fires, за 2019 рік у світі було нараховано більше 4,5 мільйонів пожеж. В Україні протягом минулого року було зафіксовано дещо більше 38 тисяч пожеж. А у 2020 році тільки за перші чотири місяці їх кількість вже становить 15 610 випадків.
Лісові пожежі завдають величезної шкоди навколишньому середовищу, забруднюючи повітря та знищуючи флору і фауну, та економіці через значні збитки лісового та сільського господарств, недоотримання економікою поновлюваного ресурсу тощо.
Світлана Михайловська
заступник директора Європейської Бізнес Асоціації
Навіть більше, подібні ситуації негативно позначають на інвестиційному кліматі країни. Взяти до прикладу ситуацію з масовими пожежами, які охопили країну в середині квітня. Країна потрапила до заголовків більшості міжнародних медіа з посилом «Київ виявився містом з найвищим місцем забруднення у світі». Прозорість та прогнозованість є надважливими, коли інвестори приймають рішення заходити в країну або ж масштабувати проєкт. А подібні заголовки мають, очевидно, не той меседж, який би ми як країна прагнули надсилати міжнародній спільноті. Тому, важливо комплексно врегулювати ситуацію, аби створити прозорі та безпечні умови для роботи і показати, що України є дійсно хорошим місцем для ведення бізнесу.
Так, враховуючи той факт, що пожежонебезпечний сезон тільки розпочався, експерти Комітету деревообробної та меблевої галузі Асоціації хотіли б звернути особливу увагу на дану проблему та наголосити на важливості її комплексного врегулювання.
Зокрема, заходи з попередження та подолання наслідків пожеж мають включати:
посилення державної фінансової підтримки лісового господарства, зокрема, з метою охорони лісів від пожеж;
зняття обмежень щодо здійснення превентивних заходів для запобігання пожежам (як-то, дозволити проводити розчищення від сухостою в об’єктах природно-заповідного фонду, відмінити обмеження сезону тиші з 1 квітня до 15 червня, які забороняють санітарні протипожежні рубки, спростити процедуру погодження проведення робіт з очистки лісу від захаращеності);
розробку Національної стратегії попередження виникнення катастрофічних пожеж в екосистемах України;
підвищення обізнаності населення та надання роз’яснень щодо правил пожежної безпеки у лісах;
проведення фахових навчань з гасіння лісових пожеж.
В даній ситуації надзвичайно важлива координація та злагоджена роботи усіх причетних до даного питання відомств. Тож Європейська Бізнес Асоціація сподівається, найближчим часом країні вдасться вжити всіх необхідних заходів, аби запобігти пожежам і не допустити квітневої ситуації.
Створення нових лісів — справа не лише лісівників. Це справа державної ваги. Значні успіхи Закарпатської області на ниві захисного лісорозведення – це, насамперед, результат тісної співпраці всіх гілок влади та преси.
Розуміючи важливу складову лісових насаджень у підтриманні екологічної рівноваги нашого краю, з настанням весни всі лісівники починають відтворювати ділянки, де раніше було проведено планову рубку. Так державними підприємствами на весняний період заплановано проведення лісовідтворення на площі 1661 гектарів, з яких 565 гектарів - лісові культури. У гірських районах, де тривалий час зберігається сніговий покрив тривають роботи по посадці лісових культур.
Найактивніше наразі робота просувається в Брустурянському, Ясінянському, Великобичківському та Тячівському лісгоспах. Але в деяких лісництвах, розташованих у горах ще тільки викопують сіянці та саджанці з лісових розсадників. На Рахівщині та Тячівщині культивуються дерева переважно шпилькових порід. Весь посадковий матеріал вирощується у власних лісових розсадниках. Молоді деревцята «знаходять прописку» на колишніх лісосіках, на місцях рубок. Лісівники займаються не тільки створенням нових лісових культур, а й доповнюють раніше висаджені. Станом на сьогоднішній день лісовідновлення проведено на площі 906 гектарів, що складає 54,5 %, з яких створення лісових культур – 278 гектарів, що складає 49,2%.
Деталі: За попередніми оцінками, незаконна вирубка лісу завдала державі збитків на майже 14 мільйонів гривень.
Правоохоронці встановили причетність службових осіб держпідприємства "Хустське лісодослідницьке господарство" та Ужанського національного природного парку до масштабних вирубок лісу на ввірених їм територіях лісового фонду.
Під час обшуків вдома та на робочих місцях фігурантів справи правоохоронці вилучили речові та документальні докази вирубок.
Оперативники спецслужби також блокували незаконну діяльність службовців державного підприємства "Брустурянське лісомисливське господарство". Керівник підприємства незаконно змінив межі земельних ділянок, що призвело до виведення з державної власності земель площею у майже 6 гектарів.
АРКАДІЙ КОВАЧ Річка Случ пересихає з кожним роком і може перетворитися на каскад ставків. Це - проблема для багатьох річок України. Пересихають і колодязі
Навесні 2020 року українські річки так і не стали повноводними, колодязі пересихають, а у деяких сховищах води залишилося на лічені дні.
Натомість Києву та іншим північним містам, де пилові бурі бачили лише по телевізору, радять бути готовими і до такого синоптичного явища, як пиловий шторм - те, що відбулося 16 квітня, може повторитися.
Що ж відбувається з водою в Україні та чому пересихають водосховища у містах і колодязі в селах - в аналізі від BBC News Україна.
Копирайт изображенияУНІАНImage captionНестача води стає серйозною проблемою не лише півдня, а й півночі України (на фото - зміліле кримське водосховище, 2012 рік)
"Унікальність 2020 року полягає в тому, що осінь 2019-го була сухою, а метеорологічна зима з традиційними морозами, снігом і промерзанням ґрунту вперше за період спостережень (120 років) так і не настала, а значить, були відсутні умови для формування водопілля", - пояснює BBC News Україна в.о. голови Держагентства з водних ресурсів Михайло Хорєв.
Водопілля - це весняна повінь на річках після танення снігу.
Без зими в цьому році не було і водопілля навесні.
Як наслідок, каже Михайло Хорєв, вже у квітні водність річок така, як зазвичай буває влітку, коли водопілля сходить.
Сухі не лише річки, а й болота та ліси.
"Проблема критична. В цьому році у болотах, які раніше були непрохідними, зовсім немає води. Так само сухі заболочені ліси", - каже аналітик об'єднання "Екологія. Право. Людина" Петро Тєстов.
"Проблеми з лісовими пожежами - це тільки початок. Влітку будуть горіти торф'яники. А ще найближчим часом нас чекає масове всихання не тільки соснових лісів, але й, наприклад, вільхових чи березових - для яких через посуху різко змінились лісорослинні умови", - додає він.
Image captionЧерез суху зиму міліють не лише річки - від посухи страждають і болота та ліси
Вологи не вистачає як у верхніх шарах ґрунту (до 5 см), так і глибше - до 1 метру (так званий "кореневовмісний шар").
В Інституті агроекології та природокористування НААН кажуть, що вже у квітні води мало по всій Україні, окрім Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей. Але і на Західній Україні є тенденція до посухи.
Найгірша ж ситуація на Одещині та Миколаївщині, де "сформувались критичні запаси вологи в метровому шарі ґрунту".
Маловоддя
Копирайт изображенияВЛАД ЯШИН
Літом на багатьох річках у Держводоагентстві очікують маловоддя - "гідрологічну посуху".
Наприклад, у басейні Дніпра за весну випала половина кліматичної норми опадів і вода у всіх річках впала - за понад століття спостережень гіршою була ситуація лише у аномально сухому 1925 році.
Не набагато краще у басейнах інших річок, зокрема Дністра - у Дністровському водосховищі в квітні очікується лише половина норми припливу води.
Якщо маловоддя справді настане, то у Держводоагентстві не виключають запровадження обмежень - перш за все для гідроенергетики та водного транспорту.
Обмеження, утім, будуть тимчасові.
Пріоритет же надаватимуть для використання води у побуті та для зрошування.
Складне літо у Житомирі
Image captionВодосховище "Відсічне" забезпечити Житомир цього року повністю не зможе
Загалом же зараз вже страждають всі водосховища, які живлять міста, - рівень води там спадає щодня.
Наприклад, у Житомирі, на завжди вологому Поліссі, 2020-й рік почався з проблем.
Оптимальний рівень води у водосховищі "Відсічне", яке живить Житомир, - 4 м. Коли рівень тримається на цій позначці, місто отримує воду цілодобово і з нормальним тиском.
Але зараз рівень - 2,7 м, і щодня спадає на 2 см.
Image captionЩодня рівень у водосховищі знижується на кілька сантиметрів. Навіть якщо підуть дощі, вони його понвстю не наповнять - воно просто перестане мілішать
Поки що води місту вистачає, але її запасів у водосховищі вже залишилося не на місяці, а на дні.
"Зараз можемо впевнено говорити, що в нас води у водосховищі "Відсічне" - на місяць і десять днів. Запас в іншому водосховищі "Дениші" - орієнтовно на днів 60-70. Звісно, якщо не буде різкого потепління, тоді вода буде випаровуватись і запаси зменшаться значно швидше", - каже керівник місцевого водоканалу Андрій Нікітін.
Резервне водосховище наповнили зі стратегічних запасів держави на прохання Житомира.
"Зараз "проїдаємо" стратегічний запас. Якби його не було, то ми мали б значно гіршу ситуацію. Ймовірно, місцями можна було б побачити дно водосховища", - каже Андрій Нікітін.
Вплинути на зменшення рівня води у водосховищі допомогла реконструкція водогонів. Але лише частково.
Якщо ж ситуація не зміниться, то скоро воду у місто подаватимуть за графіком: кілька годин вранці і кілька годин ввечері у найбільш піковий час.
Image captionРезервне водосховище "Дениші" вдалося наповнити зі стратегічних запасів
Прогнози у Житомирі роблять невтішні. Навіть якщо нарешті підуть весняні дощі, то це не вирішить проблему.
"Маємо розуміти, що усі опади, які будуть весною-літом, не покращать ситуацію у водосховищі. Якщо, наприклад, дощ буде йти три дні, то три дні вода просто не буде падати. Водосховища та річки поповнюються виключно восени і взимку, з рясними опадами, зі снігом", - відзначає Андрій Нікітін.
"Будемо переживати справді критичне літо. Ми маємо це зрозуміти та усвідомити", - резюмує директор житомирського водоканалу.
Сухі колодязі Городниці
Копирайт изображенияЮЛІЯ МІСЬКОВА
Не краща ситуація і у селах та селищах Житомирщини.
У Городниці Новоград-Волинського району пересихають колодязі та місцеві річки.
"Води майже немає вже навесні. Зазвичай весною колодязі більш-менш повні, до літа поступово пересихають. А зараз на початку весни багато сухих", - розповідає місцева жителька Людмила Дженджера.
Вихід для людей - бити свердловини.
Зазвичай достатньо глибини 20 метрів, але і такі колодязі іноді пересихають.
Якщо ж бити глибше, то з'являється інша проблема - вода жовта, з осадом заліза. Така специфіка місцевості.
Михайло Хорєв каже, що проблема насправді накопичувалася роками.
"Зниження рівнів ґрунтових вод, що відображається у зменшенні води чи взагалі її зникненні у криницях, відбувається останніми роками. У посушливі роки... додатково випаровується вода з підземних водоносних горизонтів через ґрунт", - пляснює він.
Річка Криваль у Городниці майже повністю пересохла, а більша - Случ - пересихає.
"Случ була повноводна, а зараз міленька, заростає травою і замулюється. Нікудишня річка стає", - нарікає Людмила Дженджера.
Падіння рівня річки пов'язують не лише з посухою, а й з діяльністю людини: на Случі почали будувати міні-ГЕС.
Наприклад, вже діють дві такі ГЕС вверх за течією від Городниці - у Баранівці та Чижівці.
У планах ще одна міні-ГЕС у Курчиці - попри протести місцевих.
Image captionТакою повноводную Случ була у 1950-х (з місцевих архівів)
Екологи попереджають, що з такими змінами річка просто перетвориться на каскад замулених ставків.
"Це як контрольний постріл буде для Случі!" - пише городничанин Олексій у місцевій FB-спільноті про нову міні-ГЕС.
"Все своє життя прожив біля цієї річки. Тому болить душа за те, що цю місцеву цінність знищують, річка гине на очах від того, що все сходить з рук та залишається незмінним", - додає він.
А еколог Петро Тєстов каже, що невеликі українські річки з різних причин мілішають майже скрізь і це - не "феномен-2020".
"Проблеми з рівнем води почалися раніше. Я регулярно сплавляюсь річками в різних регіонах України, і вже в минулі роки частина маршрутів, які раніше були дуже популярними, ставали непрохідними через низький рівень води", - каже Петро Тєстов
Копирайт изображенияАРКАДІЙ КОВАЧImage captionОкрім замілення Случ ще й заростає
"Водночас бували випадки сильних злив влітку, що призводило до парадоксів - рівень води, наприклад, у липні був вищим, ніж у квітні, і річки виходили на заплаву влітку!" - відзначає еколог.
Звикаємо до пилових бур
Маловоддя і пересушування ґрунту через дії людини стали причиною і пилової бурі 16 квітня на Київщині. Тоді столиця нагадувала місто з якогось постапокаліптичного фільму-катастрофи.
В Інституті агроекології і природокористування кажуть - такий пиловий шторм в цьому регіоні справді трапився вперше за час спостережень.
Але, схоже, не востаннє.
Image captionЦя буря з пилу цілком імовірно була не останньою
Тепер до цього доведеться звикати.
"Пилова буря такого масштабу вперше фіксується у зоні Полісся та у західному напрямку. До цього пилові бурі спостерігалися локально у посушливих південних регіонах України у межах локальних вітрових коридорів раз на декілька років," - відзначають в Інституті.
"Однак тепер можна говорити про прояви процесів опустелювання і у зонах Лісостепу та Полісся. В умовах відсутності опадів ризик повторення такого явища зберігається до травня та ймовірно буде лишатися актуальним у наступні роки", - додають аналітики.
Сама пилова хмара виникла над полями Бородянського і Макарівського районів на заході Київської області, де пориви вітру змели сухі шари ґрунту - цей процес науково називається "дефляцією".
Копирайт изображенияAGROECO.ORG.UAImage captionПил прийшов з сухих полів, не захищених лісосмугами
Оскільки буря сталася у період посівної, то хмара несла в собі ще й частки добрив і гербіцидів. А це вже небезпека для здоров'я людей і врожаїв на приватних городах та садках, кажуть в Інституті.
Протидіяти пиловим бурям мають полезахисні лісосмуги, частину з яких знищили протягом останніх років, або ж взагалі не засадили.
Посприяло бурі й осушення боліт і порушення водоохоронних зон, коли поле фактично доходить до межі річки без перешкод.
У чому проблема?
Копирайт изображенияУКРІФНОРМImage captionСтавлення до води, як до "безмежного ресурсу" - головна проблема
Михайло Хорєв каже, що головна причина змін - глобальні зміни клімату.
"Метеорологічні спостереження в Україні показують, що впродовж останніх 20 років зберігається тенденція до підвищення середньомісячної температури повітря та збільшення кількості посушливих місяців", - відзначає він.
Петро Тєстов погоджується, що впливає клімат, але є й багато локальних чинників - як згадані міні-ГЕС.
"Наприклад, незаконно побудовані ставки на річках та струмках, надмірний водозабір з поверхневих вод для зрошення, розорення водозборів, видобуток торфу", - каже еколог.
Іноді впливають навіть непродумані роботи з розчистки річок, які мали б, навпаки, покращувати ситуацію.
Наприклад, на річці Сула на Полтавщині "покращення гідрологічного стану", проведене за бюджетні гроші, призвело до того, що річка на одній з ділянок пересохла.
Копирайт изображенияEPL.ORG.UAImage captionТак пересохла річка Сула після "заходів з покращення гідрологічного стану" (2019 рік)
"Під час сплавів я постійно зустрічаю незаконні греблі, вириті ставки по заплаві, незаконний водозабір - але адекватної реакції від контролюючих органів по жодному випадку не було", - нарікає еколог.
Що робити?
У Держводоагенстві кажуть, що перш за все треба змінювати підхід до води. Причому всім - і промисловості, і звичайним людям.
"Суспільство поступово починає розуміти, що вода не є необмеженим ресурсом - річки вже не такі повноводні. Агровиробники змінюють підходи у зрошенні, більше уваги до сільськогосподарських культур, що є стійкими до посух", - каже керівник Держводоагентства.
Копирайт изображенияМАРІЯ СИДОРСЬКАImage captionСтавлення до річок та озер треба змінювати і промисловості, і звичайним людям, кажуть екологи
Але для багатьох вода все ще залишається чимось, що не треба економити.
В Держводоагентстві кажуть, що економити воду досить просто: вчасно закривати кран, користуватися пральною чи посудомийною машиною, коли вона повністю заповнена, вимикати воду, коли чистиш зуби, приймати душ замість ванної.
Зрештою, можна відмовитися і від того, щоб мити машину на берегах річок та озер. Чи просто не засмічувати водойми побутовими відходам.
А Петро Тєстов говорить про те, щоб загалом більше думати про наслідки знищення природи: припинити розорювати луки і перестати видобувати торф, зберігати та відновлювати болота, навести лад з незаконними ставками та водозаборами.
Тим часом, на кінець квітня в Україні прогнозують циклон і дощі, які, нарешті, трохи змочать землю.
"Сподіваємося тільки на дощі, чекаємо "божої води", - резюмує Людмила Дженджера з Городниці.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
