Щоб «тихе полювання» приносило радість

Теплими днями, на які щедра нинішня осінь, любителі збирати гриби вирушають до лісу на «тихе полювання». Заодно приємно насолоджуватися чистим повітрям і красою природи. Проте важливо пам’ятати, що ця справа таїть у собі небезпеку. Щоб уникнути ризику отруїтися неїстівним грибом, слід озброїтися правилами такого мисливства.

Правила збирання

ВОСЕНИ в лісах з’являються грузді, рижики, моховики, боровики (білі гриби), маслюки, опеньки, сироїжки, зеленушки, осінні гливи, підосичники тощо. Всі вони відносяться до їстівних і чудово смакують, якщо їх правильно приготувати. До того ж осінні грибочки краще зберігаються, ніж зібрані влітку.

Однак, окрім такого багатства, на території України зареєстровано близько 80 отруйних видів. Уживання останніх або неякісних грибів може викликати серйозні проблеми зі здоров’ям, а таких представників грибного царства, як бліда поганка чи мухомор, — здатне призвести до смерті.

Збираючись на полювання, пам’ятаймо, що деякі їстівні гриби мають отруйних «двійників». Відрізнити білий гриб від небезпечного сатанинського можна, подивившись на місце зламу. У боровика він робиться рожевим. А у сатанинського — спочатку набуде рожевуватого відтінку, а згодом посиніє.

Щоб не стати жертвою гриба, що зовні нагадує лисичку, слід переконатися, що і ніжка, і шапочка мають однорідне забарвлення. Їстівні опеньки завжди сірого або коричневого відтінку, тоді як отруйні мають колір червоної цеглини.

Вирушаючи на «тихе полювання», візьміть собі за правило:

— не збирати гриби, в яких сумніваєтеся;

— не куштувати їх у сирому вигляді;

— оминати червиві або старі гриби, оскільки в них містяться отруйні речовини, навіть якщо вони їстівні;

— уникати для збирання місць неподалік автошляхів, залізничних колій, а також ділянок землі з отрутохімікатами — гриби люблять поглинати токсини, що є в їх оточенні;

— використовувати для збору кошики з лози або пластмасову тару — в оцинкованих відрах або целофанових пакетах урожай швидко псується.

Як готувати

ВІЗЬМІМО за правило не вживати гриби, котрі довго зберігалися. Бажано почати переробляти їх одразу після збирання, не даючи шансів заводитися хвороботворним бактеріям. Мікробам для цього достатньо шести годин. До речі, їсти мариновані грибочки після того, як вони постояли більш ніж півроку, теж не варто.

Передовсім зібрані гриби слід ретельно вимити, почистити і покласти у підсолену воду. Сіль вбереже їх від потемніння. Після такої обробки вони готові до подальшого приготування.

Якщо певний час необхідно зберігати лісовий урожай у холодильнику, то краще у паперових пакетах, оскільки у целофанових або у закритих контейнерах страждає і смак, і зовнішній вигляд.

Для сушіння ідеально підходять опеньки, боровики, підберезники і лисички. Після промивання їх просушують рушником і розвішують на горищі. Дехто сушить у духовці. Хоча цей спосіб швидший, зате чинить не дуже добрий вплив на смакові якості готового продукту.

Збираючись смажити або тушкувати гриби, візьміть посуд з товстими стінками. Ідеально підходять чавунні казанок чи сковорідка. Чавун чудово розжарюється і після вимкнення вогню довгий час зберігає тепло. Класти гриби треба лише на добре розігріту сковорідку і кілька хвилин смажити на великому вогні. Грибочки набудуть красивого кольору, якщо не помішувати їх, тобто не руйнувати текстури.

Коли грибний сік випарується і надійде черга додати жиру, обирайте той, який більше до смаку: смалець чи олію. Вишуканіше смакують гриби, смажені на вершковому маслі. Підсолювати страву ліпше наприкінці готування. Тоді вона залишиться соковитою й апетитною на вигляд.

Якщо вирішили заморозити урожай, то перед цим його необхідно проварити. Просушені після миття гриби опустіть у киплячу воду. Але варіть не більш як три хвилини, щоб вони не розлізлися. Затим дайте охолонути і відправляйте до морозильної камери.

Не бажано варити рижики, грузді, білі гриби, сироїжки та лисички, оскільки при цьому вони втрачають смак. Решту ж урожаю краще піддати термальній обробці, щоб вивести гіркоту і токсичні речовини.

За поживними властивостями гриби здатні позмагатися з м’ясом. Вони знані і своїми лікувальними якостями. Регулярне їх уживання зміцнює організм. А отже, подовжує життя.

Тетяна ГЛАДИШ.

http://www.silskivisti.kiev.ua/19731/index.php?n=43820

Далі...

По лосів на джипі

Ну і ну!

10 листопада в Україні офіційно відкрили сезон полювання на хутрового звіра. Загальновідомо, що право на полювання мають лише мисливці із зареєстрованою зброєю та відповідною ліцензією. У переддень відкриття сезону лісова охорона ДП «Ніжинське лісове господарство», представник Держекоінспекції, директор мисливсько-рибальського підприємства «Носівське» та громадські активісти провели спільний рейд з протидії незаконному полюванню.

«ДЛЯ патрулювання обрали Носівський район. Бо в тутешніх лісах нещодавно помітили родину лосів, — пояснює міжрайонний мисливствознавець ДП «Ніжинське лісове господарство» Володимир Яковенко. — Полювання на цих тварин віднедавна заборонене, однак це аж ніяк не зупиняє браконьєрів. Надходили сигнали, що носівських сохатих вистежують, тому потрібно бути особливо пильними».

Увагу учасників рейдової бригади привернув звук автомобіля. Поїхавши на нього, вони побачили позашляховик, який рухався польовою дорогою із вимкнутими фарами. Подібна поведінка дуже схожа на дії браконьєрів, тому екіпаж активістів поїхав назустріч джипу. У своїх припущеннях охоронці природи не помилились — «Тойота ленд крузер» почала тікати в бік лісу.

«Ми переслідували потужний позашляховик за заздалегідь відпрацьованою тактикою «гарпуна і вовчої зграї», — розповідає командир групи громадських активістів Олександр Максимець. — Загнавши браконьєрів на вузьку лісову дорогу, наші бійці та лісова охорона заблокували їхній автомобіль з обох боків. Зрозумівши, що подальші маневри неможливі, з позашляховика вийшов чоловік у закривавлених чоботях і почав вимагати, розмахуючи посвідченням єгеря МРП «Носівське», розблокувати шлях».

Яким же було здивування єгеря, коли він побачив власного начальника — директора підприємства, в якому він працює.

Тим часом водій і пасажир «Тойоти» зачинилися всередині. Крізь вікна учасники рейдової бригади помітили в салоні позашляховика карабін і тепловізор. Сумнівів у тому, що це браконьєри, вже не залишилось.

«Побачивши, що єгер не може владнати ситуацію, його спільники вийшли з авто. Спочатку вони погрожували впливовими зв’язками, комусь телефонували, відверто хамили активістам та екологам, — пригадує Олександр Максимець. — Від водія, пасажира та єгеря дуже пахло алкоголем. Але зрозумівши, що їхні бравада та погрози не діють, заспокоїлись і погодились на огляд транспортного засобу».

«Ми знайшли два зареєстровані карабіни, один — із оптичним прицілом, лампу-фару, дорогий тепловізор, відстріляні гільзи, близько 40 набоїв та портативний холодильник, в якому лежало три туші зайців», — розповідає міжрайонний мисливствознавець ДП «Ніжинське лісове господарство» Володимир Яковенко.

Учасники нелегального полювання остаточно зрозуміли, що вечір розваг у лісі для них закінчився, коли на місце пригоди прибули правоохоронці. Зброю, знаряддя, елітний автомобіль та тушки впольованих тварин поліцейські вилучили на час розслідування і проведення експертиз.

Учасники рейду певні, що не по зайців їхали браконьєри, а по лосів! Отже, рейдова бригада, імовірно, запобігла вбивству благородних парнокопитих, місцезнаходження яких було відоме горе-єгерю. Подейкують, що той давно заробляє організацією нелегальних елітних сафарі-турів. Після того як його піймав за руку начальник, та ще й на території мисливсько-рибальського господарства, він навряд чи працюватиме там надалі.

Активісти ж оприлюднили посади і прізвища пасажирів позашляховика. Керував авто без документів та ще й у стані алкогольного сп’яніння Сергій Григорович Плюта, який мав посвідчення члена громадської організації «Захист прав і свобод громадян України». Другий пасажир — киянин Віктор Богданович Кальмук. Раніше він працював у ДП «Ліац», а нині обіймає посаду в комунальному підприємстві Київської міськради «Плесо», яке спеціалізується на охороні та експлуатації водного фонду. Саме на нього були зареєстровані дві одиниці нарізної вогнепальної зброї та набої до неї.

Варто зауважити, що зброя, тепловізор, оптика коштують немалих грошей. Приміром, вартість тепловізора подібного зразка — від 100 тисяч гривень, карабіна «MerkeSR 1» — близько 60 тисяч гривень, авто «Тойота ленд крузер» — приблизно 2 мільйони гривень. Тобто ці люди могли придбати ліцензію і полювати легально. Натомість обрали інший шлях, компенсуючи власну ущербність дороговартісними іграшками та вбивством беззахисних тварин.

П’ятниця, 23 листопада 2018 року № 90 (19637)
Віталій НАЗАРЕНКО.

http://www.silskivisti.kiev.ua/19637/print.php?n=40736

Далі...

Ростуть на зрубах нові ліси

Три директори найкращих лісових господарств області — Самбірського Ігор Ярема, Бродівського Орест Ониськів та Золочівського Руслан Круть — збираються разом не так часто, хіба що на семінарах чи виробничих нарадах. І тоді досвідченим фахівцям є про що побалакати, бо всі вони, як мовиться, «зуби з’їли» на лісових проблемах.

СКАЖІМО, Ігор Ярема свій трудовий шлях після закінчення Львівської лісотехніки у 1976 році почав із посади старшого техніка-лісівника, пропрацював у Крукеницькому лісництві майже півтора десятка літ, згодом очолював Старосамбірське лісомисливське господарство, а в грудні виповниться рівно 20 років, як стоїть біля керма Самбірського лісового господарства. Заслужений лісівник України хвалиться не нагородами, яких у нього не бракує, а плантаціями дуба, сосни, ялиці, бука… Та ще чудовим розсадником. Недарма нещодавно на базі Самбірського господарства провели виїзну колегію Львівського обласного управління лісомисливського господарства з участю його керівництва, директорів лісгоспів, науковців з лісотехнічного університету, де обговорювали проблему лісового насінництва та лісокультурного виробництва. Відвідали, звісно, й розсадник у Комарнівському лісництві. Маршрут пролягав дільницею, на якій усі мали змогу оглянути створені лісові культури дуба звичайного, модрини європейської, сосни звичайної та вільхи чорної...

Активно займаються відновленням лісу й у Золочівському лісгоспі, де керівником Руслан Круть. Нинішнього року на цю конче потрібну справу використано 200 тисяч гривень. На торішніх зрубах садять дубки не лише штатні працівники, а й учні Поморянського ліцею, школярі… Запрошувати їх на такі щорічні акції стало для лісівників традицією.

Руслан Круть очолює лісове підприємство тільки чотири роки. Проте новачком у галузі його не назвеш — з 1995-го працював майстром лісу, з 2003-го — лісничим.

А ось розсадник на майже семигектарній площі закладено ще сорок років тому. Головне, чого вдалося домогтись останнім часом, — це вийти на самоокупність. Понад чверть посадкового матеріалу (а загалом він налічує понад 1,2 мільйона штук) реалізують. Останні три роки намітилась тенденція до зростання реалізації саджанців і насіння.

— П’ять із шести лісництв мають теплиці в Бродівському лісгоспі, — розповідає Орест Ониськів. — Вирощувати посадковий матеріал для себе дуже вигідно, бо його приживлюваність у рідному ґрунті набагато вища, аніж би розсаду завозили з інших територій.

Зрештою у всьому світі нині загальноприйнято, що для заліснення використовується насіння власних культур лісонасаджень. Господарство провело лісовідновлення на площі 197 га, були засаджені всі лісосіки, вирубані у 2017 році й частково у 2018-му, зокрема 33 гектари лісових культур, а природне поновлення лісу забезпечено на площі 164 гектари.

Бродівський лісгосп — передове потужне підприємство. Найбільше в області, воно відоме високою зарплатнею, у середньому працівники одержують 14 із гаком тисяч гривень. А ще тим, що тут найвищий в області і другий в Україні ступінь переробки деревини, який становить майже 70 відсотків. Із 500 чоловік загального штату близько 200 зайняті виключно переробкою.

...Є про що звітувати і про що розповісти кожному з директорів. В одного — найкращий на всю Україну вальщик лісу, в другого на території розташований унікальний дендропарк. А Руслан Круть розповів про ветерана лісу, який 40 років тому заклав розсадник модрини, лісничого Нестюківського лісництва Ярослава Галанюка, справжнього шанувальника цього дерева. За нинішньої тенденції загального потепління модрина на відміну від сосни на збагачених ґрунтах швидше росте, здатна витягувати вологу з глибоких шарів ґрунту.

Так чи інакше, всі дбають про ліс, його майбутнє. Щоб на місці зрубаних дерев виростали нові.

На фото автора: (справа наліво) Ігор Ярема демонструє Оресту Ониськіву та Руслану Крутю дубові насадження у Комарнівському лісництві.

Ігор ТАБІНСЬКИЙ. Львівська область.

\http://www.silskivisti.kiev.ua/19635/index.php?n=40672

Далі...

Ліси всихають

Довкілля

Державне агентство лісових ресурсів б’є на сполох: станом на серпень загальна площа всихання дерев становить 395,4 тисячі га, з яких майже 200 тисяч га займають соснові насадження.

ОСТАННІМИ роками спостерігається значне збільшення обсягів всихання соснових лісів Полісся. Осередки масового відмирання охопили Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області та продовжують збільшуватись по всій території України. Всихання ялинників у Карпатському регіоні має місце давно, але залишається актуальним і сьогодні. Попри всі зусилля лісівників на площі близько 30 тисяч га цей процес має негативну тенденцію до зростання.

«У травні цього року ми фіксували всихання на площі близько 350 тисяч гектарів, до серпня воно збільшилося майже на 50 тисяч гектарів. Біологічна пожежа поширюється у геометричній прогресії, і лісівники мають давати їй відсіч. Заходи не популярні, але вкрай необхідні», — зазначив заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар.

Згідно з інформацією відомства, лісогосподарські підприємства у першій половині цього року вжили заходів для поліпшення санітарного стану лісів на площі понад 70 тисяч гектарів. Окрім того, підвідомчі лісогосподарські підприємства впорядковують насадження, які були уражені внаслідок сильних поривів вітру (вітровали, буреломи).

У чому ж причина біологічної пожежі? В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, стрімко поширюється масове всихання хвойних лісів, пов’язане зі зміною клімату, зокрема, глобальним потеплінням. Температура повітря підвищується, разом із тим зменшується кількість опадів, через що знижується рівень ґрунтових вод. У зв’язку з цим дерева втрачають опір до заселення шкідливими комахами, в тому числі короїдами. Поширений в Україні верхівковий короїд знищує стовбур під корою, дерево починає синіти з верху до низу. Цей маленький жучок дуже швидко перетворює молоде здорове насадження на сухостій. Після цього деревина придатна лише на дрова. Але поки що, на жаль, єдиний метод боротьби із цим шкідником — санітарне вирубування хворих дерев. Інакше, кажуть лісівники, наступного року замість одного ураженого гектара отримаємо три.

Михайло СЕРДЮК.

http://www.silskivisti.kiev.ua/19610/index.php?n=39825
Фото іллюстративне

Далі...

Лісовий санаторій

Природа і ми

Микола ЮРЧИШИН.

ЛІС УСЕ життя супроводжує людину — колиска малюка та іграшки, будинок і хокейна ключка, банний віник, сопілка чи гітара, горіхи, суниці, гриби, ягоди, вугілля, полювання... А ще ліс — це справжній зелений санаторій.

— Ось чому людям украй потрібні ліс, луг чи річка, — переконаний ветеран праці, лісничий із 40-річним стажем Григорій Андрійович Гомель. — Занадто сильно морально і фізично збідніє людина, якщо вона не спілкуватиметься з природою.

І справді, ліс — це гігантський фільтр, бар’єр проти шуму, пилу, сажі, шкідливих газів, хімічних сполук. Один його гектар збирає від 30 до 70 тонн пилу і очищає 18 мільйонів кубічних метрів повітря. Це пояснюється затримуванням кронами шкідливих домішок. Рослини проціджують крізь пухнасту хвою і листя атмосферні викиди промислових підприємств та вихлопні гази транспортних засобів. Окрім того, ліс виділяє значну кількість вологи у повітря. У такому повітрі тверді й газоподібні домішки осідають на землю й нейтралізуються. Вчені підрахували, що гектар лісу здатний без шкоди для себе поглинути з повітря 400 кілограмів сірчаного газу, 100 — хлоридів, 700-1000 кілограмів токсичних газів. Восени разом із листям і хвоєю дерева скидають шкідливі речовини на землю. Таким чином, лісові насадження — неперевершені чудодійні механічні й біохімічні фільтри.

Ліс як найдосконаліша біохімічна лабораторія очищає повітря від ворогів людини — хвороботворних бактерій. Дерева й чагарники виділяють фітонциди — ефірні масла, смоли, ароматичні речовини, бальзами. Встановлено, що гектар листяного лісу виділяє за добу два кілограми летких органічних речовин, хвойного — п’ять, а ялицевого — аж 30 кілограмів. Ось чому відпочиваючі в сосновому лісі назавжди запам’ятають специфічний смолистий запах повітря. Фітонциди сосни і ялівцю насамперед убивають збудників туберкульозу, дуба і тополі — дизентерії, осики — кишкову паличку. Зауважимо, що в одному кубічному метрі лісового повітря міститься не більш як 500 патогенних бактерій, а в місті їх понад 36 тисяч. Отже, завдяки фітонцидам повітря в лісі майже чисте.

Відомо, що біологічна активність кисню визначається ступенем іонізації. У лісовому повітрі вона в 23 рази вища, ніж над відкритими просторами. Тому таке повітря позитивно діє на організм людини, сприяє активізації ферментів, поліпшує самопочуття і настрій, знімає втому, підвищує нервово-психічний тонус.

Ліс із зімкнутими кронами захищає нас від прямого сонячного проміння. Це особливо цінують люди похилого віку, які важко переносять спеку. У поєднанні з ріками і водоймами ліс — чудове місце для відпочинку. До речі, встановлено, що зона температурного комфорту для людини становить 17,3-21,7°. У лісі завжди, навіть найспекотнішого літнього дня, можна підібрати ділянку з відповідною температурою.

Людина народилася і виросла серед звуків живої природи, без яких нормальний розвиток неможливий. Але під упливом надмірного шуму порушується робота органів слуху, серця, нервової системи. Життя великих міст скорочує наш вік на 10-15 років. Здається, що ліс ніби безмовний. А втім, лишень добре вслухайтеся в його тишу. Тоді почуєте легенький шум вітру у верховіттях крон, шепіт листя. Так-так, ліс співає, шепочеться, розмовляє. Тільки потрібно навчитися слухати його життя у поєднанні з тишею. Адже природний шум, який створюють шелест листя, спів птахів, звуки дощу справляє оздоровчий вплив на людину. Найкращим засобом для боротьби з шумом є деревно-чагарникові рослини. Найліпше його поглинають липа, клен, бузок та інші листяні породи.

Найкращі умови для відпочинку, кажуть спеціалісти, — в достигаючих і стиглих лісах, на дещо зріджених галявинах із могутніми деревами. Такі насадження виробляють значно більше фітонцидів і кисню, ніж молодняк. До того ж, вони високодекоративні. Естетичні властивості ландшафтів залежать від рельєфу, ґрунтових умов, складу лісонасаджень, їхнього віку, структури, зімкнутості крон, підросту, трав’яного покриття.

Лісові ландшафти значно поліпшуються, коли є неочікувані переходи від закритих просторів до відкритих у вигляді полян, річок, озер.

Учені встановили, що достатньо побути в лісі тільки 30 хвилин, щоб знизити кров’яний тиск і полегшити симптоми депресії. А ще такі тривалі лісові прогулянки позитивно позначаються на стосунках з іншими людьми.

Кольорові відтінки лісу досить численні, різноманітні, завжди радують око, викликають приплив енергії та творчу наснагу. Встановлено, що зелений колір літнього листя викликає спокій, червоні та зелені барви осіннього лісу — бадьорість, радість і навіть приплив енергії.

http://www.silskivisti.kiev.ua/19595/index.php?n=39320

Далі...

Великі проблеми від маленького жучка

Довкілля.

Віталій НАЗАРЕНКО.Чернігівська область.

Рекреаційні та заповідні соснові масиви на Чернігівщині опинилися під загрозою знищення. Хвою активно поїдає верхівковий короїд, темпи поширення якого приголомшують.

ХВОЙНІ дерева чутливі до нестачі вологи, тож аномальні посухи, які спостерігаються останніми роками, суттєво їх ослаблюють. Тоді вони й стають улюбленою поживою для верхівкового короїда. Стрімке розмноження цього шкідника нині зафіксовано в Білорусі, Польщі, Словаччині, Румунії, Німеччині, Франції, Швейцарії.

Запобігти масовому винищенню дерев можна тільки радикальним методом — їх знищенням. Чверть лісової території Чернігівської області належить до природно-заповідного фонду. Тут заборонено господарську діяльність, обмежено вирубки, навіть суха деревина зазвичай догниває на землі, як у дикій природі. Що ж робити у цій ситуації?

Рубки в природно-заповідному фонді мають свої тонкощі, пояснює директор держпідприємства «Ніжинське лісове господарство» Юрій Болоховець. Щоб очистити уражені ділянки лісу, потрібне додаткове обстеження із залученням науковців та спеціалістів «Київлісозахисту» й Департаменту екології природних ресурсів Чернігівської області. «Кожному дереву присвоюється номер, вказується причина, з якої його потрібно зрубати, — продовжує директор держпідприємства. — Це може бути зламана на дві третини верхівка, ураження смоляним раком, але найбільшою проблемою наших лісів сьогодні є короїд. Цей жучок, швидко поширюючись, уражує найкращі, найвищі прогріті сонцем сосни. Нині короїда виявлено на 324 гектарах хвойних насаджень, які обслуговує наше держпідприємство».

Цього року спеціалісти «Київлісозахисту» виявили, що жучок-шкідник завівся також і в регіональному ландшафтному парку «Ніжинський», і в ботанічному заказнику місцевого значення «Зайцеві сосни». Спеціальні комісії додатково оглянули ділянки і підтвердили необхідність заходів захисту. Відтак по кожному дереву був складений акт, і тепер під наглядом представників екологічних організацій воно має бути видалене.

Але лісівники кажуть, що швидко зупинити поширення шкідника не вийде. І не лише тому, що очищення лісосік у природно-заповідних зонах — процедура дуже тривала і клопітна. Боротьбу з короїдом ускладнює пролобійований громадськістю закон про «сезон тиші». Згідно з ним, щоб створити сприятливі умови для розмноження звірини, з 1 квітня по 15 червня у лісах та об’єктах зелених насаджень забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму і неспокою, зокрема санітарних рубок лісу. Працівники лісгоспів нарікають, що через це ефективність санітарних заходів щодо шкідників зменшується в рази. Водночас, кажуть вони, громадські активісти не врахували того факту, що звірина розмножується переважно у чагарниках та на болотах, де вирубку закон про «сезон тиші» якраз і дозволяє.

Лісівники малюють не надто оптимістичну перспективу для хвойних дерев на території області. «Якщо все піде за білоруським сценарієм, то в найближчі два-три роки втрати соснових насаджень через короїда будуть суттєвими», — підсумовує розмову директор держпідприємства Юрій Болоховець.

За інформацією Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, площа уражених основних насаджень у підвідомчих управлінню підприємствах сягнула 10 000 гектарів. Утрата соснових лісів — це удар не лише по екології, а й по економіці краю.

На фото автора: ушкоджений короїдом ліс.

http://www.silskivisti.kiev.ua/19575/index.php?n=38635

Далі...

Майже 900 тисяч гривень планують зекономити лісівники Житомирщини

За інформацією прес-служби обласного управління лісового та мисливського господарства, на конкурс раціоналізаторських пропозицій щодо механізації трудомістких, допоміжних робіт, економії паливно-енергетичних і лісосировинних ресурсів та впровадження нової техніки і прогресивної технології надійшло 18 раціоналізаторських пропозицій. В їх розробці взяли участь 52 автори та співавтори. Конкурсна комісія відзначила, що деякі з них є актуальними та вирішують певні проблемні питання й можуть за погодженням з авторами запроваджуватися іншими лісогосподарськими підприємствами.

Кращою розробкою конкурсна комісія визнала пропозицію раціоналізаторів з Попільнянського лісгоспу, де для електроживлення козлових кранів побудували тролейну лінію, дуже схожу на ту, за допомогою яких рухаються тролейбуси. Автор пропозиції, інженер-енергетик Попільнянського лісгоспу Василь Березенський розповів, що раніше електроживлення цих кранів здійснювалося кабельними проводами на тросовій підвісці з роликами. Від дії постійних механічних навантажень, атмосферно-погодних чинників ізоляція кабеля руйнується і його доводиться часто замінювати. Зношуються і підшипники. Заміна обладнання не лише потребує фінансових витрат, а ще й порушує ритм виробничого процесу. Впровадження у виробництво тролейної лінії не лише вирішить проблеми, пов'язані із заміною дороговартісних кабелю та стальних канатів, а й скоротить час простоїв та покращить стан електробезпеки при їх роботі. Річний економічний ефект очікується в понад 200 тисяч гривень. Очікується, що загальна сума річного економічного ефекту від впровадження всіх раціоналізаторських пропозицій складе 880550 гривень.

Вчора, 18:16

http://zt-news.org.ua/index.php?newsid=10424

Далі...

Ой в лісі, лісі темному...

Рік Червоного Вогняного Півня, що закінчиться в середині лютого, для українських лісівників в цілому виявився поблажливим. Поблажливість ця передовсім у тому, що галузі загалом вдалося уникнути великих пожеж, хоча захисний арсенал усе той же — явно застарілий та ще й напівпорожній.

ВДАЛОСЯ призупинити згубний процес винищення лісів як одиночками-лісорубами, так і організованими «колонізаторами». Можна сказати, що посадки дерев і посадки губителів лісу ведуться одночасно і не без певних зрушень, хоч за масштабами до колишнього сталінського плану «перетворення природи» нам ще далеко.

Україна, лісистість якої найнижча в Європі, намагається покинути історично не властиве їй місце. І небезуспішно. Так, лише за роки Незалежності на Вінниччині створено і відтворено 35979 га лісів! Лісистість області за цей час зросла з 12,5 до 13,8%! Аби довести цей важливий показник до оптимальних 15%, лісівникам Поділля потрібно заліснити ще 31 тис. га.

За останню десятирічку на землях держлісфонду лісгоспи сусідньої Житомирщини висадили понад 41 тисячу гектарів лісу, ще на 20 тисячах гектарів забезпечене природне заліснення.

Ці та інші факти свідчать про те, що лісівники України розуміють усю відповідальність, покладену на них державою. І образливо їм чути, коли надто красномовні чиновники вищого рангу звинувачують їх мало не у всіх гріхах смертних!

Показовою щодо цього є доволі емоційно висловлена позиція Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, яку він оприлюднив під час національного прес-клубу реформ для регіональних ЗМІ «Децентралізація: підсумки та досягнення 2017 року, завдання на наступний рік».

«Я можу сказати, що за останні декілька років лісове агентство (Державне агентство лісових ресурсів. — Ред.) не продемонструвало жодних позитивних здобутків щодо наведення ладу в галузі, — заявив на всю країну так, що і в Європі почули, глава уряду. — Хочу підкреслити, що це і екологія, і лісове господарство, про яке потрібно дуже серйозно дбати і працювати. Я думаю, що воно може бути абсолютне самодостатнє з точки зору наповнення доходами своїх рахунків (маю на увазі рахунків лісового господарства країни). Треба, щоб вони (працівники лісової галузі. — Авт.) позашивали там собі кишені. Тому я думаю, що це штучно створена історія. Перед тим як виходити на будь-які протести, треба було звернутися до уряду зі своїми пропозиціями. Якщо будуть пропозиції від працівників лісового господарства, як ефективно розвивати господарство, ми завжди будемо підтримувати. Але якщо ми бачимо потайну ціль, то тут треба ще раз осмислити, чому так відбувається».

Сказав як відрубав! Тільки що з тієї прем’єрської рубки?.. Тільки тріски, чи то пак тріскотня, а користі? Галузь, яка в усіх цивілізованих країнах на особливому рахунку, продовжує стояти під вікнами Кабміну із торбою від діда Мазая і простягнутою рукою. Не рік і не два…

На засіданні виїзного Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин керівники галузі зауважили, що їм для піднесення лісгоспів необхідно близько 700 млн гривень. Сподівалися, що нарешті їх почують. Одначе… У підкладеному їм під ялинку бюджеті на наступний рік заявлена цифра обрізана більш як наполовину — до 304 млн гривень. Може, сталося це з подачі першого заступника міністра аграрної політики і продовольства Максима Мартинюка?

Під час онлайн-конференції названий чиновник підтвердив, що Держлісагентство «просить» для південних областей країни, де ліси захищають степові простори від суховіїв, знайти 450 млн гривень, оскільки в Бюджеті-2018 цієї цифри не значиться. Знаєте, що сказав на це Максим Петрович?

«Дійсно, така сума відсутня в Держбюджеті, але Міністерство готове її забезпечити за рахунок перерозподілу інших програм. Однак питання не тільки в Мінагрополітики, а також у готовності Лісагентства освоїти ці гроші. Наприклад, в 2017 році ми повернемо назад у бюджет 25 млн гривень, які Лісагентство не змогло освоїти всупереч всім гучним заявам про недофінансування».

Отакої! З одного боку, численні акції протесту, з другого — неспроможність освоювати капіталовкладення.

І як же тоді розуміти заяви керівників галузі про те, що на сьогодні для Держлісагентства фінансування — чи не найболючіше питання?

Вдалося з’ясувати, що такі кошти справді були виділені. Конкретно — не лісівникам на премії, а саме на лісовпорядкування, себто на ефективну організацію та науково обґрунтоване ведення лісового господарства, охорону, захист, раціональне використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів тощо.

Між іншим, ще у 2015 році Херсонська область була визначена як базова для новітнього проведення лісовпорядкування. На це потрібні значні кошти. А де їх узяти, коли навіть на зарплату лісівникам не вистачає?

От і виходить, що фахівці Українського державного лісовпорядного об’єднання ВО «Укр-держлісопроект» готові хоч під міністерську ялинку покласти всю необхідну документацію для проведення в Україні «зеленої революції», починаючи із Херсонщини, як і було визначено. Але без грошей — вибачте!

Ой в лісі, лісі темному…

Василь ПІДДУБНЯК.

Далі...