100% натуральності: смаколики з волинських лісів можна купити онлайн

Надважливим напрямком роботи державних лісогосподарських підприємства залишається використання недеревних лісових продуктів. Саме для переробки продуктів побічного користування діють 6 консервних цехів.

Лісова продукція - корисна, бо багата вітамінами. Її можна придбати і онлайн у спеціалізованому інтернет-магазині, що особливо актуально у період карантину, повідомляє пресслужба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Соки березові чисті та купажовані, протерті лісові ягоди (чорниця, малина лісова, суниця, ожина, журавлина, брусниця) варення із лісових ягід, мед натуральний, консервовані овочі відкритого ґрунту, гриби мариновані, компоти – асортимент приємно вражає.



Важливо і те, що плодоовочеві консерви виготовляють з натуральної сировини, без хімічних добавок, консервантів, барвників. Споживачами екологічно чистої продукції є школи, дитячі садочки, інтернати, лікарні, заклади громадського харчування.

Зокрема у ДП «Цуманське ЛГ» великою популярністю користується заготівля та переробка березового соку. В асортименті – органічний продукт, який користується особливим попитом за кордоном.

Переробка недеревних ресурсів ДП «Маневицьке ЛГ» унікальна виробництвом екстракту хвойного натурального, що має лікувальні властивості та сприяє підвищенню імунітету.



На жаль, поки досить мало споживачів на Волині готові купувати екологічно чисту та натуральну продукцію. Тому консервні цехи лісосподарських підприємствв перебувають у пошуках нових ринків збуту.

Сьогодні, 16:40

http://www.volynpost.com/news/161184-100-naturalnosti-smakolyky-z-volynskyh-lisiv-mozhna-kupyty-onlajn

Далі...

Золото... під ногами

Хто заробляє на заготівлі та продажу чорниць на Волині?

ПОЛІСЯНКА З ЧОРНИЦЯМИ / ФОТО ОЛЕНИ ЛУКАШЕВИЧ

ПОЛІСЬКУ ЯГОДУ ЇСТЬ ВСЯ ЄВРОПА

Нещодавно волинські правоохоронці затримали підприємця з Ратнівського району, який ухилявся від сплати податків у великих розмірах. Чоловік заготовляв у населення чорницю і гриби та експортував їх у країни Балтії. В повідомленні йдеться, що «правоохоронці спільно з інспекторами Волинської митниці ДФС попередили спробу незаконного експорту 22 тонн ягід чорниці до країн Балтії. Весь вантаж та великогабаритний транспортний засіб, яким здійснювалося транспортування ягід, затримали. Загалом вилучили 95 тонн ягід та 2 тонни грибів орієнтовною вартістю близько 5 мільйонів гривень, вантажний автомобіль, готівкові кошти в сумі близько 72 тисяч гривень, банківські картки, комп’ютерну техніку, документи фінансово-господарської діяльності та чорнову бухгалтерію».

Волинські ліси ще, дякувати Богу, багаті на ягоди і гриби, і щороку місцеві бюджети за рахунок цих «дарів природи» поповнюються на непогані суми. Так, станом на 5 липня 2019 року область отримала рентної плати від заготівлі лісової продукції 440 тисяч гривень. Найбільше заготували в Ковельському районі, зокрема, 90 тонн ягід чорниці та 20 тонн лисичок, у Маневицькому та Камінь-Каширському районах. Найменше ягід і грибів назбирали в Ківерцівському районі — 20 тонн чорниці, Шацькому районі — 7 тонн. Але однозначно, що бюджет Волині все ж щороку недоотримує сотні тисяч (якщо не мільйони) гривень від заготівлі та продажу лісових дарів. Як висловилася щодо цього Любов Павлік, ветлівський сільський голова (Любешівський район), податки в місцевий бюджет платять підприємці, «які ще мають совість».

І фактично нічого, крім клопоту, не мають від масової заготівлі населенням чорниць самі лісівники. Як повідомляє прес-служба Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства, жодних надходжень від цього бізнесу не перепало в бюджети лісогосподарських підприємств, які опікуються лісами. І якщо фіскали звертають увагу на бюджетоутворюючу функцію лісу, то самі лісівники, як каже начальник управління Олександр Кватирко, — на власне збереження лісу. Адже працівники лісової охорони державних лісогосподарських підприємств вимагають від заготувачів ягід, грибів, лікарських рослин лише одного — не палити і не смітити в лісових угіддях, а ягоди збирати без гребінок і пристроїв, що можуть завдати шкоди ягідникам. Звісно, логічно було б на державному рівні прийняти закон, яким бодай частину отриманих коштів від заготівлі дарів лісу направляти на потреби його відновлення та охорону. Принаймні так було б справедливо.

У ЛІС — ВЕЛОСИПЕДАМИ, ВОЗАМИ, ТРАКТОРАМИ...

Нині сезон заготівлі чорниці у волинських лісах вже пішов на спад. Але нещодавно там перебували, без перебільшення, тисячі людей. У селах на волинському Поліссі в сезон, коли триває збір ягід, побутує жартівлива приказка, що можна в ці дні ходити по селу й голяком, все одно ніхто не побачить, бо всі — в лісі.

За золотою ягодою тепер добираються в такі хащі, де раніше не ступала й людська нога. Золотою чорницю називають недарма, бо вона є часто основним, так би мовити, бюджетоутворюючим продуктом для багатьох родин волинського Полісся. Надія Омелянівна Міщук, учителька з села Рудка-Червинська Камінь-Каширського району, каже, що причиною такого паломництва в ліс по чорниці є банальна причина: відсутність робочих місць, роботи в селі, а отже, і прибутку. «За чорничні гроші родини збирають дітей до школи, купують побутову техніку, власне, живуть», — каже вона.

Чорничний ажіотаж панує не лише в Рудці-Червинській, ще більше, ділиться вчителька, в сусідньому Оленино та інших селах. Їдуть у ліс тракторами, велосипедами, машинами, і, чого гріха таїти, заготовляють чорниці часто й гребінками. «Хотіла собі купити кілька літрів ягід, то не взяла, бо зібрані гребінками дуже забруднені, повно листя, гілочок...», — признається вона. А при промисловій переробці годяться і такі чорниці, спеціальні машини витрусять із них усе сміття... «На жаль, намагаючись більше заробити на здачі ягід, люди досі вдаються до таких варварських способів, як гребінки, чим підривають коріння та зривають із куща весь листяний покрив. Кущ чорниці від цього підсихає, а можливість відновити коріння чорниця за сотні років не навчилась, тому від такого виду збирання і зникають ягідники. Таким чином місцеве населення завдає шкоди не лише рослині, а й собі. Адже не секрет, що саме чорниця влітку годує більшість сільських родин», — каже Світлана Думська, прес-секретар Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства.

У пошуках ягідників волиняни традиційно звертають свої погляди на сусідню Білорусь. Не знаю, з яких причин, але білоруси, на відміну від наших поліщуків, не збирають ягоди. Та й, вірогідно, в Білорусі значно серйозніший контроль за заготівлею, там податки не сплатити боятимуться. Та й з робочими місцями, як кажуть, легше, з соціальним захистом. Тому чимало сіл волинського Полісся в 80-х роках минулого століття обезлюдніли, бо молоді родини масово виїжджали на проживання в Білорусь. І не повернулися ж й донині.

Мешканці прикордонних волинських сіл у останні роки вже рідко ризикують пробратися в Білорусь за чорницями. Хоча часто дві держави розділяє один і той самий ліс. Їх ловлять прикордонники, везуть у Пінськ, штрафують... Словом, немає заробітку, одні витрати. Тому чорниці на білоруському Поліссі, поблизу Волині, як каже ветлівський сільський голова Любов Павлік, «пропадають».

ЧИ СТАНЕ ЧОРНИЦЯ... ЕКЗОТИЧНОЮ ЯГОДОЮ?

Віктор СМОЛЯРЧУК, економіст, громадський діяч (Луцьк):

— Заготівля чорниць у всі часи була одним із ключових способів заробити реальні гроші на місці. Це важка праця і, як всяка праця, має оплачуватися. Ринок диктує пропозицію. Бізнесмени, які спеціалізуються на закупівлі ягід, звичайно ж, намагаються скупити їх якомога дешевше. Але й збирачі не ликом шиті. Якщо встановлена збирачами ціна за чорницю не влаштовує, вони везуть її на базар: до Ковеля, Луцька, Києва, Львова. Раніше багато возило й до Бреста.

Цьогоріч чорниці було відносно небагато, особливо на Старовижівщині, Ратнівщині, де навесні не було дощів. Тому й ціна була висока. На ринках Луцька тоді ягоди можна було купити за 45—50 гривень за літр. Коли ж заготовачі встановили ціну по 43 гривні на місці, то до міст стало везти не рентабельно і, відповідно, на ринку ціна зросла до 80—90 гривень. Наша область невелика, всі всіх знають. На її теренах працює лише кілька заготовувачів лісової продукції, але вони діють узгоджено між собою і владою та платять відповідний лісовий збір. Збори за ягоди та гриби приносять чималий прибуток до місцевих бюджетів, але тут виграють більш спритні сільські голови, які зуміють домовитись зі збирачами, щоб платили податок саме до їхнього бюджету.

Спостерігаючи за змінами в кліматі Волині, вирубуванням лісів, обмілінням озер та річок, висохлими болотами, я боюсь, що чорниця скоро стане в нас екзотичною ягодою. Я в дитинстві не любив збирати чорницю, бо вона росла здебільшого в болотах і дуже низько й мало. Зате було дуже багато дикоростучої лохини (ми називали «лохачі»). Її й збирати було набагато легше, щоправда, й цінувалася на базарі дуже дешево. Але десь років десять ця ягода практично зникла в наших лісах. І тепер маємо лише декоративну дорогу лохину. Різко зменшилось і «ведмедів» (так ми називали ожину). Боюсь, скоро й вона лишиться лише в спогадах і піснях. То чи не станеться й так, що і чорниця зникне... На жаль, у нас практично не займаються питанням комплексного вивчення проблеми збереження лісів і дарів лісу, ставляться до природи по-варварськи. Боюсь, що й природа розплатиться відповідно.

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
Газета:
№129, (2019)

Наталія Малімон
22 липня, 2019 - 18:10

https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/zoloto-pid-nogamy

Далі...

Скільки заробляють волиняни на лісових чорницях

На Волині за сезон родина, яка працює в лісі щодня, може заробити не один десяток тисяч гривень. 110 тисяч рентної плати за спецвикористання дикорослої продукції вже додав місцевим бюджетам початок заготівлі чорниць та інших дарів природи.

При цьому жодних надходжень від цього не перепало у бюджети лісогосподарських підприємств, які опікуються лісами, повідомляють у Волинському ОУЛМГ.

Працівники лісової охорони державних лісогосподарських підприємств вимагають від заготувачів ягід, грибів, лікарських рослин тільки одного – не палити і не смітити у лісових угіддях, а ягоди збирати без гребінок і пристроїв, що можуть завдати шкоди ягідникам. Також наголошують на бережливому ставленні до флори і фауни загалом.

Варто зазначити, що рентна плата за спецвикористання лісових ресурсів, ПДФО та єдиний податок, як і передбачено законом, у переважній своїй більшості зараховується до бюджетів місцевих громад.

Щодо безпосередньо збирачів ягід, то таким заробіткам, незважаючи на досить гарну оплату роботи, аж ніяк не позаздриш. Хоча водночас саме лісова ягода, а потім і гриби ще хоч якось стримують людей від виїздів на заробітки за кордон.

Місцеві збирачі чорниці кажуть, що через порівняно не надто щедрий врожай ягоди цього року значно більше односельчан поїхали у сусідню Польщу.

Сьогодні 08:44

https://www.volynnews.com/ua/news/all/skilky-zarobliaiut-volyniany-na-lisovykh-chornytsiakh/

Далі...

Чорна валюта Волині: як лісова чорниця «працює» на місцеві бюджети

На Волині за сезон родина, яка працює в лісі щодня, може заробити не один десяток тисяч гривень.

10 тисяч рентної плати за спецвикористання дикорослої продукції вже додав місцевим бюджетам початок заготівлі чорниць та інших дарів природи. Про це повідомляє прес-служба Волинського ОУЛМГ.

При цьому жодних надходжень від цього не перепало у бюджети лісогосподарських підприємств, які опікуються лісами. Втім лісівники раді, що їхня праця і в цьому випадку може принести користь людям.


«Рано чи пізно громади зрозуміють важливість цього ресурсу і будуть більш дбайливо ставитися до ягідників та іншої дикорослої продукції. Наразі ми проводимо постійний контроль за режимом збирання ягід та дотриманням правил перебування у лісах Волині. Адже це ще й – період особливої пожежної небезпеки», – зазначає начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко.





Працівники лісової охорони державних лісогосподарських підприємств вимагають від заготувачів ягід, грибів, лікарських рослин тільки одного – не палити і не смітити у лісових угіддях, а ягоди збирати без гребінок і пристроїв, що можуть завдати шкоди ягідникам. Також наголошують на бережливому ставленні до флори і фауни загалом.

Водночас фіскали акцентують саме на бюджетоутворюючій функції лісу.

«Ми просимо керівників органів місцевого самоврядування максимально сприяти легальним заготівельникам ягід, грибів та лікарських рослин, оскільки саме вони наповнюють бюджети громад, Щодо представників комерційних структур, які прагнуть вивезти за межі області стратегічно важливу чорницю та іншу вартісну лісову продукцію без сплати належних податків, то в інтересах громади переконати таких бізнесменів працювати в правовому полі», – наголошує начальник ГУ ДФС у Волинській області Світлана Савчук.

Варто зазначити, що рентна плата за спецвикористання лісових ресурсів, ПДФО та єдиний податок, як і передбачено законом, у переважній своїй більшості зараховується до бюджетів місцевих громад.

Щодо безпосередньо збирачів ягід, то таким заробіткам, незважаючи на досить гарну оплату роботи, аж ніяк не позаздриш. Хоча водночас саме лісова ягода, а потім і гриби ще хоч якось стримують людей від виїздів на заробітки за кордон. Місцеві збирачі чорниці кажуть, що через порівняно не надто щедрий врожай ягоди цього року значно більше односельчан поїхали у сусідню Польщу.

Зважаючи на відсутність будь-якої фінансової підтримки від держави, лісівники дбають про те, як заробити додаткові кошти. Тож нині до запуску в роботу готуються консервні цехи, які працюють при 6 державних підприємствах. Адже потрібно ще встигнути переробити заплановані об’єми, щоб і цього сезону можна було потішити споживача смачним чорничним варенням та перетертою з цукром натуральною ягодою.

https://rozhyshche.rayon.in.ua/news/162415-chorna-valiuta-volini-iak-lisova-chornitsia-pratsiue-na-mistsevi-biudzheti

Далі...

Волиняни порушують правила збору лісових ягід

Волинські лісівники контролюють збір чорниці, щоб запобігти порушень правил збору лісової продукції.

Найчастіше волиняни збирають чорниці із допомогою спеціальних, але заборонених засобів заготівлі (у народі – гребінки), - йдеться на сайті ВОУЛМГ.

Від того, що підривається коріння, кущ чорниці підсихає, а можливість відновити коріння чорниця за сотні років не навчилась, тому від такого виду збирання і зникають ягідники.

Щоб мінімізувати такі випадки, працівниками лісової охорони державних лісогосподарських підприємств та груп оперативного реагування проводяться рейди лісовими масивами.

Таким чином за цей сезон у лісах Волині працівниками ДЛО та груп оперативного реагування виявили 89 випадків таких порушень. Винних притягнули до адмінвідповідальності (ст. 70 КУпАП).

Як відомо, збір ягід із метою отримання прибутку від реалізації зібраної сировини здійснюється на підставі спеціального дозволу на використання природних рослинних ресурсів, відповідно ст. ст. 69, 73 Лісового Кодексу України, ст. 10 ЗУ «Про рослинний світ», за порушення такого порядку передбачено відповідальність за ст.70 КУпАП.

Крім того, за реалізацію лікарської та технічної сировини дикорослих рослин юридичними або фізичними особами, та які не мають дозволу на спеціальне використання природних ресурсів передбачено відповідальність за ст. 88-1 КУпАП (порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу), матеріали передаються до суду.

Лісівники також долучаються до таких перевірок у межах своїх повноважень. Зокрема нещодавно постійно діючою комісією з організації державного контролю за заготівлею другорядних лісових матеріалів, здійсненням побічних лісових користувань та використанням корисних властивостей лісів Ратнівського району у складі представника Держекоінспекції, Національної поліції, райдежадміністрації та державної лісової охорони ДП «СЛАП «Ратнеагроліс» було проведено перевірку законності заготівлі ягід чорниці суб’єктами господарської діяльності. На жаль, не у всіх представників бізнесу були відповідні документи. У результаті цієї перевірки до адміністративної відповідальності притягнено 7 осіб.

http://www.volynpost.com/news/142269-volyniany-porushuyut-pravyla-zboru-lisovyh-iagid

Далі...

На Рівненському Поліссі чорничні жнива

У Рівненській області чорничний сезон.



З дитинства пам’ятаю, який це важкий труд збирати чорниці. Коли була на літніх канікулах у бабці на Житомирщині, майже щодня удосвіта з нею ходили по ягоди. Відтак ніколи не торгуюсь за ціну на чорниці.

На ринку «Андріївський» у Рівному, що розташований по сусідству з центральним автовокзалом, у рядах торгують чорницями. Продає їх і пенсіонерка Віра Миколаївна з Корецького району. Спілкуємось.

— На цей ринок привезла, бо зручно: зійшла з маршрутки і вже на ринку, — розповідає жінка. — Сьогодні ціна на чорниці трохи впала — до 45 гривень за літр, бо навезли багато — конкуренція. Але нічого, це все одно дорожче, ніж у райцентрі, де літр ягід продають по тридцять гривень. Та й це хоч якийсь заробіток, адже все дорожчає. Як не економлю, а пенсії у 1900 гривень не вистачає на життя. На канікули приїхали онуки, то вони й по ягоди ходять. Добре, що живу неподалік лісу. А я продаю ягоди у Рівному. Такий ось у нас розподіл обов’язків.

Чорниці не почавлені, синенькі. Видно, що збирали вручну, а не гребінками. Жінка перехоплює мій погляд і підтверджує:

— Я не дозволяю гребінками користуватись, бо пошкоджується ягідник і наступного року може не вродити. Але цього року дуже важко в лісі через велику кількість комарів. Я пошила із старої тюлі дітям чохли на голови — у них вони нагадують бджолярів, а ще вдягають дощовики, на руки — резинові рукавички, взувають резинові чоботи і гайда по чорниці. Так рятуються, хоча у такому обладунку важко у спеку. Зате онуки вже знають ціну копійці. І виручені кошти просять тільки на найнеобхідніше. Ми з ними, звичайно ж, ділимося.

Нашу розмову перебиває покупець, який бере одразу три літри чорниці:

— Я родом з Полісся, то з дитинства дуже люблю цю ягоду. І вареники варимо, і так їмо, бо маю цукровий діабет, а при ньому вживати чорниці корисно. Як трохи подешевшають ягоди, зробимо запаси на зиму — заморозимо.

Щодо Полісся, де в основному ці ягоди ростуть у лісах, телефоную у Великоозерянську сільську раду Дубровицького району. Сільський голова Михайло Рябий прояснив ситуацію із чорничними жнивами:

— Усі більш-менш працездатні мешканці села зараз у лісі на чорницях, бо і собі хочуть припасти її, і заробити копійку. До нас навіть із Старого Села сусіднього Рокитнівського району приїздять за чорницею, бо у них нещодавно були лісові пожежі і, мабуть, якщо вірити людям, знищили ягідники. Хвилює те, що у цьому сезоні багато нелегальних заготівельників. Вони не мають ні лісових квитків, ні відповідних документів, при наявності яких поповнювалися б місцеві бюджети, і мали б зиск лісгоспи. Складається враження, що нікому до цього немає діла. Ось таку байдужість на всі сто відсотків використовують заготівельники: наживаються на людях, платячи їм за кілограм чорниць по 25 гривень, а деякі, більш совісні, — по 30.

Ці знімки зробив у ягіднику в Сарненському районі фотокореспондент Василь Сосюк. Діти з батьками збирали чорниці. Розповіли, що у такий спосіб хочуть заробити гроші на підготовку до школи, бо і спортивні костюми потрібно купити, і кросівки, і рюкзаки та ще багато дечого. Діти з батьками збирали чорниці. Розповіли, що у такий спосіб хочуть заробити гроші на підготовку до школи, бо і спортивні костюми потрібно купити, і кросівки, і рюкзаки та ще багато дечого.

Фото Василя СОСЮКА.

http://www.golos.com.ua/article/318878

Далі...

Как белорус зарабатывал на сборе черники в Финляндии

В Интернете за такую работу обещают минимум 1,5 тысячи евро в месяц. А как на самом деле?

Читатель «Салiдарнасцi» Дмитрий Кандиранда прошлым летом съездил на заработки в Финляндию:

— Когда собирал информацию в интернете, узнал, что только ленивый не зарабатывает на сборе лесных ягод 1,5 тысячи евро. Максимум можно заработать до 2,5 тысяч евро.

Загоревшись идеей заработать, Дмитрий просмотрел десятки сайтов и понял, что найти работу по сбору лесных ягод без посредника невозможно.

— Пробовал писать письма напрямую самим финнам — все они остались без ответа.

По словам собеседника, посредники делятся на две категории: одни просят перевести деньги дистанционно и после оплаты сообщают адрес нанимателя, другие дают адрес работодателя сразу и предлагают по приезду оплатить услуги посредника.

Посредники просят за свои услуги 200-300 евро с человека. Дмитрий действовал по второму сценарию:

— Мы с моей девушкой Ольгой открыли туристические визы и отправились в Финляндию автостопом.



Приехав на место, ребята встретились с посредником, оплатили его услуги. Тот помог найти жилье, арендовать автомобиль и познакомил со скупщиком ягод.

— Нас поселили в переделанной под жилье бывшей сельской школе, где были все условия для комфортной жизни: отдельная комната, кухня, туалет, душ, ванна, стиральная машина. Мы выбрали вариант без кровати, только с матрасом — 5 евро в сутки с каждого. С кроватью было бы дороже — по 7,5 евро. Если бы мы ехали самостоятельно, жилье обошлось бы намного дороже.

В школе были тренажерный зал, теннисный стол, тир, баня. Но на спорт у нас времени не было. Мы работали без выходных. Когда ты знаешь, что завтра в 6 утра подъем, и тебе снова надо искать хорошую поляну черники, желания сходить на тренажер не возникает.



Ольга говорит, что единственное, что доставило неудобства — отсутствие столовых приборов.

— Пришлось менять сигарету на ложку у ребят, которые живут по соседству, — вспоминает она. — Сигареты в Финляндии на вес золота. Пачка самых дешёвых стоит 6-7 евро. На почве жадности мы бросили курить.

Цены на продукты в Финляндии удивили белорусов.

— Мы ожидали, что они будут выше, — говорит Дмитрий. — Продукты высокого качества, натуральные и очень вкусные. Больше всего мне понравился йогурт, который стоил всего евро за литр.



За эти продукты ребята отдали 26 евро. В корзинке: картофель 0,69 € за кг; лук 1,69 € за кг; мясные шарики 0,85 € за 360 г; салат из свеклы 1,19 € за 400 г; салат из картофеля 1,19 за 400 г; йогурт 0,99 € за литр; молоко 0,98 € за литр; сосиски 2,65 € за 900 г; кофе 1,48 € за 500 г; хлеб 1,69 € за 535 г; масло сливочное 2,79 € за 500 г; печенье 0,79 €; бедро куриное 2,59 € за кг; яйцо куриное 1,39 € за десяток.

Дмитрий и Ольга работали в компании с тремя ребятами. Они арендовали автомобиль за 140 евро в месяц. Рабочий день начинался в 7-8 утра.

По словам Димы, чернику собирали комбайнами. После работы перебирали ягоды и отвозили скупщику. Расчет производили в тот же день. За кило черники платили по 4 евро.



— Самым трудным в работе было найти хорошую поляну, — вспоминает Дмитрий. — Если ягоды много, собирается быстро и легко, если мало — муторно и долго.



Приятные бонусы — это работа на свежем воздухе. Каждый день мы купались в лесных озерах.



Специальное место для костра в финском лесу. В других местах разжигать костер нельзя

Дмитрий признается: никогда в жизни он не собирал столько черники.

— Мой рекорд — 24 литра за день. Смотрел на ягоды и думал: неужели это сделал я?



Дмитрий и Ольга перебирают чернику

Финская мечта гастарбайтера из Беларуси не сбылась. Дмитрий рассчитывал заработать за месяц 1000 евро чистыми. За вычетом всех расходов на жилье, питание и аренду авто осталось 550 евро. Ольга заработала 300 евро.

— Видел людей, которые по 3-4 сезона работают и получают по 2-3 тысячи евро в месяц. Для новичка это нереальная задача, — говорит Дима.

После трех недель работы он понял, как собирать ягоды быстро и правильно, и что нужно для того, чтобы заработать больше.

— Мы нашли хорошую поляну, и впятером вычистили ее за два дня. Если бы нас было двое, а не пятеро, мы бы там собирали чернику две недели, и каждый день у нас был бы хороший заработок. Если мы поедем снова, я уже знаю, где находятся черничники — делал метки на карте. Нам не пришлось бы столько времени тратить на поиски. Кроме того, посреднику не нужно платить, если приезжаешь на новый сезон второй раз.

https://grodno24.com/belarus/kak-belorus-zarabatyval-na-sbore-cherniki-v-finlyandii.html

Далі...

Фіскали Волині взялися за збирачів дарів лісу

Забезпечити режим всебічного та максимального сприяння представникам бізнесу, які легально заготовлятимуть волинську чорницю та інші дари лісу, зобов’язує окреме розпорядження ГУ ДФС у Волинській області

Відтак, волинські фіскали у складі спеціально створених робочих груп при райдержадміністраціях в межах своєї компетенції вже здійснюють комплекс заходів з тим, щоб запобігти неконтрольованій заготівлі ягід і грибів з комерційною метою.

«Наше головне завдання – забезпечити сплату суб’єктами господарювання визначених законом податкових платежів до бюджетів усіх рівнів. Тож, представники підприємництва, які працюють легально, можуть розраховувати на нашу підтримку і сприяння. Щодо тих, хто намагатиметься ухилитися від сплати податків, то спільно з іншими контролюючими органами ми вживатимемо весь передбачений законом комплекс заходів роз’яснювального та контрольно-перевірочного характеру з тим, щоб активно протидіяти спробам заготівельників збирати, переробляти та експортувати цінну волинську ягоду поза правовим полем. Сподіваємося на відповідальну позицію керівників органів місцевого самоврядування, які повинні наполягати, щоб підприємці не ігнорували вимогу щодо отримання так званих лісових квитків і перераховували ПДФО із придбаної у громадян дикорослої продукції до бюджету», - зазначає начальник ГУ ДФС у Волинській області Світлана Савчук.

Рентна плата за спецвикористання лісових ресурсів, ПДФО та єдиний податок – обов’язкові податкові платежі при заготівлі ягід, грибів та лікарської сировини.

Керівник волинських фіскалів підкреслила, що рентна плата за спецвикористання лісових ресурсів, ПДФО та єдиний податок – обов’язкові податкові платежі при заготівлі ягід, грибів та лікарської сировини. Єдиний податок, рента та частина ПДФО зараховуються до бюджетів громад, на території яких заготовляють дари лісу.

«Маючи багаторічний досвід успішного податкового супроводу заготівельного сезону, звертаємося до лідерів територіальних громад та їх мешканців з проханням подбати про те, щоб заготівля чорниці та іншої дикорослої продукції додала місцевим бюджетам кошти для вирішення важливих соціально-економічних питань», - підсумувала Світлана Савчук.

Джерело: Сектор комунікацій ГУ ДФС у Волинській області

Волинь-нова
ЕКОНОМІКА

22.06.2019, 08:53

https://www.volyn.com.ua/news/130203-fiskaly-volyni-vzialysia-za-zbyrachiv-dariv-lisu

Далі...

Как белорус зарабатывал на сборе черники в Финляндии

В Интернете за такую работу обещают минимум 1,5 тысячи евро в месяц. А как на самом деле?



Все фото из блога Дмитрия Кандиранды в ВК

Читатель «Салiдарнасцi» Дмитрий Кандиранда прошлым летом съездил на заработки в Финляндию:

— Когда собирал информацию в интернете, узнал, что только ленивый не зарабатывает на сборе лесных ягод 1,5 тысячи евро. Максимум можно заработать до 2,5 тысяч евро.

Загоревшись идеей заработать, Дмитрий просмотрел десятки сайтов и понял, что найти работу по сбору лесных ягод без посредника невозможно.

— Пробовал писать письма напрямую самим финнам — все они остались без ответа.

По словам собеседника, посредники делятся на две категории: одни просят перевести деньги дистанционно и после оплаты сообщают адрес нанимателя, другие дают адрес работодателя сразу и предлагают по приезду оплатить услуги посредника.

Посредники просят за свои услуги 200-300 евро с человека. Дмитрий действовал по второму сценарию:

— Мы с моей девушкой Ольгой открыли туристические визы и отправились в Финляндию автостопом.



Приехав на место, ребята встретились с посредником, оплатили его услуги. Тот помог найти жилье, арендовать автомобиль и познакомил со скупщиком ягод.

— Нас поселили в переделанной под жилье бывшей сельской школе, где были все условия для комфортной жизни: отдельная комната, кухня, туалет, душ, ванна, стиральная машина. Мы выбрали вариант без кровати, только с матрасом — 5 евро в сутки с каждого. С кроватью было бы дороже — по 7,5 евро. Если бы мы ехали самостоятельно, жилье обошлось бы намного дороже.

В школе были тренажерный зал, теннисный стол, тир, баня. Но на спорт у нас времени не было. Мы работали без выходных. Когда ты знаешь, что завтра в 6 утра подъем, и тебе снова надо искать хорошую поляну черники, желания сходить на тренажер не возникает.



Ольга говорит, что единственное, что доставило неудобства — отсутствие столовых приборов.

— Пришлось менять сигарету на ложку у ребят, которые живут по соседству, — вспоминает она. — Сигареты в Финляндии на вес золота. Пачка самых дешёвых стоит 6-7 евро. На почве жадности мы бросили курить.

Цены на продукты в Финляндии удивили белорусов.

— Мы ожидали, что они будут выше, — говорит Дмитрий. — Продукты высокого качества, натуральные и очень вкусные. Больше всего мне понравился йогурт, который стоил всего евро за литр.



За эти продукты ребята отдали 26 евро. В корзинке: картофель 0,69 ? за кг; лук 1,69 ? за кг; мясные шарики 0,85 ? за 360 г; салат из свеклы 1,19 ? за 400 г; салат из картофеля 1,19 за 400 г; йогурт 0,99 ? за литр; молоко 0,98 ? за литр; сосиски 2,65 ? за 900 г; кофе 1,48 ? за 500 г; хлеб 1,69 ? за 535 г; масло сливочное 2,79 ? за 500 г; печенье 0,79 ?; бедро куриное 2,59 ? за кг; яйцо куриное 1,39 ? за десяток.

Дмитрий и Ольга работали в компании с тремя ребятами. Они арендовали автомобиль за 140 евро в месяц. Рабочий день начинался в 7-8 утра.

По словам Димы, чернику собирали комбайнами. После работы перебирали ягоды и отвозили скупщику. Расчет производили в тот же день. За кило черники платили по 4 евро.



— Самым трудным в работе было найти хорошую поляну, — вспоминает Дмитрий. — Если ягоды много, собирается быстро и легко, если мало — муторно и долго.





Приятные бонусы — это работа на свежем воздухе. Каждый день мы купались в лесных озерах.



Специальное место для костра в финском лесу. В других местах разжигать костер нельзя

Дмитрий признается: никогда в жизни он не собирал столько черники.

— Мой рекорд — 24 литра за день. Смотрел на ягоды и думал: неужели это сделал я?



Дмитрий и Ольга перебирают чернику

Финская мечта гастарбайтера из Беларуси не сбылась. Дмитрий рассчитывал заработать за месяц 1000 евро чистыми. За вычетом всех расходов на жилье, питание и аренду авто осталось 550 евро. Ольга заработала 300 евро.

— Видел людей, которые по 3-4 сезона работают и получают по 2-3 тысячи евро в месяц. Для новичка это нереальная задача, — говорит Дима.



После трех недель работы он понял, как собирать ягоды быстро и правильно, и что нужно для того, чтобы заработать больше.



— Мы нашли хорошую поляну, и впятером вычистили ее за два дня. Если бы нас было двое, а не пятеро, мы бы там собирали чернику две недели, и каждый день у нас был бы хороший заработок. Если мы поедем снова, я уже знаю, где находятся черничники — делал метки на карте. Нам не пришлось бы столько времени тратить на поиски. Кроме того, посреднику не нужно платить, если приезжаешь на новый сезон второй раз.

19.06.2019 ТАТЬЯНА ГУСЕВА

http://www.zautra.by/art.php?sn_nid=31349

Далі...

Белорусы могут остаться без черники — сказались последствия весенней засухи

У любителей сбора черники в нынешнем году не сезон. Например, в Минской области ученые прогнозируют низкоурожайный год и оценивают урожайность на 2 балла из 5. Причина — апрельская засуха, которая и сказалась на плодоношении ягодников.

Ученый секретарь Института леса Национальной академии наук Иван Бордок отмечает: в этом году апрель выдался аномально засушливым.

— Он стал самым сухим за последние 74 года. По стране, по данным Белгидромета, выпало лишь 7% осадков от среднеклиматической нормы, а местами вообще дождей не было. К тому же в конце апреля — мае, в период цветения ягоды, местами наблюдались заморозки. В частности, в Гомельской области зафиксирована температура до -7 градусов, в Лынтупах Витебской области -4.

Не порадовала количеством осадков и первая декада июня — в Гомельской и Минской областях выпало всего 5 миллиметров осадков. Еще весной ученые отметили мелкую завязь на ягодниках, а это значит, что местами черника будет мелкая.

В Борисовском районе, уточняет Иван Бордок, оценивается урожайность черники на уровне 3 баллов. В Вилейском районе, по данным заместителя директора по идеологической работе Вилейского опытного лесхоза Татьяны Онищик, наблюдается локальная урожайность — ягода в лесах будет местами. Выше 3 баллов не ставят на урожайность и в Молодечненском районе.

— 19 мая в районе Олехновичей наблюдалась осыпавшаяся завязь на ягодниках, но локально. В целом урожай здесь будет чуть выше среднего. А по Минской области в силу аномальных погодных явлений — ниже среднего, — отметил Иван Бордок.

По прогнозам ученого секретаря Института леса НАН Беларуси, в лесах Минской области черника созреет примерно к 25 июня. По Витебской области на несколько дней позже.

Напомним, что в этом году изменились правила сбора дикорастущих ягод. Отныне ходить за черникой можно с «комбайном». Но при этом четко следовать инструкции, прописанной в Постановлении Министерства лесного хозяйства Беларуси «О сборе дикорастущих ягод». В частности, приспособление для сбора дикорастущих ягод состоит из зубьев, емкости накопителя, держателя (ручки), расстояние между зубьями должно составлять не менее 0,5 см, режущие края в зоне срывания ягод должны отсутствовать, корпус приспособления и зубья — изготавливаться из пластмассы, металла, древесины, резины или их комбинации.

Яна Неверович

16.06.2019

https://mpravda.by/2019/06/belorusy-mogut-ostatsja-bez-cherniki-skazalis-posledstvija-vesennej-zasuhi/

Далі...

На Любешівщині мобільні групи реагуватимуть на порушення щодо використання природних рослинних ресурсів

Лісові ягоди

На засіданні районної комісії з координації дій державних органів, що здійснюють державний контроль за заготівлею другорядних лісових матеріалів, здійсненням побічних лісових користувань та використанням корисних властивостей лісів затвердили склад виїзних та мобільної робочих груп для оперативного реагування.

Про це інформує відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та інформаційних технологій апарату Любешівської РДА.

Учасники засідання обговорили питання організації контролю за використанням природних рослинних ресурсів місцевого значення на території району в 2019 році та рекомендували ДП «Любешівське ЛМГ» і ДП «СЛАП «Любешівагроліс» дотримуватися своєчасної видачі лісових квитків через «Центр надання адміністративних послуг» райдержадміністрації.

Комісія затвердила склад виїзних та мобільної робочих груп, яким потрібно забезпечувати оперативне реагування щодо порушення законодавства під час заготівлі та транспортування другорядних лісових матеріалів.

13:06 14.06.2019

https://lyubeshiv.rayon.in.ua/news/156117-na-liubeshivshchini-mobilni-grupi-reaguvatimut-na-porushennia-shchodo-vikoristannia-prirodnih-roslinnih-resursiv

Далі...

Минлесхоз утвердил правила сбора ягод: как и чем можно?

Инструкцию о том, как правильно собирать ягоды, утвердило министерство сельского хозяйства Беларуси, сообщили Sputnik в пресс-службе Минсельхоза.

Документ вступил в силу 29 марта и устранил пробел в наболевшем вопросе об использовании ягодниками различных приспособлений. Ранее они были вне закона, теперь же существует ряд требований, с которыми стоит ознакомиться при изготовлении таких предметов.

«Приспособление для сбора дикорастущих ягод состоит из зубьев, емкости накопителя, держателя (ручки) и отвечает следующим требованиям: расстояние между зубьями составляет не менее 0,5 см; корпус приспособления и зубья изготавливаются из пластмассы, металла, древесины, резины или их комбинации; в приспособлениях отсутствуют режущие края в зоне срывания ягод», — говорится в инструкции.

В Минлесхозе отметили, что такие требования разработаны для того, чтобы сборщики ягод не повреждали побеги дикорастущих растений. При подготовке условий для подбора материалов специалисты исходили из мирового опыта и возможностей отечественных производителей.

Есть в инструкции и подробное описание того, как держать приспособления при сборе черники, голубики и клюквы.

Минлесхоз напомнил, что сбор ягод разрешается только на разрешенных лесных территориях. Ягодникам также рекомендуют осуществлять сбор только в период массового созревания ягод в сухую погоду и после схода росы.

Алексей Мальгавко

31 марта 2019, 14:08

https://gomel.today/rus/news/belarus-10130/

Далі...

Чем опасно баловство депутатов с правовым регулированием заготовки грибов, ягод и других пищевых лесных ресурсов

Комитет Государственной Думы по природным ресурсам, собственности и земельным отношениям подготовил предлагаемую к рассмотрению во втором чтении редакцию так называемого "законопроекта о дикоросах" - поправок к Лесному кодексу и закону о потребительской кооперации, якобы регулирующих вопросы заготовки пищевых и недревесных лесных ресурсов:

Законопроект № 548919-7 "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и в Закон Российской Федерации "О потребительской кооперации (потребительских обществах, их союзах) в Российской Федерации" (в части совершенствования правового регулирования заготовки пищевых и недревесных лесных ресурсов гражданами для собственных нужд)


Лисичка. Автор фотографии - Игорь Подгорный

Изменения, которые предлагается внести в законопроект при его рассмотрении во втором чтении, несущественны и на суть закоопроекта практически не влияют. Таким образом, если законопроект понимать буквально - то это проект-пустышка, от принятия которого в правовом регулировании заготовки пищевых и недревесных лесных ресурсов практически ничего не изменится. Подробное разъяснение этого уже приводилось на Лесном форуме:

Почему "законопроект о дикоросах" (грибах, ягодах, орехах и т.д.) в предложенном авторами виде практически ни на что не повлияет


Тем не менее, есть довольно серьезный риск того, что принятие "закона о дикоросах" существенно повредит тем гражданам, которые сейчас зарабатывают на сборе и продаже лесных грибов, ягод, орехов - а таких граждан, для которых сбор этих лесных ресурсов является значимым приработком, в нашей стране, по самой скромной оценке, насчитывается несколько сотен тысяч человек. Немало и тех, для кого сбор пищевых лесных ресурсов является главным источником средств к существованию - их этот закон, при худшем, но вполне вероятном развитии событий, может поставить в очень тяжелое положение.

Когда федеральные законодатели принимают какой-нибудь широко разрекламированный закон (даже если это закон-пустышка, призванный лишь имитировать кипучую деятельность) - многие региональные законодатели и правоприменители, стремясь проявить рвение и лояльность, начинают с энтузиазмом воплощать этот закон в жизнь. Так уж сложилось в нашем государстве, что при воплощении законов в жизнь многие чиновники и силовики прежде всего стремятся к тому, чтобы граждане ни в коем случае не получили каких-либо дополнительных вольностей или выгод, прямо не предусмотренных законами - это очень хорошо продемонстрировал "закон о валежнике".

Нынешнее правовое регулирование сбора пищевых лесных ресурсов гражданами уже дает возможности для злоупотреблений. Статья 11 Лесного кодекса говорит, что граждане имеют право свободно и бесплатно собирать эти ресурсы для своих нужд (правда, в порядке, регулируемом региональными законами), а статья 217 Налогового кодекса говорит, что "доходы, получаемые от реализации заготовленных физическими лицами дикорастущих плодов, ягод, орехов, грибов и других пригодных для употребления в пищу лесных ресурсов (пищевых лесных ресурсов), недревесных лесных ресурсов для собственных нужд" не подлежат налогообложению. Но прямо нигде не сказано, что граждане могут продавать собранные для собственных нужд грибы, ягоды, орехи и тому подобную продукцию - поэтому нередко возникают вот такие ситуации:

Бабушку арестовали за попытку продать ягоды, чтоб прожить на минимальную пенсию

В отношении прав граждан на продажу собранных для собственных нужд пищевых лесных ресурсов принимаемый сейчас Государственной Думой "законопроект о дикоросах" ничего не меняет - он вообще не затрагивает соответствующие статьи Лесного кодекса РФ. Но он вводит в Лесной кодекс РФ специальную новую статью 20.2 "Закупка у граждан заготовленных (добытых) лесных ресурсов", в которой нет вообще никаких собственных специальных требований, но которая перечисляет федеральные законы, в соответствии с которыми должна происходить такая закупка (о потребительской кооперации, о сельскохозяйственной кооперации, о развитии малого и среднего предпринимательства), причем список не исчерпывающий. То есть теперь ретивые блюстители законов смогут "кошмарить" не только самих граждан, самовольно торгующими пищевыми лесными ресурсами, но и тех, кто у этих граждан вздумает эти ресурсы покупать. И теперь правоохранителям будет гораздо легче выбивать из людей нужные им показания по поводу сбора и продажи пищевых лесных ресурсов, поскольку теперь у них "на крючке" будут не только сборщики и продавцы, но и покупатели - как минимум те, которые не очень знают законы и боятся правоохранителей.

В общем, "законопроект о дикоросах" может наделать немало бед - и его главный автор, председатель Комитета Госдумы по природным ресурсам, собственности и земельным отношениям Николаев, скорее всего, опять будет рассказывать, что его благую инициативу извратили региональные законодатели и чиновники (как это он сейчас рассказывает про "закон о валежнике").

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23163&sid=ed8cf8769acf09ead024f65a3abfb09d

Далі...

Новый закон: Сбор грибов и ягод станет выгодным бизнесом

В Совет Федерации передан принятый Госдумой закон, который поможет россиянам неплохо зарабатывать, собирая в лесу дикоросы: ягоды, грибы, травы, мхи и прочее богатство.

Когда сенаторы его одобрят, документ поступит на подпись президенту. В Рослесхозе ожидают, что закон начнет работать в 2019 году.

Об этом шла речь на "деловом завтраке" в "Российской газете" с заместителем министра природных ресурсов и экологии Российской Федерации - руководителем Федерального агентства лесного хозяйства (Рослесхоз) Иваном Валентиком.

Ему показали сюжет из Карелии, подготовленный собкорами "РГ, в котором, генеральный директор корпорации развития Карелии Юрий Савельев назвал основные проблемы, которые мешают развиваться бизнесу на дикоросах.

Глава Рослесхоза подтвердил, что это очень недооцененный ресурс. И эту тему специалисты обсуждали весь 2018 год в пяти федеральных округах. Выезжали в регионы, общались с людьми, с ассоциациями переработчиков дикоросов. Итогом стал законопроект, который СМИ окрестили "законом о дикоросах".

Этот документ, пояснил Валентик, комплексный, он вносит изменения в закон о торговле, о потребительской кооперации, в Лесной кодекс. И позволяет на системной основе урегулировать все вопросы, которые возникают со сбором дикоросов.

"Почему недоиспользуется этот потенциал? "Потому что условий недостаточно", - говорит глава Рослесхоза.

- В некоторых случаях, например, как в ситуации с Приморьем, можно запретить вырубку древесины и все равно получать больший экономический эффект за счет использования так называемых недревесных полезностей.

Например, за счет экспорта меда. Я уже не говорю о грибах, ягодах, кедровых орехах, папоротниках, лекарственных травах! Мы были на Алтае, там много предпринимателей, предприятий, которые желают в эту нишу зайти.

Сейчас правовая основа для этого появится".

И у предпринимателей появится возможность развивать бизнес на дикоросах, а у местных жителей - новая возможность для заработков.
Татьяна Панина

Далі...

Россияне смогут заработать на сборе грибов и ягод

На заседании Комитета Госдумы по по природным ресурсам 7 ноября перед рассмотрением в первом чтении будет обсуждаться законопроект о сборе дикоросов. Документ предполагает создать необходимые правовые основы для развития и реализации потенциала отрасли заготовки и переработки пищевых лесных ресурсов.

Инициатива была подготовлена депутатами фракции «Единая Россия» и внесена в Госдуму 17 сентября. В пояснительной записке отмечается, что в лесах России произрастают сотни видов пищевых лесных ресурсов и лекарственных растений. Эксплуатационные запасы только самых распространенных из них составляют, по данным Федерального агентства лесного хозяйства, 7,4 млн. тонн, а биологические запасы — 13,4 млн. тонн. Но несмотря на огромное эколого-экономическое и социальное значение имеющихся пищевых ресурсов леса, уровень их освоения остается крайне низким — от 1,5 до 7% в зависимости от вида ресурса.

У рыболовов-любителей станет больше мест для бесплатной рыбалкиДокумент даст гражданам возможность зарабатывать, собирая дикоросы, и возродит заготовительные конторы, которые смогут работать на базе потребкооперативов. По словам главы Комитета Госдумы по природным ресурсам Николая Николаева, в России используется максимум три процента запасов ягод, грибов и других дикоросов. «Наши ягоды и грибы — лучшие в мире. Это не менее богатый для страны ресурс, чем нефть или газ, — ранее сказал Николаев. — Именно поэтому необходимо вернуть заготконторы — дать возможность людям зарабатывать, вернув в лес потребкооперацию».

Авторы инициативы подчеркивают необходимость строительства новых и модернизации существующих приемо-заготовительных пунктов потребительской кооперации с применением современных технологий, создание льготных условий для развития таких предприятий, включение в число приоритетов господдержки продвижение российских брендов на мировой арене и внутреннем рынке.

https://www.pnp.ru/economics/rossiyane-smogut-zarabotat-na-sbore-gribov-i-yagod.html

Далі...

Відкрита влада: як зберегти дари лісу

Спільний телепроект обласної ради та ТРК "Аверс" "Відкрита влада. Область". Тема чергової програми "Як не втратити дари лісу".

Учасники програми:

- Олександр Пирожик - перший заступник голови обласної ради; )
- Василь Столяр - голова постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів;
- Анатолій Грицюк - голова тимчасової контрольної комісії обласної ради з питань, що виникають у сфері лісових відносин;
- Олександр Омельчук - депутат обласної ради;







































Читати далі

Оксана Лукашук

Волинь Сьогодні, 12:36

https://pershyj.com/p-vidkrita-vlada-yak-zberegti-dari-lisu-28242

Далі...