Олександр КВАТИРКО: «Не буде галузі без лісівників»

15 вересня. День працівників лісового господарства. На Волині урочистості відбулися без зайвого пафосу. Звісно, були і святкові заходи, і слова вітань, і нагороди.

У залі засідань Волинського ОУЛМГ зібралися представники колективів державних підприємств на чолі з директорами, працівники управління, ветерани галузі. Привітати лісівників зі святом прийшли керівники області та міста, духовенство, учні шкільних лісництв, студенти. Пролунало багато слів вдячності, подаровано багато квітів, засвітилося багато посмішок.

За традицією, із звітною доповіддю виступив начальник управління Олександр Кватирко. Говорив про основне. Минуле, сьогодення, надії на майбутнє. Для лісівників дуже важливо, аби їх чули, дослухалися і розуміли.

«Наша робота ніколи не була простою, – зауважує Олександр Михайлович. – А зараз потрібно встигнути і за темпом автоматизації, і за змінами законодавства, в умовах мораторію на експорт деревини вистояти і збут знайти на продукцію при обвалі цін. При цьому потрібно відповідати вимогам та очікуванням громадськості, тримати заданий темп лісовідновлення тощо.

Тому маємо природний відтік персоналу, але є й омолодження та підвищення фаховості наших колективів, керівного складу в тому числі.

Сьогодні чисельність державних лісогосподарських підприємств Волині складає 2930 працівників, із них 1123 мають статус державної лісової охорони. У наших лавах трудиться 526 жінок. Без відриву від виробництва у вишах сьогодні навчається 104 працівники, 46 із них стали студентами цього року. У наших колективах сьогодні працює понад 270 людей, які прийшли в галузь за прикладом своїх батьків. Це – 144 лісівничі династії!

На жаль, є загроза відтоку кадрів. Працюємо в умовах дефіциту бюджету і несприятливої кон’юнктури ринку. Головне завдання – зберегти робочі місця! Не буде галузі без лісівників, без людей, які можуть витерпіти мороз, дощ, спеку, виклики на роботу серед ночі. Реалії економіки виявилось витримати важче. Усі сподіваємося, що реформа галузі буде відбуватися із урахуванням інтересів працівників. Але це не означає, що будемо заплющувати очі на зловживання, недбалість, безгосподарність і невміння взаємодіяти з людьми».

«Відомчі підприємства ВОУЛМГ порозумілися з громадами та депутатським корпусом переважної частини краю, – продовжує Олександр Кватирко. – Спільна робота, більше прозорості, обговорення недоліків, вивчення потреб соціального сектору дали в результаті розуміння того, що лісгоспи є основою економіки громад. Нашими відомчими підприємствами внесено коштів до бюджету та сплачено єдиного соціального внеску за 8 місяців 2019 року в сумі 224 млн 683 тис. грн, що на понад 12 млн грн більше, ніж за відповідний період минулого року.

Якщо говорити детально: 92 млн 357 тис. грн було сплачено до державного бюджету, 79 млн 825 тис. грн – податки та платежі до місцевого бюджету. Сума єдиного соціального внеску становить 52 млн 501 тис. грн.

Крім цього, рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів: до держбюджету – 30 млн 380 тис. грн, до місцевого бюджету – 31 млн 862 тис. грн. І податок на лісові землі: із січня 2019 р. сплачено 6 млн 570 тис. грн.

До державного бюджету лісогосподарськими підприємствами Волині сплачено за поточний період 2019 року: податку на прибуток 58 млн 86 тис. грн.; частини чистого прибутку (дивідендів) – 7 млн 953 тис. грн.

Фонд оплати праці за 8 місяців 2019 року роботи відомчих підприємств становив 230 млн 773 тис. грн.

Щодо доходів, то можна зауважити: дохід від реалізації лісопродукції – 424 млн 839 тис. грн; від реалізації продукції переробки – 305 млн 472 тис. грн; від реалізації іншої лісогосподарської продукції – 7 млн 593 тис. грн; від реалізації послуг – 6 млн 707 тис. грн; інший – 16 млн 331 тис. грн.

План реалізації готової продукції за звітний період становив 689 млн 484 тис. грн. Планове завдання виконано на 108,4% та становить 747 млн 680 тис. грн.

Лідерами за темпом зростання реалізації продукції до плану стали ДП «Ковельське ЛГ», «Городоцьке ЛГ», «Любомльське ЛГ», «Маневицьке ЛГ» .

Дохід наших підприємств в основному генерує діяльність з випуску продукції переробки деревини. Обсяг випущеної продукції переробки за звітний період становить 326 млн 10 тис. грн. Рентабельність виготовленої продукції переробки по управлінню за звітний період склала 4%».

«Працюємо, щоб на Волині приростали ліси. Площа лісів, ввірених відомчим підприємствам Волинського ОУЛМГ, становить 618,7 тис. га. Однією з основних функцій лісівників є відтворення та примноження лісових масивів. За 9 місяців поточного року було проведено лісовідновлення на площі 6812 га. Це в тому числі – лісові культури на площі 2600 га та природне відновлення на площі 4189 га. Нових лісів створено на площі 12 га. Звичайно, якщо наші молоді ліси відзняти із квадрокоптера, будуть лисини. Тому лісокультурна кампанія відбувається із максимальним залученням громадськості, представників органів влади і місцевого самоврядування, молоді. Працюємо, щоб на Волині приростали ліси, а волиняни про це знали.

Але посадити ліс – це як закласти фундамент для будинку, тобто дати початок важкій і трудомісткий роботі. Для того щоб з посаджених сіянців виріс високопродуктивний ліс, потрібен не один рік, а головне – проведення своєчасних доглядів за молодими насадженнями. Із запланованих для доглядів на 9 місяців 14676 га молодих насаджень фактично проведено доглядів на площі 15109 га, що на 433 га більше від плану.

У 2019 р. висіяно лісового насіння в розсадниках на площі 21,9 га.

Очікуваний вихід стандартних сіянців – 25 мільйонів штук. Заключено договорів на вирощування сосни звичайної з базисними розсадниками на 11 млн шт. Посаджено 50 га плантацій новорічних ялинок та закладено 1,9 га шкілок деревних і декоративних порід. Заготовлено лісового насіння 1823 кг.

Формування деревостанів при здійсненні рубок догляду за лісом є одним із найважливіших етапів у вирощуванні високопродуктивних насаджень. За 8 місяців рубок догляду в молодняках проведено на площі 2396 га.

Спостерігається тенденція до зменшення суцільно санітарних рубок на 118 617 м3 у зв’язку з покращенням санітарного стану насаджень, що є результатом вчасного проведення санітарно-оздоровчих заходів. Тут далися взнаки результати масштабної роботи попередніх років із профілактики та усунення наслідків ураження лісів шкідниками».

«Тепер коротко про те, як саме використовують деревину, як заробляємо кошти. За 8 місяців 2019 р. держлісгоспами області заготовлено 775,6 тис. м3 деревини від усіх видів рубок. Із загального обсягу освоєно 321,0 тис. м3 рубок головного користування та 454,6 тис. м3 від рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства. Освоєний загальний ресурс розподілився таким чином: реалізовано споживачам – 516,2 тис. м3, перероблено – 273,4 тис. м3, використано на власні потреби – 11,9 тис. м3.

Вартість знеособленого 1 м3 реалізованої деревини становить 818 грн.

Останнім часом різко зменшився попит на дров’яну деревину, внаслідок чого на складах накопичуються великі залишки.

Підвідомчими підприємствами на електронні торги четвертого кварталу було виставлено 97,1 тис. м3 деревини, з яких придбано лише 17,9 тис. м3. Це призводить не тільки до накопичення залишків на складах лісогосподарських підприємств лісоматеріалів, а й до значного зниження вартості цієї лісопродукції. Звичайно, маємо лише один вихід – розвиток власної переробки низькосортної деревини. За 8 місяців поточного року було направлено на лісопилення 35% від заготівлі деревини, що на 8,5 тис. м3 більше, ніж за аналогічний період минулого року. На сьогодні лісоматеріали переробляють у 14 деревообробних цехах підвідомчих підприємств. Обсяг випуску продукції лісопилення склав 334,5 млн грн.

Працюємо над збільшенням на Волині обсягів використання альтернативних видів палива. Так, з початку року реалізовано населенню та соціальній сфері дров паливних в об’ємі 54,7 тис. м3. Виготовлено та реалізовано споживачам 35,9 тис. м3 тріски технологічної».
«Один із напрямків, які подають надії на підвищення дохідності на Волині, – мисливське господарство. Мисливство на Волині сьогодні ведуть на площі 1 млн 431 тис. га, з них 298 тис. га (21%) надано в користування підприємствам ВОУЛМГ.

Загалом мисливське господарство в області провадять 52 користувачі мисливських угідь, з них – 13 державних підприємств, 3 – лісомисливські та 10 – лісогосподарські. Мисливство вимагає довготривалих вкладень. Суми коштів, які скеровують підприємства облуправління на ведення мисливського господарства, щорічно зростають. За період 2014-2018 років збільшилися з 4,1 млн грн до 11,7 млн грн.

Основними завданнями користувачів мисливських угідь є охорона мисливських угідь, підгодівля та відтворення популяцій диких тварин.

Станом на початок вересня державними підприємствами управління складено 142 протоколи на порушників правил полювання. Це 78% від усіх складених протоколів в області. З порушників стягнуто майже 29 тис. грн штрафів, вилучено 21 одиницю мисливської вогнепальної зброї.

Увага наших підприємств сьогодні націлена на збільшення чисельності основних видів мисливських звірів і птахів шляхом їх штучного розведення з подальшим випуском в мисливські угіддя. З цією метою уже побудовано 36 га вольєрів для копитних тварин, у яких утримується близько 50 голів оленів та понад 100 голів диких свиней. Крім того, побудовано три вольєри для розведення фазанів і два вольєри для розведення диких качок. Цю роботу активно продовжуємо. Досягнення оптимальної чисельності основних видів мисливських тварин дозволить більш ефективно вести експлуатацію та забезпечить вищу рентабельність мисливського господарства».

«Економічна спроможність державних лісогосподарських підприємств безпосередньо впливає на всі напрямки роботи лісівників. Гарна економіка – це можливість інвестувати в розвиток людей, розвивати виробництво, робити ефективним відтворення лісів. Позначається це і на роботі державної лісової охорони. Першочерговим завданням працівників Державної лісової охорони є збереження й відтворення лісових ресурсів, недопущення самовільних порубок. Ці заходи дають результати лише за умови системної роботи, транспортної мобільності, якісного зв’язку, дієвих систем відеоспостереження і, звичайно, людського ресурсу.

Лише за 8 місяців поточного року на лісопорушників складено 570 адміністративних протоколів. Попри зауваження до нашої роботи, є одна достойна й важлива річ, про яку з острахом, але скажу. Третій рік поспіль Волинь вдається вберегти від лісових пожеж. Дякую за це кожному члену колективу! Це велика праця і наслідок порядку в розстановці пріоритетів. Але це ще й наслідок правильних інвестицій. Ми постійно інвестуємо у модернізацію та навчання особового складу.

Лісівники Волині власним коштом збудували 118 великих та понад 650 малих рекреаційних пунктів.

Ми бережемо Волинь, працюємо на її імідж і розвиток. Ми плануємо тут жити й працювати. Нічого не робимо і не будуємо лише для себе. Розуміємо, що свідоме господарювання, культура лісокористування, вклад у розвиток громад і молоді – це й є робота на розвиток галузі. Хто цього не приймає, покидає наші лави. На жаль, є і таке».

«Нема чудодійного рецепту для спасіння й виведення в плюси сьогодні лісової галузі. Надто багато навколо людей, зацікавлених у тому, щоб державна форма управління лісовим фондом перестала існувати. Чи можуть лісівники щось змінити в таких умовах? Можуть. На Волині на це витрачено багато сил, ресурсів і часу. Нема іншого способу зберегти галузь та робочі місця, крім як вести пряму роботу з людьми, з органами виконавчої і законодавчої влади. Відомчі підприємства ВОУЛМГ першими в Україні почали звітувати у кожній громаді. Тільки за поточний рік проведено близько 200 таких зустрічей. Працюємо з молоддю. Серед нас завжди є місце досвідченим і знаним ветеранам галузі. Нас поважають. Маємо в області 101 депутата місцевих рад із лісівників.

Але й цього сьогодні недостатньо. На лісівників постійно спрямовують інформаційні атаки. Так званих експертів у галузі незабаром буде більше, ніж самих лісівників. Отож, там, де один раз дезінформовано людей, лісівник має побувати три-чотири рази. Пояснити, показати, переконати.

Лісівники Волині показують гарні результати в напрямку відновлення, охорони, захисту лісів, розвивають рекреаційний потенціал області, вибрали як точку опори галузь переробки й альтернативну енергетику. Тільки не буває лісу задля лісу. Ліс – національне багатство. Свідомість нації формують люди. Людський ресурс – ось що сьогодні найважливіше для лісової галузі».

Записала Оксана ЧУРИЛО
Фото пресслужби ВОУЛМГ

«ЛВ» №4-5 2019р.

https://lisvisnyk.com.ua/олександр-кватирко-не-буде-галузі-бе/

Далі...

«Ясени, ясени! Наді мною шумлять ваші крони…»

Ясен звичайний є одним із понад 40 видів роду Fraxinus, що ростуть у помірному та субтропічному регіонах північної півкулі. Цей вид не є вибагливим до родючості ґрунту, стійкий до посухи та морозу, росте у лісах, захисних лісових смугах, дендропарках і містах. Здавна люди вживали незрілі плоди ясена, виготовляли з його деревини кілки й дубинки, списи й держаки, луки й рогатини, коромисла й посуд, обіддя коліс і весла, кораблі та лижі, меблі та музичні інструменти. Корою дубили шкіру. Одержували жовту та зелену фарби, фанеру для оздоблення меблів і вагонів.

На території України ясенові насадження ростуть на 3% вкритих лісовою рослинністю земель, що перебувають у підпорядкуванні Державного Агентства лісових ресурсів України, та на 6% усіх листяних лісів країни. Участь ясена у насадженнях останнім часом збільшується на сході країни, що пов’язано з високою життєздатністю його насіннєвого та вегетативного поновлення, масовим відпадом клена від вертицильозу, в’яза від голландської хвороби, інших порід – у зв’язку з поширенням шкідливих організмів в умовах зміни клімату. Водночас на санітарний стан ясена також впливають різні чинники, серед яких найбільш небезпечним є так званий халаровий некроз (dieback – дослівно «периферійне відмирання»). 

Уперше цю хворобу виявлено на початку 90-х рр. на північному схо­ді Польщі та в Литві. Незабаром вона поширилася у Латвію та Естонію, у 2002 р. – у Німеччину, у 2004 р. – у Данію та Чехію, у 2005 р. – в Авст­рію, у 2007 р. – у Фінляндію, Угорщину, Словенію й Норвегію, у 2008 р. – у Францію, у 2009 р. – у Хорватію й Італію, у 2010 р. – у Бельгію й Нідерланди. У 2011 році підтверджено наявність хвороби у 24 країнах Європи, в 2013 році – у 26. Халаровий некроз у Європі поширювався так стрімко, що було запроваджено окремий проект Європейської Кооперації з науки і технологій (COST) Action FP1103 «Всихання Fraxinus у Європі: розробка порадників і стратегії невиснажливого ведення лісового господарства» (FRAXBACK) (2012–2016 рр.).

Основними симптомами халарового некрозу ясена є неодночасний розвиток листя, некрози листя, стовбурів і пагонів, знебарвлення деревини та дочасне опадання листя. Молоді дерева гинуть відразу після ураження, а в старших дерев розвиваються водяні пагони й заміщують відмерлі гілки, причому утворюються кущоподібні скупчення живих і мертвих гілок. Наявність халарового некрозу підтверджено молекулярними методами у 2010 році у зразках із насаджень Харківської області, пізніше – центральних і західних областей (К. Давиденко та колеги із Шведського аграрного університету). 

Можна припустити, що хвороба з’явилася на межі з Польщею раніше, але використати сучасні методи аналізу тоді не було можливості.Незважаючи на наявність симптомів халарового некрозу на багатьох пробних площах, інтенсивного відпаду дерев ясена у насадженнях Харківської області не відбувалося, а в пагонах із симптомами хвороби з Луганської області збудника цієї хвороби не було виявлено. Це можна пояснити тим, що гриб припиняє розвиток за високої температури повітря та дефіциту опадів упродовж вегетаційного періоду, хоча наступного року за сприятливих умов може продовжити поширення.Другим адвентивним шкідником («прибульцем»), що загрожує ясену, є ясенева смарагдова златка (Agrilus planipennis). На батьківщині – в Азії – вона не дуже шкодить ясену маньчжурському, а після проникнення до Північної Америки спричинила відпад усіх видів ясена, крім чотиригранного (F. quadrangulata). Природні умови американського континенту виявилися сприятливими для багатьох прибульців із Європи, зокрема наших короїдів хвойних лісів, непарного шовкопряда, золотогуза тощо. Ясенева смарагдова златка на початку тисячоліття потрапила в Москву зі садивним матеріалом або пакувальною тарою. Цей вид поширився до Смоленська, що недалеко від Білорусі, та до Воронежа, що зовсім недалеко від території України. Водночас у зелених насадженнях Москви спалах цієї златки вже згасає під впливом суворих зим або місцевих ентомофагів. В Європі ясеневу смарагдову златку очікують, синтезуючи феромон і розміщуючи пастки.Погіршення санітарного стану ясена в різних природних зонах України зареєстровано з 2006 року. Ослаблення й відпад дерев пояснювали як дією кліматичних чинників (зокрема зниженням рівня ґрунтових вод), так і змінами мікроклімату (зокрема у насадженнях, які межували зі зрубами). На вологих ділянках переважали кореневі гнилі (зокрема, спричинені опеньком), на менш вологих – туберкульоз, у розріджених насадженнях листя пошкоджували комахи. Під час спалахів масового розмноження комах-поліфагів, тобто спроможних живитися листям багатьох порід, зазвичай личинки найдужче пошкоджували листя дуба, але після його об’їдання переміщувалися на інші породи, зокрема на ясен, в’яз, клен, липу тощо. Унаслідок живлення листям цих порід личинки виживали, але мали менші розміри та плодючість, аніж у випадку живлення листям дуба. Чисельність шкідника зменшувалася, й він знову зосереджувався на дубі. Тому помітного об’їдання дерев ясена під час таких спалахів не виявляли.Інші комахи живляться лише або переважно листям ясена. Серед них – шпанська мушка (Lytta vesicatoria), яка має дуже цікавий цикл розвитку, та ясенові пильщики – чорний (Tomostethus nigritus) і білоцятковий (Macrophya (Pseudomacrophya) punctum-album). Останні траплялися у лісових смугах і парках з 2002 року спорадично, а з 2012 року – майже щорічно. Наприкінці травня ясени стоять зовсім голі на тлі вкритих листям в’язів, лип і кленів. Наступного року ці ясени знову вкриваються листям усупереч думці про те, що 2–3-разове об’їдання листя спричиняє відпад дерев. Щоправда, під час взяття кернів для оцінювання приросту виявлено інтенсивний розвиток ядрової гнилі. Дослідження видового складу збудників і встановлення термінів появи гнилі на різних ділянках ще тривають, але можна припустити, що заселення пильщиками є індикатором зниження опору цих дерев.Нещодавно у Харківській області виявлено ще одного специфічного шкідника листя ясена – ясенового слизистого довгоносика (Stereonychus fraxini), який завдає значної шкоди цій породі у південних регіонах (Молдові, Румунії). Унаслідок живлення цього довгоносика на листі можливо побачити багато дрібних отворів, що зменшує поверхню фотосинтезу та створює умови для проникнення патогенних організмів.У пасивному перенесенні збудників хвороб ясена можуть брати участь будь-які комахи, які живляться його вегетативними або генеративними органами. Це – ясеновий довгоносик-насіннєїд (Ligniodes enucleator), ясенева галиця (Dasineura fraxini), ясеневий повстяник (Fonscolombea fraxini), ясенева листоблішка (Psyllopsis fraxini), ясенева листокрутка (Tortrix convayana) та ясенева плодожерка (Pseudargyrotoza conwayana).Дерева ясена, ослаблені різними чинниками, заселяють лубоїди великий ясеновий (Hylesinus crenatus), строкатий ясеновий (Lesperesinus varius) і маслинний (Hylesinus oleiperda). Заселення лу­бо­їдами молодих ясенів у вуличних посадках спричиняє відпад дерев, тоді як таку саму щільність поселень дерева ясена діаметром 30 см не відчувають. Під час узяття кернів для вивчення приросту заселених лубоїдами дерев ясена виявляли ядрову гниль, тобто ці жуки вибирають для заселення ослаблені дерева, які мають на вигляд здорову крону. Ясеневі лубоїди прогризають ходи для додаткового живлення та зимівлі у здорових деревах із поживним лубом і щороку повертаються на них. Дерево утворює нарости калюсу в цих місцях, які, якщо не роздивитися ходів, нагадують нарости, утворені під час розвитку туберкульозу (збудник – фітопатогенна бактерія Pseudomonas syringae pv.savastanoi), гриба Nec­tria galligena або молі Prays fraxi­nella, яка розвивається у пагонах.Нарости на ясені описані у середині ХІХ століття в Німеччині та одержали назву Eschenrindenrosen («рози кори ясена»). Визначено особливості, за якими можливо роз­різнити зазначені вище причини утво­рення цих наростів. Розвиток ура­ження нектрією майже завжди починається з бруньки, листкового рубця, залишка гілки або мертвої гілочки, гілки відмирають, а листя дочасно опадає.Під час розвитку туберкульозу на уражених гілках і стовбурах утворюються невеликі м’які пухлини, на них наростає тканина з лабіринтоподібними порожнинами, які у вегетаційний період заповнені сірою липкою рідиною без запаху. Потім пухлини підсихають, розтріскуються, кора над ними поступово відмирає. Під ураженою кіркою в деревині утворюються порожнини, раковини, заповнені темною масою. З часом ділянки ураження розростаються, часто зливаються. Приріст деревини зменшується, а якість її погіршується.У багатьох регіонах одночасно відмічені симптоми халарового некрозу та окоренкових гнилей, зокрема спричинених різними видами опенька (Armillaria spp.). Доведено, що в таких випадках насамперед дерева заражає збудник халарового некрозу, а потім приєднується опеньок. Водночас за відсутності халарового некрозу опеньок також доволі поширений, хоча в сухі роки не утворює плодових тіл.Самі собою гнилі, спричинені опеньком, мало впливають на якість деревини на висоті понад один метр. Водночас вони прискорюють відпад дерев і зменшують їхню стійкість до дії вітру, що є небезпечним для працівників, відві­дувачів лісу і транспортних засобів.Зважаючи на небезпеку поширення халарового некрозу одночасно з окоренковими гнилями, необхідно під час моніторингу стану насаджень оглядати як крони, так і кореневу шийку дерев ясена. Дерева з наявністю ознак окоренкових гнилей і втратою понад 50% обсягу крони доцільно відводити у рубку під час чергового догляду, оскільки висока ймовірність приєднання інших патогенних організмів і значного погіршення якості деревини.Глибину поширення гнилі можливо визначити на керні, взятому за допомогою прирістного бурава, за допомогою резистографа (ЛВ 2019, №1) або приблизно за непрямими ознаками. Якщо дерево уражене халаровим некрозом і опеньком, а гниль поширилася більш ніж на 20% площі перерізу, то приріст дерева зменшений, а ймовірність його відпаду найближчим часом є дуже високою. Такі дерева також слід вилучити під час рубок догляду, щоб зменшити ризик травмування працівників і відвідувачів.Водночас трапляються дерева з некрозами невеликої площі, які дерево змогло заростити своїми тканинами. Такі дерева є стійкими до хвороби, і хоча з них можна було б одержати деревину, доцільно їх залишити і сприяти розвитку їхнього потомства.Зазвичай розвиток водяних пагонів на деревах ясена, ослаблених різними чинниками, сприяє відновленню крон. Водночас за наявності у насадженні збудника халарового некрозу його проникнення у дерево полегшується саме через водяні пагони.Дерева ясена з невисокою дефоліацією або невисокою часткою водяних пагонів в осередках халарового некрозу можуть із певною ймовірністю вижити або загинути. Вони мають гірший ріст і не є придатними для одержання деревини високої якості, але забезпечують упродовж тривалого часу екологічні послуги – виділяють кисень, притінюють ґрунт і захищають його від ерозії, є місцем перебування, зимівлі чи розмноження багатьох організмів, пов’язаних із ясеном. Досвід вчених і практиків із регіонів, де поширений халаровий некроз, свідчить про більшу стійкість до хвороби мішаних насаджень.Незважаючи на виявлення грибів-антагоністів і фунгіцидів, які гальмують ріст колоній збудника халарового некрозу в лабораторних умовах, їхнє використання можливе лише у розсадниках, але тривалість дії такого захисту невелика.Особливу увагу дослідників зосереджено на відборі стійких до збудника хвороби дерев ясена, оскільки у випадку зникнення цієї породи високі показники продуктивності окремих дерев, що залишилися, вже не матимуть значення. Валентина Мєшкова

«ЛВ» №2 (березень-квітень) 2019

02/05/2019От: lv admin Из: На часі, Новини

https://lisvisnyk.com.ua/ясени-ясени-наді-мною-шумлять-ваші-кр/

Далі...

У Держлісагентстві відбулася нарада з деревообробниками

У Держлісагентстві під головуванням заступника Голови відомства Володимира Бондаря та за участю керівників обласних управлінь лісового та мисливського господарства відбулася виробнича нарада з представниками деревообробних підприємств – найбільшими споживачами (переробниками) дубових лісоматеріалів та профільних асоціацій.

Під час наради обговорено ситуацію, яка склалася на внутрішньому ринку дубових лісоматеріалів у частині формування цін на деревину, запобігання спекулятивній поведінці з боку учасників ринку та визначення шляхів щодо стабілізації ситуації.

Учасники наради наголосили на необхідності запровадження жорсткої відповідальності для недобросовісних покупців, що дестабілізують ринок шляхом необгрунтованого підняття ціни та наступної відмови від придбання деревини за такими цінами.

Окрім того, прийнято рішення щодо консолідації зусиль лісогосподарської та деревообробної галузей у питанні впорядкування функціонування ринку деревини шляхом нормативно-правового регулювання (погодження та внесення відповідного законопроекту).

Прес-служба Держлісагентства

17/01/2019

http://lisvisnyk.com.ua/у-держлісагентстві-відбулася-нарада/

Далі...

Кіровоградщина. В обласному управлінні відбулось засідання колегії

Учасники засідання колегії обласного управління лісового та мисливського господарства, яке відбулась 3 січня під головуванням начальника управління Наталії Ревенко, розглянули результати осінньої ревізії лісових обходів та план роботи на 2019 рік.

У доповіді начальника відділу лісового господарства Лариси Романської відмічалось, що за ревізійний період з 1 травня по 1 грудня 2018 р. державною лісовою охороною виявлено 9 випадків незаконних рубок загальною масою 116,9 куб. м, з них один випадок — на невиявленого лісопорушника загальною масою 8,9 куб. м. Випадок незаконної рубки передано до слідчих органів. Сума заподіяної шкоди від незаконних рубок становила 980 тис. грн. Добровільно відшкодовано 9,1 тис. грн.

При проведенні планової осінньої ревізії лісових обходів незаконних рубок не виявлено.

За ревізійний період проведено 77 контрольних, 17 раптових, 104 поточних і 166 позапланових ревізій.

При обговоренні питання про стан роботи з громадськістю й засобами масової інформації та вдосконалення цього напрямку роботи відмічалось, що з метою ознайомлення громадськості з діяльністю лісової галузі, збільшення довіри та розширення шляхів порозуміння із суспільством протягом 2018 року лісівниками проведено 70 акцій з благоустрою, 29 регіональних та місцевих акцій, 23 дитячо-юнацьких конкурси. По галузі проведено 16 громадських слухань, конференцій, круглих столів, зустрічей з громадськістю тощо.

У засобах масової інформації розміщено 3898 матеріалів: на телебаченні – 124, у друкованих ЗМІ – 358, на радіо – 243, у мережі Інтернет – 3173 матеріал. Начальник обласного управління провела 4 брифінги та прес-тур. Щоквартально управлінням випускається часопис «Світ лісу».

Лісогосподарські підприємства Кіровоградщини представили лісову галузь на міжнародній виставці «Агро-Експо-2018». Структурні підрозділи брали участь у виставково-громадських заходах місцевого рівня.

Начальник управління Наталія Ревенко окреслила першочергові завдання щодо посилення взаємодії зі ЗМІ та проведенні роз’яснювальної роботи з метою різнопланового висвітлення діяльності працівників лісу та формування позитивного іміджу лісівників.

Керівник інформувала про підсумки реалізації у передноворічний період новорічних ялинок. Усього лісогосподарськими підприємствами області було реалізовано 36 тисяч хвойних дерев. Найбільше пухнастих красунь придбали в Долинського, Оникіївського та Чорноліського лісгоспів.

У роботі колегії взяла участь начальник відділу нагляду в АПК та СКС управління Держпраці в області Ірина Чирва-Репетир, яка виступила з презентацією на тему «Безпека та гігієна праці в лісовому господарстві».

Фахівець ознайомила присутніх із системою управління безпекою та гігієною праці в країнах Європейського союзу та повідомила про те, що із часом в Україні планується застосувати індивідуальне проведення оцінки ризиків та запровадження системи управління безпекою та гігієною праці на рівні лісогосподарського підприємства.

Колегія управління затвердила план проведення засідань на 2019 рік.

Прес-служба Кіровоградського ОУЛМГ

03/01/2019

http://lisvisnyk.com.ua/кіровоградщина-в-обласному-управлін/

Далі...

Валерій Мурга: «Лісівники Закарпаття цілеспрямовано працюють у природоохоронному напрямку задля їх збереження»

Праліси – недоторкані ділянки, які існують і розвиваються під впливом природи. Завдяки цьому вони мають високу життездатність, стійкі проти несприятливих впливів, забезпечують надзвичайно важливі екосистемні послуги.

Учора, в Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулась нарада щодо збереження пралісів. Нарада відбулась під керівництвом начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Мурги та за участі головного лісничого-заступника начальника Ігоря Коцура, директора ДП «Перечинське ЛГ» Ярослава Кополовця, координатора лісових проектів WWF в Україні Андрія Плиги та спеціалістів управління.

Для створення на базі пралісів об’єкту природно-заповідного фонду потрібно наукове обґрунтування та клопотання про створення пралісової пам’ятки природи. Підставою для створення пралісової пам’ятки є висновок про відповідність певної ділянки лісу критеріям пралісів, квазі-пралісів чи природних лісів.

Варто додати, що Держлісагентство ще з січня 2018 року зобовязало призупинити ведення будь-яких лісогосподарських заходів, до вирішення питання статусу кожної із ділянок, що потенційно відповідають критеріям визначенням належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів або природних лісів. Лісівники Закарпаття беззаперечно дотримуються цих вимог і на території пралісів не ведуть господарської діяльності, адже ліси відіграють виключно важливу роль у збереженні біологічного різноманіття та пом¢якшення впливу змін клімату.

«Сьогодні ми зробили попередні висновки про виділення пралісових ділянок у ДП «Перечинське лісове господарство». Підписання висновків свідчить про те, що лісівники цілеспрямовано працюють у природоохоронному напрямку задля їх збереження для майбутніх поколінь», – відмітив Валерій Мурга.

Відтак, учора на спільній зустрічі були розглянуті пропозиції WWF та коментарі працівників лісового господарства, і був досягнутий консенсус, згідно з яким 1714 га ідентифікованих пралісів та старовікових лісів отримали офіційний статус.

Таким чином, Перечинський лісгосп став першим на Закарпатті, в якому ідентифіковані праліси та квазіпраліси були взяті під охорону в рамках Закону №2063 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат», прийнятого наприкінці 2017 року. Згідно з цим законом, передбачається надання офіційного статусу пралісам та старовіковим лісам, і подальше створення пралісових пам’яток природи, на території яких забороняється будь-яка лісогосподарська діяльність.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

03/01/2019

http://lisvisnyk.com.ua/валерій-мурга-лісівники-закарпаття/

Далі...

Унікальній житомирській «тайзі» – 50!

Житомирський ліс тайгового типу, або бореальний, як його називають науковці, відзначив 50-ту річницю з дня заснування. Йдеться про Поліський природний заповідник, що розташований на Овруччині та межує з Республікою Білорусь.

До святкової дати науковці, які працюють на території заповідника, зі своїми колегами провели науково-технічну раду. Окрім кліматичних та природних змін, що супроводжують життя унікального лісу, обговорили питання транскордонних відносин. Зокрема, йдеться про перспективний проект, який може бути впроваджено, між Поліським природним заповідником та Прип’ятським національним парком і сусіднім Мілошевицьким лісгоспом Білорусі. 

– У нас поширені ліси борового і суборового комплексів з характерним для них підліском і трав’янистим покривом, – розповідає директор Поліського заповідника Сергій Жила. – Переважну частину лісів становлять молоді сосняки; ті, що достигають, стиглі дерева займають незначні площі.

Крім лісових насаджень, у заповіднику добре представлені сфагнові (верхові) і сфагново-осокові болота з участю журавлини, карликової берези та сосни. Лісові луки розвинуті слабко. Рідкісні й реліктові рослини, такі як дуб скельний, рододендрон жовтий (азалія), береза темнокора, плющ, низка цікавих і рідкісних папоротей (страусове перо, аспленій, багатоніжка тощо) трапляються також у лісництвах, що межують з заповідником.

За сучасними даними, на території Поліського ПЗ виявлено 771 вид, різновид та форму водоростей із 13 відділів. Найбільш чисельно тут представлені зелені, діатомові та стрептофітові водорості. У водоймах заповідника виявлено 49 рідкісних видів, з них 7 занесено до Червоної книги України.

Фауна хребетних тварин Поліського природного заповідника та його околиць нараховує 279 видів (45 видів ссавців, 195 видів птахів, 12 видів земноводних, 7 видів плазунів, 19 видів риб). Видовий склад комах Поліського природного заповідника з’ясовано недостатньо, зараз відомо трохи більш як 1100 видів з 17 рядів.

У заповіднику мешкають переважно лісові тварини. Серед них досить багато тайгових видів (лось, рись, заєць білий, глушець, орябок, сова бородата, синиця чорна, снігур, ящірка живородна, жаба трав’яна тощо). Трапляються також види, поширені в Європі (свиня дика, куниця лісова, тхір звичайний, вовчок горішниковий, підорлик малий, дятел середній, в’юрок канарковий, горихвістка чорна, квакша звичайна тощо). Близькість лісостепової зони обумовлює проникнення південних (степових) тварин (кажан двоколірний, заєць сірий, велика біла чапля, коловодник ставковий, лунь лучний, черепаха болотяна тощо).

Як повідомляє прес-служба Житомирського ОУЛМГ, нещодавно в Гомелі відбулося перше засідання Білорусько-Української Комісії з координації питань охорони і стійкого використання транскордонних природоохоронних територій. На засіданні були присутні директори більшості прилеглих до білоруського кордону заповідників України. 

– Ми вболіваємо за створення біосферного резервату, оскільки екосистема Поліського заповідника є цінною і унікальною в екологічному й біогеографічному аспекті, – зазначив під час виступу перший заступник начальника Житомирського ОУЛМГ Роман Ільїн. 

В Україні є три біосферні резервати: Асканія Нова, Чорноморський та Карпатський. Із білоруського боку такий резерват створено на площі у 213 тисяч гектарів. 

Регіональне співробітництво між Україною і Білоруссю – це великий блок підписаних угод між різними областями в гуманітарній і економічній сферах. 

Наш кор.
«ЛВ» №11-12 2018

http://lisvisnyk.com.ua/унікальній-житомирській-тайзі-50/

Далі...

На підборах. Головний редактор всеукраїнського журналу "Лісовий вісник" Оксана Чурило

Головний редактор всеукраїнського журналу "Лісовий вісник" Оксана Чурило розповіла про свої звички за кермом та зізналася чи були за її вини негативні пригоди на дорозі!

А ще Наталка Войтович перевірила чи добре пані Оксана орієнтується у дорожних знаках! Що вийшло - дивіться у програмі!

12 Канал

Опубликовано: 26 дек. 2018 г.

Далі...

Житомирщина. Лісівники поповнювали свою правову обізнаність

На виконання наказу Державного агентства лісових ресурсів України «Про затвердження плану заходів з проведення у 2018 році Всеукраїнського тижня права» у трудовому колективі лісгоспу було проведено правову бесіду. Бесіду проводив юрисконсульт Бивалькевич Віталій Петрович.

Головною метою таких правових зустрічей є підвищення рівня правової обізнаності лісівників. Досить актуальною була тема на сьогодні – реалізація та захист прав людини, у тому числі соціально незахищених верств населення, учасників антитерористичної операції, членів їх сімей, внутрішньо переміщених осіб та постраждалих у наслідок зазначеної операції. Також, в ході бесіди було обговорено права та обов’язки громадян згідно Конституції України, трудове та цивільне законодавства.

Наше підприємство приділяє значну увагу захисту незахищених верств населення, зокрема – пенсіонерам підприємства та учасникам антитерористичної операції. Так, у 2018 році учасникам антитерористичної операції з числа працівників лісгоспу за рахунок коштів профспілкового комітету було виділено матеріальну допомогу по 2 тис. грн. кожному. Крім того пенсіонери підприємства щороку отримують матеріальну допомогу у вигляді паливної норми на суму 1 тис. грн. кожен, одноразові виплати до Ювілейних дат, 8-Березня, Дня Перемоги та Дня працівника лісу.

06/12/2018

Житомирська обл., На часі, Новини, Україна

Далі...

Волинь. 233,5 млн грн – волинських лісівників у розвиток держави

За 9 місяців поточного року державними лісогосподарськими підприємствами Волинського ОУЛМГ внесено коштів до бюджету та сплачено єдиного соціального внеску в сумі 233,5 млн грн. Зокрема: 91,9 млн грн було сплачено до Державного бюджету, 81,1 млн грн – податки та платежі до місцевого бюджету, а сума єдиного соціального внеску становить 60,5 млн грн.

Своєчасна виплата заробітної плати, її підвищення та забезпечення зростання доходів працівників є найважливішими з-поміж виробничих питань Держлісагентства та зокрема Волинського ОУЛМГ.

Так, протягом 9 місяців 2018 року заробітна плата працівників підпорядкованих підприємств зросла на 2034 грн або 126%. Її середній рівень становить 9814 грн. На початку року цей показник становив 9000 грн.

Необхідно відзначити високий рівень середньомісячної заробітної плати ДП «Городоцьке ЛГ» – 14 тис. 435 грн, ДП «Маневицьке ЛГ» – 11 тис. 87 грн, ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» – 12 тис. 66 грн, ДП «СЛАП Рожищеагроліс» – 11 тис. 472 грн, ДП «СЛАП Локачіагроліс», де середня заробітна плата становить 11 тис. 228 грн.

Варто зазначити, що станом на 1 жовтня 2018 року у державних підприємствах управління трудиться 3196 працівників, що на 89 осіб більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Усі працівники мають необхідні соціальні гарантії. Серед таких, зокрема, преміювання, доплати за вислугою років, надання матеріальної допомоги та за потреби – допомоги на лікування, оздоровлення працівників.

Позитивним є і те в господарсько-фінансовій діяльності державних підприємств, що зросла і продуктивність праці. Цей показник нині становить 293 тис. 225 грн на одного працівника.

Найбільшого рівня продуктивності праці досягли у ДП «Шацьке УДЛГ» – 584 тис. 413 грн, ДП СЛАП «Локачіагроліс» – 590 тис. 77 грн, ДП «Городоцьке ЛГ» – 440 тис. 137 грн.

Прес-служба Волинського ОУЛМГ

16/11/2018 От: kor2 Из: Волинська обл.

http://lisvisnyk.com.ua/волинь-2335-млн-грн-волинських-лісівни/

Далі...

Володимир Бондар на Прикарпатті

4 жовтня, в Івано-Франківську розпочала свою роботу Міжнародна науково-практична конференція «Основні проблеми й тенденції розвитку лісового господарства в Українських Карпатах».

Організаторами заходу є Державне агентство лісових ресурсів України, Національна академія наук України, Івано-Франківські обласна рада й облдержадміністрація, Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Лісівнича академія наук України та Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства.

У роботі конференції беруть участь заступник Голови Держлісагентства В. Бондар, ректор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника І. Цепенда, голова Товариства лісівників України Ю.Марчук, директор УкрНДІгірліс О.Голубчак, а також понад 90 провідних вчених, які представляють наукові та освітні установи з усіх регіонів України та республіки Польща, лісівники-практики з понад 40 підприємств і організацій Карпатського регіону, представники природоохоронних, громадських організацій.

Заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар наголосив, що провідну роль у реформуванні лісової галузі мають займати саме науковці.

«Сьогодні наші науковці презентують Дорожню карту, яка має реформувати лісове господарство в Українських Карпатах на засадах наближеного до природи лісівництва. У ній є багато нових та необхідних новацій. Питання поступового переходу від суцільних рубок лісу до методів наближеного до природи лісівництва, яке ініційоване Держлісагентством, є одним з основних напрямків удосконалення ведення лісового господарства не лише в Карпатському регіоні, а й на всій території держави. Але цей перехід повинен відбуватись поступово із врахуванням всіх чинників – від забезпечення необхідними технологіями та обладнанням, до відповідного інфраструктурного забезпечення та збуту деревини. Сподіваюсь на ґрунтовне обговорення цього питання, оскільки цей документ запланований до розгляду та затвердження в рамках науково-технічної ради при Держлісагентстві», – зазначив Володимир Бондар.

Загалом фахівці повинні обговорити низку питань із оцінки сучасного стану й динаміки змін складу біогеоценозів, ефективне використання, збереження й примноження лісового біорізноманіття, ведення наближеного до природи лісівництва й сталого лісового господарства.

Важливими залишаються вирішення наукових та освітніх проблем із підготовки висококваліфікованих спеціалістів лісового господарства, захисту пралісів, прогнозів розвитку лісових деревостанів у зв’язку з викликами сьогодення, успішного розв’язання завдань лісовідновлення та лісорозведення, захисту лісів від деградації, пов’язаної зі зростаючим впливом техногенних та урбоекологічних чинників. А також обговорять науково-обгрунтовані заходи з оптимізації еколого-соціально-економічних процесів у регіоні, принципи господарювання у лісах у зв’язку із розширенням повноважень владних структур на місцях, шляхи подальшого ефективного розвитку деревообробної промисловості, покращення рекреаційної й туристичної інфраструктури тощо.

Основними результатами за проектом Дорожньої карти мають стати:

1. Радикальна зміна системи рубок в гірських лісах шляхом збільшення вибіркових рубок. Зменшення площі суцільних рубок до 5% щорічно. Формування лісових насаджень на принципах наближеного до природи лісівництва.
2. Створення оптимальної інфраструктури гірських територій, що дасть можливість забезпечити охорону лісових насаджень відлісопорушеньі лісових пожеж, ефективно використовувати рекреаційні функції лісових територій, в т.ч. для розвитку екологічного туризму.
3. Забезпечення стабільності лісових екологічних систем, гідрологічного балансу басейнів гірських річок, зменшення ерозійних процесів, попередження природних і техногенних катастроф на гірських територіях.
4. Розвиток економіки гірських територій, створення додаткових робочих місць, покращення умов праці людей, задіяних у лісовому секторі економіки регіону.
5. Створення позитивного іміджу галузі.

05/10/2018 От: kor2 Из: Закарпатська обл., На часі, Новини, Офіційно, Україна

http://lisvisnyk.com.ua/володимир-бондар-на-прикарпатті/

Далі...

40 років із лісом

Мені часто доводиться спілкуватися з лісівниками. І дивна річ: у кожного за плечима – 10, 20 і більше років роботи, а то і вся трудова діяльність пов’язані з лісом. Мабуть, цю професію вибирають неспроста, ще з босоногого дитинства, успадковуючи любов до зеленого дива природи від батьків і дідів. Бо що може бути цікавішим, як побачити лісопосадки, створені власними руками, через 20-30 років; або 100-річні дуби та ялини, які викохував і доглядав твій дід?

У лісгоспах Буковини чимало працівників із трудових династій. Батьки передають власний досвід ставлення до природи своїм дітям, а ті – вже своїм. 

Ліс – це не цех заводу, де можна все запрограмувати, сховатися від дощу, снігу та буревію. Тут усе підвладне природним явищам. Після зливових дощів – засуха, після сонячної тихої погоди налетить буревій або вдарить блискавка. 

Дехто вважає, що ліс росте сам по собі. Та без втручання людини він не буде високопродуктивним. 

Ліс – це звірі, цілюще зілля, лікарські рослини, ягоди, гриби, джерела, птахи, рослини, занесені в Червону книгу. Це, так би мовити, для задоволення та відпочинку. Але ліс має економічне значення, це передусім деревина. І ще – лісові дороги, кордон (службове житло лісника), джерела, мисливські угіддя, туристичні маршрути та стежки, вольєри для диких тварин, підгодівельні майданчики, мисливські будиночки та багато-багато іншого. За всім цим потрібно постійно прискіпливо пильнувати, аби зберегти біорізноманіття для майбутніх поколінь. 

Головний лісничий Сторожинецького держлісгоспу Василь Романюк у лісовій галузі 40 років. Любов до природи йому прищепив батько, який працював лісником у Старій Красношорі, що на Сторожинеччині. Тож Василь Костянтинович ще з дитинства знайомий з усіма дивами природи та премудростями лісової справи. Лісний технікум, робота в Закарпатській області, служба в армії, в Північній групі військ, а згодом – рідна Сторожинеччина: майстер, інженер, провідний інженер, начальник лісового відділу, а з 2009 року – головний лісничий Сторожинецького держлісгоспу. 

Без відриву від виробництва закінчив Архангельський лісотехнічний інститут. 

Площа лісових масивів лісгоспу – 39,3 тис. га, це – 10 лісництв. На головному лісничому відповідальність за стан лісів, своєчасне проведення освітлень, прочисток, посадку лісових культур, проведення санітарних та інших рубок, облаштування рекреаційних майданчиків, захист лісу від шкідників та пожеж і багато інших завдань. Звісно, йому підпорядкований лісовий відділ, де є фахівці з різних напрямків. Є й підлеглі з інших відділів, але їхні дії потрібно скоординувати та проконтролювати. Тому не дивно, що Василь Костянтинович постійно в русі, спортивної статури, підтягнутий, завжди кудись поспішає. 

– Ви гадаєте, що в лісі робота зводиться до того, аби рубати на план? – каже мій співрозмовник. – Зауважу, що з кожним роком у нас зменшується розмір головного користування. У своїй роботі ми дотримуємось матеріалів лісовпорядкування, яке проводиться кожні 10 років «Укрдержліспроектом». Тут усе розкладено по поличках: де і скільки рубати, висаджувати, проводити рубки оздоровлення, облаштовувати мисливське господарство, будувати дороги і багато інших заходів. Окрім того, в своїй роботі ми керуємось лісовим кодексом і «Правилами рубок в лісах України», директивними матеріалами Держлісагентства лісових ресурсів України та ОУЛМГ, де регламентується проведення лісогосподарських заходів. Для того, щоби зрубати ділянку лісу чи провести ту чи іншу рубку, спочатку проводимо обстеження, погоджуємо зі службою екобезпеки, лісопатологом. Потім – зйомка і відведення ділянки із зазначенням кубатури за сортиментами, матеріально-грошова оцінка – і аж тоді виписується лісорубний квиток на бланках суворої звітності, а потім розробляється технологічна карта, яку погоджуємо з відповідними службами лісгоспу. Ще додам, що відведенням ділянок займаються кілька спеціалізованих ланок з фахівців лісгоспу. Дані зйомки закріплюються в натурі діляночними стовпами.

Кожного року в лісгоспі висаджують кілька десятків гектарів лісових культур. Посадковий матеріал вирощують у лісорозсадниках, які займають площу 8 га. За цим всім ведеться постійний контроль з боку головного лісничого. Про принциповість, обізнаність Василя Романюка в лісовій справі та його вміння відстояти свою позицію знають як підлеглі, так і начальство. 

За плідну працю Василь Костянтинович у 2004 році нагороджений нагрудним знаком «Відмінник лісового господарства», а в 2015 році Указом Президента України йому присвоєно звання Заслужений лісівник України.

Петро КИРСТЮК, «Відродження»
Фото Дмитра ЯКОВІЦИ
та прес-служби ДП «Сторожинецьке ЛГ»

30/08/2018 От: lv admin Из: Новини

http://lisvisnyk.com.ua/40-років-із-лісом/

Далі...

Пилорами мають працювати легально

За даними лісівників, на Волині постійно або періо­дично працює понад 1000 пилорам. Значна частина з них – нелегально. На краденій деревині, не сплачуючи необхідні податки та збори. Тема кричуща, тож відповідно – постійно на слуху влади, громади, правоохоронних та контролюючих органів, лісівників. Що краще? Закрити чи створити відповідні умови і стимулювати працювати легально? З цими та іншими запитаннями ми звернулися до начальника ГУ ДФС у Волинській області Світлани Савчук.

– Самодостатня Волинь, як і Україна загалом, – це громадяни, які працюють у своїй країні офіційно, платять податки, заробітна плата яких дозволяє забезпечити родину необхідним. Зараз переважна частина наших людей, прочитавши таке, скажуть: картина гарна, але напівфантастична. А ви як вважаєте, наскільки ми поки далеко від таких реалій? 

– Реалії значною мірою такі, як їх створюють люди. Можливо, ви здивуєтеся моїй відповіді, але переважна більшість волинян сумлінно виконують свій конституційний обов’язок щодо сплати податків. У протилежному випадку Волинь не отримала б до бюджетів усіх рівнів 2,8 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб минулого року і вже 1,7 мільярда гривень ПДФО – у першому півріччі 2018 року. Якщо взяти до уваги, що громадяни сплачують іще військовий збір, плату за землю, податок на нерухомість та транспортний податок, то внесок кожного волинянина, котрий не ігнорує законодавчі вимоги щодо сплати податків, – вагомий та визначальний у бюджетах громад. 

У прикордонній Волині майже у кожній родині є чоловіки чи жінки, які працюють за кордоном, переважна їх більшість теж легально. Враховуючи міжнародні домовленості України, наші громадяни сплачують податки там. А от ті, хто отримав іноземні доходи, з яких не сплачено податків, повинні декларувати їх в Україні. Таких бажаючих справді не дуже багато, однак щороку в рамках деклараційної кампанії декілька тисяч наших краян виконують свій конституційний обов’язок, декларують не лише іноземні доходи, що не оподатковані, і сплачують податки. 

Не буду приховувати, що тіньова зайнятість залишається болючою проблемою, особливо на території тих громад, де свою фактично підприємницьку діяльність можна, так би мовити, «сховати» за особистим господарюванням. 

– Однією з проблем Волині є діяльність пилорам. Частина з них працюють, використовуючи нелегальну працю, а нерідко – й працю неповнолітніх…

– Якщо аналізувати діяльність пилорам, то це сфера однозначно прибуткова. Однак не всі власники пилорам, отримуючи прибуток, розуміють важливість сплати податків та офіційного працевлаштування найманих працівників Але саме ця прибуткова та затребувана на ринку діяльність може стати додатковим джерелом надходжень до бюджетів територіальних громад.
Робіть висновки самі. На Волині протягом першого півріччя 2018 року 64 юридичні особи, що здійснюють діяльність у сфері лісопильного та стругального господарства, сплатили до бюджетів усіх рівнів 16,4 мільйона гривень податкових платежів.

За цей же час фізичні особи – підприємці, котрі здійснюють діяльність на пилорамі, сплатили до бюджету 3 мільйони 456 тисяч гривень єдиного податку. Це кошти, що надійшли до бюджетів громад, на території яких працюють ці пилорами. Окрім того, з доходів найманих працівників пилорам фізичних осіб – підприємців сплачено майже півтора мільйони гривень ПДФО і ще 327 ПДФО від здійснення підприємницької діяльності. Саме діяльність цих пилорам забезпечила сплату майже 200 тисяч гривень військового збору і 31,4 тисячі гривень екологічного податку. Загалом сума сплачених податків фізичними особами – підприємцями перевищує минулорічні показники на 38,9 відсотка. Діяльність всіх пилорам повинна бути легальною. Для того, щоб громади отримували належні надходження до бюджету. Закон не передбачає частково легальної чи не повністю легальної роботи будь-якого суб’єкта господарювання. Тож якщо мешканці громад володіють інформацією про таку тіньову діяльність, варто негайно інформувати органи ДФС та Держпраці. 

– Чим можна спонукати нечесних підприємців до легалізації праці?

– Підстави для проведення перевірок органами ДФС чітко регламентовані. Тобто ми можемо запланувати і вийти на підприємство для проведення перевірки тільки тоді, коли є підстави вважати, що його господарська діяльність містить певні ризики. Якщо взяти до уваги, що більшість пилорам працюють в умовах спрощеної системи оподаткування, запланувати їх перевірку складно, враховуючи специфіку діяльності. Однак якщо, скажімо, найманий працівник повідомить нас у письмовій формі про порушення його прав, то це теж вагома та достатня умова для перевірки працедавця. Безумовно, що керівники органів місцевого самоврядування володіють повною інформацією щодо того, хто здійснює бізнес-діяльність на території громади. Інформація про незаконну діяльність таких суб’єктів господарювання від органів місцевого самоврядування – теж підстава виходу на перевірку. Як бачите, легалізація пилорам, як і загалом найманої праці, не буде успішною без свідомої позиції громадян та лідерів територіальних громад. 

– Які заходи з вашого боку вже проведені? Що це дало в результаті?

– Оскільки фахівці ДФС досить обмежені в підставах щодо виходу на перевірки, то ми намагаємося проводити обстеження місць здійснення діяльності для того, щоб побачити реальний стан справ на пилорамах. Наприклад, цього року в результаті обстежень ми встановили 90 власників пилорам. Господарську діяльність здійснюють 58 із них. Цього року нам вдалося легалізувати працю 14 найманих працівників із середньомісячним фондом оплати праці 52 тисячі гривень, 5 громадян залучено до державної реєстрації підприємництва, що забезпечить 44,5 тисячі гривень податкових надходжень потягом року. Наші фахівці переконали ще 2 власників подати річну податкову декларацію і сплатити визначені законом податки. 

– Органи місцевого самоврядування мають повноваження для того, щоб вивести з тіні роботу таких лісопилень?

– Окрім інформації до органів ДФС, закон передбачає право кожного інформувати про порушення у сфері оплати праці Державну службу України з питань праці.
Саме інспектори управління Держпраці, що також працюють в багатьох територіальних громадах, мають повноваження для проведення перевірки суб’єктів господарювання на предмет дотримання вимог трудового законодавства. До перевірок Держпраці ми долучаємося в частині перевірки стану сплати податкових платежів. 

Вважаю, що контрольно-перевірочні заходи працедавців – це вже останній аргумент, що може змусити представників бізнесу дотримуватися вимог закону. Як правило, ми намагаємося впливати на працедавців-порушників шляхом переконання та роз’яснювальної роботи.
Запевняю вас: жодне питання, пов’язане з діяльністю підприємств, не розглядається в податкових органах без аналізу рівня заробітної плати та проведення заходів роз’яснювального характеру щодо його впливу на соціальний захист.

– Як ви уже слушно зазначили, органи місцевого самоврядування, зокрема сільські голови, переважно знають, де і як у їхньому селі працює пилорама. Знають і самі люди. Як думаєте, чому не поспішають вирішувати проблему громадою, адже це важливо для кожного? І що порадите їм у цій ситуації?

– Найкраща порада у цій ситуації – позбавитися думки про те, що хтось і за невідомо які гроші побудує нам цивілізоване суспільство. Ми здатні самі це зробити за умови чесної сплати податків та подолання корупції. І ті громади, у яких люди вже це зрозуміли, демонструють вражаючий та очевидний результат. 

Наприклад, у першому півріччі цього року на Волині податкові надходження до місцевих бюджетів зросли більш як на чверть. 

В умовах децентралізації громади отримали значні фінансові ресурси у своє розпорядження. Фінансова незалежність та самодостатність місцевого самоврядування та держави будуть зростати, якщо кожен вирішить, що норм закону повинні дотримуватися всі. 

Запитувала
Світлана ДУМСЬКА

«ЛВ» №7-8 2018 р.

27/08/2018 От: lv admin Из: Новини

http://lisvisnyk.com.ua/пилорами-мають-працювати-легально/

Далі...

Лісова епопея

Якщо минулого року лісівники щільною стіною ставали на захист галузі, висловлюючи свою думку щодо неправильності напрямку реформ та проти концесії, то цього року вони – у німому заціпенінні. Два закони, за які депутати проголосували, а на другий день з «чистою совістю» пішли у відпустку, поставили галузь на новий рівень виживання. Що буде далі? Як лісівникам, у яких зараз і без того гаряча пора, – перш за все, йде мова про те, аби вберегти ліс від вогню, побороти навалу шкідників і вижити в умовах безгрошів’я, спокійно працювати? Питання риторичне. І відповіді на нього у простих лісівників немає.

Лісову галузь кинули напризволяще вже давно. Довго спостерігали, чи вистоїть, а тоді, коли побачили, що й так більш-менш виживає, вирішили підтиснути ще. 

Без грошей

Уже третій рік лісгоспи переживають фінансовий голод. Держава припинила підтримку із центрального бюджету. Ресурсні лісгоспи Заходу та Півночі платять зарплатню, утримують і відновлюють ліси завдяки своїй господарській діяльності. А ще сплачують чималі податки. Що ж стосується лісів Південної та Східної України, то там ситуація катастрофічна. Місцеві ліси виконують винятково природоохоронну функцію і на 100% залежать від державного фінансування. Їх заборонено використовувати з промисловою метою. Відтак трирічне вимушене «голодування» призвело до повного занепаду лісової галузі у цих регіонах. Працювати залишилися лише ентузіасти. Техніка деградує, коштів на пальне немає. Для утримання штату охорони і захисту лісу господарств Півдня і Сходу лісоресурсні області вже третій рік перераховують свій одноденний заробіток. 

За даними екологів, якщо ситуація не зміниться, то тільки Херсонщина через 3 роки може повністю втратити свої ліси. І це лише мова про одну конкретну територію. 

Без логіки

Що вигідніше: висадити на землі ліс, який достигне через 50 років, чи кукурудзу, яка дасть врожай вже цієї осені? Скажете: це дивне питання? 

Тоді поставлю питання інакше: чи можна одним документом вирішити питання надання пільг одним та поповнення бюджету іншими? Як виявляється, можна. Бо закон 6490-Д і поправка про оподаткування територій, зайнятих лісом, яка дивним чином загубилася між благими намірами для сільгоспвиробників, говорять самі за себе.

10-го липня, в останній перед відпусткою сесійний тиждень, голосуючи за, здавалося б, далекий до лісової галузі закон про стимулювання діяльності сімейних фермерських господарств, депутати підписалися і за поправку про фактичне фінансове знищення лісового господарства України, деревообробки, мисливського господарства. Вони проголосували за введення додаткового земельного податку на всі лісові землі України. Це означає, що за площі, вкриті лісом, користувачі платитимуть двічі. Адже згідно з діючою системою оподаткування, сьогодні вже сплачується податок за лісові землі як рентна плата. 

Окрім того, вже зараз за землі, вкриті лісами, до бюджету регулярно надходять податки. За 1 півріччя 2018 р. тільки черкаськими держлісгоспами до бюджетів усіх рівнів сплачено 180 млн грн податків та зборів.

Відтак представники громадських організацій лісового, наукового, лісопромислового та мисливського спрямування підготували колективне звернення до керівництва держави, Верховної Ради з проханням виключити поправку, яка, за словами голови Товариства лісівників України Юрія Марчука, направлена на розвал лісопромислового комплексу, в тому числі, всієї деревопереробної галузі країни. 

«Законопроект дуже важливий для фермерів, для села, для тієї частини суспільства, яка повинна жити на селі, давати продукцію – і раптом дисонансом туди потрапляє поправка, яка має відношення до лісового господарства. Суть цієї поправки – ввести земельний податок на всі лісові землі, – каже Юрій Марчук. – Територія лісів сьогодні – 10,6 млн га, 9, 6 млн га – це покриті лісом площі, а 1 млн – це лісова інфраструктура: квартальні просіки, дороги, контори лісництв, лісгоспів, цехи, протипожежні розриви, які обслуговують лісове господарство. Земельний податок з цієї землі платиться… А з іншої лісової землі – податок, як ми кажемо «від пенька», лісова рента, платиться з віку 40 років на всі види рубок, з кожного кубометра деревини, заготовленої в лісі. До 40 років податок з лісу немає сенсу брати, бо ліс тільки формується і ви ще маєте дочекатися, коли з нього можна буде першу жердину взяти»…

…Щороку лісівники намагаються заліснити все більше територій. Розуміючи, що це легені нашої України – її екологія, та й економіка врешті-решт. Але зараз буде вигідніше віддати території. Бо якщо деякі області не мають за що тримати штат, аби захистити той ліс, що ще залишився, не кажучи вже про кошти на посадковий матеріал, аби його примножити, чи пожежний інвентар та бензин, аби його відстояти у вогню, то звідки вони візьмуть кошти на сплату податку на землю? 

Без дров

Тема «контрабанди», як тепер називають незаконне перевезення через митний кордон українського лісу, настільки популярна, що про неї говорять усі – від найвищих посадовців до найрізноманітніших активістів, екологів та навіть співаків.

Лісівників звинувачують у незаконній вирубці здорового лісу, а ті, в свою чергу, заявляють про тиск на лісову галузь.

Перш ніж піти у відпустку, депутати проголосували за ще один закон. Закон про кримінальну відповідальність за незаконне перевезення необроблених лісоматеріалів через кордон. Законопроект також передбачає, що обсяг внутрішнього споживання деревини в Україні не має перевищувати 25 мільйонів кубічних метрів на рік. Також документ посилює штрафи за незаконну заготівлю лісоматеріалів та порушення правил відновлення лісових насаджень. Наприклад, якщо раніше штраф за незаконну вирубку лісів міг складати від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів, то тепер може варіюватись від 15 до 30. Для посадовців максимальна сума штрафу може становити 75-150 неоподатковуваних мінімумів, тобто до 132 тисяч 150 гривень.

Своєю чергою Президент України Петро Порошенко ветував цей законопроект і повернув документ зі своїми пропозиціями. В Адміністрації Президента наголосили, що глава України підпише закон після внесення парламентом відповідних змін до нього. А саме – вилучення заборони вивезення з України деревини паливної. У пропозиціях Президента зазначено, що цей пункт порушує міжнародні зобов’язання України, взяті згідно із Протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі та із зобов’язаннями України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Ці документи вказують на те, що Україна не може встановлювати «ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, чи інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій, чи інших заходів».

Один із авторів законопроекту – народний депутат Віктор Галасюк заявляє: «Мораторій не порушує міжнародних угод, а «контрабанду» лісу-кругляка з України заохочують європейські компанії і покривають українська влада та уряди ЄС. Вето Президента на заборону експорту дров, під виглядом яких в ЄС незаконно везуть український ліс, – великий подарунок «чорним лісникам», контрабандистам лісу та європейським конкурентам українських деревообробників. І відвертий ляпас українським виробникам та суспільству в цілому».

Свої звинувачення у штормове питання кинула й віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка на своїй сторінці у мережі «Фейсбук» написала, що через мораторій на експорт лісу-кругляка лісова галузь пішла у тінь, через це з України виїжджають дрова, а в ЄС уже потрапляють кругляком, натомість українські виробники і далі скаржаться на брак сировини через відсутність прозорого ринку.

Позиція Держлісагентства чітка: лісівники стверджують, що на лісову галузь іде системна атака, хоча рубки і експорт відбуваються згідно із законодавством. Державне агентство лісових ресурсів України підтримує прийняття законопроекту №5495 лише частково – в питанні підвищення кримінальної відповідальності. Водночас має зауваження щодо мораторію на експорт дров. 

«Код митної класифікації встановлює митник. Якщо деревина йшла на експорт, то це питання до митників, чому вони випускали таку продукцію», – каже заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар.

За його словами, Україна експортує лише низькоякісні сорти деревини, які в Україні не переробляються. 

Щодо заборони експорту паливної деревини, то Володимир Бондар наголошує, що в законі мова йде не лише про дрова, а й про їхні похідні: щепу, палети, колоті дрова, які зараз переробляють в Україні. «Ці речі треба врахувати та поправити в законі і винести їх з-під заборони експорту. Тому що в даному випадку це буде шкодити українській економіці», – зазначив Бондар.

Недостатньо логічним вважає документ і старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Андрій Бутін: «Законопроект хоче обмежити внутрішнє споживання деревини до 25 мільйонів кубічних метрів. Але наразі вирубують на рік до 20 мільйонів, з них лише 7 – це та ділова деревина, про яку всі говорять. Тобто цифра, яку пропонує законопроект, фактично втричі перевищує ту деревину, яка всіх цікавить». Крім того, наголошує експерт, в Україні немає налаштованої технології, за якою можна буде порахувати внутрішнє споживання деревини.

Без права на помилування

Питання навколо лісу, яке почало набирати обертів, ще швидше закрутилося після оприлюднення звіту британської організації Earthsight про незаконні рубки та контрабанду лісу в Україні. Згідно з оприлюдненими даними, Україна – лідер за обсягом контрабанди лісу в країни ЄС.

Як і очікується, інформація завжди має резонанс. Тим більше така. Відтак розгорнулися масштабні дискусії на тему збереження лісів.

Реакція мусила відбутися.

…18 липня на засіданні Кабміну Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що «контрабандисти варварськи знищують українські ліси», а щоб їх зупинити, треба провести облік та з’ясувати, які лісгоспи займаються контрабандою. 

23 липня у Державній фіскальній службі заявили, що протягом шести місяців цього року через незаконне переміщення лісоматеріалів (кругляка) порушили 39 справ на загальну суму 35 млн грн. Виконувач обов’язків заступника голови ДФС Віктор Кривіцький зауважив, що основним ризиком під час вивезення підприємцями за межі України кругляка є внесення неправдивих відомостей щодо характеристик товару до сертифікату про походження.

Уже 26 липня, за ініціативи Прем’єра, була створена робоча група для перевірки державних підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства, і інших суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з вирубкою лісів і експортом лісоматеріалів.
«Держгеокадастр робить аерофотозйомку або залучаємо супутникові дані, ми порівнюємо їх за певний період часу – обчислюємо обсяги лісу. Перевіряємо, скільки було вирубано лісів, далі ми дивимося, що це були за рубки і чи відповідали вони санітарним нормам, хто приймав рішення і так далі», – пояснив Прем’єр. – Після цього аудитори перевіряють, на які цілі пішла деревина: скільки на виробництво, а скільки на експорт. Далі таку ж інформацію запросять від європейських відомств. І весь цей ланцюжок пройде аудит. Зокрема, перевірка торкнеться і обсягів валютної виручки, яка повинна надійти в Україну».

Заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар в одному з інтерв’ю заявляє: «Ця ситуація із «Earthsight» була кимось інспірована і комусь безпосередньо вигідна. Не дивно, що вона спричинила таку реакцію з боку, в тому числі, урядових структур. Мені здається, що з цього боку не зовсім правильно було поінформовано Прем’єр-міністра України. Але реакція є, і сподіваюся, що наші лісогосподарства зможуть довести свою невинуватість. Наскільки мені відомо, всі лісогосподарські підприємства працювали абсолютно в законній площині, і якщо відбувався експорт, він був за всіма законами України».

Без слів

…Маніпуляція фактами британської неурядової організації Earthsight щодо неконтрольованого експорту лісу в Європу дала свої сходи. Але що це за організація, яка так «добре» і за короткий строк розібралася в темі. У своєму дослідженні науковець Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації Наталія Висоцька зазначає: «У доповіді британської неурядової організації Earthsight робить висновок, що ліс в Україні рубають і вивозять великими обсягами. Тому за чотири роки його експорт у країни ЄС зріс на 75% і оцінюється у понад мільярд євро у 2017 році. Водночас навіть стосовно структури лісового фонду та лісистості країни надано некоректну інформацію. Автори «доповіді» посилаються на 412 джерел, зокрема 131 повідомлення преси чи посилання на інтернет-видання. Серед 13 наведених посилань на судові справи 10 мають або помилки у назві, або незрозуміле походження, 32 джерела являють приватне листування та матеріали особистих розмов. Зі всього списку джерел лише 13 статей (або 3%) мають прізвище автора, а 23 (або 6%) є нормативними офіційними відповідями та офіційними документами. Слід зауважити, що, незважаючи на наведене у джерелах, працівники системи лісового господарства запитів від Earthsight не отримували і особисто ні з ким не спілкувалися. Це може бути ознакою замовлення цього матеріалу лише з метою зганьбити діяльність лісової галузі України».

«Сьогодні значна частина українських лісів перебуває на різних стадіях ослаблення й розладу та має критично низьку опірність проти шкідників і збудників хвороб, зумовлену розбалансованістю їхньої вікової структури (оскільки переважну більшість лісів було створено у повоєнні роки), а також наявністю на великій площі чистих за складом деревостанів. Масове всихання лісів, пов’язане зі змінами клімату, в останні роки відмічено також у багатьох країнах Європи – Білорусі, Польщі, Росії, Німеччині, Чехії, Угорщині, Словаччині, Румунії, Італії, Австрії і навіть у країнах із більш холодним кліматом – у Канаді, країнах Скандинавського півострова. Згідно з прогнозами науковців, у найближчі 50 років придатна для вирощування лісу площа зменшиться ще більше. Отже обсяги санітарних заходів в Україні лише збільшуватимуться, і це пов’язано з природними чинниками та антропотехногенним навантаженням. Обсяги сухостою, що складаються переважно із дров’яної деревини, необхідно переробляти, водночас наразі в Україні відсутні відповідні виробничі потужності, – зауважує науковець. – Оскільки в Україні є чинним ГОСТ радянських часів, є відмінності за класами якості деревини у розумінні України, яка має 3 класи якості деревини, та ЄС, що має 4 класи. Та деревина, яка підпадає в Україні під класифікацію дров паливних, у Європі може перероблятися, а в Україні – ні. Дрова паливні, які йдуть на виготовлення плити та щепи після експорту, забезпечують валютні надходження до підприємств лісової галузі, які позбавлені фінансової підтримки держави, необхідної для створення нових насаджень, на догляд за існуючими, на їхній захист від пожеж, шкідників і збудників хвороб.

У матеріалах доповіді британ­ської неурядової організації Earth­sight чітко видно ознаки маніпулювання та підтасування даних із метою надання гучного висновку», – підсумовує пані Висоцька.

…А поки лісівники доводитимуть, що не контрабандисти, напевно, їм встигнуть прийти рахунки за використання землі під лісом. І, ймовірно, вони скоро ще й стануть злісними неплатниками податків. 

Оксана ЧУРИЛО
«ЛВ» №7-8. 2018р.

http://lisvisnyk.com.ua/лісова-епопея/

Далі...

Жив на світі добрий жук

Соснові ліси у багатьох регіонах останнім часом всихають. Основною причиною ослаблення лісів є погіршення екологічних умов для їхнього існування – підвищення температури повітря, зменшення кількості опадів та діяльність людини. Ослаблені дерева стають сприйнятливими до інфікування збудниками хвороб і заселення шкідливими комахами. Водночас навіть в одному насадженні не всі дерева ослаблюються, тому що їхня стійкість залежить від успадкованих властивостей та від набутих у процесі розвитку або внаслідок впливу людини.

Короїди «відчувають», яке дерево може стати місцем їхнього розмноження, а яке потопить їх у живиці. Лише за дуже високої чисельності або якщо немає сили летіти далі, короїди нападають на недостатньо ослаблене дерево. Якщо жуків багато, вони долають його опір, прогризають ходи та відкладають яйця. Із яєць вилуплюються личинки, ростуть, лялькуються та перетворюються на жуків нового покоління. Жуки-батьки деяких видів короїдів іноді після відкладання яєць залишають дерево і вдруге заселяють інше дерево, започатковуючи сестринське покоління.Під час розтинання кори у ходах короїдів можна побачити комах – представників інших видів. Це можуть бути вусачі, ходи яких перетинають ходи короїдів, причому личинки вусачів поїдають личинок короїдів, які трапляються на їхньому шляху. Це можуть бути також короїди-крихітки, які не в змозі самі прогризати ходи та користуються ходами «великих» короїдів. Але є й інші комахи, які на стадіях личинки та жука полюють на личинок і жуків короїдів. Їх доволі багато, але суттєву роль у зниженні чисельності популяцій короїдів відіграють декілька видів.

У природі за тисячі років сформувалися так звані трофічні ланцюги та мережі. Коники їдять траву, жаби – коників, змії – жаб, птахи – змій. Лубом сосни живляться короїди, короїдами – хребетні та безхребетні хижаки, а останніми – інші хижаки. Коли хижаки гинуть, їхні тіла розкладають личинки мух і жуків-некрофагів, яких можуть з’їсти жаби і так далі.Щоб вижили коники, має бути достатньо трави, щоб вижили короїди – достатня кількість сприйнятливих дерев, а щоб вижили хижі комахи – достатня кількість їхніх жертв. Якщо корму мало, ті, хто їх їсть, голодують, зменшують плодючість і чисельність. Так якщо чисельність зайців росте, то через декілька років росте й чисельність вовків. Якщо росте кількість дерев, сприйнятливих до нападів короїдів, то в них ці жуки успішно розмножуються й заселяють інші дерева, іноді вже менш ослаблені. Саме «масова атака» короїдів долає опір дерева, хоча перші особини гинуть, залиті живицею.Якщо чисельність короїдів росте, то через декілька років росте й чисельність хижих комах чи інших тварин. Водночас короїди за цей період можуть заподіяти шкоду багатьом деревам, які, хоч були ослабленими, але спроможними до одужання. У природному лісі, де залишки дерев не вилучають і не спалюють, у них розмножуються ентомофаги. У лісі, де ведеться господарство, під час вилучення деревини або спалювання лісосічних залишків, пониження чи корування пнів насамперед потерпають не шкідники, а їхні природні вороги, які зазвичай розвиваються дещо пізніше від своїх живителів. Оскільки природні трофічні ланцюги порушені, має втрутитися людина. Людина спроможна запобігти поширенню масового розмноження короїдів, якщо впроваджує заходи підвищення стійкості насаджень. Водночас, якщо вже спалах розпочався, він може тривати 7 років, а може згаснути за 2 роки. Для цього треба позбавити короїда субстрату для розмноження (що є ефективним під час розчищення вітровалів) або випустити в осередок шкідників достатню кількість природних ворогів.

Останній підхід привертав увагу людей ще до нашої ери. Є відомості як про успішні, так і неуспішні спроби впровадження біологічного методу захисту рослин. Так, Карл Лінней у XVIII столітті переселяв турунів для захисту саду. У ХІХ столітті у Франції підсаджували зібраних жуків красотіла в осередки непарного шовкопряда. На початку ХХ століття з Європи завозили у США близько 600 видів паразитоїдів і хижаків понад 90 видів шкідників. Серед цих завезених ентомофагів акліматизувалися близько 100 видів. До Канади завезли 220 видів ентомофагів, із яких прижилися 50 видів. У результаті цієї діяльності золотогуз на американському континенті як шкідник себе не виявляє, а непарний шовкопряд іноді утворює спалахи масового розмноження.В Україні ще у 50-ті роки минулого століття збирали паразитовані яйця непарного та кільчастого шовкопрядів і переносили в осередки масового розмноження цих комах. У Карпатах ентомофагів короїда-типографа у 50-ті–70-ті рр. вивчав А. А. Гириц і навіть намагався підселити їх в осередок цього шкідника. У Білорусі рано навесні знімали шматки кори, під якою зимували мурахожуки, зв’язували та перевозили в осередки короїдів. У Грузію для захисту лісу від «прибульця» – лубоїда великого ялинового (Dendroctonus micans) у 60-ті роки завезли з різних регіонів його спеціалізованого ентомофага – великого ризофага (Rhizophagus grandis) із родини блискітників (Nitidulidae). Хоча ризофаг давав три покоління на рік, він не зміг прискорити згасання спалаху дендроктона. Тоді у спеціальних лабораторіях ентомофага почали розмножувати, а потім сотнями тисяч випускати у ліс. Коли випустили понад 3 мільйони жуків, дендроктон перестав бути шкідником, хоча залишився у лісах.Оскільки результати застосування біометоду (використання ентомо­патогенних мікроорганізмів, комах-ентомофагів, комахоїдних птахів і звірів) були неоднозначними, цей напрям не одержав державної підтримки. До того ж, з’явилися ефективні інсектициди й обладнання для одночасної обробки великих площ. Іноді навіть обприскували інсектицидами людей під час епідемій малярії та тифу (для ліквідації переносників – комарів чи вошей). Після заборони застосування ДДТ, який панував майже 30 років, було синтезовано ще багато інших «отруйних речовин», але комахи незабаром ставали стійкими й до нових препаратів. У 70-ті роки минулого століття спалахи масових розмножень комах-хвоєлистогризів практично не припинялися, а обприскувати ті самі лісові масиви доводилося майже щороку. Дійсно, у будь-якій популяції комах декілька відсотків особин виявлялися стійкими до інсектициду. В умовах надмірного обсягу корму вони набували максимальної плодючості, а їхні потомки, що успадковували стійкість до інсектициду, швидко нарощували чисельність. Після припинення обприскування листяних лісів у 90-ті рр. значно зменшилися частота й інтенсивність спалахів листовійок і п’ядунів.Доведено, що хімічний захист лісу спричиняє економічні втрати та має негативні екологічні наслідки, тоді як біологічний захист відновлює екологічну рівновагу лісових екосистем. Визначені умови та критерії його успішного впровадження, що є темою окремої статті.Теорія і практика біологічного методу захисту лісу невпинно розвивається у багатьох країнах. Зокрема в Туреччині розроблено Спеціальну Державну програму, спрямовану на зменшення обсягів використання хімічних препаратів у лісі. Із діяльністю турецьких колег навесні 2017 року ознайомилася група фахівців лісозахисних підприємств України. Так, у Туреччині у лабораторії вирощують красотіла пахучого (Calosoma sycophanta) й тисячами випускають в осередки масового розмноження листовійок, шовкопряда-золотогуза, непарного шовкопряда і соснового похідного шовкопряда, що має наслідком невисоку дефоліацію насаджень навіть у роки спалахів масового розмноження цих комах.Декілька видів із роду Coccinella – сонечок – у Туреччині вирощують і застосовують для знищення попелиць. До речі, кокцинелід вирощують і в Україні для потреб сільського господарства («Біотехніка» НААН, м. Одеса).

Для захисту від лубоїда великого ялинового (дендроктона), якого виявлено у Туреччині у 1966 році, в біолабораторії налагодили розведення ризофага великого, який подолав цього короїда у Грузії. У Туреччині ризофага великого вирощують на ялинових колодах та у лабораторії й випускають щороку навіть за низької щільності дендроктона. Водночас цей хижак не може регулювати чисельність інших видів короїдів.На відміну від ризофага, личинки й жуки мурахожука, або «короїдного вовка» (Thanasimus formicarius) живляться короїдами різних видів, зокрема короїдом-типографом, шестизубчастим і верхівковим короїдами, великим і малим сосновими лубоїдами, чорним коренежилом, смугастим деревин­ником, великим сосновим довгоносиком тощо. Саме розведення цього хижака започатковано на Державному спеціалізованому лісозахисному підприємстві (ДСЛП) «Харківлісозахист». Цьому сприяло передання в Україну Генеральним директоратом лісового господарства Туреччини лабораторного обладнання – контейнерів і термостатів для вирощування хижих комах, автоклавів для стерилізації поживного середовища, мікроскопів, бінокулярів тощо.У Всеросійському науково-дослідному інституті лісівництва та механізації лісового господарства (Москва-Пушкіно, Росія) у 2013 році розпочали вирощувати мурахожука в лабораторії з метою випуску в осередки короїда-типографа, які поширилися після пожеж 2010 року. У 2014 році мурахожука, вирощеного у лабораторії, випустили у Бітцевському лісопарку на окоренки дерев, що призвело до зменшення чисельності короїда-типографа на 40-62%. У зв’язку з поширенням «короїдного» всихання, подібні роботи розпочато також в Інституті лісу НАН Білорусі.ДСЛП «Харківлісозахист» розпочало вирощування мурахожука лише два місяці тому. Зрозуміло, що неможливо виростити в лабораторії навіть за рік хижих жуків у кількості, яка достатня для ефективного подолання короїдів на великій площі. Тому зараз триває налагодження методики розведення й утримання цього хижака.Уся «маточна» колонія мурахожука сформована з особин, зібраних у лісах Харківської та Сумської областей. Мурахожука можна виявити під корою заселених живих і звалених дерев, колод і пнів, причому зимувати можуть і личинки, і жуки. Найкраще їх збирати рано навесні, поки вони ще не дуже активні.Личинки мурахожука перебувають у ходах короїдів, а іноді самі прогризають ходи під корою та в корі. Молоді личинки їдять яйця й маленьких личинок короїдів, старші личинки – старших личинок та лялечок короїдів і навіть молодих жуків, які ще не вийшли з-під кори. Личинки мурахожука можуть поїдати й інших комах, яких зустрінуть під корою, – яйця й личинок довгоносиків, вусачів, златок, та й своїх братів і сестер за високої щільності поселення. Тому під час лабораторної годівлі личинок мурахожука утримують у пробірках по одній у середовищі, приготовленому з тирси, кори й лубу. періодично до кожної пробірки вносять «живий» корм – жуків або личинок короїдів. За одну добу одна личинка мурахожука з’їдає 2-3 личинки короїда.Жуків також небажано залишати разом в одній посудині, хіба що для парування. Самка мурахожука після зимівлі відкладає яйця під лусочки кори. Через тиждень вилуплюються волохаті личинки, проникають у тріщини кори та ходи короїдів. Перед лялькуванням личинка влаштовує колисочку у товщі кори, вистилає її слизистою масою. У колисочці лялькується личинка, з’являються жуки й залишаються зимувати. Для того, щоб нагодувати цих ненажерливих комах «живим кормом», у лабораторії влаштовано інкубатор – відрубки стовбурів, заселених короїдами, парафінують із торців і ставлять у посудини з піском для підтримання певного рівня вологості. За необхідності знімають фрагменти кори й відловлюють личинок чи жуків для годівлі «підростаючого покоління» мурахожуків.

Після утворення лялечок мурахожука їх уміщують по декілька екземплярів в один бокс із відрізком кори. Новонароджені жуки декілька днів живляться, паруються та відкладають яйця на поверхню грубої кори або в залишки з’їденого короїда. Яйця розвиваються, залежно від температури, один – три тижні. Після появи личинок їх пензликом переносять у пробірки по одній і годують до випуску в осередок короїдів або до лялькування.

Валентина Мєшкова
Фото Олександра Борисенка
“ЛВ” №7-8 2018 р.

27.08.2018
http://lisvisnyk.com.ua/жив-на-світі-добрий-жук/

Далі...

Олександр Кватирко: Питання лісової галузі давно стало політичним

В сучасних українських реаліях лісова галузь стала одним з основних ньюзмейкерів. Мораторій на експорт лісу-кругляка, сенсаційно-дивні дані з дослідження британської агенції Earthsight, засилля короїда, – «хранителів лісу» та їх чадо згадують все частіше. Нерідко питання лісової галузі переходить з економічно-господарської площини в суто політичну: в таких умовах десятки тисяч працівників державних лісгоспів ризикують втратити робочі місця, а державний та місцеві бюджети можуть залишитися без мільйонів гривень доходів.

Аби з’ясувати істину в найактуальніших питаннях лісової галузі, домовляємось про флеш-інтерв’ю з начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександром Кватирком.

В спекотний ранок п’ятниці в будівлі управління панує робоча атмосфера.

На робочому місці застаємо і головного лісівника Волині. Олександр Кватирко дещо заклопотаний, але, як завжди, привітний. Лісівник тисне руку та запрошує присісти. На запитання відповідає лаконічно й точно, з військово-генеральською чіткістю та категоричністю.

Дослідницька агенція з Британії Earthsight опублікувала досить суперечливе дослідження про вирубку лісів в Україні. Згідно з цими даними, сотні державних підприємств свідомо порушують правила заготівлі лісу. Зокрема, від 67 до 75% вирубок, за їх даними, є незаконними. Чи фіксувалися на Волині випадки незаконних рубок на державних лісових підприємствах?
Вся Україна знає, що це фейк. Всі це бачать і розуміють. Державне агентство лісових ресурсів, чимало експертів галузі, реальних фахівців у сфері лісового господарства дали чіткі висновки з аргументацією, зі своїми цифрами, статистикою. На жаль, лісівники не фахівці з піару та комунікацій, ми займаємось відновленням, доглядом та переробкою лісу. Лісівники не вміють робити такі інформаційні кампанії і часто потерпають від цього. Вам, як журналісту, добре відомо, що означає запустити фейк і як легко можна очорнити людину або ж цілу галузь. Це робиться цілеспрямовано і вже не один рік.

Для цього, ймовірно, повинна бути чітка мета.

Однією з основних причин, на нашу думку, є те, що в Україні, і на Волині зокрема, – значні об’єми пристигаючих лісів. Відповідно – зростуть обсяги заготівлі деревини, яка може йти на переробку. Тому ведеться чітка спланована робота для того, щоб у держави забрати ліс, а допустити туди приватних осіб. Якщо приватний бізнес починає господарювати в якійсь сфері, скажіть, будь ласка, навіщо йому нести стільки соціального навантаження, як несуть державні лісгоспи? Він буде оптимізувати видатки. На сьогодні суспільство від цієї теми відводять абсолютно в іншу сторону. Всі думають: от лісівники гарні у формі виїхали, пошикувалися як на параді, а в суспільстві виникає картинка, що вони нічого не роблять. Наше управління неодноразово демонструвало якість своєї роботи. Ви ж їздили з нами у прес-тури?

Так, неодноразово.
Значить, Ви бачили і знаєте, хто такий волинський лісівник. До речі, лісівники зі східних та південних областей взагалі сидять без зарплати, тому що держава вже три роки не фінансує їх. Якщо більш лісисті області почуваються впевнено у плані матеріально-технічної бази, то там очікують допомоги. У нас є потужна профспілка, люди перераховують одноденний заробіток, щоб хоч трішки їм допомогти.

Тепер глобальна ситуація – десятки тисяч робочих місць. Якщо ліс перейде в приватні руки, то впадуть економічні показники, впаде і внутрішня переробка. Ніхто не прорахував того, що Україна не в змозі спожити стільки деревини, якщо її не експортувати. Скажіть, будь ласка, нафтові країни за рахунок чого виживають?

За рахунок експорту тієї ж нафти.
Ну так отож! Вони не законсервували свої свердловини, не сказали, що це шкодить шельфам. На цьому побудували економіку країни і тепер інвестують в ощадне виробництво. Що відбувається в Україні? Все навпаки! Хоча ліс – один з основних ресурсів, на якому заробляє держава, державні підприємства, які сплачують 75 % до бюджету України. І держава сьогодні каже, що ми самі вас не фінансуємо, ми користуємось податками, які ви сплачуєте. Місцеві ОТГ чекають з нетерпінням гроші, які дадуть лісівники, бо в деяких районах це чи не єдине джерело надходження податків. Де вони завтра візьмуть ці гроші?

Волинь стоїть біля витоків лісового господарювання
Держава в сфері лісової галузі взагалі може потрапити в патову ситуацію, коли з одного боку – заборона експорту, з іншого – світові бренди, такі, як ІКЕА, через сенсаційні і подекуди сфантазовані матеріали можуть не захотіти «заходити» на український ринок.

Знаєте, в кожного керівника є проблема з тим, що заступники, спеціалісти десь можуть подати не зовсім достовірну інформацію. Напевно, так сталось і цього разу. Прем’єр-міністра могли неправильно інформувати, подати неправильну аналітику. Ліс – одна з основних галузей економіки. Волинь взагалі стоїть біля витоків лісового господарювання, підготовки лісівничих кадрів. Саме на Волині вперше в Україні з’явилися шкільні дитячі лісництва. І зараз дискредитувати цілу галузь та розказувати, що лісівники – злодії?

Економічна політика волинських лісівників полягає в тому, щоб інвестувалися гроші у виробництво. Зараз у трьох лісгоспах ведеться монтаж потужних ліній із переробки деревини. Ми нещодавно зібрали статистику. На Волині серед лісівників працює 432 члени багатодітних родин. Що буде, якщо завтра ці люди залишаться без роботи, а сім’ї – без заробітної плати? Тоді ці сім’ї ляжуть на плечі уряду, бо їм треба буде надавати допомогу.

Ви зауважили, що глобальна мета – передати ліс в приватні руки. Чи може бути ще однією метою – дискредитація керівництва галузі, аби поставити своїх, зручних людей?

Ви знаєте, на сьогодні не лише ця мета. Ми не можемо зрозуміти до кінця логіку. В глобальному масштабі ситуація виглядає ще серйозніше. Різні гілки влади в Україні не дають однакової консолідованої позиції щодо питання лісової галузі.

Як доказ – вето Президента на законопроект про мораторій лісу-кругляка до ЄС?
Так, ми в одних секторах економіки декларуємо, що хочемо працювати в СОТ повноцінно, розвивати обсяги експорту та імпорту. Ми ніби хочемо піднятися в рейтингу привабливості, бо нас постійно хилить донизу. З другого боку – ми робимо все, щоб ці правила порушити – і Білорусія дуже чітко цим всім скористалася. Якби Європа була настільки монолітна в питанні лісокористування, то вони б не шукали альтернативу. Чогось у цій ситуації не говориться про набагато серйозніше питання – енергетичну незалежність України. Ми не говоримо про те, як розвивати переробку, щоб заробити гроші на модернізацію, яка зменшить споживання газу, вугілля. Економіка ж взаємопов’язана. Тим більше, економіка локальна та економіка громад. Чогось не спрацювали експерти цього разу. А від лісівників залежить набагато більше, ніж ми можемо собі подумати поверхнево.

Ми вже згадали про вето на законопроект про мораторій лісу-кругляка. Це справді свідчення того, що законопроект недопрацьований, чи те, що немає чіткої комунікації між гілками влади?
Поки що як для пересічних громадян, так і для європейських партнерів це виглядає як відсутність належної комунікації та підготовки в цьому питанні. Погодьтеся, що ми бачимо дві різних позиції. Якби була належна комунікація, то не було б стільки коментарів після того як Президент наклав вето.

Питання лісової галузі давно стало політичним
Ситуація виглядає дещо дивно. У Президента є більшість у парламенті і, напевно, мало хто сумнівається, що закон був би проголосований без його «зеленого світла». Чому ж він опісля наклав вето? Може, глава держави після голосування детальніше вникнув у суть законопроекту або ж з’явилися нові обставини?
Це свідчить про те, від чого лісівники давно потерпають: питання лісової галузі давно стало політичним. Але політика без економіки не побудується. Лісова галузь – напрямок, що годує цілі регіони, дає десятки тисяч робочих місць. Потім ще одне питання: на носі вибори, кому цікаво розхитати десятки тисяч людей? Бо ж ліс – монолітна галузь зі своїми традиціями, де височенний рівень виконавської дисципліни, багато уваги громадськості. Якщо ми хочемо боротися з нелегальним обігом та експортом деревини, є один простий рецепт – зробімо облік один для всіх. Є низка організацій, які кажуть, що вже немодно робити електронний облік, бо ним не користується Європа. Добре, але в Європі культура господарювання інша. Поки ми виховаємо в людях культуру, то що буде з лісом? Наших людей часто лише примусом можна змусити до порядку.

Напевно, у цьому і проблема, що в нас багато новацій та реформ запозичують з Європи, але не адаптовують до українських реалій.

Так, усе просто виривається з контексту.

Ми звикли не писати закони, а їх виконувати
Якщо повернутися до ветованого закону. Які позиції принципово варто у ньому змінювати чи він загалом недосконалий?
Знаєте, ми звикли не писати закони, а їх виконувати. Проте своє бачення того, що було б доцільно зробити, неодноразово подавали обласні управління, Товариство лісівників, галузеві асоціації, експерти. На превеликий жаль, концепція розвитку лісової галузі в такому вигляді, в якому її подавали науковці та лісівники, – ігнорується. До того часу, поки не відбудеться діалог і поки самих лісівників не залучать до вибудовування концепції, поки з їх думкою не почнуть рахуватись, нормального законодавства не буде.

Люди в селі ідуть красти деревину не від хорошого життя
У пресі фігурує інформація, що Президент все ж підпише законопроект після доопрацювання. Якщо так усе ж станеться, то як ця ситуація вплине на кількість незаконних рубок, в тому числі і на Волині?
Це не впливатиме критично на кількість незаконних рубок. Ми неодноразово заявляли, що на кількість незаконних рубок може впливати тільки електронний облік, контроль, в тому числі і громадський. На це питання може вплинути і уніфікація митного законодавства із Європою. Також вплине і робота зі свідомістю людей, пришвидшення роботи правоохоронців стосовно розслідування і доведення до судів фактів, які виявлені лісовою охороною, а також, безперечно, підвищення штрафів. Найбільше на незаконні вирубки вплине робота держави в питанні зайнятості: люди в селі ідуть красти деревину не від хорошого життя. Вони це роблять для того, щоб її десь продати і вижити. Поки буде попит на нелегальну деревину, до того часу вона буде заготовлятися. Ми неодноразово рекомендували посилити відповідальність тих, хто скуповує нелегальну деревину. Коли одні перестануть її купляти – інші перестануть її постачати. Це значно краще вплине на цю ситуацію, на нашу думку.

Кількість нелегальних рубок не збільшилася: лісівники про них почали сміливо говорити й оприлюднювати докази
Чи є наразі у лісівників Волині важелі для регулювання незаконних вирубок?
Останні декілька років лісівники Волині оприлюднюють факти нелегальної вирубки деревини. Через це ми й отримали ярлик, що збільшилися обсяги нелегальних рубок. Вони не збільшилися: лісівники про них почали сміливо говорити й оприлюднювати докази. Окрім цього, для Волині актуальне посилення підрозділів швидкого реагування лісової охорони. Вони реально себе відпрацьовують. Зауважу, що потрібна більша робота з громадськістю. Не можна громаду доводити до того, що вона тільки державного лісівника контролює. Громада повинна контролювати в себе на території оці десять пилорам, які працюють і де обробляється нелегальна деревина.

Це виглядає як замкнуте коло. Я, як уродженець села, не вірю, що сільські люди будуть здавати своїх же односельчан, які мають нелегальні пилорами.
Тут своє зробить децентралізація. Коли люди в громаді почнуть рахувати місцеві податки, то вони будуть реагувати на це по-іншому. Суспільний феномен: погані лісівники, а ті, хто тримають приватні підпільні пилорами і не сплачують податків, залишаються в стороні , про них не говорять. Корінь зла знаходиться там. Не буде нелегальних рубок – якщо не буде нелегального збуту. Але це не ті масштаби, про які написано в дослідженні британської компанії, не ті.

Якщо ситуація розвиватиметься таким чином, то ми взагалі перетворимось в країну дров
Чомусь всі за дослідженнями і мораторіями забувають про не меншу суттєву загрозу, про яку не варто забувати, говорячи про санітарні рубки. Я маю на увазі короїда, який з фантастичними темпами знищує ліс. Яка наразі ситуація із цим шкідником?
Ситуація критична. Короїдом вражено майже 8000 гектарів лісу. Внесені зміни до правил Санітарних рубок, які посилюють контроль громадськості, – і на сайті оприлюднені всі плани щодо того, де і коли вони будуть здійснюватися. Це не нова тема. Ми діємо лише в рамках законодавства і це можна відстежити. Якщо ж ви проїжджаєте по області, то чітко бачите червоні ділянки лісу. На жаль, літо дуже посушливе, і це сприятливі умови для короїда. Якщо ситуація розвиватиметься таким чином, то ми взагалі перетворимось в країну дров. Відсоток доходу від дров’яної деревини і ділової відрізняється в декілька разів. Не треба накладати мораторії, замовляти дослідження так званих британських компаній – достатньо далі нічого не робити з короїдом і ми прийдемо до того, що можемо втратити ліс.

Я був учасником прес-туру, коли науковці та лісівники припускали, що єдиним варіантом боротьби з короїдом є санітарні рубки, однак на той час іще вивчалися інші засоби, зокрема вакцинація та скроплення дерев. Яка ситуація наразі?
Наразі вирощується мурахожук, який знищує короїда, розставляються всілякі пастки, але масштаби враження такі, що коли дерева не вирізати – ми не справимося з ситуацією і отримаємо екологічну катастрофу. Поки що ніхто нічого іншого не придумав. Тут показовим є момент, коли наші колеги відправилися у прес-тур в Білорусію. Там теж є ділянки вражені. На цьому дійстві був присутній профільний міністр, були лісівники білоруські. Найбільше здивування у них викликала розповідь про те, яку процедуру погодження проходять наші лісівники для вирізання ушкоджених дерев. Вони керуються наступною логікою: лісівники ж спеціалісти, експерти галузі. У нас в сфері лісу експертами стала ціла країна. Загалом же – це питання свідомості наших людей. Невже роботу галузі можна оцінювати по дослідженнях, які, як виявилось, мають сумнівне походження?! У нас люди не говорять про одне: немає користі від враженої деревини…

Так отож. Вона ж годиться лише на дрова, точно не на ділову деревину на експорт. Хіба розпалювати пічки в селі…

Та й то селяни не хочуть, щоб в них висипалися оці жуки. Ніхто ж не буде купувати на будівництво дошку з синявою. Шукають якісну, здорового кольору.

Наша галузь, так само як і шахтарська, дуже небезпечна. І добування лісу часто вартує життя
Згадую про те, як на власні очі побачив два сучасних комплекси, які зводять до мінімуму ймовірність травматизму під час вирубки лісу. Ця новація дорого обійшлася підприємствам. Чи виправдовує вона себе?

Питання модернізації виробництва та безпеки праці – завжди першочергові. Тому нам дуже неприємно, коли капіталовкладення, які йдуть у розвиток галузі, не цінуються. Ми хочемо, щоб говорили не тільки про ліс, а й про людей. Дерева ми виростимо, а виростити людей в країні, де смертність перевищує народжуваність, набагато важче. По декілька мільйонів гривень на Волині регулярно вкладається саме в охорону праці. Тому що це питання – ментальне. Скільки б не фінансували, не видавали форму, не проводили інструктажів, а люди нехтують своїм життям. Людина іде на роботу і захисну каску просто ігнорує одягнути. І в цьому сенсі має ходити хтось, хто буде сварити за це. Тому урізаються якісь інші статті, думаємо, де економити, але на питаннях охорони праці, коли мова іде про людські життя, не економимо. Наша галузь, так само, як і шахтарська, дуже небезпечна. І заготівля лісу часто вартує життя. Не треба забувати і про те, що багато смертельних випадків в області було тоді, коли люди пішли нелегально видобути деревину в лісі. В нас дуже непроста галузь. Дуже хочеться, щоб про неї говорили об’єктивно. Загалом же, охорона праці – показник культури виробництва. Ми постійно модернізуємось у цьому напрямку. Звісно, що працівники технікою задоволені. Вони відразу бачать різницю.

Насамкінець – про актуальну загрозу, що залежить не лише від людського фактору. Це літо характерне аномальною спекою. У Європі та Австралії чимало лісових пожеж. Чи фіксувалися такі випадки на Волині?
Ми дуже забобонно ставимось до питання статистики лісових пожеж. Ми його не коментуємо, особливо, коли літо ще не закінчилось. Єдине: лісівники разом з державною службою надзвичайних ситуацій роблять максимум, щоб зберегти ліси Волині. Тому дочекаємось завершення сезону і вже тоді будемо про це говорити. В питання пильнування лісів, у техніку, в підготовку людей кілька років підряд вкладаємо великі кошти. Але поряд із цим – це і питання культури людей.

Розмовляв Андрій Мошкун. Фото: Андрій Петрушко

20/08/2018 

http://lisvisnyk.com.ua/олександр-кватирко-питання-лісової-г/

Далі...