Лосі на території майбутнього парку. Фото Валерія Ловчиновського
Фахівці пропонують заповідати 26 тисяч гектарів унікальних степових лісів в Ізюмському районі Харківської області
Місцина називається «Ізюмська лука» і відзначається великим біологічним різноманіттям.
Як ми вже повідомляли, на межі двох природних зон – Степу та Лісостепу, росте один з найбільших і точно найкраще збережений степовий ліс – 26 тисяч гектарів. Він розкинувся у заплаві та на піщаній терасі долини Сіверського Дінця у Балаклійському та Ізюмському районах Харківської області.
Фахівці пропонують заповідати 26 тисяч гектарів унікальних степових лісів в Ізюмському районі Харківської області
«Зараз іде активна переписка ініціативної групи зі створення парку з профільним департаментом Мінекоенерго, фахівці міністерства надають рекомендації щодо оформлення наукового обґрунтування, підготовки інших документів. Активно підключилася Українська природоохоронна група, за що їм велика подяка. Але поки що, на жаль, ця справа залишається ділом ентузіастів. Сподіваюсь, що ми зможемо зацікавити усе ж державні органи і організації, адже Харківщина посідає одне з останніх місць за площею заповідних територій, хоча ми маємо багато цінної природи»,- розповів GreenPost харківський екоактивіст Валерій Ловчиновський.
Місцина називається «Ізюмська лука» і відзначається великим біологічним різноманіттям.
«Розмаїття рослинності вражає: мішані та соснові ліси; березово-вільхово-осикові гаї; заболочені чорновільхові ліси у притерасних пониззях заплави; дубові, берестові, дубово-ясенево-кленові ліси заплави; чагарникові верби, сфагнові мохи, осокові та очеретово-рогозові болота; вербово-тополеві галереї вздовж річища Сіверського Дінця; рослинність континентальних основних скельних кліфів (обривів берега або заплавних терас – ред.), петрофітних (петрофітні види – це ті види рослин, що ростуть на камінні та скелях. Вони сприяють механічному і хімічному руйнуванню гірських порід, в результаті чого утворюється первинний ґрунт - ред.) степів, північних лучно-злакових степів; рослинність глинистих та мергелевих (ме́ргель — осадова гірська порода, яка представлена переважно вапняком та глинами – ред.) відслонень; байрачні та нагірні діброви, в т.ч. дубові ліси на крейді та мергелі»,- із захватом змалював GreenPost картину майбутнього парку кандидат біологічних наук Станіслав Вітер.
Як ми вже повідомляли, на межі двох природних зон – Степу та Лісостепу, росте один з найбільших і точно найкраще збережений степовий ліс – 26 тисяч гектарів. Він розкинувся у заплаві та на піщаній терасі долини Сіверського Дінця у Балаклійському та Ізюмському районах Харківської області.
13 Травня 2020, 17:20
0 коммент.:
Дописати коментар