ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою АНТИЛІСОВИЙ ПАХАНАТ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою АНТИЛІСОВИЙ ПАХАНАТ. Показати всі дописи

23 березня 2020

Геннадий Зубко: Украина имеет все шансы стать участником европейского проекта Green Deal


Геннадий Зубко, вице-премьер-министр – министр регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства в правительствах Арсения Яценюка и Владимира Гройсмана считает, что в Украине уже создана база для продвижения ключевых реформ, но их результат будет зависеть от качества коммуникаций на всех уровнях и готовности мыслить по-европейски. Об этом – в его интервью агентству "Интерфакс-Украина" и Энергореформе.

После ухода с должности чему Вы себя посвятили, какие рассматриваете планы? 

Больше начал заниматься спортом, плаванием. Не говорю о каких-то достижениях, но занимаюсь тем, что позволяет получать чуть больше энергии. Еще начал подтягивать свою докторскую диссертацию. Не упускаю из виду и свои технические консультации, которые я провожу для бизнеса по своему направлению – оборудование и комплектация в конструкциях. И наконец, уделяю больше внимания Киево-Могилянской академии, членом наблюдательного совета которой я являюсь. В ближайшее время начну преподавать в академии, а в Киево-Могилянской бизнес школе уже читаю лекции.  Моя тема – проектный менеджмент на макроуровне. Считаю, что тема очень актуальна. Этот опыт нужно передавать студентам бакалаврата, даже не магистрата. Потому что система менеджмента в стране настолько поменялась, что не только тем, кто работает в системе органов власти, не только главам объединенных громад, которых я до сих пор консультирую, а нашим экономистам надо понимать, как выстраиваются взаимоотношения государства с бизнесом и на уровне микроекономики, и на уровне макроэкономики. Раньше бизнес рассматривался только с точки зрения регулирования и лицензирования – то, что делают центральные органы власти. С реформой децентрализации правила, выстраиваемые на местах, дают намного больше для взаимоотношений бизнеса с местной властью.

Какова в таком случае должна быть линия поведения на местах?

Бизнес приходит в первую очередь за рабочими руками, которые могут принести прибыль, и за инфраструктурой. По большому счету бизнесу все равно, где территориально он будет зарегистрирован. Выиграет та территориальная громада, глава которой покажет эффективность использования получаемых от бизнеса налогов, и где будет высокий индекс человеческого развития. Этот индекс плюс индекс конкурентоспособности – два основные показателя реформы децентрализации, которые мы ввели вместо устаревших социально-экономических показателей регионов.

Если глава территориальной громады на налоги построит в промзоне дорогу к предприятиям, их заплатившим, или модернизирует детский сад и добавит места для детей сотрудников этого предприятия, это уже диалог. Это уже выстраивается совместная стратегия развития.
Местная власть сегодня начинает мыслить мерками не бюджетного года, а мерками стратегии на два года, пять лет. Инвестор, откуда бы он ни был, смотрит, где индекс конкурентоспособности наиболее высокий, чтобы реализовать свои планы. И эти знания надо закладывать в студентов. 
Тем более, нам есть, где это делать. Возьмем, к примеру, одних из лидеров в высшем образовании – это Могилянка и Украинский католический университет. В УКУ более интересная платформа, а у Могилянки по духу всегда была лидерская история. Уже давно в любом правительстве есть ее выпускники. Как выпускнику КПИ, самого большого вуза, тоже первого в рейтингах, мне бы хотелось, чтобы и он имел такое позиционирование. Я думаю, что это проблемой не будет. Например, сегодня уже 43 вуза привлечены к реформе энергоэффективности и выпустили уже 1140 энергоаудиторов. В этом направлении КПИ может взять лидерскую позицию.

Давайте поговорим об особенностях проектного менеджмента в государственном управлении. С какими трудностями приходиться сталкиваться при его внедрении? 

Я на своем опыте скажу: проектный менеджмент в государственном управлении такой же эффективный, как и в бизнесе. Наличие политической воли – это единственное, что отличает бизнесовый экономический проект от проектного менеджмента в госуправлении. Без политической воли даже при наличии всех остальных составляющих, это, к сожалению, не работает. В госуправлении значительно большая инерция. Например, брак на предприятии можно увидеть за пару недель, а то и раньше. Принимая же закон, внедряя ту или иную реформу, результат сможешь увидеть не раньше, чем через год. И если его нужно скорректировать, потребуется ещё минимум полгода.
При этом я объяснял коллегам-министрам, что любая наша или их реформа всё равно опускается вниз – в громаду, будучи секторальной частью экономики. Без понимания этого, ничего не получится. 
Самое главное – каким бы умным ты ни был, если не умеешь коммуницировать с людьми, которые должны имплементировать это на местах, вдохновить их и направить, ничего не получиться. Заканчивая свою каденцию в министерстве, я оставил на подоконнике в холле фигурку монтажника с надписью о том, что "формируя государственную политику, думай о тех людях, которые будут ее внедрять". Вы заметили, что одним из замечаний президента к правительству Гончарука был как раз недостаток коммуникации с людьми и местным самоуправлением?

Да, есть европейские директивы в каждом направлении – и энергоэффективность, и децентрализация, и образование, и здравоохранение, и рынок газа. Но имплементация этих директив непростая, потому что на старую инфраструктуру надо наложить новые требования и показать переход. Но важно не останавливаться и не терять время. Впрочем, правительство Гончарука все равно на эти грабли наступило. Взять хотя бы ситуацию с переформатированием нашего профильного министерства. Хотя позже вернулись к опробованной системе, позволяющей говорить не только о реформе децентрализации как объединении громад, а также о секторальных реформах (в образовании, медицине, безопасности), вернули должность вице-премьера по развитию громад. У меня на формирование секторальных реформ ушёл год.

Например, новая украинская школа без нового образовательного пространства невозможна. Важно действовать параллельно: менять инфраструктуру и внедрять новую методологию. И так мы пошли практически по всем направлениям – амбулаториям, школам, детским садикам, ЦПАУ, Центрам безопасности. Эти моменты важны, а для этого нужен вице-премьер, который может не просто пытаться найти диалог со всеми министрами, а поставить конкретную задачу по всем направлениям. Потому что проектный менеджмент – это еще и ответственность. У тебя есть срок, у тебя есть финансовый и кадровый ресурсы – покажи свой КPI. Не можешь – пиши заявление и иди. Когда я пришел на должность, для меня было шоком, как люди работают. Приходят в девять и уходят в шесть. Спрашиваешь, когда будет результат, сказать не могут – мол, это же процесс согласования с другими министерствами. Тогда мы ввели стимулирующую оплату по результатам квартала, в том числе и за количество и качество подготовленных решений Кабинета Министров. Но по результатам первого года не все поставленные задачи были выполнены.  И никто не верил, что за невыполненные задачи мы вернем в бюджет 7 млн грн, предусмотренные ранее как премии. Конечно, на меня все смотрели со злобой, но потом поняли: нужен результат, и начали работать по этой системе. Вот недавно, почему поднялись вопросы по выплате больших премий в некоторых органах в конце года? Деньги остались, и их решили потратить, а не возвращать в бюджет.

Какой Вы видите роль Украины в реализации европейских экологических планов, в том числе Green Deal?  

И Фонд энергоэффективности, и теплые кредиты дают Украине базу для выполнения европейских директив. И это не вопрос лишь выполнения Угоды с ЕС. Это стратегия. Green Deal – масштабнейший проект ЕС, под который планируется привлечь EUR1 трлн.
И если сейчас мы, как европейская страна, сделаем все так, как заложено ментально в европейской системе менеджмента, то получаем перспективу и стратегию на многие годы.
Это может вывести нас на то, что, когда до 2030 года будет формироваться фонд под Green Deal, мы как страна найдем свои место и роль в этом проекте. И дело не в деньгах как таковых, а именно в обозначенной во временном пространстве системе взаимоотношений. Кстати, для меня в Соглашении о финансировании Фонда энергоэффективности было не самое важное, что нам дают EUR100 млн, а именно то, что это долгосрочное соглашение на 5 лет. Если есть срок, тогда четко обозначены задачи во времени и легче достигать цели. Важно, что за последние 5 лет мы видим коммуникацию, и за это время можем найти и других партнеров. 

Скажу откровенно, Европу пришлось убеждать и в потенциале Украины, и в необходимости нам помогать. Надо было убедить, что Европа никогда не станет зеленым континентом, как они себе ставят цель до 2050 года, если такая огромная часть Европы как Украина ничего не будет делать ни с энергоэффективностью, ни с выбросами углерода. Или мы вместе, или будем иметь пятно на территории Европы. И тогда они реально начали помогать, и Фонд энергоэффективности стал одним из инструментов для решения общих с европейскими партнерами экологических, энергетических задач и выполнения Директивы ЕС №27.  Украина как раз может быть одним из участников этого масштабнейшего процесса как Green Deal, озвученного в Давосе практически всеми влиятельными людьми, включая главу ООН, главу Еврокомиссии Урсулу фон дер Ляйен. И в этом процессе решили принять участие такие крупнейшие игроки, как Билл Гейтс, Джефри Безос, Джек Ма и Ричард Брэнсон, которые внесут 1 млрд в новый венчурный фонд для инвестиций в технологии и инновации в зеленой энергетике.

Я сейчас могу предположить, что огромная территория Чернобыльской зоны отчуждения может уже в ближайшее время стать частью этого проекта, будучи использованной, к примеру, под размещение технологичных мощностей огромнейшей базы данных, созданной в результате объединения инвесторов и науки.

Кстати, Вы были на форуме в Давосе. Какие остались ощущения? Какое отношение к Украине?

В Давосе Украина, к сожалению, не сделала конкретных предложений инвесторам. Им нужно было назвать отрасли и конкретные направления инвестирования, объемы потенциальных инвестиций, срок возврата и процентные ставки. Инвесторы ж не просто деньги инвестируют, они хотят получить прибыль. А при отсутствии проектов они просто покупали наши ОВГЗ, зарабатывая на финансовых инструментах, не инвестируя в реальный сектор экономики.
Эти моменты надо "читать". И министерства должны были это подготовить. В Давосе надо было говорить о конкретных проектах, например, о возможностях реконструкции Окружной Киева. Что это, к примеру, требует $1 млрд, указать ставку годовых, сказать, что у нас есть закон про концессию, что 7 лет – срок возвращения инвестиций. И надо было представить 10 таких проектов, акцентировав, что это будет стратегическая программа в поле зрения премьера и президента. Нам, к примеру, надо модернизировать ТЭЦ, привлекать людей в газодобычу. Также надо рассматривать другие инфраструктурные проекты и не только в Киеве.

Вы имеете в виду порты? 

Мы должны говорить о комплексе, мы не можем говорить просто о портовом терминале. Инфраструктура не работает только с точки зрения портовой администрации. Предлагая порты, мы должны говорить, что нам нужны в том числе инвестиции в железную дорогу. Что происходит сейчас? Массовое строительство терминалов в Украине, потому что инвестору, имеющему 60-80 га земли, необходимо обеспечить хранение урожая. Также бизнес уходит на американские технологии, когда просто ставят сушарки и загружают зерно в полиэтиленовые рукава, где оно может так храниться до девяти месяцев. Что выиграет портовый терминал, когда зерно к нему не подъедет?

Поэтому модернизировать порт – это хорошо, но вопрос надо рассматривать в комплексе. Вот, к примеру, в Украине повысили тариф на импортные вагоны. Беларусь вывозит щебень с севера страны. В результате 5-7 карьеров практически остановились, потому что 1,5 евро, которые добавились, разрушили ценообразование логистики. Что мы получили? Подняв цену, мы практически потеряли поставку щебня. Проиграла в первую очередь Укрзализныця, которая потеряла и клиента, и тариф.  Потеряло и местное самоуправление, которое рассчитывало свой НДФЛ, свою платежеспособность, исходя из денег с этих карьеров. И в конце концов люди потеряли работу. Еще пример – Гослесхозяйства подняли на 10% стоимость древесного сырья, в результате чего упал спрос. В тоже время в Европе из-за климатических изменений, приведших к заражению деревьев короедом, массово вырезают лес. Их рынок перегружен сырьем, цена низкая. 

Для меня как государственника важно, чтобы экономика работала и платились налоги.  Подымая стоимость и рассчитывая получить дополнительный объём денег, нужно думать, как это скажется на бизнесе и не проиграем ли мы больше.  Иногда лучше не подымать стоимость сырья, дав возможность работать на сырье внутренним переработчикам. В результате – загружены рабочие места, а налоги заплачены и с сырья, и с переработки. Экономика работает именно так.
И, знаете, если задуматься, что лучше – один инвестор на 100 миллионов или сто инвесторов по миллиону, то я, как человек, который занимался децентрализацией, убежден, что второй вариант перспективнее.
Этот миллион придет в конкретные громады, там поставят оборудование по переработке, создадут рабочие места, и мы получим ПДФО на местах. А это уже будет не 275 млрд грн доходов местных бюджетов, как в этом году, а возможно свыше 300.

Доноры уже высказались против смены политики в энергоэффективности с bottom-up на top-down. Как по-вашему такая смена повлияет на процесс внедрения энергоэффективности? 

Практически все, что можно было сделать в top-down, мы уже сделали. Объясню. Именно top-down – это формирование политики, правил поведения, принятие законов, запуск инструментов. На top-down мы сделали возможность формировать собственника жилья, и это не только вопрос ОСМД, это вопрос общего управления собственностью. Мы сформировали Фонд энергоэффективности как инструмент, мы разработали законодательство о коммерческом учете и обязали считать воду и тепло, а не расписывать по кв. м., мы приняли закон об энергоэффективности зданий, определивший, кто такой энергоаудитор, какая у него ответственность и что такое энергосертификат.

Следующий инструмент top-down – это деньги из госбюджета и наших партнеров, чтобы разместить на счету клиента, которого тоже, кстати, сформировали на top-down.
Но стоп! Это не означает, что эти деньги надо раздать коммунальным предприятиям и муниципалитетам. Мы что не знаем, что коррупция формируется не только на центральном уровне, но и на местном? Коррупция всегда идет туда, где есть деньги.
Спросите у людей, ОСМД, готовы ли они отдать свои деньги в коммунальное предприятие, которое практически не смогут проконтролировать? Нет! Это была ключевая позиция ЕС и наша, что только собственник может эффективно проконтролировать деньги.
Что такое bottom-up? А это как раз та работа, которая должна вестись муниципалитетами. Вместо создания коммунального предприятия, занимающегося ремонтами, нужно работать с ОСМД, которых у нас 33 тысячи.  Это потенциальные клиенты именно муниципалитетов, которые должны сделать все, чтобы запустить процесс работы с Фондом. Вот если бы муниципалитеты занимались не созданием коммунальных предприятий для ремонта домов (этим должны заниматься предприниматели на условиях открытого конкурса), а помогли сделать энергоаудит домов и получить энергосертификат, провести собрание жильцов – это другое дело. Потому что и Фонд энергоэффективности, и доноры спонсируют только энергоэффективные проекты, но не ремонты.

Но если мы эти деньги переводим на КП, то очень быстро увидим неэффективную работу, потому что они фактически ни за что не отвечают и не дают никаких гарантий. Вот здесь возникает вопрос – чего именно мы хотим добиться?

Видимо, чтобы быстрее освоить деньги?


Вот это вы точно сказали. Но тогда какая цель – энергомодернизация жилфонда или освоение средств? Это важно различать. Поскольку, во-первых, вопрос энергоэффективности важен для нас не просто как уменьшение потребления энергии в жилищном секторе, транспорте, энергетике, промышленности, это вопрос нашего участия в мейнстриме видения евросообщества и мира. Или мы будем в этом мейнстриме, или снова будем пытаться догнать, что-то модернизируя? А во-вторых, энергоэффективность – не просто модернизация 180 тысяч многоэтажек и 10 млн домов частного сектора, это еще и вопрос макроэкономики. Минимум $2 млрд – уменьшение нагрузки на покупку газа, 75 тысяч рабочих мест, рост малого и среднего бизнеса.

Например, у нас сегодня около 1200 энергоаудиторов, а потребность страны – 5 тысяч. Они должны появиться, и это тоже рост бизнеса. Также должны развиваться уже существующие и новые сервисные компании, проектные организации, производители энергоэффективных материалов. Кстати, и нами, и европейскими партнерами Фонд энергоэффективности рассматривался как двигатель, который запустит макроэкономику. 75 тысяч рабочих мест! И это вопрос рынка. А ели будет только одно КП, которое модернизирует дома, то где место этому бизнесу?  Эта логика ломается, когда мы отдаем деньги в муниципалитеты. Я всегда говорю, не думайте, "що хтось без вас зробить щось добре для вас". Если мы отправим деньги на муниципалитет, то убьем у людей желание принимать решения, никогда не научим их управлять своим жильем. Не надо ждать, пока маховик запустят. Государство сделало хорошую машину, залило туда топливо, масло, а теперь надо научить водителя ехать. Вottom-up на этом этапе – это когда и муниципалитетам, и Фонду, и департаменту профильного министерства, и ОГА надо активно включиться и начать коммуницировать с людьми.

Кстати, насколько реален план модернизировать в 2020 году тысячу домов?

Что такое 1000 домов? За 4 года теплые кредиты обеспечили заявки 700 тысяч семей. Грубо говоря, это 7 тысяч домов за 4 года и 2200 ОСМД. 1000 домов – это не что-то заоблачное и нереальное. Мы рассматривали, что Фонд должен в год удовлетворять не менее 3 тысяч заявок.
И, кстати, моя идея – создать базу типовых проектов для проведения энергоэффективности. У нас примерно 180 тысяч многоэтажных домов, их можно объединить по типах, для которых проекты будут общими. Это существенно сэкономило бы время заказчика на проведение мероприятий по энергоэффективности. Да, кстати, это тоже bottom-up, который нам нужен. 
И еще. Безусловно, необходимо создание площадки, где встречается клиент, энергоаудитор, проектант и сервисная компания. Когда мы даем инструменты ОСМД, мы же должны их и защитить. В энергомодернизацию инвестируются немалые деньги, и, если, взяв предоплату, компания не выполняет своих обязанностей, то она должна попасть в черный список и больше не появляться на этом рынке. Такая площадка – это еще и вопрос конкуренции. Клиент должен иметь возможность получить предложения от любой компании, с любого региона. Может, он примет предложение своей местной компании, но та уже будет понимать, что по ценам с ней конкурируют компании с других областей.

Это Фонд может сам сделать? 


Он обязан это сделать. Обязанность Фонда – не только финансировать проекты, но и в комплексе вести эти проекты, а также мониторить эффективность проведенных мероприятий, мониторить энергопотребление модернизированных домов. На это надо обращать внимание. И если мы говорим о масштабах, то их уже можно увидеть на других примерах. Рынок газа запущен, рынок электроэнергии запущен, и люди прекрасно понимают свою маржинальную возможность возвращать деньги.

Кстати, считаю, что сейчас очень важно сосредоточиться на работе с муниципалитетами, это идеальный период. До 25 октября (местные выборы) каждый мэр захочет получить дополнительный PR на модернизации того или другого дома. Они должны включиться в процесс при активной работе Фонда. Можно немного упросить процедуру принятия решения, поменять мотивационную, компенсационную политики, муниципалитеты могут помочь провести энергоаудиты, которые потом Фонд компенсирует клиенту, но тему местных выборов надо с позитивом использовать. 

Уровень напряжения между местными органами власти и центральной возрос. Есть ли шансы сделать так, чтоб не летели щепки во все стороны? 

К 25 октября, к выборам, Украина должна прийти на одной основе объединённых громад, мы не можем снова оставить белые пятна.

Но в любом случае найдутся точки, где будет недовольство. Главное, чтоб не было соблазна переделать "спроможні" громады. Как мы рассчитывали? Мы четко смотрели на карту и понимали, что у нас есть громады, которые живут своей жизнью. И при административном решении заполнения пустых пятен они – наши сторонники, которые помогают убедить людей, что это действительно надо, и что они теряют свое время и время своих детей, которые должны жить в другом качестве услуг. Но если смотреть на общую картину по подготовке перспективных планов, то главный момент, на котором сейчас надо сосредоточиться, это утвердить правительством перспективные планы, по которым будут приняты решения по следующим выборам.
Новый премьер ставит задачу, насколько я могу судить, завершить все технические и технологические вещи по формированию перспективных планов ОТГ до 25 июля, когда ЦИК объявит начало избирательной кампании.
Я считаю, что тот темп, который еще мы задавали, ориентируясь на так называемый горизонт-2020, и эти шаги, которые должны быть предприняты, очень важны. И это реально сделать до 25 октября. Единственное, что сейчас надо ускорить – процесс обсуждения и принятия решений. Я вижу, что на 80% он дозрел, но эти 20% – самые тяжелые. Они самые конфликтные, недорассмотренные. Надо проводить коммуникационную кампанию, но не на уровне Кабмина, а на уровне областей и ОГА. Мы не должны забывать, что выборы проходят не только в объединенных громадах, они должны пройти и в районах. Мы должны определиться, каким будет районный уровень и какими будут полномочия на этом уровне. Исходить из того, будет ли изменена админкарта Украины. Есть разные мнения. Более радикальное – нам достаточно 92 района. Я стою на позиции, что надо где-то 110, учитывая временно оккупированные территории. Есть мнение, что районов должно быть около 140. Без решения этого вопроса выборы 2020 году будут неполноценны. Но есть еще один важный момент: мы должны провести реформу районного уровня, потому что, когда будет полная карта объединённых громад, мы получим страшнейшее задвоение админресурса. Соответственно, это громаднейшая нагрузка на государство с точки зрения выплат. Проводя такую реформу, мы можем уменьшить выплаты на содержание управленческого аппарата, но можем не уменьшать и дать достаточно хорошую зарплату для менеджеров в эти районы. И тогда мы получим хороший менеджмент, который будет заниматься серьезными вопросами инфраструктуры. 

Партнеры для правительства – кто они?

Одни из ключевых партнеров правительства могут быть наши профильные ассоциации местного самоуправления. Городов, советов всех уровней, объединенных территориальных громад. Они, естественно, лоббируют местные интересы, и мы с ними в этом отношении боролись, но через них можно иметь взаимосвязь на местах. Европейский Союз – это наш партнер. Я считаю, что мы имеем уникальную модель децентрализации, мы объединили опыт очень многих стран. Например, по Германии – это админустройство, по Швеции – образование и цифровое обеспечение через центры предоставления услуг. Но в целом мы основываемся на двух документах. Это Европейская хартия местного управления, которую мы выполняем, чтобы присоединиться к европейскому обществу, и Соглашение про ассоциацию с ЕС. Также Венецианская комиссия – это один из наших партнеров, который разрешал очень много конфликтов.
Партнеров очень много, и самое главное, что они заинтересованы в успехе Украины.
Перед ЕС сейчас очень много вызовов. Коронавирус, угроза финансово-экономического кризиса, мигранты, Brexit, вопросы по шенгенской зоне, многое другое. И Украина на своем примере сейчас показывает, как евродирективы, приближение к европейским хартиям и выполнение евросоглашения приближают страну к Европе. А если мы не идем в Европу, то люди будут отсюда уезжать. Дело не столько в зарплатах, больше – в инфраструктуре вокруг. Например, семейный врач в Киевской области – достойный уровень зарплаты, амбулатория и условия работы, автомобиль, но он уезжает. Оказывается, его дети не имеют возможности ходить в музыкальную школу. Сам он готов терпеть, допустим, и дороги, и отсутствие кинотеатров, но детей не хочет лишать дополнительных возможностей. 

Самый дискуссионный сегодня – земельный вопрос. Каким Вы видите его решение?

Вопрос по рынку земли не только в том, что он должен быть запущен. Это вопрос рывка Украины. Или мы его используем как революционный подход, или дальше будем пребывать в постсоветском пространстве.
Если мы выберем модель Польши, Франции или Германии, то получим очень развитую сельскую территорию со спектром услуг и качеством людского потенциала. И надо понимать, что кроме получения инвестиций в рынок земли, мы получим огромные инвестиции в переработку. На каждый доллар от инвестиций в землю придёт 30 центов в переработку. 
Украина располагает 10 млн га. Хотите получить деньги – оставьте половину у государства для обеспечения продовольственной безопасности. При этом – выставьте на прозрачную аренду через аукцион по $200 за га. Есть такая цена на рынке. Это лучшие земли. Вы получите миллиард евро в год. Для сравнения: мы сейчас у МВФ просим 5,5 млрд долларов на 3 года.

Если всё-таки хотите продавать государственную землю, по моему мнению, эта земля не может стоить меньше $25 тысяч за гектар. Глина на камне в Испании стоит 30 тысяч. Высокая цена земли даст возможность привлечь не спекулянта, а стратегического инвестора. Не того, кто будет думать исключительно о маржинальной прибыли. Страны, которые рассматривают свою продовольственную безопасность, как стратегический вопрос, заплатят и 50 тысяч, но они будут исходить из развития глубокой переработки и извлечения той прибыли, которая не состоит только в выращивании кукурузы и продаже ее в виде зерна. Это даст нам стратегических партнеров, которые вложат инвестиции в инфраструктуру, и мы будем понимать, как будут развиваться эти территории. К тому же они будут заинтересованы, чтобы Украина была в безопасности. В условиях войны мы получаем дополнительную поддержку не только европейского, но и мирового сообщества. При этом, безусловно, мы должны обеспечить правила на этом рынке. Если мы дадим регистраторам право оформлять сделки на этом рынке, то завтра при имеющейся судебной системе мы не сможем найти крайнего, чья же это земля. Надо создавать Земельный банк, специализированную институцию, подобную комиссии по ценным бумагам, которая и будет вести регистрацию этих сделок. И это будет общий реестр прозрачного перехода. Это очень тяжелая и сложно имплементируемая реформа. В частности, потому что возможности фермерских хозяйств, которые сейчас эту землю обрабатывают, ограничены. Они закредитованы под завязку. У них кредиты на технику, удобрения, защиту растений. Если им навязывать еще и покупку земли, они этого просто не потянут. А возможность перекредитования они расценивают как передачу земли в залог и путь к ее потере.

Здесь очень важна коммуникационная работа. Надо показать людям, что мы хотим от этой реформы. Скажу откровенно, люди, которые работают на земле, не услышали, что они получат в результате. Нужны цифры, расчеты, понимание эффективности. Для каждого украинца и для государства в целом. А без цифр ничего не получится. Кстати, по децентрализации все четко оцифровано – 1500 громад, местные бюджеты в 300 млрд грн на этот год (а ведь начинали с 70 млрд в 2014-ом), и самое главное – рост качества услуг.

Может, поделитесь собственными энергоэффективными мерами? Наверняка, Вы не проигнорировали то, что внедряли в стране.

Я живу и работаю в Киеве в арендованном жилье, иногда переезжаю в родной Житомир. На арендованных площадях невозможно что-то делать, но родители в Житомире дом модернизировали. Первое – утеплили, и это дало около 20-22% экономии энергии. Купили котел на дровах и электрический. Правда, в этом году из-за теплой погоды только газовым пользуются, нет смысла дрова таскать и запускать электрокотел. Но логика понятна – ночью выгоднее отапливать электричеством. В планах – установка гелевых коллекторов, чтобы экономить на подогреве воды. Солнечные панели нет смысла ставить – без программы поддержки и сброса электроэнергии в сеть слишком долго окупаются мероприятия. Энергосберегающие лампочки имеют потрясающий эффект. Так вот, общие мероприятия практически снизили потребление энергоресурсов приблизительно на 50%. Вложения уже окупились.

20 березня 2020

Слава прикордонникам - от затримали так затримали


19 березня 2020 року близько десятої години вечора неподалік населеного пункту Куликівка прикордонники затримали автомобіль ЗІЛ-131 навантажений дров'яною деревиною, який тягнув трактор Т-150, оскільки під час руху автомобіль зламався. Прикордонники викликали поліцію для перевірки дозвільних документів для транспортування деревини.

Автомобіль рухався із кварталу 24 виділ 11 ділянка 4 Тарнавського лісництва. На даній ділянці проводиться рівномірно-поступова рубка (головне користування) площею 0,4га згідно лісорубного квитка №24 від 07.02.2020 року.

Наряд поліції прибув на місце події, водій пред'явив товаро-транспортну накладну на перевезення деревини. Деревина була маркована біркою згідно вимог системи електронного обліку деревини. Після перевірки документів та встановлення їх законності працівники поліції відпустили автомобіль.





****


Як про це писали ЗМІ

****

Неподалік кордону на Буковині незаконно вирубували деревину (ФОТО)




15:49, 20 березня

У Чернівецькій області прикордонники затримали групу осіб, які незаконно вирубували ліс неподалік українсько-румунського кордону.

Про це повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби України-Західний кордон.

Чоловіків прикордонники виявили вчора, 19 березня, неподалік населеного пункту Куликівка Герцаївського району. Відпрацьовуючи випереджувальну інформацію щодо можливої протиправної діяльності в заданий район вибула група реагування. В межах контрольованого прикордонного району охоронці кордону виявили трактор Т-150К.

Останній тягнув вантажний автомобіль марки ЗІЛ-131. Саме на ньому прикордонники виявили незаконно вирубану деревину. Жодних дозвільних документів на вантаж у чоловіків не було.

На місце виявлення протиправної діяльності військовослужбовці викликали представників Національної поліції та передали порушників правоохоронцям. Адже в їх діях вбачаються ознаки злочину передбаченого статтею 246 ККУ "Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу".

https://www.0372.ua/news/2701602/nepodalik-kordonu-na-bukovini-nezakonno-virubuvali-derevinu-foto

***


Прикордонники затримали вантажівку з деревиною (ФОТОФАКТ)

Сьогодні о 15:01
ЧЕРНІВЦІ



У Чернівецькій області прикордонники затримали групу осіб, які незаконно вирубували ліс неподалік українсько-румунського кордону.
Прикордонники виявили чоловіків вчора, 19 березня, неподалік населеного пункту Куликівка Герцаївського району. Про це повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби України-Західний кордон.



В межах контрольованого району прикордонники виявили трактор Т-150К, який тягнув вантажний автомобіль марки ЗІЛ-131. Саме на ньому прикордонники виявили незаконно вирубану деревину. Жодних дозвільних документів на вантаж у чоловіків не було. На місце військовослужбовці викликали представників Національної поліції та передали порушників правоохоронцям. Адже в їх діях вбачаються ознаки злочину передбаченого статтею 246 ККУ "Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу".


14 березня 2020

Під виглядом боротьби з корупцією влада обвалила лісову галузь в Україні


Упродовж 2019 року (особливо другої половини) та початку 2020-го державні лісові господарства стабільно і впевнено йдуть у мінус. Відбувається це по всій Україні, але особливо відчутно на Закарпатті, для якого лісова галузь протягом століть була і є провідною.

Ось кілька промовистих цифр.

Рентна плата порівняно з 2018-м зросла для закарпатських лісгоспів на 9 мільйонів гривень – при тому, що заготівля лісу за той же період зменшилася на 150 тисяч кубометрів (або на 13%).

Незважаючи на різке зменшення лісозаготівлі, ставка відрахування від чистого прибутку зросла від 50 до 90 відсотків.

Триває масове звільнення директорів держлісгоспів без призначення на їх місце тимчасових виконувачів обов’язків, тобто підприємства залишаються без керівників.

На Закарпатті за останні кілька місяців звільнені вже шестеро директорів ЛГ. При цьому очільника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства В. Мургу (тепер уже колишнього) двічі публічно згадував прем’єр-міністр Гончарук (теж уже колишній) – спочатку оголосив про відсторонення від посади, а потім і про звільнення. Враховуючи той факт, що кадрові питання в обласних управліннях не компетенція і не рівень прем’єра, для Мурги це дуже велика честь. Але йдемо далі.

Через різке зменшення заготівлі та збільшення податкового навантаження пішов у мінус прибуток лісгоспів, що потягнуло за собою нижчі зарплати. Порівняно з 2018-м чистий прибуток держлісгоспів зменшився вдвічі – на 50 відсотків, а середня платня працівників упала на 7%.

Усі пам’ятають, що рано чи пізно стається з коровою, яку починають годувати менше, а доїти більше? Цей процес уже почався – у порівнянні з 2018 роком у 2019-му закарпатські держлісгоспи сплатили до зведеного бюджету на 7 відсотків менше податків і зборів. Вперше за багато років виникла недоїмка по сплаті податків і заборгованість по зарплатах! І це ще не все – щоб вижити, лісгоспи (теж уперше за багато літ) змушені переходити на неповний робочий день і навіть звільняти працівників.

Те, що уряд під гаслами боротьби з корупцією звільняє керівників державних підприємств, цілком зрозуміло – це його право. Але, по ідеї, після звільнення «корупціонерів» та «злодіїв» галузь має йти різко вгору, а тут навпаки – стає гірше й гірше. А все тому, що урядовці працюють тільки на телеекранах і у смартфонах, проголошуючи лозунги, які сподобалися б широкому загалу. Зате реальна робота не ведеться взагалі. Немає ні розуміння стратегії розвитку лісової галузі, ні професійних кадрів, щоб її реалізувати. Таке враження, що минулий уряд хотів навмисно розвалити лісові держпідприємства, які працювали стабільно й утримували сотні тисяч родин по всій Україні. Як буде поводитися теперішній – побачимо, але надії на щось толкове мало.

До речі, в лісовій галузі Закарпаття зайнято близько 30 тисяч чоловік, котрі завдяки роботі утримують свої сім’ї. Якщо так піде й далі, багато з них незабаром змушені будуть покинути родини й поповнити численну армію «чеських заробітчан».

Ярослав ГАЛАС, із фейсбуку

Від редакції. У новому відеоблозі від «Б’ютифул Карпати», де йдеться про компанію «ВГСМ» із Великого Бичкова, яка вже багато років успішно працює на експорт, виготовляючи меблі на замовлення концерну IKEA, директорка закарпатського підприємства й обласна депутатка Ірина Мацепура теж зачепила проблеми галузі. Зокрема повідомила, що останнім часом у Європі з’явилися великі запаси деревини – бо в ЄС пережили серйозні вітровали, плюс роблять суцільні рубки ушкоджених короїдом зелених масивів. Відповідно ціни на сировину там упали, натомість в Україні Державне агентство лісових ресурсів продовжувало їх підвищувати. Й склалася ситуація, що український ліс став набагато дорожчим за європейський! Звичайно, в таких умовах нашим виробникам усе важче конкурувати з зарубіжними. Та й через зміцнення гривні, за словами пані Ірини, вітчизняні експортери недоотримують 15 – 20 відсотків виручки. До речі, якщо раніше на «ВГСМ» працювало 500 чоловік, то зараз – 350. Але на фірмі таки сподіваються на якісь позитивні зміни

14.03.2020 - 08:04

01 березня 2020

Знищення карпатських лісів виявилося брехнею: що ж відбувається насправді



Пости у Фейсбуці про вирубку лісів не показують справжніх серйозних проблем і схем, які є у цій сфері, нагадує еколог Оксана Станкевич

Часто в інтернеті можна натрапити на вражаючі відео масштабного знищення лісів у Карпатах, на Закарпатті та в інших регіонах України. Еколог, кандидат біологічних наук та президент РМЕО "Екосфера" Оксана Станкевич у коментарі для Styler розповіла, що більшість таких відео – це відверта маніпуляція, яка не показує справжніх проблем у цій сфері.

"Коли кажуть про катастрофічне знищення лісів на Закарпатті, це кліше, яке досить часто використовують. Треба розуміти, що рубки проводяться у лісах промислового призначення або у експлуатаційних лісах. Це їхнє спеціальне призначення. Для них визначається розрахункова лісосіка, яка затверджується Міністерством екології. Цей затверджений об’єм деревини має вирубати кожен лісгосп. Фактично я не знаю випадків перевищення ось цієї розрахункової лісосіки лісгоспами", - пояснює вона.


"Державна екологічна служба контролю практично знищена"


В той же час існують й інші види рубки. Зокрема, санітарна. Її проводять з метою оздоровлення дерев.

"Тут вже ми можемо бачити іншу картину. Справа у тому, що такі вирубки не лімітуються законодавством. Говорити про те, відбувається рубка правомірно чи ні, навряд чи можна. Це треба перевіряти і надавати реальні докази. Проте тут можливі різні зловживання. Приміром, призначення санітарної рубки у абсолютно здоровому лісі. Але проконтролювати це практично неможливо! Бо коли ліс вже зрубаний, його вивезли, то надзвичайно важко визначити правомірність або неправомірність цього факту", - коментує Оксана Станкевич.

В Україні діє державна екологічна інспекція, проте державна екологічна служба контролю практично знищена, вважає еколог.

Фото: Часто з маніпулятивних фото чи відео вирубки лісів не видно, де саме були зняті кадри, вважає еколог (pixabay.com)

"У цієї інспекції мало повноважень, мало інспекторів. Таких випадків, коли б люди ходили і перевіряли все за лісорубними квитками, я взагалі не знаю. Коли вже хтось із місцевих чи небайдужих виявив вирубку, то тільки тоді викликають інспекторів, які реагують на конкретні скарги. Але і це не означає, що інспектори доведуть незаконність цієї вирубки. Як правило, вони інспектують одне-два чи п'ять зрубаних дерев – те, що списується на браконьєрство", - продовжує експерт.

Ефективного державного екологічного контролю за рубками у нас немає, впевнена вона. Але коли деревина дійсно вивозиться незаконно? Оксана Станкевич пояснює: незаконно деревина вивозиться, коли на неї немає взагалі ніяких документів: немає лісорубного квитка, ніяких інших відомостей.

"Але у нас такого практично немає, бо на кожному дереві, як правило, є лісорубний квиток, є чіп. Тут лише можна причепитися до правомірності або неправомірності призначення рубки того чи іншого виду, і все. Але перевірити це, схопити когось за руку і звинуватити - надзвичайно важко. Проте на таку деревину зазвичай є документи, тому вона не може вважатись нелегально заготовленою і незаконно вивезеною", - пояснює вона.

"Ці фото дуже часто взагалі не з Закарпаття"


В той же час часто в соцмережах та на різних сайтах поширюють відео "вражаючої вирубки" лісів. Оксана Станкевич вважає, що це найбільша маніпуляція, яка тільки може бути.

"По-перше, ці фото дуже часто взагалі насправді не з Закарпаття. Я таких фото і відео бачила дуже багато, і це були або фотографії вітровалу у Словаччині, або вітровалу на кордоні з Румунією та Україною з румунського боку. Там є свої проблеми: ліси пороздавали у приватну власність і "косять" все, що є. На таких фото або відео ми не бачимо, що це за масив, не бачимо GPS-координатів – нічого. Дуже часто це не є правдою", - підкреслює еколог.

Фото: "Потрібні глибинні дослідження, щоб розкрити ті схеми, які насправді існують" – Оксана Станкевич (РБК-Україна)

Коли інформація про вирубку лісів дійсно правдива?

"Коли ми бачимо санітарну рубку, яка займає великі площі. При цьому дуже важко судити про відсоток рубки дерев, що є довкола тих територій. Наприклад, ви стоїте на схилі і фотографуєте голий схил. З одного ракурсу дуже важко судити, який відсоток займає ця рубка в усьому лісфонді даного лісгоспу. Я розцінюю подібну інформацію як відверту маніпуляцію", - каже вона.

"Існуючі схеми - не такі прості, як видно з Фейсбуку"


Тим часом із лісом в Україні зловживання є, переконана Станкевич.

"Є безліч різних схем, але цими постами у соцмережах вони не відкриваються. Подібного роду інформація взагалі не зачіпає справжніх проблем: те, що публікується у Фейсбуці, взагалі виїденого яйця не коштує! Із цього можна лише посміятись. Потрібні глибинні дослідження, щоб розкрити ті схеми, які насправді існують. Наприклад, є схеми і маніпуляції у призначенні санітарних рубок. Це схеми заниження сортності деревини. Маніпуляції з аукціонами. Наприклад, з нашого боку продаються дрова, а виявляється, що з іншої сторони кордону купили круглий ліс або іншу деревину. Існуючі схеми насправді не такі прості, як видно з Фейсбуку", - підкреслює вона.

В той же час багато українських знаменитостей виступають за захист українського лісу саме після тог, як побачили масштабні вирубки лісів, а політики використовують екологічну тематику у власних цілях.

"Особливо вражає, коли діячі шоу-бізнесу ходять по лісу, де пройшов сильний вітровал, показують на вивернуті пні і кажуть, що в цьому винні лісники. Я, як людина, яка займається охороною природи вже двадцять років, дивлюся на це і розумію, наскільки сама охорони природи опускається нижче плінтуса. Бо це саме відео дивиться лісник і не може зрозуміти. Кожен вірить в те, у що хоче вірити у міру своєї освіченості, свого досвіду і так далі", - каже Оксана Станкевич.

22 січня 2020

Лісівники категорично відкинули звинувачення прокуратури щодо незаконної вирубки дерев

Вони вважають, що подібні заяви підривають авторитет лісового господарства



В обласному управлінні лісового господарства спростували заяву прокуратури Кіровоградської області щодо виявленого факту незаконної порубки лісу на території, що належить ДП «Онуфріївське лісове господарство».

Як зазначив у коментарі CBN перший заступник начальника управління Олег Середюк, такі заяви підривають авторитет лісового господарства і створюють негативну думку громадськості щодо діяльності підприємства в цілому.

«Ми повинні розуміти, що ліс – це відновлювальний ресурс. Як пшеницю посіяли, виростили, зібрали, так і ліс: посадили, він виріс до 80-120 років, а це той вік, коли ми можемо найбільше користі отримати з заготовленої деревини, а на тому місці будуть висаджені лісові культури», – пояснив Олег Сердюк.

За його словами, відбувалася рубка головного користування, тобто рубка стиглого лісу.

«Дерева помітили, обміряли, дані перевели в об’ємний показник, нарахували рентну плату, яку ми повинні сплатити, зафіксували, яку деревину отримаємо на цій ділянці, а потім виписали лісорубний квиток на підставі матеріалів відведення», – розповів перший заступник начальника управління.

Він додав, що розмір головного користування встановлюється Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об’єднанням «Укрдержліспроект» по кожному лісогосподарському підприємству один раз на десять років. Його затверджує профільне міністерство. Тобто ця рубка була включена в план, розроблений десять років тому. Зокрема, Онуфріївське лісове господарство може заготовити 5700 куб. м лісу на рік від рубок головного користування.

«Ми не можемо зрозуміти позицію правоохоронних органів. Ми твердо заявляємо про законність дій. Уся деревина була чипована, внесена в реєстр електронного обліку та офіційно реалізована», – додав Олег Середюк.

Нагадаємо, за даними прокуратури, працівники «Онуфріївського лісового господарства» разом з «чорними лісорубами» вирубали багаторічні насадження цінної породи дуба першого сорту.




Лара Гуріна

журналіст CBN
Facebook

22.01.2020 (17:30)
https://cbn.com.ua/2020/01/22/lisivnyky-kategorychno-vidkynuly-zvynuvachennya-prokuratury-shhodo-nezakonnoyi-vyrubky-derev/

***


Товариство лісівників України
·


В обласному управлінні лісового господарства спростували заяву прокуратури Кіровоградської області щодо виявленого факту незаконної порубки лісу на території, що належить ДП «Онуфріївське лісове господарство».

Як зазначив у коментарі CBN перший заступник начальника управління Олег Середюк, такі заяви підривають авторитет лісового господарства і створюють негативну думку громадськості щодо діяльності підприємства в цілому.

«Ми повинні розуміти, що ліс – це відновлювальний ресурс. Як пшеницю посіяли, виростили, зібрали, так і ліс: посадили, він виріс до 80-120 років, а це той вік, коли ми можемо найбільше користі отримати з заготовленої деревини, а на тому місці будуть висаджені лісові культури», – пояснив Олег Сердюк.

За його словами, відбувалася рубка головного користування, тобто рубка стиглого лісу.

«Дерева помітили, обміряли, дані перевели в об’ємний показник, нарахували рентну плату, яку ми повинні сплатити, зафіксували, яку деревину отримаємо на цій ділянці, а потім виписали лісорубний квиток на підставі матеріалів відведення», – розповів перший заступник начальника управління.

06 листопада 2019

Що вбиває природу України: нові горизонти нелегальної лісозаготівлі і корупції


Україна обороняється на двох фронтах. Перший – утримує навалу з боку країни-агресора на сході своїх кордонів, зіткнувшись з російською агресією. Другий, в самісінькому центрі держави, де триває боротьба з однією з найгірших проявів корупції серед пострадянських держав.

Українські ліси стали полем, на якому відбувається одна з найбільших битв у другій війні, — такими є висновки у дослідженні Earthsight, які свідчать про співучасть національних урядів ЄС та найбільших у світі лісопереробних підприємств у корупційній кризі в лісовій галузі України.

Причетні до корупції: дослідження Earthsight

Протягом останніх двох років Earthsight, яка займається вивченням проблем незаконної вирубки лісів у світі, розслідувала нелегальну лісозаготівлю та корупцію у сфері лісоматеріалів в Україні й відстежувала зв’язки із закордонними ринками.

Отримані результати дослідження вказують на те, що галузь поринула в незаконність, з найсерйознішими проблемами, пов’язаними з корупцією серед державних підприємств, які займаються здебільшого лісозаготівлею, і їх керівництвом в агентстві лісових ресурсів.
В матеріалах дослідження наголошується, що всі лісозаготівельні роботи в Україні здійснюються безпосередньо урядом через державні лісогосподарські підприємства, здебільшого під егідою Державного агентства лісових ресурсів України.

Хоча вони прагнуть схарактеризувати ситуацію як підпільну злочинну діяльність, що проводиться окремими представниками суспільства і в досить обмеженому масштабі, реальність така, що переважна більшість незаконної заготівлі в Україні також здійснюється самими лісогосподарськими установами, наголошують в Earthsight.

Отримані дані свідчать про те, що сотні державних лісогосподарських підприємств України беруть участь в систематичному, навмисному порушенні широкого кола правил під час лісозаготівлі.

Немає нічого більш руйнівного, ніж незаконна «санітарна рубка», адже 60 відсотків рубок відбувається за межами цих обмежень, найчастіше у формі «санітарної рубки», яку виправдовують необхідністю запобігання поширенню хвороб.

Дослідження 18 лісозаготівельних ділянок в чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах, проведене на замовлення Earthsight, показало, що від 67 до 78 відсотків рубок є невиправданими, а відтак, незаконними.

Якщо отриманий результат екстраполювати на національний рівень, виходить, що незаконна санітарна вирубка становить на даний момент 38-44 відсотки загального виробництва та експорту.

Польові дослідження Earthsight також показали поширення інших видів порушень правил лісозаготівлі державними органами.

Корупція, як алгоритм злочину

Алгоритм, за допомогою якого деревина, що надходить на ринок від державних підприємств, характеризується систематичними випадками корупції.

Вищі посадові особи в столиці особисто скеровують продажі колод найбільшим закордонним покупцям в порушення правил. Колишній голова лісового агентства обвинувачується в тому, що вивів понад 30 мільйонів євро від таких продажів у свої руки через складну мережу офшорних компаній протягом 2011- 2014 років.

Фірми зобов’язували робити такі платежі для отримання доступу до української деревини, і в обмін отримували знижки на покупку колод і пиломатеріалів з лісгоспів.

Згідно з оцінками, приблизно 12 000 неліцензованих лісопильних заводів обробляють цю деревину головним чином для експорту. В результаті експорт пиломатеріалів перевищує легальне виробництво всієї країни на 75 відсотків: щорічно експортується незаконно отриманих пиломатеріалів на 1,2 мільйона кубічних метрів.

Корупція на місцевому рівні щодо продажу деревини для внутрішнього перероблення, тим часом, годує зростальну «тіньову деревообробку» в понад 12 000 незаконних тартаків.

Причетність ділків із ЄС: ліс та бурштин

В матеріалах Earthsight наголошується, що ЄС, без сумніву, є найбільшим місцем експорту української деревини, та становить 70% від загального обсягу. Закупівлі ЄС різко зростають, досягнувши 1 млрд. євро у 2017 році.

Отримані дані свідчать, що щонайменше 40% цього лісу було заготовлено або продано незаконно, за допомогою корупційних дій. Дані також демонструють, що Україна — це найбільший постачальник деревини високого ризику в ЄС з обсягами, що перевищують всі тропічні країни Латинської Америки, Африки та Південної Азії разом взятих.

Earthsight виявив, що дочірня компанія Schweighofer Group, яка займалася більшою частиною цих постачань до 2016 року, безпосередньо замішана в кримінальній справі проти колишнього начальника Державного агентства лісових ресурсів Сівця. Досудове розслідування, проведене українськими прокурорами, показало, що це одна з чотирьох фірм, які колективно заплатили понад 13 мільйонів євро за фіктивні «маркетингові» послуги офшорним компаніям, контрольованим колишнім очільником та його дружиною.

Schweighofer далеко не єдиний великий покупець з ЄС, чиє ім’я виникає в справах про незаконну деревину в українських судах. Румунське дочірнє підприємство компанії JAF Group, лідер гуртової торгівлі деревиною в Центральній Європі, пов’язане з одним із найбільших в Україні випадків незаконного експорту деревини, що стався у Львівській області у 2016 році, коли корумповані чиновники допомогли відмити незаконні пиломатеріали. Судові документи підтверджують факт постачання деревини для JAF одним з організаторів цієї схеми протягом відповідного періоду. Після отримання інформації від Earthsight, даний постачальник був занесений в чорний список компанії JAF.

Водночас з тим, як заборона на експорт колод зменшила закупівлі іншими компаніями, провідним імпортером української деревини в ЄС нині є Egger, другий у світі за величиною виробник дерев’яних панелей (використовуються в будівництві та виробництві дешевих меблів).

Провідні світові конкуренти Egger у секторі панелей на базі деревини, Kronospan та Swiss-Krono, продовжували закуповувати великі обсяги деревини в українських державних лісових підприємствах, чиї вищі посадові особи є фігурантами тривалих кримінальних корупційних розслідувань, як і польська целюлозна фабрика, що працює під керівництвом International Paper – найбільшої у світі паперової компанії.

Одна третина імпорту Egger у 2017 році була отримана від таких постачальників і половина імпорту International Paper. Деякі з пов’язаних із корупцією лісгоспів, які забезпечують постачання для цих компаній, також знаходяться в епіцентрі скандалу з незаконним видобутком бурштину, який руйнує територію Полісся. Дані свідчать про те, що великі покупці не тільки не виключили компанії щодо яких ведеться слідство про корупцію зі списку постачальників, але і віддають перевагу співпраці з ними в порівнянні з їх меншими конкурентами.

Корупційні схеми транснаціональних компаній

Серед європейських покупців підозрілого українського лісу багато найбільших у світі транснаціональних деревообробних компаній.

В результаті дослідження було виявлено, що ці компанії згадуються в кримінальних розслідуваннях, які тривають й на даний момент, щодо незаконних рубок, незаконного експорту деревини та пов’язаної з цим корупції. Одна з них була залучена в корумповану схему, яку організував колишній за часів Януковича керівник лісової галузі. Всі вони продовжують імпортувати великі обсяги деревини від державних лісозаготівельних підприємств, які перебувають під такими розслідуваннями.

Продукти, вироблені цими гігантськими компаніями, потенційно заплямовані українською деревиною незаконного походження, можна знайти в продажу по всьому ЄС, в тому числі у філіях найбільших мереж DIY («Do It Yourself» — «зроби це сам»), меблевих магазинів і супермаркетів на континенті.

В ЄС давно визнали, що висока потреба у дешевій деревині в минулому допомогла привести нелегальну складову в лісогосподарство країн-постачальників.

Варто зазначити, що у результаті цього з 2013 року набув чинності закон, призначений запобігти імпорту деревини, що може мати нелегальне походження.

Але висновки Earthsight демонструють, що в українському випадку цей закон не працює.
Влада в ключових державах-членах не в змозі ефективно його застосовувати. Його вплив також підривається фальшивою впевненістю, яку вносять покупці та влада ЄС послуговуючись незалежною «сертифікацією» лісів Лісовою опікунською радою (FSC), зазначають експерти.
В Earthsight зазначають, що українські активісти ведуть боротьбу з корупцією в лісовому секторі з високою небезпекою для власного життя та здоров’я, так само, як і прогресивні дії та урядові бачення наявних проблем.

В підсумку зазначимо, що деякі європейські офіційні особи докладають зусиль для надання допомоги. Однак під тиском гігантських фірм, залежних від безперервного постачання дешевої української деревини, ЄС використав свої найсильніші важелі, щоб підштовхнути українську владу до скасування заборони на експорт необроблених колод, — захід має частковий характер, щоб допомогти зменшити незаконність та напрацювання підґрунтя реформування галузі.

Діденко Сергій

Автор: Діденко Сергій
ua.news

05 листопада 2019

Що вбиває природу України: нові горизонти нелегальної лісозаготівлі і корупції




Україна обороняється на двох фронтах. Перший – утримує навалу з боку країни-агресора на сході своїх кордонів, зіткнувшись з російською агресією. Другий, в самісінькому центрі держави, де триває боротьба з однією з найгірших проявів корупції серед пострадянських держав.

Українські ліси стали полем, на якому відбувається одна з найбільших битв у другій війні, — такими є висновки у дослідженні Earthsight, які свідчать про співучасть національних урядів ЄС та найбільших у світі лісопереробних підприємств у корупційній кризі в лісовій галузі України.

Причетні до корупції: дослідження Earthsight

Протягом останніх двох років Earthsight, яка займається вивченням проблем незаконної вирубки лісів у світі, розслідувала нелегальну лісозаготівлю та корупцію у сфері лісоматеріалів в Україні й відстежувала зв’язки із закордонними ринками.

Отримані результати дослідження вказують на те, що галузь поринула в незаконність, з найсерйознішими проблемами, пов’язаними з корупцією серед державних підприємств, які займаються здебільшого лісозаготівлею, і їх керівництвом в агентстві лісових ресурсів.

В матеріалах дослідження наголошується, що всі лісозаготівельні роботи в Україні здійснюються безпосередньо урядом через державні лісогосподарські підприємства, здебільшого під егідою Державного агентства лісових ресурсів України.

Хоча вони прагнуть схарактеризувати ситуацію як підпільну злочинну діяльність, що проводиться окремими представниками суспільства і в досить обмеженому масштабі, реальність така, що переважна більшість незаконної заготівлі в Україні також здійснюється самими лісогосподарськими установами, наголошують в Earthsight.

Отримані дані свідчать про те, що сотні державних лісогосподарських підприємств України беруть участь в систематичному, навмисному порушенні широкого кола правил під час лісозаготівлі.

Немає нічого більш руйнівного, ніж незаконна «санітарна рубка», адже 60 відсотків рубок відбувається за межами цих обмежень, найчастіше у формі «санітарної рубки», яку виправдовують необхідністю запобігання поширенню хвороб.

Дослідження 18 лісозаготівельних ділянок в чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах, проведене на замовлення Earthsight, показало, що від 67 до 78 відсотків рубок є невиправданими, а відтак, незаконними.

Якщо отриманий результат екстраполювати на національний рівень, виходить, що незаконна санітарна вирубка становить на даний момент 38-44 відсотки загального виробництва та експорту.

Польові дослідження Earthsight також показали поширення інших видів порушень правил лісозаготівлі державними органами.

Корупція, як алгоритм злочину

Алгоритм, за допомогою якого деревина, що надходить на ринок від державних підприємств, характеризується систематичними випадками корупції.

Вищі посадові особи в столиці особисто скеровують продажі колод найбільшим закордонним покупцям в порушення правил. Колишній голова лісового агентства обвинувачується в тому, що вивів понад 30 мільйонів євро від таких продажів у свої руки через складну мережу офшорних компаній протягом 2011- 2014 років.

Фірми зобов’язували робити такі платежі для отримання доступу до української деревини, і в обмін отримували знижки на покупку колод і пиломатеріалів з лісгоспів.

Згідно з оцінками, приблизно 12 000 неліцензованих лісопильних заводів обробляють цю деревину головним чином для експорту. В результаті експорт пиломатеріалів перевищує легальне виробництво всієї країни на 75 відсотків: щорічно експортується незаконно отриманих пиломатеріалів на 1,2 мільйона кубічних метрів.

Корупція на місцевому рівні щодо продажу деревини для внутрішнього перероблення, тим часом, годує зростальну «тіньову деревообробку» в понад 12 000 незаконних тартаків.

Причетність ділків із ЄС: ліс та бурштин

В матеріалах Earthsight наголошується, що ЄС, без сумніву, є найбільшим місцем експорту української деревини, та становить 70% від загального обсягу. Закупівлі ЄС різко зростають, досягнувши 1 млрд. євро у 2017 році.

Отримані дані свідчать, що щонайменше 40% цього лісу було заготовлено або продано незаконно, за допомогою корупційних дій. Дані також демонструють, що Україна — це найбільший постачальник деревини високого ризику в ЄС з обсягами, що перевищують всі тропічні країни Латинської Америки, Африки та Південної Азії разом взятих.

Earthsight виявив, що дочірня компанія Schweighofer Group, яка займалася більшою частиною цих постачань до 2016 року, безпосередньо замішана в кримінальній справі проти колишнього начальника Державного агентства лісових ресурсів Сівця. Досудове розслідування, проведене українськими прокурорами, показало, що це одна з чотирьох фірм, які колективно заплатили понад 13 мільйонів євро за фіктивні «маркетингові» послуги офшорним компаніям, контрольованим колишнім очільником та його дружиною.

Schweighofer далеко не єдиний великий покупець з ЄС, чиє ім’я виникає в справах про незаконну деревину в українських судах. Румунське дочірнє підприємство компанії JAF Group, лідер гуртової торгівлі деревиною в Центральній Європі, пов’язане з одним із найбільших в Україні випадків незаконного експорту деревини, що стався у Львівській області у 2016 році, коли корумповані чиновники допомогли відмити незаконні пиломатеріали. Судові документи підтверджують факт постачання деревини для JAF одним з організаторів цієї схеми протягом відповідного періоду. Після отримання інформації від Earthsight, даний постачальник був занесений в чорний список компанії JAF.

Водночас з тим, як заборона на експорт колод зменшила закупівлі іншими компаніями, провідним імпортером української деревини в ЄС нині є Egger, другий у світі за величиною виробник дерев’яних панелей (використовуються в будівництві та виробництві дешевих меблів).

Провідні світові конкуренти Egger у секторі панелей на базі деревини, Kronospan та Swiss-Krono, продовжували закуповувати великі обсяги деревини в українських державних лісових підприємствах, чиї вищі посадові особи є фігурантами тривалих кримінальних корупційних розслідувань, як і польська целюлозна фабрика, що працює під керівництвом International Paper – найбільшої у світі паперової компанії.

Одна третина імпорту Egger у 2017 році була отримана від таких постачальників і половина імпорту International Paper. Деякі з пов’язаних із корупцією лісгоспів, які забезпечують постачання для цих компаній, також знаходяться в епіцентрі скандалу з незаконним видобутком бурштину, який руйнує територію Полісся. Дані свідчать про те, що великі покупці не тільки не виключили компанії щодо яких ведеться слідство про корупцію зі списку постачальників, але і віддають перевагу співпраці з ними в порівнянні з їх меншими конкурентами.

Корупційні схеми транснаціональних компаній

Серед європейських покупців підозрілого українського лісу багато найбільших у світі транснаціональних деревообробних компаній.

В результаті дослідження було виявлено, що ці компанії згадуються в кримінальних розслідуваннях, які тривають й на даний момент, щодо незаконних рубок, незаконного експорту деревини та пов’язаної з цим корупції. Одна з них була залучена в корумповану схему, яку організував колишній за часів Януковича керівник лісової галузі. Всі вони продовжують імпортувати великі обсяги деревини від державних лісозаготівельних підприємств, які перебувають під такими розслідуваннями.

Продукти, вироблені цими гігантськими компаніями, потенційно заплямовані українською деревиною незаконного походження, можна знайти в продажу по всьому ЄС, в тому числі у філіях найбільших мереж DIY («Do It Yourself» — «зроби це сам»), меблевих магазинів і супермаркетів на континенті.

В ЄС давно визнали, що висока потреба у дешевій деревині в минулому допомогла привести нелегальну складову в лісогосподарство країн-постачальників.

Варто зазначити, що у результаті цього з 2013 року набув чинності закон, призначений запобігти імпорту деревини, що може мати нелегальне походження.

Але висновки Earthsight демонструють, що в українському випадку цей закон не працює.

Влада в ключових державах-членах не в змозі ефективно його застосовувати. Його вплив також підривається фальшивою впевненістю, яку вносять покупці та влада ЄС послуговуючись незалежною «сертифікацією» лісів Лісовою опікунською радою (FSC), зазначають експерти.

В Earthsight зазначають, що українські активісти ведуть боротьбу з корупцією в лісовому секторі з високою небезпекою для власного життя та здоров’я, так само, як і прогресивні дії та урядові бачення наявних проблем.

В підсумку зазначимо, що деякі європейські офіційні особи докладають зусиль для надання допомоги. Однак під тиском гігантських фірм, залежних від безперервного постачання дешевої української деревини, ЄС використав свої найсильніші важелі, щоб підштовхнути українську владу до скасування заборони на експорт необроблених колод, — захід має частковий характер, щоб допомогти зменшити незаконність та напрацювання підґрунтя реформування галузі.

Автор: Діденко Сергій

29 серпня 2019

Так поширюється дезінформація про побиття журналіста 112-го

А насправді, все ось як: 

"Людей з Золочівського приватного!!! Приватного!!! Деревообробного підприємства, яких затримали в якоби побитті журналіста 112 каналу, ще тримають в Золочівському райвідділку поліції. 

На лавочках вже кілька годин чекають рідні, жінки з дітьми, їх багато. В поліції тримають навіть тих кому більше 60-ти років. Вони явно руку на журналіста не піднімали. А журналіст 112 каналу, якого начебто побили - живий і здоровий. Він навіть не зрозумів, коли ми його питали, куди він приїхав. Чи то лісгосп чи якесь деревообробне підприємство. Швидка, яка приїхала на його виклик зафіксувала хибний виклик!!!! Його просто не знайшли. Видно в кущах ховався. Коротше кажучи - 112 ганьба! Брехня страшна. Те, що ми бачили в живу - це просто хайп! Комусь було потрібна сенсація! Вони її отримали! Знову! Із Золочева! Питання - при чому тут прості люди? Які зараз у райвідділку???"


01 серпня 2019

Ізюмський лісгосп спростовує інформацію щодо незаконної порубки лісу


Цими днями в мережі Інтернет було опубліковано інформацію щодо виявлення фактів незаконної порубки лісу у Студенецькому лісництві ДП «Ізюмський лісгосп».

З цього приводу надаємо роз’яснення, що у кв. 171 вид.1.1. проводиться порубка головного користування згідно з лісорубним квитком №000417 ХАЛРК від 06.03.2019 року, виданого на підставі наказу Мінприроди від 22.11.2012 №602 та матеріалів лісовпорядкування.

Правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження без з’ясування обставин законності проведення даної порубки. Якщо і надалі буде оприлюднюватися недостовірна інформація, держлісгосп залишає за собою право звернутися до суду, аби захистити свою репутацію та унеможливити подальше втручання в господарську діяльність державного підприємства.
Анатолій Тільний, директор Ізюмського лісгоспу.

АВТОР: РЕДАКТОР · 01.08.2019

31 липня 2019

Ліси Закарпаття: маріонеткові «активісти» готуються до реваншу



Зміна влади в країни може стати приводом для рейдерства з боку так званих «лісових активістів», які на Закарпатті оголосили війну лісогосподарствам, місцевим мешканцям, а також справжнім активістам, які захищають ліси та природу. Президентські та парламентські вибори розв’язали їм руки для чергового наступу на лісгоспи під гаслом боротьби за природу.

Нова влада є – лісової політики немає


Представники лісової галузі, де працює понад 40 тисяч людей, з пересторогою дивляться на своє майбутнє через президентські та парламентські вибори. Так сталося, що стосунки лісового господарства та влади останніми роками не складаються.

Попередники все робили для того, щоб загнати галузь в нуль і викоренити нанівець. Уряд на 3 роки (!) позбавив ліси державного фінансування, внаслідок чого лісівники Півдня та Сходу залишилися без зарплат, але їх врятували колеги з інших областей.

Заборона на експорт лісу-кругляку, попри протести Євросоюзу, серйозно вдарила по лісовій галузі, а натомість відкрила двері для контрабанди лісу, яку «кришували» місцеві чиновники.
Торік Верховна Рада спробувала заборонити експорт і обробленого лісу, зокрема, у вигляді дров, лише вето президента врятувала галузь від банкрутства. Також парламент спробував обкласти ліси подвійним податком, що також означало смерть для багатьох господарств. Лише титанічними зусиллями лісівників, активістів та місцевої влади ця ініціатива була зведена нанівець.

Новий президент Володимир Зеленський поки публічно не сформував свою позицію у сфері лісового господарства, однак лісівники занепокоєні, що люди з оточення президента, або так звані екоактивісти спробують дезінформувати президента, через що лісова галузь може зазнати чергового удару.

Нещодавня поїздка президента у Харківську область, де він вимагав у правоохоронців та лісівників розібратися з незаконною вирубкою лісу говорить про намір покласти край цій проблем, однак важливе питання — хто буде інформувати главу державу щодо ситуації в лісовому господарстві.

«Захисники» лісу: «активісти», політики та злочинці

Ситуація на Закарпатті є наріжним камінням всього лісового господарства. Область займає передові позиції з вирубки та обробки деревини. Легальні валютні надходження з експорту обробленого лісу не дають спокійно спати контрабандистам, місцевій мафії та колишнім чиновникам, які хочуть дискредитувати лісівників. Для цього вони використовують як місцевих кишенькових псевдоактивістів, так і зарубіжний десант у вигляді британської організації Earthsight, представники якої рік тому прибули на території Закарпаття та опублікували «розслідування» про незаконні вирубки, які ретранслювала низка світових ЗМІ.
Пізніше виявилося, що розслідування було сфальшованим, а самих «розслідувачів» курував народний депутат Остап Єднак, який має свої лісопереробні підприємства і зацікавлений у самостійному експорті деревини.

На цих дострокових парламентських виборах Остап Єднак «пролетів», як і Максим Бурбак, який також, за даними ЗМІ та активістів, контролював контрабанду лісу. З іншого боку, до Верховної Ради увійшли депутати-мажоритарникі, близьких до партії «Укроп» та Ігоря Коломойського. Лісівники підозрюють, що під час перебування у парламенті вони вип’ють немало їхньої крові.

Адже особливістю лісового «активізму» в Карпатському регіоні є належність до політико-бізнесових груп. Очолюють цей екологічний рух звільнені за пияцтво, крадіжки та вбивство червонокнижних тварин лісівники, які представляються ЗМІ та іноземним організаціям, як природоохоронці. Раніше вони всім кагалом належали до «Партії Регіонів», потім майже всі перейшли під крило партії «Укроп», який контролює власник курорту Буковель Олександр Шевченко, донедавна бізнес-партнер мільярдера Ігоря Коломойського, який, в свою чергу, є колишнім партнером нинішнього президента.

Вже кілька років група псевдоактивістів під парасолькою «Укропу» тероризує лісові господарства Карпат, вимагаючи від працівників лісгоспів скидатися на підтримку партії. Деякі з найбільш нахабних, як депутат місцевої райради Кокіш-Мельник, не соромляться звертатися до керівників лісових господарств, майстрів лісу, щоб ті оплачували навчання їм та їхнім дітям у Львівському лісотехнічному університеті.

Члени партії «Укроп» в Закарпатській області Фіцай, Шелемба , Кокіш-Мельник, Дочинець, Войтенко будують своє політичне майбутнє на критиці лісової галузі Тячівського та Рахівського районів і називають себе довіреними особами кандидата в президенти Олександра Шевченка.



Однак, попри всі спроби цих, не просто звільнених, а за серйозні порушення закону, лісівників звинуватити керівництво лісгоспів, ані поліція, ані прокуратура не виявили правопорушень у діяльності нинішнього керівництва лісгоспів області.

Всі описані «активістами» схеми розкрадання були розроблені ними самими, а дехто з них навіть носить в області почесний титул «чорного лісоруба». Наприклад, Шелемба є колишнім директором Тячівського «Агролісу», який незаконно вирубав багато гектарів лісу та дубових насаджень, не сплачуючи податків та заробітної плати працівникам. За ці шахрайства та розкрадання він був звільнений з посади, щодо нього було порушено багато кримінальних справ, які, до речі, чомусь так і не розслідуються правоохоронними органами.

Так, пан Шелемба був тричі притягнутий до суду за розкрадання майна, але йому вдавалося виходити сухим із води і продовжувати свою «активістську» роботу проти керівництва лісового господарства області.

Звичайно, сам Шелемба заперечує факт засудження, але копії докумертів з вироками суду від 2011, 2012 та 2014 років промовисто свідчать про злочини.

У судових рішеннях йдеться про факти, які доводять вину підсудного щодо несплати заробітної плати трудовому колективу (понад 150 людей) з січня по серпень 2011 року. Частину невиплачених грошей в сумі майже 100 тисяч гривень він привласнив собі, оформлюючи неіснуючі контракти на закупівлю бензину та запчастин, завдавши цим великої шкоди лісовому підприємству.

Попри наявні докази та визнання провини, суд так і не відправив злодія під варту. Спочатку суд амністував його через виховання неповнолітньої дитини, пізніше зняв звинувачення внаслідок часткової виплати заборгованих зарплат. Втретє суд вирішив віддати Шелембу на поруки трудового колективу невідомого підприємця. Цікаво, що підсудний повністю визнав свою провину, висловив каяття та намір виправитися.

Як виявилося пізніше, всі сльози каяття Шелемби — звичайнісінька брехня з метою уникнути покарання. Таким чином, пан перетворюється з підсудного-крадія на активіста, очолює і влаштовує справжній терор місцевим лісогосподарствам, вимагаючи в них гроші за лояльність. Природоохоронців, які його не підтримали, він вирішив залякати.

Так, він погрожував активісту ГО «Доста Закарпаття» Євгену Чорнею, що перетворить його на інваліда, оскільки той засумнівався, як колишній крадій лісу може стати його захисником. Чорней записав розмову і подав заяву в поліцію, але віз і нині там.

Представник «Доста Закарпаття» вважає, що Шелемба займається перевезенням нелегальних мігрантів до Європи, а також незаконною торгівлею яворами, про що сам екс-лісівник зізнався під час однієї з погроз.

Інші «активісти», які також прославилися своїми кримінальними злочинами, були притягнені до відповідальності, але правоохоронці швидко відпустили їх через протекцію згори.

Рекет під видом екології

Звільнені за зловживання, вже колишні лісівники утворили в Тячівському та Рахівському районах ціле угрупування, яке з допомогою місцевих корупціонерів розпочало боротьбу за захоплення лісів Закарпаття.

Очолює цей рух Василь Пукман, директор місцевого лісгоспу та колишній заступник голови Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, звільнений за масову вирубку здорових дерев. Для цього він використовує для провокацій різноманітних псевдоактивістів, наприклад, вищезгаданого Кокіш-Мельника, також колишнього лісника, звільненого за розкрадання лісу. Серед його шісток також ціла купа кримінальних елементів, яка колись мала причетність до лісової справи. На жаль, подібне очищення лісового господарства не сподобалось місцевим політичним елітам, які планують ліквідувати всі державні лісгоспи, приватизувати ліси та контролювати ринки контрабанди деревини.

На деякий час вони затихли, однак після парламентських виборів угрупування «звільнених лісівників» може піти у наступ з метою дискредитації державних лісогосподарств Закарпаття.
Перший постріл, щоправда, вже зроблено. Після робочого візиту президента Зеленського до Ужгороду правоохоронці вирішили в черговий раз завітати до лісогосподарств із старими справами, які вже давно розвалюються, ще на етапі слідства. Мова йде про справу, порушену ще в 2016 році про збитки, завдані державі. За 2 роки поліція так і не довела факт завданих збитків чи шкоди під час продажу лісу.

“Якщо є виписаний лісорубний квиток, вирубка дійсна, деревина з даної лісосіки вся пішла на лісгосп. Лісгосп відпустив, кошти всі спрямовані на лісгосп… Сплачена певна плата, сплачені всі податки, сплачена заробітна плата. То які тут збитки будуть?” — зазначають лісівники господарств.

Водночас, поліція та прокуратура не помічають дивні вантажівки, які везуть ліс без жодних документів. Подібними фурами забиті всі дороги області. Не помічають їх і такі «еко-активісти», адже подібні вантажі – справа рук їхніх патронів.

Журналісти прослідкували за однією з фур, яка розвантажувалася саме під час візиту пана Зеленського, коли той давав прочухана місцевим митникам. Спочатку машина з лісом розвантажилась у приміському до Ужгорода селі Барвінок, в одному з відпочинкових комплексів, який пов’язують з родиною колишнього головного регіонала Закарпаття Олександра Ледиди. Камери зафіксували як вантажівка привезла деревину на лісозаготівлю, що належить депутату від партії «Відродження» Мирону Помпелю, який «прославився» тим, що стріляв в сторону опонентів на заправці під час розбірок щодо продажу лісу. Звинувачують місцевого «князя» лісу ще в одній стрілянині. Зі слів дописувачів, Мирон Помпель нібито застрелив одному з місцевих мешканців домашнього улюбленця — собаку. Місцеве видання припускає, що регіонал був п’яний та вбив невинну тварину з хуліганських мотивів. Більш того, стверджується, що пан Помпіль погрожував господарю-ліснику.

Звісно, пану Помпелю не сподобалось, що ним зацікавились журналісти і він організував таран транспортного засобу розслідувачів, журналісти змушені були тікати, аби врятувати своє життя.

Цікаво, що правоохоронці знову не помітили грубого порушення закону і на дива цього князька дивляться крізь пальці.

Останніми роками на Закарпатті сформувалось корупційне кубло чиновників-силовиків-прокурорів-депутатів, які мають між собою тісні родинні зв’язки і покривають один одного. Тому лісогосподарства, які працюють легально, є червоною ганчіркою для цього угрупування, через те інформаційний бруд на лісівників незабаром знову польється тоннами, з надією на те, що новий президент та парламент, не розібравшись, будуть знову звинувачувати лісові господарства, замість покарання реальних злочинців.

Діяльність псевдоактивістів, які прикриваються партійними квитками чи назвами міжнародних природоохоронних організацій, напевно, буде ключовою в інформаційному наступі лісової мафії. І новій владі потрібно дуже ретельно вивчити реальні корупційні потоки, які ширяться регіоном, а не рубати проблему з плеча. Бо з водою можна виплеснути і дитину. Чи ненайвлучніше в останніх публікаціях цю проблему окреслив еколог Генріх Розман.

“На Закарпатті найбільш поширеними екологічними темами є забруднення річок, будівництво міні-ГЕС, утилізація сміття та неконтрольована вирубка лісів. І що цікаво, всі ці теми жваво висвітлюються пресою, а ще більше обговорюються в соцмережах. Але, останнім часом, ми стали свідками не так фахового обговорення екологічних проблем, як подеколи огульного критиканства. Критиканства без об‘єктивності. Без аналізу та пропозицій вирішення проблеми. І тепер перед фахівцями постала проблема не лише проштовхування ідей, але й боротьби з псевдоактивізмом, який, однозначно, шкодить і здоровому екологічному руху, і захисту екології загалом…

Псевдоактивізм, як явище, поширюється, бо це найлегший шлях здобуття популярності шляхом критиканства. Я вдячний журналістам, які почали викривати псевдоактивістів і навіть не лінуються розслідувати причини активності псевдоактивістів. Була низка матеріалів у пресі, які викрили псевдоактивістів Годю, Шелембу, Янчика, Кокіш-Мельника, Дочинця та інших, які мають власні прагматичні інтереси. Було розкрито і схеми руху псевдрактивістів, які свого часу мали посади в лісогосподарстві, були вигнані звідти через законодавчі порушення, і наразі займаються реваншизмом. І всі критиканські потуги таких псевдоактивістів лише шкодять розвитку галузі, нівелюють справжній громадський рух та й навіть шкодять іміджу області”.

08 липня 2019

Знищення карпатських лісів виявилося брехнею: що ж відбувається насправді




Реальний стан справ з вирубкою українських лісів вивчав РБК-Україна.

Пости у Фейсбуці про вирубку лісів не показують справжніх серйозних проблем і схем, які є у цій сфері, нагадує еколог Оксана Станкевич

Часто в інтернеті можна натрапити на вражаючі відео масштабного знищення лісів у Карпатах, на Закарпатті та в інших регіонах України. Еколог, кандидат біологічних наук та президент РМЕО “Екосфера” Оксана Станкевич у коментарі для Styler розповіла, що більшість таких відео – це відверта маніпуляція, яка не показує справжніх проблем у цій сфері.

“Коли кажуть про катастрофічне знищення лісів на Закарпатті, це кліше, яке досить часто використовують. Треба розуміти, що рубки проводяться у лісах промислового призначення або у експлуатаційних лісах. Це їхнє спеціальне призначення. Для них визначається розрахункова лісосіка, яка затверджується Міністерством екології. Цей затверджений об’єм деревини має вирубати кожен лісгосп. Фактично я не знаю випадків перевищення ось цієї розрахункової лісосіки лісгоспами”, – пояснює вона.

“Державна екологічна служба контролю практично знищена”


В той же час існують й інші види рубки. Зокрема, санітарна. Її проводять з метою оздоровлення дерев.

“Тут вже ми можемо бачити іншу картину. Справа у тому, що такі вирубки не лімітуються законодавством. Говорити про те, відбувається рубка правомірно чи ні, навряд чи можна. Це треба перевіряти і надавати реальні докази. Проте тут можливі різні зловживання. Приміром, призначення санітарної рубки у абсолютно здоровому лісі. Але проконтролювати це практично неможливо! Бо коли ліс вже зрубаний, його вивезли, то надзвичайно важко визначити правомірність або неправомірність цього факту”, – коментує Оксана Станкевич.

В Україні діє державна екологічна інспекція, проте державна екологічна служба контролю практично знищена, вважає еколог.

Фото: Часто з маніпулятивних фото чи відео вирубки лісів не видно, де саме були зняті кадри, вважає еколог (pixabay.com)

“У цієї інспекції мало повноважень, мало інспекторів. Таких випадків, коли б люди ходили і перевіряли все за лісорубними квитками, я взагалі не знаю. Коли вже хтось із місцевих чи небайдужих виявив вирубку, то тільки тоді викликають інспекторів, які реагують на конкретні скарги. Але і це не означає, що інспектори доведуть незаконність цієї вирубки. Як правило, вони інспектують одне-два чи п’ять зрубаних дерев – те, що списується на браконьєрство”, – продовжує експерт.

Ефективного державного екологічного контролю за рубками у нас немає, впевнена вона. Але коли деревина дійсно вивозиться незаконно? Оксана Станкевич пояснює: незаконно деревина вивозиться, коли на неї немає взагалі ніяких документів: немає лісорубного квитка, ніяких інших відомостей.

“Але у нас такого практично немає, бо на кожному дереві, як правило, є лісорубний квиток, є чіп. Тут лише можна причепитися до правомірності або неправомірності призначення рубки того чи іншого виду, і все. Але перевірити це, схопити когось за руку і звинуватити – надзвичайно важко. Проте на таку деревину зазвичай є документи, тому вона не може вважатись нелегально заготовленою і незаконно вивезеною”, – пояснює вона.

“Ці фото дуже часто взагалі не з Закарпаття”


В той же час часто в соцмережах та на різних сайтах поширюють відео “вражаючої вирубки” лісів. Оксана Станкевич вважає, що це найбільша маніпуляція, яка тільки може бути.

“По-перше, ці фото дуже часто взагалі насправді не з Закарпаття. Я таких фото і відео бачила дуже багато, і це були або фотографії вітровалу у Словаччині, або вітровалу на кордоні з Румунією та Україною з румунського боку. Там є свої проблеми: ліси пороздавали у приватну власність і “косять” все, що є. На таких фото або відео ми не бачимо, що це за масив, не бачимо GPS-координатів – нічого. Дуже часто це не є правдою”, – підкреслює еколог.

Фото: “Потрібні глибинні дослідження, щоб розкрити ті схеми, які насправді існують” – Оксана Станкевич (РБК–Україна)

Коли інформація про вирубку лісів дійсно правдива?“

Коли ми бачимо санітарну рубку, яка займає великі площі. При цьому дуже важко судити про відсоток рубки дерев, що є довкола тих територій. Наприклад, ви стоїте на схилі і фотографуєте голий схил. З одного ракурсу дуже важко судити, який відсоток займає ця рубка в усьому лісфонді даного лісгоспу. Я розцінюю подібну інформацію як відверту маніпуляцію”, – каже вона.

“Існуючі схеми – не такі прості, як видно з Фейсбуку”


Тим часом із лісом в Україні зловживання є, переконана Станкевич.

“Є безліч різних схем, але цими постами у соцмережах вони не відкриваються. Подібного роду інформація взагалі не зачіпає справжніх проблем: те, що публікується у Фейсбуці, взагалі виїденого яйця не коштує! Із цього можна лише посміятись. Потрібні глибинні дослідження, щоб розкрити ті схеми, які насправді існують. Наприклад, є схеми і маніпуляції у призначенні санітарних рубок. Це схеми заниження сортності деревини. Маніпуляції з аукціонами. Наприклад, з нашого боку продаються дрова, а виявляється, що з іншої сторони кордону купили круглий ліс або іншу деревину. Існуючі схеми насправді не такі прості, як видно з Фейсбуку”, – підкреслює вона.

В той же час багато українських знаменитостей виступають за захист українського лісу саме після тог, як побачили масштабні вирубки лісів, а політики використовують екологічну тематику у власних цілях.

“Особливо вражає, коли діячі шоу-бізнесу ходять по лісу, де пройшов сильний вітровал, показують на вивернуті пні і кажуть, що в цьому винні лісники. Я, як людина, яка займається охороною природи вже двадцять років, дивлюся на це і розумію, наскільки сама охорони природи опускається нижче плінтуса. Бо це саме відео дивиться лісник і не може зрозуміти. Кожен вірить в те, у що хоче вірити у міру своєї освіченості, свого досвіду і так далі”, – каже Оксана Станкевич.

Нагадаємо, раніше експерт розповів про те, що степ в Україні розорений на 98%, а вкритої лісами площі країни, за даними Державного агентства лісових ресурсів України, є лише близько 16%.

Крім того, раніше Ігор Загороднюк розповів, чому охорона природи не може бути прибутковою.