ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

31 грудня 2017

Кабмин опубликовал список 100 важных социально-экономических решений 2017 года

ЗДАНИЕ ПРАВИТЕЛЬСТВА. ФОТО: WIKIPEDIA.ORG

Правительство России опубликовало список 100 важных социально-экономических решений, принятых в 2017 году, сообщает РИА «Новости».

В хронологическую выборку включены разработанные правительством и подписанные президентом в 2017 году федеральные законы, законопроекты, находящиеся на рассмотрении Госдумы, постановления, распоряжения и отдельные поручения кабмина.

ЧИТАЙТЕ ПО ТЕМЕ

TOP-30 законодательных инициатив 2017 года

В числе значимых законов, принятых в уходящем году, стали законы в сфере демографии и поддержки семей. В частности, закон о продлении программы маткапитала и назначении ежемесячной выплаты в связи с рождением или усыновлением первого и второго ребёнка.

Помимо этого, в числе значимых указан закон о повышении минимального размера оплаты труда до прожиточного минимума трудоспособного населения.

ЧИТАЙТЕ ПО ТЕМЕ

О чём говорили в 2017 году

В сотню важных решений правительство включило программу государственных гарантий бесплатного оказания гражданам медицинской помощи на 2018 год и на плановый период 2019 и 2020 годов, и распоряжение об утверждении стратегии развития производства промышленной продукции реабилитационной направленности.

В список также вошли законопроекты по улучшению безопасности дорожного движения, в том числе постановления об изменениях в правилах дорожного движения в целях улучшения организации движения на перекрестках и о дополнении ПДД нормой о порядке проезда перекрестков с круговым движением.

В целях повышения безопасности на дорогах в Госдуму внесли законопроект о внедрении института «народного инспектора».

Кабмин также отметил постановление о редакции госпрограммы «Социально-экономическое развитие Арктической зоны Российской Федерации».

В список также включены федеральная научно-техническая программа развития сельского хозяйства на 2017-2025 годы, стратегия госполитики в сфере защиты прав потребителей, стратегия развития транспортного машиностроения на период до 2030 года и закон об использовании информационно-телекоммуникационных технологий в здравоохранении.

Помимо этого, в 100 важных социально-экономических решений правительства включены внесенные в Государственную думу законопроекты о внедрении государственной информационной системы мониторинга движения лекарственных препаратов для медицинского применения, план повышения уровня занятости инвалидов на 2017-2020 годы и план реализации государственной стратегии противодействия распространению ВИЧ-инфекции в России.

В списке также значатся проекты законов о совершенствовании регулирования использования, охраны, защиты, воспроизводства лесов и особо защитных участков лесов, закон о введении уголовной ответственности за хулиганство на транспорте, перечень запрещенных для использования в спорте субстанций и методов и постановление об изменениях в порядке организации деятельности многофункциональных центров предоставления государственных и муниципальных услуг.

Также в него включено поручение председателя правительства Дмитрия Медведева по вопросу о возможности применения технологии блокчейн в системе государственного управления и экономике России.


https://www.pnp.ru/politics/kabmin-opublikoval-spisok-100-vazhnykh-socialno-ekonomicheskikh-resheniy-2017-goda.html


У наших лесов появится шанс?



Согласно официальным данным, общая площадь лесного фонда на Украине примерно 10,4 млн гектар (17,2 % территории государства). Большая часть лесов растет в Карпатах. На юге Украины, в частности, на Херсонщине, леса занимают всего 5,3% территории. В то же время, оптимальная для экологии площадь лесов у нас в области должна быть почти в два раза больше. И это при том, что основные наши лесные массивы - рукотворные. Они страдают не только от пожаров, браконьеров, но и от вредителей, потому что в искусственных лесах отсутствуют естественные враги этих насекомых. Искусственные леса требуют постоянного наблюдения и усиленного ухода. Но, к сожалению, на ученые изыскания давно уже не выделялось средств. Более того, даже лесников уже почти не осталось - многие вынуждены уволиться, так как нет денег даже на зарплату.

Однако на последнем заседании уходящего года, 27 декабря,правительство одобрило проект Указа Президента о присоединении Украины к Конвенции Европейского института леса. Соответствующий проект документа разработан Государственным агентством лесных ресурсов Украины.

Хочется верить, что когда Президент подпишет этот Указ, леса Херсонщины удастся не только сохранить, но и возродить.

Европейский институт леса (ЕИЛ) основан в 1993 году Министерством сельского и лесного хозяйства Финляндии как национальная организация. Основная его задача - исследования в области лесного хозяйства и предоставление управляющим структурам объективной информации.Вскоре эта организация стала международной. В 2000–2001 годах финское правительство подготовило проект Конвенции ЕИЛ, в доработке ее текста участвовали более 20 стран. В 2003 году Конвенцию подписали и ратифицировали первые 12 государств.

Как сказал в одном из интервью директор ЕИЛ Ристо Пяйвинен: «Благодаря сильной европейской сети, объединяющей государства, организации, региональные офисы, и квалифицированному штату, насчитывающему более 140 сотрудников, Европейский институт леса обладает всеми необходимыми ресурсами для того,чтобы ответить на нужды быстро изменяющегося мира. Мы можем мобилизовать научные возможности европейских стран для участия в принятии политических решений и внедрения концепции взаимодействия науки и политики».

На сегодня членами Европейского института леса являются 26 стран Европы.

Страна, подписавшая Конвенцию ЕИЛ, обязуется усиливать и активизировать лесные исследования, а также внедрять на своей территории лучший опыт и знания для решения проблем в области лесов и лесоуправления.

На Житомирщині незабаром запрацює перша в області база лісового насінництва

До її обладнання вже приступили в державному підприємстві «Радомишльське лісомисливське господарство».

Перші кроки до цього вже зроблено, - каже директор підприємства Іван Дмитренко. – В цьому році ми придбали та встановили в Краснобірському лісництві 2 холодильні камери загальним об’ємом майже 20 кубічних метрів. В одній зберігатиметься насіння хвойних, в другій – вже цього року зимуватиме маже 500 кг жолудя.

Нагадаємо, нині жолудь зберігають «дідівським» методом: на зиму його закопують у яму, пересипаючи кожен шар піском.
У камерах постійно підтримується температура від 1,5 до 2 °С – в таких умовах насіння найкраще зберігається.

Тут же в лісництві облаштують і лабораторію для дослідження насіння на чистоту, схожість та вологість. Ще в планах лісівників – придбання та запущення в роботу новітньої шишкосушарні. Зараз на подвірї лісництва готують для неї відповідне приміщення

Сьогодні лісогосподарські підприємства області користуються шишкосушарнями, побудованими півстоліття тому. «Така нині є і в нас, - каже Іван Васильович, - Ми звісно, її підтримуємо в належному стані. Але нова дозволить підвищити ефективність робіт із заготівлі насіння хвойних порід. Та й насіння матиме кращу якість, адже оптимальні умови зберігання у ній підтримуватимуться автоматично.»

На придбання холодильних камер лісгосп спрямував майже 100 тисяч гривень. Проте витрати ці – цілком виправдані, - вважають у підприємстві, бо це турбота про майбутні ліси.

http://strichka.com/item/73157999

Киевские лесники, проводя выборочные санитарные рубки в заказнике ” Урочище Гощив”, уничтожают краснокнижный гриб спарассис

В конце декабря 2017 г., во время рейда, проведенного Киевским эколого-культурным центром, было установлено, что в заказнике ” Урочище Гощив”( Козинское лесничество Киевский лесхоз), который находится в Обуховском районе Киевской области, под видом расчистки горельника выборочными санитарными рубками, происходит заготовка деловой древесины. Кругом в заказнике масса срубленных деревьев, валяются поленицы дров, всюду видны следы костров, в которых лесники сжигали порубочные остатки. Однако именно в этом заказнике имеется место произростания редчайшего гриба – спарассиса кудрявого, занесенного в Красную книгу Украины. 

При помощи выборочных рубок, а также устраивая по всей территории большие костры, лесники уничтожают место произростания этого краснокнижного гриба. Причем, как следует из Красной книги Украины-это одно из семи известных мест его произростания в Украине. Сейчас оно находится под угрозой полного уничтожения.

Киевский эколого-культурный центр неоднократно поднимал вопрос о полном запрете проведения санитарных рубок , как сплошных, так и выборочных, во всех заказниках и других категориях ПЗФ. Сплошные рубки в заказниках были запрещены в 2017 г. Теперь пришла пора запретить там проведение и выборочных санитарных рубок. Иначе места обитания редких лесных видов животных и растений ( а по нашим подсчетам рубки вредят 122 видам краснокнижных животных и растений) , природоохранникам не спасти.

На фото: редкий гриб спарассис кудрявый растет в заказнике “Урочище Гощив, в месте произростания редкого гриба в заказнике идут выборочные санитарные рубки и сжигаются порубочные остатки.


Пресс-служба КЭКЦ

30 грудня 2017

Привітання з Новорічно-Різдвяними святами в.о. начальника Чернівецького обласного управління лісомисливського господарства Віктора Сахнюка




ГАРНОГО НАСТРОЮ!

Дорогі друзі! Шановні буковинці!

Прийміть щирі вітання з Новим Роком та Різдвом Христовим!

Новорічні віншування, дзвінкі колядки і щедрівки несуть нам віру у добро, світло та душевність, вселяють надію на краще, відкривають серця для добра. Тож нехай Новий рік та Різдво Христове принесуть Вам, Вашим сім’ям багато щасливих і радісних днин!

Нехай світло Різдвяної зірки дарує здійснення заповітних мрій!

Нехай рідні, кохані та друзі будуть невичерпним джерелом натхнення!

Міцного здоров’я, успіхів у роботі!

Нехай мир, справедливість та добробут запанують в нашій славній Україні!

З найкращими побажаннями
від імені директорського корпусу
та трудових колективів державних лісогосподарських підприємств Буковини,
спеціалістів Чернівецького обласного управління лісомисливського господарства
в.о. начальника ЧОУЛМГ
Віктор САХНЮК


http://www.bukinfo.com.ua/show/news?lid=99022

Держлісгосп: впевнений погляд у рік прийдешній




Наближається до завершення 2017 рік. Для працівників Бершадського держлісгоспу, для кожного жителя району він був по-своєму особливим, насиченим подіями та здобутками. У переддень Нового року ми підсумовуємо свої напрацювання та досягнення, складаємо плани на майбутнє.

У 2017 році колектив ДП «Бершадський лісгосп» успішно виконав всі поставлені завдання. На землях держ - лісфонду відновлено 84 га лісу та створено 30 га захисних насаджень. Проведено догляди за лісовими культурами на площі 1697 га, з них ручні – 727 га. Заготовлено 8802 кг лісового насіння.

Підприємство завершило процес сертифікації згідно із вимогами Лісової опікунської ради (FSC). Високоповажна комісія визнала ведення лісового господарства на підприємстві ефективним, прозорим, таким, що відповідає європейським нормам.

За 11 місяців 2017-го обсяг виручки від реалізації продукції склав 53,6 млн. грн. проти 41 млн. грн. за відповідний період минулого року. На одного штатного працівника реалізовано продукції на суму 415581 грн. (проти 347458 грн. за відповідний період минулого року). На ведення лісового господарства спрямовано за 11 місяців 2017-го 25,5 млн. грн. власних коштів. Жодної копійки від держави на утримання державної лісової охорони, ведення лісового господарства підприємство не отримало.

При цьому отримано 5,8 млн. грн. прибутку, який використано на розвиток підприємства. У 2017 році спрямовано 291 тис. грн. на допомогу держлісгоспам південно-східних областей України.

Наше підприємство є бюджетоутворюючим у районі.

За 11 місяців до Зведеного бюджету надійшло від підприємства 24,3 млн. грн. До місцевих бюджетів перераховано 4,4 млн. грн. Крім того, перераховано 4,4 млн. грн. єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду, тобто кожен із 129 працівників підприємства сплачує близько 3000 грн. на місяць.

У 2017 році на зміцнення обороноздатності держави держлісгосп перерахував 308 тис. грн. військового збору.

Підприємство дбає, щоб теплими були лікарні та школи. Всі заклади соціальної сфери забезпечені дровами.

Першочергово забезпечуються дровами пільгові категорії населення.

Велику увагу приділяємо покращенню умов роботи працівників підприємства. У 2017 році було побудовано дві артезіанські свердловини в Бершадському та Ободівському лісництвах, введено в експлуатацію лісову дорогу в Ободівському лісництві, придбано трактор МТЗ-82, вантажний фургон «Renault Dokker» та спеціалізований позашляховик «Renault Duster » для патрулювання та охорони лісу, відремонтовано побутовий вагончик на Бершадській лісозаготівельній дільниці і побутове приміщення на Ободівській майстерській дільниці.

Співпраця з педагогами, учнями, батьками дає свій позитивний результат. Вихованці Сумівського учнівського лісництва представлятимуть Вінниччину на Всеукраїнському зльоті учнівських лісництв.

Сердечно дякуємо органам державної виконавчої влади, місцевого самоврядування за підтримку всіх починань лісівників, усім жителям Бершадщини – за плідну співпрацю на благо України, його величності Лісу. Кожному працівнику нашого держпідприємства щиро дякую за високу самоорганізацію, дисципліну, чітку і злагоджену роботу. Низький уклін шановним ветеранам лісового господарства.

Бажаю колегам-лісівникам, усім землякам, юним лісівникам і педагогам мирного неба над рідною Україною, міцного здоров’я, довголіття, спокою, стабільності в державі. Нехай свята дарують вам тепло ялинкових вогнів і людських душ. А 2018 рік буде успішним для кожного з вас!

Микола КРАСНЄЄВ, директор ДП «Бершадський лісгосп».
автор: Газета "Бершадський край"

Вітання з новорічними святами Христини Юшкевич

... Вітаю всіх з новорічними та різдвяними святами!

Бажаю, щоб магія цих свят була з вами весь наступний рік. 

А Різдвяна Зірка осяє ваші домівки миром, благополуччям та веселими дитячими усмішками!

У новий рік я забажаю, щоб ви та всі ваші рідні і близькі завжди були здоровими та щасливими!

Христина ЮШКЕВИЧ




Интервенция началась - с молчаливого согласия Путина и его команды китайцы из Сибири делают пустыню



Как китайцы из Сибири делают пустыню

Огромные лесные пространства Сибири уже превратились в пустыню. В целом по Дальнему Востоку нелегальная продажа леса приносит 450 млн долл. прибыли в год, причем две трети этой суммы достаются иностранным операторам, в основном китайского и южнокорейского происхождения.

Шокирующие данные и фотографии приводит в ФБ блогер Андрей Зубец. Но для начала один из комментариев к его посту:

«Несколько лет назад разговаривала с одним вертолетчиком, говорил, что есть территории в Сибири, над которыми можно полдня лететь - и одни пеньки на месте бывшей тайги, всё в Китай».

Интервенция началась - с молчаливого согласия Путина и его команды китайцы заселяют Сибирь и Байкал

«Мы должны хоть раз подумать о будущем, если не хотим, чтобы нас завоевали!», – с этих слов начинается петиция, размещённая 1 декабря на сайте Change.org. Её автор – активистка Юлия Иванец – инициировала сбор подписей против скупки земель на Байкале гражданами КНР. Обращение поддержали уже более 8000 человек и с каждым часом их число увеличивается.

По словам Юлии Иванец, 10% земли в Листвянке уже принадлежит китайцам. - Если так пойдёт и дальше, то уже лет через пять-десять старинный русский посёлок неминуемо превратится в одну из китайских провинций. Причём произойдёт это на берегу самого большого и чистого озера планеты, которым мы, россияне, гордимся и клянёмся хранить перед всем миром, – отмечает активистка. – На наших глазах совершается настоящая интервенция. Это жителям Поднебесной нужны наша вода, наш воздух, животные, деревья и травы.

Как китайцы превращают нашу землю в пустыню.
https://youtu.be/YoqQapvWYJs
https://youtu.be/Wp-9bC9LjWc
https://youtu.be/AuymFiwYHYw
https://pomorjanka.livejournal

Компрадор-предательство и грабёж не встречают отпора

Мы в КОМИТЕТЕ НАЦИОНАЛЬНОГО ПРОРЫВА можем остановить любую национал-предательскую пакость, если найдётся орговик, готовый вместе с нами встать поперёк и нанести неприемлемый для ключевых в этой пакости негодяев информационно-репутационный ущерб. Но шкурность, комплекс неуверенности, отсутствие пассионарности доминируют в нынешнем российском обществе, орговики наперечет, это факт - и мы снова и снова закидываем невод в болото в надежде зацепить одного-двух-трёх подрастающих бойцов. Пока надежды не сбываются, но наш скорбный труд не пропадёт, рано или поздно найдётся школьник или студент и станет нашим соратником, и мы закрепимся на том или ином плацдарме и сможем дать отпор тем, кто уже сдал леса нашей Сибири и богатства наших недр и ныне сдает японцам геополитически-ключевые и ресурсно-богатейшие Южные Курилы под компрадор-предательским соусом “совместного освоения”. В 1960-1980 годы общался с писателем Леонидом Максимовичем Леоновым, автором знаменитого романа “Русский лес” (1950-1953), он советовался со мной по вопросам эсхатологии, когда работал над романом “Пирамида”, он переживал за судьбу “зеленого моря тайги”. А сегодня - катастрофа, устроенная компрадор-негодяями, и некому противостоять! Ниже - констатация того, на что закрывают глаза миллионы соотечественников, читаем статью Пеньки вместо тайги: как Китай вырубает Россию (Новые Известия, Москва, 24 ноября 2017 года):

Огромные лесные пространства Сибири уже превратились в пустыню. В целом по Дальнему Востоку нелегальная продажа леса приносит 450 млн долл. прибыли в год, причем две трети этой суммы достаются иностранным операторам, в основном китайского и южнокорейского происхождения.

Шокирующие данные и фотографии приводит в ФБ блогер Андрей Зубец. Но для начала один из комментариев к его посту:

«Несколько лет назад разговаривала с одним вертолетчиком, говорил, что есть территории в Сибири, над которыми можно полдня лететь - и одни пеньки на месте бывшей тайги, всё в Китай».



Россия отдала в аренду Китаю 1 млн. гектаров леса под вырубку – это шокирующее известие пришло уже давно и отчего-то не вызвало ни малейшего резонанса.Anchor Представитель КНР сообщил, что китайская экономика остро нуждается в лесных ресурсах, поэтому рассматривает Россию с ее огромными запасами древесины как главного стратегического партнера. В Рослесхозе рассказали, что пилотный проект предусматривает «организацию на условиях лесного законодательства РФ предприятия с участием китайского капитала, которое будет осуществлять на территории лесного фонда ведение лесного хозяйства, заготовку леса и переработку, включая целлюлозное производство». Экспериментальной площадкой станет один из регионов Сибири. Для выявления наиболее выгодной области Рослесхоз выразил готовность предоставить китайской стороне «любую информацию о запасах древесины в России и способах ее освоения».

Истинную цену этой сделки знают, вероятно, лишь те, кто заключал её, кто вместо того, чтобы развивать собственную деревообрабатывающую промышленность, приглашает для этих целей соседа. А, вот, чего будет стоить их выгода нам?



Статистика из статьи М.С.Пальникова «Китайское присутствие в России: промежуточные итоги»:

«В Приморье, например, ежегодно нелегально вырубается до 1,5 млн кубометров древесины, что приносит теневым структурам не менее 150 млн долл. прибыли – почти половину годового бюджета края. Знаменитая Байкало-Амурская магистраль сегодня - это десятки лезозаготовительных предприятий, арендаторов приамурских лесосек. По данным Природоохранной прокуратуры, под рубки в Амурской области отдано более половины государственного лесного фонда.

По оценкам Всемирного фонда защиты природы (по состоянию на февраль 2002 года), такие масштабы вырубки угрожают полным исчезновением лесов в самое ближайшее время!Anchor

В целом по Дальнему Востоку нелегальная продажа леса приносит 450 млн долл. прибыли в год, причем две трети этой суммы достаются иностранным операторам, в основном китайского и южнокорейского происхождения.



Самым варварским способом истребляется животный мир. В сводках пограничного управления ФСБ по ДВО сообщалось как о достаточно обыденных фактах, что при задержании у одних китайских курьеров были обнаружены лапы 210 убитых медведей, у других – 250 кг губ убитых лосей, у третьих – 2500 шкурок соболя и т.д.Anchor

Серьезный ущерб нанесен в последние годы лесам Иркутской области. Приобретая разрешение якобы на санитарную рубку, лесозаготовители (как правило, нанимаемые китайцами местные жители) в дальнейшем действуют по собственному усмотрению, вырубая первосортный пиловочник и беря при этом только нижнюю, наиболее ценную часть ствола, а остальное бросая на месте рубки. Заплатив за кубометр круглого леса 40 долл., китайские фирмы затем реализуют на международных лесных биржах пиломатериалы уже по 500 долл. за кубометр. Способствуя этому грабежу, китайское правительство даже приняло закон, запрещающий приобретение в России обработанных лесоматериалов».

Теперь этот грабёж, невиданный ни в какой иной стране, кроме разве что самых отсталых колоний, получит дополнительную законную базу.

Одновременно с известием о заключении вышеуказанной сделки пришло сообщение о задержании контрабандистов, пытавшихся провезти в Китай 500 лап бурых и гималайских медведей. Дивно, что не перевелись ещё медведи в Сибири! Что не занесены они ещё наряду с амурским тигром в Красную Книгу. Надолго ли? Китайцы, как известно, не проявляют заботы о флоре и фауне даже на собственной территории. Что уж говорить о чужой!



Не говоря о проблеме экспансии, огромную тревогу вызывает то, что при такой политике мы скоро получим пустыню вместо тайги!

Но таковая перспектива ничуть не заботит российские власти. Сиюминутная выгода застит всё. Ради неё продаются леса под вырубку Китаю. Ради неё губятся реки. Ради неё наша страна обращается во всемирную свалку для радиоактивных отходов, которых на данный момент накопилось свыше 550 миллионов тонн. Представители международных экологических организаций неоднократно обращали внимание на неприемлемые условия хранения РАО в России. Не так давно один из немецких телеканалов показал репортаж о химическом комбинате города Северска, на территории которого под открытым небом ржавеют бочки с урановыми отходами, привезенными из Германии.Anchor «Росатом» планирует создать системы пунктов хранения радиоактивных отходов и запустить в 2010 году систему обращения с радиоактивными отходами. В планах корпорации также запуск в 2015 году системы обращения с отработанным ядерным топливом и программы вывода из эксплуатации атомных объектов. Спрашивается, отчего было не наладить эти системы прежде, чем ввозить опасные отходы в страну? Отчего, вообще, западные страны предпочитают отправлять этот «ценный груз» нам, а не заниматься его переработкой? Но неважно всё это для господ из правительства! Главным было получить барыш за разрешение на ввоз РАО, а что делать с ними потом – вторично, «авось» выведет…»

Если мы, жители России, не начнем предпринимать шаги по изменению ситуации, то скоро вся Россия превратиться в пустыню, на которой не будут расти деревья, в которой не смогут жить животные и птицы, в которой так же не смогут жить и люди, т.е. Мы. И так будет, если мы не задумаемся сегодня, если мы не начнем что-либо предпринимать по изменению ситуации!

Китайский варвар полностью оккупировал Дальний Восток и Приамурье.



260 взрослых медведей! На какой площади истреблён хозяин тайги – представить трудно.

После полной вырубки и уничтожения лесов, отравления наших рек, почвы и всего населения ДВ, Хабаровского края и Приамурья якобы «удобрениями для теплиц», а на самом деле страшнейшими ядами, БАНДИТЫ китаёзы взялись за Мишку и Лося. А есть в стране нашей хоть какая-то власть, президент, министерства природоохраны, чиновники? Или слишком МНОГО ЗАПЛАЧЕНО за полнейшее бездействие и молчание? И что же: думаете не дознается народ, что происходит? А чё это морда-то путинская – ПОЖЕЛТЕЛА и скосилась вся? Странное происходит, прям на глазах. Бог шельму всегда метит, позорники продажные! И почернеть, и сгнить как у Ющенко морда ваша может.” Станислав Терентьев

«Китайская политика — это бесконечный путь хитрости».

Сунь-цзы, китайский политик VI века до н.э.

В связи с намерением властей Забайкальского края передать в аренду Китаю на 49 лет более 300 тысяч гектаров сельскохозяйственных земель, думаю, необходимо напомнить, сколько своей территории СССР, а затем и Россия отдали Китаю за последние 25 лет.

Соглашение между СССР и КНР о советско-китайской государственной границе на ее Восточной части было подписано 16 мая 1991 года, а ратифицировано Верховным советом РФ 13 февраля 1992 года. Границу решено было провести по фарватеру судоходных рек и середине несудоходных. До этого граница в основном проходила по китайскому берегу, согласно заключенным ранее советско-китайским договорам. Осенью 1991 года была создана демаркационная комиссия, которую возглавил посол по особым поручениям МИД РФ Генрих Киреев. Никаких комментариев советскому народу об изменении границы на дальневосточных рубежах не давалось. Все проходило тихо, почти скрытно. Комиссия работала в течение семи лет. За это время Россия отдала Китаю примерно 600 островов на реках Амур и Уссури, а также 10 квадратных километров сухопутной территории. Еще полторы тысячи гектаров земли в Приморье Россия потеряла при демаркации границы в ноябре 1995 года, реализовав Соглашение 1994 года между Россией и КНР о российско-китайской государственной границе на ее Западной части.

После того как Михаил Горбачев подписал в 1991 году соглашение, по которому граница с Китаем должна пройти по фарватеру Амура, у китайцев появилась возможность оспорить принадлежность России островов Большой Уссурийский и Тарабаров в районе Хабаровска, а также остров Большой в Амурской области.

Ну а потом и Борис Ельцин объявил, что эти острова стали спорной территорией. Между тем спорными эти острова стали благодаря длительным усилиям китайской стороны по изменению русла Амура.

Об этих усердиях китайцев чуть ниже.

Мы подарили свое…

«Горы и реки изменить легко, характер человека — трудно».

Китайская поговорка

Борис Ткаченко, ведущий научный сотрудник Института истории, археологии и этнографии народов Дальнего Востока, уверен, что Конституция РФ, которая действовала в феврале 92-го года, «не позволяла производить изменения государственной границы, и относила решение вопросов, влекущих изменение территории РФ, исключительно к компетенции Съезда народных депутатов РФ. Следовательно, ратификация соглашения Советского Союза с Китаем об изменении государственной границы проведена с нарушениями. То есть ратификации не было. Потому что в то время действовал съезд. Вопрос надо было выносить на съезд. Верховный совет РФ был тот орган, который не имел на это полномочий. С таким же успехом можно было ратифицировать на заседании Моссовета, областного совета, сельсовета…».

Согласно Декларации о суверенитете РФ от 12 июня 1990 года, любые изменения территории РФ не могли происходить без волеизъявления народа, выраженного путем референдума. «Что мы получили? Получили изменение границы не в нашу пользу, просто подарили свое. Получили наплыв низкокачественных китайских товаров, поток китайцев, которые живут здесь как у себя дома. По мере ослабления РФ китайцы вытащат на свет божий все эти договоры и будут доказывать, что Айгуньский, Пекинский договоры XIX века были неравноправными, поскольку они заключались в период ослабления Китая. Китай вынужден был уступить. А дальше будет поставлен вопрос — убирайтесь вон. А когда их здесь будет уже не 200 тысяч, а два миллиона или 20 миллионов, представляете, что будет?!» — говорит Ткаченко.

Кстати, в 90-е годы о договорной «несправедливости» уже говорил духовный лидер Китая Дэн Сяопин: «Во второй половине XIX века царская Россия вынудила правителей Цинской династии Китая заключить целый ряд неравноправных договоров. Таким образом, царская Россия захватила в общей сложности свыше полутора миллионов кв. км китайской территории».

Недалеко от города Хэйхэ китайцы построили музей своего, китайского, позора. В нем рассказывается о невыгодных международных договорах, которые когда-либо заключал Китай.

В том числе речь идет о Пекинском (1860 г.) и Айгунском (1858 г.) договорах. «Не забывать о национальном позоре, оживить дух китайской нации» — таков посыл музея бесславия. Иностранцев в этот музей не допускают, так же как и в музейный комплекс на бывшем советском острове Даманский, где в 69-м году были жестокие бои с китайцами.

Даманский, теперь — китайский остров

Тогда погибло 58 советских пограничников и более 800 граждан КНР. В 1991 году Даманский был отдан Китаю. На Чжэньбао, или «Драгоценном острове», как его называют китайцы, площадь которого всего 0,74 кв. км, установлен обелиск с именами национальных героев Китая, погибших на Даманском. Здесь же китайские пограничники теперь принимают присягу. А с 2009 года на бывшем Даманском находится еще и официально утвержденная национальная база воспитания патриотизма.

В этом здании на территории бывшего российского острова китайские пограничники теперь принимают присягу

Кстати, в 90-е тогдашний губернатор Приморского края Евгений Наздратенко хотел по аналогии с китайским музеем позора поставить в центре Владивостока столб позора в знак несогласия с отдачей Китаю части территории Приморского края. Но что-то пошло не так. Столб так и не установили. А надо было бы. Хотя бы в память о том, что

пограничники из Хасанского района Приморского края сами вышли к правительству с инициативой отодвинуть границу в сторону России, мотивируя это тем, что им тяжело обслуживать некоторые участки труднодоступной местности. И поэтому они предложили эти земли отдать Китаю. 300 гектаров! Патриотичненько вышло!

На дружеских началах

«Два тигра в одном логове — кто из них выживет, кто умрет?» (с) Китайская поговорка

За последние 25 лет Россия отдала Китаю столько земли, сколько тот не мог забрать в течение полутора предыдущих веков



Кроме того, Россия отдала Китаю за последние 25 лет…

https://www.google.ru/url?sa=t

Петиция

https://goo.gl/MMLwrp

Репортаж канала ОТР

https://goo.gl/2qckch

https://komitet17.livejournal....

https://nashdom.us/home/public

https://sell-off.livejournal.c

О положении дел в области разработки лесных профстандартов по состоянию на конец 2017 года

К концу 2017 года тема разработки лесных профессиональных стандартов почти протухла - мало у кого из отраслевых специалистов к ней остался интерес, ранее затеянные процессы разработки конкретных проектов идут очень медленно, за последние два года ни один профстандарт в области лесного хозяйства утвержден не был. За все время с начала разработки профессиональных стандартов (т.е. с начала 2013 года) утверждены были четыре профессиональных стандарта, прямо относящихся к лесному хозяйству или смежным с ним работам в лесу. Через обсуждение на специализированном сайте regulation.gov.ru прошли четырнадцать таких профстандартов (считая четыре утвержденных, и не считая ранние версии тех профстандартов, которые проходили обсуждение неоднократно). В смежных отраслях - деревообработке, целлюлозно-бумажной промышленности и т.д. - разработка профстандартов идет активнее.

Лесные профессии, по которым идет разработка профессиональных стандартов, лишь фрагментарно покрывают виды деятельности, связанные с лесным хозяйством и лесопользованием. Явной логики в выборе профессий, для которых разрабатываются стандарты, не прослеживается; до стадии официального обсуждения, и тем более до утверждения, доходят те проекты, за которыми стоят какие-то конкретные заинтересованные люди и организации. Однако, форма профессионального стандарта очень неудобна, нежизненна, поэтому даже в тех случаях, когда разработкой занимаются действительно заинтересованные специалисты, получается нечто странное.

Общей проблемой для многих разрабатываемых лесных профстандартов может оказаться то, что устанавливаемые ими требования будут несовместимы с нынешним и тем более грядущим состоянием системы подготовки отраслевых кадров, а также со сложившимся в отрасли уровнем оплаты труда (в основном, мягко говоря, весьма скромным). Например, лесничий, согласно проекту профстандарта, должен быть одновременно и производственником, и контролером, и финансистом, и законником, и бюрократом, и иметь высшее образование или среднее и три года профессионального стажа - а по факту в некоторых регионах этому всему будет соответствовать уровень оплаты труда, лишь немного превышающий прожиточный минимум.



Рисунок к проекту профессионального стандарта "Балда. Повар, конюх и плотник.
Служитель не слишком дорогой". Разработчик - А.С.Пушкин

Утвержденные профессиональные стандарты:
Инструктор парашютной и десантно-пожарной службы
(приказ Минтруда от 30 сентября 2015 года № 670н)
Машинист лесозаготовительной машины
(приказ Минтруда от 22 декабря 2014 года № 1094н)
Тракторист (машинист) лесного трактора со сменным рабочим оборудованием
(приказ Минтруда от 21 декабря 2015 года № 1039н)
Вальщик леса
(приказ Минтруда от 8 сентября 2015 года № 609н)

Профессиональные стандарты, прошедшие обсуждение на regulation.gov.ru (включая утвержденные):
Диспетчер в области охраны лесов
Летчик-наблюдатель
Мастер питомника
Лесной пожарный
Инженер по лесопользованию
Тракторист (машинист) лесного трактора со сменным рабочим оборудованием
Лесничий, помощник лесничего
Инженер по охране и защите леса
Инструктор парашютной и десантно-пожарной службы
Вальщик леса (лесоруб, обрезчик сучьев)
Парашютист (десантник) – пожарный
Мастер леса, мастер питомника
Машинист лесозаготовительной машины
Машинист трелевочной машины

Новая версия ЕГАИС учета древесины и сделок с ней не соответствует требованиям действующего законодательства по открытости данных

Новая версия ЕГАИС учета древесины и сделок с ней, запущенная в последних числах декабря 2017 года, принципиально не соответствует требованиям действующего законодательства к открытости данных. Поскольку это прямо затрагивает права и законные интересы граждан и общественных объединений, после окончания новогодних праздников Гринпис подготовит соответствующие обращения в Генеральную прокуратуру РФ и в Открытое правительство.

Согласно распоряжению Правительства РФ от 19 ноября 2014 года № 2320-р, в перечень информации, содержащейся в ЕГАИС учета древесины и сделок с ней, размещаемой в сети Интернет в форме открытых данных, относится, в числе прочего, информация о местоположении лесного участка (на котором происходит заготовка древесины) "с указанием субъекта Российской Федерации, муниципального района, лесничества (лесопарка), участкового лесничества, урочища (при наличии), лесного квартала". Ссылка:

Перечень размещаемой в информационно-телекоммуникационных сетях общего пользования, в том числе в сети "Интернет", информации, содержащейся в единой государственной автоматизированной информационной системе учета древесины и сделок с ней, а также информации, размещаемой в форме открытых данных

Последнее - указание лесного квартала - имеет принципиальное значение для многих заинтересованных сторон, поскольку это единственное, что позволяет связать всю открыто публикуемую в ЕГАИС УД информацию с конкретными местами рубок. Без этой информации одна из функций ЕГАИС - помощь заинтересованным гражданам и общественным объединениям в осуществлении общественного контроля за лесопользованием - становится просто невыполнимой.

Однако, после доработки системы информация о лесных кварталах в ЕГАИС стала недоступной. Вот так теперь выглядит информация о лесных участках конкретных лесопользователей в разделе ЕГАИС УД "Открытые данные":



ЕГАИС учета древесины и сделок с ней - договоры аренды лесных участков

Из данных, перечисленных в вышеуказанном распоряжении Правительства РФ, отсутствуют данные о муниципальном районе и о лесных кварталах. Для точной привязки лесопользователей важны именно кварталы (районы, когда есть кварталы, не очень важны - их всегда нетрудно установить).

Возможно, эта информация исчезла в результате какой-то технической ошибки (как показала история с "геопорталом Рослесхоза", Рослесхоз вполне склонен к такого рода ошибкам). Но вероятнее всего то, что Рослесхоз просто решил спрятать общественно значимую информацию, которая часто позволяет связать беспорядок в лесу с конкретными лесопользователями и (или) чиновниками. Как бы то ни было, ситуация явно требует вмешательства Открытого правительства и правоохранительных органов.

У Полтаві вилучають незаконно зрубані ялинки

В обласному центрі екологічні інспектори та поліцейські склали майже півсотні протоколів на підприємців, які торгують самовільно зрубаними хвойними деревами. При цьому в порушників екологічного законодавства вже вилучили майже 200 таких дерев.

Ідеться про ті випадки, коли реалізатори продають зеленокосі лісові красуні без відповідних бирок і чипів із маркуванням та за відсутності товарно-транспортних накладних. Зазвичай під час перевірок вони стверджують, нібито всі необхідні документи на передноворічний товар у них є, але зберігаються вони «десь удома», «в хазяїна», «на складі» тощо… Хоча все те має бути безпосередньо у продавця, в іншому випадку він просто не має права виставляти свій товар.

За нелегальну передсвяткову торгівлю зеленими насадженнями передбачені штрафи у розмірі від 510 до 1700 гривень, а за незаконну порубку дерев – кримінальна відповідальність. Загалом під час останніх рейдів екопатрулі та правоохоронці Полтавщини вилучили самовільно зрубаних хвойних дерев на суму понад 17 тисяч гривень. Їхні перевірки ринків та місць стихійної торгівлі тривають.

Василь НЕЇЖМАК.
Полтава.
Голос України
http://www.golos.com.ua/news/67523


Головний лісівник Житомирської області про досягнення та проблеми галузі у 2017 році



Ліс, котрим багата і славна наша мала бáтьківщина, – це складна і, водночас, гармонійна, збалансована екосистема. Однак, якщо у випадку самої природи, вона генетично «схильна» до розумного і органічного регулювання балансів, то у випадку взаємодії з людиною не все так просто і досконало.

Останнім часом галузь перманентно лихоманить від пропозицій і «бачень» стратегічного реформування, розподілу «сфер впливу», політичних рішень, що частіше нагадують відверте загравання з електоратом, аніж економічно і науково обґрунтоване лісове господарювання.

Протести, до яких змушені були вдатися лісівники цього року, пов`язані із «кулуарними» рішеннями стосовно стратегічного реформування лісової галузі. Відсутність покрокового плану з прогнозованими показниками, відповідними прорахунками і науковим підґрунтям не має права на існування і втілення у життя. Якщо є політична воля до зміни нинішньої системи, то повинна бути і політична відповідальність, це дійсно повинна бути ефективна і адекватна альтернатива, а не підміна одних понять іншими. Невідомо, чи «потягнуть» самоокупність підприємства на півдні країни. Свого часу на «стримання» наступу пісків на лісостеп виділялися мільйоні суми, сьогодні ж найбільша пустеля Європи вперто насувається і відвойовує нові й нові території. І у цьому розрізі варто почути науку, хоч по всій Україні працюють філії профільного науково-дослідного інституту. Ми абсолютно готові до конструктивного діалогу і фахової, підкреслюю, фахової дискусії. Люди, котрі півжиття віддали професії мають право знати свою долю, розуміти, що буде з колективами….

За останні півроку ми об’їхали чимало держпідприємств області і повсюди мали змогу наочно переконатися в економічній і фінансовій успішності підприємств. Модернізація деревообробки і сертифікація переважної більшості лісогосподарств сьогодні не дає підстав говорити про «примітивні» лісопильні та непрозоре управління.

До прикладу, візьмемо Ємільчинський держлісгосп. Осучаснення виробництва почалося два роки тому. Основний принцип – забрати із непершосортної деревини максимум (а це важливо, маючи проблему усихання), що дає змогу задовольнити всі попити ринку. У цеху поруч із дошками, брусами – безліч піддонів із найдрібнішими, навіть 5-10-сантиметровими дощечками: щоправда, вже без сучків, із відповідною волокнистістю. Відходи зводяться фактично до кори, а за тирсою стоїть черга серед заводів-замовників. Як наслідок, на підприємстві найвища зарплата у районі - 7 400 гривень. Сума ж перерахованих податків складає левову частку бюджету району. Тільки за цей рік тамтешня громада отримає на розвиток майже 10 мільйонів!

На власні зароблені Ємільчинським лісгоспом гроші, зокрема, лісівники будують дороги! За 10 років тут збудували 45 кілометрів доріг, які, окрім всього, сполучають між собою і села.
Повертаючись до прозорості у нашій роботі. 15 із 20 держпідприємств сертифіковані за міжнародною системою FSI. Простими словами, це говорить про відповідність ведення лісового господарства міжнародним стандартам! Щороку зарубіжні аудитори перевіряють роботу наших лісгоспів і жодного! зауваження зі сторони світових експертів за ці роки не було. Така сертифікація суттєво підвищує нашу продукцію у ціні і на світових ринках.

Вцілому, із основних досягнень галузі у 2017 - збільшення обсягів виробництва у середньому на 20%, наповнення бюджету більш як на півмільярда, стабільне підвищення заробітної плати, яка більша від середньостатистичної по області на 25%, відтворення лісів на площі у 8,5 тисяч гектарів! Завдяки нашій дисциплінованості і згуртованості, ми створили надзвичайно потужний соціальний клімат на підприємствах. У нас працює 8 тисяч професіоналів. Середня зарплата стабільно росте і сьогодні складає 7,5 тисяч гривень проти 6,5 тисяч у 2016 році. Але у низці підприємств заробітки набагато вищі. В Овруцькому спецлісгоспі працівники у середньому отримують 9 370 тисяч, у Новоград-Волинському та Баранівському майже 9 тисяч. І це абсолютно легальні зарплати, з котрих людям нараховуватиметься пенсійне забезпечення, а відтак гарантуватиметься можливість достойно зустріти поважний вік.

На часі можна з впевненістю сказати, що політика роботи наших державних підприємств базується на трьох китах: економіка, відтворення лісів, соціальна складова діяльності.
Лісівники значну увагу приділяють соціальній захищеності не тільки своїх працівників. Проводиться значна робота по допомозі героям АТО, їхнім родинам. Так склалося, що людям нашої професії притаманне підвищене, навіть загострене відчуття відповідальності. Жоден призовник не уник мобілізації, коли ми вшановували родини лісівників загиблих під час виконання свого службового обов’язку, всі абсолютно засвідчили повсякденну турботу лісгоспів, їхню допомогу і підтримку.

У зону проведення антитерористичної операції передано 42 одиниці техніки, для будівництва оборонного рубежу поставлена понад 2 тисячі кубів лісу кругляка. Також лісогосподарські підприємства брали активну участь в облаштування навчальних фортифікаційних споруд на Житомирському військовому полігоні. Ми допомагали і будемо допомагати нашій передовій - пиломатеріали, продукти харчування, усе, чим багатий ліс, постійно приїжджає до наших бійців.

Хотілося б наголосити і на тому, що діяльність наших підприємств не пов’язана лишень із заготівлею деревини та її переробкою. Цьогоріч на ведення лісового господарства у тому числі відтворення лісів витрачено близько 30 мільйонів, а це 35% до суми отриманих доходів від реалізації необробленої лісопродукції. Цей рік однозначно був «врожайним» на відтворення лісів. Нам вдалося поновити 8,5 тисяч гектарів, а на 2,5 тисячах висадити матеріал із цінними спадковими властивостями, у теплицях лісгоспів щорічно вирощується майже 30 мільйонів сіянців сосни, на багатьох розсадниках «експериментують» із інтродуцентами, такими як чорний горіх, павловнія, псевдотсуга... І у цьому ракурсі варто згадати про унікальні, без перебільшень, організації - шкільні лісництва, які ініціюють вирощування нових культур, пишуть наукові роботи, стають фактичними піонерами нового часу, адже кліматичні зміни з часом змусять мінятися і ліс.

Всього на території області функціонує 26 шкільних лісництв, науково-дослідною роботою охоплено 574 дитини. Роль наших шкільних лісництв важко переоцінити, адже вони фактично перебрали на себе відповідальність за позаурочний час школярів. Діти мають змогу долучатися до корисної справи, бути зайнятими, об’їздити всю Україну, займатися художньою самодіяльністю. Одне із останніх ноу-хау, зокрема, Левківського шкільного лісництва - вирощування дерева, котре здатне замінити нафту. За ініціативи директора Житомирського держлісгоспу було закуплено насіння павловнії, яке зараз перебуває на дорощенні у Житомирському базовому розсаднику. Це дерево цікаве, насамперед, тим, що швидко росте і вважається гарною сировиною для виробництва біопалива.

Усе вище сказане і перераховане є чітким свідченням того, що ліс реформувати, оновлювати систему управління, модернізувати підходи до господарювання повинні професіонали, ті, хто глибоко і глибинно знає абсолютно всі процеси, пов`язані з лісом.
Нам потрібно закумулювати зусилля над написанням Національної Лісової Програми та визначитися із формуванням лісової політики України. Політичні «недомовленості» призвели до відсутності чіткої вертикалі влади у галузі, що, у свою чергу, тягне за собою розпорошення у діяльності і в основних пріоритетах.

Книга американських економістів «Чому одні країни багаті, а інші бідні» чітко окреслює шлях розвитку успішних країн. Початок у розбудові інституцій, котра призведе до збалансованого, невиснажливого лісоуправління, забезпечить екологічну, економічну та соціальну стабільність лісового господарства.

Саме цьогоріч лісівники України, і ми, як одна з найбільш заліснених територій відчули на собі розбалансованість державного управління лісом. Біологічна пожежа спричинила загибель десятої частини хвойного лісу Житомирщини. Досвід європейських колег, котрі переорієнтували і виробництво і підхід до ведення лісового господарства, державою врахований не був.

Введення надзвичайної ситуації, про яку ледь не благали лісівники, застрягло на все тих же «пагорбах». По суті, нас лишили сам-на-сам із короїдом, усиханням і відсутністю стратегії, як такої.

І хоч недоліків багато, ми продовжуємо бути містоутворюючими підриємствами, продовжуємо відтворювати ліс і берегти його, як від злочинців, подекуди, голими руками, так і від «стереотипного», шаблонного таврування нашої професії.

Лісівник – професія архаїчна і, великою мірою, «спадкова». Галузь формують цілі династії і покоління лісівників. І, якщо є схильність, до сарказму з цього приводу, то варто нагадати, що ліс – це організм, який треба вміти і навчитися відчувати, і котрий відторгне тебе у випадку нещирості і зарозумілості ставлення.


З повагою і найкращими побажаннями у Новому Році, Андрій КУРІНСЬКИЙ.
Житомир.info
29 грудня 2017, 15:00

Порошенко продовжив мораторій на продаж землі

Документ набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Президент Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України», ухвалений Верховною Радою 7 грудня 2017 року. Про це повідомляє прес-служба глави держави.

Згідно з повідомленням, документом продовжується на один рік строк дії мораторію на продаж чи відчуження іншим способом земель сільськогосподарського призначення.

«Реалізація закону дозволить забезпечити формування належного нормативно-правового забезпечення функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення. Документ набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування», - наголосили в прес-службі.

Як повідомлялось, 7 грудня Верховна Рада ще на один рік продовжила мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.

Нагадаємо, в Україні з 2002 року діє мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. Парламент кілька разів продовжував його дію. Зокрема, 6 жовтня 2016 року Верховна Рада прийняла закон "Про внесення змін до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель" (реєстр. №5321-1). Президент підписав його 28 жовтня. Закон продовжив ще на один рік термін дії мораторію на продаж або відчуження іншим способом земель сільгосппризначення, що нібито мало дати змогу врегулювати на законодавчому рівні процедуру обороту земель сільськогосподарського призначення.

Комплекс для VIP-розваг: що лісівники таємно збудували у волинському ботанічному заказнику



У жовтні неподалік Луцька у ботанічному заказнику лісівники відкрили так званий Лісівничий молодіжний центр. Із сауною та дорогим оздобленням.

Шикарні умови для відпочинку в унікальному лісі кілька місяців трималися в таємниці. Все – за кошт державного підприємства, в найкоротші терміни та без документів. Чим виправданий поспіх і нехтування законодавством з’ясовувала "Четверта влада".

Воротнівський ботанічний заказник загальнодержавного значення славиться багаторічними дубово-грабовими насадженнями і мальовничими краєвидами. В народі його називають «волинською Швейцарією».

У 1960-х роках тут збудували так звану літню резиденцію першого секретаря Волинського обкому Комуністичної партії УРСР.

Поруч – комплекс ставків. Сам заказник створили у 1978 році. Зараз доглядає за заказником і утримує його Державне підприємство «Ківерцівське лісове господарство».
Читайте также: На Чернігівщині на хабарі “погорів” депутат міської ради

Якийсь час у будівлях в заказнику проживали лісники, які слідкували за порядком, розміщувалася контора Воротнівського лісництва. Однак за роки приміщення стали непридатними для використання.

Протягом осені 2016-весни 2017 року тут відремонтували лісову дорогу до колишньої обкомівської резиденції протяжністю майже 2 кілометри. А влітку цього року відбулася масштабна реконструкція самої колишньої дачі і контори лісництва.

Коли будівництвом почали цікавитися ЗМІ і місцеві депутати, лісівники приховували інформацію. Навіть після повторних інформаційних запитів стверджували, що нічого там не будується. Але коли вже складно було ховати інформацію, з яких це коштів і якого дива на місці колишньої обкомівської дачі триває масштабна реконструкція з добудовами, лісівники оголосили про відкриття в будівлях відновленої дачі Лісівничого молодіжного центру.













Цей проект привернув увагу «Четвертої влади» через низку фактів:


Масштаби робіт (відремонтовано і реконструйовано три будинки, облагороджено велику територію, що мало б обійтися в мільйони);


Приховування документації (ані проекту, ані кошторисів, ані договорів з підрядниками замовник робіт не надав);


Відсутність дозволу Держархбудінспекції (ДАБІ нічого не знає про будівництво);


Швидкість виконання (активна фаза робіт почалася влітку і приблизно за 3-4 місяці їх завершили);


Відсутність концепції проекту (будівництво почали, а вже завершуючи його озвучили, що це буде молодіжний центр);


Потенційні полювання в заказнику (активна фаза робіт співпала із наданням майже 700 гектарів заказника для ведення мисливського господарства).


Відомі дійові особи (волинянин стає заступником голови Держлісагентства і починаються активні роботи в заказнику, контролює будівництво екс-посадовець «злочинної» влади, а підрядником виступає фірма депутата).

Тож, ми спробували розібратися, що це означає і чи не виступає проект із молодіжним лісівничим центром лише прикриттям місця для VIP-розваг.

ТАЄМНИЧЕ БУДІВНИЦТВО

Мова про таємниче будівництво у Воротнівському заказнику у ЗМІ та серед громадських активістів почалася в середині літа. Приблизно тоді ж Ківерцівський лісгосп, який проводив роботи, влаштував своєрідний прес-тур для окремих засобів масової інформації на місце будівництва.

Тоді журналістам директор підприємства розповідав, що відремонтували дорогу, облаштували пасіку, посадили сад, розчистили та зарибнили ставки тощо. На той момент на ремонт уже витратили мільйон гривень. Разом з тим жодної мови про будь-який молодіжний центр чи центр для школярів і студентів мови не йшло.

За кілька тижнів сюди ж приїхали подивитися, що відбувається і чи не зашкодить це лісу, депутати Волинської обласної ради – представники тимчасової контрольної комісії з питань, що вникають у лісовій сфері.

Депутати здивувались масштабу робіт, які тоді були в самому розпалі. Каналізація, масштабна реконструкція будівель, дахи з очерету тощо.





В середині літа провели каналізацію, а старий цегляний будинок рибалки перетворився у дерев’яний із очеретовим дахом. Фото із politvolyn.com.ua


Читайте также: Власники ТРЦ «Вікторія Гарденс» звернулись до НАБУ щодо корупції у СБУ та Генпрокуратурі



Камін в молодіжному лісівничому центрі та реконструкція будинку лісника з гаражем з очеретового даху

– Там неозброєним оком видно серйозні порушення, тому що це природоохоронна зона, там ботанічний заказник, згідно з законодавством, будувати на цементно-бетонних фундаментах заборонено, а там будується серйозний комплекс, – висловився після поїздки Голова тимчасової контрольної комісії Волиньради з питань, що вникають у лісовій сфері, Анатолій Грицюк. – Там стоїть шлагбаум, зробили свого роду закриту зону. Вразили масштаби будівництва і їхня ціна. Коли країна і лісова галузь плаче, що в них немає коштів на лісовідновлення, на лісопосадки, а там це будівництво оцінюється у великі кошти.

Депутат додає, що на момент візиту на об’єктах працювало до 150 людей, з яких із 30 лісівників:

– Там така сауна, на чоловік 10 з добротного матеріалу, а навіть складські приміщення з такого лісу, що я й дивуюся, де вони його взяли. Пасіка, садок, підстанція, розкішна бесідка. Серйозний розмах. Я не знаю, для кого вони готують, хоча [заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України] Володимир Бондар в інтерв’ю плаче, що держава не виділяє коштів, що вони самотужки мусять працювати. Це для мене був шок, коли я побачив ці будови. Я не думаю, що це власна ініціатива директора лісгоспу, – додає депутат.

Природознавець, який тривалий час працює в галузі екології і лісу, а нині працює заступником директора Національного природного парку «Цуманська пуща», Федір Доридор вважає, що розкіш об’єкту невиправдана.

– На мій погляд, це будується місце відпочинку для правлячої еліти в лісовій галузі, – каже Федір Доридор. – Туди прокладена дорога з твердим покриттям, не в кожному населеному пункті такі дороги є, шлагбаум. Тобто, обмежений доступ людей, а ліси у нас поки в державній власності.

На початку вересня питання з будівництвом у ботанічному заказнику перейшло з «кухонних розмов» до кабінетів чиновників. Депутат облради Анатолій Грицюк на сесії озвучив запит, у якому попросив поліцію, прокуратуру та екоінспекцію перевірити це будівництво.

«Прошу підтвердити або спростувати законність будівництва на території природо-заповідного фонду «Воротнівська дача» будівель: саун, гаражів, будинків для VIP-персон», – виступив депутат.

За підтримку запиту проголосувало 38 із 54 депутатів.

ЕВОЛЮЦІЯ ЧИНОВНИЦЬКИХ ВІДПОВІДЕЙ: ВІД БУКВОЇДСТВА ДО БРЕХНІ

На початку вересня «Четверта влада» надіслала з десяток запитів щодо надання інформації та документів про будівництво у Воротнівському заказнику. Але чиновники вирішили погратися у буквоїдство: спочатку у Ківерцівському лісгоспі повідомили, що на балансі підприємства не перебуває колишньої обкомівської резиденції «Воротнівська дача».

У Волинському обласному управлінні лісового та мисливського господарства також уникнули відповідей та просто перенаправили запити до лісгоспу. Зрештою, за два місяці нам так і не вдалося отримати бодай якісь документи щодо будівництва, окрім свіжовиготовлених техпаспортів.



– Як такої бази її немає, взагалі не існує як бази. Існує Воротнівське лісництво, воно перебуває на нашому балансі. Будівництва там немає ніякого, там проводяться ремонтні роботи, – пояснив директор Ківерцівського лісгоспу Анатолій Іщик після надання відписки на запит у середині вересня, жодним чином не вказуючи, що облаштовують центр для молодих лісівників.

На уточнюючі питання відповів, що: «Нічого там не має бути. Там є контора лісництва і господарські споруди і на тому все. Більше нічого там не буде. Там немає жодного нового будинку».

Вже наприкінці вересня з лісгоспу надали трохи більше інформації.

«…у кварталі 28 знаходиться контора Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське лісове господарство» з надвірними господарськими спорудами. Враховуючи те, що ці будівлі обліковуються на балансі ДП та утримуються за його рахунок, а також те, що довгий час вони перебували у непридатному технічному і санітарному станах, державне підприємство з метою належного утримання, функціонування поетапно вживає заходів щодо їх облагородження, впорядковує об’єкти підвідомчого нам Воротнівського лісництва. Проведені нами роботи та ті, що ведуться, ніяким чином не змінили конструктивно контору лісництва та інші надвірні споруди», – йдеться в листі.

«Роботи з покращення та підтримання санітарного стану заказника шляхом проведення ряду оздоровчих заходів та раціонального використання здійснюється за власний кошт підприємства. Оскільки з 2012 року ДП не отримує від держави бюджетних коштів на ведення лісового господарства», – додають в листі. Однак, жодного слова про створення центру для школярів і молоді немає.

За кілька днів аналогічна відповідь надходить з Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

«Враховуючи поетапність виконання вказаних робіт а також фінансові можливості, вказати кінцеві терміни їх виконання наразі не представляється можливим. Роботи в більшості виконуються підприємством власними силами, а до виконання тих, які потребують певної спеціалізації, залучаються інші суб’єкти господарювання. При цьому, враховуючи спосіб фінансування, а також ні за видами, ні за вартістю закупівля таких послуг не передбачає проведення тендерної процедури», – пишуть в листі за підписом першого заступника начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Сахнюка датованому 29 вересня, тобто за вісім днів до відкриття комплексу. Також в управлінні протиправно відмовили щодо надання копій договорів із підрядниками робіт, бо там нібито конфіденційна інформація.

ТЕРМІНОВЕ ВІДКРИТТЯ І ТАЄМНИЧИЙ ПІДРЯДНИК

Шостого жовтня журналіст «Четвертої влади» приїхав у Воротнівський заказник, щоб сфотографувати, як тривають роботи, а натомість натрапив на останні приготування до відкриття закладу, яке проводилося стаханівськими темпами.

Тут таки натрапили на директора Ківерцівського лісгоспу Анатолія Іщика та посадовця обласного управління лісомисливського господарства Бориса Бабеляса.

– Це під егідою управління буде молодіжний науково-дослідний європейський центр. Перший такого типу в Україні, – розповідає Борис Бабеляс. – Це буде асоційований центр, куди з 16 країн будуть приїжджати студенти, науковці. Ми завжди кажемо: дайте нам, а самі нічого не пропонуємо. Раніше цього не могли, бо зарплату дровами виписували, сьогодні якісь копійки є, то вкладаємо, в рекреацію.

– В нас є 44 шкільних лісництва, їх пройшли діти, а далі хто ними займається? Ми хочемо залучити університет, щоб доводити навчання до кінця. Наукові практики будуть тут проходити, робляться школи, аудиторії, щоб студенти не їздили невідомо куди, а могли переночувати тут і доводити профорієнтаційну освіту до завершення. Літні практики раніше по всьому союзу проходили, а зараз де? Де менше грошей треба. Будується силами лісгоспу, за участю і інших підприємств. Поки сьогодні є можливість, а то ми завжди просимо в Європи дати грошей, сьогодні в нас вже є база. Все буде на балансі лісгоспу.

Цікавимось у посадовців, чому на численні запити не надають інформації і документів.

– Справа в тому, що ті будівлі, які є, були старенькі, занедбані, а зараз їх просто ремонтують. Це ремонт господарським способом. Несучих конструкцій ніхто не міняв. Коли організовувався заказник, на його території вже були забудовані ділянки, був лісовий кордон, лісництво, господарські споруди. Воно було вже все напіврозвалене. Це природно-заповідний фонд, який був і залишиться. То колись було для обраних: обкомівські дачі, сьогодні це відкрито для всіх. Треба шукати позитив у тому що робиться, а в нас ще не почали робити, а вже шукають одразу крамолу, – кажуть посадовці-лісівники.

Лісівники переконують, що жодних дозволів не потрібно було, бо вони не робили ніяких робіт, які б їх потребували.

Частину робіт виконували силами лісгоспів, як от висадження насаджень, частину виконував підрядник, зокрема фірма «Доф Арбо» з Каменя-Каширського. Чому саме вона? Директор лісгоспу пояснює, що фірма займається різноплановими роботами і виконує їх якісно, тому й вирішили співпрацювати з ними. Наразі відомо, що «Доф Арбо» відремонтувала лісову дорогу, які ж іще роботи вона виконувала, залишається в таємниці, бо документів журналістам протизаконно не надають, через «комерційну таємницю».

Підрядника лісгосп визначив без проведення тендеру, бо, мовляв, вони замовляли роботи вартістю, яка не потребує проведення тендеру. В той час, зі слів директора, загалом ремонт потягнув щонайменше на 2,5 мільйона гривень.

– Ви просто поділили кошторис, щоб не проводити тендери?

– Ну, може, й так. Ми просто робили по частинах, щоб було легше для підприємства. Тут об’єкт не ділили, просто підрядник виконував різні роботи, – каже Бабеляс.

– Ми це будуємо господарським способом. Немає такого, що заплановано будівництво чи реконструкція і були виділені під те кошти, були проведені тендери і так далі, починаючи від декларації. Ми це проводимо поточний ремонт невеликими частинами. Як воно виглядало так воно і виглядає, – додає Анатолій Іщик.

Відкриття закладу, яким так пишаються лісівники, як виявилося, спочатку було заплановане на 14 жовтня, але вирішили відкрити раніше, «щоб не завадили погодні умови».

Жодних публічних анонсів про відкриття «центру» ненадходило, але на термінові урочистості, окрім «Четвертої влади» і прес-служби управління, приїжджає ще кілька ЗМІ.



















Об’єкт відкрили 7-го жовтня

На відкриття звезли представників шкільних лісництв області, учнів Шацького лісового коледжу імені В.В. Сулька, приїхали з Ківерцівського лісгоспу, обласного управління лісомисливського господарства, облдержадміністрації та облради.

Під час виступу начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко заявив, що ще торік вирішили створити в заказнику Лісівничий молодіжний центр.

– Усе, що ми бачимо, це результат згуртованої, скоординованої роботи всіх волинських лісівників. Тут була розруха. Два роки з критикою, з різними догадками ми тут працювали.

– Чому відкриття галопом? – запитуємо після урочистостей у начальника Волинського ОУЛМГ Олександра Кватирка.

– Чому галопом? Ми два роки готувалися і слідкували за цим будівництвом. Ми проводимо заходи, відкриваємо базу і ніде це не анонсуємо. Приходять ЗМІ, які повинні писати об’єктивно, а не на замовлення. Порадуйтесь за людей, не шукайте нічого! – мовить посадовець. – Вам не надавали звітності, бо ще йшло будівництво, зараз заклад відкрили, буде звітність і все нададуть, – пояснює дії підлеглих Кватирко.

ТО НОВЕ БУДІВНИЦТВО, РЕМОНТ ЧИ РЕКОНСТРУКЦІЯ?

В управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції стверджують, що не видавали жодних дозвільних документів Ківерцівському лісгоспу на будівельні роботи у Воротнівському заказнику і навіть не знали про них до нашого звернення.

– Якщо там просто ремонтні роботи (наприклад, штукатурка стін, перенесення перегородок), якщо вони не втручаються в несучі конструкції, то вони можуть це все проводити без будь-якого дозволу. В іншому випадку, залежно від класу наслідків вони мають подати чи повідомлення, чи отримати дозвіл на виконання робіт, – коментує ситуацію виконувач обов’язків начальника управління ДАБІ у Волинській області Ольга Жига.

Порівнюючи відновлені будівлі із тим, як вони виглядали раніше, можемо побачити, що в будинку, де зі слів директора лісгоспу має жити лісничий чи його помічник, добудували другий поверх, а будинок рибалки не лише збільшився за площею, але й взагалі змінив конструктивний елемент: з цегли на дерев’яні бруси.

Ми показали керівниці ДАБІ фото, які демонструють зміни після будівництва у Воротнівському заказнику.



Будинок лісника. Використано фото із www.volyn24.com



Будинок рибалки. Використано фото із www.lisportal.org.ua та www.panoramio.com



Приміщення Воротнівського лісництва. Використано фото із www.volyn24.com





Облаштування території. Використано фото із www.volyn24.com

– Так, тут вони мали б звернутися до нас, – коментує фото будинку з добудованим другим поверхом Ольга Жига. – Якщо освітлення там було раніше, то не мали б брати документи, якщо тягнули лінію то мали б в обленерго ще звертатися.



Щодо рибальського будиночка на березі ставка, то Ольга Жига каже, що ключовим тут є те, чи збудована дерев’яна споруда на фундаменті. Якщо вона стоїть лише на вирівняній основі, то може вважатися малою архітектурною формою, то тоді повинна лише мати погодження в районного архітектора.

– Щоб сказати остаточно, потрібно вивчати документи і виїжджати на місце. Таку перевірку ми можемо провести за зверненням від будь-якої особи, – підсумовує Ольга Жига.

Ті ж самі фото ми показали директору лісгоспу Анатолію Іщику, однак він стоїть на своєму: ніяких робіт, які вимагають дозволів, не робили.

Тим часом управління Держекоінспекції у Волинській області провело перевірку будівництва за зверненням депутата Анатолія Грицюка. Екоінспектори не виявили порушень природоохоронного законодавства, окрім одного: пошкодження ґрунту в заказнику через складування будівельних матеріалів. Збитки рахують, а до адмінвідповідальності притягнули лісничого. Директору ж винесли припис про усунення порушень.

Через недосконало складений депутатський запит екоінспектори не повністю провели перевірку будівництва.

– Це була позапланова перевірка, перевірялися тільки ті питання, які були вказані заявником. Увага зверталася лише на те, що там було вказано, – розповів перший заступник начальника Держекоінспекції у Волинській області Сергій Шеремета. Він має багаторічний досвід у сфері лісового господарства, зокрема кілька років пропрацював першим заступником начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. Тож, працівники Ківерцівського лісгоспу це фактично його колишні підлеглі.

ЦЕНТР ДЛЯ ШКОЛЯРІВ І МОЛОДІ СТВОРЕНИЙ БЕЗ ШКОЛЯРІВ І МОЛОДІ

Нині на Волині функціонує 44 шкільних лісництва, в яких задіяні близько 1500 учнів. Вони працюють у форматі позашкільних гуртків. Роботу педагогів у цих гуртках координує і оплачує переважно Волинський обласний еколого-натуралістичний центр, в окремих навчальних закладах і самі школи та будинки творчості.

Директор еколого-натуралістичного центру Валентина Остапчук каже, що сам задум створення лісівничого центру хороший.



– Молодіжний центр - це хороша справа. Там можна і зелений туризм розвивати, там хороше поле для науково-дослідницької роботи з дітьми, тому що флора яка там є, не є в усіх лісах Волині. Тобто для дослідження це дуже хороше підґрунтя. В тому числі і для роботи членів шкільних лісництв, – каже Валентина Остапчук.

Однак директор еколого-натуралістичного центру відзначає, що не зрозуміло, як буде працювати заклад і що шкільні лісництва не зможуть його повноцінно використовувати. Концепцію, як працюватиме заклад, на момент його відкриття навіть ще не починали розробляти.

– Напевно, цю базу створювало управління лісомисливського господарства не для того, щоб туди перебазувався обласний екологічний центр. Системною, постійною робота з одними шкільними лісництвами там не зовсім вийде. Бо шкільне лісництво розпочинає свою програму, яка затверджена міністерством освіти, 15 вересня і закінчує в травні. Це йде навчальний процес, ми вичитуємо програму, під яку ми даємо години із навчального плану, оплачуємо гроші. Ніхто в навчальний час 20 кілометрів не буде туди дітей возити, ми всі це прекрасно розуміємо. Ми можемо використовувати тільки канікулярний час, – розповідає директорка.

Валентина Остапчук додає, що лісівники вже після відкриття запропонували еколого-натуралістичному центру висловити своє бачення, як може діяти заклад у Воротневі. Порадившись, педагоги вирішили, що заклад можуть використовувати лише влітку для практики, а також в екскурсійному форматі. Як використовуватиметься оновлений комплекс споруд решту часу: восени, взимку і навесні – не відомо.

– На цій базі можна поселяти не більше двох шкільних лісництв, бо шкільне лісництво - це 12-15 дітей, то ми пропонуємо скласти такий графік і по тижневі для оздоровлення і практики по порядку всі лісництва возити туди. Наші педагоги керували би цією практикою. І друге, що ми запропонували, - це наші екскурсійні форми. У зручний і вигідний для дітей час. Ось так ми бачимо співпрацю, – розповідає директор еколого-натуралістичного центру. – Якщо в нас запрацює такий заклад, він повинен пройти юридичну сторону, ми повинні укласти по-перше, договір на нього між освітою і лісівниками, по-друге, ми повинні розробити положення і зареєструвати його в юстиції, і ми маємо закладати в бюджет, що зі свого боку буде освіта фінансувати, а що лісівники.

Ми поцікавилися в директора позашкільного закладу, який опікується шкільними лісництвами, для яких власне і створювали Лісівничий молодіжний центр, коли ж вона дізналася про будівництво закладу, чи радилися з ними при створенні інтер’єру, навчальних матеріалів тощо.

– Мене повідомили за день до відкриття. Я нічого не знала. Я маю відповідати чесно, реально. Запросили прийти на урочистості виступити і все. Я приїхала і виступала від того, що я побачила.

– А чому так вийшло, ви цікавилися?

– Я сама шукаю досі відповіді і дати їх поки не можу. Всі роки, 50 років освіта із лісівниками жила в дружніх, гарних стосунках. Щось тут криється, але я для себе навіть розгадати не можу. В цьому заказнику велике поле діяльності для географічного, біологічного, екології, де готувати студентів, молодь, лісовому коледжу, щоб готувати спеціалістів. Це дуже добре, але чому це трималося в секреті, я не знаю, важко сказати, – каже Валентина Остапчук.

Директор Ківерцівського лісгоспу Анатолій Іщик відзначає, що об’єкт не будувався спочатку як молодіжний центр, це придумали згодом, нібито щоб дати змогу молоді ближче познайомитися з лісом і роботою лісового господарства.

Але ж ми пам’ятаємо, що станом на 29 вересня у відповіді на запит не йшлося про жодний молодіжний центр.

Анатолій Іщик каже, що знайомий із директором еколого-натуралістичного центру не один рік, давно з ними співпрацюють, а як вийшло, що вони не знали про створення лісівничого центру, не може пояснити.

– Я думаю, що непоганий практичний матеріал вийшов у нас. Що вони мали, яку вони мали участь брати? Ми радилися з педагогами. Я не знаю, чому вони так вам відповіли, – мовить чоловік.



Директор Ківерцівського лісгоспу Анатолій Іщик відзначає, що об’єкт не будувався спочатку як молодіжний центр

Ми запитали в Анатолія Іщика, чи є концепція, як працюватиме заклад, однак навіть через два тижні після відкриття її ще не було навіть у розробці. Озвучені бачення лісгоспу і педагогів розходяться.

– В нас при управлінні є наукова рада, вони вирішили, що аби якось залучити молоде покоління до лісу, можна створити такий заклад. Зараз ми найняли людину, яка буде там працювати і буде організовувати роботу. В нас ще немає чіткого розпорядку, але з часом це налагодимо. Всі лісництва ми зразу туди не зможемо направити. Це буде у вигляді якихось зльотів, а на менші лісництва зможуть і переночувати, і займатися з ними. Я думаю, що оскільки лісництва по всій області, то підприємства, на чиїй території вони є, будуть організовувати їх утримання.

Однак після зауваження, що навряд чи сільські школи зможуть організувати поїздки для учнів за десятки кілометрів, крім того, що дітей потрібно годувати, посадовець дещо змінює версію.

– Так, ну діти навіть на екскурсії їдуть, то беруть якийсь сухпайок, питання харчування, думаю, вирішимо, якусь юшку зварити, що картоплі не знайдемо? Привезти, думаю, що в кожному управлінні освіти є автобуси і дозволи на перевезення, якщо лісгоспи допоможуть паливом, то біди не буде, – каже Анатолій Іщик.

– Заїзди відбуватимуться протягом цілого року? Школярі там будуть постійно?

– Протягом цілого року. Вони не будуть там постійно проживати. Це ж треба якось так організувати, щоб із кожного шкільного лісництва могли потрапити діти. Звісно, в школі є програма, вона дотримується, в нас заклад новий, але він теж буде працювати. В нас є четверо канікул. Думаю, це можна так розподілити, щоб діти потрапили, – каже посадовець.

ЦІНА РЕКОНСТРУКЦІЇ, СІРИЙ КАРДИНАЛ І ПОТЕНЦІЙНІ ПОЛЮВАННЯ

У листопаді 2016-го року прем’єр-міністр Володимир Гройсман за результатами конкурсу призначив заступником голови Державного агентства лісових ресурсів України волинянина Володимира Бондаря. Він довгий час у політиці, у 2005-2007 роках очолював Волинську облдержадміністрацію, є депутатом обласної ради.

Саме коли Володимир Бондар обіймав посаду голови Волинської ОДА, а волинськими лісами керував одіозний Богдан Колісник, відбулася афера із виведенням і приватизацією землі державного підприємства «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр». Можливість збудувати маєтки в одному кооперативі тоді отримали і син Колісника, і сам Володимир Бондар.

Саме із призначенням Володимира Бондаря в Держлісагентство у 2016-му і співпала активна фаза робіт по відновленню садиби у Воротнівському заказнику.

– Я прихильник того, щоб краще щось відновлювалося, а не нищилося. Якщо є можливість в лісгоспу – хай роблять, – каже Володимир Бондар. – Лісгоспи самі формують свої плани по використанню коштів. Плани формувалися точно не під моє призначення. Це ініціатива керівництва держлісгоспу і управління обласного.

Камінь-Каширська фірма «Доф Арбо», яка працювала на об’єкті, належить депутату Волинської обласної ради Анатолію Буську та його партнеру Сергію Русанову. Фірма часто отримує підряди на ремонт доріг на Камінь-Каширщині, а також давно співпрацює з лісовим господарством.

Наприклад, у них замовляють лісозаготівельні послуги, а у 2013 році підприємству на 25 років надали понад 3 тисячі гектарів мисливських угідь на Камінь-Каширщині. Тож, фірма спеціалізується, не лише на будівництві, але й на мисливському господарстві.

Протягом кількох візитів на будівництво у Воротнівському заказнику ми постійно спостерігали там автомобіль колишнього першого заступника начальника Волинського облуправління лісомисливського господарства Ігоря Ляховича та самого 65-річного колишнього високопосадовця.

Ігор Ляхович багато років пропрацював у лісовому господарстві і тривалий час був заступником Богдана Колісника.

– Він довго був заступником Колісника по лісопереробці. Був клан Колісників, Ляховичів і Ребарів, – розповідає колишній співробітник Волинського облуправління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) Віталій Жабчук.

Які функції виконував колишній високопосадовець на будівництві у заказнику? Свідчення різняться.

– Він як колишній головний інженер управління просто допомагає з консультаціями. Він консультативно займається, не скажу точно, чи він в штаті, бо не знаю. Він відповідає за будівництво лісових доріг, – каже начальник відділу у Волинському ОУЛМГ Борис Бабеляс.

Начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко на урочистостях з нагоди відкриття називає Ігоря Ляховича виконробом, а директор лісгоспу Анатолій Іщик каже він «допомагав в деяких питаннях».

– Для того, щоб щось створити нове і щоб воно мало належний вигляд, треба мати якийсь досвід і уявлення, треба побачити трохи світу. Він, наскільки я знаю, напевно не працює в управлінні, він на пенсії. Але майже щодня їздив. Не всі ж люди сидять вдома, а мають якесь життєве кредо і бажання щось робити, – каже Іщик.

На словах Анатолій Іщик каже, що вартість будівництва сягнула 2,5 мільйонів гривень, однак жодних документів, які б це підтвердили, ані депутатам, ані журналістам не показали.

Наразі у Ківерцівському лісгоспі позачергова перевірка Держаудитслужби. Директор каже, що вони самі звернулися до аудиторів, аби до лісгоспу стосовно облаштування об’єкта більше не виникало ніяких питань. Однак заступник начальника управління Держаудитслужби у Волинській області Віктор Гальчук пояснив, що насправді перевірку проводять після звернення депутата і прокуратури.

Активне відновлення садиби у заказнику співпало ще й з іншою подією. На початку вересня Волиньрада передала у користування державному підприємству «Мисливське господарство «Звірівське» на 22 роки 1304 гектари мисливських угідь, з яких майже 700 гектарів розміщені саме у Воротнівському заказнику, там, де відкрили Лісівничий молодіжний центр.

Хто саме буде полювати на цих угіддях, не відомо, однак на Волині періодично виникають скандали із незаконними полюваннями. В одному із таких на мисливських угіддях того ж «Звірівського» в заказнику «Зубр» засвітився і сам начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко навесні минулого року. Полюбляє полювання і попередник Кватирка Богдан Колісник. А от Володимир Бондар у ЗМІ колись розповідав, що полювання – це не його.

Буквально нещодавно в скандал із полюванням втрапив і директор Цуманського лісгоспу Володимир Туревич.

Схоже на те, що чималі гроші поспіхом вклали передовсім у створення комфортних умов для розваг і полювання у мальовничій місцині, а не створення центру для лісівничої молоді. Для цього вибрали кваліфіковану фірму та поставили «наглядача». Цілком можливо, що вже невдовзі ми побачимо у Воротнівському заказнику черговий скандал із VIP-полюваннями. Тим більше, що інфраструктура для них уже готова.

– Я переконаний, що цього не буде, – каже Володимир Бондар.

P.S. Поки ми розслідували ситуацію з відновленням контори лісництва, сталося ще кілька важливих подій: в середині листопада Держаудитслужба завершила позапланову ревізію і в підсумку не знайшла ніяких порушень з коштами при облаштуванні об’єкта у Воротнівському заказнику.

Загальна вартість робіт склала майже 3 мільйони гривень, з яких понад 900 тисяч на підрядах освоїла фірма «Доф Арбо».

Тим часом вже 24 листопада директора Ківерцівського лісгоспу Анатолія Іщика звільнили з посади. Офіційно він пішов за власним бажанням, неофіційно ж звільнення пов’язане із різними причинами...

"Четверта влада"


«Публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».


Уряд Канади не відповідає за зміст публікації і може не поділяти точки зору висловлені в публікації.


«Article was prepared with the financial support of the Government of Canada provided through the Department of Foreign Affairs, Trade and Development (DFATD)»