29 грудня 2017

Малоймовірно, що ліси біля Щастя та Трьохізбенки вдасться відновити, - еколог

Про вплив військових навчань, випробувань та бойових дій говоримо з екологом Олексієм Василюком



У студії Громадського Радіо — еколог, представник організації «Екологія — Право — Людина» Олексій Василюк.

Валентина Троян: На сторінці організації «Екологія — Право — Людина» з’явилося повідомлення про те, що військові знову незаконно обстріляли об’єкт ЮНЕСКО. Що це за об’єкт?

Олексій Василюк: Ситуація така, що вже не вперше були незаконно проведені військові навчання, випробовування якоїсь нової ракети в Чорноморському біосферному заповіднику. Це найцінніша природоохоронна територія на півдні України, найцінніша природоохоронна територія на північному узбережжі Чорного моря, тому що ще з 1927 року там незмінно був заповідник. Він настільки важливий з точки зору охорони природи, що ЮНЕСКО вперше для колишнього Радянського Союзу дозволило собі видати сертифікат ЮНЕСКО саме для цього заповідника, тому що він важливий з точки зору охорони природи всієї Європи. Лише на півночі Чорного моря є такі унікальні приморські екосистеми. Якщо ми подивимося карту Чорного, Середземного моря таких приморських кіс немає ніде. Завдяки мілководдям, які там утворюються, туди злітаються на зимівлю птахи з усієї півночі Європи. Це основні зимувальні території багатьох рідкісних видів птахів. Кількість в світі червоноволих казарок обліковується кількома сотнями. Найбільше скупчення птахів знаходиться в тому місці, куди уже вдруге в цьому році прилетіла нова ракета. Такого фактору непокою для цих сотень тисяч птахів годі було уявити останні тисячі років. Такого просто ніколи не було. Як на це відреагують птахи? Зараз ми точно не можемо сказати.

З точки зору військових це лише одна ракета, вибухнула і все. Як написав в коментарях під нашою критикою у Фейсбуці радник президента Юрій Бірюков, постраждали мертві мушлі. Мертві мушлі не постраждали. Це зовсім недоречний жарт. Було розлякано стільки птахів! Куди вони поділися після цього вибуху?

Кожного року орнітологи проводять щорічні зимові обліки птахів на зимівлі. Для цього є спеціально створена Азово-Чорноморська орнітологічна станція. Кожного року всі ці птахи обліковуються. Ми побачимо, які результати дадуть зимові обліки. Вони починаються в січні.

Не менш страшним є сам прецедент. В Україні є всього декілька об’єктів ЮНЕСКО, які є не історичними, не архітектурними пам’ятками, а саме природними.

Кожен підрозділ ізраїльської армії має під опікою один національний парк, вони виконують функції волонтерів, працівників національних парків, коли не задіяні у військових діях. Головнокомандувач ізраїльської армії має своїм девізом, що, охороняючи природу, ми стаємо сильнішою державою і кращою нацією. В Україні годі уявити таке,у нас Збройні сили України захоплюють національні парки і заповідники з метою незаконних навчань.

Міноборони України — єдиний суб’єкт в історії України, який судиться за скасування заповідного об’єкта.

Далеко не вся територія, яка є військовими полігонами, активно використовується для навчань. Мені це не дуже зрозуміло. А в національних парках навчання чомусь проводяться.

Якщо державі потрібна територія для одного вибуху ракети, є колосальні практично не заселені території з безкраїми полями, де можна було б так само, як і в заповіднику, провести випробування.

Валентина Троян: Яка ситуація з військовими навчаннями в зоні АТО? Я знаю, що в Станиці Луганський, в Новоайдарському районі ліси вигоріли ще в 2014 році.

Олексій Василюк: Якщо уявити карту, Луганщина навпіл із заходу на схід розділена долиною Сіверського Дінця. Майже всі ліси області знаходиться там, тому що там більш-менш волого. Всі ці ліси поділяються на дві частини — це те, що є в самій заплаві, та штучно створені соснові бори на пісках. Соснові ліси в степовій зоні України — це найбільш пожежонебезпечна категорія лісів, тому там їх погоріло багато, особливо навколо Щастя, навколо Трьохізбенки. Фактично від Трьохізбенки до Щастя колосальна кількість лісів тим чи іншим чином пошкоджена вогнем. Дуже вірогідно, що відновити їх не вийде. Коли їх саджали (у 50 — 60-і роки, а частково в 30-і), був інший клімат. Що буде далі? До того, як посадили ліси, там були піщані степи. Вони за якийсь час відновляться. Навіщо саджали ліси? Тому що це суворий в плані клімату регіон. Для того, щоб там могли жити люди, щоб був не такий потужний вітер, більша вологість, більше прохолоди. Щоб відновити умови для життя людей там, треба відновити ліс. Інакше навіть для людей, які живуть там в другому чи третьому поколінні, умови стануть значно жорстокіші, ніж вони пам’ятали.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.



Скорочену текстову версію програми підготувала



0 коммент.:

Дописати коментар