Завершальна у цьому році «Файна гутірка» відбулася в обласній бібліотеці для юнацтва в Луцьку 27 грудня. Під час зустрічі учасники заходу мали нагоду поспілкуватися з українським екологом, мандрівником, представником організації «Екологія-Право-Людина» Петром Тєстовим.
Розпочинаючи зустріч мандрівник наголосив, що ефективному впровадженню механізмів охорони навколишнього середовища в Україні заважають три чинники: низький рівень розвитку громадянського суспільства, охорона довкілля «на папері», а не на ділі, та корупція.
«У США є безліч громадських організацій, навіть у малих населених пунктах, які турбуються щодо довкілля та контролюють виконання тих чи інших законів. У нас ще цього немає. На папері у нас ніби охороняється і те, і інше, але ми бачимо, як відбуваються масові порушення, і нікого не притягають до відповідальності. До прикладу, цього року за вбивство червонокнижного лося суд притягнув до відповідальності лише одну людину, а випадків було з десяток. Щодо вбивства рисі, то я у документах не знайшов жодної завершеної справи за 5 років. Звісно, причина багатьох негараздів – корупція», - пояснив еколог.
Втім, зі слів мандрівника, не все гаразд і в країнах ЄС.
«Фінансування природоохоронної сфери, де б я не був, чи то в кранах ЄС чи в США, чи в Україні, завжди потребує кращого, і всі кажуть, що не вистачає грошей. Однак, є питання і в іншому – як їх використовують. Звісно, на заході значно більше закладають коштів на довкілля, але там теж не все так гаразд. От, в Польщі чи Німеччині на гектар лісу проводять вдвічі більше рубок, ніж у нас. Але це не завжди виправдано фінансово. Для прикладу, в США цей показник у 5 разів нижчий, ніж у нас, практично в них ліс не вирубують. Адже там екологи та економісти порахували, що зароблені кошти мають значно меншу вартість, ніж загальна користь для довкілля: очищення повітря, збереження водного ресурсу тощо. Тобто глобальна вирубка – економічно не вигідна. Запозичуючи досвід із економічно-розвинених країн, варто і не втрачати наш позитивний досвід», - вважає еколог та мандрівник.
На думку Петра Тєстова, нині в Україні ухвалені непрактичні закони щодо призначення керівників природоохоронних зон.
«Депутати ухвалили цілком популістичний закон, відповідно до якого займати посаду керівника може людина лише з вищою освітою еколога чи біолога. Але це безглуздо, адже хороший лісівник не обов’язково буде хорошим менеджером і зможе керувати сотнею людей. Для прикладу, в Польщі від такої практики відмовилися і, аби отримати роботу, достатньо пройти спеціальні курси», - зауважив представником організації «Екологія-Право-Людина».
Після виступу еколога присутні ще з півгодини не відпускали лектора, задаючи різні запитання. Вочевидь, тема збереження довкілля для багатьох волинян цікава та болюча.
Розпочинаючи зустріч мандрівник наголосив, що ефективному впровадженню механізмів охорони навколишнього середовища в Україні заважають три чинники: низький рівень розвитку громадянського суспільства, охорона довкілля «на папері», а не на ділі, та корупція.
«У США є безліч громадських організацій, навіть у малих населених пунктах, які турбуються щодо довкілля та контролюють виконання тих чи інших законів. У нас ще цього немає. На папері у нас ніби охороняється і те, і інше, але ми бачимо, як відбуваються масові порушення, і нікого не притягають до відповідальності. До прикладу, цього року за вбивство червонокнижного лося суд притягнув до відповідальності лише одну людину, а випадків було з десяток. Щодо вбивства рисі, то я у документах не знайшов жодної завершеної справи за 5 років. Звісно, причина багатьох негараздів – корупція», - пояснив еколог.
Втім, зі слів мандрівника, не все гаразд і в країнах ЄС.«Фінансування природоохоронної сфери, де б я не був, чи то в кранах ЄС чи в США, чи в Україні, завжди потребує кращого, і всі кажуть, що не вистачає грошей. Однак, є питання і в іншому – як їх використовують. Звісно, на заході значно більше закладають коштів на довкілля, але там теж не все так гаразд. От, в Польщі чи Німеччині на гектар лісу проводять вдвічі більше рубок, ніж у нас. Але це не завжди виправдано фінансово. Для прикладу, в США цей показник у 5 разів нижчий, ніж у нас, практично в них ліс не вирубують. Адже там екологи та економісти порахували, що зароблені кошти мають значно меншу вартість, ніж загальна користь для довкілля: очищення повітря, збереження водного ресурсу тощо. Тобто глобальна вирубка – економічно не вигідна. Запозичуючи досвід із економічно-розвинених країн, варто і не втрачати наш позитивний досвід», - вважає еколог та мандрівник.
На думку Петра Тєстова, нині в Україні ухвалені непрактичні закони щодо призначення керівників природоохоронних зон.
«Депутати ухвалили цілком популістичний закон, відповідно до якого займати посаду керівника може людина лише з вищою освітою еколога чи біолога. Але це безглуздо, адже хороший лісівник не обов’язково буде хорошим менеджером і зможе керувати сотнею людей. Для прикладу, в Польщі від такої практики відмовилися і, аби отримати роботу, достатньо пройти спеціальні курси», - зауважив представником організації «Екологія-Право-Людина».
Після виступу еколога присутні ще з півгодини не відпускали лектора, задаючи різні запитання. Вочевидь, тема збереження довкілля для багатьох волинян цікава та болюча.
27 Грудня 2017 20:11
0 коммент.:
Дописати коментар