У сучасних «Кулібіних» із Охтирки.
Усе геніальне – просте
Лісівникам добре відомо, наскільки затратна й нелегка справа – пониження пеньків після рубань головного користування. Чи не можна механізувати цей марудний трудомісткий процес, – задумалися в Охтирському лісгоспі. Обговоривши різні варіанти розв’язання проблеми, директор Юрій Римар, лісничий Грунського лісництва Олександр Бабков і майстер цеху переробки деревини з майже 30-річним стажем роботи на підприємстві Олександр Педченко вирішили на базі стрічкової пили сконструювати спеціальний агрегат, який би зрізав упоперек пеньок. Недаремно кажуть, що все геніальне просте: через пару місяців незвичайну машину випробували і назвали «Бобер» – від імені тваринки, котра своїми міцними зубами перегризає будь-яку деревину. Нині вже навіть не уявляють без неї підготовку ділянок після рубань до садіння нового лісу. Який же принцип дії раціоналізаторської новинки?
– Агрегатується з трактором МТЗ–82, обслуговують два працівники – тракторист і оператор, – розповідає директор. – Для різання використовується стрічкова пила завширшки 35 мм та довжиною 4,2 м. Ширина пропилу – 800 мм. За зміну трактор використовує 15 літрів дизельного пального, агрегат для пониження пеньків працює на бензині, норма – 5 літрів.
– Раціоналізатори спростували відому приказку: «Пеньок колоти – день провести», – підключається до розмови лісничий. – За зміну наш агрегат здатний понизити від 50 до 75 пеньків залежно від діаметра та складності кожного. На рамі знаходиться циліндр регулювання ріжучого механізму, тому висоту пониження оператор регулює. При цьому якість – поза всякою конкуренцією. Пеньки підпилюються нарівні із землею рівно й гладенько – настільки вдало, що, кажуть, спиляну частину можна без додаткового обробітку використовувати для ландшафтного декору та виготовлення екомеблів.
Таким чином охтирським лісівникам вдалося механізувати один із найтрудомісткіших процесів. Тепер без проблем працюють у міжряддях мульчери, ведуться догляди за насадженнями, освітлення, прочистки. За допомогою «Бобра» високоякісно готуються й самі ділянки під механізоване створення лісових культур. Восени позаминулого року сконструйований спеціалістами агрегат уперше було продемонстровано в роботі учасникам виїзної колегії обласного управління лісового і мисливського господарства. Він отримав високу оцінку з боку очільника його Віктора Чигринця, керівників лісгоспів. Того ж року такий агрегат сконструювали в Сумському лісгоспі. Як наголосив директор Микола Сороколіт, «ідея нам сподобалась, тож швидко втілили її в господарстві і вирішили дуже актуальне питання максимальної механізації доглядів за майбутнім лісом». Досвід охтирців впроваджують і в інших лісгоспах.
За зміну «Бобер» здатний понизити від 50 до 75 пеньків діаметром понад метр
Варто зазначити, що винахідники з ДП «Охтирське лісове господарство» Ю. Римар, О. Бабков і О. Педченко нещодавно отримали рішення Українського інституту інтелектуальної власності (Укрпатент) про видачу деклараційного патенту на корисну модель «Машина для пониження пнів». Їхнє дітище, аналогів якого в Україні немає, здобуло офіційне визнання, з чим і вітаємо творців.
Що, здавалося б, хмиз
Під час виїзної колегії, про яку йшлося вище, господарі, цього разу з Олешнянського лісництва, продемонстрували роботу молотково-роторного мульчера ТМС CFNCELA – гості залишилися задоволеними станом лісових культур після догляду цим агрегатом. Їхній увазі було представлено також комплекс із виготовлення технологічної тріски, про що варто розказати детальніше.
Раніше хмиз, хворост та інші порубкові рештки, які залишалися після рубань головного користування, зазвичай, збирали в купи і спалювали на лісосіці. Витрачали на це дорогоцінний час і додаткові кошти. Тепер усе подрібнюють на технологічну тріску за допомогою деревоподрібнюючих машин. Спершу придбали машину кутову марки «Олнова», яка добре себе зарекомендувала, тож невдовзі купили ще одну, а також дробарку «FARMI-CN27», оснащену гідроманіпулятором. Усі вони агрегатуються із трактором «Бєларус».
– Після проведених рубань головного користування, – пояснив директор лісгоспу Юрій Римар, – заводимо на лісосіки деревоподрібнюючі машини, які переробляють порубкові рештки. Можуть переробляти обапіл, рейки. У підсумку площі вирубок високоякісно готуються під майбутнє садіння лісу. В обслуговуванні машини досить прості – на деревоподрібнювачі з маніпулятором працює один механізатор, на «Основі» – тракторист і два робітники, які подають сировину до бункера. Тріску технологічну частково використовуємо для опалення власних приміщень, левову частку продаємо. Серед основних споживачів – ПРАТ «Охтирський пивзавод», ТОВ «Охтирка м’ясопродукти», ТОВ «Охтирська молочна промислова компанія «Славія», а також об’єкти соціальної сфери. Одна тонна тріски замінює 2,56 м куб. дров, теплотвірна здатність її порівняно з дровами значно вища. Впровадивши безвідходне виробництво, маємо додаткові кошти. Минулого року щепи паливної випустили 3,3 тис. т, у тому числі, з хмизу 2 т, решту – з дров паливних.
Варто зазначити, що винахідники з ДП «Охтирське лісове господарство» Ю. Римар, О. Бабков і О. Педченко нещодавно отримали рішення Українського інституту інтелектуальної власності (Укрпатент) про видачу деклараційного патенту на корисну модель «Машина для пониження пнів». Їхнє дітище, аналогів якого в Україні немає, здобуло офіційне визнання, з чим і вітаємо творців.
Що, здавалося б, хмиз
Під час виїзної колегії, про яку йшлося вище, господарі, цього разу з Олешнянського лісництва, продемонстрували роботу молотково-роторного мульчера ТМС CFNCELA – гості залишилися задоволеними станом лісових культур після догляду цим агрегатом. Їхній увазі було представлено також комплекс із виготовлення технологічної тріски, про що варто розказати детальніше.
Раніше хмиз, хворост та інші порубкові рештки, які залишалися після рубань головного користування, зазвичай, збирали в купи і спалювали на лісосіці. Витрачали на це дорогоцінний час і додаткові кошти. Тепер усе подрібнюють на технологічну тріску за допомогою деревоподрібнюючих машин. Спершу придбали машину кутову марки «Олнова», яка добре себе зарекомендувала, тож невдовзі купили ще одну, а також дробарку «FARMI-CN27», оснащену гідроманіпулятором. Усі вони агрегатуються із трактором «Бєларус».
– Після проведених рубань головного користування, – пояснив директор лісгоспу Юрій Римар, – заводимо на лісосіки деревоподрібнюючі машини, які переробляють порубкові рештки. Можуть переробляти обапіл, рейки. У підсумку площі вирубок високоякісно готуються під майбутнє садіння лісу. В обслуговуванні машини досить прості – на деревоподрібнювачі з маніпулятором працює один механізатор, на «Основі» – тракторист і два робітники, які подають сировину до бункера. Тріску технологічну частково використовуємо для опалення власних приміщень, левову частку продаємо. Серед основних споживачів – ПРАТ «Охтирський пивзавод», ТОВ «Охтирка м’ясопродукти», ТОВ «Охтирська молочна промислова компанія «Славія», а також об’єкти соціальної сфери. Одна тонна тріски замінює 2,56 м куб. дров, теплотвірна здатність її порівняно з дровами значно вища. Впровадивши безвідходне виробництво, маємо додаткові кошти. Минулого року щепи паливної випустили 3,3 тис. т, у тому числі, з хмизу 2 т, решту – з дров паливних.
За допомогою деревоподрібнюючих машин виготовляють технологічну тріску
Із 2013 р. пожвавилася робота щодо випуску дров колотих сухих твердолистяних порід – тоді ввели в дію дровокольний комплекс RCA 400 JOY. Він уже давно себе оправдав і окупив. Теплотвірна здатність дров колотих твердолистяних порід 2,8 м куб. рівноцінна 1,0 м куб. природного газу. Коли ж порівняти вартість газу і дров та ще й урахувати постійне зростання газових тарифів, то конкуренція «голубого вогника» з природним теплом не на користь першого. Торік підприємство випустило дров колотих 3,4 тис. м куб., реалізувало майже 3,1 тис., зокрема, на експорт 2,2 тис. м куб. Цікаво, що перед відправленням за кордон дрова прямо з транспортера хаотично завантажуються в сітки, а відтак відправляються до сушильної камери. Чому хаотично, а не акуратно складені? Бо до щільно складених не потрапляє тепле повітря, вони покриваються пліснявою, довго сохнуть. Ті ж, що навантажені абияк, за 5 діб висихають до вологості 20–22% і автомобілями транспортуються до споживача.
Дзвінок – і дрова під хатою
Не залишені поза увагою і місцеві мешканці, навіть ті, хто самі не можуть потурбуватися про паливо на зиму. Підприємство запровадило нововведення: пропонує для реалізації дрова колоті дубові, ясеневі, кленові за спрощеною системою – під замовлення. Як пояснив директор, часто в житті трапляються такі випадки, коли люди похилого віку живуть окремо від дітей чи внуків за сотні кілометрів від них. У силу певних обставин рідні не можуть приїхати й особисто укласти договір на купівлю дров, але розуміють, що залишати стареньких наодинці з морозами не можна. Аби уникнути подібних ситуацій, у лісгоспі передбачили нову послугу: замовлення за телефонним дзвінком. Перебуваючи навіть за кордоном, син чи дочка може замовити за помірну ціну колоті дрова в розколі від 10 до 20 м, або ж чурку паливну чи дров’яні відходи (обаполи, обрізки). Оплата – за фактом доставки до двору. Вказуються телефон, електронна адреса, за якими звертаються до господарства. Нововведення працює лише сезон, а лісівники вже почули багато слів вдячності на свою адресу – як від самих стареньких, так і від їхніх родичів.
Не можна обійти й того факту, що й на самому підприємстві вже давно не користуються природним газом для опалення. Встановивши в котельні центральної садиби комплекс тепловий універсальний КСТ–800 харківського виробництва, повністю перейшли на альтернативні види, а саме на тирсу та інші відходи лісопиляння. Починаючи з 2015 р., старі твердопаливні котли замінили на дев’ять нових марки STROPUVA – економія дров за опалювальний період становить близько 240 м куб. Крім того, з’явилася можливість перевести кочегарів на інші види робіт, а їхні обов’язки покласти на охоронців з доплатою 20% мінімальної заробітної плати. Загалом перехід на нові котли дав змогу господарству протягом опалювального періоду економити кошти в межах 200 тис. грн… Про інші цікаві приклади з виробничої діяльності Охтирського лісгоспу – в наступному листі зі Слобожанщини.
Микола ПУГОВИЦЯ,
Сумська область,
Газета “Природа і суспільство”
Із 2013 р. пожвавилася робота щодо випуску дров колотих сухих твердолистяних порід – тоді ввели в дію дровокольний комплекс RCA 400 JOY. Він уже давно себе оправдав і окупив. Теплотвірна здатність дров колотих твердолистяних порід 2,8 м куб. рівноцінна 1,0 м куб. природного газу. Коли ж порівняти вартість газу і дров та ще й урахувати постійне зростання газових тарифів, то конкуренція «голубого вогника» з природним теплом не на користь першого. Торік підприємство випустило дров колотих 3,4 тис. м куб., реалізувало майже 3,1 тис., зокрема, на експорт 2,2 тис. м куб. Цікаво, що перед відправленням за кордон дрова прямо з транспортера хаотично завантажуються в сітки, а відтак відправляються до сушильної камери. Чому хаотично, а не акуратно складені? Бо до щільно складених не потрапляє тепле повітря, вони покриваються пліснявою, довго сохнуть. Ті ж, що навантажені абияк, за 5 діб висихають до вологості 20–22% і автомобілями транспортуються до споживача.
Дзвінок – і дрова під хатою
Не залишені поза увагою і місцеві мешканці, навіть ті, хто самі не можуть потурбуватися про паливо на зиму. Підприємство запровадило нововведення: пропонує для реалізації дрова колоті дубові, ясеневі, кленові за спрощеною системою – під замовлення. Як пояснив директор, часто в житті трапляються такі випадки, коли люди похилого віку живуть окремо від дітей чи внуків за сотні кілометрів від них. У силу певних обставин рідні не можуть приїхати й особисто укласти договір на купівлю дров, але розуміють, що залишати стареньких наодинці з морозами не можна. Аби уникнути подібних ситуацій, у лісгоспі передбачили нову послугу: замовлення за телефонним дзвінком. Перебуваючи навіть за кордоном, син чи дочка може замовити за помірну ціну колоті дрова в розколі від 10 до 20 м, або ж чурку паливну чи дров’яні відходи (обаполи, обрізки). Оплата – за фактом доставки до двору. Вказуються телефон, електронна адреса, за якими звертаються до господарства. Нововведення працює лише сезон, а лісівники вже почули багато слів вдячності на свою адресу – як від самих стареньких, так і від їхніх родичів.
Не можна обійти й того факту, що й на самому підприємстві вже давно не користуються природним газом для опалення. Встановивши в котельні центральної садиби комплекс тепловий універсальний КСТ–800 харківського виробництва, повністю перейшли на альтернативні види, а саме на тирсу та інші відходи лісопиляння. Починаючи з 2015 р., старі твердопаливні котли замінили на дев’ять нових марки STROPUVA – економія дров за опалювальний період становить близько 240 м куб. Крім того, з’явилася можливість перевести кочегарів на інші види робіт, а їхні обов’язки покласти на охоронців з доплатою 20% мінімальної заробітної плати. Загалом перехід на нові котли дав змогу господарству протягом опалювального періоду економити кошти в межах 200 тис. грн… Про інші цікаві приклади з виробничої діяльності Охтирського лісгоспу – в наступному листі зі Слобожанщини.
Микола ПУГОВИЦЯ,
Сумська область,
Газета “Природа і суспільство”
0 коммент.:
Дописати коментар